NE ANGEL: Избранное

s o v a

теоремы надо доказывать, а с любимыми стоит жить

так  не  вовремя
дело  случая
и  настойчиво
будем  жить!
не  пройдет
само...
семиструнная
память  
жгучая...
в  этажи

обратимо
и  неизведанно
только  краски
и  полотно
под  березами
не  прочувствовав
можешь
гордо  уйти...
в  окно

или  стало  быть
жизнь  врывается
со  взаимным
"люблю"  на  всех
карандашным  
эскизом
кается,
акварелью
рисуя  смех

трафаретные  
циферблатные
междустрочные  -
а  слова.
не  рискуя,
не  бьют  бумажные
...
как  гусары...
на  дважды  два

понедельник,
не  сам,  по  случаю.
переулок,
все  тот  же,
спит
и  любить  тебя  -
значит  к  лучшему
и  встречать  тебя-
значит  жить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406045
дата поступления 04.03.2013
дата закладки 19.03.2013


Той,що воює з вітряками

Сквозь пальцы

Смотреть  на  солнце  сквозь  пальцы,
И  жадно  вдыхать  его  свет...
Это  удел  скитальца,
У  которого  пути  нет!  
У  которого  нет  любви,
У  которого  нет  родных...
Мегагерцы  холодной  крови,
Раз  на  день  новый  стих!
Каждый  день  новый  стих:
Новый  предвестник  боли,
На  дорогах  злобных  и  лихих,
Осталось  так  мало  воли!
Осталось  так  мало  свободы,
И  множество  жизненных  драм,
Поколение  нищих  уродов,
Забывших  дорогу  в  храм!
Поколение  слабых,убогих,
Поколение  темных  рабов...
Сотканных  из  тревоги,
Пустых  обещаний  и  слов!
         18.03.2013

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410153
дата поступления 18.03.2013
дата закладки 19.03.2013


s o v a

мы, наверно, сто лет незнакомы

прокричавшись  в  ночном  променаде
неизведанно-знойного  сплина
по  коротким  шагам  снегопадов,
по  дорогам  настойчиво-длинным
и  мечтам  суждено  ныне  присно
окрыляя  походку  и  взгляды
под  мотивы  мадам...  без  прописки...
под  прицельным  дождем  звездопада

мы,  наверно,  сто  лет  незнакомы
и  еще  не  встречались  пол  жизни,
и  с  утра  пальцы  в  такт  пешеходам,
поезда.провода.листья  писем
и  мы,  кажется,  мало  знакомы
новых  тем  как  у  Даля  в  словарном.
ухожу  под  гудки  пароходов,
возвращаюсь  с  рассветом  янтарным

из  теорий  и  прочего  хлама,
совершенно  настойчивых  истин,
где  рисуется  страстное  пламя
по  окружности  степени  призмы...
где  фигурно-фактурно-несносно
выступая  под  занавес  в  прайде
ослепляет  ревнивца  вопросом,
исцеляет  влюбленного  взглядом

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396455
дата поступления 29.01.2013
дата закладки 30.01.2013


s o v a

провокатор вдохновений

за  тобой  едва  поспеваю,
тихий  голос  укутан  сном.
переносица  дня  в  трамваях,
переулки  зимы  с  огнём

троеточие  пальцев  смято
и  словами  молитвы  жжет
в  миллиметре  от  сонной...  альтом,
скрипкой  ветер  и  переход

нарисовано,  лунно,  в  бликах,
жемчуг  улиц  по  проводам,
и  весь  вечер  в  партере  с  пикой
шум  дорог  шепчет  поездам

осень  смылась  листом  кленовым,
на  губах  оставляя  жар,
обнимая  три  дня  и  снова...
шепчет  тихо  "не  провожай"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381585
дата поступления 30.11.2012
дата закладки 14.12.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 14.12.2012


Юля Фінковська

Намалюй мене санскритом

\\вірш  в  прозі.  творчий  експеримент.  надихнуло.\\

Вималюй  мене,  якщо  не  буде  чим  зайнятись,
Коли  всі  твої  львівські  годинники  кричатимуть,  що  вже  ранок.
Намалюй  мене  обов’язково  з  усмішкою,  щоб  могла  завжди  сміятись,
Щоб  навіть  боялась  боятись.
Малюй  мене  гущею  з  дна  красивих  філіжанок.
Розтечеться  по  волоссі  акварельний  світанок,
Доторкнешся  фіранок,  розігрієш  сніданок.
Глянеш  в  небо  з  шматочками  білої  вати,
Пригадаєш  мене.  І  почнеш  малювати.
Добиратимеш  пензлі,  палітри,  відтінки…  Литимеш  воду
Прозору  і  майже  невагому
На  колишню  самотність  і  на  вбивчу  самотню  свободу,
На  мою  наркотичну  втому.
Я  буду  фарбою,  тільки  пообіцяй  замастити  нею  шкіру,
На  обличчі,  на  пальцях,  щоб  можна  було  відчувати.
Щоб  вже  не  було  бажання  втікати.
Від  тебе,  від  себе.  Кудись  в  напрямку  «вчора»
Там,  де  невиліковно  хвора
Душа  боялась  лікуватись.
І  довірятись.
Я  була  б  краплею  твого  особистого  прямого  ефіру,
Якби  ти  хоч  іноді  вмикав    для  себе  світ  телебачення.
Склянкою  дуже  корисного  кефіру  або  шматочком  зефіру,
Ніжним,  як  найперше-найперше    побачення.
Намалюй  мене  щирою,  як  пробачення.
Зашифруй  мене  есперанто  чи  санскритом,
Краще  санскритом,  ти  ж  знаєш  як  я  люблю  Індійські  мотиви.
Танцюватиму  щось  індійське,  огорнусь  оксамитом,
Я  влаштую  тобі  і  зливи,  і  зриви.  
Закарбуй  мене  в  себе  ліворуч.
Зашифруй.
Щоб  ніхто  не  читав,  поки  тебе  не  буде  поруч.

Поки  контур  вітру  тріпоче,
 місто  ляже  поспати
Вималюй  мене  
тільки  не  зізнавайся,  що  вмієш  малювати,
А  то  ще  хтось  захоче.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378281
дата поступления 16.11.2012
дата закладки 19.11.2012


MC_Yorick

Знає мабуть лиш Бог

Струмом  пробіжить  по  тілу,  по  твоєму  дотик
Не  зупиниш  ти  долоню,  а  поглянеш  в  очі
Облягає  ніжно  плаття  кругленький  животик
Я  вже  скоро  стану  татом,  я  так  цього  хочу

ПРИСПІВ

Знає  мабуть  лиш  Бог  те,  яка  ти  красива  
Я  у  нього  попрошу  -  дай  же  Боже  нам  сина
У  молитві  складу  у  єдине  долоні
Знов  у  Бога  попрошу  -  Дай  же  Боже  нам  доню

Я  чекаючи  на  дату  не  знаходжу  місця
А  в  тобі  усе  чіткіше  б,ється  друге  серце
Нащо  мені  зорі  в  небі,  нащо  мені  місяць
Якщо  є  моя  родина,  нащо  мені  все  це

ПРИСПІВ

Знає  мабуть  лиш  Бог  те,  яка  ти  красива  
Я  у  нього  попрошу  -  дай  же  Боже  нам  сина
У  молитві  складу  у  єдине  долоні
Знов  у  Бога  попрошу  -  Дай  же  Боже  нам  доню

Наче  миттєвість  хвилини,  і  дні
Так  непомітно  минають  тижні
Скоро  вже  ти  подаруєш  мені
Крихітну  і  дуже  бажану  ніжність
І  не  важливо  нам,  що  за  вікном
Дощ  а  чи  сніг,  чи  пекуче  сонце
Я  доторкнуся  животика  знову
Знову  в  полоні  найкращих  емоцій

ПРИСПІВ

Знає  мабуть  лиш  Бог  те,  яка  ти  красива  
Я  у  нього  попрошу  -  дай  же  Боже  нам  сина
У  молитві  складу  у  єдине  долоні
Знов  у  Бога  попрошу  -  Дай  же  Боже  нам  доню

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376771
дата поступления 10.11.2012
дата закладки 19.11.2012


MC_Yorick

ЗА ДЗЕРКАЛОМ

Вмить  так  холодно  стало  і  вогко
Так,  немов  на  дворі  і  не  літо
БожевОліти...
бОжеволіти!
Щастя  вкотре  вилазить  боком

Огортають  емоції  в  вирі
І  до  болі  щемить  у  грудях
Буде  добре  все...
Добре  не  буде!
Мої  очі  тобі  не  вірять

Лише  пошепки  я,  на  пів-тону
Прошепочу  неначе  в  останнє
Ще  живе  наше...      
мертве  кохання
Та  тобі  не  зізнаюся  в  тому

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376386
дата поступления 08.11.2012
дата закладки 19.11.2012


Юля Фінковська

Спали мій образ

Перегортати  аркуші,  пом’яті  поцілунками
Чіплятись  за  будні  довгими  нігтями.
Субтитрами  п’яними,  мертвими  лаштунками…
Клаптями  снів.  Ліктями  до  крові.  Кігтями.
Пити  ранки  гіркі,  що  торкали  колись  хризантемами,
Щось  доводити  вкотре.  Аксіоми  топити  теоремами.
Видихати  тебе  із  себе…  Поемами  ,схемами…
Все  ,що  сказано,  скажемо  ще  раз,  з  новими  фонемами.
Ти  не  віриш?  Я  теж…  Наша  осінь  ридає!…Не  наша...
Знов  здалось…  Наша  вчора  заснула  чи  впала  у  кому…
І  насправді  нічого  не  сталось…  Терпіння  розлилася  чаша,
Я  пройду…Ти  в  мені  не  побачиш  навіть  знайому…
Хай  я  буду  тобі  Лорелеєю,
Тою,  що  кинджалом  душу  проткнула…
Навязливою  ідеєю,
Яка  тебе  колись  сповна  відчула…

Перегортати  аркуші,  пом’яті  поцілунками
Боліти  правим  (пам’ятаєш,  саме  правим),  зап’ястям  
Спали  той  образ.  Дико,  за  лаштунками…
Твоєї  дівчинки  ,що  марила  не  твоїм  щастям…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370998
дата поступления 15.10.2012
дата закладки 16.10.2012


MC_Yorick

ТЖВ

а  небо  осіннє  зрадливо  так  вабило  сонцем
ні,  не  гріло,  пекло,  та  усе  це  було  омана
ні  вогню,  ні  кохання,  ні  краплі  живих  емоцій
на  кленових  листках  непрочитаного  роману

і  фліртуючи  з  хмарами  промені  лізли  в  очі
і  без  них  зрозуміло,  що  я  у  цю  осінь  сліпий
бо  бачу  лиш  те  -  що  і  бачити  навіть  не  хочу
чи  хто  скаже  мені  -  ну  якого  ж  я  трунку  надпив?

і  листя  чудне,  вже  не  вальс  витанцьовує,  танго!
я  б  і  сам  відлетів  в  далеку  якусь  Аргентину
та  я  тут,  серед  вас,  ви  ж  байдужі  до  мого  стану
бо  в  кожного  свій  темносірий  життєвий  відтинок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366842
дата поступления 26.09.2012
дата закладки 28.09.2012


MC_Yorick

ДОБРОГО РАНКУ (текст + аудіо)

Прокидайся    країно    -    Доброго    ранку
 Досить    вам    уже    спати
 Прокидайтесь    Карпати
 Прокидайся    Хрещатик
 Київ    -    Доброго    ранку
 Ніч    забрала    вже    втому
 Прокидайся    Житомир
 Свому    куму    з    Пустомит
 Скажу    Доброго    ранку

 ПРИСПІВ!

 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!
 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!

 Прокидайся    країно    -    Доброго    ранку
 Прокидайся    Полтава
 Онде    сонце    вже    встало
 Є    радіти    підстава
 Час    для    доброго    ранку
 Якщо    сон    і    ще    десь    є
 Ну    наприклад    в    Одесі
 То    будильник    знайдеться
 Й    крикне    Доброго    ранку!


 ПРИСПІВ!

 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!
 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!

 Прокидайся    країно!    Доброго    ранку
 Місто    Харків    й    Полтава    
 Ви    чому    ще    не    встали?
 А    на    кухні    вже    кава
 Пахне...    Доброго    ранку
 І    від    Сум    до    Дніпра
 Всім    вставати    пора
 Бо    по    радіо    гра
 Пісня    Доброго    ранку

 ПРИСПІВ!

 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!
 Доброго    ранку!    Доброго    ранку!
 Прокидайся    країно
 Доброго    ранку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359555
дата поступления 24.08.2012
дата закладки 27.08.2012


Юля Фінковська

Надпита ніжність

Не  грозовий  і  дуже  теплий  дощ,
І  пару  віршів  в  аудіо  форматі…
Тебе  вбиває  красномовна  тиша  площ,
Карбує  вітер  будні  не  прим’яті.
Безжально  відриває  миті  час,
Годинниками,  сном,  календарями.
Одностороння  ніжність  нищить  «нас»,
Байдужа  ніч  сміється  ліхтарями.
У  чашці  чаю  –суїцидний  мед,
Він  потонув  безслідно  і  покірно.
Мороз  в  душі  не  вигріває  плед,
Хоч  в  «-30»  грів  доволі  вірно.
Вологий  бісер…Знов  ,навзрид  ,до  дна,
Бажання  воскресити  мрій  руїни.
Чиясь  ще  недописана  вина
Між  нами  прокладає  стіни,  стіни!
Ти  не  залишишся  на  чай?  Ну  що  ж…
Хай  задихнеться  щирість  в  казематі.
Залиш  мені  цей  майже  теплий  дощ,
І  пару  віршів…В  аудіо  форматі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345049
дата поступления 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Юля Фінковська

Просто… ( озвучене…)

Просто…
Лиє  дощ  і  чомусь  пахне  сіном.
Просто  з  тобою  холодно…і  без  тебе  –теж.
Біль  в  душі  не  душать  анальгіном,
Спокій  сну  не  має  чітких  меж.
Просто…
В  мене  ніжність  істерична,
Просто  втрата  –мій  найбільший  страх.
Ти  –  моя  ілюзія  класична…
Проза,  в  півримованих  рядках.

Сохнуть  на  полотнах  акварелі.
Акварелі  снів,думок,  дощів…
Просто…  Я  –  завжди  якісь  дуелі,
Ти  ж,  напевне,  не  цього  хотів…
Просто…
Я  –грозою  по  щоках,
Просто  я  –всього  лише  ромашка…
Хай  ще  руки  будуть  у  руках.
Хай…ще  трошки…як  тобі…неважко.
Просто…
Зрозумій  мене  дощем,
Я  себе  тепер  не  розумію.
Доторкнись…  плащем…плечем…плачем…
Відпускаю…ні,  я  так  не  вмію!

Ти  замкнув  себе  від  моїх  снів,
Ти  до  себе  перекрив  весь  доступ.
І  бракує  так  безглуздо  –щирих  слів.
Просто…
Знаєш,  ми  –це  вже  непросто…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343747
дата поступления 13.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Юля Фінковська

Ти ж знаєш… (озвучене…)

Суїцидно  задихаюсь  твоїм  мовчанням,
Рвуться  струни,дихати  тісно.  Врятуй!
Нагодуй  густим  і  огидним  на  смак  чеканням.
І  відчуй…Хоча  б  щось    наостанок  відчуй.

Розірви,  розчави  цю  тишу  на  шматки,
Голосом  чи  подихом.  Як  вмієш!
Проживу  всі  недописані  рядки,
Просто  я  –жива  ще.  Розумієш?..

Безліч  мрій,  як  завжди,  мандаринових,
З  ароматом  сутінків  ожинових,
З  присмаком  очей  аквамаринових
Кожна…
А  давай  не  розставляти  пунктуацію,
Не  чіплятися  словами  за  осінню  грацію.
І  ліпити  з  снів  і  віршів  аплікацію…
Можна?..

Заплітаю  в  коси  твої  відчіпні  «буває…»,
Суїцидно  задихаюсь  кожним  твоїм  «ясно».
Ти  не  думай,  розумію,що  все  це  гасне…
Та  красиво  фальшивлю  словами,що  сон  не  згасає…

Я  боюсь  уявляти  що  буде,  раптом  наврочу.
Ти  мене  обіймаєш  чи  просто  повільно  вбиваєш?
Шкода,  в  небі  навпроти  взаємність  не  прочитаєш…
Тільки…Не  питай  мене  більше  чого  я  хочу
Ти  ж…знаєш…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343884
дата поступления 14.06.2012
дата закладки 15.06.2012


Galkka

Я знову жива!пастка….

Скидаю  кайдани!  Я  знову  жива!
І  крила  розправлю  на  волі,
Розквітла  потріскана  вітром  душа,
Обійми  розкрию  для  долі.

Ланцюг  розриваю,  що  тіло  натер,
І  кігтики  нові  наточу,
Тигрицею  вирвусь,  ну  ж,  відтепер
Я  щастя  безмежне  пророчу.

Колодязь  емоцій  вже  хочу  -  черпну,
Це  буде  моє  полювання,
Грайливо  спіймаю  за  шию  весну,
Із  неї  почую  зітхання.

Не  стій  на  дорозі,  я  дикий  тайфун,
Твій  спокій  тримаю  в  долонях,
Спокуса  по  тілі,  мов  коней  табун,
Пульсує  нестримно  у  скронях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343494
дата поступления 12.06.2012
дата закладки 12.06.2012


kulbabka

В саду моєму тихо, як у храмі…

В  саду  моєму  тихо,  як  у  храмі,
Де  вже  давно  не  чути  молитов.
Тремтять  листки-химерні  орігамі,
Старий  горіх  хмаринку  наколов

На  гостру  гілку.Віхола  жасмину
Лягла  спочити  під  похилий  тин.
На  трав'яну  пахучу  скатертину
Розсипав  дощик  жмені  намистин.

Принишкли  квіти.У  пелюстках  рожі
Бринить  росою  скроплена  бджола.
Тремтять  на  шибках  промені  погожі
І  липнуть  медом  до  тонкого  скла.

Поміж  гілок  шовкову  павутинку,
Напнув  павук-мрійливий  мандрівник.
Згубило  літо  ситцеву  хустинку-
В  траві,  розлитий  барвами,квітник.

Фарбує  червень  пензликом  левкої,
Медово  пахне  липа  молода...
В  саду  моєму  нас,  як  завше,  двоє:
Я  і  самотність-нерозлийвода.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343369
дата поступления 11.06.2012
дата закладки 12.06.2012


Той,що воює з вітряками

Солом*яна лялька

Ти  обіймаєш  солом*яну  ляльку,
Вона  так    шалено  і  швидко  горить...
Покласти  душу  на  терезів  шальки,
Життя-коротка  і  солодка  мить!
Ти  обіймаєш  солом*яну  ляльку,
Яку  ти  вже  завтра  забудеш...
Моє  життя  невдалий  дубль,калька,
Та  ти  мене  за  це  не  судиш!
Я  так  рідко  бачу  Бога,
Ще  рідше  я  Йому  молюсь,
Я  весь  звідчаєна  тривога,
Одвічний  полонений  п*яних  муз!
     10  червня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343076
дата поступления 10.06.2012
дата закладки 10.06.2012


Юля Фінковська

Аріаднині нитки

Коли  тамуєш  біль  вогнем  вагань,
І  хвилям  відчуттів  бракує  суші
Рятують  від  пронизливих  чекань
Нитки,що  без  поранень  шиють  душі.

Блакить  очей  стає  дірявим  ситом,
Бо  ноти  ніжності  у  натовпі  –безсилі.
Нитки,що  гріють  душу  оксамитом
Єднають  струни  через  вітер  ,час  і  милі…

Коли  горять  мости,  кричать  рядки,
Приводить  відчай  до  німого  краю…
Мережать  простір  Аріаднині  нитки,
Від  тебе  –до  небес  кольору  чаю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342960
дата поступления 09.06.2012
дата закладки 09.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.06.2012


Рижулька

СОН ЛІТНЬОЇ НОЧІ

Ніч  розгорнула  таємничості  шатро.
Приглушені  вогні  і  тихий-тихий  тон.
Розкинула  зірки  на  неба  полотно.
Запанував  у  світі  повелитель-сон.

Твій  легкий  подих  на  моїй  щоці,
Вогонь  цілунку  обпікає  губи.
Біжить  по  шиї,  грудях  і  руці.
Його  багаття  відчуваю  всюди.

Обіймів  твоїх  пристрасний  полон,
До  тебе  притискаюсь  все  сильніше.
Тіла  й  серця  -  все  б'ється  в  унісон.
І  насолоди  мить  до  нас  все  ближче.

Все  тіло  огорнули  твої  ласки,
Воно  не  хоче  покидати  цей  полон.
Ми  ще  герої  пристрасної  казки.
Та  прокидаюсь.  Ранок.  Це  всього  лиш  сон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342767
дата поступления 08.06.2012
дата закладки 08.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 06.06.2012


Юля Фінковська

Кардіограма

Серцю,  що  звикло  кричати  –мовчати  важко,
Серцю,що  звикло  горіти  –згасати  дивно.
Небо  очей  закорковане  в  буднів  пляшку,
Дихати  тісно  і  голос  тремтить  надривно.

Вічність  –це  крок,  щастя  –  це  лиш  миттєвість,
Тіні,  асфальти  і  зради  не  зупинити…
Треба  триматись,хапаючись  за  чуттєвість,
Серце,  яке  вміє  вірити  легко  вбити.

Очі  заплющити…Бачити  інтуїтивно.
І  не  дозволити  подих  замкнути  в  пляшку.
Просто  іскристому  серцю  згасати  дивно,
Серцю,що  звикло  кричати  –мовчати  важко!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342026
дата поступления 05.06.2012
дата закладки 06.06.2012


kulbabka

Я йду до тебе довго…

Я  йду  до  тебе  довго-крізь  роки,
Самотні  кроки  міряю  до  тебе...
Вже  і  гніздечко  звили  ластівки,
Густим  барвінком  голубіє  небо.

Порозплітали  коси  золоті
Плакучі  верби  над  дзеркальним  плесом.
І  все  мені  трапляються  не  ті
В  розмай  п'янких  вітроволосих  весен.

І  так  сную  самотньо  між  не  тих
Загублена  у  не  своєму  світі...
В  щербатий  глек  моєї  гіркоти
Ховає  сонце  промені  зігріті.

Снують  довкруг  метелики-думки:
А  чи  дійду,  чи  може  заблукаю?
Я  йду  до  тебе  довго-крізь  роки,
Немов  приблуда,  вигнана  із  раю.

(25.05.2012)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341801
дата поступления 04.06.2012
дата закладки 04.06.2012


Тетяна Весняна

Я досита наїлась обіцянок…

Я  досита  наїлась  обіцянок,
Я  повнюся  оманами  ілюзій.
То  я  одна  з  твоїх  коханок,
То  знову  чую:  "Просто  друзі!"

Моє  ж  терпіння-бо  не  безграничне!
І  гратися  з  собою  більше  не  дозволю!
Скажи,  між  нами  є  щось  платонічне?
Як  -  ні,  то  відпусти  мене  на  волю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247780
дата поступления 17.03.2011
дата закладки 04.06.2012


Тетяна Весняна

Згубна звичка

Сьогодні  рівно  місяць,  як  я  кинула  палити,
Й  шукати  перестала  істину  у  димі  сигарет.
І,  як  вино,  твій  поцілунок  пити,
По  краплі  розкриваючи  п'янкий  букет.

Хто  ж  знав,  що  ти  для  мене,  зірку  не  дістанеш?
Що  ти  для  мене  гори  не  звернеш?
Хто  ж  думати  посмів,  що  ти  мене  загубиш?
Що  ти  любов,  втоптавши  в  бруд,  підеш?

А  я  ж  так  звикла  дихати  тобою,
Легенями  фільтруючи  обман,
Що  й  не  помітила,  як  ти  чужою  плоттю
Впиватись  став,  й  голубити  чужий  дівочий  стан!

Все  водночас  для  мене  похитнулось,
І  очі  заступила  слізна  пелена,
Ну  як  ти  міг?  А  в  голові  лише  крутилось  -  
"Ти  й  зневажливо  усміхнена,  вдоволена  Вона!"

Ось  так  скінчилося  твоє  кохання,
А  я  відмовитись  від  тебе  не  змогла.
Моя  любов  до  тебе  -  згубна  звичка,
Яка,  на  щастя,  залишилася  одна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241886
дата поступления 18.02.2011
дата закладки 04.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012


Антон Срібний

"Задощило"

Задощило…
Якого  чорта?
Знову  –  в  полоні  бетону.
Моїх  щирих  віршів  ескорти
Не  доходять  до  твóго  трону.

Майже  рік:  триста  сорок  днів,
Ні  доби  –  без  спроби  забути.
Розпач  мій  переходить  у  гнів
Під  впливом  твоєї  отрути.

Цілий  день  –  у  полоні  бетону,
Тане  вечір.
                             The  End…
                                                       Завіса.
Бачу,  в  тебе  –  нова  корона…
Задощило.
                           Нехай…  До  біса.

(2012)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341535
дата поступления 03.06.2012
дата закладки 03.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.06.2012


Олеся Шевчук

Відлік

Хочу  щоб  Твої  долоні  били  мене  током,ніжність  топилася  вершковим  маслом  по  моїх  плечах  -  наче  крихкий  папірус,  з  обережністю  Ти  торкався  моєї  шкіри  до  відчуття  холодного  поту.Навіжено  їв  мене  своїми  вогнено  -  синіми  очима  до  напівсвідомості  -  поки  не  забракне  Тобі  сил.Наче  кущ  виноградника,що  впускається  у  землю  і  своїм  міцним  коренем  забирає  усі  підземні  води  землі,а  натомість  віддає  на  благо  соковиті  і  стиглі  грони.  

Хочу  щоб  ти  розгортав  мене  як    надто  дорогий  лист,оповитий  солодкою  настоянкою  розмарину  -  як  символ  вірності  і  кохання,мягким  едемовим  ароматом,  що  вривається  у  свідомість  і  запалює  бажання  у  Тобі,помаранчевим  сонцем  наповненим  ігристим  вином.
Я  неодмінно  Тобі  про  це  нагадаю  з  часом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341323
дата поступления 01.06.2012
дата закладки 02.06.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 31.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 31.05.2012


Той,що воює з вітряками

Ніхто не допоможе

Тобі  ніхто  не  допоможе,крім  тебе  самої:
Кожен  день  інквізиція-привиди  Гойї...
Ключі  від  твого  серця  повертаю:
Вони  мені    уже  не  треба,
Застигла  тінь  у  дверях  Раю,
Я  зможу  жити  і  без  тебе...
Усе,що  буде  знав  я  наперед:
Годинники  піском  течуть  крізь  пальці,
Печаллю  гіркою  отруєний  мед,
Остання  чаша  слави  для  вигнанців!
                             30  травня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341017
дата поступления 31.05.2012
дата закладки 31.05.2012


Людмила Мартиненко

Мить - життя…

Ти  не  кохаєш…  А  чому  жалкуєш?!
Ти  відпускаєш  й  зовсім  не  болить?
Ти  не  побачиш  сліз,  ти  не  почуєш,
Що  ти  в  її  житті  найкраща  мить.

Ти  не  кохаєш…  Серцю  дав  накази?!
Красива,  ніжна  -  просто  відпустив.
Але  ж  могли  ви  бути  завжди  разом.
Ти  ж  свого  серця  двері    зачинив.

Ти  не  кохаєш…  Ні,  це  твоя  гордість!
І  душу  розривають  почуття.
Забудеш  всі  слова  і  рідний  голос,
Та  не  забудеш  мить  ,  що  є  життям…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340845
дата поступления 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012


команданте Че

настроение между

мое  настроение
между  raw  и  классикой
между  несдержанным  искренним  смехом
и  пост-фильмово  сладкой  слезой
тут  не  действует  твоя  белая  магия
только  черная  магия  слов
она  действует  в  районе  ауры
и  листа  бумаги
на  расстоянии  полумысли
между  всем
и  никем
.
во  мне  умерло  много  людей
так  много  что  тут  почти  кладбище
их  волнений
их  иллюзий
их  страданий
их  чудесной  боли  настоящего
их  безжизнедеятельности
их  любили  когда-то
ценили  даже
навещали  периодически
живые
рассказывали  что-то  делились
оплакивали  ушедших
пока  не  поломался  механизм
памяти
механизм  важности  и  ненужности
пока  не  стали  забываться  близкие
заменяясь  дальними
пока  реальные  не  превратились
в  виртуальных
пока  не  переломилось  течение  времени
резко  вниз
пока  они  внезапно  не  перестали  приходить
очутившись  на  месте
оплакиваемых
.
их  принесло  течение
а  похоронил  я
.
знаю  этот  мир  лучше
чем  себя
настолько
что  мог  бы  преподавать
любовь
я  мог  бы  стать  профессионалом  в  этом
защитить  докторскую
по  проблемам  любви
виртуозно  расшифровывая  всем
ее  загадки|е  головоломки
с|ложные  головоломки  отношений
головоломки  которые  ломают  жизнь
головоломки  в  которых  гниет  сердце
которые  создают  сами  себя
а  самоуничтожаются  в  нас
я  мог  бы  помогать  другим
решать  их
освободиться  от  удушающих  
но  приятных  оков
страсти  и  нежности
увести  от  последствий  взрыва
эмоций
или  просто  ответить  на  простые  вопросы
на  которые  никогда  не  хочется  знать
ответов
.
я  мог  бы  показывать  как  правильно
дышать  чтобы  не  задохнуться
как  говорить  чтобы  не  уничтожить
взрывом  брошенных  в  атмосферу  слов
перенаселенный  счастьем
мир  двоих
.
я  научил  бы  как  балансировать
МЕЖДУ
.
но..
я  же  умею  ТОЛЬКО  это
а  мне  хочется  дышать  САМОМУ
поменяться  местами  с  теми
кто  когда-то  жил  во  мне
ощущая  вкус  рождения
ошибался  ощущая  вкус  потери
дышал  задыхался
смеялся  плакал
радовался  печалился
отчаивался
и  умирал
.
мне  хочется  ОЩУТИТЬ  одно  мгновение  счастья
по  настоящему
взамен  на  имитацию  вечности
среди  искус|ствен|ных  слов

_________________
я  так  хочу  жить  в  ком-то
но  живу  в  мире
одного.






*фоновая  композиция  –
Bleak  «From  Within  The  Forest  As  Twilight  Fell»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340859
дата поступления 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012


kulbabka

Відшуміла в саду тепла злива…

Відшуміла  в  саду  тепла  злива,
Відіграла  на  струнах  тонких.
Обтрусила  черешня  мрійлива
Від  сріблястих  дощинок  листки.

Розпромінилось  сонце  в  любові,
Покотилось  смачним  калачем
По  обрусі  небесно-шовковім,
Свіжо  випранім  теплим  дощем.

Розсміялись  п'янкі  матіоли
В  діамантах  краплин  дощових.
Ніби  ельфи,  гойдаються  бджоли
На  тоненьких  стеблинах  трави.

У  горнятку  пелюстя  жасмину,
Розполікане*  чистим  дощем.
Світла  райдуга  вигнула  спину
Під  хмаринно-пухОвим  плащем.


*Розполікане(діалектизм)-прополоскане.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340776
дата поступления 30.05.2012
дата закладки 30.05.2012


Рижулька

ТАЄМНИЧЕ

Давай,  сховаємось  від  всіх  подалі,
Ніхто  щоб  не  порушив  ту  солодку  мить,
Від  всіх  думок  і  поглядів  моралі,
Ніхто  щоб  не  побачив,  як  душа  бринить.

Ніч-таємничість.  І  вуста  солодкі.
Палкі  обійми.  Ласки  сильних  рук.
Плоть  задає  нові  й  нові  загадки,
Їх  розв'язок  -  лиш  тихий  стогін-звук.

Хай  буде  пристрасть  -  наша  таємниця,
Її  сховаємо  подалі  у  серця,
Щоб  не  знівечила  розлука-криця
І  не  пішло  усе  із  манівця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340587
дата поступления 29.05.2012
дата закладки 29.05.2012


Невгамовний

А так ли живем?. .

Так  и  живем  -  кого-то  любим
И  ненавидим,  глядя  вслед,
Заснувшие  желанья  будим,
Разбудим,  глянем  -  полный  бред!

И  сердце,  застонав  от  боли,  
Вдруг  разобьется  как  орех,
А  кто-то  скажет  -  (сверху,  что  ли)  -
"Еще  один  имеешь  грех..."

И  в  лабиринтах  жизни  вязкой
Мы  утопаем  день  за  днем,
Идей  бредовых  -  под  завязку,
А  мы  все  мнимый  крест  несем.

Грехов  земных  на  нас  лавина
Из  года  в  год  летит  стрелой,
Из  них  прощенных  -  половина,
Все  остальные  -  за  спиной...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340544
дата поступления 29.05.2012
дата закладки 29.05.2012


kulbabka

Стихія любові

Мов  квітка  крихка,
пломеніє  у  серці  надія
і  час  обриває
тендітні  її  пелюстки...
А  знаєш,  любов-
це  вогню  нездоланна  стихія,
лише  піднеси-
і  обпалиш  зап'ясток  руки.

Вона  не  спитає  про  дозвіл,
як  личить,  гостинно,
прийде  і  посяде,
немов  переможець  свій  трон.
І  де  ж  ти  тоді
заховаєшся,  дивна  людино,
як  стріли  запустить
бешкетник  малий  Купідон?  

Чи  може  закинеш  себе  
на  далекі  орбіти,
і  серце  зачиниш
на  сотні  залізних  замків?
А  знаєш,  любов-
це  такий  несподіваний  вітер,
що  гордість  ламає,
мов  стебла  у  полі  тонкі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340338
дата поступления 28.05.2012
дата закладки 29.05.2012


Михайло Плосковітов

Конвалії …

Часом  снишся.  Посеред  конвалій,
під  фатою  схилених  ялин,
де  голки,  від  таємниць  зів’ялі,
сіються  на  плечі  горобин,
де  в  післяобідній,  стиглій  тиші
сонце  якір  кидає  за  гай  –
дзвоники  конвалії  колишуть
шепіт  твій  грайливий:
                               До-га-ня-й-й…

Як  тоді  земля  з-під  ніг  тікає  –
Дожену?    На  щастя?    Чи  біду…
то  у  сні,  на  паралелях  гаю,
я  з  тобою  в  квіти  упаду,
буду  цілувати  твої  очі
цілу  нічку.  Нічку  б  ще.  
Одну…

Там  тепер  конвалії  шепоче
Вітер  легкокрилий:  
                               До-же-ну-у…


ВЕТРА...

переклад

Снова  снишься.  Ландыша  слезами
под  фатой  у  задремавших  елей,
что  рябинам  грозди  осыпают
зеленью  иголок,  словно  тенью.
Там  в  послеобеденном  молчаньи
солнце  прошивает  желтой  нитью
тайны  леса.  Ландыши  качает
шепот  твой  игривый:  "До-го-ни  же..."
Убегают  из-под  ног  тропинки.
На  беду  ль,  на  счастье  догоню?
Хоть  во  сне  к  тебе  я  стану  ближе,
на  цветы  с  тобою  упаду.

Прикоснусь  к  глазам  твоим  губами.
Хоть  бы  ночь...  еще...  еще  одну...

Там  теперь  лишь  ветер  напевает
ландышам  душистым:  "До-го-ню-у!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339401
дата поступления 23.05.2012
дата закладки 23.05.2012


Той,що воює з вітряками

Безсилим краще ніж безкрилим

Безсилим  краще,ніж  безкрилим:
На  ранах  океанська  сіль..
Відпопеліле,обгоріле,-
Потрапило  минуле  в  ціль!
У  маленькому,вузькому  світі,
На  уламках  окремих  суш...
Так  інколи  хочеться  літа,
Для  стомлених,змучених  душ!
       22  травня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339121
дата поступления 22.05.2012
дата закладки 23.05.2012


Marry Lis

Я не люблю тебя. Я тебя тоже.

Под  моими  ногтями  остается  твоя  кожа.
-  Я  не  люблю  тебя.
-  Я  тебя  тоже.
Ночные  крики  стоны,  и  в  унисон  «о  боже,  о  боже».
-  Я  не  люблю  тебя.
-  Я  тебя  тоже.
Слезы  истерики  ссоры  до  дрожи.
-  Я  не  люблю  тебя.
-  Я  тебя  тоже.
Гладить  по  голове  и  «мой  хороший,  мой  хороший».
-  Я  не  люблю  тебя.
-  Я  тебя  тоже.

И  каждый  раз  на  твое  хлестко-колючее,
По  моей  роже,
«Я  не  люблю  тебя»
Робко  лгать  и,  сглатывая  комок  -
«Я  тебя  тоже»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328224
дата поступления 06.04.2012
дата закладки 22.05.2012


Андрій Яремко-Ярий

Кохання - це…

Кохання  -  це  найкращі  почуття:
Блаженство,  насолода,  ейфорія,
Найкраще,  що  стається  за  життя...
Без  нього  все  навіки  вічні  тліє.

Кохання  -  це  турбота,  радість  і  журба,
Страждання,  муки  і  палке  єднання.
Це  воля,  доля,  дикість  і  тюрма  -
Шалені  пошуки  світанку  в  знемаганні.

Кохання  -  це  сім'я,  родина,  щирий  сміх,
Це  те,  чого  так  прагнемо  на  світі.
Можливо  це  найважчий  нині  гріх,
Але  від  нього  хочеться  радіти.

19.05.2012  року      Сокаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338744
дата поступления 20.05.2012
дата закладки 21.05.2012


Той,що воює з вітряками

Якщо на обрії гармат побачиш дим

Розбий  кайдани,що  скували  душу....
Чию?  Мою,таки  мою,напевно...
Кораблі  ідуть,ідуть  на  сушу,
А  значить-жив  я  не  даремно!
А  значить-  хтось  таки  побачить  дім:
Для  мене  домом  стало  морське  дно,
Якщо  на  обрії  гармат  побачиш  дим,
Не  плач:мене  немає  вже  давно!
Я  до  тебе,на  жаль,не  вернусь:
Я  став  полярною  зорею,
Коли  буде  важко  клич,я  обізвусь,
Прилину  вітром  із  Гіпербореї!
Ніжним,світлим  як  і  ти,
Розпач  недосяжної  мети!
     19  травня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338558
дата поступления 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012


Юля Фінковська

Не повітряно , але крапельне

Кап-кап…Життєдайні  потоки  води
Знизу  вгору,  крізь  пальці  ,по  склі,
Під  поривами  вітру….
Кахлі  снів  залишають  холодні  сліди,
За  півкроку  до  неба,  в  імлі
Добираю  палітру.

Жи-ва…Зрозуміла  сьогодні,  десь  вранці.
І  відчула,  що  дихати  вмію…Дощем,
За  фіранками  сонця.
А  в  очах,  що  навпроти  –хмари    вигнанці,
Розчинилася  щирість  небесним  плачем
У  відкритій  долоньці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338498
дата поступления 19.05.2012
дата закладки 20.05.2012


Poetka

…слідом за…

"мабуть,  найбільші  розчарування
припадають  на  долю  тих,  хто  намагається
впорядковувати  навколишню  порожнечу,
доповнюючи  її  своєю  власною"
             С.ЖАДАН
_______________________________________________________

...якщо  бути  чесним  то  найважче  дається  перший  та  останній  подих
час  втискається  лініями  у  твої  долоні  неначе  джерело  від  якого
витікає  холод...  обпечені  небом  твої  животворчі  води
із  усіх  "найближчих"  чомусь  завжди  не  вистачає  "близького"...
кожен  розуміє  що  рано  чи  пізно  прийдеться  навчитись  мовчати
і  алегорія  пам'яті  судомним  диханням  прорве  простір
межі  завжди  видаються  занадто  тісними
якщо  не  знати
що  за  ними  є  інші...
все  частіші  твої  власні  руки  нагадують  руки  солдатів
обіймають  тільки  тоді  коли  є  команда  стріляти...
навіть  якщо  імя  твоє  і  твого  бога  ребусом  в  серці
нерозгаданим  залишиться
навіть  якщо  перехожі  зализуватимуть  твої  рани
своїми  очима
все  одно  дві  паралелі  не  зіткнуться...
дно  неба  все  частіше  нагадує  поверхню  води
на  ньому  ніколи  ніхто  не  зможе  залишити  сліди...


