Як у душі – гармонія єднання –
Пора забути правила чужі…
Всміхнися і засяй, мов сонце раннє,
і я збагну, що ти не збайдужів.
Хай небо стане чистим і безкраїм.
Присядемо на березі надій,
де сонний вечір стигло догорає,
де так розлого для відвертих мрій…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351335
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Запах кави..
ТістЕчко...
Музика.
Пам"яті течку
відмикаю новим ключем...
Тихий щем
Там,
де заснула душа.
- Вирушай!!!
Вирушаю
в дорогу додому,
не кажучи нікому,
про плани на завждИ.
І замість крапки
ставлю кому...
Зажди!
Не поспішай...
Не йди
без мене
у сяйво дивне і зелене.
Туди,
де не протизаконно
Бути щасливим,
де на рамі віконній
вІдбиток твоєї руки,
Мамо,
Мерехтливо
притягує погляд...
Ти поряд.
Полум"яний метелик
на свічці
не згасне ніколи.
І давній кафель
на коричневій пічці
пахне бабусиним Сонцем
І сільською школою...
І Калачі "по колу"
смакують найкраще...
Тепле молоко натще...
Запах трави зранку...
Щастя...
Ще трохи
в переповнену шклянку)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335949
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 12.05.2012
У травні, на світанку золотому,
о, Вітре, забери мою печаль
і ніжно пригорни, розвій утому,
аби потому - вже не гасла даль.
І я воскресну після третіх півнів,
Царівною – на березі надій.
…Покаюся, зречуся орденів я
заради пізнання нових Стихій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335527
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012
Хмільні пісні озвучує струна –
В моєму серці - музика весняна.
Поглянеш - то гучнішає вона
І дихає - незрима і духмяна.
Уранці – рано жду свою весну
і гріюся у гніздах журавлиних!
Нахлинуло – сьогодні не засну,
бо мрію про обох, але єдиних...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333839
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 28.04.2012
Ми знов на Ви, але ти мій навіки.
Змиває дощ утомлені сліди...
Помовчимо - не піднімай повіки.
Цілюща тиша - ліки. Лиш не йди.
Отак лишись у пам'яті - коханим.
Дозволь ще мить подихати удвох,
Допоки в серці не відкрились рани
І не проріс гіркий чортополох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329076
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Вони завжди йшли поруч. В місті, у справах. А то й відпочиваючи… Так часто були разом, що привернули увагу людей. Для чужих, це була дивна пара: молоденька дівчина, що тулилася до плеча високого, мужнього, сивочолого чоловіка. А для своїх, тих, хто їх знав, це були батько і дочка. Я довго була стороннім спостерігачем і тому не знала їхньої історії життя. Та якось ця дивна пара пройшла повз гурт сусідок і я перепитала їх, чому вони завжди тільки вдвох і хто це? І почула від сусідки (яка все про всіх знала) цікаву історію.
Це була найкрасивіша пара в цьому районі міста. Високий чорнявий красень і ясна, як золотисте сонце, берізка – білявка. Коли вони проходили, озиралися всі. Приємно було дивитися на радість і красу. А вони привітні, доброзичливі, усміхалися людям, віталися сердечно, і йшли своїм життям. Не викликали заздрощів, а лише приємне відчуття від зустрічі. Та все ж хтось позаздрив їхньому щастю. І спопеляюча отрута нещастя, посунула до молодят, зробивши свою справу.
Випробовування розпочалися з перших днів народження донечки. Радість не потроївшись зникла назовсім. Натомість, виникли проблеми. І немаленькі. А саме із здоров’ям маленької. Висновок ортопеда - травматолога був невтішний. Єдиною надією було терпляче лікування і віра. Боротьба за ноженята дитини розпочалася. Спочатку різні ортопедичні засоби, а пізніше різноманітні фізпроцедури.
Роки йшли, а дитинча не ходило. Дивитися на це було боляче. Оченятка донечки, яка вже починала розуміти свою трагедію, заглядали в душу, ніби запитуючи, чому не бігає, як інші діти і чи стане сили, щоб перемогти недугу. Батьки трималися з усіх сил, заспокоюючи маленьку. Ніна не працювала, догляд за дитиною забирав увесь час.
А Дмитро бігав з роботи на роботу: утримувати сім’ю і лікувати дитину ставало все важче. Так за клопотами і не помітив, як згасає його дружина. Вона механічно виконувала хатню роботу, доглядала дитину, з кожним днем розчаровуючись в її лікуванні. Відчувала, що якась нестримна сила руйнує її саму. Рвалася до людей, до життя, що існувало поза межами її горя. Не могла більше страждати, гинула. І таки надибала собі безтурботну подругу, яка замість підтримки, нашіптувала про чудове життя поза домівкою. Запалила і в стомленої жінки непокору до такого життя, вмовила піти супереч долі, зрадивши найдорожче, сім’ю. Ніна зважилася на невиправданий вчинок.
