Mell Dess: Вибране

Салтан Николай

Звичайне співчуття

Нічна  тепер  самотність  …  і  в  дощ  я  під  вербою,
Там  згадую  миттєвість,  несказані  слова,
І  знову  хочу  бути  обманутим  тобою,
Бо  щось  не  гріє  серце  осіння  ця  журба.

Замерзли  мої  руки,  потерпли  мої  щоки,
Від  холоду  такого  замерзла  і  любов,
Словами  не  зігрієш,  бо  стільки  то  мороки  -
Вже  тисячі  відбулись  пустих  отих  розмов.

В  обмані  важко  жити,  і  знати  чи  не  знати,
Де  гола  твоя  правда,  а  де  густий  туман,
Та  я  не  розумію,  бо  може  і  не  вартий,
Відчути  ще  раз  присмак  гарячий  на  губах.

Мені  хоча  б  хвилинку  побути  біля  тебе,
Повірити  у  мудрість  миттєвості  життя,
Я  знаю  ти  зуміла  б,  злетіла  би  до  неба,
Та  не  замінить  щастя  звичайне  співчуття.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381646
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 02.12.2012


СОМ

Пустая мечта.

Расцветает  мечта  пустая,
 Как  бутон  в  стакане  воды,
 Он  сияет  того  не  зная,
 Что  часы  его  сочтены.

 Ты  взгляни  на  него  счастливого
 И  вдохни  густой  аромат...
 Может  вспомнишь  меня  постылого,
 Что  мечтою  пустой  обьят.

 Не  мелеет  родник  отчаянья...
 В  суете  мелькающих  дней,
 По  следам  немого  раскаянья,
 Ты  найди  меня  поскорей.

 Растерзаем  хондру  проклятую,
 Передвинем  душевный  хлам
 И  тоскою  судьбу  распятую
 Разделю  с  тобой  пополам.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374959
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


Владислав Похилый

Я так люблю цей свіжий подих вітру

Я  так  люблю  цей  свіжий  подих  вітру,
Що  крізь  вікно  в  обличчя  мені  б'є.
І  я  прикривши  шапкою  макітру
У  голові  гадаю  щось  своє.

Сиджу,  міркую  про  тяжке  життя
Про  рідну  неньку,  що  весь  вік  страждає.
Хоча  і  серце  повне  каяття.
Господь,  чомусь,  мені  не  пробачає.

Нехай  в  житті  я  маю  не  багато.
Нехай  страждаю  майже  все  життя.
Нехай  не  можу  я  сказати:  "тату,
Плече  підставте,  бо  втомився  я".

Я  щиро  вдячний  Богові  за  все,
За  те,  що  поряд  матір  і  бабуся.
Що  тільки  світло  серденько  несе.
А  жити  я  колись  таки  навчуся.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374927
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2012


CORVETTE

Небо кричало постой…

Небо  кричало  постой,
Где-то  вдали  плакал  дождь,
А  вокруг  пахло  весной,
Уходящей  куда-то  прочь…

Уходящие  с  нею  надежды,
Уходящие  с  нею  мечты,
Не  сказав  мне  на  встречу  ни  слова,
От  меня  уходила  ты…

Теперь  твоя  нежность  уходит,
Теперь  ты  увы  не  моя,
Следы  заливает  дождь,
Уходи,  раз  решила  уйти…

Не  буду  кричать  тебе  в  след  я,
К  чему  эта  ложь  и  эти  слова,
Уходила,  хотела  свободы,
Забирай  теперь  она  точно  твоя…

Теперь  ты  свободою  дышишь,
Твоя  грудь  полна  оптимизма,
Я  останусь  таким  как  был,
Разве  что  на  душе  что-то  кисло…

Не  вернуть  мне  теперь  те  мгновения,
Что  мы  так  с  тобой  ценили,
Ты  ушла,  не  сказав  мне  ни  слова,
Поиграли  и  просто  забыли…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374961
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2012


Artem Panin

Я строю песчанные замки…

Я  строю  песчанные  замки,  
Но  воды  прибоя  сильней.
Мерцанье  далёких  огней
Мне  кажется  только  приманкой...

