Дитя замовкло... ссе порожні груди...
Сльоза солона матері пече...
— Залиште хоч окраєць!.. Чи ж ви — люди?!
Та відповідь — мороз чужих очей.
— Не плач, Іванку, вірю — будем жити!
Вже до весни — рукою... там — врожай...
Побачиш колос, сонечком налитий!
Не плач, маленький, серденько не край...
Дитя заснуло. Мати пригорнулась
До тільця, де ледь жевріла душа...
А однією із сусідніх вулиць
Печальний Янгол Смерті поспішав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701957
дата надходження 21.11.2016
дата закладки 23.02.2017
Нічого не змінилося, на жаль.
Потішити Вас, хлопці, нині нічим.
І досі топче землю тут москаль,
Горять в нас досі поминальні свічі.
Три роки вже, а змін у нас катма,
Хоч Ви за них і полягли дочасно.
Чекає вбивць і досі ще тюрма,
Від вибухів здригається Попасна.
Хтось "тупо" заробляє на війні,
Їм байдуже що сирота десь плаче,
В них істина — у грошах і вині,
Гадають сто життів у них є наче...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718978
дата надходження 18.02.2017
дата закладки 21.02.2017
Кров пролита. Майдану сльози
Разом з кров’ю в Дніпро стікають.
Горять скати. Мовчать морози.
Та ще вистріли не змовкають…
Полягло їх тоді багато,
Ще не видно кінця, ні краю…
Невідомо, чи буде свято?..
Та всі знали за що вмирають.
Дифірамби голосить сцена,
А народ простачок, та й годі…
Не майдан це, а вже арена,
Буде бій при любій погоді…
Піднімайтеся, українці,
Коли розум є, є ще сила!
Бо нас знищать всіх по одинці,
Тільки разом розправим крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645368
дата надходження 20.02.2016
дата закладки 20.02.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.12.2015
Допиваючи келих терпкого вина,
ти закурюєш ніби сховавшись від болю.
Дим малює ілюзії: поруч вона.
Схаменись, придивись, вона знову з тобою.
Допиваючи келих німіють вуста.
Мов отрута по тілу її ніжний погляд.
Незрівнянно прекрасна, безмежно пуста.
Твої мрії здійснились: вона знову поряд.
Допиваючи келих... Приходить зима,
Дим малює ілюзію дивну, казкову.
Ти не віриш, бо знаєш - не поряд вона...
Ти закуриш і тихо наллєш собі рому...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627355
дата надходження 09.12.2015
дата закладки 24.12.2015
Найкраще пить вино у віці молодім,
укупі з милою, з товаришем своїм,
цей ненадійний світ на сон і пустку схожий,
і пить без просипу - єдине щастя в нім.
Омар Хайям
Яке ж вино, коли воно на двох,
Коли хмелієш дивлячись у очі,
Як ти – Богиня, я неначе – Бог,
При свічці поцілунок серед ночі…
Від пахощів спиняються серця,
Коли рубіни граються в кришталі,
Знайомий подих, навіть без лиця
І відблиск свічки в винному бокалі.
І зразу крила, випивши вина
В політ зібрались у зіркове небо…
Серця дзвенять, немов дзвенить струна,
То щастя людям більшого не треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630723
дата надходження 23.12.2015
дата закладки 24.12.2015
Не шукай ти, душа моя, істину,
Не торуй собі болісний шлях:
Ця стежина є надто тернистою –
Голоплеча, до болю де страх?
Обморозиш байдужістю рученьки,
Личко біле закоптить брехня,
Буде спрага пізнань тебе мучити,
Крізь туман побредеш навмання.
Будеш стукати в двері зачинені :
«Голодранка!»- з-за муру назвуть.
Від добра ти прийшла в світ цей імені –
На добро часто зверхньо плюють.
Залишайся в теплі повсякденності –
Час приспить неприборкані сни.
Ступінь звички, повторений в ен-ності,
Заблокує тремтіння струни.
Не шукай ти, душа моя, істину…,
Та не я твій, а ти – голос мій.
За тобою іду, променистою –
Тільки плечі у тернах прикрий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623144
дата надходження 22.11.2015
дата закладки 24.12.2015
Чтоб соблюсти баланс в семье,
Природу не нарушив,
Пришлось стать слабонервной мне
При сильно нервном муже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580859
дата надходження 13.05.2015
дата закладки 15.06.2015
Отак іти за місяцем у безвість,
Сховавши душу за тугий замок,
Вростаючи свідомістю в безмежність,
Де сліз нема, ні болю, ні думок...
Вінок із будяків з чола здійнявши,
У плащаницю загорнувши сміх,
Сузір'ям стати (хоч дрібним) назавше...
Та тягне в баговиння Єви гріх...
І засихає вкотре сіль на віях...
Чи є мета в розлуки - вища суть?
Я алгоритм життя не розумію -
Та чи дано комусь його збагнуть?..
...Ця ніч на двох - в ній тільки я і місяць ...
Отак би йти за ним у небуття..
Мій поводирю світлий, ти не смійся -
Я нерозумне і сліпе дитя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587061
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 15.06.2015
Було таке, в однім селі
Було таке, в однім селі
Даішник зупинив авто.
- Ану виходь, дихни мені.
Пив?
- Четвертак вдушив. А що?
- Чом пив, коли ти за кермом?
- Та тещі свинку різав я.
От пригостила перваком
І ляшку від свині дала.
- Де м'ясо?
Вліз в машину.
- Ах! Візьму, сидіннячко звільню.
Зате не випишу я штраф.
- Беріть. Що з вами я зроблю?
Взяв ляшку й Гриця відпустив.
Додому той чимдуж помчав.
Даішник палицю лишив
В салоні, як м’ясце хапав.
Тим жезлом бавилось дитя,
Тиснуло – в темряві світив.
Та раптом згас. Тож татуся
Малюк просив, щоб розкрутив
Зіпсутий кий. О, світла мить!
Він розкрутив, глядить, а там
Тисяча доларів лежить.
Хвала ДАІ та небесам!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558984
дата надходження 11.02.2015
дата закладки 11.05.2015
Ще пів неба співає сонячно,
А пів неба вже хмарокрилиться;
Із-за обрію мряка войлочна
Вогко диха вітрам в потилицю...
І хова зірочки калюжниця
Старотрав'ю в торішню бороду...
І, неначе Зими прислужниця,
Віддається Веснянка Холоду...
А назавтра, дощами вмитая,
І, як фенікс зі смерті зроджена,
Ніжне тіло прикривши свитою,
Розпочне своє нОве сходження...
І садами пройде квітневими,
І посяде на трон царицею...
Черевичками кришталевими
Грім розбудить із Блискавицею...
...Хай Зима в навісній агонії
Холодить ще вітрам потилиці,
Та проклюнулися півонії...
І пів неба вже веснокрилиться....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572410
дата надходження 06.04.2015
дата закладки 11.05.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.04.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.04.2015
[b][i]Слова - Романа Бойчука
Музика - Михайла Герца[/i][/b]
І.
Не плачте, мамо, я іще живий,
Молитву чую Вашу – кожне слово.
Несу я свій обов‘язок святий:
Бороню край і нашу рідну мову.
Лелека, як вертає до весни,
Повернуся живим я і здоровим.
А поки зігрівають мене сни,
Там горнусь у обійми Ваші, мамо.
Приспів:
Ворожі танки й постріли гармат
І посвист куль – свинцю холодний вітер.
Думки мене відносять в рідний сад,
Де мати і кохана й діти-квіти.
Не стану озиратися назад,
Вперед ітиму аж до перемоги.
А простір неба розриває ГРАД.
Думками, рідні, я із вами вдома.
ІІ.
Прости, кохана, діточки, простіть,
Та зараз я не можу бути поряд.
Для мене, наче вічність кожна мить:
Війни перед собою бачу погляд…
Важке і чорне дихання війни –
З вогню крізь дим щоранку сонце сходить.
Щоночі зігрівають мене сни,
В яких цілунки ваші і долоні.
Приспів:
Ворожі танки й постріли гармат
І посвист куль – свинцю холодний вітер.
Думки мене відносять в рідний сад,
Де мати і кохана й діти-квіти.
Не стану озиратися назад,
Вперед ітиму аж до перемоги.
А простір неба розриває ГРАД.
Думками, рідні, я із вами вдома.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554086
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 25.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2014
- А що, тварюко, ти вже не крутий?!
Мовчиш ...Дрімаєш? ...Так як я уранці ...
Пізнаєш зараз, що буваю злий -
Мій гнів кипить, немов окріп у склянці!!!
Мовчиш? Мовчи, як нічого сказать,
Тремти від жаху у своïм куточку!!!
Я відучу тебе на всіх гарчать!
Та ти - ніхто, ще й ходиш на шнурочку ...
...
Отак бурчав і зловтішався кіт
Собі у вуса, може і під носа,
Коли кусав оскаженіло дріт
Залишеного мною пилососа ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490215
дата надходження 04.04.2014
дата закладки 27.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.04.2014
А весни не римуються з війною ...
Із першогроззям, з ластівкою - так!
А ще із первоцвітом, посівною ,
З усим отим, що має щастя смак ...
Римуються з бруньками і дощами,
Із дзьобиком тюльпанових ростків,
З коханням життєдайним до нестями ...
Але не з кров'ю бравих козаків ...
Із солов'ями, з райдуг перевеслом,
Із журавлиним клином поміж хмар ...
З Любов'ю Божою, Яка для нас воскресла ...
Але не з жертвами на Аресів вівтар ...
Ні... весни не римуються з війною,
Ані з брехнею, що веде на смерть...
Лише з блакиттю в мирнім супокоï,
Піснями сонця сповненою вщерть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483169
дата надходження 03.03.2014
дата закладки 27.04.2014
Призахідне сонце присіло на гілку,
Проміння винове сплело у вінок ;
Вже вечір до вуст прикладає сопілку
І кличе зірниці в шалений танок ...
Розвітренокрило злітає жаринка
З багаття нічного володаря снів;
І місяцелика небесна перлинка
Вказала шляхи до незнаних світів ...
І десь там, на зламі логічних законів,
Зустріну на мить довгокосе дівча,
І опік залишить мені на долоні
Сердечком із воску дитинства свіча ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466108
дата надходження 15.12.2013
дата закладки 02.02.2014
Розрізаним навпіл чужим помаранчем
Скотилося сонце за край небосхилу ;
Застигли в знімінні, сторожа неначе,
Прадавнього степу козацькі могили ...
Під струпами льоду вже ледь б'ється серце,
Пульсує у вирі космічних симфоній ...
Заснуло, затихло пречисте джерельце,
Згорнулось і стислось у неньчинім лоні ...
Весни ембріони у сніжнім завоï
Ще міцно тримають зими пуповину...
Лиш вітер північний - один в полі воïн -
Зганяє у безвість морозяну днину ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476295
дата надходження 01.02.2014
дата закладки 02.02.2014
А осінь складає експромти дощами :
І мрЯчить, і тужить, і ллє, як з відра ;
То вкриє дерева з туману плащами,
То стелиться полем із мжички чадра ...
Збирає в нотатник своï дощовірші,
Щоб видати книгу на сто сторінок ...
А нам вже судити -де кращі, де гірші,
Чи варта обкладинка тисяч думок? ..
Залишить автограф на тлі листопаду,
Вкарбує у пам'ять рядочки присвят ...
І сняться катрени безлистому саду
Про сонце і вітер, і мрій зорепад ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461325
дата надходження 18.11.2013
дата закладки 26.11.2013
Сіре небо в сльозах листопаду
Защеміло загубленим сонцем,
І химерам порожнього саду
Вітер став крижаним охоронцем ...
Я пройдусь поміж яблунь застиглих,
Підставляючи краплям обличчя ...
На душі щось тихесенько скиглить,
Але плакатись в осінь - не личить ...
Дощ холодний - компресом для лоба,
Щоб минуло запалення думки ...
ЗАвжди можна зробить нОву спробу,
Перевірити всі розрахунки ...
Я довірюсь паперу і чаю,
Відігрію замерзлий промінчик ,
У зів\'ялому дні відшукаю
Ще живий і зелений пагінчик ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461679
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 26.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2013
А в мене ванна з сіллю замість моря,
Розчинна кава і дешевий секс.
Мене гризе щоденна параноя,
Що це життя все ж не знайде свій сенс.
Моє життя — бордель!Бордель і бл*дство,
Бо я в віршах цих дохну і гнию,
Я у собі закована у рабство.
Ось так живу. І я ось так живу.
І я ж себе уже давно зносила,
Я бл*дь людина! А ви просто бл*дь.
Бо в нас чим старший — більше ти тварина.
І вже ніяк. І мабуть вже ніяк...
Бо нас же гидять. Гидять і плюндруюсь.
Ламають ноги, шию і хребет.
А потім враз ніхто тебе не чує.
І ти живий, хоча ти вже помер.
Три метра наді мною , сучий сину!
Брехні, обману і мабуть землі.
В мені давно забили вже дитину,
В мені давно погашені вогні.
А я не гасну. Я живу і тлію.
Тиняюсь світом і шукаю сенс.
Здіймаюсь в гори по свою надію,
Щоб вітер в мені полум'я воскрес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436205
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 14.11.2013
Читай мене книгою без ілюстрацій -
Відчуй десь, на рівні сердечних вібрацій ;
Зіграй на всіх струнах душі й мого тіла -
Щоб я на край світу з тобою летіла ...
Укрий мене словом, загорненим в сонце,
Влети білим птахом до мене в віконце ;
Цілуй мене вітром шаленим без тями -
Я стану для тебе у небо щаблями ...
Тримай у міцних чоловічих долонях,
Люби павутинку сивин, що на скронях ;
Зігрій у обіймах, міцніших за скелі -
Я стану джерельцем для тебе в пустелі ...
Я зможу....я буду ...і вір, що зумію ....
Розраджу, підтримаю, знов дам надію ...
Зі шля'ху твого я зверну кожну гору -
Якщо ти зі мною завжди будеш поруч ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460242
дата надходження 13.11.2013
дата закладки 13.11.2013
Не люблю дзеркала'- вони брешуть!!!
Чи буває спокійним обличчя,
Коли блискавки в серці крешуть,
Коли біль -то думок добича? ..
Чи бувають порожніми очі,
Коли рветься душа навпіл,
Коли світло якісь поторочі
Загасили, неначе факел?..
Хіба може сіять усмі'шка ,
Коли в друзки розбилась осінь,
І шкребе пазурами кішка
Ще учора спокійну просинь? ..
Ну невже отой срібний клаптик
Почуття так ховає вміло? ..
Чи то з різних зійшлись галактик
І ментальність моя, і тіло? ..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460022
дата надходження 12.11.2013
дата закладки 12.11.2013
Осінь -майстриня з батисту й жаккарду
Шиє наряди для сірих доріг,
Небу дарує із сонця кокарду,
З ягід калини плете оберіг ...
Шовком оздоблює хмарам хустини,
Росяні перли в намисто збира ,
Пензлем кудлатим розписує днини
І хризантемить -айстрить у дворах ...
Міряє простір і час журавлями
І капелюшить грибами ліси,
Яблуко -грушні наводить рум'яна
Скрізь у садах, для смачноï краси ...
І випускає махрові тумани,
Щоби пухкі розім'яли тіла;
Із цвіркуново -пташиноï гами
Звуки зібрала - і снам віддала ...
Осінь -майстриня дощить і калюжить,
Щоб в парасолі квітчались міста ....
І на полях, де і сіють, і плужать,
Пише до грудня терпкого листа ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458629
дата надходження 05.11.2013
дата закладки 10.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2013
Я світу частина, поезії світу,
Як ритм?
А може, як вірш чи в сонеті суцвіття
Всіх рим?
Чи просто епіграф з кількох поетичних
Рядків?
Або ж епілог із трикрапкою вічних
Витків?
Я твір поетичний чи в ньому мій авто-
Портрет?
А, точно, згадав: я - тих слів усіх автор -
Поет!))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459560
дата надходження 10.11.2013
дата закладки 10.11.2013
Ну от... Я зважилась нарешті...
Цей лист - останній - так і знай!..
Так важко йти в одному мешті,*
Шукаючи примарний рай...
Я видаляла "електронку",
Палила душу і папір...
Мене тягло в твою воронку -
Чорнішу з з найчорніших дір...
Я зарікалася - клялася...
Переступала за межу...
Ховалася...Не вбереглася...
Знов стала скельцем вітражу...
Я видирала вірші з серця,
Юшила кров*ю в попіл рим...
Твоїх очей почула скерцо -
І знов паломник-пілігрим...
Я виривала з себе нитку,
Яку ти смикав, мов лялькар...
У кожнім губ твоїх відбитку
Руками загрібала жар...
І знов на вогник твій летіла,
З розгону - крилами в свічу...
...У саркофазі мого тіла
Мою ти душу не відчув...
І ось нарешті - лист останній...
Останній зболений привіт...
Без тебе я піду в світання...
Прощай, мій кате! Все!..."Деліт"...
*Мешта- черевик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458972
дата надходження 06.11.2013
дата закладки 08.11.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.11.2013
Твій вересень також пропах корицею
І пряженим гарячим молоком?
А райдуга барвистою жар-птицею
Тобі крило розверла над ставком?
А ранки в тебе трішечки з гірчинкою -
З робустою і пряним тютюном?
Каштани із рум'яною скоринкою
І в тебе смажить сонце за вікном?
А дощ тобі наспівує романтику
Далеких одіссеїв-кораблів?
І з вітром на мереживному бантику
Гойдаєшся над куполом землі?
Торкаєшся до хмар ногами босими,
Де течії повітряно-легкі?
А в тебе теж такі бувають осені -
Щасливі, божевільні і п'янкі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449619
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 03.11.2013
Зроблю вигляд, що мені -байдуже,
Що розбилися мрії райдужні;
Що сивіють вже скроні осені,
Пилом вкрились думки (стосами) ...
Ти мене ігноруєш -бавишся ...
Я чаюю, ти вранці кавишся ...
І у крихтах променеспогадів
Відчуваєш різницю поглядів ...
"Плюс на мінус "-правдиве правило ;
Почуття нам життя підправило :
Що не склалось -не має значення,
Ікс та ігрек -"прости " й пробачення ...
І хворіючи непотрібністю,
Перейду на узбіччя з гідністю,
Заховаю подалі ніжності,
Віднайду між світів розбіжності ...
І у танці пилинок в промені
Я відчую жагу споминів...
Намалюю свій біль афішами ,
Запишу у нотатник віршами ...
Тільки зовні мені -байдуже...
Позбираю осколки райдужні...
Посивілій відкриюсь осені ...
І на чай ми тебе запросимо ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457640
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 02.11.2013
Спитав Вовчик в свого батька:
- Скажи мені звідки
В кожній хаті в нашім селі
З’являються дітки?
Де Я взявся, інтересно, -
Вчепилось дитятко.
- Та приніс тебе лелека,
Пояснює татко.
Ну лелека, то й лелека, -
Побіг собі гратись…
Зупинився, щось подумав
Й знов прийшов спитатись:
- А сестра моя маленька
Де взялась, Маринка?
Батько кліпнув здивовано
Й сказав за хвилинку:
- Й сестру твою приніс також
Восени лелека.
Хлопчик каже: добре, що хоч
Летіть недалеко.
Он за селом гніздо звили
На стовбі старому
За п’ять хвилин долітає
До нашого дому.
Тільки ж я оце подумав, -
Міниться хлопчина, -
Дай відповідь мені, татку,
Що ж то за причина,
Що ніколи нашу мамку
Ти не приголубиш?
Вона ж у нас така гарна,
А ти…
лелек любиш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457775
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 02.11.2013
Спускається схвильовано наш вечір,
Бо коронуєм місяцем його!
Він плащ одягне зірчастий на плечі,
А ніч наллє у келихи вино.
Обрядність вишукану ми завершим,
Заінкрустуєм місяць на чолі,
І понесеться він, як вітро-вершник,
Зі́рок розсипле світло по землі.
Із трепетом воно ляга на плечі,
Притрушуючи пилом із небес.
Ми в його сяйві заплануєм втечу
У райський сад усіх земних чудес...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457906
дата надходження 01.11.2013
дата закладки 02.11.2013
Літо, спека, зять і теща буряки сапають,
Сонце шкварить, вони бідні мало не вмлівають.
Зять хитренько посміхнувся, напився водички,
В холодочку примостився на м’яку травичку.
- Біжіть, мамо у крамницю, купіть сигарети,
Даю сотню, собі ж здачу візьміть до бюджету.
Від обурення у тещі аж скривило рота,
Та змовчала і побігла – бо грошей охота.
Ось і сонечко підбилось, ті сапають далі,
А зять курить й робить тещі натяки зухвалі:
Гляньте, мамо, на годинник – піднялися стрілки,
Чи мені б ви не принесли пляшечку горілки.
Дам дві сотні, здача ваша, - у вуса сміється,-
Що ж робити, біжить теща, аж курява в’ється.
Випив зятьок, осмілішав, прищурив очиці:
- За пів тищі можна разок врізать вас по пиці!?
Тещі й мову відібрало, але свердлить думка:
Пики жалко, але ж грошей буде повна сумка.
Підставила свої щоки, аж луна по полю,
Зять уже щасливий майже, вволив свою волю.
Раптом жінка на мобільний дзвонить і питає
Чи пенсію віддав мамі, бо вона ж чекає.
- Чуєш мила, не влаштовуй ти переполоху,
Не хвилюйся, не все зразу – віддаю потроху.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458009
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 02.11.2013
[i]"...Пізніше ще декілька бездітних італійських сімей звернулися до неї з подібною пропозицією. У результаті жінка народила в Італії трьох дітей, яких забрали бездітні сім"ї, а вона повернулася додому..."
"СПОВІДЬ, ЯКА ВБИВАЄ..." - Євген БАРАН
зі збірки есеїстики "У полоні стереотипів"[/i]
Скільки сімей і стільки їх історій...
Історія ж цієї, як тавро
Для тих людей: для кожної "потвори",
На совісті кого пролита кров...
___________________________________
Так сталось - травмувався на роботі
Сім"ї тієї батько й чоловік:
Отримав інвалідність на заводі
І став непрацездатним вже на вік.
Потрапила сім"я в лещата долі...
Щоб вижити й зростити двох дітей,
Заплівши в косу власну силу волі,
Подалась жінка до чужих людей:
В Італію на довгих п"ять-шість років.
А повернувшись, все й розповіла:
" - Пробач мені, коханий, мої кроки..,
Я жінка й мати тут, а там була...
Ти зрозумій, в нас було безгрошів"я,
А в тій сім"ї здавалося б є все...
"Не в грошах щастя", як гласить прислів"я:
Дітей вони хотіли над усе!
Я.., словом.., народила їм дитину...
Мене просили з розпачем в очах
Про це так само інших дві родини...
Там троє діток в батьківських руках."
Поставивсь чоловік із розумінням:
" - Що було там, хай зостається там.
Таке напевно Господа веління..."
З полегшенням подалась жінка в Храм.
Посповідавшись, наче камінь з серця,
Тягар з її душі, немов упав.
Та вже на другий день, мов бруд з відерця -
В селі про щиру сповідь кожен знав.
І стали язики злі обмовляти
За спиною, а дехто і в лице:
"Он курва йде...", "Багатодітна мати...",
"Волів би бути чоловік вдівцем..."
Довели бідолашну: сила волі
Розплелась з посивілої коси.
Повісилась, не витримала болю.
Злі люди і кусючі, наче пси!
В ту ніч не спав ніхто. Горіла Церква.
Згорів у ній також її палій.
Убивча сповідь: мама й тато - мертві.
Зостались діти-сироти малі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457936
дата надходження 01.11.2013
дата закладки 02.11.2013
[i]"Все минає і це мине".
(Напис на персні царя Соломона)[/i]
І це мине: відплаче, відболить,
У часу є можливості магічні.
До подиху зимового лиш мить,
А до весни, здається, ціла вічність.
Та й це мине. Вулкани почуттів
Розвіються з роками, наче порох.
У цій буденній сталій суєті
Не розберу, хто друг, а хто є ворог...
Які стежки мереживом тонким
Лягли й застигли в мене на долоні?
Гортатиму пожухлі сторінки,
Коли заниє серце у безсонні.
Мов по спіралі звичній, знов і знов
Повториться трагічне і прекрасне...
І це мине. Лиш істинна любов
Затвердне діамантом і не згасне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457862
дата надходження 01.11.2013
дата закладки 02.11.2013
Ви кожна інакша: чарівна, красива,
У вас десь береться незвідана сила…
Ми любимо Вас за тепло і за ласку,
То ж будьте щасливі, прошу Вас, будь ласка!
Для когось Ви мама, для когось дружина,
Для третіх сестра, ще для інших родина,
Мужчина шукає кохану єдину,
Що потім для нього складе половину.
Сумуємо часто, буває, що й плачем,
Мужчини без жінки частенько незрячі,
Нам ніжного слова й тепла завжди мало,
Ми прагнемо жінки, щоб ніжно кохала.
За Ваше тепло! За терпіння! За ласку!
Хай кожен мужчина потрапить у казку,
Щоб доля жіноча стелилась піснями
І Ви залишалися завжди ЖІНКАМИ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457481
дата надходження 30.10.2013
дата закладки 30.10.2013
Мовчиш? - Мовчи, народе мій!
Лиш ти умієш ТАК мовчати
Зашорившись у власній хаті,
робити вигляд, що німий
Робити вигляд, що живеш
Анічичирк!.. Стуливши рота.
Жирує панство - п"є голота
Убогості ж немає меж
Аби не гірше!.. Лиш мовчи
Тихенько так, зціпивши зуби
Мовчи до скону, сказу, згуби
Ні пари з уст!..
І не кричи...
Мовчи, народе мій, мовчи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457136
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 29.10.2013
Кожна жінка -то справжня чаклунка;
Так ведеться із віку у вік:
Бо в таку ж бо малесеньку сумку
Стільки впхати б не зміг чоловік!!!
...Я оце нещодавно у свято
Ридикюль привела до ладу,
Щоб можливо було відшукати
Те, що в нього,про всяк,покладу...
Чоловіка б ви бачили очі,
Коли я почала діставать
Гаманець,дві хустинки дівочі,
Два пакета,цукерок із п*ять;
Ручку, стержень,червону помаду,
Олівець косметичний і лак,
Плитку пористого шоколаду,
Люстро, гребінь, ліхтарик, "Тік-так";
Ще рожеву помаду,серветки,
Записник, пару дисків (компакт),
Щітка (одяг щоб чистить), таблетки,
І якийсь телефонний контакт...
А ще -ножиці,пилочку,флешку,
Візитівки, листівку, п*ятак...
О! Це -донці купила сережки,
А це- жуйка (лимонна на смак)...
Знов помада (блискуча ,сунична),
Пудра ,пластир, заколка, брелок,
Книжка...ну...для жінок...еротична...
Так...парфуми,намисто, шнурок....
І ще купа потрібних дрібничок...
Як вмістились? Не знаю й сама...
Тільки знаю,що сумок подібних
У жіноцтва планети ще тьма!...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456210
дата надходження 23.10.2013
дата закладки 24.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.10.2013
Ти -моя маленька таємниця;
Я про тебе не скажу нікому...
Біля серця, як пухнаста киця,
Ти лікуєш від життя оскому ...
Часом кігтики устромиш ...Що ж, буває,
І меди гірчать, як ïх багато ...
Я про тебе думку обіймаю,
Кожен раз, коли лягаю спати...
Ти -моя маленька таємниця...
