А дома те́пло, гріють батареї,
Вода у крані, чай гарячий і диван,
Твій "рідний" гаджет, інтернет безмежний,
Розслаблений і релаксивний стан...
На дворі ж холод, снігу по коліна,
Він тихо йде, навколо все вкрива,
Земля промерзла, все живе сховалось,
Усе затихло, від морозу завмира.
А Він в окопі мерзне, притискає зброю,
В думках - домівка, душ гарячий, борщ...
І нерви як натягнута пружина...
Дістали вічні - миші, холод, сніг і дощ...
Ой, як не солодко в землянці зимувати,
Крізь сон набридлу чути артдуель,
На саморобних пічках нагрівати їжу,
Не залишаючи цей "фронтови́й готель".
Будь вдячний тим, хто береже твій спокій,
Твоє розслаблене, розмірене життя.
І пам’ятай, що завдяки цим людям -
Ти ще живий, ще не пішов у небуття...
Війна людей ламає і калічить,
Лиш сильні духом цю біду переживуть,
Допомагай бійцям, усім чим тільки можеш,
Щоб їх живими у родини повернуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999998
дата надходження 02.12.2023
дата закладки 24.01.2024
Де ступить кат - там біль і горе,
Р@шистське плем'я - вічне зло.
... І море сліз... Каховське море
Тепер у Чорне потекло...
І в кожній тій гіркій сльозині,
Клекоче ненависть і гнів.
Дай Боже сили Україні,
Втопити лютих ворогів!
Перемогти і подолати,
Цих диких нелюдів з боліт.
... І буде в Україні свято,
Яке відзначить цілий світ!
Каховка
06. 06. 2023
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985418
дата надходження 06.06.2023
дата закладки 08.06.2023
Я бачив смерть… У неї карі очі
і шрамами розсічене лице.
І дотиками грішників лоскоче,
і душі випаровує свинцем.
Я бачив біль, я бачив сльози правди
і бачив розпач в матері очах
Була і буде Україна завжди -
гартована на схрещених мечах*
Я бачив смерть… У неї хтиві очі,
оманливий і профіль, і анфас.
Естетика кривава та жіноча:
бо забирає кращих серед нас
Я бачив мужність в поглядах дитячих
жагу до волі, пристрасть до життя
Коли в боях чекають не на вдачу –
на побратимів арти прикриття
Я бачив смерть…Її холодні очі
гарячу кров спотворюють на лід
Ніхто із нас здаватися не хоче
тому сміється Нація їй вслід
*Схрестити мечі – Рішуче виступити проти кого-небудь, захищаючи певні погляди чи інтереси. Вступати в бій, боротьбу проти ворога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974016
дата надходження 16.02.2023
дата закладки 02.03.2023
Тюльпанний аромат пронизує наскрізь:
Весна уже між нас – у промені та слові,
У поклику вітрів, брунявості беріз, –
Розбуркує зі сну зсередини та ззовні.
У вервечці подій, де спокою нема,
Кружляє аромат, немов життя неспинний.
Ще си́литься тримать обіймами зима,
Та навіть календар виве́снюється нині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975466
дата надходження 01.03.2023
дата закладки 01.03.2023
в старом шкафу был найден сей стих
и строки в нем сохранились.
ты долго пытался, писал и затих
ведь рифмы не появились.
сто неудач, что давали пинка,
помнишь, как все бесили?
не забывай, не набив синяка
ты будешь во многом бессилен.
за несколько лет твой пыл охладел,
ты много не смог, не осилил.
и больше не пишешь то, что хотел,
а делаешь то, что просили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730790
дата надходження 27.04.2017
дата закладки 24.08.2017
Зболіла земля будяків і полину,
Окроплена кров’ю, сльозами, дощем.
Скільком дарувала життя ти і силу…
Залишилась пам’ять терновим вінцем.
Давала талант* і здоров’я, і мрії,
Захоплення, мужність і вірність сердець…
Та вкрали кати твої мудрі надії,
Пославши талан** твій на голод і герць.
Ридають ночами забуті могили,
Спливають тумани вдовиним плачем…
О людоньки, люди! Невже не прозріли
І годите знов сатані калачем?
* Талант – видатні природні здібності людини.
** Талан – доля, щастя.- 76 -
Ще з дитинства 1933 рік мені здавався великим хижим павуком,
який принаджував у свої тенети людей і потім морив їх голодом.
Змалечку я наслухався про цей рік страшних і сумних розповідей...
Коли мій батько був ще підлітком, то переїхав жити до шахтарського
краю. Там він будував майбутню красу і гордість Донбасу – шахти,
заводи та мав змогу допомагати своїй родині. Тому сім’я не зазнала
кількісних втрат близьких людей.
А моїй матері не поталанило. Народилася вона в працьовитій родині,
де було багато “ротів”, більшість з яких – дітлахи. Саме в таких сім’ях
України і лютував голодомор. Тієї страшної зими, майже щодня, вис-
нажена чотирнадцятирічна дівчинка разом з іншими жінками і підлітками
кружляли по сусідніх російських селах та хуторах, щоб обміняти деякі
речі на харчі.
Але такі “бартерні операції” не могли відвернути неминучої біди, лише
віддалили її до весни. А весна... Яка страшна видалась весна того
року! Пізня, холодна.
Навіть у травні відчувалось холодне дихання зими. А ні травинки тобі,
а ні билинки. Голодна худоба (у кого вона ще залишилась), голодні
люди. Ще на Великдень розговлялись, чим Бог послав, а вже через
тиждень-два від голоду почала вимирати сім’я. Через місяць дівчина
залишилась сиротиною, втративши батьків і брата. Що робити ? Як
вижити в таких умовах ? До кого пригорнутися? На допомогу прийшли
добрі сусіди. Вони ділилися з охлялою чужою дитиною останньою
шкоринкою хліба. Все годилося для їжі: опалі з дубів торішні жолуді,
пріле сухе листя, трава та бур’ян, які ледве-ледве витикалися з весняної,
холодної землі. Можливо, хтось у це і не повірить, але навіть у такій
скруті українські селяни в більшості випадків залишались ЛЮДЬМИ,
допомагали ближнім чим могли. Ніхто не знає, скільки їх, замучених
голодом, відвезли на цвинтар. До самої смерті мама так і не знайшла,
де поховані її близькі, тому що в голодних людей вже не було сили
віддавати останню шану мертвим – цим займалися спеціально виділені
сільрадою похоронні бригади. А мертвих було стільки, що нікому навіть
в голову не приходило записувати де їх ховали.
На все життя хліб в нашій родині залишився святим продуктом:
викинути його навіть крихту в помийницю вважалось святотатством,
великим гріхом по відношенню до закатованих голодом людей. Під час
кожної сімейної трапези дорослі нагадували дітям про жахливі наслідки
голодомору, ціну їжі, стримували їх від бешкетування за столом.- 77 -
Про більш детальні подробиці цього жахливого періоду життя нашої
багатостраждальної України, я дізнавався з розповідей очевидців. Але
одного разу я наяву побачив наслідки голодомору на моїй батьківщині.
Якось, ще підлітком, вирушили з батьком на велосипедах до лісу.
Наш шлях пролягав край села вздовж довгого похилого яру. Раптом
на узгір’ї, де починалися землі сусіднього колгоспу, я запримітив ряд
бугорків, які густо заросли високим чагарником.
– Дивно, – весело вигукнув я. – Невже тут, в чистому полі, колись
жили люди?
– Ти не помилився, синку, – сумно відповів батько. – Дійсно, колись
тут дзвеніла дітьми і веселими, працелюбними людьми вулиця
Радянська. Але після голодомору вона зникла: хто переселився на
кладовище, решта – покинули це прокляте Богом і людьми місце...
Ми зупинились, зійшли з велосипедів і підійшли до жахливого
пам’ятника геноциду.
Ту, навіть трава була не така, як навколо: замучена, потемніла, зів’яла.
– Ось на цьому місці, – зажурено показав батько на ледь помітний
горбик, – колись мешкало подружжя гарних, роботящих людей. Жили
вони тут з діда-прадіда, сім’я була велика, займались хліборобством.
Але були серед них і ковалі, бондарі, шорники. Могли відремонтувати
або пошити нове взуття, зваляти з овечої вовни валянці, добре вичинити
шкіри і пошити кожуха. Дуже поважали цю родину. Але нагрянув
1914 рік і більшість селян чоловічої статі призовного віку, в тому числі
і твій дід Петро, відправились на фронт.
З цієї сім’ї повернувся з війни лише господар. Він пройшов
кривавими дорогами через германський фронт, воював з польськими
панами, Врангелем. Весь у шрамах, поранений, але нагороджений
Георгіївськими хрестами та іменною Революційною зброєю. Це він
потім розповів про останні хвилини діда Петра, який загинув у нього
на руках, смертельно поранений кулеметною чергою в 1915 році в
бою під Перемишлем.
Вдома застав хвору від важкої повсякденної роботи дружину та двох
дочок – солдатських вдів з малолітніми дітьми-сиротами. Занепале
домашнє господарство ніби говорило, що без дужих чоловічих рук
достаток давно вже покинув подвір’я.
Мовчки зціпив зуби, засукав рукава і взявся відновлювати своє
обійстя. Але не судилося йому “вибитись в люди” – доконав 1933 рік.
Заслужений воїн разом зі своєю родиною загинув від голоду.Розповів батько і про інші загублені садиби та про їх давно забутих
господарів – українських трударів, хліборобів, нащадків мужніх
козаків, які завзято боронили колись окраїни Київської Русі від набігів
кочівників. На той час в кожній хаті мешкали від 4 до 16 осіб. У них
була своя цікава доля, своє щастя, свої мрії. І кожен з них був
незамінною цеглиною в історії розбудови нашої країни.
Нажаль, та країна, яку вони захищали, старанно відбудовували, а
потім мріяли возвеличити, не шанувала свій народ. Тому і розсипалась
велика радянська будівля, перетворившись на такі непримітні забур’янені
горбики землі, що нагадують людям про страждання мешканців 1/6
частини суші в той час, коли її велич гриміла на весь світ гучними
перемогами.
Подивившись у батькові очі, я побачив нестримний біль, який
закарбувався в них. Ми йшли по колишній вулиці села, немов по
цвинтарю, мовчки розмірковуючи кожний про своє...
Можливо, наші сучасні урядовці все ж таки виявляться мудрішими
за своїх попередників, а наша доля – щасливішою ?
Бо історія вчить, що країна, в якій можновладці жирують, зневажаючи
свій народ, НЕДОВГОВІЧНА!
Із воску свічку мама засвітила,
Віддавши шану і любов Йому…
Яку глибоку і таємну силу
Природа вклала вогнику цьому.
Теплом освятить прибрану світлицю –
Живіть тут в мирі, злагоді, добрі.
За волю й правду він освятить крицю –
В бою щасливці залишаться живі.
У світ Аїда проводжа людину,
З добром зустріне чисте немовля.
Так день за днем мовчазно й без упину
На добрі справи світ благословля.
Сьогодні ж свічки світить Україна –
Загиблі душі у вічність проводжа.
Кати, страшіться! З свічкою ЛЮДИНА
Вас не забула: скорбить і зневажа!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295865
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 19.01.2015
Ти приїхав! Додому, до хати
Як завжди усміхаючись щиро.
Ця війна мабуть матері снилась?
Що боюся, комусь розказати.
Тут без тебе було тихо й сумно,
Шелестів лиш горіх біля хати,
А маленька Іринка без тата
Не хотіла ніяк засинати.
А Юрасик за літо змінився,
Подорослішав, став самостійний.
Знає мабуть, що час ненадійний
Він за тебе, татусю, молився.
Ти приїхав! В відпустку, на трішки
Як Месію, тебе зустрічаєм
В кухні пахне із м'яткою чаєм,
Стало стінам від тебе тепліше.
Мені плакати навіть не можна...
Мамо, чуєте, - треба сміятись!
Сильно вірити і не скорятись
Наче скеля я, - не переможна!
Так, дитино, йому не розкажу
Усміхаюсь, придумую жести...
Якби в силі я Бога привести
З ким всі ночі в молитвах мережу.
Звідки в тебе береться та сила,
Загартована Україно?
Не зрікаючись, не на колінах
Ти у Бога пощади просила.
Мої діти, які ви щасливі,
На сьогодні, на завтра, на трішки
Виглядають зелені горішки
І пташки до схочу гомінливі.
А що я? Помолюся за тата,
Мабуть, сину, він бачить і знає?
Він давно уже з небі літає
І стирає з землі супостата.
Ти приїхав! А десь, як за тиждень
Знову будуть окопи і спека
І стрілятимуть звірі здалека,
За кроваві, облесливі гривні.
Все минеться: і гроші, і слава,
Бог вдивляється кожному в душу.
Зло, не правда загинути мусить,
А від тебе, зміцніє Держава.
Повертайтесь живими, солдати,
Наче Ангели Правди і Миру
Україну свобідну щасливу,
Щоб по Духу в віках прославляти!
[img]http://s1.radikali.ru/uploads/2014/8/4/278500b67f4f14e424209ce1ab5b09db-full.jpg[/img]
[img]http://s1.radikali.ru/uploads/2014/8/4/3b3d38b90ca881c21dfad57313364977-full.jpg[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515380
дата надходження 04.08.2014
дата закладки 16.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2014
Мій сивий батьку, вже роки
Вам більше не прибавлять сили,
Й здоров'я кращого за всі ліки,
Що в панських наймах залишили.
Бо ж треба було заробить на хліб -
(В сім'ї були найстаршим братом)
І помогти молодшим всім:
Братам, сестрі на ноги стати.
Потім війна... В окопах все,
Солдатський дим від самосаду...
І вдячний долі я за те,
Що вийшли Ви із того аду.
Хоч холод, "максим" на плечах,
По "язика" повзти в болоті,
І думка: як дочка росте ?
Дружина як ? Уся в роботі.
В післявоєнний час тяжкий
Давали знать про себе рани,
Й час операцій роковий!..
До праці все ж вставали рано.
Ми з братом були ще малі
І все те мало розуміли -
Сестра і мама плакали в куті,
Це теж в них забирало сили.
Тепер на пенсії Ви вже,
Але я хочу, молю і благаю:
Нехай ріка життя тече,
Щоб праправнуків забавляли.
Хоромів Ви не будували,
Скарбів не дбали чи машин,
Але життєвий мудрий досвід
Передаєте щедро молодим.
1982р. - 1986р. м.Коломия.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418228
дата надходження 14.04.2013
дата закладки 29.07.2014
1
Спливає час, а пам`ять, мов екран,
На нім все проявляється чіткіше.
Калейдоскоп подій і поривань...
За кадром - кадр, і дати - як афіші.
2
Пригадую дитинства світлий край,
Після дощу калюж круги розлиті...
Село Рокитне, а за ним - розмай
Лугів зелених. І волошки в житі...
Всміхалася стежина у хлібах,
В моїм волоссі стрічка сніжно-біла.
До дитсадка сама долала шлях,
Де й бралося у мене стільки сили?
А поруч - ти, лив сонце із очей...
І я, дитина, спрагло, в кожне слово
Вслухалась, притулившись до плечей...
Пригадую все це, як мить чудову...
Роки майнули - коні буйногриві -
По-різному для кожного із нас.
Для мене всі вони такі мінливі,
Душі ж твоєї не торкнувся час.
Для мене ти - як дуб міцний - як скеля
Серед житейських хвиль і бурунів.
Надійна пристань - батьківська оселя.
Ти захист дати нам усім зумів.
Вже чималий і мій в житті рахунок,
І днів щасливих, і розчарувань,
Та, що б не сталось, - ти мій порятунок,
Чиню, як скаже батько - без вагань.
3
Ти, батьку, мій барометр у житті,
Як діять, з ким іти - все пророкуєш.
Зі мною поряд в щасті і біді,
Найменший порух серця ти мій чуєш.
Стою перед тобою, орле сивий,
Стою, схиливши голову свою.
Чим за любов віддячу, тату милий?
Хіба що тим, що рід твій не зганьблю.
Світи й надалі сонцем із блакиті,
Зори зорею в синій вишині.
Допоки буду жити в цьому світі,
Ти, батьку, будеш жити у мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465392
дата надходження 11.12.2013
дата закладки 29.07.2014
Я через даль заглянув батьку в очі,
Зловив той погляд теплий і сумний
І голосно промовив: «Здрастуй, отче!»
Та вигук впав на вулиці курній.
Заторохтів весело шляхом трактор,
Такий, як твій, стальний і дужий кінь.
Дивлюся вслід, а бачу тебе, тату,
Твоїх очей я бачу щиру синь...
Колись давно у вранішню годину
Просив: «Візьми мене у синю даль…»
А ти сміявсь: «Твоє ще буде, сину!
Пізнаєш в праця щастя і печаль!»
Та поряд себе все ж посадиш, тату -
Одним лиш щастям їду я в поля,
Біля керма хотілося співати –
І дихала нам святістю земля…
Ти був зі мною в полі аж до ночі:
Кермо й рілля зливалися в одне –
Ти говорив мені слова пророчі,
Про працю і про зерно осяйне...
Тепер чоло схиляю кожну днину
Забутому твоєму тракторцю,
Що ти в мені ростив одне - людину
Та в часі, тато, зустріч дав оцю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490667
дата надходження 06.04.2014
дата закладки 29.07.2014
Мати слабкість кохати не тих,
Мати силу відчути інакше,
Не шукаючи стежок простих,
Бути жінкою – кара чи вдача?
Мати владу почати війну,
Мати мудрість її зупинити,
Мати мужність сказати «люблю»
Не лише чоловіку, ба – світу!
Вірне серце спокуту несе
За доступність твою й непорочність.
Не кажіть, що краса світ спасе,
Не краса нас спасе, а жіночність!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406422
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 03.04.2014
Пробач, що не пишу тобі віршів
Пробач, що в потік образ я поринаю
Бо від байдужості холодної дощів
Я душею, як поет вмираю
Пробач, що стримуючи біль
Усієї правди не кажу
Я пережила сотні божевіль
А любов твоя складалась з міражу
Пробач, що досі ще кохаю
І вірність, мов лебідка бережу
На фото кожен вечір споглядаю
І страждань шукаю я межу
Я в кайдани тебе не схопила
Ти вільний, коханий, як птах
Це в мене щастя розірвана жила
А доля від помсти сховалась в горах
Я піду, коли твій вітер свободи
Мене на шлях новий приведе
Гордості забери нагороди
Бо їх час незабаром вкраде
Пляшку вина відкоркуй
На радощах пісню співай
Нову картину життя намалюй
І фарб яскравих додай
Ти Галатею з мене ліпив
Та не Пігмаліон ти, шкода
А скільки вкладено сил
Знає лиш днів почорніла вода
Пройдуть роки і ти мене згадаєш
Бо в пам’яті «Delete» не натиснуть
Серце мукою розкраєш
Та розумні двічі в одну ріку не ідуть…
© Леся Приліпко,10.03.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487071
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 21.03.2014
Ніжно-ніжно сонце щоки залоскоче,
Мов цілує милий в самий перший раз...
Задивився вкотре у бездонні очі
Повні раювання і солодких фраз.
Не згоріти тому, хто горить коханням,
І не потонути в морі почуттів…
Не ховай же очі! – повні раювання,
Де б ти не дивилась у своїм житті.
20.03.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487004
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 20.03.2014
(відкритий лист)
Товариш Путін, ви мене простіть,
Що пхаюся в політику високу,
Та не витримую, що жити мене вчить
Людина, як то мовиться, з «заскоком».
Що вам зробилося, який туман засів,
Що ви вриваєтесь без стуку в мою хату?
Я допомоги точно не просив –
Наразі сам умію ґаздувати.
Хоч не розкішно, може, я живу
Та я живу, пардон, у себе вдома
І до сусідів «глотку я не рву»,
Бо мова мені їхня невідома!
Не пхаю носа я ні на Кавказ,
Ні в Придністров’я – щоб сто років жили.
Так що ж за мухи покусали вас,
Що ви на мене око положили?
Я міг би зрозуміти Люксембург,
Де місця – дрібка, а людей – нівроку.
Та озирніться: де ваш Петербург,
І скільки миль аж до Владивостока!
Та вам ту землю пішки обійти,
То треба цілих два життя прожити!
А тих народів різних «до біди» -
Невже вам вдома нічого робити?!
Невже у вас, звичайно, крім Москви,
Вже все блищить, як ті котячі …пальці?
Чомусь же не додумалися ви
Далекий Схід презентувать … китайцям!
То що ж ви так вчепилися у Крим? –
Його ж і так вам віддали задурно.
І флот ваш там, побив би його грім,
Давно здійснив «експансію культурну».
А з тими, що не хочуть в «есесер»,
Що ви, скажіть, надумали робити?
Чи, може, їх поставити тепер
Попід стіну й холоднокровно вбити?..
Я можу зрозуміти майже все –
Депресія, покинула дружина…
Та чом покуту не свою несе
Цілком спокійна і нейтральна Україна?
Коли причинне місце вам болить
Й похилий вік вже не дає кохати,
До лікаря пристойного сходіть
І …вийдіть, на фіг, геть з моєї хати!
17.03.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486850
дата надходження 19.03.2014
дата закладки 20.03.2014
Сумує чудовий друг.
І сум його – ціле горе!
Говорить: «Мабуть, помру,
Ну що те кохання творить!
Як вирватись із оков?..»
О, ні, не сумуй, мій друже,
Ще буде тобі любов,
Удачлива! – і не дуже…
Ти лиш пам’ятай одне,
І що би там не казали:
Коли почуття неземне
То й цілого світу мало.
Люби! Догорай до тла!
До дна молодого серця,
Бо є для кохання пора –
Це ніжні твої сімнадцять…
17.03.2014 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486353
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 18.03.2014
Восьме березня вже близько,
Зажурився дід Онисько,
Куди йти і, що робити,
Як для баби догодити.
Подививсь зранку рекламу,
Зробить з баби світську даму,
Купить їй отой «Колор»,
Зробить у селі фурор.
Як покрасить баба коси, підмалює губи,
Від заздрощів повмирають у селі всі люди,
Геть не довго міркував пішов до крамниці,
За прилавком гарні дві стоять молодиці.
Дід забув геть, що хотів серце вилітає,
Вже одна із молодиць до нього моргає,
Подарунок треба бабі проблеми немає,
Вправно ґудзики в халаті вона розщіпає.
Є бюстгальтери у нас, а оце реклама,
Вже не баба буде діду ну, а світська дама,
Хоч кусається ціна та не річ, а диво,
Тут у діда в голові зразу зашуміло.
Одні груди лише бачить, мов сизі голубки,
Віддав гроші, полетів до своєї Любки,
А та ходить та шукає, де подівсь Онисько,
Дід летить та відчуває, що вже свято близько.
Не судилось, що казати діду святкувати,
Від мітли прийшлося швидко для нього втікати,
Справжній був в селі фурор,
Дід летів, як метеор.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/153-8-bereznya.html
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406936
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 08.03.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.03.2014
(Пащук Светлане Эдуардовне)
Кругом меня другие люди,
Другие дни и города.
Я просыпаюсь по-другому
(Теперь будильник слышу я).
И принимая все решенья,
Я полагаюсь на себя.
Но не хватает утешенья
Порой бывает от тебя.
Ты далеко, другое время:
Часы идут наоборот.
Мне посылаешь поздравленья,
Желая множество высот.
И через много расстояний
Свое тепло ты даришь мне,
Скрывая миллион страданий
В своей душе где-то на дне.
И так люблю я наши встречи,
Храню их в сердце у себя,
И помню каждый общий вечер
За чашкой кофе у окна;
И так ценю я разговоры
Твои чудесные со мной;
И уважаю наши споры
И каждый общий выходной.
И ненавижу расставанья,
И очень больно уезжать,
И говорить вновь: «До свиданья…»,
И этого свиданья ждать.
И не люблю, когда ты плачешь,
Когда скучаешь и грустишь.
Но так сложилось не иначе,
Надеюсь, ты меня простишь…
Люблю тебя, ценю и верю,
И как смогу приду к тебе,
И всю пополню ту потерю,
Что дрожью терпишь на губе.
И жизнь твою собой украшу,
В момент нелегкий поддержу,
Наполню радостью я чашу,
Тебя к своей груди прижму…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78530
дата надходження 09.06.2008
дата закладки 07.03.2014
Кто он,таинственный принц или самозванец потерявшейся в городской суете?
Нет, это глупый и беспечный сметающий все на своем пути.Он-коварный,суровый,холодный,НОЯБРЬСКИЙ ВЕТЕР.Я прикоснусь к нему рукой.В начале будет холодно,влажно.Но я его пожалею.И он притворившись в фокусника,будет жонглировать яркими тополиными листиками, словно шарами.
Ноябрьский ветер потеплеет,ему не хватало нежности и участия.Я улыбнусь ему и скажу что все будет хорошо,что люблю его.
Ноябрьский ветер забудет все обиды и подарит мне несколько теплых дней...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377754
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 19.02.2014
счастье - не статус в контакте
не наличие шапки и платья
не лайк под новой фоткой
не помады и не колготки
и даже не новенький "бумер"
это если никто не умер
счастье - не кто-то близкий
это не думать об обелисках
не новый друг и подруга
а ценить и уважать друг-друга
и держаться за старых и верных
это каждая новая жизнь, наверно
счастье - не карман полный денег
не квартира под ключ и не дом
счастье ты никуда не денешь
и не пожалеешь о нем
это здоровье родных и близких
happiness - по английски
счастье в к счастью стремлении
и счастье в его достижении
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382078
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 10.12.2012
Если пустой внутри, брось притворяться -
Все итак очевидно.
Если вдруг надоело скрываться,
Значит просвета не видно.
Лёд в глазах, на лице порцеляна,
Сердце остыло давно.
Ищешь судьбу на дне у стакана -
Не найдешь все равно.