Одного ранку, залишивши записку на столі (і досі її змісту ніхто не знає), взявши найпотрібніші речі, вийшла з квартири, назавжди зачинивши за собою двері. Пішла не озираючись, мабуть, давно виважила таке рішення.
З того дня і до сьогодні з дитиною поруч став батько. І вже не полишає її ніколи. Як йому “булося”, ніхто не знає. Головне, що він справлявся з домашніми клопотами, з роботою… І прогулянки, які так були потрібні дитині, не скорочував, а навпаки старався продовжувати їх час. При першій же нагоді він гуляв з дівчинкою. Ніби нічого і не змінилося в їхньому житті. Хіба, що обличчя стало суворішим і стомлений погляд не веселів при зустрічах.
І доля таки усміхнулася нагородою за терпіння і віру. Донечка з кожним днем видужувала. Перші несміливі кроки залишилися позаду. Вона вже бігала з дітьми у дворі, під пильним і лагідним поглядом татка, і весело сміялася, радіючи своїм новим можливостям. Радів і батько. Спостерігаючи за донечкою, дякував Бога за ту ж радість.
А мама? Хоч і далеко поїхала (повернулася до батьків) все ж прочула про радість у її колишній сім’ї. Довго не писала, мабуть не наважувалася. А чи не хотіла знати про проблеми від яких так втікала. Та все ж один лист, як каже сусідка, був. Його ніхто не читав. Але про лист маля якось розповідало дітям, на запитання де ж її матуся. Щиро,
по – дитячому, зауважило, що тато запитував, чи хоче вона, щоб мама повернулася. На що дівчинка відповіла: “Ні, татусю, ми будемо тільки вдвох. Ти і я!” Пригорнувши дитину до грудей, сховавши скупу чоловічу сльозу, батько пообіцяв дитині, що так і буде завжди. І мама не приїхала ні тоді, ні зараз. Чи листа з такою відповіддю отримала, чи з іншої якоїсь причини, але її так ніхто більше й не бачив. А батько і доня так і ходять завжди разом і скрізь. Красуня білявка і сильний, загартований непростою долею, посивілий, але такий красивий своєю батьківською добротою, відповідальністю, турботою, вірністю, любов’ю, чоловік. Батько і донька… Щастя їм обом.
Якщо зустрінете їх у місті, привітайте, бо такі чоловіки варті справжньої людської поваги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327967
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 05.04.2012
Дні промайнули і канули в Лету...
Марення темнії лізли у сни.
Серце кричало у темряві: «Де ти?!»
Не відпускай, зачекай до весни….
Злість, мов гадюка, у серденьку вилась,
Але раптово змінилося все:
Стежка до тебе навік загубилась -
Наче приснилось коротке ессе…
Ранок безжальний забув запитати –
Як розпочати його мені знов.
Мушу устати, темряви грати
зняти із долі – хай квітне Любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245251
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 05.04.2012
Так неухильно, хоч повільно,
Втопився травень у журбі.
Боюсь промовити тобі:
- Прощай, - хоч як це божевільно…
У серці - росяні світанки,
цілунки ніжні на вустах
і щастя білокрилий птах,
що прилітав у наші ранки.
Там нині - смуток і зневіра,
а де буяло рук тепло -
зело духмяне відцвіло,
а синє небо стало сірим…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262011
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 05.04.2012
Притулок-дім усіх малят,
яким життя подарувало
нелегку долю без батьків,
що так бездумно їх віддали.
Вони чекають,молять Бога,
в сім'ю потрапити скоріш.
Для них тепер одна дорога,
і мрія теж одна на всіх.
У щастя вірю цих дітей!
Не залишаймо їх у тузі!
Надію запалім для них,
байдужими не будьмо, друзі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263256
дата надходження 04.06.2011
дата закладки 05.04.2012
У вінку трояндовім, босоніж
Я до тебе, милий мій, прийду -
Подарую серце у короні,
Відверну розлуку і біду.
А коли з`єднаються долоні,
Гупатиме серце перший раз -
Лиш тоді відчуєш крізь безсоння:
Цілий Всесвіт – створений для нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264009
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Сліпим дощем серця напоїть літо,
Барвисті квіти душі заплетуть,
І, солов’їним щебетом зігріті,
Нам на світанку роси зацвітуть….
