Мандрівник: Вибране

Ірина Кохан

Юніє світ

Юніє  світ,  юнію  разом  з  ним,
Сьогодні  я  зі  світом  в  суголоссі.
Муркоче  пісню  вітер  у  волоссі,
Правічний  ліс  здається  молодим.

Так  сяйно  і  так  тепло  на  душі!
Сніги  давно  здали  вже  нормативи
І  до  старої  схиленої  сливи
Зеленим  зойком  пнуться  спориші.

Тріщать  по  швах  вже  сонячні  мішки,
Під  зав'язку  в  них  сонячної  втіхи.
Небесну  синь  погойдують  горіхи,
Що  поміж  віти  ллється  навпрошки.

Оце  б  злетіти  з  хмарами  в  юрбі!
В  політ  узявши  лиш  думок  вітрила,
Цвісти,  цвісти,  бо  стримати  несила
Квітучу  юність  весен  у  собі!
22.03.2018.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828583
дата надходження 10.03.2019
дата закладки 11.03.2019


Галина_Литовченко

Небо розкопане глибоко…

***
Небо  розкопане  глибоко,  
наче  бульдозером.
Бачу  між  хмар  перевернутих  
блискає  озеро,
берег  кохається  в  квітах  
та  врунистих  травах.
Виткався  раю  окраєць.
А  це  вже  цікаво!
Нащо  Творець  відкриває  
святу  таємницю
в  час,  коли  всім  окрім  мене  
так  солодко  спиться?
Іскрами  сипле  наждак  –  
знати  точаться  й  вила.
Зважує  вчинки  Всевишній:  
на  що  заслужила.
Озеро  гріє  блакиттю,
то  супиться  в  хмарах.
Не  відмолюся,  
якщо  заслуговую  кари.  
27.07.2018


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801052
дата надходження 28.07.2018
дата закладки 28.07.2018


Тома

30 влучних цинічних цитат Чарльза Буковскі …

30  влучних  цинічних  цитат  Чарльза  Буковскі  
Американський  письменник  німецького  походження  Чарльз  Буковскі  творив  в  стилі  так  званого  «брудного  реалізму»  -  коли  персонажі,  речі  і  події  не  тільки  не  прикрашають,  але  ще  і  описуються  з  усіми  таємницями,  з  грубою  і  навіть  агресивною  чесністю.    Це  був  свого  роду  протест  проти  сентиментальних  вигаданих  романів  і  бажання  висловити  всю  правду  про  світ  -  про  такий  світ,  яким  він  є  насправді.    Але  неможливо  передати  всю  глибину  його  життєвих  спостережень  без  ще  одного  компонента  -  тонкої  емоційної  душі,  яка  все  глибоко  відчуває  і  співпереживає  всьому  людству.    Саме  така  душа  ховається  під  напускною  маскою  цинізму  геніального  письменника,  поета  і  літератора  Чарльза  Буковскі.  
 30  цитат  Чарльза  Буковскі  про  життя,  любов  і  самотність:
 1.  Добре,  коли  є  куди  піти,  коли  все  погано.  
 2.  З  моїми  поглядами  на  життя  перша  справа  -  уникати  спілкування  з  людьми.    Чим  менше  мені  їх  трапляється,  тим  краще  я  себе  відчуваю.  
 3.  Самотність  зміцнює  мене;    без  нього  я  як  без  їжі  і  води.    Кожен  день  без  неї    знесилює  мене.    Я  не  пишаюся  своєю  самотністю,  але  я  залежу  від  неї.  
 4.  Я  зазвичай  поганий,  але,  коли  я  хороший,  я  хороший  диявольськи.    
5.  Просто  жити,  поки  не  помреш,  -  вже  важка  робота.  
 6.  Злидні  і  невігластво  породжують  власну  істину.  
 7.  Коли  ти  п'яний,  світ  як  і  раніше  десь  поруч,  але  він  хоча  б  не  тримає  тебе  за  горло.  
 8.  Щоб  почати  рятувати  світ,  треба  рятувати  кожну  людину  окремо,  одного  за  одним;    рятувати  всіх  -  це  романтизм  або  політика.  
 9.  Бачити  на  екрані  всяке  лайно  стало  настільки  звичним,  що  люди  перестали  віддавати  собі  звіт  в  тому,  що  дивляться  одне  лайно.    
10.  Депресія  і  самогубство  часто  виявлялися  результатом  неправильної  дієти.  
 11.  Письменники  -  це  відчайдушні  люди,  і,  коли  у  них  з'являється  надія,  вони  перестають  бути  письменниками.  
 12.  У  25  генієм  може  бути  будь-хто.    У  50  для  цього  вже  щось  треба  зробити.    
13.  Честолюбство  рідко  допомагає  таланту.    Інша  справа  -  удача.    Талант  завжди  плететься  за  нею  по  п'ятах.
   14.  Справи  йшли  добре,  але  невідомо  куди.  
15.  Зрозуміло,  людину  можна  любити  -  якщо  знаєш  її  не  дуже  близько.    
16.  Проблема  цього  світу  в  тому,  що  виховані  люди  сповнені  сумнівів,  а  ідіоти  сповнені  впевненості.  
 17.  Якщо  у  тебе  вийшло  обдурити  людину,  це  не  означає,  що  він  дурень,  -  це  значить,  що  тобі  довіряли  більше,  ніж  ти  цього  заслуговуєш.  
 18.  Краса  -  дрібниця.    Ти  і  сам  не  розумієш,  як  тобі  пощастило,  що  ти  негарний,  адже  якщо  ти  подобаєшся  людям,  то  знаєш,  що  справа  в  іншому.  
 19.  Якщо  у  вас  майже  не  залишилося  душі  і  вам  про  це  відомо,  значить,  душа  у  вас  ще  є.    20.  Бувають  дні,  коли  краще  за  все  не  вилазити  з  ліжка  і  натягнути  ковдру  на  голову.  
 21.  Якщо  ти  скотина,  так  і  скажи.    А  то  хто-небудь  інший  скаже.    Але  якщо  я  скажу  першим,  вони  роззброєні.  
 22.  -  Перше,  що  мені  в  тобі  сподобалося,  -  говорила  Лідія,  -  це  що  у  тебе  немає  телевізора.
   23.  Я  дуже  добре  знаю  свої  недоліки,  щоб  вимагати  взаємної  любові.    
24.  Бути  над  добром  і  злом  -  в  теорії-то  воно  нічого,  але  щоб  жити  далі,  вибирати  все-таки  потрібно  ...  
25.  Деякі  люди  не  вміють  сходити  з  розуму  -  у  них  жахливо  нудне  життя.    
26.  Якщо  не  можете  бути  джентльменом,  так  не  будьте  хоча  б  свинею.
   27.  Знайди  те,  що  любиш,  і  нехай  це  вб'є  тебе.  
 28.  Я  не  вірю,  що  можна  змінити  світ  на  краще.    Я  вірю,  що  можна  постаратися  не  зробити  його  гірше.    
29.  Завжди  хтось  зіпсує  тобі  день,  а  то  і  все  життя.
   30.  -  Я  думаю,  мені  випити  треба.    -  Випити  майже  всім  треба,  тільки  вони  про  це  не  знають.
Переклала  на  українську  мову  1.07.18  14.30
Без  коментарів,  повчально...  3.07.18    18.53

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797818
дата надходження 02.07.2018
дата закладки 02.07.2018


Артур Сіренко

Годинник журби

                                           «Ми  не  спали,
                                               Тому,  що  лежали
                                               Серед  шестерень  дзиґаря  туги…»
                                                                                                                       (Пауль  Целан)

Ще  молоді  хмари
Так  само  кохаються  в  небі:
Для  них  це  синява,
Ця  м’яка  синява
Лише  простір  життя,
А  не  мрія.
Та  коли  настає  ніч-годинник,
Вона  перемелює  шестернями  зірок
Їх  біле  буття-небуття
(Все  ефемерно).
Так  само  і  ми:
Живемо  в  середині  дзиґаря,
Між  коліщаток.
Наш  будинок-годинник
Міряє  час  водостоками  та  димарями.
Дах-циферблат
Має  купу  знаків  мохованих,
Потрісканих,  запилюжених  і  прихованих
(Сороками  старості):
Тільки  ми  не  вміємо:
Наче  ті  анальфабети,
Наче  аборигени  атолу
Цивілізацією  ще  не  зачеплені,
Не  вміємо  розуміти  й  читати
Цих  знаків-чисел
Духу  Механіки.  
Кохаємось  та  інколи  мислимо,
Наче  б  то  ми  не  в  домі-годиннику,
А  в  млинку  кавовому,
І  ми  не  люди,  а  зерна:
Опалені  вогнем  Всесвіту
Зерна  кави.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792212
дата надходження 18.05.2018
дата закладки 18.05.2018


Східний

Осіннє



Давно  я  не  писав  про  осінь,
Про  жовту  гавань  –  верболіз.
Про  ліс,  що  позолоти  просить
І  ранок  втомлений  до  сліз.

Давно  я  не  писав  про  літо,
Що  зветься  бабиним  завжди.
Про  сад  намистом  оповитий
І  про  смачні  його  плоди.

Нічого  не  скажу  за  зиму,
До  неї  треба  ще  дожить.
А  за  вікном  лютує  злива
І  все  дощить,  дощить,  дощить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762007
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 24.11.2017


С.І.М.ка

Споглядання

Одна  і  та  ж  річ
під  різним  кутом  зору  -
Обриси  різні.
Крізь  повороти  площин
Стежить  Всесвіту  око.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760195
дата надходження 13.11.2017
дата закладки 13.11.2017


Леся Геник

Спаде з її плеча прозорий шарф…

Спаде  з  її  плеча  прозорий  шарф,  
стече  повільно  долі,  долі,  долі...  
А  спраглі  риби  на  твоїх  устах
почнуть  молитись  лагідно  любові.  

Коли  ковзне  розтремлена  рука
на  стан  її,  і  стане,    мов  метелик,  
в  її  очах  розбурхана  ріка
волошками  усі  світи  застелить.  

І  попливе  прозорий  шарф  кудись
туди  у  ніч,  де  зорі,  наче  сливи.
А  ти  впадеш  у  неохопну  вись
із  нею  на  руках  -  такий  щасливий...    

20.10.17  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759860
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 11.11.2017


Елена Марс

Падолист, на душі, падолист

У  дібровах  далеких  рідненьких,
Жовтим  листячком  вкрита  земля...
Я  ступаю  по  ньому  легенько  -
У  думках  своїх,  ніби  маля...

Сиротливі  берізки  і  клени
Огортає  мій  погляд  сумний...
Одиноко  на  серці  і  в  мене,
У  цей  день  невеселий  такий...

Ой,  ти  доленько,  доле  пташина,
Падолист,  на  душі,  падолист...
Заблукала  в  чужих  палестинах  -
Як  в  дібровах  блукала  колись...

Тільки  смуток  минулий  був  світлим,
А  сьогодні...  щемить  на  душі...
Перепалена  сонцем  і  вітром...
...  То  чому  ж  відчуваю  дощі?..

І  блукаю  в  осінніх  дібровах...
Ніби  там  мій  загублений  час...
Ой,  душа  ти  моя  паперова,
Ти  ж  минулих  часів  не  зреклась...

То  ж  і  рвешся  туди,  наче  птаха,
В  ті  близькі...  і  далекі  краї,  
Де  колись  я  в  домівку...  для  праху
Відлечу...  як  і  рідні  мої...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754765
дата надходження 11.10.2017
дата закладки 11.10.2017


Артур Сіренко

Тінь синьої кішки

                                           «...У  цю  ніч
                                                     У  всьому  величезному  місті
                                                     Спить  одна  лише  тінь  
                                                     Синьої  кішки,
                                                     Тінь  кішки,  що  оповідає
                                                     Сумну  історію  людства...»
                                                                                               (Хагівара  Сакутаро)

Сторінками  книги  століття-калічки,
Сторінками  цього  збірника  фейлетонів,
Цього  альманаху  сумних  анекдотів
Блукає  синя  кішка,
Що  лишає  сліди-плями
На  початку  кожного  розділу,
На  початку  кожного  зачину-реквієму
По  нашому  буттю  справжньому.
Синя  кішка  розкаже  сумну  історію
Людства  неотесаного  дерев’яного
(А  десь  вогнище,
А  десь  Час-палій
Пожежу  роздмухує,
А  ми  все  будуємо
Хатки  свої  паперові,
Кораблики  свої  шкаралупові,
А  ми  все  поливаємо
Корені  людей-дерев
Давно  посохлих).
Синя  кішка  сновида
Розкаже  історію
Мишей-людисьок
Про  звитяги  їх  сірі,
Про  битви  їх  хвостаті,
Про  королів  їхніх  волохатих
Зубатих  та  сиролюбних,
Про  філософів  шарудіння,
Про  ораторів  писклявих,
Про  патріархів  темної  нірки,
Про  інквізиторів  комірчини.
А  Місяць-дивак
Все  слухає,  все  зазирає-кліпає
У  ці  хащі  кипарисові,
Де  плете  свою  розповідь
Синя  кішка,
Яка  на  осінньому  вітрі  
Збирає  каміння...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754610
дата надходження 10.10.2017
дата закладки 10.10.2017


Світлая (Світлана Пирогова)

Літає павутина примою в повітрі

Літає  павутина  примою  в  повітрі,
Нюанс  плете  любові  міражем.
І  ллється  бабиного  літечка  палітра,
Складає  візерунок  вітражем.

І  швидко  час  злітає,  мов  легка  пір*їна,
Вже  осінь  дефілює  у  вбранні.
Із  золотого  листя  встелена  перина,
А  я  сказать  не  можу  "так"  чи  "ні".

Червоної  калини  кетяги  дозріли,
І  як  туман  проникла  сивина.
І  де  блукав  до  цього  погляд  милий?
Очей  осінніх    скаже  глибина.

Сріблястою  душею  сплів  вінок  із  мирта,
Зелений  спалах  світла  від  стебла.
Роки  пройшли.  Від  іскри  запалала  скирта,
Додало  літо  бабине  тепла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750909
дата надходження 17.09.2017
дата закладки 17.09.2017


Миколай Волиняк

Осінь золотава

Багряніє  осінь  золотава,
Смутком  впали  в  серце  холоди.
Розбуди  прошу  мене  ласкава,
Від  печалі  люба  розбуди.

Ще  на  тебе  хочу  надивитись,
Не  скидай  убранок  до  води.
До  діброви  хочу  помолитись,
Дай  мені  ще  трішки  теплоти.

І  з  тобою  хочу  пожуритись,
Не  жени  у  вирій  череди.
Адже  зможу  часом  запізнитись,
Не  лишай  на  пам'ять  гіркоти.

Червоніє  обрієм  заграва,
Замітає  листячком  сліди.
Зупинися,  я  прошу  жовтава,
Натягни  ще  трішки  поводи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749380
дата надходження 05.09.2017
дата закладки 06.09.2017


гостя

Час… дощу…



Пікантний  післясмак  
Терпкого  меду.
Сміливе,  неоправдане  тату
На  кистях  рук.  На  мій  окрайчик  неба
Схились  спонтанно.  
   …то  є  час  дощу

Час  гострої
Пульсації  у  скронях,
Мов  віртуальний  танець  комашні.
Час  рахувати  краплі  на  долонях
…і  витирати
     сльози  на  вікні

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749216
дата надходження 04.09.2017
дата закладки 04.09.2017


Леся Геник

Серпневий дощ

А  дощ  цей  такий  спасенний
опісля  жаскої  спеки,
великі  блискучі  краплі
пожадливо  п'є  земля.
І  гулко  шкварчать  під  небом
дахи,  мов  гарячі  деки,
і  чути,  як  б'ються  хмари
за  першість  іще  здаля.