На смертном одре сопротивляться
Бесполезно ведь, но
Если чувства начнут появляться,
Превращай свою воду в вино.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382645
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 10.12.2012
этим утром мне не согреться
не помогут ни свитер ни чай
от зимы никуда не деться
помолись обо мне невзначай
земля на рассвете остынет
догорит и моя свеча
не светиться ей отныне
помолись обо мне невзначай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380858
дата надходження 28.11.2012
дата закладки 29.11.2012
между нами миллионы шагов
серпантин дорог и путей
и вокруг больше нет ничего
лишь вереница дней
между нами пять городов
деревья, поля и села
а вокруг только шум от шагов
и заразительный смех веселый
между нами сердечный ритм
между стуками сутки слез
до тебя еще сотни рифм
мне идти по следу колес
между нами десятки вокзалов
силуэты и тени людей
от меня навсегда ускользает
образ нежной улыбки твоей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381107
дата надходження 29.11.2012
дата закладки 29.11.2012
детских лет теряется нить
улетает в небо с бантами
хочется сказать тебе, мама
так сложно мне теперь жить
но слова застряют где-то в горле
бьют изнутри фонтаном
и хочется плакать, мама
как будто случилось горе
пылятся обрывки фраз
в одинокой душе томами
тепла недостаточно, мама
что прежде грело всех нас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380628
дата надходження 27.11.2012
дата закладки 27.11.2012
В саду старому вишня розцвіла...
Так дивно, осінь вже, йде до морозів,
Все в"яне тихо, жовкне, а вона -
Заквітчана, пишалась на порозі...
Хтось говорив, що сорому нема,
Немолода, загинеш, так невчасно...
Та їй, щасливій, байдуже, дарма,
І з кожним днем все розцвітала рясно.
Морози перші... Пролітає сніг...
Гарніша ще в засніженій вуалі!
Замріяна... ну хто б подумать міг?
Що так цвістиме, всупереч печалі.
Вона ж цвіла, леліяла тепло,
Що зігрівало... де там - їй морози...
Кохання, що плекала так давно,
Летить до неї! Щастя вже в дорозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373924
дата надходження 28.10.2012
дата закладки 23.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2012
выстрелы в супермаркетах все чаще,
взрывы в метро все громче.
смотри - это будущее наше.
скажи, ты еще что-то хочешь?
ты о чем-то мечтаешь?
я давно во сне не летаю.
я давно все ответы знаю!
и, похоже, ты тоже все знаешь...
самолеты разбиваются пачками,
чужие деньги руки не пачкают.
об этом ли молились предки,
глотая дым слишком едкий?
подставляя свою грудь под пули!
чтобы мы от всего отвернулись?
выстрелы все чаще, все громче взрывы...
от героев на экранах рвотные позывы.
на лицах пестреют страшные маски -
вампиры, привидения, Йети.
ну что, жизнь похожа на сказку?
ты бы рассказал ее детям?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374485
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 31.10.2012
я стал старше ровно на сутки,
зима этим утром осень сменила.
люди прячутся в шапки и куртки.
все так же, как если б ты не изменила...
осень плюется последним дождем.
по венам бежит не кровь, а чернила,
мы ничего уже больше не ждем.
все так же, как если б ты не изменила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374476
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 31.10.2012
я не вмію любити людей.
бо, здається, нема за що.
впускаючи їх "до грудей"
жалкую одразу про щось.
я не вмію любити людей.
зрання чи пізньої ночі.
не вмію любити людей
вчитися навіть не хочу.
я не вмію любити людей.
як каву люблять, чи суші,
як матері люблять дітей
за чисті, відверті душі.
я не вмію любити людей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372503
дата надходження 22.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Білі,білі лілеї,
Як доторки ніжних рук...
Ніколи не буде твоєю,
Народжена не для мук!
Народжена не для тебе,
І не для таких як ти,
Беззвучно дотліє небо,
Навряд чи зможеш дійти...
До Брам віднайденого Раю:
Рабів там зараз не приймають!
3 травня 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334759
дата надходження 03.05.2012
дата закладки 08.05.2012
Ты в жизнь мою вошел,
Не так как входят люди:
Распахивая дверь, и вовсе не стучась.
Ты в жизнь мою вошел,
Мелодией прелюдий:
Не покоряя плоть, не втаптывая в грязь.
Ты изучал желанья,
Пытаясь лишь понять,
Моего сердца тайну,
Мой нежный взор поймать.
И время притяженья,
Мгновенно обожгло,
И жарких тел сплетенье,
Взаимное тепло…
Ты помнишь мои губы,
Слова, что невпопад,
Как удивлялись люди,
Встречая счастья взгляд.
И как спеша на встречу
все забывали враз,
И как мгновенно вечер,
Выскальзывал от нас.
И муки расставанья,
Вином пытались сгладить,
Томясь в том ожидании,
Мирское все оставить.
И жарких поцелуев
Волнующая гладь,
И в каждом сне все жду я
Мечту, чтоб удержать.
Не потерять те чувства,
Что, кажется, и лечат.
Любить – это искусство,
Беречь, а не калечить.
Не все мечты нам в силе
Приблизить к выполненью,
Но ты для меня милый,
Богов благословенье.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321503
дата надходження 13.03.2012
дата закладки 13.03.2012
Давай разом зготуєм кави,
На кухні тільки ти і я,
Такі близькі з тобою стали,
Неначе разом все життя.
Ти пригорнеш мене тихенько,
Шепочеш: «Я тебе люблю»,
А я крізь сміх «Ну, помаленько,
Бо зараз каву розіллю».
І стихну, ти мене цілуєш,
Моє кохання неземне,
На стіл посадиш і роззуєш,
І знімеш з мене геть усе.
І пристрасть танцю, як в тумані,
І час безмежний, і любов.
Шкода лиш каву розілляли,
Давай її зготуєм знов….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317870
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Все буде завтра: подарунки,
Великий день, хто ще не знав!
Також можливі поцілунки,
І побажання: - Щоб стояв!
Сорокаградусне в чарчини
Наллють самі, не проти ми,
Бо ми ж мужі, бо ми ж мужчини
( сьогодні кажуть " пацани").
І у святкову цю годину,
Як повелося із віків,
П'ємо за кращу половину:
За нас, усіх чоловіків!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316145
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 23.02.2012
Всі зустрічі в житті – не випадкові,
Їх нам із вами посилає Доля,
Десь там, на небесах вона чарує,
Кому сьогодні зустріч подарує.
Всі зустрічі в житті – не випадкові,
Усе, що сталось – не по нашій волі
Готується десь там, на небесах,
І все, що сталось – то потрібно так.
Радійте, коли бачите того,
Хто милий, дорогий для вас, кого,
Кохаєте ви щиро й до нестями,
Розлуки час завжди не за горами.
Бо вам не знати, що готує Доля,
Бо зустрічі в житті – не випадкові,
Десь там, на небесах вона чарує,
Кому сьогодні зустріч подарує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315983
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Пусть раз в году мы вспоминаем,
Что в жизни Вы мужчины есть!
Но Вас в душе не забываем...
Хвала родные Вам и честь!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242863
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 22.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.02.2012
Ти теж чекаєш свята Валентина
(або хоча б простих життєвих змін).
Зима за ніч, поодаль від стежини,
закутала берізку до колін.
Ще й на вікні азалія розквітла
під шепіт ледве теплих батарей,
а білий іній від нічного вітру
проліз у шпарки замкнених дверей.
Кімнатна тиша тулиться в долоні,
мороз на шибці птахів нахолов…
Невже ота весна на підвіконні
нагадує про втрачену любов?
Можливо… мріям збутися. Сьогодні?
З-під ковдри хукнеш - пара із легень,
дарма, що хатні капці ще холодні -
сьогодні ж свято – Валентинів день.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313677
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012
Недолог час,
И я к себе вернусь,
Уставшему под грудой многоточий.
Где жизнь еще не обретала вкус,
И оттого не чудилась короче.
Где я не ждал фортуны и побед,
Где я носился с фибрами наружу,
Когда мои неполных …надцать лет
Не истощали девственную душу.
Настанет день,
И сам себя найду.
И вытолкну с обочины на встречку!
Я буду в постмальчишеском бреду
Избавлен от возможности осечки,
Оплошности, напрасного труда,
Ненужных слов безумно нужным людям...
И жизнь моя свернет из "не туда"
В стезю, где ложных выборов не будет.
Перелистаю ряд календарей...
Под вечерок решив тоску разбавить,
Услышу приглушенное «налей…»
И руку на плечо положит Память.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312734
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
Тобі пишу, бо знаю - ти чекаєш,
Перед очима попередній лист.
Вже вкотре знов його читаєш,
Шукаючи в трьох крапках зміст.
І не кажи, що знову помиляюсь,
Що надто самовпевнені думки,
Я просто сам ніяк не начитаюсь
Тих слів, що написала мені ти.
До цього часу в небесах літаю,
Не хочеться спускатись до землі.
В польоті часто сам себе питаю:
«Ну чим в житті віддячити тобі ?»
Сказати що на світі найгарніша
Чи пісню заспівати про весну?
Від чого на душі буде тепліше
Скажи мені. Я теж тобі скажу.
І пригорну, як тільки-но приїду,
Притисну серце ніжно до свого,
Щоб навіть не залишити і сліду
Від того, що небажаним було.
Ну, а сьогодні я вже точно знаю,
Що напишу простенького листа,
Де розповім, як зустрічі чекаю.
Лише б не підвели мене слова…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312562
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Ты без меня словно раненый
и оставленный
умирать в боли ран.
Я в этом убийстве оправдана,
но надо бы
повесить меня.
Я ловко и очень уверенно
заверила
тебя, что влюблен.
Ты даже без тени сомнения
поверил мне
и был обречен.
В моих показаньях изменчивых
доверчиво
ты правду искал.
Но только теперь рассекречены
увечия,
что прятала я.
А сердце твое теперь рваное,
но рано мне
еще уходить.
Лежишь, изувеченный ранами,
но странно, ты
продолжаешь любить.
Ведь ты без меня словно брошенный
на обочине
увядший цветок.
Но знаешь, мой милый,
хороший мой,
со мною быть совсем не легко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312516
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
Дощу краплини створені для хмар...
Буває ними небо тихо плаче.
Я від очей твоїх прийму удар.
Та це для тебе дуже мало значить.
В калюжі відображення твоє
Топтатиму безжально каблуками.
Хтось серце кислотою обіллє...
Допоки ти ховатимешся снами.
Дощу краплини створені для хмар...
Так плаче від розгубленості небо.
Ти влив своєї ртуті в мій нектар...
А я, між іншим, створена для тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283593
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 08.02.2012
Его глаза грустны, ей грусть его близка.
Два сердца далеки, что вместе навсегда.
Его любить награда, ее любить не сложно.
И главное он рядом, когда ей так тревожно.
И так любовь наивна, в ней нет ни капли фальши,
Они два близких друга, а сказка длится дальше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310834
дата надходження 02.02.2012
дата закладки 02.02.2012
Как описать любовный аромат?
Как этот запах выразить словами?
Вы помните, как пахнет листопад,
Благоухая спелыми плодами?
Любовь – как свежий ветер полевой,
Как росы трав в изысканных парфумах .
Как летний день с озоновой грозой,
Как трели соловья в рассветных струнах .
Вы слышали, как пахнет дня закат?
Как дышит поле зрелыми хлебами?
Здесь дух любви, здесь страсти аромат,
Здесь пахнет радуга весенними цветами.
Благоуханье душ волнует кровь.
В нем – запах мяты, цитруса и меда.
О, как чудесно пахнет там любовь,
Где затаит дыхание природа!
В том аромате – солнышка лучи,
Плоды поспевшей ягоды-малины,
И страстный шепот милого в ночи,
И розовый нектар из губ любимой.
Сей аромат осыпан лепестками,-
Душист и терпковатый в одночасье.
Шлейф от него окутан облаками, -
Так жизнь цветет, благоухая счастьем!
С полей и гор повеяло любовью,
Что вдруг мечтой раскинулась, как море.
В ней дух небес, русалка с черной бровью, -
Все запахи в одном большом наборе!
В них – шелест леса, песня ручейка,
Благоуханье роз росистым утром.
Мне слышен этот дух издалека.-
Теперь забыть его мне будет трудно.
Хочу дышать им, вволю наслаждаясь,
Страстям позволив литься через край!
Во все века, весной благоухая,
Нас, аромат любви, не покидай!
Все в жизни будет, главное, - не плакать!
Прольются счастьем звездные дожди.
Ты только помни тот волшебный запах
И с ним – надейся, верь, люби и жди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310701
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 02.02.2012
Я приду к тебе по лунным струнам,
По огням, блуждающим в дали,
По весне вскипающей и юной,
По дорогам, тонущим в пыли…
По полям, где розовое масло,
Вытекает струйкой по утрам,
По лесам, где солнце не погасло,
По давно забытым городам…
Я давно так, милый, не любила,
Мои крылья сломаны давно…
Моя жизнь была мне, как могила
И как жить - мне было всё равно…
Но теперь я скину эти сети,
Я тобой одним теперь дышу…
И дурманит так осенний ветер,
Будто сыпет в воздух анашу…
И пускай за это наказанье,
Рок – судьба начертит мне рукой…
Искуплю я всё… но как... не знаю…
Вылью душу я тебе строкой…
А с луны уже упали струны…
При луне открыты все пути,
Ветер бьётся в поле, как безумный…
Так ответь же милый, мне идти?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147914
дата надходження 01.10.2009
дата закладки 23.01.2012
Давно я дихала тобою. Ти не бачив.
Давно чекала я на тебе. Ти незрячий.
Давно я пошепки молилася словами,
але Вона-таки залишилась між нами...
Я пам\'ятаю кожен дотик до небес
твоїх холодних, неприкаяних очей.
Коли несла тяжкий свій непокірний хрест,
в мій бік не глянув серед тисячі людей.
Я не корилася нікому, надто дика.
Лише тобі себе вінчала і клялась.
Моя надія хоч остання, та велика,
але та мрія не розквітла, не збулась...
Я не хотіла вирувати між світами.
Хотіла бути лиш з тобою, але ні...
Вона залишилась назавжди поміж нами
на кожен день, на кожну ніч, і навіть в сні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255899
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 20.01.2012
Беспощадно нежный выстрел глаз
Выпадающий из закономерности
Городских пейзажей и общих фраз
Как забытый признак манерности
Она словно фея из старых книг
Потерявшая счеты времени
Растянула годы на сотни лиг
Но не бросила тяжкого бремени
Лихорадит разум от шума трасс
И бесчувственности банкоматов
А в наушниках снова играет джаз
Из далеких-далеких Штатов
Разольем в бокалы чуть-чуть вина
Разогнав по углам тревогу
- Ты не понял? Я ведь твоя душа
- Вот и встретились… слава богу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160256
дата надходження 10.12.2009
дата закладки 20.01.2012
Ми надто сильно поспішаємось, когось назвати другом, а когось ворогом. Ми надто сильно поспішаємось, відчувати серце з першого дня знайомства. Ми надто сильно поспішаємось малювати собі ідеал людини при цьому не розуміючи хто вона: друг чи ворог, це ми надто сильно поспішаємось..
А в результаті? В результаті, ми залишаємось з пусткою у серці, з сумним образом тиші у думках, і лиш приємні спогади минулого колихають нашу втомлену душу. Іноді варто зупинитись, пригадати власну віру і зачекати. Просто зачекати.. ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307489
дата надходження 18.01.2012
дата закладки 19.01.2012
Ще вчора ти була мале дівчисько,
чекала що відчиниться весь світ.
Обійми неможливі, надто близько,
і ти тікаєш і забуті сни.
Про Рай ти мрієш днями і ночами,
коли лягаєш спати, за вікном,
літає ангел що живе між нами,
я буду кращим перед твоїм сном.
Життя біжить, здавалось буде важче,
і твої сльози – смутку водоспад.
Не бійся мила, завтра буде краще,
і Сонце ще засяє нам не раз.
Ще вчора ти була мале дівчисько,
хотіла відчинити цілий світ.
І хмари були завжди надто близько,
ти відчини, розтане серця лід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307178
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 17.01.2012
не відпускай, коли тримать ще сила
коли вогонь надії в серці ще горить
коли закривши очі на хвилину
ти повертать не хочеш ні на мить!
не відпускай, коли ще серце бється
при зустрічі, при новій смс
коли воно на частки бється
якщо із іншою він десь
не відпускай, коли чекать ще можеш
і можеш проганять журбу
і злії думи ти від себе гониш
і віриш ти у мрію - у свою!!!
не відпускай, повір у себе
повір що разом доля вас звела
і поєднала десь на небі
де сутінків порожня суєта
не відпускай, коли ще у душі палає,
коли ще не погасла у душі свіча
коли ще той вогонь не догорає
і серця пісня зовсім не німа
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269647
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 17.01.2012
Раскололи.
Половинки.
Разлетелись кто куда.
Бог сказа: - Ему на Север.
Мне сказал: - Решай сама.
Разлетелись.
Закружило.
Опыт жизни набирать.
Притяжение остыло,
Но задача – Повстречать.
И бросали,
И страдали.
Выбирали не свое…
Стены лбом мы прошибали.
Жизнь по кругу все равно.
Остановка.
Сделан вывод,
Что неверен этот путь.
СМСку написала…
Слава Богу!
Есть ты тут.
Как же много половинок
В поисках всю жизнь бегут
Нам с тобой подфартило…
Сделан вывод.
Найден путь.
05.01.2012.
О.Тищенко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305962
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 12.01.2012
***
Летишь в последний раз
На мой безмолвный зов.
Ты немощен и слаб, -
Не скроешься в "иначе".
Минута до утра
И стрелами часов
Пробиты два крыла,
Но ангелы не плачут...
Почти не опоздал:
"Прости, не уберег..."
Так легче умирать, -
Вдохнув твою усталость.
Проклятье или дар?
Разводит руки Бог,
И мы в который раз меняемся местами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286228
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 12.01.2012
Лоредані
Сумує сум. Печаль в печалі...
Човни дрімають на причалі.
Поволі море камінь точе,
Лоскоче п'яти діві-ночі.
Світанком визріва Венера,
Над світом сходить Нова Ера.
Там де Богиня сумувала
Зоря кохання в море впала,
І піднялась любові хвиля -
Змела розпуку без зусилля
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305899
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 12.01.2012
Я вперто йду вперед, щоб вічно жити,
Аби радіти доблесті діянь.
Я хочу встигнути усе зробити,
Бо завтра пізно буде - без вагань.
Потрібно вірити уже сьогодні,
А завтра може наступити смерть...
Пізнати світ, не слідувавши долі
І йти постійно на щоденний герць.
Повір собі, будися в насолоді -
Життя сьогодні в нас таки одне,
Не завжди слідуй переможній моді -
Тебе не заведе вона ніде...
Потрібно вірити уже сьогодні,
А завтра може наступити смерть...
Пізнати світ, не слідувавши долі
І йти постійно на щоденний герць.
09.01.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305351
дата надходження 09.01.2012
дата закладки 09.01.2012
***
Я хронически недолюблена.
Почему? Почему? Почему?
Ласки сняты с первого дубля
И уволены девять муз?
Почему приговор молчание
Всем вопросам моим, стихам?
Для чего по тебе скучаю я,
Мой рассеянный нежный хам?
Забываешь меня задабривать
Приношениями цветов,
Приглашать иногда на хотя бы вальс,
Удивлять, мне подав пальто.
Не глядят на меня завистницы
Восхищенно: Вот мне бы так!
Я нуждаюсь в пустых бессмыслицах,
Но ленишься ты их шептать...
Поцелуи не губят губы мне
И не лечат мне плеч. Одна
Я хронически недолюблена
И хронически влюблена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286574
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 09.01.2012
Вустами сонця зачерпнути,
Відчути серцем висоту....
Хоч раз надпити і вдихнути...
Твою любов і доброту!
Бо я ніхто,ніхто без тебе....
Без тебе я самотній пілігрим,
Ти пелюсток загублений із неба,
Кимось добрим,світлим і святим!
7 січня 2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304901
дата надходження 07.01.2012
дата закладки 09.01.2012
Прости меня, но твоё время истекло уже давно
А ты всё так же поливаешь “этот мир” слезами
Позволь, я всё-таки закрою в комнате окно,
чтобы в него ты не смотрела грустными глазами
Я давно нашёл другой мир. Там полно чудес
Не плачет небо там, и нет желтушных листьев
Мой мир сегодня – новый день, сейчас и здесь!
А не пылится в ящиках почтовых, в письмах
Я устал всё время дожидаться весточек твоих
Сегодня мне они уже и не нужны. Прошу, поверь!
Этот мир не обеднеет, если не увидит нас двоих
входящими в распахнутую общей ложью дверь
Прости за всё. Спасибо за приют, тепло, уют!
Я должен идти дальше. Ведь и жизнь идёт
Пойду туда, где мне метель и вьюга вновь споют
О том, что жизнь прекрасна. И меня жизнь ждёт!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304576
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 09.01.2012
Боятися шаленості і знати,
Що все минає, спопеливши душу.
Частинку серця щиро віддавати,
Цілющою водою злити сушу.
Боятися відчути неминучість,
Яка не обіцяючи нічого
Щораз сильніше і сильніше душить,
Твого життя торкаючись німого.
Боятися зустріти цю самотність
І не від браку тих, хто поруч ходить,
А тих, хто розуміє твою сутність,
Хто серце чує, від біди відводить.
Боятися любити, бо кохання -
Розпеченим ножем наскрізь, а далі -
Ятрити душу марним сподіванням,
Писати на папір усі печалі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304625
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 06.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.01.2012
Всех: неприкаянных, робких, больных, красивых…
Я до того устал, что готов простить.
Господи! В час отчаянья дай мне силы
Выдержать всё, что встретится на пути.
В мире, пропахшем гарью и керосином,
Не различающем искренность и вину,
Просто напомни, что небо должно быть синим.
И не позволь свернуть.
Господи Боже, случайся на свете чаще.
Вверь нам, на ощупь блуждающим по Земле,
В сотнях столетий, бессмысленных и пропащих,
Пару десятков любимых тобою лет.
С претензией на тонику
С благодарностью приму замечания относительно пунктуации.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248346
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 04.01.2012
Падал белый снег бесшумно,
Я поздно ночью шел домой.
Все мысли путались безумно,
Напоминая, как болен тобой.
Я слушал, как ты говоришь,
И мне казалось, ты во мне.
Во сне передо мной стоишь,
И быстро растворялась в тишине.
Я шел один под этим снегопадом,
И думал только о тебе одной.
Я ждал, когда ты будешь рядом,
Когда станешь моей женой.
Тогда пройдет мой снегопад,
Мы не увидим больше зиму.
А с неба льется водопад,
Тебя я больше не покину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304224
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.01.2012
У Новий рік я хочу загадати,
багато сміху, сніжного тепла,
щоб люди розівчились сумувати,
за тим що не дорожче за життя.
Щоб люди мали крила і літали,
у мріях, серед снів де цвітне Рай.
Було б так добре, якби пам’ятали,
про Сонце й дивовижний Неба край.
Щоб діти сміхом денним накривались,
мов ковдрою, що гріє почуття.
Було б так добре, якби ми навчались,
дивитися передом на життя.
Щоб люди до пізна не залишались,
у пустці, що мабуть така німа.
Було б так добре, якби закохались,
і цінували посмішку щодня.
У Новий рік я хочу нагадати,
що кожне слово гріє почуття.
Ти можеш те що хочеш пам’ятати,
лиш не забудь мелодію життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303874
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 03.01.2012
Я дякую тобі, мій день прийдешній,
за сонце в гронах темно-синіх хмар.
За далечінь гірську до нових звершень,
за поштовх в спину, хоч який удар!
Я дякую тобі, крилата Мріє,
за шторм уяви і за штиль терпінь.
Понад усе сьогодні мене гріє,
що Твої очі неба має син!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303875
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 03.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.12.2011
Зливалося небесне полотно
З морським аквамарином...
Котились хвилі плином,
Цвіло коралами прозоре дно...
Запінивсь берег, всіяний піском,
Голубив наші ніжки,
Змивав слідів доріжки,
І вітер ледь торкався холодком...
Відкрилось небо у твоїх очах,
В моїх — буяло море...
Ти кликав: “Ясна зоре,
Без тебе навіть місяць вже зачах...”.
Цілунками хапали ми озон,
Неначе рибки в парі,
І усміхались хмарі
В мрійливий оксамитовий сезон… 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302146
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 30.12.2011
Світи ж бо, зіронько ясна,
Жагучим самоцвітом,
Де море хвилю напина
Вітрилом понад світом.
Там, де скеляста булава
До сонечка всміхнеться,
І, де прокинулась трава,
Що сонною зоветься.
Сіяй же, зіронько, мені,
Розсип своє проміння!
Де гаснуть мрії, мов огні,
Посій в душі сумління.
Щоб воно в совість проросло
У кожної людини,
Пустило радощів зело
Від стиглої зернини.
Нехай щебечуть солов’ї,
Купаються у хмарах,
Серця в пустелях, кочові,
Єднаються у парах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303153
дата надходження 30.12.2011
дата закладки 30.12.2011
Не верится – две тысячи двенадцать!
Новый виток, а может быть, рубеж…
С тревогой ожидаю я, признаться,
Столько предчувствий, страхов и надежд.
Но что нас ждет – the end или начало,
Известно только Богу одному,
А мы же встретим год, как и встречали,
И проведем, как надо, "по уму"…
Желаю вам, друзья, не падать духом,
И не терять ни денег, ни людей,
И пусть обходят беды вас и слухи,
Но посещают тысячи идей.
Желаю вам, чтоб души не мрачнели,
Не верьте ложной власти серебра,
Поверьте в мир, что создал Боттичелли,
Мир ярких красок, света и добра.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303152
дата надходження 30.12.2011
дата закладки 30.12.2011
Пусть все невзгоды и печали
Кошачий год с собой возьмет.
А все, о чем только мечтали,
Черный дракон с собой несет.
Улыбки, радость и веселье
Не покидают пусть ваш дом.
И с новогодним настроеньем
Все соберутся за столом.
Под бой курантов звон бокалов.
И всем спешу я пожелать-
Пускай удач будет немало...
Дракона всем за хвост поймать )))
Дорогие мои, с наступающим годом Дракона!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303163
дата надходження 30.12.2011
дата закладки 30.12.2011
Пусть в зелёный год Дракоши
Зеленеют ваши гроши,
Чтобы вам не было леньки
Загре...ать лопатой деньги,
Уродилась чтобы репка,
Чтобы дружба была крепка,
Мудрости три головы,
Чтоб здоровы были вы!
Чтобы не было напасти
Вы огнём из его пасти
Разжигайте только страсть,
И Любви признайте власть!
