Elios: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.05.2012


Блуждающий Ветер

"Последний стих"

Стихи  писал  я  не  чернилом,
Они  не  значат  ничего,
Во  вдохновении  вся  сила!
Вот  что  в  стихах  важней  всего.

Когда  услышав  шепот  музы,
Рифмуешь  строки  о  любви,
И  о  проблемах  ставшим  грузом,
Про  все  свершения  свои…

И  образ  дивный  подбирая,
Вложив  идею,  записав,
Все  это  людям  открывая,
Я  понимаю,  кто  был  прав!

Стихи  не  пишутся  спонтанно,
Нельзя  лишь  просто  захотеть,
И  как  бы  ни  было-то  странно,
Рифмуя,  что-либо  воспеть!

Все  мы,  поэты,  только  слуги,
А  правят  нами  музы,  да,  
Наши  волшебные  подруги,
Мы  им  обязаны  всегда!

Но  не  всегда  бывает  гладко,
Уходят  музы  иногда,
Стремительно  или  украдкой,
И  все  кончается  тогда.

Не  можешь  написать  хоть  что-то,
Комки  бумаг  бросая  прочь,
Себя  считаешь  идиотом,
Но  тут  уж  некому  помочь…

Перо  мокая  в  вдохновенье,
Последней  каплей  я  пишу.
В  душе  сорвался  лист  осенний…
Не  осуждайте,  я  прошу…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305195
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 27.04.2012


Serg

Онукам славного Тараса

Онуки  славного  Тараса
Живуть  на  берегах  Дніпра...
Причали,  пляжі  і  тераси,
Полюють  у  лісах  вепра,
Високий  тин,  маєтки  видно,
Поважний  вохор  нагляда,
Оце  живуть  внучата,  гідно!
Й  Тараса  думку  спомина!

В  країні  незалежній,  вільній,
А  мова  щира  як  звучить!
Вони  на  ній  закони  спільно
Складають,  щоб  ще  краще  жить,
Щороку  в  Канів  приїжджають,
Аж  до  землі  низький  уклін,
Й  Тарасу  там  розповідають
Як  підіймались  із  колін!

Як  здобували  свої  статки
Тяжкою  працею  вночі,
Тому  чубаті  їх  нащадки
Сидять  віднині  на  печі
Й  жиріють  в  кам'яних  світлицях,
У  церкву  ходять  до  Різдва...
Чому  ж  в  твоїх,  Тарас,  зіницях
Похмура  й  досі  ще  жива?

Чому  не  встанеш,  щоб  побачить
Країну  мрій  своїх  гучних?
Можливо  треба  все  пробачить?
Нехай  і  далі  Сон  страшний
Усім  нам  сниться?  Може  досить,
І  псевдогетьманам  ганьба!
Не  той,  що  вишиванку  носить,
Є  патріот...  Одна  хвальба!

А  справжній  син  свого  народу
Працює  в  полі  день  і  ніч,
У  шахті  кам'янить  породу
Й  мартенівську  ладнує  піч,
Він  Конституцію  шанує
Й  освіту  чесно  здобува...
Чому  ж  те  панство  так  жирує?
Забуло  де  його  права!

Тарас  насупився  бровами...
Не  хочеш  бачити  цього?
Чи,  може,  тихими  словами
Й  незло  забули  вже  й  його?
Та  ні,  повір,  ми  не  забули,
Бо  вража  кров  -  то  не  вино...
Бодай  політики  збагнули,
Що  скоро  кінчиться  кіно!

10.03.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176774
дата надходження 11.03.2010
дата закладки 26.04.2012


оптимист

Размышления…

Все  в  жизни  познаем  в  сравненьях…
Из  вида  пройденных  дорог,
На  вещи  смотрим  с  изумленьем
В    объятьях  радости  й  тревог…

И  видя  истину  не  сразу,
Лаская  лишь  свои  мечты,
Одно  и  то  же    видим  разным
Из-за  превратности  судьбы.

Ведь  даже  самое  простое  –
«Полунаполненый  стакан».
Одни  считают  полу  полным,
Другим  –  полу  пустым  он  стал…

Или  кому-то  в  ресторане
Коньяк  безбожно  прет  клопом…
А  оптимистам  даже  клоп
Надежно  пахнет  коньяком.

Все  в  мире  тленно…  бесконечно…
Ведь  жизнь  спираль…  круговорот.
Конец  чего-то  -  есть  начало,
Других,  божественных  забот.

И  жизнь  как  миг…  как  бесконечность…
Полунаполненый  стакан…
Одним  -  там  жизнь,  там  счастье,  вечность
Другим  –  пустым  давно  он  стал.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332394
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 25.04.2012