juliwinter: Вибране

Любовь Козырь

Обними

Обними  меня  так,  чтоб  ни  выдохнуть,  ни  вдохнуть,
Чтоб  мурашки  толпой  пробежали  по  голой  шее,
Чтоб  от  этих  объятий  не  только  согрелась  грудь,
Чтобы  где-то  в  душе  становилось  чуть-чуть  теплее

Обними  меня  так,  чтоб  слова  потеряли  вес,
Чтоб  молчание  значило  больше  любого  звука,
Чтоб  в  какой-то  момент  окружающий  мир  исчез:
Только  мы,  тишина  и  пьянящая  нас  самбука.

Обними  меня  так,  чтобы  хрустнули  позвонки,
Я  сегодня  хочу  наслаждаться  мужскою  силой
И  без  слов  подчиняться  веленью  твоей  руки,
Быть  ведомой  тобой,  быть  любимой  и  быть  счастливой.

©  Любовь  Козырь,  2015
__________________________
Фото  -  ©  Екатерина  Ромакина

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620732
дата надходження 13.11.2015
дата закладки 14.01.2016


Михайло Плосковітов

Думаю про…Вас.

Лапатий  сніг  один  танцює.  
Вальс.
В  грудневі  дні,  у  міжморозній  тиші
скупі  рядки  не  схожі  так,  
на  вірші,
але  пишу,  бо  думаю.
Про  Вас.

Недавно  ж  осінь  бавилась  
листком.
Горіли  вишні,  
наче  у  пожежі,
і  той  годинник  на  високій  вежі
відстукував,  
мов  Панна  
каблучком.

За  Вами  йшов,  
а    в  серці  –  мов    струна.
Ніяковів.  І  не  зумів  спитати,
хоча  б  про  те,  
як  милу  Панну  звати,
й  чому  вона  самотня  і  
одна…

Листок  торкнувся  
до  мого  чола,
Ті  очі.  Мить,  
і  зникла  незнайомка,
а  та  струна,  що  так  бриніла,  
тонко
із  осені  у  зиму  перейшла.

А  й  досі  лину  в  той  
осінній  сад,
де  замість  листу  сніг  летить  грудневий,
О  кароока  Незнайомко…  
Де  Ви?...

Вальсує  садом  тихий  снігопад.

плейкаст  від  LaurA

http://www.playcast.ru/view/2060358/1eda7ccd44c3bcf64697bdbf1a6721cce5a3a826pl  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382688
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 20.12.2012


Салтан Николай

Любов…тепер лише ім’я

Я  зустрічаю  знову  осінь,
Хоч  в  серці  ще  моїм  весна,
Такі  холодні  тепер  ночі,
А  ти  десь  плачеш  там  одна.

Сьогодні  у  обіймах  інша,
Чому  ж  ти  нас  не  зберегла?
Можливо  скаже  хтось:  «Ти  грішна!»,
Але  ж  ти  досі  у  думках.

В  осінній  вечір  поміж  хмари
Я  бачив  знову  погляд  твій,
І  лиш  болючими  словами
Згадав  я  наше  місто  мрій.

Тепер  іду  я  в  цьому  місті
І  все  здається,  мов  сміття  -
Згоріло  почуття  те  чисте,
Що  називав  твоїм  ім’ям.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369414
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 15.10.2012


Михайло Плосковітов

Конвалії …

Часом  снишся.  Посеред  конвалій,
під  фатою  схилених  ялин,
де  голки,  від  таємниць  зів’ялі,
сіються  на  плечі  горобин,
де  в  післяобідній,  стиглій  тиші
сонце  якір  кидає  за  гай  –
дзвоники  конвалії  колишуть
шепіт  твій  грайливий:
                               До-га-ня-й-й…

Як  тоді  земля  з-під  ніг  тікає  –
Дожену?    На  щастя?    Чи  біду…
то  у  сні,  на  паралелях  гаю,
я  з  тобою  в  квіти  упаду,
буду  цілувати  твої  очі
цілу  нічку.  Нічку  б  ще.  
Одну…

Там  тепер  конвалії  шепоче
Вітер  легкокрилий:  
                               До-же-ну-у…


ВЕТРА...