І  листя  дерев  пов'яле
вилизує  всю  вологу,
кожденьку  цілющу  крапку
розжареним  язиком.
У  пару  густу  вповилась
упріла  за  день  дорога,
сковтувши  нарешті  чорний,
застряглий  у  горлі  ком.

Довкола  невгамна  радість,
усе  підставляє  тіло
під  цівки,  такі  приємні,
аж  звівкує  все  єство.
І  навіть  їжак  вилазить
зі  сховку  свого  несміло,
аби  голочки    відмити  
і  влитись  у  торжество.

І  я  вибігаю  також  
під  дужу  серпневу  зливу,
і  тішуся  мов  дитина,
промовкнувши  вже  за  мить.
Угору  здіймаю  серце
і  світу  кричу  -  щаслива,
бо  дощ  цей  приносить  звістку,
що  буде  надія  жить!

20.08.17  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747425
дата надходження 23.08.2017
дата закладки 23.08.2017


Іванюк Ірина

Тисяча років без сну


Тисяча  років  без  сну,-
поміж  малим  і  великим,  
серед  мовчання  і  крику,-
перед  стіною  з  дощу...

Тисяча  років  без  крил,-
поміж  убогістю  й  дивом,
серед  війни,  серед  миру,-
перед  каскадом  вершин...

Тисяча  років  один,-
міряєш  дні,  мов  пустельник,
як  безпритульний  в  оселі,-
перед  всевладдям  причин...

Тисяча...  Раз  -  і  вже  пил!
Крила  згубив,-  хто  в  тім  винен?
Чи  за  плечем...  правим?...  лівим?...
Серце  -  єдине  з  мірил!

21.08.2017р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747307
дата надходження 22.08.2017
дата закладки 22.08.2017


Lana P.

ОШУКАНА

Цвіла  білим  пухом  тополя,
Як  вітер  торкав  її  стан.
Купалась  в  безмежжі  край  поля,
Здавалось,  життя  —  океан.

Вслухалась  до  кожного  звуку,
Що  вітер  на  вушко  шептав.
Кохання  ввірвалось  без  стуку
У  вигляді  сонцезаграв.

Не  знала,  що  вітер  жорстоко
Обскубає  листя  в  душі,
І  буде  вона  одиноко
Вкривати  німі  спориші.

Ошукана  вітром  тополя
Самотньо  стоїть  у  журбі.
Якби  ж  то  була  її  воля
Відраду  знайти  у  собі.                      12/04/16            
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722775
дата надходження 11.03.2017
дата закладки 13.03.2017


Леся Геник

Якби…

Якби  ж  ти  тільки  знала,  люба  доле,
як  солоно  у  грудях  від  жалю,
як  серце,  ще  гаряче,  студінь  коле,
коли  байдужість  вистріне  твою.

Якби  ж  ти  тільки,  рідна,  здогадалась,
відкрила  очі,  зраджені  вогнем,
то  й  ця  осіння  потемніла  зала
напевно  зайнялася  б  знову  днем.

І  навіть  може  відгорілі  зорі
за  руки  б  узялися  угорі,
і,  просвітливши  зранені  простори,
відчистили  душевні  димарі.

І  ці,  безраддям  сіяні  тумани,
і  ці,  загуслі  відчаю  дими,
нарешті  б  розчинились  над  полями,
на  згарищі  провини  і  вини...

Та  тільки  знову  зустрічі  всі  мимо,
порожнє  слово  -  тяжче  за  граніт.
Зникаєш,  люба  доле,  за  дверима
колючими,  холодними,  як  лід...

29.10.16  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699096
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 07.11.2016


Леся Геник

***Отак минає все…

***
Отак  минає  все  -  
і  світле,  і  не  зовсім.
Щодня  нові  есе
на  вікнах  пише  осінь.

Щодня  під  шал  дощів
згасають  білі  ружі,
з'являються  віршІ
й  розхристані  калюжі.

І  губляться  слова,
і  опадає  листя.
Лиш  день,  а  ,може,  два
написане  іскриться.

Та  завжди  спішимо,
гарцюють  парасолі...
А  зупинитись  мо'
хоча  б  на  крихту  долі*.

І  глянути  довкруж,
і  змокнути  до  нитки,
як  біле  мрево  руж
десь  поблизу  калитки.

Й  душею  прорости
у  дивнім  суголоссі,
що  всі  оці  листи
для  тебе  пише  осінь...

20.10.16  р.

*в  знач.  частина  чогось  
(в  даному  випадку  невеликий  відрізок  часу)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697570
дата надходження 30.10.2016
дата закладки 30.10.2016


Пересічанський

КВІТЕНЬ

Я  йшов  назирці  за  квітневими  днями,
За  нами  наопаш  розхристані  сни
Здіймали  зруйновані  маревом  брами
Ясних  заклинань  чарівної  весни.

Принишклі  ще  пращури  буйної  міці
Все  кріпнуть  у  схронах  стрімких  колотнеч,
Сполохані  покликом  роду  криниці
Виплескують  чари  купальських  предтеч.

Я  руки  здійняв  —  і  діткнувся  до  неба,
Протнувши  наосліп  відроджень  світи  —
За  мною  на  службі  таємної  треби
Безмежжя  кохань  починали  цвісти.

Ці  дні,  мов  бездонних  надій  океани,
Глибинами  мрій  що  вимірють  нас,
На  хвилях  прозрінь,  як  на  крилах  осяянь,
На  вічності  плин  перетворюють  час.







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694020
дата надходження 12.10.2016
дата закладки 12.10.2016


Олена Жежук

У час нічний…

У  час  нічний,  коли  на    небі  зорі
Твій  погляд  приворожать  звіддаля,
Таким  приземленим,  таким  без  долі
Замислишся:    «А  десь  там  і  моя…»

Це  буду  я,  та  ти  не  будеш  знати,
Лише  відчуєш  легкість  на    душі.
Торкнуся  вітерцем,  легким,  крилатим
Тебе  за  плечі  ніжно  у  тиші.

Ти  не  хвилюйсь,    не  буду  заважати  –
Я  свій  шматочок  неба  віднайду…
Дозволь  лише  тебе  поцілувати
Дощем  осіннім  в    стиглому  саду.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690761
дата надходження 25.09.2016
дата закладки 27.09.2016


Світлана Моренець

СЛОВА НЕ УВ'ЯЗНИТИ ВАМ ЗА ГРАТИ!

ТЮРЕМЩИКАМ    СВОБОДИ    СЛОВА

У  вимірах  безмежності  та  вічності,
і  в  межах  піднебесної  юдо́лі,
я  –  крапелька  у  нуртовинні  дійсності,
занесена  в  цей  світ  по  Божій  волі
із  безвісти,  з  нізвідки,  з  царства  Ха́оса.
Молекула  в  людському  океані,
несусь  на  хвилях,  поки  з  волі  Хроноса
розвіюся  в  космічному  тумані.

Та  я  ще  є!  З  веселки,  смутку,  сніжності
я  –  мікросвіт!  Малюсінька  планета
із  морем  болю,  із  рікою  ніжності,
з  материками  мрій,  бажань...
В  тенетах
байдужості  та  зла  навкруг  –  пручаюся,
свій  біль  і  гнів  виковуючи  в  слові,
брехливі  пута  рвати  намагаюся,
щоб  край  звільнився  для  добра  й  любові.

А  хтось  це  слово  повелів  стриножити,
цим  знищивши  малюсіньку  планету.
Та  нас  –  багато,  тисячі!  Не  зможете
всіх  упіймати  в  морі  Інтернету!

Бандитам  –  владу,  вілли,  недоторканість,
свободу  вже  кидаєте  за  грати.
Девіз  ваш  справжній  –  наша  упокореність.
Та  душу  і  слова  –  не  розстріляти!
Рік  37-ий  більше  не  повториться!
Хамелеони...  Зрадили    Майдани.
Історія  завжди  ривками  твориться.
Чи  встигнете  зібрати  чемодани?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668465
дата надходження 26.05.2016
дата закладки 15.09.2016


Крилата

Набираю 101

Так  багато  довкола  чорноти.  
Не  встигаю  вимивати.  Не  справляюся.
Заливає  дерева,  квіти,  шляхи.
Затінює  вікна  в  будинках.
Добирається  до  неба,  
До  сонця.
Лізе  в  душу.
Важко  дихати.
Що  робити?
Набираю  101.
- Агов,  пожежна?!
Записуйте  виклик.
- Що  горить?  Ваша  адреса?
- Горить  моя  віра.  Адреса  –  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687024
дата надходження 01.09.2016
дата закладки 01.09.2016


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.08.2016


Леся Геник

Спрагле

Дощі  випивають  вечір.  Лишається  ночі  спрага.
Мовчання  порожній  келих  у  витомленій  руці.
О,  як  тебе  зачекалась!  Чекання,  як  біла  брага
тримає  зімліле  серце  у  злиплому  кулаці.

А  ти  десь  напевно  мокнеш,  не  маючи  парасолі.
І  потім  не  спиш  півночі,  висушуючи  думки...
У  вікнах  застигли  зорі,  такі  неприкметно  кволі,
як  наше  забуте  щастя  на  денці  недоріки.

Ще  хвиля  -  і  чорні  плеса  затоплять  небесну  гавань.
Зостанеться  порух  вітру  -  у  грудях  і  десь  горі.
Хай  спиться  тобі,  хай  спиться!  Мо'  сну  потойбічна  лава
розкаже  чи  натякне  хоч  на  виспраглі  димарі.

29.07.16  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680817
дата надходження 30.07.2016
дата закладки 30.07.2016


гостя

Крізь них…



Я  двері  прикрию…  
Своє  зачиню  вікно…
Вимкну  світло…  усе!  на  глибини  впаду  підводні…
Ти  покличеш  мене,  коли  сонце  піде  на  дно,
Коли  сяйво  його  
   доторкнеться  лише  безодні,

Глухих  коридорів  –  
Спустошених,  злих,  німих,
Де  голодні  койоти  пильнують  мою  фазенду…
Ти  покличеш  мене…  моя  стежка  пройде  –  крізь  них,
До  освітлених  сфер
   на  околицях  Саммерленду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680092
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 26.07.2016


Циганова Наталія

Жовті окуляри…

Сьогодні  зранку  жовтого  замало  –
і  небо  сиро  нудиться  без  пари.
Воно  і  наодинці  –  досконале,
але…  вдягнімо  жовті  окуляри?!..
І  буде  сум  –  у  кольорі  соломи.
Спалімо?  –  зараз,  поки  ми  не  вдома…
Самотнє  небо  знову  стане  сьомим
і  ляже  нам  на  плечі  невагомо.
В  буршти́новий  фарбовану  годину…
хоча  б  одну…  –    у  настрою  скарбничку:
на  нашу  несучасну  субмарину…
на  сонячно  розписані  дрібнички…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679234
дата надходження 21.07.2016
дата закладки 25.07.2016


Анатолій В.

Міраж


Міраж!  Насправді,  то  —  обман,
Нема  того  що  бачим?...
Далекий  привид,  чи  туман
Не  всі  побачать  й  зрячі...

Це  мабуть  обраним  дано,
Хто  вірить  в  казку  й  диво,
Хто  сіє  доброго  зерно
Відважно  і  сміливо,

Хто  бачить  в  небі  зорепад
І  любить  літню  зливу,
Хто  серед  зоряних  лампад
Вбача  свою,  щасливу,

У  кого  мрії  у  душі
Співають  і  танцюють!..
Для  тих,  хто  вірить  в  міражі-
Вони  завжди  існують!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678465
дата надходження 17.07.2016
дата закладки 17.07.2016


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.07.2016


Леся Геник

Не сквернослов!

Не  сквернослов  намарне,  не  потрібно
плювати  на  святе,  на  цвіт  і  світ,
бо  жде  обов'язково  десь  отвіт
за  все  содіяне.
І  де  ішов  нерівно,
прийдеться  повертатися  назад
в  дощі  покути,  під  каменепад.

І  хто  тоді  поможе  нести  хрест?
Ба  чи  не  Той  -  обпльований  безвинно
збиратиме  в  пучок  твої  сивини?
А  свій,  скалічений  борнею,  білий  перст
простягне  вдаль,  указуючи  шлях
душі  твоїй,  зчорнілій,  як  земля.

Чи  лиш  тоді  нарешті  стрепенешся?
Згадаєш  молитви?  
Ба,  навіть  страх
повисне  на  деревах,  на  руках...
А  вже  запіють  за  стіною  півні  перші,
і  стане  янгол  зважувати  ніч
на  правдокрилля  отчому  плечі.

То  ж,  не  бреши,  що  знаєшся  на  зорях,
що  во́ди  поспивав  з  усіх  джерел,
бо  лиш  горі́  вмикається  реле
до  щастя  і  біди,  добра  і    горя  -
усе  на  те,  щоб  жити  і  рости,
міцніти  вірою,  молитись  і  цвісти,
у  серці  несучи  ясну  любов,
без  пімсти  сонцю,  зла  і  скверних  мов...

3.07.16  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675884
дата надходження 03.07.2016
дата закладки 03.07.2016


Lady_Autumn

птаха[ми] були

небесна  глибочінь
стелилася  від  серця
до  незбагненних  див,
незримих  ще  висот.
лунав  і  тихнув    дзвін,
човни  пливли  по  рейсах,
між  золотистих  нив  –  
ген-ген  за  горизонт.
ми  бачили  життя.
ми  вірили  й  тремтіли,
коли  рвучкі  вітри
вели  в  незнану  даль.
жили  ми  саме  так,
як  знали,  як  уміли,
а  у  серцях  несли
свою  німу  печаль.
ми  зустрічали  дні
на  хвилях  океанів,
сплітаючи  з  натхнень
мережива  й  вузли.
і  стали  ми  людьми
з  душею  дивних  птахів
і  сотнями  страхів,
помість  всесильних  крил.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674927
дата надходження 28.06.2016
дата закладки 28.06.2016


Леся Shmigelska

…Про світ у дзеркалах…

Незаймано    чисто…  дзеркала,  долоні,  свічі,  
Обоє  щасливих  на  межах  земних  півкуль.
Десь  янгол  сміявся,    хвилини  ішли  у  вічність.
Холодні  лампади  мигтіли  крізь  сніжну  тюль.

Вертатися  пізно  –    стежки  по  обидва  боки…
Ще  теплі  долоні  у  безвість  несли  тепло.
Поближче  б  до  серця,  туди,  де  болить  неспокій,
Де  білі  світанки  і  долі,  як  бите  скло.

Незраджені  зими  ліпили  прозору  мрію,
Скрипіли  колеса  поодаль    сумних  воріт.
Із  комина  кіпоть  звивався  лукавим  змієм,
І  світ  у  дзеркалах,  у  сивих  туманах  –  слід…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674126
дата надходження 23.06.2016
дата закладки 24.06.2016


zazemlena

Чекають трави ко́су

[color="#0000ff"][b]Чекають  трави  ко́су,  
Вмовляють  тихо  вітер:  
-  Не  струшуй  наші  ро́си-
Алмазом  сонце  звідти.
Танцюють  вічне  танго,
Чеканням  ловлять  миті.
У  всесвіт  зелен-сяйвом
Від  них  струмить  в  блакиті.
Ромашки  б'ють  на  сполох  -
Хоч,  може,  їх  побачать.
Дзвіночки  з  ними  поряд
Теж  вірять  в  сни-удачу.
...Ніхто  сюди  не  прийде,
Косити  трав  не  буде.
...Безмежжя  -  сіл  не  видно...
Зелене  море  всюди...[/b][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671264
дата надходження 09.06.2016
дата закладки 09.06.2016


Наталя Данилюк

В гості до лісу

[img]http://files.moblo.pl/0/4/89/48956_landa-dziewczyna-likely-pl-3195a237.jpg[/img]

Сонце  в  зеніті  –  круглий  спартанський  щит,  
Що  відбиває  хмар  кочові  навали.
Стелиться  мох,  м’якенький,  мов  оксамит,
Ноги  людські  по  ньому  ще  не  ступали.

