Анна Черкасская: Вибране

Сокол Катя

Тут, вона говорила, немає місця для двох…

[i]Тут,  вона  говорила,  немає  місця  для  двох.
Тут  у  мене  свої  правила  і  свої  закони.
Твій  букет,  подарований  в  понеділок,  засох.
Я  ніколи  не  зніму  своєї  корони.

Тут,  вона  говорила,  ростуть  і  так  квіти  –  живі,
Що  мені  до  твоїх  мертвих  букетів.
Я  не  ховаю  як  інші  козирі  в  рукаві,
Тут  усі  чесні,  прямі  і  відверті.

Як  я.  Тут,  вона  говорила,  немає  місця  брехні.
Зрізані  ж  квіти  –  брехня.  Як  намальована  їжа.
І  вже  скільки  разів  помирала  на  любовній  війні,
Що  вперше  таки  вижила.  Мені  необхідна  тиша.

Тут,  вона  говорила,  ніхто  не  заздрить  з  чужих  перемог,
Це  мій  приватний  світ.  Я  його,  власне,  й  створила.
Я  тут  єдина  –  людина,  тварина,  Бог.
Тут,  вона  говорила.

Поки  настав  той  день,  коли  світ  полетів  шкереберть.
І  помінялось  місцями  те,  що  важливо  і  не  важливо.
Всі  пішли  з  її  світу,  як  і  хотіла,  геть.
Тут,  вона  говорила,  мені  самотньо  і  неможливо.[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635847
дата надходження 14.01.2016
дата закладки 14.01.2016


Tetyana_Shulga

Бите дзеркало символ невдачі!

Подивись  в  її  очі,  важко?Придивись  може  знайдеш  душу?
В  шепотінні  дикої  фальші,  прогодовану  словом  “Інша!”
Подивись,  в  те  розбите  скельце,  там  шрамовану  суть  бачиш?
А  тепер  відвернись  назавжди,  бите  дзеркало  символ  невдачі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609000
дата надходження 24.09.2015
дата закладки 24.09.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2015


Леся Shmigelska

УКРАЇНІ


 Незалежно  залежна  від  куль,  безнадії,  утоми,
 Де  полин,  що  стрілою  у  зранених  душах  осів.
 І  маячать  могили  по  стежці  до  волі,  додому,
 Й  наскрізь  вигіркле  літо  у  слізно-солоній  росі.

 Нерозковано-вільна  –  печуть  омерзілі  кайдани,
 Захмелілі  од  смерті  злораді  мільйони  Варавв.
 І  тяжіють  під  серцем  у  мами  незгоєні  рани,  
 Смолоскипиться  небо  від  пінно-червлених  заграв.

 О  моя  Україно  в  безглуздих  парадах  і  війнах,
 Де  знекровлену  тишу  неславлять  холодні  огні.
 І  столезим  лжебратом  ущент  неподільно-подільна
 Загартована  болем  у  спадок  дісталась  мені.

 ©  Л.Шмигельська

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601813
дата надходження 24.08.2015
дата закладки 24.08.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.08.2015


Serg_maestro

Похмелье

Я  был  с  тобою  на  одной  волне
Но  ты  взяла  его  дрожащими  руками
Он  был  холодным.  Словно  в  пелене
Как  будто  было  всё  это  не  с  нами

С  таким  волнением  ты  поднесла  к  губам
И  в  вожделении  прищурив  глазки
Я  от  твоих  движений  вздрагивал  и  сам
Уж  очень  не  хотелось  бы  огласки

С  твоим  глотком  перевернулся  мир
И  умиление  поселилось  на  мордашке
Как  хорошо  нам  вместе  пить  кефир
Когда  с  похмелья  оба  как  какашки

11.10.2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595537
дата надходження 23.07.2015
дата закладки 24.07.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.07.2015


Циганова Наталія

ДУША…

Тихо  зітхнула  десь  глибоко–глибоко  в  грудях.
Жалісно,  наче  від  сутінок  зморений  день.
Знов  вимітаючи  з  мене  засніжений  грудень,
липень  ховаєш  до  своїх  затертих  кишень.
Скільки  разів  ти  востаннє  мене  пробачала?...
Кожну  останню  мою  з  черги  болісних  зрад…
Небом  дарована...
створена  так  досконало…
А  у  мені…  -
кожний  ранок  новий  –  з  барикад.
Знов  намочила  щоќу  тихим  сумом...  -
не  треба...
Вибач  мені,  переплавленій  з  двох  мідяків  -
в  тім,  що  живу,  бо  ти  міцно  тримаєшся  неба…
досі  зі  мною…  
і  тільки  тобі  завдяки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595360
дата надходження 23.07.2015
дата закладки 23.07.2015


Meggi

Ікона

Я  плакала...  І  горошини  сліз,
супротив  всіх  неписаних  законів,
котилися  і  падали  не  вниз,
а  прямо  в  душу,  де  твоя  ікона.