переклад

Снова  снишься.  Ландыша  слезами
под  фатой  у  задремавших  елей,
что  рябинам  грозди  осыпают
зеленью  иголок,  словно  тенью.
Там  в  послеобеденном  молчаньи
солнце  прошивает  желтой  нитью
тайны  леса.  Ландыши  качает
шепот  твой  игривый:  "До-го-ни  же..."
Убегают  из-под  ног  тропинки.
На  беду  ль,  на  счастье  догоню?
Хоть  во  сне  к  тебе  я  стану  ближе,
на  цветы  с  тобою  упаду.

Прикоснусь  к  глазам  твоим  губами.
Хоть  бы  ночь...  еще...  еще  одну...

Там  теперь  лишь  ветер  напевает
ландышам  душистым:  "До-го-ню-у!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339401
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 28.09.2012


Михайло Плосковітов

Чи ти згадаєш…

Чи  ти  мене  згадаєш  навесні,
коли  вином  з  порічок  пахне  вечір,  
коли  у  теплі,  ледь  помітні  дні
торкає  вітер  не  засмаглі  плечі.

Коли  нечутний  легіт,  для  беріз,
заплутує  позеленіле  віття,
й  ще  кровоточить  з-під  кори  надріз
під  тихий  сум  конвалії  в  суцвіттях.

А  чи  тоді,  як  падає  зоря
і  гасне    в  полі,  обпаливши  скроні,
коли  вуста  цілунками  горять
всю  ніч.  І  затихають  на    долоні.

Чи  ти  мене  згадаєш  навесні
у  пік  цвітінь  кульбабового  раю…
Чи  пригадаєш  ти  мене,  чи  ні  ?
Не  знаю.


/  перевод  /

Ветра...

Ты  обо  мне  подумаешь  весной,
когда  вином  из  ягод  пахнет  вечер?
Когда  уставший  нежный  ветер  мой
кладёт  ладони  теплые  на  плечи.

Когда  березам  спутает  листву
и  косы  ветвям  заплетет,  любуясь.
И  кровоточащую  рану  сквозь  кору
залечит  чуть  заметным  поцелуем.

Когда  в  ладони  падает  заря,
и  гаснет  в  поле,  локон  обжигая.
Когда  уста  всю  ночь  огнем  горят
и  сердце,  словно  снег  последний  тает

Подумаешь,  когда  пьянит  сирень
И  одуванчик,  солнцем  зацветает?
Хоть  на  мгновенье  вспомнишь  обо  мне?
Не  знаю...


плейкаст  -  LaurA
http://www.playcast.ru/view/1840297/6214e113b38b06bca7e5c4939edb3b5f5e101e10pl

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337305
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 22.05.2012


MADLEN

Мое утро начинается с тебя, и чашки чая…

мое  утро  начинается  с  тебя,
 и  чашки    с  ягодами  чая…
сидя  на  подоконнике    у  окна  ,
я  немножко,  но  скучаю.

мыслями    догоняю  радужное  солнце  ,
а  на  крыше  облака  с  ангелами    играют,
думая  о  тебе  и  о  чем  то  общем  ,
 волосы  темные      с  плеча  спадают…

как  будто  тебе  с  наивной  нежностью,
 вдаль  городов    улыбаясь,
кошке  мурчащей      у  подъезда,  
 мыслями  твоих  щек  касаясь…

нежно  обнимая  к  груди  прислоняюсь  ,
я  знаю  ты    почувствуешь  я  немножко  стесняюсь,
посмотрю  в  окно  ,ветер  играет  с  деревьями,
делясь    о  чем-то  со  мной  впечатленьями…
 
и  небесными  гранями  думаю  ,мечтая
вдумчиво  что-то  читаю,  рисую,  пишу
В  тесных  пределах  уютного,  теплого  рая
там  пропитанный  воздух  по    особенному  дышу


там  на  дне  кружки  кусочки  сладостей  пальчиками  
 трепещут,    колотят  внутри  меня,согревая,
дотрагиваясь  руками  окна…будто  твоей  ладони
 мое  утро  это  ты…
и  еще  глоток    с  ягодами    чая=)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325512
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 06.04.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2012