Лиш ми удвох і ніжний запах м’яти,
трава зім’ята, вранішній туман…
Нічого не потрібно нам міняти,
лиш знати: це не сон,це не обман…
*озвучив Ігор Стожар
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264511
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Пожовкле фото з давнього альбому
Взяла до рук. Скотилася сльоза –
Іще болить крізь роки і утому:
Колись забрала милого гроза.
Вдивляється: чорнявий, кароокий
До ніг її схиляє білий світ.
Якби знаття: війна через пів року
Гаряче серце перетворить в лід…
…Цвітуть сади, душа її зімліла -
Іде за гробом сіра, мов стіна.
Стискаючи букетик білих лілій,
Із ним навік прощається вона…
РокИ кудись несе холодний вітер.
У неї - діти. Сива голова.
Підступні зморшки - ніде їх подіти
від Світу, де лиш туга ожива…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265487
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Прощайте,темних хмарок рядна сиві,
Студеним вітром гнані в далину!-
Підсніжників найперших тепла злива
Мені у душу хлюпнула весну.
Розтанув сніг,і на усіх бульварах-
Танцюють сонця ніжні промінці.
Я теж кружляю,захмеліла в чарах,
Ласкаю сонце трепетно в руці.
І щось мені шепоче синє небо,
Вальсує ніжно-ніжно білий цвіт…
З Весною бути–є така потреба,
Аби змінити ілюзорний світ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267762
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Чарує п'янко цвіт вишневий,
Мандрує нетрями інтиму...
Наш ранок ніжно - кришталевий
Кружляє в танці без упину.
Дарує пригорщі любові,
Гірськими чарами дивує,
гаптує роси світанкові,
весняними вітрами дує.
Для спраглих душ - чарівні ліки:
стрімкі вершини і простори.
З`єднаємо життєві ріки,
щоб розцвіли сердець узори.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266483
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Зледеніють чуття, коли прийде Зима
і розправить холодні вітрила...
Подивися – вже янгола з нами нема –
Я на волю його відпустила.
Не картаю і біль не топлю у вині,
Сліз не ллю і не млію ночами,
Хоч, зізнаюся чесно, - нелегко мені:
Ще горнуся до тебе думками.
Чи судилися нам теплі дні осяйні
у життєвім огромі безкраїм?
Я літаю у сні і радію весні -
Виглядаю кохання, чекаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267931
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 05.04.2012
Переплелися стрімко у вогні
Жагуча пристрасть, Світла теплі крила:
Торкнули серце промені ясні
І піднялися з полум'я вітрила.
Затанцювали вогники зі свіч
і поєднали нас у зимнім Світі.
Тепер удвох хмелієм - віч-на-віч:
Червнева ніч - таки найкраща в літі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268390
дата надходження 03.07.2011
дата закладки 05.04.2012
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 04.04.2012
Тривожна сповідь листя золотого.
Болить душі натянута струна.
Вже не чекаю чогось неземного -
Лише мовчу - покинута, одна.
Безмовна. Недосяжна. Заніміла.
Шалений вітер, сипле листопад...
Яке кому тепер до того діло -
Серця горіли стільки днів підряд...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283547
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 04.04.2012
Не зупинити почуттів -
і завтра не помре ніколи:
нестримне сяйво спільних днів
не дасть, щоб душі охололи
Нам не забути світлу мить
Що поєднала нас навіки
Мов перший раз - душа щемить…
А ти - мої найкращі ліки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285426
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 04.04.2012
А хочеш – я візьму тебе з собою
на сьоме небо? - маю два квитки…
Полинемо з нестримною жагою
за небокрай, у зоряні казки.
Розкаже нам про день яскраве сонце,
про дивну нічку - місяць осяйний…
А зранку, крізь відчинене віконце,
нас приласкає промінь чарівний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292890
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 04.04.2012
Аби не сивіли твої скроні -
не тримай розлуку за плече,
відпусти, бо Світ – як на долоні:
що Твоє – повір – не утече.
Розірви німу незриму тишу,
Що минулим дихає щомить -
І кохання знов тобі напише,
світлячком у грудях защемить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296634
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 04.04.2012
Здавалося, що сонце не погасне
і вічно пломенітиме в очах,
що цілий світ - для нас, і небо ясне
веселкою заграє у дощах.
Але у ніч, коли цвіли морози -
Я загубила мрії про весну.
Де була ніжність - пролилися сльози:
Таки посмів покинути одну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325354
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 04.04.2012
Буває, що життя ламає крила
у той момент, коли злетів увись.