Я для тебе відчиню віконце,
І, неначе білопера птиця,
Принесеш мені промінчик Сонця...
Завдяки теплу твоєму й світлу,
Стала я за осінь цю сильніша,
Квіткою душа моя розквітла
І для тебе написала вірша ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455394
дата надходження 19.10.2013
дата закладки 23.10.2013
Я розкажу тобі про що сумує день,
Забувши зранку сонячні катрени;
Чому в краплинах дощових пісень
Мовчать врочИсто зірколисті клени;
Про що шепоче айстри пізньоцвіт,
Спіймавши роси у свої долоні;
Про що муркоче на віконці кіт,
У вічному амурному полоні...
А хочеш- розкажу чарІвні сни,
Що їх малює місяць гостроносий,
Вплітаючи в них трепетність весни
І літа найдухм*яніші покоси...
Прошепочу на вушко шум дібров,
І журавлину тугу над полями...
Та розказати про свою любов
Чомусь і досі я не маю тями...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455159
дата надходження 18.10.2013
дата закладки 18.10.2013
Я твій портрет на пляжі малював,
Не аквареллю і не маслом вроду,
На мокрому піску портрет писав
І час від часу, лив на нього воду.
Шумів прибій і хвилі промовля,
Творили шурхіт, як чудове скерцо,
В руках пісок, мов гралось немовля,
Портрет писав з любов’ю через серце.
А ти дивилась вдаль, де кораблі,
Втікали від причалу і зникали…
І твій портрет, найкращий на землі,
Набігли хвилі і умить забрали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454898
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 17.10.2013
У цих лісах, як в Бога на долоні:
Пливе осіння тепла ворожба,
Терпкий димок соснових благовоній
Цілує мокру шапочку гриба.
В пожежі крон розплавилися роси,
Дрібний кришталь роздмухують вітри,
Листків кленових вигорілі стоси
Встелили плечі темної гори.
Верхи́ модрин куйовдять білу вовну
Хмарин-овечок в сонній череді,
Хтось перекинув з медом діжу повну -
На вітах гуснуть промені руді.
Церковний дзвін, пронизуючи тишу,
Крилом торкає матову блакить.
П'янке повітря подихом колишу
І день мені молитвою дзвенить!
І осінь тут погожа і прозора,
Мов хто розплавив сонячний бурштин.
Немов ковчег, загублений у горах,
У затінку сховався ветхий млин.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454805
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 17.10.2013
[i]«Было у отца три сына:
Старший – умный был детина,
средний сын и так и сяк,
младший – вовсе был дурак....»[/i]
Сразу видно, что отец
Смолоду был молодец:
Вёл здоровый образ жизни,
Пользу приносил отчизне,
Сыновьями «высший сорт»
Пополняя генофонд!
Но со временем упал
Мощностей потенциал…
То ли чёртова работа,
То ли пиво по субботам,
То ли пачки табака
Отразились в ДНК –
Стал отец не то, что раньше,
С качеством всё хуже дальше –
И последний сын Иван…
(Не Эйнштейн, скажу я вам).
---
Добрым молодцам урок –
От Минздрава им намёк:
Хочешь быть отцом счастливым,
Больше – мёда, меньше – пива!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454737
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 16.10.2013
Чайна троянда розквітла ...
А кажуть :"Похмура осінь ..."
Тому, хто шукає світла -
Світла завжди досить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454448
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 14.10.2013
Якби я знав що там на небесах,
Щаслива і згуртована родина,
Що моя мама знає внука шлях,
А тато вчить неначе свого сина.
Я б був спокійний на святій землі,
Земні гріхи старався б замолити,
Просив би Бога і усіх святих,
Щоб помогли у щасті всім їм жити.
Хоча далекий роду мій зв'язок…
Там пращури зустрілись незнайомі,
А на землі живі ще роблять крок,
Що поруч тут й живуть в своєму домі.
Якщо є пам'ять, значить є рідня,
Молюся тут за Ваше щастя в небі,
Життя родини - з колоса зерня,
Ми на землі, бо пам'ять рідним треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454416
дата надходження 14.10.2013
дата закладки 14.10.2013
Я знов прийшов до Тебе на могилу,
Поговорити, вилити всю душу…
Одна лиш Ти мені добавиш сили,
З Тобою тут порадитись я мушу.
Складне життя тепер моє, матусю,
Чомусь на серці тяготою камінь,
Щодня, як вчила, Богу я молюся
І хоч не часто, та буваю в храмі.
Невістка, внук твій, правнуки здорові,
В мене болячки, Ти їх добре знаєш,
Хата стоїть, порядок в нас на дворі,
Стежина та ж, її Ти пам’ятаєш.
Та щось не так… Чи просто я втомився?
Родина вже не та - чужою стала…
Вірші пишу, а твій, отой, десь дівся…
А Ти його мені, так гарно прочитала.
Прийду до Тебе, мамцю, на сторіччя,
Бо і у тата також іменини…
Ношу з собою смуток на обличчі,
Бо з татом Ви зробили все для сина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454033
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 12.10.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2013
А давай гайнемо вдвох у осінь,
Там, де небо шите журавлями,
Де гуляють ще тумани босі
Над зеленоврунними полями.
З павутинок бабиного літа
Ми сплетемо пестощі шовкОві,
І співать нам буде тільки вітер
Зоряно -барвисті колискові ...
Ми спіймаєм дві пухові хмарки
І застелим лісові стежини ...
Райдуги над нами, ніби арки,
Ïх квітчають сонячні жоржини ...
Ти і я ...За руки, ніби діти,
Віднайшлись у всесвіті гармоній,
Бо ще вмієм в унісон радіти
Під звучання дощових симфоній ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453781
дата надходження 10.10.2013
дата закладки 11.10.2013
Ти - восьма нота,
Я - веселки восьмий колір,
Ми разом - цього світу восьме чудо.
Моя кімната -
Ти, я - простір в ній. Паролів
Твоїх я восьмий знак в Мережі всюди.
Я - восьме небо,
Ти, немов маяк в тумані -
Там сяєш восьмигранною зорею.
Ти - сині глиба,
Восьминіг я в океані;
Моя ти восьма миля в колах раю.
Я - час, годинник...
Ще я восьмий день у тижні!
Ти - стрілка, що показуєш на вісім.
Дзвінок - будильник:
"- Добрий ранок! Восьма... Спиш?" "-Ні!"
...Схрестились в безконечність наші вісі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446430
дата надходження 31.08.2013
дата закладки 10.10.2013
Тобі я вдячна, що пішов з моїх думок,
Оселю серця мого назавжди залишив.
Забрав з собою гірких сумнівів клубок,
Щоб дощ страждань в лице холодний не періщив.
Тобі я вдячна... Життєдайне джерело
Душі очистилося від брехні-намулу.
В любові щирій відродитися змогло,
Завмерлі струни в серці сколихнуло.
Тобі я вдячна... Відродилася... Лечу
У сяйво днів нових, що в почуттів оправі.
Ти ж будь щасливим! - тобі щирістю плачу
Без жодних слів. Вони тут просто зайві.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449430
дата надходження 16.09.2013
дата закладки 10.10.2013
Я тебе віднайшла серед сотень прощальних побачень,
Серед тисячі кроків ,мільйонів холодних ночей;
Я відчула тебе у безмежжі брехливих тлумачень,
Серед безлічі крил...і ще більше безкрилих плечей...
Я тебе віднайшла в хризантемах осіннього ранку,
У мереживі хмар,в Оріона на вістрі меча,
Де збира молоко Шлях Чумацький в пОлив*яні дзбанки,
Де у мороці днів догорає надії свіча...
Я тебе віднайшла в грозовиці раптової зливи,
Де троянди зронили свої запашні пелюстки...
Я,напевно,тепер маю бути безмежно щаслива...
То чому ж в серці вітер зриває безжально листки?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453611
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 10.10.2013
Твоя любов - безцінний дар мені,
Що осінь ця таємно готувала.
Його дала, коли в своїй журбі
Вже захлиналась, майже, потопала.
Безцінний дар у душу узяла,
Бринить словами і ляга рядками.
Місток між нами осінь проклала,
Й ніщо не знищить цей зв'язок між нами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453526
дата надходження 09.10.2013
дата закладки 10.10.2013
Знебарвлена, зчерствів життєвий смак
І тіні дум зробила своїм світом,
Бажань нема, як і нема ознак,
Лиш порожнеча із відсутнім світлом.
Без шелесту одеж, німотних слів,
І кроками ця тиша непорушна.
Останній промінь щойно спопелів,
Нагода народитись знову слушна!
Зустріла, струмом почуття умить
Просочують оту черству наругу.
Яскравими контрастами повнить
Пустоти. Штурмом давить нову смугу!
Від поцілунку рухнув весь каркас!
Розсипалась на дріб’язок будова,
Я дякую Йому, що вчасно спас,
(Затвердила все це пора грозова).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453300
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 09.10.2013
Ранок. Я.І чашка чаю.
І годинник на стіні.
Відсторонено вивчаю
Відблиск сонця на вікні.
Майже тиша. Майже звуки
(Ми з годинником -живі),
Його серце гучно стука,
Ніби думка в голові.
Телефон. Гуде на "вібро ".
Ігнорую його спів.
Недописаним верлібром
Чайник знову закипів...
Чай. Ковток .Блокнот і ручка.
Напівтиші кашемір.
Випала з душі колючка
НОвим віршем на папір ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453294
дата надходження 08.10.2013
дата закладки 09.10.2013
Ввійшла у мене осінь непомітно
Мене ввібрала, розчинила в со́бі
Перемолола у своїй утробі
Забрала все, що було в мені літнє
І я стою... Ні - опадаю листям
Я - Він?... Вона?... Я - Осінь. Просто осінь
Жбурляє мною, вулицями носить
Вкриває вітер інеєм іскристим
І я встеляю вулиці і сквери
Зриваю - рву на клапті парасолі
А люди йдуть, клянуть мене і долю
Переді мною зачиняють двері
Лиш ТИ одна дверей не зачинила
Дозволила торкнутись Твого світу
Я Бабиним, Твоїм зробився Літом
В обіймах Ти мій холод розчинила
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452351
дата надходження 03.10.2013
дата закладки 04.10.2013
[img]http://cs407820.vk.me/v407820654/8ded/VItAdxZYUZU.jpg[/img]
Коли сповиє дні мої імла,
Залиш мені запаленим ліхтарик,
Щоб я до світла вирватись змогла,
Своїх страхів долаючи примари.
Хай голос Твій веде мене між гір
І крок мій стане впевненим від того,
Що серце в Тебе чисте, як сапфір,
Мені покаже істинну дорогу.
Хай не впіймають дикі манівці
Моїх слідів мережива шовкові.
Кришталь сльози затисну в кулаці
І просвітлію з дотиком любові.
Забуду все - невдачі і жалі,
Вдихнувши небо, світле і погоже!
Буває так: загубишся в імлі,
А шлях тобі осяє світло Боже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452530
дата надходження 04.10.2013
дата закладки 04.10.2013
Сонце лоскоче шовкОву фіранку...
Осінь танцює стриптиз в ритмі танго ...
Каву наллю у свою філіжанку,
В ту, на якій намальований Янгол ...
Пледом думок обгорну своï плечі
(Він такий теплий, хоч трішки колючий) ...
І, одягнувши носочки овечі,
Спогади крадуть хвилинки сипучі ...
Мружиться небо пір'ïнками хмарок,
Ясен гойдає обвітрене личко ...
Зграйками милих яскравих канарок
Руки обсіли моï рідні звички ...
Граються в піжмурки слово і рими ...
Із приймача лине "В пам'ять Карузо "...
І, ніби фея -легка і незрима,
Тихо підходить навшпинечках Муза ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452308
дата надходження 02.10.2013
дата закладки 03.10.2013
У Папы своровали чётки,
Когда - неважно, только чётко
Известно место: берег Тибра, -
Так появилось слово "стибрить".
А как-то на одной из месс
Пропал нательный папский крест,
Злодейство совершилось в Пизе...
/"История неологизмов"/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450005
дата надходження 19.09.2013
дата закладки 02.10.2013
Я каву заварю собі сама
І постіль незастелену залишу,
Хай скористається теплом Зима
Та заметіллю цю зруйнує тишу.
В солоне море душу опущу,
Хай заживе, як рани, що на тілі.
На жаль, від болю я не захищу,
Бо ж і самій уже, мабуть, несила...
Розтоптана, зневажена, дарма!
І босими на склі стою ногами,
Та сухо там, бо крові вже нема,
Стекла вона болючими сльозами...
Відбілена, без болю ─ чистий лист,
А чи почну писати знов - не знаю.
Знівечений, щоб знову жити - хист,
Здається? Ні! Бо з вітром вже зникаю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451974
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 02.10.2013
Пристрасні ягоди стиглоï ночі
Ми куштували з тобою до рання ;
В дивному стані "очі-у-очі "
Нам відчувалося неба звучання ...
Креслили руки якісь візерунки
На розпашілих тілах розімлілих ...
І від вина вогняних поцілунків
Геть збожеволіли...ні ...оп'яніли ...
Ми відпивали кохання ковтками,
Вміло смакуючи зоряні миті,
Білотрояндовими пелюстками
Ніжились губи на перс оксамиті ...
...Пристрасні ягоди стиглоï ночі
Падали нам у гарячі долоні ...
Ïх післясмак десь у грудях лоскоче
І розливається хвилями в лоні ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452093
дата надходження 01.10.2013
дата закладки 02.10.2013
Приснилась якось кумові кума!
Чи то всерйоз, чи може жартома,
Вона йому ввісні таке сказала:
- "Із мене пляшка, з тебе кусень сала!"
А він на те їй каже: - "Кумцю рідна,
Ти більшої закуски в мене гідна!"
- "Напевно, куме, ці слова не з вітру?
Ну добре - прихоплю іще півлітру!"
Сиділи славно: пили, споминали,
З хрестин маляти знимки розглядали.
Тулились мило; чарочка за чарков.
Впрівали шиби, їм ставало жарко.
Все йшло до того... Що ви, люди добрі,
Хоч сонце вже давно зайшло за обрій,
Та кум з кумов тримались до останку -
Згрішили брудершафтом на світанку...
Зі сну збудили щебетливі пт́ашки.
Стоять порожні пляшки, дві рюмашки.
Здивовано кум в дзеркало: - "То правда?!.."
А на губах розмазана помада;
І сало у тарілці на столі...
Насправді то було, чи уві сні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451765
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 01.10.2013
Я руку протягну, не як жебрак,
Голодним не проситиму хлібину,
Комусь подам я руку просто так,
Тим, де відчую серцем я людину.
Окрім руки підставлю і плече,
І упряж одягну, як є потреба,
Хай вчинок мій нікого не пече,
Як необхідно, прихилю і небо…
Допоки сила у руках ще є,
Життю радію, маю вірних друзів,
Хоча у кожного давно життя своє,
Теплом ділюся з ними по заслузі.
А ще радію друзям, як добро,
Ділити горе теж я научився,
Напевно по житті мені везло,
Бо в певний час і саме там родився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451755
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 01.10.2013
Мій тихий ранок розбудив, як грім,
Поклавши день новий на підвіконня.
Прийшов, як осінь, в мій самотній дім,
Де чай холов і марило безсоння.
Я двері відчинила—і ось так
Ти став, як осінь, на моїм порозі.
Усі думки, розтиснувши кулак,
Розсипались намистом по підлозі.
Переступивши через мій поріг,
Немов ще боязка мала дитина,
Ти зжовклим листям впав мені до ніг,
І обіймав, цілуючи ,коліна.
Мені по серцю холодом пройшло,
А потім болем вжалило у груди.
Неначе сонце, що лише зійшло,
Очистивши світанок від полуди.
І невгамовним проливним дощем
Лице вмивали надпрозорі сльози.
З’явились сотні образів, поем,
Щоб більше не писати осінь-прозу.
Осінній вітер забере печаль.
Слова мовчать, бо їх уже не треба.
Сувору з серця стягнено вуаль,
Мов сірі хмари з радісного неба…
…Своїх думок щасливих не зловлю,
Знов ароматний чай я п’ю спросоння.
А ти щоранку, поки я ще сплю
Мені букет кладеш на підвіконня…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451410
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 29.09.2013
Вже опадають яблука в саду,
Де ми ловили пелюсткИ мелодій,
Де шепотів тихенько :"Украду ..."
Мій кучерявий синьоокий злодій ...
Ми куштували зоряне вино,
Приправлене любов'ю й солов'ями ;
І трав'янисто -росяне руно
Нам застеляло часовІ розлами ...
І ми злітали птАхами увись,
Туди, де простір обіймає душі,
Де почуття окрилені сплелись
Над поцілунком океану й суші ...
...Вже опадають яблука в саду
Рубіновим розірваним намистом ...
А я до тебе, як у травні йду,
Шепочучись із пожовтілим листом ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450753
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 29.09.2013
Іще тримаюсь мріями за нас,
Думки про тебе труться, ніби жорна,
Струнких тополь ясний іконостас
Бентежить зранку музика мінорна
Грибних дощів. У затінку дібров
Журливий клен, огорнутий імлою,
На гілку хмарку сиву наколов,
Пробивши м'якоть гострою стрілою.
Отак і ми без крапельки жалю
Свої серця пробили навзаємно...
Іще тримаюсь, вірю, бо люблю!..
А час покаже: може й не даремно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449035
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 16.09.2013
І заграли цимбали, підхватили музики,
Коломийка лилася, били такт черевики...
І підошви горіли, танцювали Карпати,
І співали смереки, бо сьогодні тут свято.
Капелюшки спітніли, а цимбали все грали,
Сині гори до ранку коломийки співали,
Зорі взявшись за руки, мерехтіли високо,
А вода Черемоша бігла рваним потоком.
Полонини мовчали, вони слухали диво,
Бігли хмари по небі, усміхались зрадливо,
Заховали вершини в своїм сивім тумані,
І замовкли цимбали, як зоря зникла рання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448603
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 13.09.2013
Мне нравится быть женщиной за тридцать,
И роли разные приписывать себе,
Кому- то милой быть, кому- то быть тигрицей,
И жизнью быть довольною вполне.
Мне нравится быть сильной и не очень,
Знать вкус изысканных сортов вина,
Люблю когда моя душа как осень,
Богатая и щедрая сполна.
Мне нравится знать вкус слезы соленой,
От счастья плакать, в боли расцвести,
И чувствовать себя всегда влюбленной,
Игривым взглядом мужчину провести.
Мне нравится знать холод льда на сердце,
Но, страсть огня держать в своей руке,
И засыпать лишь только на рассвете,
А просыпаться с поцелуем на щеке.
Мне нравится опасной быть и нежной,
И с юных лет до старости седой,
Быть женщиной, а значит быть царицей,
В душе остаться вечно молодой.
Лю…
10.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448632
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 12.09.2013
Між нами сни ...обличчя ...кілометри .
Хандра осіння в холоді думок ...
І срібноросий трав'янистий светрик ...
І мерехтіння кришталю зірок ...
Та ти щоранку присилаєш сонце,
Щоб цілувало лагідно вуста;
І теплий "зайчик " на моïй долонці -
Кохання квінтесенція густа ...
А раптом хмарки набурмосять небо?
У абриси уважно задивлюсь :
Оте сердечко припливло від тебе-
Тоді сама я сонечком сміюсь!!!
Фото моє.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448424
дата надходження 11.09.2013
дата закладки 11.09.2013
Слова чернилами ложатся на листок,
И расползаются как будто бы живые.
Зачем пишу? Какой из этого мне прок?
Ведь остаются все равно они немые.
Кто шепчет мне не нужные слова?
Порой богатое в глазах воображенье.
Но, в полумраке пишет все рука,
И посылает кто-то это вдохновенье.
Я оборачиваюсь и ищу исток,
И где слова берут свое начало?
Как магия в душе и колдовство,
Я рву листы и все пишу с начала.
Зачем пишу? Какой из этого мне прок?
Кто посылает это вдохновенье?
Порой так хочется найти исток,
И сжечь в огне ненужное творенье.
Лю…
01.09.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447205
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 05.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2013
Прочитаю стихи наизусть,
Освежу налегке свою память,
Прогоню прочь дождливую грусть,
Запылает улыбка, как пламя.
Озаренный любовью своей,
к жизни славной и к женщине милой,
не умело черчу лебедей,
и пою (правда очень фальшиво).
Далеко уберется печаль,
что жила в голове как обуза,
и окутана в светлую шаль
вновь вернется сбежавшая муза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447159
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Віддам кохання в хороші руки!!!
Віддам без плати, а просто так ...
Воно уміє терпіти муки,
Воно приємне таке на смак ...
Віддам кохання, бо вже несила
Його тримати на повідку ...
Воно ж бо вільне! ...У нього -крила! ..
А що я маю -сльозу ïдку?!
Беріть -не шкода!!! У добрім серці
Воно розквітне, неначе мак!!!
І, переможцем в нерівнім герці,
Ще затанцює для вас гопак! ..
Візьміть ...будь ласка ...Воно ж загине! ..
В душі у мене вже мерзлота ...
Воно ж співуче і лебедине,
У ньому -ніжність і чистота ...
Беріть, не бійтесь!!! Воно -чудове!!!
Воно із сонця і світлих мрій ...
І сни збувались моï казкові,
І розбивався злий вітровій ...
...Віддам кохання ...В хороші руки ...
Беріть! ...Рятуйте його ...хоча б ...
Бо вже розносять голодні круки
Пушинки білі моïх кульбаб ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447124
дата надходження 04.09.2013
дата закладки 05.09.2013
Літописи тиші листає зневажливо вітер,
Розбита на тисячі «я» невагомість душі.
Блукає в жовтневих рядках невідмолений квітень,
І сиву печаль відбивають небес вітражі.
На струни журливі нанизує осінь хвилини,
Янтарний мотив заколише прадавні ліси.
А серце розбито плачем на зернятка калини,
У скриню хмарин заховалась розніжена синь.
На лезах дощу – срібна кров неживого повітря,
Вростають думки у єство неосмислених рун.
Страждання і осінь – печальна готична палітра.
Зневіриться розум, а серце віддасться перу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446991
дата надходження 03.09.2013
дата закладки 03.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.08.2013
По бруківці видзвонюють лунко
Дощові намистинки води.
Не крадись, кароока чаклунко,
У мої захмелілі сади.
Зачепилось фісташкове плаття
За ожинову гілку цупку.
Ще горить каганцями латаття
В надвечірній імлі на ставку.
Ще, пропахнувши димом і Спасом,
Теплий серпень дзвенить поміж гір,
Розливаючись, піниться квасом
Яблунево-медовий ефір!..
Наливаються вермутом пряним
Пелюстки оксамитових руж,
Мов тонкі черепки порцеляни,
Обсипається листя довкруж.
Ще на серці так світло й дитинно,
Спрагло п'ю малахітовий рай!
Не крадись, не гірчи так полинно,
Зупинися на день! Зачекай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444741
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 23.08.2013
Не закривай обличчя від дощу -
То я тебе краплинково цілую ...
А хочеш, я думки всі відпущу,
Щоби вони не заважали всує? ...
Густим ефіром наших почуттів
Заполонило простір і безмежжя ...
А пам'ятаєш, ти колись хотів
Моïм ім'ям назвати узбережжя? ...
А пам'ятаєш човничок старий? ..
Ти в море вивів нашу "каравелу "...
Ми принесли для Нептуна дари,
Щоб він відкрив нам пристрасті джерела ...
А потім ніжно місяць лоскотав
Твоє плече маленьким "зайченятком ",
І веселіше не було забав,
Аніж збирать в букетик зорі -цятки ...
І раптом дощ ... До реготу омив
Наші тіла і спалахи кохання ...
І то була чуттєвіша зі злив...
І то було розніжене світання ...
...Не закривай обличчя від дощу,
Відчуй на дотик спогади -краплини...
Я в небо поцілунки відпущу -
Нехай вони до тебе, милий, линуть ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444743
дата надходження 22.08.2013
дата закладки 22.08.2013
Ми зустрілися очі-у-очі
Десь на зламі спекотного дня ;
Там, де вітер берізки лоскоче,
Де буденна стиха метушня ...
На замріяно -зоряних айстрах
Розгойдалися наші думки ;
І у вишитих бісером тайстрах
Задзвеніли ключі та замки ...
Ігноруючи силу тяжіння,
Ми злетіли до ніжності хмар;
Там, де спить журавлине тужіння
Серед споминів сонячних чар ...
А внизу вже збиралася зграя,
Прикладаючи пальці до скронь :
- Дуже дивно ...ці люди ...літають? ...
Божевільні! ...Так, психи либонь! ...
І, упевнені в нашім падінні,
Куштували зловтіху на смак ...
Бруд із ніг витирали об тіні -
Бо до нас не дістати ...ніяк ...
...
Ми сиділи в небес на карнизі,
Розмовляли здебільше очима ...
Шкодували, що ті, що ізнизу
Позбулися вже крил за плечима ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444476
дата надходження 21.08.2013
дата закладки 21.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.08.2013
Ти – не герой. Ти просто нині в моді.
Мабуть таки Фортуні до смаку.
А я – невчасно (ця бридка погода!)
Налий мені (без кави) коньяку…
Ти, може, і герой, але поганий…
(в таких, я знаю, більший гонорар)
У вазах і троянди, і тюльпани,
Уже й зав’яли (від твоїх сигар).
Ну що з тобою вдіяти? Любити? –
Ні… це банально! (просто надихай…)
Не хочу бути серед тих, кому ти
Білети діставав у платний рай.
Уже прощаюсь… (бо гостюю мало)
Ні, не залишусь (я – «пардон, мерсі…»)
Під вікнами у тебе мліють кралі.
І всі кохають. Але я – не всі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443882
дата надходження 17.08.2013
дата закладки 17.08.2013
Солодкий ранок з присмаком ванілі
І з ароматом кави з молоком
Розлився млосно у моєму тілі,
І ловить сонце шОвковим силком ...
Солодкий вітер з присмаком сливОвим
Цілує ніжно шию і вуста ;
Шепоче тихо листячком вербовим,
Що рання осінь грИбом пророста ...
Солодке небо у хмаркАх зефірних
Згортає сни у райдужний сувій,
Збирає роси із троянд манірних,
Щоб виткать крила полохливих мрій ...
Солодкий ти, після п'янкоï ночі,
Ще сповнений бажання і тепла,
Мене легеньким дотиком лоскочеш
Солодкого кохання -джерела ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443540
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 15.08.2013
Не намагайся ти мене почути.
Я – тиша між рядків твого жалю.
Я – воля і щемкі солодкі пута,
У снах твоїх веселку розіллю.
Не намагайся ти мене узріти,
Бо я – повітря і жива вода.
Я – ніжний аромат весняних квітів.
Відчути подих осені не дам.
Не намагайся ти мене здолати.
Впусти у душу, як п’янкий порив.
І я зруйную там незримі грати.
Служу тобі, бо ти мене створив.
Я просто невагома і крилата,
Я – виткана з води струна дощу.
Ти просто наказав мені літати.
І я лечу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443346
дата надходження 14.08.2013
дата закладки 15.08.2013
Вчора вдень сусід заходить:
- Є проблема, Владку.
Так і так. Позич півсотні
чи хоча б «двадцятку».
Бачу, щось блідий хлопака,
вид «пом’ятий» має.
Кажу: - Щось у тебе, друже,
настрою немає.
- Звідки настрій? Глянь на мене!
Ледь не врізав дуба!
Грошей вмить усіх позбувся,
ще й тю-тю два зуби!
- Що ти кажеш? Певно, гопник?
Може, й банда ціла?
В білий день! Ото дожились!