Miro

Лист

Тобі  пишу,  бо  знаю  -  ти  чекаєш,
Перед  очима  попередній  лист.
Вже  вкотре  знов  його  читаєш,
Шукаючи  в  трьох  крапках  зміст.
І  не  кажи,  що  знову  помиляюсь,
Що  надто  самовпевнені  думки,
Я  просто  сам  ніяк  не  начитаюсь
Тих  слів,  що  написала  мені  ти.
До  цього  часу  в  небесах  літаю,
Не  хочеться  спускатись  до  землі.
В  польоті  часто  сам  себе  питаю:
«Ну  чим  в  житті  віддячити  тобі  ?»
Сказати  що  на  світі  найгарніша
Чи  пісню  заспівати  про  весну?
Від  чого  на  душі  буде  тепліше
Скажи  мені.  Я  теж  тобі  скажу.
І  пригорну,  як  тільки-но  приїду,
Притисну  серце  ніжно  до  свого,
Щоб  навіть  не  залишити  і  сліду
Від  того,  що  небажаним  було.
Ну,  а  сьогодні  я  вже  точно  знаю,
Що  напишу  простенького  листа,
Де  розповім,  як  зустрічі  чекаю.
Лише  б  не  підвели  мене  слова…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312562
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Анна Вейн

Найріднішій

Яка  тендітна,  мила  й  ніжна,
Твоя  краса-як  маків  цвіт.
Твоїх  очей  зоря  провідна,
Для  мене  творить,  цілий  світ.

Твої  вуста  люблю  шепочуть,
А  моє  серце  враз  горить.
Тобі  лиш  щастя  напророчу
До  ніг  прихилю  цілий  світ.

Моя  матусенько  рідненька,
Тобі  низенько  я  вклонюсь.
Ти  найдорожча  є  для  мене,
За  тебе  Богу  помолюсь…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250453
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 07.02.2012


MADLEN

Я за тебе помолюсь.

на  небі  зорі  обіймались  снами,
протягаючи    свої  руки  нам  до  вікна,
а  мені  б  напитись  твоїми  вустами...
торкнешся  губами  мого  чола.

так  тендітно,як  вперше  мене  пригортаєш,
зігрієш  мене  таким  рідним,ласкавим  теплом,
в  моєму  волоссі    ніжність  відшукаєш,
а  ти  приснись  мені  сьогодні  Янголом

опівнічні  ниточки  до  тебе  прив’яжуть,
до  грудей  твоїх  сильних  можна,притулюсь,
і  казкові    феї  про  кохання  щось  розкажуть,
а  я  за  тебе  ,можна...  Богові  помолюсь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312102
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 07.02.2012


Михайло Плосковітов

Наша осінь…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби,
скотилось  сонце  золотом  у  став.
На  фоні  перевернутого  неба
останній  раз  тебе  поцілував.

Засмаглий  вечір  крався  попідтинню,
трусились  зорі  шепотом  в  траву,
у  теплу  ніч  -  не  схожу  на  осінню  -
коханою  тебе  вже  не  назву.

Бракує  щастя,  кисню  до  знемоги,
приліг  коханець-жовтень  між  октав,
підпер  півнеба  місяць  круторогий,
чубатий  вітер  верби  чарував…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби.
Я  знаю:  ти  чекатимеш  мене
допоки  вітер  розплітає  верби,
допоки  наша  осінь  не  мине.

плейкаст  від  AmriLauru  на  http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl

переклад  російською  на  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 06.01.2012


Михайло Плосковітов

Шкода… (з чарівною МАРІЧКОЮ9) …

Не  треба  слів.  Вони  пусті  звучанням.
І  навіть  сліз.  Вони  тепер  вода.
О,  як  доречне  це  небес  втручання!
Хоч  так  мені  обох  із  нас  шкода...

Шматує  вітер  спогади,  мов  листя.
Забутий  час  за  спинами  летів.
Невже  ми  справді  просто  відбулися,
згубивши  щастя  в  листі  золотім?

