Доторкнутись фіалкою губ ти хотіла та не змогла,
В мріях з іншим ділити ложе і ласкати чуже лице,
Тільки вірність сімї твоїй на дно каменем полягла
Прощавай нерозбірлива в честі тиха блуднице
Той хто вірить в любов і в рай,і у спокій своєї душі,
І не чинить в словах,вчинках,думках перелюбу
Той ніколи не впаде в очах,невідчує в спину ножів,
Не принизе самого себе,в клятві Богом шлюбу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303002
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 13.02.2012
Ми в полоні у вічної осені, в недосяжності світлих думок,
Сонця шмат би крізь мрії всі витерті, і ще б віри у ще один крок,
Вранці тіло з душею стрічається, і прощаючись йде у танок
А годиник вже ритм вибиває свій: цок-та-цок,цок-та-цок, цок-та-цок.
Ми в полоні у вічної осені, в недосяжності світлих думок,
Незалежні до пальців аж кінчиків, п'ємо солодко біле вино
І пізнавши душі незабутній той цілунок,який нам дано,
Ми збагнули все що таке щастя й де таїться печаль заодно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306494
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 13.02.2012
Мій човнику,осінньої пори
Прибились ми до берега чужого...
Як молитовно тліють явори,
Зодягнуті у золотаві тоги*...
Тут ветхий млин самітником стоїть,
Немов ковчег біблійний серед моря.
Тремтливе листя буйних верховіть
Нашіптує печаль далеким зорям.
Столітній дуб, як вервицю в руках,
Перебира із жолудів намисто,
І тане постать, світла і крихка,
У надвечір'ї грає променисто.
Ген розплелась заквітчана коса
Струмка дзвінкого по плечистих схилах!..
На теплу душу випала роса,
Мій світлий смуток ніжно посріблила...
І все забулось, тлінне і земне,
З очей сповзає висвячена втома...
Прадавній ліс-загублений Едем,
Моїх блукань омріяна укрома...
*тога-верхній чоловічий одяг у Древньому Римі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289657
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 14.01.2012
Ти поверни йому нетлінну пам'ять
Віддай тепло недоспаних ночей
Нехай в душі фіалки не зів'януть
Від тих буденних та складних речей.
Віддавши все до краплі,оп'яніла
Згораєш ти від тіла, мов в вогні
В душі ти світла вогник запалила
Тож поцілунки квітнуть хай шальні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248008
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 14.01.2012