Дощить узимку й це не казка
Глобальне потепління на Землі
Не видумка чиясь - людська поразка,
Яку спокутувати будемо самі.
Колись узимку снігом замітало
Й веселі свята з нетерпінням так чекали
Усе під білим снігом тихо спочивало
Й морози візерунки щиро дарували.
А зараз у природі щось не те,
Немов загнівалась вона на нас і все
Чекаємо на сніг, а тільки дощ іде
І кажуть так уся зима пройде.
Давно пора задуматись нам люди
Про те, що робимо ми на Землі
Піклуючись про себе - завдаємо шкоди
І просто заживо хоронимо її.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300471
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 24.12.2011
Прости, но это не про нас
Прости, но это все не с нами
Как недосказанный рассказ
Обрывком фразы тлеет память
Ты не допил свой горький чай
Чужая ночь тебя согреет
Ты помолчи, боль онемеет
Прости, а хочешь не прощай
А дальше? Дальше будет кто-то
Когда-то с кем-то где-то там
И лодки наши для чего-то
Причалят к разным берегам
И будет все, о чем мечталось
И время в порошок сотрет,
Развеет по ветру усталость,
Обиды, сердце заживет.
Смеяться будут чьи-то дети
И сниться будут чьи-то сны
И ночь отступит на рассвете
И скажешь ты кому-то «мы»
Однажды станем вдруг друзьями
И бросишь в вихре общих фраз
Как хорошо, что все не с нами
Как хорошо, что не про нас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268038
дата надходження 01.07.2011
дата закладки 02.07.2011
Безглузді слова наповнюють душу,
Сльози росою на щоці миготять.
А я обіцянку свою порушу..
І знову в мені голоси закричать.
Стану я вітром і вдаль відлечу,
Подалі від світу, від неба й зірок,
Краплиною стану сліпого дощу,
Заб’юся в куточку й послухаю рок.
Розчиняться ноти в імлі пустоти,
А серце на волю так просить, благає...
І падає... падає вниз з висоти,
Та б’ється безшумно... й тихенько ридає...
Хотілось повітря і більше свободи,
Дивитись на небо і пестити квіти...
Та в серці не стало жалю й насолоди,
І крил вже немає і сили — летіти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266016
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011
Ми часто кажемо не ті слова,
Й людей навколо себе ображаєм.
В душі у нас панує власне "я"
І часто це нам дуже заважає.
Ми не цінуємо своє життя
Завжди якісь проблеми помічаєм
І з мухи робимо слона,
А час в цю мить біжить,спливає...
По правді радості багато кожен має
Про це ніхто нехай не забуває!
Щастя завжди той лиш відчуває,
Хто гординю власну враз перемагає!
Частіше проявляйте почуття любові
Й даруйте радість рідним і близьким!
Просіть пробачення у щирій мові,
Й цінуйте те, що поряд з Вами зараз є!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265647
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 19.06.2011
А ми минем? Минання не для нас?
А ті, яких не бУло, не минають.
Прадавніх зір світіння до "халас,"*
Крізь тіні марев срібно протікає.
Чужі вітрила давніх кораблів
На щоглах вітер напинає сумом,
Де берег предковічних не морів,-
А лиш піски якихось сахаркумів.
Крізь товщу літ летовищ і доріг
Кульбабка пустить пух у новоліття,
Ми там чужинці, стоптаний моріг,
Де відцвіли пелюстки семицвіття.
халас* - кінець (араб.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265282
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011
When people want too much,
When they don’t like a church, -
They want to reach the sky,
But then they fall and cry…
When you don’t give your hand,
Don’t even understand,
That Love is our Tower,
And God – the biggest Power.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265256
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011
Вона-непринцеса крокує стежками слідів,
Покинутих кимось, волосся її без бантів,
А я дихаю нею, як гаслом усього навкруг,
Бо ніяка вона не принцеса.
