Самотній птах знов сновигає в небі
Він щось шукає. Може щось згубив?
Своїм крилом він хмари розганяє,
Над темним лісом знову пролетів.
В житті своєму він пізнав кохання,
І марив ним як в день так і в ночі.
Не знав він більшого страждання
Коли не бачив світлу тінь її.
І ось над лісом вкотре пролітав
І погляд впився в озеро чекання
Свою лебідку він там виглядав
Ніхто не знав, що то у них кохання.
Вона плила й самотністю манила,
А він дививсь на ніжний її рух.
Вона всім серцем його полюбила,
Хоч він не лебідь, а самотній крук.
Те їхнє кохання – незнане віками,
Хоч дивного в цьому нічого нема.
Їх зовнішність заводила в омани
Та в цьому й сутність їхня неземна…
Самотній птах знов сновигає в небі
Він щось шукає? Ні! Він вже знайшов!
Своїм крилом лебідку пригортає
Й шепоче ніжно-ніжно про любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359597
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 16.04.2013
часом мені здається що це не клуб поезії... що це клуб розбитих сердець... що це не сайт а ... сповідальня... саме так сповідальня для душ які заплутались у світі власних мрій, надій і сподівань... в двох третинах віршів які тут додані приховані такі емоції і почуття... в деяких віршах болю і переживань куди більше ніж слів і рим, рідко кому вдається вирватись звідси... це не клуб поезії - це лабіринт... Звідси йдуть... але дев,ять з десяти повертаються з новими ніками, з новими Образами - за новими почуттями. Окрема тема - фотоальбоми авторів - вже навіть йшлося щоб заборонити їх - лише одне фото кожному автору... але скільки натхнення дарують ті фотоальбоми - а ВАМ мабуть взагалі видалився б без фотоальбомів :D, є безліч користувачів які вважають, що фото необов,язкове - і це теж приваблює - розкрити секрет - хто ж по тоой бік екрану... я думаю більшість з тих хто прочитає це погодяться що за кількістю фліртів, відвертостей і емоцій, а то і пристрасті і божевілля такі гранди як Контакт і Однокашники "відпочивають" - ніде більше не можна заручитись такою підтримкою і таким розумінням як тут, в середовищі замріяних, загублених в світі емоцій, ніхто не зрозуміє так як може зрозуміти той хто пише... і не важливо що пише, вірші чи прозу, картини чи пісні - всі ми жертви творчості... з легкими ознаками графоманії... Ми хворі на Клуб Поезії... і я не знаю як хто а я лікуватись і не збираюсь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262282
дата надходження 29.05.2011
дата закладки 22.01.2013
Щось таке в твоїх очах…
Бачу я, коли дивлюсь у них.. Оченята що наповнені ласкою, добром і кольором неба – неба що палає! Десь у просторі твого неба літають хмаринки, мабуть це мрії що заблукали і шукають вихід, певно бажають здійснитися.. Кожна мрія тримає у собі сонячне світло – промінчики, що створюють надію і обачно доглядають за нею, бо без надії не бачити нам здійснення мрії.. Мабуть у твоїх очах я побачив більше ніж заблукавші мрії, там ще я побачив тебе! Тебе справжню.. Дівчисько, що часто грає зіпсовані ролі другого плану, бо перша роль прихована від нестерпних глядачів, які чекають на більше, хоч і розуміють що не отримати більше ніж даровано Богом! Ти мій подарунок від Бога, який я не відпущу, бо Господь не вміє помилятись вибором подарунка…
- Твої очі прекрасні і мабуть найкращі!
- Що ти в них бачиш?
Питалася ти, на що відповісти було не так і важко, бо в них я бачу кохання! Оченята горять коханням і кліпають пристрастю зі смаком гарячих почуттів. Горнятко гарячих почуттів завжди заважає залишитись самотнім, бо самотність це не для нас!
Закоханні очі залишать свій слід у моєму житті, як найкращі.. Який б не був час.. Завжди готовий подивитися в них і відповісти «Я так люблю тебе», бо мабуть очі – це задзеркалля душі, а душа чує правду на відміну від тіла, яке звикло до брехні…
Яка б не була година пам’ятай, що у очах твоїх я бачу наш Рай…
Щось таке в твоїх очах…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271400
дата надходження 21.07.2011
дата закладки 16.10.2012
Ніч настала якось швидко
Якось швидко, день пройшов
Місяць з сонцем досить притко
Помінявся і зійшов
Зорі, освітили землю
Та чомусь сумно мені
Мрії рвуть душу, як греблю
І горить серце в вогні
Я сумую за тобою
Я не можу більш чекати
За якою ти стіною?
Я іду тебе шукати!
Як побачу то осліпну
Від твоєї я краси
Бо дивитимусь й не кліпну
Хоч ти як там не проси
Я не бачив тебе тиждень
А здається цілий рік
Я пишу і навіть стержень
У руках моїх потік
Моя дівчинка кохана
Будь такою, як ти є
Бо для мене ти жадана
Бо для мене ти це все!
Я люблю тебе так сильно
Навіть більше ніж життя
В моїм серці все стерильно
Там одне лиш почуття
Там нема місця для зради
Там нема місця для сліз
Не потрібно мені влади
Не потрібен грошей віз
Хочу лиш с тобою бути
До кінця свого життя
Як тебе можна забути?
Куди ж діти, почуття?!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98142
дата надходження 17.10.2008
дата закладки 09.10.2012
Просто пригорнулось дві душі.
Лише погляд теплий, щире слово -
І нема для щастя вже межі,
І весь світ зробився веселковим.
Дивна легкість підняла без крил.
Чи я йду? А, може, я літаю?
Просто пригорнулось дві душі
Не в небесному, а у земному раю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367534
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 29.09.2012
Ти є… Для мене цього досить,
Без тебе світ мій втратить кольори!
Але одного серце в грудях просить -
Любові справжньої ти не оскверни…
Ти є…Спасибі, що ти є,
Спасибі за добро і за відвертість!
Щасливий я, твій образ постає
В мені, як досконала невичерпність!
Ти є…Ти завжди будь такою -
Тендітно невразливим янголям,
Прекрасною і гордою, святою!
А я тобі любов свою віддам!
Ти є…Для мене завше була
Твоя краса, мов стверджений канон!
Твоє єство моя душа відчула;
В тобі я бачу істини закон!
Ти є…О невичерпне вічне диво,
Кринице позабутої спаленої землі!
Звертаюся до тебе полохливо,
Дозволь вклонитися для тебе і мені…
Ти є…Була…Ти завжди будеш,
Тим парусом, що в морі рятував.
І я надіюсь, що мене не судиш,
За цю любов, яку я так плекав…
11 серпня 2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365376
дата надходження 20.09.2012
дата закладки 20.09.2012