Чтобы счастье, как закон
Ввёл для каждого Дракон!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303099
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 30.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.12.2011
я молю Тебя, Господи, сбереги
его
от... самого себя...
дай, Бог, тихой реки ему
берег и
мост ко мне на стальных цепях,
чтоб ни сжечь, ни взорвать
его, ни сломать,
он не смог никогда и знал,
что на том берегу
и не на словах жду без устали я одна...
дай рукам его, сердцу и духу
сил
выжить, вынести и суметь,
в кровь края нецелованных
прикусив, не разменивать жизнь на
смерть...
дай, найти ему, Боже, а не
искать,
не влюбляться дай, а любить,
пусть жестока дорога и не близка,
Ты храни его.
в поле битв
пусть любовь моя станет ему
броней
от потерь и сомнений стрел. я прошу, дай мне, Господи,
знать о нем,
что он жив, невредим и цел.
Ты отдай мне всю горечь и
боли яд,
что готовил ему. И с ним
если даже устанешь быть,
Боже, я
не устану его хранить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303062
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Пробач що не тобою я жила
Пробач що не тобою я хворіла,
Що у твоє життя я не внесла
Хвилини радості і нотки божевілля.
Пробач що наш початок став кінцем
Пробач за ті слова що не сказала
Пробач, що ранок наш сьогодні
Я вже без тебе зустрічала.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296530
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 29.12.2011
Михайлу Плосковітову
Міша, усі чекають на Твої нові вірші :)
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Яскрава, красивіша за богиню.
Тебе любили всі без таємниць,
І тільки в тіні татових крамниць,
Поставив свою ятку темно-синю
Ремонтник, що по-справжньому кохає.
На тебе він дивився, і літав
Під звук любові радісних октав…
Та хто там на ремонтника зважає!
Та сталось так, що ти верталась з бару,
В компанії нових багатіїв,
Ремонтник у цей час обідав, їв,
Коли побачив над тобою хмару.
Один тебе схопив за коси тяжко,
А інший рот долонею закрив…
Ремонтник знав, що це крутий обрив –
Спішив на допомогу своїй пташці!
Вони хотіли ніжностей дівочих?
І тут один з багатіїв замовк,
Усе ще лютий, як голодний вовк,
Отримав шилом прямо межи очі.
А іншому ж ремонтника не треба!
З кишені найчорніший пістолет
(Та це ж падіння, а не вірний злет!)
Він витягнув, і вистрілив у тебе,
А захисник махнув удруге шилом…
Взуття ремонтник все життя латав,
Він за хвилину вже і не літав! –
Убив обох, щоб врятувати диво…
Ще так ніхто не сумував за світом,
Як ти, коли відчула небуття…
Він був простим ремонтником взуття,
А ти була його яскравим літом.
Стікала кров’ю, падала, молилась,
Дивилась на його брудне лице,
Ти плакала! – а втім, до чого це? –
Ти вижила, однак, сама лишилась.
28.12.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302895
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Підніми очі в небо…
Підніми-ну… не бійся!
Господь створив його для тебе,-
Щоб ти хоч іноді туди дивився!
Хоч іноді дивився на зірки,
На мерехтливе полум*я любові!
Люди даремно палять сірники,
І проливають відра крові…..
У кожному з нас є любов,
Вона є в мене і у тебе,
У кожному з нас є любов…
Але завжди не вистачає….
якихось півкроку до неба!
27.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302845
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Не держись за мундштук,
- устанешь.
Ты от дыма хмельной вдвойне.
От чего же, так милый страдаешь?
Под иконой на серой стене.
Что теперь не дает покоя?
Может, шум за окном, гроза?
Не смотри на прохожих с укором.
Не смотри равнодушным в глаза.
Я за нас помолюсь на рассвете,
за бессонницу, как наяву.
Обещаю, на все дать ответы.
Каждый вечер писать "никому".
Говорят, если быть в одиночестве...
сердце сможет хранить в себе жизнь.
Если хочешь, уеду без почестей.
Не вини себя.
- Это каприз.
Путь разбит, как бокал хрустальный.
поезд мой отправляется,
зря,
Я тебя попросила в отчаянии,
посмотреть равнодушной в глаза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295822
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 28.12.2011
Никогда ничего не спросит
Новый Месяц, смотря с небес.
Только свет на брусчатку бросит
Для таких же, как я, повес.
Отголоски былых укоров –
Шёпот памяти не затих
И бунтарский мой дикий норов
Мне диктует безумный стих.
Я опять задаю вопросы
И найти не могу ответ.
Обступили кольцом торосы,
Но я вижу средь них просвет.
Мне поможет найти дорогу
Лунный луч – колдовство пера:
Нарисую себе пирогу
И отчалю, шепнув: «пора…»
Хитрый Месяц сверкнёт улыбкой
И растает последний снег,
А на лунной дорожке зыбкой
Одинокий танцует Лег.
18.01.2010, Полтава
Леги - высшие существа. У каждого человека есть свой Лег-покровитель.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302258
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 25.12.2011
первый снег
робкой белой нежностью
бессердечного декабря
обнял улицы
безутешные,
незамеченным он не зря
в старый парк
полусонный стежками
тихо, вкрадчиво так, вошел...
даже скрипом
не потревожил он
думы мрачные
лип.
свежо
и легко спящим кленам дышится,
снятся елям цветные сны,
песней южного ветра
вышиты
из прекрасных чудес лесных...
я любуюсь покоем,
таинством
первоснежия из окна,
жаль, в твоем пока
красота его,
занавешенном,
не видна...
соберу в ладонь
с подоконника
серебристую благодать
и шепну: ты лети тихонечко,
но прошу, долети туда,
где в огромном и безнадежно
сером городе
очень ждет
кто-то важный
в окне, нарочно
перестукиваясь с дождем...
декабрь, 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302063
дата надходження 24.12.2011
дата закладки 24.12.2011
По окнам час уже стучится дождь,
И в лужах отражается закат.
Я знаю, что сегодня ты уйдешь,
Умоешь руки, как судья Пилат
Я не в обиде, я сама хотела
Закончить все так, на хорошей ноте,
А сердце у меня переболело,
И для меня теперь уже никто ты.
Мы просто прошлое с тобой забыли,
Решили зачеркнуть его и вновь начать.
Вам не понять! Мы так тогда любили,
Что остается только помолчать.
А я ведь тоже виновата в этом:
Процесс распада не остановила.
Ты сам не знал где я, а я не знала где ты,
Но я тебя тогда еще любила...
Ты не суди меня, мой друг, любовь не вечна,
Не долги были чувства, не крепки.
Мы были счастливы и так беспечны...
Мне будет не хватать твоей руки.
И я уже лечу сквозь время вниз,
А ты остановить это не смог.
Поверь, любовь - не чей-нибудь каприз,
Ее давным-давно придумал Бог!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301765
дата надходження 23.12.2011
дата закладки 23.12.2011
Шорох листьев слыхать во мраке,
Звёздный свет - на изгиб лозы...
Повествует о нашем браке
Непонятный иным язык.
Загасил ветер в доме свечи,
На пол штору сорвав с окна
И окутало милой плечи
Платье лунного волокна.
Усмехается юный месяц,
Слышен запах таёжных трав.
По ажурным перилам лестниц
Прогуляемся до утра...
Я придумал чудные речи
И тот ветер - сам породил,
Чтоб желала ты каждый вечер
Засыпать на моей груди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299933
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 16.12.2011
Ніч ставить місячно
три знаки оклику
за безкінечністю
од твого доторку.
Ніч ставить лагідно
вже коми розпачу.
Твоїм я вигином
упитись досхочу
так хочу спалено.
Вкрай крапкокомово
на тебе звалено
моє невмовлене.
Ніч пахне рисками
тирепобіними,
коли я з ризиком
до тебе вибреду.
Ніч тихо-кам"яно
шуршить по гравію,
уже начхать мені
на орфографію.
Ніч розділяє нас,
дефіс єднає знов
і в цей, і в інший раз
ти знак моїх основ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298949
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 10.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.12.2011
Как жаль, что снег не выпадет. Прощай,
Последний признак призрачного счастья.
Я задохнусь в неношеных вещах,
Любимых и ненужных в одночасье.
Твоей любви не хватит для зимы
И для снегов, твое скрипящих имя.
Холодное зачеркнутое "мы"
Скользит соленым чем-то по щетине.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297587
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 03.12.2011
Холодна ніч й тремтить струна гітари,
немов шукає вічного тепла.
Зима відчула що говорять хмари,
забув, як жити без твого життя.
Дивись на зорі, щось їх ніч турбує,
поглянь на місяць, досі ще живий.
Моє бажання твою тишу чує,
в майбутнє двері ночі привідкрий.
Холодна ніч й мовчить струна гітари,
на завтра заварю солодкий чай,
і залічу давно забуті рани,
живи, кохай, тепла не забувай…
Ми будемо з тобою відчувати,
звук сонця і пісні його тепла.
Ми будемо з тобою пам’ятати,
наскільки близько спільна тиша дня…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296429
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 29.11.2011
Це твій політ – останній подих вітру.
Тікаєш від примарної зими.
У небі ти співаєш пісню хитру,
чекаєш на повернення весни.
Летиш крізь час, крізь стомлені кордони,
у даль, туди де неба видно край.
Тебе хвилює відстань, не закони,
ти вільний птах, про це не забувай.
Розпустиш крила, в думці відлік часу,
цю кількість днів шукатимеш тепло.
Холодне сонце чує пісню вашу,
небесний місяць віддає добро.
Це твій політ – лети і повертайся,
відпущу, але ти не забувай.
Зима натхненна скаже посміхайся,
про літо тепле завжди пам’ятай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296635
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 29.11.2011
Небо вкрилось рожевим -
Мабуть, на завтра дощ.
Я так хочу до тебе,
Хочу до тебе знов :
Просто бачити очі,
Просто почути правду..
Я сказати щось хочу.
Знаю, що ти пробачив.
Хочеш чорного чаю?
..Сонце униз прямує.
Я на тебе чекаю
Завтра. У дощ. Цілую.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296641
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.11.2011
Виглядає мати на дорозі сина,
У хустині білій дивиться у даль,
І сльоза стікає, ділась десь дитина,
Туга серце крає і гнітить печаль.
Вже багато років, як пішов із хати,
Залишилась мати, як палець – одна,
Почала хатина у землю вростати,
А синочка й досі з вирію нема.
І не раз здається вдалині дитина…
Та проходять мимо образи чужі…
І чекає мати, виглядає сина,
Є надія в серці, хоч і біль в душі.
І почув Всевишній мамині молитви,
Повернувсь додому, посивілий син…
І до ніг припала, сльози полилися,
Бо в житті у неї тільки він один.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296466
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011
ты когда-нибудь целовала мужчину
дико, страстно, никого не стесняясь?
ты кололась щекой о щетину,
в ритме танго едва касаясь?
ты когда-нибудь обнимала мужчину,
все теснее к нему прижимаясь?
ощущала ли ты его спину?
в плечи, в кожу ногтями впивалась?
ты когда-нибудь отдавалась мужчине?
в стонах, криках под ним извивалась?
ты хотела родить ему сына?
ты хоть раз ему в этом призналась?
если ты не любила мужчину
и тебе по нему не страдалось,
ты не сможешь познать мою силу,
ты не сможешь понять мою слабость.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296217
дата надходження 27.11.2011
дата закладки 27.11.2011
Марна трата… Залишки часу…
Сіре небо – провокація ночі,
Слухати поради – не буде спасу,
Не зупиняйся. Життя – це коли хочеш…
Відкрий свої очі – обирай що схочеш!!!
Бо заморочить тобі шлях - люд «пророчий» -
Наше право в Серці - пульсом стукоче
Ти сам свого життя – єдиний зодчий!!!
Рівна хода коли нестерпно,
Витримка – це привілеї вина.
Не варто чекати на милосердя
Тільки сам в змозі вибратись з дна…
Відкрий свої очі – обирай що схочеш!!!
Бо заморочить тобі шлях - люд «пророчий» -
Наше право в Серці - пульсом стукоче
Ти сам свого життя – єдиний зодчий!!!
Чи хочеш ти бути як усі?
Чи маєш право щось обирати?
Чи винен нести, то неси,
Але твій плюс, якщо можеш тікати…
Відкрий свої очі – обирай що схочеш!!!
Бо заморочить тобі шлях - люд «пророчий» -
Наше право в Серці - пульсом стукоче
Ти сам свого життя – єдиний зодчий!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295870
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 26.11.2011
Осенний лист влетел в моё открытое окно
Наверно листик знал, что жду его давно
А может быть случайно, на минуту заглянул
Скоро снова улетит и пустится в разгул?
А может быть останется со мной на пару лет?
Будет слушать вечерами мой несносный бред
А я как и всегда: горячий кофе, сигареты
Глупые вопросы и невнятные ответы
Сотни книг, кино, тепло, уют
И с радостью бегу туда, куда зовут
Ведь осень редко так в объятия зовёт
Всё чаще убегает, оставляя синяки и лёд
Но может ЭТА осень будет настоящей
Будет в гости заходить ко мне по чаще
И может быть дождями в душу мне не плюнет
И плевать на то, что моя осень началась в июне:
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266336
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 25.11.2011
Осенний парк. Улыбка солнца, что уже не греет
Резкий ветер гонит листья по нехоженой аллее
Сотни, тысячи, десятки тысяч жёлтых листьев
Каждый листик – это сотня разных мыслей
О печали и тоске и о любви в холодном ноябре
О том, что жить хотелось в понимании и добре
Тепло минутное ушло, когда шёл первый ливень
Ускользало счастье потихоньку, и его ловили
А точнее: по кофейням и кондитерским искали
Если находили вдруг, то его из рук не выпускали
Прижимали к сердцу, открывая свою душу
Говоря себе: я обещаний вовсе не нарушу!
Только будь со мной. Останься на десятки лет
Пусть даже всё это звучит как сумасшедший бред
Ведь не часто в жизнь приходит искреннее счастье
И так хочется всё это удержать, хотя бы части
Всё что было: встречи, книги, кофе и печальные стихи
Есть картина. Нанести осталось лишь последние штрихи
Слова: прощай навеки друг мой, самый близкий, верный!
Или: остаюсь, сегодня я с тобой в сей вечер скверный!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295763
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
. Перемен! - требуют наши сердца.
Перемен! - требуют наши глаза.
В нашем смехе и в наших слезах,
И в пульсации вен:
"Перемен!
Мы ждем перемен!"
КИНО
Не каждый тот воин,
кто молвит про битвы,
Не каждый тот вор, кто украл,
Не каждый тот волхв,
кто читает молитвы,
Не каждый обманщик соврал.
Не всякий – учёный,
кто ведает числа,
Не всякий с медалью – герой,
Не всякий – философ,
кто, в поисках смысла,
Вдруг жизнь называет игрой.
Не каждый солдат, тот
кто служит Отчизне,
Не каждый – палач, кто рубил,
Не каждый тот врач,
кто спасает нам жизни,
Не каждый любовник любил.
Ты этому нас обучал в своих песнях,
Сквозь мыслей и фраз решето
Журчала вода из источников пресных –
От жажды не умер никто!
Ты жил, как умел и ушёл раньше срока,
Любил лишь своё ремесло.
Легендой безсмертного русского рока
Зерно в нас твоё проросло.
15.08.2009
*Памяти Виктора Цоя (21 июня 1962 – 15 августа 1990)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295372
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 24.11.2011
Pensavo che posso in modo migliore
andare avanti in caso di corsa,
ma sono sfigato! Il mio dolore
e sempre con me, nella tasca, in borsa.
E niente a me non mi puo aiutare:
i luci del sole, neanche il vento.
Vorrei al tramonto pian piano cantare,
ma la mia voce neanche la sento!
Ci rido frequente pero dal dolore.
Fa male ad anima, fatta di vetro.
Allora va bene che il mio cuore
Si e fatto dai pezzi di ferro e pietra!
Сердце
Я думал, получится всё, если может
Вперёд не идти, а бежать что есть мочи,
Но я – неудачник! И боль меня гложет –
В кармане моём среди дня и средь ночи.
Ничто мне не может помочь уже больше:
Ни солнца лучи, ни дыхание ветра.
Я петь на закате хотел бы чуть дольше,
Но голос ныряет в незримые недра.
Я часто смеюсь, только больше – от боли
И жжёт мою душу отчаянный пламень.
Привык уже к этой незавидной роли,
Ведь сердце моё – то железо и камень!
13.11.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295377
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 24.11.2011
Минуты - тонкие иглы,
Часы - ледяные мечи: -
Чужие недетские игры
Жестокие в: Помолчим.
Окно застеклила белым
Безмолвием - шах и мат, -
Тоска в чужезимье грела
Возможность реванша - март.
Разбито вдребезги небо,
Рассыпано под ноги - снег...
Как лечь на него и мне бы,
Поверженной, не краснеть?
Лежать, не боясь растаять,
И наверняка простыть,
Зима - мне не мать, - чужая,
Не станет лечить... А ты?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294448
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 20.11.2011
В Жизни всякое бывает.
В Жизни мы себя смелей.
В Жизни мы не забываем
Все те краски прошлых дней.
Жизнь - наполненная чаша.
Жизнь - небесный океан.
Улыбайтесь в Жизни чаще -
Скоро улыбнутся вам.
Каждый день живи с улыбкой.
С каждым часом будь смелей.
Жизнь всегда висит на нитке,
Удержись же ты на ней.
Больно будет - ты не плачься,
Стыдно станет - позабудь.
Что бы не было - не прячься.
С гордость пройди свой путь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294185
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 20.11.2011
Листопад приходить без запросин,
Сідає мовчки і скидає плащ...
Він забере з собою нашу осінь,
Вона піде в минуле-плач,не плач!
А нам залишиться лиш звук,
Ніжний звук осіннього дощу,
Не встояли над прірвою розлук,-
Немає сил:я більше не кричу....
Осінь, багряним сліпучим, листям
Палить за собою вчорашні мости,
Я думав,що завжди буду з тобою,
Я думав,що завжди буду з тобою,
Але не зміг я з осені піти!
18.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294336
дата надходження 19.11.2011
дата закладки 19.11.2011
Здравствуй Безруков, здравствуй Антоха,
В мире кино всё не так уж и плохо.
Скупость душ придворных интриг,
Бутафория Неба, грим и парик.
Герои уходят и приходят снова,
Вот только жаль Серегу Бодрова…
Фильм лишь игра с сочетанием слов:
Вера, Надежда и конечно Любовь,
В жизни же смысл наоборот –
Кто бьёт первым - тот и живет.
Каждый видит в себе... Героя,
Вот только жаль Виктора Цоя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293867
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Ну ось, останній з друзів, подзвонив,
Назвав, між іншим, добрим олігархом.
Питав роботи, щастя, дивини́,
Копавсь у фото-інститутських ла́хах...
...Раніш, я кликав друзів...йшли, не йшли.
Зривали куш – зникали, без подяки.
Тепер, мій хист – ховавсь в лімфовузли
Від до́торків до шкіри, маніякних...
Їм, совісливим – важче, ніж простим,
До рівного – ягнятком плазувати,
Збудовувать у со́бі форпости -
Розмовні обережні «словоска́ти».
«Жилося - в дуже різних нам світах!», -
Пояснював, просив : поговорити,
Поси́діти, - «Бо тисне ж спрагота́, -
Бо всюди ж – і нероби і бандити...»
Я радісно зустрів його, а він
...Втирав себе на «Лондонську» посаду,
Що...пальцем вже друкує Голові
Сусідньої Сільради зміст наради!..
Я гриз горішки, я ніяковів,
Кусав думки за виниклу буденність.
...А за дверима - сніговий навій
Весну питався за надію й чесність.
13.11.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293009
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 14.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.11.2011
Мне не сбежать от самого себя.
Попытки бегства караулит вечность.
Уверенно протягивал конечность
Под каждый тост пьянеющих ребят.
Скисали дни в привычном темпе, но
Я находил на дне бокала тело,
Которое ”она бы захотела”.
Но всё враньё: стихи, любовь, вино…
Я подыхал вне времени и фраз
О том, что всё по-прежнему неплохо.
Тускнели сны, родимая берлога
Теснее становилась каждый час.
А за окном кипела суета.
Я наблюдал за сменою сезонов
И оставался вне судьбы, ”вне зоны”…
Я б мог начать всё с чистого листа,
Но всё, что не успел прожить, сказать и…
Останется в оконном конденсате.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271884
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 13.11.2011
Сиділось п"янко в теплім домі,
ти десь поділася за звичкой,
мені ж ввижалися безмовно
твоя торбинка й рукавчики.
Втепливсь у крісло. Ти, гадаю,
скоріше палиш на балконі
Мій світ бездумно помирає
у твоїх пахощах полоні.
Все в темний тон, без візерунків,
тебе тягнуло на простіше.
Тобі я злодій для грабунків.
Усесвіт твій на мене дише.
Запам"ятовую дрібниці,
шершаві пальці давлять скроні.
На кріслі речі ти лишила
ніби простягнуту долоню.
Ти повертаєшся з балкону,
фінал прийма ця кінострічка.
Чомусь урізались між скроні
твоя торбинка й рукавички.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292630
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 13.11.2011
Я снова молча вылечу в окно
И молча с твоего холодной
каплей
Стеку... Смолчу запретнейшей
из нот, -
Я - неуклюжий молчаливый Чаплин,
Что в не моем пустом немом
кино
Играет роль не главную
Печали
Твоей... И в титрах имя проскользнет,
Очерченное гранями молчаний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292353
дата надходження 11.11.2011
дата закладки 11.11.2011
Зламала зуб, вівсяний пряник…
Це ти купив мені до чаю.
Налий води, іржавий краник…
Та змін давно не помічаю.
Всі будні повз… і я одна
Долаю відстань до порогу.
По сходах вниз, моя вина,
Бо не спіткнутись мала змогу.
Хапаю пальцями білет.
Зупинка, люди, мідний дріт.
Знайомий голос і жакет.
Це ти… не ти… сказав «привіт».
Нехай я знаю, я не та…
«Ну де ж ця клята запальничка».
Я хочу диму на вуста.
Я не хвилююсь просто звичка.
Проникнусь подихом весни.
Невдалий день для сновидінь.
Ці очі дивні, це вони…
Та я піду, чекати лінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292045
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 10.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.11.2011
Пробач, я посміла танути
На сонці, що зветься Ти,
Та знову і знову глянути
У небо мені кортить...
Пробач, океане безмежний,
Тебе по краплині п'ю,
і в хвилях твоїх бентежних
Солону печаль топлю...
Пробач, небокраю далекий,
Що лину повз тебе я,
Єдина моя небезпека -
Забути твоє їм'я...
Літо, 2004.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291825
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.11.2011
Каждому молодцу снится
Каждую осень - весна.
Каждый ухватит синицу -
Каждый наестся сполна.
И, каждой твари - по паре,
Каждый в мечтах - чародей.
В каждом живёт добрый барин,
В каждом скучает злодей.
Каждому верится в Бога
В каждого час роковой,
Каждый в болезни - убогий,
Каждый казнится молвой.
Каждый под мухой - отважный!
Каждый желал барыша.
Каждый для каждого - каждый.
В каждом ютится душа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257818
дата надходження 05.05.2011
дата закладки 08.11.2011
мы боремся смело
с ветрами
потерь
c упорством
лихого коня
не надо
ломиться
в открытую дверь,
открытую
не для тебя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288933
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011
На словах мне передай
Нежность,
Пусть прервет их череда
Грусть.
Не торопится рассвет
Брезжить,
Дров в горящей синеве
Хруст.
Я скучаю по тебе.
Очень.
Пусть исчезнуть не успел
Ты.
А по буквам на спине,
Хочешь?
А дыханием во мне
Дым?
Разве не было вот так
Вечно:
Эхом Ты на эхо
В такт
Я?
Целым "Мы" из половин
Лечь бы
Зеркалами,
Словно Инь
Янь.
Почему алмазы лишь
в небе?
Бирюзовыми глядишь
В яд –
Темный омут -
Черный в них
Лебедь
Отражается,
В твоих –
Я.
Целовать и целовать –
Брежу…
Отвергая кружева, –
Сплю…
Передай мне на словах
Нежность
Вместе с выдохом на «Лю» -
«Блю…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286227
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 05.11.2011
У світлі свічі обсипалися руни
і тіло вогню за сльозами сплива,
злітають під куполи неба безшумно
молитви мої… думи, відчай, слова…
Очищення їх від брудного намулу
плекало чекання розкритих небес,
і пальмове гілля, і одіж, і мула,
й Месію, і риб з ійорданових плес…
А світ не пускав, обійнявши безвихідь,
В зневірі штовхаючи на гільйотину…
Згоріла свіча і молитви затихли…
Де ж пристань душі?
Розкажи мені, Сину!
Направ же, мій Отче, компАс та вітрила,
окресли пунктири майбутніх доріг,
наповни польотом у ангелів крила,
що чистий приносять до пристані сніг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290895
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Бачу, на вулиці люди,
Відчуваю ритм метушні,
Ідуть всі вони у нікуди,
І ховають обличчя свої.
Без радості смутку й емоцій,
Байдужість у їхніх очах,
І думки своєї не мають,
Заблукали в рекламних щитах.
У собі їдуть, без зупинну,
Очі уткнувши в асфальт,
Здається відчули провину,
Та серця тверді як базальт.
Живуть без підтримки й прощання,
Працюють чужій меті,
І, навіть, не має бажання
Змінити щось в цьому житті.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290921
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 05.11.2011
Із миттєвостей складається Вічність,
А раптовості збирають Випадок,
В моїм серці зросла Ніжність,
Як тобі не віддам, вона вибухне!
Наша Вічність підвладна Чеканню,
Не зарадить цьому навіть Випадок.
А Самотності краплю останню
Якнайшвидше бажаємо випити.
Передбачень обірветься ниточка,
І зав’яжеться вузлик кохання,
Ми гаптуєм мереживо витончено,
Хай оцінює Доля старання.
Подарує нам свиточку щастя –
Ми міцніше з’єднаєм обійми,
В лютий холод зігрітися вдасться,
Якщо Вічність з любов’ю нас прийме.
