White Heart: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2013


Adele

Ми чужі

Ніч,  коли  мене  покинув,  пам'ятає  наші  сни.
Кольорові.  Багрянистий  залишили  слід  на  склі.
Від  подріблених  емоцій  відтепер  лише  сліди.
Нас  на  небі  розділили,  більш  не  рідні.  Ми  чужі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336675
дата надходження 11.05.2012
дата закладки 08.11.2012


Лілея Лозова

Я наснилась тобі на світанку

Я  наснилась  тобі  на  світанку
В  іскрах  плинних  гірського  кришталю,
Пий  до  дна,  випивай  до  останку
Сонну  мить,  бо  я  швидко  втікаю.

Виноград,  перезрілий  на  сонці,
Я  вливаю  у  чари  ранкові,
Так  як  матір  всміхається  доньці,
Ти  відчуєш  ці  пута  любові.

У  дзеркалах  озер  напівсонних
Загадки  облік  ти  будеш  ловить
І  не  буде  ніхто  із  сторонніх
Бачить  твою  нерозгадану  мить.

Пробудившись,  колись  упіймаєш
Свій  міраж,  але  то  буду  не  я…
Казку  сну  лиш  собі  нагадаєш,
Рідне  своє  колисавши  дитя.

…Я  наснилась  тобі  на  світанку
В  іскрах  плинних  гірського  кришталю,
Нас  забув  і  зробив  свою  ставку…
В  сон  прийду  і  тобі  нагадаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376200
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 08.11.2012


Adele

Ти наснився мені, тобі ж - я…

Спалахнув  і  загас  геть  безслідно.
Ні  пилинки,  ні  шуму,  іскри.
У  моєму  житті  непомітно
Ти  прибрав  за  собою  сліди.
Обійняв,  цілував  із  хвилину...
Лиш  на  день  засія́в,  мов  зоря.
А  на  ранок  думки  всі  покинув:
Ти  наснився  мені,  тобі  ж  -  я...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330227
дата надходження 14.04.2012
дата закладки 14.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.10.2012


Лілея Лозова

Поет сердечного пера

Якщо  вірші  рятують  душу,
То  я  –  поет  сердечного  пера,
Розраду  в  них  шукати  мушу,
Бо  тільки  слово  не  вмира.

Я  знаю  спосіб  як  забути,
Простити  тисячі  образ,
Вірші  для  того,  щоб  збагнути,
Коли  напишеш  хоч  би  раз.

Я  сповідаюся  блокноту,
Тут  мешкають  мої  думки,
Беру  акорд,  потрібну  ноту,
Зміню  все  розчерком  руки.

Найкращий  друг  мій  і  порадник,
Що  допоможе,  як  болить,
Віршів  малесенький  нотатник,
Готовий  слухать  кожну  мить.

Чи  чуєш  ти,  а  може  ні,  
Чи  просто  вислухать  не  хочеш,
Тут  серця  всі  мої  пісні,
Яке  воно  щораз  шепоче.

І  радість,  й  біль  розчарування  –
Усе  стерпів  оцей  папір,
Тут  всі  надії  й  сподівання,
Так  легше  жить  мені,  повір.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349680
дата надходження 11.07.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Вчорашні міс

Куди  поділись  учорашні  міс,
Де  зараз  всі  принцеси  школи,
Де  ж  відблиск  їх  білявих  кіс
І  личка,  що  не  забуть  ніколи?

Ви  за  червону  стрічку
Продали  б  усе  і  вся
І  провели  б  довгеньку  нічку
В  компанії  якогось  крутія.

Де  ви,  короновані  особи?
Сяйте  яскравіше,  вас  не  бачу!
Чому  в  кіно  не  йдете  ви  на  проби,
Де  подіум?  О  ні,  я  від  цього  плачу.

За  дурного  бізнесмена  почіплялись,
Боги  його  лиш  Секс  та  Гроші,
Якісь  на  трасах  вам  траплялись.
Бачите  які  хороші?

Стриптиз,  алкоголізм,  паразитизм  і  все,
Сюди  котилась  золота  корона?
Є  такі,  яких  і  пронесе,
Знайдеться  білая  ворона.

Без  мізків  ви  ідіть  подалі,
Хоч  дурнів  завжди  вистачало.
Краса  мине  і  потім,  кралі,
Багато  вас  в  клоаці  пропадало.

(Лілея  Лозова)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351677
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Ти в моїх снах

Ти  знов  приходиш  в  мої  сни,
Немов  герой  середньовічного  роману,
У  заметілі  пелюстків  весни
Ти  вкотре  ввів  мене  в  оману.