І  очевидна  в  тім  моя  вина,
що  надала  тобі  такий  високий  статус,
бо  за  життя  для  тебе  не  змогла
хай  не  іконою,  а  хоч  ким-небудь  стати.

Ну  не  змогла  тебе  до  себе  прихилить,
хоч  як  би  ревно  й  щиро  не  молилась...
Нехай  дарує  тобі  небо  ТАК  любить,
щоби  ікона  в  твоїм  серці  теж  з'явилась!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595097
дата надходження 21.07.2015
дата закладки 21.07.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.07.2015


Aire Ni

Чертовка?

Я  -  твоя  легкая  эротика  онлайна,
Пишу  не  в  рифму  иногда,
Живу  своею  жизнью...душа  моя  легка.
Быть  может  муж  есть...  у  меня.
Возможно  мне...  за  сорок??))
И  многие  твердят  я  мыслей  ворох
И  образов  сплошная  кипа.
Роится  все  во  мне...
  неистово!
Читаю  и  пишу  стихи...и  прозу
Желаю  быть  я  как  и  все  любимой...все  же.
Играю  на  мужских  я  нервах,
На  женских  тоже...
По  вечерам...курю,  пою...витаю
В  облаках,  в  мечтаниях  порою  уплываю
Строптива...безудержно  мила...
Порой  кажусь  -  невинна  и  чиста...
Под  утверждение,  увы,  я  строго  подпадаю,  
Ведь  в  тихом  омуте  черти  обитают.
Мой  омут  тих  и  черти  там  -  дай  Боже!)
Гробовая  тишина  притаилась  там  на  дне.
Сам  черт  живет  в  душе...Ты  -    Бестия!
Вы!  Дали  имя  мне...
Ни  красной  шапочке,  ни  фее  не  сравниться
Все  они  блекнут  испаряются  мгновенно...
И  даже  ты  осмелился  твердить,
что  хороша  чертовка...
Так  и  быть!)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594448
дата надходження 18.07.2015
дата закладки 18.07.2015


Катерина Пташка

Прощай мені

Прощай  мені  мої  гріхи!
Прошу  тебе,  прощай!
Я  їх  зроблю  ще  кілька  -надцять,
Чи  може  трохи  більше.
Бо  я  не  з  тих,
Хто  на  землі  дарує  рай.
Але  я  з  тих,
Хто  до  душі  найближче.
Хто  любить  так,
До  крові  на  зубах.
Хто  ніжить  так,
Як  шовком  по  обличчі.
Ім'я  моє  палає  на  губах,
А  погляд  -  манить  й  кличе.
Прощай  всі  мої  помилки,
Усі  страхи
Моїх  нічних  баталій.
Усі  слова,  
Що  колять  як  голки.
Безмежну  кількість
Всіх  моїх  фаталій.
Всі  погляди,
Що  більш  пекучі  льоду.
Прощай,
І  я  до  тебе  буду  йти,
Щоб  випити  твою
Священну  воду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593045
дата надходження 11.07.2015
дата закладки 11.07.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.07.2015


Катя Куприна

Один на один

Ты  осталась  один  на  один,  в  этой  желтой  комнате  два  на  два
Оба  знали,  что  так  и  будет,  именно  это  больше  всего  поражает
Мы  играли  наперегонки,  а  натянули  на  год  едва
Вечная  фраза,  что  время  лечит,  как    никогда  чудовищно  раздражает.