Зовсім обнагліли!
Що ж ти, дурню, тут розсівся?
Є ж іще надія!
Йди дзвони! А може, раптом
зловлять тих злодіїв!
Той окляк: - Які злодії?
З глузду з’їхав чисто!
Я ж тепер лиш тільки виліз
з крісла у дантиста …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415551
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 14.08.2013
О хто ти, хто забрав мій спокій?
У мріях стиглі зорі розливав,
І дарував в лугах зеленооких
Для серця купіль із цілющих трав
Носив мені вінки із ніжних лілій,
Духмяним вітром біль мій цілував,
Чарівну музику у снах ванільних
Дощем на лірі дивострунній грав.
Натхненням фарбував небес висоти,
Красою обіймав мою печаль…
Благаю, покажи себе… О хто ти?!
Зірви завісу золотих мовчань.
Прийди із снів заквітчаних, проникни
Смарагдовим промінням у вікно,
І стань моїм… Бо я до тебе звикла,
Бо я люблю… люблю тебе давно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351410
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 13.08.2013
Дволикий сон, чом снишся ти мені?
Чи можна одночасно двох кохати? –
Одного – гріх, а іншого – розплата!
Вони обоє янголи земні…
Один – як темна і зваблива ніч,
В пітьму гріха так безсоромно кличе.
А в іншого таке святе обличчя,
І очі нерозгадано-сумні…
Той янгол чорний стелиться до ніг
Пелюстками бажання і спокуси.
А янгол білий, як невинна муза,
Співає ніжно у душі пісні.
Як спеку пережити цій весні?
О, янголи мої – крилаті муки!
Два марення і дві гіркі розлуки
Здолали серце у його ж війні…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443140
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Нависла ніч солодким виноградом.
Міцне вино вогнем тече по жилах.
Відкрила нам любов свої принади,
Напоєм божевілля спокусила.
Блукає між зірок сп’яніла казка.
І пристрасть миготить багатолика.
Пронизує нас гріх очима ласо.
А ти не кайся. Пий мене до крику.
А ти не обіцяй і не клянися.
Своїм ключем відкрий мою стихію.
У тіло уп’ялись гарячі списи,
І гроно шалу по секундах спіє.
Цвітуть по шкірі золоті лілеї,
Таврується губами спрагле тіло.
Розтане ніч у запахах елею,
А ми зірвали Всесвіт… ми посміли…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443072
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Луна, с тобой мы одинокие подруги,
Давай с тобой закурим на двоих,
Расскажешь мне, как жизнь на небосводе,
А я тебе откроюсь о своей.
***
Ну что? Налить по рюмочке нам виски?
Чтоб взбудоражить нашу в жилах кровь…
С холодным льдом? Иль это будет лишним?
Чтоб наш сложился с тобою разговор.
***
Молчишь? Как жаль…я понимаю…
Боишься спящий город разбудить?
Ты смотришь с неба словно королева
Как жалко…тебе пары в жизни нет.
***
Привыкла? Мне кажется и я привыкла…
Свободно жить, да и хозяйкой быть себе,
Казалось бы, что все есть, что мне надо,
Но главного я вижу, в жизни нет…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442956
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
О, як мені тебе не вистачає! ..
Якби ти знав, то б, мабуть, прилетів
Із інших міст ...із всесвіту окраïн...
Хоча б цілунком вранішніх вітрів ...
Я так бажаю доторкнутись знову
Теплом долонь до рідноï щоки ...
А хочеш, заспіваю колискову,
Пущу до тебе хвилями ріки? ..
А ти, десь там, у зародку галактик,
Ïï почуєш серцем ...І душа,
Згорнувши тіло у маленький клаптик,
Зіп'Є її з Ведмедиці -Ковша ...
І ти прийдеш ... Із ранку ...Може й зночі ...
А може ...Але ти -прийдеш!!!
І прошепочеш пелюстково :"Хочу "...
І моï губи знову віднайдеш...
...О,як же я сумую за тобою! ..
Вже виплакала цілий зорепад ...
І дозріває тихою журбою
Моïх очей солодкий виноград ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442945
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Какая ночь! В ней только нет тебя,
Нет страстный рук, и нет прикосновений,
Глухая ночь, и месяц полупьян,
Холодным взглядом мне подмигивает нагло.
Какая ночь! В ней только я одна,
Воспоминания рвут душу на изнанок,
И звезды ничего не говорят,
Холодный ветер мне окутывает раны
Какая ночь! В ней время не идет,
И кажется рассвет мне не увидеть,
Взгляд в никуда, в глазах один обман,
А пустота, мне кажется тут адом.
Какая ночь! В ней холод жадным мук,
Терзают душу страстью нераздельной,
Хмельной дурман дымиться как кальян,
И растворяется хрустальным стоном…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442941
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 13.08.2013
Ты не спросишь меня – я отвечу,
Ты не скажешь, а я уже знаю.
И самое вечное в мире – не вечно!
Объятья ослабил… а я отпускаю.
Зла не держу, не жалею, не плачу,
Не обижаюсь и не вспоминаю.
Больше не капли себя не растрачу!
Да, зачерствела. Как могу выживаю.
Теперь не минуты не трачу впустую,
Все догоняя утерянный час.
Себя только слушаю. Нет, не блефую!
Прошло уж то время, что жила для «нас».
Сегодня не жду нечего от судьбы,
Не подарков, не счастья, не бессмысленных встреч.
И в груди лишь остался кусочек души…
После того, как вонзил ты свой меч.
Если спросишь меня – не отвечу,
Если скажешь – нечего не услышу .
The end! Нечто в нашем мире не вечно…
Чем дольше живу, тем ясней это вижу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269907
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.08.2013
[img]http://cs402521.vk.me/v402521008/8f9f/La0ofzlcxwI.jpg[/img]
Взлітали-падали
Магічні почуття,
Якби ж то знали ми
Кохання це війна.
Застигли намертво
Палаючі серця,
Коли ти зрадила
Всі задуми творця.
Горіли-мріяли,
Летіли до небес,
О, як хотіли ми
Торкнутися чудес.
Сліпі, не бачили,
Що щастя у руках,
Та рано втратили
Сльозинки на очах.
Просила-плакала,
Вже тліюча душа,
Щоб я не згадував -
Ти стала до вінця.
Блукаю-маюся
Уламками весни,
І посміхаюся -
Бо в серці досі ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440237
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 12.08.2013
Мій грішноокий. Недосяжний мій.
Скажи… ну як мені тебе назвати?
Самотній геній? Повелитель мрій?
Втомилась я миритись-воювати…
О, хто ти – ворог? – ні, не ворогів
Ненавидять так пристрасно-гаряче.
Ми муз ділили. Нам гріхи богів
Натхненням стали і солодким плачем.
Ти друг мені? – Та друзям не несуть
Бажання на жертовники гріховні.
Спиваєш із рядків моїх красу,
І маревом ведеш, як місяць вповні.
Ти – чаша нерозкаяних бажань.
Прекрасний гріх страждання не відмолять!
Та тільки втішно і водночас жаль,
Що маски ми не знімемо. Ніколи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442777
дата надходження 12.08.2013
дата закладки 12.08.2013
Я тобою снила, як дощем
Квітка снить у полудневу спеку,
І торкав душевні струни щем,
Що для тебе я така далека...
Я тобою снила, наче птах
Снить у клітці небом волошковим...
По твоїх заплутаних стежках
Розгубило щастя всі підкови.
Та збирати випало чужим
І ділити навпіл дні і ночі.
Ти мені на долю ворожив,
Та слова не справдились пророчі.
І в чужих незвіданих світах
За тобою стерла білі крила...
Я тобі відкрилась у віршах,
Та даремно душу оголила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442112
дата надходження 08.08.2013
дата закладки 11.08.2013
Це так дивно -не бути твоєю ...
Не смертельно, а дивно просто :
Відчувати близькість душею,
А думками долати простір ...
Це так дивно -прокинувшись вранці,
Не знайти біля себе крила ...
Від холодних дощів овацій
Геть розмокли моï вітрила ...
Це так дивно -у телефоні
Роздивлятись тебе на фото ;
І, ховаючи крик в долоні,
Хвилю розпачу побороти ...
Це так дивно ... Та ні! ..НЕСТЕРПНО -
Відчувати у серці шпичку! ..
І прощається літо серпнем,
Сівши в осені електричку ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442266
дата надходження 09.08.2013
дата закладки 11.08.2013
З метою в сина виховати гордість
За свій заможній статус у житті,
Подався батько з ним туди, де бідність,
Куди дістатись можна на човні.
Пливуть вони і мовчки споглядають.
І бідності відкрився горизонт:
Електроструму люди ті не знають,
І не тримали у руках банкнот.
Немає там басейнів із джакузі.
Єдиний став. Поміж дерев й кущів
Умовні стіни - їх домівки в лузі
Без вікон, без дверей, замків, ключів.
Собачі зграї, кішок не злічити
Довкола зубожілих тих людей.
Працюють важко на землі, щоб жити!..
Ромашки й маки замість орхідей...
Вздовж берега бідняцького пропливши,
Спитав у сина батько: "- Як тобі?..."
І відповів син, голову схиливши,
І вразив батька відповіддю: "- Ні!
Вони не бідні, навпаки - багаті!
Ти тільки глянь-но скільки в них собак?!
У нас лише один та й той у хаті!
А скільки кішок жвавих?! В нас - ледак.
Що з того, що басейн на півподвір"я?
У цих людей ріка он - без кінця!
Їм світить безліч зір із надвечір"я,
В нас ліхтарі й краса не видна ця.
Довкола двору муром огорожа,
А тут у них - суцільний горизонт.
І їжа в них своя, на їжу схожа!
Тут чистий простір, в нас - євроремонт.
Їх будить промінь сонця, нас - будильник;
За зоопарк ми платимо свій гріш,
А тут природи дикий заповідник;
Наш захист - стіни, в них же - світ без меж.
Про цих людей дізнався я багато:
Вони багаті іншим, хоч і в злиднях.
Я дякую тобі, мій любий тату,
За те, що показав, які ми бідні".
"Злиденне багатство (продовження). - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443228
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442755
дата надходження 11.08.2013
дата закладки 11.08.2013
Ще наче й літа не було -
Вже пахне осінь ...
І сонця золотий кулон
Не гріє зовсім ...
Стрибають яблука з гілок
В серпневі роси ...
І біль колишніх помилок -
Неначе оси ...
Спливають хмари в небесах
Неначе пави ...
Вже зранку не гризе коса
Шовкові трави ...
Вже у туманних тілесах -
Грибні приправи ...
І у пташиних голосах
Сумні октави ...
Та стиглим персиком в саду
Ще пахне літо ...
Мережить вітер череду,
Цілує квіти ...
Ще п'ють наливку молоду
СливОві віти ...
І сум притишує ходу
Жоржиноцвітом ....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441913
дата надходження 07.08.2013
дата закладки 07.08.2013
Ти думаєш, легко ховатись за пишними фразами?
Годинник – мій лікар – таблетки-хвилини виписує.
В моїх коридорах – паяци зі злими гримасами.
А докори падають в серце іржавими списами.
Ти знаєш, як боляче зорі стирати долонями,
Писати романи на скелях забутого берега?
Мої сновидіння хворіють очима бездонними,
І мовчки проходять з худими валізами березні.
Ти знаєш, як гірко мережити місячне марево,
І пити коньяк, зафарбований смутком і кавою,
Мій день, як завжди, ледь розмитий і трохи захмарений.
А ніч – із очима твоїми, очима лукавими…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440398
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 06.08.2013
[i]"Мы вас не ждали, а вы припёрлись"
(с) поговорка
[/i]
Мне завтра замуж, а ты, «как здрасьте»,
Как снег на голову в сентябре.
Явился призраком прошлой страсти.
А может, сон или пьяный бред?
Да нет. Здоровый, живой. (Проклятье!)
Уселся. Бросил на пол рюкзак.
Как я? Отлично! Пошито платье,
Банкет заказан. И завтра в ЗАГС.
Молчишь. И смотришь… ну так знакомо…
Сдавило сердце… Дышу едва…
Вопрос «Скучала?» как будто громом…
Скучала. Первые года два.
Потом привыкла. Заледенела.
Потом послала все мысли на…
Он был хорошим. Был очень смелым.
Был просто рядом. Твердил: «нужна».
Да, с ним спокойно. (Мы на допросе?)
Заботлив, нежен. И в общем мил.
К чему укоры? Ты бросил! Бросил!
Не надо врать мне, что отпустил!
Уйди, не мучай своею чушью!
Мне замуж завтра! Все СМИ трубят!
___
И я бегу за тобой в ночнушке.
Да к чёрту платье! Люблю тебя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437307
дата надходження 14.07.2013
дата закладки 05.08.2013
Якби ж любов спалити,
Ніби вірш,
Дощем у спраглу землю перелити…
Якби читав ти не в рядках,
А між…
Той відчай і жагу мою неспиту!
Якби ж… Якби ж…
О, скільки тих «якби ж»
Між нами проросли стіною болю!
Самотністю грішу…
І ти грішиш.
Про молоду весну у неба молиш.
А час іде…
Яка весна?
Облиш…
Вже осінь відкриває гордо двері.
А поговір чужий –
Як гострий ніж.
Остання крапля серця – на папері.
З безодні тиш
І досі ти болиш…
В шибки безсоння стукаєш минулим.
Тебе я не кохала –
Більше ніж…
Якби кохала просто, то б забула...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439000
дата надходження 23.07.2013
дата закладки 05.08.2013
III. П'ята стихія
В тобі злилися всі чотири сили –
Земні стихії, породивши п’яту –
Стихію грішно-оку, бурно-крилу,
Що прагне нас шаленством поєднати.
Розбурхала в мені бажань вулкани,
У кров гарячим вітром увірвалась,
В солодке море, як у вічність, кану,
Тебе і кисню мало мені… мало!
Ми впали у полон хмільної втоми…
Вирує неприборкана стихія!
Тіла й серця так солодко судомить,
Від тебе шаленію і п’янію…
Заповняться всі амфори любов’ю
У храмі золотої Афродіти.
Мій всесвіт завагітніє тобою,
І буде над безоднею зоріти…
Цикл "12 казок місяця"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441674
дата надходження 05.08.2013
дата закладки 05.08.2013
Я так хотіла дати тобі серце,
Усю любов, що спалює дотла.
Нічого. Якось буде. Все минеться.
Хотіла зберегти. Не зберегла…
І ти пішов. А я не наздогнала.
Боялась?Не хотіла? Не змогла?
Моя душа кричала і стогнала,
А я мовчала,випита до дна…
А я жила тобою і для тебе,
А ти, мов вітер—вільний самолюб.
Пішов. Мені на плечі впало небо.
І був лиш він—прощальний шепіт губ…
…Печаль і втома посплітались туго.
Моя любов, немов гіркий полин.
Я так хотіла тобі бути другом…
Заплуталась…Життєвий лабіринт…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413699
дата надходження 29.03.2013
дата закладки 05.08.2013
Була ковтком ти свіжого повітря
В житті його, єдиним тим ковтком...
Тепер душа із півдня віє вітром,
А тіло у землі знайшло свій схов.
Була ти світла джерелом, що гріло,
Тепер лиш проливаєшся у сни
Його самотні і у пам"ять білу.
Він не забуде тих очей ясних.
Колись до тебе також він полине,
Як ще одне зростить собі крило -
Крізь осінь, вслід за клином журавлиним,
Туди де ти і де завжди тепл́о.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441551
дата надходження 05.08.2013
дата закладки 05.08.2013
Не снись мені! Не снись ...Благаю!
Бо потім в грудях так щемить ...
І від утраченості раю
Слізьми вмивається блакить ...
Не снись мені ... Бо стука в скроні
Шаленим скерцо :"Ти не мій! "...
І у затиснутій долоні
Уламки приспаних надій ...
Не снись мені! Не снись ... Не треба! ..
Бо далі знов порожній ранок ...
Перед святим обличчям неба
Я проклену твоïх коханок! ..
Не снись мені ... Голками болю
Не рань крилатоï весни ...
Та перш, ніж відпустить на волю -
Прийди ще раз до мене в сни ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441473
дата надходження 04.08.2013
дата закладки 04.08.2013
Про що ти думаєш, коли лягаєш спати?
- Думки про тебе, й трішечки про вічне...
Ще так багато в тебе хочу розпитати,
Лиш за прожи́те промовчи, заплічне...
І ще про те, що можу в тебе закохатись,
Назавжди, справжньо-відданим коханням.
Що у відсутність буду просто задихатись,
При зустрічі – розніжусь воркотанням.
Коли прийдеш, то будь лише зі мною,
Думками й тілом. Захисти від болю.
Нам доля видалась, на жаль, обом складною,
Що хочеться нам щастя: вдосталь, вволю.
Хай спільні всі стежки в житті в’юняться,
І тільки крізь повагу, мудрість та довіру,
І наші задуми, невдовзі, хай здійсняться,
В коханні втратимо бажання міру!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441088
дата надходження 02.08.2013
дата закладки 02.08.2013
Почався день із запашної кави,
Немовби випив ніч свою до дна.
Свій день почав з мажорної октави.
Екватор літа, а в душі весна.
Чомусь завжди в моїй душі весна?
Прекрасний день, як більшість, без мінору:
В усьому всюди бачу позитив.
Кидається зерно моєму взору
З мішка полови їй же в супротив.
Крізь власне сито ціджу негатив.
В по вінця повній діжці дьогтю бачу,
Єдину ложку меду, мов янтар.
Повіки мокрі? Я від щастя плачу!
Оптимізую будь-який удар.
Хоч іноді я той іще бунтар!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440753
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 01.08.2013
Стукає ніч молотками у скроні,
Відбарабанює миті -години ...
День просочився піском крізь долоні ...
Думка про тебе -то постріл у спину ...
Небо, гаптоване рваною хмарою,
Снами моïми жонглює уміло ...
Я розмовляю з якоюсь примарою ...
Думка про тебе -то мука для тіла ...
Ніжно погладжую місячну звісточку,
Що крізь фіранки до мене пробилась ...
Поворожу знов на зоряну квіточку ...
Думка про тебе -непрохана милість ...
Вітер в екстазі сплітається з гілкою,
Тінню мережить стіну коло ліжка ...
Грається тиша дзвінкою сопілкою ...
Думка про тебе -до щастя доріжка ...
Ранок вповзає в свідомість знесилену
Виміром іншим - звичайна банальність ...
Чай на сніданок і сутність знекрилена ...
Думка про тебе -то ночі реальність ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440612
дата надходження 31.07.2013
дата закладки 31.07.2013
«Земную жизнь пройдя до половины,
Я очутился в сумрачном лесу»,
И поначалу даже впал в унынье,
Оплакивая прежнюю красу.
И вспомнилось, как «были рысаками» -
Глаза горели, был неведом страх…
Теперь и взгляд – притушенный мешками,
И всё богатство – в этих же мешках…
Среди фанаток брэгговской диеты
Встречаю нынче юности подруг,
Но кто из них Жанетта, кто Жоржетта –
Хранит секрет пластический хирург…
«Видней мужская красота в сединах», -
Пытаюсь убедить я зеркала,
Но лысина блестящей перспективой
Невольно накаляет добела!
В борьбе с годами я прошу смиренья –
Заранее известно, кто кого,
Но в плен тебе живым не сдамся, время!
А я ещё, пожалуй, ОГО-ГО!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440164
дата надходження 29.07.2013
дата закладки 29.07.2013
Вона пускала у струмочках фантики ...
Сама собі варила каву зранку ...
І мріяла про принца і романтику,
Рахуючи ромашки на фіранках ...
Вона уміла слухать дощ за вікнами,
І розуміла, що шепоче вітер ...
Її слова були для інших ліками ...
А їй ... ну хоч би раз хто сльози витер ...
Вона завжди була для всіх промінчиком -
Світила, звеселяла, зігрівала ...
А свою тугу, крихітним камінчиком,
У черевички від людей ховала ...
Вона кохала...Чи була коханою? ..
Нелегко закохатися в дивачку ...
Душа щеміла вирваною раною -
Не треба їй любові, як подачки! ..
Вона пускала у струмочках фантики ...
І дарувала без остатку ласку ...
І свято вірила у принца і в романтику,
Що хтось напише і для неї казку ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439759
дата надходження 27.07.2013
дата закладки 27.07.2013
Ти вже не мій—моя любов розп’ята.
Іди. Поповнюй ницості ряди.
У неї ти четвертий, може, й п’ятий.
Мені б ти був єдиним назавжди…
Вона пограється тобою і покине,
А ти тоді прийдеш на мій поріг.
І плакати будеш, що дуже винен,
Що втратив це кохання, не зберіг.
А я тобі дивитимусь у очі
І слухатиму ці слова дурні.
Ти ж сам пішов—чого від мене хочеш?!
Тепер це все розказуй не мені.
Я стану гордо на своїм порозі,
Тебе гонитиму в принизливих словах.
І ти підеш. А я… відпущу сльози.
На землю впаду, мов безкрилий птах.
Моя любов вогнем обпалить душу
Й залишить незагоєні сліди…
Аби ніхто цю тишу не порушив,
Іди, іди,прошу, ти тільки йди…
Ти вже не мій—моя душа розп’ята.
А за порогом все твої сліди.
Таких, як та, у світі пребагато,
А я була б твоєю назавжди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438864
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Зустрілись ми із ним на роздоріжжі.
Шумливе місто впало нам до ніг.
Які ж у нього очі!!!!!!Рідно-ніжні…
Усе,що було в погляді зберіг.
О,як би я його зацілувала!!!!!!!!!
І потонула в пристрасті навік!
Спустилася на землю. І згадала—
У нього жінка. В мене чоловік.
…-- Привіт. Давно не бачились. Відколи…
--Привіт,--шепнула. Голос мов промок.
-- Я донечку чекаю ось зі школи,
Казала, зараз буде, ще урок…
--А як???.... Ти ж був….
--Така моя робота.
Ганяюся, як бачиш, за званням.
Тепер ось тут. Уже начальник роти.
А завтра, може, знов буду десь там.
--То в тебе донька. Ясно…Як назвали?
--Надійка.
--А,красивеньке ім’я…
--А ти як? Вийшла заміж? Покохала?
--У мене син. І чоловік. Сім’я…
--А ми отут неподалік живемо.
А ти де?
--Теж тут, двадцять сьомий…
--То, зараз, почекай, ми проведемо.
--А донька?
--Що?--Представлю, як знайому.
Знайома, -- думаю, проста собі знайома?????!!!!!!
О, Господи, на що мене прирік!
--Та ні. Спішу я, там, удома,
Мене чекають син і чоловік….
А далі, що він каже, я не чула—
Стиснуло голову і давить звідусіль!
А я вже думала, що перейшло. Забула.
Навіщо знов на рану сипеш сіль?
І я спішу, збрехавши, що ще маю
Заскочити у справах на роботу.
Я стільки років все це забуваю!!!!!!!!!!
А ти живеш по вулиці навпроти!...
І губи жадно стиснувши до крові,
І скули зводить та печаль німа.
Біжу! Спішу. Тікаю від любові,
Якої, думала, що більше вже нема!!!!!!!!
І швидко я додому повернуся.
І ніжно сина буду обіймати.
Сама собі признатися боюся:
Куди ж мені вже, Доле, утікати???!!!!!!!!
І знов усе у пам’яті відчула.
Сама всміхаюсь, а в душі пече.
Роки пройшли. Вже думала, забула,
Хіба ж сама від себе утечеш???!!!!
Куди ж тікати?Серце завмирає…
Ну як в собі тебе перебороти???!!!
Я все тікаю! Все життя тікаю!!!!!!!!
А ти живеш по вулиці навпроти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413060
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 26.07.2013
Він любив їх обох, і ділив свою совість надвоє.
І за це кожен день сам себе проклинав.
Свою душу роз’ятрену, мов під конвоєм,
З однієї сім’ї і до іншої болісно гнав.
Там—дружина і син, а там—жінка кохана і донька.
Мов до двох берегів розривався його корабель.
Там синичку лякливу тримали в долоньках.
Там під хмарами в небі літав журавель.
Він любив їх обох. Своє серце не міг поділити.
Між дочкою і сином –не ділиться, як не крути.
Він покинув би все, тільки радісним поглядом діти
Не дають йому сили так просто назавжди піти.
Він любив їх обох. І були всі до болю нещасні.
І порепане серце лиш грілось в дитячих руках.
«Хтось колись ще казав,що кохання--прекрасне»,--
Все крутилось в його перетлілих солоних думках.
Він згортав свою душу малим і скупеньким сувоєм,
Затискав у кулак і далеко за обрії біг.
Він любив їх обох, і ділив свою совість надвоє.
Та ніяк своє серце на двох розділити не міг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438863
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Мені тебе не шкода, я терпляче
Дивлюсь, як з піснею заходиш у трамвай.
А ззаду хлопчик дуже-дуже плаче,
А ти йому : « Не ревай, а співай!»
Висмикуєш розірвану кофтинку,
За руки шарпаєш, даючи відкоша,
А грошей просиш : «Люди, на дитинку»--
Болить моя знівечена душа.
А те дитятко плаче,не втихає.
Замурзане, нещасне, як щеня.
А потім знову це його чекає
І завтра, і сьогодні, і щодня…
Хтось відвертається, бо бачити не хоче,
Хтось гривню-другу тягне з гаманця.
А я дивлюсь в сумні дитячі очі,
Що світяться із чорного лиця.
Грошей не дам. Лише м’якеньку булку
Витягую із сумки , і банан.
«З’їси, маленький, хоч оце в провулку»
Й замотую швиденько в целофан.
Брудною ручкою схопив ту булку жадно,
Серед трамвая сів на чемодан.
І швидко так, і якось безпорадно
Із шкіркою гризе отой банан!!!
Залили сльози. Відібрало мову
По материнськім серці—полином.
А я своєму сину колискову
Завжди співаю ніжно перед сном!
А я ж свого синочка обіймаю,
За день цілую сто мільйонів раз.
Який же світ жорстокий! Я не знаю…
Банан зі шкіркою—нещастя без прикрас!
І я виходжу, хоч іще зупинка
Далеко-предалеко не моя.
Благаю Господа: «Помилуй цю дитинку» ,
Хоча й не знаю,як його ім'я.
У серці материнському без тями:
«У мене ж син такий же, як і цей!
Помилуй, Боже,від такої мами,
І захисти безвинних цих дітей!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439673
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 26.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.07.2013
Завуальована думками гола правда
Вже не такою голою здається...
Сьогодні думай про своє учора й завтра,
Частіше прислухаючись до серця.
Ретельніше вдивляйся у дзеркала
Душі людської - там побачиш сутність...
В надуманому правда заблукала,
Утративши усю свою могутність...
Все ж випливе! Не нині, завтра скине
Усі вуалі й кане в задзеркалля.
Хай навіть вжалить, наче гнів осиний
Із присмаком полину до безжалля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439526
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 26.07.2013
Стікає дощ зі скла повільним вальсом,
Малює сутність літніх завіконь ...
А губи, витанцьовуючи сальсу,
Збирають полум'я метеликів -долонь ...
Слова розірвано -розсипаним намистом
Пульсують в тілі, живлячи вогонь ...
А сутінки гаптованим батистом
Вкривають трепетність метеликів -долонь ...
І кожен погляд -мовчазна підказка,
І кожен подих -вітерцем до скронь ...