Ти  знову  поруч  в  тихий  вечір,
Неначе  рідний  та,  нажаль,  не  мій,
Бо  навіть  сон  і  спокій  гір
Не  віддадуть  тебе…  але  постій,

Я  вирву  мить  із  рук  у  ночі,
У  цю  коротку  вічність  будь  моїм,
Хай  сплески  впалих  зір  пророчі
Продовжать  щастя,  ніби  зливу  грім.

І  знову  я  боюсь  світання,
Жорстоке  сонце  палить  темноту,
А  ранок  допива  моє  бажання,
Забув  про  людяність  та  доброту.

Ти  залишив  мене  саму,
Моя  ти  доле  невловима,
А  я  усе  люблю  тебе  тому,
Що  я  люблю  й  завжди  любила.

Колись  і  Сонце  закохалось  в  Ніч,
Та  їх  брутально  розлучили,
Тепер  воно  коханцям,  певна  річ,
Так  заздрить,  бо  захиститись  не  уміли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352120
дата надходження 22.07.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Нічна спокуса

Сповідуйте  ночами  вкотре  гедонізм,
Тримайте  свічку,  чи  пак  тримають  вам,
Ввімкніть  уяву  чи  банальний  нігілізм,
Розбийте  посуд  і  зробіть  бедлам.

Не  зупиняє  пристрасть  хтивої  ходи
І  ми  до  непристойності  правдиві,
А  ти  ж,  поет,  пера  ще  не  клади,
Нехай  рядки  лишаються  цнотливі.

Диктує  муза  тихо,  ледве  чуть,
Капризна  дама  і  вільнот  не  терпить,
Рядки  і  рими  знову  ніч  крадуть
І  крають  серце,  без  того  обдерте.

Ти  ввів  закон  всесвітнього  тяжіння:
Блакитні  очі  -  вабить  до  подібних.
І  що  це?  Мить,  яка  несе  прозріння?
Покинь  гру  рим  нікому  не  потрібних!

Буди,  буди,  блакитнооку  музу,
Що  вірна  поряд  кожну  ніч  з  тобою!
І  не  долай  в  цю  мить  свою  спокусу,
Здивуй,  пірнай  в  кохання  з  головою!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354009
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Мукаючі жаби

У  Верховній  Раді  зібрався  весь  бомонд,
Щоб  від  безділля  дуже  не  страждати
І  щоб  не  дуже  люди  брали  їх  на  понт,
То  треба  їм  сяк-так  закон  прийняти.

Яник  перший  бере  слово:  «Панове,
Доки  ж  наша  буде  мова  хлопська?
Сміються  всі  уже  із  нас,  чудово,
Дожилися,  не  бидлота  ж  жлобська.

Не  як  у  Франції,  колеги,  ми  живем,
Наш  менталітет  туди  й  не  заглядай,
Прапор  в  руки!  Давайте  ж  уведем
Російську  мову  –  постане  зразу  Рай.

Микола  Янович,  сердешний,  бідолага
Не  вивчить  української  ніяк,  хоч  плач,
А  коли  вийде  скоро  правильна  бумага,
Не  тикатимуть  його  у  словник-тлумач.

Бо  і  філологи,  і  патріоти,  вибачаюсь,
Коли  він  виступає  -  телик  вимикають,
Та  й  сам  не  надто  знаю,  хоч  і  каюсь,
Й  мене  на  кпини  часто  підіймають.»

Всі  головами  покивали  ствердно,
Проект  на  раз  черкнули  розумніші,
Взялись  вони  за  діло  це  конкретно,
Бо  хтось  хотів  зайняти  гідні  ніші.

Та  народ  в  нас  не  дурний  одвіку,
Зібрали  страйк,  усі  стоять  за  мову
І  одному  з  них  сміливцю-чоловіку
З  гучномовцем  довірили  промову:

«Шановні  депутати,  навіть  жаба
Повсяк  завжди  своє  болото  хвалить,
А  вам,  дурним,  чужая  мова  нада,
За  це  мені  кортить  вас  всіх  набить.

Так  будьте  ви,  як  мукаючі  жаби,
З  чужою  мовою,  свою  не  знавши,  
Таким  не  місце  тут,  гетьте  з  Ради!
Нагадаю,  правда  ж  зверху  завше!»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354598
дата надходження 02.08.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

В день народження мамі

Цей    літній  день  святковий
Прикрашу  квітами  для  тебе
І  буде  він  трояндово-ліловий,
А    настрій  завтра  не  мине.

