Там де кулі свистять
Й не змовкають ввесь день автомати
І зимою в мороз, в літню спеку,туман і дощі ,
Пильно службу несуть
Українські герої - солдати,
І від рідних пісень їм світліше стає на душі.
Скільки орд ворогів
Нашу землю купали у крові...
Скільки вірних синів
Віддавали за неї життя...
Але всеж зберегли свою честь, самобутність і мову,
але всеж зберегли,
не дали їм піти в забуття.
Закінчиться війна,
Повернуться додому герої.
Ми прославимо їх
В одах, маршах, поемах, піснях...
Хай тремтять вороги,
Рідне слово це теж сильна зброя,
Що єднає народ в наших селах і наших містах.
Приспів:
Українські лунають пісні
і в Криму, і в донбаському полі,
Вишивані словами рядки
Оберегом на серце лягли.
Українські лунають пісні
У боях за омріяну волю,
Щоб і діти і внуки віки
Рідну пісню співати могли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892911
дата надходження 26.10.2020
дата закладки 26.10.2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.05.2012
Знов у скронях – хвилини, хвилини
Б’ють іще мало зоряних літ.
Ти так просто узяв і покинув
Безпорадно мій внутрішній світ.
Ти награвсь почуттями, як кішка,
І пішов... Й залишив тільки біль...
Ще увечері так тишком-нишком
Слід останній змела заметіль.
І усмішка, що сяяла сонцем,
Уп’ялася враз в пам’ять навік.
Почуття були цвітом в долонці –
Раз – й зів’яли. Бо вийшов вже вік...
І душа розбивалась до болі
Об гранітне каміння розлук,
Наче пташка без пісні й без волі,
У судомах закоханих мук.
Враз стріпнулась – і впала безсило,
Лиш, мов імпульси, йшов тілом щем.
Бо того, кого вірно любила,
Загубила під синім дощем..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302608
дата надходження 27.12.2011
дата закладки 16.01.2012
Не открывая глаз, пишу письмо
О том, что скоро вновь зима настанет.
Порвёт мне душу, словно снежный ком.
Слезами на глазах опять растает.
Читаю вслух. Разбита голова.
Осколки льда, раскиданы по небу.
Во всех своих неправильных шагах,
Я виновата, что не будет снега.
Пою тебя без реплик и без нот.
Весны не будет. Потеряли лето.
Твержу в словах без букв всегда одно:
Моей судьбы, похоже, незаметно.
И вечный рай, обещанный тогда,
Под панцирем не пропускает солнца.
Пишу свой сон, не открывая глаз,
Чтоб не забыть, когда зима проснётся…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300965
дата надходження 19.12.2011
дата закладки 19.12.2011
Снежинки
Нетронутыми белыми цветами,
Снежинки плавно падают с небес,
Вальсируя меж тёмными домами,
Частичку доброты несут в себе.
Изящно пролетают между окон,
Ловя в них отражение своё.
Их образ начинаний светлых полон,
Так лёгок, грациозен их полёт.
Сверкая в желтовато-белом свете
Негаснущих вечерних фонарей,
Снежинки любят взрослые, а дети
Стремятся к ним притронуться скорей.
Неважно воет ветер в переулке,
Метель ли разыгралась за углом
Они движеньем медленным и юрким
В гармонию приводят всё кругом.
И хочется вновь чувствовать, дышать!
Покуда не растаяли они.
Пока не перестали трепетать,
Попав в ладони тёплые мои!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106151
дата надходження 03.12.2008
дата закладки 19.12.2011
Забери комп’ютер Ти від ліжка,
Від очей небажаних відсунь.
Як прийде вже темна мила нічка,
Ти спізнай кохання іншу суть.
Пригадай чуттєвий пристрасть-дотик,
Поцілунки шийкою згадай.
Десь не близько замуркоче котик,
Ледь відчувши вхід в вологий рай.
Ти відчуєш твердь вершин сердечок
І гарячий гейзер між перлин,
Бо ж відкриті двері див аптечок.
Покохайся Ти зі мною й в сон полинь…
18.12. бл. 19 год. Автобус: Івано-Франківськ – Чортків.
Руденькому Кошенятку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300860
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011
Здається, я п’янію щохвилини
Від спогадів про тебе, мій єдиний.
Тебе я бачу всюди і в усьому.
Твій погляд, теплий, близький і знайомий,
В мені мережить візерунки щастя.
Я сподіваюсь, що мені ще вдасться
Тебе побачити, у близькості відчути,
Слова твої у ніжності почути,
Насолодитись спалахом любові
Й кохатися з тобою знову й знову.
Я шаленію від думок блаженних,
Про миті й почуття наші взаємні.
Я божеволію від мрій лише про тебе.
