Samara gold: Вибране

lileia

ЧУЖИНА

ЯКБИ  ТИ  ЗНАЛА  РІДНА  НЕНЕ,
ЯК  ТУТ  ЖИВЕТЬСЯ,  В  ЧУЖИНІ.
НЕМА  КОМУ  СВІЙ  ЖАЛЬ  ВІДКРИТИ
ЯК  СЕРЦЕ  РОЗРИВАЄТЬСЯ  МЕНІ.

КОЛИ  ЖИВЕШ  ТИ  В  ЧУЖІЙ  ХАТІ,
ХОЧ  ЗАРОБЛЯЄШ  ГРОШІ  НЕМАЛІ,
КОЛИ  ТИ  СПИШ  В  ЧУЖІЙ  ПОСТЕЛІ
І  СНИ,  ЗДАЄТЬСЯ,  СНЯТЬСЯ  ТУТ  ЧУЖІ.

КОЛИ  ТИ  ДОГЛЯДАЄШ  СТАРУ  ДОННУ,
І  ДОГОДЖАЄШ  В  КОЖНУ  МИТЬ,
АЖ  СЛЬОЗИ  ДУШАТЬ  ТВОЄ  ГОРЛО,
БО  НАДОЇЛО  ВЖЕ  ТАК  ЖИТЬ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377532
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 13.11.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.11.2012


Евгений Капустин

Четыре стихии

Человек  покоряет  четыре  стихии,
Но  они  до  сих  пор  не  подвластны  ему;
Не  всегда  безотказны  расчёты  сухие,
Не  получится  их  применить  ко  всему.

Поднимаются  в  воздух  железные  птицы
И  людей  в  своём  чреве  куда-то  несут;
Если  им  суждено  на  закате  разбиться  –
Рукотворные  крылья  уже  не  спасут.

Под  землёй,  через  глину  и  твёрдые  скалы
Торжествующий  разум  дорогу  пробил;
Но  обрушатся  все  рукотворные  залы,  –
Справедливый  архангел  уже  протрубил.

По  воде,  под  водой,  корабли  или  лодки
Держат  полный  различных  опасностей  путь;
Пусть  кричат  о  надёжности  бравые  глотки,
Никому  не  удастся  судьбу  обмануть.

Вознесутся  на  крыльях  огня  над  планетой
Представители  разных  народов  людских;
Человечество  скоро  узнает  об  этом,
Но  не  сможет  при  случае  выручить  их.

Человек!  Не  надейся  на  технику  слепо!
Драгоценную  жизнь  не  спеши  доверять
Неразумной  машине  –  ведь  это  нелепо!
В  этом  мире  людей  тебе  есть  что  терять.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326392
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Журавка

Незабутнє

Не  хочу  чути    «Час  загоїть  рани».
До  біса!  Не  лікує  -  злодій  час.  
З  обличчям  сірим,  начебто  пергамним,
Приходить  спогад  уночі  до  нас.  

І  в  кожного  своя  над  ліжком  стеля  
Давно  вже  стала  схожа  на  мольберт.  
Колишні  втрати  (нині  –  акварелі)  
Смакує  тиша  знову  на  десерт.  

Хай,  з-під  гардин,  все  ті  ж  приходять  будні    
Вже  хто  як  вміє,  так  їх  і  прикрасить.  
Та  в  кожнім  серці  є  щось  незабутнє,  
Нам  непідвладне,  а  тим  більше,  часу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326384
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012