Що  хочеться  до  зриву  закричати,
Руками  зачепити  небеса!
Якби  ж  кохання  вміло  приручатись,
Ми  б  вірили  з  тобою  в  чудеса…

Побачення  перевелось  раптово
В  небесну  і  прощальну  благодать.
А  ти  ?  А  я?..  Нам  не  знайшлося  слова,
що  зможе  нас  удруге  поєднать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285907
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 06.01.2012


Михайло Плосковітов

Різдвяні котики

У  цій  порі  ялинкових  весіль
пустує  сніг  .  Ген    набешкетив  скільки  !
А  ти  ідеш  з  роботи,  в    заметіль,
стискаючи  в  руках  вербову  гілку.

Заплутується  в  коси  теплий  сніг,
знімає  з  вій  таку  помітну  втому.
Сусід  чимдуж  з  торбинами  пробіг,
а  ти  в  руках  несеш  весну  додому.

От  бач!  Зима  ж  –  неначе  й  не  зима
й  тебе  вербова  гілочка  зігріє,
і  хоч  у  ніч  Різдвяну,  ти  –  сама,
проте…проте    ж  лишається  надія.

Скрипить  дорога  пізніми  саньми,
вітри  гасають  на  обмерзлих  мітлах,
а  в  тебе  диво:  посерЕд  зими
за  ніч,  вербові  котики  розквітли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304648
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 06.01.2012


Наталя Данилюк

Пересипати сни…

ПересИпати  сни,
перевіяти  давні  оскоми,
перетлілі  печалі
і  майже  забуті  жалі...
І  летіти  туди-
в  піднебесся,  крихке  й  невагоме,
відірвавшишь,  
мов  кулька  легка,  
від  тяжіння  землі!..

І  кружляти  вгорі,
в  білизні  лебединого  пуху,
вальсувати  між  хмар
в  мерехтінні  зими-пелени!..
І  торкатись  зірок,
прикладаючи  ніжно  до  вуха,
ніби  мушлі  морські,
щоб  послукати  шепіт  нічний...

І  зривати  з-під  хмар,
мов  добірні  засніжені  грона,
обважнілі  слова
й  перестиглі  терпкі  молитви...
І,  долаючи  всі
піднебесні  й  земні  перепони,
понад  шаллю  зими
невагомо  і  ніжно  пливти!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297448
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 06.01.2012


Роман Штігер

зраджена вірність (для Анни)

Грався  вітер  із  твоїм  волоссям,
і  шуміла  вода  у  річках.
Ти  стояла  самотня  і  боса,
свіжі  квіти  тримала  в  руках.

І  шукала,  можливо,  кохання,
цю  краплину  -  солодкий  нектар.
Але  знала,  що  прийде  востаннє
і  загасне  палкий  серця  жар.

Теплі  руки  твої,  мов  чарівність,
що  вкривали  довкола  усе.
Ти  була  моя  зраджена  вірність,
яку  вітер  мов  сон  рознесе.

І  так  швидко  минали  хвилини
до  закінчення  наших  надій.
Не  спинити  минулого  плину,
бо  розвіє  його  суховій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232398
дата надходження 01.01.2011
дата закладки 06.01.2012


Володимир Шевчук

Тиха неувага

Тиха  неувага  так  мені  простима;  
Ну  куди  кохання  знову  привело?  
Фея-чарівниця  з  юними  очима  
Сіє  в  моє  серце  зорі  і  тепло.  

Ні,  вона  принцеса!  Молода  княгиня  
І  на  крилах  юні  щастячко  несе…  
А  краса  в  зіницях,  наче  небо  синя,  
Може  й  не  безмежна,  та  для  мене  –  все.  

І  нехай  у  душу  ще  немає  ходу  –  
Все-одно  там  світло,  а  не  дика  тьма.  
Так,  вона  байдужа,  –  холодніша  льоду!  –    
А  утім,  для  мене  гарячіш  нема…  

22.07.2011  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271558
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 12.09.2011


kalush

Вже ночі холодні

Вже  ночі  холодні,
Вже  клени  багрові,
Вже  осінь  у  схроні
Закрилась  сама,
Сховала  в  долоні
Серветки  махрові,
Стискаючи  скроні,
Підступна  зима.

А  в  неба  безодні
Від  Спаса  на  Крові
З  хрестами  в  короні
Пливуть  купол́и,
Вже  ночі  безсонні
І  клятви  любові,
І  очі  бездонні,
І  жага  хвали.