24.10.2011 Айрін
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288548
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 04.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2011
Ты мне нужна, как солнцу нужен свет,
Как человек без жизни жить не сможет,
И ясный день без солнца уж не день,
А может день неясный?.. Ну и что же?..
Как домики без крыш в осенний ливень,
Как тучи, но без неба, глупо, да?..
Вед каждому на свете, где б он ни был,
Всегда нужны хорошие друзья!́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290691
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 04.11.2011
Перестань прислоняться...
нечаянно -
Улетаю на ветки,
испуганно.
Аромат твоего
обояния -
Мне – костёр
разгоревшийся угольный.
Он, огонь, он...
смертелен для филина.
Я в прохладе
прижму лапкой ветку,
И представлю их,
неповторимые,
Твои жаркие
пальцы–пинцетки.
01.11.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290492
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
Ви можете не знати,
що сади
Весною квітнуть
для
людського ока…
То чом же знову
туга
сивобока
Скувала день,
і осені лади
Так швидко наступили, аж печаль?
Ви можете не знати,
тільки осінь,
Така чудова
і
пахуча
досі
Лишень тому,
що зазиває даль.
Не знаючи,
куди життя
тече,
Ви озирнутись можете –
напевне! –
Та хай вагання не
спиняє ревне
І ще –
тримає другове плече.
Живіть.
На схилах осені живіть!
Шукайте щастя
не
в чужих
тенетах,
А у душі-галактики
планетах,
У серці,
що для щастя –
цілий світ.
Ви ж можете не знати,
що душа
Творилася
із чистої любові…
То чом же зараз очі ці чудові
Горять так блідо, зовсім не спішать?
…Шукайте у душі
любові хіть.
Шукайте же
уважно
і
старанно,
Звертаючись до неї:
«Люба панно!..»
А віднайшовши – просто бережіть.
03.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290581
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2011
Больно? Больно! Терпи, и
нечего
Черной тушью бессильной
сыростью
растекаться,
а бить по печени Память! Больно?
Придется вынести!
Бить фарфор неделимый
вдребезги,
Рвать счастливые
фотографии...
Вон из сердца! Ты там и не
был, сгинь!
Видишь? Пусто! Меня ограбили.
Серебро "Все сначала?"
выкрали...
Вот и славно! Начну все заново!
Без тебя! Где же "Браво!"
выкрики?
Где цветы?
Зал пустой и...
Занавес...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289487
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 03.11.2011
Так далеко від рідної пристані,
У байдужій, не своїй країні...
Ти заплутався в чужих істинах,
Для Вітчизни ти втрачений нині
Серед сотень чужих людей,
Серед тисяч чужих облич,
На дні океану ворожих ідей,
І не врятує навіть ніч....
І навіть зорі не втішають,
І навіть зорі дивляться не так...
Вони ридають,вони знають,
Як важко серце стиснути в кулак!
Як важко розіпнути пам*ять,
Забути розтоптати отчий дім,
Американські мрії усе спалять,
Без дому і без слави:
залишений ні з чим!
Ти -емігрант,нікому не потрібний,
Ти-емігрант,чужий серед чужих,
Спочатку ейфорія-потім стих:
На чужині нікому ти не рідний!
3.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290531
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.11.2011
Я тобі не віддам свою біль і свою нерішучість
І тому я пішла,не сказавши нічого тобі.
Просто інший ніхто, мене солодко так ще не мучив,
Просто інший ніхто, так бездумно мене не любив…
Жаль, не стало мені ні хоробрості, ні, навіть, волі …
Я би вбила тебе й по пакетах розклала малих,
Бо я мала причину у кожному твоЄму слові,
І я бачила виклик у очах блакитних твоїх.
А я просто пішла і не знала, що буде ще гірше…
Ти, блукаючи світом, усюди шукаєш мене.
Тільки я, вже ніколи тебе не кохатиму більше,
Може твОє кохання, так само, із часом мине…
Я тобі не віддам свою ніжність і свої страждання,
Бо я знаю, тобі вже ніколи не жити без них.
І, прохаю, залиш всі безглузді свої сподівання,
Ти любов мою мав , зберегти її тільки не зміг.́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290293
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 02.11.2011
Містечко Веселе, в степу народилось,
У ньому живуть найщиріші серця!
І та людина, що тут вже бувала
Забути не зможе чудесні місця!
Веселе маленьке – не місто велике,
Але до вподоби мені все як є,
Бо це – моя рідна, моя Батьківщина!
Заміни для неї ніхто не знайде!
Військові часи нас не оминули –
Багато веселівців йшли у бої.
Відважнії люди змагались у битві
За честь і за славу своєї землі!
Веселе славне своїм чорноземом –
Родючі поля знайдете у нас!
І вдосвіта, зранку вийди у поле!
Побачиш, як люди працюють для нас!
Можливо когось мій вірш не розчулить,
Можливо для когось це маячня.
Але – я живу тут! І я дуже рада,
Що жити в Веселому – доля моя!́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290232
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 02.11.2011
Навпомацки, навшпинячки,
босоніж по снігу
Трима правицю Доля
в яремную хугу
Курганяться печалі,
пече подення злисто
Тендітними думками
хова у святість падолисту.
Квітчає віжки час,
сон грюкає дверима —
Життя мов дикий вальс —
розтюльпаніло-гримне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289761
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 02.11.2011
Торкає небо сірим рукавом,
вже фарбу сонця змито з падолисту.
Ми будемо не пОрізно - разОм
і речі оживуть подвійним змістом.
Мовчання переповнює межу,
зневіра - в cерце - гострою різьбою -
Запам׳ятай, - найменшим дорожу
я спогадом, напоєним Тобою.
Коли в полоні бурі і тривог -
повір, що під ногами - твердь і суша…
Думки бувають зернами, що Бог,
чекаючи врожаю, сіє в душах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290047
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 01.11.2011
Криштальний келих на столі
Стоїть якийсь незграбний, грубий…
Недавно він купався у вині
І цілували його губи.
Він був в помаді дорогій
І теплі руки його гріли,
Та тільки залишивсь пустий,
То став нікому не потрібний.
Коли ти «бос» і друг комусь,
Тоді тебе чудово знають,
Як «сан» від тебе відвернувсь -
Частіше всього забувають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289990
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 01.11.2011
Убегу ото сна.
В ночь.
Чтоб разлуки познать
Мощь.
Что победа важна -
Ложь.
Забирай, ей цена –
Грош.
Пусть меня приютит
Лес.
Попытаюсь спастись
Здесь.
Буду боль на груди
Греть.
Паутиной плести
Месть.
Я с небес побреду
Вниз
И в слезах упаду
Ниц.
Я весенних не жду
Птиц...
Жаль, другой отдадут
Приз.
2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289914
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 31.10.2011
Обычные листья слетают с кустов
в обычную осень, пронзённую светом.
Обломки обычных поникших мостов
засыплют границы меж нами и летом.
Бегут, бесконечно не зная куда
В обыденной жизни обычные люди
И скучно стекает в мои города
Иссохшая заводь штампованных судеб...
рыдают тугими слезами в ночи
обычные свечи, а белые латы
на город надеты, что снова кричит
в обычных посланьях, где ветхие даты…
В домах плесневелых и гнев и долги...
Любовь с чувством долга сплелись воедино...
Вернёшься сюда... и беги, не беги...
Затянет, всосёт этой грязи рутина.
И будут ручьем протекать во дворе
Обычные капли янтарного мира
И будут строкою лежать в серебре,
И прочь удаляться по волнам эфира…
И радуга будет согнута в дугу...
Но вряд ли её в полумраке заметят...
И зайчики солнца на том берегу
Всё в прятки играют, как малые дети
Порвать бы мне цепи... я это смогу...
Уйти бы мне прочь из прокуренных будней...
Вдохнуть бы мне травы в осеннем лугу,
Я буду так жить!.. С каждым днём безрассудней...
не стану использовать вечных клише,
не буду следить за тенденцией в моде.
Дам волю затёкшей, но сильной душе,
Чтоб голос явила в прекраснейшей оде!
Чтоб было понятно, что где новизна –
Там жизнь – проявление нового чуда
И каждый чтоб истину эту познал
И выпил её, как вино из сосуда.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156917
дата надходження 21.11.2009
дата закладки 30.10.2011
Він буде сильним, буде посміхатись,
згадає, як зустрів своє життя.
Він буде сильним, буде насміхатись,
з минулого, згадавши почуття.
Так буде краще, з часом зрозуміє,
а погляд туго дивиться на вас,
на фото, він пробачити зуміє,
з подякою за тишу і за час.
Ти будеш сильна, будеш посміхатись,
забудиш біль, і смак його образ.
Ти будеш сильна, будеш насміхатись,
майбутнє скаже, спробуй ще хоч раз.
Так буде краще, ти це розумієш,
чекатиме у спільній тиші дня.
Тримаєшся, що сил і не шкодуєш,
так буде краще, бо вона твоя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289392
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 29.10.2011
...И знаем, что - не пара, но...пока что,
Мы - в "Шне́ккере" сдвигаем вместе мачты,
А мачтам бы – отдельную ладью,
Где пели бы – с ветра́ми песнь свою,
Где каждая бы пела песнь свою...
По-бо́льшей мачте - грезились тайфуны!
По-меньшей – лёгкий бриз, комфорт на судне,
Без пафоса, салютов, «орденка́»,
Под лёгкое качание, слегка...
Где песнь морей – воздушна и легка́.
P.S.
Их, мачты, так и не разъединили.
Их судно – затонуло в первых милях.
Стравил матросик шкоты – неуклюже.
...Казались мачты - равными, снаружи.
Одна – сломалась, пав – на дно ракушье...
27.10.2011г.
От авт : Шнеккер – одно-двух парусная ладья
Шкот - Снасть для растягивания углов
паруса по рею
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289170
дата надходження 28.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Зірвані квіти у полі
Я перед хатою бачу,
Значить назначену долю
Ти відпустив знов юначе.
Бо коли квіти у хаті
І коли двері відкрито,
Знай, що ти втратив багато,
Гордість просій через сито.
І добивайся, щоб квіти
Хату завжди прикрашали,
Щоб народилися діти
І, щоб пісні зазвучали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288918
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 28.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2011
Три хвилини... Ковток повітря...
Вільне падіння - туди де світло...
Заплющ мені очі, щоб не бачити страху,
Пролітаю крізь ночі – перевтілююсь в птаха,
Вільне падіння ціною в життя…
Вільне падіння туди де разом Серця…
Я падаю зіркою крізь пекло до Неба,
Я пам’ятаю так можна, я знаю так треба
Я так… Кохаю Тебе…
Намалюй мені Сонце, намалюй мені Вітер,
Нехай в кожнім Серці розквітають Квіти
Я так… Обожнюю Тебе..
Світ не бачить меж – придивись навколо,
А коли в Небо пірнеш – почнеться справжнє шоу –
Душа відкриється Світу – Світ врятує Краса,
Вона точно знає примхи Життя-колеса,
Вільне падіння в країну Бажань…
Вільне падіння історія Кохання…
Я падаю зіркою крізь пекло до Неба,
Я пам’ятаю так можна, я знаю так треба
Я так… Кохаю Тебе…
Намалюй мені Сонце, намалюй мені Вітер,
Нехай в кожнім Серці розквітають Квіти
Я так… Обожнюю Тебе..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289173
дата надходження 28.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Два серця, одна Мрія,
І здається, що є ще Надії,
Коли думки поруч із Вітром,
Коли Душа так помітна...
Хмільне Кохання гріє очі,
Дивись навколо, які чорні Ночі,
Ти не спиш, але втрачаєш свідомість,
Нікого не чуєш, бо натомість...
Любов...
Чуй Серце - чуй Його мову,
Дихай життям, воно чудове,
Пірнай в Океан безмежних бажань
І не бійся розчарувань
Любов до Світу мудрого роду,
Мудрість без Неї від ідіота
Доля байдужа до тих, хто не має…
Її присутність в того, хто знає…
Любов…
Розкриються двері, розквітнуть квіти…
Всміхнеться Зоря: «Ти Єдина в Світі»,
Даруй же, даруй людині Кохання,
Зі Святом Весни – мої вітання!!!
Любов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288939
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Дыханьем в ночь Душа кричала,
О крике помощи моля,
А я ушла не понимая,
Что крик тот был лишь для меня.
Ушла.
Опомнилась.
Вернулась!
Звала опять Ее к себе.
Но она птицей обернулась…
Взлетев, растаяла во мгле.
Всю ночь ждала ее с надеждой.
Звала!
Но видно не дано.
С рассветом пролетев…
Небрежно.
Она мне кинула перо.
Пишу.
Правдиво.
Откровенно:
«Прости. Вернись. Мне тяжело».
27.10.2011.
О.Тищенко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288934
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Так тихо ти торкаєшся до слів,
на ніч приходиш і не відпускаєш,
коли ти поруч не важливий гнів,
ми разом, на приємне спонукаєш.
Ти пальцями торкаєшся до скронь,
теплом годуєш, серцем відчуваєш,
як рухом моїх стомлених долонь,
говоримо, про те як ти кохаєш.
На ранок ти залишиш на столі,
рядки, куплети, тишу і слова.,
про те, що я сказати не зумів,
про літо і вчорашні почуття…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288882
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011
Воно як світло і вільне як вітер,
Воно яскраве неначе як квіти,
Воно Всесвіт, який приховує очі,
Кожен день та кожної ночі.
Ти не почуєш його, але відчуєш,
Коли як місяць по небу мандруєш,
Коли пірнаєш в море загадкою мрії,
Мелодією Серця, подихом Надії
Сльози Дощу, як краплини щастя,
На твоєму обличчі причаїлись страсні,
Дарують посмішку полум’ям бажання,
Ти не дивуйся… Це просто КОХАННЯ!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288736
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Заробіток не до серця Миколі в країні,
Він сказав двом своїм дітям, жінці і родині.
В еміграцію подамся, де гарна зарплата,
Треба лиш зробити паспорт й трішки зачекати.
У літак ввійшов Микола – летить першим класом,
Як живуть там за кордоном, чи їдять ковбаси…
Я ж за салом сумувати буду щохвилини,
Щоб душа була спокійна, вип’ю я чарчину…
Перетнув кордон Микола, тут слабка зима,
Та взнає, що заробітків великих нема.
Хоч знайшов собі роботу у чужім краю,
Та сім’ю і рідну землю залишив свою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288470
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 25.10.2011
Кохання і дружби - як мед і сільничка.
Нема - слід шукати: і тішить, і...звичка!
24.10.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288472
дата надходження 25.10.2011
дата закладки 25.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2011
***
Может быть потом, когда-нибудь,
Через год, другой - когда уже «отпустит»,
Мысленно вернусь к тебе чуть-чуть,
Под влияньем мимолетной грусти.
***
Вспомню руки, губы и глаза,
Вспомню наши маленькие встречи,
Светлая, обрывком полоса.
И твои опущенные плечи.
***
Буду сожалеть, что не сбылось,
Не сложилось то, чего хотелось,
Мало, к сожаленью удалось,
Про свою внезапную не смелость.
***
Сколько слов не нужных всё вода,
Только нужных так и не сказали!
Капля восковая потекла,
По свече дорожкой от печали.
январь 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287850
дата надходження 22.10.2011
дата закладки 22.10.2011
* * *
Вчора зустріч, тепер прощання,
Вчора зимно, сьогодні спека,
Той був першим, тепер – останній,
Той був близько, тепер – далеко.
Той долав
найстрімкіші підйоми,
Та його залишили сили,
Той був другом,
а став знайомим,
Той літав, а тепер – безкрилий.
Той у невід
впіймав удачу,
А назавтра став знову босим,
Той сміявся, а нині плаче,
Той давав, а сьогодні просить.
Той до щастя наміряв кроки,
Ну а вийшло,
що – до могили,
Той світив, та погас до строку,
Той палав, а того спалили.
А літа, на жаль,
не вертають,
Як не прикро
і як не гірко,
Я міняюсь,
мене міняють,
То у кращий бік,
а то – в гірший.
Я міняюсь
разом зі світом,
І сміюсь,
і плачу досхочу,
П’ю прозорий весняний вітер,
Гублю дні,
а знаходжу
ночі.
Ще далеко мені
до краю,
Я у неба
прошу несміло:
Хай душа моя
не помирає
Раніш,
ніж помре моє тіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278361
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 22.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2011
Хворий з...надією на одуження...
Втрапив якось у лікарню
Пан заможний, не скандальний.
Лікар хворому, одразу:
«Ой, нема в нас ліків, бази,
У лікарні - мокро, «тьма»
Нічогісенько нема!..
Ні пробірок, ні пляшок,
Ось, зоставсь один «горшок»,
Ані ковдри, ані ліжка,
На 20 поверх – пішки...
Тож, будь ласочка, й ...мерсі -
Все, що маєте несіть!»
Вранці – перекритий рух.
Чути! Скрежіт! «Бух» і «Бух»!
Три десятки тяжковозів
Розвантажують щось, троси...
Всю лікарню завалили,
Відра, склянки, ліжка, пи́лки.
Лікар: «Що це, десь війна?»,
Хворий наш: «Де прохідна?
Ви прохали вчора, - сяє, -
Нести Вам - усе, що маю!!: -
Ліки, шти́ркалки, запа́рки.
Я й приніс . Свій супермаркет...»
19.10.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287376
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 20.10.2011
моїй дружині
Який чудовий краєвид:
Осінній день, вона зі мною,
А я – єдиний на весь світ,
Захоплений її красою.
Ось вже на ґанку листопад
В якому вкрала в мене спокій
Та відьма, від чиїх принад
Я, наче в озері глибокім.
Мені дорожче за усе
Земля, де мрії я плекаю,
Куди мене душа несе,
Де врода батьківського краю...
...де все життя лише мене
Чекає відьма – я це знаю,
Бо і хвилини не мине,
Щоб не сказав їй: «я кохаю!»
12-14.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286758
дата надходження 17.10.2011
дата закладки 17.10.2011
Є у нас поет на сайті
з рідким прізвищем - Шевчук...
Скільки завдає дівчатам
цей поет душевних мук!
Романтичний, мов Петрарка,
гарний, ніби Апполон!
Розум - Маркса і Ремарка,
пише так, що лине стон!
Буть таким - це не коректно!
Не сверли у душах дір!
Я тобі кажу конкретно:
"Йди ти, Вова...
В МОНАСТИР!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236780
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 15.10.2011
їх у місті було тільки двоє:
він, вона та старюче каноє.
вони не знали що то є
Любов
він ішов до її кімнати,
їм ніколи не хочеться спати.
вони лиш разом можуть мовчати
бо то любов
дарував найдорожці дарунки,
а вона полюблюла цілунки,
колекціонуючи візирунки.
бо то любов
вони завжди встигали на останнє метро
після заключного кіно,
що поріднило їх давно,
бо то любов
вона смажить яєшню та каву,
наспівуючи пісню цікаву.
він тішиться від її весняного стану,
бо то любов
на годинники дивляться рідко -
погляд час розцінює швидко.
вони знають як летіти мітко,
бо то любов
їх у місті було тільки двоє:
він, вона та старюче каноє.
вони не знали що то є
Любов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265672
дата надходження 18.06.2011
дата закладки 15.10.2011
Дебела хата, рублена, кленова.
Покритий ґонтом, почорнілий дах.
У стосах складені соснові дрова,
І дід на призьбі наче сивий птах.
Потре великі мозолясті руки,
Чекає, що навідається хтось.
Припас старий гостинчиків онукам,
бо так в господі з прадіда велось.
Дочка і син живуть аж у столиці,
Провідують. Святами. Так - зрідкА.
Скрипучий журавель біля криниці
Давно заждався рук і молотка.
До міста ж звали - хати не покинув.
Куди ж йому в квартиру три на два?
Відмовив доні і відмовив сину,
Якби ж хоч бабця ще була жива.
Старий Семен закоханий у небо,
Про крила мріяв - ноги підвели,
А ще б пожити, так пожити треба
Стоптати б сімдесяті постоли…
...Семена діда вчора хоронили,
Дочка не приїжджала, ні синок.
На жовтий горбик свіжої могили
Сусіди з квітів заплели вінок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286220
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 15.10.2011
Дождь… как вечное одиночество.
Одиночество… желтый лист.
Желтый лист… как судьбы пророчество,
Проницательный ветра свист.
Ночь... безжалостно беспросветная
Заключила в объятиях свет.
Ночь… любовь моя безответная
С безысходным ответом «Нет…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286223
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
Мне верен пес, а кот не верен.
Твой поцелуй мне в губы вверен,
Нести твой шепот, бред и смех,
Молчать, шипя лишь:"Ша!"- на всех.
А я - твой пес, чешу за ухом.
Вот соберусь я к Пасхе с духом,
Духи и перстень подарю,
С тобой пойдем мы к алтарю.
И я - твой кот... Мурчу, мурчу.
Смотрю на кошек и молчу.
И сколько ты меня не гладь,
Я на других все глядь, да глядь.
Я пес и кот... Мешок ищи.
Зашей и в пруд... Ищи-свищи!
Таких, как я - хоть пруд пруди...
Я на твоей очнусь груди,
Уткнусь в прекрасный твой живот.
Звериный дух во мне живет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285725
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011
А що означає ,,щастя''? Буває у нього міра?
Чи можна його напитись? Хоч раз ти у нього вірив?
Як марево, зникне опір, і буде політ крилатий!
Для щастя потрібно мало,
А ще
без межі
багато.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273244
дата надходження 02.08.2011
дата закладки 11.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.10.2011
И мне уже совсем не важно,
Что скрыла поднебесья гладь,
Я знаю, не бывает дважды
Того, что смог ты потерять…
Жизнь опустела… ну и что же?...
Стучать мне в запертую дверь?...
Мне не найти тебя дороже,
Ты хочешь верь, или не верь…
А осень свесилась устало,
И только запись в дневнике:
«Я не любила, не играла,
И не гадала на руке…
Я лишь подумала, что можно
Больное сердце разбудить,
И счастье было так возможно,
Но нет… разорванная нить…»
И что же в мире этом важно,
Тебе и мне не разобрать…
Но ясно… не бывает дважды
Того, что смог ты потерять!...
28 сентября 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147449
дата надходження 28.09.2009
дата закладки 09.10.2011
Я знаю,
дорогие трюки,
Как мышеловка для мужчин.
А тот,
кто называет сукой,
Попал под номером один.
Чумы осенней переборы,
Перерастающие в визг…
Мы для друг друга не партнёры,
Мы для друг друга – новый риск.
Раздвинув
занавесок груду,
На перламутровом
стекле,
Ты захотел увидеть
чудо,
Как я летаю на метле.
От круга лунного
лишь сектор
В себя вбирает
ведьмин смех.
Ты думаешь, метла, как вектор
Укажет направленье вверх?
Ты прав,
агония случится…
Но отойди и не держи!
Ведь я, как все самоубийцы,
Взахлёб считаю этажи!
24 ноября 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224174
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 09.10.2011
Безсонні ночі пролітають,
Слова німої смс.
А мрії в сутінках вмирають –
Моїх думок німий прогрес.
У сподіваннях – недовіра,
Знов абонент не на зв’язку.
Моя надія спопеліла
В чекання золотім візку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179028
дата надходження 21.03.2010
дата закладки 08.10.2011
Сьогодні...
У покликах вічної дурості,
Шляхами далеко не мудрості,
Ногами неспинних доріг.
А завтра...
Ми звернемось, може, до розуму?
Під крики байдужого лозунгу
Спіткнемось об рідний поріг.
20.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260796
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 08.10.2011
Люблю... осінній тихий ранок,
Коли мовчать задумані шибки.
Останній лист вкриває сонний ґанок,
Коли в думках пануєш тільки ти.
Коли в туманах - обриси кохання,
Стискає серце світло ліхтарів.
А на губах уже тремтить зізнання,
Що не знайшло іще потрібних слів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284515
дата надходження 05.10.2011
дата закладки 08.10.2011
Для каждого из нас важна Душа Родная,
Чтобы создать Союз двух душ и тел,
Любовь притягивает нас, объединяет
В один семейный, жизненный удел…
Но если нет родства меж нами,
Духовной близости и чувств Любви,
То что без этого мы значим сами,
Когда нет силы созидающей Земли?!
Любовь извечная основа Мирозданья,
Пусть нас соединяет это знанье!
/ 15.09.2009г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145401
дата надходження 15.09.2009
дата закладки 08.10.2011
Пусть только я одна из нас двоих грущу,
Ещё надеюсь, жду и нежно вспоминаю…
Но, не надейся ты, что я не отпущу,
Тебя я каждый день по капле забываю…
И, может быть, когда-то не узнаю…
Когда случайно, вдруг, столкнёмся,
Когда-нибудь весной, в цветущем мае,
Как незнакомые знакомцы, улыбнёмся…
И память Сердца неожиданно проснётся,
Наполнив встречу прошлого ветрами,
Но то, что было, тем же не вернётся,
Лишь растревожит стёртыми следами…
Пока же, я одна из нас двоих грущу,
Ещё надеюсь, жду и нежно вспоминаю…
Но, ты надейся, что тебя я позову,
И расстояние меж нами, всё ж, растает!
/ 01.10.2011г. /
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283775
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 08.10.2011
Весь Мир дуален, сочетая Да и Нет,
Вещей природа двойственна всегда,
Нам для развития нужны Любовь и свет,
Важней для жизни - воздух и вода!
Мы обойтись не сможем без Природы,
И всех даров, которые она даёт,
Но не умрём мы без того, что в моде,
Другими ритмами Вселенная живёт!
Весь мир дуален, сочетая Инь и Ян,
Меняя день и ночь, и плюс на минус,
И совершенство прячет свой изъян,
Как сладкий есть и горький привкус…
Так много разных в нас противоречий,
Как части целого, друг друга дополняют,
Так происходят неожиданные встречи,
Что гранями Любви Мир внове* открывают!
/ 15.04.2011г. /
*ВНО́ВЕ, нареч. (устар.). Непривычно, ново. «Для Марианны всё было внове.» А.Тургенев.
Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259970
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 08.10.2011
Если грусть течёт из уст,
Если дом уныл и пуст,
Выйди в сонный тихий двор
Звёздный в небе там дозор,
И считай хоть до зари,
По округе фонари.
А когда настанет утро,
Засияет перламутром
В глубине твоей души
Радость...