Штрикає  тишу  гілки  сухої  хруст,
Вітер  бринить  джмелем  у  верхів’ї  сосен…
Йду  обережно  й  тихо  –  ні  пари  з  вуст,
Жалять  обличчя  хвойні  голки́,  мов  оси.

Свіже  повітря  зв’я́зки  у  горлі  рве,
Наче  мембрана,  пружно  спирає  груди…
Ладаном  ліс  обкурює  все  живе,
Лиш  непорушні  скель  кам’яні  споруди.

Міряю  світ  відбитками  підошов…
Ліс  –  посивілий  дід,  але  ще  нівроку!
Здалеку  привітає:  «Це  хто  прийшов?
Начебто  й  не  змінилась  за  ці  півроку…

Ну  ж  бо,  сідай  сюди,  на  трухлявий  пень,
І  викладай  усе,  що  в  душі  ховала…».
Хлю́пне  теплом  крізь  вуса  і  засопе,
Очі  зелені  блиснуть,  немов  дзеркала.

Я  притулюсь  щокою  до  бороди,
Наче  ми  з  ним  не  бачились  цілу  вічність  –
Так,  як  до  пана  леститься  кіт  рудий,
Погляди  перегукуються  зустрічні.

Мовчки  собі  поси́димо:  я  і  він,
Щебетом  заколисані  і  вітриськом…
Десь  обізветься  грому  протяжний  дзвін  –
Схоже,  пора  додому,  вже  дощик  близько…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667834
дата надходження 23.05.2016
дата закладки 23.05.2016


Любов Ігнатова

Нахаба Дощ

Як  дивно...  Дощ?!  Дивись,  це  справді  -  Дощ...  
Прийшов  в  мій  дім  нахабно,  без  запрошень...  
Тепер  сидить  і  уплітає  борщ,  
Поставивши  в  куток  свої  калоші.  

І  позіхання  похапцем  хова  
У  грубі  і  обвітрені  долоні...  
І  розкладає  всі  мої  слова  
Серветками  на  білім  підвіконні.

Мої  слова...  Я  розгубила  їх  
Колись  давно,  осінніми  листками...  
Вони  вмерзали  у  грудневий  сніг...  
Вони  текли  весняними  струмками...  

Де  він  узяв  їх?  І  яким  богам  
Він  мусив  принести  себе  в  офіру,  
Щоб  повернути  в  Мого  Серця  Храм  
Вогонь  Любові  і  Надії,  й  Віри?..  

Цей  дивний  Дощ...  Оцей  нахаба  Дощ,  
Що  в  мої  вікна  стукав  спозаранку,  
Сидить  і  мовчки  уплітає  борщ...  
А  я...  Ще  підкладу  йому  сметанки...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665877
дата надходження 14.05.2016
дата закладки 14.05.2016


Наталя Данилюк

Ця трава, скуйовджена, прим’ята…

Ця  трава,  скуйовджена,  прим’ята,
Цих  кульбаб  молочні  ліхтарі  –
Пух  летить,  як  вищипана  вата,
Невагомо  плаває  вгорі.

Завмираю:  слухаю,  як  п’яти
Доторкають  стебла  молоді…
І  мені  так  солодко  лежати,
Як  човну  легкому  на  воді!

День  такий  привітний  і  погожий,
Мов  Великдень  в  будень  цей  забрів!
Крила  рук,  розкидані  на  ложі
У  лляних  овалах  рукавів…

І  соро́чки  вишитої  ромби  –
Голубі  на  білому,  і  сни,
В  голові  розсипані,  немовби
Золотаві  промені  весни!..

І  така  травнева  чиста  тиша
Срібнодзвонить  співами  пташок!
І  трава  скуйовджена  колише
Мого  тіла  теплий  сповито́к…

І  на  шкірі  –  ніжний  подих  неба,
Лоскітливо-трепетний,  живий,
Мов  кульбаб  насіялось  зі  стебел
У  мої  овальні  рукави…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665712
дата надходження 13.05.2016
дата закладки 13.05.2016


Наталя Кривун

Не приховуйте в собі поетів

Як  сказав  один  мій  знайомий,
Хай  це  знають  в  усі  віки  –
Роблять  кращим  світ  не  фанатики,
Роблять  кращим  світ  диваки.
Диваки,  що  квітці  всміхаються,
Й  від  росинки  –  у  грудях  щем.
Закохаються,  поєднаються
І  танцюють  собі  під  дощем.
Все  їм  байдуже:  бурі  і  грози…
Та  й  не  в  цьому,  звичайно,  суть.
Не  приховуйте  в  собі  поетів,
Щоби  істину  світу  збагнуть.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663251
дата надходження 01.05.2016
дата закладки 01.05.2016


Леся Геник

Вишня цвіте

Кожну  пелюсточку  вишні
спрагло  цілую  очима,
і  на  п'янкому  узвишші
знову  стаю,  мов  дитина.
Та,  що  безмежно  наївна,
та,  що  безкрайно  мрійлива...
Душу  лоскоче  пір'їна,
вишня  дарує  їй  крила!
І  вже  за  мить  над  дахами
гойдалка  втіхи  несеться,
он  чеберяє  ногами
радістю  сповнене  серце.
І  навіть  сонце  зімліле
йде  і  собі  танцювати,
котяться  відблиски  білі
щастям  від  хати  до  хати.
Лиш  підставляй  душу  спраглу
та  загортайся  у  крила...
Вишня  цвіте  -  як  же  гарно...
Вишня  цвіте  -  диво...  
Диво!

21.04.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661110
дата надходження 21.04.2016
дата закладки 21.04.2016


Променистий менестрель

Віконце душі

         
Де  ти  сонечко  тепле,
ясне  і  привітне
з  тих  часів,  де  так  ніжно
фіалки  цвіли?
Щем  над  краєм  несе
серце,  пам'яті  вірне,
бо  той  дім,  що  кораблик  –
зоставсь  без  щогли...

Ні  дерев,  ні  бузку  –
сам  стоїш  і  сумуєш...
Де  й  поділися  всі,
хто  так  пестив  тебе.
Доль  крилаті  пісні...
Хтось  на  небі  керує...
У  віконце  душі
з  днів  тих  кішка  шкребе...

19.03.2016р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652723
дата надходження 19.03.2016
дата закладки 19.03.2016


Merian

Пілігрими

Ми  таємні  печаті  літа

На  плечах,  на  вустах,  на  чолі.

Ми  -  як  сонячна  повінь  розлита

В  розімлілих  обіймах  землі.



Заблукали  у  нетрях  раю

Пілігрими  покинутих  веж.

Наші  погляди  догорають

Вогниками  електромереж.



У  далекому  білому  замку

В  лабіринті  незнаних  слів

Триста  років  граєм  в  мовчанку

І  давно  живемо  напів...



На  пів...світу,  ...голосу,  і  так  далі

Що  забули  обличчя  своє

В  дзеркалах  розбитих  впізнали

Вже  коли  нас  немає

Ти  Є

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649592
дата надходження 07.03.2016
дата закладки 07.03.2016


Шон Маклех

Довершено: Місто Трави

                                     «Хіба  світ  і  натовп  -  не  краще  видовище,
                                         до  того  ж  безкоштовне,  подібне  до  відомого
                                         Піфагорівського  торжища?»
                                                                                                         (Григорій  Сковорода)

Є  місто  зелене-смарагдове-квітковане:
Місто  вусатих  равликів-поспішайликів
З  хатинками-мушлями  розцяцькованими,
Листяними  стінами-вулицями  тонконоговими,
Стеблиновими,  тимчасовими,  звіробійними
Та  мальвовими,  запашними  й  живими.
Там  час  вимірюють  мохом  -  
Швидкістю  його  росту,
Там  пророкують  і  проповідують
Віщуни-слимаки  слизосині  словолипкі,
Там  дощ-не-дощ  -  подія  епохи,
Там  мурашник  -  імперія  -  Олександра,
Мало  не  Македонського,
Там  струмок  лісовий  Ніагарою
Тече  невідому  куди  і  невідомо  звідки,
Там  дерево  досягає  Космосу,
Калюжа  хвилями  океанськими
Колихає  жабія-динозавра  ненажерливого,
Там  попелиці  худобою,  а  муралі  пастухами,  
Там  ніхто  не  відає,  не  знає  й  не  здогадується,
Що  зима  прийде  біла
Неминуча.
Як  смерть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641517
дата надходження 05.02.2016
дата закладки 05.02.2016


Лана Сянська

Відлига січня, зріз зими…

[i]Відлига  січня,  зріз  зими,
зриває  вітер  рештки  гриму,
в  оцім  сумятті  однини
усе  стає  до  болю  зримо.
А  часу  млин  знов  на  кругИ,
у  лютий,  на  поталу  танень
люстр  крижаних,  старі  сніги
уже  приречені  до  спалень
В  ослизлих  вікнах  марафон
у  сірих  порожнинах  вулиць,
там  замість  світла  лиш  неон,
і  високосний  рік  прибулець.
Між  кривд  і  правд  на  небесах
гіпотенуз  дороги  люті,
чи  камуфляж  на  образАх,
чи  сонце  тоне  в  каламуті…[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640113
дата надходження 31.01.2016
дата закладки 31.01.2016


Олена Акіко

Трояндові слова

І  ти  сказав  трояндові  слова
і  я  перетворилась  на  троянду
і,  розум  втративши,  вдяглася  у  парадну
з  пелюстків  сукню,  що  ти  дарував.

І  плакали  за  мною  мої  діти,
як  мачуха  з  шипшин  варила  чай.
Чому  так  рано  їм  дано  осиротіти?
Ти  в  соловейка  мого  запитай.

Вони  твої,  трояндові  вуста,
Чому  до  них  ніяк  не  можеш  дотягнутись?
Мій  соловейко  тільки  щебетав,  
Троянда  плакала,  але  раділи  люди.

4.12.15.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626132
дата надходження 04.12.2015
дата закладки 04.12.2015


Поправка Юлія

У тобі, океанськім…

У  тобі,  океанськім,  збагнула  всі  віяння  світу.  
Прокляла  всіх  майстрів,  що  так  вправно  майструють  той  сум.  
Я  на  вуха  кладу  тихий  вечір  і  подихи  струн,  
Закриваю  долонею  очі  твої  й  на  орбіту!  

М'ятний  запах  в  тобі  оживає,  живе,  зеленіє.  
В  негазованих  водах  від  погляду  мовчки  тону.  
Я  хотіла  навчитись,  та,  чесно,  кохати  не  вмію,  
Бо  кохати  навчитись  не  можна  ніяк  одномУ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611671
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 04.12.2015


Рідний

Театр лісу

Раптово  стало  холодно  і  тьмаво,
Театр  лісу  стих  і  спорожнів,  
Ані  акторів,  ані  криків  «браво»,
Лиш  вітер  грає  на  сумній  струні.

Ще  ніби  вчора  тиснявою  шуму
Барвистий  край  нестримно    клекотів,
А  тут  упав  у  безвідрадну    думу,  -  
Зі    скарбівниць  пощезли    золоті.

Йому  заснути  не  дає  зарання  
Завгосп  театру    –  дятел-трудівник.
І  наче  арія  у  нім  остання  
Сови  старої    одинокий  крик…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625077
дата надходження 30.11.2015
дата закладки 30.11.2015


Олександр Букатюк

Ми на дні Океану (Роману Коляді)

Сьогодні  був  на  творчому  вечері  Романа  Коляди  «Янголи  повертаються»,  який  відбувся  за  сприяння  проекту  «Обирай  українське».  Може  б  і  не  пішов,  якби  не  хороша  компанія  (Євген  Баран  з  дружиною  Марією).  Не  буду  розповідати  про  враження,  просто  скажу,  що  слухаючи  музику  заплющив  очі  і...
народився  такий  вірш:

"Ми  на  дні  Океану"
------------------Романові  Коляді
http://www.ex.ua/17485360
Ми  на  дні  Океану
Гармонійного  Хаосу
Міста  —  кораблі  затонулі
Дерева  —  водорості
Ми  —  дивні  створіння  для  тих  хто  на  поверхні  Води
Ні  риби  ні  краби  —  раби  нездатності  плавати
Тих  хто  пливе  не  розуміємо...
бо  звикли...
живемо  ж  на  дні
на  гачках  і  в  сітях  всі
створені  із  праху  води-музики
Ми  —  на  дні  Океану

http://odtrk.if.ua/2015/11/06/%D0%B2-%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83-%D0%B7%D0%B0-%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618978
дата надходження 06.11.2015
дата закладки 07.11.2015


Променистий менестрель

В пошуках долі



Я  іду  по  світу  і  шукаю  долю  –
синє  небо,  синє  море,  синій  світ...
І  тече,  як  течія,  життя  поволі  –
непомітно  збігло  в  невідь  стільки  літ...

Цей  безмірний,  таємничий  шлях  до  Тебе,
Боже,  де  ти  і  чого  весь  час  мовчиш?
Кажуть  Ти  в  душі  у  мене...  і  на  небі?
Ти  зі  мною,  знаю.  Стиха  мудро  вчиш...

І  до  Тебе  ж  бо,  живого,  я  молюся,
та  совітуюсь  з  Тобою  часто  в  снах...
Може  в  долі  я  своїй  колись  знайдуся,
до  засніжених  вершин  злечу,  мов  птах?

Я  іду  по  цій  землі  –  то  моя  доля?
Цей  уквітчаний  бузок  й  шипи  троянд?
Ці  припони,  ця  жура  –  міцніла  б  воля?
Сподівання,  спотикання  –  то  все  я...

03.11.2015р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618062
дата надходження 03.11.2015
дата закладки 03.11.2015


Олена Акіко

Її дані ще зберігає облудна мережа

Її  дані  іще  зберігає  облудна  мережа,
там  вона  в  повний  зріст  і  портретно  -  у  профіль,  в  анфас,
її  очі  так  жадібно  дивляться:  "всесвіт  безмежний,
милий,  десь  же  любощів  вічність  чекає  на  нас..."

Він  їй  пише  листи,  свято  вірить:  вона  їх  читає,
і  чекає  на  відповідь,  в  тім,  друкує  іще.
Він  не  знає,  що  пише  у  вічність.  Не  знає,
що  вона  вже  приходить  до  нього  із  кожним  дощем.

2.11.2015.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617940
дата надходження 02.11.2015
дата закладки 02.11.2015


#tenderness

Осінь

Як  холодно,  що  прийшла  осінь.
Як  сумно  пожовкло  листя.
І  сонця  ніхто  не  просить.
Пускати  осінні  кисті
Ламати  усі  надії
Стирати  дитячі  мрії.
Як  швидко  приперлась  осінь.
Від  неї  у  грудях  мліє.
Холоне  і  тихо  голосить.  
Ламає  пожовклі  трави,
Заносить  безжальним  вітром.
Дощ  уже  править  світом.
Чому  ти  з'явилась,  осінь?
Хіба  тобі  шкода  літа?
Ніхто  твого  горя  не  просить,  
Ніхто  не  подасть  тобі  квітів...
Ти  ведеш  за  собою  морози,
Пекучі,  нестримні  сльози.
Як  швидко  розквітла  осінь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615663
дата надходження 24.10.2015
дата закладки 24.10.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2015


Мар’я Гафінець

Руда….

