Ivanka B.: Вибране

Boguś

сонечку

Ідеш  у  задумі,  у  мріях  безкраїх,
У  світі,  що  повен  увесь  суєти.
Ніхто  вже  й  не  йде,  і  ніхто  не  чекає,
Тебе  там  за  обрієм,  що  у  вічність  летить.
І  так  крок  за  кроком,  години  й  хвилини,
Крокують  у  даль,  щоб  життя  донести.
Обернусь,  а  ти  беззупинно
Крокуєш  зі  мною,  бо  сонечко  ти!

І  віра,  і  щастя,  і  сум  і  надія
Усе  це  було  на  моєму  шляху
Та  розум  веде  уперед,  як  Мессія,
І  тіло  іде  хоч  під  гору  круту.
І  знов    зі  мною  ти,  в  думці  й  душі,
Даєш  наснагу,  постійне  бажання
Старе  забути,  а  нове  знайти.
Хоч  ти  і  сонечко  ,  та  на  жаль  не  моє........

Та  вік  іде,  не  питає  зупину,
Неможливо  хоч  щось  вернуть  на  хвилину.
І  рими  старої  вернути  не  слід,
Бо  поклик  душі  десь  іде,  крокуе  убрід.
Міняється  світ,  люди  і  влада,
Хвилини  летять  мов  дикії  стада,
І  я  крокую  до  своєї  мети,
Крокуєш  зі  мною,  бо  сонечко  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359201
дата надходження 22.08.2012
дата закладки 24.05.2015


Boguś

Сижу  на  сирім  підвіконні,  
У  "рідній"  чужій  стороні  .
В  обіймах  сліпої  безодні,
Розглядую  зорі  в  вікні.
Десь  там,  за  кілометрів  сотні,
І  ти  перед  ними  сидиш.
На  нашу  зорю  провідную  
Очима  своїми  глядиш.

Ті  очі,  мов  сонця  прозріння
зявились  в  моєму  житті.
Немов  мимовільне  везіння,
Зостались  у  майбутті.
Душа  за  ними  сумує
І  мрії  упали  у  жаль
І  голосу  твого  надія
І  серця  мого  печаль.

Сижу  на  сирім  підвіконні,  
У  "рідній"  чужій  стороні.
Сумую,  надіюсь  і  вірю,
Що  ти  хоч  згадаєш  в  ві  сні.
Щосили  вдивляюсь  у  зорі
В  надії  знайти  хоч  одну  
Що  дивляться  очі  прозорі
В  бажанні  сказати  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357939
дата надходження 16.08.2012
дата закладки 16.08.2012


Юра Васюта

Коли все набридає… (мій варіант)

Мій  варіант  твору  "В  однині."  авторки  JuJu.  
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350763

Коли  час  виміряють  не  днями,  а  довгими  кроками  -
Я,  напевно,  хотів  би  себе  залишити  у  осені.
Нехай  сиплеться  листя  -  дощем  над  моїми  протоками,-
Ми  давно  вже  безкрилі,  тому  і  пощади  не  просимо.

Коли  все  набридає,  то  хочеться  слухати  Моцарта
Чи  писати  вірші  -  що  ніким  і  ніколи  не  визнані...
І  -  гучніше  -  спалити  свідомість  скаженими  нотами,
Перестати  її  турбувати  розлуками  й  числами.

Коли  марні  старання  знайти  -  в  співрозмовнику  -  дзеркало,
Починаєш  вже  бавитись  з  "я",  що  здавалися  різними.
І  запрошуєш  в  гості  усих,  хто  виставу  цю  стерпіли,
Хоч  не  дуже  вони  й  дорожать  -  у  життя  твоє  -  візами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357436
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 14.08.2012


Світоч

Тобі снилось щастя

Весна  вже  минула  і  знов  нічого  не  змінилось
Ще  не  скінчилося  літо,    а  ти  вже  боїшся  зими
Тобі  снилось  щастя.  Я  пам’ятаю,  воно  тобі  снилось
Тоді  ще,  давно,  як  ми  були  дітьми

У  ті  часи,  коли  віриш,  що  не  будеш  курити
А  батьки  не  дозволяють  пити  каву
Коли  не  думаєш  ще,  що  отак  будеш  сидіти
На  балконі  з  розчинною  і  цигарками

А  зараз  ці  теплі  ночі  ти  наповнюєш  димом
Сумуючи  за  дитинством  своїм  безтурботним
І  за  дощем,  що  заблукав  десь  в  далеких  країнах
Там  зараз  сезон.  Дощів.  Чи  скоріше  болота.