повертайся  у  простір  гаптований  безсонними  хворобами
повертайся  на  захід...щоб  схід  не  здавався  таким  безмежним
бо  вірність  часто  вимірюють  оббитими  порогами
а  цінність  дощу  непогашеними  пожежами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338372
дата поступления 18.05.2012
дата закладки 19.05.2012


Юля Фінковська

/Поза межами доступу/

Поза  межами  доступу…Де  ти?
Десь  на  грані  небес  і  землі.
І  мовчать  оніміло  планети,
І  вітрильно  мовчать  кораблі.

Доторкається  тиша  рукою…
Залишає  на  віях  блакить.
А  мені  би  –десь  поряд  з  тобою,
На  секунду,  на  вічність,  на  мить.

Догорають  зірки,  як  лампадки,
Розмивають  чекання  бліде.
Ніч  у  ніжність  вкладає  закладки
Поза  межами  доступу…Де?

Із  бокалу  терпіння  ковтаю,
Як  гарячий  нектар,  як  наркотик
Поза  межами.  Ще  відчуваю…
Серце…Дихання…Голос..І  дотик

Гаснуть  зорі  і  губляться  цифри,
Замовкають  зловісно  планети.
Ще  ж  не  фініш!  Чому  ж  тоді  –титри?..
Поза…межами…доступу…Де  ти?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338199
дата поступления 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012


Юля Фінковська

Але сліз не було…

Але  сліз  не  було…  А  хотілося  рвати  асфальт,
Щоб  забути  всі  награні  очі,  усмішки  й  фрази  
Загубити  свій  погляд  в  тенетах  безликих  пальт,
І  нарешті  пробачити  підлі,  свинцеві  образи.

Хтось  когось  загубив.  У  антракті  спектаклю  «Життя»,
Хтось  про  когось  забув,  коли  той  задихався  днем
Так  доречно  на  мить  одягати  цю  роль  забуття,
Коли  ті,  що  без  масок  гасили  свій  біль  вогнем

Але  сліз  не  було…А  хотілось  пробігтись  по  склі
Краще  б  сльози  спалили  обличчя  рясною  сіллю
Загубилися  нотки  дощу  у  буденній  імлі
І  шпалери  думок  продірявлені  наскрізь  міллю.

Хтось  підніжку  підставив  і  в  душу  безжально  вліз
Просто  серце  –дитинне,  і  зліва  вогнем  обпекло,
Затиснуло  до  болю,до  нервів,  до  струн  до  сліз!
Але  сліз  не  було…Але  сліз  ,як  на  зло,не  було…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337369
дата поступления 14.05.2012
дата закладки 18.05.2012


s o v a

не+при+личное

кто  крайний?  в  первые  вагоны
кому  в  полупустом  темно?
шумели  скрипки  всех  перронов,
бежали  капли  сна  на  дно

сопережить  слова  на  выдох,
смятенье  скрыть  под  тишиной
и  новым  прочерком  на  вылет
не  затянувшийся,  но  сбой

и  кто-то  ждал  и  кто-то  верил
кромешным  сказкам  всем  пора
перечеркнуть  пустые  двери
прочесть  страницы  до  утра

кто  как  играл,  -  а  масти  биты
улыбка  грусти  под  ребром,
а  всё  наивное  под  бритву,
там,  где  не  рубят  топором

__
не  прекращая  ошибаться,
искать  дороги  под  зонтом,
мне  в  мае  хочется  влюбляться
и  слушать  блюз  с  моим  котом

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338164
дата поступления 18.05.2012
дата закладки 18.05.2012


Невгамовний

ПРОСТО - ЖИВИ…

Еще  много  пройти  суждено,
Еще  многие  скажут  "спасибо"
И  судьба  улыбнется  игриво,
Хоть  она  (как  по  мне)  -  домино.

Сколько  фраз  о  себе  мы  услышим,
Скольким  людям  поможем  в  беде,
Пробиваясь  к  заветной  мечте,
Адресатам  любимым  напишем.

Сколько  веры  в  добро  и  любви
Сохраним  для  других  поколений
И  на  бой  против  хамства  и  лени
Мы  направим  свои  корабли.

И  с  шуршаньем  песочных  часов
Поменяем  суждений  форматы,
Чтоб  судьбы  своей  мысли-солдаты
Не  теряли  родных  берегов.

Сколько  б  ни  было  заданных  лет,
Небом  вечным  тебе  отведенных,
Знай,  что  нет  на  земле  обреченных...
И  счастливых,  наверное,  нет...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337822
дата поступления 16.05.2012
дата закладки 16.05.2012


Рижулька

ЛЮБОВНИЙ ХМІЛЬ

Від  тебе  я  п'янію  без  вина,
Лиш  подивлюся  в  ніжні  твої  очі.
І  в  тому  є  твоя  лише  вина,
Що  божеволію  без  тебе  я  щоночі.

Як  тільки  я  відчую  на  губах
Солодкий  присмак  твого  поцілунку,
Я  розчинитись  хочу  в  твоїх  снах,
Перетворитись  у  беззахисну  краплинку.

П'янію  від  відвертих  твоїх  ласк,
Дарують  насолоду  твої  руки.
Я  хочу  жити  в  пристрасних  казках
І  від  блаженства  всі  терпіти  муки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337603
дата поступления 15.05.2012
дата закладки 16.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.05.2012


kulbabka

Пастка

Тонкий  браслет  на  білому  зап'ястку,
Гірчинки  кави  терпнуть  на  вустах...
Чи  ризикую  втрапити  у  пастку,
Заплутавшись  думками  ув  очах

Твоїх  глибоких,  наче  в  павутинні
Метелик  необачний  і  крихкий?
А  може  й  добре:станеться  все  нині-
Десь  там,  на  небі,  зійдуться  зірки

І  доля  підштовхне  мене  лукава
В  твої  обійми,  теплі  і  міцні.
А  ніч  на  ранок  вистигне,  мов  кава,
І  подих  твій  розтане  серед  днів,

Як  тихий  вітер  між  тополь  високих,
Як  ледве  чутне  слово  поміж  фраз...
Десь  так  усе  і  станеться,  а  поки...
Так  хочеться  спіткнутись...Бодай  раз...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337509
дата поступления 15.05.2012
дата закладки 16.05.2012


Той,що воює з вітряками

Кіліманджаро

Самотнє  сонце  мене  знайде,
Десь  на  вершині  Кіліманджаро,
Хто  я,навіщо,звідки  і  де?
Забутий  Богом  і  людьми  нездара!
На  гранітних  плитах  сотні  імен,
Мого  серед  них  ще  немає,
Один  монолог,  але  тисячі  сцен,
Гамлет  у  мені  таки  вмирає!
Стерті  грані  між  добром  і  злом,
Забуті  кордони  і  межі...
Я  став  міфом,примарою,сном,
Зорею  на  білій  вежі!
                       14  травня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337313
дата поступления 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Galkka

Аромати….

Твої  руки  пахнуть  хлібом  на  світанку,
Запах  кави  нас  проводив  аж  до  ганку,
А  троянди  зустрічали  вже  при  сходах,
Потонули  почуття  всі  у  турботах..

Вечір  пахнув  вітром  буйним  із  грозою,
У  альтанці  при  свічах  подме  лозою,
Пахне  тіло  твоє  медом  при  коханні,
Ніч  тонула  у  думках  та  при  зітханні.

Аромат  твій  захопила  ця  подушка,
І  у  спогади  вертає  навіть  грушка,
Бо  в  саду,  де  ми  кохались  розцвітали,
Почуття  за  небокрай  порозлітались.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337185
дата поступления 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Юра...

…кричать… кричать травневі ночі …

Ламатись  навпіл…  розбиватись  вщент,
по  собі  лишаючи  калюжі…
Можливо  гривня,  а  можливо  цент
ціна  мого  життя….  Ну  що  ж  люди  …?

Солоною  водою  об  прозоре  скло,
з  очей  краплини  у  долоні  рідні…
Весною  так  красиво,  вкотре  розцвіло
життя…  а  я  сам  собі  огидний…

Кричать…  кричать...  кричать    травневі  ночі,
циферблат  годинника  рахує  дні…
Я  сам  себе  сховав…  заклеїв  скетчем…
ламаюсь  навпіл…розбиваюсь  об  граніт…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336584
дата поступления 11.05.2012
дата закладки 13.05.2012


kulbabka

Вже майже і не згадую…

Вже  майже  і  не  згадую  тебе,
Вже  майже  забуваю(ох,наївна!)
Закуталась  у  небо  голубе
П'янка  весна,  заквітчана  царівна.

Порозсипала  перлами  росу
У  травах  буйних,  квітниках  духмяних.
А  я  ще  й  досі  в  пам'яті  несу
Твоїх  очей  бездонні  океани.

І  забігаю,  наче  крадькома,
В  далекі  дні,  наповнені  цвітінням.
Сама  себе  обманюю,  сама
Втікаю  від  правдивого  прозріння,

І  не  збагну  в  цих  істинах  простих,
Що  розум  мій  засліплений  коханням.
Так  заздрю  тим,  хто  спалює  мости
І  долю  відпускає  без  вагання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336564
дата поступления 11.05.2012
дата закладки 11.05.2012


Solomia

Наснилось…

Наснилось...Осінь  плаче  сріблом  диму.
Холодні  дні...Останній  злет  птахів.
А  я  чимдуж  ховаю  сум  в  кофтину,
І  рукавом  стираю  щіпку  сліз...

Зливаюсь  із  дощем  у  ритмі  джазу,
І  мовчки  між  думок  гірких  бреду.
Щоб  повз  алей  німих,пустих  трамваїв-
ближче  до  мрій  своїх...так  і  живу...

Наснилось...Осінь...Туга  журавлина...
Холодні  дні,і...погляд  в  висоту.
І    як    тоді    я    пізно    зрозуміла,
що  так  тебе  невичерпно  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336494
дата поступления 10.05.2012
дата закладки 11.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.05.2012


Рижулька

КНЯЖЕ МІСТО

Стоїть  воно  на  Замковій  горі  -
Величне,  древнє,  загадкове.
Старого  міста  вулички  малі.
Могутні  леви  -  то  окраса  Львова.

Кавярні  тихі,  кава,  шоколад.
І  ліхтарів  м'яке  жовтяве  світло.
Багато  ще  чудових  є  принад,
І  безліч  таємниць  ховає  місто.

Шляхетні  й  мужні  тут  чоловіки,
Вродливі  й  горді  панночки-львів'янки.
Росте  хай,  процвітає  ще  віки
Ця  найгарніша  галицька  перлинка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335655
дата поступления 07.05.2012
дата закладки 07.05.2012


Юля Фінковська

Трояндовий чай

Трояндовий  чай  наливаю    у  чашу  терпіння,
Щоб  вміти  триматись  і  трошки  любити  людей.
Мов  кисень  в  легенях  потрібне  чиєсь  розуміння,
Коли  ти  шукаєш  ключі  до  незримих  дверей.
 
Потрібна  підтримка,краплинка  живої  любові,
Яка  не  дозволить  зірватись  у  прірву  страхів.
Коли  ти  душею  вдихаєш  слова  присмакові,
Коли  ти  боїшся  злетіти  із  віри  дахів.

Стараюсь  любити  людей  попри  зливи  солоні,
А  чаша  життя  переповнена  втомою  вкрай.
Терпляче  чекаю  на  диво…і  теплі  долоні!
…А  поки  смакую  цю  мить,  як  трояндовий  чай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335404
дата поступления 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012


Poetka

…іменними знаками…

...ти    говорила    :    залишаюсь    для    себе    довгими    паузами    та    комами
 залишаюсь    для    себе    тихими    вечорами    при    тьм’яному    світлі    лампи
 залишаюсь    для    нього/для    неї    тривкими    оскомами
 численними    фоліантами...

                                                                                           ***
 хтось    пообіцяв    бути    поруч    з    тобою    і    донедавна    стеріг    твій    сон
 тепер    тільки    прихований    розпач    від    якого    пітніють    долоні
 стріляє    у    скроні    думка    що    і    ще    один    кордон
 який    ніколи    не    перетнути    від    сьогодні...
 бажання    виповнить    кров    в    якій    так    багато    води...
 прийшов    час    платити    за    все    і    платити    готівкою
 ми    якось    занадто    різко    знову    перейшли    на    "ви"
 і    крутиться    щастя    старою    потертою    платівкою...
 я    не    повертатимусь    до    тебе    із    цієї    війни
 із    далеких    доріг    повертаються    тільки    на    рідні    пороги
 п’яною    пам’яттю    виводити    знайомі    риси    твого    лиця    та    руки    
 і    думати    що    якщо    можна    було    б    перехитрити    Бога
 ми    б    з    ним    обов’язково    своїми    серцями    розтопили    б    ці
 ненависні    сніги...
 ми    починались    питаннями    і    закінчились    зимою...
 зривається    з    крану    капля    води    наче    доказ    що    
 плаче    тиша
 до    якої    ти    як    завше    обернена    спиною...
 старайся    думати    та    дихати    глибше
 те    що    дається    легко    без    бою
 ніколи    не    стане    справжнім...

 все    закінчиться    і    наші    серця    із    моря    екстазу
 винесуть    на    берег    неначе    потопельників
 одразу
 познімають    усі    прекраси...
 імена    стануть    звичайною    парою    іменників
 та    і    що    нам    до    них
 коли    думка    стає    залежною    від    часу
 в    якому    народилась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335515
дата поступления 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012


s o v a

кофейные зёрна, кофейная гуща

а  мне  так  нравится
вокзальный  шум  рядов,
простудный  кашель
этих  ровных  улиц
и  невозможно
объяснить  одно:
что  так  тревожит,
будоражит,  кружит

и  вдруг  под  утро
он  опять  приснится,
волшебный  город
в  белых  простынях,
мосты  под  ветром,
в  платьицах  из  ситца,
каналы  стойко
и  Варшавский  в  ряд

и  где-то  в  мае,
где-то  весь  в  заботах
прозрачным  эхом
тихо  позовет
моё  вчера,
моё  сегодня,  кто-то...
продрогшим  утром
в  паутине  лет

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335503
дата поступления 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012


Юля Фінковська

Відчувати дощ

Я  так  хотіла  відчути  дощ  на  долоні,
Щоб  через  шкіру  ввібрати  його  аромат.
Щоб  його  краплі  важкі  і  прозоро  –  солоні
Лягли  на  щоки,  на  вії…Безглуздо…Навгад.

Моя  душа  так  бажала  напитись  спокою,
Того,  яким  плаче  небо  у  тиші  тонкій.
І  почуття  щедро  скропити  живою  водою,
Свіжість  дощу  відчувати…Тонути  у  ній.

Провідчувати  сьогодні  цей  дощ  на  долоні,
Провідчувати  раптовими  хвилями  віри  в  дива.
Разками  перлів  вода  –на  щоки…
на  руки…
на  скроні….
Під  аметистом  дощу  відчуваю,що  знову  –жива…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335065
дата поступления 04.05.2012
дата закладки 05.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.05.2012


Той,що воює з вітряками

Очі богів

Очі  богів  у  кожного  з  поетів,
Світло  богів  у  кожного  з  творців...
Я  так  хотів  тебе  відчути:де  ти?
В  якому  із  моїх  забутих  снів!?
Напоєна  вірою,квітами  вічність,
Манить  мене  у  вись,у  глиб  небес,
В  мені  прокидається  давня  ніжність,
І  в  тисячний  раз  в  тобі  я  воскрес!
           1  травня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334533
дата поступления 02.05.2012
дата закладки 03.05.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 02.05.2012


kulbabka

Яка відрада-дихає бузок…

Яка  відрада-дихає  бузок...
Яка  окраса  в  повені  бузковій!..
Солодку  мить  наблизити  б  на  крок-
І  потонути  в  ніжності  шовковій

Твоїх  обіймів  трепетних,палких,
Твоїх  очей,  мов  кавові  зернята!
Крізь  теплу  хвилю  променів  м'яких
Весна  війнула  музикою  свята.

І  постелила  щедро,  мов  руно,
Із  буйнотрав'я  ліжники  ворсаті,
Вдягнула  вишні  в  біле  кімоно,
На  клумби  барви  вилила  строкаті.

Мов  літачки,  в  небесній  далині
Шовкову  гладь  пронизують  лелеки.
Лише  б  радіти  разом  тій  весні!..
Лише  б  любити...Але  ти-далекий...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334197
дата поступления 30.04.2012
дата закладки 02.05.2012


Юля Фінковська

Так плаче ніжність

Душі  спокійно.  Струмом  б’є  зап’ястя.
Згасає  сіль  на  полотні  щоки.
Так  плаче  ніжність.  Крадькома.  Від  щастя,
Коли  рука  торкається  руки.

Все  більше  душі  хромом  вщент  налиті,
У  серця  світу  –недостатність  рим.
Прозові  будні  ріжуть  сни    щомиті,
Переплавляють  люди  щирість  в  дим.

Ножі  у  спину  і  слова  цілком  цукрові,
Життя  –театр  зраджених,німих  тіней.
І  надважливо  не  згубити  в  грі  любові,
Щоб  не  погаснути  в  прозовості  людей

Старезний  Хронос  творить  власну  волю,
І  тільки  він  покаже  що,  кому  ти  значив.
Так  плаче  ніжність.  Крадькома.  Від  болю.
Вночі.  Тихенько.  Щоб  ніхто  цього  не  бачив.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334094
дата поступления 30.04.2012
дата закладки 30.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 30.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 30.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 30.04.2012


Ветра

поцелуем…

лучше  бы  промолчать
не  говорить  
не  говорить  ничего  
не  писать
но  опять
срываюсь  на  буквы-звуки
чувствую  твои  руки
даже  когда  далеко
медленно  и  легко  
касаюсь  губ
я-зы-ком...
пью  тебя

сном
тихим  и  нежным  сном  
проникаю  в  твое  сознание
чувствую  /улыбаюсь/
твое  дыхание
теп-ло-е...
же-лан-ное...

странное...
ощущение  странное  -  
знать  что  ты  рядом  и
не  дотянуться  рукой

строкой  
касаться

когда
отпоют  твои  провода
песню  чужих  дорог
остаться
ветром  в  твоих  руках
светом  в  твоих  глазах
сладостью  на  губах
поцелуем...

z  gj  nt,t  njcre.///

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333540
дата поступления 27.04.2012
дата закладки 27.04.2012


Poetka

…спонукаючи…

...кожен  другий  тепер  якщо  не  геній  то  душевно  хворий  
стомлене  сумління  не  спить  і  щось  завше  нотує
я  часто  бачу  уві  сні  розкішне  зелене  поле
і  ми  разом  по  ньому  мандруєм  ...
а  сьогодні  я  пізно  ввечері  виходила  в  місто
вдивлялась  у  сутінки  наче  в  чужі  невідомі  широти
життя  так  стрімко  почало  набирати  сили  та  змісту
і  так  буде  тривати  допоки
ти  торкатимешся  своїм  поглядом  моєї  шкіри...
так  відходять  жалі  опускаючи  голови  на  стомлені  руки
із  серцями  притихлими  в  жменях  ховаючи  зерна  розбрату
часом  здається  що  на  душі  висить  тонна  пилюки
від  чужих  сновидінь
і  якщо  ти  сповідуєш  тільки  цифри  та  дати
віра  твоя  мертва  гливка  та  холодна  глибінь...
і  не  треба  стіни  за  якою  ховають  безсилих
не  треба  чекати  допоки  завтрашній  день
стиглий  пагін  до  землі  прихилить
щоб  легше  дістати  плоди
своїх  звершень  мрійливості  в  замкнутій  ночі
неминучість  утоми  сповідують  очі  жіночі
спокій  рве  сухожилля  ілюзій  твого  часу
і  залишають  на  лобі  холодний  піт
сни
ще  й  досі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333428
дата поступления 26.04.2012
дата закладки 27.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 27.04.2012


Юра...

Рахував тихенько твої сонні вії…

Рахував  тихенько  твої  сонні  вії,
чув,  як  сняться  сни…
твої  тендітні  теплі  руки,
гріли  моє  серце…
…невпинний  дощ  бив  краплями  вікна,
його  ритми  і  звуки,
ловила  ніч…
Обіймами  небо  намагалося  зігріти,
промоклі  до  крихти  вулиці…

А  ми  з  тобою,  ловили  очима,
тишу  білої  стелі…  
тримали  слова  і  розмови  до  завтра,
розбавляли  мовчання  в  нічній  акварелі…
і  так  хотілося  спати…

…ти  пульсувала  в  венах,
і  тепло  бажала  гарних  снів…

а…  завтра  …  я  прокинуся  першим,
і  рахуватиму  тихенько  твої  сонні  вії…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333014
дата поступления 25.04.2012
дата закладки 26.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 26.04.2012


Solomia

Загартовуй мене…

Загартовуй  мене  гіркотою,що  ллється  з  словами,
і  подалі  очей  рідний  блиск  до  землі  відведи.
Я  на  осліп  тепер,буду  пити  байдужість  ковтками.
Певно  доля  така-звела  шлях,щоб  колись  розвести...

Я  зуміла  піти,та  в  думках  сотні  раз  поверталась...
І  даремно  в  нічних  переходах  шукала  живе.
І  за  вітром  німим  тихим  ранком,містами  подалась-
та  ні  в  якім  із  них  не  відчула  поблизу  тебе.

Загартовуй  мене,я  стою  ще  на  протязі  гола,
Моє  завтра  в  твоїй,наче  в  клітці,  "розкритій"  руці.
Я  стомилась  іти,при  свободі  невільна  і  квола-
дай  лиш  краплю  тепла  бо  зневірилась  вже  у  собі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332822
дата поступления 24.04.2012
дата закладки 25.04.2012


s o v a

танцующие

вчера,
в  серебристых  
потоках  зонта,
под  симфонию  ливней,
звезды  спрятались  
в  дымке

пьянящий  
аромат  цветения
танцующие  хороводы
ласточек
и  хлопанье  дверей
у  соседей

вчера  
все  
казалось
каталось
грустилось

просто
было
вчера

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332482
дата поступления 23.04.2012
дата закладки 23.04.2012


Юля Фінковська

Та, що в волосся заплітає… (На межі світів)

Торкнулась  ніжність  кінчиком  рядків,
Розлилось  молоко  в  небесні  склянки…
Тебе  чекає  завжди  на  межі  світів
Та,що  в  волосся  заплітає  ранки.

Тебе  тривожить  поглядом  зірок,
Тебе  чекає  диханням  блакиті
Та,що  із  нею  вічність,  ніби  крок,
Та,що  життя  переплавляє  в  миті

Навгад  танцюють  душі  білий  вальс,
Але  тебе  в  своїх  очах  тримає
Та,що  між  пальців  замикає  час,
Та,що  в  обіймах  Всесвіт  замикає…

Шепоче  квітень  крилами  вітрів,
Метеликом  сідає  сон  на  плечі.
Тебе  чекає  завжди  на  межі  світів
Та,що  в  волосся  заплітає  вечір…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332332
дата поступления 22.04.2012
дата закладки 23.04.2012


kulbabka

Травневий сад

Травневий  сад,  світанками  омитий,
Крізь  мокрі  шибки  піниться  бузок.
О,  як  я  хочу  вікна  прочинити,
Впустити  сонця  теплого  ковток,

Що  після  сну  так  мило  позіхає,
Мов  кучеряве,  лагідне  дитя!..
А  сад  квітучий  повниться  розмаєм
І  в  кожній  квітці  дихає  життя.

І  кожна  гілка  росами  сріблиться,
Гойдає  цвіту  білого  фату,
В  шовкове  небо  дихає  криниця,
Барвисті  клумби  в  пахощах  пливуть.

А  понад  ними  тануть  медоноси,
Янтарним  блиском  світиться  смола
Стара  верба  в  шовкові  пишні  коси
Сліпучожовті  промені  вплела.

Гаряча  кава  стигне  в  порцеляні,
Парує  в  двір  нестримний  аромат
І  снігоцвітом  вишеньки  духмяні
Заполонили  мій  травневий  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332227
дата поступления 22.04.2012
дата закладки 23.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 20.04.2012


Юля Фінковська

Вона втікала

Вона  втікала  від  світу.  По  хмарах.  Разом  із  вітром
І  необачно  лишала  на  небі  сліди  асфальту.
Вона  хотіла  в  очах  у  когось  знову  стати  світлом,
Щоденник  мрій  для  надії  відводив  найпершу  шпальту.

Вона  втікала  від  себе.  По  небу.  Так  випадково…
Губилась  в  перлах  дощів,  відчувала  на  дотик  звуки.
Вона  втомилась  чекати,бачити  світ  присмаково,
Шукати  в  натовпі  погляд  і  натяк  на  теплі  руки.

Вона  втікала  від  всього.  По  відчаю,як  по  лезу.
Тремтіла  холодом  ранків,тремтіла  бажанням  жити!
У  заметілі  вітрин  коливались  думок  терези,
Вона  всього  лиш  забула  що  значить  когось  любити…

Вона  втікала  навшпиньки.  Ковтала  повільно  тривогу.
І  все  ще  бачила  сни,  відчувала  на  дотик  звуки.
Вона  хотіла  знайти  в  цьому  світі  свою  дорогу,
І  не  згасала  в  ній  мрія  про  рідні  і  теплі  руки…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331344
дата поступления 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012


kulbabka

Я так люблю…

Я  так  люблю,  втікаючи  від  злив,
Сховатись  десь  під  явором  крислатим,
З-за  хмар  патлатих  сонечка  налив
Очима    волошковими    спивати.

Я  так  люблю  між  пахощів  хмільних
Ловити  слухом  ніжний  трепет  листу,
Вдивлятися,  як  порухом    весни
Гойдає  гілка  крапельку  сріблисту...

Мов  кіт  чудний,  завмерти  у  кущах,
Ловити  спрагло    наспіви  пташині...
Я  так  люблю  згубитись  у  думках,
Заплутатись,  як  сонце,  в  павутині.

А  потім,  очі    звівши    в    голубінь,
Радіти  тепло  майже  вщухлій  зливі!..
Я  так  люблю  крізь  повені  цвітінь
Впустити  в  серце  промені  щасливі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331237
дата поступления 18.04.2012
дата закладки 19.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 17.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 17.04.2012


Юля Фінковська

Ти цілуєш долоні…

Ти  цілуєш  гарячі  долоні,
В  цьому  світі  лише  ти  один…
Випаровуєш  сльози  солоні,
Підсолоджуєш  буднів  полин

Ти  цілуєш  тремтливо  долоні…
Від  сьогодні  я  вірю  в  дива!
Просто  вільна,  в  твоєму  полоні
Просто  вперше,напевно,  жива…

Ти  цілуєш  натхненно  долоні  
Ледь  відчутно…П’ю  спокій  до  дна
Мчать  секунди,  немов  дикі  коні  –
Почалась  наша  перша  весна…

Місяць  грає  на  снів  саксофоні,
Обсипається  зоряно  цвіт.
Обережно  цілуєш  долоні…
Замикається  в  тобі  мій  світ…

Ти  цілуєш  долоні…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330778
дата поступления 16.04.2012
дата закладки 17.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 17.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 12.04.2012


Михайло Плосковітов

Повінню…

А  ти  до  мене  повінню  прийшла  б,
у  ранні  дні    березового  соку?...
Схлипне  під  вітром  давня  ковила
від  холоду,  неначе  ненароком.

Ледь  чутно  линув  перший  пробний  свист
аж  з  піднебесся  –  м’яко  –  голос  пташки.
Смолисту  одіж  яблуневий  лист
із  бруньки  пробивав  зеленим  цвяшком.

Бурхливу  повінь  оминути  ж  міг,
березам  квітень  дарував  сережки.
В  житті  є  сотні,  тисячі  доріг,
а  наші  –  перетнулися  на  стежці.

Лиш  очі  говорили…  мить  теплА
по  тілу  розливалася.  Усюди.
То,  ти  до  мене  повінню  прийшла,
і  хвилею  захлюпало  у  груди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329533
дата поступления 11.04.2012
дата закладки 11.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 11.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 10.04.2012


Невгамовний

В житті кохання треба не багато…

Коли  розставляться  всі  зорі  поіменно
На  зачарованому  небі-полотні    
Я  зрозумію  -  відстань  не  даремно
Примножує  в  чеканні  наші  дні.

Квітневий  ранок  сонцем  привітає,
Ти  скинеш  сновидінь  п"янку  вуаль
І  посміхнешся,  бо  мене  згадаєш,  
Ще  -  не  з  тобою,  не  тепер...на  жаль...

Перлина  серця,  не  втрачай  надії,
Ми  збережемо  силу  почуттів,
Здолаємо  життєві  буревії
І  віддамось  кохання  красоті.

О,  вічне  небо,  дай  душі  розраду,
Дай  знак,  що  мрії  втіляться  обох,
В  житті  кохання  треба  не  багато,
Лишень  -  одне...одне,  але  -  на  двох...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329184
дата поступления 10.04.2012
дата закладки 10.04.2012


kulbabka

Татові

В  городці  нашім  так  відрадно,  тату,
Вишень  пахучих  біла  заметіль
І  на  омиту  променями  хату
Вітри  весняні  віють  звідусіль.

Так  свіжо  пахне  зорана  землиця-
Такий  знайомий  серцю  холодок!..
В  ранковім  сонці  лагідно  сріблиться
Старих  порІчок*  росяний  листок.

Кущі  малини  кинулись  по  плоті,
Між  шпаргалинням*  міцно  заплелись.
А  ви,  як  завше,  танете  в  роботі-
Такий  невтомний,  дужий,  як  колись...

Вже  й  сивина  вас  вибілила,  тату,
Наклав  відбиток  на  обличчі  час...
Не  раз  у  землю  вмочено  лопату,
Шовкові  трави  скошено  не  раз.

І  кінь  прудкий,  осідланий  завзято,
Не  раз  під  вами  іскрами  задув.
В  городці  нашім  так  відрадно,  тату,
Така  потіха,  звідки  не  прийду...



*Порічки(діал.)-червона  смородина.
*Шпаргалиння(діал.)-тонкі  дощечки,з  яких  складається  паркан.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328914
дата поступления 09.04.2012
дата закладки 09.04.2012


Romantic lady

"Зберегти"…

Ми  знов  далеко,  ніби  міражі.
Нас  розділяють  кілометри  снів.
Всіх  почуттів  зростають  тиражі.
Між  нами  стільки  ще  невимовлених  слів.

У  серці  щось  до  трепету  палке.
Між  нами  відстань  -  цілих  три  світи.
Ти  поруч  все  одно.  Що  це  таке?
Закоханість.  Натисну  "Зберегти"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324814
дата поступления 25.03.2012
дата закладки 09.04.2012


Galkka

Ти спокусницю-сестру знаєш в очі…

У  душі  заграла  арфа,  ти  маестро....
Задрижала  аж  земля,  чесно-чесно,
Звідки  струни  діставав  не  дізналась,
У  весну,  що  змалював  закохалась....

Пелюстки  танцюють  вальс  на  подолі,
Ти  щоразу  цілував,  де  бемолі,
У  троянду  загорнув  шовк  червоний,
П’ють  мелодії  нектар  із  долоней.

Резонанс  почне  у  серці  білий  танець,
Не  впізнала,  що  ти  теж  самозванець,
Та  скорюся  я  ще  раз  темній  ночі,
Ти  спокусницю-сестру  знаєш  в  очі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328711
дата поступления 08.04.2012
дата закладки 09.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.04.2012


Poetka

…версія…

не  кожен  хто  простягає  руку  хоче  тебе  врятувати
комусь  хочеться  віри  а  іншим  вина  та  видовищ...
і  Бог  спить..Богу  так  добре  у  тобі  спати
приходить  час  коли  відмовляєшся
від  милостені
бо  сам  уже  маєш  
так  багато
що  можеш  тепер  віддавати...
                                                                 ***
...більшість  із  нас  -  діти  провулків  доріг  безкінечних  маршрутів
міцно  в  долонях  стисувши  останні  монети  та  правду
на  плечі  одягаючи  не  крила  а  парашути
із  "сьогодні"  так  безпечно  стрибають  у  "завтра"
із  теплих  обійм  у  гарячі  пекельні  жерла
і  хочеться  більше  аніж  просто  любити
мрію  яка  пройшовши  з  тобою  так  багато
змогла  вижити...не  померла...
бо  кожного  дня  якщо  не  дощ  то  цвяхи  із  неба
то  крига  на  зустріч  то  урвища  й  скелі
які  оминати  насправді  неоціненний  дар
але  згадай  старого  друга  Фрейда:
"справжній  мазохіст  підставить  щоку  саме  там
де  у  нього  є  перспектива  неодмінно  отримати
удар..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328419
дата поступления 07.04.2012
дата закладки 09.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 06.04.2012


Юля Фінковська

Тепер є ти…

Мені  лиш  сонце  цілувало  пальці,
Тамуючи  акорди  мерзлоти…
Чіпляючи  шиття  думок  на  п’яльця,
Лиш  тільки  сонце…А  тепер  і  ти.

Ще  вчора  вітер  обіймав  волосся,
Зривав  безвиході  хиткі  мости.
Мій  біль  топив  в  гарячці  безголосся,
Ще  вчора  вітер…А  тепер  і  ти.

Мені  лиш  зорі  дарували  віру,
Давали  сили,щоб  могла  пливти!
Кидали  відчай  в  забуття  ефіру,
Безсмертні  зорі…А  тепер  і  ти.

Мене  любили  так  бентежно  хвилі,
Вони  лиш  вміли  душу  берегти.
Торкали  серце  через  версти,  милі,
Безмежні  хвилі…А  тепер  і  ти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327397
дата поступления 03.04.2012
дата закладки 03.04.2012


Ruzhena

Чорний шоколад і міцна кава…

Чорний  шоколад  і  міцна  кава...
Смак  самотності  в  столичному  кафе.
Яскравим  кольором  змальовує  її  уява
Його  присутність,посмішку,проте...

Проходять  мимо  всі  безцінні  миті.
Мов  кадри  з  кінофільму  про  життя.
Несуться  спогади,немов  несамовиті,
Вона  ж  свій  розпач  допиває  до  кінця.

Без  поспіху...Задумливо,в  мовчанні.
З  легким  відтінком  фальші  на  губах.
Ось  так...побічна  дія  від  кохання...
Ось  так...побічна  дія  від  життя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327013
дата поступления 02.04.2012
дата закладки 02.04.2012


sandak

цветопередача

Мы  так  и  не  стали  с  тобой  
цвета  морской  волны  
или  цвета  землистой  охры
На  расстояньи  вытянутой  руки
на  частоте  12  Дб
от  близости  и  пустоты
я  глохну

мы  так  и  не  стали  с  тобой
хроматизмами
преломлённой,  полутоновой  гаммы
ты  выбираешь  свой  цвет  и  свой  звук,
а  я,я  всё  там  же
Musica  Nuda,  Bebe,  Coldplay
Это  живые,мои  вздохи
Сюрреализм  и  театр  теней
Самопознанье
Дитя  Востока
В  центре  Европы
Одинокое,
но  такое  свободное  и  счастливое.

Мы  так  и  не  стали  с  тобой  теми,
что  мечтали  на  подоконнике...
Помнишь?
мне-25,  тебе-27
Всё  как  и  прежде
Винтовая  лестница
Вверх-вниз
Вниз-вверх
Параллельное  движение...

Мы  так  и  не  стали  с  тобой
цвета  морской  волны
или  цвета  землистой  охры
не  сожалею,  мы  не  могли
Ты-бирюзовый,
Я  -  терракотовая

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326894
дата поступления 01.04.2012
дата закладки 02.04.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 31.03.2012


Poetka

…натомість…

"Потому  что  на  самом  деле  каждый  человек,  в  сущности,  одинок.  Не  важно,  есть  у  него  близкие  или  нет.  Человек  в  одиночку  переживает  свои  страхи,  даже  если  кто-то  другой  в  это  время  держит  его  за  руку.  Он  сам  плачет,  даже  если  кто-то  другой  вытирает  его  слезы.  И  если  сейчас  у  него  есть  кто-то,  кому  он  может  доверить  самые  свои  большие  тайны,  то  вовсе  нет  гарантии,  что  так  будет  до  конца  жизни.  А  в  конце  человек  и  так  уходит  в  одиночестве…"


           Януш  Леон  Вишневский.  Малгожата  Домагалик.  188  дней  и  ночей

     _____________________________________________
...накресливши  мапу  твоєї  долоні  відтінками  
суму  очей
дістаю  із  глибин  дна  моря  твоїх  роздумів  світло
так  важливо  мені
молитись  перед  сном  на  лінію  твоїх  плечей
на  невагоме  волосся  з  яким  грається  вітер...
терпкий  наче  чай  
який  залишився  недоторканим  зранку
твій  голос...
тремтіння  скла  в  глибині  лабіринту  ховається  проміжок  часу
хотілось  сказати...але  натомість
думка  з'їдає  слова  щоразу...

наші  серця  високо  в  небі  неначе  птахи
що  під  язиками  тримають  розлуку
і  життя  найчастіше  це  гра  у  шахи
коли  біле  і  чорне  тримає  одне  одного  за  руку...
в  мені  губляться  планети  твоєї  уяви  
і  щоразу  зізнаюсь  сама  собі
ти  просто  дотик  що  не  потребує  з'яви
ти  ніби  мед  який  тече  по  бороді
ти  далеко  не  той  хто  сповідує  правду
ти  наче  Господь  бо  до  тебе  я  йду  по  воді
твоїх  слів  -  тимчасової  радості  серця...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326414
дата поступления 30.03.2012
дата закладки 31.03.2012


oleg lytvin

все буде добре.

Я  стану  іншим,  не  зламаюся  під  тиском,
у  чужому  не  шукатиму  великого  зиску,
буду  сильний,  стану  сам  собою
озброюсь  найвищою,  найбільшою  метою.
Я  буду  писати,  курити,  й  любити!
Байдуже  що  про  мене  будуть  говорити,
В  собі  найду  ту  людину,  яка  буде  мати  все  –  
Любов,повагу,  родину,  -  мрія  у  вись  та  несе.
Я  стану  іншим,  нарешті  вилізе  справжнє
На  реальність  заміню    все  то  уявне.
Набридло  жити  у  чиїсь  тіні
Добро  найду  у  твоїй  заміні,
Все  буду  в  мене  добре,  я  знаю  –  
Я  ЛЮДИНА,    і  я  це  відчуваю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326316
дата поступления 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Юля Фінковська

Обіймай ( НЕсинхронне)

Обіймай  мене…
Коли  рветься  душа  на  частини,
Коли  обрій  зникає,  день  заливає  ніч.
І  самотністю  дихають  сонні  вечірні  вітрини,
А  думки  тягнуть  вниз  терези  протиріч.
Обіймай…
Коли  люди  навколо  байдужі,
Коли  зло  недопите,  серце  розбите  війною
Сонце  п’є  бездиханні  калюжі,
Відчуваєш?  Я  поруч…Твоя!  І  з  тобою…
Обіймай  мене  світлом,
Намистинками  сонця  на  скроні.
Навіть  лагідним  вітром  –
Я  ловитиму  вітер  в  долоні!
Поки  в  серці  весна,  поки  щастя  шалено  –  по  колу,
І  у  мене  в  очах  стигне  гаряче  липовий  чай.
І  нехай  завтра  зорі  усі  поспадають  додолу,,
А  сьогодні  ти  просто    з  любов’ю  мене  
О-бій-май…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326212
дата поступления 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Рижулька

ПАНТЕРА (подруга для Хижака)

У  неї  грація  немов  у  тої  кішки,
Прекрасне  тіло,  досконале  і  гнучке.
З  очей  смарагдових  летять  яскраві  іскри.
І  вабить  око  досконалістю  в  ній  все.

Пряма  хода  і  гордая  постава,
Шовкова  шкіра  і  рубінові  вуста.
І  пристрасть  в  ній  кипить  немов  вогненна  лава,
Що  все  навколо  себе  спопеля.