Осенняя  рыжая  муть
Затянет  на  дно  ноября
И    там,  потеряв  себя,
Возможно  найду  свой  путь...
(ноябрь  2012)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374987
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


Мирослав Вересюк

Я ТВІЙ КОРОЛЬ. ТИ - КОРОЛЕВА!

Чекаєш  принца  на  коні,
Я  теж  шукаю  королеву.
Давай  махнем  на  вихідні  
У  старовинне  місто  Лева.

Посеред  площ  і  вуличок,
Де  пахне  кава  і  кориця,
У  світлі  ліхтарів,  свічок  
Усе  омріяне  здійсниться...

Залізні  лати.  На  лиці  
Блищить  опущене  забрало...
І  вістря  списа  у  руці  
Проміння  сонця  цілувало.

Руків'я  довгого  меча  
Вселяло  впевненість  і  силу.
Червоний  плащ  спадав  з  плеча,
Покритий  тонким  шаром  пилу.

Від  нетерпіння  білий  кінь  
Кресав  підковою  по  бруку.
Напруга,  хвилювання  тінь  
В  кулак  стискали  мою  руку.

Ще  мить  -  і  повід  відпущу,
І  шпори  вріжуться  у  боки.
Подібно  до  стріли,  лечу  
Через  епохи,  через  роки.

І  погляд  відчуваю  твій,
А  серце  б'ється,  наче  в  лева...
Давай  потонем  в  вирі  мрій.
Я  -  твій  король.  Ти  -  королева!
29.04.2010р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375089
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


Бойчук Роман

Еротична залежність

Чаруй,  лелій,  голуб  мене,  мов  Осінь,  -
Кленовим  листям  я  розсиплюся  в  тобі.
Мій  шепіт  в  листяному  стоголоссі
ШелЕсне  ніжно  разом  з  вітром  у  траві.

Прошу  не  обділи  своїм  цілунком  
Ти  мого  жодного  пожовклого  листа,
А  пригубись  кохання  мого  трунком:
Знайди  на  кожному  листку  мої  вуста.

В  тобі  я  розчинюся  феєрично,
Твоєю  часточкою  стану  у  житті.
Ми  станемо  залежні  еротично
Один  від  одного  в  своєму  почутті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375095
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


Тамаре

Исповедь ветра

«Поэма  написана  в  дни  землетрясения  в  Японии»


Ветер  вошел  ко  мне  в  душу
Уставший,  измотан,  расстроен,
Все  беды  и  нервы  наружу,  
Похоже,  что  он  чем-то  болен.

-  Ты  хочешь  со  мной  поделиться?
Всегда  был  такой  ты  задорный.
-  Нет  больше  сил  мне  молится  
За  негатив  вами  черный.

Я  ваши  души  изучал    
Лечил,  ценил,  оберегал,
Да  понял  поздно,  что  напрасно,
Народ  меня  не  замечал.

Все  больше  видел  я  цинизма
Жадности,  зависти,  вранья.
Никто  не  обращал  внимания  
На  бумеранги  жития.

К  кому  не  загляну  –  «потемки»,
Старался  добавить  я  красок,
И  нежности,  больше  заботы,
Любви  и,  конечно  же,  ласок.

А  иногда  доходило
До  перезагрузки  души
И  на  себя  собирал  я
Ворохи  копоти.

Носился  с  бедою  я  этой
Сколько  хватило  сил.
Народ  выбирал  что  погуще,
А  я  все  старался,  мыл.
И  кто-то  бросил  вдогонку:
«Мне  стало  легче  идти!»  
А  я  эмоции  ваши
Уже  не  мог  волокти.