Личить  так  тобі,  панянко  мила,  
цей  рудий,  що  майже  вогняний!
Осипа  Музи́ка  знов  красивий
золотом  твій  танець  запальний;

той,  що  па  виводить  вітровійно,  
з  вальсу  плавно  в  сальсу  -  лиш  гайне!
(в  ритмі  Сонця  Вітер  мелодійно
Осінь  в  парі  в  шал  п"янкий  веде..)

Ти  ж  йому  всміхаєшся  звабливо,  
лист-серде́чком  зрониш  на  плече
і  кокетливо,  чуть-чуть  грайливо,
прошепочеш  в  вушко:  "хочу  ще...."

Ошаліє  від  твого  зізнання!
Розкуйовдить  хмари!  Гір  верхи
залоскоче  й  їх  терпке  мовчання
 до  твоєї  покладе  руки.

Ти  уміло  пальцями  прове́деш
і  торкнеш  таємної  струни  -  
сум  легкий  в  звучання  сфер  повернеш,  
літнім  мріям  вручиш  теплі  сни....

Й  світ  з  тобою  попливе  граційно
в  танці  вічнім  незворотніх  змін.
І  притихне  Вихор  благовійно  -  
вловить  тихий  Часу  передзвін.

Жовта-жовта  все  ж  зажура  в  тебе  -  
листям  мокрим  зваба  опада....
...Та  чому  цей  впізнаю́  сум  в  себе?  -
Видно  просто  й  я  (в  душі)  руда!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615710
дата надходження 24.10.2015
дата закладки 24.10.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2015


Уляна Яресько

Із жовтнем у змові :)

Засніжені  в  Осені  коси.  Рудій  намело  сивини.
Покликав  у  жовтні  хтось  зиму  й  не  бачить  своєї  вини.
Замерзли  бідаки-квартири...  лютує  вітрище-пустун...
Опалення  ще  не  вмикає  нам  тепло...енерго  (комун).
Так  хочеться  чаю  із  липи,  залізти  під  вовняний  коц,
Душа  чогось  прагне  нестримно,  і  серце  у  грудях  "гоц-гоц!"
Так  хочеться...  теплих  обіймів?!..  летіти  до  сьомих  небес?!
Хтось  точно  із  жовтнем  у  змові!  Підозрюю  в  цьому  ТЕБЕ!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613021
дата надходження 13.10.2015
дата закладки 13.10.2015


Роман Глєбов

Хронічна осінь

"Діагноз  -  хворий  на  хронічну  осінь",  -  
Запишуть  у  медкартці  лікарі.
І  не  шукай  -  не  зна́йдеш  ліків  зовсім
Від  буйної  осінньої  пори.

В  моє́му  місті  влада  листопадів,
Вітри  блукають  пасмами  дворів,
Провулки,  перехрестя,  барикади,
Під  місяцем  лампади-ліхтарі.

Ти  повз  пройдеш,  нічого  не  відчуєш,
І  не  побачиш  мо́го  міста  знак,
Де  осінь  в  сонні  кольори  фарбує,
Збирає  вітер  хмари  у  руках.

Можливо  зовсім  я  тебе  не  знаю,
Та  перетнемось  поглядами,  і
Одразу  і  наза́вжди  заблукаєш
У  лабіринті  вуличок  моїх.

12.10.2015
м.  Сєвєродонецьк

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612910
дата надходження 12.10.2015
дата закладки 12.10.2015


Наталя Данилюк

Люби мене

Люби  мене,люби  до  забуття,
До  подиху  останнього,до  крику!..
Люби  мене  сильніше  за  життя-
І  грішну,і  таку  багатолику...

Люби  мене  у  подиху  вітрів,
У  прохолоді  чистого  світання,
Люби  в  палітрі  теплих  кольорів,
Мов  щастя  мить,даровану  востаннє!..

Люби  мене,як  мрію  неземну-
Солодку  мрію,що  плекав  роками,
Як  довгожданну  сонячну  весну,
Чи  шурхіт  листя  в  парку  під  ногами!..

Як  помах  крил  сполоханих  пташок,
Як  запах  квітів  літніми  ночами!..
Люби  мій  жест.І  подих  мій.І  крок-
Єдиний  крок  між  вічністю  і  нами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280246
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 22.09.2015


Наталя Данилюк

Я тебе проміняла на осінь…

Я  тебе  проміняла  на  осінь,
На  застудні  плаксиві  дощі...
Журавлі  замережили  просинь
І  шипшини  патлаті  кущі

Зайнялись  феєрверком  багряним.
Перепріла  пшенична  канва,
Розливається  запахом  пряним
Розімліла  у  скирті  трава.

Я  волошки  й  жита  проміняла
На  янтарні  букети  листків,  
На  застиглі  холодні  дзеркала  
Вересневих  калюж  і  ставків...

На  забуті  мотиви  флояри,
На  молочний  туман  поміж  гір,
Де,  сповитий  в  оливкові  чари,  
Розгорнувся  м'який  кашемір.

Розбрелися  думки  безголосі,
Згасли  барви  ранкових  заграв...
Я  тебе  проміняла  на  осінь,
Ти  ж...  на  іншу  мене  проміняв.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445448
дата надходження 26.08.2013
дата закладки 22.09.2015


Валентина Ланевич

А серце рветься із полону мрій.

Не  зупинити  час,  не  зупинити,
А  серце  рветься  із  полону  мрій.
А  серце  прагне,  прагне  просто  жити,
Щоб  чіткий  ритм,  щоб  не  давати  збій.

А  мжичка  облягає  небо  синє
І  річка  стогне  поміж  берегів.
Та  в  осені  обличчя  безневинне,
Хоч  нею  не  один  вже  захворів.

Тепліє  погляд  у  зруділім  листі,
Де  прихисток  сумнівний  горобців.
Вернути  б  молодість  в  запальнім  твісті,
Гріховну  безневинність  й  поготів.

Та  осінь  відпечаталась  на  скронях,
Тим  раннім  приморозком  в  завитках.
В  душі  роки  пережиток  схоронять
І  сум,  зачаєний  дощем  в  очах.
06.09.15

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604639
дата надходження 06.09.2015
дата закладки 22.09.2015


Крилата

Я так люблю тебе!


Я  так  люблю  тебе,  як  маки  люблять  жито,
Як  сонце  квіти,  як  дерева  небеса.
Я  так  люблю  тебе,  як  діти  люблять  літо,
Як  пишні  трави  любить  ранішня  роса.

Я  так  люблю  тебе,  як  буйний  вітер    волю,
Як  пташка  пісню,  як  водій  своє  авто.
Здається,  я  з  любові  тої  божеволю.
Я  так  люблю  тебе,  як  не  любив  ніхто.  

Я  так  люблю  тебе,  як  матінка  дитину,
Як    землю  дощ,  як  мандрівник  кохає  шлях.
Я  так  люблю  тебе,  як  зелен-гай  калину.
Стікати  медом  хочу  в  тебе  по  губах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586635
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 10.06.2015


Богдана Копачинська

Дощі- пілігрими мандрують по світу…

Дощі-пілігрими  мандрують  по  світу  
Вмивають,  чепурять  будинки  і  квіти.  
 
До  мокрого  блиску  стирають  дороги,    
І  змиють,  можливо,  і  сльози  й  тривоги.  
 
Дощі-пілігрими  вистави,  гастролі,    
І  грають  то  смуток,  то  радісні  ролі.  
 
Щоразу  спускається  їхня  завіса,    
І  ти  вже  актор  -  запізнілий  гульвіса.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575466
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 19.04.2015


Лина Лу

ТИХО СПАЛИТЬ СВІЧА

Тихо  спалить  свіча  знову  ніч,  
Впав  донизу  перлинами  -    віск.
Наші  вирвались    душі  навстріч,
Щоб,  торкнувшись,злетіти    колись.
Серце  подумки,  миттю,  в  полон.
Шепіт  пристрасті:"Твій  я  і  так..."
Знаю,  згину...  завмер  Вавілон,
Не  вгамую    жагу  ту  ніяк.
Через  вінця,  солодке  -  вино...
Не  пролий,  випивай  і  до  дна.
Стану  димом...  туман,  все  одно,
Без  вини,  (не  карай),чи  -  вина?..
Спалах    цей  -      нескінченності  мить?
Ніби  плющ,  обплітаю  лозу.
Спрага  сушить,  а  кров    стугонить,
Але  знов  побіжу  і  в...  грозу.
Тихо  спалить  свіча  всю  біду,
За  любов,  даниною  -  душа.
Я  на  плаху,  не  хочу...та    йду,
Хоч  убий,  та  не  кинь...  спокушай...
01.03.2015.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563650
дата надходження 02.03.2015
дата закладки 02.03.2015


Крилата

Десантник-сніг

А  сніг  летить,  мете,  кружляє,
Дахи,  дороги  засипає.
Вдягнув  в  мережані  хустинки
Зелені  туї  та    ялинки.

Шапки  накинув  він  на  крони,  
Дубів  -    чорніли,  мов  ворони.
Мене  обпудрив  з  вух  до  ніг.
Упав  зі  сил,  в  долині  ліг.

У  білі  все  вдяглось  костюми  –
Земля,  сади,  ліси  і  думи…
Десантник-сніг    узяв  в  полон
Усе,  що  міг,  й  пірнув  у  сон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557431
дата надходження 05.02.2015
дата закладки 05.02.2015


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.12.2014


Стяг

Вітри намелюють тумани.

Вітри  намелюють  тумани,
Сивіша  ніч.  Її  коса
Високих  зір  зіниці  ганить  -
І  сліпнуть  зорі  в  небесах.

Ми  заблукали  ненароком
У  пухкуватім  молоці,
Углиб  повільнішають  кроки,
Й  цвітуть  румянці  на  щоці.

Дерева,  наче  срібні  пави,
Під  ноги  стелять  пізній  лист,
Й  алеї  сизокучерявій
Складають  душі  акафіст.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538559
дата надходження 21.11.2014
дата закладки 21.11.2014


stroi

Дощ на асфальті танцював…

Дощ  на  асфальті  зранку  танцював,
Під  парасольками  шукаючи  людей.
Кидався  в  ноги,  в  очі  зазирав,
У  шумі  вулиць,    спокої  алей.

Та  люди  поспішали  хто  куди.
Здебільшого  з  незрозумілих  справ.
Калюжі  обминаючи  води,
Що  на  асфальті  дощ  намалював.

І  він  ображений  струмками  кудись  біг,
Несучи    поміж  бруду  та  сміття,
Загублені  людьми  сенси  доріг,
Та  в  поспіху  забуті  почуття…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535727
дата надходження 09.11.2014
дата закладки 09.11.2014


Крилата

ЦАРІВНА-НІЧ

Царівна-ніч    в  коробку  склала  день
І  чорну  сукню  одягла  по  моді.
Набрала  в  жмені  зірок    із  кишень
І  розкидала  їх  по  небозводі.

Щербатий  місяць  посмішку  їй  слав.
Давно  уже  кохав  її  без  тями.
Начистив  туфлі,  чуба  розчесав
Та  пані  милувалась  ліхтарями.

Ішла  по  місті  тиха  та  сумна
І  кутала  усе  у  чорні  лати.
Дивився  місяць,  тьохкала  струна.
Він  так  хотів  за  стан  її  обняти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533411
дата надходження 30.10.2014
дата закладки 30.10.2014


Осіріс

Кобзар жовтень

На  краєчку  осіннього  гаю  
Зашарілася  маком  зоря.    
Жовтень  притугом  вогкого  плаю,
У  свитині  бреде  кобзаря.  

Із  болота  погнилі  онучі,
За  спиною  бандура  вітрів.
Сухостою  вусища  колючі,
Погляд  зимний  з-під  хмарових  брів.

На  чолі,  мов  рубців  перегуки,
Зморшкувата  сріблиться  рілля.
Довгопалі  заморені  руки
Двиготять  кістяками  гілля.

З  глибини  його  тіла  –  кургану,
Журавлем  виривається  стон.
Захоловши  у  балках,  туману
Вистеляє  імлистий  хітон...

Під  вербою,  на  листя  ряднину
Сяде  втомлено.  Кобзу  з-за  пліч…
І  спровадить  наплакану  днину
У  осінню  розхристану  ніч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532048
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 24.10.2014


Dema

Снова Осень зажигает свечи



 Снова  Осень  зажигает  свечи
 Желтизной,  багрянцем  осветив.
 Хмурый  ветер  шепчет  злые  речи,
 Косы  волн,  он  треплет  у  реки.

 Холод  потихоньку  заползает,  
 И  хватает  поутру  за  нос.
 Солнце  утром  спит  и…  опоздает
 Засветить  фонарики  берез.

 Как  без  них,  не  ярко  стало  утро,
 Лишь  орех  отбросил    мне  листву.
 В  инее    трава  мерцает,  будто,
 Сединой  запудрила  виски.

 Птицы  улетают  потихоньку,
 Лишь  вороны…  в  крики  и  галдеж.
 Осень  прошептала  тихо  и  легонько
 Не  грусти,  не  будет  вечно  дождь.

 Ей  дожди,  особенно,  не  в  радость
 Мокрый  лист,  и  зябкость  от  ночей.
 Тихий  сон,  особенная  cладость,
 Отблеск  от  березовых  свечей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528327
дата надходження 07.10.2014
дата закладки 07.10.2014


Божена Гетьманчук

…бути литопадом

Дозволь  мені  бути  листопадом  ,
таким  ,якого  ти  любиш.
Я  б  ввела  до  сніданку  опади,
такі  тихі,  що  ледь-ледь  чути.
До  обіду  я  б  листям  всипала
всі  шляхи  твої,  всі  дороги.
А  над  вечір  до  себе  б  кликала
теплим  вітром  ще  -  не  холодним.

Дозволь  мені  просто  бути...
тихим  шепотом  перед  снами,
до  сонного  пригорнутись
і  до  уст  доторкнутись  устами.  .  .

Дозволь  залишитись  в  серці,
не  хочу  я  більше  волі,

Дозволь  мені  просто  бути...
бути  лише  з  тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527581
дата надходження 03.10.2014
дата закладки 03.10.2014


ЕТ

холодний мертвий слизький

Я  просто  літній  дощ  -
холодний  мертвий  слизький
Я  на  деякий  час,  ну  і  що  ж...
Зроби  каву  чи  чаю  налий.
Не  втикай  на  мене  так  дико,
Я  не  люблю  твій  погляд  оцей!
По  обличчі  стікаю  тихо,
Від  губ  твоїх  до  плечей.
По  руках  і  до  кінчиків  пальців
моє  єство  по  тобі  скользить...
Колючки  рахую  в  акацій
Мене  не  колить  ніщо  й  не  болить.

Я  не  живий  я  мертвий.
Мертвий  холодний  слизький
Ти  кохаєш  мене  так  вперто...
Ти  кохаєш  калюжу  води



"Человек  состоит  на  80%  из  воды.  Если  у  человека  нету  мечты  или  цели  в  жизни,  то  он  всего  лишь  вертикальная  лужа..."  (с).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430260
дата надходження 08.06.2013
дата закладки 04.08.2014


ЕТ

Автостопом до неба

Традиційно  в  режимі  вібро
телефон,  що  не  чує  гудків.
Я  не  сплю,  я  свідома,  та  ніби;
Щось  міняється  під  шум  колії.
Когось  потяг,  когось  електричка,
несе  вдаль  від  реальних  подій.
Це  захоплення,  щастя  чи  звичка?
Я  звикаю,  та  ти  ніби  чужий.
Дерева  шумлять  не  на  жарти,
Я  ж  кидаюсь  в  обійми  життю,
Сьогодні  в  Одесі,  а  завтра?
А  завтра  я  буду  в  раю.
І  не  клопіт,  що  крила  зелені,
Коли  руку  тримає  сам  Бог.
Я  вдихаю  на  повні  легені,
Дим  котрий  призначався  для  двох...

