Вадим Косарєв: Вибране

Олекса Удайко

БОМБА СПОВІЛЬНЕНОЇ ДІЇ

           [i]Алегоричний,  та  ніяк  не  автобіографічний…
           Прийшов  на  ум  ще  тоді,  коли  було  мирно…
           в  Україні  і  в  світі…  А  звучить,  як  здається,
           злободенно,  громадянсько-політично.  
           Чи  не  так?..............

[youtube]https://youtu.be/TElJr2wIq9o[/youtube]
[b][color="#7a03a1"]Я  бомба  уповільненої  дії  –
зірватись  можу  раптом    і…  
всяк  час  :
ніхто  торкнутися  мене  не  сміє  –  
несу  в  собі  тротиловий  запас.

До  мене  шнур  бікфордів  недосяжний,
в  мені  –  убивчий  пороху...  
заряд!
Хоч  вік  у  мене  вельми  вже  поважний,
вогню  –  сто  сонць  і  зірок  міріад!

Та  хто  те  знає,  де    й  коли  зірвуся,
кому  я  міць  свою  жбурну  
прудку…
Недарма  ж  уповільненою  звуся,
куняючи,  як  кіт,  у  холодку![/color][/b]

25.12.2016
[/i]

Примітка.  Портрет  Данила  Нечая  -  одного  з  ватажків  
народного  повстання  під  проводом  Богдана  Хмельницького
(Світлина  автора,  зроблена  із  експонату  музею  м.Тульчина)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694704
дата надходження 16.10.2016
дата закладки 17.10.2016


Персона Грата

Бездомний пес

Осінній  вітер…Морок…Сумні  тіні,
Що  не  живуть  на  повну  в  сірих  буднях.
Бездомний  пес…Вокзал…Холодні  стіни…
Серця  безжальні,  які  б’ються    в  людях.
Потерта  шерсть  і  перебиті  лапи,
І  очі,  що  шукають,  просять,  молять…
Якби  комусь  хоч  довелося  знати,
Скільки  собаче  серце  таїть  болю!
Як  виживає  і  втрачає  віру,
Шукає  рідний  та  знайомий  запах…
Де  той  хазяїн,  що  колись    в  квартиру  
Приніс  цю  душу  і  чотири  лапи?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386326
дата надходження 20.12.2012
дата закладки 05.02.2016


Віталій Назарук

МАНДРИ ВЕЧІРНІМ ЛУЦЬКОМ

Нас  Луцьк  вечірній  запросив  у  гості,
В  осіннє  місто  диво  ліхтарів,
Де  кави  запах  до  кав’ярень  просить,
І  музика  лунає  звідусіль…

Униз  стежина,  що  веде  до  парку,
Вся  в  зелені,  неначе  йдеш  у  ліс,
Тут  мимоволі  кидаєш  цигарку,
Яку  з  собою  ти  до  парку  ніс.

Вслухаємось  про  що  шумлять  тополі,
І  линуть  з  парку  крики  пугача,
Снують  закохані,  щасливі  юні  долі
І  зорі  в  темнім  небі  щось  кричать.

А  ми  йдемо…  Милуємось  собором,
Вдивляємось  у  замкову  красу,
Старим  ідемо,  по  бруківці,  двором,
Заходимо  у  паркову  росу.

А  тут,  над  Стиром  клени  золотяться
І  лебеді  з  малечою  не  сплять,
Вони  уже  нікого  не  бояться,
Краса  у  парку  –  справжня  благодать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442074
дата надходження 08.08.2013
дата закладки 29.06.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.11.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2012


Анастасія ЯНІНА

Жебрак

Відлюдником  живеш  серед  людей.
Ця  сіра  маса  співчуття  не  має.
І  не  знайти  відчинених  дверей,
Ніхто  тебе,  напевно,  не  чекає.

Усі  женуть,  сміються,  навіть  б`ють,
Вони  ж  "пани",  нема  де  правди  діти.
Та  дурні  ці  ніколи  не  збагнуть,
Що  їх  життя-це  не  постійні  квіти.