З  руки  випала  чашка,  вона,  як  і  мрія  розбилась
Розлилася  кава  з  відтінком  нічної  пітьми
Тобі  снилось  щастя.  Я  пам’ятаю,  воно  тобі  снилось
Тоді  ще,  давно,  як  ми  були  дітьми

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355726
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 07.08.2012


ne ta ale

заплач, якщо важливо

заплач,  якщо  важливо,
щоб  тебе  помітили  на  околицях  Львова  у  зливу
декілька  зайвих  крапель
змусять  людей  оглядатися  через  два  кроки  вліво
зворушливо
б'є  током  всередині  і  тисне  у  скронях
скоро  зіщуляться  повіки
у  неба
і  пахнутиме  озоновим  спокоєм
перш  ніж  піти  ти  оглянешся
може,  не  одна  босоніж
квапитись  заборонено
квапитись  вже  не  в  моді
тільки  тримайся  гордою,
тільки  обходь  калюжі
липень  став  нагородою,
та  навзаєм  украв  душу

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354003
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 30.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2012


girl-poletje

кава

ти  вранці  прокинулась.  очі  відкрила,
і  швидше  на  кухню  -  поставила  чайник.
в  прочинені  вікна  повітря  влетіло,
і  ще  яскравішим  умить  став  твій  ранок.

у  чашку  біленьку  ти  кави  поклала,
десь  ложечка  -  дві,  нерозчинна,  здається.
по  шафах  ще  довго  десь  цукор  шукала,  
а  він  увесь  час  на  столі  там  сміється.

розмелені  зерна  отой  чудодійний
п'янкий  аромат  по  квартирі  розносять.
та  ти  уже  звикла.  той  запах  постійно
в  одежі,  в  думках  із  собою  приносиш.

вже  сердиться  чайник,  парує,  хлюпоче;
майстерно  у  чашку  окроп  наливаєш.
живильний  напій  піднебіння  лоскоче.
бо  ж  кава  -  твій  друг,  з  нею  світ  відчуваєш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352426
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 23.07.2012


та що пише

За рогом

Ніби  риба  на  суші  маюся
Чуже  щастя  живе  за  рогом
я  до  нього  пальцем  торкаюся
та  не  маю  власне  свого.
Щось  болить  у  районі  серця
щось  кусає  засохлі  губи
то  за  те,  що  була  відверта
то  за  те,  що  казали  люди.
Майже  ніч  -  нічого  не  бачу
йде  хтось  поруч  в  морозну  хвилину
я  себе  копійками  трачу
із  розмахом  кидаю  за  спину.
І  майбутнє  в  руці  гойдається
Когось  бачу  ось-там  за  рогом
чуже  щастя  іде  спотикається
та  не  видно  власне  мого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351758
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2012


eshlie

Краще вона. Невідправлений лист.

Знаєш,  я  не  з  тих,  хто  буде  ставити  ультиматуми,  і  змушувати  обирати  "я  або  вона".
Знаєш,  я  не  з  тих,  хто  буде  вести  війну  і  набувати  репутацію  стерви,  забираючи  тебе  в  неї.
Знаєш,  я  не  та,  хто  мовчки  ділитиме  тебе  ще  з  кимось,  будь  з  ким.
Мені  легше  поступитись  і  відпустити,  як  би  я  тебе  не  любила.  Я  не  в  силі  конкурувати,  бо  якщо  ти  вибираєш,  значить  сумніваєшся  у  мені.  Я  не  в  силі  довго  ревнувати  і  миритись,  щоб  зберегти  хороші  відносини.Я  так  не  можу.
Я  не  можу  жити  з  постійним  відчуттям,  що  ти  ось-ось  не  будеш  біля  мене.  Я  витримаю  багато  ночей,  коли  спиш  аж  під  ранок.  Я  не  можу  переживати  за  тебе,  знаючи,  що  тобі  це  навіть  не  потрібно.  
Мені  легше  зрадити  собі,  своїм  бажанням,  хоч  самозрада  вб*є  мене  надовго.  Нехай  ти  будеш  з  нею,  і  мені  не  прийдеться  віддавати  свої  переживання  тобі.  Не  хочу  ділити  людину.  Вона  мила,  красива,  хороша.  
Давай  розберемось  раз  і  назавжди.  Я  так  не  можу  більше,  роби  як  знаєш.  Краще  вона.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338636
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 20.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.05.2012


Fairytale

Реставрація

Не  турбуйте  мене:  просто  я  зараз  зайнята  дуже.
Я  будую  життя  із  уламків,  із  моїх  руїн.
Не  звернете  на  мене  уваги,  пройдете  байдуже,
Не  помітите  зовсім  зруйнованих  щастя  стін.

Та  і  хто  я  для  вас?  Ще  одна,  яка  претендує
На  омріяне  місце  під  сонцем,  на  світу    дива.
Може,  саме  тому  мого  крику  ніхто  не  чує.
Певне,  ось  чому  тишею  стали  мої  слова.