Дарує ніжності безмежну казку
Шалений лет метеликів -долонь ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439367
дата надходження 25.07.2013
дата закладки 25.07.2013
[img]https://pp.vk.me/c630027/v630027407/1f25e/vB8ZHlNwdh8.jpg[/img]
[i]Озвучка: Аліна Орел
Малюнок: А. Годованець
Освітньо-культурний проект «Рідний край у словах і барвах»[/i]
Коли навчишся слухати траву
І голос лісу зможеш розуміти,
Річок дзеркальних музику живу
Та гул вітрів, подібний до трембіти...
І у простих березових листках
Уздриш легких метеликів тендітних,
А полонина в росяних квітках
Тобі ясними барвами заквітне,
Мов самоцвіти впали у траву -
Замерехтить палітрою дзвінкою!..
Коли відпустить серце тятиву,
Пробивши обрій думкою легкою...
Ти просвітлієш сонцем поміж хмар,
Збагнеш нарешті істину важливу:
Життя - такий неоціненний дар,
Таке просте і неповторне диво!
І прокричиш у небо: "Я живу!
Усе моє: ліси, поля і квіти!"
Коли навчишся слухати траву,
Тоді і душу зможеш розуміти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439248
дата надходження 24.07.2013
дата закладки 24.07.2013
Я взую кришталеві черевики,
Піду в незнані зоряні світи,
Вдивляючись у місяць повноликий ...
Цікаво : дивишся на нього ти? ..
Знайду єдину за'тишну місцину,
Де зможу я трояндово цвісти,
Де зніметься із серця павутина ...
Цікаво, чи піде'ш за мною ти? ..
Я буду слухать елегійну зливу,
Писати вірші, будувать мости,
І відкривать закони перспективи ...
Цікаво :заримуєш душу ти? ..
Я буду ніжно пестити хмаринки,
Тобі писати райдужні листи,
Вкладати в кожен посмішки жаринку ...
Цікаво, чи мені відпишеш ти? ..
... Вночі збираю зоряні гвоздики,
Щоби тобі вінок із них сплести...
Вдивляюсь знов у місяць повноликий ...
Цікаво : дивишся на нього ти ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438754
дата надходження 22.07.2013
дата закладки 22.07.2013
У мені - біль, депресії і страх,
І серце прокидається у тризмах,
Всі думають, що молоді літа
Не зорені душевним травматизмом.
Дарма. Мені лиш двадцять три,
Я - сам в житті, раніше була мама,
Раніше були сестри і брати,
Різдвяні-новорічні телеграми.
Та в дитбудинку все забрала злість,
Феномени інстинкту виживання.
Тепер я в кожнім домі - тільки гість,
А на порогах - стримані прощання.
Подай же, Боже, трохи самоти,
Яка підкорює серця і шиє нерви,
Я сам від берега відштовхую борти
Вином заповнюю прогалини-каверни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438342
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 20.07.2013
В світі безліч причин є для страху,
І у кожного, певно, своя...
Хтось боїться лишитись без даху,
Я не знаю, чого боюсь я.
Я боюсь, коли хтось коло мене,
Я боюся лишитись сама.
Мені страшно злетіти у небо,
Мені страшно торкатися дна.
Нам боятись чогось стало звично,
І тікати – не вперше ж тепер.
Ми ховаємо власне обличчя
Між долонь, між людьми, між дерев.
Може десь ми дали добре маху,
Може й всі ми єдина сім'я...
В світі безліч причин є для страху,
І у кожного, певно, своя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438180
дата надходження 19.07.2013
дата закладки 19.07.2013
А я тобі щодня листи писала,
Все вишивала бісером папір...
Та місця на листках було замало,
Щоби вмістить звучання тисяч лір...
І відкладала у шухлядку думку,
Приносячи у жертву сірникам
Всі римування, ніби злу чаклунку,
На радість гострокігтевим кішкАм...
Та знов шкребли, терзали мою душу,
Знов брала ручку на догоду їм...
Писала... Відчувала... Знала- мушу
Надію дати роздумам своїм...
Та знову суд священних інквізицій...
Палкий вогонь зціловує листи...
І плач надії- зраненої птиці...
І знак питання там, де я + ти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430401
дата надходження 09.06.2013
дата закладки 19.07.2013
Надоело писать стихи.
Это всё же слова и только,
В них от жизни лишь малая толика,
Остальное полно шелухи.
Разожгу, да и в печь тетрадь,
Чтоб очистить себя от скверны.
Я так долго был слову верным,
А теперь на него плевать.
На все рифмы и все слова,
Не бывает их слишком много,
Лишь молитвы и те от Бога,
Да и истина не права…
Не хочу, чтоб никем, не как
Уходила за строчкой строчка,
И в конце будет снова точка,
А за ней пустота и мрак.
И спокойствия нет в душе.
В послесловии вновь тревога.
И ведет в никуда дорога…-
Это чьи-то слова, уже.
Надоел междустрочный страх.
Уходя остается пусто…
А хотелось бы жить на чувствах,
А не чувствовать на словах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391170
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 18.07.2013
Про що твоï очі до мене мовчать,
Якими думками зніміли?
І хто із них зніме таємну печать
На грані ментальності й тіла?
Про що стука дощ у холодні шибки,
Втираючись краплями в душу?
І блискавка ріже цю ніч на. скибки '...
Я йду ... Відчуваю, що мушу ...
Про що здогадався залишений ключ,
Об столик дзеленькнувши тихо? ..
Стрибну із кохання, мов з тисячі круч,
Розвіє уламочки вихор ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438116
дата надходження 18.07.2013
дата закладки 18.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2013
[b]Мр-р-р, люблю тебя![/b]
автор: Василенко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432773
Засыпая, прижмусь сзади ложкой.
Ты душой согреваешь меня.
Стану теплой, большою ладошкой,
что ласкает и любит тебя!
[b]«Я приду и тебе обойму…»
(Пародия)[/b]
Оголила коленку немножко –
И я тут же приник сзади ложкой,
А блеснёшь полноценным стриптизом –
Я прижмусь к тебе целым сервизом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436383
дата надходження 10.07.2013
дата закладки 10.07.2013
Поміж нами дороги болю-
Сотні жадібних кілометрів.
І ніяк нас не зв'яже доля
У орнамент один на светрі...
Поміж нами дощі у прозі
І римованих днів сегменти...
Ми знаходим спасіння в дозі
Віртуальних експериментів...
Поміж нами якась умовність-
Міліони секундних звитків...
І друкованих слів безмовність-
То єдина незрима нитка...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434855
дата надходження 02.07.2013
дата закладки 10.07.2013
Ти не прийшов... І плаче тиха ніч,
Змиваючи дощами мої сльози...
Зі мною тільки свічка віч-на-віч
Проходить восковІ метаморфози...
У келихах незаймане вино
Соромиться цнотливості своєї...
І тільки час, байдужий, мов кіно,
Лоскоче вушко миті нічієї...
Ти не прийшов... І телефон мовчить...
Я вже ненавиджу безсилу тишу...
І літо вже потроху осенить,
Надію щойно приспану колише...
Свіча лишила декілька химер,
Що проковтнули вогник полохливий...
І ранок в точці відліку завмер,
Очікуючи, що здійсниться диво...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435026
дата надходження 03.07.2013
дата закладки 10.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.06.2013
Я віднайду тебе у снах забуто-ніжних,
Які все рідше бачаться мені...
У вимірах галактик центробіжних ,
В прирученому предками вогні...
Я віднайду тебе на згарищі надії,
В останнім недописанім листі;
У блискітці, що в попелі жевріє,
В моєму непідйомному хресті...
Я віднайду тебе в піснях ранкових сонця,
Що жайвором бринять у небесах,
В дощу краплинці на моїй долонці,
В посріблених пташиних голосах.
Я віднайду тебе... Я вірю в свої сили,
В свою удачу і свою любов...
Я віднайду... Я так цього просила
У Майстра основних світобудов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419814
дата надходження 20.04.2013
дата закладки 31.05.2013
Весняний день, відкривши антресолі,
По небу розкида пухкі хмарки.
Надворі дощ. А ми -без парасолі,
Цілуєм краплі і свої думки.
Тримаючись за руки, наче діти,
Пірнувши в зливу і щасливу мить,
Ми просто йшли, коханням обігріті,
Вдихаючи озон, що так п'янить...
У вишитих калюжами картинах
Шукали відображення своє,
І завмирали в хмарових перинах,
Де райдуга собі гніздечко в'є...
А потім- чай і рушники махрові,
Дзвінкий кришталь, наповнений вином...
І поцілунки місячно- медові
На заздрість ночі за моїм вікном...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428344
дата надходження 30.05.2013
дата закладки 31.05.2013
Я тебе вишила снами по білому,
Місячним променем в голці думок,
Крилами янгола в світі змертвілому,
Ключиком, здатним відкрити замОк.
Я тебе вишила сонячним зайчиком
В цупкості хмаровій стомлених днів.
Ось, подивись: мої сколені пальчики
Досі печуть у краплині громів...
Я тебе вишила бісером ніжності,
Подихом вітру у шепоті трав,
Блиском зорі в діамантовій сніжності,
Полум'ям вірності в світлі заграв...
Я тебе шила життя свого ниткою-
Кожен стібок, кожен шов осягла...
Серце тремтіло зів'ялою квіткою-
Вишити поруч себе не змогла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426786
дата надходження 23.05.2013
дата закладки 23.05.2013
Не дам замерзнути тобі я, моя Музо!
На зло морозу розведу багаття-фраз
Із теплих слів, котрі зігріють тебе враз:
В катрен складу строфу до строф із рим-галузок.
Не дам торкнутися я рук твоїх морозу:
Напою чаєм з теплих віршів, з імбирЕм;
До чаю тортик дам із лірики, а в крем -
Додам із образів п"янку інтиму дозу.
Не дам замерзнути тобі, кохана Музо!
Ти ж обіцяй, що зігріватимеш й мене.
Життя без тебе надто марно промайне.
...Зав"яже в пам"ять нитка Долі вірші в вузол.
http://vkurse.ua/ua/health/imbir.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426518
дата надходження 22.05.2013
дата закладки 23.05.2013
На вірш ''Я кожей чувствую тебя, мой сон''
АВТОР: Андрей Кривцун
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424679
Ти навчив мене невагомості,
І обручку підніс ясно-зоряну,
Цілував, аж до втрати свідомості,
Розділив небеса для нас порівну...
Дарував мені різні галактики,
Укривав мене віршами ніжними,
Розривав свою душу на клаптики,
І квітками робив білосніжними...
Я не вірю, що це все наснилося,
Ще бушує душа диво-трунками,
Уся шкіра мурашками вкрилася
Під твоїми губами-цілунками...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424920
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 15.05.2013
Бузкоцвіт солов'їної ночі
Оповив наші ніжні бажання...
Це так травень, мабуть, напророчив,
Що зустрінемо разом світання...
І перлинність конвалій цнотливих
Заохочує до поцілунків,
І до слів полум'яно- пестливих,
І до тіней сплетінь-візерунків...
Срібний місяць, закоханий в річку,
Нам створив атмосферу інтиму:
Запаливши каштанову свічку,
Фіміамом розкурює риму...
І на відстані очі-у-очі
Зупинилась на мить вся планета...
Бузкоцвіт солов'їної ночі
Нас піймав у весняні тенета...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424124
дата надходження 11.05.2013
дата закладки 14.05.2013
Ти знову зробив мені боляче-
До сліз у осколках душі;
І знову, пробачення молячи,
Ти топчеш мої спориші...
З мозаїки серце вже складене...
Вітражні картинки надій
Брехливим обкурені ладаном,
В жаринках посивілих мрій...
Ти знаєш, що будеш пробачений-
Не вмію тримати образ...
Лиш пишеться вірш наїжачений
Колючками стомлених фраз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423328
дата надходження 07.05.2013
дата закладки 08.05.2013
Коли ми улягаємось удвох,
Дрімоту роздираючи на клаптики, –
Всміхаючись, цигарку гасить Бог
І кидає бичок на дно галактики.
Ми дихаємо з нею в унісон,
Та тхне мій подих тютюном і брагою:
Тому вона вовтузиться і сон
На себе, наче ковдру, перетягує…
Роман Скиба Та, що поруч
http://www.litgazeta.com.ua/node/3921
Коли я улягаюся один
(Бо вже її дістав мій бражний подих),
Ще з пів години йде із ніздрів дим…
У неї ж домагань інтимних жодних!
Я б так подихав з нею в унісон,
Та кликати в подружню постіль всує.
Мене в полон бере нервовий сон…
Ох, як жіночих ласк мені бракує!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421079
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 02.05.2013
Поміж нами слова незначимі-
Все пристойно:" Привіт! Як справи?"
А на серці бушують рими,
А в душі- блискавОк заграви...
Поміж нами дощі весняні,
Парасольок напнуті крила...
У тонесенькій порцеляні
Не сховати нічні світила...
Поміж нами роки порожні-
Не протоптані ще стежини;
У коханні своїм тривожнім
Я до тебе крізь ночі лину...
Розпочне новий день світання-
Наших мук неземне натхнення...
Поміж нами- моє прощання...
Поміж нами- твоє прощення...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421891
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 02.05.2013
Ти прийшов з минулого життя,
Коли я вже всі мости спалила...
Знаєш, мені більше не під силу
Чути запізнілі каяття...
Був дурним? І що- порозумнішав?
Це ж чудово! Пощастить комусь...
Я ж назад уже не повернусь,
Не порожня в моїм серці ніша...
Кажеш, за ці рОки розцвіла?..
Не цвітуть троянди без любові...
І гірка отрута в кожнім слові
Точить наші душі і тіла...
Це сльоза?.. За стільки рОків перша...
А моїх не пам'ятаєш сліз,
Що ти пив, неначе сок беріз,
Так цинічно рими з мене здерши?..
Вибач... Маю бігти- поспішаю...
Та й не хочу більш ятрити рани...
Після ночі завжди йде світання-
Я тепер уже це точно знаю!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420814
дата надходження 25.04.2013
дата закладки 02.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.04.2013
А він боявся доторкнутися до неї-
Лишень очима пестив без кінця.
Уже й забув, що є дівчата- феї,
Хоча й пішов з такою до вінця.
І жадібно ловив її усмі'шку,
І кожен жест на серці карбував:
Отак граційно виставляє ніжку,
А так сміється... Все запам'ятав...
І він беріг її- портретно-незнайому,
На покутті, убравши в рушники...
І дотиком до мрій долав утому,
Скидав з плечей обпалені роки...
Він цілував її в бентежних сновидіннях,
Ховався у роботі від думок...
І кожна зустріч- мука і спасіння,
І кожен день вплітався у вінок...
***
А десь вона, буденна і звичайна,
Шукала щастя в поглядах чужих...
І величезна, неймовірна тайна
Тримала в жменці танго лиш для них...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419377
дата надходження 18.04.2013
дата закладки 19.04.2013
І знову день згорів немов свіча,
Лишивши в пам'яті лиш теплі краплі воску.
Горнусь до ночі ніжного плеча,
Щоб сили почерпнути в неї трошки.
Бо завтра знов на сцену вихід мій
У звичній ролі у житті-виставі,
Де за лаштунками минулих почуттів
Душа не прагне визнання і слави.
Так день за днем іде кудись життя...
Все відшліфовано до болю, до оскоми.
В колишнє щастя вже немає вороття,
А зігране лишає тільки спомин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419568
дата надходження 19.04.2013
дата закладки 19.04.2013
Я зупинивсь і вслухався у тишу,
Бо вже літає проліском весна,
Хоч сніг і далі болем в серце дише,
Та я прокинувсь, вже прийшла вона.
Весна співає на Поліссі зрання,
І гонить води людям під поріг,
Такі часи оспівані коханням,
Їх всі шанують, кожен, як хто міг.
А Стир розлився і зробивсь, як море,
Латаття спить і пахне очерет,
І верби похилилися додолу,
І жаби тут затіяли концерт.
Лелеки бродять по воді глибокій,
Де заховались зранку карасі,
І жаби дують спозарання щоки,
Квітують трави в ранішній росі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418292
дата надходження 14.04.2013
дата закладки 14.04.2013
Лоскоче ранок щебетом пташиним
Пухке і біле прядиво хмарин,
Бринять на шибці росяні краплини,
Немов разки перлинних намистин.
Гнучка вербиця коси розчесала,
На сонці сушить котики-бруньки,
Дрібних калюж начищені дзеркала
Полів мережать мокрі килимки.
Янтарний промінь бавиться дитинно
Моїм волоссям, пензлем золотим
Цілує скроні: "Пробудись, людино!
Ажурний день, як лебедя, впусти
До свого серця, свіжістю п'янкою
Умийся щедро, смуту розгуби!
І хай весна тендітною рукою
Тебе торкне, як гілочку верби."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417625
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 11.04.2013
Муж гуляет. Врёт к тому же.
Рушит мир мой и семью.
Мысль пришла: чего-то мужу
Видно, я не додаю.
Например, в тарелку супа
Наливаю не сполна
Или там рассола глупо
Зажимаю с бодуна,
Жарю яйца не на сале
Для глазуньи, например,
Или, если дрыхнет в зале,
Выключаю я торшер.
Что-то он находит, видно,
С этой левой стороны.
И скрывает ведь, ехидна,
От единственной жены!
Что в семейной жизни нашей
Вдруг попёрло вкривь и вкось?
Дом, как скажут, полной чашей,
Трое деток завелось.
Интересы, вкусы, стили
Были общие у нас!
Может, порчу напустили
Или там какой-нить сглаз?
Так и сяк башку ломаю,
Спала, бедная, с лица.
Эх, видать, его сама я
Распустила, подлеца.
Баловала, угождала,
Покупала сё да то:
То билет для фитнес-зала,
То айфон, а то авто.
На него вниманья куча,
На себя вниманья ноль,
Я всё хуже, он всё круче:
И, пожалуйста, изволь.
Он в зефире-шоколаде,
У меня – сплошной бардак.
Объясните, бога ради,
Что я делала не так!
Чем обидела его я,
Что ему не додаю?
Вроде с жизнью половою
Всё в порядке, и с ай-кью,
И хозяйка я от бога,
И характер – просто belle,
И других достоинств много,
Но гуляет ведь, кобель!
Ой, ну, чем его, ну, чем, а,
Я устраиваю не?
Может, это в нём проблема,
А ни разу не во мне?!
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417577
дата надходження 11.04.2013
дата закладки 11.04.2013
Очі знов горять, іскорки в очах,
Це любов твоя на семи вітрах.
Ще вуста п’янкі і дівочий стан,
Серце рве любов, наче ураган.
Зорі угорі знов співають нам,
Тож не час тепер віддаватись снам,
Світиться в росі перлами трава,
Поцілунок знов відібрав слова.
Місяць взяв обох до полону нас,
Вже прийшла весна, це кохання час.
Зорі миготять в небі навесні,
Роси - не сльоза, а душі пісні,
Очі знов горять, іскорки в очах,
Це любов твоя на семи вітрах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416639
дата надходження 08.04.2013
дата закладки 08.04.2013
Експромт на вірш ''Горевание (Излюбил
неистово… Бросил без
печали…)''
АВТОР: Андрей Кривцун
***
Пішов...Спустошив ніби пляшку...
Лишив сум'яття почуттів...
А я твою розбила чашку,
Неначе відлік двох світів...
Хотіла втримать- не зуміла...
І відпустити не змогла...
Мабуть, в нас щось перегоріло,
Мабуть, нас гра ця затягла...
Пішов... Зібравши свої речі...
Вселилась пустка у мій дім...
Цей дощ сумний, такий доречний,
Такий невчасний оцей грім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415762
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 05.04.2013
Красуня білявка налита березовим соком,
Їй вітер Південний вплітає у коси весну,
Кожнісінька брунька цілована Сонцем звисока,
Таке довгожданне "цвірінь" прокидає зі сну:
З зимового сну прокидається гілочка кожна,
А босії ноги цілує весни первоцвіт.
Співала б вона, танцювала б, якби було можна -
Судилося ж мавці березою бути на вік.
Квітневим розмаєм зіллюся із вродою тою:
Напивишися соку, я поряд корінням вросту.
Назавжди, красуне, залишуся поряд з тобою -
Твоїх чар я бранець, твій страж на одвічнім посту.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414958
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 02.04.2013
- Завтра буде перше квітня...-
Чоловік міркує:
От уже "брехня всесвітня",-
І я пожартую...
Пише жінці він писульку:
"Вже пройшло кохання...
Щоб не мучитись, Зозулько,-
Я піду ізрання.
А як будеш на роботі,
Я зайду тихенько,
Позбираю речі, потім
Вшиюся швиденько."
Потинявся десь годинку...
З квітами й шампанню
Поспіша розрадить жінку,
Несе привітання...
Глип- стоїть два чемодани
Під його дверима.
І записка:"Мій коханий,
Хто ж тебе тут втрима?
Я тобі зібрала речі-
Надимай вітрила!
І пост скриптум: А, до речі,-
Я замок змінила."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414590
дата надходження 01.04.2013
дата закладки 01.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.04.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.03.2013
«Со мною вот что происходит
Ко мне мой старый друг не ходит…»
(Евтушенко Е.)
-------------------
«...Выпивая за завтраком чай,
О насущном мы даже не вспомним,
А бывает, порой, невзначай,
Другу лучшему, время, напомним.
Чем мы старше, труднее нам ждать…»
(Томаров Сергей "Последняя минута")
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413101
-------------------
«У меня сидит гость,
В голове его - гвоздь.
Это я его забил,
Чтобы гость не уходил»
(Из устного народного творчества)
========================
[b]Кто ходит в гости по утрам…
(Литературная пародия)[/b]
***
Со мною вот что происходит –
Ко мне мой старый друг заходит…
...Сидим, пьём чай в десятый раз…
Ты не забыл, который час?
А дома выключил утюг?
Соседи затопили вдруг?
Или на кухне травит газ,
Пока сидишь тут пятый час?
(Интересуюсь невзначай…)
Прости, что пьём несладкий чай –
Какие нынче угощенья?..
Я б предложил конфет, печенья –
Нет даже корочки насущной!
Но для фигуры – даже лучше…
Со мною вот что происходит –
Мой друг заварку переводит…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413944
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 30.03.2013
Я пишу СМС- вже десяте із шостої ранку...
І стираю... Не можу тобі відіслать...
І дивлюсь на зціловані сонцем фіранки,
Вкотре квіти рахую. Хоч знаю, що їх лише п'ять.
Знову тисну на кнопки... На них покладаю провину
За свою нерішучість, за втрату довіри до слів.
І порушує тишу лише ненаситний годинник,
Проковтнувши всю ніч, із липких і набридливих снів...
Я пишу СМС... Намагаюсь не втратити думку,
Нашиваючи літери знов на бездушний дисплей...
Лише декілька слів можуть стати моїм порятунком,
Лише декілька слів... Та вискакує серце з грудей...
Вже давно за вікном ніч згортає в рулон візерунки...
Вкотре "завтра" запалить надії тоненьку свічу...
Я б могла уже пити шалені твої поцілунки,
Та натомість, ковтаю лиш сльози свої досхочу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413347
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2013
- Чи ти любиш мене ніби Данте Беатріче?
Чи ти зможеш ТАК дивитись на моє обличчя?
Чи кохаєш як Петрарка чарівну Лауру?
Чи ти любиш мої очі і мою фігуру?
Чи ти б зміг,як Одісей, стільки літ кохати?
Я б тебе, як Пенелопа, все ж змогла б чекати!
- Знаєш, мила, пам'ятаю лиш "Муму" й "Отелло":
Обирай- тебе втопити, чи душить в постелі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412822
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 27.03.2013
"Любимый, я не вынесу разлуки", -
Она молила и ломала руки...
У драмы не шекспировский финал -
Он даже с переломами сбежал!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412612
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 26.03.2013
О як, скажи! Між безлічі світів,
В суцвіттях зір, які мережать ночі,
До серця шлях ти віднайти зумів,
І поглядом поринув в мої очі.
В твоїх обіймах забуваю все...
Ти, як мольфар, зчаровуєш цілунком.
Кохання-море в пристрасть нас несе,
Де будуть пестощі лиш нашим порятунком.
О, більш нічого зараз не кажи!
За нас тіла й вуста усе сказали.
Примар колишнього в минулому лиши...
Любові квітами ми встелим наш шлях далі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412381
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Ти все-таки прийшов... Я так чекала...
Щодня дивилась в стомлене вікно.
Дай надивлюсь на тебе...Часу мало...
Усе навкруг, немов німе кіно...
Сідай до столу! Ти ж такий голодний...
А краще -змий утому із лиця...
А за вікном сховався день холодний,
Гарячу ніч повівши до вінця...
Твій кожен вірш я серцем прочитаю,
Проплачу біль, що в зошитніх рядках...
Якби ти знав, як я тебе кохаю!..
Тріпоче серце-полохливий птах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401958
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 20.03.2013
А я колись прийду й залишусь
В твоїх обіймах і очах,
У світанковій диво-тиші,
У зорепадових ночах...
А я прийду у листопадах,
Щоби зламать стереотип...
Любов Ігнатова А я колись прийду...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410105
Так довго обіцяти, мила,
Не треба, просто так прийди,
А то, шкода того чорнила,
Яким ти пишеш ці "труди".
В твоїх обіцянках я чую
Солодкі ноточки садизму...
Котру вже ніч я сам ночую,
Прийди... зміни хоча б білизну!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410116
дата надходження 18.03.2013
дата закладки 18.03.2013
Де овації?..
Квіти?.. Цілунки?..
закінчилась вистава...
і все...
ти пішла...
опустились лаштунки...
вітер віє... афіші несе...
вітер дме
на поранену душу...
на розкраяну навпіл...
болить...
догравати трагедію мушу
я на сцені самотньо в цю мить
ти пішла...
опустилась завіса...
в тебе новий театр...від учора...
ти тепер -
незалежна актриса...
я -
театр одного актора...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408973
дата надходження 14.03.2013
дата закладки 14.03.2013
До матусі ... до родини
приїхала Галя...
Не впізнати: мова...сукня...-
справжня львівська краля!
Мама тішиться, радіє...
сльози витирає...
біжить вдосвіта у поле...
Галю не чіпає
Далі кличе:"Галю!...Галю!...
ставай вже до діла!..
Може - каже - Ти б, Галинко,
корову доїла?!"
У Галинки на той заклик
стали очі лізти:
"Що Ви, мамо! Де ж я можу
КОРОВУ доїсти!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401870
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 14.03.2013
Теплі долоньки-під щічки пухкенькі,
Поруч ведмедик рожевий.
Спи, моя доню, мій зайчик маленький...
Місяць зійшов кришталевий.
Я тобі ніжно цю пісню співатиму-
Заплющуй свої оченята.
Янгол до ранку твій сон окрилятиме,
Зі\'роньки будуть сіяти.
Спи, моя пташечко, вкрита цілунками,
Геть відганяй всі турботи;
Ранок прийде зі своїми дарунками...
Вже он дрімає воркотик...
Тихо шепоче годинник хвилиноньки,
Я помолюся за тебе...
Ніч одягнула на вікна хустиноньки,
Зіткані з шовку і неба...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408342
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013
Писать стихи - великий труд
Кто не писал, того не знает
Когда тебя до боли жгут
Те строки - что душа рождает
Когда лишь только в них живешь
Себя отдав им без остатка
И с каждой буквы выбрав ложь
Ты ищешь в чем лежит отгадка
И ремеслом я назову
Кто спрятав душу по карманам
Плюет пером в свою строку
Связав её петлей с обманом
Я не Господь и не аббат
Как цепью скован я грехами
Но на суде - я был бы рад
Сказать Всевышнему стихами
И многоточие в конце
Для ВАС с надеждой оставляю
Что ВАШИ строки я в душе
С любовью снова прочитаю .....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408243
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 12.03.2013
Налий вина, нехай кришталь засяє
Рубіну переливами для нас.