У  неї  білі  зубки  й  гострі  кігті,
Які  ховає  у  подушечках  м'яких.
І  здобичі,  що  впала  в  очі  кіщці,
Ніколи  вже  не  вирватись  із  них.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326123
дата поступления 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Той,що воює з вітряками

Ліпи мене (Поки я віск…)

Ліпи  мене,ліпи  поки  я  віск,
Поки  я  знову  не  став  залізом...
Поки  я  знову  не  впав  униз,
І  ніч  не  загорнула  мене  в  ризу!
Ліпи  мене,ліпи  поки  я  віск,
Я  сонцем  тану  в  твоїх  долонях,
Теплі  хвилі  тілом  зверху  вниз,
І  твої  пальці  зорями  на  скронях!
Ліпи  мене,ліпи,поки  покірний,
Поки  я  іграшка  в  твоїх  руках!
Ліпи  мене,ліпи,поки  я  вірний,
Поки  не  вкрав  мене  у  тебе  страх!
Ліпи  мене,  ліпи  поки  я  мужній,
Поки  я  маю  ще  сили  плисти!
Мій  острів,спокій  мій,і  берег  дружній:
Донька  титанів-світоч  Доброти!
             27  березня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326086
дата поступления 29.03.2012
дата закладки 29.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 29.03.2012


Юля Фінковська

Сповідь вітру

Вітер  розлючений  зорі  жбурляв  у  траву,
Зорі  згасали,не  ставши  для  когось  бажанням...
Пристрастю  диких  думок  рвав  небес  синяву,
Вітер  всього  лиш  ділився  смертельним  стражданням

Він  розумів,  що  для  щастя  відведена  мить...
Мить,за  яку  треба  стільки  на  дотик  відчути.
Спрагло  ковтав  киселеву  небесну  блакить,
Щоб  у  припливах  мрійливості  не  потонути!

Вітер  чекав  до  тремтіння,до  кінчиків  вій...
Знав,  що  неправильно,знав,що  це  щось  нетривале.
Вперто  шукав  забуття  від  солодких  надій,
Хоч  на  миттєвість  заснути,  як  листя  опале...

Вітер  розлючений  зорі  жбурляв  у  траву,
Зорі  згасали  ,не  ставши  для  когось  бажанням...
Пристрастю  диких  думок  рвав  небес  синяву,
Вітер,як  я,пломенів  ефемерним  коханням...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325921
дата поступления 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012


kulbabka

Куди не гляну…

Куди  не  гляну,  всюди-тільки  ти,
Снуєш  туди-сюди,  чудна  людино!
А  серце,  мов  ображена  дитина,
По  днях  прожитих  черкає  хрести.

Пощо  тривожиш  спокою  струну?
Чи  може  я  сама  її  тривожу
І  уповаю  знов  на  милість  Божу,
Що  нам  повернуть  з  попелу  весну?

І  доторкаю,  ніби  й  ненароком,
Дрібні  шпаринки  відболілих  ран...
Який  солодкий  той  самообман!
Яка  ж  бо  правда-підла  і  жорстока...

Куди  не  гляну-проблиски  весни,
Шовкове  небо  сьорбає  калюжі...
О,  не  виказуй  ту  страшну  байдужість!..
Вже  краще  у  ненАвисть  оберни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325770
дата поступления 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 28.03.2012


Юля Фінковська

Сльози дощів

Сльози  дощу    розсипаються  по  підвіконні
Бісером,  перлами,  квантами  кришталю.
Хтось  убиває  в  собі  почуття  несинхронні,
Хтось  легковажно  кидає  замерзле  «люблю»…

Небо  втомилось  сонцем  і  світлом  мовчати
І  захищати  серця  від  безглуздих  пожеж.
Тих,  які  зовсім  не  вміють  цілком  довіряти,
Тих,  які  просто  не  хочуть  любити  без  меж.

Краплі  дощу  суїцидно  цілують  асфальти,
Слабко  надіючись  ще  раз  лишитись  в  живих.
Мокнуть  від  сліз  пів  розмиті  газетні  шпальти,
Теплі  сюжети  повільно  згасають  на  них.

Люди  фальшивлять,  фальшивлять  слова  і  мотиви
Ніжність  -  знецінена,справжність  продали  давно
Щирі  зізнання  все  більше  нагадують  зриви,
Довгі  розмови,  як  в  сценах  німого  кіно…

Небо  готове  прощати  весь  світ  і  терпіти,
І  загортати  турботливо  в  хмари-плащі.
Поки  ще  будуть  хоч  двоє,  що  здатні  зігріти
Справжньо  -  міцною  любов’ю  холодні  дощі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325027
дата поступления 25.03.2012
дата закладки 26.03.2012


Solomia

Відвертість

Я  не  мрію  тобою,не  марю  -  втомилась...
Не  іскриться  від  щастя  повік  водограй,
Не  до  тебе  чуття  у  віршах  моїх  лились,
Не  з  тобою  у  Бога  просила  свій  рай...

Я  із  тих  що  кохають  лиш  раз,а  не  двічі,
Ти  із  тих,що  чекають  того,що  нема.
У  мої  не  дивися  так  жалібно  вічі,
У  неволі,мабуть,ще  застрягла  душа.

Ти  із  тих,ким  не  можна  не  дорожити,
хто  приносить  весну  коли  в  серці  зима,
Я  навчусь,коли-небуть,безмежно  любити!
Ну  а  поки...  з  тобою,але...  не  твоя...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324624
дата поступления 24.03.2012
дата закладки 24.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 23.03.2012


Той,що воює з вітряками

Осенний лист

Достал  сигарету-затянулся...
От  дрожащей  руки  прикурил,
Очнулся,наконец  очнулся,
А  то  я  думал  что  совсем  остыл...
Хотя  зачем,зачем  тянуть  из  себя  жилы,
Если  можна  жить  легче,жить  проще:
Не  тратить,чувства,и  не  тратить  силы,
Листом  осенним  лечь  на  площадь...
И  быть  никем,быть  покорной  игрушкой,
Жалкой  тряпкой  у  людей  под  ногами,
В  этом  мире  мне  страшно  и  скушно:
Пинайте,бейте  меня  словами!
И  может  быть  вы  увидите  душу...
Она  сошла  с  небес  кораблем,
Сюда-на  угрюмую,грязную  сушу,-
Она  плачет  Печалью-дождем!
           21  марта  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324396
дата поступления 23.03.2012
дата закладки 23.03.2012


Nora

залишуся

розірвані  лінії  неба.  
                                                                         
                                                                         тримай  мене..

         залишилось  зробити  крок..

                                     ніч  давить  крапками  далеких  жовтих  ліхтарів,

котрі  з  корінням  в  землі.  

                                     запутані  туманом  сліз  дощів..

за  склом..

                                     шукаю  Твоїх  слідів  в  нотатках..

аби  випити  з  них  залишки  почуттів..


ранковий  туман..i  без  зайвих  слів  я  випю  всі  сонця,
                                                     
                                                     розгадаю  всі  таємниці..

я  залишуся  міцніше  каменів.

рвані  джинси.  зімята  футболка  "бі  хепі".

                                                           ангел    гратиме  мені  джаз.

а  я  летітиму  очима  просто  до  океану..

                                       завтра  можливо  вітер  знову    розбудить  зливи

 все  залишиться  на  місцях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324371
дата поступления 23.03.2012
дата закладки 23.03.2012


Nora

лише бездарні рвані шматки думок

..так,  я  не  вмію  писати  віршів..я  не  вмію  й  доброї  прози..я  лише  викладаю  відчуття..почуття..просто  свої  емоції,  кудись  в  інтернетовий  простір..;я  лише  мрію  про  здорову  сім'ю,  в  майбутньому..і  так  боюсь  її  не  мати..,і  боюсь  не  мати  майбутнього..,бо  ж  я  так  сильно  хочу..але  воно  так  сильно  не  залежить  від  мене..


..сьогодні  перший  раз  пекла  булочки  *посміхаюсь*..,бо  насправді  я  не  люблю  готувати..,  а  раніше  навіть  себе  не  уявляла  біля  плити..все  змінюєтся,  та  й  булочки  вийшли  тверді,  не  важливо..

..зима..такий  застій..в  мені..заморожене  все..але  скоро  мені  дадуть  хлопчика,  на  2  години  в  тиждень..в  нього  нема  сім'ї,  а  я  дам  йому  хоча  б  частинку  любові..я  спробую..і  також  спробую  не  ангажуватись  почуттями..,  бо  ж  знаю,  що  його  треба  буде  залишити  за  рік..чи  за  два..буде  важко..але  я  не  вмію  любити  не  по-чесному.    І  також  знаю,  що  на  світі  багато  дітей  без  любові...так  жорстоко..вони  ж  не  винні,  що  люди  виродки.  а  то  так  болить..без  любві..,  без  ніжної  руки  Матусі..


..кохаю  Його..але  не  так  як  треба..не  правильно..але  я  не  знаю  як  кохати  правильно..я  не  знаю  правил..

..я  живу  в  цих  пару  метрів  квадратних..і..не  знаю  чого  хочу  від  життя..я  почала  любити  вазонки..,в  цих  пару  метрах.

з.і.  хочу  напівчервоних  полуниць  з  Його  поцілунком

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312190
дата поступления 07.02.2012
дата закладки 23.03.2012


Poetka

…коли змінюється мета автор змінює методи…

...починається  ранок  словами  приправленими  вірою
неначе  здобну  їжу  ковтаю  твої  голосні  та  приголосні...
я  втомилась...і  навіть  деякою  мірою
тримаю  тебе  за  руку  тільки  тому  
що  мені  необхідно  
відчувати  пульс  під  твоєю  особливою  шкірою...
мені  достаньо  сантиметра  твого  серця
в  ньому  може  вміститись  будь  яка  правда
буває  ж  так  що  твоя  особливість  насправді  
твоя  вада...
чотири  пори  року  залишають  відбитки  на  наших  легенях
які  хворі  часом  простудженим  до  болю  безпомічним
знаєш...ми  стріляємо  по  зовсім  різних  мішенях
я  завершую  кінець  речення  знаком  окличним
а  після  тебе  і  ночі  одні  знаки  питальні...
видихаючи  ранком  сувору  істину:
у  нас  із  тобою  все  ще  окремі  спальні...
коли  змінюється  мета  автор  змінює  методи
стало  прохолодно...ти  одягай  грубого  светра
бо  ж  любов...вона  схожа  на  погоду
не  завше  буває  тепла....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324283
дата поступления 23.03.2012
дата закладки 23.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 23.03.2012


Migelito

П'ЯТУ ДОБУ

Частина  мертвого  сонця  на  рукавах
Частина  безсоння  у  спогади  в  раз
Більшість  вже  спалені  в  тому  попелі
Тільки  запорошені  в  доганялки  за  втомою

П'яту  добу  повсюди  сліди  від  тіней
Ті  що  нещодавно  танцювали  на  стінах  
Ти  самотньо  залежний  від  тих  вражень
Які  завжди  знатимуть  причини  поразки

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324137
дата поступления 22.03.2012
дата закладки 22.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 22.03.2012


Невгамовний

А ТЫ МНЕ ВЕРНОСТЬЮ ПО ЖИЗНИ ОТВЕЧАЛА…

В  минуты  наслажденья  
Присутствия  любимой,
Родной,  неповторимой  
И  верной  навсегда
Приходят  в  сердце  строчки  
И  еле  уловимо
Волной  необратимой  
Уходят  вдаль  года...

Все  чаще  замечаю  
Морщинки  под  глазами
А  иногда  тихонько  
Вдруг  скатится  слеза,
Я  благодарен  буду  
За  все,  что  было  с  нами
И  попрошу  прощенья  
За  то,  что  не  сказал...

Как  верностью  своею  
Измену  ты  закрыла
И  как  оберегала  
Семью  от  дураков,
Как  не  смотря  на  слезы  -  
Так  искренне  любила
И  свет  свой  направляла  
Во  тьму  моих  грехов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323969
дата поступления 21.03.2012
дата закладки 22.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.03.2012


kulbabka

Нестримний вітер гне струнку вербу…

Нестримний  вітер  гне  струнку  вербу,
Шовкові  коси  доторкають  плеса...
Чи  ти  в  житті  моєму  завше  був,
Чи  я  тебе  намріяла  між  весен?

І  посадила  спогадом  в  душі,
Мов  гіацинт  прегордий,  синьоокий...
Там,де  сльоза,  там  пишуться  вірші,
А  там,  де  щастя,  там  панує  спокій.

Нестримний  вітер  гне  струнку  вербу,
Тремтить  смола,  мов  свіжі  краплі  крові...
Посію  в  серці  попелом  журбу-
А  раптом  зійдуть  проліски  шовкові..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323791
дата поступления 21.03.2012
дата закладки 21.03.2012


Оксютка

Без тебе

Жити  без  тебе-це  наче  блукати  в  пітьмі,
Натикатись  на  гострі  краї  неприкаяних  голих  істин.
Так  ходить  сомнамбула  в  своємі  напівсні,
Ні  свідомо,ні  підсвідомо  не  задумуючись  над  змістом.

Жити  без  тебе-це  наче...Наче  з  Африки  в  Арктику,
З  полум'яного  сонця  раптом  прямо  у  вічний  лід,
Це  наче  з  романтика  стати  холодним  прагматиком,
І  ніколи  думки  не  пускати  у  вільний  політ.

Жити  без  тебе-це  наче  боятися  жити,панічно  боятися,
Під  контроль  і  цензуру  жорстку  кожне  слово  і  кожен  рядок.
І  брехати  собі,і  вперто  від  правди  невідомої  ховатися,
І  плакати  гірко,не  зробивши  назустріч  тобі  перший  крок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323566
дата поступления 20.03.2012
дата закладки 20.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 19.03.2012


Той,що воює з вітряками

Вир

Я  не  хочу  йти  від  тебе,  
Я  не  хочу  йти  повір,
Життя  відлучає  мене  від  неба,
Кидає  в  свій  шалений  вир!
Проблеми,сподівання,плани,
Рядки,натхнення  і  вірші,
Люди  на  тілі  планети,як  рани,
І  я  боюсь  спитати  у  душі…
Чого  вона  насправді  хоче,
Чого  насправді  прагне  вона,
Прожити  з  тобою  всі  зоряні  ночі,
Й  розтанути  в  тобі  до  дна!
       18  березня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323005
дата поступления 18.03.2012
дата закладки 19.03.2012


sandak

мой сентябрь

Шелестит  за  окном  мой  сентябрь,
барабанит  свой  ритм  по  крышам
на  часах-6  утра,
пусть  никто  не  услышит,
откровения  осеннего  дня.
Год  прошёл  и  ещё,и  ещё,без  задержки
Не  успела  дыханье  набрать,
вот  опять...
Осень  ломит  усталые  ветки,
осень  кружит  -  и  листья  вспять
Только  статуей,
Бабой  трипольской...я
закостенелый,больной  монолит
Не  депрессия,что-то  другое
в  сентябре  у  сплетенья  болит
осень  кружит  в  безумном  танце.
а  сентябрь  шелестит,шелестит,
не  депрессия,что-то  другое,
в  сентябре  у  сплетенья  болит́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322684
дата поступления 17.03.2012
дата закладки 17.03.2012


Lavina33

Я устала бороться за то, чеого нет

Зачем  я  тебе?  Скажи  мне,  зачем?
За  что  ты  меня  так  долго  терзаешь?
У  меня  без  того  уж  довольно  проблем,
Только,  что  говорить,  ты  и  сам  это  знаешь...

Я  устала...  позволь  мне  сегодня  уйти..
Я  к  тебе  не  вернусь,  обещаю!
Но  и  ты  не  звони...  навсегда  отпусти,
Так  для  всех  будет  лучше,  я  знаю.

Я  устала  бороться  за  то,  чего  нет!
Строить  в  воздухе  замки  устала.
Лишь  сейчас  поняла:  хуже  тьмы  только  свет,  
В  нем  навеки  конец  и  начало!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322661
дата поступления 17.03.2012
дата закладки 17.03.2012


Той,що воює з вітряками

Не дай себя сломать

Мне    когда-то  уже  говорили,
Что  я  бездарнен-жалкий  раб!
Легко  говорить,если  чувства  остыли,
Я  безконечно,безконечно  слаб!  
МНе    когда-то  уже  говорили,
Но  я  не  знаю  правы  ли  они:
Легко  говорить  если  всё  уже  решили,
И  тяжело,если  внутри  кипят  огни!
Но  у  меня  есть  свой  источник  силы,
Моя  обитель  и  мой  храм!
И  чтобы  там  не  говорили,
Я  никому  свою  жизнь  не  отдам!
Потому  что  она  Божий  дар:
Заветный  подарок  мне,
Она  таинственный  нектар,
Пыль  на  сказочном  сне!
Потому  что  она-моя  отрада,
Потому  что  она-моя  страсть,
Нельзя  пройти  все  круги  ада,
И  ни  разу  не  споткнутся  ,не  упасть!
Ты  можешь  падать  бесконечно,вечно,
Но  ты  вечно  должен  вставать!
И  ни  при  свете  дня,ни  во  тьме  кромешной,
Не  дай,не  дай  себя  сломать!  
     16  марта  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322679
дата поступления 17.03.2012
дата закладки 17.03.2012


Вадим Косарєв

ПОДОЛАВШИ МЕЖУ

Усякчас  по  життю:
То  -  туди,  то  -  сюди
Я  блукаю  у  пошуках  долі…
Та  куди  не  піду  -
Скрізь  знайомі  сліди
Натякають:  ”Тут  зіграні  ролі”.

Зруйнувались  мости…
Досягнути  мети
Заважає  невидима  сила.
Теплим  дотиком  ти
Забери  з  самоти  -
Двадцять  шоста  зима  наступила…

Я  до  тебе  прийду,
Подолавши  межу,
Крізь  холодні  і  довгії  ночі.
Посміхнусь,  обійму
І  на  вушко  скажу:
”Бути  тільки  з  тобою  я  хочу”.

(06.12.2010.ПН:151)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320776
дата поступления 11.03.2012
дата закладки 17.03.2012


Михайло Плосковітов

Наука…

Казав  знайомий:  "  Я  в  твої  роки
на  гульки  витрачав  усю  зарплату!
Ще  й  зараз  намагаються  жінки
мене,  мов  журавля  окільцювати.

То  ж  будь  упертим  (не  соромся  втіх),
перегортай  життя  свого  сторінку,
і  не  хвилюйся  –  невеликий  гріх  -  
постійно  обнадіювати  жінку".

Можливо,  я  б  дотримавсь  тих  порад:
й  одразу    став  кількох  дівчат  кохати,
і  начищав  би  пір’я  на  парад,
щоб  здатися  досвідченим  пернатим…

Та  час  життя  за  річкою  тече,
(та  й  гульки  часом  вилізають  боком).
Так,  інколи  захочеться,  в  плече
щокою  ткнутись,  наче  ненароком,

І  мовчки  обійняти  ніжний  стан  -
Волосся  хвилі  обпікають  груди,
І  щось  тобі  нашіптують  вуста
байдуже,  що  на  завтра  скажуть  люди...

І  ще  б  на  вік  і  звісно  на  віки
Любить  -  а  не  тремтіти  від  покути…
Не  знав  знайомий,  що  Жінки  –  зірки,
а  нам  до  них  ще  треба  дотягнутись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322622
дата поступления 17.03.2012
дата закладки 17.03.2012


Poetka

…непізнаване…

дощ  розрізує  пам'ять  намоклу  та  вперто  живу
із  прогалин  суворої  тиші  проростає  небо
за  те  що  я  є  завдячую  Богу  й  твоєму  ребру...

                                         ***
...доки  ти  спиш  спить  світ  і  темінь  намотує  кола
пильнуй  своє  тіло  як  найдорогоціннішу  правду
із  неба  манна  не  впаде  на  наші  губи  ніколи
я  живу  допоки  ти  обіцяєш  що  завтра  настане  завтра...
в  які  кольори  фарбуватимеш  свої  вітрила
якщо  ненароком  земля  наша  стане  пустелею
а  може  війна?..  і  небо  обвалиться  стелею
на  душі  немов  на  відкриті  долоні  посиплеться  глина...
чому  якщо  важко  то  відразу  падеш  на  коліна?..
пісок  надто  гарячий  аж  тріскають  п'яти
і  по  швам  розривається  погляд
коли  непізнаване  прийдеться  пізнати
простягну  руку  долі
і  якщо  це  вона
то  я  не  посмію
тебе  не  прийняти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322339
дата поступления 16.03.2012
дата закладки 16.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.03.2012


Юля Фінковська

Прокинутись дитиною…

Зараз  страшенно  хочеться  знову  бути  дитиною,
Мати  світ,  у  якому  всі  легко  і  щиро  живуть.
Щоб  малиновий  чай  пахнув  не  просто  малиною,
А  сиропом,  в  якому  зірки  ненароком  пливуть!

Щоб  дорослі  здавалися  знову  шалено  -  складними,
Як  колись,  познайомитись  з  світом  на  дотик  і  смак.
Щоб  повірити  в  фей  і  літати  між  хмар  із  ними,
Не  губити  надію,коли  щось  виходить  не  так!

Щоб  любити  людей  і  усе  їм  завжди  пробачати,
Не  боятися  щирості  страху,сліз,  почуттів…
Безтурботно  сміятись  і  зовсім  не  вміти  чекати,
Уявляти,що  хмари  –  мільйони  легких  кораблів!

Часом  хочеться  вранці  прокинутись  знову  дитиною,
Щоб  любили  тебе  не  за  щось,  а  за  те,що  ти  є,
Щоб  у  морі  життя  бути  просто  малою  краплиною.
Пити  щастя  без  меж,  не  ділити  твоє/моє.

Щоб  навчитися  знову  всьому  на  землі  дивуватись,
Доторкатись  до  контурів  світу  так  щиро,  навгад…
А  про  «завтра»  не  думати,  в  сонця  в  обіймах  купатись
І  найгірші  проблеми  вирішував  маг  шоколад!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321936
дата поступления 14.03.2012
дата закладки 15.03.2012


Той,що воює з вітряками

Вино богів

Смертним  вино  богів  не  можна  пити,
Воно  надміру  солодке  для  них…
Рукописи  і  честь  приречені    згоріти,
А  ти  кажеш,що  зробив  усе  що  зміг!
Не  все…
Господь  подарував  тобі  талант  і  серце,
А  ти  пропив  їх  із  душею  заразом…
Величний  тільки  той  хто  не  прогнеться,
І  хто  не  стане  на  землі  рабом!
Могутній  той,хто  навіть  у  кайданах,
Зберіг  летючу  пісню  у  душі!
Безсмертний  той,хто  із  слізьми  на  ранах,
Ще  здатен  танцювати  на  межі!
А  де  тепер  колишня  слава!?
де,  грізний,невпокорений  дух  предків!?
Вітер  замовк.  Пожовкли  трави…
Ми  всі  німі  маріонетки!
Захлинулись  думки,захрипіли  і  стихли!
Розчинились  у  безвісті,в  безмірі  слів!
Зупинився  Час…  Віки  застигли…
Скалками  від  кольорових  снів!
       12  березня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321777
дата поступления 14.03.2012
дата закладки 14.03.2012


Migelito

Чи є комусь від того вигода

Чи  вправі  ті  мости  нас  роз'єднати
Чи  є  комусь  від  того  вигода  пітьма
Ми  ж  наше  не  покинем  хоч  вмирати
Обоє  будем  на  встелених  ліжках

Вони  шукають  біса  у  коморах
А  всі  ключі  давно  іржаві  та  пусті
Дозвольте  небу  говорити  слово
Відкрийте  двері  переконайтесь  у  брехні

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321714
дата поступления 14.03.2012
дата закладки 14.03.2012


Юля Фінковська

Мінорно- телефонне

На  кухні  чайник  закипає  сонно,
Шалена  тиша  мовчки  вчить  чекати.
Втомилась  існувати  телефонно,
Втомилась  кисень  дозами  вдихати.
Повзуть  секунди  суму  тимчасово,
Синхронні  дні,як  розклади  вокзальні.
Торкають  струни  серця  безсенсово,
І  дотики  ці  майже  вогнепальні.
Ніби  й  підстав  для  відчаю  немає,
І  так  безглуздо  задощили  вії.
А  все  ж  щось  всередині  не  пускає
Якась  тоненька  нитка  безнадії.
Сьогодні  хмари  дихають  півсонно,
Усе,  здаюсь…Себе  не  переможу.
Втомилась  існувати  телефонно,
Втомилась…Та  без  цього  вже  не  можу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321237
дата поступления 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012


команданте Че

неглубокое проникновение

закупорка  мыслеканалов
слова  не  поступают  в  мозг
трансформация  формы
и  содержания
увеличивается  хаотичность
общности  взглядов
]вовнутрь[
больше  не  стремлюсь
к  упадничеству
оно  теперь  во  мне
созидает  новый  мир
после
уничтожения  старого
из  ничего
но
из
тех  же  самых  обломков

время  в  стадии  замедления
разум  в  стадии  просветления
любовь  в  стадии  обновления
люблю  теми  же  инструментами
отравляюсь  теми  же  материалами
тело  то  же
в  теле  той  же
неглубоко  проникаю
в  ее  сознание
без  осознания
действительности
без  последствий
для  нее
без  ответственности
для  меня
безрезультатно

так  выходит
что  у  нас  отсутствует
ближайшее  будущее
ячейка  пуста
все  планы  и  заготовки
перечеркнуты  в  черновике
измазанном  чем-то
светлым
ей  не  дают  начать
мне
закончить  –

цикличность  бытия

это  когда  всё  похоже
и  все  похожи
когда  ты  не  уверен
начало  это
или  конец
когда  спокоен
и  встревожен
однобременно
когда  в  твою  жизнь  не  возвращаются
и  не  уходят
когда  освещен  тьмой
и  незаметен
при  свете
это  когда  ты  отягощен
пустотой
и  тебе  пусто  с  той
кем  наполнялся
целую  вечность
и  тебе  больно
неимоверно  тяжко
от  того  что  ты  не  знаешь
сколько  всё  это  будет
длиться
или  начинаться
или

молчание  это  саундтрек
прошлого
мне  нравилось  танцевать
под  него
хотя  я  никогда  не  умел
двигаться  в  такт
мои  движения  становились
все  более  хаотичными
но  почему-то  я  не  переставал
пытаться  делать  это
делать  это  лучше
быстрее
синхронно
с  другими
истина  в  том
что  кто-то
ты  или  твоя  партнерша
всегда
танцуют
лучше
 
вот  так  я  остаюсь  один

[со  мной  или
без  тебя]

этот  танец
продолжается.





*фоновая  композиция  –

Palancar  «Valley  of  the  Shadow»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321205
дата поступления 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012


Оксютка

А давай не лічити хвилини, години і дні…

А  тепер,коли  лічиш  хвилини,години,і  дні,
Бо  знаєш,що  Богом  відміряно  їх  небагато,
Невже  зможеш  іще  раз  так  легко  збрехати  мені?..
Мовчиш...Це  нічого.Я  люблю  з  тобою  мовчати.

Обійми  мене.Хай  я  поділюсь  з  тобою  теплом.
Не  думай  про  завтра,якщо  в  нас  є  тільки  сьогодні.
В  кільці  твоїх  рідних  рук  засинаю  тривожним  сном.
Сниться:ти  робиш  крок,а  перед  тобою-безодня...

Вмиваюсь  сльозами.Ти  цілуєш  і  кажеш:не  плач...
А  я...Зрозумій,я  не  можу.Не  можу  змиритись.
Так,я  знаю,що  мушу  триматись.Зірвалась,пробач.
Я  ніколи  не  вміла  долі  сумирно  коритись.

...А  давай  не  лічити  хвилини,години,і  дні,
     Хай  стрілки  годинників  роблять  нудну  цю  роботу.
     Я  потрібна  тобі.Ну  хоч  зараз  скажи  це  мені.
     Я  кохаю  тебе.Я  повторю  тобі  це  всоте.́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316851
дата поступления 25.02.2012
дата закладки 12.03.2012


kulbabka

Тюльпанова весна

Ще  не  цвітуть  розпатлані  тюльпани
І  тихий  двір  не  тоне  в  споришах...
Та  вже  потроху,  мов  крижинка,  тане
Моя  крихка  ображена  душа.

Ще  так  боюсь  до  себе  підпустити
Твоїх  долонь  шовкову  пелену.
Та  світлим  ранком,  чистим,  не  надпитим,
Любов  торкає  спокою  струну.

Хіба  ж  уникнеш  ніжного  полону,
Не  вип'єш  чашу  повну  цю  до  дна?
Яка  ж  душа  вразлива  й  безборонна,
Коли  гряде  тюльпанова  весна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321145
дата поступления 12.03.2012
дата закладки 12.03.2012


Solomia

…спинився весь час…

Грудень  шати  убрав  за  вікном,наче  в  перше  причастя,
замела  вже  давно  хуртовина  вчорашні  сліди.
Неприборканий  пульс  виривається  з  скронь  і  зап'ястя,
І  втікає  кудись  у  незвідані  людом  світи.

Ти  далеко,мабуть,а  між  іншим,я  навіть  не  знаю,
Затуляю  в  кулак  з  неба  мокрий  злітаючий  сніг.
Досі  в  грудях  болить  і,по-  дивному  якось,стискає,
Я  не  знаю  чому,та  спинився  весь  час  на  тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321024
дата поступления 11.03.2012
дата закладки 12.03.2012


Юля Фінковська

Колисково-молитовне

Я  за  тебе  молитимусь,  просто  я  так  відчуваю…
Часом  –пошепки,  часом  -  подумки,  але  завжди  тривожно.
Щоб  дороги  твої  не  підходили  близько  до  краю,
Щоб  цвіла  в  душі  ніжність  –спонтанно  й  непереможно.

Я  сидітиму  поруч,  так  тихо,що  ти  й  не  почуєш,
Доторкнусь  ненароком  долонею,  майже  прозоро…
Ти  всміхнешся…Дитинно!  Неначе  відчуєш…
Спи…І  знай,що  я  близько.  Світанок  нескоро.

Шепотітиму  поглядом  щось  лиш  нам  двом  зрозуміле,
Я  до  щастя  тонкого,до  тебе  звикаю,  звикаю…
Перший  натяк  на  день.  Небо  ледь  посіріле,
Я  за  тебе  молитимусь…Просто,  бо  так  відчуваю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320753
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 11.03.2012


Grygat

Геномы духа

Во  мне  живут  
чужие  острова  переселённых  душ,
срисованные  роли,
оттенки  всех  времён  и  их  бравад,
и  тени  страхов,
и  фантомы  боли.

Во  мне
шевелятся  какие-то  слова,
подхваченные  линиями  предков,
обрывки  фраз,  застрявших  в  головах,
в  момент  фотографического  бреда.

Во  мне  толпятся  тысячи  мужчин
и  сотни  женщин,  жаждущих  соитий,
богатства,  войн…
Их  мёртвый  сон  сочит
влеченье  к  власти    –  
к  трону  или  к  свите.

Во  мне
ежесекундный  ор
копированных  душ,  моделей,  мотиваций  -
за  право  отхватить  изрядный  куш
материальным  миром  любоваться.

Всё  это  копошение  во  мне!
Весь  этот  гам  и  шум  в  тщедушном  теле…

А  я  –  стою  оттолкнут,  
в  стороне…
Тихонько  слушаю  -
и  слышу  еле-еле…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320682
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 10.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 10.03.2012


Юля Фінковська

Відчуттєве…

Навіть  вільний  фрегат  вірить  у  рідну  сушу,
У  якої  в  обіймах  схиляє  вітрила…
Відчуття,  наче  ніжністю  обійняли  душу,
Відчуття,  наче  знов  за  спиною  крила.
Ніч  усе  перетворює  в  дивну  міфічність,
Ніч  поєднує  зорі  вогнем,  іменами…
Відчуття,що  ця  мить  переллється  у  вічність,
Відчуття,що  це  все  відбулось  не  з  нами.
Час  втомився,  упала  прозора  хвилинка,
Повний  штиль  у  думках,більш  нічого  немає.
Відчуття,  мов  єднає  серця  павутинка,
Відчуття,що  насправді  так  не  буває…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320564
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 10.03.2012


Solomia

…тобою пахне світ…

Тобою  пахне  світ  моїх  очей,
Такий  легкий,неначе  пух  кульбаби,
В  нім  я  тобі  схиляюсь  на  плече,
І  більше  слів  мені  нема  відради.

В  нім  радість  із  весняним  ластів'ям,
Сягає  наче  понад  сьомим  небом,
Вдихає  аромат  весни  й  земля,
Збагачений  духмяністю  едему.

В  нім  простота  овіяна  красою,
І  на  яву  в  нім  ти,а  не  у  сні,
В  цім  світі  залишаюсь  я  собою,
Сміюсь  крізь  сльози,плачу  через  сміх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320617
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 10.03.2012


Solomia

Десь…хтось… (життя) …

Десь  тиша  спить  немов  кришталь  прозора,
і  попіл  незабутніх  міражів.
Десь  дощ  росить,забутий  нами  вчора,
а  десь  зима  вкриває  всі  шляхи.
Десь  осінь  посипає  холодним  листям  долі,
І  сонце  вже  не  гріє  закохані  серця.
Десь  листопад  хвилює  збентеженим  акордом,
У  когось  в  хвилюванні  тремтять  палкі  вуста.
Хтось  ще  леліє  мрії  й  загадує  бажання,
В  пориві  вниз  летючої  зорі.
Хтось  гріється  живим  теплом  зізнання,
що  вже  давно  горить  в  чиїсь  душі.
Десь  хтось  схилившись  нишком  до  вікна,
збирає  щастя  пазли  не  легкі.
Хтось  заблукав  в  тенетах  свого  "я",
Хтось  відпустив,а  хтось  спинив...зберіг...
Хтось  носить  маски,грає  різні  ролі,
Хтось  змалював  ввесь  світ  на  полотні.
Хтось  вперше  зрозуміє  присмак  болі,
А  хтось  в  комусь  побачить  цілий  світ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320381
дата поступления 09.03.2012
дата закладки 10.03.2012


Той,що воює з вітряками

Невесомость

Я  не  вижу  людей,вижу  только  асфальт,
Молчаливый,  угрюмый  как  камень…
В  глубине  души  звучит  рояль,
В  голубине  души  как  будто  пламя!
В  голубине  души  горит  огонь,
И  что  мне  делать  с  ним  не  знаю,
Дождь-я  ловлю  его  в  ладонь…
Пусть  он  меня  спасет  от  края!
Пусть  он  спасет  меня  от  суеты,
От  горечи,от  безысходности…  
Подарит  мне  немножко  высоты,
Любви  чуть-чуть  и  невесомости!
       6  марта  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320597
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 10.03.2012


Михайло Плосковітов

На відлигу…

Ламає    день    цукристу,  сиву  кригу,
і  пахне  сад  торішнім  полином.
Занила  гілка,  соком,  на  відлигу,
в  розчахнутої  вишні  за  вікном.

Гарячим  срІблом  капотить  зі  стріхи,
з  калюж  понапивались  горобці.
Нарешті  відступили  завірюхи,
лишивши  в  тінях  від  зими  рубці.

Синіє  у  проталинах  між  снігу
самотня  квітка,  мов  любов  чиясь…
Занило  зліва,  певне,  на  відлигу,
чи,  що  весна  без  тебе  почалась…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320551
дата поступления 10.03.2012
дата закладки 10.03.2012


Poetka

… т и т у т …

...приналежність  до  чужого  простору  чужої  м  о  в  и
мов  хижі  примари  переплітаються  тіні
с  л  о  в  а
коли  ти  так  щиро  складаєш  молитву
до  свого  будди,  ісуса  чи  є  г  о  в  и...
а  я  не  вірю  у  правду  
що  відклається  з  м  о  р  ш  к  а  м  и
у  кутиках  г  у  б
коли  пам'ять  можна  було  б  забити
чотирма  д  о  ш  к  а  м  и...
і  кожен  раз  коли  ти  т  у  т
у  радіусі  кількох  секунд
до  серця
я  відриваю  погляд  від  неба
немов  болючий  с  т  р  у  п...
намацуєш  море  наосліп
л  ю  б  чи  не  л  ю  б?..
спить  бог
а  ти  т  у  т
я  знаю  
ти  т  у  т

л  ю  б...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320222
дата поступления 08.03.2012
дата закладки 09.03.2012


Михайло Плосковітов

Лютневий дощ…

Мрячить  із  неба  –  прямо  на  долоні.
Мороз  ще  позавчора  відгорів.
Цей  дощ  лютневий  –  зовні    не  холодний  -  
заплутався  між  віттям  яворів.

І  сіє  з  неба  непомітна  мжичка,
на  провесні  тепліє  по  руці,
тих  кілька  крапель  на  твоєму  личку,
мов  кілька  ранніх  смутків  на  щоці…

А  до  весни  лишається  півмилі,
сповзає  сніг  із  посірілих  площ...
Так  хочуть  наздогнати  заметілі
тебе    й  мене.  І  цей  лютневий  дощ.

28.02.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319633
дата поступления 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Юля Фінковська

Небо на двох

Давай  хоч  сьогодні  у  сні  засинати  разом,
Під  різними  ковдрами,  в  різних  далеких  містах…
Хай  вітер  над  нами  зривається  з  відчаю    джазом,
Хай  плутає  щастя  і  біль  на  безодні  мостах.
Давай  хоч  сьогодні  розчинимось  чимось  солодким,
Як  мед  чи  нектар,  як  зимою  цукрований  лід.
Дарма,що  це  марення  буде  бентежно  –  коротким,
Дарма!  Все  одно…Так  хоч  в  серці  зостанеться  слід.
Давай  хоч  сьогодні  у  сні  засинати  разом,
На  долю  секунди  хай  душу  рука  пригорне.
Хай  вітер  над  нами  зривається  з  відчаю  джазом,
Ми  близько  й  далеко,  та  в  нас  на  двох  –небо  одне…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319597
дата поступления 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


freefly

Одиночество

Я  теряюсь  в  сети,  
среди  пошлых  прошаренных  фраз.
Да,  иди.
Мне  уже  параллельно  сейчас.
Закрываю  глаза,
Обращаю  безвольное  вспять
Я  забылась
Я  знаю,  что  сложно  понять.
У  тебя  снова  жизнь,
Мне  нет  места  в  счастливой  судьбе
И  не  важно,
Что  я  не  пишу  о  тебе.
И  не  важно,
Что  этого  я  и  боялась.
Важно  то,
Что  от  этого  света  осталось.
Важно  то,
Что  запомнится  точно  надолго.
Непонятно,
Все  помню.Скажи  мне,что  толку?
Валериана,
Убиваюсь  зелёным  чаем.
И  не  сказано
Три  дня  назад  «Я  скучаю».́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319429
дата поступления 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


kulbabka

Коли цвіте за вікнами жасмин…

Музика  Віктора  Оха.


Коли  цвіте  за  вікнами  жасмин,
З  тонких  гілок  пелюстя  напівсонне,
Немов  пуанти  ніжних  балерин,
Злітає  вниз  і  на  вітрах  холоне.

І  доторкає  запахом  п'янким
Душі  моєї  струни  перемлілі...
Холодним  сріблом  зрошують  зірки
Ці  пелюсткОво-білі  заметілі.

Коли  цвіте  за  вікнами  жасмин,
Невже  й  тобі  у  ніч  таку  не  спиться?
В  тонку  щілину  атласних  гардин
Жевріє  місяць,  мов  руда  лисиця.

І  може  й  добре,  що  кохання  плин
Нам  доведеться  нарізно  збагнути...
О,  як  цвіте,  як  пахне  той  жасмин,
Аж  віддає  краплиною  отрути!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319485
дата поступления 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Solomia

Напевне…

Напевне...
грішні  ми,що  відреклись,
бо  тіло  ще  благало  покаяння,
Зустрівшись  випадково-не  збулись,
нічого  вже  не  змінять  дорікання.
Напевне...
ми  ніколи  не  жилИ,
а  просто  паралельно  існували.
Напевне...
винні  ми,що  не  змогли-
завчасно  рідні  очі  не  впізнали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319436
дата поступления 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Poetka

…якщо б так…

...знак  нерівності  між  долями  різко  набирає  контрасту
візія  твого  міста  всередині  серця  холодного  наче  прірва
напередодні  весни  сніг  уже  не  сніг  а  тільки  крихти  пінопласту
якщо  з  роками  передусім  найперше  старіє  шкіра
то  сутність  серця  ніколи  не  піддасться  часу
світ  лізе  в  мою  рану  брудними  руками
заносить  інфекцію  від  якої  ця  рана  стає  глибшою
якщо  зовсім  недавно  ми  уявляли  себе  вовками
то  тепер  ти  цілком  самотній  вовк  а  між  нами
нездатність  триматися  зграї...

