Я Вами забуваюсь…
Дивно -
тонути в м̕'якоті
небесних сфер,
де дихання
пульсує зливно
і близькість Ваша
як гроза…
Тепер - ціную
щохвилинність сяйва.
Усмішки м̓'ятної
квітневий пил
духмяно розпорошить
МАЛЬВА -
вуста пелюстками
стають навпІл…
Я Вами забуваюсь…
Вільно -
сягаю пОдумки
найтоншу грань...
Ви знаєте,
я стала схильна -
любити Вас
до забуття бажань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327210
дата надходження 02.04.2012
дата закладки 02.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2012
Все далі минуле , а пам’ять чатує,
На ту справедливість, яка затаврує,
Осудить злочинців кривавої ери
Садистів, перевертнів та людожерів.
Дияволів, виродків, Богом проклятих,
Які ще з двадцятих, аж до п’ятдесятих
В ненависті лютій церкви руйнували,
людей мордували, бо владарювали
Вбивали і нищили голодомором,
Безглуздим звірячим та диким терором,
Країну, мільйонами трупів укрили.
В ярах та канавах, мов падаль, зарили.
Хто зважився в полі піднять колосок,
Чи тільки подумав подать голосок,
Від зграї катів вже лунало з гори.
- Ти ворог народу! Тебе в табори.
Вони, щоб тримати народ у покорі,
Нещасних людей потопили у морі.
У морі крові, неймовірного жаху,
Щоб ті, що лишились, німіли від страху.
Щоб не повторився новітній терор,
Насильство, безправ’я та голодомор.
Хай пам’ять про злочини вічною буде.
Хай це божевілля ніхто не забуде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255817
дата надходження 24.04.2011
дата закладки 04.11.2011
Геноцид - це дії влади з наміром знищити повністю чи частково будь-яку національну, етнічну, родову чи релігійну групу...
Вечір. Тиша.
Все спокійно - ніби глухий ліс.
Вітер віти верб колише,
Чути мову сліз.
Плаче люд голодний з горя,
Плаче сірий луг,
Плаче правда, плаче воля,
Плаче все навкруг...
Йде дитина по дорозі,
Йде - і пада з ніг.
І піднятись вже не в змозі.
Залишає всіх.
Залишає...
Німий погляд зводить до небес.
Вже не плаче, не ридає,
Не чека чудес.
Не жива вже й ще не мертва
На землі лежить.
Хоче швидше бідна жертва
Цей жорстокий світ лишить.
Смерть збира голодне жито...
Мертве вже дитя...
Мертва правда, мертва воля,
Мертве і життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280773
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 03.11.2011
Коли на вулиці негода
Плющить занудливим дощем
І осені розкішна врода
Небесним зводиться плачем;
Коли на вікнах волохаті
Спливають знаки водяні,
Чогось тоді у теплій хаті
Тихенько журиться мені.
Чогось моя душа ятриться,
Тривогу осені п"ючи.
І журно кряче ворон-птиця
В імлисту далеч летючи.
У переддень туманів сірих
І розкуйовджених вітрів
Чомусь забаглось вишень спілих,
Забаглось літніх вечорів.
Той час вишневого розвою
Багряним листом облетів
І тихо ліг поміж травою -
Востаннє в трепетнім житті.
Сумного присмерку хустина
Усенький світ оповила.
Мрячить дощем осіння днина...
А вчора ж золотом цвіла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285594
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 03.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2011
Не любим и не любит, горестно,
В восемнадцать неполных лет.
От ошибок нелепых совестно,
Что для памяти яркий след.
А над мятой пастелью образно
Нарисованный силуэт.
Растворяется в ночи – образом.
В восемнадцать неполных лет.
И в холодном дыму небрежности,
Зажигается яркий свет…
Так хотелось банальной нежности.
В восемнадцать неполных лет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237860
дата надходження 30.01.2011
дата закладки 02.11.2011
Між цінностей людського існування
Найважливішим, безперечно, є
Прозоре й чисте, райдужне кохання,
Без зрад і втрати,
Де кожне питання знаходить відповідь.