Жебрачику,  від  долі  не  тікай.
Нехай  вона  Фортуну  не  скорила.
В  обличчя  всім  нещасним  заспівай
ту  пісеньку,  що  сильним  бути  вчила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327919
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 05.04.2012


Інга Хухра

Маленьке фото (присв. О. М. )

Маленьке  фото  ношу  в  гаманці,
Затерте  днями,  й  що  таїть,  роками.
Вже  час  нас  підганяє  стусанами.
До  нього  залишаємось  глухі.

Маленьке  фото,  по  краях  картате
За  частого  виймання  й  теплих  рук.
Щоразу,  наче  вперше  серця  стук.
Буремна  доля,  спробами  строката.

Мій  милий,  жаль  що  тільки...  Вже  й  не  друг.
Маленьке  фото,  зрошене  сльозами.
Не  дотягтись  до  тебе    вже  губами.
Ти  мій  рубіж.  І  ще  одна  із  мук.

Маленько  фото  ношу  в  гаманці.
На  ньому  ти  на  білого  ведмедя  схожий.
Смієшся,  наче  день  погожий.
А  в  мене  ж  сльози  видно  на  лиці...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325028
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 26.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2012


Luna Ravenheart

Моєму серцю час у санаторій…

Моєму  серцю  час  у  санаторій.
Твоїм  очам  потрібен  PhotoShop.
Ми  -  королі  безлюдних  територій,
Загублених  між  "майже"  та  "якщо  б".

Так  хочемо  здаватися  живими,
Що  дихаємо,  майже  як  живі.
Так...  ми,  мабуть,  ті  самі  херувими,
Що  крила  загубили  у  траві.

У  наших  жилах  кров  іде  по  колу.
Байдужим  ритмом  стукає  у  груди.
П"ємо  холодне  пиво,  теплу  колу...
Ти  знаєш  -  ми  також,  напевно,  люди!
І,  ніби  пси,  прив"язані  до  буди,
Сторожим  -  кожен  свій  примарний  Світ.
Закохані  в  свою  "свободу  від"  -  
Серця  не  вбережемо  від  застуди...

Ми  -  демони,  посаджені  за  ґрати.  
В  одній  неволі  -  та,  на  жаль,  нарізно...
Ти  знаєш  -  жити  краще,  ніж  вмирати...
Та  ми  це  зрозумієм  
 надто  
 пізно...
2011.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319753
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 13.03.2012


ОКСАНА ВИННИЦЬКА

НЕ ЗНИКАЙ

Не  зникай,  я  прошу,  не  зникай,
Не  кажи,  що  пора  вже  настала,
Я  не  хочу  почути,  прощай,
Бо  тобі  своє  серце  віддала.
Не  зникай,  я  прошу,  не  іди,
Не  кажи,  що  вже  часу  немає.
Дай  напитись  живої  води,
Ту,  що  душу  назавжди  зціляє.
Не  зникай,  я  прошу,  зупинись,
Подаруй  мені  ще  хоч  хвилину,
Полетівши  з  тобою  у  вись,
Не  забуду  ніколи  цю  днину,
Не  зникай  із  життя,  я  молю,
Бо  лиха  моя  стане  година.
Ти  повір,  що  тебе  я  люблю
І  що  ти  моя  мрія  єдина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317923
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 13.03.2012


Інга Хухра

Очі твої ліщинові… (присв. О. М. )

Очі  твої  ліщинові...  
                       Сну  мені  не  залишили...
             
Вуста  вершково-малинові
                       Тілом  ковзали...

Вишнями  ліжко  встелене  стиглими...
                         І  пелюстками  ніжними,

Наче  пір'їнки  пухнастими
                         Трепетно-орхідейними

Пестиш  своїми  ласками...
                         
Очі  твої  ліщинові...
                         Сну  мені  не  залишили...
                         
Саме  з  таким  мужчиною
                           Хочу  впиватись  тишею...
                         
Очі  твої  ліщинові...
                           Липою,глодом,  м'ятою...
                         
Ранки  медові,  бурштинові...
 
                                                                           
                             Постіль  залиш  зім'ятою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319116
дата надходження 04.03.2012
дата закладки 10.03.2012