час  життя  віддаляється  від  часу  смерті  повільними  кроками
я  віддаляюсь  від  тебе  неначе  від  сну  невагомого  вчорашнього
моє  тіло  обліплене  чужими  дотиками  та  пороками
с  т  р  а  ш  н  о
бо  ніч  доживає  останню  химеру  дійсності
спотикається  падає  і  розбиває  до  крові  носа
наче  спалахи  мігрені  твої  приступи  вигаданої  вірності
час  уже  довго  споглядає  на  нас  із  коса...

наче  пальці  сліпця  моя  туга  обмацує  простір
в  якому  немає  тебе  і  багато  чого  без  тебе
але  ж  я  не  люблю...хоча  любов  виліковує  постріл
слова  у  серце  в  якому  уже  почали  проростати
зерна
свідомої  втрати  ...

у  тебе  на  долонях  несказана  правда  про  нас
попід  мостом  наших  мрій  залягають  бурхливі  води
відпускаючи  і  стаючи  частиною  натовпу  враз
стає  легко  тобі  і  мені  на  подив...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319149
дата поступления 05.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Мілена Вітровська

Tired

Напевне  дико,коли  хочеться  плакати
А  тебе  не  залишає  почуття  провини,
І  що  він  не  вартий  того.  Залишається  дякувати
Собі…що  не  хотіла  від  нього  дитини.

Він  в  першій  ночі  буде  довго  стукати  в  двері,
А  сусід    нервово  по  батареях  надішле  повідомлення…
Тим  часом  ти  на  старому  жовтому  папері,
виводиш  всоте  одне  слово…  “Втомлена”.

Батьки  не  втручаються  у  твої  стосунки
І  байдуже,коли  шрам  не  на  серці,а  пече  обличчя
Від  поганих  слів,від  жорстоких  поцілунків
Він  не  вірить,що  твоє  терпіння  не  вічне.

За  вікном  дощ,а  в  тобі  тисячі  концертів
В  тобі  тисячі  ролей,а  ти  вибираєш  найстрашнішу
Ти  відправиш  йому  тисячу  конвертів…
з  словом  “Втомлена”…чужа…ти  тепер  стала  інша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318821
дата поступления 03.03.2012
дата закладки 04.03.2012


Galkka

Пробач мене……. !!!!!!

Пробач  мене,  Боже,  за  мої  думки,
Я  їх  ненароком  тримаю  в  собі,
Ну  так,  я  не  ангел,  що  вміє  літати,
Та  хочеться  трішки  хоч  кращою  стати.
Пробач  мене,  Боже,  за  грішні  діла,
Я  завжди  творила  усе  не  зі  зла,
Із  золота,  може,  шовкова  доріжка,
Де  слід  пропадає  у  сховану  діжку.  
Пробач  мене,  Боже,  що  далі  грішу,
Здається  скінчилось....та  ні,  ще  вишу,
Між  рейками  долі,  де  чорне  і  біле,
Навшпиньках  по  лезу  не  раз  проходила.
Ковтає  безодня,  постій..  там  не  йди,
Біленькі  хмаринки,  мов  човен  з  біди.
Та  сварки  бездушні  їх  враз  розчиняють,
Образи  та  сльози  до  неба  гукають.
Пробач  мене,  Боже,  що  просто  мовчу,
Здавалось  від  болі  на  себе  кричу,
Я  з  сонця,  для  щастя  ще  ковдру  згачкую,
Як  схочуть  навколо  -  усім  роздарую!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318943
дата поступления 04.03.2012
дата закладки 04.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.03.2012


Невгамовний

Нічна підказка…

Я  знову  бачив  очі  уві  сні,
Немов  би  шаль  накинули  на  плечі,
Такі  чарівні  (мабуть  -  неземні),
А  в  них  -  кохання  березневий  вечір.

Я  поринав  в  їх  ніжну  теплоту
І  немовлям  щасливим  колисався,
Крізь  сон  відчувши  серцем  доброту,
Ніби  дитина  -  плакав  і  сміявся.

А  вранці,  коли  сонце  золоте
Промінням  зачіпило  мої  вії  -  
В  твої  краї,  де  яблуня  цвіте,
Я  полетів  назустріч  своїм  мріям...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318717
дата поступления 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012


Тереза Абіс

Мене болять ТВОЇ очі. .

Мене  болять  
ТВОЇ  очі,
У  мене  тріскають
ТВОЇ  губи,
Благаю,
Лягай  спати!
Я  втомилась!
А  ти  не  чуєш..
Ти  продовжуєш  розважатись,
А  я  не  припиняю  :
Блювати
ТВОЇМ  місяцем,
Прасувати
ТВОЄ  спіднє,
Переглядати
ТВОЇ  журнали,
Малювати
ТОБОЮ  картини,
Варити
ТЕБЕ,
Замість
Кави..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318682
дата поступления 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012


Тереза Абіс

МИГДАЛЬ

Ментальне  почуття  кохання
Зникає  між  захопленими
Проміжками  щастя.
Мигдальне  печиво
Згорає  крихтами
На  твоїх  губах.
Золотисте,  сухе
Тісто
Пахне  твоєю  мораллю,
Смакує  твоїми  принципами,
Що  не  припиняють  свого  існування
Завдяки  солодким  метафорам,
Які  зготовані  на  твоїй
Крові.
Я  вип’ю  те  варево,
І  осиплюсь  непотребом
На  ґринджоли  з  бамбуку
У  теплих  краях,
Де  сонце  сходить.
Вже  опівдні
Я  оближу
Твої  нектарно-квітчасті
Губи,
Зроблені  не  на  лавочках
В  Китаї,
А  на  берегах
Шрі-Ланки,
Бо  я  знаю  –
Ти  не  підробка,
І  «Perfect»  у  тебе
Без  дірочок,
Вони  теж  бездоганні,
Як  і  все,  до
Чого  ти  торкаєшся.
Твій  порух  –
Моє  волосся  падає
Тобі  на  груди.
Мій  порух  –
Твоя  рука  проводить
По  тендітності  спини,
І  з  цього  моменту
Я  теж  ідеальна,
Неначе  Семірамідин
Богемний  сад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318547
дата поступления 02.03.2012
дата закладки 03.03.2012


Іванна Шкромида

Дрімоти

Де  ховають  барикади  зруйновані  мости?    
Світ  дрімає,  не  розуміючи  основного.
Залягти  на  дно,  легше,  ніж  кудись  піти,
досягти  чогось,  доторкнутись  до  живого.

Часто  краплі  водоспаду  не  торкаються  землі,
доки  змірюють  висоту  падіння.
Вічне  сонце,  і  день  вічний  і  навіть  мені
бути  вічною  хочеться.  Тільки  б  розуміння.

Кажуть,  все  мине.  Без  нас.  Без  назв.  
Без  трактування.
Уночі  все  спатиме,  бо  так  потрібно  -  темно.
Між  берегів  провалля.  Зсуви.  Каналізування.
Нами  керують  дрімоти.  Між  нами  -  щось  таємне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318698
дата поступления 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012


hronik

Там знову сніг і знову хуртовини…

Там  знову  сніг  і  знову  хуртовини,
Життя  пішло  собі  в  новий  парнас,
Біжиш  чимдуж,  ламаючи  хвилини,
Мов  гордий  у  величності  Пегас.

Усе  тут  динамічне,  сповнене  ідеї,
Прозріння  терабайтами  іде.
Життя  одного  тихого  плебея
В  неоціненості  давно  росте...

Холодний  сніг  пронизує  щоденність...
Думок  постійно  шквальний  снігопад
Збиває  з  ніг  і  сковує  відвертість...
Посипався  із  неба  зорепад...

03.03.2012  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318623
дата поступления 03.03.2012
дата закладки 03.03.2012


Той,що воює з вітряками

Оповити Вічністю життя

Почути  на  одну  мілісекунду,
Оповити  Вічністю  життя….
Відчувати  себе  як  остання  паскуда,
І  топтати  безжально  її  почуття!
Відчувати  себе,  як  Іуда,
Який  за  безцінь  продав  Христа,
Але  все  ще  сподіватися  на  чудо,
І  шанс  на  щастя-  один  зі  ста!
Міста  мовчать…
У  друзях  не  знайти  розради….
Думки  кричать…
Їм  просто  нічого  сказати!
Спіймати  на  одну  мілісекунду,
Огорнути  ніжністю  життя…
Обійняти  ЇЇ  …і  відчути,
Зігріти  пізнім  каяттям!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318495
дата поступления 02.03.2012
дата закладки 03.03.2012


kulbabka

Пожди ще трішки…

Пожди  ще  трішки  і  розтане  сніг,
В  душі  раптово  вщухне  завірюха,
Не  раз  ще  зливи  прийдуть  на  поріг,
А  ти  всміхайся,  чуєш,  ти  не  слухай!

І  відчини  віконечко  душі
Ясному  сонцю,  проліскам  і  травам,
На  світанково-вранішній  межі
Яріє  світла  сяюча  заграва!

І  накупавшись  в  променях  ясних,
Розпушать  хутро  котики  вербові...
Плекай  у  серці  проблиски  весни
Вирощуй  квітку  світлої  любові...

І  відганяй  надією  щодня
Гірку  печаль,  зневіру  і  розлуку,
І  хтось  назустріч(може  навіть  я)
Тобі  простягне  теплу  свою  руку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318350
дата поступления 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012


inki

пока игрушечное сердце не забрали

пройдешь  по  памяти
как  натфель  по  ключу
отшкуришь  шрамы  на  изгибах  ожиданий
и  стёкла  в  здании  не  вздрогнут  не  узнают
зачем  на  всех  коронах  эти  зубья
как  на  бородках  сломанных  ключей

мой  сон  в  котором  всадник  на  коне
его  меняя  на  очки  велосипедов
отодвигает  линии  границ
и  держит  время  водопадом  на  руках
святой  бездельник  и  расхристанный  монарх


за  то  что  всех  друзей  уже  забрали

забили  окна  пластиглазами  наветов

за  одиночество  железного  забрала

с  душой  цветов  разоткровения  магнолий

за  ненаписанное  дочери  письмо

и  неприбывшего  в  коляску  адресата

за  службу  ветру  на  коленях  и  ползком

за  падаль  вырванной  с  предсердия  души

безумным  волком  в  одиночке  леса  ставшей

и  возвратившейся  однажды  белой  птицей

нам  дали  несколько  до  слёз  и  боли  "наших"

и  орбитальный  скрипт  планеты  на  двоих

там  будет  всё
зал  ожиданий
встречи
люди

ну  а  пока  ты  просто  знай
как  дым  огонь
печали  осень
и  траву  ладонь  ребёнка

тебя  здесь  любят
и  вжимаясь  в  подоконник
клавиатуры  у  окна  стучат  дождём
и  эту  зиму  мы  стихами  обручили
подростки  сосен  укрывая  чистым  небом
почти  два  месяца  ночами  рыжей  псины
и  след  простыл
а  только  иссиня  чернеющая  глыба
ночного  города...

и  если  бы  все  было
похоже  на  обычность  как  у  всех
таких  сносящих  ветром  крыши  старых  тюрем
ни  строчек  ни  игры
наверно  бы  не  дали...
и  мы  живем
как  как  тихий  берег  моря
из  откровений
от  волны  и  до  волны
пока  игрушечное  сердце  не  забрали
в  ломбард  войны...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318303
дата поступления 02.03.2012
дата закладки 02.03.2012


Невгамовний

ОТКРОЙТЕ СЕБЯ…

Есть  мир  другой  во  мне,  что  так  надежно  спрятан,
Не  видно  дна  его,  не  очертить  границ,
Прилежен  он  вполне,  изменой  не  запятнан
И  нет  в  нем  сажей  зла  измазанных  страниц.

Дыханием  своим  его  я  оживляю,
Идет  сквозь  фильтр  души  событий  череда,
Мелькают  дни,  года,  а  память  прибавляет
В  мой  чистый  добрый  мир  -  чужие  города.

Желание  нужным  быть  мир  чувствует  все  чаще,
И  чистоту  небес  он  подарить  готов
Тому,  кто  слаб  душой,  кто  жизнь  сочел  пропащей
И  кто  не  разобрал  молитвы  Божьей  слов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318244
дата поступления 01.03.2012
дата закладки 02.03.2012


Червона Парасолька

сон медузи

загубилися  в  днях  кораблі,  що  втікали  на  північ,
хвилі  виносять  на  бегег  їх  душі,  ажурні,  як  небо  у  призмі.
хвилі  змивають  пісок  і  малюють  на  каменях  будні,
сонно  хитають  медуз,  що  застигли  в  прощальній  молитві

...плачуть  в  кімнатах  дощі,  ллються  на  срібну  посуду,
чай,  що  зів  яв,  засипають  кислотним  намистом.
і  заливають  в  мій  світ  невербальну  холодну  простуду,
що  проникає  у  кров  крізь  мою  темно-синю  білизну

радіохвилі  внесуть  у  сьогодні  невинну  поправку,
замотують  тіло  в  чергові  поразки  суспільства
я  щоб  забутись  плету  собі  вічності  кокон
ноги  мої  вростають  в  паркет  і  пускають  багрове  коріння

лиш  запах  чаю  верне  мене  в  реальності  вулиць,
тонкою  тінню  накине  на  плечі  зимові  прощання,
покличе  самотність-  мою  невловиму  недугу,
щоб  та  сховала  мій  голос  у  бархатні  ночі  мовчання

візьму  папір  і  на  ньому  розкину  всю  правду,
кольором  вишні  зашию  в  ній  старості  діри
зроблю  кораблик  і  пущу  його  в  океани
щоби  закрити  в  собі  страх  між  часом  і  відстанню

сяду  за  стіл  і  одягну  кислотне  намито,
виведуть  ноги  до  вулиць,  де  сирістю  вкриті  квартали,
тільки  медузи  все  сонно  хитаються  з  листям
жалами  роблять  у  тілі  все  нові  заглиблені  рани

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315951
дата поступления 22.02.2012
дата закладки 01.03.2012


Solomia

ДЯКУЮ ТОБІ…

За  ранню  і  холодну  сіру  осінь,
бентежно-непощадний  падолист.
За  те,що  була  прірва  близько  досить,
в  ту  мить  як  був  далеко  зовсім  ти.

За  руки,що  холодні  та  нерідні,
байдужі  і  сумні  бездонні    очі,
Короткі  щастям  повні  ніжні  дні,
І  за  безсонні  довгі  темні  ночі.

За  неосяжність  бажаних  вершин,
непевність  в  наше  спільне  нове  "завтра",
За  безліч  невагомих  дивних  слів,
і  за  набридливо-напружене  мовчання.

За  невідправлені  написані  листи,
Та  вимовлені  пошепки  зізнання,
За  риторичні  міражі-думки,
І  всю  печаль...наївні  сподівання...

За  сльози,що  лилИсь  напередодні  ,
в  передчутті  розлуки-в  тишині,
За  ту,якою  стала  я  сьогодні...
За  світлий  смуток-дякую  Тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316831
дата поступления 25.02.2012
дата закладки 01.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 01.03.2012


Тали Ра

квадратики

я  тебя
помню  лишь  отчасти,
и  твои  рукогубоволосы
в  безуспешном  моем  одиночестве
зажигают  огни
внутри.
если  хочешь  бери
всю  мою  одержимую  молодость
и,  похоже,
что  зимнюю  оттепель
разрушают  твои  незвонки.
а  в  киеве
снова  галактики
разделяют  нас  на  квадратики,
твой  квадратик  и  мой  квадратик
и  какие  теперь  январи?
когда  сердце  уже  не  колотится,
я  тобою  в  вены  кололась  бы,
я  пила  бы  тебя  утром\вечером
лишь  бы  чувствовать  где-то  внутри.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317687
дата поступления 28.02.2012
дата закладки 01.03.2012


Юля Фінковська

Шепіт душі

Шепіт…
На  долоні  душа  розпростерта…
Як  ніколи  –схвильована,  ніжна,  жива.
Пелюстками  емоцій  буденність  розтерта,
Ніч  солодким  сиропом  малює  слова…
Дотик…
Несвідомий,  тонкий,ефемерний
Мимовільним  розрядом  по  тілу  пробіг.
Спалах  щастя  в  очах  –нетривалий,  мізерний,
Є  лиш  мить…Тану  я…Тане  світ…Тане  сніг…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317915
дата поступления 29.02.2012
дата закладки 01.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 29.02.2012


Той,що воює з вітряками

Мой мед

Душа-  один  сплошной    изьян:
Множество  дней,еще  більше  ран..
Любовь,как  обоюдоострый  ятаган,
И  в  голове  как  будто  барабан:
Провозглашает  громко  новый  век,
Кому  он  нужен  и  зачем?
Ведь  я  всего  лишь  жалкий  человек,
Но  я  не  виноват  ни  перед  кем!
Время  бьет  меня  нагайкой  по  лицу:
По  голове  и  по  щекам  жжот…
Но    ни  гению,  ни  подлецу,
Я  не  отдам  мой  нежный,сладкий  мед!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317609
дата поступления 28.02.2012
дата закладки 29.02.2012


Solomia

Не залишай мене із тоннами думок…

Не  залишай  мене  із  тоннами  думок,
не  лЕгкий  доля  нам  дала  екзамен,
Останній  все  ж  найважчим  є  ривок,
та  чи  від  нього  ми  багатші  станем?!

Не  обіцяй,що  все  не  буде  так,
щоб  не  були  пустими  обіцянки.
Ну  скільки  спровокованих  ще  раз,
зустрітись  треба,щоб  зійтись  назАвжди?!

Гординя  вередує  вже  роки,
ми  кинули  чуття  напризволяще  -
твоє  оте  :"чому  не  разом  ми?",
моє  оте:"так  справді  буде  краще".

Ти  не  вини  тепер,що  не  змогла
від  себе  лихі  думи  відігнати,
Давно  між  нами  крига  пролягла,
Невже  її  повік  не  розламати?!...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317489
дата поступления 28.02.2012
дата закладки 28.02.2012


Solomia

ПРОСТО*

Просто  сон...оркестр  в  сяйві  ночі,
грає  серед  тисячі  зірок.
Просто  крок...ще  крок  і  ти  у  прірві,
звичних  слів  і  не  простих  думок.
Просто  мить...і  розпочне  виставу,
знов  театр  про  людське  життя,
Ти  актор...  на  сцені  тільки  маска,
за  лаштунком  знову  каяття.
Просто  стоп...немає  порятунку,
стежки  до  повторного  буття,
Ти  герой  лише  свогО  малюнку,
за  межею  аркуша-простак.
Просто  мить...і  нас  уже  не  стане,
пролистають  книги  сторінки.
Пам'ятай,в  житті  все  зовсім  просто!
Справжнє  щастя  просто  словом  "Ти".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317202
дата поступления 27.02.2012
дата закладки 27.02.2012


Poetka

…антологія спокою…

ми  залишаємось  вірними  та  чужими
неважливо  що  навкруги  морозяне  небо  під  ногами
талими  водами  розтікається
увімкнувши  анонімні  часові  режими
тиша  на  тишу  накладається...
       _______________________________________
...є  люди  яким  особливо  потрібен  кисень  вода  та  книги
я  бачу  твої  рани  яскраво  червоні  на  вилицях
якщо  заздрість  холодна  плете  навколо  нас  інтриги
совість  заледве  жива  шкутильгає  на  милицях
відлік  почнеться  коли  доля  натягне  тятиву
із  тонких  капілярів  спокою  макраме
лагідні  ноти  світла  падатимуть  у  шовкову  траву
пам'ятай  що  і  цей  час  щастя  також  мине
як  минало  твоє  дитинство  у  мовчанні  чужих  вулиць
як  минала  туга  за  першим  смаком  причастя
мені  потрібне  насамперед  твоє  світло
щоб  наші  серця  перетнулись
і  пульс  засвідчив  початок  нового  життя  яке  розквітло
геометрія  тіл  у  просторі  ми  неповторно  далекі
ефект  перспективи  залишити  на  ніч  за  дверима  докір
я  чую  навіть  зараз  прощальний  журавлиний  клекіт
якому  бажання  залишитись  поруч  чинить  опір...
стрілки  невтомно  малюють  малюнки  із  кіл
наш  порятунок  кусати  вологі  губи  і  вірити
що  перш  ніж  любов  попаде  під  приціл
ми  почуття  тишею  перестанемо  міряти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317125
дата поступления 26.02.2012
дата закладки 27.02.2012


Юля Фінковська

Приречена бути сама собою

Де  ти  була,  як  роздавали  ролі?
Тобі  не  вистачило  жодної  із  них…
На  гнотику  беззахисної  долі
Тебе  чекають  сотні  мрій  чужих.
Де  ти  була,  як  роздавали  вірші?
Сценарію  під  назвою  «життя»…
Комусь  дістались  кращі,  комусь  –гірші,
Тобі  ж  назавжди  –    власні  відчуття
Тобі  –життя  без  сцен  і  декорацій,
Світло  в  очах  і  відблиски  калюж…
Ідеш  упевнена  без  гриму  і  овацій
Асфальтами  театру  сонних  душ.
А  знаєш,  добре  –незалежною  і  впертою,
В  світі  тіней,  наперекір  –живою!
Приречена  бути  завжди  відвертою,
Приречена  бути  сама  собою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317014
дата поступления 26.02.2012
дата закладки 27.02.2012


malinka

А ЗНАЕШЬ КАК БОЛЬНО

А  знаешь,как  больно  дышать?
Как    больно  дышать  и  не  верить...
Куда-то  скрываясь  бежать,
Закрыв  за  собою  все  двери.
Казалось  бы  ,  больно  любить,
Но  жить  не  мечтая  больнее...
По  небу,  как  облако  плыть,
Спустится  с  небес  не  умея.
А  знаешь,как  больно  не  ждать.
Ни  слова...Я  слов  не  жалею.
А  знаешь,как  трудно  дышать?
Как-будто  дышать  не  умею...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217193
дата поступления 20.10.2010
дата закладки 22.02.2012


kulbabka

Весняна повінь

Ховаю  в  жменьку  мрію  обігріту,
В  промінні  сонця  ніжиться  рука...
Чи  не  мені  натрусиш  того  цвіту,
Моя  весняна  повене  п'янка?

І  на  душі  так  стане  росянисто,
Так  завесніє  радість  у  думках!..
Розсипле  ранок  перлами  намисто,
Заструменіє  сонце  по  гілках.

І  розгойдає  яблуні  ще  сонні
Грайливий  вітер  подихом  гірським,
Шовковий  день  на  білім  підвіконні
Розсипле  мрій  достиглі  колоски.

Знайомі  кроки  скрипнуть  за  дверима,
У  груди  вдарить  лІтепло  хмільне
І  хтось  привітний  з  карими  очима
Мене  до  серця  свого  пригорне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316016
дата поступления 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012


Той,що воює з вітряками

Господні вітрила

Господь  подарував  мені  вітрила,
Господь  сказав  мені:"Пливи!"
Він  дарував
             мені  терпіння  замість  сили,
І  Мудрість  дав,як  у  сови...
І  я  спитав  у  Нього:"Де  мій  берег?"
І  Він  сказав  мені:
"твІЙ  берег  там  же,де  твій  дім!
Якщо  знайдеш  потрібні  Двері,
Сумніви,зникнуть,розтануть  як  дим!
І  я  відкрив  ті  заповітні  двері,
І  Я  зумів  тебе  знайти..
Бо  ти  і  є,мій  потаємний  берег,
Ти  апогей  моєї  Висоти!
І  щастя,і  любов,
і  сенс  і  смисл  Світу,
Ти  моя  совість,моя  кров,
Тільки  з  тобою  я  хочу  горіти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315748
дата поступления 21.02.2012
дата закладки 21.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 20.02.2012


Migelito

ГОЛОДОМ ЗА ТВОЇМ ГОЛОСОМ

Голодом  за  твоїм  чарівним  голосом  
Дорогою  цвітіння  твоєї  вроди
Думками  до  такої  бажаної  долі
Стаю  подорожнім  захворівшим  тобою

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315491
дата поступления 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012


kulbabka

Все зів'яло…

Все  зів'яло,  Боже,  все  зівяло-
Відцвіло,  відтануло  у  сні...
Сніг  ховає  в  біле  покривало
Вже  зотлілі,  проминулі  дні.

Все  зів'яло.Нащо  кличу  долю?
Завдаю  душі  своїй  жалю?
На  мою  розвінчану  тополю
Натрусило  небо  кришталю.

Розхитала  всі  мости  розлука,
Облетіли  клени  ще  торік...
Ти  пощо  у  серце  моє  стукав?
Ти  навіщо  поглядом  обпік?

-Я  тому  тривожив  тебе,мила,
Щоб  гірку  розвіяти  печаль...
Візерунком  зоряним  розшила
Темна  ніч  посріблену  вуаль.

Скоро  дні  наповняться  розмаєм,
Вкриє  сад  квітуча  пелена,
Заметіль  весільна  закружляє
Вже  не  нас,  кохана,  вже  не  нас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315473
дата поступления 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012


Solomia

ДАВАЙ СЬОГОДНІ СТРІНЕМОСЬ У СНАХ…

Давай  сьогодні  стрінемось  у  снах,
Розсудим  наболілі  "за"  і  "проти".
Хай  грає  струнами  душі,володар-страх,
Незграбні  та  фальшиві  взявши  ноти.

Давай  сьогодні  стрінемось  у  снах,
Хай  навіть  непокірна  сіра  осінь
Розвіє  наші  мрії  по  містах,
І  повертатись  вже  назад  не  схочуть.

Давай  у  них  змалюєм  наш  тандем,
Примарим  фАтум  диво-  аквареллю.
Мов  ангели  небес  святих  сягнем,
І  лебедями  спустимось  на  землю,

А  понад  ранок  звіємось  в  туман,
Щоб  простелитись  з  вітром  десь  у  полі.
Давай  сьогодні  стрінемось  у  снах,
Хоч  там  дограєм  вже  початі  ролі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313150
дата поступления 11.02.2012
дата закладки 20.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 20.02.2012


kulbabka

Ти навіщо…

Ти  навіщо  снуєш  візерунки
На  моєму  вогкому  вікні?
Вже  шукає  душа  порятунку
У  прийдешній  квітучій  весні.

Ти  навіщо  хурделиш  мій  спокій,
Доторкаючись  клавіш  німих?
На  думки  мої  щемно-глибокі
Віє  подих  сирої  зими.

І  в  душі  над  весняним  розмаєм
Сива  тінь  незворушна  лягла...
Ти  навіщо  мій  світ  розбиваєш,
Доторкнувшись  чужого  крила?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314985
дата поступления 18.02.2012
дата закладки 20.02.2012


Юля Фінковська

з цукром

Сидиш  на  кухні,  п*єш  свою  самотність.
А  що...Як  з  цукром  -  не  така  й  гірка,
в  душі  пече  уперта  незворотність
Пропущеного  в  темряві  дзвінка
Дратує  сніг,розсипаний  повсюди,
Дратують  його  теплі  ще  листи
Проміння  світла  і  щасливі  люди,
Які  завжди  доходять  до  мети!
Звучить  в  повітрі  дика  незворотність
На  ниточці  забутого  дзвінка
Сидиш  на  кухні,п*єш  свою  самотність
А  що...Як  з  цукром  -  не  така  й  гірка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315076
дата поступления 18.02.2012
дата закладки 20.02.2012


kulbabka

Донечці

Маленька  доню,  гілочко  бузкова,
Моя  потіхо,  променю  ясний!
В  замерзлу  шибку  місяця  підкова
Ясним  серпанком  сіє  ніжні  сни.

Дивлюсь  на  тебе,  тепле  моє  диво,
Яка  ж  ти  безпорадна  в  цьому  сні...
Хай  буде  в  тебе  доля  незрадлива,
Зозуля  накує  щасливих  днів!

І  янгол  твій  тебе  благословляє,
В  дарунок  дасть  надійний  оберіг,
Щоб  сад  завжди  стрічав  тебе  розмаєм,
Коли  з  далеких  вернешся  доріг.

А  поки  ти,  усміхнена  і  мила,
Витаєш  у  своїх  дитячих  снах,
Я  над  тобою  розгортаю  крила,
Мов  над  маленьким  проліском  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314634
дата поступления 17.02.2012
дата закладки 17.02.2012


Михайло Плосковітов

Ніколи…

Рахунок  дням.  От-от  іде  весна,
лелеки  білі  прилетять  із  вирію,
та  крига  на  озерах  ще  міцна,
і  вікна  вранці  ще  не  раз  відсиріють.

Ще    злитиметься  в  присмерках  зима,
жбурлятиме  сніжком  по  снах  березових,
підсніжники  розбудить  крадькома,
під  шепіт  стріх,  що  стали  нетверезими.

Розтане  сніг  на  пагорбах  зими,
у  пригорщах  несу  тобі  підсніжники,
що  розшивали  білі  килими
на    сонячних  боках  лісів  засніжених.

Чекатимеш  мене,  чи  ні?..  Я  б  знав.
Колінця  квітів  у  руках  схололи.
Ще  будуть  весни,  але  та  весна  -
до  нас  обох  не  вернеться.  Ніколи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314745
дата поступления 17.02.2012
дата закладки 17.02.2012


Чорний Кіт

Я не можу та все ж кохаю…

Я  не  можу  та  все  ж  кохаю,
Забув  би  та  нема  куди  сховатись,
Твій  образ,  твій  голос,  твої  вуста...
Я  не  плачу  та  і  не  в  силах  сміятись.

Я  закрився  від  усього  світу,
Та  втекти  від  кохання  не  можу,
І  я  б'юсь,  як  в  степу  самотня  квітка,
Що  хоче  пережити  погоду  не  гожу.

Мені  не  потрібно  жалю,
Й  на  долю  я  не  нарікаю,
Просто  не  той  шлях  я  обрав,
Взамін  самий  тепер  кохаю.

Не  знаю  чого  вже  чекати,
Вже  стільки  часу  пролетіло,
Я  вірив,  ти  ж  продала,
За  якісь  квіти  своє  тіло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314661
дата поступления 17.02.2012
дата закладки 17.02.2012


Galkka

Не потрібне. . смерть ЛГ

Не  потрібне...
По-трошки  вмирали  самотні  вірші,
У  розділі:"  Щось  непомітне",
І  твердла  лавина  у  ніжній  душі,
Мов  квітка  роздерта  тендітна.
Я  дякую  долі  за  вірних  гостей,
Що  завжди  на  вогник  заходять,
Вони  зачіпають  глибину  речей,
Що  душу  до  сказу  доводить.
Розпахнуті  двері  і  чай  весь  застиг,
Та  більше  ніхто  не  озветься,
Рядки  десь  запхаю  між  безлічі  книг,
Там  цвіль  за  чорнилом  женеться.

Самотня  смерть.....
Бездушні  слова  та  забутий  сюжет
Ліричний  герой  без  уваги,
Пробач  мене,  милий,  не  буде  банкет,
Закінчились  ролі  в  театрі.
Покрапали  сльози  -  ну  що  тут  не  так?
Чому  ці  вірші  не  потрібні,
Якщо  не  читають  -  недобрий  це  знак,
І  рими  мої  дуже  хибні.
Ну  все,  мій  герой,  тебе  відпущу,
Знайди  собі  нову  богиню,
Зізнаюсь  востаннє:  під  краплі  дощу
Без  рими  я,  може,  загину...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313498
дата поступления 12.02.2012
дата закладки 16.02.2012


Miro

Коли рвалися струни…

Привіт.  Не  так  вже  часто  згадую  тебе  
І  призабув  як  струни  гордо  рвались,  
Коли  співати  так  хотілось  щось  своє,  
А  ноти  в  глибині  душі  ховались!

Ну  як  ти  там?  Пришли  мені  листа  –  
Ти  ж  пам’ятаєш  -    я  їх  слав  безмежно.
Натхненно  й  щиро  виколисував  слова
І  сам    закохувався  в  них  необережно…

Я    скучивсь  вже  без  тих,  кого  любив,
Без  «рік»  думок,  прихованих  від  світу.
Скажи,  чи  справді  я  тоді  щось  загубив,  
Коли  здійнявся  і  відмовився  летіти?

Хто  знає?  Може  б  все  було  не  так?
І  вир  подій  змінився  тихим  штилем?
Та  тільки  ж  я  не  з  тих  людей  чий  знак
Був  з  самого  початку  зрозумілим.

Пиши  мені...  Прошу  тебе  пиши…
Щоб  пам’ять  не  встигала  забувати
Як  ми  творили  світ,  як  ми  жили,
Як  прагнули  своє  щось  збудувати.


Зустрінемось,  я  знаю,  ще  в  житті  -
Я  обернусь  щоб  знову  посміхнутись.
Переконаюсь,  що  усе    було  не  в  сні
Й  дозволю  знов  про  це  собі  забутись.

2009р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313312
дата поступления 12.02.2012
дата закладки 16.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.02.2012


Рижулька

СНІГОПАД

Снігопад  за  вікном,  снігопад  у  душі.
Я  сиджу  за  столом  і  складаю  вірші.
Виливаю  у  них  ніжну  тугу  й  любов,
Ми  з  тобою  удвох  вже  не  будемо  знов.


Замітає  той  сніг  наших  душ  почуття.
У  щасливий  наш  час  вже  нема  вороття.
Вже  не  видно  слідів,  ні  шляхів,  ні  доріг.
В  серці  свому  вогонь  зберегти  ти  не  зміг.



Снігопад  за  вікном,  снігопад  у  душі.
А  мені  лиш  залишились  мої  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314240
дата поступления 15.02.2012
дата закладки 16.02.2012


Юля Фінковська

Акро-експеримент до Дня Закоханих!

Акро-вірш  на  конкурс
Читаємо  по  літерах  перших  рядків)
зі  святом!  любіть  одне  одного  щохвилинно!

Короткий  натяк  на  твою  присутність,
Обірвані  всі  струни  і  слова…
Холодний  світ  втрачає  свою  сутність,
А  в  мріях  знову  тоне  голова.
Наївна  віра  у  твою  присутність,
Нестримна  віра  у  твою  присутність,
Я  ще  люблю,  а  отже  я  –жива  

Перегляд  снів  –це  як  перегляд  драми,
Ефір  обмежений,а  скільки  почуттів!
Реальність  поки  що  на  «Ви»  із  нами,
Ефір  обмежений,  а  так  багато  слів!
Миттєве  щастя,  мимовільна  ніжність…
А  зараз  в  нас  на  двох  є  мить!
Годинник  знов  нагадує  про  вічність,
Але  а  душі,  в  очах  –блакить,  блакить…
Є  мить!  У  нас  аж  ціла  мить!!!

Від  мрій  ніхто  не  застережений!
Солодкі,  трохи  дивні  відчуття…
Ефір,на  жаль,  таки  обмежений,  та  в  нас  попереду  –життя!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313180
дата поступления 11.02.2012
дата закладки 14.02.2012


s o v a

перекрестки зим

почему  так  далеко  вдруг  разъехались
части  сердца,  а  легко...  вру:  немыслимо...
фейерверком  вспыхнет  ночь  странно-светлая,
запятых  немой  вопрос  где-то  слышится

у  курсора  не  растает  проталина,
ярким  небом  не  светить  мониторчику,
минус  двадцать  -  это  Яндекс  сознания,
колыбельных  нерешительно-творческих

а  замёрзшие  кварталы  под  сотенный
трубочистов  дымоход  и  Kunst  кители,
виртуозно  прошагают  по  городу,
в  нарисованных  узорах  прочитанных

вот,  февраль,  такой  щипательно-солнечный,
проигрался  в  пух  и  прах  окончательно!
абрикосовым  вареньем,  без  косточек,
с  карандашного  эскиза  подхваченный

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313506
дата поступления 12.02.2012
дата закладки 14.02.2012


Poetka

…там попереду час…

...там  попереду  час  із  поглядом  що  ховає  залишки  нас  самих
пустеля  неосяжного  неба  пророкує  вічну  спрагу  молитви
найважливіші  істини  завжди  простіші  простих...
краплі  старху  вчорашнього  дня  із  очей  своїх  витри...
я  знаю  що  коли  тяжіє  погляд  зими  який  врізається  в  серце
божевілля  переростає  у  звичку  і  біль  стає  безтурботним
знаєш  більшість  із  відчуттів  доля  приправляє  червоним  перцем...
це  буде  теплий  ранок  і  неодмінно  суботній
коли  ти  відчуєш  -  сьогодні  любов  занадто  взаємна  і  невідворотна
щоб  примусити  її  страждати  колишніми  іменами...
запам'ятай  якщо  відпускають  легко  значить  люблять
тільки  словами...
підлаштуйся  під  ніч  під  її  частоти
вилікуй  кашель  який  виїдає  хрипами
теплий  дотик  до  серця  дорожчий  від  будь  якої  банкноти
небо  наповнене  яскравими  смолоскипами
які  ніколи  не  дадуть  тобі  заблукати...
згадай  як  важливо  часом  не  знати
з  ким  засинає  і  прокидається  совість...
сьогодні  я  буду  довго  тобі  перед  сном  читати
із  пам'яті  про  наш  час...
а  ти  подумки  розпинатимеш
відстань  що  так  легковажно  розділяє  нас
одним  подихом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313792
дата поступления 13.02.2012
дата закладки 14.02.2012


Galkka

З пір’я склею валентинку…

З  пір’я  склею  валентинку,
Форму  серця  піджену,
І  записку,  мов  краплинку,
На  звороті  зачеплю.
Хай  її  підхопить  вітер,
Понесе  у  далечінь,
Не  чіпайте  її  віти,
Не  несіть  сніжинки  в  тінь.
Хай  сердечко,  хоч  і  з  пір’я,
В  руки  милого  впаде,
Буде  в  нас  нове  повір’я,
Що  це  щастя  принесе.
Розкривай,  хутчіш  записку,
І  бажання  моє  взнай,
Щоб  кохання,  мов  іриска,
Принесло  нестримний  рай.
Вже  послання  полетіло,
Та  проблема  є  одна:
Я  ж  взаємного  хотіла,
Та  чомусь  це  не  внесла....
Довгий  час  годинник  ниє:
Де  весна  і  де  весна?
Може  він  не  розуміє,
Що  не  прийде  більш  вона..
Ну  а  може  буде  сонце?
Може  фразу  зрозумів?
Видивляюсь  крізь  віконце,
Щоб  відразу  полонив..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313689
дата поступления 13.02.2012
дата закладки 14.02.2012


Михайло Плосковітов

…чекаєш свята Валентина

Ти  теж  чекаєш  свята  Валентина
(або  хоча  б  простих  життєвих  змін).
Зима  за  ніч,  поодаль  від  стежини,
закутала  берізку  до  колін.

Ще  й  на  вікні  азалія  розквітла
під  шепіт  ледве  теплих  батарей,
а  білий  іній  від  нічного  вітру
проліз  у  шпарки  замкнених  дверей.

Кімнатна  тиша  тулиться  в  долоні,
мороз  на  шибці  птахів  нахолов…
Невже  ота  весна  на  підвіконні
нагадує  про  втрачену  любов?

Можливо…  мріям  збутися.  Сьогодні?
З-під  ковдри  хукнеш  -  пара  із  легень,
дарма,  що  хатні  капці  ще  холодні  -    
сьогодні  ж  свято  –  Валентинів  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313677
дата поступления 13.02.2012
дата закладки 14.02.2012


Galkka

Недоказані слова…. .

Недоказані  слова  нанесли  трутку  решткам  свідомості.
Немов  наркоз,  що  змушує  думати,  що  ти  ще  досі  в  казці,
Та  ще  недолетіла  до  краю  хмільної  невагомості,
Я  там  з  тобою  ніжусь  ще  в  ритмі  вальсу  у  віденській  масці.

Недоотримане  задоволення  тобою  -  спазм  емоцій.
Немов  привид,  ще  тягнеться  рука  до  тіні  твоєї  спини,
Ілюзія  міцності  кришиться,  мов  шквал  дешевих  овацій,
Не  відчувала  в  тілах  жаркої,  морозної,  злої  зими.