Ти – моя зірка, що упала з неба
І втрапила в мої слизькі долоні.
Я опинилась в терпкому полоні,
Де ти солодкі одягнув кайдани
І напоїв мене п’янким дурманом.
Я шаленію, я п’янію, плачу…
Ніхто, крім тебе, цього не побачить.
Ти – моя сповідь, моє покаяння,
Фантом і ідол для мого кохання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298885
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 09.12.2011
Как для счастья надо мало! -
Дом, одежда и еда -
Колбасы кусок и сала,
Солнце, воздух и вода...
Заболтают счастье двое,
Перебъёт их третьих вздор.
Без тебя мне нет покоя,
Задушевный разговор.
Чтоб понять, что нужно мало,
Надо много потерять,
Ввысь и вширь стремясь устало,
Необъятное объять...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298697
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 08.12.2011
Шкода, що всем написане чорнилом -
То не про нас,
І осінь не про нас.
Та, може, ми б ніколи не любили,
Якби не спільний дактилічний вальс.
Шкода, товсті і постарілі книги
З'їдає пил,
Ховає клякси пил.
А грудень цей, чомусь, не хоче снігу.
Він весь у нас — катма, немає сил.
Шкода думок, поєднаних нитками, -
Порвались вже,
Давно протухли вже.
І все, чого не трапилось між нами,
На пам'ять вузлик тільки збереже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298555
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011
Ти стояла,
а я –
очі в сторону
Все ховав
ні на що не надіючись…
Та нічого з собою
не діючи
Знову зводив,
і
бачив красу.
Ти дивилася ніжно і
з подивом,
А я ж майже
відвів
свою голову
І не знав,
чи то часом
не марево,
Відмикати цей вічний засув…
Ти стояла
і просто не зводила
З мене погляду,
юності
повного.
Чи ж ти бачила
ще когось
дивного
Хто б ховався від твоїх очей?
Я хотів підійти,
та все згадував,
Що красиві
не стануть
знайомитись
З диваком,
кому тільки лиш
марити,
А не ждати від долі гостей.
Ти хотіла
вже йти,
а я досі ще
Не наважившись
глянути вкотре так… –
Ні,
я погляд твій зовсім не витримав!
Але вголос
все-рівно
сказав…
Я сказав,
що
нехай мені сниться це,
Як байдужий,
коли мрія поруч ось,
Як не вмію
поводитись
дивлячись!..
І тоді ти сама підійшла.
07.12.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298515
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2011
Хотіла кричати, хотіла благати, жити хотіла тобою
Могла на колінах весь день простирчати, підлогу встеляти собою
З’являвся у снах - поруч йшов на яву
Я сама у всьому винна, згубила бездушну купаву
Поруч крокуєш, але поряд немає
Тільки тіло твоє мою руку тримає
А душа відлітала кожного разу
І до мене ти став відчувати відразу
У той час як я, мов дитина, готова була
Віддати тобі усе світло, бо ти – той єдиний
Готова була, є, і буду, робити усе, що ти скажеш
Віднині я – твоя лялька – вуду
Ти робиш, що хочеш, зрідка – що маєш
В сталевих кишенях моє серце тримаєш
А сталь та холодна, і воно уже в’яне
Ні, не примушуй мене знов помирати, коханий!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298327
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011
Ліхтарики – намисто,
Розсипане навмисно,
І подив викликає,
Це загадкове місце.
Намисто жовте й біле
Містично виглядає,
Висить воно в повітрі
І дивний вигляд має.
Ліхтарики хіба це ?
Чого їх так багато?
Чомусь незрозуміло -
Це марево, чи свято?!..
Скоріше це загадка
Саме фотокамер,
Які при позуванні
Химерний взяли замір!
Всі розгадки візьмуся
В рядок порахувати,
А що було насправді -
Не знаю що й казати!
Можливо….
• Це відлуння
фари до машин;
• Неоновий, холодний
блиск очей вітрин;
• Невизначені «гості»,
а саме: НЛО;
• Летючі, грішні душі,
яким не повезло.
Що думати-гадати?...
І як ту правду взнати!..»
Так можна нескінченно
Про фото міркувати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246005
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 06.12.2011
Зарекламлены думы в умах,
Где таилась мечта о прощении,
А в железобетонных потьмах
Извиваются извращения…
На железнодорожных путях
Разговоры на грани забвения,
А в глухих социальных сетях
Виртуальное столпотворение…
Заколочены окна в домах,
Где ютилось умиротворение, -
Беспощаден глобальный размах
К устаревшему поколению…
Занавешены уши «лапшой», -
Не расслышать пичужное пение…
И теперь разговоры с душой
Без претензии на откровение…
июль 11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276484
дата надходження 22.08.2011
дата закладки 06.12.2011