18.07.2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512771
дата надходження 21.07.2014
дата закладки 04.08.2014


ЕТ

Без рамок

Часу  нема,  якщо  на  нього  не  зважати.
Все  просто,  гарно  і  без  рамок.
Ти  знаєш,  як  це  -  відчувати?
Світ  воскресає  на  світанок...

 Вдихни  на  повні  сірість  пилу,
Кидайся  натовпу  в  обійми,
Малюй,  пиши,  люби  без  міри
Кохай,  хай  покидають  сили...

Вмирай  із  заходами  сонця,
Спокійний  будь  коли  йде  злива,
Частіше  заїзджай  у  гості
І  посміхайся  так  щасливо!

Ніколи  не  зривай  ромашки,
Не  бий  підошвою  каміння..
На  повну  жити    це  не  страшно,
Як  сходить  сонячне  проміння.
 
На  ранок  небо  таке  чисте,  
Таке  незаймане,  прозоре...
Якщо  ж  по  течії  не  плисти,
Давай  підкорювати  гори!

31.07.2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515514
дата надходження 04.08.2014
дата закладки 04.08.2014


ЕТ

Для Джо)

Мммм...  Естера,
Не  ховай  блакитні  очі!
Ти  не  знаєш,  як  нестерпно
я  скучаю  дні  і  ночі.
Джо,  не  закривай  уста,
Сонячна  система  поряд.
Хай  не  така  уже  й  проста,
Її  лікує  щирий  погляд.
Ангел,  де  ховаєш  крила?
Мені  потрібен  твій  політ,
Я  іноді  така  безсила,
ти  топиш  серце  наче  лід.
Галактика  вже  стомлена  й  безтями
Згубилася  у  кількості  речей...
Минуле  не  повернеться,
Та  знаєш,  дружнє  лиш  залишиться  плече.
Ет

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515515
дата надходження 04.08.2014
дата закладки 04.08.2014


Олександр Обрій

ШПРОТИ В ОЛІЇ

Напханий  людьми,  неначе  шпротами,
Цей  автобус  -  банка  з-під  консерв,
Стомлює  задуха  аж  до  спротиву,
Мов  триденний  роковий  концерт.

В'яло  хилитаються  опудала,
Втомлені  за  зміну,  з  боку  в  бік.
Поруч  тіло  запахи  напудило,
І  ось-ось  піде  в  смачний  кульбіт.

В  горлі  пересохли  аденоїди,
До  зупинки  обмаль  кисню  вже,  .  
Виходе,  до  тебе  я  давно  іду  -
Станеш  для  консерви  ти  ножем...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511539
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 15.07.2014


Владимир Зозуля

и словно осень

Словно,  провела  по  волосам  
Мне  рябина  недозревшей  кистью…
Словно,  мне  октябрь  разбросал
Облетевший  глянец  желтых  листьев…

Словно,  где-то  за  углом  ждала
И  остановив  печальным  взглядом,
Посреди  июньского  тепла
Осень  позвала  меня  куда-то…

Вновь  иду  на  старенький  причал,
И  смотрю  с  немой  тоской  во  взоре
В  даль  седую,  где  кружит  крича
Чайка,  разделив  со  мною  море…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506053
дата надходження 19.06.2014
дата закладки 19.06.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.05.2014


Андрій Пульсар

Нічний дощ

Йде  дощ  босоніж,  тихо,  мрійно,
шумливо  потемки,  в  калюжах.
Відвертість  ночі  чудодійна:
Морфей  з  дощем  сьогодні  тужить.

А  їх  печаль  то  візерунок  -
Думки  і  сни…  мрійливий  спокій.
Ілюзій  сонний  поцілунок…
А  дощ  самотній.  Чуєш  кроки?..

13.05.2014

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499724
дата надходження 18.05.2014
дата закладки 18.05.2014


Джаннет Даклін

Дощ

Стихає  дощ.Ховається  у  хату.
Ніхто  не  бачив,що  зайшов  в  домівку
Мою.Я  розповім  йому  багато.
Він  на  коліна  покладе  голівку
І  говорить.У  нього  стільки  болю.
І  стільки  мрій  ніколи  не  здійсняться.
Не  нарікає  зовсім  він  на  долю.
І  сни  йому  некольорові  сняться.
Стихає  дощ.Поплач,і  полегшає...
Ніхто  ще  окрім  мене  сліз  не  бачив
Мого  дощу.І  краплями  спадає
Краплинка,дощ...Ще  плаче...Плаче...Плаче...
Поплач.Поплач.До  мене  притулися.
Обнімеш?Поцілуєш  мої  очі?
Все  буде  добре.Більше  не  журися...
Залишся  в  мене  в  дні  і  в  довгі  ночі.
Я  буду  піклуватися  про  тебе,
Мочити  твоє  ліжечко  казками...
Ти  тільки  залишайся  завжди  в  мене.
Ти  будеш  жити...Між  моїми  днями...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499441
дата надходження 16.05.2014
дата закладки 16.05.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.04.2014


Lord Black Jack

життя як кіно

тільки  зі  мною  твоє  життя  буде  наче  в  кіно.  я  це  вмію.  жити  на  повну.  

міні  купери,  каділлаки,  мої  брати  хочуть  ферарі,  ну  так  зигани!  не  бійся  міняти  роботу,  не  бійся  протестувати  з  коктейлями  молотова.  пам'ятай,  якщо  ти  не  встиг  на  барикади,  не  був  на  передовій,  отже  Бог  зберіг  твоє  життя  для  того,  щоб  ти  творив  великі  діла  в  майбутньому.  а  зараз  ти  вчись,  працюй,  виховуй  маленьку  донечку  чи  сина.  
вчи  іноземні.  подорожуй,  і  не  т  ільки  за  кордоном,  але  й  там,  де  ти  живеш.  досліди  свою  область,  об'їзди  свою  державу.  поспілкуйся  з  людьми  сходу,  півдня,  заночуй  сам  один  в  карпатах,  в  палатці.  збери  своїх  друзів  на  море,  як  не  в  крим,  то  їдь  в  одесу.  вона  вільна.
живи  тут  і  зараз.  бери  те,  що  дають,  не  соромся.  часом  і  ти  пригощаєш,  так  ось  воно  і  вертається  тобі.  життя  обдаровує  не  тих,  що  беруть  без  кінця,  а  тих,  хто  дає,  навіть  коли  сам  не  має,  що  дати.
спізнавай  інші  релігії,  не  забувай  свою.  шануй  традиції,  але  не  забувай,  що  заповіді  Бога  важливіше,  ніж  настанови  твоїх  батьків.
не  забувай  про  самотність  -  на  самоті  твоя  істинна  свобода!
люби.  люби  і  не  проси  нічого  у  відповідь.  люби,  пиши  вірші,  кричи  від  щастя,  даруй  квіти,  роби  дурниці,  матюкайся,  але  ніколи  -  ніколи  не  піднімай  на  дівчину  руку.  ніколи  не  називай  її  сукою.  слова  сильніші  твоїх  кулаків.
не  бійся  своїх  бажань,  будь  реалістом  -  вимагай  неможливого,  мрій!
читай  книжки,  читай  романи,  уникай  телепрограм,  різних  реаліті  -  шоу.
слухай  своє  серце  і  йди  за  покликом  своєї  душі.  їх  обох  ти  почуєш  в  тишині.  а  часом  Бог  спілкується  з  нами  за  допомогою  снів.

я  хочу  щось  залишити  після  себе,  щось  більше,  ніж  ржавий  каділлак  і  будинок  дітям.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493286
дата надходження 18.04.2014
дата закладки 18.04.2014


Оксана Ракіта

Життя без обертів

                                           *  *  *
Життя  без  обертів,  невпинне,  як  вогонь!
Завидна  річ  і  майже  недосяжна,
Воно,  як  птах,  з  розгорнутих  долонь
Злітає  й  не  вертається  до  башти.

Життя,  замріяне  в  високу  далечінь,
Розгорнуте  на  велетенських  крилах,
Швидке  і  невідступне,  наче  тінь,
Що  цілий  день  край  сонця    боронила.

Життя,  приречене,  мов  спалах  на  вітру,
Мов  зорепад,  згораючий    в  безодні…
Влетіти  в  чорну  зоряну  діру
Приречене  і  завтра,  і  сьогодні…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490884
дата надходження 07.04.2014
дата закладки 07.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2014


Татьяна Абраменко

С легким запахом тебя….

 Рюмка  водки,сигарета-
Так  небрежно,говоря,
Я  встречаю  конец  лета
И  начало  сентября.

Распахну  окно  пошире,
Приглашу  к  себе  ветра-
Пусть  летают  по  квартире
С  легким  запахом  тебя...

Пусть  играют    с  волосами
И  вплетают  в  них  цветы
В  тон  с  любимыми  глазами,
А  любимый-это  ты!

Может  зря,конечно,это?
Ну,а  мне  ведь  все-равно!
Я  зимой  включаю  лето-
Открываю  вновь  окно!

И  вдыхаю  грудью  полной
Парфюм  лета  и  тепла.
Только  с  ним  я  стала  вольной,
С  легким  запахом  тебя...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490535
дата надходження 05.04.2014
дата закладки 05.04.2014


Відочка Вансель

В колыбели семь звезд с луной

Мне  хотелось  бы  всем  помочь,
Пусть  улыбкой  или  стихом.
Тихо  падает  в  утро  ночь.
-Ты  вернешься?
-Вернусь...Потом...

Не  копите  пустых  деньжат,
Вы  творите  всегда  добро!..
Звезды  в  блюдце  ночном  лежат.
Ночь  вернулась...Как  хорошо...

Отдавайте.И  Бог  воздаст.
Пусть  удачей,а  пусть  мечтой.
Светит  месяц.Как  он  богат.
Будем  добрыми...Мы  с  тобой...

Отдавайте.Своей  душой.
Помолитесь.Поможет  Бог...
С  колибели  семь  звезд  с  луной
Вдруг  упали  на  мой  порог.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490109
дата надходження 03.04.2014
дата закладки 03.04.2014


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.03.2014


TatyanaMir

Царство ночі

Щось  шепочуть  зірки  вночі
ніжно  одна  одній.
Тихо  вітер  пісні  співає
траві  м`якій,  сонній.

Обійнявшись  спать  пішли
з  туманами  луки.
Потонули  у  вісні
шуми  й  зайві  звуки.

Ніч  бездонна,  безтілесна,
запахів  найтонших  панство.
Рухів,  звуків  напівсонних
напівпрозоре  царство.

     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488035
дата надходження 25.03.2014
дата закладки 25.03.2014


Tshway

Човен

Я  снів  перехожу
ріку  неглибоку.
Вода  по-коліна,
та  серце  у  мулі.
 
Як  муляє  очі
в  отарі  зірковій  
пастух  одноокий
крізь  вії  закриті.

Синіє  ранковий
син  сну  і  печалі,
і  човен  хитає
віршів  в  очереті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487859
дата надходження 24.03.2014
дата закладки 24.03.2014


Міра Мальська

А русалки завжди самотні

А  русалки  завжди  самотні,
Зачаровані  синім  морем.
Утішаються    ним  удосталь,
Сам-на-сам  про  любов  говорять.

А  ласкаві  пухнасті  хвилі
Убезпечують  сон  і  смуток.
Буревії,  шторми  та  штилі  
Їх  одвічні  вина  та  спокута.

Шепочи  лише  правду  чисту,
І  плюсуй  у  зізнання  "дуже",
Та  русалкам  не  можна  в  місто  -  
Вони  мруть  у  брудних  калюжах.  

16.03.2014  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486220
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 17.03.2014


Олександр Деркач

Мантра вітру

                                                                                                           

Шепочеш  тихо  мантру  вітру.
Чи  є  ім`я,  у  нього  нині?
Чиє  ім`я,  у  мандрах  світом,
Почуєш  ти  в  хвилині  плинній?  

Сонлива  звичність  твого  міста
Поглине  враз  моє  відлуння.  
Зрадлива  зичність  злине  свистом,
Звичайних  фраз,  в  глибинах  буднів.

Надрив  прощань,  як  вітер  в  скелях.
Де  стихнуть  спомини  у  вихрі.
Піщаним  шурхотом  в  пустелях
Геть  зникнуть,  
втомлені,  
в  безвітрі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481985
дата надходження 26.02.2014
дата закладки 26.02.2014


Бойчук Роман

…НА АРКУШІ…

За  шерхлістю  на  аркуші,  мов  сніг,
Що  відчуває  так  руки  моєї  дотик,
Там  для  пера,  немов  магніт  і  як  наркотик  –
Чекання  римо-строф,  рядків-доріг.

Думки  там  –  снігопадами  в  мороз..,
Першозелом  весняних  бруньок,  первоцвітом..,
Хмільними  зливами  та  сонцепадом  літа
І  в  осінь  падолистом  віршів,  проз.

Узяте  в  рамки  розмірів  і  форм
Там  все  життя  моє:  минуле,  зараз,  потім...
Колись,  можливо,  перетвориться  на  попіл...
Та  поки  це  –  мажор  мій  і  мінор.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476207
дата надходження 31.01.2014
дата закладки 31.01.2014


Алиса Кирова

Песня

Эту  песню  что  рвётся  из  самой  души,
От  чего  же  не  слышат  птицы.
Только  молча  плывут  этажи,
И  сломала  судьба  свои  спицы.

Зимний  парк  так  нелепо  сер,
Нет  ни  льда,  нет,  увы,  и  снега.
Среди  тысячи  смутных  вер,
Моя  вера  то  боль,  то  нега.

И  гремят  всю  ночь  поезда,
Заберите  же  или  сгину.
Ну  пускай  летят  облака,
Разбиваясь  в  январскую  спину.

Я  могла  бы  открыть  глаза,
И  ослепнуть  от  данной  картины.
Ах...  за  чем  же  мне  бирюза?!
И  безмолвие  тёмной  тины...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470667
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 06.01.2014


gala.vita

з новим роком!

Цитаты  из  фильма  "Ирония  судьбы,  или  "С  легким  паром!"
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcTAYNdaO9NFxz1-y72MqV9_TzV5bxKHzhEu96r13OikMkeUHF2r[/img]

…  и,  конечно,  Черемушки  не  подозревали,  что  обретают  бессмертие  в  те  грустные  для  них  дни,  когда  их  навсегда  сметали  с  лица  земли.

А  теперь  во  всех  городах  возводят  типовой  кинотеатр  «Ракета»,  в  котором  можно  посмотреть  типовой  художественный  фильм.

—  Только  смотрите,  чтобы  к  моему  приходу  не  завелся  тут  кто-нибудь  третий.
—  Не  волнуйтесь,  я  прослежу.

—  Во-о-от  он  мой  пиджачок,  во-о-от  куда  я  его  повесил…  серый  в  ёлочку…

—  Расскажи,  как  вы  познакомились.
—  Это  целая  история!  Она  пришла  ко  мне  в  поликлинику…
—  А  она  что,  больная,  да?

У  меня  такое  ощущение,  что  за  эту  ночь  мы  прожили  целую  жизнь…

—  Мама,  почему  ты  сидишь  в  коридоре?
—  Сторожу  преступника.  А  он  меня  песнями  развлекает.