Вот о ней пиши!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275696
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 07.10.2011
Ми одягнули нову волю,
Пішли у світ у новій свиті,
Узявши сльози і до болю,
Вже наші душі перемиті.
Ми розійшлись і розірвались,
Серця немов би на шматочки,
Не розібравшись в почуттях,
Печаль розкидала віночки.
Ні час, ні доля, ні свобода,
Не скорить те що збудували,
Ми були чесні у коханні,
Та все ж самі його "зламали".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284738
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 07.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2011
Пожовкле листя мов хустки.
На травах та деревах роси,
На квітах в’януть пелюстки,
Прийшла моя кохана осінь.
Вже менше день, вже довше ніч
Дивлюсь на землю скрізь століття.
Я розмовляю , ти мовчиш ,
Вдихаючи вогке повітря.
Лягла туманів пелена,
І ми з тобою у полоні,
У мрій. Долоня у долоні,
I золотиться далина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284318
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 05.10.2011
Ти дуже тихо думаєш про нас,
як добре, що ми навчені мовчати.
Мабуть сьогодні я останній раз,
мовчу, але бажаю щось сказати.
Сказати хочу, щось про почуття,
про ніжність не описану між нами.
Бажаю зазирнути в небеса,
я хочу знати чи будем кохати.
Я дуже часто думаю про нас,
нам варто двері серця відчиняти.
Давай з тобою без пустих образ,
кохати й разом в ліжку засинати...
По скрипту: Для тебе..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284444
дата надходження 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011
Догорит в ладонях полночный свет,
Дозовет к заутренней выйти. Вспять
Обернуться. Да более силы нет
Ни шептать тебя именем, ни кричать.
И болит в висках барабанно дробь:
Счастье будет, будет. Ты только жди.
За молочно-туманною пеленой,
Размывают дорожный предел дожди.
И плестись на ощупь слепым щенком,
Чуять мокрым носом незримый мир.
Чьей рукою ныне я буду ведом
По следам теряющимся твоим?
С чьей ладони ныне мне собирать
Языком шершавым дрожащий свет,
Если время к заутренней снова вспять,
Спотыкаясь, твой тающий ищет след?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227738
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011
Полночный парк, пустой фонтан,
безлюдные дорожки...
листвы опавшей сарафан
принадлежит ворожке.
густые ивы над водой,
два лебедя во мраке
и ворон с кошкою седой
рассказывают враки.
сегодня месяц обманул -
на землю свет не кинул
и мост над речкой изогнул
свою устало спину.
а завтра вечером циклон
с небес нам снега бросит.
последний стих, последний сон...
поэт уходит в осень...
27.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275772
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2011
І знову чутно переклик
Туристів зграї вдалині.
Вони нестримно ринуть в бій
Проти погоди й хвилів рік.
Вони несуться по горам
Ніби не тягнуть свій рюкзак.
А хмари віють, віють, віють
І закривають далі шлях.
Проходять в день вони чимало,
Мозолі вічно натирають.
І мріють йдучи про привал,
Про теплий спальник і примар.
Біля кострища завивають
Похідні пісні про любов
Також про милу неучтьонку
Про чистоту й глибокий сон.
А зранку знову виповзають
З чужих палаток, хто з своїх.
А хтось заснув біля вогню
Хто не доповз вчасно в палатку.
Поснідали, зібрали речі,
І знову в путь, в далеку путь.
Іти, брести поміж гаями,
Відчувши кайф від перевтом .
Зберешся на вершину ти,
Й побачиш велич ту нестримну
Красу, якої не почуть
І не побачить, не вдихнуть.
І зрозумієш лиш тоді ти
Навіщо йшов, зривав мости,
Своєї волі домагався
Аби ковтнуть ковток води.
Води гірської, рік бурхливих,
Яких ти бачив у кіно.
А тут усе перед тобою
І справжній ти, і справжнє все!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284198
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011
Якби ж ти зміг й мене забрав
і більш нікому скривдити не дав.
Сховав мене в своїх обіймах
в яких би дихалося вільно.
Весь світ не знав би де я є,
що серце зболене моє
зігріте в лагідних долонях -
коханні, пристрасті, безсонні...
Ти б цілував уста і руки,
і я б забула біль і муки.
Ти б шепотів: \"моя, моя\"-
душею й тілом лиш твоя.
А я б взамін твоїй любові
подарувала ночі кольорові,
всю ласку, ніжність і турботу,
і цілувала б коли йшов ти на роботу.
Яке це щастя поруч бути,
твоє люблю-скучаю чути.
Який це біль тебе не мати,
від злої долі потерпати.
Мені не вперше, я стерплю
усі знущання злої долі,
а сили будуть, бо люблю,
це тільки зараз крила кволі.
Ти мені скажеш: \"Я люблю\"
і негаразди всі зникають,
я тобі серце віддаю,
я більше за життя ТЕБЕ КОХАЮ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284098
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 04.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.10.2011
Вона збирала київський каштан,
на час коли забула тишу Львова,
забула друзів, літо і міста,
зникала не помітна й кольорова.
В очах кохання, на руках журба.
Не знає де своє тепло чекати.
Хтось скаже не твоя була вина,
ти просто вчилась серцем відчувати.
Осінній дощ намочить прапори,
твоє волосся прикрашає листя.
Згадаєш сонце й неба кольори,
яка для нього серцем була близька…
По скрипту: Для тебе..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284160
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 03.10.2011
Казковий день, позначений: "було"
де ти стояв а потім обернувся
дощем усмішок душу замело
то був той день що все-таки відбувся.
рука в руці, а погляд десь у небі
сміялось сонце, діти й я
люблю, кохаю, поруч - все що треба
а потім ти напишеш що твоя.
фонтан тріпоче бризками в обличчя
а під ногами райдуга блищить
як же зійшлись ці різні протиріччя
чекаючи роками і будучи лиш мить.
буває час коли розмови зайві
коли каштани дивляться услід
тоді в цілунку місячному сяйві
лиш шепіт щастя й двох сердець політ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261745
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 03.10.2011
Обними меня издалека.
Лишь краешком души
Преодолев преграды.
Прижми к себе, как можешь
Только ты!
Душой…
Во сне…
Тихонько сзади.
Не дай мне посмотреть
В твои глаза.
Прикосновенье душ хочу запомнить
Уйди, как можешь только ты,
Дыханьем…
Чтобы не обидеть…
Ты обними душой издалека.
Эстония.
18.12.2020.
О.Тищенко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283968
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 02.10.2011
Мабуть набридли ніжні почуття,
не ти, не я, ми більше не найкращі.
Тобі набридли вічності слова,
а я ховаюсь у забуті хащі.
Вже не тривожить січень і зима,
тоді мене забутого зустріла,
я був пустий, а ти була одна,
своїм теплом зігріти захотіла.
Мабуть забула, що таке весна,
якою ти дорогою блукаєш?
Для тебе в час весни я вже ніхто,
але чекаєш, бо мабуть кохаєш.
Вже не тривожить літо, серпень, я.
Залишусь десь забутий, не найкарщий.
Я дякую тобі за тишу дня,
чектиму, віднині буду кращий...
По скрипту: Разом..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283874
дата надходження 02.10.2011
дата закладки 02.10.2011
Нескінченність поглядів,тяжінь...
Магнетизм долонь,душі фантазми...
Закохалась в тебе навіть тінь,
На струмок перетворившись плазми.
Таємничість невблаганних вуст...
Щем прощань на людному пероні...
Відтепер в мені найменший хруст,
Як останній постріл біля скроні.
Відтепер навряд чи впустять в рай,
В браму за дорогою до неба...
Головне ти є...Я твій...І край...
Більшого чим це уже не треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281866
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 02.10.2011
Играем в игры без правил,
В слепую, без чувств демонстраций.
Кто здесь на кого поставил,
Смеясь рассчитав комбинации?
Теперь не будет как прежде
И толку нет в чьих-либо чувствах.
Уметь разбивать надежды
Становится модным искусством!
Талант изменять изящно,
Доверье смешав с горьким ядом
Научит - не так уж страшно
С соперником встретиться взглядом!
С улыбкой глотнем обиды,
Взгляд с напускным равнодушием
Обязаны делать вид мы,
Что разуму чувства послушны.
Зачем я в это играю,
Ломаясь кому-то в угоду????
Дверь за собой закрываю
И перетасую колоду!!!!!!!!
Наталья Козак
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279742
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 02.10.2011
Як же рясно посмiшок
твоїх,
Як же щемно вiд тепла
руки...
Я не вiрю що кохання -
грiх,
Людством
закарбований в зiрки.
Я не вiрю що слова це
тлiн,
Що бажання-мла
земних тривог, Бо колiн торкаючись
твоїх,
Я стаю величним наче
Бог.
Мiсяцем застигну над
вiкном,
Виверну навиворiт свiй
грим,
Тiльки б щастя
молодим вином,
Цiлу нiч лилось менi
мiж рим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281692
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 02.10.2011
Я не скажу о чем я сожалею
Ведь в небо осень падает с моста,
Целуя пальцы и мои уста.
На улице становится темнее.
И бьются в унисон двоих сердца.
Желая показаться чуть смелее,
Я раздеваюсь до скелета. До конца.
Я не могу смотреть в твои глаза.
Прости меня, что я тобой болею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278995
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 02.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.10.2011
Спасибі, щастя, за твою любов,
За те, що все життя мені дивилось в очі.
Хоча від смутку закипала кров,
В моїм житті тебе хтось напророчив.
І друзів по житті знаходив я завжди,
Які шматочком хліба діляться й понині.
І говорили часто: не тужи,
Пишайся, що родивсь на Україні.
З коханою мене звело життя
І щастя у сім’ї запанувало.
Вродився син – кровиночка моя,
І двоє внучків, поки – що їх мало.
Щасливий тим, що бачу білий світ,
Що зранку поспішаю на роботу.
Щасливий був я протягом всіх літ,
Життю радію, хоч і є турботи.
Спасибі, щастя, не залиш мене,
Я іншого на знаю і не бачу…
І будь таке, яке ти в мене є,
Даруй здоров’я, усмішку, удачу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283719
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 01.10.2011
Не відпускай своє нове тепло,
що гріє душу сонцем, ледь гарячим
Між нами все, що було не пройшло,
Не залишай, холодним і незрячим...
Холодна відстань знищить почуття,
а ти забудь і просто посміхайся.
Згадай, що є найкраща мить життя,
це там де ми, і просто закохайся…
Не залишай і подумки згадай,
вчорашню зиму, літо й восени,
як ми чекали на прихід весни,
не забувай моє тепло згадай…
Не відпускай, що було не пройшло,
усе навколо ділиться на щастя.
Для тебе подарую я тепло,
а ти прийми і просто посміхайся…
По скрипту: Разом..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283676
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 01.10.2011
Я не зачинюсь поки поруч ти.
Гаряче літо, впевнена підтримка,
будують не запалені мости,
які тримають щастя більше вчинка…
Над небом без суцільної мети,
блукають ті, що з крилами на плечах.
Без страху відчувають смак весни,
не думають о нездоланих втечах…
Над горами в осінній тиші дня,
блакитні хмари з вітром розмовляють.
Про щось нове, про ніжні почуття,
про те, як неба янголи кохають…
Я не втечу допоки поруч ти.
Долонями, мій холод рук тримаєш.
Гаряче літо й почуття весни,
говорять буде краще, ти це знаєш…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282537
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 29.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.09.2011
Хочу гори подолати,
Хочу зрушити мости,
Хочу річки обігнати,
Повернутись "там, де ти".
Літо знову розпочати
І відчути запах квіт.
Руки твої в свої взяти.
Розтопити навіть лід.
Осінь дійсно наступила
Та живу, немов тоді –
Там, де я тебе зустріла,
Де зірки у золотій воді.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194194
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 29.09.2011
Якось замислився Остапчик,
Куди ж батьки вночі зникають?,
Вони то сваряться шалено,
То слізно й міцно так кохають.
Чи подуріли ці дорослі,
Що це за гра з двома кінцями?,
Тут завойовують й кидають,
І в мить міняються місцями.
Невже коли я підросту,
Вночі я буду пропадати,
Й у сні немов би на ходу,
Слова невиразні казати?
Чому всі старші так живуть?,
То сміх, то сльози, то ховання,
Якщо й мене це все чикає,
Я вже не хочу це кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283338
дата надходження 29.09.2011
дата закладки 29.09.2011
Стою закиданий коханням,
Немов той цар в тісній короні,
Що має все, що вже хотів,
Та чомусь тисне сильно в скроні.
Ти маєш вірність, і кохання,
Міцного друга і опору,
Та все не сходить з серця рана,
І не вловити душу хвору.
Я досягнув, та не прижилось,
Та приручив тебе собою,
Любов і розум розійшлись,
Тепер готуюся до бою.
Та спокій в серце не вернеться,
Бо більш не зможу полюбити,
Та винний я і постраждаю,
Щоб твоє серце не розбити.
В житті ми робимо багато помилок, проте не завжди звертаємо увагу на наслідки. Коли ти дивишся у радісні очі і розумієш, що її життя це ти і якщо тебе нестане, небуде її життя, тебе розриває на частини. Неправильно обривати мости які самі збудувли і залишати своїх коханих без умов на існування. Закохана людина, це як ранена самка, яка готова на усе. Ми відповідальні за тих кого приручили...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282800
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 27.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.09.2011
Два табори одного людства,
Два різнополих поєднання,
Які воюють до безтями,
В гарячих лініях кохання.
І ця війна багатожильна,
У кожного є свої плани,
Хтось хоче справжного кохання,
А хтось корисливі будує клани.
Жінки, чоловіки, хто винуватий?
У щирості прекрасних почуттів,
Ми в цій війні програли совість,
Та стільки знищили життів.
Можливо досить вже боротись?
Не за любов, а за багатства,
І за місця, що десь під сонцем,
Що розкидають у розбиті братства.
Давайте візмемось за руки,
І об'еднаєм наші сили,
Щоб у щасливому коханні,
Ми все життя разом прожили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282188
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
«Вона для нього - не самому спати.
А він - ресурс, для неї, - й тато, й мати !
Вона - йому - і нянька і приміст,
А він їй – Джип, Будинок, Одяг, Хист.» -
Такі цинічні, з глинами, картини
Десь малювала літня господиня.
Та навіть й хто в гуаші придивлявся -
Звертав увагу не на зміст - на працю:
На помах пензля, поролонні плями,
На випадковий у рельєфі камінь.
...Комусь цей зміст був поки непотрібним.
Комусь – пояснюй, вчи, хоч тюкни дрином...
P.S.
Повз натюрморти – йшла, гасала дужа молодь,
Ще неуважна поки сенсам - творчим соло.
21-22.09.2011р.
Від авт: приміст - причал
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281986
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Помовчимо. Словам нема потреби,
скотилось сонце золотом у став.
На фоні перевернутого неба
останній раз тебе поцілував.
Засмаглий вечір крався попідтинню,
трусились зорі шепотом в траву,
у теплу ніч - не схожу на осінню -
коханою тебе вже не назву.
Бракує щастя, кисню до знемоги,
приліг коханець-жовтень між октав,
підпер півнеба місяць круторогий,
чубатий вітер верби чарував…
Помовчимо. Словам нема потреби.
Я знаю: ти чекатимеш мене
допоки вітер розплітає верби,
допоки наша осінь не мине.
плейкаст від AmriLauru на http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl
переклад російською на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011
осень опускает нежно крылья,
в ласковой и теплой тишине.
летний дождь-остался уже былью,
смывший всю неправду на земле
осень, принимая эстафету,
сердце попытаясь зарядить
ярким,но таким не чистым светом...
вновь заставит аритмией бить.
мысли, покоренные планете,
замедляют ход к моей мечте.
смотрим, как играют на кларнете,
нам совсем не то, да и не те.
что же, дурачку, мне не хватает!?
почему я ценность не ценю!?
и зачем, всегда, по сторонам кидает?
почему я прямо не иду?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279726
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Вы можете быть равнодушной,
А можете- наоборот,
Вы можете-быть непослу «ж»ной,
Или глубокой глубиной!!!
Да, иногда, в порыве «страсти»-
Я говорил Вам,невпопад!
Что порожало-до ненастья
Порой,первоночальный взгляд!
…И пусть я глуп.Но зная это
Просить добро- готов всегда,
Но вот добро, просило где-то,
Быть,- чуть добрее, иногда…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234875
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 22.09.2011
Я ніби твій та не всміхаюсь,
Й незнаю що й коли казати,
Немов ми живемо щасливо,
Чому ж тоді неможу спати.
Я пригортаюсь та не серцем,
І всі цілунки наче кара,
Усі відносини й бажання,
Геть затягнула темна хмара.
Ми рідні стали чужиною,
В очах холодних нема блиску,
Сльоза біжить так мимоволі,
А у серцях немає тиску.
Я тримаючи нас відпускаю,
Забувши про совість і волю,
Набридло просте існування,
Де ми ніби рятуємо долю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281162
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Ось так прокинувся й збагнув,
Що я живу закривши очі,
Немов життя іде повз мене,
Накрите куполами ночі.
Та мабуть все у мене є,
І ніби доля не обходить,
Та так живу немов в сідлі,
Яке дорога моя водить.
Та чомусь рве мене усюди,
Немов би маю щось зробити,
Що другий шлях я мав пройти,
Що здатен краще все ж прожити.
Я хочу вибрати дорогу,
Де зможу я усе любити,
Можливо є десь поворот,
Його би лише не пропустити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274414
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 22.09.2011
Ніхто не відгадає жінку,
Вона й сама себе не знає,
То від горя шалено сміється,
То гірко плаче, що кохає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281635
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Так просто впускаєм кохання,
Так ніжно його поглинаєм,
Зникає кудись вся тверезість,
Й від щастя у небо злітаєм.
По тілу б'є незнаний струм,
Ти ніби зліплений з частинок,
Які віддав на поєднання,
Двох однорідних половинок.
Ти поринаєш в почуття,
Ковтаєш промені цілунків,
Чекаєш ласки і тепла,
І шаленієш від дарунків.
Та так буває, що втрачаєм,
Все те, що заставляло серце битись,
Від чого голову зривало,
Тепер вже буде тільки снитись.
Так просто впускаєм кохання,
Та позбутись його неможливо,
Чому найприємне в житті,
Поїдає нас так жахливо..?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282013
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Стихи писать - опасная стезя,
И в пламени пылают города,
Чтоб дать рождение стихам своим,
Поэт Нерон поджег Великий Рим.
Стихи писать - любимая игра,
Идешь по кромке тоненького льда,
И превращенье, магия, экстаз,
И каждый новый стих, как в первый раз.
Стихи писать - чудесная судьба,
Ведь каждый раз рождается дитя,
Пускай дожди и пасмурно кругом,
Они нежданным гостем входят в дом.
© Copyright: Елена Пархомчук, 2010
Свидетельство о публикации №11003085166
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210052
дата надходження 09.09.2010
дата закладки 22.09.2011
Паруса одиноких листьев опускаются на дорогу.
ноты осени желтой кистью размываются понемногу.
в этих нотах тонуть приятно, запах вереска все дороже...
что-то ветер шепнул невнятно и сентябрь застыл на коже.
на устах замирают звуки ненаписанных мною песен.
этот месяц протянет руки, ну, а мир станет снова тесен...
звезд песок в небесах искрится и луна, как большая брошка.
знать бы, что ей сегодня снится... и на руки забралась кошка.
4.09.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278480
дата надходження 03.09.2011
дата закладки 22.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.09.2011
Гаряче літо знищене дощами,
що просто неба йде на твій поріг.
Холодна осінь вмиється сльозами,
на час коли смакую твій пиріг…
Холодна осінь не боїться втрати,
їй не потрібні зайві балачки.
Її дощі – це нова міра страти,
прикрийся хутром і у такт мовчи…
Самотня осінь не боїться смерті,
зів’януть квіти – діти від весни.
Вона не бачить почуття відверті,
у проміжках самотньої сльози…
Гаряче літо прийде мабуть з днями,
коли сміється дівчинка весна.
Дивись на небо, усміхнися з нами,
усе навколо - це любов твоя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281711
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 22.09.2011
На фотоплівці пам'ять золота,
залишена під звуками журби.
Ти не одна, не лиє кислота,
з небес, де янгол з німбом без мети…
Навколо тебе сонце і сніги,
зима і літо взутті в кольори.
Веселка не рятує від біди,
той янгол, так боїться висоти…
На фотознимках спогади твої,
де плюс і мінус діляться теплом.
Де руки опустилися мої,
де я безкрилий янгол з полотном…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281914
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 22.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2011
Сколько было всего... вспышек гнева, хандры и влюбленностей,
Сколько было проблем, да и радостей тоже видал,
Сколько было стремлений, желаний, неопределенности...
Сколько я забывал, мне прощали, я тоже прощал.
Столько старых друзей растерял я по жизни неистовой,
Столько раз я грустил, что нельзя повернуть время вспять,
Столько раз вечерами альбомы свои перелистывал...
Это время ушло, чтоб порою о нем вспоминать.
Возле стула гитара, эх... сколько же спето и сыграно,
Сколько порванных струн с фотокарточек шлют нам привет...
Эта жизни игра... я считаю, она не проиграна,
Ведь теперь я с тобой, за порогом растраченных лет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281602
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Увага! Ж. «Дніпро» разом з Клубом Поезії розпочинають формування тематичних поетичних збірок за наступними темами:
Поезії подавати на відповідні є-мейли, вказувати адресу, координати, ім`я
(також, прохання звертати увагу на теми календарних дат у Клубі поезії, та радіо-передач на «яскравому радіо» - майбутні збірки)
Мова – бажано - українська, можлива – російська., жанр – поезія.
Кількість творів одного автора - необмежена,
Обсяг твору – необмежений, Формат виданнь – святковий
Палітурка – тверда, Тираж 1.5 – 3 тисячі примірників
Бажаючих прийняти участь у відборі творів разом з фахівцями літ.ж. «Дніпро», надіслати 8-10 поезій відповідної тематики (на мою пошту у сайті) будь-яких авторів і пояснити, чому саме такі вірші, з Вашої точки зору, мають бути у збірках.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
У доісламській поезії, та й після - існував та існує віршовий жанр Мадх (славлення) - панегірик, адресований переважно можновладцям. Цікаво, а чому нашим поетам - не спробувати звернутися до цього жанру, і оспівати тих, хто на Ваш погляд - заслуговує на опоетизацію! Якщо українські Мадхи з,являться у поетів - спробуємо їх видати і поставити у торгівельну мережу! Готові твори - прохання надсилати на мою адресу у сайті Клуба Поезії.
Шеф-редактор літер.ж."Дніпро" Євг.Юхниця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281588
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Шматочок неба у моїх руках,
не навчений між хмарами літати.
З тобою я ховаюся у снах,
тебе між небом буду я чекати…
Птахи небес ховаються за склом,
і тихо усміхнулася веселка,
а я чекаю за твоїм вікном,
ти завжди поруч і така далека…
Блакитне небо у моїх руках,
я вчитимусь долонями тримати.
Зустрінемось у потаємних снах,
тебе між небом буду я чекати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281549
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 20.09.2011
Любите забвенно, спокойно и верно.
Страдайте тихонько, подушку грызя.
Есть в жизни у нас такие мгновенья…
Без слов, без эмоций, а просто скрипя.
03.01.2010
О.Тищенко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164117
дата надходження 03.01.2010
дата закладки 19.09.2011
У юному серденьку туга? –
Розділить твій смуток і щем,
Розрадить і стане другом
той, що танцює з дощем.
Засвітиться добрим ранком,
Погладить твоє лице.
Він стане твоїм світанком,
Він стане твоїм взірцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281514
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011
Ты мне Небом не написан,
Не начертанный судьбой.
Но молю, прошу я! – тихо
Сядь ты рядышком со мной.
Мне гадалкой не предсказан,
Не обещанный звездой.
Но я знала, знала сразу:
Вместе будем мы с тобой.
Лепестком не наворожен,
Не описан в книгах ты.
Но так мило, осторожно
Разбудил во мне мечты.
Сны тебя не рисовали,
Сказки жили далеко.
Почему же вдруг так стало,
Что с тобою мне легко?
От чего же так волнуешь
Моё сердце? Небеса!
Пусть всегда со мною будут
Эти нежные глаза…
17.03.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203298
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 19.09.2011
Душа тобою не болить,
Тепер я дійсно вільна.
І ти іди, іди собі..
Іди й живи спокійно.
Минуле наше відбуло,
Ти ж знаєш - я любила...
Снігами слід твій замело,
Слова втопила злива,
Мою любов убила спека,
А віру винищив ти сам.
Це так банально, як сюжети
З меланхолійних мелодрам.
Було, та зникло, - так буває,
Більш не чекай моїх листів.
... Іди. Я успіхів бажаю
Й закоханих щасливих днів.
12.09.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281490
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011
Полиця непрочитаних бажань,
наповнена твоїм новим коханням,
це слід весни у проміжках тих знань,
які палають сонячним сіянням…
В одній я відчиняю світ думок,
про мрії пишу, молюся на сонце.
Не все запишу на пустий листок,
у ньому не зачиню я віконце…
У другій відчиняю море тайн,
пишу про тебе, лінії на тілі.
Свої долоні ти у руки дай,
напишу я про почуття осінні…
Полиця непрочитаних віршів,
залишиться у проміжку кімнати.
Згадаю, що сказати я хотів,
і віддаю, бо так хотів віддати…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281349
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.09.2011
ты представь, что он тоже помнит
ваши встречи и теплые дни
Вспоминает, когда проходит
По аллеям, где вместе шли
Вспоминает былые встречи
и мерцанья томной луны
Когда тихо, украдкой вечер
Воровал вас двоих у судьбы
У него вдруг на сердце камень
к горлу ком поступает стиха
Он и помнит все, и знает
Что весну сменила зима
И на вдох о тебе, и на выдох
Солью раны, бокалы до дна
Научились уже на ошибках
И вину испили сполна
Темной ночью от боли не спится
Попытался он снова любить
Но предательски сердце стучиться
Ведь он тоже не может забыть
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281264
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 18.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2011
Насолод не прагну примітивних
В запалі злютованих потуг.
Прагну друзів, щирих та гостинних -
Друг у щасті, він і в скруті друг!
Чи ж краса врятує нас від згуби
Сірих буднів, довгих та нудних?
