Джи Фокс: Вибране

Tikki Ta

Босыми ногами пройду по пустынному пляжу

Босыми  ногами  пройду  по  пустынному  пляжу
Зарою  в  песок  все  ненужные  мысли  и  сплетни.
Мои  разум  немного  нелепый,  шеснадцатилетний,
Позволю  себе  отключить  на  минуту  вольяжно.

Позволю  себе  наблюдать  за  людьми  и  не  помнить
Что  им  доверять-над  собой  своевольно  глумиться
А  утки,  хоть  вроде  не  самые  глупые  птицы,
шутливо  мне  будут  кивать  и  кричать  мне"Опомнись!

Ты  всё  ещё  глупый  ребенок,  капризный  и  важный"
На  теплом  пребрежном  песке  так  ласкательно  влажном

Без  тени  фальшивого,  ставшим  привычным  кокетства,
Наивно  прощаюсь  с  остатками  светлого  детства.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352318
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 23.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.04.2012


Ярослава Ткач

Моя Франція

(навіяне)

Я  кохала,  а  може  й  досі
У  спогадах,  як  у  колоссі
Купаюся  і  потопаю
Немає  тому  кінця-краю

Загублена  в  серці  романтики
Прив'язана  вузликом  з  бантиком
До  того  казкового  літа
Де  я  у  кохання  одіта

Де  зорі  знов  падають  з  неба
Де  нам  фейєрверків  не  треба
Де  ми  прокидаємось  разом
"Сьогодні!"  було  нашим  гаслом

І  я  знов  у  тому  сьогодні
Де  ми  на  цілунки  голодні
Згубилися  наші  там  тіні
Як  в  мареві,  як  у  видінні

Хоч  сплинуть  дні,  місяці,  роки
У  горах  загубляться  кроки
В  зеленій,  примарній  траві
Та  ти  знов  наснишся  мені...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294684
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 19.04.2012


Юра...

Самотність. Пластмаса. Он-Лайн…

Моя  самотність  надто  вперта
і  не  хоче  мене  покидати  анітрохи,
вона  вважає  мене  безсмертним,
ніби  я  можу  терпіти  вічно
ходіння  однобічно…
В  одну  сторону  іти  самому,
іншою  вертатися  назад,
але…..  од  но  му…
важко  повертатися  додому,
заходити  до  своєї  кімнати
де  на  тебе  чекає  лише  ноутбук,
і  телевізор…в  якому  штампи…
штампи….  штампи….

Вічний  он-лайн  –  пластмасова  радість…
Шукання  себе  на  сайтах,
в  кілобайтах….
Ну  його…хай  все  йде  до  біса,
я  і  справді  втомився
ліпити  ілюзію  власними  руками,
сам  же  ж  створюю  обмани,
щоб  вірити  хоча  би  в  щось,  чи  в  когось…

Вірити  і  бути  потрібному,
хоча  би    в  цій  пластмасі…
А  я  так  боявся  загубитись  в  масі…
все  подрібнено….

Та  надімною,  ярличок  «он-лайн»,
а  в  мені  пусто  і  темно…
Самотність  не  покидай  хоч  ти  мене,
бо  не  виживу….  напевно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294616
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 06.12.2011


amigo

Терзанья

То,  что  имею,  мне  не  ценно,
Но  больше  я  не  заслужил.
Пусть  бился  я  самозабвенно,
Пусть  до  безумия  любил.
 
Проходят  дни,  уходят  годы,
Но  лишь  топчусь  на  месте  я.
Глаза  закрыв  на  все  невзгоды
Я  верю  в  радость  бытия.
 
Молюсь  я  чтоб  исчезли  раны
В  моей  истерзанной  душе.
Не  жду  при  том  небесной  манны,
Ищу  проблемы  все  в  себе.
 
Но  всё  сильней  меня  терзает
Воспоминание  о  ней.
Как  жаль  что  нас  не  убивает
Всё  то,  что  делает  сильней.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298027
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 05.12.2011


Грета Гренер

вылей кофе в постель

вылей  кофе  в  постель
и  осыпь  меня  синими  звездами
от  касаний  твоих  
карамель
застывает  в  горячем  воздухе

обойдемся  сегодня  без  слов
пусть  глаза  твои
в  звездной  пыли

были  рядом  мы  сто  веков,
только    жаль,что
об  этом  забыли

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84362
дата надходження 16.07.2008
дата закладки 05.12.2011