[i]Для всего городка
Ночь была коротка.[/i]
В коньячно-сигаретном ритуале
Погибли неизведанные дали,
А подступы к светилам небосвода
Закрыли банкоматы и заводы.
Как призраки, закутанные в тряпки,
Играли в неосознанные прятки;
Немыслимо шаблонная погода
Для большего казалась непригодной.
Пока высотки щурились устало
Нашла, взяла под руку, воспитала
И родинки рассыпала на тело
Сама случайность, как того хотела.
[i]От вершин и до дна
Ночь была холодна...[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792662
дата надходження 21.05.2018
дата закладки 20.10.2018
я болен осенью, ее
червонным золотом растений
и голубым прикосновеньем
под утро инея.
еще
крошится воздух в жаркий день,
растертый пальцами;
нескоро
с прохладой встретится мой город,
мой город вымерших людей.
как будет долог поцелуй
дождя с листвой,
он будет литься
и продолжаться в листьях, в птицах,
смывать янтарную смолу
с деревьев, с зонтиков, с машин.
бродить за тенью паутины,
сортировать в подвале вина,
и слушать дрожь в ночи осин -
неуловимый ход вещей:
осенней грусти, поволоки.
в туман запрячутся дороги.
я болен осенью твоей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596252
дата надходження 27.07.2015
дата закладки 27.07.2015
Чомусь сумні вірші завжди виходять краще.
Мабуть, щасливі просто не рахують рим.
Ти ж не завжди їси солодке натще
І не завжди на серце накладаєш грим.
Буває, щось стається непутяще -
Ти ж опускати руки не спіши.
Сумні вірші чомусь завжди виходять краще,
А ти візьми, й про щось хороше напиши!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426907
дата надходження 23.05.2013
дата закладки 06.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.03.2013
У зимы твое лицо, твоя душа...
Лед и пламя перемешанные в споре;
Обреченность, то ли в счастье, то ли в горе,
Разъедающие сердце не спеша...
У зимы твои бездонные глаза...
Приносящие собою одержимость,
Раздающие тепло и свет, как милость,
Своей святостью рисуя образА...
У зимы твои холодные следы...
Утопающие не в моих объятьях...
Шорох ночи опадающего платья,
Не со мною перечитанные сны...
У зимы твои слова, твои стихи...
Она тоже умирает в серой прозе,
Пишет рифмы своим сердцем на морозе,
От любви..., от скуки... или от тоски...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396094
дата надходження 28.01.2013
дата закладки 29.01.2013
Кришталь думок розбився ненароком,
весна мінлива грається дощами,
до неба близько так, але високо…
можливо я торкнусь колись руками…?
Самотній вітер в вікна дме щосили,
зриває листя… ще зелене, молоде…
По краплинах дощ в долоні так мрійливо
падає…він скоро знов кудись піде…
залишить мокрі вулиці і вікна,
моїх думок розтрощений кришталь,
Весна мінлива до дощів вже звикла…
і я до них звикаю вже … нажаль…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338502
дата надходження 19.05.2012
дата закладки 19.05.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.05.2012
Это не то, чтобы звать
голосом ближе, чем дыхание спящего горизонта.
Не то, чтобы мы не знали откуда стекают дни
множеством диагоналей, будто перечеркивают
созвездия нашей вершины.
Это всё было там, где окна почти неизвестны,
где дома не имеют ничего,
кроме собственных отражений и наших лиц.
Это всё было так, что тысячи немых актеров
хлопали уходящим стрелкам отстающих часов.
Осень меняет ракурс и дороги кончают перетертыми в пыль
волшебными книгами нашего земного детства.
Это не, чтобы звать
время упавших созвездий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273981
дата надходження 07.08.2011
дата закладки 27.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.03.2012
Образи спустошені, відображення розмиті,
немає рівноваги…
терези вверх… вниз поспішно…
я немов від всіх закритий,
лишній…
ковтаю зИму, запиваю снігом,
намагаюсь дотягнути до весни,
стомлений циклічним бігом…
Заметені мости…
З мінусовкою банальною,
намагався стати справжнім…
не вмію я брехати, хоч і живу буквальною
реальністю, та інколи колажним
світом…
де образи спустошені, відображення розмиті,
та саме головне… це –
жити …. жити…. жити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311520
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 05.02.2012
Мороз візерунково малює рукою,
на шибках сонних,ранкових маршруток,
оповите серце незбагненною журбою…
закутаю в’язаним шарфиком смуток.