Ба! Ревуть ієрихонські труби
У новітнім значенні оних.
Світ мінливий в сталості жорстокій
Інквізицій, диб та ґільйотин.
І пливуть сукровиці потоки,
Вкривши флору сморідом густим.
Будівничі веж, од Вавилону,
В раж крутий впадають раз у раз,
Та ґендлюють буквою закону
В боротьбі за теплий унітаз!
І гряде нове стовпотворіння -
Натовп - це зручніше ніж народ.
Звідки родом, де його коріння?
Де фатальний долі поворот?
Ще поволі - добре, що поволі-
Сущий раб до помсти закипа.
І нуртує на вселенськім полі
Злоба люта, дика та сліпа!
Світ затягся в зашморгу ілюзій.
Що там далі - світло, чи пітьма?
Меч Дамоклів, чи Гордіїв вузол?
Відповіді поки що нема...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280867
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 16.09.2011
Прийми дарунок із моїх долонь,
гаряче літо разом з почуттями.
Я ніжно доторкатимусь до скронь,
ти смачно цілуватимеш вустами...
Прийми дарунок із моїх долонь,
чарівні квіти, що завжди між нами.
Я буду відчувати тишу скронь,
тепло єдине між двома містами...
Прийми дарунок із моїх долонь,
щасливу осінь віддаю руками.
Я буду шепотіти коло скронь,
а ти відповідатимеш словами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280822
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 16.09.2011
Эмоции – насквозь
И крепко пальцы сжаты.
Душа и тело – врозь,
А снег клочками ваты
Всё падает с небес
Под звука киловатты.
Не ангел и не бес,
Но крыльями прижаты
Два отраженья глаз
В волшебном зазеркалье:
Сапфир или алмаз –
Не важно, что в бокале!
Пускай кувшин вина,
А, может, чашка кофе…
Один или одна,
Я в этом деле – профи!
______________________
Закрою занавески,
Включу «Animal ДжаZ»…
Порву все путы-лески:
Упал, но не угас
Искрой от сигареты
Точь-в-точь как в прошлый раз,
Играя до рассвета,
Скажу в конце: «я – пас»
И выйду вновь из дома,
И будет пять утра:
В бутылке нету рома,
А в зеркале – Петра.
Я вновь завою волком,
Эмоции – насквозь!
В душе моей осколком:
«Душа и тело – врозь»…
24.09.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278252
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 16.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.09.2011
Післясмак, який відчула після прочитання віршу
"Телефонный разговор" талановитої майстрині слова Алли Мегель
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268029
Телефонний рингтон...
Чую. Йду.
Умикаю.
Перейшла на балкон...
Так. Це я.
Ні. Дзвінків не чекаю.
Хто турбує?
Любов...
Звідкіля ти з'явилась?
Ти чому
Прийшла знов,
Ти вночі тільки снилась?
Що ти хочеш?
Тепло
Дарувати у серце...
Знов морочиш
Мене...
Там солоне озерце
Усіх вилитих сліз
І років,
Що прожиті...
Йди собі кудись в ліс...
Чи потрібні
Ті миті,
Де шаленство до краю,
Де лиш небо
І пісня,
Де лиш двоє літають?
Йди собі,
Уже пізно...
Нащо той марафон...
Все... відбій...
Вимикаю...
Замигтів телефон:
На екрані -
КОХАЮ!!!
14.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280538
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 14.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.09.2011
В доргу візьму чарівну гітару,
зіграю щось про пристрасну любов.
І зацілю давно забуту рану,
застигне моя не гаряча кров...
В куточках світу весело співають,
єдині, хто годують час теплом.
Не смуток, вони бачити бажають,
а усмішки наповнені добром...
В дорогу візьму скрипку й барабани,
лунає пісня, що горить добром,
мабуть цей світ відчує разом з нами,
що легко бути пристрасним теплом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280084
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 11.09.2011
Ты просыпаешься и не видишь свет.
Не видишь солнца – жизнь замкнулась.
Ты думаешь, что уж целый белый век
Судьба к тебе печалью ночи обернулась.
Но не вини судьбу – она нас ведь связала.
Я подарю тебе рассвет, а хочешь, буду днем.
Поверь, и жизни нашей вечной будет мало
Быть счастливым. А счастье будет в нем.
Ты отрицаешь жизни наслажденья –
Не хочешь ты такую роскошь позволять.
Не любишь музыку, азарт, движенья.
А я молчу… Мы будем просто танцевать.
Нет музыки – ты говоришь упрямо.
Но нашей музыкой послужит сердца стук.
Оно укажет танца нашего начало.
В твоей душе не будет больше мук.
Твою я руку положу на мое сердце.
Свою – на твое нежное плечо.
Неважно кем мы будем в танце.
Пленительное море чувств – оно твое.
Ты, как весной природа, оживаешь!
Представь – ты сделал первый шаг!
Как ученица за тобой я повторяю.
Сегодня, кажется, ты – танца маг.
Дышу тобой, и ты настолько рядом,
Что не пройдет и финский нож.
Твоей души я наслаждаюсь взглядом.
Тобой живу, а ты так трепетно живешь!
2008 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164472
дата надходження 05.01.2010
дата закладки 11.09.2011
Она смогла уйти – за ним.
Видать, любила...
Особняком живут. Одни.
Хватило силы
ей оторваться от родни
и жить в разлуке.
А муки – ведомы ль они
обычной суке?
Живут. Два раза в год щенят
на свет рождают.
А те растут. Шалят. Скулят.
И пропадают.
...Собака воет ли, ветра
стенают-свищут?
Неделю бродит по дворам,
детишек ищет...
...Вползёт под вечер в конуру,
уснёт в бессильи,
не зная: это дело рук,
что их кормили.
Но стихнут отблески беды
в глазах собачьих,
и запах лакомой еды
обиды спрячет...
Другое дело человек.
Другое дело:
живут сомненьями вовек
душа и тело.
Когда в тупик ведут пути,
ох, непростая
(неразрешимая почти!)
задача – бросить и уйти...
Уйти из стаи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279659
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 11.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.09.2011
Він Богу вдячний за живу Весну,
тепло і щастям тіло обіймає,
було погано, він ішов по дну,
але зустрів єдину, що кохає...
У них на серці полум*ям горить,
гаряча пристрасть і вогонь кохання,
навколо них усе земне мовчить,
їм добре, не готові на прощання...
Вона сміється, бо у хвилях змін,
єдиного між попелом зустріла,
знайшла того хто серцем захотів,
зігріти і відчути пристасть тіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279887
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 11.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.09.2011
В долоні пада білий сніг,
Милуюся зимою.
Сніжинки тануть на льоту,
Торкнися лиш рукою.
Зима давно вже замела
І землю, й жовте листя.
Я розумію все оце...
Але...
Чому ти й досі снишся ?
Я не зову тебе, не жду,
Про ту весну забула...
Минулим більше не живу...
Та серце не забуло.
Моєму серцю снишся ти,
Як морю шум прибою.
Я зрозуміла: це тому,
Що я живу тобою...
2007 рік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109790
дата надходження 29.12.2008
дата закладки 10.09.2011
«Не забуду ніколи про тебе!!!», -
Голосить склекотіла підлітка.
І не слухаються нею «РЕПи»,
І не ваблять гучні чоловіки,
І паркани, здається. ворожими,
І стосунки звичайні – порожніми.
Вся уява ним, дивним, заповнена,
Із майбутнім для двох, обох, втраченим.
Це нагадується забороненим
І до цього ніколи не баченим...
05.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278888
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 09.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.09.2011
До Дня Грамотності і Письменності.
Ляпас за ляпасом, зойки ошпарені
В мене летять, вскаженілі, нахмарені.
І по обличчу січуть, і по імені
Набусурманені, піданонімнені,
Дриллю присвердлюють гасла образливі
До урочистих дошо́к одноразових.
І...і за що? Що я мову збагачую
Досі не вживаним, досі не баченим.
За...за збирання по селам тих висловів,
Нам тут властивих, не з пальм і не рисових.
Що на нові кольори і технічності
Нам притаманні майструю відмінності.
Експерементами в пластиках слова
Сію епітети Із дієслова...
З давна палили Ікарів на вулицях.
Зараз усі літаком користуються.
08.09.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279300
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011
Прошу, вірші ти напиши свої
І тему вибери, яку завжди чекаю.
Щоби розтанув сніг в моїй душі,
Щоб зрозуміла, що мене кохаєш.
Невже хтось може зупинити час
І кулаком ударити у груди?
Моє життя - воно тільки для нас
І іншого у мене вже не буде.
Я знову покладу свої слова
На білий лист і щирістю покрию.
Мій любий, в мене ти один
І я завжди лише про тебе мрію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278935
дата надходження 06.09.2011
дата закладки 06.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2011
Годинник той що на стіні
Тихенько тікає мені
Що вже давно минули дні
Й немає вороття
Тече по торту з вишні джем
Це я на рік став старший вже
І вже пишу новий сюжет
Під назвою "Життя"
ПРИСПІВ:
Рятуйте добрі люди
Сьогодні важко буде
Вітання від усюди
І безліч подарунків
Співають в небі пташки
Дзвенять порожні пляшки
Ой зранку буде тяжко
Й не буде порятунку
І летить з шампанським пробка
Подарунки ще в коробках
Цокають бокали й стопки
За здоров'я, за моє
Запрошу і друзів й близьких
І батькам вклонюся низько
Що зробили так колись то
Що такий у них я є
ПРИСПІВ:
Рятуйте добрі люди
Сьогодні важко буде
Вітання від усюди
І безліч подарунків
Співають в небі пташки
Дзвенять порожні пляшки
Ой зранку буде тяжко
Й не буде порятунку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269931
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 01.09.2011
І
Світає. Насвистує вітер пісні.
І небо у заграві крається.
Мої не високі думки,
Повільно у вись здіймаються.
Сміється ранкова імла,
Проміння блукає в тумані,
Принишкла холодна трава,
П’ю тихо свій чай на дивані.
Летіть, відлітайте мерщій.
Думки, не лишайтесь в оселі.
Мені б у грайливому сні
Згубитись в безкрайній пустелі.
Щоб вітер гарячий в лице,
Пекучий пісок біля ніг.
І біль і печаль відійде
На серці розтане весь лід.
ІІ
Гарячий чай, погрію руки.
Думки, як вас кудись прогнати….
Відчути з вами смак розлуки.
Не чути вас, не бачити, не знати…
Стати пилинкою у світі,
У безтурботності прожити,
Щоночі закриваючи повіки –
Не плакати, не гратися – радіти…
ІІІ
Гарячий чай розіллю у нестямі,
Помітив вітер сльози на щоці…
Шмигнув крізь светра дірочки шерстяні,
Приємний холод по спині.
Заглянуло сонце в вікно,
Іще один день у думках,
Хіба йому не все одно,
Що чай захолов на руках…?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277774
дата надходження 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2011
Не рвись струна, зіграй щось надзвичайне,
про тишу ночі, про розмови дня,
Почуй мене, бо я твоє звичайне,
я хочу бути в’язнем твого сна…
А наша ніч усе ще відчуває,
що разом ми блукаємо у снах,
Моя душа також все пам’ятає,
забудь про біль, і про вчорашній страх…
Не рвись струна, зіграй щось надзвичайне,
не відпускай, за руку ти тримай,
Усе важливе є для нас звичайне,
тебе тримаю, серцем відчувай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277400
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Сучасний світ малий для сліз,
Він рветься від сили потоку,
Ховається у темній глибині,
Не в силі уперед ступити кроку.
Не в силі виринути на верхи,
Народ заставити спинитись,
Щоб не побачити низів низи,
Жити до крайнощів навчитись.
Спинити дощ долонею руки,
Струснути атмосферу страху,
Підняти мрії в небо, догори,
Позбавитись видіння жаху.
Очима висушити океани і моря,
Щоб сіль не встигла в’їстись,
Тінь скинути з брехливого лиця,
І посміхнутись згортком істин.
́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275773
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 28.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.08.2011
Пролетала голубка над городом,
Обливаясь слезами хрустальными.
Веет город могильным холодом.
Он забрал голубка любимого,
И увёл дорогами дальними
Сизокрылого, вечного, милого.
Опустилась голубка на землю,
На холодную, мёртвую землю.
Город спит вечным сном - не проснётся.
Нет домов здесь, нет смеха и песен.
Город спит. Он задумчив, не весел.
Кинешь камень, но не отзовётся,
Город мёртвых Некроплем зовётся.
Здесь пахнет смертью и цветами,
Здесь краше тот, кто горд годами.
Не слышен здесь ни плачь, ни вой,
Лишь лёгкий шёпот стой, постой,
Прошу тебя остановись,
Со мною в смерти обручись.
Ты станешь лебедем прекрасным
Любимым, светлым, но несчастным.
Забудь о голубке своём,
О милом страннике ночном.
Тебя очарую своею я песней.
Послушай, ведь, вместе и смерть интересней.
Осмотри окосевшие стены
Моей некогда чистой души.
Острой бритвой порезал я вены,
И года мои в вечность ушли.
Ну а ты - то здесь как очутилась?
Моё горе и счастье моё.
Расскажи, что с тобой приключилось?
Светлый Ангел небесных морей.
Не молчи и поведай мне тайну
Златокудрых твоих сыновей.
Вот как... Значит любовь погубила,
Смерть - разлучница в гроб завела.
Голубка слишком сильно любила,
И кричавши из смерти звала.
Но послушай, ты разве не знала,
Что любимый твой, милый в раю?
А такие как мы, своей кровью
Омываяся сгинем в аду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143756
дата надходження 01.09.2009
дата закладки 28.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.08.2011
Складний і довгий шлях кохання,
Згадай - як думка до світання нас полонила і вражала -
Що я хотів - то ти бажала.
Я обіймав тебе думками,
А ти чарівними словами мене, кохана, дивувала,
В обіймах щастя засинала.
Безхмарного життя немає,
І ніжна музика не грає в серцях закоханих весь час...
Таке бувало і у нас.
Я прочитав в твоїх очах
Любов і біль, бажання й страх.
Незрозуміла дивна сила наблизила нас й віддалила,
Як зірка серце спалахнуло,
І нам здалось, що все минуло...
Але життя - це дивна річ,
В усьому світі день і ніч бурлять кохання поєдинки,
І мріють всі, хоч на хвилинку, потрапити у вир подій -
Бажань і радісних надій..
А ще сказати я хотів,
Що не дарма тебе зустрів,
Що пісня щастя і любові іще звучить,
І мимоволі, перегортаючи сторінки тих днів, яскравих як картинки,
Я день і ніч тебе благаю - кохай мене, як я кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275244
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 27.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.08.2011
Пробач, не тямлю, що роблю.
Це все від того, що люблю.
Ти ж бачиш - серденько навпіл,
Оця частинка дітям, а оця тобі.
Не сердся, я тебе благаю,
Я більше за життя тебе кохаю.
Не буде милий світ, якщо без тебе
Не треба ані сонця, ані неба.
Ніхто й ніколи так мене не грів,
Лиш ти душі торкнутися зумів.
Без тебе дихати не зможу, чуєш, любий?
Без тебе більше посмішки не буде.
Без тебе буде порожньо у серці,
Ти моє щастя, радості озерце.
Лише з тобою затишно й спокійно,
З тобою море насолоди беззупинно.
Пробач мене, пробач, якщо я винна,
Але прошу тебе не сердся через край
А так тебе кохати не повинна,
Але люблю тебе до болю, любий, знай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276941
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 25.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.08.2011
Загляни в його серце хоробре –
Вільним духом від нього віє,
В ньому світлая віра у Бога,
В ньому ненька його – Україна.
Подивися у його очі –
Буйна молодість в них палає,
Солов’їнні травневі ночі,
Запашнії квітневі гаї.
Він крокує пшеничним полем,
Він вдивляється в небо синє,
Він співає в карпатських горах,
Він пірнає в дніпровські хвилі.
Він достойний син свого батька –
Справедливий, відважний сміливець.
Як ти можеш його не знати?
Українець. Він – українець!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276881
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 25.08.2011
З днем народження, державо -
Україно калинова!
Маєш свято це по праву,
Надаю тобі я слово…
«Я, звертаюсь до народу…
Тих, хто землю обробляє,
Хто дає в будинки воду,
Хто вугілля добуває.
Ви, мої сини і дочки,
А для вас я ненька – мати.
І повірте, я не хочу,
Щоб гриміли знов гармати.
Ви для мене рідні діти
І на заході й на сході.
Ви умієте зібрати,
Що росте в вас на городі.
Але й тим, хто є у влади,
Дайте люди по лопаті.
Щоб вони пізнали працю
Й не були такі пихаті.
Мій народе, ти є мудрий
І у тебе нині свято.
То ж святкуй і будь розумний,
Коли будеш вибирати!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276843
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Витікає любов, наповняючи, – ми ж молоді!
Світ дарує, коли ми відкриті для всіх до нестями…
А мій день починається, мила, заледве тоді
Як у тебе з-під вій дві галактики сяють вогнями.
Мої мрії без тебе скупі, це пустельні піски;
Мої мрії з тобою – це все, що потрібно людині!..
Я б і може ще жив, розлетись білий світ на куски,
Тільки хай не згасають оті дві галактики сині.
24.06.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266826
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 24.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2011
На скриньці поштовій
віддерті дверцята:
Пуста,
заржавілая паща роззята,-
Давно не ховає
привіта від мами,
Відкрита лише для пилюки
й реклами...
Самотньо і прикро
У мене на серці,
І навіть ключа вже бракує
до дверців...
Щодня, пам`ятаєте,
як ритуал -
Знаходили там то листа,
то журнал,
Газети - аж кіпа! -
новини про світ,
А в свята? - Вітівки! -
Всіх родичів звіт!
Весільні запрошення,
фото з маленьких,
І щастя -
рядки від дбайливої неньки!..
Їх більше не буде...
І друзі далеко -
Живуть за кордоном,
як взимку лелеки...
Згадаю,
і в серці поселиться сум:
Була колись скринька
скарбницею дум,
А зараз, пустій,
не потрібні дверцята:
Нема чого класти,
забули писати...
Я хвірточку вранці
нову приладнаю
І буду чекати:
невже не згадають?
2004.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201430
дата надходження 17.07.2010
дата закладки 24.08.2011
В компьютере, у сына на страничке
Я встретилась с девчушкой-невеличкой,
Поскольку снимок был не единичным,
Он вызвал интерес сугубо личный:
Улыбчива, с друзьями - зажигалка,
И, слава Богу, что не экстремалка!
Глаза - то радостью полны, а то - тревогой,
К нему прижалась, смущена немного,
Влюбленностью недавней дорожа,
Как на ладони вся и светится душа!
У сына я спросила осторожно,
Мол, что за девушка, узнать мне имя можно?
Обычно замкнутый, в своем миру зажат,
Он, к удивлению, совсем не прячет взгляд,
Тепло смеется, раскрывая душу:
Со мною рядышком стоит моя Катюша.
Мне непривычна и приятна ценность
Такой открытости. И где, скажите, ревность,
Которой матерей пугают в свете?
Я просто поняла: взрослеют дети.
И радостно: мне не придется дальше
В догадках составлять обломки фальши,
Терзаться неизвестностью в догадках,
Мобильник спящий вопрошать украдкой
И взгляд в тревоге вскидывать на двери...
Ценю доверие.
2011.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267113
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 24.08.2011
Це коли ти сам, один,
Ідеш і чути снігу хруст,
Не рахуєш ти плину годин,
І ніхто не видасть й слова з вуст.
Це коли ти вдивляєшся в небо,
І бачиш, як зірка летить.
Ти думаєш: «Я нікому не треба!»
Це було лише єдину мить…
Це коли ти блукаєш з дорогою,
Вона тебе поміж тишею водить,
Серце вмить наповниться тривогою,
І смуток за тобою вічно бродить…
Це коли ти щастя чекаєш
Раптовим падінням із неба,
Але на шляху нікого не стрічаєш,
Невже немає щастя для тебе?!
Це коли думки твої вільні,
Ніколи й ніхто не зупиняє.
А про ідеї чудові, спільні
Взагалі ніхто не питає…
Самотність важко пояснити,
Вона не підлягає розумінню,
Але це ще можна змінити,
Потрібно просто набратись терпіння…
2009 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273926
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Навіщо ти співаєш? – Виливаю душу.
А вірші нащо пишеш? – Залишити щось мушу.
А на гітарі граєш? – Поки що не граю.
А вчитись маєш? – Звісно те, що маю.
А нащо це тобі? – У цьому є вся я.
Комусь ще це важливо? – Я лише своя.
Ти мріями живеш? – Ні, ні, лише реальність.
А плани ти складаєш? – Я люблю спонтанність.
В руках гітара нащо? – Це моя душа.
Так ти ж не вмієш грати? – Навчуся, не спіша.
Очі чому блищать? – Тому що я щаслива.
У тебе ж купа проблем? – І що? Надворі злива.
А серденько ціле? – Якщо ні, то склею.
А квіти дарували? – Троянди й орхідею.
В губи цілували? – Дуже палко й ніжно.
В очі заглядали? – Скромно та привітно.
Що іще спитати? – Не питай нічого!
Як то так? Негарно! – А тобі для чого?
Просто хочу знати? – Чому щастя маю?
Мабуть, так! – Тому що, в відчай не впадаю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273482
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Її волосся розплітав світанок,
А в очі заглядало сонце.
Вона ніколи не любила ранок,
Але тепер постійно дивиться в віконце.
Її очі мають медовий колір,
Її щічки постійно бліді,
Її шию обіймає м’ятий комір,
А іноді вона говорить уві сні.
Та їй це зовсім неважливо,
Адже тепер вона має почуття.
Вони з’явились ненароком, наче злива,
Вона ж каже: «Мене кохають, кохаю я…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274853
дата надходження 12.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Мені приснився рідний дім,
Мені наснились твої очі.
Все більше й більше щастя в нім
Але не сплю я довгі ночі.
Мені наснились почуття,
Мені наснилося кохання.
Але це просто небуття -
Гріхи забутого прохання.
Я сплю і бачу рідний дім,
Лечу до нього, мов лебідка.
А на столі гарячий хліб,
Від цього стало ще більш гірко.
Я сплю і бачу рідне небо,
Сивину для мене рідних скронь.
Тепер мені нічого не треба,
Та як жахливо, що це лиш сон!
Мені приснились твої сльози,
А згодом - щира твоя усмішка.
Такі звичайні літні грози,
І знову стало сумно трішки.
Мені приснились твої руки,
Твої такі святі слова.
Такі навіки рідні звуки -
В чужині жить не можу я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272971
дата надходження 01.08.2011
дата закладки 24.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2011
Бывает в жизни у поэта
Когда перо томится где- то,
Когда не радует январь.
На стенке старый календарь
Уже три месяца в печали.
(В нём дни давно не отмечали)
Стучат часы в простой оправе.
Две стрелки всё в своём составе.
Пылятся книги - не до них,
В тетради не закончен стих.
Но та тоска не навсегда.
Уйдет она и вот тогда,
Полны любви и вдохновенья,
Увидят мир его творенья!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227247
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 24.08.2011
Чуєш, як птах небесний
пісню з світанком несе?
Краю мій, з пут воскреслий,
свято сьогодні твоє.
Чуєш, Софії дзвони,
голос карпатських трембіт?
Діти несуть в долоні
пташку надії в політ.
Чуєш, мій рідний краю,
хвилі волошок в житах?
Сонце у серці маю,
море любові в руках.
Чуєш, моя Вкраїно?
Голос мій, я не одна,
тільки з народом, спільно,
в душах цвістиме весна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276714
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011
Розмалюємо небо темнеє
Кольорами ясними, блакитними,
Заспіваємо пісню веселую,
Ясну зірку на небі засвітимо.
Ми згадаємо нашу історію:
І становлення, і Руїну,
Рани всі свої незагоєні
І всіх тих, хто у цьому винен.
Щоб у кожного, хто не схилився,
Щоб у кожного, хто не продався,
В кожнім селищі, в кожнім місті
Відродилась надія на щастя.
І повела нас тая надія
Шляхом правильним, шляхом новим,
Щоб упевнено ми і сміливо
Разом вийшли з цієї неволі.
Щоб усі, хто забув – згадали,
Щоб усі, хто не знав – дізнались
Про колишнюю нашу славу
І теперешні наші нещастя.
Наша пам’ять – це наша сила.
Наша найважливішая зброя.
Ми боротимемось до загину
За щасливу для неньки долю.
І вона пишним цвітом розквітне,
Буде ненька щаслива й вільна.
І лунатиме цілим світом:
«Ще не вмерла Україна»!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276581
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 23.08.2011
Сьогодні зірки стануть моїм пазлом
Збиратиму їх докупи у слова, для тебе
Читати будемо їх тільки разом,
Вдивляючись у безкінечний простір неба
В порожньому домі так холодно було,
Що янголи в плед загорнулися знов
Закрила повіки, заснула, забула
Сповільнилась в тілі скаламучена кров
Сюди повертатись – дерев’яні одвірки
Чекають слідів, за що їх забули?
Я падаю ниць у траву на подвірку –
Я тут вже була, я тут щастя відчула
Дозволь це падіння, дозволь мені впасти
Не бійся, вмирати нам більш не судилось
Лиш крила докупи ніколи не скласти –
Летіти над людським усім захотілось
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193773
дата надходження 04.06.2010
дата закладки 23.08.2011
Душа співала, як уміла,
І серце лагідно тремтіло
І сльози лились – от і все.
Не можна пити не сп’янівши,
Не можна жити не любивши; -
Кохання щастя принесе.
До віку буду – не забуду
Те щастя, ту гірку отруту
І біль, і сльози, дикий сміх.
Втекти від болю не кохавши,
Вернутись, любу обійнявши
І розплатитися за гріх.
Хай сльози ллються – не вернуться,
Мені крізь сльози посміхнуться, -
Радіти третьому в житті.
І не чекали й не гадали,
А просто лагідно кохали, -
Були наївні та прості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274483
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 23.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.08.2011
Між мною і Тобою - східці Якова,
до неба заведуть, вертають до землі,
на зламі серпня - серцевина знакова,
в сітківці ока світ, а ми його ловці.
НевпІймана душа витає миртою -
півнОчі - до землі, до Тебе - ще півсна.
Так швидко літні дні лягають скиртою,
але надія як нескошена трава.