Вже  зоране  поле,
Посіяне  жито
І  понад  сошею
Мандрують  світи,
До  хліба  і  солі,
Щоб  в  світі  прожити,
Ще  треба  душею
До  Бога  дійти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280143
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 12.09.2011


Андрій Мигорович

Слова і почуття

У  тираді  розчавлених  відчаєм  фраз,
Що  ховають  у  холоді  теплі  слова,
Зазвучить,  і  лунатиме  тільки  для  нас
Мова  серця,  неначе  гітари  струна.

І  невпинно  волатиме  мовчки  душа,
Й  сумуватиме  серце  за  тим,  що  було...
Не  побачу  я  сльози  у  твоїх  очах,
Бо  мене  там  не  буде,  лиш  твоє  тепло

Ти,  як  завжди,  даруєш  лиш  тільки  йому,
І  не  треба  зізнань  і  надуманих  слів,
Бо  ти  знову  прокинешся  з  гарного  сну,
І  поринеш  у  відчай  своїх  почуттів.

Хай  нам  добре  було  в  мерехтінні  зірок,
Коли  місяць  виблискував  тільки  для  нас,
Та  зберися  з  думками,  й  зроби  лише  крок
У  минуле  -  до  теплих  і  сонячних  фраз.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278197
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 02.09.2011


Журавка

Ну и что?

Ну  и  что,  что  завтра  станет  пусто  
В  этом  мире  тесном,  беспощадном  
Без  тебя?    Пускай  вдруг  станет  грустно.
Слишком  длинны  ночи.…  Ну  и  ладно!  
Ну  и  что,  что  дождь  стуча  и  плача  
Будет  сердце  сетовать  порою?  
Пусть  вокруг  задышит  все  иначе.
Ну  и  что?!  Пока  ведь  ты  со  мною!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277129
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011


Наталя Данилюк

А хочеш…

А  хочеш,я  зіркою  стану?
Загляну  у  шибку  крізну
І  в  ніжний  сріблястий  серпанок
Я  тіло  твоє  загорну...

І  буду  леліяти  тихо
В  долонях  кришталь  твого  сну,
Щоб  жоден  непроханий  вихор
Твій  спокій  не  смів  сколихнуть...

А  хочеш,кульбабкою  буду?
Дмухнеш-і  розвіюся  вмить!
І  ніжність  проллється  у  груди,
І  радість  в  тобі  забринить!

А  може  твоїм  талісманом
Я  буду  від  бід  і  невдач?
А  хочеш...я  сонечком  стану?
Ти  тільки...ти  тільки  не  плач.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273689
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 10.08.2011


mogil_serg

Позволь читать тебе стихи…

Позволь  читать  тебе  стихи,
Но  очень  тихо  и  на  ушко.
Что  б  слышала  их  только  ты,
Моя  любимая  подружка.
Они,  конечно,  о  любви,
О  снах,  в  которых  все  летают,
О  том,  как  слышаться  шаги,
Когда  кого-то  ожидаешь.
Наверно,  будет  там  и  смех...
Конечно,  быть  он  там  обязан!  
Ведь  без  улыбки  –  мы  лишь  грех,
Что  плотно  с  сердцем  стука  связан.
Читать  я  буду  не  спеша,
Что  б  ты  могла  меня  услышать.
Там  будет  ранняя  росса,
Там  будут  те,  кто  вместе  дышат.
Пускай  поверить  тяжело,
Что  я  способен  на  страданья.
Моя  душа,  увы,  давно
В  пределах  нервного  рыданья!
Но  воля  слёз  –  пустое  дело,
Их  проливают  все  на  ощупь.
А  ты  согреть  меня  сумела,
Своей  безжалостною  ложью…
Позволь  читать  тебе  стихи.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247835
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 07.08.2011


Андрій Бабич

Як вечоріти стало…

Як  вечоріти  стало,  -  
У  море  сонце  впало.
За  цілий  день  втомилось,  -  
Пірнуло,  освіжилось,
Щоб  завтра  рано-рано
Бадьорим  і  рум’яним
Зійти  в  високе  небо,  -  
Для  мене  і  для  тебе…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273854
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011


Forget

Я вже не дихаю тобою!

