А очі - то чарівні дзеркала.
В їх погляді жива життєва сила,
Хоч у туман їх далеч повела,
Й сльозами терпка мука оросила.
Та дзеркала блищать, немов кришталь,
Всміхаються у відчаї й любові,
Ховають в серці розпач і печаль
І не шкодують ні життя, ні крові…
Хтось бачить в них душевну глибину
та унікальний світ людських бентежних вражень,
А хтось помітить лиш барвисту дивину
Й нічого більше,окрім власних відображень.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358387
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Я зваблена твоїм мовчанням,
Мінливо-сонячне життя.
Лишаєш в серці, як зізнання,
Своє невтішне каяття …
То в слід кричиш про суть вагому,
В цю мить, в шаленій метушні,
Або ж з останнього вагону
Вже посміхаєшся мені.
Хвилюєш мріями і фартом,
Крізь будні сповнені невдач.
Невдалим іменуєш жартом
Бентежний відчай мій та плач.
І все ж я зваблена тобою,
Мінливо-сонячне життя,
тому у серці, із собою,
Ношу любові почуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358092
дата надходження 17.08.2012
дата закладки 17.08.2012