Зато  человек  стал  светлее,
А  кто-то  начал  шутить,  
А  может  кому-то  с  этим  
Уже  не  хотелось  и  жить.

Сейчас  вот  осталось  только
тьму  уничтожить  долой.
Может  мне  Море  поможет  
Справиться  с  этой  бедой?

Поклон  у  Моря:  -  Негатив
твоя  водичка  чтоб  отмыла.
Но  оказалось  что  воды
Осталось  меньше  негатива.

И  поволок  я  эту  тьму
Земле  предать.  Не  вышло,  братцы.
Земля  сказала:  -  Погоди!  
Здесь  равновесие  во  власти!
Нельзя  мне  «минус»  принимать.
Сначала  «плюс»,  и  в  равной  части.
А  уж  потом  пойдут  твои
Все  беды,  муки  и  несчастья.

Куда  девать  весь  этот  мрак?
Иду  с  огнем  я  совещаться:
-  Опасно,  брат,  со  мной  играть!
Меня  прошу  остерегаться.
Боюсь,  что  можешь  ты  жалеть,
Когда  здесь  все  начнет  гореть.

Пришлось  конгресс  скорей  созвать,
Что  бы  решить  куда  убрать
Тот  негатив,  что  в  душах  ваших  томился,  
А  не  благодать.

И  вот,  Земля,  Огонь  и  Воздух
С  Водой  все  думали-гадали
Но  не  успели,  и  попали  
Под  шквал  безумной  темноты.

И  загудело,  засвистело,
Заполонило,  затрясло  
И  море  вздыбилось,  ревело,
Пошло  на  сушу,  понесло...  

Исчезла  в  миг  надежда,  вера,
Понятия  гуманности,
Не  дай  Господь  кому  увидеть
Такой  кошмар  в  реальности.

Несло  лавину  страшной  силой,
Давило,  рушило,  трясло,
А  дальше  вглубь  –  горело,  рвалось,
И  плавилось,  перегревалось.

Ужасно,  жутко,  страшно,  больно,
А  главное  –  столько  смертей.
Стихии  за  наши  «потемки»
Дают  нам  уроки  страстей.

Ушли  из  жизни  вы  за  тех,  
Кто  зло  копил  в  душе,  ненастье,
А  Ветер  сам  хотел  решить
Глобальные  проблемы  счастья.

Прошу  понять  вас,  господа,  
Что  силы  тьмы  и  силы  света
Выращиваем  сами  мы,
«Круги  своя»  вернут  нам  это.

Пустите  в  души  света  лучик,
За  ним  добро  и  процветанье,
Судьбу  планеты  мы  изменим
При  трансформации  сознанья!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375100
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012


Людмила Глагольева

Ты за что так со мной поступила?

Ты  за  что  так  со  мной  поступила?
Десять  лет  же  не  шутка,  ведь  так?
Неужели  о  дружбе  забыла?
Для  тебя  это  все  лишь  пустяк?

Я  полжизни  тебя  защищала.
Я  была  далеко,  но  с  тобой.
А  когда  о  тебе  вспоминала,
то  в  душе  становился  покой.

И  сейчас  я  тебя  не  забуду,
хоть  уехала  снова  я  вдаль.
За  родную  молиться,  как  прежде,  я  буду,
наполняя  слезою  печаль.

Пойми  ты  меня,  не  шутка  все  это  –  
рассказала  тебе  про  любовь.
Конечно,  на  нем  не  писала  запрета,
но  еще  не  остыла  ведь  кровь.

А  ты  знала  об  этом,  но  мне  написала,
что  какую-то  выгоду  в  этом  нашла.
Ты  же  помнишь,  как  все  я  всегда  понимала,
только  это  понять  не  смогла...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375117
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 03.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2012


Катя Фея

Співаючи пісень.