Они  появляются,  чтобы  напомнить  вкус  этой  боли,  в  этом  и  есть  вся  суть
Меня  же  только  недавно  смогли  собрать  по  частям  и  хоть  как-то  зашить,
А  сейчас  так  и  хочется  пить  кипяток  и  вдыхать  ртуть,
Чтоб  ее  хоть  капельку  заглушить…

Но  теперь,  то  ты  знаешь,  что  просто  нужно  перетерпеть,
Слишком  резко  дали  по  тормозам,  звук  такой,  что  может  и  оглушить
Задний  ход,  это  ведь  совсем  не  повод,  чтоб  умереть,
Хоть  сейчас  и  кажется,  что  совсем  не  хочется  жить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274890
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 20.09.2011


Мира С

Не спеши с обещанием

В  радости  полной  день  проживая,
Вновь  улыбайся,  жизни  свет  продолжая.
Обиды  сотрутся  под  звуки  прибоя,
Ты  напиши  их  у  берега  моря.

Взглядом    ребенка  мир  наполняя,  
Лучиком  солнца  его  озаряя.
Будь  со  мной  рядом,  на  расстоянии,
Сердце  открой,  не  спеши  с  обещанием.  

27.01.2011  г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277695
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011


Galkka

Старых кварталов толстые стены

Старых  кварталов  толстые  стены
Тайны  в  себе  все  хранят,
Я,  прикасаясь,  чувствую  нервы,
Знаю,  недаром  молчат.

Все  они  видят,  все  они  знают,
Столько  веков  прожили.
Судьбы  людей  рядышком  тают,
Они  помогли,  чем  смогли.

Крики  от  боли,  плач  от  рожденья,
Губкой  впитают  в  себя,
Камешек  треснет,  эмоции  в  щели
Сразу  бегут  от  тебя.

Сбоку  деревья,  шелестом  тихим,
Молятся  небу  за  нас,
Босые  ножки  с  вереском  диким,
На  ветки  взберутся  не  раз.

Серые  стены,  серые  люди,
Все  потеряли  цвета,
Странные  действия,  мысли  угрюмые
Слышу  я  иногда.

Деньги,  желания,  обманом  карьера,
Крутятся  где-то  у  нас,
Сердце  разбитое,  кровь  искушения
Спрячут  от  мира  и  глаз.

Музыку  слышу,  запах  рассвета,
Рядышком  где-то  живет.
Выскочил  парень,  радугой  нежной
Сердце  его  так  поет.

Зонтики  серые,  тучи  тяжелые,
Улыбкою  он  уберет,
Краски  веселые,  картинки  он  свежие
Быстро  с  собой  принесет.

Что  же  случилось,  что  парень  задорный
Красками  все  захлебнет?
Просто  чудак  в  девчонку  влюбленный
Знает,  что  в  чувствах  живет!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269150
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.08.2011


violetta

Самотність

Тікають  спогади  в  безодню,
Скрип  болю  заглушає  їх.
Так  буде  не  лише  сьогодні,
Ці  сльози  не  віллються  в  сміх.
Життя  зламало  світлофори,
Змішало  світлі  й  темні  дні,
Вже  на  минулому  криваві  штори,
А  на  майбутньому  -  я  не  дивлюсь  туди.
Тепер  боюсь  піти  під  лід  чекання,
У  стінах  страху  б'є  лічильник  снів.
Мої  думки  перемогло  мовчання,
Бо  полонило  сутність  моїх  слів.
Помірно  зникли  зайві  епізоди,
А  замість  них  з'явилась  пустота.
І  це  моя  єдина  перешкода,
І  ворог  мій  -  безглузда  самота.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203935
дата надходження 02.08.2010
дата закладки 06.08.2011


Galkka

Прости, что не такая….

Последний  вдох  твоих  духов,
Я  задержу  дыхание,
Последний  выдох,  нету  слов,
Не  надо  расставания!

Твое  уж  сердце  не  стучит,
Не  ждет  прикосновения,
Моя  губа  вдруг  задрожит,
Не  жди  благословления.

Тебя  должна  я  отпустить,
Ведь  все  потухли  чувства,
Тебе  с  другой  охота  быть,
А  мне  немного  грустно.

Я  не  увижу  твоих  глаз,
Не  жду  у  телефона,
И  не  услышу  нежных  фраз,
Не  будет  страсти  дома.

Замерзло  сердце,  все  во  льду,
И  нет  тебе  прощенья.
Я  отпускаю,  хоть  тону,
Вот  злое  искушенье.

Кому  я  вру?  Я  не  хочу
Что  б  ты  так  уходил,
Постой,  родной,  я  все  прощу,
И  ты  меня  прости.

Прости  за  то,  что  не  смогла
Я  стать  твоей  звездой,
Такой,  что  ты  бы  никогда
Не  смог  уйти  к  другой!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272687
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 06.08.2011