Мене твій погляд ніжно роздягає,
Мій поцілунок- ночі цій аванс...
Налий вина і спровокуй відвертість
У поглядах, у порухах повік.
Хай зникне розтушована затертість,
І будуть просто Жінка й Чоловік...
Налий вина, а я включу тихенько
"Роксет" на диску,"Listen to your heart".
І вибуховим дотиком легеньким
Ми спровокуєм справжній зорепад...
Налий вина, щоб стримати тремтіння,
Щоб вирівняти подиху нам ритм...
Нехай весна у нашому сплетінні
Знов віднайде кохання алгоритм...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405224
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 11.03.2013
Весна зранку припудрює носик
Білим снігом дрібненьким пухнастим.
Все ніяк не збереться у гості,
Усе хоче візит свій відкласти.
Робить зачіску вітром холодним,
Мабуть, щоб не пошкодить волосся,
Завиває він вовком голодним
У гулкому дротів стоголоссі...
Сонце хмари вже б\'є навкулачки-
Підганяє красуню примхливу.
Все довкола тремтить з нетерплячки,
А у неї,бач, настрій мінливий.
То голубить обіймами землю,
Вишиває заплави качками,
То снігами- дощами застелить,-
Проводжає зиму\' рушниками...
Та чекаєм красуню терпляче-
Бо для серця вона наймиліша.
Хай ще супиться трохи і плаче,-
На душі вже світліш і тепліше!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407032
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 08.03.2013
Покрий мене шовком троянд білосніжних,
Шепни щось на вушко, для доброго ранку...
Цілуй мене палко... Цілуй мене ніжно,
І випий, мов каву, мене до останку...
Я дам тобі крила для нових польотів,
Я дам тобі віру в усі твої сили,
Тебе вбережу від крутих поворотів,-
Ти тільки не скривдь мене, прошу, мій милий!..
В обіймах твоїх не боюся нічого,
Вони- то прихисток для мене надійний!
Я вимолю рівні життєві дороги,-
Аби лиш твій голос лунав мелодійний...
Збуди поцілунком п'янким на світанні,
Шепни щось на вушко для доброго ранку...
Зіллюся з тобою в єдинім зітханні,
Віддам всю себе я тобі, до останку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406597
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 06.03.2013
Незряча дівчинка
стояла біля Храму
холодний дощ...
закуталась в кофтину
а люди йшли...її минаючи...
крізь браму...
і кожен вів до сповіді дитину
Незряча дівчинка...
просила копійчину,
молитву промовляючи губами...
по щічках сорому котилися сльозини...
побожні йшли повз неї тьоті...мами...
вони проходили...
глухі...сліпі серцями
вели дітей молитися до Бога...
не розуміючи, що поруч, біля брами
стояла Совість...
чиста і убога
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405375
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 03.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2013
Я двері відімкну своїм ключем,
Тихенько прослизну в твої обійми...
Промовлю, що промокла під дощем,
Давай дивитись комедійні фільми!
А ти мене заго'рнеш, як дитя,
У плед картатий, трішечки кусючий...
І стримаєш моє серцебиття,
А я, як завжди, буду балакуча...
Гарячий чай, улюблене кіно...
Такі зати'шні твої теплі руки...
Хай хлюпа носом небо за вікном,-
Я так люблю завершення розлуки!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405347
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 02.03.2013
Я тобою уже не болею
Я полета свободного птица.
Разучилась, любить не умею –
Это ж надо такому случиться.
Не страдаю, не жду ответа,
Обезболила я свою душу.
У других не спрошу совета.
После долгого плаванья – суша!
А как-будто вчера немела
Под твоим недоверчивым взглядом
Но теперь, ты смотри, я сумела
Быть собой, когда нет тебя рядом.
Эх, была не была, открою
В этот мир я глаза пошире.
И забуду, как мы с тобою
Были счастливы в этом мире.
Разучилась, любить не умею,
Я полета сводного птица.
Это ж надо такому случиться –
Я тобой уже не болею!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377615
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 01.03.2013
В кожної жінки є зброя велика,
Та, що на мозок вплива чоловіка.
Хто б міг подумать, що в пазусі в нас
Є стратегічний військовий запас!
Блузка на ґудзиках то - супербомба!
Враз позбавляє мужчин від апломбу.
Повільно я в блузочці верх розстібаю-
Мозок суперника вмить вимикаю...
А декольте- то вже зброя найважча,
Не користується цим лиш ледащо.
Нема макіяжу? Всім чхати на те,
Якщо є глибоке у вас декольте!
Для виховання домашніх суб'єктів,-
Вже необмежений показ об'єктів.
Тут головне- не дійти до звикання,
Тож будьте уважні із використанням!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404299
дата надходження 26.02.2013
дата закладки 26.02.2013
Скажіть мені, чому так плаче ніч,
Чому садки вишневі облетіли,
Кричить в гаю, не замовкає сич,
А солов’ї неначе заніміли.
Чому дві зірки полетіли вниз,
А були поруч, ніби обнімались?
І місяць поміж хмарами повис,
Бо серця два у ніч таку прощались.
Не захотіли щастя зберегти…
Хто винен з них?.. Не в тому, певно, річ…
Одне кохання втратило сліди
І через те, напевно, плаче ніч.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404030
дата надходження 25.02.2013
дата закладки 25.02.2013
(Романтика для Виды Вансель, вечерней Звезды)
Ах, Любовь, Любовь, Любовь, Любовь.
В мире ты начало всех начал.
Каждый слышит для себя твой зов
Но не всяк тебя к себе позвал.
…………………………………………
Позови ее и ты поймешь
Как прекрасен солнечный закат
Если встречи ты с любимым ждешь,
На свиданье выйдя тихо в сад.
Позови любовь свою к себе,
Распахни окно своей души
Что-то измени в своей судьбе.
Если надо – даже согреши!
Миром правит лишь любовь одна,
Ей молись как тысяче богам.
Только ей такая власть дана:
Возносить молитвы к небесам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403877
дата надходження 24.02.2013
дата закладки 25.02.2013
Здається, можна все чоловікам...
До друга десь поїхати на дачу,
Там випити дві літри - по сто грам,
І пивом закріпити – за УДАЧУ.
Додому через два дні приповзти,
Постоявши у дверях - руки в боки,
Хто в цьому домі Ти розповісти
І що за рік, з Тобою, йде два роки…
Здається, можна все чоловікам...
Не знати у якому класі діти
І збори, що присвячені батькам,
На них Їм можна точно не ходити.
Щомісяця, в день-гожий зарплатні,
Донести Вам хто цю сім`ю годує,
А вистачить тих грошей Вам чи ні,
Це Їхню велич просто не хвилює…
Здається, можна все чоловікам...
У Них весь одяг сам завжди переться,
У домі нема місця павукам
І на плиті все вариться-печеться…
Помиті сплять рідненькі діточки…
А Їм ще на ніч ніжність необхідна…
Шануйте Їх, терплячі жіночки,
Вони ж тендітні, берегти потрібно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403368
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 23.02.2013
Шкода, що серце- не радіосхема:
Щось підпаяв- і воно оживе.
Як заболіло-це теж не проблема:
Взяв ремкомплект- і воно, як нове.
Шкода, що серце не візьмеш з базару...
Я б вже давно замінила своє.
Ще й про запас підкупила би пару-
Раптом хтось серце зламає моє...
Ще б відключила я функцію"сльози",
Щоби чужим їх побачити - зась!
Витягла б з серця і вірші, і прозу,
Ще й написала б:" Напруга! Не лазь!"
Шкода, що серце- не радіосхема...
Б'ється і плаче, сприймаючи біль...
Наше життя- це складна теорема,
Досить підказок уже звідусіль!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403256
дата надходження 22.02.2013
дата закладки 22.02.2013
Так, як я, не любив ще ніхто,
Бо не має у світі кохання,
Коли ти вже забув, хто є хто -
Хто з них перший, а хто з них останній...
marisong Так, як я.
Це, скажу вам, не жарти уже,
Якщо пам\'ять підводить хазяйку.
За своє ти сприймаєш чуже
І уважно чиїсь ловиш байки.
А, коли ти забула з них хто
В тебе першим був, або останнім,
Викликай зі швидкої авто,
Організм у непевному стані!!!
Медицина не вся ще у нас ,
Остаточно спочила у Бозі,
Користайте зручний такий час,
Доки ще лікувати вас в змозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402976
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Чому в житті буває часто так:
Не чуємо нікого і природу,
Коли вона подати хоче знак,
Міняючи на дворі враз погоду.
Нам посилає бурі і вітри,
Чи повінь все затоплює навколо
У мороці сучасної пори,
І не розірвеш ти це грішне коло.
Байдужість, ніби твоя хата скраю,
До прірви ближче нас усе штовхає.
У кожного є відповідь: "Не знаю!"
І все одно, що далі світ чекає
Але розплата за людські діяння,
Не довго вже примусить нас чекати,
Не подарує світ уже прощення,
Бо маємо сповна борги віддати!!!
Примітка: Вірш написаний при підтримці
і допомозі дуже хорошого мого друга Clamor,
за що йому щиро вдячна!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344125
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 20.02.2013
Я Вас ЛЮБЛЮ…, й кохання це -
Немов промінчик сонця у негоду,
Як бачу Ваше я усміхнене лице,
І чоловічу неповторну Вашу вроду.
Кохання щире нас підносить в небеса,
Дає відчути щастя дивовижне,
Побачити, яка ж кругом краса!!!..
Це почуття між нами таке ніжне…
Воно немов частинка кришталю,
Іскриться чудно в сонячному сяйві,
І вкотре я повторюю: «Люблю…»,
А інші всі слова між нами зайві…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384870
дата надходження 14.12.2012
дата закладки 20.02.2013
А сонце випрало хмаринки,
Струсивши з них останній сніг;
І вже промінчики-зернинки
Нам щедро кидає до ніг.
І вже пряде струмки у нитку,
Щоб одяглася вся земля-
Пошиє їй зелену свитку,
Повишиває журавлят...
І проліски небесні очі
Свої розплющать навкруги...
А вітер піснею лоскоче
У ті'ні сховані сніги...
І я скажу вам по секрету,
Що вчора бачила ізранку
Весни заквітчану карету,
Із солов'ями на фіранках...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402410
дата надходження 19.02.2013
дата закладки 19.02.2013
В постзимовії дні, на порозі весни, небо снігом густим сипле знову.
В сніговіях отих заблукав десь і зник в вічних пошуках чогось нового.
Я, мабуть, сам собі той придумую сніг, щоби в ньому ховати утому
Від Буденності днів та холодних Ночей і від себе самого – чужого.
І здавалося б мить, наче фатум, ось-ось доторкнеться до слабкості волі,
Змінить сутність мою, розманіжену, вкрай, допоможе знайти себе в Долі...
Але губиться мить та між тисяч сніжин. Я ж бо шлях свій тримаю, поволі
Ідучи навмання без надій в самолжі, від Життя всі забувши паролі.
З дня у день вишиває Буденність Рушник на чекань і терпінь полотнищі
Веселковими нитками Долі. Горить, зігріваючи Ночі імлисті
В порожнечі самотній, той Вогник надій – слідопит цілей тих, що найвищі.
Та.., ніколи не пізно вернути назад, щоб до зір аж крізь терни тернисті...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402220
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 19.02.2013
Мне для счастья много не надо,
Любви немножко и немножечко тепла
И родное сердце чтобы билось рядом,
И чтобы в глазах твоих весна цвела.
Чтоб руки сильные нежно обнимали
И защищали от ветров всех бед,
Чтоб губы твои страстно целовали,
И мы не потеряли на любовь билет.
Я тебя люблю, родной… Ты знаешь
Мне для счастья много не надо.
С каждым годом все сильнее покоряешь
Когда в беде и в радости ты рядом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400965
дата надходження 14.02.2013
дата закладки 14.02.2013
Бідою- лихом об земельку вдарю-
Куплю нові парфуми і права,
Візьму того, хто грає на гітарі,
Щоб в музиці кохалися слова!
І світ за о'чі! Не шукайте навіть-
Ми викинем у річку телефони!
І зможем непотрібне все зоставить
Там, за останнім знаком заборони...
Ми будемо закохані та вільні...
Закінчиться бензин-продам машину.
І будуть в нас дорога й небо спільні,
Не ділені на рвані половини...
Не знаю,чи повернемось додому...
Нелегко лагодити спалені мости...
Та гірше- непотрібними нікому
В стоячому болоті "зацвісти"!
***
Вже маю і машину, і гітару,
Трояндові парфуми прикупила...
Чи зможу я знайти собі до пари
Того, хто мріє відростити крила?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400705
дата надходження 13.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Весняний вітер-снів коханець,
Постукав у моє вікно.
Він запросив мене на танець,
І пригостив терпким вином...
Ми вальсували до світанку,
Під шепіт збуджений трави;
І він мене,немов панянку,
Так ніжно називав на "Ви"...
І шепотів мені на вушко,
Що мої очі,як зірки,
І все у люстерко калюжки
Кидав звіршовані рядки .
І проводжаючи, у руки
Все на прощання цілував,
І жалкував, що час розлуки
Усе-таки нас наздогнав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400437
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 13.02.2013
Я - талий сніг, а ти - моя Земля,
Я - вітер, ти - хмаринка сніжно-біла,
Промінчик Сонця я, ти - брунька на гіллях,
Я - в небі птах, а ти - моя пір"їна.
Ти - лірика, я - автор твоїх слів.
Коли ж я простір, ти - моя всебічність.
Я твій, свідомосте, політ барвистих снів,
Я просто час твій, ти ж бо - моя... ВІЧНІСТЬ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400331
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Задержи дыхание перед пропастью
Согрей сердце у моего огня,
Поверь, сейчас безликой гордостью
Не излечишь ни тебя, ни меня.
Задержи дыхание и вверх посмотри,
Там на черном атласе ночи
Манят светом своим звезды-фонари,
А ты шепчешь, что жить не хочешь?!
Посмотри сколько ты не прошел дорог
Как много еще не написано слов…
Судьба постелет чистый лист у твоих ног
И нарисует новую любовь.
Задержи дыхание перед пропастью
И как бы не было трудно живи!
Не прячь сердце за невозможностью
Сменить что-то у старой любви!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400349
дата надходження 12.02.2013
дата закладки 12.02.2013
Это, кажется, было давно,
А я помню все до минут
Мое сердце страдало одно,
Но любовью двоих нас убьют!
Ты оставил во мне печать,
От которой тепло в груди
Научил мою душу летать,
А потом прокричал «Уходи!»
Это, кажется, было всерьез,
Но любовь во мне не умерла
Тишиною, доводя себя до слез
Я тебя до последнего берегла!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192381
дата надходження 28.05.2010
дата закладки 11.02.2013
Мне повстречался парень Вова
(Прилично лет тому назад)
В вагоне поезда прямого,
Что вёз нас с Вовой в Ленинград.
И стать, и рост, и торс на славу.
Блондин, к несчастью, но не суть,
Поскольку он в загранку плавал,
Что по тогдашним меркам – круть!
Меж нами не срослось сначала:
Впал, видно, в ступор мой герой,
А там меня сестра встречала,
И я уехала с сестрой.
Но вот по осени я снова
В вагон плацкартный захожу,
А там всё тот же парень Вова.
Судьба, понятно и ежу!
Служил нам Питер общей крышей
Полдня, и, счастливы весьма,
Расстались мы в тот день с парнишей
На время, то есть до письма.
И тёк канал взаимной жажды,
И всякой милой чепухи,
Но только вздумалось однажды
Ему послать свои стихи!
Я не смогла смолчать, засранка,
Что стиш у парня лабуда…
Так Вова, и его загранка
Уплыли разом без следа!
2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399305
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Я тебе причарую голосом,
Залоско'чу пшеничним колосом,
Доведу до сп'яніння цілунками,
Розпишу весь твій світ візерунками.
І любитиму до безтілесності,
І поставлю тавро приналежності.
Напою тебе з маку росинками
І омию все тіло сльозинками.
І ми будем навіки коханцями,
Викликатимем грози ми танцями,
Обійматимем небо все душами,
Всі табу-заборони порушимо...
Ти прикрасиш мене едельвейсами,
Замилуєшся білими персами,
У очах моїх втонеш, як в спокої,
Долетиш аж до зірки високої...
Ми зіллємось в одне до шаленості
І зламаєм закони буденності...
Та якщо замилуєшся іншою,-
Приготуйся, мій милий, до гіршого...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399256
дата надходження 08.02.2013
дата закладки 08.02.2013
Перехворів тобою, моя доле,
Все, що було, сховалося в тумані,
Знову один виходжу в чисте поле,
Червоне сонце зустрічати зрання.
І мов у сні прощаюся з тобою,
Лиш роси інколи чіпляються за вії,
Ранкове небо чисте наді мною,
Та голову підняти я не смію.
Я казку нашу згадую ночами,
Сон не бере, в вікні мішають зорі,
Вдихаю ранок мокрими вустами
І роси бачу різнокольорові.
Перехворів тобою, моя доле,
Пройшло усе - немає вороття,
Дорога наша бігла через поле,
Лишила слід у серці на життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398929
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 07.02.2013
Відлітають дні у вічний простір...
Що судилось нам? Ніхто не знає...
Може десь, в космічній високості,
Скоро моя зірка засіяє?
Лиш тоді до тебе доторкнуся,
Будем разом через роки знову.
- Доню,здрастуй, я - твоя матуся!..
Дай-но доспіваю колискову...
Ти мудріша вже на бескінечність,
Я лише у стадії пізнання...
Мила, дорога моя малеча,
Будемо світити до світання...
Може хтось під нашою любов'ю
Знайде сил освідчитись в коханні,
Чи наснить барвисті сни чудові,
Чи злеліє диво в колисанні...
***
Десь,там на Землі, твої сестрички
Збережуть про нас у серці пам'ять.
Нам запалять поминальну свічку,
І портрети квітами обрамлять...
---
Пам'яті моєї донечки Оксанки 2004-2006
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398764
дата надходження 06.02.2013
дата закладки 07.02.2013
Майже на порозі Валентинів Святий день,
Ти від мене хочеш подарунків та пісень,
Щоби я для тебе серенади заспівав,
та цікаве щось подарував.
А за днем коханння, Восьме березня прийде,
Знов на подарунок в мене кошти забере,
Я сиджу, рахую заощадження свої,
що ж на пиво лишиться мені?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398325
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Увечері прийшов з роботи тато.
Не встиг як слід переступити ще й поріг,
В чеканнях син маленький кинувся до ніг
З питанням про його у день зарплату.
"- Чого тобі?! Відстань! Я злий, голодний
З роботи, втомлений і тільки-но прийшов!
Ну сотню гривень в день! Тобі із того що?!"
Упав додолу погляд татком жадний
Й промовили вуста маленькі "- Тату,
Позич, будь ласка, мені гривень двадцять п"ять?"
...А оченятонька надією горять.
"- Які ще гроші?! Марш в свою кімнату!"
Похнюплений пішов маленький спати.
Загризла совість батька, стало йому жаль:
Почав шукати в просьбі сина він мораль.
І з гаманцем подався до кімнати.
"- Ти спиш, синочку? Ось, візьми. І.., вибач."
"- Не сплю," - несміло взявши гроші, відповів.
Доклав купюри з-під подушки й погляд звів
До татка, ледве стримуючи розпач.
"- Ти ж маєш гроші!" - батько вскипів знову.
"- Тут разом сотня, тату. Знаєш, я б хотів...
Не цілий день, хоча б годинку почуттів
Твоїх купити, татку, твоє слово."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398367
дата надходження 05.02.2013
дата закладки 05.02.2013
Всі думки, мій коханий тобі я дарую
І про них я тобі розповім:
Хай життя твое щастям, як море вирує,
Хай біда не прийде у твій дім.
Подарую тобі своє серце гаряче,
Бо ж воно й так твоє вже давно -
Ти застогнеш від туги, а серце заплаче,
А зрадієш - сміється й воно.
Свої губи, мій рідний, тобі подарую,
Хай розкажуть про вірну любов,
Хай про ласку солодку від них ти почуєш,
Хай цілують тебе знов і знов!
Мої очі для тебе веселкою сяють -
Їх тобі подарую я теж,
Хай вони тебе літнім теплом зігрівають,
Випромінюють радість без меж.
Подарую, мій любий, тобі мої руки,
Хай тебе пригортають вони.
А в години жалю і гіркої розпуки
Ти про ніжність цих рук спом'яни.
Свою пісню для тебе, єдиний, співаю,
Хай мій голос струною дзвенить
В такт бажанням твоїм всі незгоди прощає,
Твою душу нехай веселить.
Все життя віддаю я тобі, моя мріє,
Я собою твій шлях озорю.
А натомість мені дай краплинку надії,
Бо тебе я як сонце люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398205
дата надходження 04.02.2013
дата закладки 05.02.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2013
Чому кохання дарує крила,
Чому усмішка тоді щаслива,
Чому людина прагне літати
І хоче вічно ці крила мати?
Чому в коханні так серце б’ється,
Чому, як втратиш – біль відізветься?
Живеш, кохаєш і крила маєш,
Втратив кохання – крила втрачаєш.
Кохання, друзі, дарує крила,
Тільки в коханні душа щаслива,
Якщо кохання Вас підкорило,
Тоді міцніють і ваші крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397729
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Моє вікно-моя єдина воля.
Крізь нього я спілкуюся з життям,
Крізь нього я дивлюсь, як видноколом
Проходить дивне сонцевороття...
Крізь нього відчуваю подих вітру,
Цілую краплі теплого дощу...
Це просто протяг... Зараз сльози витру...
Зручніше крісло зараз умощу...
Я бачу звідси, як грозові хмари
Ведуть свої безправильні бої;
Як оживають в сутінках примари...
Хоча то, мабуть, нерви все мої...
Тут часто змінюють художники полотна-
Весна і осінь, літо і зима.
І їх робота гарна і добротна:
Сюжетів мало- повторянь нема!..
Буть глядачем- така вже моя доля...
Так відсторонено проходять мимо дні...
Моє вікно-моя єдина воля-
Бо іншої не бачити мені...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397919
дата надходження 03.02.2013
дата закладки 04.02.2013
Іще один життєвий епізод
Закінчився, присипаний снігами.
І знову хтось звернув за поворот,
І виростає віддаль вже між нами.
У серці біль, бо все скінчилось знов.
Так несподівано... Душа на шмаття рветься,
Заручниця людських жорстоких змов.
Знайомий голос в ній не озоветься.
Та не дозволю, щоб печаль пуста
Запанувала чорна наді мною,
Одягну усмішку щасливу на вуста,
І вітер перемін візьму з собою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390724
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 28.01.2013
А я усе дивилася на тебе
Крізь скельця непрозорих окулярів.
І вірила, що ти - посланець неба,
Божественних розносчик циркулярів.
І все старалась у безсонній тиші,
Знайти хоча би слід від твоїх крил,
Хотіла розпитать, де їх залишив,
Коли покинув світлий небосхил...
Та раптом впала із очей полуда,
І замість німбу засіяв ліхтар...
І спить у ліжку янголом приблуда,
Загорнений у брехні, як в кептар...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395878
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 28.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.01.2013
Під вальси Шопена скривавлю кришталь,
І вимкну набридливе світло,
Погляну на місяця диво-грааль,
Не раз обцілований вітром...
До нього я келихом дзвінко торкнусь,-
А він у напій кине зірку...
Солодке вино і кохання комусь-
Для мене воно уже згіркло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395558
дата надходження 26.01.2013
дата закладки 27.01.2013
В цукеркові обгортки я загорну цілунки,
Складу в маленьку скриньку і відішлю тобі.
Вкажу я на ромашках, від кого подарунки,
Щоб засвітились щастям ті очі голубі!
І напишу у віршах слова усі найкращі,
Сама зроблю листівку із пелюсток троянд,
Провірю, щоби сльози не втрапили нізащо
До сплетених з любов'ю із ніжності гірлянд.
Вручу біленькій хмарці, вкажу твою адресу,
Зроблю я їй вітрило зі срібних павутин;
І попливе, мов лебідь по небесах, як плесу,
Збираючи попутно ввесь сонячний бурштин.
Прокинешся ти вранці від стуку у віконце,
Хмариночку із щастям у свій упустиш дім.
І розцвіте усмішка, неначе тепле сонце,
І порадіє серце даруночком моїм!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395343
дата надходження 25.01.2013
дата закладки 27.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.01.2013
На обличчя посмішку пришию,
Макіяж святковий нанесу,
Одягну свій талісман на шию
І красу цю в люди понесу.
Запалю у тебе на вечірці,
Буду вся весела та іскриста.
Трохи примхи, як належить зірці-
Такий задум в мене- сценариста!
Дами заздрять- бо шалений успіх,
Коло мене мліють кавалери...
Та ховаю невеселий усміх-
Бо це- мій банкет серед холери...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394807
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Зима вже втратила останню совість-
І плаче, і морозить водночас!
Не хоче снігом радувать. Натомість
Схотіла покалічити всіх нас!
Он кіт іде, на ковзанах неначе,
Все лапи роз'їжджаються руді.
І горобці вже на гілках не скачуть,
А падають,як з дуба жолуді.
І кожну грудочку глазур слизька покрила,
Катки великі скрізь замість дворів...
І лиш зима взяла у вітру крила,
Сміється із людей-ковзанярів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394773
дата надходження 23.01.2013
дата закладки 23.01.2013
Я не та, за которой мужчины - в огонь и под пули,
И не та, от которой скрывают грехи и пороки.
Я скорее из тех, что рыдают, когда все уснули, -
Я из дерзкой породы всегда и везде одиноких.
Я скорее из тех, что на "ты" и с луною, и с ветром,
Для кого шорох листьев осенних - почти серенада.
Я из тех, что столетья назад растерялись по свету,
Для кого горных троп не смогла заменить автострада.
Я из тех, что в толпе неприметны, как серые кошки.
Я из тех, кого ценят "подруги" как фон для знакомства.
Я из тех, для кого не бывает любви понарошку,
Для кого всё, как есть, - романтично, наивно и просто.
Я не та, для которой все звёзды и бархат прибоя,
И не я неземной красотой вдохновляю поэтов...
Но я та, что - и в горе, и в радости - будет с тобою,
Если ты позовёшь прогуляться вдвоём на край света.
(31.08.2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208730
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 22.01.2013
В тот зимний вечер за окном
Под серым каменным мостом
Был слышен плач, он ранил душу,
Но все прохожие в ту стужу
Старались подавить тревогу,
Ведь в состраданье мало проку.
В прекрасном платье на снегу
В холодном и сыром углу
Сидела девушка, рыдая,
Лицо руками закрывая,
Мороз не чувствовало тело -
В тот миг душа её кипела,
Лишь разум сдерживал желанье
С собой покончить на прощанье.
Мороз крепчал, а слёзы лились,
И даже боги не спустились,
Чтобы утешить и обнять,
И в руки ей надежду дать.
Всем было просто наплевать,
И время лишнее терять
На неизвестный жалкий плач
Не захотел бы даже врач.
На тот момент было немодным
Всем помогать, как братьям рОдным,
Лишь деньги правили в тот час,
Огонь любви давно погас…
В тот зимний вечер за окном
Прохожие с большим трудом,
Глотая воздух ледяной,
Не замечали плач людской.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394413
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 22.01.2013
В своих «комментах» на стихи
Мы оторвались «от сохи»!
