: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.08.2012
Мне ничего не надо кроме,
того чтоб ты со мною был,
чтоб целовал и бредил снова,
чтоб облик в сердце не забыл.
Прости меня за то, что рядом
с тобой осталась пустота,
я провожала нежно взглядом,
но я с тобою не была.
Сама себя терзаю снова,
тебя не слушала тогда,
а ты ведь прав, но это слово
ты не услышишь от меня.
Хочу тебя ласкать и нежить,
тонуть сама в твоей любви,
я никогда не стану прежней,
к тебе приду, лишь позови.
Надеюсь, ты винить не станешь,
хотя на сердце тяжело…
меня любить не перестанешь,
пускай нам будет нелегко…
Прости меня за взгляд прощальный,
но я иначе не смогла,
я провожала нежно взглядом,
но я с тобою не была..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355865
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 07.08.2012
Ти знову палиш свою звичну цигарку
Одну за одною…ти вбиваєш свій час.
Ти знову п’єш каву холодного ранку
Дешеву й огидну, немов власне життя.
Ти знову ідеш без думок, без натхнення,
В своє сіре, нестерпне й вороже буття.
Ти знову руйнуєш своє існування.
Та іржавим ножем затираєш ім’я.
Ти вдираєшся в серце своєю зимою,
Навіть коли за вікном давно вже весна.
Не знаєш, не віриш і справді не хочеш
Склеїти мрії із розбитого скла…
Приходиш додому і знову цигарку
Одну за одною…і не видно кінця.
Ти знову п’єш каву холодного ранку
Дешеву й огидну, немов власне життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353675
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012
Вона була така,
Така як КАВА.
А доля її гірка-
То мабуть все, що було в Ній від кави.Чи то ні..? Ні.Бо ж і у тій гіркоті весь сенс. Каву люблять. Її мабуть теж.Але меншість. Бо більшість любить чай.
-Що в Ній від кави такого, що можна розказати..?
Кава росте на кущах. То Вона той кущ. Зелений. Зелений. Зелений - то життя.
-То вона є життя?
Якщо Бог є Любов, а Вона є Життя, то це надто голосно сказано, то вже крикнуто, а тому ріже вуха, а тому так не є. Вона любла своє життя, як кава кущ, на якому виросла.
-То що іще в Ній кавового?? Запах, що зводить з розуму, колір шкіри, як у смажених зерен? Чи ,може, як у не смажених?
Ні.. Як і каві, Їй було затишно у Львові. Якби могла, то жила б по трохи у кожній з львівських кав"ярень, була б чиїмось ранковим звичаєм.. Львів-дім, хоч була там неповних триччі. Бо один проїздом.
-То мабуть ще бадьора, як почуття після філіжанки міцної кави?
Ні, сказати навіть нудна..З Нею добре засинати. Я засинаю, випивши кави. Вона не міцна і не розбавлена. Вона якраз. А ще пахне, як кава з молоком, і плечі, загорілі літом, кольору кави з молоком..
-Тю...ото й все? І хочеш сказати, Вона як КАВА??
Вона різна, різна, як кава. З солодинкою, з кислинкою, з прянощами, тепла, гаряча, свіжа, справжня, непередбачувана.. І ще, Її не замінити дешевою, розчинною, бо відразу відчуєш яскраву різницю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353684
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012