Я  вже  не  дихаю  тобою!Вибач.Ти  забутий.
Я  не  хотіла  так,проте  інакше  не  змогла.
І  неважливо  чи  то  осінь,чи  холодний  людий-
Я  нізащо  й  ніколи  не  буду  твоя.

І  вже  невмію  плакати  ночами!Забула  я  твоє  ім’я.
Ти  вже  ніхто  для  мене.Ти  -  минуле.
Тепер  у  мене  найпрекрасніше  життя.
 
Я  вже  не  дихаю  тобою!Та  ти  і  так  це  знаєш.
І  ніколи  не  вривайся  у  моє  життя.
Я  хочу,щоб  відчув,як  боляче,коли  втрачаєш.
Ти  поступово  прирівнявся  до  нуля.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273763
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 06.08.2011


Володимир Шевчук

Ти на інших, мила, зовсім не похожа…

Ти  на  інших,  мила,  зовсім  не  похожа,  
Очі  як  волошки,  мрії  наче  дим,  
Щічки  точно  м’ята,  губи  ніби  рожа…  –  
Ну  хіба  ж  не  гарно  бути  молодим!  

Я  тебе  нікому  не  віддам  хорошу,  
(Серце  як  веселка,  сни  –  мов  перший  сніг)
Бо  своє  кохання  високо  підношу  
Лиш  коли  тобі  я  падаю  до  ніг…  

06.07.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199618
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 06.08.2011


Михайло Плосковітов

вона і… житомирський дощ

Ти  підставиш  долоні  під  дощ,
й  по  калюжах  малих  босонíж.
Теплі  плити  житомирських  площ
парасолі…машини…та  вірш.

Метушня…люди  йдуть  як  біжать,
краплі-мАчинки  сиплють  навскіс
дощ  січе  як  весни  сіножать,
ледь  твоїх  доторкаючись  кіс

Не  тремтиш  -    на  долонях  весна  -  
Він  дзвонив.  Говорив…  Не  прийшов.
(мабуть,  я  винувата  одна)…
Пальці  білі  з  калюж  ніби  шовк.

Ти  не  плачеш:  під  приводом    -  дощ,  
що  ховається  в  пазухах  хмар.
В  мокрих  плитах  житомирських  площ
ступні  босі  лишають  свій  жар…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245486
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 06.08.2011


Михайло Плосковітов

моєму Ангелу…

стомився  ангел  за  моїм  плечем
крильми  торкнувся  скронь,  присівши  стиха
плачем  і  сміхом,  словом  і  мечем
відважно  боронив  від  горя-лиха

знесилено  заснув  в  моїх  руках
згорнувши  в    благодаті  книгу-повість
я  знаю:  Ти  –  печаль  моя  гірка,
моя  журба  і  –  небайдужа  совість  -  
 
душа  на  шмаття,  шрами  від  боїв
удень,  у  ніч,  у  спеку,  у  морози
щораз  мене  гарячим  серцем  грів
(та  мовчки  витирав  з  обличчя  сльози)

жалів…надіявсь…за  гріхи  –  молився  -  
підносив  в  небо,  піднімав  у  вись…
боявсь,  коли  я  каменем  котився
та  підставляв  плече,  щоб  не  розбивсь

гіркого  трунку  випивши  до  краю
пробач,  що  проганяв  до  брами  в  рай
хоч  раз  в  житті  –  тебе  заколихаю…
спи,  Ангел  мій,  спи  Ангел,  засинай…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237440
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 06.08.2011


Володимир Шевчук

Щаслива ти? Тоді чому сльозина…

«…Полюби  і  зрадь  через  хвилину,
Та  хоч  на  хвилину  полюби!»  
В.  Симоненко.



Щаслива  ти?  Тоді  чому  сльозина  
Так  болісно  рум’янцем  потече…  
Чому  без  крил  у  ранці  знову  спина  
І  біль  колишній  не  на  жарт  пече…  

Для  чого  дум  у  серці  ціла  сотня,  
Навіщо  знов  виходиш  до  Збруча…  
Нещасна  ти.  Нещасна,  бо  самотня
І  гордість  нас  так  рідко  вируча…  


31.08.2010  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208690
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 04.08.2011