Між мною і тобою щось несказане
тримає у руці розкидані склади.
Небажане: «бувай» - вустами складене,
але очима склалось бажане: «Зажди!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276317
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011
Я в храме необычном побывала.
Сияющей в нём столько теплоты.
Такой любви нигде не ощущала.
Душевной,светлой,чистой красоты.
Там Батюшка Василий-ликом Божий.
И сразу хочется покаяться ему,
В чём ты виновен,когда был моложе.
В чём согрешил вчера и день тому.
Нет в этом храме яркой позолоты,
Здесь золотятся солнышка лучи.
И не бывает здесь плохой погоды.
И слово лечит лучше,чем врачи.
И сразу хочется стать лучше и добрее
Сиять для всех душевной красотой.
Здесь райской атмосферой веет
И наступает благостный покой.
Покрова Храм,святой,пречистый,
МногИе лета пусть дарует Бог!
Здесь ангелы летают в небе чистом.
Спасибо,что нам лучше стать помог!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276253
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
З його приходом наступає світло денне.
Його люблю я так безмежно! Й не даремно.
Коли скінчилась ніч - дарує мені Сонце,
Заради цього відкриваю я віконце.
З його приходом зустрічаю вітер свіжий.
Він сяє золотом; як небо, ніжний...
Коли скінчилась ніч - мене він зігріває...
Без нього холодно й похмуро так буває!..
З його приходом птахи розспівались.
Він погукав їх - вони й позліталась.
Я помічаю, лиш коли скінчились ночі,-
Які ж його прекрасні сірі очі!
З його приходом всі тьмяніють зірки.
І небо знов блакитне,і світліють ріки.
Коли скінчилась ніч - його я так чекаю!
Але завжди приходить вчасно. Радості - без краю!
З його приходом Темнота зникає,
До мене не приходить -- ні.Бо знає:
Коли скінчиться ніч -- мій любий поряд,
І всім їм "темним"світить лиха доля!
З його приходом світ весь прокидається.
З росою і світанком він лиш знається.
Коли скінчилась ніч - приходить завжди рано.
Його любитиму завжди - мій вірний теплий РАНОК.
26.06.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219056
дата надходження 30.10.2010
дата закладки 21.08.2011
І немає про що кричати.
Ні розчавлена, ні закохана.
Ні "зимою-кумою" втомлена,
І ні літньою спекою зморена.
Уночі про любов не думаю,
Вдень не маю часу на мрії...
Залишаються тільки лінії,
Залишаються тільки тіні.
23.08.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207933
дата надходження 26.08.2010
дата закладки 21.08.2011
Тарасе, зараз нам кажи,
Чому чолом ти похилився?
Мабуть, дійшли вже до межі,
Коли народ іржі наївся.
Та твоя правдонька летить
На землю рідную - святую,
Що принесе чарівну мить,
Яка, нарешті, порятує.
Той розбрат вічний в головах,
Добро ніколи не лікує.
Шаблюка з"явиться в руках,
Лише як ворог загартує.
На нас, Тарасе, подивись -
Оце є справжні українці,
Ті козаки, що не зрiклись,
З тобою ми не поодинці.
Навіщо влада нам чужа -
Підступна, жадібна, брехлива?
Тарасе, ти наша межа,
Та наша доля незрадлива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246011
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 21.08.2011
Если дождик за окошком
"Кап-кап-кап..." ,всплакнул немножко,
Не грустите никогда!
Дождик - это не беда!
Просто в небе облака
Вдруг поссорились слегка!
Разругались,растолкались
И мириться отказались!
От такого настроенья
Облака без примиренья
Стали серыми,как мышки,
Превратившись в тучки-пышки!
Их увидел ветерок
И сдержать свой смех не смог:
"Это что, за злюки-буки
Перессорились от скуки?!
Эко дело, не годиться!
Нужно срочно помириться!
Ни за что и никогда
Злиться на друзей НЕЛЬЗЯ!"
Серым тучкам стало стыдно,
За друзей своих обидно!
И давай они реветь,
Словно серый злой медведь!..
"Кап-кап-кап", да "хлюп-хлюп-хлюп"
Тучки слёзы льют и льют...
Только дождик - не беда!
Тучки мирятся ВСЕГДА!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276191
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Ай, як же пече
про тебе нестерпна думка!
Твоє плече
як потік холодного струмка
у думках тече.
Життєва школа...
тепер сиджу я зовсім гола,
обіймаючи себе за теплі коліна,
а моя душа квола,
і тривожно, ніби в серці міна.
В якому із сердець це кохання жило?
Так, між нами нічого не було,
то чому ж я не можу тебе забути?
Скажи мені, як бути,
коли через тебе не можу заснути!
Чому ж не можу збайдужіти
до твоїх сірих очей,
почуттями спопеліти,
і більше не хотіти
з тобою ночей?
Неймовірна сила
є у бажання,
що ламає білі-чорні крила,
а стомлене кохання,
як кам\'яна брила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276190
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Мова моя
.
Мова моя зацькована,
cплющена і сплюндрована,
В хворому серці прихована
Мова духм'яна моя...
.
Знічена і знедолена,
Кимось завжди інструктована,
Стала тепер інкрустована,
Майже так само, як я...
© Copyright: Елена Расновская, 2011
Свидетельство о публикации №11101315912
http://www.stihi.ru/2011/01/31/5912
.
http://stihi.ru/avtor/stihi0virhi
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276187
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Нам доля не напише "Йди і дій!"
В чеканнях гине визріла сміливість.
Любов - це неочікуваний змій.
Повзе, повзе а потім, бац, і ...виїсть.
Якщо злякає, - змучить, отруїть...
Доки живі - давай любити вчасно!
Доки ще можем ми себе зігріть
І дякувать, що ЦЕ БУЛО ПРЕКРАСНО!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276033
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 20.08.2011
Забудь про все, забудь про все, що було ...
Щоб потім не було розчарувань ...
І памятай: в житті не вір нікому,
І не плекай марних надій і сподівань ...
Все це не так важливо є для тебе ...
Це просто спогади красиві, от і все ...
Забудь про все, забудь про все, що було,
І що не було, теж забудь. Усе мине.
...............................................................
Не можу жити без ілюзії й надії,
Не хочу відпускати свої мрії!!!
ЗДАЄТЬСЯ, СВІТ РУЙНУЄТЬСЯ ПЕРЕД ОЧИМА,
А Я СТОЮ І СПОГЛЯДАЮ ЦЮ КАРТИНУ ...
Чекання це на страту - убиває ...
Нема для кого жить - життя немає ...
Невже і цього разу все скінчиться,
І не почавшись навіть, все минеться?
Ще скільки треба обпікати своє серце?..
Невже не бачите ви, люди, що страждаю?
Що кожен раз від нелюбові помираю?..
Невже так можна: подавать надії,
Щоб потім кинути напризволяще в морі мрії?
.................................................................
Забудь про все, забудь про все, що було ...
А може я тебе і не любила?..
23.10.10.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218132
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 20.08.2011
Лиш не мовчи. Не дай собі мовчати!
Не залишай для тиші каяття!
Коли мовчиш, то я не можу спати…
Коли мовчиш – скоріше йде життя…
Не жди думок. Не жди моїх овацій.
Я, може, навіть в очі не дивлюсь.
Але з тобою в тиші між акацій
Я знов кохаю і чогось боюсь.
Чого боюсь? Чому душі тривожно?
Чому тебе мовчання не лиша?
Бо ж у коханні як мовчати можна,
Коли сказати хоче це душа?!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255567
дата надходження 23.04.2011
дата закладки 20.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2011
То був травень.
То була весна.
Вигадка.
Містерія.
І сон.
Спала
на свідомість пелена,
незбагненна,
як світіння од ікон.
Хтось курив
чаклунський фіміам.
Вивсь димок
і вививав
химери.
Ущільнивсь ефір --
і стався храм.
Й навстіж
розчинив
прозорі двері.
Я й сама
зробилася крізнА,
ставши
під склепінням того храму.
То був травень.
То була весна.
НезбагнЕнні знаки
фіміаму.
…В’ється дим,
густіший сивини
й лащиться до ніг,
мов хліба просить.
В паперових
човниках весни
нездійснЕнні сни
хоронить
осінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275872
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2011
Важливий для людини лише час,
Думки у часі, в радості, здоров’ї.
Ми в ногу з ним, а він біжить від нас,
Лиш проміжки заповнює любов’ю.
І затихає круглий циферблат,
І стрілки вальс у ритмі відбивають,
А бій курантів, мов звучить набат…
Назначеного часу все чекають.
І невблаганно ляже час в роки,
І пробіжить життя скоріше миті.
І збережуть його лише віки,
І пригадаються роки давно прожиті.
По сонцю варто визначати час
І берегти його, коли життя дарує.
І варто жити в світі без прикрас,
І слухатися серця, що хвилює.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275693
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 18.08.2011
Розщеплене деко, обiрванi струни,
ледь-ледь проступає слабкий вiзерунок...
Чому ти замовкла , старенька гiтаро?
"Та мабуть тому, що старА. Я примара
колишнiх веселощiв, туги, натхнення..
I ось... Не дiждуся вже благословення
на спритнiї руки, дзвiнкий медiатор...
Чому закiнчилися спiви пiд хатою?
Чому на смiтник? Чи для того робили,
щоб з тими руками отак розлучили?..
Розщеплене деко!.. Обiрванi струни..."
...I дощ розмиває слабкий вiзерунок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249588
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 18.08.2011
Це пустота. У місті вічна злива.
Асфальт дріма, алмазом він блищить.
Я так бажав почути голос вітру...
Але гукнули: "Вітер не шумить!"
В кімнаті темно, ліхтарі згасають...
Сенс пустоти - це пошуки його.
Здається, серце в грудях розірвалось,
Дрібні частинки тихо йдуть на дно.
Мої бажання майже не існують,
Бо всім начхати: "Мрії ну і що?
Що тут такого, мріяти всі вміють"
А бажаю, щоб тепло прийшло...
Тепло - це невідємний образ літа.
Зникає щастя. Накриває страх.
І хочеться вогнем сердець зігріти,
Людей, що мріють крокувати в такт.
Політ...я відчуваю голос вітру...
До мене він гукнув, і я почув.
Я памятаю, як блукав по світу
Шукавши мрії, істину збагнув...
По скрипту: З теплом у серці..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238314
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 18.08.2011
З тобою мила чую голос ночі,
ти в межах міста бачиш дивний сон,
Де я так щиро дивлюсь в твої очі,
палких два серця б’ються в унісон…
Твій сон – це вічність, що вогнем палає,
це щастя, що окутує серця,
Моя душа про тебе ніжна знає,
давай втечемо у п’янкі місця…
Де будеш серцем радість відчувати,
я буду твій, а ти будеш моя,
Де тільки разом будемо ми спати,
і відчувати радості життя…
З тобою мила чую голос ночі,
ти міцно спиш, ти бачиш спільний сон,
Де ти так щиро дивишся у очі,
і віддаєш мені свою любов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275682
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 18.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2011
Не вспоминай то, что забыто было,
Не забывай того, что не забыть,
Люби лишь то, что сердцу будет мило,
И то, что сердце сможет полюбить.
Не отдавай тому, кому не надо,
Не забирай у тех, кому дано;
Одна любовь средь всех грехов- награда
Тому, кем этот грех совершено !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269532
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 18.08.2011
Достигли яблука у літньому садку,
Грушками застелився другий Спас,
Їх завжди сушать лише в холодку,
На зиму сушать, просто про запас.
І кожне яблуко із свіжого врожаю,
Магічну має силу, стимул жити…
З дерев до Спаса яблук не зриваю,
Їх необхідно в церкві освятити.
А прийде Спас і яблука червоні,
Які до церкви нестиму святити,
Укриють щедро яблуневі крона
І довгі роки будуть ще родити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275565
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 18.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.08.2011
Я очі відкрию й побачу усміхнені губи,
І дотик відчую твоїх ледь тремтливих рук.
Мені уже мало іти до проклятої згуби
І мало мені залишилось до райських мук.
Я душу розкрию, нехай замерзає проклята,
А тіло у люті порву на маленькі шматки.
Така ось дурниця виходить у нас малята,
А ви наче бджоли сховались в маленькі льотки.
Та вирвусь на волю, покину розірвані пута.
Забуду про все, забуду про всіх. Й увісні.
Уже не зима присниться холодна і люта.
Забуду про все, бо ти вже приснишся мені!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247288
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 17.08.2011
Вона збирає метеликів й кладе їх у кошик з ромашками,
Відтягує спокій до вічності й читає уголос книжкИ.
А він заперечує дійсність, відшкрябує попіл із пастками,
Вирізьблює з дерева квіти й вплітає в жорсткі мотузкИ.
Між ними мілІметри відстані на мапі чужої держави,
Лиш крок до сумного екрану і подих до висі небес.
У них все не як у закоханих, не як у чужинців й бувалих.
У них лише мрії про небо і мить Інтернет-них чудес.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263357
дата надходження 04.06.2011
дата закладки 17.08.2011
...і ти невдовзі напишеш вірш,
і всі мовчання знесиляться.
І пробіжиться іржавий ніж
по зацілованим вилицям.
і ти напишеш мене як всі,
вкладеш у рими прострочені.
І десять тисяч нових месій
умруть при моєму народженні.
...і раптом стане словам тепліш,
і наші тіні замісяться.
Пишу тобі цей забутий вірш
іржею швидко на вилицях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265480
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 17.08.2011
Як бути коли усе валиться з рук
Дратує товариша ручкою стук
Всілякі початки не мають кінця
Кохана не хоче іти до вінця.
Засохла троянда, яку так плекали,
Хтось випив вино, що зосталось в бокалі.
Дурна штукатурка упала на свято
Сусід он капусту бере так завзято.
Коза вже доїла вазон дорогізний
Маршрутка вже вкотре не стала в Рогізні.
А діти на килим розлили чорнило
За тим серіалом вам піца згоріла.
А тут на екзамені ручка не пише,
Співати так хочеться, але кажуть тихше.
І нерви на грані, й нема сигарети
По місту блукаєш й нема туалету
Здається дістало усе до кінця
І проситься фраза з міцного слівця.
Тут вихід один, тут не треба кипіти
Лише посміхнутись і все пережити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260100
дата надходження 17.05.2011
дата закладки 17.08.2011
Що в ній приховано? А в ній сховалась мрія.
Без мрії вона буде не така
Незнана, загадкова і красива.
Шалена мрія – це і є вона.
Для неї Всесвіт – безкінечний мультик.
Немов дитина вона дивиться його.
Вона створила таємничий культ свій,
Їй більше не потрібно нічого.
Її взяла в полон отая мрія
І вигнала із голови думки.
Вона тендітно так і несміливо
Пішла блукати в лабіринти снів.
І заблукала… не знайти дороги
В цей світ скуйовджених реалій.
А може і не варто тої спроби
Вертатися у світ матеріальний?
Вона мрійлива, нащо їй реальність?
Вона живе бажаннями і снами,
А він – її єдина слабкість
З попсованими геть думками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203148
дата надходження 28.07.2010
дата закладки 17.08.2011
Доля часточку щастя дає
В день народження кожній людині.
Хтось дбайливо плекає своє,
Хтось не бачив той дар і понині.
І пускає насіння святе
В різних випадках різне коріння,
Бо кладе кожен в слово просте,
Особисто своє розуміння.
Десь чекають його з-за морів,
Я вже щастя відчую в бажанні
Мить побачити, як на горі
Сонце вії здійме на світанні.
В добрий час мене в світ повели
Від промінням залитої хвіртки.
Тож безмежно щаслива, коли
Розпускається пуп`янок квітки.
Моє щастя то йшло по стерні,
То літало у небі на крилах,
Щастям з моря махали мені
Білі чайки й червоні вітрила.
А якщо десь на схилі років
Сонце вії прикриє пухнасті,
Скаже хтось, що так щастя й не стрів.
Я скажу, що купалась у щасті!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236606
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 17.08.2011
кажется мне было лет 19, когда это писалось...
________________________________________________
Вы - обольстительно лукавы
И сокрушительно нежны...
Но главное: Вы были правы -
Что - предают всегда свои...
К чему обещанные звёзды
Под лунным светом бытия,
Коль даже даренные розы
Завянут на закате дня?..
Вы строги - к чувствам откровений
И не хотите слов любви...
Вы правы - призраки мгновений
Играют струнами души...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180304
дата надходження 28.03.2010
дата закладки 17.08.2011
Якби я знав, що можна так любити,
Що можна вірити у щирі почуття,
Я б не посмів тебе йому лишити,
Бо ти моя, бо ти лише моя.
Я б впертіше стучав до твого серця,
Ламав би грати, скидав кайдани.
Тепер, моя коханая, не сердся,
Бо все одно у моїм серці ти.
Нікому я не дам того, що в моїм серці,
Того, що там посіяла любов.
І я надалі буду дуже впертим,
Аби з тобою бачитися знов.
Якби я знав, що можна так любити,
Горіти в почутті і захлинатись ним,
Я б не посмів тебе йому лишити,
Я б до останнього боровся з ним.
18.03.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187987
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 17.08.2011
Чи ти ще можеш пригадати
Ким народився на Землі?
З якою посмішкою мати
Ім’я колись дала тобі.
Плекаючи свою дитину,
Співала тихії пісні.
Замислись, бодай, на хвилину,
Чи все те пам’ятаєш ти?
Чи все ти взяв із того вчення,
Тих мудрих слів і тих порад,
Чи може все було даремно
І ти землі своєї кат.
Чи ти пішов у посіпаки
На службу зайдам хижим тим,
Що ставлять скрізь свої порядки,
Чуже вважаючи своїм.
Ти придивись, в якій колоні
Ідеш дорогою життя.
Можливо ти в своїм загоні
Ота паршивая вівця.
Не йди у п’ятій, не зрікайся
Своїх традицій і землі
І нікому не продавайся,
Якщо це розумієш ти…
Чи ти ще можеш пригадати
Свою єдину Батьківщину?
Ти маєш точно пам’ятати
Це твоя ненька – Україна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275575
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 17.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.08.2011
ломаю руки да от безысходности
кусаю губы да от непригодности
а сердце ноет как дитя малое
вокруг лишь тень, да солнце алое
а ночь горька, а ночь-преступница
и сердце с разумом все судятся
и вены резаны, душа изранена
и тормоза невовремя отказали нам
а все смеются, издеваются
мечтала раньше - не мечтается
и не звонка я жду а голоса
а руки, руки на себе рвут волосы
и не любила я а как собака верила
и время счастья посекундно меряла
а для тебя, ненужная, прошедшая
была родная стала сумасшедшая
И будь ты счастлив, без меня до безграничия
Ты в душу плюнул, просто так от безразличия!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270396
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 16.08.2011
Ювілей
А нам вже двадцять...Мало чи багато?
І що ми встигли вже зробить
20-ти річчя гарне свято,
любові й відданості мить
позаду нелегка дорога,
випробування, терни, нелегки шляхи
була держва мов дівчина босонога
і крест свій гордо узялась нести
попереду - найкращі перспективи
і цілі, мрії, здобуття
найліпші, найхвилюючі хвилини
що приведуть до кращого життя
пройшовши шлях...він був на жаль нелЕгкий
нам вдалося піднятись із колін
і обрій мрій, такий далекий
прийшов із часом дивних змін
Нам далі йти, триматися всім разом
І Україну прославляти у віках
Подалі віднести нанесені образи
І жити мов на руті пелюстках
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275145
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Уже август дни считает.Близок осени сезон.
День тихонько убывает и меняет свой фасон.
Солнце,подустав за лето,усмиряет свою прыть.
Разливает меньше света и готовится остыть.
Но зато уже созрели ,малых солнышек поля.
Вдоль дороги запестрели,красотою взгляд маня.
Звёзды будто ярче стали,величавее луна.
И в загадочные дали,будто нас зовёт она.
Но немного жалко- грустно,лета,что уйдёт пора.
Было как-то сладко-вкусно и неважно,что жара.
Август быстро дни листает.Дождь прохладный моросит.
Осень силы набирает. С рыжей краской к нам спешит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275246
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Порою жизнь мне кажется нелепой.
Как ни крути,а смерть придёт.
Я то живу обыденно и слепо,
А то совсем наоборот.
Всё смысл ищу земного обитанья,
День попусту прожить боюсь.
Преумножаю неустанно знанья
И к высшему душой стремлюсь.
То снова грустно руки опускаю,
Не достигая тех высот.
Которым, впрочем, не найти названья.
Ведь это мой лишь путь вперёд.
И жизни точно мне одной не хватит
Постичь её Земную суть.
И космос смертью мне как всем заплатит,
Чтобы когда нибудь сюда вернуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275247
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Ты почему душа моя
так трепетно ранима?
На песню плачешь соловья
на то,что нелюбима.
И часто сердце мне ты рвёшь,
что старших унижают
и спать спокойно не даёшь.
что младших обижают.
Ты почему,скажи.душа,
вселилась в моё тело?
И я страницами шурша
ищу ответы то и дело.
Хочу понять добро и зло
и тайны мирозданья
И тут с тобой мне повезло,
что ты стремишься к знаньям.
Но часто всё же разум мой
с тобой в жестоком споре
Уходит сон мой и покой,
когда с тобою в ссоре.
Быть может я плачу вдвойне
за то,что раньше натворила
и потому так больно мне?
Ответь.ведь я спросила...
Давай,душа моя дружить
и не страдать напрасно
нам есть с тобой кого любить
к тому же жизнь прекрасна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180717
дата надходження 30.03.2010
дата закладки 16.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2011
Червона трояндо хіба ти знала
що в ніч коли зорі сяють,
прийдуть до тебе і зірвуть тебе,
зірвуть ,тому що кохають.
Тому що краса твоя вразила очі,
думкою заволоділа.
Трояндо кохаю я твої очі,
душу твою і тіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275037
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Складаю шану жінці України
І хочу, щоб завжди вони цвіли.
Немає в світі жодної країни,
Де б кращі за укрАїнок були.
Красиві личком, пишні - наче кралі,
У їхніх ніг султан лежав колись.
Напевно буде друзі так і далі…
Хіба ж вони у нас перевелись.
Сестра, кохана, мамця, чи бабуся
Родили нас і вивели в життя.
В них теплі руки, я на них дивлюся,
Бо їх зростила матінка земля.
Мої красуні, я пишаюсь Вами
І хочу, щоб щасливі Ви були.
Щоб у душі дзвеніло слово – мама,
Вас шанували доньки і сини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274936
дата надходження 13.08.2011
дата закладки 14.08.2011
У срібному мереживі туманів
Красується русоволоса пані…
Радіє сонцю і погожій днині,
А ймення їй співуче – Україна.
Її гнобили, гнули і топтали,
Нелегко було, перешкод немало…
А Україна – гордая і сильна –
Молила бога і розквітла – вільна!
О, люба земле, за незламність, гідність,
Я в ноги поклонюся Тобі, рідна.
10 серпня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274611
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011
Ні слова. Я тобі ні слова.
Вже дуже довго, майже місяць.
І я якась для тебе випадкова.
Чи ми живем не в тому світі?
Ні слова. Знов таки ні слова.
Від порожнечі не буває ліків.
Як ти? Хіба хто інший знову?
Удвох нам нічого робити.
Ні слова. Ти мені ні слова.
Лишив в собі ті самі звички.
Мені вже легко. Виповзла зі схову.
Чи повз пройду? Чи я тебе помічу?
Ні слова. Хтось комусь ні слова.
Дві долі зірвані, немов осіннє листя.
Врятує погляд, голос чи розмова?
Хіба не байдуже в якому місті?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254002
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 11.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.08.2011
Серпень з присмаком осіннім,
з присмаком трутизни на губах
Заглядає в очі небом синім,
Гойдає тихо душу на руках!
Сміється в очі морем синім,
І не питає звідки і куди ідеш,
Він знає:воїн духом сильний,
Для тебе Тут не має меж!
Для тебе тут немає граней,
Крім тих,що ти ще не відкрив,
І не лякають жодні рани,
Адже,колись ти істинно любив!
09.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274281
дата надходження 09.08.2011
дата закладки 09.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.08.2011
Ви бачите на небі зорі?
Легенькі хмари, мов прозорі.
Та в якусь мить ховають місяць,
А срібні промені ще світять.
Для вас в цю мить співає липа,
Чарівну пісню, ніжну, дивну.
Зелений світ квітки пряде,
Скрізь застеляє – він живе.
Живе. Сховався поміж ночі;
Але побачить той, хто хоче.
Для вас щодня, вночі існує,
А хто живе – його почує!
2011, Б.Ц.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249926
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 08.08.2011
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Світи мені, мене зігрій.
Я лиш тебе люблю, моя єдина.
Зоря моя, я весь навіки твій
Ти моя доля, любляча дружина.
Пр. При зорях я візьму тебе на руки,
Примушу місяць стежку освітити.
Тобі я, люба, подарую квіти
І буду все життя тебе любити.
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Гори мені, трояндою цвіти.
Бо лиш тебе люблю, моя єдина.
Щаслива будь і все життя світи
Моя кохана, любляча дружино.
Пр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269155
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.08.2011
Коли твоя рука лежить в моїй руці,
І губи заніміли від цілунків,
Хоча з'явились зморшки на лиці,
Це є любов найвищого гатунку.
Коли цвіте розбурхана душа,
І серце умивається коханням,
І замість сліз виблискує роса,
А новий день наповнений чеканням.
Ми так щасливі на своїй стезі,
І в унісон пісні разом співаєм.
Думки, як в юності, заплетені в косі,
І ми лише удвох їх розплітаєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274075
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 08.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.07.2011
У каждого свой путь, свои открытия,
Свой сонный век и пробужденья час,
Но лишь тогда важны в судьбе события,
Когда любви мы слышим в сердце глас…
Когда надежды нет и вера мёртвая,
В огарок превращается свеча,
И память жжёт, в ночной кошмар упёртая,
Любовь зовет, к тебе с утра стуча.
И, побеждая страхи и сомнения,
Оставив блудных мыслей ветхий дом,
Уходишь вдаль опять без сожаления,
С любовью открывая новый том…
В.Стр@нник
http://vadimstrannik.ucoz.ru/
http://vadimstrannik.ru/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272389
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 28.07.2011
Брели пустынной улицей
три путника уставшие…
Стучали в избы сонные –
а в избах тишина…
Боялись люди странников –
а вдруг они сбежавшие
Из заточенья узники,
на ком лежит вина ?