Писали предки, например:
«Прочла послание, мон шер…
Бальзам для страждущей души…
Всю ночь рыдала я в тиши,
Слезами орошая лист…
Ваш слог прекрасен так и чист…
Чудесней трели соловья…
От чувств – сама я не своя…
Зефир остудит пыл ланит…
Я сердцем Ваша, мой Пиит!..»
… В наш жёсткий прагматичный век
Стал лапидарней человек:
«Ништяк! А ты, чувак, – ничё!
Гы-гы :) отпад! Пеши исчо!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327245
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 21.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.01.2013
Мокрі лапи вже давно розпухли...
Вже замерзла втрачена надія...
Ваші душі вже давно поглухли,
А серця, напевно, поніміли...
Я - бездомний. Але й ви- не кращі,
Хоч живете в затишних оселях!
Тричі передумаєте: "НАЩО?"-
Замість проявити милосердя...
Відвертаєтесь,від жалості неначе,
Хлібом пригостивши сміттєбаки,
Ви проходите безсовісні й незрячі
Мимо зголоднілого собаки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393500
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Я самотність збризкаю парфумами,
Підфарбую темно-сірі очі,
Одягну її важкими думами,
І гулять відправлю аж до ночі.
Заварю жасминового чаю,
І візьму цукерку смаку неба-
Я сьогодні просто зустрічаю
День народження життя без тебе...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393457
дата надходження 18.01.2013
дата закладки 19.01.2013
Ти цілував мене у дощові краплини,
Які стікали по тоненьких пальцях...
А десь струмок пронизував тканину,
Що вишивалась на зимових п'яльцях.
А ми у нім кораблики пускали,
Немов би у нас парусна регата;
А потім я нарочито зітхала,-
Ти брався мене знову цілувати...
І ми ховались в затишній кав'ярні,
Де подавали каву з молоком.
І неповторні пахощі пекарні
Ми запивали ніжності ковтком...
А дощ тулився до вікна печально-
Тебе до моїх пальців ревнував.
І на серветках олівцем сакрально
Мене ти до кохання римував...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393172
дата надходження 17.01.2013
дата закладки 17.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.01.2013
Запах диму згорілих листів,
Мене змушує знов написати,
Тебе дуже забути хотів,
Але згадок про нас ще багато.
Напишу щось і знову спалю,
Ті листи, що палити не варто,
Визнаю, що мабуть ще люблю,
якщо в пам"яті стерти не здатний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366276
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 16.01.2013
Я прокинулась задовго до світанку...
Іще снами вкрита вся земля,
Ще співає місяць колисанку-
Новий день на світ благословля...
Я прокинулась, бо шаленіло серце,
І сплітало нерви у клубок,
В моїх скронях виграючи скерцо,
І неслось до заспаних зірок...
Я прокинулась, бо ти мені наснився,
Як весняна пісня солов'я...
На тисячоліття ти спізнився...
Чи на вічність поспішила я?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392668
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Щоденні сльози і туга печаль,
Хоч вже давно покритий сивиною,
Та погляд твій, немов життя печать,
Говорить крізь роки тепер зі мною.
О, тату мій, ти вчив мене не раз,
Заклав у серце те, що не забути,
Твої слова, немов дороговказ,
Як шкода, що тебе вже не вернути.
Щоб твої руки чорні в мозолях,
Притиснути до серця і мовчати…
Щоб ще удвох почути солов’я,
Від болю нині хочеться кричати.
Радію я, що правнуки твої,
Несуть тепло засіяне тобою,
Вони співають, наче солов’ї,
А я пишаюсь ними і тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392573
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Підвезло сьогодні Вані-
"Зняв'' дівчину в клубі!
В супер-міні сарафані,
І пухкенькі губи...
Танцювали до несхо'чу,
І вином впивались.
На увесь остаток ночі
До Йвана "зарвались"...
У очікуванні дива,
Ваня ковта слюнки;
А дівчинонька вродлива
Зніма "обладунки"...
Спершу- вії відчепила,
Потім- стерла брови,
І на столику зложила
Кісоньки шовкові...
Вати витягла із бюста
Зо два кілограми...
Стало Вані в серці пусто,-
Хочеться до мами...
Тут знімає одежину-
Зміни кардинальні!
Ваня скочив, як пружина,
Вибіг із вітальні!
Випив зо страху чарчину,
З горя ледь не вмер-
З клубу він замість дівчини
Парубка припер!
***
Дякую Еммі Листопадній, яка надихнула мене своїм віршем про глянець!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392609
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Моя душа заплаче разом з небом
Під дзвони журавлиного ключа.
Моя самотність- часточка від тебе,
Моє життя згорає,як свіча...
Моя душа заплаче зорепадом,
Бо сльози закінчилися давно.
Журба крокує яблуневим садом
І п'є розлуки молоде вино.
Душа заплаче... Я ж, вдягнувши маску,
Всміхаюсь знову друзям і близьким.
І про життя нафантазую казку,
Щоб болем не ділитися ні з ким...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390710
дата надходження 08.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Затихає потроху натомлений день,
Сіло сонце на гілку спочити;
Написавши за ранок чимало пісень,
Спати ліг сніговій-композитор.
Від морозу зчервонився весь небокрай,
Сніговик задрімав на подвір'ї.
Не лишилось і сліду важких хмарозграй,
І прозоре стоїть надвечір'я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391627
дата надходження 11.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Арт-кафе
Бомонд зібрав -
Вечір надчуттєвих творів.
Грав оркестр. Безліч страв.
Ґніт свічі згорав поволі.
Дегустація віршІв.
Еротизм проник в повітря.
Єдність вишуканих слів
Жадних
ЗлИтися в палітру
Із вершками почуттів,
Їх в оправу взято вправно
Й
Кожен автор приодів
Лаври - "Браво", "Вау" і "Славно"!
Між рядків -
Незримість фраз
Оріоном задоволень:
Пристрасть, шал, екстаз, оргазм.
Рай від римо-поневолень
Серед всіх присутніх
Там.
У сплетінні
Феромонів
Хвиля щастя:
Цвіт, нектар -
Чаші повні слів любові.
Шлейф інтиму там витав,
Щік торкавсь його багрянецЬ
Ювелірних рим-октав...
Я був ночі тої бранець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392233
дата надходження 13.01.2013
дата закладки 15.01.2013
Я до сих пор пишу стихи о том,
Кто навсегда ушел с моей души,
Оставив лишь пустой и тихий дом
И вырвав сердце, прокричал «Дыши!»
Я помню все, что он мне говорил,
Слова любви шептал, слова разлуки,
Как обнимал, и быть его просил
Целуя нежно плечи, губы, руки...
Я до сих пор пишу о тех глазах,
В которых я тонула до рассвета
И о любви, омытой в моих слезах,
И о душе, которая хотела лета!
Я до сих пор пишу стихи о том,
Кто оказался только милым сном!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198635
дата надходження 30.06.2010
дата закладки 11.01.2013
Раз в крещенский вечерок
Барышня гадала -
Выйдя в полночь на порог,
Горлицей воззвала:
«Ряженый-суженый,
Приди ко мне ужинать!»
Как тут отказать девице?
Мужики со всей станицы,
Зо́ву вняв на кастинг мужа,
Завалились к ней на ужин!
Разносолов всех не счесть –
Есть, что пить, и есть, что есть!
… Пировали до утра…
Рассвело. «Ну, нам пора!
Ай, хозяйка!!! Ай, краса!!!
На такой товар купца
Вмиг отыщешь без труда!
Вдруг чаво – зови! Пока!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391107
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 10.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.01.2013
О, милая, ты снова на диете,
Опять ведёшь борьбу за каждый грамм.
Я гибну в той войне безвинной жертвой –
От голода, лишений отощал.
Гляжу с тоской на завтрак – лист капустный…
(А зёрна прорастают на обед!)
Да... В голове твоей не мысли – мюсли...
Но я-то – радикальный мясоед!
И физику ты в школе не учила, –
Иначе б знала – есть такой закон:
Зависит прямо притяженья сила
От массы тела! Доказал Ньютон!
О, женщина! Вернись к своей природе!
В тебе ж заложен основной инстинкт,
Где главное – для продолженья рода
Здоровым, сытым должен быть мужик!
Увы, стал безразличен к брачным играм,
От скудного меню и свет не мил…
Но выход есть: для превращенья в тигра
Меня сначала мясом накорми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366990
дата надходження 27.09.2012
дата закладки 04.01.2013
Кожен з Вас напевно знає, що таке «МАРШРУТКА»
Й як за часто вона з «відтам» з’являється «тутка»?
Особливо в ті моменти, коли треба махом…
Кому куди: на роботу, на базар, до свахи…
От і в мене, якось зранку, виникла потреба,
Та як потім виявилось, то страшна проблема!
Певно з добрих півгодини стою на зупинці!
А то зима, псячий холод, - відмерзли всі кінці!
Аж тут лізе «черепаха» - маршрутка кохана,
Та так помалу, гій би везла з яйцями Івана!
Під’їжджає трохи ближче, аж глип, - чисте чудо,
Як там мають ся вмістити із зупинки люди?!
Аж по швам тріщить маршрутка, стільки в ній народу.
Є надія, що як стане, трохи вийде люду.
Ай-я, де там?! Лізе далі, навіть ся не спинить!
А водій у бік зупинки навіть ся не дивить!
Тут вже чую ззаду мене хтось ся матюкає,
А з переду якась жінка кляне, проклинає!
Так вже всім нам ці маршрутки в печінки ся в’їли,
Але всі стоять, чекають – може щось над’їде?
Не минуло й хвилин двадцять, як їде наступна,
А у мене окрім пальців вже відмерзла й.., дупа!
То ще півбіди маршрутку оту дочекатись,
Гірша друга половина – у неї запхатись.
Особливо, коли ззаду чоловік десь з тридцять,
А з переду, трохи менше, десь напевно з двадцять.
І як тільки перед нами та маршрутка стала,
Та тридцятка, що позаду – вперед ся попхала!
Із маршрутки хоче вийти лиш одна людина.
Бідолаха так ся просить, аж пирскає слина.
Якась баба, що спереду зачала кричати:
- «Ти один, а нас багато й нас не подолати!»
Й ціла наша п’ятдесятка в маршрутку ся пхає,
Ну, а той, що на порозі, кричить-викрикає:
- «Люди добрі, майте совість, дайте най я злізу!»
П’ятдесятка преться в двері і ніхто не влізе.
А мене вже так стиснули, ноги так стоптали,
Мою сумку, що на плечах, геть чисто порвали!
Довго думали-гадали, як в маршрутку влізти,
Й кожен думав: «Як залізу, би було як злізти?»
Ну, а тото сиротятко, що в дверях стояло –
Перед водієм маршрутки на коліна впало.
Та й зачало скиглити: -«Панночку таксисте,
Випустіть в свої двері, бо ззаду вже тисне!»
А водій що мав робити, мусів ся змирити,
Бо з мороженим народом трудно говорити.
І як тільки таксист добрий відкрив свою браму,
О тоді все й почалося, не на жарт, на правду…
Першов пхнулась у маршрутку баба із торбами;
Якийсь шустрий прошмигнув між її ногами.
А одного так пихнули, що той впав на руки;
По руках йому пройшлися тої баби внуки.
Але довго не простояв у цікавій позі, -
Його пхнули зі словами: - «Не стій на дорозі!»
Через нього перескочила одна молодиця
Й ненароком наступила йому на мізинця.
Той з словами-матюками на ноги підвівся,
І, зціпивши зуби з болі – в штани обмочився.
До проходу підштовхнули бабу із баньками.
Баба баньки перед себе, робить крок ногами…
Ну, а так, як було слизько, то і баба впала
І всім своїм габаритом прохід блокувала.
Ясне діло баньки трісли й полились компоти,
А хтось крикнув із натовпу: - «Порвете колготи!»
А у відповідь почулось: «Колготи – дурниця!
Люди добрі, майте совість, - поверніть спідницю!»
Й дивлюсь, дійсно, лізе жінка через тоту бабу:
Без спідниці, в одних майтках ще й з ярличком ззаду!
А за нею, зовсім слідом, пре якийсь хлопака,
Пре й не видить, що стоїть, там де в баби…банка!
Ну нарешті спільним тиском й ту бабу запхали.
Ледве двері ся закрили. Але ж ми, зостались?!
І стояли, як сироти, померзлі аж сині.
Й задумались: «Чи приїде ще маршрутка нині?»
І тепер ми зводим очі до ясного неба
Би Господь нам дав маршрутку таку, як нам треба.
(28.11.2005 р.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389765
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2013
Не болить! Моє серце, дивно, не болить,
Хоч на нього тони болю припадає.
Закриваю очі - а світ не так горить,
Хоч у ньому тисячу зірок палає.
Не дивись тим поглядом на мене ніжно,
Все одно тримають тебе думи грішні,
Ну для чого я кохав тоді так вірно?
Все одно не любиш ти солодкі вишні.
Хоч і я тепер букет в душі зів’ялий,
Осінь в серці, а в думках - лиш ти одна,
Я тепер кидаю свої мрійні справи,
Бо кохання в неї досі ще нема.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368332
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 04.01.2013
О, как приятно и как больно
Те письма старые читать...
Я, может быть, всплакну невольно,
А, может, улыбнусь - как знать...
Забытой радости мотивы,
Обрывки фраз, эмоций, чувств...
Боль горечи за все ошибки,
За все слова, что не вернуть...
Как хорошо все начиналось
Как хорошо все могло быть.
Но чувства где-то затерялись,
Огонь любви уж не горит...
Что было и что будет - ладно,
Жить нужно тем, что есть сейчас,
Но как же все таки приятно
Те письма старые читать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388479
дата надходження 29.12.2012
дата закладки 04.01.2013
На моїй подушці місяць ліг спочити,
Розтрусивши долі зоряний пилок...
Я покличу вгості опівнічний вітер,
Тисячі галактик заплету в вінок...
Вип'ю ніч безсонну, ніби чашку кави,
Скотиться самотність по моїй шоці...
3апала на сході сонячна заграва-
Я спалю минуле, ніби папірці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382576
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 04.01.2013
В твоїм волоссі заплутався вітер,
Що дме із півдня й шепоче теплом;
В товоє волосся уплетені квіти, -
Про щастя мріють з тобою разом.
Я хочу бути отим твоїм вітром
І нашептати тобі про любов;
Цілунки сипать пилком із тих квітів
На твоє тіло, ніжніше за шовк.
...І закружляти тебе вальсом листя,
Зацілувавши промінням ясним...
Саме таким має бути те щастя,
Якщо такими ми будемо з ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364624
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 04.01.2013
Ех, моє дитинство довгокосе,
У віночку сонячних веснянок,
Чи ж не добре нам удвох велося,
Що пішло ти у чужий світанок?
Чи то ж не з тобою ми крилато
В небесах над хмарами летіли?
Чи навчались у пташок співати,
На строкатих райдугах сиділи?
Пам'ятаєш, як ловили дощик
У свої замурзані долоні?
Як співали пісеньку про горщик,
Аж сміявся кіт на підвіконні...
Як бенгальським вогником солому
Підпалили. Як збігались люди...
Ми тоді втекли далеко з дому-
Заховались у собачій буді...
Ех , дитинство зеленоколінне,
Що збирало полохливі роси...
Залишивши пам'яті світлини,
Білим сріблом покриваєш коси...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389587
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 04.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2013
Торкаюся тебе, цілую, пещу:
Доводжу до солодкого блаженства.
Спини мене, коли я перевищу
Ласкань посил у вихорі шаленства.
Тіла в сплетінні сповнені чуттями;
В повітрі феромони, мов фантоми.
Самоконтроль відсутній - до нестями.
...Підкралися вже вивержень судоми.
І бажане набуло своїх звершень.
Жадане спалахнуло від вібрацій.
Вже вкотре та щоразу, ніби вперше...
Фантоми ейфорійних ілюстрацій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388674
дата надходження 30.12.2012
дата закладки 03.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.01.2013
[img]http://cs303102.userapi.com/v303102008/2e38/wPb_rqHQLw4.jpg[/img]
Сумую я за осінню шалено,
Сумую… полетіли журавлі,
І ти підеш, я думаю, напевно -
Не бережеш любові взагалі.
Крізь стрІчки слів приховані лиш сльози -
Не по твоїй, не по моїй вині.
Та от чому тепер ось ці морози
Картають моє серце у журбі?
А ти холодна! Хоч така холодна,
Та я тобою пристрасно горів,
І не потрібна мені досі жодна,
Бо серцем відпустити не зумів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377709
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 02.01.2013
Я знаю що не ідеальна,
Але й такі у світі є...
Недопрацьовую у спальні,
Що вдієш, кожному своє.
Можливо, не така газдиня,
Яку тобі бажала мати...
Та, можеш ти мене від нині
Змією, запросто, назвати.
Забудь про милиці, коханий,
Тебе я пальцем не торкнуся.
Зміїний рік ось-ось настане,
Та не лякайся ти укусів.
В новому році це, на диво,
Найкращим буде компліментом.
Тож скористайся цим щасливо
І не прогав свого моменту!!!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389002
дата надходження 31.12.2012
дата закладки 31.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2012
Моя сусідка, вже старенька бабця,
Життя поклала на вівтар села...
Тепер он шкутильгає в старих капцях-
На нОві заробити не змогла...
Ще пам'ятає в "паличках" зарплату-
Навіщо гроші людям у селі?
І як ночами будували хату,
Чи обробляли клаптики землі...
Як кланялася голові колгоспу,
Щоб донечкам її "бумагу" дав-
Поїхать вчитися було не просто:
Хто народивсь тут, тут і помирав...
Від здоєних корів німіють руки,
І ледве землю міряє ногами,
Та ще знаходить сили щоб онуків
Почастувать із печі пирогами...
Усе її багатство-то картини,
Що дівкою на посаг вишивала,
Старенька під соломою хатина,
І пісня, що за обрії злітала...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388139
дата надходження 27.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Не дам замерзнути тобі я, моя Музо!
На зло морозу розведу багаття-фраз
Із теплих слів, котрі зігріють тебе враз:
В катрен складу строфу до строф із рим-галузок.
Не дам торкнутися я рук твоїх морозу:
Напою чаєм з теплих віршів, з імбирЕм;
До чаю тортик дам із лірики, а в крем -
Додам із образів п"янку інтиму дозу.
Не дам замерзнути тобі, кохана Музо!
Ти ж обіцяй, що зігріватимеш й мене.
Життя без тебе надто марно промайне.
...Зав"яже в пам"ять нитка Долі вірші в вузол.
http://vkurse.ua/ua/health/imbir.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386951
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 29.12.2012
Міняються дати, що рік - новий крок,
Дитинство до юності топче стежину,
А юність сплітає кохання вінок,
Шукає для себе свою половину.
Цікаве життя, що не день – новина…
Ти сів на коня і на ньому гарцюєш,
Хоч рветься часами життєва струна,
Ти інколи болю того не відчуєш.
Змінити не просто дорогу свою,
Триматися треба, кохати, горіти,
Знайти в темнім небі єдину зорю,
Яка тобі буде довіку світити.
Повірте, роки вам багатство дають,
Та поруч із тим, що не день, то до краху…
То поки живий, то роки хай цвітуть
І йди по житті своїм вибраним шляхом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388250
дата надходження 28.12.2012
дата закладки 29.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.12.2012
Я - метелик у твоїх долонях.
Прилетіла в зиму так невчасно...
Хочеш-залиши на підвіконні,
І дивись, як я тихенько згасну...
Хочеш- відірви прозорі крила,
Щоб у небо більше не злетіла.
Я зроблю тобі із них вітрила,
Зроблю човен із свойого тіла...
Хочеш-голкою на стіну, на удачу,
Як трофей, у боротьбі здобутий.
Та я зможу і тоді пробачить,
Бо любов мою не осягнути!..
Я - метелик на твоїх долонях...
Прилетіла в зиму не навмисно...
Хочеш-посади на підвіконня...
Хочеш- просто у кулак затисни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386625
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
Ти мені не ворог, ти мені й не друг,
Та твоє ім’я мені досі ріже слух,
Ти зрадила, а я тобі ще вірний,
І відкидаючи образи ще люблю.
Ніби я на волі, серцем у полоні,
Та чому вуста мої такі солоні?
Ти мені не мила - серце лиш розбила,
А можливо просто ти не долюбила.
І тепер не знаю, хоч і я кохаю,
Чи розквітнуть квіти до весни, до раю?
А зима так близько! Боже, буде слизько,
Як би не упасти з любов’ю так низько.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368765
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 21.12.2012
На прием к врачу однажды,
Мужичок пришел в очках,
Как разделся, оказался,
В металлических трусах.
- Что ж, Вы, так милок оделись,
Угадать я не возьмусь,
Доктор, у меня есть цели, -
я от СПИДа берегусь.
- А чего, у Вас, мужчинка,
пальцев нет в обоих ног?
- Да, оборвалась резинка, -
вот, и собственно, итог...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198870
дата надходження 02.07.2010
дата закладки 21.12.2012
Стоматолог весь в работе,
Тут мобильник заорал,
Пациентке звонит кто-то,
И врача уже достал.
- Кто же звонит, не уймется,
мне мешает сверлить зуб,
и, когда уже заткнется?
Смотрит: - это же супруг.
Стоматолог, снова чудит,
Трубку снял и прям кричит:
- Щас я кончу, она сплюнет,
а потом перезвонит!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200949
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 21.12.2012
Подошел Вова к училке,
Говорит ей строго:
- В первый класс я не хочу,
в третий мне дорога.
И подумала она:
- Что же с ним мне делать,
К директору повела,
Пусть проверит в деле.
........
Вот директор и спросил,
Вову в кабинете:
- Сколько будет трижды три?
- Девять, тот ответил.
- Сколько будет пять у семь?
- Тридцать пять ответил,
- Да, ты, умный тут совсем,
значит нужно в третий.
.......
А, учительница, вдруг,
В разговор вмешалась:
- Математика то гуд,
логика осталась.
вот пожалуйста, ответь,
на вопрос красивый:
"У меня их только две,
в коровы четыре."
Почесав затылок чуть,
подумав немного,
Вова версию свою,
говорит ей:
- Ноги!
- Ну теперь еще давай,
умные ответы:
"У тебя в штанах их два,
а у меня нету"
Сам директор покраснел,
Стоит как в тумане,
Вовочка навеселе,
Говорит:
- Карманы!
У директора экстаз,
- Молодец - парнишка,
может сразу в пятый класс,
а то умный слишком?
Как вопросы задавали,
этому таланту,
в голове моей гуляли ,
другие варианты!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207781
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 21.12.2012
Подошел к отцу Илья, вопросик явился:
- Пап, откуда взялся я, и как же родился?
Почесал затылок сам, он ответил сразу:
- Взяли с мамой мы в стакан, плюнули по разу,
а потом уж, перед сном, чтобы охладился,
поставили на окно, в нем ты и родился...
...............
Ну, Иллюша утром встал, в школу собираться,
Прихватил с собой стакан, с Таней пообщаться.
В школе плюнула "в гранчак", школьница Татьяна,
Чтобы от нее отстал, этот странный парень.
Ну и сам он вечерком, плюнул раз в стаканчик,
И поставил на окно...пусть родится мальчик.
...............
Вот проснулся "наш Отец", смотрит туда рано, -
Тараканчик-молодец, гуляет в стакане.
И сынок отцу кричит: - Папа, "ёлки-палки",
пойди внука задави, мне, ведь сына жалко!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233077
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 21.12.2012
К отцу кроха подошел,
И спросил сынок:
- Вот мне интересно, что,
в мамы между ног?
Репу почесал отец,
покраснев слегка:
- У нее там, мой Юнец,
до рая врата!
- А в тебя тогда, скажи, -
понесло сынка,
- У меня, мой сын, висит,
ключик от замка.
- Надо, пап, замок менять,
от этих ворот,
А то часто сосед наш,
подбирает код.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299388
дата надходження 11.12.2011
дата закладки 21.12.2012
В СНГ процесс начался,
И ребром вопросик стал:
Сколько сексом заниматься,
Оптимально для всех дам?
Поднялась москвичка первой:
- Думаю, что для всех нас,
оптимальней за неделю,
заниматься по пять раз.
Украинка встала тут же,
Удивленно говорит:
- П"ять разів в неділю супер,
а як бути в будні дні?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319290
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 21.12.2012
Стихи мне нынче не нужны,
По горло сыт я рифмованьем,
Мне интересна только ты,
Я пьян твоим очарованьем.
Мне строки душу извели,
В них нет ни счастья, ни отрады,
Лишь твои письма помогли
Преодолеть пути преграды.
Лишь в наших сказках я живу,
Лишь ими я сейчас питаюсь,
Словами тёплыми дышу
И нашим счастьем упиваюсь.
Но знаю я, что виноват,
Что много на себя беру,
Что в ваш прекрасный райский сад
Войти пока я не могу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386584
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 21.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2012
И всё-таки мужчины очень странны -
В плену своих привычных заблуждений:
Им кажется, что нам нужны романы,
А нам достаточно всего лишь предложенья!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350687
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 18.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.12.2012
Я водку «Царскую» глушил –
На царство не позвали…
«Parlament» день и ночь курил,
Но в Раду не избрали…
Творожной массой «Prezident»
Питаться тоже бросил…
Успешным был эксперимент
Лишь только с пивом «Kozel»!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349313
дата надходження 10.07.2012
дата закладки 08.12.2012
Ах, махнуть бы за границу,
Да не в Польшу - на Иб́ицу,
И прогнать одну зарплату
За 15 минут party.
marisong - Ах, махнуть бы за границу
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383288
Люблю мечтать на кухне я,
Когда готовлю борщ и пицу,
Про отдых где-то за границей,
Париж и Рим манит меня.
В шкафу бикини третий год
Лежит и звёздного ждёт часа,
Иссяк родник семейной кассы...
На Ибице иной народ.
Там у кого-то праздник жизни -
Коктейли, дискотеки, пляж...
Тут, в лучшем случае, грильяж,
А, в худшем... сладкий дым отчизны.
Cпешила замуж, вот теперь
Готовка, стирка и уборка...
Сиди у жизни на задворках
И в свой счастливый случай верь.
08.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383342
дата надходження 08.12.2012
дата закладки 08.12.2012
Інтиму дозу розчиню я у вині.
Я справді винен... Ти ж така вродлива
І ще твій погляд - так спинився на мені..,
Немов запитував: "Ти хочеш? Так чи ні?";
...І тіла географія зваблива.
Я розчиню у двох бокалах із вином
Інтиму грам - покуту за провину.
Таких спокус не відчував я вже давно.
До дна допивши, опущуся я на дно,
Аби торкнути пристрасті-перлину.
В обіймах танула ти, наче на вустах
Присівша відпочить сніжинка біла,
Роси краплинка мов на ніжних пелюстках...
Мені зронив тебе, пір"їнку, щастя-птах.
Ти - янгол мій, свої згубивша крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383159
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
На серці кішка завелась
І дре завзято пазурами.
У душу кігтями вп'ялась,
Лишаючи криваві рани.
Здавила горло, наче "лінч",
На груди тягарем вляглася.
На мене жде безсонна ніч,
Що зимним інеєм взялася.
Так млоїть пакосна мана.
Так спазм стискає діафрагму.
Цей біль я випила до дна,
В уста вливаючи як магму.
Болить єство, рида душа.
Грозить покинути свідомість.
Не винна тузі ні гроша,
Вона ж дала журу натомість...
...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366190
дата надходження 23.09.2012
дата закладки 07.12.2012
Якась недоля нас звела, чи доля?
