Яфинка: Вибране

Наталя Данилюк

Шурхіт падолисту

Вже  перемліли  липи  за  вікном,
Відгомоніли,  майже  безголосо...
І  у  саду  в  лляному  кімоно
На  лаві  сіла  відпочити  осінь...

Жевріє  смуток  в  стомлених  очах-
Вже  не  така  вдоволена  і  горда.
Між  павутинок  срібних  відзвучав
Грайливий  жовтень  джазовим  акордом.

Обдерті  крони  зблякли  від  дощів,
Згорнули  листя  в  дивні  орігамі...
І  падолист  сухий  зашурхотів
Позліткою  у  мене  під  ногами.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287637
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 21.10.2011


Наталя Данилюк

Осінній блюз

Музика  Віктора  Оха.


Цей  падолист  вибагливим  санскритом
Ліг  на  пергамент  теплої  душі.
В  холодну  зиму  хвіртку  привідкрито,
Вже  докурила  осінь  спориші.

І  погасила  люльку  почорнілу,
Багряний  плед  згорнула  у  сувій,
Ранковим  блюзом  вдарила  по  тілу,
Корицею  обсипалася  з  вій...

І  розчинилась  у  горнятку  кави.
Зухвалий  вітер  вдерся  на  балкон,
З-під  капелюха  глянувши  лукаво,
Він  затрубів  щосили  в  саксофон.

І  від  дощів  осінніх  потемнілу
Зронила  вільха  мідну  пектораль.
Глінтвейном  теплим  вилилась  на  тіло
І  потекла  під  шкірою  печаль...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283146
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 20.10.2011


Наталя Данилюк

Осіння злива

Краплинки  розбиваються  об  сходи,
Збігає  з  ринв  холодний  водоспад
І  верби  поставали  струнко  в  ряд,
Принишкли  від  осінньої  негоди.

В  розбиті  шибки  листя  намело,
Старий  рояль  сховався  в  падолисті.
Розсипав  дощ  прозірчасте  намисто
На  пізні  айстри,вигріті  теплом.

І  під  патлату  виноградну  арку
Сховалась  осінь,вкрилась  від  дощів.
Злетілись  в  душу  на  папір  вірші,
Та  вітер  видер  той  пожухлий  аркуш.

І  десь  поніс  в  негоду  дощову,
Над  тихим  ставом  смуток  мій  розвіяв...
Дощинки  заіскрилися  на  віях,
Скотилися  намистом  у  траву.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282438
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 20.10.2011


Наталя Данилюк

Якби ти знав…

Якби  ти  знав,яка  вона  крихка-
Ота  любов,оспівана  віками,
Коли  згасає  полум'я  в  руках
І  крок  стає  безоднею  між  нами...

Якби  ти  знав,яка  вона  гірка-
Ота  любов,здавалося  б,невинна...
Вона,мов  Брута  зрадницька  рука,
Холодний  ніж  тобі  встромляє  в  спину...

І  голос  серця  рветься,мов  струна...
І  вже  не  вирвеш  жало  це  закляте!..
Якби    ти  знав...якби  ж  ти  тільки  знав...
То  не  посмів  би  в  себе  закохати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287009
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 19.10.2011


Lee

Осенний блюз…

Вспыхнули  свечи
тополей  пирамидальных.
Осень  пирует...

               ***

Красный  лист  клёна
слетел  в  ладонь,  любуюсь...
даром  сердечным

               ***

Линии  жизни  
на  стекле,  изучаю
клёна  ладошки

               ***

Колдует  осень
меж  нами  поселившись
зимы  боится
её  первого  снега
намоленного  Высью

               ***

Грустной  свирелью
в  жёлто  -  зелёных  прядях
ветер  поющий
струн  душевных  касаясь
будит  воспоминанья

               ***

Как  ароматно  
липа  цвела  по  весне
тайно  вздыхая...
Ныне  шуршит  всей  листвой
ветренный  блюз  заслышав

               ***

Дождь  нескончаем
улицы  нахохлились
жмутся  к  окошкам
в  жёлто  -  оранжевый  свет
человеческих  судеб

               ***

Ветер  осенний
гонит  волну  за  волной
в  кронах  горячих
гаснут  слёзные  очи  
неба  смывая  печаль

               ***

В  синцовых  тучах
нет  -  нет  да  глянет  робко
лазурью  небо
такой  подарок  свыше
от  грустных  дум  уводит

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286753
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Юхниця Євген

Житла́! грошей! уваг! й «дитинці–хоч дисплей…

Ото  набачишся,  наслухаєшься  вдосталь
Сварких  нещасть  і  кляксів  кинутих  жінок...
...Невже  не  виднося  тих  шибздиків  чуб-хвостих,
Щоб  хоч  подбати  за  майбутнє  діточок...

Невже  спочатку  не  помітно  –  «з  пофігістів»,
«Пуста  кишень  -  товаришує    залюбки»,
Хто  -  у  життя  зайшов  розмореним  туристом
Й  з  рахунку  -  з  вашого...платити  за  квитки.

Та  ні,  потрібно  було  звабити...,  і  мати
Від  дзиги  -  де́-кілька  покинутих  дітей,
Та  правосуддями  роками  вимагати:
Житла́!  і  гро́шиків!  й  «дитинці  –  хоч  дисплей...»

14.10.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286353
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 15.10.2011