Хай    день  наступний  завжди
Приносить  казку  у  життя,
Хай  проростають  зерна  правди
Щоб  ти  з  них  мала  опертя.

Я  так  хочу,  моя  мила  мамо,
Щоб  успіх  тебе  не  лишав,
Щоб  здоров’я  завжди  вистачало,
А  смуток    тебе  не  стрічав.

Іди  із  посмішкою  по  життю,
Для  тебе  всі  двері  відкриті
І  знай,  тебе  дуже  люблю,
Ти  просто  найкраща  у  світі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355187
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Яблука життєвого саду

Зненацька  лякаюсь  в  саду
Гупання  яблук  додолу,
Одне  на  долоню  кладу,
Знаєш,  життя  йде  по  колу.

Жаль  перезрілого  плоду,
Його  сонце  сильно  пекло,
Що  ж,  таку  маєм  погоду,
Відчуваєш  зайве  тепло?

Так  і  доля  часто  нас  палить,
Радості  вип'є  весь  сік  дорогий,
Сьогодні  неначе  ще  хвалить  -  
Завтра  ховає  свій  досвід  гіркий.

Вночі  я  погляну  на  небо  -  
Скільки  зір  -  стільки  й  життів,
Зарані  нам  падать  не  треба,
Борись  і  живи,  як  хотів!

Не  шукай  тільки  рук  співчутливих,
Хай  думка  біжить  вільно  сама,
З  таких  сильних  Бог  робить  щасливих,
Йди  вперед  -  бо  настала  пора!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356467
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Два его

Мене  ти  любиш  і  не  любиш,
Двоїться  мов  би  у  очах,
Моїх  два  его  прийнять  мусиш  –  
Любов’ю  ж  до  одного  чах.

Грон  юності  суцвіття  срібні,
Звабливість  –  це  твій  ідеал,
Красі  вклонився  в  онімінні,
Мій  розум  втратив  п’єдестал.

Для  кого  святість  я  плекала,
Вбирала  жадібно  знання,
Але  відчула  вістря-жало,
Бо  йшла  до  тебе  навмання.

Ти  так  повільно  ріжеш  душу,
Гнітиш  байдужістю  її,
Я  вірна  –  слова  не  порушу,
Тамуй  амбіції  свої.

Мене  лишилась  половина,
Але  далекий  ти,  на  жаль,
У  серці  чую  я  провину
І  нерозділену  печаль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358961
дата надходження 21.08.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Глухову до Дня міста

Дивлюсь  вперед  і  блиском  засліпляє
Стара  столиця  -  вічно  молода,
Вона  й  до  нині  враження  справляє,
Кипить  життя,  немов  свята  вода.

Козацька  кров  і  зараз  тут  нуртує,
Витає  у  повітрі  сили  дух,
Величних  церков  чую  "алілуя",
Співацький  успіх  поки  що  не  вщух.

З  тобою  я  зрослася  нерозлучно,
Ти  знов  і  знов  притягуєш  мене,
Тобі  співають  дифірамби  гучно,
Ніколи  добра  слава  не  мине.

Історією  пройняте  повітря
І  споконвічною  жагою  знань,
Виховуєш  поетів  і,  повір,  я
Щодня  дивуюсь  й  стільки  запитань.

Мій  Глухове  -  ти  таїна,  загадка  
І  України  східної  перлина,
Хай  крізь  століття  виринає  згадка
Про  славне  місто  пісня  солов'їна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361701
дата надходження 03.09.2012
дата закладки 05.10.2012


Лілея Лозова

Моя гроза

Це  була  моя  гроза,
Де  блискавка  ужалила,
Скажена,  як  оса,
І  крила  я  розправила…

Твій  грім  не  забарився,
Що  несподівано  так  б’є,
І  жаром  взагалі  вся
Я  спалахнула,  я  не  є.

Мене  нема,  я  крапля,
Що  впала  і  омила  бруд
У  совісті,  мов  шабля,
Яка  січе  безглуздя  й  блуд.

Я  впиваюся  озоном
І  розчиняюсь  у  тобі,
Стаю  новим  законом  –  
Його  не  пишуть  на  стіні.

Цю  таїну  розкрити
Не  просто  й  легко  водночас,
З  тобою  ми  вже  квити,
Бо  віднайшла  я  свій  Парнас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367775
дата надходження 30.09.2012
дата закладки 05.10.2012