Холод безжально виколює кінцівки,
замерзає від вітру обличчя …не відчуваю чола,
і знов ранок на заїжджених платівках…
стискає коліна холодна зима.
Засніжені ліхтарі рахують хвилини,
сипле сніг на обвітрені вуста…
дім ,між тим навчання ,роботи хвилини…
на зупинках замерзають початки ніби то нового дня.
а мені б подихом твоїм зігрітись…
давить груди,така нестерпна самота,
вдих …видих,думок вже майже не чути
знав би ти,як мені не_вистачає твого тепла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309955
дата надходження 29.01.2012
дата закладки 05.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.01.2012
Коли пісочний годинник пересипле свої хвилини
ніби то остатньої твоєї зими,
ти подумаєш що все скінчилось ...
і ось -ось все зітреться як застарілий лак з нігтівої пластини думок
невже ти насправді так думаєш?
вона може все таки пройде
коли візерунки розтануть
остатніми висушеними сльозами з вікна коли зійде нове сонце…
із за даху сірого будинку напроти…
усміхнешся ніби то лукаво…
обманюєш себе…
і ще не зачаті думки в лоні твого мозку..
зраджені думки таких холодних істин…
/сніг ніколи не замете минулого/
тому що він має властивість зникати...
вартує лише на хвильку на нього глянути дотиком…
він лише прикриває,зігріває оголену землю..
перед новою порою,новою зимою…
і те що ти циклічно рухатимешся як це кажуть в ногу з часом…
це допоможе..але на скільки?
Брехня…
Ти все ж зупинятимешся і віками
вдивлятимешся в даль заплаканими подушками за сотні кілометрів
і так і не наважишся його торкнутись..реальність сурова…
не вартує ходити тими самими дорогами,
хоча ти ще довго будеш…знаю
де сліди ще так пахнуть поцілунками відчаєм,і кавою…
кашляти приступами лірики …банально
сніг ніколи..ніколи нічого не за сипить…
і буде повертатись знову... і знову...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310160
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 30.01.2012
Ти вкрий мене, коли змерзну самотньої
ночі в поривах пісень, холодного вітру…
В кімнаті моїй без тебе пустотної,
відчуваю себе на пів подиху, мікро …
Звик називати ілюзію правдою,
і вертатись в минуле, наче в фотоальбом,
й не впускати у причавлене вадою
серце… Я біль забуваю, з чорнилом й пером.
Добре коли, ти торкаєшся спокою…
і ніжно його перетворюєш в істину,
ти вкрий мене, коли змерзну самотньою
ніччю… І без тебе так холодно й вітряно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306641
дата надходження 15.01.2012
дата закладки 15.01.2012
Каждое наше молчание
Не похоже на предыдущее,
Каждое наше молчание
Посвящено чему-то новому,
Но каждый раз его прерывают
Одни и те же заглавные буквы.
Современный кинематограф
Спасают спецэффекты,
А наш роман во многом
Обязан безмолвию.
Сколько еще слов
Мы скажем друг другу пока живы?
И какая их ничтожная часть
Будет что-то значить?
Хорошо, что мы иногда молчим -
В тишине заложен смысл на века.
Даже если я ошибаюсь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305013
дата надходження 08.01.2012
дата закладки 13.01.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.12.2011
Это мгновенность…
…нет, не желаю ложиться,
Спать невозможно!
Снова звучит во мне песней
Шорох твоих одежд,
Зов твоих далеких шагов.
Не двигайся, живым тебе не уйти,
Я лучший стрелок своей стаи!..
Океаны, моря…глубоки?
Все это вранье!
Мир не ведает, как глубока любовь ангелов…
И не было места домыслам,
С юга на север зигзагообразно дернет рука затвор,
Ресницы вздрогнут глотая слезу…
Да, ты можешь бежать!
Но, много ли видел ты страсть не познавших?