Інтим  -  лише  імпульс  у  здичілих  м’язах,  що  веде  до  серця,
Безмежних  шовкових  тенет  з  первоцвітними  гранями  душі,
Діамантів,  що  виблискують  у  темних  коридорах  щастя,
Коли  ми  скажені  стояли  на  краю,  шаленої  межі.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313021
дата поступления 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012


kulbabka

І не тому…

Чи  я  колись  повЕрнуся  сюди-
У  місто  снів,  ілюзій  та  кохання?
Сніг  замете  залишені  сліди
І  відбере  надмірні  сподівання

На  зустріч  теплу  в  сяйві  ліхтарів,
Палкі  зізнання,  дотики  жагучі
І  півмільйона  зоряних  вогнів,
Що  сіють  в  душу  спалахи  блискучі.

І  той  солодкий  присмак  мигдалю,
Що  з  вуст  зірвала  краплею  отрути-
І  не  тому,  що  я  тебе  люблю,
А  лиш  тому,  щоб  іншого  забути...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313040
дата поступления 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012


Solomia

Розлучаються навіть ЗАКОХАНІ*

Розтривожені  сни  так  грозились  нам  стати  пророчими,
Бились  птАхи  крилом  у  вікно-передвісники  сліз.
Певно  ми  десь  в  думках  свою  долю,ЩАСЛИВІ,  наврочили,
Навіть  мрія,і  та  розвела  перехрестя  доріг.

Так!  Простіше  було  б  розчинитись  із  літніми  грозами,
Чи  росою  зраннЯ  оповити  краєчки  повік,
Тільки  пам'ять  жива,і  заповнюють  тишу  всі  спогади,
Осідають  мов  пил  десь  на  дні  молодої  душі.

Не  забути  вже  їй  як  горіли  ті  очі  сполохані,
Що  манили,мов  зорі  ясні,в  свій  солодкий  полон,
Та  таке  те  життя-розлучаються  навіть  ЗАКОХАНІ,
Ті,що  грілись  щодня  лиш  теплом  найрідніших  долонь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312972
дата поступления 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012


Solomia

ЩАСТЯ

У  щастя  очі  синьої  блакиті.
Мов  кришталЮ  гірського  -  чистоти,
І  повні  неземної  доброти,
Такі  хмільні  і  спокоєм  налиті.

У  щастя  смак  немов  бджолиний  мед,
Ніжно-терпкий,солодкО-карамельний,
І  аромат  духмяний  та  п'янкий,
Немов  душі  звабливий,  легкий  злет.

У  нім  весняний,світлий,  теплий  день,
І  сонце  залишається  в  зеніті,
Сади  стоять  в  яскравім  білім  цвіті,
Від  солов'їних  радісних  пісень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312726
дата поступления 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012


Ендрю Мітін

Знаю, что ненавидишь меня

Знаю,что  ненавидишь  меня.
У  кошки  с  собакой  побольше  симпатий.
День  за  днем  забирает  зима
И  мы  засыпаем  по  разным  кроватям.


На  дорогах  белые  перья.
Прошепчу  нелюбимой"люблю",
Ведь  ей  легко  словам  поверить,
Но  я  поверить  не  смогу.


Знаю,что  ненавидишь  меня.
У  кошки  с  собакой  побольше  симпатий.
В  небе  сумрачном  тает  луна,
Да  теперь  ее  не  достать  мне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312294
дата поступления 08.02.2012
дата закладки 10.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012


Той,що воює з вітряками

Душа в твоей ладони

Душа  моя  в  твоей  ладони,
Береги  ее,  родная,  береги….
Чувства  честные  как  патроны:
Они  спасают  меня  от  тоски!
Пули  не    знают,не  ведают  лжи,
Они  либо  летят  к  цели,либо  нет,
Держи  меня  крепче,  держи…
Ведь,ты  моя  радость,мой  свет!
 Ведь  ты  моя  слабость,
Ты  -светлая,сладкая  боль…
Мой  труд,моя  усталость,
Я  сам  выбрал  тебе  эту    роль!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312527
дата поступления 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Alex-dr_7(tericon)

виртуальное

Он  ей  писал:  -  Спасибо,  Вам,  мадам,
что  Вы  мне  дороги  для  жизни  виртуальной,
конечно  же,  хотелось  чтоб  реальной,
Но  здесь,  увы,  не  повезло  уж  нам.

Она  в  ответ  печатала  ему:
-  Хотелось  с  Вами  поболтать  мне  "в  скайпе",
увы,  но  муж  мой  рядом  спит  в  кровати,
поэтому  тихонечко  пишу.  

Их  переписка  длится  уж  давно,
Их  души  виртуально  породнились,
И  кажется,  наверняка  влюбились,
Но  быть  реальной  парой  не  дано.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311932
дата поступления 06.02.2012
дата закладки 09.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.02.2012


oleg lytvin

Будяк

В  одному  болоті  виросла  троянда,
Її  оточували  лиш  лобода  і  будяки,
Вона,  інколи  вела  себе  немов  лаванда,
Поглядом  стріляла  гордо,  як  з  гори.

Собою  милувалась,  тішилась,  цвіла,
Критикувала  всіх  в  болоті,
Мовляв,  тут  тільки  я  одна  така,
Маю  бути  і  в  повазі,  і  в  турботі.

Прийшло  спекотне  літо,  сонце  жарить,
Усі  спокійно  ждуть  дощу,
Тільки  троянда  лихом  марить,
«  що  ж  буде,  я  не  будяк,  я  ж  помру»!

Заспокоюють  троянду,  «все  добре  буде»,
«та  що  ти  говориш?ти  що    дурак»?
Тут  із  під  пенька  вилазить  рак  –
«заспокойся  ти..  ти  ж  звичайнісінький  будяк»!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312439
дата поступления 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Михайло Плосковітов

Ще й не весна…

Ще  й  не  весна,  і  на  щоках  –  рум’янець,
холодний  привид  сковує  поля,
і  за  плечима  днів  буденних  ранець,
де  серед  цвіту  –  зламане  гілля.

Зима  столика    по  кленових  спинах
лікує  білим    втрачені  літа.
В  тяжкі  прошиті  грона  горобини
мороз  найперший  солод  заплітав.

Відверто  тиша  тулиться  до  клена
під  тріснуте,  у  заметіль,  плече…
Невже  це  ти,  подумала  про  мене,  
Що,  так  рум’янець  на  щоках  пече.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312374
дата поступления 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 08.02.2012


Adele

Пустота в душі…

Не  приходь  до  мене  ніччю  -  
Не  чекаю  я  тебе.
І  твоя  жага  із  злістю
Більш  мене  не  доторкне.

Охолола  я,  коханий.
Зрозумій  й  забудь  усе.
Ти  в  мені  убив  печалі,
Ти  в  мені  втопив  мене.

Не  благай  і  не  вертайся  -  
Більше  шансів  не  даю,
Більше,  сонце,  не  старайся  -  
Більше  мук  я  не  стерплю.

Ти  мені  байдужий,  милий.
Хоч  -  іди,  а  хоч  -  сиди.
Хочеш  -  душу  мені  вилий,
Хочеш  -  казку  розкажи.

Але  більш  в  моєму  серці
Не  запалиться  іскра,
Не  залишиться  й  на  денці  -  
Всю  любов  ти  розплескав.

Не  шукай  в  мені  знов  світла  -  
Я  колись  все  віддала
У  твої  чорнющі  руки,
Як  любити  ще  могла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312325
дата поступления 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 08.02.2012


Юля Фінковська

Байдужі відстані, їм завжди все одно…

Байдужі  відстані,  замерзлі  магістралі,
Життя  біжить,  минає  в  метушні.
Заплутуюсь  у  поглядах…Що  далі?
Знову  м’які,  сирково  -  м’ятні  дні.
Байдужий  час,  йому  завжди  все  рівно,
Байдужий  сніг  –прозорим    вальсом  вниз…
Хтось  дивиться  у  небеса  наївно,
Для  когось  щирість  –дорогий  каприз.
Думки,  як  завжди,  не  дають  заснути,
Останній  вогник  міста  відгорів.
Я  хочу  твою  душу  пригорнути,
Я  мрію,щоб  і  ти  цього  хотів…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312145
дата поступления 07.02.2012
дата закладки 08.02.2012


Анна Демченко

Реквием

...Здесь  где-то,  стук  колес  звучал  как  выстрел.
И  в  тот  же  час,  ни  возгласов,  ни  стонов...
В  руках  чуть-чуть  шумел  букет  из  листьев,
а  месяц  пропадал  в  тени  у  кленов.

Не  повторюсь  ему:  "прости"  и  "здравствуй",
не  стану  упрекать,  что  слушал  молча.
Он  словно  плакал  шлейфом  ярко-красным,
а  я  листву  его...  от  горя  в  клочья!

Иду  вперед,  бросая  камни  в  пропасть.
Хочу  забыть,  потери  боль,  и  вкус  ироний.
Чтоб  навсегда  стереть  тот  прежний  образ,
где  я  одна  стояла  на  перроне.

Где  в  доме  пусто,  только  ночь  в  окно  стучится.
Пылится  образ  среди  сотни  фотографий.
Мой  Благоверный,  мне  хотелось  излечиться.
А  не  писать  стихи  для  эпитафий.

...
Нависли  тучи  над  холмом  и  над  рекою,
И  стало  слышно  как  бьют  капли  по  зонту.
Я  вновь  мечтаю,  как  коснусь  тебя  рукою...
И  осознать  что  -  нет...
я  не  смогу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312101
дата поступления 07.02.2012
дата закладки 07.02.2012


Ветра

Зима замерзает цифрами на стекле

Зима  замерзает  цифрами  на  стекле.
Гудки  леденеют,  прячутся  в  телефоне.
Шаги  о-сты-ва-ют.  Время  -  не  отогреть...    
Зима  выдыхает.  Медленно.  С  тихим  стоном
пытаясь  сказать  что-то.  Звуки  скользят  к  ногам.        
На  окнах  -  седая  муть.  Словно  легкий  пепел.
     
День  замер  меж  слов  "темнота"  и  "светел".
День  выменян  кем-то  на  гул  в  твоих  проводах,
на  песню,  что  ветер  тихонько  поет  во  сне,
сплетая  слова  в  причудливые  узоры...

А  там,  за  окном  кто-то  высыпал  свежий  снег
и  выстирал  добела  серый-серый  город...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311004
дата поступления 03.02.2012
дата закладки 07.02.2012


Селен

Архитектоника Пустоты

     Относительность

Опадающий  лист
в  толпе  полуде́нной
извечно  спешащих  людей
-  
апофеоз  бессмысленности


Опадающий  лист
в  лесу
бездыханно-обездвиженном
-  
трепет  жизни  всеомысленной



     По  ночам  просыпаются  свечи

Ветром    обласканный    пламени    ло́скут
время    торопится    каплями    воска
свечи    встречают    рассвет

Свечи    вчера    зажигали    под    ужин
и    грели    мы    души    потоком    тепла
но    больше    огонь    нам    не    нужен
потушим    
мерцающий    пламенный    пляс

А    время    отнюдь    не    угаснет
и    свечи
(как    плаху)
встречают    рассвет

́

         ***



Зачатие        молчания
в        свече        угасающей

Две        секунды        до        рождения

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277573
дата поступления 29.08.2011
дата закладки 07.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 07.02.2012


Міщишина Христина

Вихід є завжди

Здається  інколи,  що  виходу  нема.
Сніг  на  вустах  і  пухнастих  віях.
Здається  інколи,  що  ти  живеш  дарма.
А  інколи,  що  жити  ти  не  вмієш.

Я  обираю  стежку  -  знов  не  та,
Кажу  слова  -  і  не  влучаю  в  цілі.
Зруйнована,  пригнічена,  пуста...
І  знову  думка:  жити  я  не  вмію.

Де  мрії  тихі,  що  зігріють  час?
Лише  безглуздя  і  слова  глузливі.
У  серці  вогник,  що  ледь  жеврів,  згас
І  почуття  безмовні  і  лякливі.

Мені  б  кричати,  що  тебе  люблю!
Але  навіщо?...  Все-одно  не  чуєш...
Тебе  ненавиджу  я  і  себе  молю
Усе  забути.  Бо  життя  змарную...

І  інколи  здається,  що  дарма
Іду  кудись,  комусь  я  посміхаюсь...
А  за  вікном  розлючена  зима
Холодним  снігом  вікна  замітає...́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311821
дата поступления 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012


Юра...

Образи спустошені, відображення розмиті…

Образи  спустошені,  відображення  розмиті,
немає  рівноваги…  
терези  вверх…  вниз  поспішно…
я  немов  від  всіх  закритий,
лишній…

ковтаю  зИму,  запиваю  снігом,
намагаюсь  дотягнути  до  весни,
стомлений  циклічним  бігом…
Заметені  мости…

З  мінусовкою  банальною,
намагався  стати  справжнім…
не  вмію  я  брехати,  хоч  і  живу  буквальною
реальністю,  та  інколи  колажним
світом…
де  образи  спустошені,  відображення  розмиті,
та  саме  головне…  це  –  
жити  ….  жити….  жити…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311520
дата поступления 05.02.2012
дата закладки 06.02.2012


Poetka

…із надлишкових правд…

"Xрани  Вас  Бог  от  слепоты  
И  от  нежданного  прозренья..."
                                   О.АРЕФЬЕВА
__________________________________

...сховай  під  підкладкою  свого  черевика  аркуш  на  якому
викарбовані  магічні  руни
нам  треба  втікати  мерщій  від  любові  якій  ніколи  не  стати  правдою...
бігти  через  час  через  відстань  щоб  зупинитись  і  відчути
ти  уже  так  далеко  що  волею-неволею  стаєш  зрадою...
щоб  отримати  право  на  ще  одну  вічність  достатньою  відпустити  
вчорашній  день
я  боюсь  втратити  навіть  цю  холодну  прокляту  зиму
для  якої  моє  серце  -  мішень...
головне  не  дивитись  на  життя  крізь  прорізи  твоєї  присутності
головне  знати  міру  кожному  щастю  і  впевнено  покидати
порожні  перони  твоєї  відсутності...
знаєш
саме  так  можна  навчитись  мистецтву  безболісно  вбивати...

слухати  важче  насправді  аніж  говорити
серце  занадто  мале  щоб  ми  в  ньому  могли  розминутись
і  тиші  тьм*яніють  колорити
дай  мені  землю  від  якої  я  б  могла  відштовхнутись
у  твоє  небо  
і  якщо  я  не  дай  Бог
виберу  невірні  маршрути
пообіцяй  що  ти  зможеш  мене
у  собі  розірвати  на  шматки
викинути
і  забути...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311641
дата поступления 05.02.2012
дата закладки 06.02.2012


Невгамовний

ДУША НЕ СПИТЬ…

А  я  чекаю  на  твої  листи,  
Засніженими  тихими  ночами
Відверто  розмовляю  з  небесами,  
Вискубуючи  зірки  з  темноти.

І  ледь  помітний  шепіт  диво-ночі
Перекладаю  на  одну  із  мов,
А  музика,  що  ангельська  немов,
Запам"ятовуватись  аж  ніяк  не  хоче.

Течуть  рікою  чарівниці-ноти
І  незнайомими  акордами  співа,
Мелодію  поклавши  на  слова,
Душа,  що  закохалась  у  турботи.

І  ніжне  світло,  що  із  темноти,
Осяє  у  житті  тобі  дорогу,
В  тяжкі  часи  прийде  на  допомогу...
                                                                     Я  так  чекаю...на  твої  листи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311084
дата поступления 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.02.2012


kulbabka

Не приручай

А  ти  пішов-без  дотиків,  без  слів,
Сховав  в  кишені  теплу  жменю  світла...
Холодний  ранок  сріблом  продзвенів
І  в  серці  в  мене  паморозь  розквітла.

Та  перетруться  зерна  гіркоти
Пекучі  сльози  висохнуть  на  віях.  
Не  дозволяй  коханню  зацвісти
Там,  де  немає  проблиску  надії.

І  серед  снігу  не  буди  розмай,
Хай  слів  зрадливих  не  шепочуть  губи!..
Не  приручай,  молю,  не  приручай
Допоки  сам  безтямно  не  полюбиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310572
дата поступления 01.02.2012
дата закладки 01.02.2012


Нея Легна

ЗАКОХАНІ

І
                           знов  блукаю  парком,  переходжу  міст,  
                           та  випадково  чую  часточку  розмови.
                           ось  знову,  не  втрачаючи  свій  хист
                           диктує  наполегливо  умови
ВІН...
                           стаю,  замислюючись  на  хвилину,
                           і  тиша  завмирає,  згущує  повітря.
                           у  думці  жертви:  "Кину/не  кину",  -  
                           а  він  уміло  знов  нанизує  на  вістря
ЇЇ...

Й
                         щораз  обдумуючи  кожне  слово
                         старанно  в  них  вкладає  почуття,
                         безглуздо  усміхається  медово  
                         й  надовго  поринає  в  забуття
ВОНА...
                         коли  у  них  було  все  так  чудесно,
                         коли  всі  негаразди  оминали  разом,
                         а  її  очі  ще  світилися  небесно...
                         можливо  все  ж  покине  іншим  разом
ЙОГО...
                         сценарій  змінюється  і  росте  експресія
                         і  вибору  у  них  обох  уже  немає...
                         а  далі  все  росте  й  росте  агресія,
                         й  нікому  не  важливо  хто  кого  
КОХАЄ!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283634
дата поступления 30.09.2011
дата закладки 01.02.2012


Mellani

Я втрачаю тебе у часі . . ( соплі )

Я  втрачаю  тебе  у  часі  
Очі,  спогади,  миті,  думки.
Розпливаються  сказані  фрази,
Розриваються  сторінки.

Я  тікаю  від  тебе  ночами
Коли  навіть  тінь  твоя  спить.
Змиваючи  все  дощами,
Бо  ще  досі  з  ліва  щемить.

Не  вривайся  у  моє  серце  
Там  немає  нікому  місця.
Я  ще  досі  з  тим  самим  перцем
І  мене  вже  й  сам  чорт  боїться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310521
дата поступления 01.02.2012
дата закладки 01.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 01.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 01.02.2012


hronik

Не вбивай мене віршем!

Не  вбивай  мене  сьогодні  ти  віршем,
Не  вбивай  морально  -  і  навіщо?
І  так  отрута  в  серденьку  тече,
Дощі  трикляті  з  вітром  свищуть.

Не  вбивай  мене  сьогодні  ти  віршем,
Не  ріж  ментальності  на  клапті,
Вже  краще  дай  ти  калію  з  борщем,
Щоб  припинилися  страшні  напасті...

Не  вбивай  мене  сьогодні  ти  віршем,
Не  вбивай  морально  -  і  навіщо?
І  так  отрута  в  серденьку  тече,
Дощі  трикляті  з  вітром  свищуть.

27.01.2012  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309443
дата поступления 27.01.2012
дата закладки 31.01.2012


Blondberry

Душею для душі

Втікала  від  долі  тендітна  душа
Й,  спіткнувшись  об  щастя,  злетіла  у  небо.
Та  втратила  знову  останній  вже  шанс,
Упала  на  землю,  бо,  кажуть,  так  треба.

Зібрала  всю  волю  і  силу  в  кулак,
Криваве  намисто  з  кохання  вдягнула,
Вплела  у  косу  лиш  волошки  та  мак
Й  побігла  кудись.  Лиш  куди  -  вже  й  забула.

Згубила  в  дорозі  і  серце,  й  чуття,
Розвіялись  коси  у  полі  вітрами.
Поклала  в  кишеню  нікчемне  життя
Й  блукати  пода́лась  глухими  стежками.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267577
дата поступления 28.06.2011
дата закладки 31.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 31.01.2012


MC_Yorick

На клавішах ночі

Знову  сонце  сяде  а  ти  не  зі  мною
І  новий  світанок  зустріну  з  журбою
Без  твоїх  очей  марево  ночей
Не  дає  мені  сну
Хоч  не  знаю  як  але  все  ж  я  скажу

ПРИСПІВ:

Такі  прості  слова
Зірвуться  з  моїх  вуст
Разом  із  теплого  вітру  тремтінням
Такі  прості  слова
Це  сон  чи  на  яву
І  наче  в  єдине  сплелись  наші  тіні
На  клавішах  ночі...  нам  зіграє...  хтось  дивний  блюз
Я  тобі  прошепочу  -  Я  ТЕБЕ  ЛЮБЛЮ

Знаєш  як  тремтять  у  долонях  долоні
Погляд  єдиний  і  серце  в  полоні
Бачить  навіть  місяць
Що  немає  місця
В  небі  моєму  для  інших  зірок
І  для  мене  щастя  назустріч  твій  крок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310228
дата поступления 30.01.2012
дата закладки 30.01.2012


НАДЕЖДА М.

Вопреки всему, на окне весна…

Ночь.  Зима.  Метель.Спряталась  луна.
Тёплая  постель.  Вновь  без  сна...  Одна.

Как  далёк  апрель...Стану  у  окна.
Рвётся  дверь  с  петель.  Снег,  как  мошкара.

Вопреки  всему,  на  окне  весна.
Сердцу  моему  снова  не  до  сна.

Вдруг  расцвёл  цветок.  Вот  так  чудеса!
Белый  лепесток  мне  не  описать.  

Снова  я  в  плену  мыслей  и  желаний.
Только  цену  знаю    всех  моих  мечтаний.

Жаль,  тебя  понять  так  и  не  смогла...
На  дворе  всё  тише...  И  луна  видна.

А  постель  остыла...  Ох,  как  холодна!
Излечу  я  раны,  только  до  утра...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309957
дата поступления 29.01.2012
дата закладки 30.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 30.01.2012


Poetka

…remember…

...тиша  -  це  те  що  ми  за  короткий  час  навчились  ділити  на  двох
чутливість  твоїх  пальців  зростає  з  кожним  дотиком  до  дзеркала
часу
у  кожного  із  нас  за  плечима  стіна  минулих  вражень  минулих
епох
і  спогади...широкі  немов  рівнини  Канзасу...
наші  ілюзії  часто  змінюють  свої  обличчя
завтра  доведеться  терпляче  чекати  на  чергову  правду...
я  зі  страхом  втрати  цілую  твоє  передпліччя
ніжно  та  спрагло...
що  вдіяти  коли  вино  стає  цикутою
коли  цукор  стає  сіллю...
коли  ти  так  невтомно  стукаєш
у  чужі  володіння...
це  історія  про  те  як  потрапляють  чужі  сни  у  твої  обійми
після  повені  вода  відступає  залишаючи  по  собі  пісок...
починається  новий  день...нові  війни
під  час  яких  холод  торкається  навіть  кісток...
кров  стає  надто  залежною  від  кисню
яким  ти  дихаєш
коли  нарешті  тебе  починають  слухати  і  розуміти
ніч  вривається  у  кімнату  риссю...
на  кожне  навіть  найменше  щастя  бог  накладає  ліміти...
і  наспраді  його  таки  можна  пробачити  і  зрозуміти
занадто  щасливі  люди
забувають  про  нього
неначе  про  батьків
дорослі  діти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309963
дата поступления 29.01.2012
дата закладки 30.01.2012


kulbabka

Колись усе повториться…

Колись  усе  повториться  на  світі:
Зими  буденні  і  святкові  дні,
Весняні  ранки,  сонцем  обігріті
Липневі  ночі,  теплі  і  хмільні...

І  буде  знову  тлінна  золотавінь,
В  старому  сквері  мідний  падолист,
Гучних  дощів  розсипані  октави
І  завірюх  такий  протяжний  свист...

І  вкотре  будуть  райдуги  цвісти
Барвистим  сяйвом  десь  на  видноколі...
Колись  усе  повториться!Лиш  ти
Для  мене  не  повторишся  ніколи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309504
дата поступления 27.01.2012
дата закладки 29.01.2012


LaurA

Падежи…

В  астрале  встречаемся,..  где-то
Реально  встречаемся,..  с  кем-  то
В  любви  признаемся,..  кому-  то
Живем,  не  любя,    мы,..  кого-то
И  призрачно-счастливо    в  мире  фантазий        
Нами,  к  несчастью,  забытом,...  зачем  -  то.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307351
дата поступления 18.01.2012
дата закладки 27.01.2012


MC_Yorick

Каюсь

Ніч  упала  на  плечі  мені
Наче  мокрий  холодний  сніг
Тільки  тіні  зірок  на  стіні
Я  із  сином  у  темній  кімнаті
І  шепоче  молитву  малюк
Тебе  Боже  я  так  люблю
Захисти  тата  й  маму  мою
Це  на  мене,  на  грішного  натяк

ПРИСПІВ:

І  я  очі  свої
Тихо  вниз  опускаю
Поруч  Отче  стоїш  
А  я  каюсь...  каюсь
Наче  камінь  в  душі
У  грудях  болить  так
І  шепочуть  вуста  молитву

Побіліла  від  снігу  земля
Вже  заснуло  моє  маля
А  я  все  ще  молюся  бо  я
Надто  довго  грішив,  о  мій  Боже
Замість  шану  донести  Тобі
Я  немов  проти  течії  біг
Своїм  рідним  приносив  біль
Який  зможе  терпіти  не  кожен

ПРИСПІВ:

І  я  очі  свої
Тихо  вниз  опускаю
Поруч  Отче  стоїш  
А  я  каюсь...  каюсь
Наче  камінь  в  душі
У  грудях  болить  так
І  шепочуть  вуста  молитву

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309370
дата поступления 26.01.2012
дата закладки 27.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 26.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 26.01.2012


Той,що воює з вітряками

CЛЕПАЯ ГРУСТЬ (ПЫЛЬ)

Слепая  грусть,как  выстрел,
На  то  она  и  грусть,
Имя  твое  на  сердце  высек,
Стихи  твои  я  знаю  наизусть…
Слепая  грусть  как  выстрел,
На  то  она  и  грусть,
Родное  имя  в  сердце  высек,
Любви  твоей  я  больше  не  напьюсь!
Мой  удел-слабость  и  жалость,
Растоптаны  и  чувства  и  слова,
Я-  пыль,я  грязь,  я  вечная  усталость,
На  стоптанных  сандалиях  раба!
     24.01.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308806
дата поступления 24.01.2012
дата закладки 25.01.2012


s o v a

горизонт в белом, но это доступно

нет  ответов,  только  снег,
которого  так  давно  не  было  слышно
трюфельный  вечер  горчит,
кто  ему  не  угодил  непонятно...

а  в  паузах  ночей
маленьким  колокольчиком  
напоминания
звонко  так,  заливисто.
лю...

твои  пальцы  пахнут
мандаринами,
едва  касаясь  моих  губ,
обжигают  страстью
и  сводят  с  ума

фабрики  и  пароходы
не  сравнятся
с  этой  наполненностью
 


___
наверно  оно  было  вечно,  
как  и  ты,  как  и  я.
вспомнилось

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308161
дата поступления 21.01.2012
дата закладки 24.01.2012


s o v a

квадрат гіпотенузи

коли  між  стелями  розхристані  думки
шукають  ночами  пристанку  і  турботи,
ти  між  рядків,  між  поглядів  стрімких,
за  посмішками,  все  гаразд,  не  проти...
___
коли  безсоння  бродить  спрагло  містом
співаючи  із  вітром  в  унісон,
ти  не  шукай  чарівних  слів  намисто,
не  варто  -  це  весела  гра,  як  сон
___

муз.
Federica  Camba  -  Magari  Oppure  No

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298154
дата поступления 06.12.2011
дата закладки 24.01.2012


Іванна Шкромида

Бракне кави

Кава  злічена,
кофеїну  бракне  для  нових  сновидінь.
Паралічами
застигли  поряд  фіранки
засмальцьовані.
Вітер  не  приходить  в  гості,  не  куйовдить  волосся,
а  втім,  бути  вітряною    не  означає
розплітати  коси
і  в  тарілках  порожніх  шукати
відчаю  й  зіпсованості.
О  боже,
я  говорю  зараз  із  шматком  паперу,
що  під  руками  лежить  місяцями.
Почекайте  ще  кілька  хвилин,
і  моя  турбота  про  себе  зійде  нанівець,
розкришить  останній  кусень  хліба  на  підлозі
і  спатиме,  спатиме,
як  до  того  ніхто  ще  не  спав.
І  сто  хвилин  їй  не  вистачить,
чи  сто  одної  забутої  кимось.
Тай  музика  в  ній  не  пробудить
нічого  живого.
Світ    змінюється  докорінно,
руйнуючи  стереотипи  ночей.
Бракне  кави,  спокою  і  натхнення...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308614
дата поступления 23.01.2012
дата закладки 24.01.2012


Юра...

Я з тобою…

Уже  не  сам…  але  присмак  самотності  в  горлі,
вітром  розвіяна  тиша  збудованих  правил…
ніби  пластинка  по  колу  в  старій  радіолі
ходив  я  без  тебе,  дряпавши  все,  але  мало
було…  Та  вдосталь  тепер…  я    з  тобою...  і  чесний,
і  більше  ніхто  не  потрібний  для  мене  лишень
ти….  Будь  поруч  завжди,  навіть  коли  без  адреси
я  блукаю  по  світу,  ніби  відкрита  мішень…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308525
дата поступления 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012


Poetka

…к тому кто рядом…

"Тех  нет  объятий,  чтоб  не  разошлись
 Как  стрелки  в  полночь."
           И.БРОДСКИЙ
_________________________________________________

...будущее  никогда  не  станет  ближе  чем  прошлое
коридор  ведущий  к  нему  длиннее  в  сто  раз  чем
коридоры  Рейхстага
антикризисная  помощь  вставляет  монеты
в  дверные  пробелы
время  всегда  начинает  разговор  шепотом
и  будто  с  похмелья  ...
стареют  ночи  если  слишком  долго  ты  проводишь  их  наедине  ...
каждая  на  несколько  десятков  лет  ...
я  возвращаюсь  к  забытым  квартирам
в  которых  только  разбитые  стёкла  и  летают  мыши  летучие
я  ищу  там  то  что  позволило  стать
мне  -  собой  тебе  -  чужим...
и  даже  если  воздух  на  самом  деле  гораздо  тоньше
и  прозрачнее  чем  мы  думаем
жизнь  всегда  сможет  начаться  и  без  твоего  присутствия  
но  что  это  будет  за  жизнь?..
в  привокзальных  гостинницах  сердца  прикрывают
белыми  простынями
и  оставляют  письмо:
"слишком  много  правды  попало  в  это  сердце"
камни  согреты  луной  молча  отдают  тепло
случайному  взгляду...
среди  плотности  снега
спрятана  поэзия  которая  пишется  временем
моего  существования  в  твоем
хотя  и  вымышленном  но
зато  таком  уютном  мирке...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308367
дата поступления 22.01.2012
дата закладки 23.01.2012


kulbabka

Перехолонь у паморозь нічну…

Перехолонь  у  паморозь  нічну,
Зимову  тишу,  зоряно-погожу...
Гірку  образу  якось  проковтну,
Та  нелюбов-не  прилюблю,  не  зможу...

Гірку  образу  згодом  відболю-
Переживу,  відплАчу,  як  умію...
Лиш  не  промов  пекуче  "не  люблю",
Не  загаси  ще  тліючу  надію...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308366
дата поступления 22.01.2012
дата закладки 23.01.2012


hronik

Обійми мене…

Ти  обійми  мене  у  горі  і  нещасті,
Притиш  у  серці  бурю,  ураган,
Нехай  повсюди  обминають  нас  напасті,
А  сонце  світить  радо  в  тиху  рань.

Ти  обійми  мене  при  світлому  прозрінні  -
Життя  таке  коротке  і  складне  -
Нехай  думки  у  лячностях  незримих
Дадуть  нам  радість,  щастя  над  усе!

21.01.2012  року      Місто  обіймів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308150
дата поступления 21.01.2012
дата закладки 23.01.2012


Gerasimova Alyona

НЕ РАЗОМ, НЕ ОКРЕМО…

Не  разом,  не  окремо,
Він  в  залі,  ти  на  кухні,
Він  вірш,  а  ти  поема,
Він  свято,  а  ти  будні.

Ні  подихом,  ні  вітром,
Його  не  приворожиш,
Він  народився  літом,
А  ти  без  зим  не  можеш.

Не  разом,  не  окремо,
Та  губи  божевільні,
Складаючи  дилему,
Шепочуть,  ви  же  рідні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307834
дата поступления 20.01.2012
дата закладки 21.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.01.2012


Чорний Кіт

Так хочу пережити смерть кохання…

Так  хочу  пережити  смерть  кохання,
Вдихнути,  щоб  по  тілу  знов  побігла  кров,
Щоб  запах  гнилі,  сліз  й  забутого  страждання,
Почистила  хоча  б  якась,  та  все  ж  нова  любов...

Щоб  більш  не  рвало  душу  на  шматочки  світла,
Які  згорівши  попіл  залишають  на  легенях,
І  сіль  в  сльозах  так  виїдала  сушу,
В  таких  спрацьованих  і  мужніх  жменях.

Так  хочу  пережити  смерть  кохання,
Очиститись  і  руки  добре  змити,
Хоч  я  навчився  бути  сам,
Та  все  ж  у  парі  хочу  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307983
дата поступления 21.01.2012
дата закладки 21.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.01.2012


Migelito

НЕ БУДЬ ВАР'ЯТОМ

Не  будь  вар'ятом  прийди  скажи  признайся  втратив
Свободу  продано  навіки  чужим  відміним  слідопитам
Кричи  пиши  листи  до  неба  лишень  не  лайся
Тепер  залежний  сміло  від  примхливих  вражень

Король  князі  принцеси  їхня  челядь
Керують  мотузками  що  прив'язані  до  тебе
Ти  відчуваєш  ноги  руки  мозок  твій  вже  терпне
Це  нагорода  за  нецінування  вічну  впертість

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307501
дата поступления 19.01.2012
дата закладки 20.01.2012


Poetka

…мій затишний спокій…

...напрочуд  легко  довіряти  коли  перестаєш  боятись  обману
є  ще  сотні  пісень  які  можна  співати  коли  наодинці  з  собою...
завжди  можна  знайти  свіжовириту  яму-
звірячої  пастки...
але  навіть  якщо  ми  з  тобою  різної  масті
я  напевно  швидше  помру  аніж  дам  тобі  впасти...

між  нами  море  яке  вмістило  у  собі  тишу...
у  минулому  житті  ми  були  рибами
і    бідний  рибалка  одного  разу  вдихнув  у  нас
душу...
я  люблю  коли  правда  (навіть  якщо  і  гірка)  на  двох
скибами...
і  щоб  зрозуміти  себе  часто  треба  давитись  мотивами
які  допомагають  довго  не  дихати  за  відсутності  кисню

тепер  усе  по  іншому  тепер  зими  схожі  на  осінь
віра  рятує  тільки  тих  які  курять  міцні  сигари  і  п'ють  ігрисні  вина
я  подумала...ми  ж  з  тобою  не  зовсім  
самотні...
ми  розділені  одними-єдиними  дверима...
і  мрії  схожі  на  старого  клоуна
із  невимовно  добрими  але  заплаканими  очима...
все  про  що  ми  зараз  думаємо
це  про  те  як  інші  переносять  цей  холод
переживають  ці  зими...
але  ти  залишайся  спокійним
у  нас  завжди  біля  ліжка  є  цікава  книга
і  напрочуд  хороші  рими...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307649
дата поступления 19.01.2012
дата закладки 20.01.2012


arxangel

ВІН І ВОНА

Вже  день  весняний  й  теплий  догорав,
Вона  сиділа  на  краю  свого  вікна.
Неначе  в  неї  радість  ,хтось  забрав,
Вона  сиділа  й  сумувала  ,там  одна.
 
І  враз  у  неї  очі  заблистіли
І  по  облитчу  прокотилася  сльоза,
Вона  страждала  і  душею  й  тілом,
А  в  небі  загриміла  враз  гроза.
 
І  ось  на  землю  краплі  впали
Й  по  підвіконню  дощик  дріботів.
Вони  її  печаль  на  мить  неначе  вкрали
І  дощик  геть  іти  вже  не  хотів.
 
Вона  ж  сиділа  й  небо  розглядала,
Й  ніхто  не  знає,що  робилось  у  її  душі.
Та  лиш  одне  ,вже  точно  вона  знала,
Що  все  минуло  і  вони  чужі.
 
Ніщо  не  повернути  вже  назад,
Лиш  спогади  лишились  й  більш  нічого.
Не  зацвіте  вже  більш  зимовий  сад
І  поряд  вже  нема  нікого.
 
А  десь  далеко,теж  так  хтось  сидів,
Й  про  неї  думав  ,він  також  не  мало.
Він  з  нею  бути  разом  ,так  хотів,
Але  вона  цього  не  дозволяла.
 
Ось  так  проходив  час,й  собі  летів,
Вона  все  за  минулим  сумувала.
Він  ж  подарити  цілий  світ  їй  так  хотів,
Але  вона  його  у  своє  серце  не  пускала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307169
дата поступления 17.01.2012
дата закладки 17.01.2012


kulbabka

Заметіль у Франковому місті

Заметіль  у  Франковому  місті-
Неймовірна  така  заметіль!
І  роями  сніжинки  сріблисті,
Наче  мухи  снують  звідусіль..

Заповзають  нахабно  за  комір,
Жалять  щоки(от  капость  дрібна!)
Світлі  вулиці,  тихі  знайомі,
Затулила  густа  пелена.

А  сніжинки  у  вітрових  лапах
Миготять,  мов  сполоханий  рій!
І  приємний  доноситься  запах
Із  кав'ярень,  міських  піцерій...

І  на  серці  так  тепло,іскристо,
Мов  пірнула  у  літепло  днів,
Світлих  спогадів  біле  намисто
Шелестить  у  шкатулці  на  дні!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307107
дата поступления 17.01.2012
дата закладки 17.01.2012


Ігор Вовк

Ти лікуєш рани ефектом плацебо

Ти  лікуєш  рани  ефектом  плацебо.
Кава  без  цукру  наповнена  небом,
Кухня  -  квартира,  годинник  -  години
Здавлюють  в  мозку  сонливі  судини.

Перетягуєш  подих  від  мене  до  себе
Зморена  ніч  таїть  щось  скажене
Двері  –  кімната,  стеля  –  підлога
Вселяє  у  тіло  часточки  бога.

Ти  лікуєш  рани  ефектом  плацебо
Пілюлі  кохання  і  віра  у  мене.
Темрява  –  ліжко,  сни  і  видіння
Затягують  нас  в  свої  володіння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307018
дата поступления 16.01.2012
дата закладки 17.01.2012


Poetka

…incomprehension…

...здається  вона  починає  втрачати  невинність  самотніх  ранків...
кладе  старі  монети  на  очі  усім  привидам  із  дитинства
щоб  вони  міцно  спали...
жити  часом  легше  із  тимчасових  розрахунків
тимчасових  коханців  ...
більшість  вважає  тебе  святим  якщо  ти  зумів  пережити  вічність
хоча  це  насправді  енний  десяток  холодних  ночей...
і  світло  плаче  сльозами  воску  на  підсвічник...
розуміння  часу  і  свободи  -  одна  із  найкорисніших  панацей...
ти  відчуваєш  що  кроки  стають  відважнішими  а  серце  спокійнішим
по  різні  боки  зими  твоє  серце  і  її  сподівання
вона  нікому  насправді  ніколи  не  присвячувала  свої  вірші
а  тим  паче  тому  кому  говорила  "останній"...
найчесніша  брехня  це  своєчасне  звільнення  від  заборон
складати  слова  у  послідовності  до  бажання  натовпу
на  вулицях  які  бережуть  її  запах  ще  й  досі  крейдою  намальований
кордон....
вона  так  наївно  чекатиме
що  сни  обірвуться  на  твоїй  подушці  перш  ніж  
ти  встигнеш  їх  зрозуміти...
і  дивлячись  крізь  вікна  автостанцій  на  зими
що  так  легко  втрапляють  у  людські  душі
вона  не  дозволить  тобі  померти  на  пів  дорозі
до  самого  себе...
це  так  важливо  вчитись  з  кожним  роком
відчувати  все  менше  непотрібу  в  своєму  світі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307017
дата поступления 16.01.2012
дата закладки 17.01.2012


Юра...

Вкрий мене, коли змерзну… ( мікро… )

Ти  вкрий  мене,  коли  змерзну  самотньої
ночі  в  поривах  пісень,  холодного  вітру…
В  кімнаті  моїй  без  тебе  пустотної,
відчуваю  себе  на  пів  подиху,  мікро  …

Звик  називати  ілюзію  правдою,
і  вертатись  в  минуле,  наче  в  фотоальбом,
й  не  впускати  у  причавлене  вадою  
серце…  Я  біль  забуваю,  з  чорнилом  й  пером.

