А ти сиділа ніч на телефоні,
Коли із градів били вороги
І ти кричала в небо:" Досить! Годі!
Синочку любий, тільки лиш живи!"
Його колону знову обстріляли -
Тікали всі мерщій і хто куди.
Снаряди градів ззаду підганяли,
Лунало в трубку: "Тільки лиш живи!"
Ніч.Темінь. Сіре поле. Лісосмуга.
Позаду залишивсь якийсь рівчак.
Він наступив на побратима-друга,
Який зі страху в рівчаку закляк.
Зриває кашель. Душить щось у грудях.
Сльозяться очі. Дихать нема чим.
Снаряди з газом кинули по людях:
Чи виживуть, а чи подушать ним.
Палає небо. Рвуться там снаряди
І все залито фосфорним дощем.
Вогнем печуть, шкварчать по тілу рани.
Він зціпив зуби - жариться живцем.
І знов зв'язок. Він каже: - Все в порядку.
Ти не хвилюйся і лягай поспи.
- Та ні, синочку, не засну до ранку.
Держися, любий. Тільки лиш живи.
Пропав зв’язок.Ти бігаєш по хаті.
Волосся сиве рвеш на голові
І на коліна падаєш прохати,
Молитись Богу: "Господи, спаси."
Світає. Ранок. Знову син говорить.
- Спасибі, Господи, що він живий.
Все тіло корчить і судоми зводить:
- Держись, синочку. Тільки лиш живи!
Йому потрібно якось підніматись
І добиратись знову до своїх,
Шукати, хто зумів живим остатись.
-Синочку любий, тільки лиш живи.
А ти сиділа ніч на телефоні…
Тепер ти знаєш, що таке війна,
І як тремтить душа, коли не дзвонить
А грудям дихать не дає сльоза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805105
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 31.08.2018
Вдивляюсь в очі...Карі, ви чиї?
Пронизуєте на́скрізь душу й тіло.
А я вже думала, що відболіло,
Що відшуміли відчаю гаї.
Сумні і досі? Карі, ви чого?
На півдорозі ко́ней не тривожать!
Може на вас і досі хтось ворожить?
А ваші бісики ще ого-го!
З'явився промінь! Карі, ну то й сум!
Ще осінь не впускай, з якого дива?
Ти ще така по-літньому вродлива,
Попіднімай усі страхи на глум.
Вдивляюсь в очі...Карі, ви - живі!
Моя душа на дні у вас засіла.
За темне скло ховати їх не сміла,
В них тінь ховали втомлені жалі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805117
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 31.08.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2012
У тьмі світів, у листі сірих днів,
Серед байдужості земних утопій,
Крізь плин часів, самотніх вечорів,
Веде мене дорога у неспокій.
Нехай важка ця стежка у життя,
Нехай на кожнім кроці чорний терен,
Я серед темряви тебе знайшла!
Ми разом доторкнулися до неба!
Я хочу бути ангелом твоїм.
Не йди, бо вже не буде світла…
Не буде того світла уві млі,
Де наша кров трояндами розквітла,
Де наші сльози смутком на землі
Тихим дощем і росами пролиті.
Лиш там, де доля нитки золоті
Пряде, і ріже їх щомиті.
Нехай же ніч ті сльози забере!
Та коли серце сповнене пітьмою,
Поки наша надія не помре:
Дай мені руку, чуєш, я з тобою!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379587
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.04.2012