Он  уехал.  Он  ездит  быстрее,  чем  я  бегаю.

—  Мне  36  лет,  между  прочим.
—  Это  бестактно  с  твоей  стороны  напоминать  мне  о  моем  возрасте.

—  Это  вы  Ипполита  окатили?  Он  сейчас  шел  весь  мокрый!
—  Это  он  мокрый  от  слез…

На  правду  нельзя  обижаться,  даже  если  она  горькая.

—  …  А  почему  мама  поставила  чужие  тарелки?
—  Наконец-то,  вы  начинаете  прозревать.
—  А  чего  тут  прозревать-то?  Значит,  вы  вошли,  переставили  мебель,  поменяли  тарелки…  А  куда  вы  дели  мою  люстру?!
—  Отвезла  в  комиссионку!
—  Зачем…

Пить  надо  меньше!  Надо  меньше  пить!

—  Знаешь,  когда  люди  поют?
—  Когда  нет  слуха  и  голоса?
—  Когда  они  счастливы!…

—  Ну  что  вы  делаете?
—  Ухожу.
—  Вы  же  ищете  предлог,  чтобы  остаться.
—  Ищу.  Не  нахожу.
—  А  я  не  могу  найти  предлог,  чтоб  вас  задержать.  Что  делать?

—  Я  очень  люблю,  когда  ты  поешь.
—  Просто  ты  ко  мне  необъективно  относишься.
—  Еще  как.  Еще  как  необъективно.

Он  у  тебя  в  постели,  но  он  не  знает,  как  тебя  зовут?  Прекрасно!

Когда  делают  предложение  одной  женщине,  не  вспонимают  про  другую.

—  Я  люблю  тебя.  Хочу,  чтоб  ты  стала  моей  женой.
—  Но  я  же  вечно  буду  мелькать  у  тебя  перед  глазами.
—  Мелькай.  Мне  этого  очень  хочется.

Разве  может  быть  запрограммированное,  ожидаемое,  запланированное  счастье?

Я  мечтал  об  этом  всю  свою  сознательную  жизнь.

Это  не  дом,  это  проходной  двор  какой-то.

Да,  я  хирург.  Мне  часто  приходится  делать  людям  больно,  чтобы  потом  им  жилось  хорошо.

—  Ошибки  врачей  дорого  обходятся  людям.
—  Да.  Ошибки  учителей  не  столь  заметны,  но  в  конечном  счете  они  обходятся  не  менее  дорого.

—  Я  не  проходимец,  как  будто  вы  этого  не  видите.  Я  несчастный  человек.
—  Как  будто  несчастный  человек  не  может  быть  проходимцем.

За  такой  короткий  срок  старое  разрушить  можно,  а  создать  новое  —  очень  трудно.  Нельзя…

Конец  новогодней  ночи…  завтра  наступит  похмелье.  Пустота…

И  даже  после  этого  я  не  Ипполит!

Как  я  мог  ошибиться,  я  же  никогда  не  пьянею!

Если  мы  будем  продвигаться  такими  темпами,  то  лично  я  на  аэродром  не  попадаю.

—  Ну  скажи  что-нибудь,  ты  же  у  нас  самый  сообразительный.
—  Я  могу  сказать  только,  что  один  из  них  Женя.

Внимание!  Родился  нежный  и  лирический  тост.

Ну  что  вы  меня  всё  время  роняете!

Ещё  одно  слово  —  и  следующая  тарелка  полетит  вам  в  голову!

Галечка  там,  в  Москве,  а  я  на  полу  в  Ленинграде?

Зачем  вы  пошли  в  баню?  У  вас  что,  дома  ванной  нет?


Поете  вы  действительно  прекрасно,  а  вот  готовить  вы  не  умеете.

—  Мы  не  будем  полагаться  на  случай.  Мы  пойдем  простым  логическим  путем.
—  Пойдем  вместе.

—  Ну  вообще  неслыханно,  ребята!  Доктор  отказывается  пить  за  здоровье!

Такие  как  Вы  всегда  правы,  во  всём,  потому  что  живёте  как  положено,  как  предписано,  но  в  этом  и  Ваша  слабость  —  Вы  не  способны  на  безумство,  Великое  Вам  не  по  плечу,  а  жизнь  нельзя  подогнать  под  вымеренную  схему…

И  ширму  нашу  фамильную  умыкнули…

—  Куда  вы  меня  несёте?
—  Навстречу  твоему  счастью!

—  Давай  с  тобой  взвесимся  на  брудершафт.

Надо  уметь  сдерживать  свои  чувства…
Зачем?  Не  слишком  ли  часто  мы  в  жизни  сдерживаемся?


Понимаете,  каждый  год  31  декабря  мы  с  друзьями  ходим  в  баню.  Это  у  нас  такая  традиция…

—  Ты  мне  руку  сломаешь!
—  Сам  сломаю,  сам  и  починю.

—  Ну  хорошо,  предположим,  вы  не  помните,  как  попали  в  самолёт.  Но  как  вы  вышли  оттуда,  вы  должны  были  помнить?!!
—  П-помнить  д-должен…  но  я  не  п-помню…

—  Да  и  бельишко  у  Вас,  как  я  успел  заметить,  не  по  сезону.  Схватите  воспаление  лёгких  и  ага.
—  Что  «ага»?
—  Летальный  исход.
—  А  у  вас  ботиночки  на  тонкой  подошве,  так  что  умрём  рядом.

—  Нашлись  добрые  люди…  Подогрели,  обобрали.  То  есть  подобрали,  обогрели…

Какая  гадость  эта  ваша  заливная  рыба!

Новогодняя  ночь  кончилась,  и  всё  встаёт  на  свои  места…

—  О-о,  тёпленькая  пошла!  Потрите  мне  спинку,  пожалуйста!  Ну  что  вам  жалко,  что  ли?  Ну,  не  хотите,  как  хотите.

Господи,  как  скучно  мы  живем!  В  нас  пропадает  дух  авантюризма!  Мы  перестали  лазить  в  окна  к  любимым  женщинам…
х/ф  Ирония  судьбы,  или  С  легким  паром!  
[img]https://encrypted-tbn1.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQu1wLj8QPntbubXbUyEIkiulyADv3746KSSsOQZfiK1tD_0LXbeg[/img]

С  сайта  http://www.inpearls.ru/  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469481
дата надходження 31.12.2013
дата закладки 31.12.2013


Ноїв Ковчег

Друже Че

друже  Че
сонце  майбутнього  світить
нам  в  очі
в  цей  момент  головне
не  осліпнути
країна  народжується
в  муках
народ  перерізає  пуповину
чи  чуєш  Че
як  ніжно  і  з  болем  
у  серці  проростає
пагін  свободи
чи  чуєш  Че
як  розливається  ріка
з'єднуючи  береги
чи  чуєш  Че
як  плаче  риба  ікрою
німотно  кричить
немов  за  стіною
чи  знаєш  Че
що  на  майданах  і  площах
кров  наших  дітей
герої  завжди  
залишаються  невідомими
чи  знаєш  Че
що  бути  героєм  це
намацувати  в  темряві
холодними  руками  гарячі  
людські  серця
чи  знаєш  Че
життя  починається  революцією
нею  ж  і  закінчується

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468733
дата надходження 27.12.2013
дата закладки 27.12.2013


уляна задарма

пiсенька

Котиться  Серпик
небесними  стежками,
Хтось  менi  серце
змережив  мережками

А  на  пiв-сЕрденьку
нитка  урвалася  -
Смутком  пекучим
тягучим  зосталася.

Смутку  мiй,Смутоньку,
на  тобi  -  пряничка
в  бiлую  рученьку,
в  чорную  ямочку

В  тихую  спаленьку-
рiчку  студеную-
Збавиш  Русалонькам
тишу  зеленую...

Серденько  кволе
присплю  у  колисочцi
стигнуть  у  полi
посрiбленi  трiсочки

Горлечко  стисне
закручена  кiсонька-
Серпик  небесний,
вiзьми  мою  пiсеньку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461613
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 20.11.2013


V. Zolin

Знай

Если  звенит  боли  коса,  

Судьбина  наотмашь  -  плёткой...    
 
Знай,  что  чёрная  полоса  
 
Часто  становится  -  взлётной!  

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459129
дата надходження 07.11.2013
дата закладки 07.11.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2013


Андрей Кривцун

Имя моё - Осень

Я  -  королева  грусти,
Я  -  герцогиня-сплин,
Та,  что  с  деревьев  трусит
Бабочки  листьев-картин.


Лёгких  туманов  проседь
В  косах  моих  найдёшь.
Имя  моё  -  Осень,
Любимый  напиток  -  дождь.


Мною  больны  поэты,
Художники  -  без  ума.
Губы  мои,  как  лето,
Хоть  и  в  глазах  -  зима.


Даже  весна  просит
Уроки  ей  преподать.
Имя  моё  -  Осень,
Танец  мой  -  листопад.


Я  -  как  врачебный  почерк:
Попробуй  меня  пойми!
Я  удлиняю  ночи
И  украшаю  дни.


Я  -  это  птиц  россыпь,
Спешащих  от  вьюжных  бед.
Имя  моё  -  Осень,
Любимого  цвета  нет.


Я  -  это  звук  волынки,
Я  -  это  щедрый  стол,
Дрожание  паутинки,
Запретных  дымок  костров.


Коль  обо  мне  спросят,
Так  ты  и  расскажи:
«Имя  её  -  Осень,
Фамилия  -  Ностальжи».

2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458120
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 02.11.2013


Андрій Гагін

Можливо місяць мріє (Всі слова на літеру «М»)

Можливо  марно  місяць  мріє,
Містично,  мирно  мерехтить,
Міняє  маски,  молодіє  -
Морфей  -  мудрець,  мабуть  мовчить.  

Мураха  мимохіть  мандрує
Морогом  мляво,  манівцями.
Мережка  мальвова  милує
Медово-м’ятними  місцями.

Можливо  мчить  метелик  мимо
Між  метушні  мільйонну  мить.
Мерщій,  мелькає    мерехтливо  -
Маленька  мрія  майорить.

Можливо  мавки  млу  малюють,
Марени  миси,  молочаю.
Мрійливо  мрійниці,  міркують:
«Мету,  мов  майстер,  місяць  має».

Можливо  мить  межа  мольберту,
Моріг  мурасі  магістраль.
Мізерні  мовбито  моменти  -
Могутня  міститься  мораль.

27.10.2013  (2.11.2013)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458101
дата надходження 02.11.2013
дата закладки 02.11.2013


Ольга Ратинська

я сегодня не дам тебе спать…

я  сегодня...  не  дам  тебе  спать)  
брошу  в  стирку  твою  подушку  
пусть  умоется  пёрышек  гладь  
выходи,  не  ленись,  на  опушку    
там  волшебник  раскроет  наш  зонт  
рёбра-спицы  у  нашей  скамейки  
солдафонами  выдвинут  фронт  
поцелуями  вокруг  шейки))  свет!!!  
включите!  врубите  нам  фон  
не  палите  сигары  шубейки  
пахнут  дымом  корицей  грозой?  
не  солидно  курить  канарейки  
сон  грядущий  всплакнули  росой  
давай  забудем  о  них,  
я  прозой  хочу  лечь  на  грудь  
и  сильно  к  тебе  прижаться,  
хочу  чтобы  обнял  меня  и  
всё  было  так...  и  никак  не  иначе  
я  капризна  сегодня  сейчас,  
может  быть  это  просто  мигрень,  
а  может  ласки  желает  душа,  
полнолуния  вроди  бы  нет,  
ты  прекрасен,  такой,  не  спеша,  
клён  без  листьев)  карман-ни  шиша,  
а  на  что  нам  игольная  тень?  
мы  разгоним  тоску  печаль  
до  утра  мы  уснём,  ну,  конечно  же  уснём)  
не  всю  же  ночь  будут  стираться  подушки)
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457018
дата надходження 28.10.2013
дата закладки 28.10.2013


Юра...

В ній… (Осінь)

В  ній  шукають  натхнення  і  гублять  себе…
Кольорів  неповторність  вражає,  й  відтінків…
Один  пише  про  неї,  а    інший  кляне,
одні  спалюють…ті,    бережуть  її  знімки…

Хтось  йде  із  життя,  хтось  лишається  з  нею…
Роками,  віками  нотують  люди  красу,
як  жовтіють  мов  вічнозелені  алеї,
як  чорніють  поля...  вбиваючи  свіжу  росу…

Дні  коротшають,  ночі  морозні  й  холодні…
…королева  міняє  свою  акварель…
В  ній  находять  себе…  і  губляться  сотні,
серед  безліч  байдужих,  спустілих  очей…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455984
дата надходження 22.10.2013
дата закладки 22.10.2013


ulin44

Яка я ілюзіоністка

Те  що  мені  зосталося  від  тебе?
Залишити  на  згадку  чи  не  треба?
Щоночі  засинати  під  ридання
А  чи  іти  сміливо  мені  далі.

Вдихаючи  твій  запах  на  подушці,
Щовечора  попрати  обіцяю,
Щоби  не  згадувати,  а  забути
До  ранку  обіцянки  забуваю.

І  каву  п'ю  лише  у  твоїй  чашці
В  твоїй  сорочці  ходжу  як  у  платті
Здавалося  тоді,  що  то  є  щастя
Що  то  кохання,  навіть  дуже  справжнє.

І  твій  шампунь  закінчився  ще  вчора,
І  завтра  піду  його  купувати,
Солодкий  аромат  почую  знову,
Не  хочу  так  ілюзію  ламати.

Ілюзію  про  те,  що  ми  ще  разом,
Про  те,  що  ти  прийдеш  додому  знову,
Про  те,  що  знов  почую  твою  фразу?
Що  будеш  ти  кохати  аж  до  скону.

Вмовляю  я  себе,  що  я  ще  горда,
Мені  життя  зламати  не  зумів  ти,
Що  все  гаразд,  і  відчуваю  сповна,
Майже  всю  гамму  з  наших  почуттів  тих.

Омана,  думаю  спаде  не  скоро,
Я  не  бажаю  чистого  прозріння,
Я  хочу,  щоби  було  так  як  вчора:
Не  було  темряви  й  не  було  тління.
15.10.13

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454926
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 17.10.2013


I.Teрен

ГАСТРОЛЬНА ДУША

Душа  моя  любить  гастролі
і  кличе  у  мандри  мене,
розвіявшись  вітром  у  полі,
погладити  небо  ясне.
         Побавитись  зайчиком  сонця
         на  плесі  заплави  в  ріці
         і  з  денця  річного  віконця
         почухати  хвиль  баранці.
Душа  моя  любить  стрибати
на  бронзових  яках  в  снігу,
а  потім  у  хмарах  зіткати
веселки  строкату  дугу.
         В  підніжжі  китайської  брами
         гойдати  папірусний  пліт,
         оленем,  запряженим  в  сани,
         гайнути  із  тундри  в  зеніт.
З  полярної  ночі  –  у  тропік,
у  синю  ясну  далину,
податись  кудись  світ-за-очі
і  не  прокидатись  зі  сну.
         Душа  моя  проситься  в  мандри,
         в  тібетську  нірвану  пустель
         під  шепіт  буддійської  мантри
         гойдати  морський  корабель.
В  червоних  вітрилах  купатись,
з  піратами  взяти  бліндаж,
з  полону  на  крейсер  піднятись
по  Банковій  на  абордаж.
         А  поки  таке  не  збулося,
         летіти  під  гострим  кутом
         чесати  Алісі  волосся
         по  черзі  з  чеширським  котом.
Душа  моя  мріє  зустрітись
з  героями  всіх  казкарів,
і  сяйвом  полярним  укритись,
щоб  спальний  ковпак  не  згорів,
         скоритись  ідеї  високій,
пролитись  зерном  в  закрома...
         Душа  моя  вірить  у  спокій,
         та  спокою  в  серці  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454097
дата надходження 12.10.2013
дата закладки 12.10.2013


Сідий

ВОТ ТЕБЕ И ОСЕНЬ


Тихо  падает  снег
 на  иголки  задумчивых  елей,
 Улетела  в  поля,
 стая  поднятых  кем-то  ворон.
 Затянуло    слюдой
 побережье  и  лысины    мелей
 Поутру  в  тишине,
 еле  слышен  заутрени    звон.