Дала нам щастя, чи всього лиш жарт?
З тобою воля, і без тебе воля.
Й ніхто із нас, мабуть, життя не варт.
Коли любив ти, я не покохала.
Як я злюбила, ти вже не кохав,
Та я у серці все ще колихала
Те почуття, що ти мені віддав.
Тобою тяжко я перехворіла,
А зараз все забулось, біль пройшов,
Лиш згадую як за тобою мліла.
Та кілька днів тому ти знов прийшов.
Я поки що лише спостерігаю,
Мені цікаво, що це сталось знов.
Якщо це є лиш гра, тоді я граю.
А що як ні? Невже таки любов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343999
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 07.12.2012
Лежим с тобой, друг другом наслаждаясь,
Так хочется, чтоб день не уходил,
А дождь идет, отливами играя,
Любви, он нашей, прибавляет сил.
В глазах взаимно страсти воспалятся,
И в такт сыграет общий стук сердец,
Наши желанья вновь осуществятся,
Слиянье тел наступит наконец....
Луна уйдет, желая с добрым утром,
Проснулись только, сразу пленил быт,
Но, вспоминая сладкие минуты,
Весь ряд проблем мгновенно будет смыт!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382604
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 07.12.2012
[img]http://cs418825.userapi.com/v418825008/138c/a1ZbCGo6oeg.jpg[/img]
Білим покривалом стелиться туман,
Огортає землю жовтувата шаль,
А за небокраєм і десь далі, там,
Ти сидиш самотня, а в очах печаль.
Цьогорічна осінь, як і ти, сумна -
Плаче болем небо, листя обліта,
Тільки ти не плачеш - сліз тепер нема,
Витекли, напевно, з відчаю до дна.
Ти не плачеш! Навіть боляче якщо,
Почуття не вмерли - у тобі любов,
Ставши на коліна, крикнеш ти: За що?
А в душі слова ті згадуються знов.
"Я сказав цій осені і тобі скажу:
Ти, пробач кохана, більше не люблЮ,
Та відкрию серце, хай і на біду,
Уже іншій, мила… ти ж мене забудь".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383074
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Я чувствовал, что вы любили,
Глаза мне это говорили,
А сердце тайно прошептало:
Одной лишь дружбы будет мало.
Я вам боялся написать,
Уж не хотелось признавать,
Что я влюбился так нелепо,
Так безнадёжно и так слепо.
Но сердце мучило меня,
И вот, когда взошла заря,
Дрожащей лёгкою рукою
Я взял листок перед собою.
Но строки сразу не легли,
Перо давно былО в пыли,
И я, казалось, позабыл
Свой стихотворный яркий пыл.
Пришлось повременить с посланьем,
Души ранимые терзанья
Мне вдохновенье разожгли,
И строчки сами поплылИ.
Я написал вам, ангел мой,
И чувства полились рекой,
Часы былой тоски, печали
Меня на время отпускали.
Теперь волнуюсь, моя радость,
Чтоб ваша ангельская сладость
Не испарилась в один миг -
Не в силах я забыть ваш лик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383063
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012
Не уявляю років в сорок
Себе примірним сім’янином
Я стану твердим, наче корок,
Що закупорюють ним вина.
Не буде того хулігана,
Який рвав струни на гітарі,
Який отримував догани
За те, що «сємки» їв на парі.
Не стане того гітариста,
Що шибки змушував дрижати…
Де «PUNKS NOT DEAD!», де «FUCK THE SYSTEM!»??
Не буде того вже пірата..
Мішок проблем нових на плечі -
Ти відцвіла, прищава юність,
Робота, жінка і малеча
Вже незабаром загарпунять.
P.S.
Та всім негодам плюну в спину,
Ви дідусі вже духом в сорок?
Я, постаріла хоч, - дитина!
В порохівницях є ще порох!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382936
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Мне многое на свете непонятно.
Я непонятлив. Или непонятен.
Мне говорили, что на солнце пятна.
Неправда. Я смотрел. Там нету пятен.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187934
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 06.12.2012
_________________________________________________________
По мотивам сонета Шекспира "Твои глаза на звёзды не похожи".
_________________________________________________________
Я бы сравнил тебя с камелией, с фиалкой,
С иверией, иль с розой бы сравнил.
Но, несравненна ты со всею флорой жалкой…
Я б образ твой сравненьем умолил.
Я бы назвал твой мир Весной цветущей,
В которой воздух рьян и свеж до слёз.
Не надышусь природой вездесущей
Твоей любви из страстных чувств и грёз.
Я бы сравнил твои глаза со звёздным небом,
Не отвести от них мой трогательный взгляд.
Ах, как я мог довериться нелепо
Твоим губам, они как сладкий яд.
Твоё бы тело я б сравнил с игривой ланью,
А голос с нежным пеньем райских птиц,
Но, как назло, в моём встают сознаньи
То образ змей, то кошек, то лисиц.
Мой светлый Ангел, сравнивать не стоит
Тебя вот с этой фауной земной.
Любимую мужчина удостоит
Назвать своею спутницей, женой.
Но, нет, не Ангел ты, а ты моя Богиня!
Тебе я поклоняюсь и молюсь.
Ты очага родного Берегиня,
В тебя я верю и тобой горжусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382879
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
Что смерти бояться - она от рождения рядом,
Внутри мельтешенья людского, с насмешливым взглядом,
В сосульках, висящих на крышах домов по весне,
В постели – внезапным удушьем, инфарктом во сне…
Змеёй ядовитой в лесу притаившись на ветке,
Свернувшись тихонько клубком в неисправной розетке,
На встречной дороге – в одном повороте руля,
И в точке горячей, когда полыхает земля,
И в бритве складной у прохожего-психа в кармане…
… Но знать не дано нам, когда вдруг накроет цунами,
Когда обнулится внутри часовой механизм,
Заведенный чьей-то десницею, сроком – на жизнь…
Что толку вздыхать и с рождения думать о смерти –
Дыши полной грудью! Живи так, как будто бессмертен!
Люби и надейся! Не бойся, планируй дела,
Хоть Аннушка масло сегодня опять разлила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321487
дата надходження 13.03.2012
дата закладки 06.12.2012
Рубил безжалостно и резко,
Без всяких «может быть» и «но»,
И падали слова отвесно:
«Нам вместе быть не суждено!»
Ты прав, так даже милосердней,
Больнее - резать по кускам,
Лечиться тщетною надеждой,
Уж лучше – сразу… пополам...
…Подранок выпущен на волю:
Ни жить, ни сдохнуть – заживать,
И долго от фантомной боли
В ночи беспомощно кричать…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364773
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 06.12.2012
Самотня стою під зажуреним небом,
Розхристані думи рояться в мені.
Іду по дорогах, де світле з ганебним
Сплітаються міцно в клубок веремій.
Вдивляюся в лиця, читаю їх душі
По світлі, яке випромінює з них.
Я там відшуковую те невмируще,
Яке залишає у Вічності штрих.
А я – що залишу? Яке моє світло?
Кому воно зможе осяяти шлях?
Я ж навіть не знаю, чи мої молитви
Захоче почути Господь в небесах.
Душа, у тілесні лещата закута,
Самотньо блукає по грішній землі.
І навіть в шуканнях одвічної суті
Так легко згубитися може в імлі.
Буває, нестерпно важким є на плечах
Той хрест, що собі я обрала сама.
Життя моє часто нагадує втечу
Від власно придуманих ролей-оман.
Розхристані думи, поснулі бажання
Зберу у кулак і гайну в далечінь,
Де в променях сонця, колись на світанні
Позбудусь навіки усіх потрясінь...
Світитися хочу! Хоч світла бракує
У світі людському, по вінця облуд.
Я всі свої рани любов’ю лікую,
Душі не дозволю впокоритись злу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382881
дата надходження 06.12.2012
дата закладки 06.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.12.2012
Куди б не йшов за мною суне тінь,
Ніяк від неї я втекти не можу…
Лише тоді, коли закрита синь,
Я тінь свою невидиму обходжу.
Біжу вперед і тінь не відстає,
Стрибок роблю - стрибає тінь за мною,
Я п’ю вино і тінь зі мною п’є,
Кошу траву і тінь також з косою.
Вітаюсь з другом - тягне руку тінь,
Кохану обнімаю – злиті тіні,
А сонце знову заповняє синь
І нові тіні творить щохвилинні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382620
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 05.12.2012
Я вас люблю, мне тяжело признать,
Что делите с другим вы вашу радость,
Мне многое хотелось бы сказать,
Но голос давит дьявольская слабость.
Я вами болен – меня не излечить,
Мне чудится, что рядом вы со мною,
Я в сотый раз стараюсь бросить пить,
Но хмель стал для меня второй женою.
Я вас люблю. Прошу не вспоминать
Все глупости, что говорил я в ссоре...
Как больно мне бывало наблюдать
Глубокую печаль у вас во взоре.
Я вами болен, и смерть стоит за мной,
Я чувствую её прикосновенье,
Но прежде чем уйти мне на покой,
Хочу вам дать своё благословенье:
Я вас люблю – вы знаете об этом,
Но в жизни нашей разошлись пути,
Я буду ждать вас со своим сонетом
На свете том… любимая, прости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376049
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 05.12.2012
Захмарні віражі снігами виснуть
Та падають ледь чутно, наче пух.
Плануємо, а хтось ті плани креслить,
Приковуючи думку на ланцюг.
І одна одній кігтями, зубами -
Нашийники думки-собаки рвуть,
Втомившись бути Совісті рабами,
Чекати з́авжди підходящу мить.
Звільнившись від ярма думки лайливі,
Спрямовані впіймати власну суть.
Здолать під силу їм місця вразливі,
Що нас людей не красять, а псують.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382590
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 05.12.2012
[i]Красота - это страшная сила,
которая, чтобы спасти мир,
всё время требует жертв[/i]
Советы модных глянцевых журналов,
Как превратиться в женщину мечты…
В стремленье к фото-шопным идеалам
Ты стала жертвой страшной силы – красоты!
Что стало с белоснежно-нежной кожей?
«Загар – красиво!» (Кто это решил?)
Сходив в солярий, стала ты похожа
На обожжённый глиняный кувшин!
А давешний тот случай, с волосами…
(Мороз по коже!) Захотел обнять, -
Провёл по косам, а в руке осталась
Случайно отстегнувшаяся прядь!
Наивные чероки и ацтеки!
Кого мог напугать их боевой раскрас?!
Пожили б с нами, в двадцать первом веке,
Уж мы бы показали мастер-класс!
И Монтигомо – Ястребиный Коготь
От псевдонима отказался б враз,
Увидев твой кроваво-красный ноготь,
Весь из акрила, блёсточек и страз!
Гламурные ресницы-опахала…
(Боюсь дотронуться!) И пирсинг на пупке…
Спасая мир, чуть-чуть перестаралась, -
Ты мне милей гораздо – налегке!
Давай попроще: я – Адам, ты – Ева,
Отбросим весь нелепый антураж!
Стал забывать, какая ты на самом деле,
Тебе не трудно смыть макакияж?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368963
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 04.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.12.2012
Весь день витаю в облаках…
Начальник (местный вурдалак!)
Ну, так и сверлит взглядом острым:
«Гм… это "внешнее устройство"
Могло б работать побыстрей…»
А сам… Спроси про ямб-хорей, –
Невежа полный! Ни бельмеса!
Нет, чтоб понять: Я – ПОЭТЕССА!!!
Отнюдь не офисный планктон!
Что узок мне рабочий стол!
Что от рутины повседневной
Лечу на крыльях вдохновенья!
Но чёрствый приземлённый босс
До сфер духовных не дорос!
Песочит за ошибки в цифрах,
А сам… двух слов не свяжет в рифму!
Грозится премии лишить…
Ах! Избранным так трудно жить!
Художника обидит каждый…
(Ничё-о! Прославлюсь я однажды!)
… Жаль, не дано мне злой судьбой
Питаться маковой росой…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363816
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 04.12.2012
Нічна тепер самотність … і в дощ я під вербою,
Там згадую миттєвість, несказані слова,
І знову хочу бути обманутим тобою,
Бо щось не гріє серце осіння ця журба.
Замерзли мої руки, потерпли мої щоки,
Від холоду такого замерзла і любов,
Словами не зігрієш, бо стільки то мороки -
Вже тисячі відбулись пустих отих розмов.
В обмані важко жити, і знати чи не знати,
Де гола твоя правда, а де густий туман,
Та я не розумію, бо може і не вартий,
Відчути ще раз присмак гарячий на губах.
Мені хоча б хвилинку побути біля тебе,
Повірити у мудрість миттєвості життя,
Я знаю ти зуміла б, злетіла би до неба,
Та не замінить щастя звичайне співчуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381646
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 03.12.2012
Как связано всё в этом мире:
Чем талия женщины шире,
Длиннее рабочий день мужа…
Явившись в двенадцать на ужин,
Поест и завалится спать,
Не думая долг отдавать!
К стене отвернётся, бубня:
«Мне жирного на ночь нельзя…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334952
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 30.11.2012
Очаг не распалить –
Постыло.
Что угли ворошить?
Остыло…
Успели разбросать
Все камни,
А станем собирать?
Едва ли…
Все сказаны слова –
Упрёки
И сделаны на «два»
Уроки…
Отпели соловьи
Все трели.
Молчат о нелюбви
Свирели…
В углах – лишь едкий смог
От фальши…
Ступаю за порог –
Жить дальше…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325913
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 30.11.2012
Мне издавна всегда казалось,
Что твои руки, твои губы
Моя единственная слабость,
Что никогда не позабуду
Твой смех, улыбку и причуды,
И что волнения в душе
Навек останутся при мне.
Я свято верил в это чудо,
Я жил надеждою в душе,
Но, к сожалению, не буду
Тобою бредить в каждом сне,
Тобою вечно восхищаться,
Тобою жить и убиваться…
Я тоже горд, во мне душа
Была когда-то хороша,
Всё до тебя… не знал я боле
На этом жизненном просторе
Ни радостей, ни горестей, ни бед,
Всему тому – один ответ:
Я был бездушен, чёрств и грешен,
Всё до тебя…я был как леший
В том тёмном и густом лесу,
Где без тебя ловил тоску,
Где выл от скуки и рыдал,
Где звал тебя и вспоминал
Судьбу безликую свою…
О Господи! Дай мне в раю
Увидеть ту, о ком мечтал,
О ком стихи я сочинял,
И без кого никак не мог
Придумать даже пару строк…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375894
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 30.11.2012
Прийшла до мами донька вплач: - Мені пораду дай.
Кого із хлопців вибрать трьох? Ну просто, бач, біда.
Андрій – хлопака хоч куди. І Гриць не промах теж.
Сусід Петро , хоча й не красень. Майстер - він зате.
Одного вибрать важко все ж. Хороші всі вони.
Якби ж то знати, як зробить? Хто ліпший буде з них?
- Не знаю - каже мати їй – пораду дать тобі.
Колись мені одна стара секрет відкрила свій.
Яке волосся в нього глянь,- характер теж такий.
Якщо будЕ м’яке, тонке. То, звісно, хлоп м’який.
Якщо ж тверде, жорстке і сильне – хлопець, як скала.
Надійний, значить, він, як мур. Щаслива б ти була.
- Якщо ж той, мамо, зовсім лисий. Він тоді який?
- Та може бути так і так … Хоч, певно, тип слизький.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380885
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 29.11.2012
Якось ввечір стрілись в парку троє подруг знову.
Хто про що, а ті про хлопців мали там розмову:
- Я і так, і так стараюсь. Лізу аж зі шкіри.
Стільки хлопців їй знаходжу. Все для тої Іри.
Слів у мене вже немає – каже Любі Таня –
Жоден Ірі не підходить. Вічно є питання.
Тут озвалась врешті Іра: - То не те, що треба.
Той малий і досить повний. В цього – шкіра й ребра.
Інший - дурень, хоч і красень. Той скупий і гордий.
Цей пияк, нікчема й бабник. Пень старий, негодний.
Хочу я, щоб був стрункий. Гарний, модний, дужий.
Лиш мене одну любив. До інших всіх байдужий.
Звісно б мав дохід постійний. Їв та пив у міру.
Менше всюди носа пхав. І більше слухав Іру.
Люба й Таня вдвох гегочуть. Сміх їм зводить зуби.
- Що смішного в цьому є? – питає Іра в Люби.
- Знаєм хлопця ми такого, - кажуть ті Ірині –
Ідеальним точно бУде … манекен з вітрини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380700
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 29.11.2012
Відчуваєш, як потайки дихає холодом,
Мурашками щоранку захоплює тіло,
Як у ніч, без вагань, ніби вітром влетіло
І під серцем застигло розм’якшеним оловом.
Відчуваєш, як зрадницькі крапельки поту,
Дуже плавно по скронях стікають донизу.
І думки навіжені, без дозволу, лізуть
Та наївні хрести не спасають, усоте..
Відчуваєш, як руки труснули за плечі,
Як слова, ніби ляпаси, щоки лоскочуть,
Як впускаєш сльозинки у втомлені очі.
І біда полетіла, за гуртом лелечим..
Відпускаєш..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380777
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 28.11.2012
О, Боже, як вже хочеться зими,
Щоб між дерев слідочки пролягли,
Покрилися снігами всі поля
І спочивати залягла земля.
Затих покритий снігом чорний ліс,
Щоби берізки набирали сліз,
Зайці змінити встигли нові шубки,
А старші люди грілись біля грубки.
А діточки на дворі грали в сніжки,
Перини завжди нагрівали ліжко,
Прийшли колядки, свято ж не дарма,
Щоб відчувалось, що прийшла зима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380954
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Тихо вошла… И взору предстала
«Милая» сердцу картинка:
В нашей постели (не ожидала!) –
Мой «благоверный» и Нинка?!!
Васька – кобель. А подруга – змеюка.
Тут ничего не попишешь!
Шум поднимать – недостойная штука,
Женская гордость – превыше!
Спите спокойно. Не будет скандала, -
Кроме лядЕй - есть и Ле́ди!
Тихо ступая, вещички собра́ла.
Влезла в автобус последний…
К лучшему всё! Прочь сомнения сети!
Перебираю награды:
Впору пришёлся подружкин браслетик,
Нинкина шубка – что надо!!!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314950
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 28.11.2012
Семейный быт наш, как кроссворд:
Я – вечно в вертикали,
А ты, «уставший от забот»,
Всегда – в горизонтали!
Мой пост – у вечного огня,
А твой – на кнопке пульта!
Моя задача – исполнять,
Твоя сложнее – думать!
Построен зАмок не один
В твоих прожектах смелых!
Всегда ты ДЕЛО ГОВОРИЛ,
А лучше – если б ДЕЛАЛ!
Но саночки возить всю жизнь
Никто не нанимался…
Однажды я скажу «катись»
Любителю кататься!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340329
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 28.11.2012
«Я к Вам пишу, чего же боле…» –
От этой выходки крамольной
Теперь пугаются мужчины
Признаний барышень активных!
Им чудится… а вдруг невеста
Откусит руку, вырвет сердце, –
Всё это донесёт до ЗАГСа,
Где молвит кротко: «Я согласна…»
(Штамп в паспорте «Супруг в законе» –
Ей – как гарантия в талоне!)
Потом – пророческое «Горько!»
Под визги захмелевших тёток…
А там наутро после свадьбы
Царевна превратится в жабу –
Без макияжа и в халате,
(И с вольным доступом к зарплате…)
И сразу включит пилораму,
(Ещё на пару с «новой мамой»!)…
Такие жуткие картины
Рисуют мысленно мужчины!
От их фантазий непомерных
Так и прокиснешь в старых девах!
А как же культ Прекрасной Дамы?
А где турниры? … Мадригалы?
«О, времена! О, нравы!»
Мужчины, вы не правы…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371510
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 28.11.2012
Мудрость женская – в терпенье:
Где – смолчать, где – поступиться,
Доведённый до кипенья,
Муж ведь может испариться…
Если нравом вы – не фея,
И, как фурия, сердиты,
Всё же глупо мылить шею,
Если вы на ней сидите!
Спутника не запускайте!
Да и, прежде чем пилить,
Женщины, не забывайте,
Что с опилками ВАМ жить!
Чтобы был фундамент прочным,
Зодчества просты секреты:
Строить дом на нервной почве –
Очень скверная примета!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380937
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Якщо немає віршів у душі,
Не варто тоді братись за вірші,
Берись за пензлі і малюй портрет,
Бо без душі ти точно не поет.
Якщо портрет не вийде чи пейзаж,
Ти серце цим своє не будораж,
Бери гітару - на гітарі грай,
А можеш то пісні чужі співай.
Якщо проблеми маєш ти із слухом,
Можливо наступив ведмідь на вухо,
Тоді бери у руки револьвер,
Можливо в тебе поклик – офіцер.
Коли не можеш вибрати путі,
Щоб дні твої були, як золоті,
Ти по житті лети, неначе птах,
Але попробуй віднайти свій шлях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380909
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 28.11.2012
Спустошена. Розчавлена. Розтерзана собою,
Зриваю смуток, мов шматочки шкіри.
Зацькована. Загублена нікчемною журбою
- Кравцю, чи зможеш залатати дири?
- Ти ж наче хлопець спритний, майстер на всі руки,
Творець ідей, розкутих у вбраннí.
- Чим допоможу, пані? Вам зашити сукню?
- Та ні. Ті рани, що гниють в мені.
- Не знаю, пані. Дуже кропітка ця праця.
На жаль, не вмію штопати серця.
Мабуть, цьому не в коледжі — у долі вчаться,
Шукайте краще справжнього митця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161200
дата надходження 15.12.2009
дата закладки 28.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.11.2012
В предчувствии Армагеддона
Трепещет множество сердец:
По данным майя, в Год Дракона
Цивилизации – конец!
Моя же версия такая:
Мне кажется, когда-то встарь,
Без задней мысли, племя майя
Не дописало календарь.
Кропая даты впрок, устало
Воскликнул «майский» их писец:
«Рутина эта так достала!
Оно мне надо?! ВСЁ! Капец!!!»
… Спустя столетья то писанье
Прочел с трудом какой-то спец
И счел его за предсказанье:
«Ну, вот, написано ж «КА – ПЕЦ»!
Фурор! Сенсация! Психоз!
Мир обреченно застонал.
Все, кто мозгами не дорос,
Ждут неминуемый финал.
Пора привыкнуть! Прочат миру
Апокалипсис сотни лет:
Потоп, Миллениум, Нибиру,
Метеориты, взрыв комет…
Так что, земляне, не грустите, –
В словах зловещих правды нет,
А лучше календарь купите!
Живите дальше много лет!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302401
дата надходження 26.12.2011
дата закладки 28.11.2012
Я – жаворонок: бодро спозаранку
Порхаю, по хозяйству хлопочу,
Кукушкой созываю всех на завтрак
И канарейкой звонко щебечу!
Я для птенцов, как курица-наседка,
Недосыпаю ночью, как сова.
Шиплю гуси́но в сторону соседки,
Лишь сунет клюв в семейные дела!
Вокруг тебя голубкою воркую,
Коль ты не в духе, я – немой глухарь.
В разлуке – белой лебедью тоскую…
А в дни зарплаты – птица-секретарь!
Могу и ослепительной Жар-птицей,
Сверкая перьями, почтить приём!
... В твоих руках мечтаю быть синицей,
А для других – лишь в небе журавлём…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317582
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 27.11.2012
Уся в красі осінніх квітів, в позолоті,
Вродлива Осінь ходить з Вереснем за руку.
А той, бажаючи торкнутись її плоті,
Переживає у собі нестерпну муку.
Він пригріва її долоні теплим сонцем
І пестить стан її шовковими вітрами.
Інтимні віршІ пропускає він крізь серце.
Лишили слід від їх бажань пологі трави.
На зміну Вересню з"явився красень Жовтень.
Він вплів у Осені косу багряну стрічку,
Зробив намисто листяне і златий перстень.
За руку взявши цю красу, повів у нічку.
Жовтнева ніч для них обох відкрила двері.
Покров із листя золотий відбився сріблом:
Світив їм місяць разом з зорями у сквері,
Туман інтим їхній розсіяв білим світлом.
Пора настала Листопада покохати,
Який любов свою приніс на крилах вітру.
Він вміло так зумів із неї зняти шати,
Завівши в свою листо-охряну палітру.
Вона кохала його також так завзято, -
Він в неї третім був й останнім в цьому році.
Своїх коханців привела Зима крилата.
За дев"ять місяців народить Осінь доцю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371864
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 26.11.2012
Пробач, що дотик був невинним,
А поцілунок блискавичним.
Я так хотів, щоб був він вічним;
Торкання, щоб було інтимним.
Я приховав порив той в собі:
Зіграв на скромності гітарі.
Долоні наші були в парі,
Мої фантазії – у тобі.
В моїй уяві стлів твій одяг
Від жару моїх поцілунків.
Тілесних прагнучи стосунків,
Я ледве стримував свій потяг.
А ти уся така зваблива,
Кидала погляди невинні.
«Ми все ж зробити це повинні»..,
Допомогла нам в цьому злива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373432
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 26.11.2012
Я обіцяю, що з тобою буду ніжний,
Мов Півдня вітер, що несе тополі пух;
Як до калини диво-іній білосніжний,
Що в гіркоту її вселя солодкий дух.
Торкнуся тіла твого дотиком пір’їни:
Поглянь, на віях моїх ангели сидять.
Я шумовиння твоє із морської піни;
Фантазій втілення, що ночами не сплять.
Із шовко-ниток я зіткаю свою ніжність
І розгаптую, мов пелюстками троянд
Всю, поцілунками і всю твою тендітність –
Ознаменую, мов в оправу діамант.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373587
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 26.11.2012
Чаруй, лелій, голуб мене, мов Осінь, -
Кленовим листям я розсиплюся в тобі.
Мій шепіт в листяному стоголоссі
ШелЕсне ніжно разом з вітром у траві.
Прошу не обділи своїм цілунком
Ти мого жодного пожовклого листа,
А пригубись кохання мого трунком:
Знайди на кожному листку мої вуста.
В тобі я розчинюся феєрично,
Твоєю часточкою стану у житті.
Ми станемо залежні еротично
Один від одного в своєму почутті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375095
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 26.11.2012
Полинь травою на душі гірчить печаль,
Безжальним катом мучить моє серце жаль, -
Скорбить нутро... Палає пам"яті свіча.
Перед очима сльози болю в їх очах
І крики чуються благальні з їхніх вуст...
І той великий зі свічок на площі хрест
Розповідає ту історію сумну...
Їм не прокинутись уже зі свого сну:
Без крихти хліба зупинився їхній час.
Палає пам"яті свіча. Вогонь - не згас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380123
дата надходження 25.11.2012
дата закладки 25.11.2012
Як здуріла баба Міла:
Підключила інтернет,
І на сайті розмістила
Ще дівочий свій портрет.
Всі параметри вказала:
Зріст,вагу,об’єм грудей,
Тільки вік свій не назвала,
Приховала від людей.
Та проте майже щоночі
Йдуть листи їй про любов.
Про її чарівні ночі
Пишуть хлопці знов і знов.
Правда,фото кольорове
Просять вислати щодня.
На що Міла хмурить брови:
-Я стара,та не дурна.
Нехай буде чорно-біле,
Де я гарна,молода,
Щоб сказати ви не сміли:
А це що за" кочерга"?
Бо вже кожне ваше слово
Гріє душу,веселить.
І життя таке чудове,
Так ще хочеться пожить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255991
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 23.11.2012
Я не дала, когда просили.
Упёрлась рогом, и никак!
А ведь без всяческих усилий
Могла бы сделать встречный шаг.