Добре  коли,  ти  торкаєшся  спокою…
і  ніжно  його  перетворюєш  в  істину,
ти  вкрий  мене,  коли  змерзну  самотньою
ніччю…  І  без  тебе  так  холодно  й  вітряно…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306641
дата поступления 15.01.2012
дата закладки 16.01.2012


hronik

Січнева симфонія

Холодний  сніг  усе  січе  сьогодні,
Січневий  вітер  лиця  обдува,
Ми  супимось  і  руки  ці  холодні
Постійно  прикривають  край  чола.

Йдемо  вперед  посеред  кучугури
І  ліпиться  невпинно  сніговик,
Життя  вже  сіє  ноти  з  партитури,
Удалині  поїхав  броньовик.

Проте  не  треба  вже  його  лякатись  -
І  подивіться  ви  на  цю  красу,
Давайте  в  сніжки  вже  нарешті  гратись,
А  то  як  дуну  -  бурю  принесу.

15.01.2012  року    Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306747
дата поступления 15.01.2012
дата закладки 16.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.01.2012


Олеся Шевчук

У вічної осені

Ми  в  полоні  у  вічної  осені,  в  недосяжності  світлих  думок,
Сонця  шмат  би  крізь  мрії  всі  витерті,  і  ще  б  віри  у  ще  один  крок,
Вранці  тіло  з  душею  стрічається,  і  прощаючись  йде  у  танок
А  годиник  вже  ритм  вибиває  свій:  цок-та-цок,цок-та-цок,  цок-та-цок.
Ми  в  полоні  у  вічної  осені,  в  недосяжності  світлих  думок,
Незалежні  до  пальців  аж  кінчиків,  п'ємо  солодко  біле  вино
І  пізнавши  душі  незабутній  той  цілунок,який  нам  дано,
Ми  збагнули  все    що  таке  щастя  й  де  таїться  печаль  заодно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306494
дата поступления 14.01.2012
дата закладки 16.01.2012


Юра...

Ми - люди і більше нема…

Слідом  за  вітром  сьогодні  на  захід,  
нехай  відпочине  сум  і  тривога.  
Ми  просто  йому  маленькі  комахи,  
на  мапах  світів  стежина  дорога…  
                                                                       
В  місті  блукаєм  немов  в  павутинні,  
й  великий  павук  нам  щастя  плете…  
Гріємо  душу  в  пуховій  перині,  
але  все  ж  так  холодно,  все  щось  не  те…  
   
Не  гріє  і  чай  гарячий  із  медом,  
не  гріє  зима  і  при  плюс  двадцять  два…  
світ  аномально  сховався  під  пледом,  
а  того  тепла  насправді  катма…  
   
Штучно  збудована  радість  в  пластмасах,  
лінзи  рожеві  стандарт  є  для  всіх,  
світ  загубився  сьогодні  в  гримасах,  
нормальний  насправді  дорівнює  псих…  
   
Це  все  до  вподоби,  має  так  бути,  
мов  в    рамках  штамповані.  Ніби  взуття  
поношене.  Але  ж  всі  ми  тут  люди  
і  світу  ось  цього  маленьке  дитя…  
   
Краще  сьогодні  за  вітром  на  захід,  
можливо  там  ліпше,  та  хто  його  зна…  
Я  знаю…  ми  всі  маленькі  комахи,  
я  знаю  ми  -  люди  і  більше  нема…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306229
дата поступления 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


kulbabka

Я вкотре вже згораю…

Я  вкотре  вже  згораю  у  вогні,
Коли  стоїш  обернений  спиною...
Бузкове  небо  дихає  весною
А  в  серці  рвуться  струни  голосні!..

Я  вкотре  шаленію,  мов  дівча,
Коли  звертаєш  погляд  не  на  мене!..
Грайливе  літо  губиться  зелене
В  твоїх  ясних  смарагдових  очах...

І  так  мені  ця  стриманість  пече-
Ота  любов  до  іншої  незряча,
Коли  рука  твоя,  така  гаряча,
Лягає  ніжно  на  чуже  плече...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306176
дата поступления 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


Леся Геник

До струн торкнулася душа…

***
До  струн  торкнулася  душа…
В  холодній  ночі  болю…
У  тиші  падали  слова…
Так  рвалося  на  волю
Оте  таємне…  із  глибин!
Між  хвиль  солоних  вітру…
Злеліяних  в  думках  перлин,
В  обіймах  щирих  ритму!..
Влягалися  сухі  листки
Під  тіні  буботіння…
Збудовано  хиткі  мости…
Не  того  розуміння…
І  під  мелодії  надій,
Під  ночі  спів  відлу́нний,
В  розстеленій  між  зір  душі
Лишень…  холодні  струни…
(5.1.12)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305831
дата поступления 11.01.2012
дата закладки 12.01.2012


MC_Yorick

ЗАПАХ РОМАНТИКИ

за    мотивами    фото    Юлії    Ільчишин

а  романтикою  і  не  пахне
пахне  лише  трава  після  зливи
біля  тебе  була  я  щаслива
а  тепер  наче  в  різних  містах  ми
ти  як  всі  чоловіче  -  козли  ви
доки  пестиш,  за  шерстю,  за  вухом
доки  є  у  долоні  морквина
ти  виконував  все,  наче  винен
наче  маму  ти  рідну  слухав
та  була  то  тебе  половина
ну  а  інша  впиралася  рогом
ти  сам  винен  що  став  рогатим
бо  ревнивим  був  забагато
та  і  часто  вважав  себе  богом
а  без  крил  же  літати  не  варто
тож  приборкай  усю  свою  злість
я  іще  раз  тебе  полоскочу
так,  ми  любим  таких,  хоч  не  хочем
мабуть  є  ж  таки  щось  і  в  козлів
чи  то  в  долі  такий  просто  почерк

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305819
дата поступления 11.01.2012
дата закладки 11.01.2012


Чорний Кіт

Я вже не твій…

Дивлюсь    на    двері,    знов    закриті,
 Я    знаю    більше    в    них    не    зайдеш,
 Я    все    забув,    давно    пройшло,
 Та    чомусь    ти    не    відпускаєш.

 Вікно    відкрив,    та    все    ж    не    гляну,
 Не    можу    бачити    дорогу,
 Де    разом    ми    колись    ходили,
 Й    за    щастя    дякували    Богу.

 Не    хочу    в    ліжко    я    лягати,
 Таке    колись    було    жадане,
 Тепер    хороше,    но    без    тебе,
 Й    любов    у    ньому    вже    не    тане.

 Ти    не    тримай,    я    вже    не    твій,
 Частина    твоя    відламалась,
 І    не    шукай,    я    вже    чужий,
 Якщо    зустрінеш    -    обізналась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305747
дата поступления 11.01.2012
дата закладки 11.01.2012


Чорний Кіт

Вселити просто хочу віру.

Блукаю  я  немов  по  душах,
Серцях  і  не  закритих  ранах,
Живу  в  чужих  не  знаних  снах,
Копаюсь  в  не  здійснених  планах.

Не  царь,  не  Бог  я  і  не  лікар,
Не  маг,  не  дуполиз,  не  підкаблучник,
Я  не  витягую  за  ручку  з  брудних  ям,
І  не  щасливого  життя  підручник.

Я  простий  хлоп  закиданий  життям,
В  якого  є  і  біль  і  рани,
Й  багато  бачив  на  шляху,
І  пережив  я  різні  стани.

Не  ображайтесь  люди  добрі,
Кому  заліз  під  саму  шкіру,
Не  граю  я  на  почуттях,
Вселити  просто  хочу  віру.

Ми  сильні  всі,  хоч  це  не  легко,
Життя  і  доля  будуть  бити,
Крізь  біль  в  колінах  й  гіркі  сльози,
Життя  повинні  ми  прожити.

Нажаль,  цей  вірш  можуть  зрозуміти  тільки  близькі  мені  люди,  та  все  ж  радий  буду  всім.  Мене  завжди  тягне  до  чужих  проблем,  можливо  "там",  я  забуваю  свої...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305729
дата поступления 11.01.2012
дата закладки 11.01.2012


Влад Бугайчук

[кафка]

обличчя  з  каменю
під  капелюхами  дощу
живуть  і  мріють
про  вологе  проминання  
часу.
а  що  є  час  ?

Я  друкарська  машинка  в  забутому  офісі.  Я  живу  для  складання  паперів.  
[Хто  я  ?]

на  вулиці  
існує  бруд
і  той  хто  придивляється
може  побачити
сліди  від  підошов.
чи  є  у  місті  люди  ?

Я  дивак-письменник  у  картонному  домі.  Я  пишу,  щоб  мені  боліло.
[Хто  я  ?]

за  стінами
гуляє  страх
а  тут  під  стелею
лишається  самотність
недопитих  вечорів.
чи  ми  одружимось  кохано  ?

Я  сумний  недоладний  птах*,  що  ховається  серед  каміння.  Я  тікаю  від  рухів  людей.
[Я  –  вигнанець  ,  чужак!]    




*В  перекладі  з  чеської    Kavka  –  це  галка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305519
дата поступления 10.01.2012
дата закладки 10.01.2012


Юра...

Справжня…

Справжня…  
і  дотики  ніжніші  за  світанок,
я  у  полоні  знову  твоїх  рук…
Моє  життя  немов  із  витинанок,
та  обійму  тебе  й  притиснуся  до  губ…

Ти  тільки  вір,  як  віриш  мені  зараз,
і  ми  у  двох,  нехай  нам  заздрять  всі,
з  тобою  йдем,  кудись  по  тротуару…
нічого  не  потрібно...  рука  в  руці…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305322
дата поступления 09.01.2012
дата закладки 10.01.2012


kulbabka

Схрестилось все…

Схрестилось  все:і  спокій,  й  суєта
в  моїх  листах,  що  я  тобі  писала...
Так  схрещуються  руки  і  вуста
під  стразово-шовковим  покривалом
в  холодну  ніч.Відтанувши  на  крок,
я  так  боюся  подих  твій  впустити.
А  відстань  тисне,  тисне  на  курок,
думки  зринають  почерком  розмитим,
і  десь  між  ними  часом  промайне,
що  ми  з  тобою  чимось  навіть  схожі,
що  серця  два  єднаються  в  одне,
як  хмарні  дні  вливаються  в  погожі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305496
дата поступления 10.01.2012
дата закладки 10.01.2012


Михайло Плосковітов

Різдвяні котики

У  цій  порі  ялинкових  весіль
пустує  сніг  .  Ген    набешкетив  скільки  !
А  ти  ідеш  з  роботи,  в    заметіль,
стискаючи  в  руках  вербову  гілку.

Заплутується  в  коси  теплий  сніг,
знімає  з  вій  таку  помітну  втому.
Сусід  чимдуж  з  торбинами  пробіг,
а  ти  в  руках  несеш  весну  додому.

От  бач!  Зима  ж  –  неначе  й  не  зима
й  тебе  вербова  гілочка  зігріє,
і  хоч  у  ніч  Різдвяну,  ти  –  сама,
проте…проте    ж  лишається  надія.

Скрипить  дорога  пізніми  саньми,
вітри  гасають  на  обмерзлих  мітлах,
а  в  тебе  диво:  посерЕд  зими
за  ніч,  вербові  котики  розквітли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304648
дата поступления 06.01.2012
дата закладки 10.01.2012


kulbabka

Світло душі

...природа    Світла
                             для    всіх    єдина:
                             Зірка    ти,
                             чи    Людина…

                             (В.Савелюк)



Очищу  душу,  вивітрю  оскоми,
Змахну  росу  освячену  на  віях...
Сліпучим  снігом,  ніжним,  невагомим,
В  душі  осіла  світла  ностальгія.

Снують  планети  срібну  павутинку,
Спадають  з  неба  зоряні  дощі-
Не  знають  зорі  в  вічності  спочинку,
Блаженно  світять  в  закутки  душі.

Те  світло  стелить  серцю  теплу  постіль,
Фарбує  думи  в  лагідні  пастелі!..
Отак  і  ти  осяюєш  мій  простір,
В  безмежний  космос  прочинивши  двері.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304424
дата поступления 05.01.2012
дата закладки 05.01.2012


Леся Геник

Між словами…

***
Між  словами  –  закон!  І  між  діями  –  гріх…
Не  чіпай  вже  того́  додавання!
Бо  непевна  трансляція,  титри  –  німі…
Поміж  мізків  –  чиєсь  промивання!..

Затули  свої  вуха  щоденним  зелом
І  крокуй  по  доріжках  тремтливих…
Понад  «містом»  твоїм  вже  регоче  «село»!
А  у  серці  –  ритмійний  лжевивих…

Турболенції  хитрі…  і  втюрень  масаж…
По  розшарпаних  світом  газетах…
Не  кохайся  в  словах,  то  насправді  –  муляж
Натягне́ного  кимось  естета…
(31.12.11)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304241
дата поступления 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 04.01.2012


kulbabka

Коли зачиниш за собою двері…

Коли  зачиниш  за  собою  двері,
Не  озирайся  на  прощання,  йди.
Пекучим  болем  зринуть  на  папері
Твої  ще  теплі  тліючі  сліди...

І  не  розквітне  вишня  посивіла,
Коли  прийде  заквітчана  весна.
Я  стільки  слів  промовити  хотіла,
Та  обірвалась  зрадницьки  струна,

І  вже  на  поклик  мій  не  обізветься...
Зима  в  душі,  за  вікнами-зима.
Скільки  зірок  на  небі  твого  серця,
Та  для  моєї  місця  там  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304216
дата поступления 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012


Мілена Вітровська

подвійне тіло

Здається  на  сьогодні  досить
Потрібно  зняти  цю  тісну  шкіру
Змінити  наряди,бо  ж  минула  осінь
Натягнути  на  себе  похмуре  минуле.

Ще  трохи,і  я  задихнусь…
Від  нестачі  повітря,а  дихати  важко
Все  частіше  й  частіше  збивається  пульс
З  кожним  разом  натягається  шкіра  в  натяжку

Видумую..забагато  береться  на  себе
Скажуть  люди,що  втомлена  стала
Зранку  знов…мінятись  тілами  треба
Та  сьогоднішнього  зранку,щось  не  встигала

Пішла..не  як  звичайно..в  старому  тілі
Набагато  краще..що  не  змінила  маску
Відчуття..та  просто  неймовірні
Я  щаслива,що  зупинилась  вчасно

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304056
дата поступления 04.01.2012
дата закладки 04.01.2012


Той,що воює з вітряками

Світ (Тюрми в головах)

"Помни,что  нет  тюрьмы,страшнее,чем  в  голове...!"
                                                             Виктор  Цой  "Стань  птицей"



Цей  світ  із  сталі  та  із  квітів,
З  крихкого  скла  зламаних  доль,
Зі  спогадів,які  не  встигли  догоріти,
З  вічного  рабства,постійних  неволь....
Навколо  тисячі  тюрем  в  головах,
І  мільйони  нездійснених  мрій,
Цей  світ  суцільний  жаль,суцільний  страх,-
Та  все  ж  він  рідний  і  він  твій!
Ти  Живеш  на  цій  стомленій  планеті,
Шукаєш  Бога  в  вічних  небесах,
Читаєш  про  війни  в  ранкових  газетах,
І  мрієш  розставити  все  по  місцях!
Шукаєш  розради  на  задимленій  кухні,
У  стомлених  гітарних,напівстертих  струнах,
Приходить  ніч  у  зорях,у  вечірній  сукні,
Читає  душу  по  нотах,немов  по  древніх  рунах!
                         3.01.2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303944
дата поступления 03.01.2012
дата закладки 04.01.2012


Poetka

…шлях…

...цієї  осені  тепло  торкнеться  твого  серця  і  залишеться  до  весни
хтось  вірить  нашій  брехні  і  засинає  із  нею  на  одній  подушці
так  часто  буває...і  коли  починають  снитись  розбиті  літаки
виявляється  що  все  далеко  не  так  просто...
і  життя  все  ще  тебе  тримає...
можна  пройти  до  кінця  так  і  не  спіткнувшись  жодного  разу
об  власне  серце  яке  ти  безрозсудно  кидаєш  комусь  під  ноги
яке  жбурляють  від  себе  неначе  проказу
душею  убогі...
коли  ти  починаєш  говорити  про  те  про  що  інші  воліють  мовчати
сліпі  від  початку  сліпі  від  нарождення  й  ниці
хапають  тебе  за  горлянку
у  ребра  твої  вколюють  гострі  шпиці
і  так  усю  ніч...до  самого  ранку...
а  потім  теплий  віск  заливає  холодні  прогалини  часу
шматок  пшеничного  хліба  неначе  змучена  плоть  Спаса
втамовує  голод  і  навіть  лікує  відчуття  провини...
у  душу  твою  таку  ще  чисту  дитячу
життя  вливає  дешевий  міцний  алкоголь  та  першопричину  страху
і  прийде  час  що  в  тобі  буде  настільки  мало  сучасної  людини
що  я  накінець  зможу  повірити  у  Бога...
він  зараз  невимовно  крихітний  та  безпомічний
не  більший  від  мурахи...
повір  я  не  даремно  ховаю  тебе  від  інших
я  маю  тебе  так  як  і  ти  маєш  мене
тільки  довірся  рукам
які  більше  пишуть  аніж  обіймають...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303753
дата поступления 02.01.2012
дата закладки 03.01.2012


Той,що воює з вітряками

Ріка і Камінь (Пілігрим)

Я-камінь  об  який  збивають  ноги,
Ти-  ріка,яка  зцілює  душі...
Я  пілігрим,який  вічно  шукає  дороги,
А  вони  все  вужчі  й  вужчі!
Всі  вони  однаково  тернисті,
Нічого  не  дається  просто  так!
Краплями  об  вічність  б*ються  миті,-
І  почуття  затиснуті  в  кулак!
Світ  лишається  на  місці,
Не  стоїть  на  місці  тільки  час...
Стиснувши  у  бронзовій  правиці,
По  хвилях  сивих  він  кидає  нас!
Він  перевіряє:
чи  є  сили  всередині  у  мене  і  у  тебе,
Він  знає:
У  кожному  із  нас  горить,палає  небо!
       2  січня  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303663
дата поступления 02.01.2012
дата закладки 03.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.01.2012


Юра...

На мольбертах реальності

Залишу  місце  
на  мольбертах  своєї  реальності…
І  стану  я…  вільним  художником.
Не  малюю,  але…  в  гранях  буквальності
не  можу,  роблюся  невротиком…

Де  пензлі  і  фарби  й  моє  полотно???
Можливо  створю  я  абстракцію…
і  знаю,  не  вийде.  Але,  все  одно
шукаю  я  правду  і  грацію…

І  мовчання  ковтаю  з  холодною  кавою…
Розмазую  фарби  хаотичними  рухами,
й  рукою  маленькою,  але  вже  зухвалою,
свій  світ  на  мольбертах  малюю,  стуками
серця…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303233
дата поступления 30.12.2011
дата закладки 30.12.2011


Чорний Кіт

За що провина, ми ж кохали?

Пізнавши  біль,  шукаєш  світла,
На  нього  йдеш,  чекаючи  спасіння,
Ховаєшся  від  тінів  минулих  слідів,
Не  знаючи,  що  далі  провал,  чи  везіння.

Чипляєшся  за  слова,  думки,  події,
Немов  кіно  відмотуєш  життя,
Та  тільки  в  ньому  вже  нічо  не  змінити,
І  душу  рве  на  шмаття  каяття.

За  що  провина,  ми  ж  кохали?
Тепер  залишились  страждати,
І  як  би  ми  не  посміхались,
Нам  біль  свою  не  приховати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303226
дата поступления 30.12.2011
дата закладки 30.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 30.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 29.12.2011


Анна Демченко

Свобода вина. (В соавторстве со Сливомалиношок)

Что  во  мне  рвется?  -  Желание  искать  ответ?
В  твоей.  и  в  моей  вселенной.  где  в  туман  ударяется  голос.
и  на  темно-сером,  твои  зрачки-звезды  видны  как  на  ладони.
прошу,  веди  меня  за  собой  как  слепого  щенка.

В  отражении  рук,  в  отражении  глаз  это  правда
Сраженья,  тишина,  сладость  огня.
Спасибо,  тебе,  спасибо,  слова
за  тишину,  которая  ничего  не  дает,  кроме
союза

которого  я  всегда  боюсь.  Боюсь  оставаться  в  тебе.
Лететь  вниз  -  а  падать  в  небо.  По  коже  мурашками,
и  ты,  слишком  близко  к  вечному,  холодному,
безликому.  Темноте,  из  стен  и  инея.

Но  защищать  тебя  готово  время,  по  которому,
ломая  синий  лед,  катятся  в  пропасть  луны  с  орбит.
Чтобы  шум  не  тревожил,  чтобы  сон  убаюкал,
будет  рядом  улыбчиво,  кротко,  присутствовать
кто-то  родной.

Слишком  сильный  порыв  ветра.  Он  обморозил  мне  пальцы.
Но  это  единственная  планета,  на  которой  я  ощущаю  голос.
твой  согревающий  голос.  Похожий  на  альт.
и  когда  я  падаю  в  черную  бездну,  
моя  мечта  -  его  слышать.

Родной.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296836
дата поступления 29.11.2011
дата закладки 28.12.2011


Юра...

Та не дивіться під маску …

Я….  вдягну,  свою  звичну  маску,
буду  скалити  зуби,  і  всміхатись…
З  радісною  міною  говорити  «Привіт»,
питати  «Як    справи»…?  
Ніби  мені  не  начхати…

Лицемірити…-  звичне  діло,
трохи  цинічності  в  очах-це  мій  козир…
Та  не  дивіться  під  маску  
будь  ласка…!!!
Там  надто  болить…там  дуже  не  легко,
інколи  тепло,
                 інколи  терпко,
                                   інколи  пекло…

Ви  краще  всміхніться  у  відповідь,
й  стане  тепліше...
Та  не  лізьте  під  маску  і  в  душу…!!!
Не  чіпайте
безповоротності  мого  існування,
там  не  так  все  вже  й  ліпше...
Та  я  не  зміню  й  не  порушу,
сьогодні  гучніше…
                         завтра  тихіше
                                         мовчання…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302638
дата поступления 27.12.2011
дата закладки 28.12.2011


Mellani

Коли вже пішла, забирайся назавжди. .

Твоє  ім'я  крутиться  в  моїй  голові  ..
Образ  очей  твоїх  наче  полум'я  у  мглі.
Твій  голос  звучить  дуже  голосно  в  думках
Ти  вчора  наснилася  мені  й  сьогодні  знов  у  снах.

Я  намагаюся  не  думати  та  ти  лізеш  в  думки
І  рвеш  ущент  мої  нерви-нитки.
Я  буду  мучитися  ще  сотні  довгих  років,
А  ти  не  наближаєшся  і  навіть  на  п'ять  кроків.
Ти  в  мене  вкрала  душу,  прошу,  повернися!
Моє  життя  втратило  колір,  лишень  посміхнися.
Щоб  я  не  робив  із  середини  ламає
І  що  зі  мною  відбувається  тільки  Бог  знає.
Розчавлені  думки,  труднощі  руки  ламають.
Мої  почуття  зіграні  і  душа  конає.
Мрію  про  тебе,  але  тебе  немає.
Ти  вирішила  погратись  і  знову  зникаєш..
Та  чого  ти  прагнеш,  мабуть  мого  болю?
Мені  дуже  шкода  та  я  не  дозволю.
Коли  вже  пішла,  забирайся  назавжди
Мені  осточортіла  от  та  твоя  "правда"!

Твоє  ім'я  крутиться  в  моїй  голові..
Та  це  не  на  довго,  ще  будуть  нові.
Твій  голос  звучить  дуже  голосно  в  думках
Ти  вчора  ще  снилася,  сьогодні  в  інших  руках.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302866
дата поступления 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011


Чорний Кіт

Моменти, чи щастя. . ?

Інколи  просто  живеш  моментом,
Маленьким  проміжком  щастя,  який  не  забути,
Хвилиною  кипіння  крові,  що  розриває  мозок,
І  "біль"  свого  адреналіну  нічим  у  світі  не  задути.

Ти  поринеєш  наче  в  безвість,
Забувши  сором,  совість  і  людську  пересторогу,
Окрилений  єдиним  почуттям,  закривши  очі,
Ти  піддаєшся  плоті,  яка  забула  про  тривогу.

У  нас  є  ціль,  це  насолода,
Пізнавши  раз  не  хочеш  дати  волі,
Ти  як  заручник  із  брудних  глибин,
Такий  жаданий  ключ  вимолюєш  у  долі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302855
дата поступления 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011


Poetka

…время говорить…

"Чтобы  оправдаться  в  собственных  глазах,  мы  нередко  убеждаем  себя,  что  не  в  силах  достичь  цели;  на  самом  же  деле  мы  не  бессильны,  а  безвольны."
                                                     Франсуа  де  Ларошфуко


"Я  очень  простой  человек,  Саюри.  Я  не  люблю,  когда  вещи,  которыми  я  не  могу  обладать,  находятся  рядом  со  мной."
                                                       Артур  Голден.  "Мемуары  Гейши"
     __________________________________________________________

...никто  не  заставлял  ускорять
падение  тьмы
на  скользкие  улицы
времени...
у  нас  всегда  вдоволь
самих  себя  пока
рядом  никто  не  дышит....
я  заставляю  тебя  смотреть  пристально
как  скучают  двери
когда  их  никто  не  открывает
вот  уже  половину  вечности
как  опустошенные  корабли  причаливают
к  берегам
где  никто  никогда  их  не  ждет
как  в  утреннем  тумане
исчезает  сон
в  мгновение  чьей-то  слабости
рождается  сила  другого
и  когда  кровь  в  сердце  твердеет
запутанные  лабиринты  твоего  дыхания
первыми  ощущают  холод
жизнь  -  это  слишком  тонкая  материя
чтобы  удачно  пережить  десятки  зим
и  если  тебя  преследует  солнце
то  значит  пришло  время
говорить  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302292
дата поступления 25.12.2011
дата закладки 26.12.2011


Василь Великий

Уяви

Уяви  себе  серед  квітучої  весни,
У  саду  вишневім,  цвітом  білим  вкритим.
Уяви  себе  на  килимку  зеленої,  духмяної  трави,
У  колі  квітів  весняних  ароматів.

Уяви  себе  в  моїх  палких  обіймах,
У  вирі  п\'янких  поцілунків.
Уяви  як  вітерець  волосся  ніжно  пестить,
У  серці  роздуває  полум\'я  гарячого  кохання.

Уяви  -  це  все  могло  би  бути  правдою,
У  мрій  границь  нема.
Уяви  досить,  щоб  збулось  бажання,
Утім  тут  правди  геть  нема...


           17.12.2011р.                    17:18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300581
дата поступления 17.12.2011
дата закладки 24.12.2011


Юля Фінковська

Способен слышать небеса

Вместо  двух  ног  –  четыре  колеса,
Так  странно  и  до  боли  непривычно.
Но  он  способен  еще  слышать  небеса,
Хотя  уже  не  будет  «  как  обычно»…

Но  надо  жить,  читая  между  строк,
А  мысли  путаются,  образуя  вечность.
И  протирая  взглядом  потолок  
Минуты  капают  в  пустую  бесконечность.

Вместо  двух  ног  –  четыре  колеса,
Где  скрыться  от  себя?  Бежать  откуда?
И  он  уже  не  верит  в  чудеса,
Но  все  еще  так  ожидает  чуда…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301992
дата поступления 24.12.2011
дата закладки 24.12.2011


Той,що воює з вітряками

Пристань мира (Голубь)

Последний  оплот-  пристань  мира,
Белый  голубь  лежит  на  ладони,
Вокруг  не  люди,а  мишени  в  тире,-
Душа  от  боли  тихо  стонет!
Последнняя  пристань,декабрь,зима,
и  две  пули,две  пули-  на  память,
Убивать  способны  лишь  слова,
Пули  могут  только  ранить!
           2О  декабря  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301851
дата поступления 23.12.2011
дата закладки 24.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 24.12.2011


Юра...

Виливаюся (Вино)

Виливаюся  в  стакан….
хтось  буде  запивати  сльози…  
Жадібно  ковтками  притуплювати  крик  …

А  я  лишусь    вином  червоним,
на  декілька  годин,
в  чиїйсь  життєвій  прозі…

І  на  завтра  буду  новим,
все  ж  тим  самим  алкоголем,
з  чиїмсь  болем,
лікувати  душу,
я  ж  не  лікар,…  але  мушу…

ШкодА…
моя,  не  підлягає  лікуванню,
і  винити  тут    кохання  
немає  підстав,
я  пропав…
і    на  біле  простирадло,
виллявся  з  стакану…

А  ти  стала…  білизнОю…
Розчинився  у  тобі,
тепер    чистий  до  безтями…
я  уже  не  пляма...

й  ми  у  двох  з  тобою...
Ще  ж  не    пізно…правда?  Чи…ще    рано?
Вибач…просто  надто  довго
гоїлися  рани…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301630
дата поступления 22.12.2011
дата закладки 23.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 23.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 23.12.2011


Юра...

Стомлено… (рідна-чужа)

Стомлено…
Щойно  9-та  година,  а  вже  стомлено…
на  небі  немає  сонця….  тонемо…
хоча  ми  не  в  морі  й  немає  вітрил.  Комами,
розділяємо  дні,  чужими  долонями…

тепло-холодно,тепло-холодно…
рідна-чужа,  рідна-чужа,
перехожа  душа…

тебе  немає,  лиш  пустують  вулиці,
голими  дерева  стали  ці…
добігає  до  снігу  осінь,  стомлена…
й  там  в  зимі    немає…
дотиків  долонями…

рідна-чужа…
перехожа  душа…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292025
дата поступления 10.11.2011
дата закладки 22.12.2011


kulbabka

Переболю (маленька смерть)

ПереболЮ,  якось  переболю-
Мені  не  вперше(може  й  не  востаннє).
Застигле  серце  зм'якло  від  жалю
І  розтопило  паморозь  світання.

Переболю,  пірнувши  в  круговерть
Буденних  днів,  провалів,  навіть  звершень.
Розлука-це  також  маленька  смерть,
Та  боляче  вмирати  тільки  вперше.

А  потім  звикнеш,  стИснувши  кулак,
Підсівши  на  самотність,  мов  на  опій...
Гірка  та  смерть  малесенька  на  смак-
Отак  і  вчишся  смакувати  спокій.

Отак  звикаєш  падати  в  ровИ,
Та  не  здаватись,засівати  поле.
Переболю...А  ти  собі  живи,
Лише  у  серце  не  вертайся  болем...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301580
дата поступления 22.12.2011
дата закладки 22.12.2011


Юра...

День з очима незнайомця… (зайвий)

Я  ковтаю  сирість…стиснуту  в  туман,
сніданок-чай  із  вижатого  сонця.
В  голові  погас  вчорашній  балаган,
стрічає  день,  з  очима  незнайомця…

На  мене  дивиться,  так  ніби  знає…
хоча  і  вперше  зустрічав  сьогодні,
в  своїх  руках  холодних  розпинає,
а  я  ж  для  нього  тільки  подорожній,

як  завжди,  просто  зайвий  випадковий…
Чи  то  у  сніг,  чи  в  дощ,  чи  в  сонце,  мряку.
Буваю  чорно-білий,  кольоровий,
Буваю…  емоційний  і  ніякий…

А  йому  плювати,  він  же  ш  просто  день,
зайшов  стабільно  на  одне  сьогодні,
і  він  більше,  не  повториться…  лишень
зігріє  спогади,  що  стали  вже  холодні....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300321
дата поступления 16.12.2011
дата закладки 22.12.2011


Невгамовний

Життя - за мить…

Буває  -  за  хвилину  все  життя
Перед  очима  вітром  пронесеться,
Й  подумаєш,  що  в  точку  прибуття
Тобі  дістатись  так  і  не  прийдеться.

І  все,  що  зараз  відбулося  швидко,
Є  знаком  для  подальшого  шляху,
Життя  людське  -  подій  найтонша  нитка,
Відрізок  долі,  змотаний  в  клубку.

Згадаєш  все,  що  зроблено  тобою,
І  що  тобі  вже  мабуть  не  зробить,
Побачиш  блискавку-дугу  над  головою,
Й  обличчя,  що  даровані  на  мить.

Кохання  перше  пролетить  стрілою,
Батьки  і  діти,  рідні  голоси,
І  Образ,  що  завжди  носив  з  собою,
І  -  що  хотів  ти,  все,  що  ти  просив.

Живіть  достойно,  гідно  і  правдиво,
Несіть  тепло  і  щирість  у  собі,
І  пам"ятайте,  що  життя  -  це  диво,
Що  випрошене  в  Бога  у  мольбі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301504
дата поступления 21.12.2011
дата закладки 22.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.12.2011


Той,що воює з вітряками

Візьми з собою у дорогу щит…

ВІЗЬМИ  з  собою  у  дорогу  щит,
Може  на  ньому  завтра  ти  повернешся  додому…
Життя  всього  лиш  довга  мить,
Вона    дарує  нам  любов  і  втому!
Вона  дарує  нам  радість  і  болі,
Вона    Дарує  нам  сонце  і  сміх,
Воїн  ніколи  не  скориться  долі,
І  не  візьме  на  себе  чужий  гріх!
У  нього  доволі  власних  тривог,
І  накопичених  за  життя  гріхів…
Під  ним-  дорога,над  ним  тільки  Бог,
І  сяйво  білих,полярних  снігів!
І  коли  вітер  сліпить  очі,
Коли  більше  йти  немає  сил…
Воїн  молиться  під  покровом  ночі:
І  Просить  у  Бога    для  себе  крил!
Він  просить  для  себе  сили,
На  новий,на  грядущий  день,
І  Бог  дарує  йому  крила-
Сяйво  новонароджених  пісень!
           17-18.12.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301268
дата поступления 20.12.2011
дата закладки 21.12.2011


Mellani

. . Хвилини стікають водою. .

Замість  снігу  знов  дощ,  бляшанки  пусті  в  каталозі,
А  я  чекаю  дзвінка,  чи  просто  тебе  на  порозі.
Мій  телефон  знов  мовчить,  хвилини  стікають  водою,
А  ти  знову  десь  і  хтось  інший  поряд  зі  мною.

Замість  літа  зима,  тікає  загублений  ранок,
А  я  втікаю  від  себе,  проганяючи  спогад-серпанок.
Моє  серце  пішло  шукати  твої  забаганки,
А  між  нами  мороз,  піднімає  все  більше  планку.

Замість  сонця  вогонь,  спалює  спогади  фільтром,
А  крізь  мене  ти,  вриваєшся  сильним  вітром.
І  я  ховаюсь  від  всіх,  в  свою  самотню  кімнату,
А  ти  вже  націлив  на  неї  свою  величезну  гармату..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301314
дата поступления 20.12.2011
дата закладки 21.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.12.2011


Mellani

Я все ще пишу. .

Я  все  ще  пишу  і  надриваюсь  голосом.
Все  про  тебе,  а  ти  вдихаєш  її  пульс
Я  люблю,  все  покрилось  хаосом,
А  ти  знущаєшся,  "Шукай  у  всьому  плюс!"..


Я  все  ще  пишу  та  не  шукаю  сенсу.
Все  про  тебе  та  не  присвячую  тобі.
Моє  життя  тепер  вже  без  прогресу
І  знаєш  так,  ти  виграв  цей  двобій..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301326
дата поступления 20.12.2011
дата закладки 21.12.2011


Mellani

Скажи, ти ж не проти? (Небо. . )

"Небо  лягло,  вдарило  током"


Скажи,  ти  ж  не  проти?
Вдихати  мій  дотик
Позбавитись  цноти..
Небо  у  ніг,  дихає  роком..

Краплі  дощу  на  твоїх  губах
Лиш  помовчи,  їх  дія  свята
Знову  запутуюсь  в  твоїх  очах,
А  за  вікном  пролітають  міста

Скажи  ти  ж  не  проти?
Прийняти  наркотик,
Літак  до  суботи..
Небо  ще  спить,  візьми  свої  ноти

Ще  спробую  раз  який  ти  на  смак
Я  не  допила'  свого  щастя
І  хоч  не  пишу  я  як  Пастернак
У  мене  своє  причастя

Скажи  ти  ж  не  проти?
Закрити  мій  ротик
Навкруг  ідіоти
Небо  і  я,  єдиним  потоком..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300171
дата поступления 15.12.2011
дата закладки 16.12.2011


Юра...

Від мене до тебе…

Між  безліччю  крапель  грудневих  дощів,
проміжок  тиші  де  ми  нерозлучні…
За  спиною  моєю  день  із  вузлів,
вимкни  його,  і  постав  на  беззвучний…

Нехай  не  турбують  питання  чому?
Навіщо?  Що  далі?    Вкотре,  як  бути?
І  все  що  у  силах  моїх  я  зміню,
Байдуже,  босий  я  буду  чи  взутий.

Від  мене  до  тебе,  всього  лише  крок
між  цими  дощами,  холодом  буднів…
Не  буду  втікать,  мов  крізь  пальці  пісок.
Я  буду  з  тобою,  навіть  відсутній…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300150
дата поступления 15.12.2011
дата закладки 15.12.2011


Iriska_Solnce

Меланхолия

Мрачные  стихи
Кофе.Сигареты
За  окном  льет  дождь
Ну  ответь  же-где  ты?
Я  устала  жить
В  ожиданьи  чуда...
Лампа  на  столе
Битая  посуда...
Красная  помада
Крепкое  вино
И  кому  все  надо?
И  зачем  назло?
Не  хочу  надежды
Веры  и  любви
Лучше  бы  как  прежде...
Летят  голуби...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299942
дата поступления 14.12.2011
дата закладки 15.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 14.12.2011


Юра...

Згубився… (темно-червоне)

Згубився,  як  губляться  безліч  зірок  
в  хмарному  й  темному,  тихому  небі…  
Я  зник  із  підніжжя  так  ніби  пісок…  
Зник,  як  зникає  по  осені  лебідь…  
   
Я  впав  і  торкнувся  руками  свій  біль…  
червоні  долоні  мов  би  притихли.  
Навколишнім  людям,  я  просто  лиш  ціль,  
щоб  посміятись,  вони  ж  так  привикли…  
   
Ніхто  не  протягне  на  зустріч  руки,  
бояться  всі  влізти  в  темно-червоне,  
Згубився,  як  губляться  в  небі  зірки…  
Піднявшись  пішов  до  рідного  дому…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299947
дата поступления 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011


kulbabka

Помовчимо…

Несказане  лишилось  несказанним...

                                                     (Ліна  Костенко)


Помовчимо,  затамувавши  подих,
Не  треба  слів,  фальшивих  і  гучних.
Серпанок  ночі  стелиться  по  сходах,
Повільно  гусне  в  запахах  терпких

Різких  парфумів,  кави  та  маслин,
Гіркого  диму  на  блідих  зап'ястках...
І  промінь  світла  липне  до  гардин,
Потрапивши  в  якусь  незриму  пастку,

Немов  метелик  в  нАскрізну  вуаль,
Що  безпорадно  бореться  за  втечу.
Помовчимо,  розсипавши  кришталь
Байдужих  слів  в  холодну  порожнечу.

І  не  шукаймо  знаків  і  причин,
Не  сколихнімо  в  душах  океани-
Усе  вгамує  мудрий  часоплин,
НескАзане  залишмо  несказАнним.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299876
дата поступления 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011


Elnika

Улицы болеют декабрем

Улицы  болеют  декабрем  ...
Среди  бела  дня,
Царствует  уныние  с  туманом,
Снег  в  фаворе,
Но,  увы  ...
Не  увенчана  дорога,
Серебристыми  цветами,
А  прикрыта,
Чуть,  белеющим  обманом.
На  асфальте  -  
Зеркала,
Раскинулась,
Отчаянная  гладь,
Тёмным  кругом,  
Лишь  бликует,
Отраженье.
Время,
Всё  бежит,
Не  оглядываясь,
Вспять  ...
Приводя  часы,
В  головокруженье  ...
За  окном  -
Другой  мир.
Не  тревожь  его...
Не  тревожь  дыханье  ...
Спи  ...
Я  разбужу,
Когда  снег,
Придет,
На  свиданье  ...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299814
дата поступления 13.12.2011
дата закладки 14.12.2011


НАДЕЖДА М.