Вона не живе у будинку й не бачила стін,
Дахами не ходить і ще не була в цьому місті,
Ніколи не бачила міста рідніше за те,
Що живе у моїй голові, і звісно
Вона не жує в роті гумку, а очі її лиш широко розкриті,
Бо завше вона полюбляє дивитися в небо,
Де знає, що бачу - вона не принцеса.
На неї сідають птахи, та не роблять на неї те зле,
Адже бачать її-непринцесу,
Й до купи збирають своє
Десь за межами плеч, мого світу...
Вона десь стоїть на великім мості,
Що єднає старенькі радянські машини, ще й жовті,
І дивиться в море...
Колись корабель (досі має той серце, й не чорний двигун)
Забере її звідти далеко... вона відпливе,
Та повернеться знов і з повітряним змієм в руці,
Я ж створив її цю непринцесу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265270
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011
Послухай, друже, ти куди спішиш…
Чи можеш хоч хвилину зачекати…
Ще сонце не зійшло, а ти уже не спиш?
- Я йду у поле, щоб вірші писати.
Бо тільки вранці, як дрібна роса,
Коли по спориші розсипалися зорі.
Вода у річці чиста, як сльоза,
Виходить Муза на широке поле.
Коли босоніж ходиш по полях,
І запах жита наповняє груди.
Ти розумієш - це твоя земля,
Твоя країна, твої рідні люди.
Вже сходить сонце, наступає день,
Мені пора, я мушу поспішати…
Пасуться коні, чути «дзень – дзелень»,
Я йду у поле, щоб вірші писати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265042
дата надходження 14.06.2011
дата закладки 15.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.06.2011
Під Крутами спочили тихо ті,
Хто вчора ще читав книжки,
Конспекти лекції писав,
І на майбутнє плани будував.
Під Крутами спочили у могилі
Талановиті,молоді й красиві,
Чий подвиг ми не забуваєм
І з сумом в серці зберігаєм.
Трагічна доля їх спіймала
І часу думати не дала.
Немов військові, по команді
Змінили вони лекції і парти
На зброю і військові карти.
Вони пішли кістьми лягати,
Щоб неньку-Україну захищати,
Помилки влади виправляти,
Чуму червону зупиняти
І незалежність й волю здобувати.
Вони пішли життя віддати,
Щоб кожен міг сьогодні вільно заспівати:
"Ще не вмерла Україна-Мати"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264887
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 13.06.2011
По вулицях спокійно злочинці гуляють,
за рогом підлітки зброю купляють,
старого дідуся кладуть на медичні ноші -
його побили й забрали останні гроші.
В брамі наркоман дозу підготовляє,
маленький хлопчик шприца витягає,
міліція на все це скоса споглядає,
своєї провини в цьому не вбачає...
Депутати в парламенті посади розділяють,
а в занедбаній квартирі люди помирають,
Президент з прем*єром завзято воюють,
а нас солодкими казками годують...
Україна наша осьтак пропадає,
Піднятись з колін в неї сили немає,
Та є ще в Неньки вірні діти,
що готові за неї голови зложити,
Встаньмо з колін і випрямьмо крила,
Щоб від цього земля затрусилась,
встаньмо з колін і ходімо до слави,
Ходім до свободи нашої держави.
(періоду правління В. А. Ющенка)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264514
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 11.06.2011
Між тепла і літа,
як солодко спала,
ніченька ласкаво
сон мій колихала,
що його сплітали
мерехтінням зорі
прядивом тендітним,
ніжно і прозоро.
...Розбудила тиша
лагідно, як мати:
"Уставай, дитино,
сонечко стрічати".
Нічка відступала,
ранком засіріло,
обізвалась пташка
сонно і несміло...
Як здіймалось сонце
із-за рогу хати -
босими ногами
бігла зустрічати.
Босими ногами,
юною росою...
Вперше милувалась
дивною красою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263105
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011