Край дивовижної краси,
Святий мій рідний край.
Край благодатної роси,
Воістину Господній рай!
Господня мудрість, Його руки
Створили оцей рай:
Сині моря, зелені луки
І солов’їний гай.
А ниви, золоті, безкраї,
Шумлять, неначе океан.
Ще й жайвори у небесах співають –
Воістину Господній план!
Які чудові доли і поля,
Озера сині і високі гори –
Благословенная земля,
Благословенні і підземнії комори.
Благословення ллються через край:
Золоті розсипи і діаманти, -
Воістину благословенний край!
І не абиякі у нас таланти.
Уся земля цвіте, буяє,
Неначе райський сад.
Та тільки щастя щось не має:
Одне безладдя, а не лад.
Живем, як в лісі загадковім;
Лісне життя, як у людей.
На когось хтось готує кови,
А хтось рве серце із грудей.
Заснули совість, стид і цнота,
Приспав ворожий стан.
Кудись поділись і чесноти,
Мабуть закрив туман.
О Господи! Верни чесноти,
Правду і совість розбуди.
Жить научи і в чистоті і в цноті.
А ворога лукавого суди.
08.10.2003
Любов Павлюченко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266600
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 12.07.2011
Випадково до куми вчора я зайшов
I сьогоднi випадково йду до неї знов,
Випадково її груди нiжнi цiлував,
I за нею, випадково, цiлий день зiтхав.
Кумця стежку повернула у свої сади,
Хоч й казала вчора зранку : бiльше не ходи.
Я не йду, та клятi ноги йдуть до неї знов...
I чому я випадково до куми зайшов?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269795
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011
Чи то болить мене все тіло,
Чи то болять ці почуття...
Я, певно, тяжко захворіла,
Але, на щастя, ще жива...
Печуть думки́, ламає серце,
І щось поколює душа.
Вчорашній день - пекучий перець,
А завтрашній - стрімка стріла.
Вже всеодно на дружню зраду,
Чи всі здорові там й живі -
Вони ЧУЖІ. Це дійсно правда.
От тільки пусто на душі.
Немає сліз. Немає злоби.
Лише холодний усміх вуст.
Я, як завжди, піду додому -
Уникну пива і розпуст.
Мені не треба ейфорії,
І штучно вигаданих снів.
Я хочу справжнього. А мрії -
То тільки мрії. І не більш.
...Сьогодні я зали́шусь вдома
Читати ві́рші, пити чай.
Нехай відійде трішки втома,
Помрію хоч про спокій й рай.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269833
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011
Я живу в твоєму домі,
Заважаю у житті...
Маю погляди не добрі,
Маю принципи не ті.
І не так кусаю хліба,
Навіть дихаю не так.
Я у хаті не хазяїн,
А у ліжку – не козак.
І не так я одягаюсь,
І дивлюся не туди.
Ще гріхи мої юнацькі
Кожен день дають плоди.
Грошей мало заробляю,
Не тримаюсь на плаву,
Ще й пишу зрадливі вірші –
То для чого я живу?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269836
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011