Не  віддам  своїх  мрій  і  залишу  шматочки  віри.
Вже  не  здамся  так  просто,  житиму  далі  я.
І  не  знатиме  моя  любов  ні  кордонів,  ні  міри.
Все  поверне  назад  лише  посмішка  щира  твоя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331848
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 06.05.2012


Валентина Курило

Отформатируйте меня

Отформатируйте  меня,  перепишите.
И  файлов  всех  испорченных  лишите.
Чтоб  я  не  помнила,  не  знала,  не  ждала.
Все  только  новое,  а  старое  –  дотла.

Конечно,  памяти  уменьшится  объем.
И  все  покажется  таким  далеким  сном.
Вы  проследите  за  программой  вредоносной.
Поставим  «Чувства»  -  будет  жизнь  несносной.

Вы  примените  ко  мне  пункт  «Перезагрузка»
Он  вызывается  в  меню  задач  из  «Пуска»
Я  обновленная  в    контакте    -  просто  душка.
Покладистая,  ровная,  послушна.

И  я  забуду,  что  такое  слово  «боль».
Даже,  когда  враги  зацепят  за    мозоль.
И  я  забуду,  что  такое  слово  «грусть»
Правда,  забуду  слово  «радость»,  ну  и  пусть.

Отформатируйте  меня,  перепишите.
Что  накопилось,  одним  кликом  удалите.
Но  вирус  есть  троянский.    Влез  он  вновь.
А  называется    красиво  так  -  «любовь».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335485
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012


Joey

ще крок

Іще  крок  і  кінець,  а  тобі  все  байдуже.
Я  минула  як  тінь,  сто  таких  промине.
Навіть  небо  за  мною  заплаче,  затужить,
але  ти  і  не  згадаєш  мене.

Іще  крок  і  провал,  і  нестримне  падіння,
що  до  цього  було  -  все  зійде  нанівець.
Ти  -  холодне,  бездушне  і  черстве  створіння,
не  початок  ти  мій,  але  ти  мій  кінець.

Я  зірвуся  із  краю,  зазвучать  канонади.
І  під  звуки  дощу  знов  захочеться  жить.
Я  ніколи  тебе  не  навчуся  прощати,
Ти  ніколи  нікого  не  зможеш  любить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330660
дата надходження 16.04.2012
дата закладки 16.04.2012


Дана Токарчук

Про життя.

З  нового  аркуша  пиши  своє  життя.
Ти  ще  не  втратила  порівняно  нічого,
Та  з  дому  не  виноситься  сміття.
Що  твоє-не  стосується  нікого.

В  житті  своєму  ти  господар  сам.
Й  що  робиш-то  усе  лише  для  себе.
І  напрямок  прихованих  програм
Повернеться  сторицею  до  тебе.

Не  скаржся.  Ти  всього  доб'єшся  сам.
І  не  спіши  збагнути  незбагнене.
Й  дай,Боже,вдвічі  більше  того  вам,
Чого  просили  в  Бога  ви  для  мене.

В  твоїх  руках  життя  твоє  буя.
Весна  твоя.  Такої  вже  не  буде.
І  кожна  вірна  думка-то  твоя,
А  не  оте,що  потім  скажуть  люди.

Бо  люди-то  самі  собі  кати,
Коли  не  в  силах  свій  тягар  нести,
стараються  звалить  його  на  інших,
І  як  приємно  збоку  їм  іти.

Ти  не  хилися,не  забудь  про  мрії,
і  у  скрутну  хвилину  не  здавайся,
Здаються  лиш  квартири  і  повії.
А  ти  живи,живи  і  усміхайся!

А  ті,що  повні  жовчі  всередині,
що  заздрість  з  них  тече,немов  ріка
з  шляху  тебе  збивати  не  повинні,
для  них  зазвичай  відповідь  така:

"Те,що  ви  бачите  в  мені,
тим  завше  повні  ви  самі..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330522
дата надходження 15.04.2012
дата закладки 15.04.2012


Катерина Пташка

6 днів щастя

День  1.
Всю  ніч  майже  не  спала,
Все  думала  про  нього.
Прокинулася,  встала,
Без  сили,до  знемоги.
Навпомацки  до  кухні,
Відчути  запах  кави,
Ці  стіни  прямокутні,
Мене  уже  дістали.
Скоріше  вже  в  дорогу,
І  музику  у  вуха,
Послухати  тривогу,
Подумать  :  "Відчайдуха".
І  їхать,їхать,їхать,
Подалі  від  буденності.
І  знов  кудись  заїхать,
У  місто  до  таємності.
Почути  рідний  голос,
Потонути  в  обіймах,
Привіт,  мій  мегаполіс,
Нарешті  стала  вільна.