Зрада і любов - поряд дві сестри…

Чом  такий  сумний...  не  питаю  я.
Іншу  ти  зустрів.  Я  вже  не  твоя.
Помарнів  весь  світ.  І  з-під  ніг  земля.
Нащо  зрадив  ти?.  Як  забуть  слова?

Зацвіла  зима.  Білий-білий  цвіт.
Я  ж  тепер  одна  на  весь  білий  світ.
Не  кажи  мені:  Доля  це  така,
Що  мене  й  тебе  розділя  ріка.

Зрада  і  любов  -  поряд  дві  сестри...
Що  вона  ніжніш...  Чуєш?  Не  кажи.
Ми  тепер  з  тобою  різні  береги...
Зрадив  ти  мене  -  обняли  сніги.

Почекай...  не  йди...Ми  ж  не  вороги.
Хай  до  неї  вітер  замете  сліди,
І  скує  морозом  річку  й  береги...
Не  кажи,  що  іншу  любиш...  не  кажи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299798
дата поступления 13.12.2011
дата закладки 14.12.2011


kulbabka

Троянда на снігу

Мете-мете,  хурделить,  біловіє-
Перини  трусить  хтось  на  небесах.
На  бізизнІ  рубіном  теплим  тліє
Троянда,  зацілована  в  снігах...

І  застигають  пелюстки  тендітні,
Неначе  кров  загусла  в  кришталі,
Їм  сняться  дні,  шовкові  і  погідні,
Пухких  хмарин  повільні  кораблі...

Мете-мете,  хурделить  безпросвітно,
Сріблиться  сніг  на  мокрому  плащі...
Багряна  квітка,  змерзла  і  тендітна-
Вона,  як  рана  в  мене  на  душі...

І  так  мені  болить  ця  крапля  крові-
Крихке  життя  на  мЕртвій  білизні...
А  їй  так  само  хочеться  любові,
Як  нам  з  тобою  в  ці  зимові  дні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299450
дата поступления 12.12.2011
дата закладки 13.12.2011


Чорний Кіт

Ми без лиця, та маєм серце…

Ми  без  лиця  живем  в  неволі,
 Безмрійних  сцен  і  слізних  масок,
 Й  на  почуттях,  що  гріють  душу,
 Ми  затягнули  долі  пасок.

 Ці  ролі  не  дають  покою,
 Виходиш  і  не  знаєш  кого  грати,
 А  так  б  хотілося  дізнатись  -  Хто  я?,
 Й  чи  зможу  щиро  покохати?

І  маска  хай  ковтає  мрії,
Та  душу  й  серце  не  сховаєш,
Ми  є  живі,  крізь  брудні  ролі,
Та  вже  не  знаєш  кого  граєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299726
дата поступления 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011


Юра...

Сплелися руки, в одне єдине ціле…

Сплелися  руки,  в  одне  єдине  ціле…
І  погляди  стріляли  в  серце  наповал.
Не  впустив  тебе,  а  ти  мене  просила…
І  сонце  стало  наче  зігнутий  овал.

Не  йшли  вже  дні  як  завжди  почергово,
шкереберть  усе  без  жодних  сподівань,
мої  слова  мої  пусті  розмови
вигнали  мене  й  поставили  на  грань…

і  я  пішов…  блукав  в  чужих  планетах,
тебе  забув,  як  пройдений  роман,
згубив  тебе  в  своїх  гірких  тенетах,
ось  тепер  жалію…що  без  тебе…сам.

А  все  змінить...  назад  мотнути  б  плівку,
поставить  осінь  на  повтор...знову  ти…
Я  не  герой  і  не  дістав  би  зірку,
і  не  змінив  би  наші  паспорти…

Але  було  б  нам  добре  зараз  разом,
Лише  я  вірив  би...  і  стало  краще…
Мої  слова  тепер  тобі  лиш  фрази,
й  летять  до  тебе  знову…але….нащо?

Хай  будуть,  і  нехай  вже  все  минулось,
й  не  стане  все  не  стартові  місця,
буває  так,  що  щастя  десь  спіткнулось…
відчай  став  помітний  на  контурах  лиця.

Не  вкраду  тебе...просто  будь  щаслива,
не  впізнав  тебе,  на  превеликий  жаль.
Я  знаю  що  це  ти  одна  єдина,
котра  змінила  б  днів  і  тугу  і  печаль…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299489
дата поступления 12.12.2011
дата закладки 12.12.2011


Migelito

Еротизмом прописані…

Еротизмом  прописані  тісно  пов'язані  сни
Так  несхожі  на  минулі  скувойджені  драми  
Народившись  від  неї  продовжуєм  в  серцях  нести
Невід'ємність  пристрасть  текучу  з  роками

Всі  думки  знаменують  відхід  заборон
Мабуть  вперше  так  зрозуміле  мовчання
Всім  відоме  стрімке  відчуття  в  унісон
Поглинаєм  своєю  відкритістю  станів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299468
дата поступления 12.12.2011
дата закладки 12.12.2011


морський лев

ти моя

я  заберу  тебе  туди,
де  шум  дощу  колише  ночі
де  кожна  крапелька  води
мені  про  тебе  щось  шепоче

я  заберу,  не  всім  на  зло
я  просто  заберу,  хай  бачать,
що  не  дарма  це  все  було́,
що  не  дарма  старався  значить

хтось  може  думає  що  я
тебе  подалі  десь  сховаю
куди  вже  далі!  Ти  моя!
тебе  в  своє́му  серці  маю

21.10.00

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299297
дата поступления 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011


Той,що воює з вітряками

Народ (Сповідь)

Бог  вигодував  мою  душу  хлібом,
Напоїв  мене  водою  із  Дніпра,
І  ні  тюрмою,ні  колимським  снігом,
Не  загубити  вам  мого  добра!
І  не  пізнати  вам  моєї  сили:
Вона  для  вас  велика  таїна,
Я  вас  любив,
хоч  ви  мене  і  били!
І  я  вас  бив:
степи  чорніли  від  вина!
Від  братнього  вина,
якого  ми  так    щедро  наточили,
На  ранок  похмілля  було  у  всіх...
Всі  були  винні,
але  прощення  вперто  не  просили,
І  тим  лише  приножили  свій  гріх!
Я  -народ,Я  стражденний  народ  український,
Назови  мене  хоч  ляхом,хоч  малоросом...
Ти  ляше,і  ти  москалю,мені  однаково  близькі,
Та  жоден  з  вас  не  бачить  мої  сльози!
Кожен  з  вас  в  полоні  власної  пихи,
Я  плачу  над  ріками  братньої  крові,
Світ-добрий,просто  люди  тут  лихі,
Не  мають  у  серці  ні  краплі  любові!
           11.12.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299296
дата поступления 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011


kulbabka

Зимовий ранок

Зимовий  ранок.Невагома  тиша
Пливе  туманом  млистим  по  землі,
Ледь  чутний  вітер  паморозь  колише,
Що  мерехтить  на  сонному  гіллі.

Зимовий  ранок.Озера  свічадо,
Неначе  скло  узірчасте,дзвенить
І  курять  сосни  перемерзлий  ладан
В  молочно-ніжну  вицвілу  блакить.

Легка  вуаль  повисла  між  гілками,
Тремтливим  сріблом  пОвагом  сповзла
І  притулилась  сизими  вустами
Зима  холодна  до  вогкого  скла...

Вмить  розповзлись  по  шибці  візерунки,
Мов  намистин  розірвані  разкИ...
І  дзвін  борульок  прозвучав  так  лунко,
Немов  кришталь,  прозірчасто-крихкий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299240
дата поступления 11.12.2011
дата закладки 12.12.2011


Poetka

…your my freedom…

"Щоб  любити  один  одного,  потрібно  боротися  з  собою."
       Ф.Достоєвський
     _________________________________________

...пам"ятаєш  між  нами  й  досі  стільки  правди  що  важко  дивитись  в  очі
нестерпно  обпікають  язик  слова  яким  не  судилось  стати  словами
це  тільки  думки  що  шкребуть  серце  кігтями  щоночі...
як  зберігати  рівновагу  коли  більшість  доріг  складають  ями?..
кожен  сніданок  гнітить  прив"язкою  до  минулої  ночі
годинник  невпинно  лоскоче  вуха  і  шепоче  "пора"...
в  найближчій  аптеці  ти  придбаєш  найсильніші  знеболюючі
маленька  людино  великого  та  могутнього  пера...
і  псуватиметься  погода  губитимуться  маршрути
ніхто  не  застрахований  від  несподіваних  втрат
коли  падаючи  ти  не  зможеш  розпустити  парашута
це  насправді  буде  великий  мат...
але  здатність  залишатись  живим  спровоковує  силу
і  після  усіх  невдалих  падінь  та  мовчань
пишеш  ночами  курсивом
переходячи  навіть  найнебезпечнішу  грань...
я  зумію  колись  тебе  полюбити
так  як  люблять  коли  навчились  розуміти  любов...
бо  насправді  ми  надто  часто  помиляємось
у  виборі  своєї  долі  та  молитов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299170
дата поступления 10.12.2011
дата закладки 12.12.2011


Лана Виноградова

…бо любов не гріє

Навшпиньках  до  очей  крадуться  сльози...
Не  змінить  світ  непрохане  Різдво...
Вірші  -  то  міф,  життя    -  солона  проза  -
Ламає  незагоєне  крило.

Під  снігом  спить  забуте  Богом  місто
Нестерпно  жити  втраченим  надіям....
Прозові  рими  і  кохання  прісне,
Холонуть  руки,  бо  любов  не  гріє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299072
дата поступления 10.12.2011
дата закладки 10.12.2011


Falcon-Phaeton

Один лишь взмах рапиры

Я  был  влюблён,увы,любовь  умчалась,
Всего  лишь  был  мостом  меж  двух  сердец,
Я  помню  как  всё  это  начиналось,
Тогда  симпатий,чувств  открыл  ларец.

Платоника,в  ней  очень  много  смысла,
В  ней  чувств  порыв  и  сдержанности  прыть,
Увы,она  клеймом  на  нас  повисла
И  с  этим  нужно  было  как-то  жить.

В  один  момент  расставились  акценты,
Один  удар  рапирой  в  центр  груди,
В  единую  картину  сложились  элементы,
А  чувства,эти  чувства  остались  позади.

Наверно,с  болью  в  горле
Она  невольно  вспомнит,
Что  было  лишь  когда-то,
Но  поздно,не  вернуть.

А  пламенное  сердце
Там  -  за  закрытой  дверцей,
Оно  уже  не  бьётся,
Таинственно  молчит...


P.S.:  Изложено  не  всё,что  было  между  нами,
Пускай  лишь  что-то  выйдет  на  этот  стихосайт...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244348
дата поступления 01.03.2011
дата закладки 10.12.2011


kulbabka

Коли втечу в грудневий передзвін…

Коли  втечу  в  грудневий  передзвін
І  сколихну  в  душі  твоїй  затишшя,
Чи  побіжиш  за  мною  навздогін,
І  чи  зупиниш,  мовивши  "залишся"?

Не  побіжиш,  хоч  як  би  захотів-
Яка  ж  бо  недоречна  підла  гордість!..
І  промовчиш,  не  вимовивши  слів,
Бо  сантименти  вже  давно  не  в  моді...

І  побіжу  в  розстібнутім  пальто,
Згубивши  шаль  квітчасту  по  дорозі,
І,  сівши  в  перше  впіймане  авто,
Сховаю  у  долонях  теплі  сльози...

А  ти  згориш,  розвієшся,  мов  тлін,
У  цій  крикливій  вистражданій  тиші,
Коли  втечу  в  грудневий  передзвін
І  порожнечу  по  собі  залишу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299076
дата поступления 10.12.2011
дата закладки 10.12.2011


Юра...

Однотонно… (мій біль-мої секрети)

Однотонно…всім  ліньки  розбавляти  фарби….
Ніхто  не  хоче  добавляти,  щось  в  заучену
буденність.  Й  я  відриваю  клаптик  правди,
так    ніби  дівчину  цілую  вже  заручену…

Ти  крадешся  як  та  злодійка,  в  намаганнях
щось  дізнатися  на  край  ступаєш,  йдеш  крайнощі,
потайки  ховаєшся  в  своїх  бажаннях,
мій  біль-мої  секрети,  а  для  тебе  радощі  ???

Ковтаю  грудень…  готуюся  до  гіршого,
в  моїх  руках  сьогодні  фарби  надто  якісні....
І  з  першим  снігом  кроками  до  іншого,
сліди  лишаючи  підеш...Мені  розкажеш?...  Ні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297976
дата поступления 05.12.2011
дата закладки 09.12.2011


She said: gray...

Прости меня - без слов и сожаления…

Прости  меня  -    
без  слов  и  сожаления
(зачем  стихи,  
когда  нет  смысла  в  прозе?!),
хоть  понимаю  –  
нет  того  прощения,
чтоб  приглушило  
боль  твою  и  слезы.

Так  больно  оторвалось  -  
и  до  крови...
На  сердце  грузно  лег  
тяжелый  камень.
Одну  Любовь  
(из  тысячи  любовей!!!)
я  получил  –  
и  провалил  экзамен.

Ты  далеко  была  –  
но  стала  дальше,
мне  это  расстояние
не  измерить.
Остаться  откровенным  
и  без  фальши
перед  тобой  хочу...
Хочу  я  верить,

что  мы  запомним  
светлые  мгновенья
прекрасных  и  бесценных  
отношений.
О  грезившихся  нам  
прикосновеньях
пускай  у  нас  
не  будет  сожалений.

Пускай  же  в  этот  
первый  день  весенний
к  тебе  Любовь  и  Счастье  
возвратятся.
Прости  меня    -  
без  слов  и  сожаления...
Прости  –  что  не  смогли  мы  
повстречаться...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298306
дата поступления 06.12.2011
дата закладки 09.12.2011


kulbabka

За поволокою туманів…

За  поволокою  туманів,
За  маревом  рожевих  снів
Гойдає  вітер  вишні  п'яні,
Що  облітають  по  весні.

І  плавно  чеше  пряні  трави
У  сяйві  росяних  перлин
Червоним  гребенем  заграви,
Що  багряніє  між  хмарин,

Набитих  пухом  лебединим,
Немов  подушечки  м'які...
А  тут--сніжинки-балерини,
Як  ті  метелики  крихкі,

Тремтять  у  мене  на  долоні
І  розтікаються  за  мить.
А  у  зимовому  полоні
Земля  закута  міцно  спить.

І  сняться  їй  сади  весняні,
Пташині  співи  голосні
За  поволокою  туманів,
За  маревом  рожевих  снів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298839
дата поступления 09.12.2011
дата закладки 09.12.2011


Той,що воює з вітряками

Ма…Лина

Ма….ЛИНА,ЛИНА,ЛИНА,ЛИНА,
Водой  стекает  в  сердце  имя,
Ты  так  чиста  и  так  невинна,
Что  в  жилах  кровь  мгновенно  стынет!
Я  не  смогу  без  тебя,нет  не  без  тела,
Я  не  смогу  без  твоей  души,
Нет,не  все,не  все  еще  ты  спела…
И  я  прошу  тебя:"Дыши!"
Ты  ,яркое,живое    пламя,
А  я  всего  лишь  черный  дым,
Я,ничего  не  стоЮ    без  костра,
Если  твое  пламя  угаснет,
Я  угасну  с  ним…..
мой  друг,моя  любовь  ,моя  сестра!
Ты  ,яркое,яркое,жгучее  пламя,
А  я  всего  лишь    едкий    дым,
Если  Мое  солнце  светить  устанет  ,
Я  ЖИТЬ  устану  вместе  с  ним!
       2-6  декабря  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298689
дата поступления 08.12.2011
дата закладки 08.12.2011


Romantic lady

Невже…?

Я  знову  побачила  мрії  у  небі  -  
Вони,  ніби  вісники  мого  дитинства,
Летять  кораблями  далеких  ілюзій.
Метафори,  ніжні  та  світлі,  мов  лебідь,
Шикарні  епітети  свого  шаленства  -  
Все  це  подарую  своїй  давній  музі...

Я  знову  побачила  зорі  в  калюжі  -  
Не  треба  нам  більше  їх  вдвох  малювати.
І  погляд  сам  лине  далеко  у  небо...
Чомусь  почуття  мої  стали  байдужі,
Не  треба  мені  більше  радість  вдавати.
Невже  я  навчилася  жити  без  тебе?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298048
дата поступления 05.12.2011
дата закладки 08.12.2011


kulbabka

У філіжанці кава захолола…

У  філіжанці  кава  захолола,
Пропахли  пальці  димом  цигарок
І  пізні  айстри,  кинуті  додолу,
Немов  уламки  скинутих  зірок,

Вже  дотлівають,  втративши  надію
Надпити  спрагло  свіжої  води...
А  я  при  тобі  плакати  не  вмію,
Не  озирайся  на  прощання,  йди.

І  не  вторгайся  літом  проминулим
В  моє  сум'яття,  сповнене  жалю!..
Вже  пізню  осінь  дні  перегорнули
І  відзвучало  трепетне  "люблю"

Таким  мрійливим  джазовим  акордом,
Відшелестіло  в  паморозь  нічну...
А  ти  пішов,  вдоволений  і  гордий,
І  у  лещата  серце  затиснув.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297732
дата поступления 04.12.2011
дата закладки 08.12.2011


kulbabka

Перечекай

Перечекай  негоду  дощову-
Ану  всміхнеться  сонце  променисте!
І  у  шовкову  скошену  траву
Розсипле  ранок  росяне  намисто...

Перечекай,  а  раптом  все  мине-
Усі  жалі,  сум'яття,  мелодрами
І  світла  радість  в  серці  спалахне,
Немов  веселка  в  небі  кольорами!..

Розсіє  промінь  попіл  гіркоти
І  всі  печалі  вивітрить  безслідно...
Перечекай  і  ранок  золотий
Загляне  в  шибку  росяну  погідно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298207
дата поступления 06.12.2011
дата закладки 07.12.2011


Мілена Вітровська

Подих серця, що відбився на обличчі…маски.

Нядягаю  ту  порцелянову  маску,
Що  придбав  на  річницю  знайомства
Я  б  хотіла  зануритись  у  воду..назовсім…
Будь  ласка…Не  шукай  мене  більше
Серед  чистих  озер…там  де  сонце.
Не  змогла  притягнути  на  крила,ті  ролі
Ти  ж  писав  по  обличчю  губами,
Я  здалась,вперше  так  легко  й  без  зусиль
Мимоволі…зловила  себе  на  думці
Що  нічого  не  стоїть  вже  між  нами
Затяглась,мов  останнє  так  терпко
Наче  більше  не  здатна  любити
Все  обман…образи…сльози
Нестерпно…тобою  не  цікавитись
Нестерпно  тобою  не  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297914
дата поступления 05.12.2011
дата закладки 05.12.2011


Poetka

…для вас…

...друже...час  згортати  свої  крила  і  шукати  притулку  на  зиму
літати  в  холодному  небі  це  все  одно  що  провалитись  під  кригу
а  ти  цілуєш  сліди  на  снігу  немов  святу  землю  Єрусалиму
і  потайки  віриш  що  право  на  власне  життя  ні  з  ким  не  ділиме...
повз  погляд  проходять  ті  яких  ти  ще  не  готовий  побачити
сняться  ті  яким  ти  винен  шматок  свого  серця
та  ці  сни  у  період  самотності  неварто  тлумачити
вони  порожні  як  і  ти...тут  сердься  чи  не  сердься
найважче  насправді  самого  себе  пробачити...

проковтнувши  слова  сідаєш  на  вечірній  експрес
у  країну  мрій  тепер  не  потрапити  через  задзеркалля
і  спогади  утворюють  душевний  абсцес
а  часом  хтось  усе  це  божевілля  називає  коханням...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297899
дата поступления 04.12.2011
дата закладки 05.12.2011


Mellani

Жаль, хірург не зробив пересадку. .

Змусь  забути  про  тебе..
Прикуй  ланцюгами  до  стелі!
І  пожовклі  портрети..
Сховай  у  якійсь  акварелі..

Змусь  забути  хвилини..
Заховавши  від  мене  годинник.
Й  залиши  хоч  краплину..
Спогадів,  що  йдуть  з  середини..

Змусь  забути  вуста..
Слова  ж  бо  нічого  не  значать..
А  між  нами  міста..
Й  тільки  потяги,  мабуть,  заплачуть.

Ти  забрав  в  мене  серце..
Залиши  хоча  б  душу  на  згадку..
Це  кохання  із  перцем..
Жаль,  хірург  не  зробив  пересадку..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297688
дата поступления 03.12.2011
дата закладки 05.12.2011


kulbabka

Пересипати сни…

ПересИпати  сни,
перевіяти  давні  оскоми,
перетлілі  печалі
і  майже  забуті  жалі...
І  летіти  туди-
в  піднебесся,  крихке  й  невагоме,
відірвавшишь,  
мов  кулька  легка,  
від  тяжіння  землі!..

І  кружляти  вгорі,
в  білизні  лебединого  пуху,
вальсувати  між  хмар
в  мерехтінні  зими-пелени!..
І  торкатись  зірок,
прикладаючи  ніжно  до  вуха,
ніби  мушлі  морські,
щоб  послукати  шепіт  нічний...

І  зривати  з-під  хмар,
мов  добірні  засніжені  грона,
обважнілі  слова
й  перестиглі  терпкі  молитви...
І,  долаючи  всі
піднебесні  й  земні  перепони,
понад  шаллю  зими
невагомо  і  ніжно  пливти!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297448
дата поступления 02.12.2011
дата закладки 03.12.2011


Mellani

Не руйнуй колажі. . (присв. із середини)

Ти  не  в  межах  роумінгу,  не  телефонуєш.
Ховаєшся  від  світу,  знову  когось  ревнуєш?
Руйнуєш  колажі  пропащого  кохання..,
А  ти  й  не  обіцяв,  що  буду  я  остання..

Закони  тяжіння  більш  на  тебе  не  діють,
А  в  мене  від  тебе  досі  руки  німіють..
Скажи  нащо  знову  ти  палиш  картини?
ВОни  ж  закривають  ті  кляті  шпарини,
Що  вилазити  стали  давно  зсередини..

Замуруй  свої  двері,  мені  нема  туди  входу
А  тобі  нема  виходу,  і  ніякого  коду..
Більш  ніяких  крапок,  чистий  лист  візьми..
Може  якось  так..  доживем  до  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297362
дата поступления 02.12.2011
дата закладки 03.12.2011


Наталька)))

Останній день.

Останній  день.  І  сніг,  і  дощ,  і  сонце,
І  попіл  від  кохання  на  землі.
Воно  згоріло,  легко  так  і  просто,
Не  залишаючи  ні  спогадів  ні  слів.

І  на  столі  вже  чорна  кава  стигне,
Шаліє  вітер;  холод  за  вікном.
Ми  навіть  попрощатися  не  встигли,
Тому  запамятаєм  все  маніжним  сном.

І  дивно  що  не  жаль  того  кохання,
А  душу  рве,  і  кидає  в  вогонь.
Тепер  самотність  й  те  німе  чекання,
Холодний  спокій  знищених  долонь.

Слова  забуті...  мить  і  вже  немає,
Ні  подиху,  ні  дотику,  ні  слів...
То  й    добре.  Вороття  назад  немає,
З  розірваного  кругу  зник  весь  біль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297163
дата поступления 01.12.2011
дата закладки 01.12.2011


She said: gray...

Коли…

Коли  непереможне  почуття
прийде  до  нас  -  і  серце  затріпоче,
коли  вже  сподіватись  вороття
ні  ти,  ні  я,  тим  більше  –  не  захочем,

коли  світів  байдужих  зникне  дим,
а  нам  слова  вже  стануть  непотрібні,
коли  забуте  стане  знов  новим,
а  ми  з  тобою  будемо,  як  рідні,

коли  у  споконвічному  огні
ми  згоримо  дощенту  від  любові,
коли  в  твоєму  і  моєму  сні
сюжет  один  -  про  роси  світанкові,

тоді  у  книгах  древніх  мудреців,
даруючи  надію  нам  востаннє,
загадка  Долі  в  плетиві  рядків
розквітне  знов  віршами  про  кохання...

2009

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297174
дата поступления 01.12.2011
дата закладки 01.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 29.11.2011


Alex Raven

Осінній уривок…

Небо  сталеве  свинцевий  тягар  
Несе  по  безкрайнім  просторі...  
Приймають  на  себе  негоди  удар  
Величні,  прадавнії  гори...  
Помалу  згасає  осіння  пожежа  
Яскравого  жару  листків...  
Річки  застигають  в  безгучності  тихо,  
Мов  шепіт  відлуння  віків...  
Листочок  червоний  вогнем  мерехтів  
Самотньо  в  вечірньому  лісі...  
Холодного  вітру  бездушний  порив  
Раптово  урвав  його  пісню...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296611
дата поступления 28.11.2011
дата закладки 29.11.2011


Невгамовний

Полёты во сне и наяву…

Обниму  я  во  сне
Мир
И  зажжётся  вдали
Свет,
Пройден  путь  и  затёрт
До  дыр
И  тебя  на  пути
Нет.

Невесёлая  мысль
Мне
В  клочья  вдруг  разорвёт
Сон,
На  размазанном
Полотне
Прошлогодний  глухой
Стон.

Миллионы  ночей
Врозь
Две  планеты  летят
В  ночь,
Ты  ненужные  думы
Брось,
Не  смогу  я  тебе
Помочь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296612
дата поступления 28.11.2011
дата закладки 29.11.2011


Poetka

…завтрашнє…

...коли  наш  світ  залишеться  без  такого  звичного  "завтра"
відчуття  повноцінної  свободи  застрягне  з  повітрям  у  горлі
і  замість  легень  у  тебе  виросте  луска  та  зябра...
знаєш
є  час  коли  насправді  навіть  десять  тузів  у  колоді
невирішують  нічого...
ніч  -  одна  єдина    найправдивіша  правда...
                                                           -*-
ось  і  сніг...такий  же  помнутий  як  твої  сни
нас  розділяє  столик  у  затишній  кав"ярні
і  рівно  половина  зими
холодні  плити  тротуарні
та  випадкові  блок  пости...
це  співвідношення  дат  та  імен  кровотоком  пульсує  по  тілу
легка  ейфорія  від  ранкового  тремтіння  вій  
знаєш  я  уже  вкотре  проживаю  життя  під  прицілом
і  згортаю  списані  аркуші  у  масивний  сувій
хоча  коли  я  нематиму  чого  сказати
коли  стану  звичайною  пересічною  жінкою
і  мій  чоловік  скує  мені  золоті  грати
вірш  пектиме  в  серці  гірчинкою
ми  приречені  завжди  тільки  одне  вибирати...
і  рідні  стіни  часто  утворюють  ненависні  порожні  квадрати
ми  приречені  рано  чи  пізно  "когось"  у  собі  тримати...

а  зараз  так  тихо  що  кров  витікає  носом
гори  книг  фоторгафій  та  музика
герої  Ремарка  що  запивають  життя  міцним  кальвадосом...
і  твоє  постійне  небажання  стати  лузером...

між  нами  з  часом  виростуть  кілометри  спокою
я  знайду  тебе  так  як  знаходила  кожен  свій  день
і  більше  не  буде  слів  не  буде  докорів
тільки  трактати  одкровень
про  те  як  ми  чекали  один  одного
як  проводили  між  світом  і  собою  паралель

         і  я  дякуватиму  тобі  за  те  
         що  із  лона  мого  вийде  нове  життя
         яке  насправді  важливіше
         за  наші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296602
дата поступления 28.11.2011
дата закладки 29.11.2011


Айрені

Плен…

Все  мысли  тают  на  твоих  губах,
Лишь  оттиск  пламени  в  глазах
И  только  руки  жарко  обнимают...
Быть  может  чувства,  сердце  утопают
Как  море  безграничного  тепла,
Что  ты  во  мне  распространяешь.
Быть  может  встретились  не  зря,  -  
Ты  жизнь  мою  своей  любовью  освещаешь.

И  пусть  меж  нами  ссоры  и  невзгоды,
Но  любящее  сердце,  что  всегда  в  плену,
Вверяется  тебе  как  мотылек  огню,
И  не  сгорев,  прильнет  в  надежде  на  твое  "Люблю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295698
дата поступления 24.11.2011
дата закладки 28.11.2011


kulbabka

Ні слова про минуле…

Ні  слова  про  минуле,  вже  ні  слова-
Ні  поглядів,  ні  натяків,  ні  слів...
Осіннє  листя  скинула  діброва
І  клен  сумний  завчасно  постарів.

Ні  згадки  про  колишнє-перемлію
І  розірву  намисто  наших  днів.
А  ти  плекай,  неси  в  собі  надію,
Впивайся  спрагло  болем  почуттів...

А  ти-як  хочеш,  воруши  минуле,
В  осінніх  днів  вимолюй  вороття.
Ні  слова  про  кохання-вже  забула!
І  гріш  ціна  таким  от  почуттям.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296482
дата поступления 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011


olya lakhotsky

Вдивляючись…

як  в  дзеркало,  
вдивляюся  у  жаль,
і  штори  срібні  торсає  не  вітер  –
то  ангел  креслить  душі:  
ось  межа,
де  я  і  ти.
він  взяв  її…  і  витер.

і  вже  не  бачу  нас,
а  тільки  я  
вмерзаю  тінню  білою  в  шугý,
і  пальчиком
пишу  твоє  ім'я
не  в  зошиті,  не  в  книзі  –
на  снігу.

і,  прагнучи  зігріти,
я  сама
відталиною  імені  стаю...
о  Господи,
у  світі,  де  зима,
храни  любов  мою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288045
дата поступления 23.10.2011
дата закладки 28.11.2011


Чорний Кіт

Хто не згідний?

Ми  вкладаємо  біль  у  рядки,
Мов  чорнило  ми  сльози  збираєм,
Наші  букви  немов  ті  рубці,
Що  як  пам'ять  по  тілу  кидаєм.

Ми  пишим  те,  що  відчуваєм,
І  аж  до  крові  рве  по  тілу,
Пом'яту  душу  від  кохання,
Таку  забуту  і  зітлілу.

В  вірші  ми  хочем  передати,
Що  за  любов  на  все  готові,
І  до  кінця  буде́м  стояти,
До  поки  сила  буде  в  слові.

Та  за  віршами  не  сховатись,
Й  з  рядків  стіну  не  збудувати,
А  просто  вистраждати  біль,
Щоб  знову  зміг  ти  покохати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292131
дата поступления 10.11.2011
дата закладки 28.11.2011


MC_Yorick

* * *

а  здавалось  уже  нічого  не  спинить,
і  стіни...
і  слова  від  тих,  хто  розумніші  за  всіх,
на  сміх...
в  небесах  складають  ангели  вчинкам  ціни,
не  змінить...
та  ціна  оці  правила  що  в  нашій  грі
це  гріх...
і  неначе  підштовхує  хтось  -  смакуйте,
в  нікуди...
що  так  схоже  на  те,  що  називають  МРІЇ,
я  вірю...
нас  усіх  все  одно  чекає  спокута,
і  буде...
одна  осінь,  зима  або  літо,  весна
для  нас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296376
дата поступления 27.11.2011
дата закладки 28.11.2011


БАР.БОСС

Чарівна сила

Любов  чарівну  силу  має,
На  волю  душу  відпускає.
Лікує  всі  страшні  страждання,
Новим  наповнює  бажання,
Розвіє  болю  гіркий  дим
І  все  стає  таким  легким.

                   Але  любові  не  буває,
                   Коли  людина  в  ній  страждає,
                   Коли  створила  в  ній  межу,
                   То  не  любов  я  вам  скажу,

То  те,  що  буде  душу  рвати,
Воно  заваде  їй  літати,  
В  нім  полум’я  буде  палать,  
Не  гріти  буде,  а  вбивать.

                   Там  тільки  є  сліпе  блукання,
                   Там  різний  погляд  на  бажання,
                   Від  болю  закіпає  кров,
                   Убий  його  спаси  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295237
дата поступления 22.11.2011
дата закладки 26.11.2011


команданте Че

самый печальный год

ты  родилась  в  самый  печальный  год
в  холодном  отеле  в  чужом  несчастливом  номере
в  твой  день  рожденья  из  темных  небесных  сот  
сблевала  луна  желтым  на  всех  отравлением

*
после  чего  умирая  решила  стать  
символом  света  и  перерождением  нового
после  всего.  и  каждый  седьмой  из  ста
стал  существом  со  светлым  |ее|  наполнением

*
ты  не  довольна  судьбой  потому  что  ты
будешь  одной  из  первых  |одна|  у  каждого
кто  наполняет  собою  существ  простых
кто  растворится  светом  |живя|  на  выжженном

*
скоро  исчезнешь  не  скоро  родятся  те
кто  исчезают  но  оставляют  важное
я  продолжаю  тебя
я  бы  так  хотел!
чтобы  о  Тьме  в  других  ты  забыла

|..выжила|





*фоновая  композиция  –
Sopor  Aeternus  &  The  Ensemble  of  Shadows  «Night  of  the  Scarecrow»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295408
дата поступления 23.11.2011
дата закладки 26.11.2011


Mellani

Застигла між хвилинами. .

Мої  вірші  потрібні  лиш  мені
Собі  пишу..  сама  собі  читаю..
Сама  з  собою  крізь  безсонні  дні..
Сторінки  пам'яті  туди-сюди  гортаю...
На  дотик  душу  пробую  свою..
Минуле  в  сьогодення  повертаю..
Застигла  між  хвилинами..  в  раю..
Чи  в  пеклі..  я  й  сама  тепер  не  знаю..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294428
дата поступления 19.11.2011
дата закладки 26.11.2011


Наталка Кольоровісни

Солодка ніч

Музика:  Віктор  Ох
Слова:  Наталка  Кольоровісни

Сірий  асфальт  вмився  дощем,
Двір  оповив    мокрим  плащем.
 Місяць  надів  білий  хітон,    
Душі  збира  в  сонний  полон.
Мудрий  ліхтар  оком  зорить.
Жадана  мить  розум  п’янить.
 Погляд  очей,  руки  навстріч.
Підемо  вдвох  в  місячну  ніч.

Солодка  ніч  
             одна  на  двох.
Божевільна  ніч  
             на  двох.
Солодка  ніч  
             одна  на  двох.
Божевільна  ніч  
               на  двох.

-  Як  тебе  люблю  я.
-  Як  тебе  люблю  я.
-  Пам’ятай,  коханий.
-  Мила,  пам’ятай.
-  Назавжди  з  тобою.
-  Назавжди  з  тобою.
-  Пам’ятай,  коханий.
-  Мила,  пам’ятай.
-  Я  люблю.
-  Я  люблю.
-  Назавжди.
-  Назавжди.

В  плетиві  слів,  бажаних  фраз,
В  кроках  твоїх  чується  джаз.
Подиху  такт  -  серця  акорд,
Пісня  душі  в  декілька  нот.
Випий  любов  з  моїх  долонь,
Слухай  биття  вогненних  скронь.
Буду  тобі  терпким  вином  -
Насолодись  моїм  смаком.

Солодка  ніч  
             одна  на  двох.
Божевільна  ніч  
             на  двох.
Солодка  ніч  
               одна  на  двох.
Божевільна  ніч  
                 на  двох.


-  Як  тебе  люблю  я.
-  Як  тебе  люблю  я.
-  Пам’ятай,  коханий.
-  Мила,  пам’ятай.
-  Назавжди  з  тобою.
-  Назавжди  з  тобою.
-  Пам’ятай,  коханий.
-  Мила,  пам’ятай.
-  Я  люблю.
-  Я  люблю.
-  Назавжди.
-  Назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295432
дата поступления 23.11.2011
дата закладки 26.11.2011


Elnika

Мне безразличен цвет заката…

Мне  безразличен,
Цвет  заката  ...
Протянутый  на  нерве,
Прошитый  золотом,
Сливовый  бархат  ...
Из  закромов,
Взысканья...
Успею  выхватить,
Твой  взгляд,
С  укором  на  солнце,
Глядящий.
Там,  наверху,
Оно,  небрежно,
Платиной  блестит,  
И,  к  нам,  особо,
Нет  вниманья...
В  душе,
Не  согласна,
С  гордячкой  -  зимою,
Что,  необратимой,
Поступью,
В  город  шагает.
Прикрой,  меня,
От  ветра...
Я  сердцем  замёрзла...
Пусть,  потихоньку,
Оттает...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296061
дата поступления 26.11.2011
дата закладки 26.11.2011


Sukhovilova

Мереживо. .

Мереживо  із  дня  і  ночі,
Із  місяців,  років,  століть....
Втомилися  без  світла  очі,
І  мозок  від  думок  болить.

Кидаю  спиці  у  корзину,
Клубок  із  ниток  -  за  вікно,
В  машині  вже  нема  бензину,
Моє  життя  -  німе  кіно!

Мережка  сіє  існування,
Із  ниток  дивних,  неземних,
Бензин  залила  без  вагання,
Без  прагнень,  й  почуттів  стрімких.

Горюче  є.  Мотор  мовчить.
Свій  хід  заповільнив  Юпитер,
Мереживо  гуде,  кричить.......
Нитки  поплутав  хитрий  вітер.

Всі  візерунки  застигають...
І  віск  стікає  по  руці,
Обличчя  з  космосу  благають,
Лишити  сутність  на  Лиці.!

Лишу.    І  далі  покрокую,
Вже  Дервішом  ввійду  в  буття,
Мереживом  життя  малюю,
Без  сумніву  і  каяття.

МОжливо  ті  судити  можуть,
Хто  далі  йти  вже  не  волів,
Кусають  лікті,  і  ворожать,  
І  позбуваються  зубів.

МОє  мереживо  плететься,
ТО  з  воску,  то  з  ниток  небес,
У  візерунках  відіб'ється
Давно    похований  Рамзес.

На  воску  затанцюють  Риби,
З  моїх  неторканих  глибин,
Із  віри  зліплю  цілі  глиби,
Змережу  сукню  із  годин.

Плететься  хаос  без  зупину,
А  час  мій  строгий,  мов  Біг-  бен,
Кидаю  спиці  у  корзину,
Куплю  новенький  міні  -  вен!

Мотор  Світилами  заправлю,
Юпітер  рушиться  у  путь,
В  Майбутнє  вісточку  відправлю,
Про  все  життя  своє  і  суть!

І  відповіді  дочекаюсь,
В  конверті,  що  застиг  у  часі,
Я  Небу  вдячна  і  вклоняюсь
За  те,  що  я  в  останній  расі.

За  скерування  міні  -  вену,
За  хаос  сплетених  думок,
За  точність  вічного  Біг  -  Бену,
За  Сумнів  і  за  вдалий  Крок!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295945
дата поступления 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011


Sukhovilova

Вертаюсь……

Щодня  вертаюсь  у  реальність,
Щодня  заглиблююсь  у  сни,
Причина  сумніву  -  глобальність,
Присутність  вічної  весни.

Душа  зневірена  в  полоні,
Немає  темряви  і  світла,
Зів'яли  без  тепла  долоні,
До  гри  без  правил  я  вже  звикла.

А  нам  здавалось,  що  пройде,
Забудем  доторки  гарячі,
Зима  у  літо  перейде,
І  сонце  під  дощем  заплаче.

Гарячі  сльози,  шепіт  неба,
Це  все,  про  що  я  розкажу..
Мій  фоліант  лише  для  тебе,
Його  у  снах  своїх  лишу.

Мольберт  прикритий  полотном,
Заглянув  місяць  до  комори,
Тут  все  забризкане  вином,
З  інгрідієнтами  мінору.

Підлога  біла,  наче  сніг,
Від  холоду  вже  не  заснути,
Гарячий  струм  по  венах  біг,
Що  б  у  реальність  повернути.

Мій  біль  у  серці  знову  стих,
Замерзло  тіло.  Серце  -  лід.
Танцює  тінь  від  губ  твоїх,
Зникає  долі  темний  слід.

Щодня  вертаюсь  у  реальність,
Щодня  заглиблююсь  у  сни..
Я  перетворююсь  в  глобальність,
У  подих  вічної  весни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295936
дата поступления 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011


Нелогічна а*

Я забуду

Я  забуду  как  звать,
И  забуду  как  помнить  тебя!
Я  уже  не  твоя,  ты  не  мой...
И  любовь  умерла...