Ты много знаешь уцелевших в шторме чувств?
И мне ли не знать, что такое любовный пожар,
И чем этот воздух наполнен сейчас…
О, эта мгновенность…
Я в твоих мыслях уже обитаю,
Я в твоем горле хрипло вещаю приход,
Я в чреве твоем зарождаюсь теплом и смятеньем…
Ты помнишь , однажды , небо уже проливало шелка…
И молнии стремились сорвать с нас покрывало ласк…
И пух тополей набивался в перья и кудри…
Ты можешь бежать…
Но как ты остановишь меня,
Я твоя плоть и я твоя кровь…….а-а-а…?!
Я - Ангел Страсти, живущий в тебе!
И я лучший стрелок своей стаи…
О, эта мгновенность
Всего приходящего и проходящего…
Палец уже нажал на курок…
Зрачок уловил движенье света,
Гул ударной волны пробежался по краю
Красиво, до наглости, изогнутых ресниц…
Сладко…
Больно…
Навечно…
Любовно вонзился дротик…
Крылья...
В небо вонзались крылья!…
Мир не ведает, как высока любовь ангелов…
О, эта мгновенность…
20.06.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266301
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 29.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.10.2011
Я мріяла про кольорові сни
підкинувши в каву жменьку зілля
хотіли просто від усіх втекти
таємниця...скажеш божевілля!
Дощ по склу..сни в долонях
думки відривали від землі ..вуста
а тепер сум заплутався у скронях
візерунки ніжності..я вже мабудь не та...
Свій світ,діалоги,вірші,думки
пристрасть,мрія-як терпка отрута
ласкавим дотиком ніжної руки
торкались снів... яка тепер покута?!
Це як магічний лабіринт,куди йти
без кохання....забули..непросили
закричати б в тишину...від усіх втікти
а вирватись,..невистачає сили...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283640
дата надходження 30.09.2011
дата закладки 05.10.2011
Слухаю у плеєрі власні думки,
Перемикаю треки, змінюю настрій.
Секундами спливають життя роки.
Там немає попси, вона з іншої касти.
Перемотую назад, насолоджуюсь стражданням,
Або танцюю під запальні ритми щастя,
Або плачу, слухаючи про нещасне кохання.
Або кайфую, розкладаючи масті.
Перемикаю трек. Ця думка нецікава.
Ходжу та слухаю. Часто дивуюсь я.
Вимикаю, бо на столі вже готова кава.
Допила. І знов з динаміка думки рвуться.
Нарешті, улюблена пісня грає.
Там щось про спокій, тишу, зірки.
Там хтось когось дуже сильно кохає.
Якісь наївні і веселі рядки.
Ось знову найсумніша пісня з усіх.
Про сенс життя, про час, про людей.
Перемкну. Краще веселу. Дивацький сміх.
Або про котів чи маленьких дітей.
Іноді слухаю дурні вІрші,
Не намагаючись їх запам’ятати.
Часом вибираю які з них цікавіші.
Набридло. Послухаю чужі цитати.
Як на мене, час зручніше міряти треками.
Щось затихло. Батарея розряджена.
Ляжу спати. Заряджу дурними ідеями.
А завтра спробую міряти час гігабайтами.́́́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269826
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 05.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011
Я примеряла свою любовь
к пустым автобусам и рассветам,
сентиментальным книгам,
чужим трафаретам.
Мне ее возвращали,
причудливо
изгибая
бровь.
Да видно она дефектная,
Сверху поставили
штемпель -
«на время, летняя».
И я
привычно
вешаю ее
на тремпель.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277189
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 16.09.2011
Я не задаю вопросов,
Ведь знать не хочу ответов,
Пускай тебя время спросит
Зачем, почему и где ты?
Мне ведь в твоем молчании,
Легко избежать упреков,
Просто найти оправданья
Словам за давностью срока.
Мне же в моем неведеньи,
Проще построить догадки.
Легче лечиться временем
Вперед смотря без оглядки!
Это пройдет неизбежно,
Погаснет, как гаснет свеча.....
И , как пылинку, небрежно
Мой образ смахнешь ты с плеча.
Наталья Козак
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278844
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011