День  2.
Триматися  за  руку,
Поцілувати  скроні,
На  децибелах  звуку,
Згоріти  у  полоні.
Пронизувати  сутінки  ,
Звуками  кохання,
І  слухати  обіцянки
Звечора  до  рання.
Заснути  і  прокинутись
На  рідному  плечі,
Спробувати  кинутись,
Кудись  втекти  вночі.
Подумати,  вернутися
Без  тебе  я  -  не  я.
Лягти  і  пригорнутися,
Як  мама  до  дитя.

День  3.
Зустріти  новий  ранок,
Від  сонця  за  вікном,
Побачити  сніданок,
І  тебе  за  столом.
Поїхати  у  місто,
Де  леви  зустрічають,
І  пани  урочисто,
Свій  капелюх  знімають.
Зайти  в  якусь  кав'ярню,
Замовить  філіжанку,
Почуть  весняну  пісню,
Гарну  таку  парижанку.
Проїхатись  у  трамваї,
Почути  славетне:  "Прошу".
Вже  сонце  у  небокраї,
Я  тіло  в  кімнату  заношу.

День  4.
Сьогодні  мали  б  прощатись,
Та  бачу  тебе  я  поряд,
Немає  часу  лишатись,
Та  притягує  так  твій  погляд.
Міцно-міцно  стискаю  в  долоні,
Твою  найніжнішу  руку,
Губи  мої  стали  солоні,
Не  пущу  у  стосунки  розлуку!
І  ти  їдеш  вже  біля  мене.
Твої  очі  як  зорі  блищать,
Моє  серце  неначе  скажене,
Мої  ноги  зрадливо  тремтять.
Ти  шепочеш  на  вушко:  "Кохаю".
Поцілунком  кажу:  "Я  теж".
Запах  тіла  твого  вдихаю,
Ми  заходим  за  рамки  меж.

День  5.
Вже  сьогодні  у  другому  місті,
Хтось  запалить  нічні  вогні.
Ми  з  тобою  зниклі  безвісті,
Як  машини  оті  вдалині.
Важко  стало  ураз  так  дихати,
Наші  душі  сплелися  в  одне,
Я  боюся  Пристрасть  сполохати,
Вона  горда,  візьме  і  піде.
Швидкий  темп  і  натягнуті  м'язи,
Так  здається,  що  зараз  злечу,
Примітивні  ідуть  якісь  фрази,
Все,не  можу!До  хрипу  кричу.
Ти  цілуєш  мене  у  шию,
Більш  нічого  не  хочу-  це  рай.
Я  для  тебе  душу  відкрию,
Все  що  хочеш  собі  забирай.

День  6.
Та  як  кажуть  :  "Щастя-не  вічне".
Навіть  казці  приходить  кінець.
Знову  чую  у  грудях  ритмічне,
Мелодію  наших  сердець.
Знову  стою  на  платформі,
Стараюсь  стримати  біль,
Знову  щоки  стали  солоні,
І  шепочу  крізь  сльози  :  "Ти  мій".
Ти  витреш  рукою  сльози,
Тихо  скажеш:  "Рідненька,не  плач,
Тут  немає  жодної  загрози,
Так,я  їду  за  це  ти  пробач.
Але  знай,  я  до  тебе  повернусь,
Щоб  не  сталося,  ти  тільки  чекай,
Я  життям  тобі  своїм  поклянусь,
Найдорожча  у  світі  -  ти,  знай".
Обійняла,поцілувала,відпустила.
Буду  коханий  чекать.
Я  ж  у  Бога  тебе  просила,
Тепер  буду  думками  оберігать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330063
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 13.04.2012


Мазур Наталя

*Розбите боліти не може

Замість  взаємних  пробачень,
Шалені,  мов  змилені  коні,  
Летіли  слова  звинувачень
І  жалом  впивались  у  скроні.

Чомусь  запекло,  закололо,
До  щему,  до  крику,  до  болю,
І  раптом,  весь  світ,  що  навколо,
Пролився  гіркою  сльозою.

Словами  скалічене  тіло
На  одяг  старий  стало  схоже...
Та  серце  уже  не  боліло,
Розбите  -  боліти  не  може.

01-09.04.2012р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329115
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 12.04.2012


Любов Чернуха

Ляпас долі

Розбите  обличчя,  заюшене  кров’ю
І  нерви  у  вузол  скрутило  давно,
Це  доля  шмагає,  так  ніжно  з  любов’ю,
А  ти  мов  актор  у  німому  кіно.
Як  в  Божім  писанні,  щоку  підставляєш,
То  ліву,  то  праву,  то  дві  водночас.
За  що  тебе  б’ють,  напевно  все  знаєш,
Раз  пошепки  просиш  «Давай  іще  раз».
Замориться  доля  і  оберти  стишить,
Повірить  -  розкаявся,  скаже  –  іди.
З  минулого  тихо,  без  дозволу  знищить,
Усіх  помилок  збагровілі  сліди

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329611
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 12.04.2012