Мері Benovski: Вибране

Таня Красельникова

Самотній зорі

Чому  ти  сумуєш  самотня  зоря?
У  небі  таких  як  ти  повно.
Чому  споглядаючи  на  землю  здаля
Ти  плачеш  щоночі  безмовно?
Чого  для  розради  тобі  іще  треба?
Ти  світиш  і  сяєш  так  ясно.
Чому  не  радієш  ти,  донечко  неба.
Тому,  що  навколо  тебе  прекрасно?
Чому  ти  тм’янієш  у  сяйві  світання,
Втрачаючи  блиск  свій  магічний?
Чому  спонукаєш  себе  на  страждання,
Занурюючись  в  питання  одвічне?
Чому  так  дізнатись  для  тебе  важливо,
Де  щастя  своє  люди  ховають?
Чому  ти  для  них  так  сяєш  красиво?
Для  тих,  що  тебе  не  помічають?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354395
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2012


Ксенислава Крапка

Сьогодні…

-  Ти  мене  любиш?
-  Сьогодні  так.
("Престиж")


Сьогодні  я  люблю  тебе,  люблю!  –
А  завтра…  буде  завтра…  чи  й  не  буде…
Ти  воском  на  міжкриллі  намалюй
Ескіз  думок,  субстанцію  етюду...
І  поки  я  губитиму  думки
Цілуй  мене,  лови  мої  повіки,
Сьогодні  я  така,  і  ти  такий  –
А  завтра…  мабуть,  будуть  інші  ліки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261519
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 19.06.2012


Ксенислава Крапка

Є в світі речі незмінні… (Лялі Бо)

є  в  світі  речі  незмінні.  практично,  сталі  –
те,  що  кохання  не  завше  бувають  вдалі,
те,  що  сльози  часами  приносять  рими…  

те,  що  люди,  які  ніколи  не  палять,
плачуть,  кричать,  і  сваряться,  і  скандалять,
зовсім  не  менш,  ніж  ті,  що  страждають  димом…

є  в  світі  речі  незмінні.  практично,  сталі  -
хаос  в  країні,  де  політичні  баталії,
те,  про  що  сльозоточить  Діва  Марія…

те,  що  всесвіт  частіше  міняють  Сталіни,
аніж  святі,  що  їх  духовні  регалії
світ  наповнюють  вірою  в  добрі  мрії…

є  в  світі  речі  незмінні.  практично,  сталі,
те,  що  життєві  струси  в  дванадцять  балів
роблять  тебе  і  впевненим,  і  тривким…

те,  що,  коли  спочинеш  на  перевалі,
потім  стає  простіше  здійматись  далі,
надто  як  знаєш  шлях…
та  ще  маєш,  з  ким.  

є  в  світі  речі  незмінні.  практично,  сталі,
люди  завжди  складні  і  недосконалі  –
зовні  –  як  сталь,  а  серце  –  тонкий  кришталь…

те,  що  буває  світло,  яке  запалює…
я  не  вірю  в  ляльок,  але  вірю  в  Лялю,
просто  ляльок  багато,  але  не  Ляль…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325115
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 19.06.2012