Другие открывали им,
встречали ,вроде, радостно,
В надежде, что за денежки
поселят их, троих.
А третьи, зло ворчавшие –
Чего бродить тут за полночь? –
Прогнали бедных путников,
псов натравив на них…
Устали, горемычные ,
надежду потерявшие
На то, что в этой местности
они найдут ночлег.
Но им открыли бедные,
богатства не познавшие,
Не алчные ,сердечные –
и в ночь впустили всех.
Что было в доме – хлебушек
да чай с повидлом яблочным –
Поставили сердечно им
на стол хозяева.
Постель достали новую
и застелили праздничной,
Крохмально-белоснежною
для путников кровать…
Заснули – время позднее… .
С рассветом пивни звонкие
Пропели песню солнышка –
Пора, пора вставать!
Благодарили странники
хозяина да с жонкою
За хлеб, за соль и в дальний путь
пустилися опять…
- Ой,Господи, а торбочки! –
Хозяйка сокрушалася, -
Забыли…Где найти же вас?
Что делать будем, а ?
Смотри –письмо…Откуда же
оно тут- чудо!-взялося?
- Написано: «Хозяину
с хозяйкой»... Вот те на!..
- А от кого? – От странников.
Лежало ж рядом с торбами.
Читаю: « Благодарны вам
сердечно за приют!
За то,что были искренни!
За то,что были добрыми!
Откройте сумки-зерна в них...
Садите – пусть растут!»
Хозяева дивилися –
Что ж вырастет из зернышка?
С любовью поливали их,
росточки берегли…
И хвори позабылися,
забылося и горюшко,
Когда цветы диковинны
весною зацвели.
Сбежалася деревня вся –
«Смотри! Смотри! Чудесные!
И мы хотим! Хозяюшка,
продай нам хоть один!..»
…И вспоминали с дедушкой
избушку свою тесную…
И хлеб с повидлом яблочным…
И холод лютый зим…
В цветах резвились правнуки…
Держались крепко за руки…
Благодарили странников…
Ты дверь открыть готов?
Быть может, эти странники
к тебе стучат – не бойся их!
Впусти в свой дом Здоровье ты,
Достаток и Любовь !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272385
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 28.07.2011
Как несломиться под ударами судьбы
И выдержать удары ,испытанье жизни
Что нам дано неведает никто
И только человеческая воля
Даст нам возможность выжить в этом мире
Пройти обиды,страхи,трудности этой жизни
Пройти все испытанья в нашей жизне
И не сойти с правдивого пути
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272384
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 28.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.07.2011
Хто до кінця збагнув життя?
Хто вивчив душі побажання?
Хто зрозумів всю суть буття
І вічного Творця діяння?
Хто піднімавсь, не падаючи вниз?
Хто радістю ділився, не ридавши?
Хто віддано кохав без зради шпиць?
Хто землю захищав, не помиравши?
Хто віддавав любов, не бачачи образ?
Хто сіяв, жав, не витиравши поту?
Хто падав в бруд та підіймавсь щораз?
Хто небо полюбив, не будучи пілотом?
Хто в руки брав перо та не скалічив душу?
Хто малював, не спалюючи світ?
Хто помоливсь, обітницю не зрушив?
Хто не звільнився, змивши з тіла гніт?
Хто ніжність дарував, не поколовшись?
Хто зрозумів, не вислухавши болю?
Хто бачив світ, той світ не обійшовши?
Хто все збагнув, не з"ївши пуду солі?
Хто до кінця збагнув життя?
Хто зрозумів, як треба жити?
Хто ще ні разу за життя,
Не оступивсь й не зміг простити?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272246
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 27.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.07.2011
Мого щастя метелик
Сів тобі на долоні.
Мрії ніжної келих
Наповнявся поволі.
Зачарований снами,
Ти повірив в кохання,
А в душі мов цунамі:
Нетерпіння, бажання...
Почуття, мов лавина,
З головою накрили.
Ти чекав цього дива,
Ти чекав цього, милий.
Озирнися, я - поруч,
Усміхнися очима.
Зникне біль твій і розпач -
Ангел твій за плечима.
Він тобі допоможе,
Вкаже щастю стежину.
Серце більше не зможе
Без кохання й хвилину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246331
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 19.07.2011
Годинами дивитимусь і не відчую втоми,
Коли горить вогонь і дим злітає ввись.
І коли річка швидко воду гонить,
Чи просто коли в небо задививсь.
Ця магія вогню, води і неба,
Без них не було б на Землі життя.
Ми відчуваємо щодня у них потребу,
Допоки не підемо в небуття.
Вогонь освітить шлях, від холоду зігріє,
Ріка втамує спрагу і зросить поля.
Летять хмаринки, значить вітер віє,
Сіяє сонце - ще живе Земля!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270338
дата надходження 15.07.2011
дата закладки 15.07.2011
Скороспіла любов – мимолітна,
І промчить, наче автомобіль;
У коханні і старість привітна,
А в ненависті – й молодість біль…
Усміхається той наостанок,
Хто самого себе переміг;
Ти мені обіцяла світанок,
А я ніч пережити не зміг…
22.06.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197198
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 14.07.2011
У саду, поміж квітів і трав, помирало дівча,
І так сумно її відпускати цей всесвіт у травні!..
Вона гасла як день, догорала, неначе свіча,
В тихім сумі собі нагадавши події недавні.
…А недавно вона іще бігала, гралась, росла!
А недавно вона ще любила… кохала недавно!
Вона літа ждала! Ніби вісника, наче посла..,
Разом з тим помираючи в світі повільно і плавно.
А недавно їй ще зізнавались в коханні!.. – Дарма…
А недавно іще вона знала, що житиме вічно!
…Вона тихо згасала, стихала душа, як сурма,
Лиш довкола в саду все розквітло на жах символічно.
24.05.11 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261459
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 14.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.07.2011
Разговоры - странная это все-таки вещь... Можно обменяться миллионом слов и не сказать главного. А можно молча смотреть в глаза и поведать обо всем (с)
______________________________________
Без д́отепів – ́окриків – зайвих безтрепетних слів.
Між зір, планетаріїв й великих – сміливих – планет,
Ти ввічливо – в очі – сказав, що давно так хотів,
На ніч надурочно отримавши абонемент.
Без різних добавок до кави чи м’ятного чаю,
Без «липових» бланків до – наших – щасливих подій,
Ти вигукнув в очі – приблудне у грудях – кохаю!
Ввібравши всю силу у голос, що ніби не твій.
І з легкістю – шармом – і з дивним вогнем у очах,
Підсівши на милий, солодко-зухвалий акцент,
Ти в мить появився – зорею – у тьмяних світах,
Й на ціле життя заслуживши на абонемент.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269573
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 14.07.2011
День ховає
Наші приспані надії.
Ще серце співає
І здійснюються мрії.
Збуджують таємницю ночі,
Все розкажуть його очі,
Як жив і як любив.
Чекав, а вона не прийшла,
Може іншого знайшла.
Їздив по світах,
Шукав всюди тепла.
ЇЇ породила весна,
Відкрило серце літо,
Спянило пахучим цвітом.
Вона так полюбила його,
Хоч він тепер далеко
І не знав про її любов.
Він спав і нелегко,
Вкотре наснився той сон.
В якому він її любив,
Таку мрійливу і довірливу.
Як тоді її згубив,
Коли володіти нею захотів,
А вранці двері зачинив.
Почастішало серцебиття,
Перевернулось все її життя.
Пройшли стежками їх роки,
Вони стали вже батьки.
Все в минулому зосталось,
Але у снах своїх вони ще досі
Один до одного літають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263744
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 14.07.2011
Мамині очі, мов волошки в житах.
Тривожні, бездонний любові знак.
Вони обігріють, розкажуть всю правду,
Утішать в печалі, від лихого завтра.
Мамині очі доброти стежинка,
Без них не уявляю земного життя.
Без них не так світить сонце,
І скрипка не слухае свого смичка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257377
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 14.07.2011
Небо дихає віршами,
поглинаючи усе.
Невідомими шляхами
я відшукую тебе.
Я шукаю дуже довго
та не знаю де шукать,
не довідуюся того,
поринаю сумувать.
Я ходитиму до неба,
Я питатиму порад.
знаю все, що мені треба
та такий у мене лад.
Завітаю я до вітру,
що нестиме мою вість.
Вітер тихий, вітер хитрий
буде весело нестись...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234848
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 13.07.2011
До тебе я спізнилась на життя...
І вороття назад немає...
Ти недосяжний,як зоря...
І серце туга обіймає..
До тебе я спізнилась на життя...
Нас розвели шляхи-дороги,
Ти не мій,я не твоя,
Між нами лиш печаль-тривоги.
До тебе я спізнилась на життя...
Я в снах своїх тебе малюю...
Там ми у двох,без каяття,
А на яву обняти тебе мрію.
До тебе я спізнилась на життя...
Твій подих крадькома ловлю я,
Твій погляд теплий відчуваю,
Закутуюсь у нього і в нім купаюсь.
До тебе я спізилась на життя...
Ми,як по різні сторони безодні...
Ти - моє небо,я - твоя земля,
І все ж плекаєм у собі ці почуття бездонні!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248997
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 13.07.2011
Ти є одна на цілий світ,
Життя моє ти підкорила,
З тобою буду сотні літ,
Літатиму на крилах.
Твоя краса - це є усе!
А сміх є просто наймиліший!
Життя для нас любов несе-
я став найщасливішим.
Я зранку до но ночі тобою живу,
І дихаю навіт тобою.
Моя ти душа, я без тебе умру,
І серце повите тобою.
Кохаю я і знаю я про це,
А може це усе є неможливим?
Та серцю хочеться кохати лиш тебе,
З тобою почуватися щасливим.
Яні Корсун
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246176
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 13.07.2011
Ставлячи все більше крапок і все менше ком
ти не боїшся холоду, але і не можеш без тепла_
мене не радує ця гра, толерантність маскована
пішаки всі подолані здичавілість прихована
більш нагадує золото, королева відтінку чорного
знову ламатиму голову, псевдо фігури сплюндровані
зарозумілість врятована, біль у грудях по-новому
.стежка віри протоптана. дійсність правди шокована_
Поема завершена коли всі знаки розставлені
Але в кінці книги є вільні сторінки через...
(три... крапки)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270018
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011
І поглядом світлим і дивними очима
і лесним станом, гострими плечима
і посмішкою ясною, немов на небі зірка
вона в полон бере любого чоловіка
іде вперед, немов летить на хвилях
і кожен день вона міняє "милих"
їй варто очі підвести і глянути привітно
і заворожує усіх для себе непомітно
все є у ніг її, і має все, що хоче
і день важкий й такі жагучі ночі
і посміхається і веселиться дзвінко
та наодинці плаче дуже гірко
ніхто цих сліз не в силах відмінити
ні діаманти, ні букети квітів
в душі її живе одне кохання
і серце бється часто від того прощання
одна. у серці і в душі їй одиноко
а напоказ усім милує око
і нищить все живе, сміється над усими
бо знає, що ніколи вже не буде поруч з милим!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270035
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.07.2011
Україно, моя Україно,
Мила серцю, колиско моя.
Сині гори, моря і долини,
Чисті ріки, родюча земля.
Знаю, зараз тобі дуже тяжко,
Бо будуєш життя ти нове,
Та я вірю у труд свій звитяжний,
У прекрасне майбутнє твоє.
Тільки треба усіх об'єднати,
Як би важко тобі не було.
Бо не ділить дітей своїх мати,
Повсякчас вчить творити добро.
Ще повернуться люди в оселі
Із далеких нерідних країв.
Будуть знову щасливі й веселі,
Будуть в сім'ях достаток і спів.
Ми пишатися будем цим краєм,
Батьківщино, Вкраїно моя!
Рясним цвітом усе забуяє,
Щедрим даром віддячить земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252491
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 13.07.2011
Старенький священик мені розповів,
Як розстріляли його синів
На його очах
Старенький священик мені розповів,
Як трупи за ноги стягали з возів,
І заривали в ярах...
Як мати голодна варила в котлі дитя,
Осліплена божевіллям,
Як поле родюче із краю в край
Поросло отруйним зіллям...
Україно, хто з тебе память вибив,
Хто з тебе крівцю випив,
Що ріками лилась колись?
Україно, була ти тоді незламна,
Пишалась своїми синами,
Годі вже спати, проснись!
Чи моя то справа знати,
хто носив по лісах автомати –
Герої, чи вороги?
Чи моя то доля стати
стіною на супостата –
не було б мені біди...
Та чи можу я вірить Слову,
Промовленому з алькову
між віскі і конькяком?
І чому я не чуюся вільним
в моїй коханій Вкраїні,
А чуюся батраком?
Україно, хто з тебе память вибив,
Хто з тебе крівцю випив,
Що ріками лилась колись?
Україно, була ти тоді незламна,
Дзвеніла гучними піснями,
Годі вже спати, проснись!
Хто знає всю правду з нас?
Хто хоче дізнатись ще?
Невжеж-бо запах ковбас
Сильніший за біль, що пече?
Напевно, новий Мерседес
Дорожчий, ніж сльози батьків...
Хоч треба лизати, як пес
Руки нових хазяїв...
Україно, хто з тебе память вибив,
Хто з тебе крівцю випив,
Що ріками лилась колись?
Україно, була ти тоді незламна,
Пишалась своїми синами,
Годі вже спати, проснись!
Опубліковано в Українській Літературній Газеті, 25 липня 2010
http://www.litgazeta.com.ua/node/775
Пісню у виконанні автора можна слухати тут:
http://www.youtube.com/watch?v=7wH-ipMW93o
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254537
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 13.07.2011
Вже вечоріло. Місяць випливав,
Неначе човен у багряні хмари.
Рахуючи хвилини він чекав,
Понад усе, чекав свою кохану.
Дивився на малюнок із вогню,
І слухав пісню, в шелесті каштанів.
Ховалися за горизонт останні
Червоні смужки з блиском янтарю.
Світилася шеренга ліхтарів,
Спроваджуючи тіні перехожих,
Таких подібних і таких несхожих,
Що розумілись, інколи, без слів.
А він тримає ніжні пелюстки,
Їх бережно до серця притискає.
Пилок рожевий зтрушує з руки.
Замріяний... Закоханий… Чекає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259937
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 13.07.2011
Коли мовчать слова, коли у звуках — мряка,
Коли в душі не спокій, а скавучить собака.
Коли дере у горлі не від жаги горілки,
Заходяться сороки, розгойдуючи гілку...
Коли забув про радість, звикаючи до болю,
Коли п'янка Фортуна не бавиться з тобою...
Коли навколо — зрада, коли країна — гине,
Коли твою надію вкладають на коліна...
Стисни в кулак долоні, збери себе до купи,
Кинь лихом об підлогу, твій день от-от наступить...
Облиш липкий тягар щоденної навали...
Немає тих фортець, щоб козаки не брали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265895
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 13.07.2011
Наприкінці зими, прислухайся, почуєш,
Як голуб із голубкою воркує.
На вушко їй наспівує пісень,
У день закоханих, у Валентинів день!
І ми в цей день даруємо коханим,
Свої відверті та палкі вітання!
Залишимо шалене почуття
В серцях і душах на усе життя!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240996
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 13.07.2011
Сонце ясно засіяло,
Віє подихом весни,
На душі приємно стало
І зраділи дуже ми.
Восьме березня – це свято
Виникло не просто так,
Навесні є змін багато,
Що дають нам гарний знак.
Всіх жінок тепер вітаєм:
Наші любі, дорогі!
Щастя, миру вам бажаєм,
Ви цвітіть як квіти ці.
Зичимо ми вам здоров’я,
Щоб достаток прибував,
Утішайтеся лобов’ю,
Щоби милий все кохав,
Діти вдома утішали,
Щиру радість вам несли,
На роботі поважали
Та пошани між людьми.
На кінець ще побажаєм
Вам квітучої весни.
Ми Вас дуже поважаєм
Будьте гарними завжди!
08.03.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244819
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 13.07.2011
Прийми, мамусю, привітання,
Із святом Матері Тебе!
Нехай при наших побажаннях
Усе хороше лиш прийде.
Ти нам життя подарувала,
Цей дар безмежно дорогий.
Ти нас ростила, доглядала,
І перші кроки – труд це твій.
Ти нас до себе пригортала,
Лілеяла своїм теплом,
Оберігала, пильнувала,
Зростила під своїм крилом.
За нас Ти все переживаєш,
Щоб ми здоровими були,
Притулиш, втішиш, помагаєш.
Не ціним цього часом ми.
Тобі здоров’я ми бажаєм,
Благих і многих літ, добра.
Тебе цілуєм, обнімаєм,
Ти рідна, мила, дорога!
06.05.2010р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258169
дата надходження 07.05.2011
дата закладки 13.07.2011
Кусаю губи я від болю,
Стискає серце біль душі.
Лиш через те, що не з тобою:
Ти там, я тут - ми не одні.
І кожний день, і серед ночі,
Про тебе думаю завжди.
Так хочеться поглянуть в очі
Й сказати тихо:"Залиши..."
Залиш мені ти свої сльози,
Свої думки і почуття...
Залишся ти, бо я не зможу
Відчути, що таке життя.
Живу тобою, та без тебе,
Бо неможливо це ніяк.
Злетіти б птахом в синє небо,
Щоб лиш відчути волі смак.
Сумую, гину, мрію, хочу...
У почуття твої пірнути.
Ні дня без тебе вже не можу,
Всього тебе хочу відчути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226075
дата надходження 03.12.2010
дата закладки 13.07.2011
Я вірю в кохання легке і безкрає,
Яке зачаровує, душу п'янить...
Повільно, шалено і ніжно вбиває...
А вічність життя перетворює в мить.
Ви скажете - казка - чарівна й банальна?
Чи грішна й фальшивая все це лиш гра?
Та інколи зустріч, миттєво-фатальна,
Так легко із лицаря творить раба.
Бентежить мене і все більше хвилює
Це "свято емоцій", цей "жаркий парад"!
Вдихай без вагань, хай все тіло відчує...
Твойого кохання п'янкий аромат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233095
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 13.07.2011
Утоплю' свою ненависть,
Що пригнічує життя,
Час згадати і про радість
І згорнути все сміття.
Крізь тумани, через бурі
І незвідані шляхи,
І забувши про минуле,
Йду до світлої мети.
Не одна я, не самотня,
Хоч відгукується ехо...
І ця сила незворотня
Помагає жити легко.
Як же добре, що зімною
Тепле слово й щирість звуку,
Подаровані тобою...
Та не в радість, а на муку.
Бо ковтнувши хвилю щастя
І турботи, і надії...
Захотілось жити краще!
Тут брехати не посмію.
Я трикутників не хочу.
І квадратів, паралельних...
Відчуттів забуть не зможу
Цих солодких та пекельних.
Хочу радості і смутку,
І любові до нестями.
Я дарую незабудку
Лиш тобі. Ти - мій коханий!
В синяві очей бездонних
Я знайшла свою весну
Й після слів усіх любовних
На руках твоїх засну...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226645
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 13.07.2011
Між нами – повінь від мовчання,
І гребля від напруги рветься,
а в пам'яті курок зізнання
знов кулю випускає в серце.
Між нами - наголос в повітрі
застиг в очікуванні слова...
А дотик рук пече на вістрі, -
то не мовчить тілесна мова.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242837
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 13.07.2011
Тарасе, голос твій пророчий
живий, у пам’яті народу, ще живий!!
зірками на скрижалях ночі
нам світять заповіді твої в час сліпий.
Кручі Дніпра, Карпати-гори
сумують у тумані, без ріки пісень
та на засніжені простори
весняний вітер нам надію принесе.
Стежину-доленьку заплутав
будяк колючий, в'ється буйно поміж нас.
Та розцвіте червона рута,
й воскреснемо, як вірив в це завжди Тарас!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238843
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 13.07.2011
Я вижу в небе звезду:
Она манит меня сотнями красок…
Но я верю ,что свою-земную найду,
Среди сотен фальшивих улыбок и масок!
И когда мне больно идти-
Ослабли жили и нет воли,
Я верю ,что смогу найти,
Венец-корону моей боли!
И в моей жизни будет радость,
Радость после боя!
Ты-моя любовь и слабость,
И больше в мире никого- нас двое!
4 июня 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263429
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 13.07.2011
я переплавляю золото у вірші,
Те що залишилось- золото душі.
Напевне в когось є не гірші,
тоді я радий що не всі ще торгаші!
я переплавляю золото у вірші,
вплітаю в риму власні почуття
у когось вони за мої світліші,
Я радий:не таке і темне це життя!
щастя-у світі ще живуть поети,
щастя-досі ще горить любов,
що майбутнє цієї планети-
не суцільна багнюка і кров!
25 вересня 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212745
дата надходження 25.09.2010
дата закладки 13.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2011
Біла стіна, обірвані рядки,
І нігтями по тій стіні до крові,
Вже так дістали ці весняні дні,
Що серце стислось в споминах любові.
Сліпа гроза спалахуючи грізно,
Мені у душу струменем води
Вже пізно, чуєш любий, пізно,
Прости, забудь і відпусти.
Біла стіна: страшна, пуста, холодна.
І ніч в обіймах сліз і забуття.
Води? Поїж!!! -Облиште, не голодна!
Бо сита градом того каяття.
Не мій, не мій, не мій та не пускаю,
Не можу просто викинути все,
І до безтями, віддано кохаю,
Та серце Нею, зайняте твоє.
Біла стіна, на ній сліди любові,
Що я намалювала власноруч,
Червоний колір збуреної крові,
Стрімке падіння із Дніпрових круч...
Люблю і тихо помираю,
Що ж так болить мені ота любов,
Лиш білу стіну ніжно обіймаю,
Змиваючи слізьми холодну кров.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263107
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 11.07.2011
Черепахою тягнеться час,
Серце в кавову гущу стрибає,
Скільки часу залишилось в нас
Лиш годинник ненависний знає.
Лий вино, розмовляй крадькома,
Ховай очі в кремезних долонях,
Хай тремтить бутафорна сльоза,
Хай пульсують вени на скронях.
Ніжна музика хміль добавляє
В коктейль слів, що так стрімко п’янить,
Краще в джазі у такт серцедзвонам
Зазнімкуєм у пам'ять цю мить.
Не потрібні ні розпач, ні втіха,
Не потрібно пірнати у біль,
Розминемось в цім світі навіки,
Хай не точить цвіт спогадів міль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269632
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 11.07.2011
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 11.07.2011
Ранкова тиша. Стану край вікна.
Стараюся не думати про тебе
Та у думках лише твої слова
І очі ніжні, як блакитне небо.
"Тебе нікому не віддам"
Мені говориш час від часу,
Але мабуть не знаєш сам,
Що я для тебе, любий, значу.
А мені дихати не сила,
Коли тебе поруч нема.
І як ніколи я щаслива,
Коли в твоїй руці моя рука.
Я божеволію від тебе,
Від того, що тебе люблю.
І я безмежно вдячна небу,
За віддану любов твою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261185
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 11.07.2011
Депресія, тортури, біль познач.
Невинна, сльози, ніч, гроза.
Легше буде? Не знаю! Поплач...
Нема сили, порожня й сльоза.
Не кажу...Не розумію...Гину...
Не сонце - затьмарення, біль.
Вже не хочу, залишу, покину...
Тільки втома, ні цукор, ні сіль.
Розгубилась, роздоріжжя, думки,
Гострі стріли, болить, не минає...
Тремтять руки, порожні рядки...
Не гублюсь, не кажу, а зникаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266719
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 11.07.2011
Старе древо, скуцюрблені віти
Похилилися вниз до землі,
Варикозним корінням обвите,
Як артерії бурять ґрунти.
Злим вітрам у німій непокорі
Наче привид із дАвнішніх днів,
Була свідком козацької долі,
Зневірянь і кривавих боїв.
Та кільце за кільцем наростали,
Відмирали навколо світи,
Нові весни воскресло стрічала,
Щоб кубельця в ній птахи звили.
Цвіт духмяний вкриває мов ковдра,
Полонить стоголосі рої,
Засіває злотистим насінням
Неозорі рідні краї.
Шелестить зелен-листом до вітру,
Стиглим медом бринить жовтий цвіт,
Оберегом стрічає нас радо,
Як матуся, не злічиш їй літ.
У крислатій тіні задрімаю,
Розкажу їй всі свої жалі,
Пригадаю, як нас пригортала,
коли були ще зовсім малі.
Доля нас розкидала по світу,
Не стелила нам м’яко листву,
Та завжди потепліє в серденьку,
Як згадаю я липу стару.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269638
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 11.07.2011
я більше не скажу тобі люблю,
бо ті слова тобі говорить жінка,
я більше не скажу тобі люблю,
піду у дощ, закриюсь наче квітка.
я більше не скажу тобі люблю,
ти загубивсь у вирі почуттів,
я більше не скажу тобі люблю
бо ти вже взяв усе чого хотів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258923
дата надходження 11.05.2011
дата закладки 11.07.2011
Не плач, твої сльози безцінні,
І не вартий ніхто тих страждань.
Ми з тобою красиві і вільні,
Повні віри, надій, сподівань.
Я візьму твою руку в долоні,
Я підтримаю в гіркій біді,
Твої сльози великі солоні
Нехай ллються від щастя в житті.
(найкращій подрузі)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259345
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 11.07.2011
Минає час, проходять роки,
І день, і ніч чергують часу плин.
І ми стараємось робити певні кроки
Допоки вітер крутить щастя млин.
Ми намагаємося гідно жити,
Творити в цьому світі лиш добро,
Учитись, вірити, любити,
Щоб проросло добробуту зерно.
Та зачасту не дбаємо про душу,
Не чуєм Бога, не вчимо молитов.
Ідемо між людей і кажем: «Мушу».
Несемо гріх і топчемо любов.
І вже той час, що нам дарований, спливає,
А про духовність не подбали за життя.
І десь душа без спокою блукає,
Їй рай не подарують небеса.
Ви схаменіться, люди, схаменіться,
Задумайтесь, бо з неба видно все.
Моліться Богу, віддано моліться,
І Бог простить, бо Він прощає все.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253710
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 08.07.2011