Роки,  віки,  століття,  ери,
Мільйони  днів  і  тисячі  ночей
 Твоїх  очей  небесні  сфери  
Вбирали  синяву  моїх  очей.
Світали  ранки  й  вечоріли  ночі
І    сонце  знову  починало  день,
А  ми  сиділи    й  думали,  що  хочем
Усе  життя  просидіти,  співаючи  пісень.
І  щоб  віки  минали  і  слідів  не  було
Ні  на  руках  у  нас  ні  на  лобах,
А  лише  радість,  бо  життя  минуло
Моє  в  твоїх,  твоє  в  моїх  очах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375056
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 02.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2012


dirolka

Ти обіцяв…

Ти  обіцяв  мені  кохання,
А  сам  пропав  з  мого  життя
І  залишились  лиш  страждання,
І  залишилась  я  сама

Ти  обіцяв,що  будеш  поруч
І  що  проблем  не  буде,ні!
Ти  зруйнував  усе  власноруч
Пропавши  силуетом  у  вікні...

Ти  обіцяв  мені  приснитись  
І  обійнять  міцніш  мене,
А  я  не  можу  не  журитись
Все  згадуючи  лиш  тебе...

Ти  обіцяв  охороняти
І  душу  радував  щодня,
А  я  втомилась  кожен  день  вмирати,
Бо  день  без  тебе  -  не  життя

Ти  обіцяв,ти  чуєш?Де  ти?!
Ну  я  не  можу  більше  так!!!
Моя  душа  пускає  все  ракети,
Бо  не  лікує  вже  табак...

Ти  обіцяв,я  вперто  все  чекала
Не  чуючи  людей  і  їхніх  слів,
Бо  просто  вже  тоді  я  знала,
Що  світ  для  мене  онімів...

Ти  обіцяв...а  я  мовчала,
Хоч  розривалась  на  шматки
І  я  тебе  тоді  кохала,
А  зараз  -  вибач,мушу  йти...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374860
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 01.11.2012


Відочка Вансель

Ты знаешь, так боялась одного

Ты  знаешь,так  боялась  одного-
Что  не  успею  долюбить  до  неба,
Что  иногда  не  хватит  нищим  хлеба.
Не  зацелуешь  ты  мое  лицо.
Ты  знаешь,так  боялась-не  смогу
Я  написать  красивого  романа,
Чтоб  был  он  безупречен,без  обмана.
Что  дождь  когда-нибудь  я  разлюблю.
Ты  знаешь,я  боялась-не  придешь,
Другую  ты  полюбишь  вдруг  взаимно.
А  я  была  до  глупости  наивной.
Ждала.А  ты  к  другой  уже  идешь.
Ты  знаешь,что  боялась  одного-
Чтобы  она  как  я  тебя  любила,
И  чтобы  верность  жизнь  всю  прохранила,
И  чтоб  у  вас  все  было  хорошо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374802
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 01.11.2012


Салтан Николай

Fata Morgana ( для Halyna*)

Я  поглянув  в  твої  очі
І  безодню  бачив  там,
От  не  сплю  тепер  дві  ночі,
Може,  в  тому  винен  сам?

Бо  помітив  серед  сотень
Твою  душу  та  тепло,
І  принесла  мені  осінь
Незабутнє  "еНеЛО".

Ти  граційна  і  вродлива,
Та  пусті  мої  слова.
Скільки  серць  вже  полонила
Неземна  твоя  краса?

Та  я  знаю  -  ти  кохана,
Це  помітно  по  вустах,
От  тому  і  ти  МоргАна  -
Усіх  зваблюєш  у  снах.

Ось,  тепер  і  я  чекаю,
Коли  прийдеш  в  мої  сни,
І  Всевишнього  благаю,
Щоб  зумів  тоді  втекти.

Fata  Morgana  -  фея  Моргана,  обманює  примарними  видіннями

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372289
дата надходження 21.10.2012
дата закладки 22.10.2012


Салтан Николай

До останньої краплі дощу

[img]http://data.whicdn.com/images/16651772/302961_260626800646113_107151212660340_700035_677013140_n_large.jpg[/img]
До  останнього  подиху  вітру,
До  останньої  краплі  дощу,
Серце  юне  любитиме  вірно,
А  в  душі  лиш  питання:  Чому?