Нема розчарування, нема розлуки,
І завжди бажання найкращого,
Що тільки може бути -
Так міцно обійнятись і заснути...
Прокинутись і подивитись в очі,
І бачиш все в них,
Бо такі глибокі!
І такі щирі,
Добрі і щасливі,
А зливи сльоз і крики галасливі,
Змінились радістю простого існування,
Ти відчуавєш -
Дійсно це Кохання!!!
І в жилах стрімко закипає кров.
Нехай у світі править всім любов!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32354
дата надходження 06.07.2007
дата закладки 01.11.2011
Оригинал - О. Шнуренко
* * *
Как сильно надо так любить,
Что, не взирая на обиды,
И не боясь людской молвы
Терпеть и ждать до седины.
Как сильно надо прирасти,
Как сильно пересилить,
Чтобы за все его простить
И словом не обидеть.
Как сильно надо верной быть,
Что, не взирая на разлуку,
Встречать его и в дождь, и в стынь,
Целуя трепетную руку.
Как сильно надо слабой быть,
ЛЮБИТЬ И БЫТЬ ЛЮБИМОЙ!
Чтобы в душе цвели сады -
ВЕДЬ ЭТО ТАК НЕОБХОДИМО!
НО ТОЛЬКО ТЕМ МЫ И СИЛЬНЫ,
ЧТО МОЖЕМ ЖДАТЬ ДО СЕДИНЫ!..
* * *
Как сильно надо полюбить,
Чтоб не взирая на обиды
Молву людскую пережить,-
Ждать до седин, других не видя...
И прирасти, как надо сильно,
И пересилить всю себя,
Чтобы простить всю боль всесильну,
И словом не обидеть зря...
Как верной быть и устоять,
И не взирая на разлуку -
Тебя и в дождь, и в стынь встречать,
Сжимая трепетную руку.
И где взять силы слабой быть,
Чтобы любить и быть любимой?
Чтобы с годами не остыть,-
Ведь это так необходимо!
Но тем в любви мы и сильны,
Что можем ждать до седины!
Редактор - автор "Saturn"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289529
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 30.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.10.2011
Я не скажу тобі ні слова,
Воно ж для тебе значення не має.
І порожня моя мова,
Як боляче мені цього ніхто не знає...
Невже все марно говорю,
Бо зрозуміти ти не можеш.
Тебе ж я, дурнику, люблю,
Невже мені не допоможеш?
Все добре, так мені здавалось,
Та ж ні, мене ти не почув.
В душі моїй щось обірвалось,
Ти теж напевно це відчув.
Невже моя не зрозуміла мова,
Невже погано говорю?
Невже моя складна умова,
І не достатньо я люблю?
Тобі я не скажу ні слова,
Тебе я вже не зупиню.
Не зрозуміла моя мова,
А я ж всім серденьком люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289488
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 29.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2011
Яка вона — та жінка, що твоя?
Несамовита? Пристрасна? Кохана?
До болі щемна, чи від щастя п”яна?
Родюча нива, сад або рілля?
Яка вона — та жінка, що у снах?
Коли відкриту книгу ти читаєш,
Які сторінки ти перегортаєш?
Це глянець, чи “бульвар”, чи альманах?
Яка вона — омріяна весна?
Над головою — ріжки? Німб? Корона?
Послушниця, повія чи мадонна?
Ти молишся на неї? Чи вона?
Яка вона — найкраща з побажань?
Проста, тендітна чи безмежно сильна?
Зразково-добра? Ніжно-божевільна?
Рішуча, а чи сповнена вагань?
Вона така... П”янка, стрімка, жадана...
Тайфун і спокій. Радість і печаль.
У ній є все: любов, терпіння, жаль...
Вона така одна. Твоя кохана...
І ти готовий йти на край Землі,
Щоб там, збагнувши вітер і сміливість,
Пізнати ту її “неособливість”,
І долі зустрічати кораблі...
З останніх сил — навіщо все? Дарма...
Та лиш заглянеш в ці бездонні очі,
І ти її уже не просто хочеш,
Тебе без неї просто вже нема...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270196
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 20.10.2011