трепетно торканий тишею тонкою
шкрябає щіткою шепіт за шибкою
рваними ранами ринвами римами
терпне торішніми темами темрява
закрила все серпанками чаклунка панна Сон
самотність глушить кроки в чорних шатах
складає руки крила в чудернацьку парасоль
в моїх спустошених зашторених кімнатах
десь там де сонце будить день
зриває з вікон темні покривала
десь там мелодії забутих вже пісень
що ти мені давно колись співала
звабою золота зойками зорями
кроками криками круками крилами
скрадена скринями схронами скронями
хорами храмами храпами хриплими...
гронами гранями громами грозами
чирвами чарами чорними чварами...
ніч
Крабат, 10.12.2011 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349996
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012
***
Немає слів. Елегію мовчання
Дарує небо під рум’яним склом.
У тиші теж своє палке звучання
Із вічністю безмежжя в унісон.
На нотах часу - непомітна сила,
Що німотою здавлюючи крик,
Ламає гордість і підносить крила!
Слабенький вогник, пам’яті сірник…
Прибій вечірній. Зтончене безслів’я
У погляді розсипаних зірок.
Цвіркун уяви. І ряднина віри
Між тишею і словом стелить крок...
(11.03.12)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320883
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 11.03.2012