У  коханні  цінив  я  довіру,
От  тому  і  довірив  життя,
Я  по-іншому  просто  не  вмію,
Бо  була  ти,  мов  щире  дитя.

По-наївному  вірив  у  вірність,
Тільки  в  тобі  її  не  знайшов,
Жаль  пройшли  ті  часи  і  та  юність,
Коли  легко  повірити  знов.

Ти  поглянь,  вже  і  вітер  не  сильний,
Та  і  дощ  не  такий-то  рясний,
То  чому  ж  тоді  досі  я  вірний,
І  цей  світ  для  нас  двох  замалий?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370485
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 16.10.2012


Салтан Николай

Любов…тепер лише ім’я

Я  зустрічаю  знову  осінь,
Хоч  в  серці  ще  моїм  весна,
Такі  холодні  тепер  ночі,
А  ти  десь  плачеш  там  одна.

Сьогодні  у  обіймах  інша,
Чому  ж  ти  нас  не  зберегла?
Можливо  скаже  хтось:  «Ти  грішна!»,
Але  ж  ти  досі  у  думках.

В  осінній  вечір  поміж  хмари
Я  бачив  знову  погляд  твій,
І  лиш  болючими  словами
Згадав  я  наше  місто  мрій.

Тепер  іду  я  в  цьому  місті
І  все  здається,  мов  сміття  -
Згоріло  почуття  те  чисте,
Що  називав  твоїм  ім’ям.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369414
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 16.10.2012


Салтан Николай

А я і мріяти не смів

Тримаю  почуття  в  кутку,
Тримаю...  що  ж…  бо  їх  уже  замало,
І  як  у  спраглому  ковтку,
Твоє  тепло  мене  так  оживляло.

А  я  лиш  ніжно  обійму,  
Не  скАжу  слів  -  вони  тут  зовсім  зайві,
Ну,  як  зустрів  тебе  таку?
Що  навіть  в  дощ,  все  в  сонячному  сяйві.

А  я  і  мріяти  не  смів,  
І  навіть  в  теплих  снах  його  не  бачив,
Того  кохання,  що  без  слів,
Сліпого  без  вагань  відродить  зрячим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356592
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 25.09.2012


Салтан Николай

Вы источник для огня

Что-то  в  области  груди  
Больно  снова  защемило,
Не  встречал  давно  любви
И  текли  года  уныло.

Но  увидел  Вас  вчера,
Сердце  больно  мое  бьется,
И  как  будто  бы  мечта
Снова  в  бой  любви  несётся.

Подарите  Вы  улыбку,
И  разбейте  это  сердце,
Одолжите  мне  попытку,
Сохранить  открытой  дверцу.

Не  судите  Вы  меня,
Никогда  не  делал  так,
Вы  –  источник  для  огня,
В  жизни  странной  моей  знак.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340384
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 25.09.2012


Мазур Наталя

Примета

Осень  златокудрая  моя!
Что  ты  мне  подаришь  вместо  лета?
Тишину  в  прохладе  сентября,
Где  надежда  грёзами  согрета?

Или  грусть  слезами  на  щеках,
От  разлуки  с  тем,  кто  сердцу  дорог?
Ожиданье  от  него  звонка
Под  листвы  прощальный  мягкий  шорох?

Росы  жемчугами  на  траву
Выплесни  безмолвно  до  рассвета.
Сон  тогда  заветный  наяву
Совершится  верною  приметой.

Мне  вчера  пригрезилось  во  сне,
Что  в  его  объятья  окунусь  я…
Улыбнулась  осень  мило  мне:
"Он  всегда  уходит,  чтоб  вернуться!


