Alara: Вибране

Гучномовець Київський

Хворий тобою

Хворий  тобою  вже  давно,
Не  пам'ятаю,  коли  я  був  здоровий.
А  що  тобi?  Та,  ти  забула  все  давно,
I  кажеш:  "Будь  здоровий!"

Покличте  лiкаря,  чи  що?!
Хай  робить  щось  iз  головою...
Хтось  запитає  тихо:  "Ну,  ти  що?"-
Мовчки  сиджу,  сумую  за  тобою.

Хтось-десь  казав,  що  час  лiкує.
А  мiй,  мабуть,  прострочений  давно.
Тебе  давно  це  не  хвилює,
Мене  ж  постiйно  тягне  це  на  дно.

Та,  ти  знущаєшся  мабуть!
Ти  надсилаєш  повiдомлення:"Як  справи?".
Коли  тi  клятi  лiки  вже  дадуть
Пiду,  нап'юся,  мабуть...кави.
8.5.2012.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344026
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 09.10.2012


БылОсніжка

Ти просто назавжди її змінив…

Не  сняться  їй  рожеві  більше  сни,
Вона  уже  змінила  стиль  давно.
І  навіть  не  чекає,  як  колись  весни,
Бо  їй  тепер  напевно  все  одно.

Не  нарікає  на  весь  світ  постійно,
Шукає  завжди  радість  у  житті,
Їй  19  і  вона  вже  самостійна.
І  мрії  й  плани  в  неї  вже  не  ті.

Іде  вперед  і  не  боїться  впасти,
Бо  знає,що  підніметься  з  колін.
І  не  зумієш  щастя  в  неї  вкрасти,
Вона  нового  прагне,  хоче  змін.

Не  знає  про  властивості  нейтрона,
Тікає  часто  від  пустих  розмов.
Не  вірить  у  Венеру  й  Купідона,
І  взагалі  не  вірить  у  любов.

Немає  на  очах  ані  сльозинки,
Самотня,  завжди  впевнена  в  собі.
Не  тратить  надаремно  ні  хвилинки,
І  не  належатиме  вже  вона  тобі.

Тепер  не  слухає  сумні  пісні,
І  не  чекає  від  природи  див!
Ти  не  розбив  їй  серце,  чуєш,  ні!
Ти  просто  назавжди  її  змінив!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366904
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 26.09.2012


davud

БЕЗ МОВИ, НЕМАЄ Й ВІТЧИЗНИ

БЕЗ  МОВИ,  НЕМАЄ  Й  ВІТЧИЗНИ  

Без  мови,  немає  любові,  
Без  мови,  немає  й  людини,  
Немає  структури  й  основи,  
Без  неї,  немає  й  вершини.  

Без  мови,  всі  думи  в  нестями,  
До  смерті  у  кривді  і  в  гніту,  
Звитяга  не  мовить  словами,  
Що  стигла  з  родинного  цвіту.  

Без  мови,  немає  пориву,  
Щоб  рідну  розмову  почати,  
Немає  рідненького  співу,  
То  будеш  чужий  вислухати.
 
Без  мови,  постійні  пороки,  
Від  згуби,  для  когось  ти  гнешся,  
Без  мови,  світ  править  жорстокий,  
Якому,  ти  в  рабство  здаєшся.  

Без  мови,  немає  любові,  
Без  мови,  немає  й  людини,  
Немає  родинної  крові,  
Без  неї  немає  й  Вітчизни.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360146
дата надходження 27.08.2012
дата закладки 27.08.2012