І що поробиш - доля тут безсила.
Як маєш крила - Богові молись...
Як маєш розум - не міняй на гроші.
Цінуй хвилини – в них усе буття.
Достойно пронеси життєву ношу,
З любов’ю, що не кане в забуття…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323371
дата надходження 19.03.2012
дата закладки 04.04.2012
Коли на груди ляже камінь -
не відвернуться Небеса:
зігріє сонце в неба храмі,
повірю знов у чудеса.
ПригОрне ясен світ ласкАво -
зі мною - небо.
Треба жить,
іти вперед бадьоро, жваво.
Усе мине.
Переболить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322207
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 04.04.2012
Щоранку нас єднає із тобою
холодний чай і присмак гіркоти…
Все важче зустрічатися з весною,
коли навколо – пустка самоти.
Хоча полин росте – де була м’ята,-
духмяним залишився у мені:
я завжди буду ніжність пам'ятати,
що запалила зорі осяйні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301309
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 04.04.2012
Світанок. Пахощі ванілі.
Морозне сонце за вікном
гаптує промені несмілі –
здається все чарівним сном...
Як пахне кава! – прокидаюсь:
вітаю день – чудовий день!
Йому я щиро посміхаюсь,
співаю Стінгових пісень!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298124
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 04.04.2012
У ринвах дощ замріяно хлюпоче -
Краплинами вирує у душі.
У небесах кружляючи пророче,
Відлунює польотом у вірші.
Що краще за легкий весняний вітер
Який дощем торкається лиця?
Коли із неба сипле теплий бісер -
тоді вирує щастя без кінця...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318824
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 04.04.2012
Як у зливу холодну горнусь до грудей –
не дозволь на півкроці спинитись!..
Ми полинемо в небо, забувши людей,
бо судилося мріям здійснитись.
Я тону в океанах блакитних очей,
що мене надихають, лікують.
Ти торкаєшся ніжно покірних плечей,
а вуста щось шепочуть, цілують…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317691
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 04.04.2012
Думками я полину в синє небо –
наслухаюся зоряних казок.
Прийняти їх у серце є потреба,
у пам'яті лишити образок
про те, як пахне сонце в надвечір’я,
як солов'ї співають до небес,
де невагомі хмари - наче пір’я.
А ще - про велич світу, сім чудес…
Вклонюся вітру за таку розмову!
Я на землі згадаю ще не раз
магічних слів веселку кольорову
і сокровенних мрій жагучий джаз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313509
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 04.04.2012
Чекатиму світанку у очах
з надією, бо доля так веліла.
Уже не заховаєшся в дощах, -
Я їх пережилА, переболіла.
А віхола гуляє за вікном...
Тебе нема, а я усе - чекаю,
немов у чорно-білому кіно.
Біліють скроні...
Вірю.
І кохаю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312187
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 04.04.2012
Я забула про Світ і людей,
Бо тобі покоряється час.
Вже немає рідніших очей -
ти єдиний крилатий пегас
Я горю від шалених ідей,
Часом в думці поєдную нас.
Стань зорею безсонних ночей:
Вічним, ніжним, без зайвих окрас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311640
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 04.04.2012
У теплій хаті на холодних шибках
Твій образ вимальовує мороз.
Торкає ніжно. В серці плаче скрипка.
Вже не втекти від цих метаморфоз.
Ти дивишся на мене заніміло.
Від погляду холодного - горю.
Хто заборонить мріяти так сміло
І запалити в серденьку зорю?!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311406
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 04.04.2012
Між нами загорілося шаленство:
зненацька, серед осені й журби
перетворився жовтень на блаженство!
Багряним листом сипали дуби,
Вуста ми смакували, мов цукерки:
уперше став солодким листопад.
Удень чекали жовтих феєрверків,
а кожну ніч – незмінно – зорепад!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311074
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 04.04.2012
Твоїх долонь нестримане бажання –
До ніжності лишився тільки крок.
Жагучі очі кольору кохання –
Володарі моїх палких думок.
Мрійлива ніч запрошує з собою
У неймовірну ніжність віщих снів.
Давай навік залишимось обоє
У вічнім літі щирих почуттів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300053
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 04.04.2012
За хмари місяць вказував дорогу,
Вечірня втома вабила у сни.
Буденних днів покинувши тривогу,
Я подумки летіла до весни -
Вона мене вітала білим цвітом.
Щеміло серце. В лагідних очах -
озерцях синіх - я змогла зігрітись,
витаючи у теплих небесах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303984
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 04.04.2012