Анелла: Вибране

Паша Броский

Розлетілося навпіл серце

Розлетілося  навпіл  сердце,
Пропороло,  мов  лезом,  душу,
Та  байдуже  мені  усе  це,
Я  любив  тебе  тоді  дуже...

Але  знай,  все  тепер  інакше,
Але  знай,  я  тепер  інакший,
Хоч  розбіглось  кохання  наше,
Від  твоєї  брудної  фальші...

Розлетілись  птахи  далеко,
І  серця  повкривала  крига,
Не  сидять  на  стовпах  лелеки,
І  горланити  тягне  криком...

Тихим  криком,  зОвсім  не  чУтним,
Тихим  криком,  ледь-ледь  помітним,
Поламалося  наше  чудо,
І  розлуки  квітки  розквітли...

Все  тому,  що  тікають  люди,
Наостанок  плюючи  в  душі,
Все  тому,  що  морози  люті
З  плином  часу  все  дужчі  і  дужчі...

Не  від  того,  що  ніч  на  очі,
І  пітьма  огортає  зОвсім,
Відчуття  -  ніби  здох  тамагочі,
А  тобі  8  років,  і  осінь...

Листям  жовтим  летить  на  стріхи,
Золотим  простирадлом  стелить,
Дуже  дивно,  коли  для  втіхи
Почуттями  жбурляють  в  стелю...

Й  не  від  того  в  душі  відраза,
що  коханню  сказали:  досить!
а  від  того,  що  сук  п*драсних,
отаких  от,  як  ти,  Земля  носить...

©  Паша  Броський

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422509
дата надходження 03.05.2013
дата закладки 08.08.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.03.2013


Максим Жембровський

Я знаю

Прощання  під  вечір,  невже  ми  як  речі.
Від  гострого  погляду  в  серце,  вмираю.
Я  чую  як  хочу  торкнутися  з  краю,
Не  можу  межу  подолати…  Я  знаю.
Що  очі  яскраві  усміхнено  грають,
Та  руки  тримають  двома  лиш  словами.
Буває  змиває  вода  страшні  рани.
Від  місяця  ходять  тіла  по  між  нами.
Блукають,  шукають,  знаходять,  втрачають.
Збиває  шляхи  перехресне  кохання.
Живу  виживаю,  надію  в  кишені  на  щастя  тримаю,
Бо  знаю,  я  знаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328857
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 06.03.2013


Максим Жембровський

А поки в п'ятницю йде дощ

1.  І  де  твої  карі  розгублені  очі,  чом  не  дійшли  до  мети?
І  де  твої  руки  що  просять,  дайте  хліба  й  води?
Знову  руйнує  відстань  минуле.  Погляд  втамує  голос  весни.
Вийду  із  себе  мокрий  та  босий.  На  чистій  землі  я  залишу  сліди.
 Приспів:
             А  поки  в  п'ятницю  йде  дощ.
             Такий  незграбний  сьогодні  він.
             А  поки  в  п'ятницю  йде  дощ.
             І  разом  з  ним  ти.

2.  Хмари  колонами  йдуть  на  схід.  Нам  залишаючи  сліди.
Самотнє  тіло  сидить  на  вікні.  Йому  немає  куди  піти.
       
         Приспів...

3.  Майже  нікого  немає  в  цей  день.  Море  посуди  і  крига  пісень.
А  як  же  здобути  вірність  людей.  Майже  нікого  а  хтось  таки  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339770
дата надходження 25.05.2012
дата закладки 31.10.2012


Крижанівський Олександр

Попроси мене у самотності

Попроси  мене  у  самотності,
Бо  вона  вже  моя  владичиця.
У  моїй  переносній  тошності  
Може  ще  й  не  таке  творитися.

Порятуй  мене  від  ненависті,
Бо  вона  поглинає  кинутих.
Не  давай  мене  в  руки  зависті,
Бо  по  тому  буде  не  вийняти.

Потримай  мене  моя  любонько.
Потримай,більш  нічого  не  треба.
Ти  ж  є  щастям  моїм,  ти  є  згубою,
Ти  є  пеклом  моїм,  є  і  небом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303833
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 31.10.2012


Ліна Біла

Я вся в Тобі*

Я  б  так  хотіла  прокидатись  
на  плечах.
Вдихати  те,  що  не  вдихається  
ніколи.
І  мірять  небо  кроком  у  Твоїх  
очах,
назавжди  кинувши  минулі  
кровотоки.


Мені  б  торкатися  Твоїх  гарячих
 рук,
і  наче  лавою  вливатися  до  
серця.
Не  помилитися,  що  Ти  -  не  лише  
друг,
а  ціле  море,  глибше  за
 Байкал-озерце.

Кохати  -  значить  Ти  мій  біль  і  моя
 мука!
Мій  алкоголь,  наркотик,  хоч  і  
не  палю.
Я  вся  в  Тобі  тілесна,  у  Тобі  -  
духовна.
Із  перешкодами,  і  без  -
 завжди  
люблю...
́́́́́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365262
дата надходження 19.09.2012
дата закладки 28.10.2012