Marianna Alvares: Вибране

Надія Голіней

Стояла я одягнена у дощ

Стояла  я  вмивалася  дощем,
Стояла  одинока,  як  тополя.
Ніхто  мене  не  накривав  плащем,
Не  заховав  під  свою  парасолю.
Стояла  я  одягнена  у  дощ,
Шовкові  краплі  огортали  тіло.
Веселкою  нашіптували  щось
Про  те,  що  вже  давно  переболіло.
А  я  стояла,  бавилась  дощем,
Підв’язана  пшеничним  перевеслом.
На  серці  відчувала  тихий  щем,
Куди  пливуть  мої  щасливі  весни?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377268
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 12.11.2012


Надія Голіней

З моєї весни розцвіли незабудки

З  моєї  весни  розцвіли  незабудки,
Сині-сині,  як  неба  блакить.
З  твоєї  любові  я  виткала  мрію,
Без  якої  не  можу  прожить.
З  розлуки  твоєї  розсипався  лід
Холодний,  як  лезо  кінджала.
З  печалі  моєї  озвалась  струна,
То  плакали  скрипка  й  цимбали.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377267
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 12.11.2012


Віталія Абрам'юк (Івасюк)

Вірш про любов.

Був  тихий  осінній  вечір,  
 На  небі  ясно  світили  зорі.  
 Біля  калини  сиділа  пара.  
 Ох,  вечори  ці  такі  чудові.  

 Все  було  так  ідеально:  
 Ніжні  слова,  сяйво  очей,  
 Тихий  трепіт  у  серці,  
 Поцілунки  серед  білих  ночей.  

 Та  наступного  ранку,  о  Боже,  
 Погана  звістка  чекала  її.  
 Милий,  коханий  до  болю  
 У  чужій  опинився  сім’ї.  

 Подруга-зрадниця  обманула  
 Та  на  собі  його  одружила.  
 Плакали  очі,  серце  ридало,  
 За  коханим  дівчина  тужила.
 
 Але  іншу  він  не  любив,  
 Йому  зовсім  немила  була.  
 Вирішили  за  нього  батьки,  
 Навесні,  коли  рута  цвіла.  

 Сім’я  існувала  недовго,  
 Через  рік  розійшлися  вони.  
 Це  не  було  їхнє  кохання,  
 Їхньої  в  цьому  не  було  вини.  

 А  дівчина  перша  ридала  
 І  днями  й  ночами  сама.  
 Але  любові  забуть  не  зуміла,  
 Життя  забути  хотіла  вона.  

 На  березі  річки  вона  зупинилася,  
 Подивилася  на  квітучі  віти.  
 З  життям  вона  попрощалася,  
 Попрощалася  вона  зі  світом.  

 Подивилася  вниз,  і  подих  
 Затремтів,  сльоза  покотилась.  
 Свідомість  погасла…  і  раптом  
 В  руках  милого  вона  опинилась.  

 І  знову  забилося  серце,  
 Співало  хвалу  небесам.  
 Вже  не  самотня  дівчина  
 І  хлопець  більше  не  сам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374085
дата надходження 29.10.2012
дата закладки 30.10.2012


Мирослав Вересюк

ТАЄМНІ БАЖАННЯ

Припало  сонце  до  грудей,
В  гарячім,  ніжнім  поцілунку,
Які  стидливо  від  людей,
Ховаєш  задля  порятунку.

Подібно  сонечку,  я  теж,
Ласкати  мрію  твої  груди.
Для  ласк  моїх  немає  меж
І  для  фантазій  теж  не  буде.

Рожево-білі,  наче  цвіт,
Такі  звабливі  і  жаданні,
Неначе  випали  з  орбіт,
Щоб  зашарітися  в  коханні.

Казково-ніжні  і  тугі,
Мов  сонцем  яблука  налиті.
І  недосяжно  дорогі,
І  найбажанніші  у  світі.

Піддавшись  дотику  і  ласці,
Рожево-ніжні,  аж  прозорі,
Соски  бутоном,  наче  в  казці,
Замерехтять,  неначе  зорі.

Їх  зацілую,  залюблю,
І  до  нестями  заласкаю.
Губами  боляче  зроблю…
Затерпнуть  груди…  Бо  кохаю!
09.12.2007р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339546
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 21.10.2012


Віталія Абрам'юк (Івасюк)

Будь сильнішим!

Прошу  тебе,  ти  тільки  сильним  будь,
сильнішим  від  печалі  і  розлуки.
Прошу  тебе,  мене  ти  не  забудь,  
не  відпускай,  прошу,  ти  мої  руки.

Прошу  тебе,  сильнішим  будь  від  болі,
сильнішим  будь  від  віри  і  жалю,
від  пам'яті,  минулого,  сердець  в  неволі,
сильнішим  будь  від  мене,  я  молю...

Ти  тільки  будь  сильнішим  від  образ,
від  слів  порожніх,  що  почуєш  ехом,
сильнішим  від  незрозумілих  фраз,
від  злих  думок,  що  майнули  птахом.

Прошу  тебе,  ти  тільки  сильним  будь,
прошу,  сильнішим  будь  від  мрії.
І  я,  повір  мені,    коли  -  небудь
сильніше  сонця  душу  обігрію...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371003
дата надходження 15.10.2012
дата закладки 19.10.2012


Той,що воює з вітряками

Iуда в ній

Коли  ти  бачиш  Іуду,
Іуду  з  карими  очима...
Ти  молишся  на  неї  як  на  Будду,
Не  бачиш  демонів  у  неї  за  плечима!
Вона  тягне  тебе  у  прірву,
Вона  манить  тебе  униз...
А  потім  душу  із  тебе  вирве,
До  краплі  вип*є  всю  твою  Вись!
       07.12.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370394
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 15.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2012