 Забытье  и  покой
 навевают  туманные  дали,
 Чутко  дремлет  земля,
 в  этой  мягкой,  как  вата  тиши.
 Только  голые  ивы
 склонились  в  глубокой  печали,
 Да    рыжеют  вдали,
 на  поверхности  льда    камыши.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452581
дата надходження 04.10.2013
дата закладки 04.10.2013


Yana Тymur

Коли ти послухаєш дощ

Коли  ти  послухаєш  дощ,
То  знатимеш  пісню  печалі,
Він  опадає  в  мені,
Наче  пелюстки  останні.

Коли  ти  почуєш  шум  хвиль,
Знатимеш  пісню  нірвани,
Коли  абсолютно  тобі  все  одно
Життєві  проблеми  звичайні.

Коли  ти  почуєш  мій  плач,
Знай,  що  це  пісня  страждання,
Я  втомилась  шукати  опліт,
Я  заблукала  в  безкраї.

Коли  ти  відчуєш  у  грудях  тепло,
Пам’ятай,  що  це  хвиля  кохання
Вона  наповнює  твоє  єство,
Незбагненою  суттю  єднання.  

Коли  десь  лунає  дитячий  сміх,
Це  прокидається  щастя,
Він  наділяє  цей  світ,
Змістом,  що  долає  безладдя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449072
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 23.09.2013


gala.vita

Всотує мене осінь

Знову  стручок  вагону
Вилузгав  мене  з  себе  
І  покотились,  стрибаючи  сходами,
Горошини  сонного  люду.
І  я  з  ними…

Я  бачила  народження  мого
Сонця.

Воно  невтомно  зрушує  тіні,
Вихоплює  об’єми    з  площини  ,  
Вирізьблює    на  горизонті    
Шпилясті  горбаті  спини,
Зелені  кучері  на  грудях  міста,
Суворі  брови  мосту.
Сонце  висвітлює  бруківчині  вічні  мозолі.
Стерті  віками  долоні  доріг
Знову  і  знову  довірливо  мені  розкриваються.
Дивлюся  в  далечінь.  
Тану  на  лискучих  бічках  каштанів,
На  ребристих  лавах  чужого  саду…
В  зіниці  чорного  крука  
Крихітним  відбитком  лишаюсь.

Всотує  мене  осінь.

Люблю/  Кохаю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450203
дата надходження 20.09.2013
дата закладки 20.09.2013


Власенко Марія

Вудсток

Еду  в  поезде,  поезде  вникуда,
Все  с  собою  было  собрано  в  прок
Чтоб  не  вляпаться  в  темные  города,
Компас  мой  указывает  на  вудсток.

Никогда  не  умей  собирать  вещей.
Если  слишком  много,  то  все  не  то.
Не  клади  не  писем,  не  новостей.
Вместо  них  лучше  носки  и  пальто...

И  тот  воздух,  которым  успел  надышаться,
То  тепло,  что  ветер  в  себе  хранит.
А  когда  со  всем  уж  придется  расстаться,
Помни,  что  тепло  не  болит!

И  ты  есть  надежда,  ты  есть  тепло,
Хоть  и  дождь,  и  даже  железо  ржавеет.
Это  так,  но  ему  твоего  не  дано,
Не  дано  ни  мечтать,  ни  верить.

Знай,  коль  едешь  ты  на  вудсток,
Будь  безумно  свободно  смелым,
Можешь  больше  ты  ничего  не  иметь,
Кроме  радости,  кроме  веры.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447825
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 07.09.2013


Siya

Марафон

Знехмар  чоло,  посій  у  ньому  сонце,
Прикрась  ланіти  маковим  вінком  
Життя  не  зустрічало  переможців,
Які  без  втрат  пробігли  марафон.

Щодня,  щомиті  губиться,  псується
І  час,  і  люди,  й  істини  вино
Але  якщо  навік  згубити  серце,
То  як  долати  перешкод  озноб?

І  крок  за  кроком  не  даєш  розпастись
Усім  надіям,  що  наперекір,
І  невідомі,  щедрі  меценати
Дарують  ще  одне  звучання  лір.

І  перепони  -  вже  не  зупиняють,
І  всі  фальстарти  йдуть  у  небуття.
Твій  марафон  -  здається,  неостанній,
Твоя  стезя  -  нестоптана  стезя.

І  вже  герой,  зникають  всі  поразки,
І  лаври  вже  чекають  бігуна,
І  раптом  -  на  чолі  проміння  щастя,
Зійшло  з  давно    забутого  зерна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446016
дата надходження 29.08.2013
дата закладки 29.08.2013


Лілія Ніколаєнко

Найкращий бармен (літ. пародія)

[i]  Вересень  -  напій  міцний,
Бродить  пурпурове  вино,
Хміліє  розум  нічний,
На  закуску  -  місяць  -  лимон...

Похмілля  прийде  нескоро,
Після  дня  знову  ніч,
А  може  справді  впору,
Скинути  тягар  із  пліч...

І  поринути  в  солодкий  дурман,
Осінь  -  ввічливий  бармен,
Наливає  черговий  стакан,
До  самого  краю  карми...

Навколо  терпкий  свіжий  дим,
Він  так  схожий  на  цигарки,
В  погребі  ще  багато  вин,
А  небо  затягують  хмарки...

                                                                         Мандрівник  [/i]
[b]
 Найкращий  бармен[/b]

Найкращий  бармен,  я  скажу  вам,  –  осінь.
До  краю  наливає  кожен  раз.
І  вересня  напитися  аж  просить!
Вмикає  у  парку  багряний  джаз.

Дарма  що  закусити  в  неї  нічим,
У  небі  місяць  схожий  на  лимон  –
Ним  закушу!  В  очах  засяють  свічі.
Дихну  нічному  хмелю  в  унісон.

Дарма,  що  навіть  цигарок  немає,
Терпкий  димок  відчую  навкруги.
У  шлунку  –  бродить,  а  в  очах  –  палає…
Налий  іще!  Мені  це  до  снаги!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445688
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 27.08.2013


sergei

Осенний шампиньон

 Слетает  листьями  шиньон
В  осеннем  жёлто-красном  цвете.
И  старый  белый  шампиньон
Грустит  задумчиво  о  лете.

Да  и  цветы  почти  без  травки,
На  чёрном  фоне  в  панихиде,
Одев  поношенные  шапки,
Как-будто  говорят:-"Простите!"

Остатки  вод  сливает  небо.
Пора  небесные  склады
Заполнить  на  всю  зиму  снегом,
Чтоб  не  было  и  в  нём  нужды.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441615
дата надходження 05.08.2013
дата закладки 05.08.2013


Лю

Гитара

Играет  громкая  гитара,
Под  стук  бокалов  хрусталя.
А  струны  страсть  все  поднимают,
В  глазах  ее  горит  искра.

Аккорды  трепетом  пылают,
И  будоражат  в  жилах  кровь.
 Какая  молодость  шальная,
И  без  рассудка  смотрят  вдаль.

Хмельные  ноты  словно  ветер,
С  вином  сливаются  они,
А  юность  все  не  понимает,
О  том,  что  скалы  впереди…
                                                                         Лю…
                                                                               10.07.2013г.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440470
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 30.07.2013


Lili

п'яна душа

Є  час  розмови  з  тишиною:
Коли  дрімотою  все  вкрито,
Коли  ніжною  рукою
Чиюсь  голову  можеш  прихилити.

В  уяві  спокійне  надвечір'я,
Подушка  вбирає  всі  думки.
Я  не  вірю  у  повір'я,
І  знаю,  буде  навпаки!

Прорветься  промінь  в  нашу  долю,
Весна  прокинеться  жадана.
Душа  вирветься  на  волю,
І  буде  кружляти  п'яна,  п`яна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439669
дата надходження 26.07.2013
дата закладки 26.07.2013


Холодний Яр

Бард

Він  прийшов  із  заметілі,
із  туману  по  росі,
Він  зігнав  тужливі  тіні
прямо  з  серця  та  душі.

Наче  ратищем,  він  словом
По  оковах  рубонув,
І  повів  він  твердо  знову
Пісню,  що  ніхто  не  чув.

Запалала  мерехтливо
Захвильована  душа.
Чи  повіриш  ти  у  диво?
Прислухайся,  поспішай!

Ти  повір  у  казку  знову,
В  містику  навколо  нас,
Пригадай  оті  три  слова,
Що  для  них  прийде  ще  час…

Цього  хлопця  звали  Бардом,
Склавши  кобзу  у  футляр,
по  землі  він  ходить  в  мандрах,
й  на  людей  наводить  чар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430964
дата надходження 12.06.2013
дата закладки 12.06.2013


sergun777777

Осень.

Желтый  октябрь.
Зритель  из  парка.
Лавочка    часто  пуста.
Что  здесь  не  вечно?
А  что  здесь  не  жалко?
Осень  прекрасна  всегда.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429578
дата надходження 05.06.2013
дата закладки 05.06.2013


Мирослав Гончарук_Хомин

Запиши на мій рахунок осінь

Запиши  на  мій  рахунок  осінь,
Я  розплачуся  за  неї  кредитом,
На  нас  двох  її  більше  ніж  досить,
Нам  у  ній  тимчасово  жити...

Залиши  мені  літо  на  чай,
Щоб  я  мав  за  що  подзвонити
Із  далеких  попуток  і  зграй,
Вихідних  до  болю  пропитих...

Заховай  від  мене  весну,
Вистачає  із  мене  примхливих,
Я,  напевно,  тебе  прощу,
І  сховаюся  мовчки  у  зливах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428604
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 31.05.2013


Монгол

Девочка - лето

Май  на  закате.  Чувства  на  взлёте.
Сердце  заходится  в  такт  соловью.
Девочка-лето  спешит  на  свидание,
Чтобы  услышать  твоё  «I  love  you».

В  свежую  зелень  (новое  платье),
Нежно  окутан  девичий  стан.
Мёдом  цветочным  пахнут  объятья,
Мягкие,  как  предрассветный  туман.

Золотом  солнца  волос  сияет.
Взгляд  её  чистый  –  небес  океан!
Радостью  света  улыбка  играет.
И  ты  понимаешь:  Любовь    -  не  обман.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428601
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 31.05.2013


Томаров Сергей

Ночная зарисовка

Звезды  в  озере  купались,
Как  ладья  луна  плыла,
Тучки  в  плавнях  затерялись-
Нарезвились  днем  сполна.

Ветер  гладь  рукой  нарушил,
Рябь  промчалась  над  водой,
Камышей  покой  разрушил,
Зазывая  за  собой...

Спеть  настроилась  лягушка,
Словно  шар  раздула  грудь,
Соло,  это  не  игрушка,
А  вокал  -  не  что-нибудь.  

Ночь  украдкой  проскочила,
Солнца  луч  отбросил  тьму...
В  небо  держит  путь  светило,
День  продолжит  кутерьму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427151
дата надходження 24.05.2013
дата закладки 24.05.2013


ageev

Ода осени

Порою  кажется  что  осень  повариха
Такая  пышногрудая  кухарка
Она  капусту  в  бочки  рубит  лихо
А  на  деревьях  листья  словно  шкварки

Опару  ставит  на  тумане  с  дымом
Костров  ленивых  тлеющих  в  рассвете
И  люди  восхищаются  тем  пиром
Что  осень  преподносит  в  жёлтом  цвете

На  золотом  подносе  так  богато
Расставлены  все  блюда  той  хозяйки
Грибочки  и  соленья,маринады
Рай  для  гурмана,слава  куховарке.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426555
дата надходження 22.05.2013
дата закладки 22.05.2013


Сонячна)

проста осінь.

[i]Cтіл.  Ваза  з  квітами,
легкий  порив  вітру.
А  за  вікном  дерева  з  вітами
йдуть  назустріч  літу.
Вечір,  тихо,  солодко,
і  смугаста  просинь
шепче  знову,  коротко,
про  наступну  осінь.
Світанкові  паруси,
біла,  дивна  сила,
розгрібає  покоси,
хмари  ж  не  ловила..
Залишився  один  світ,
пусто  як  ніколи,
і  на  склоні  чорних  плит,
ангели  в  неволі..
[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426405
дата надходження 21.05.2013
дата закладки 21.05.2013


zazemlena

Блукала весняна усмІшка…

Блукала  весняна  усм́Ішка
В  бездонному  мареві  неба.
Втомилась,  спочити  присіла
В  хмаринку,  найближчу  до  себе.

Купалася  в  ній,  мов  в  шампані,
Чуттєво  спивала  краплини,
Раділа,  що  промені  ранні
До  неї  вітрилами  линуть.

Сама  ж  вже  була  готова
Розбитись  в  комету  Щастя:
Міліардами  ́усмішок  нових
На  обличчя  сумуючих  впасти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418538
дата надходження 15.04.2013
дата закладки 15.04.2013


Томаров Сергей

Стерео гроза.

Цветомузыкальную  приставку,
Кто-то,  нынче,  к  небу  подключил,
Для  эффекта  -  водоразливайку...  
Солнца  свет,  на  время,  погасил.

Громыхает  небосвод  басами,
Стерео  уносит  эхо  вдаль,
Видел  это  шоу  я  глазами,
Вам  не  передать  всего,  а  жаль.

Молнии  бегущими  огнями
Освещают  капельки  дождя,
Наполняя  воздух  фонарями,
Извергая  пламя  без  огня...

Все  блестит,  грохочет  и  мерцает,
Нет  восторгу  края  и  конца,
От  эмоций  тело  распирает,
Восхищаюсь  я  руке  Творца.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418427
дата надходження 14.04.2013
дата закладки 14.04.2013


yusey

Памяти Виктора Цоя

КУКУШКА  куковала  двадцать  восемь….
И  сердца  СТУК,  вмиг  оборвавшись,  замолчал….
Немой  ТРОЛЛЕЙБУС,  обесточен  вовсе…
Остался  луч  ЗВЕЗДЫ,  во  времени  портал…

Нетленно  всё.…  Живут  знакомые  всем  строки…
А  сколько  оптимизма  есть  в  ПАЧКЕ  СИГАРЕТ!
В  далёких  небесах  ты….  Мы  здесь  и  одиноки…
Есть  только  ЭЛЕКТРИЧКА,  но  мест  свободных  нет…
Как  искренне  звучал  твой  голос  на  кассете!
И  как  призыв  в  крови:  «ХОЧУ  Я  ПЕРЕМЕН!»…

В  заснеженную  даль  ушёл  ты  на  рассвете…

Нам  СКАЗКУ  не  успел  в  запале  перепеть…
А  мы  –  сквозь  вечные  заветы  поколений
Шагаем  всё  вперёд  да  с  ПЕСНЕЙ,  что  БЕЗ  СЛОВ…
И  действовать  тайком    в  спиралях  из  мгновений,
Храня  ключ  от  ДВЕРИ,  ЗАКРЫТОЙ  ЗА  ТОБОЙ…

Сегодня    уж  другие  герои  на  планете…
Едины  и  твердят,  что  в  них    не  сломлен  пульс…
Растратив  суету,  уходят  в  НОЧЬ  поэты,
Дорогой  той  звезды,  что  проложила  курс.
Цой  жив!  Подходит  ГРУППА  КРОВИ,  резус-фактор
А  станет  ли  теплей  в  душе?  Вновь  заблестит  слеза…
Холодною  стезёй  заложниками  фартов,
                                         уходим  вслед  за  ним  в  святые  небеса….      