24.09.2012г.  23:55
Львов

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366458
дата надходження 25.09.2012
дата закладки 25.09.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.09.2012


Салтан Николай

Фальшивая любовь

Прости  меня,  я  был  наивен:
Я  верил,  что  пришла  она!
Но  неизведанная  сила,
Сказала,  что  люблю  тебя.

А  ты  прости,  я  снова  плачу,
И  о  любви  тебе  кричу,
Но  ты  сломала  эти  крылья,
Теперь  я  камнем  вниз  лечу.

Но  только  мне  лишь  не  разбиться,
Еще  хотя  бы  снова  жить,
О,  как  же  мне  освободится,
И  эту  дурость  схоронить?

Но  мне  придется  снова  верить,  
В  твою  фальшивую  любовь,
Ведь  без  тебя  мне  душу  сверлит,
Такой  дешевый  алкоголь.

***

Этой  ночью  я  признаюсь:
От  любви  я  не  горел,
Может  быть,  я  притворяюсь,
И  любить  тебя  сумел.

Ты  ушла,  тебе  не  надо,
А  на  сердце  лишь  пароль,
Проводи  веселым  взглядом,
И  уйти  ты  мне  позволь.

Я  напьюсь  сегодня  водки,
Утоплю  свою  любовь,
Только  давит  снова  глотки,
Нелюдская  эта  боль.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344483
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 24.09.2012


Салтан Николай

Я не заметил, как сошёл с ума

Я  не  заметил,  как  сошёл  с  ума
От  твоей  божественной  улыбки,
И  мне  не  скрыться  больше  никуда,
Хотя  и  делал  глупые  попытки.

И  рисовал  я  образ  ежедневно,
Той  девушки,  которую  любил,
И  я  дарил  все  чувства  безответно,
А  взять  взамен  я  как-то  позабыл.

Все  дни  и  даже  ночи  напролет,
И  каждую  секунду  и  мгновенье,
Я  думал,  что  быть  может  позовет,
И  не  уйду  я  в  вечное    забвенье.

Но  злое  время,  словно  зимний  день,
Непрерывно  на  глазах  все  уходило,
И  нам  остался  только  миг,  как  тень,
И  наше  чувство  долго  не  прожило.

Любовь  моя  уходит  далеко,
И  вера  с  ней    пытается  все  скрыться,
Но  лишь  надежда  всем  назло,
Дает  мне  силы  снова  не  напиться.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330556
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 24.09.2012


Салтан Николай

Я сегодня вновь напьюсь

Одиноко…    Даже  больно…
Слезы  льются  произвольно.
Я  хотел  с  тобою  быть,
Но  порвалась  вдруг  та  нить.
Приходи  ко  мне  ты  грусть,
Я  сегодня  вновь  напьюсь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345844
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 24.09.2012


Салтан Николай

А ты предал меня мой друг

А  ты  предал  меня  мой  друг,
Хотя  души  в  тебе  не  чаял,
Земля  с  под  ног  поплыла  вдруг,
И    в  сердце  лед  уже  не  таял.

Но  я  тебе  так  доверял  -
Готов  отдать  за  тебя  руку,
А  ты  надежду  растерзал,
И  дружба  превратилась  в  муку.

Зачем  ты  так  предал  меня?
И  нож  направил  прямо  в  сердце,
Ведь    защищал  от  всех  тебя,
Тонула  дружба,  как  в  колодце.

Сказали  мне:  Твоя  вина!
А  я  не  смог  дурак  поверить,
Налил  крепленного  вина,
А  на  вопросы  кто  ответит?

И  как-то  грустно  на  душе,
Я  будто  часть  себя  теряю,
Но  понимаю  я  уже,
Что  в  людях  многого  не  знаю.

И  как  смотреть  в  твои  глаза?
Ведь  помню:  мы  снова  до  утра,
Сидели,  пили  у  костра,
А  было  все  ...  дешёвая  игра.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334470
дата надходження 02.05.2012
дата закладки 24.09.2012