Но вот теперь не стало спроса.
Ну, ты прикинь, ну, не комедь?!
А я дала бы, без вопроса,
Хотя бы опыт поиметь!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360182
дата надходження 27.08.2012
дата закладки 20.11.2012
В логической цепочке звенья тонки,
Что так по нраву женскому уму.
Но на ЛИМОНЕ не растут ЛИМОНКИ
Ответьте мне, коллеги, почему?
За логику не получу пятёрку,
Поскольку для меня вопрос не прост:
Ну, почему ГИМНАСТЫ ГИМНАСТЁРКУ
Не надевают, выйдя на помост?
Я не скажу, что в логике тупа,
Хоть, очевидно, я глупа как пробка,
Поскольку называть жену ПОПА
Куда логичней, кажется мне, ПОПКА.
От логики меня берёт озноб.
Мой мозг кипит под черепной коробкой.
Мне не понять, ну, почему же СТОП
Не скажет тот, кто тянется за СТОПКОЙ!
Прозрение порой подобно грому -
Бабахнет, и рассеялся туман.
Вот так и я, бывает, тяпну РОМУ,
И организьму тянет на РОМАН!
Даа, логика потяжелей, чем шпала,
Её законы часто неясны.
Ведь если я уже на БАЛ попала,
Зачем торчу БАЛДОЮ у стены?
Постигнуть тщась логические связи,
Мозги буквально движутся ползком:
Вот отчего мой НОС ни в коем разе
Не жаждет встреч с нестиранным НОСКОМ?
А вот вполне логичная картина:
Уютно ФИНКЕ в кулаке у ФИННА.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364903
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 20.11.2012
Погода стояла шикарная!
Как жаль, что живу не в Локарно я.
Ведь там светит солнце,
А тут, у чухонца,
Фигня асболютно кошмарная!
Погода стояла дождливая.
С работы брела молчаливо я
И злилась - Кобыла!
Раз зонт позабыла,
С гарантией будешь сопливая!
Погода стояла хреновая.
Задумалась у Обувного я:
- Как дорого, гадство!
Кому бы отдаться,
Чтоб туфли купить себе новые!
Погода стояла поганая,
Дождливая и ураганная.
В такую погоду
Кого-нибудь сроду
Могла б застрелить из нагана я.
Погода стояла приличная.
Закончилась водка "Столичная".
Когда это было,
Чтоб литр на рыло?
Довольствуюсь парою лично я!
Погода стояла фиговая.
Промокла насквозь бестолково я.
Прилипла футболка,
И не было толка,
Одетая я или голая.
Погода стяла кретинская.
Такая, сказала б я, свинская.
От лета до лета
Нас радует эта
Погода горячая финская!
Погода стояла прикольная.
Трудилась я вся недовольная!
В такие денёчки
Сидеть бы в тенёчке
И пить что-нибудь алкогольное.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372751
дата надходження 23.10.2012
дата закладки 20.11.2012
В 45 да в наши дни,
Уж подвинься-извини!
Бабы вовсе и не бабы,
Нынче девушки они.
Зубки вставят ровно в ряд,
Накачают всё подряд,
И погнали жечь неслабо.
Кто бы видел, как шустрят!
Завлекают в свой альков
Всяких-разных мужиков,
И дают ещё свободу
От семейных от оков.
Типа, детки и жена,
Ясен перец, не стена.
Пододвинули по ходу
И не мучает вина!
В 45 да и в полста
Фишка нонича проста:
Заплатила баксов пачки,
Подтянула все места
И гуляешь огурцом
С силиконовым лицом,
Крутишь шашни до у*рачки
Хоть с дедулькой, хоть с юнцом!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376332
дата надходження 08.11.2012
дата закладки 20.11.2012
Мы часто встречались с подругой в реале:
По пятницам в баре пивко попивали,
Бывали в кино по субботам и средам,
Порой угощали друг друга обедом.
Ходили на курсы шитья и вязанья,
Трепались о моде и всяком дизайне,
Делились рецептами плюшек и пиццы…
И надо же было такому случиться!
Теперь нам встречаться возможности нет –
Её и меня поглотил Интернет!
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379051
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 20.11.2012
Налистопадило у душу,
Набило листу й мокроти
І обтрусило дику грушу
В обіймах мерзлої сльоти.
І розкрутило каруселі
Даремних докорів, образ,
Поблякли дні, такі веселі,
Немов старий іконостас.
І на обшарпаний пергамент
Лягла поезія терпка,
Сплітає спогади в орнамент
Гіркої пам'яті рука.
І за похилим перелазом
Такого снігу намело!
Не бійся, вирвемося разом-
Тримайся за моє крило...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378754
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 19.11.2012
Як вени на зовні й оголені нерви, -
Чутливо-вразливі до болю
Рецептори слуху і зору. Маневри
Всіх тих, хто гризе свою долю:
Частинку свою, як шматочок хлібини,
Даровану кожному Богом.
Нічого святого нема для людини:
Все мало і мало їй свого.
Вражає, шокує, нарешті хвилює
Почута й побачена в людях
Захланниста жадність. А заздрість полює
Постійно з прицілом на грудях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378494
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 19.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2012
Вот ровно год, как ты уже не мой,
А сколько лет, ты будешь не моим.
Зима ушла, пришла, а за зимой,
Остался ты в душе любим.
Расстаял снег, я думала: пройдет,
Запахнет май, и все уйдет с весною,
Моя ж любовь к тебе живет,
Твой синий взгляд всегда со мною.
И он вдруг будит по ночам,
И это сон, и он опять приснится,
И силы нет, уже молчать,
И я кричу, как раненая птица.
Все мои сны – моя весна,
Но без тебя весна другая.
И где тот день, когда луна,
Стелила нам дорожку к раю?
Вот ровно год как без тебя,
Встречаю дни и ненавижу ночи,
Зову мечту, ищу себя,
А сердце рвется и не хочет
Признать, что больше никогда,
Не будет той зимы с тобою,
Что снег всего лишь талая вода,
А жизнь – удар часов без боя.
Вот ровно год, как пустота,
Ко мне в подруги записалась.
Ушла мечта, зима, же та,
Ушла, пришла, в душе осталась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256336
дата надходження 27.04.2011
дата закладки 17.11.2012
Ах, какой чудесный случай
Ждет нас в этом октябре…
«Будет жизнь еще покруче» -
Щит рекламный во дворе,
Что Вам стоит? Очень мало -
Вновь за них голосовать...
Как же все это достало!
Выборы, ядрена мать!
Извините за словечко,
Просто к тексту в самый раз,
Избиратель - не овечка,
И не надо вновь про газ,
Про дешевые тарифы
Да про пенсии нам врать...
Это «Греческие мифы»?
Ой, опять ядрена мать!
Вермишелью сыт по горло,
От «лапши» уже тошнит,
Но, упрямо и бесс+порно
Нам реклама говорит:
- Голосуй за рай при жизни,
Всех, кто против - расстрелять!
Эх, поставить бы им клизму...
Как тут без ядрена мать?
«Отдадим страну народу!»,
«Деньги вкладчикам вернем!»,
«В каждый дом нагреем воду!»,
«В Украине нефть найдем!»,
«Жизнь прекрасней с каждым часом!»
А вот «...еев - палкой гнать!»
Отвечаю нежным басом:
- Врешь опять, ядрена мать!
Будьте бдительными, люди!
Не впадать в рекламный транс
Трудно и непросто будет,
Но, быть может, это шанс?
И, проснувшись утром рано,
Где-то у себя в дворе
Жить начнете без обмана
Уже в этом октябре!
08.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369424
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 17.11.2012
Вірші пишу з надією в душі,
Не тільки чисто підбираю рими,
Щоб засіяли ВІРШІ - не вірші,
Щоб вони стали для людей святими.
Які ж бо різні вірші є у нас ,
Одні вмирають зразу, ті – роками,
Для інших просто непідвладний час,
Вони стають народними піснями.
В окремих віршах забринить сльоза,
Усмішку інший кличе на обличчя,
У певних віршах слово, як гроза,
А є такі, що за собою кличуть.
Вірші живуть, де вкладена душа,
Де пережито все, де є надія,
Інші пусті, не варті і гроша,
Вірші такі писати я не вмію.
Хай кожне слово сяє у вірші,
Хай килимом лягає нам під ноги,
Щоб всі вони припали до душі,
Свою життєву вибрали дорогу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378356
дата надходження 17.11.2012
дата закладки 17.11.2012
Ти переспав з моєю музою сьогодні вранці.
Вона пручалася від тебе, не хотіла.
Ти зґвалтував її на синім покривальці,
Насмакувавшись досхочу її терпкого тіла.
Я вірила тобі, була сліпою,
А ти приходив і жбурляв мене на постіль.
Була охоплена бажанням і тобою,
А ти ж нечасто так заходв в гості...
В тобі вже не лишилось нічого святого,
Раз зрадив мені з самим сокровенним.
Більш не цілуй мене, побійся хоча б Бога,
Дай волю совісті своїй нікчемній.
Ти переспав з моєю музою сьогодні вранці.
А ввечері поїв мене сухим вином.
Ми вже з тобою майже не коханці,
А я - спотворена твоїм бридким тавром.
Цілуючи мене, думав про інше,-
Як би занапастить моє єство.
Ти підкупив його коханням грішним,
Заплямувавши непотрібне святовство.
Ти переспав з моєю музою сьогодні вранці.
Вона пручалася від тебе, не хотіла.
Ти зґвалтував її на синім покривальці,
Насмакувавшись досхочу її терпкого тіла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360807
дата надходження 30.08.2012
дата закладки 16.11.2012
Золотоволоса осінь
У віночку із калини
Барвить всім деревам коси,
Не спочине ні хвилини.
Вправно пензликом кружляє –
В жовтий мочить, пурпуровий.
Помаранчі набирає,
Щоб прибрати лист кленовий.
І берізці-тонкослізці
Трішки золота вдарує.
У саду, лугу травицю
Ясно-жовтим поплямує .
З голови здійме віночка,
Вирве ягідки калини.
Покладе їх на пеньочка
Для голодної пташини.
Бо не тільки є естетка
Між художників - еліта.
Має добре вона серце,
Хоче ним усіх зігріти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373302
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 15.11.2012
Любителям гумору
У Ониська своя хата, в садку конюшина,
Діток троє, має бджоли, шикарна машина.
Є дружина чорноброва, діточки хороші,
Лиш один в нього недолік – підробляє гроші…
Розповім я про випадок, про його пригоди,
Як «під газом» наш Онисько завдав собі шкоди.
Закінчились гроші в хаті – дружина пиляє,
А він лише усміхнувся, бо сам виробляє…
Зробив форму він «по п’яні» по п'ятнадцять гривень,
Та ще й колір нових грошей, вийшов трохи синій.
А на ранок, як побачив, то відняло мову,
До сусіда посилає синочка Миколу.
Лиш одну дає купюру: “Розміняй в сусіда,
Тільки довго не барися, прийди до обіду”.
Випив чарку, сів на лавку, дитину чекає,
Жде, чи син його Миколка гроші поміняє.
Пройшло певно з півгодини, Миколка у хаті,
- Тепер знаю де міняти - будемо багаті.
Як побачив, обімлів, спалив гроші в лісі,
Його гроші розміняли по сім і по вісім!
Мораль...
Коментар Бороди!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377619
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 14.11.2012
Лиш приперла в гості теща, тут тобі й халепа.
Вже на другий день у неї зникла десь щелепа.
Настрій враз упав у тещі: що як не знайдемо?
Як поїсти чи всміхнутись? То ж ціла проблема.
Всі шукають: зять і діти. Злиться донька Люба.
Де ж могли отак подітись ті нещасні зуби?
Може, хтось "потяг" із діток, десь згубила хтозна?
Врешті все "списали" потім на рокИ й склероза.
Тільки зять один лиш радий, ( на лиці ж скорбота ).
Ця пропажа досить дивна - то його робота.
Він вже раз таке робив, тож чистий спокій в хаті.
Без щелепи та не зможе рот відкрить на зятя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360889
дата надходження 30.08.2012
дата закладки 14.11.2012
Тільки сів удвох вечерять з жіночкою Вася,
То й розмова непроста між ними почалася.
Стала Рая враз жалітись за вечірнім чаєм,
Що і грошей, і уваги їй не вистачає.
- Замість квітів і цукерок, плиток шоколаду
Краще ти кохану жінку шубою порадуй.
Чоловік всміхнувся хитро, подививсь на Раю:
- Це не так уже і просто, але постараюсь.
- Ти ж дивись, не передумай часом ненароком,
Тож чекаю твій «сюрприз» перед Новим роком.
І пішла така щаслива, мов іде до шлюбу,
Бо ж нарешті «розкрутила» милого на шубу.
Ще ніколи не чекала так Нового року,
Щоб приміряти пошвидше хутряну обновку.
Час від часу натякала чоловіку знову,
Щоб постійно пам’ятав про оту розмову.
Щебетала біля Васі, бо ж таки хороший,
На таку шикарну річ «відвалить» купу грошей.
День нарешті той настав. Зборола радість втому.
Тож летіла, як на крилах, жіночка додому.
Стало битися шалено в грудях жінки серце,
Бо в тарілці він приніс їй … «шубу» з оселедцем…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341371
дата надходження 02.06.2012
дата закладки 14.11.2012
Якось Катя стріла Надю. Вчились в школі разом.
Стала Катя ту питати про усе одразу:
- Ти чого така бліда? Дієту держиш, бідна?
- Що ти, Катю. В іншім справа. Я тепер вагітна.
- Просто супер! Я вітаю! То новина класна!
Хто ж буде, хлопчак чи дівка? Чи іще неясно?
Першим ділом треба, Надю, добре мізкувати.
Ти ще, певно, будеш думать, як мале назвати?
- Хто буде і як назвати? Це вже потім, Катько.
Зараз більш мене цікавить, хто можливий батько...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376614
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 14.11.2012
Любителям гумору
В поліклініці бабуся лікаря шукає.
Зупинилась, й чоловіка одного питає…
- От шукаю я доктора, забула, як зветься.
- Ви присядьте, відпочиньте – чоловік сміється.
- Для жінок – це гінеколог, окуліст на очі,
ЛОР – якщо стріляє в усі, чи в горлі лоскоче.
- Та не ті, не ті…Тих знаю – не з цієї групи,
Мені треба… І знітилась… Доктора до дупи.
- Ті бабусю, що назвав Вам, профілю вузького
А всі решту - в нас до дупи, то йдіть до любого!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256547
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 14.11.2012
Любителям гумору
До схід сонця прокинулась нині бабця Ганя,
Почала збиратись в місто із самого рання.
Наварила діду супу, спекла бараболі,
Стала в сумку накладати моркви і квасолі,
Буряків і капустину, яєць три десятки…
Сумку в руку… Ні, не важко…Напишу для згадки,
Що купити в місті маю… Хустину, калоші,
Майонезу, пачку масла, олію хорошу…
Хвилин сорок… Бабця в місті, спродалась швиденько
І пройшлася між рядами, добре що близенько.
Вибрала собі хустину, дідові калоші,
Дуже довго вибирала, щоб були хороші.
Спакувала все у сумку, калоші не влазять.
Десь коробку візьміть, бабцю, добрі люди радять.
На станцію пошвеньдяла, бо ще була сила,
По дорозі разів зо три калоші губила.
Підійшла в кіоск аптечний пита чоловіка,
Чи не має бува часом коробки з під ліків.
Подивився чоловічок на бабцю й калоші,
З - під стола дістав коробку, дає бабці…Прошу.
Аптекар був із гумором, хоч уже й посИвів,
Дав коробку він бабусі з - під презервативів.
Спакувала ті калоші, шнурком обв’язала,
Сумку збоку, а коробку на руки поклала.
Зайшов хлопець у автобус, глипнув на бабусю,
А чи можна , він питає, я тут примощуся?
Зняла бабця свою сумку, кинула під ноги
Сідай синку, місця досить, поїдем в дорогу.
Прочитав, що на коробці написано зверху,
Ніби повна коробчина, набита доверху.
І цікавість розібрала хлопця молодого,
А ось це скажіть, бабусю, везете для кого?
Це дідові… Ще й пляшечка… Додому везтиму,
Хоч старий, та ще при силі, зчовгає за зиму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284439
дата надходження 05.10.2011
дата закладки 14.11.2012
Любителям гумору
-Здрастуй, друже! Вкотре крики линуть з твої хати,
Хто ж так тещу заставляє на весь двір кричати?
-Це, Овсію, своїй тещі я так ноги мию.
-Я теж мию, моя ж рада і вдячна, Матвію!
-Якось чудно все виходить, як помив… Що далі?
-Витираю полотенцем, подаю сандалі.
-А в моєї, друже, тещі є свої вимоги -
Я ж на сухо викручую, своїй тещі ноги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340974
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 14.11.2012
Любителям гумору
В ресторані чолов’яга обід замовляє.
- Трішки сала і два борщі дати вимагає.
Три біфштекси, вісім хліба, дайте ще й приправи
І грам тридцять дайте віскі, просто для забави.
Офіціант здивувався: - Чом так мало п’єте,
А чи віскі в нас погані, чи може дієта?
- Віскі у Вас пречудове, претензій немає.
А для мене лиш би запах, а "дурі хватає"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258136
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 14.11.2012
Любителям гумору
Прийшов дідусь до лікаря, сів під кабінетом,
Перед ним дві молодиці ділились секретом,
Розмовляли про котлети, про супи і вина,
В діда в шлунку забурчало і побігла слина,
Подивились молодиці, що дідусь старенький,
Ви проходьте, ми встигнемо, тільки, щоб швиденько.
Дід постукав тихо в двері, почулося «Прошу!»
Біля жінок, що сиділи, лишив свою ношу.
Привітався до лікаря дідусь із порогу,
Опустив старечі очі, дивиться в підлогу.
- Присідайте, - каже лікар, - які в Вас болячки?
- Щось із серцем в мене, доктор, спішить, як з гарячки.
Як одна, то ще нормально, дві – вже задихаюсь,
А на третій серце скаче, часто зупиняюсь…
- Ви, дідусю, ще геройський, я Вас поважаю,
А у мене й до одної сил не вистачає…
- Це про що Ви так, лікарю? - Про жінок, дідусю…
- А я мовлю про сходинки, я ж їх так боюся…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341965
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 14.11.2012
Прийшов Господь на землю навесні,
Прийшов і бачить гарну,гарну пару.
Таку ще зовсім молоду в душі,
А по роках вже зовсім,зовсім стару.
І підійшов до жінки,каже ій:
-Ти з чоловіком завтра попрощайся.
І він помре.Ти тільки зрозумій,
Він старий,хворий.Ти не сподівайся,
Що знов його побачиш через день.
Таке життя.Родився-мусиш вмерти,
І він не чутиме птахів і іх пісень.
А я від втрати біль твій можу стерти.
І впала перед Господом вона:
-Візьми моє життя Господь,благаю.
Без нього ця земля мені пуста,
І як мені без нього жить?Не знаю.
До чоловіка підійшов Господь:
-Від тебе завтра відберу дружину.
Таке життя.Але помре лиш плоть.
А чоловік не думав ні хвилину:
-Візьми мене.Я старий,вже прожив,
Я був найщасливіший в цілім світі.
Я би цій жінці небо прихилив,
Як на могилу я носитиму ій квіти?
Візьми мен.Це все,що я прошу,
Нехай вона побачить завтра сонце.
Господь,я хворий.Я тебе люблю.
Я з неба подивлюсь в наше віконце.
Побачу,що вона іще жива,
Побачу,що вона мене кохає.
Але не хочу,щоб була сумна,
Я знаю,що вона завжди чекає.
Задумався Господь:яке кохання,
І як без нього інші можуть жить?
Коли в душі зосталось сподівання,
Коли за іншим так душа болить.
І повернувся Бог,подарувавши
Ім спільного життя ще років сім...
Стояла стара пара обійнявшись"
Тобі я ввечір казку розповім.
До сьомоі весни вони кохали,
Молились Богу за щасливі дні.
Лише тепер вони уже не знали,
Що в один день померли навесні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364983
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 13.11.2012
Три девицы под окном
Говорили об одном:
Как бы мне повеселиться,–
Говорит одна девица.
– Где бы курева достать,
Чтоб крутой девчонкой стать?
И тогда сквозь струйки дыма
Беды все проходят мимо.
Под приятный лёгкий дым
Мир становится другим.
Тут иное пригодится.–
Говорит её сестрица.
Чтобы классно веселиться,
Нужно водкой угоститься.
Хоть Мягков, а хоть «Биленьку» –
Кайф приходит помаленьку.
Мир прозрачен, как стекло
Неприятностям назло.
А, чтоб мне повеселиться,–
Третья молвила сестрица,
То пилюльку съесть придётся,
Или лучше уколоться.
И такое ощущенье,
Что проходит превращенье.
Словно птица, в небеса.
Хоть полдня, хоть полчаса.
Только где бы нам всё это
Втихаря достать от света?
Только вымолвить успела –
Дверь тихонько заскрипела.
Входит бравый молодец,
То ль меняла, то ль купец.
– У меня тут, молодицы,
Есть всё то, что вам сгодится:
И попить, и покурить,
И полёты подарить.
– Что ж, товар ты хвалишь складно!
Назови цену – и ладно.
Говори, какая плата,
Ведь, поди, дороговато…
– Не извольте сомневаться!
Просто так, побаловаться,
Чтоб не думать - не гадать,
Я могу на пробу дать.
Не понравится товар –
Так какой уж тут базар.
А понравится, девицы –
Не спешите расплатиться:
Лет примерно через пять
Мы увидимся опять.
Вот тогда, поверьте мне,
Сговоримся о цене.
Улыбнулся, поклонился –
Как сквозь землю провалился.
Поспешили тут девицы
Дармовым-то угоститься.
Ах и сладко, ах и ладно! –
И «кайфуют» безоглядно.
Пол в дому не мыт, не метен,
Борщ не варен, хлеб не печен.
На крыльце сидит нужда,
Но девчатам не беда!
От зори до самой ночи
Заливают светлы очи.
День проходит, два проходит –
Кайф, представьте, не уходит.
Солнце светит, дождь сечёт –
Дням давно потерян счёт…
Только как-то утром рано
Из холодного тумана
Появляется купец,
Разудалый молодец.
Вот и я, честные люди!
Ну, теперь считаться будем.
Всполошились три сестры:
Что ж пришёл ты до поры?
Или слову веры нет?
Через пять грозился лет!
– Слово я своё сдержал:
Пятый год как раз сбежал.
И, глазам своим не веря,
Подошли девчата к двери.
За околицей светло.
А село- не то село!
Посмотрели друг на друга–
Завизжали с перепугу,
И сейчас же к зеркалам:
Что ж девчата видят там?
Пожелтела нежна кожа,
На лимон теперь похожа.
Зубы были - жемчуга,
А ни дать, ни взять – Яга.
Русы косы – водопады
Выпадают - плесть не надо.
Очи – звёздами блистали,
А мутны, печальны стали.
Исхудали, постарели –
И куда глаза смотрели?
– Ах ты ж, ирод окаянный!
Обманул, купец поганый!
Да за зелье таково
Не получишь ничего!
А купец развеселился,
Не серчал, не осердился:
– Ах, девчата дорогие!
Что ж вы глупые такие?
Да поймите, мне награды
За товар совсем не надо.
Вновь я молод и красив –
Ведь у вас набрался сил.
За своё, за пустословье
Заплатили вы здоровьем.
И его я отниму,
Деньги – вовсе ни к чему.
Ну, красавицы, прощайте!
Без обиды вспоминайте.
Я ведь вам не навязался:
Звали вы – я отозвался.
Всё исполнил, как хотели!
Дальше - сами завертели.
И, промолвив то, исчез.
У девиц, конечно, стресс.
Красота, здоровье, годы
Всё пропало в жертву моды.
Но на то она и сказка:
Там начало, тут развязка.
Будет пусть другим наука:
Кайф попробовать – не штука.
Только плата такова,
Что слетит и голова.
Думай, прежде чем начать,
Как за это отвечать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377484
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 13.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.11.2012
Мой час подходит уж к концу,
Я не шучу – лицом к лицу
Я вижу смерть – она пугает,
Но, право, многого не знает.
Никто не знает, что поэт
Давно уж болен…и сонет,
Что раньше был одним леченьем,
Сейчас не видится спасеньем.
Любовь ему осточертела,
Он ранен, но не только в тело,
И небеса давно хотели
Забрать его, но не сумели.
Теперь блуждает он без дела,
Без сердца, чувств и без души,
Судьба ему давно пропела:
«Прости, поэт…ты нагрешил»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376592
дата надходження 09.11.2012
дата закладки 09.11.2012
вже поза другу треба би лягати
та руки й ноги то такі вар"яти
вони чомусь лиш починають жити
у час такий коли вже треба спати
так вже на ліжку покрутила боки
закрила вії стерла макіяжу
і все не сплять у голові сороки
і в’яжуть з снів якусь суцільну лажу
накрила голову скрутилась у клубнічку
подумала про щось смачне і сите
а голос серця крутиться на ліжку
аби вставати йти би щось чудити
лягла читаю майже третя ночі
таке вже диво часто не видати
та лекції дають свою плодючість
під них так легко й швидко засинати
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371714
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 26.10.2012
Я о Тебе забуду этой ночью!
Я не могу жить с этой тяжестью в душе!
Ты, словно шок, был неожидан очень,
Но начинаю приходить в себя уже.
Я запрещаю вспоминать Тебя! Всё, хватит!
Я не позволю себе думать о Тебе!
Ты был рассветом на моём закате.
Теперь закатом я окрашу Твой рассвет.
Ты в троеточья превращал все мои точки,
Но раньше от Тебя я этого ждала.
На этот раз смогу я всё закончить,
То, что закончить раньше не могла.
Устала ждать и верить в эти сказки!
Я, как ребенок, чуда от Тебя ждала.
Сама раскрасила свой мир в цветные краски,
Но жизнь, как зебра, черно-белою была.
Придумала Тебя, создала идол,
А Ты на самом деле не такой.
Но Ты мне нужен был, каким бы ни был!
А я, наверное, нужна была другой…
Тебя любила и надеялась наивно,
Что друг для друга созданы с Тобой.
Сама себе мила и так противна,
Ведь я в Твоих глазах была смешной.
Я первый раз в такой капкан попала.
Обычно я смеялась с чьих-то чувств…
Нет, не смеялась.., но не отвечала.
А тут… «Люблю» с моих сорвалось уст!
Не знаю, кто Ты?! Но не ангел точно!
Они не манят с такой силою к себе.
Теперь опять я стану одиночкой,
Убью все чувства и желание к Тебе.
Я ставлю точку в неначавшемся романе.
Нет продолженья, если и начала нет.
Ты нелюбовью прямо в сердце ранил.
И в моей жизни Тебя больше нет!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191639
дата надходження 25.05.2010
дата закладки 19.10.2012
А что же боль? Отчаянье смиренных?
А может вызов двигаться вперед?
Нет, боль придумана для пленных,
Но мне с ней нескончаемо везет.
Мне болью устланы и спуски, и подъемы.
На самом дне и выше облаков
Боль вместе с кровью движется по венам
И заглушает холодом тепло.
Поэтому, бывает временами,
Меня холодной называют и чужой.
Но, что же, проще броситься словами,
Не чувствуя тепло своей душой.
И я смиренна к этим крикам, впечатленьям,
Я в безразличности свою играю роль.
Но все равно бежит по моим венам...
Похоже кровь. А что же тогда боль?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371828
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 19.10.2012