22:50,  8.11.2011  год.  

Фото  из  интернета...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414989
дата надходження 02.04.2013
дата закладки 02.04.2013


Леся Shmigelska

ПРО ДОЩІ…

Поговори  зі  мною  про  дощі,
Похмуре  небо,  мов  діряве  сито,
Заплакане  і  в  мряку  оповите,
Неначе  смуток  в  сірому  плащі.
Поговори  зі  мною  про  печаль,
Що,  мов  черв’як,  безжально  точить  душу,
І  я  цей  біль  на  двох  ділити  мушу,
Тобі  віддам  думок  моїх  скрижаль.
Поговори  зі  мною  про  життя,
Воно  ж  таке,  мій  друже,  швидкоплинне!
Отож,  прожити  з  гідністю  повинні,
Назад,  на  жаль,  немає  вороття.
Поговори  -  і  згине  біль,  наруга,
Розсіються,  немов  тумани,  вмить
Після  дощу  веселка  заіскрить,  –
Яке  то  щастя  мати  поруч  друга!.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413410
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013


Томаров Сергей

Лунный блюз

Концертным  залом  небо  распахнулось,
Убрали  занавес  из  туч  за  горизонт,
Луна  гостям  всем  мило  улыбнулась...
Не  помешал  бы  атмосферный  фронт.

Взгляд  зрителей  прикован  пышной  сценой,
Изящно  звезды  тронули  альты...
Оваций  всплеск:  Эвтерпе  с  Мельмопеной...
Все  замерли...  от  звука  чистоты.

И  полилась  мелодия  над  залом,
Дышать  боялись  даже  соловьи...
И  ночи  показалось  очень  мало,
Блюз  лунный  нежно  лился  до  зари.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383914
дата надходження 10.12.2012
дата закладки 28.03.2013


Славомир

СЕЛЯНСЬКИЙ БЛЮЗ

Ображеним  псом  ліве  колесо  скиглить,
кобилка,відчувши  батіг,  стрепенулась.
Та  грози  травневі  давно  проминули
і  осінь  льодком  при    дорозі  застигла.

В  селянських  очах-незворушне  терпіння
і  лагідний  блиск  стограмової  втіхи.
Розтанули  прикрощі,  згинуло  лихо...
Над  обрієм  до  безтурботності  тихо!

Десятками  літ  між  кобилячих  стегон,
як  жорнами  перетиралася  доля.
І  впала  за  возом  паруючим  его,
каштанами  краєм  замерзлого  поля.

А  хтось  заглядає  в  космічні  простори,
чи  влади  шукає  для  повного  щастя...
То  все  -  метушня.Бо  сьогодні  на  часі  -
це  збіжжя  в  мішках  і  картопля  в  коморі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405933
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 04.03.2013


Микола Серпень

Осень

И,  вплоть  до    грядущих  морозов,
Туманы  нас    будут  встречать,
И  сливы,    как  крупные    слезы,
Ложатся    на    мокрый    асфальт.

А  осень,    то  вспыхнет  пожаром,  
То  вдруг  заморосит  дождями…
Красиво  прощаясь  со  старым,
Мы  лучше  становимся    сами.

Хоть  горечь  сердца    будоражит  –
С    былым  нелегко    расставаться,
Мы    зиму    встречаем  отважно,
Как  будто  нам  вечно  семнадцать.

15.10.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404739
дата надходження 27.02.2013
дата закладки 27.02.2013


Микола Лимаренко

Осінь лягає на твої плечі поволі й меланхолійно

Осінь  лягає  на  твої  плечі  поволі  й  меланхолійно
Закутує  їх  у  шалик  бабиного  літа,  тремтячи  й  зітхаючи
Вона  прощається  з  літом,  надіславши  листа  останнього
Сніжно-білу  зиму  морозну  пророкуючи

Ти  стоїш  серед  лісу  такого  пожовклого
Як  сторінки  забутого  на  горищі  щоденника
Того,  що  як  непотріб  давно  розсипається
Спадаючи  вниз  на  землю  багряним  листям

У  руках  твоїх  тріснута  батьківська  скрипка
Ви  покликані  з  нею  цю  пору  провести
І  репризні  ноти  твого  етюду  осіннього
Вмить  зникають  у  вітті  із  сонячним  світлом

Осінь  плаче  з  тобою  наодинці,  сумуючи
Так  не  хоче  віддавати  останні  промені  теплі
Вона  вмирає  і  довго  й  болюче  агонізує
Сповна  розчиняючись  у  холодному  повітрі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397309
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 01.02.2013


electroself

Все еще август

Покатились  далекие  грозы
как  шары  по  песчаным  холмам,
как  нелепые  чьи-то  угрозы...
Снова  дождь.  Мы  сидим  по  домам.

Прошуршал  я  ботинками  в  листьях
целый  август,  а  может  быть  год.
Ты  в  осколках-мечтах  серебристых
наблюдаешь  течение  вод.

Ворошу  горы  листьев  ногами,-
я,  алкаш,  потерявший  ключи...
И  в  тюрьме  под  названием  "память"
мое  прошлое  тупо  молчит.

Дни  и  ночи  -  кирпичики  века
проплывают  под  аркой  моста.
Ты  задумалась,  глядя  на  реку:
неспроста  это  все,  неспроста...

В  красках  лета  слащавая  благость.
Наша  память  скучает  по  нам.
"Скоро  осень.  За  окнами  август..."
Снова  дождь.  Мы  сидим  по  домам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395802
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 27.01.2013


ОЛЬГА ШНУРЕНКО

НЕЙМОВІРНО ГАРНА НІЧ

Ніч  неймовірно  гарна  за  моїм  вікном  -
Немов  би  чорний  чай  міцний  із  молоком.

А  небо  -  це  гігантська  чаша  з  кавою,
В  якій  купаються  зірки  оравою.

Моргає  пильним  оком  місяць-молодик  -
Зовсім  не  спати  по  ночах  давно  вже  звик.

Перисто-сиві  хмари  напівпрозорі
Мережать  небеса  тонким  узором.

І  стелиться  по  небу  павутина-дим  -
В  руках  тримає  дивовижну  лампу  джин.

Зима  встелила  землю  пухнастим  пір‘ям  -
Іскряться  в  небі    вичурні  сузір‘я…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395838
дата надходження 27.01.2013
дата закладки 27.01.2013


zazemlena

Володимиру Висоцькому

Хтось  оди  в  той  час  все  співав  комунізму
"Рідній  партії"  вірний,  з  поклоном  пророцьким.
А  ми  заслухАлись,  як  свою  ставив  "клізму",
 Як  брехню  вимивав  Володимир  Висоцький.

Границі  він  рвав.  І  намулену  "правду"
Викидав,  ніби  хвилі  морські  мертву  рибу.
Жив,  співав  він  сьогодні,  не  чекаючи  завтра:
Цілий  світ  почуттів  в  його  співах  -  хрипу.

Жартівливо  і  ніжно,  часом  з  болем  -  все  ж  з  вірою,
Він  звертався  до  кожного,  як  надійного  друга.
Знав,  що  коні  -  думки  ми  зупиним  над  прірвою,
І  під  силу  нам  буде  сьогодення  напруга.

Хтось  гітару  бере  -  і  звучить  "Скалолазочка",
А  мені  здавна  ближчі  його  філософські...
ЩО  б  не  чула,  завжди    до  душі  буду  вражена...
Як  ніхто  ВІН  сучасний  -  Володимир  Висоцький.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395754
дата надходження 26.01.2013
дата закладки 26.01.2013


Осіріс

Весіннє навіяне

Розходилась  весна  цвітограєм  в  саду.  
Між  буяння,  хмільний  я  по  травах  іду.
Вітер  теплий  в  лице.  Джміль  смугастий  навстріч  -
Золочений  клубок  у    янтарнім  меду.

Пломінь  макових  глав    по  долинах  врозтіч.
Верби  пасмом  лози  доторкнулися  пліч.
Привіталась  ріка    водяним  бурунцем,  
Запаливши  лілей  зорелистових  свіч.
 
Хмар  легесенький  пух  одягнувши  чіпцем,
Сонце  ніжить  хліба  восковим  промінцем…
Я  в  ромашковий  став  запірну  находу,  
Де  гарцює  розмай  молодим  жеребцем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395176
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.01.2013


Олександр Деркач

СТАРЕНЬКИЙ ПРОГРАВАЧ У БЛЮЗОВІЙ СУДОМІ…

Старенький  програвач  у  блюзовій  судомі,
де  соул  в  унісоні  з  вініловим  шуршанням,
і  з  шерехтінням  хвиль  -  накрили  нас  у  домі,
і  шарпає  платівку  про  море  і  кохання.
Його  звукознімач  затримався  в  подряпинах  -
у  сотий  раз  вишкрябує  чиєсь  чуже  "люблю".
Вінілова  спіраль  вже  часом  тяжко  зранена,
вертає  нас  у  нескінченний  соул-блюз.
Ми  сперечаємось  -  чи  голку  зрушить  далі,
бо  нам  так  лячно  дослухати  платівку.
Чи  будемо  в  любові  ми  в  кінці  спіралі,
коли  ущухне  мелодія  нашої  мандрівки?

Ти  не  звертай  уваги  на  подряпини,
платівка  все-таки  дограє  чорний  блюз,
а  поки  вона  рани  нам  роз`ятрює  -
я  сотні  раз  у  тебе  ще  влюблюсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368654
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 24.01.2013


Олександр Деркач

СІМДЕСЯТІ

іронічно-автобіографічно
-------------------------
 Де  мої  сімнадцять  років,
 Хаєр,  кльоші  "Леві-страус",
 Цепеліни,  "Квін"  і  "Смокі",
 Cупермен  і  Мікі  Маус.
 Наш  з  туману  Їжачок,
 житель  Чуйської  долини.
 Самий  перший  косячок,
 під  стакан  "Альміни".
 Чікса  моститься  позаду,
 на  мою  "Панонію".
 Тулиться  принадами,
 аж  гормон  в  агонії.
 Три  акорди  -  пальці  в  кров,
 барабан  -  картонний  ящик.
 Ми  лабаєм  рок-н-рол,
 про  совок  трудящих.
 Розум,  честь  і  кедебісти.
 Наша  партія  -  взасос.
 Хіпі,  панки  і  "Sex  Pistols".
 "Cуперстар  Ісус  Христос".
 Супер  стар  і  наш  Ілліч,
 той,  що  Брєжнєв  Льоня.
 Малював  про  нього  кітч  -
 намотав  умовно.
 Честь  і  слава  в  "Фантомасі",
 що  бушує  в  ярості.
 Розум  булька  в  біомасі
 у  Тарковському  "Солярисі".
 Чебурашка  дивний  звір  -
 мультисовість  всіх  епох.
 "Ми  за  дружбу,  ми  за  мир"  -
 всіх  церков  і  синагог.
 Нам  "Свобода"  віщувала,
 Бі-БІ-Сі  і  Новгородцев.
 Там  звучали  Окуджава
 І  Висоцький  з  "Іноходцем"
 Рятували  наші  душі
 від  зневіри  і  цинізму,
 від  партійного  чинуші,
 що  рулив  соцреалізмом.

 Фраєра  порвали  парус,
 розвели  народ,  як  лохів.
 Не  жаліюсь  і  не  каюсь
 за  свої  сімнадцять  років.
 По  живому  не  відтяти...
 І  сьогодні  із  Висоцьким
 пом`яну  я  сімдесяті.

 ___________
 хаєр  -  довге  волосся
 леві-страус  -  джинси  -  Levi`S
 Цепеліни  -  культовий  рок-гурт  "Led  zeppelin"  Квін,  Смокі  -  аналогічно
 Чуйська  долина  -  долина  в  Киргизстані  Казахстані  -  місце  масового  зростання  диких  конопель  із  яскраво  вираженими  психотропними  властивостями.  В  СРСР  культове  місце  радянськіх  хіпі.
 Альміна  -  плодовоягідне  дешеве  вино  "Альмінська  долина"
 Чікса  -  жарг.  гламурна,  сексуальна  дівчина,  за  своєю  суттю  є  звичайною  дівчиною  легкої  поведінки
 Панонія  -  мотоцикл  угорського  виробництва
 Sex  Pistols  -  культовий  панк-гурт
 суперстар  Ісус  Христос  -  «Ісус  Христос  —  суперзірка»  (англ.  Jesus  Christ  Superstar)  —  рок-опера,  музику  до  якої  написав  Ендрю  Ллойд  Веббер,  в  оригінальній  версії  роль  Ісуса  виконав  Ієн  Гіллан  —  вокаліст  «Deep  Purple».
 Брежнєв  Льоня  -  Леонід  Іліч  Брежнєв  -  радянський  державний  і  партійний  діяч,  Перший  секретар  ЦК  КПРС  (1964  —  1966),  Генеральний  секретар  ЦК  КПРС  (1966  —  1982).  Аналог  президента.
 "Фантомас"-  Три  фільми  про  Фантомаса,  геніального  злочинця,  режисера  Андре  Юнебеля  з  Жаном  Маре  в  ролі  Фантомаса  і  Фандор,  Луї  де  Фюнесом  в  ролі  комісара  Жюва.  Один  із  фільмів  має  назву  "Фантомас  розбушувався".  Фантомас  і  персонажі  користуються  різними  гаджетами.  У  СРСР  трилогія  мала  великий  успіх.
 "Соляріс"  -  фільм  Андрія  Тарковського  за  мотивами  однойменного  роману  польського  письменника  Станіслава  Лема.  Андрій  Арсенійович  Тарковський  -  радянський  кінорежисер.  Син  поета  Арсенія  Тарковського,  народженого  у  Єлисаветграді  (Кіровоград).
 Чебурашка  -  мультфільм  Романа  Качанова  і  персонаж  мультфільму.  Після  виходу  перших  серій  мультфільмів  Чебурашка  став  дуже  популярним  і  культовим  персонажем  в  СРСР.
 "Свобода"  -  радіо  "Свобода"  США.  Постійними  співробітниками  були  Олександр  Галич  і  Сергій  Довлатов;  частими  гостями  і  позаштатними  співробітниками  —  Андрій  Синявський,  Віктор  Нєкрасов,  Василь  Аксьонов,  Володимир  Войнович.  На  хвилях  радіостанції  читали  їх  літературні  твори,  філософські  есе,  мемуари;
 Новгородцев  -  Сєва  Новгородцев,  радіоведучий  музичної  програми  Бі-бі-сі,  яка  пізніше  отримала  назву  «Рок-посіви»,  і  розмовних  передач  «Сєваоборот»  і  «БібіСєва».  Нагороджений  Орденом  Британської  Імперії,  популярність  в  СРСР  таких  груп  як  Queen,  Deep  Purple,  Pink  Floyd,  Led  Zeppelin  не  в  останню  чергу  обумовлена  великими  циклами  передач  Новгородцева,  у  яких  детально  викладалася  біографія  рок-музикантів  і  звучали  музичні  композиції.  Дотепні  вступи  до  передач  містили,  крім  того,  злегка  завуальований  антирадянський  підтекст.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395161
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.01.2013