Отреклась,  отпустила,
Взлетела,  летела,  жила...
Без  тебя  было  это,
Ты  слышишь  меня?!  Без  тебя...

Поняла.  Поздно?
Рано  убили  любовь.
Развели  мы  мосты,  
А  свести  не  сумели  их  вновь...

Разошлись,  разлетелись
В  осеннем  тумане  ушли.
И  сердца  в  унисон
Не  сыграют  нам  песни  свои...

Было  больно!..  
Стерпела,  смирилась,  снесла...
Разлюбила,  забыла.
И  жить  без  тебя  начала!

Только  в  памяти
Фразы,  улыбки  и  письма  храню.
А  от  сердца  ключи,
Я  другому  уже  подарю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295894
дата поступления 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011


НАДЕЖДА М.

Знов приснились карі очі…

Знов  приснились  карі  очі,
Чарівний  твій  сміх...
А  надворі  із  півночі
Сипле,  сипле  сніг...

Прилетиш,  неначе  пташка,
Сядеш  край  вікна,
А  на  серці  сумно,  важко...
Тут  чия  ж  вина?

То  у  сні  біжиш  до  мене.
Навкруги  весна.
Серце  б"ється,  як  шалене...
Жаль...  тепер  зима.

По  коліна  кучугури...
Але  чий  то  слід?..
І  від  тЯжкої  зажури,
Ніби  сніг  поблід.

Розбиваються  сніжинки
Об  моє  вікно...
Знов  дивлюсь  -  нема  стежинки:
Снігом  замело...

Бо  надвор  з  опівнОчі
Сипле,  сипле  сніг...
А  я  згадую  все  очі
І  дзвінкий  твій  сміх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295577
дата поступления 24.11.2011
дата закладки 25.11.2011


kulbabka

Далека і чужа

О,як  я  хочу  бути  тим  дощем,
Торкатися  до  щік  твоїх  вологих
І  дріботіти  ніжно  під  плащем,
І  цілувати  вигини  дороги,

Якими  ти  блукатимеш  вночі,
Зімкнувши  пальці  в  звичному  сплетінні...
О,як  я  хочу  полум'ям  свічі
Тобі  зоріти  в  морок  цей  осінній...

І  прихиляти  небо  до  воріт-
Як  та  твоя  розпатлана  смерека!..
Скільки  всього  оточує  твій  світ
І  тільки  я-чужа  тобі  й  далека.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294790
дата поступления 21.11.2011
дата закладки 25.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 25.11.2011


B@b@ngido

Хто автор? (на шляху до просвітлення)

Я  забуваю  все  і  я  не  помічаю,
Як  час  зникає  поміж  спогадів  моїх.
Стою  на  місці,  бо  шляху  не  знаю,
Не  розумію  я  безглуздих  задумів  своїх.

Вдивляюсь  в  кадри  чорно-білого  кіно
І  вгадую  слова  по  рухам  губ  німих.
Я  свою  роль  у  ньому  вже  зіграв  давно,
Я  став  в  шеренгу  глядачів  сліпих.

І  чую  я  із  глибини  віків,
Коментарі  забутого  життя.
Записую  не  бачучи  рядків,
Не  розуміючи  чи  автор  цього  Я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294920
дата поступления 21.11.2011
дата закладки 24.11.2011


kulbabka

І я піду…

І  я  піду  в  цей  пізній  листопад,
У  цю  холодну  перемлілу  осінь.
Сухий  листок  заплутавсь  у  волоссі...
Невже  покличеш  знов  мене  назад?

І  озирнусь,леліючи  надію,
Що  доля  враз  зведе  нові  мости.
А  ти  світи,у  морок  мій  світи,
Бо  я  світити  так,як  ти,не  вмію...

А  ти  приходь  світанками  у  сни
І  падай  снігом,лагідно-лапатим,
І  буде  на  душі  у  мене  свято
Від  проблисків  такої  білизни!..

І  зазоріють  тисячі  лампад
У  мій  туманний  незворушний  спокій,
І  я  зроблю  оті  найважчі  кроки
У  цей  холодний  пізній  листопад...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295566
дата поступления 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011


kulbabka

Якби ж то…

Якби  ж  то  знов  вернутися  сюди-
В  той  перший  день  у  ранку  на  долоні,
Де  після  сну  прокинулись  сади
І  розпустились  квіти  безборонні,

Прикриті  щедро  перлами  роси,
Що  мерехтять  на  сонці,ніби  стрази...
Якби  ж  то  знов  напитися  краси
З  твоїх  очей,що  сяють,мов  топази!..

І  бігти  вдвох  крізь  спокою  вуаль,
Зривати  цвіт,що  ніжиться  спросоння
І,лиш  впіймавши  променів  кришталь,
Втопитись  сонцем  у  твоїх  долонях!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295324
дата поступления 23.11.2011
дата закладки 24.11.2011


Galkka

Моє провалля!

Зірветься  камінь  у  провалля,
А  з  ним  скалічені  думки,
Ще  крок  -  побачу  задзеркалля,
Вдягне  минуле  три  замки.
Зловіщий  вітер  рве  волосся,
Лякає  душу  тишина,
Тут  образ  твій!  а  ні,  здалося,
Не  кров  пролью  -  бокал  вина.
Ця  ніч  дала  мені  притулок,
Я  хочу  знати  -  хто  є  Я,
Немов  знайшла  шлях  у  провулок,
Містичні  знаки  -  там  сімя.
Почую  шепіт  за  спиною,
Це  ти  пробив  шлях  до  душі,
Чекай,  торкнусь  я  хоч  рукою,
Або  в  безодню  дай  ключі.
Лови,  стискай  же  у  обіймах,
Біжи  в  туман  -  хай  роздере,
Тебе  не  згублю  більше  в  війнах,
Мене  одну  тут  страх  зжере.
Тремтить  від  жару  твоє  тіло,
І  спокій  вовки  збережуть,
Я  вічність  зваблю  так  невміло,
Нас  бути  разом  проклянуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294468
дата поступления 19.11.2011
дата закладки 24.11.2011


Poetka

…про це можна було б промовчати…

...поза  кадром  залишиться  більшість  із  того  що  ми  пережили
кожного  ранку  шипучий  аспірин  та  міцний  чорний  чай
і  це  таємничо-моторошне  мовчання  стіни
від  якого  тікай  не  тікай
все  одно  у  кожного  із  нас  різне  пекло  та  різний  рай...
я  з  часом  звикну  до  того  що  тіло  старіє  швидше  за  душу
до  нічного  безсоння  й  ранкових  невпевнених  мрій
що  сьогоднішній  день  буде  м"яким  неначе  ведмедик  із  плюшу
що  із  ниви  життя  повисмикую  увесь  пирій
але  насправді  життя  -  це  всього  навсього  приборкання  стихій...
з  кожним  роком  міцнішають  сигарети  та  напої
слабшає  віра  і  ламаються  межі  за  які  ти  звично  не  виходив
і  пам"ять  згортається  у  масивні  сувої
залишається  час  і  неймовірні  катаклізми  природи
твоє  непорушно-свідоме  язичництво
ціла  шафа  речей  які  уже  не  підходять  по  моді...
з  кожним  прожитим  днем  нове  просвітництво
нових/вчорашніх  народів...
я  хочу  тобі  сказати  що  на  свій  подив  та  страх
я  знаю  самотність  неначе  абетку...
і  здається  що  живу  у  пустирях
а  насправді  кожного  дня  я  граю  в  рулетку
подвоюю  ставку  і  ставлю  на  чорне
а  за  плечима  завжди  є  щось  невідворотне
яке  притягує...а  може  колись  і  пригорне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295108
дата поступления 22.11.2011
дата закладки 24.11.2011


Poetka

…зима - це тоді коли ми суміжно хочемо зігрітись…

Ищу  зазор  между  снегом  и  мной  
И  понимаю:  одно  и  то  же  мы:  
Снег  горизонтальной  лежит  стеной,  
Я  с  каждой  смертью  на  жизнь  моложе.

                                             Ольга  Арефьева
       __________________________________________________

...заповнюючи  собою  нехитрі  будні  та  час  перед  світанком
розмикаючи  руки  знаючи  що  це  все  ж  таки  востаннє
коли  власна  кров  і  плоть  стає  твоїм  сніданком
а  наступний  вірш  -  всього  навсього  черговим  повстанням
ти  розплачуєшся  з  тишею  одним  єдиним  франком...
цей  страх  прокинутися  у  чужому  світі  та  чужій  спальні
по  той  бік  власного  розуму  та  відображення
після  півночі  коли  знімають  всі  маски  карнавальні
кардинально  змінюються  душі  та  враження...
там  де  твій  простір  обривається  на  "до"  і  "після"
там  де  небо  пересипається  в  долонях  мов  цукор
поміж  усім  хламом  твого  існування  залишається  пісня
і  твій  ангел  невпинно  волає  у  рупор
"чувак  ти  сам  вперто  лізеш  на  це  гостре  вістря"...
але  як  зупинити  цю  зиму  яка  у  кожного  із  нас  різна
як  вивільнитись  із  густого  туману  та  диму
ховатись  за  який  уже  настільки  пізно
що  не  чіпляєшся  за  життя  так  як  за  риму
і  цілуєш  заплакані  вікна  так  ніжно
що  дивлячись  на  тебе  я  починаю  розуміти
зима  -  це  тоді  коли  ми  суміжно
хочемо  зігрітись  але  боїмось  обпектись
об  власні  серця...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294241
дата поступления 18.11.2011
дата закладки 19.11.2011


Іванна Шкромида

На кшталт "компота"

Чому  б  не  назвати  нарешті  все  своїми  іменами,  
розлити  у  чаші  напівпорожні  чаю    -  по  вінця.  
Трьома  кроками  пізніше    і  попереду  не  стане  місця.  
І  куди  діватись?  І  хто  залишиться  з  нами?  

Спекотного  літнього  вечора  чи  приморозком  на  світанку  
я  пахнутиму  ароматами  нереалізованих  бажань.  А  от  
в  той  час  на  півхвилини  швидше  якийсь  незграбний  ідіот  
буде  тішитись    присмаком  запашної  кави.  З  початком.  

З  початком  цих  думок  паралізується  феномен  свідомості.  
Рипить,  наче  двері  на  закинутому  горищі  
мій  вереск  від  того,  що  на  півроку  пізніше  
я  ходитиму  цими  вулицями    у  пошуках  чогось  кращого.  

Безнадійно  кращого.  Хіба  на  кожну  річ  навколо  
понаклеюю  стікери,  й  понаписую  справжні  імена.  
Про  мене  надрукують  газети:"Знайшлась  нова  божевільна".  
Хоча  й  не  така  нова.  Але  вільна,  справді  ВІЛЬНА!  

До  коріння  волосся.  До  запаху  застарілості.  
До  присмаку  кави    в  горлянці  того  ідіота.  
Чому  б  не  назвати  світ  чимось  на  кшталт  "компота".  
Все  одно  від  цього  сутність  його  не  зміниться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294231
дата поступления 18.11.2011
дата закладки 19.11.2011


kulbabka

Коли тебе…

Коли  тебе  не  стане  на  землі,
В  моїй  душі  засохнуть  океани,
Роса  кривава  зійде  на  ріллі,
Коли  тебе  в  житті  моїм  не  стане...

Коли  тебе  не  буде  в  цих  садах,
Обсипляться  троянди  снігоцвітом,
І  потече  отруєна  вода
В  моє  солодке  яблуневе  літо...

І  змовкнуть  всі  пташині  голоси,
Дзвінкі  струмки  обірвуться,мов  ноти,
І  перетліють  попелом  ліси
В  той  темний  день  невтішної  скорботи...

І  відлетять,мов  пізні  журавлі,
Усі  мої  несправджені  надії,
Коли  тебе  не  стане  на  землі,
І  крик  в  мені  раптово  заніміє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294148
дата поступления 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 18.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 18.11.2011


kulbabka

Листок календаря

Похмурий  вечір  вдарив  у  батіг,
Помчала  осінь  верхи  берегами
І  лебедем  крилатим  білий  сніг
Упав  на  сходи,вимиті  дощами.

В  розкішне  хутро  вбралася  рілля,
Вдягли  дерева  білі  кабатИни*...
І  ще  один  листок  календаря
Злетів  пером  тендітним  лебединим,

В  повітрі  стерпнув,ніжно  затремтів
І  повагом  прибився  до  підлоги...
Скільки  таких  відірваних  листків
Мені  щоразу  падало  під  ноги!..

І  скільки  днів,вже  й  ліку  їм  нема,
Злетіло  вмить,промчалося  невпиннно!..
А  за  вікном  заплуталась  зима
Поміж  крихких  сріблястих  павутинок...



*кабатина(діалектне)-хутряний  одяг,підшитий  сукном.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293860
дата поступления 17.11.2011
дата закладки 18.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011


Той,що воює з вітряками

Ворони

Ворони  розділили  між  собою  небо,
Ворони-розкроїли  між  собою  вись...
І  більш  їм  нічого  не  треба,
Крім  права  вільно  впасти  вниз!
Ворони  жадібно  вдихають  вічність,
До  дна  випивають  безмежну  любов...
Ворони  відчувають  божу  близькість,
Далекі  від  земних  обмов!
                 15.11.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293651
дата поступления 16.11.2011
дата закладки 17.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.11.2011


kulbabka

Дорога до тебе

Дорога  до  тебе
пропахла  зимовими  соснами,
цей  запах  бентежить
мої  захмелілі  думки...
Куди  ж  ти  поділась,
куди  заховалася,осене?
На  теплій  щоці
ще  не  вистиг  твій  доторк  руки.

Ще  вгадую  стукіт
твого  перестиглого  серця,
вслухаючись  в  ритми
по  склі  сивогривих  дощів...
У  голуба  щастя
в  польоті  зламалися  крильця,
мій  образ  у  серці  твоєму
на  попіл  згорів.

Ніщо  не  змінилось-
земля,як  раніше,ще  крутиться
і  світ  не  розпався,
мов  люстро,на  друзки  дрібні.
О,як  же  я  хочу
сховатись  де-небудь,забутися!..
Розвіятись  снігом
між  цих  пересипаних  днів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293404
дата поступления 15.11.2011
дата закладки 16.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 16.11.2011


hronik

Лапатий сніг

Лапатий  сніг  із  неба  нині  впав
І  витанцьовує  у  цім  крилатім  вальсі,
Зимовий  час  тихесенько  настав  -
Приїхала  зима  в  казковім  диліжансі.

Усе  накрила  біла  пелена
І  Оперний  у  славнім  ореолі
Гуляє  в  сяйві  бога  Нептуна,
Купається  в  незайманості  волі.

Життя  танцює  в  зламаності  дня,
Сніжинки  в  пари  наче  поєднались
І  не  затьмарить  вечора  брехня  -  
Скрізь  люди  у  коханні  обійнялись.

14.11.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293218
дата поступления 14.11.2011
дата закладки 16.11.2011


Paul Prinzowski

На день

Мої  вуста  припадають  до  твоєї  руки
тепла  вона  
відчувається  вперше
смак  мигдалю  забутий  на  кінчиках  пальців
він  вчиться  нагадувати  продовжуючи  п'яніти
вітром  занесло  його

ми  дивимось  один  на  одного  закриваючи  око
світло  зникає
порухом  зупиняю  його  вхопивши  за  стопу
ще  хвилину  аби  існувати
ми  не  вірим  у  відчинені  двері
звідти  смерть  приходить  у  сукні  червоній
за  нею  крики  у  чорних  мундирах

на  день  чекається
ніч  у  люстерку

мої  вуста  припадають  до  твоєї  руки
зливаючись  в  повінь
в  темряві  все  інакше
тіла  квітнуть
в  темряві  гине  темрява
звідти  смерть  приходить  у  сукні  червоній
за  нею  крики  у  чорних  мундирах

на  день  чекається
аби  знову  зустрітись

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290396
дата поступления 02.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Poetka

…серця (time) …

...твоє  власне  серце  наче    викинута  на  берег  рибина
ковтає  кисень  і  б"ється  об  землю  конвульсійно...
і  від  світу  всередині  неї  виростає  пухлина
і  каже  Бог  що  якось  то  все  так  безнадійно...
не  кожну  простуду  вилікують  антибіотики  та  малина...
і  ти  такий  стомлений  часом  та  важким  похміллям
розпочинаєш  день  кавою  та  цигарками
кожен  із  нас  хворий  своїм  
стійким  до  змін  погоди  божевіллям
що  переплетене  тоненькими  капілярними
нитками...
і  можна  звичайно  змиритись  із  світом
ба  навіть  із  своїм  хворим  серцем...
і  вірити  що  ти  все  таки  помиратимеш  літом
хоча  ще  так  далеко  до  смерті...
кожен  зуміє  передчути  грозу  та  далеко  не  всі
перечекають  її  за  міцними  стінами  власної  волі...
хтось  про  щось  попередить  когось  уві  сні
хтось  заблудившись  у  власному  домі
відчуватиме  як  на  серці  утворюватимуться  мозолі...
друже  уже  так  далеко  безтурботні  дитячі  дні
що  стає  страшно
бо  у  морі  життя  на  самому  дні
наші  серця  живуть
наче  рибини  дві...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291973
дата поступления 09.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Ветра

посекундное ожидание…

Я  болею.  Не  лечит  время.
Виски...  кончился.  Хмель  по  крОви
не  сотрет  ощущения  боли.

А  секундные  стрелки  делят
все  часы  на  "с  тобой"  и  "после".

Замираю  на  вдохе.  Может
мои  мысли  сотрут  вопросы,
что  меня  без  конца  тревожат.

Потихоньку,  как  сумасшедший,
говорю  с  тобой  о...  молчании.

Я  болею.  А  время  не-ле-чит.

посекундное  ожидание...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293042
дата поступления 14.11.2011
дата закладки 14.11.2011


manko

…коли іде сніг

Коли  іде  сніг  -
жарко  від  сліз  на  руках.
Хмарки  в  голові,  що  лежать  на  полицях,  стають  дикими
і  тікають    комином,  
залишаючи  по  собі  парасолі
зелені  і  фіолетові.
Захоплення  часом  -  
втеча  від  реальності,  
що  з  порожньою  торбою  стоїть  на  порозі  хати.
Промов,
щоб  зловити  промінчика  і
сховати  до  голови,  
під  парасолі,
як  таємницю
...мрію...
_____________________

Kiedy  pada  śnieg  -  
gorąco  od  łeż  na  rękach.
W  głowie  obłoki  poskładane  na  półki  dziczeją
i  uciekają  przez  komin,
pozostawiając  za  sobą  parasole
 zielone  i  fioletowe.
Fascynacja  czasem  -
ochrona  przed  rzeczywistością,
co  stoi  z  pustą  torbą  na  progu  domu.
Przemów,
by  złapać  promyk  i  
schować  do  głowy  
podparasole,
 jak  tajemnicę
...marzenie...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293015
дата поступления 14.11.2011
дата закладки 14.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 14.11.2011


Poetka

…писати і жити і знати що живеш і пишеш…

Как  хорошо,  что  некого  терять,
и  можно  плакать.

                                       Анна  Ахматова
                                   ________________________________

...я  б  хотіла  хоча  б  раз  написати  тобі  листа  на  папері...
ніхто  ніколи  не  втратить  більше  ніж  може    втратити...
і  якщо  за  кожною  стіною  насправді  заховані  двері
то  ці  стіни  мають  хоча  б  щось  для  нас  усіх  значити...
попри  те  все  що  ми  зможемо  дати  один  одному
в  період  безнадійних  прощань  та  найбанальніших  віршів
у  щастя  твоє  буде  вірити  далеко  не  кожен
це  передчасне  відчуття  найсправжніших  
та  найжорстокіших  снігів...
я  маю  час  сказати  як  насправді  ми  нікому  ніколи  
неналежимо...
а  ви  мені  у  відповідь  кидатимете  свій  фальшивий  сміх
я  кожного  разу  згораю  у  слові  пожежею
і  попелом  лягаю  до  чиїхось  передсердь  та  ніг...
шкода  лише  твоїх  химер  та  спроб  здолати  кригу
нічних  зізнань  і  всіх  нездійснених  телефонних  дзвінків
бо  й  справді  треба  вміти  закривати  нецікаву  книгу
і  йти  по  снігу  не  залишаючи  слідів...
і  у  проваллі  спогадів  та  випадкових  весен
жити    сьогодні  так  немов  востаннє
писати  неначе  слова  то  насправді  стиглі  черешні
і  кинувши  кісточку  в  плідну  землю
вона  цілим  деревом  проростає...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292662
дата поступления 12.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Galkka

Тук-тук, ти чуєш моє серце?

Тук-тук,  ти  чуєш  моє  серце?
За  милю-дві  воно  звучить,
Від  сонця  скрию  всі  люстерця,
Я  бачу  в  них,  як  біль  кипить.

Мовчиш?  Немає  слів  для  долі,
Її  ти  скривдив  і  мене,
Без  почуттів  ми  наче  голі,
Туман  самотність  віджене.

Сховає  місяць  у  промінні
Ці  чорні  очі,  а  вогонь,
Складе  вірші  в  німім  камінні
Коли  торкнешся  ти  долонь.

Ця  тишина  мене  лякає,
Бездонність  в’яже  зашморг  нам,
Є  місце  поруч  для  печалі,
Відкрию  дверці  твоїм  снам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291916
дата поступления 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011


АНТОН ПАЛАНАДИС

СТРАЗЫ СЧАСТЬЯ

Больше  звёзды  на  небе  не  светят,
Не  поёт  больше  песен  заря.
Наши  души  друг  друга  не  встретят,
Мы  любовью  измазаны?  -  Зря!

Вечность  в  кадрах  тускнеет  и  меркнет,
Фильм  просмотрен  сто  раз  впопыхах.
Одиночество...  Осенью  свергнут,
Забинтован  молчаньем  в  стихах.

Как  ни  странно,  но  свечи  надежды
Каждый  день  разжигаю  в  тиши.
В  радость  верю!  Любовью,  как  прежде,
Я  горю  на  подкладке  души.

В  ярком  мареве  слов-междометий,
Днём  седьмым  мне  откроется  дверь:
Там  -  улыбки  и  мудрость  столетий,
Там  -  верёвки  из  сна  и  потерь.

...Стразы  счастья  на  белой  рубахе
Вышивала  мне  нежно  душа.
Тонны  горестей  -  снова  -  на  плахе,  
Ну  а  сердце?  -  Стучит  не  спеша!  


©  ́́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199523
дата поступления 06.07.2010
дата закладки 09.11.2011


Мизантроп

После Осени…

Эта  Осень  плакала  не  часто,  я  почти  не  видел  её  слёз
Но  каждая  слеза  так  обожгла,  как  северный  мороз
И  именно  за  эти  слёзы  я  люблю  её,  люблю  до  боли
Этот  дождь,  в  котором  ощущаю  привкус  соли

Понимаю,  что  Она  уйдёт.  Вернётся,  к  сожалению  не  скоро
А  может  и  вообще  не  будет  никакого  яркого  повтора
Просто  не  вернётся  и  забудет  обо  мне  навеки
Будет  где-то  там  листвой,  слезами  покрывать  поля  и    реки

А  может  весточку  мне  вышлет,  в  виде  жёлтого  листочка
Скажет:  это  вовсе  не  любовь,  а  лишь  отсрочка!
Просто  не  хотелось  уходить  без  слов  и  без  тепла
Но  всё-таки  потом  собралась  духом,  и  уйти  смогла

Не  выпив  кофе  на  прощание,  без  дыма  сигарет
Со  мною  встретив  лишь  один  прекраснейший  рассвет
И  попросив  прощения  за  ночь,  тепло,  приют,  уют
Сказала:  извини,  меня  там,  далеко  ещё  сегодня  ждут!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291703
дата поступления 08.11.2011
дата закладки 09.11.2011


kulbabka

Терпкий листопад

Листопаде,терпкий  листопаде,
Не  дощи  в  цю  відмолену  тишу...
Поволокою  вкрились  левади,
Вітер  верби  плакучі  колише,

Що  полощуть  розплетені  коси
В  повноводному  купелі  річки.
Серце  спокою  в  осені  просить,
Безголоссям  гамує  свій  відчай...

І  в  безлюдді  шукає  відради,
Щоб  полегшити  спогадів  ношу.
Листопаде,терпкий  листопаде,
Я  нічого  у  тебе  не  прошу,

Лиш  забутись  у  тиші  на  грудях
(Перемеле  життя,перетре)...
Коли  важко  довіритись  людям,
Я  приходжу  до  мудрих  дерев.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291732
дата поступления 08.11.2011
дата закладки 09.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.11.2011


ТаБу

Вона б дозволила

Покірливо,  мрійливо,  безталанно
Шепоче  осінь  голосні  мотиви,
Стирає  сонце  і  малює  зливи,
Вигадує  щоночі  злі  світанки.

Неввічливо,дурна,  кидає  сльози,
Під  ноги  і  на  плечі  стелить  килим...
Вона  б  дозволила  його  назвати  милим,
Але  бажає  дочекатися  морозів.

Вона  б  дозволила  усмішки  споглядати,
І,навіть,  цілувати  його  губи...
Хоча,  напевно,  це  така  покута-
Його  знаходити  й  одразу  утрачати.

Вона  живе  в  ночах  і  лише  снами,
З  надією  шукає  карі  очі...
А  осінь  знов  мотиви  їй  шепоче
Покірливо,  мрійливо  ,  безталанно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252507
дата поступления 08.04.2011
дата закладки 07.11.2011


Lesyunya

Про поета…

Розсипані  листочки  по  паркеті
Сидить  обнявши  вдумані  слова
Вже  не  читає  драми  і  романи
Одні  вірші    поета  про  життя…
Задумані  слова  і  стільки  правди
Розмиті  мрії    і  глибокі  сни
Все  у  словах  тих  він  переплітає  
Усе  поєднує  у  думах  самоти.
Перечитає…  перепише  знову
І  знову  вірші,  знову  глибина
І  знову  судять  інші  із  народу
Перевертаючи  свідомість  так  як  я…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289635
дата поступления 30.10.2011
дата закладки 07.11.2011


Lesyunya

Стукну дверима…

Стукну  дверима,  вилечу  у  двір,
Бо  слухати  не  зможу  всі  образи,
Кричати  я  уже  не  маю  сил,
І  я  піду,  щоб  вже  не  чути  фрази.
На  вулиці  так  темно,  знов  сама,
Не  стану  я  брехати…    дуже  страшно,
Та  все  ж  гординя  більше  ніж  життя
І  я  іду  вперед,  хоть  знаю  буде  важко.
І  буду  падати,  встати,  вперто  йти
Прости,  що  не  живу    я    у  покорі,
І  хоть  я  в’язень  самоти
Та  знай  я  маю  силу  волі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286079
дата поступления 13.10.2011
дата закладки 07.11.2011


Galkka

Мовчиш, тремтиш, тікаєш

Мовчиш,  тремтиш,  тікаєш,
На  щастя  все  ж  чекаєш.
Кульбабки  в  небо  відпустив,
Думки  із  ними  загубив.

Бушує  кров  у  жилах,
Я  втриматись  не  в  силах.
Для  мене  запах,  наче  мед,
Вже  не  боюсь  страшних  прикмет.

Пущу  в  волосся  пальці
Солодкий  рай  -  все  вранці,
У  клітку  серце  посажу,
Тебе  із  лап  не  відпущу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291433
дата поступления 07.11.2011
дата закладки 07.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011


kulbabka

Переболи…

Переболи,молю,переболи,
Хоча  б  на  день  дозволь  мені  забутись!..
Тернові  ружі  в  серці  проросли
І  каяття  вимолює  спокути

В  скрижалів  неба...Що  йому  твій  крик,
Твої  одверті  запізнілі  муки?
Переболи,молю,і  догори,
Розвійся  в  полі  попелом  розлуки...

І  не  залиш  ні  сліду  по  собі
У  цих  садах  біблійних  посивілих,
Між  цих  самотніх  велетнів  дубів,
Що  в  позолоті  майже  перетліли.

І  не  зазбируй  пригорщі  душі,
Неначе  люстро,в  дріб'язки  розбите!
О,як  нестерпно  бути  на  межі!..
Та  важче  цю  межу  переступити...

І  розділити  порізно  світи,
Зректись  в  любові  вічної  потреби.
Переболи,молю,і  відпусти
В  цю  тиху  осінь...Але  вже  без  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291386
дата поступления 07.11.2011
дата закладки 07.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 07.11.2011


Мизантроп

Ещё одна Осень…

Очередная  Осень  бросила  в  копилку  свою  душу  
И  сказала  мне:  ты  береги  ее,  как  и  свою  
Я  ухожу  сегодня,  обещаний,  слов  я  не  нарушу  
И  прощальных  песен,  к  сожалению  не  спою  

Ведь  ты  и  так  готов  был  к  расставанию,  разлуке  
Сотни  раз  с  тобою  говорили  мы  об  этом  
Все  эти  слова  и  разговоры  –  не  пустые  звуки  
Всё  что  было,  станет  лишь  бумажным  силуэтом  

Кофе  будешь  пить  в  компании  чудной  зимы  
Она  ведь  холоднее,  вот  и  будешь  её  согревать  
А  всё  что  было,  то,  что  называлось  «МЫ»  
Запрячь  в  сундук.  Его  швырни  ты  под  кровать    

А  после…  через  пару  сотен  долгих  лет  
Узнает  кто-то,  что  могли  влюбляться  в  Осень    
И  что  причиной  стал  дешёвый  авиабилет  
Который  боль,  страдания  подкинул  мне,  подбросил.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291194
дата поступления 06.11.2011
дата закладки 07.11.2011


hronik

Ніколи не писав… (Сповідь собі)

Ніколи  не  писав  я  мудрих  слів,
Ніяк  не  вмів  признатися  в  коханні,
За  течією  долі  вічно  плив,
Життя  дубасило,  немов  востаннє.

Крутило  руки  від  живих  оков,
Без  сенсу  доброта  чомусь  здавалась
Зістарітися  можна  знову  й  знов  -
Часи  похмурі  на  землі  настали.

І  думаєш,  куди  це  ти  поплив?
Політика  вже  плаче  над  тобою  суттю,
А  кров  бушує  -  ще  її  не  лив,
Проте  готовий  сипати  отруту.

06.11.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291192
дата поступления 06.11.2011
дата закладки 07.11.2011


Іванна Шкромида

Для толерантності

Ми  зв'язані  ланцюгами  протиріч.  
Ми  ланками  сумнівів  сковані.  
Вчорашніх  випадковостей  вдосталь  
залізло  у  наші  голови.  
На  ліжку  голки-помилки  
вишивані  хрестики  змішують.  
І  місця,  щоби  прилягти  
немає.  Без  сну.  Ми  вирішуєм.  
Ми  ріжем  ножами  ланки,  
ми  рвемо  зубами  всі  сумніви.  
У  мареві  сни  ожили,  
сказали  нам  бути  красивими.  
З  думками  своїми,  з  поривами,  
щоб  жити  єдино  з  єдиними.  
Щоб  нас  не  зв'язали  вчорашності.  
Заснути  б  нам...  для  толерантності.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290966
дата поступления 05.11.2011
дата закладки 07.11.2011


hronik

Осіння таємничість

Вже  жовтень  переходить  в  листопад,
Лиш  листя  де-не-де  шикарно  зеленіє,
Проте  тепло  дарується  стократ
І  мляво  ввечері  помалу  тліє.

Люблю  вертатися  додому  уночі
У  світлі  ліхтаря  дивитися  крізь  мрії
Та  жовте  листя  лине  в  височінь,
Думки  весняні  безперервно  гріє.

Життя  неначе  падає  у  сон
І  ретардація  кидається  у  очі...
Серця,  неначе  б'ються  в  унісон  -  
Весни  непевно  кожен  щиро  хоче...

03.11.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290655
дата поступления 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011


Дівчина_з_Іншого _життя

Ведь он тоже не может забыть

ты  представь,  что  он  тоже  помнит
ваши  встречи  и  теплые  дни
Вспоминает,  когда  проходит
По  аллеям,  где  вместе  шли

Вспоминает  былые  встречи
и  мерцанья  томной  луны
Когда  тихо,  украдкой  вечер
Воровал  вас  двоих  у  судьбы

У  него  вдруг  на  сердце  камень
к  горлу  ком  поступает  стиха
Он  и  помнит  все,  и  знает
Что  весну  сменила  зима

И  на  вдох  о  тебе,  и  на  выдох
Солью  раны,  бокалы  до    дна
Научились  уже  на  ошибках
И  вину  испили  сполна

Темной  ночью  от  боли  не  спится
Попытался  он  снова  любить
Но  предательски  сердце  стучиться
Ведь  он  тоже  не  может  забыть

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281264
дата поступления 18.09.2011
дата закладки 03.11.2011


Дівчина_з_Іншого _життя

Знову ті граблі

щож  і  знову  ті  самі  граблі
 знову  ніж  дістаю  зі  спини
помираю  здається  від  спраги,
хоча  досхочу  навколо  води
знову  там  у  душі  щось  палає
той  вогонь  не  погасне  й  на  мить
із  солодко  -  думки  до  чаю
щось  всередині  тихо  болить
знову  осінь  за  літом  невпинно
наступає,і  змінює  час
як  же  хочу  я  хоч  хвилину
забутись  й  забути  про  Вас
і  пропасти  в  обіймах  печалі
пригорнутись  до  вітру  думок
А  чи  Ви  колись  помічали
що  без  Вас  пропадає  любов
знову  сіль  додаю  до  отрути
рану  знов  розрізаю  у  кров
де  ж  поділися  совісті  муки
знову  все  повертається,  знов
а  на  місце  ніяк  і  не  стане
то  наркотик  у  хворій  душі
уталити  безжалісну  спрагу
щоб  зникли  палкі  міражі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290399
дата поступления 02.11.2011
дата закладки 03.11.2011


kulbabka

До берега чужого

Мій  човнику,осінньої  пори
Прибились  ми  до  берега  чужого...
Як  молитовно  тліють  явори,
Зодягнуті  у  золотаві  тоги*...

Тут  ветхий  млин  самітником  стоїть,
Немов  ковчег  біблійний  серед  моря.
Тремтливе  листя  буйних  верховіть
Нашіптує  печаль  далеким  зорям.

Столітній  дуб,  як  вервицю  в  руках,
Перебира  із  жолудів  намисто,
І  тане  постать,  світла  і  крихка,
У  надвечір'ї  грає  променисто.

Ген  розплелась  заквітчана  коса
Струмка  дзвінкого  по  плечистих  схилах!..
На  теплу  душу  випала  роса,
Мій  світлий  смуток  ніжно  посріблила...

І  все  забулось,  тлінне  і  земне,
З  очей  сповзає  висвячена  втома...
Прадавній  ліс-загублений  Едем,
Моїх  блукань  омріяна  укрома...



*тога-верхній  чоловічий  одяг  у  Древньому  Римі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289657
дата поступления 30.10.2011
дата закладки 03.11.2011


Невгамовний

Не так, как сердце говорит…

Нелепость  фраз  и  чувства  ложь
Мы  в  линию  одну  построим,
С  таким  поводырём  убогим
Куда,  Судьба,  нас  приведёшь?

Что  сделать  мы  уже  смогли,
Крича  о  нежности  и  страсти,
И  почему  Любовь
Во  власти  своих  сердец
Не  сберегли?

Ну  почему  слова  прохожих  
Покоя  мыслям  не  дают?
И  вновь  на  эшафот  ведут
Двоих  -  из  массы  -  не  похожих...

И  пустота  и  боль  души
Толкают  нас  на  преступленья,
Из  сотен  тысяч  разных  мнений
Цену  сложивши  за  гроши...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290530
дата поступления 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 03.11.2011


Poetka

…коли варто піти не прощаючись…

"На  їхній  побутовій  шизофренії,  котру  вони  дещо  пафосно  називають  пристрастю,  можуть  працювати  атомні  станції,  ця  чорна  кров,  що  переливається  в  акваріумах  їхніх  сердець  ,  щороку  заливає  собою  набережні  й  пляжі,  лишаючи  на  асфальті  кольорові  нафтові  розводи."
                                                                   С.Жадан
     _____________________________________________________________

...перестрибуючи  кордони  заборонених  тем  немов
калюжі  після  осінньої  зливи
ми  надто  часто  уникаємо  нудних  передмов
і  ковтаємо  правду  неначе  контрацептиви
безпристрасно  дотримуючись  настанов...
а  на  ранок  тиша  пульсує  мов  сонна  артерія
на  шиї  часу...
наші  почуття  завше  важка  артилерія
і  коли  ти  виходиш  курити  на  порожню  терасу
це  уже  справжня  містерія...
бо  коли  забуваєш  що  йти  треба  так  щоб  небуло
причин  повертатись...
і  дихає  в  скроні  смертельно  холодне  дуло
я  приходжу  до  висновку  що  все  таки  
краще  йти  по  англійськи  ...не  прощатись...
бо  кожне  слово  сказане  тобою  за  порогом
інший  оцінить  як  спробу  капітуляції...
а  так  поклявшись  вкотре  своїм  промоклим
від  сліз  стомленим  Богом
одінеш  навушники  і  підеш  слухаючи  
опівнічні  хіти  сонних  радіостанцій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290365
дата поступления 02.11.2011
дата закладки 03.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 02.11.2011


Mellani

Ти мій. .

Ти  мій  шалений  пульс  у  серці
Що  відчувається  -  торкнувшись
Тебе  не  виміряти  в  мега  герцах
І  лиш  в  тобі  можна  забутись

Ти  моя  кава  сама  чорна  і  терпка,
Що  ароматом  затамує  подих..
І  у  душі  виводить  наче  скрипка
Мелодію  душ  наших  гордих

Ти  мій  наркотик  самий  прущий
Що  так  полонить  душу  й  тіло
З  моїми  думами  скрізь  сущий
І  звешся  ти  амфітаміном

Ти  моя  муза,що  зникає  безупинно
Та  необхідна  в  кожному  із  слів
Ну  залишися  поряд  на  хвилину
Ніхто  ж  без  цього  жити  не  зумів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247151
дата поступления 15.03.2011
дата закладки 02.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 02.11.2011


kulbabka

Вже завтра…

Не  треба  гіркої  отрути
В  злостивій  цій  пригорщі  слів.
Вже  завтра  нас  може  не  бути
На  твЕрді  цієї  землі...

Вже  завтра  новітні  піїти*
Прийдуть,наче  зорі,в  цей  світ
Любити,страждати  й  творити,
Леліяти  слово,мов  цвіт...

Нести  його  світло  між  люди,
Горіти  свічею  в  імлі.
Лиш  нас  поміж  ними  не  буде-
Вже  завтра,на  твЕрді  землі...




*піїт  (застаріле)-поет

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290061
дата поступления 01.11.2011
дата закладки 02.11.2011


dison

. утреннее.

Отправил  тебе  свое  дыхание
В  это  прозрачное  утро
Здесь,  сейчас…
Не  прося  ничего  взамен
Запахом  зубной  пасты
В  сброшенных  ночных  одеждах
В  оставшихся  снах  на  подушке
Почувствуй
Пробуждение…
К  тебе…
Ртутью  в  градуснике
Поднимаясь  к  твоим  губам
Теплыми  лучами  солнца
Согрею…
А  ты  выпей  меня
Горячим  чаем
И  спрячь  под  свои  одежды
Ощущая
Мою  любовь
Ближе  чем  на  растоянии…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288747
дата поступления 26.10.2011
дата закладки 02.11.2011


Elnika

Подделка

Раскатистой  волной,
Вновь  наступает,
Псевдо-вечер,
Рисуя  идеал,
Неискренней  луной...
В  бегах,
Пропал,
Двуликий  ветер...
Оставив  грёзы,
Ей,  одной...
Звеня,
Притворным  словом,
Разрежет  воздух,
Ложный  спор.
И  лицемерия,
Немного...
Здесь,  veto  не  наложит,
Уставший,  
Лживый,  
Контролер...
Фальшивым  бриллиантом,
Опять  скользнет  слеза...
Укроет  глаз,
От  лживой  страсти...
Обманом,
Станет,
Пустота...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289246
дата поступления 28.10.2011
дата закладки 01.11.2011


kulbabka

Під осінньою зливою

Осіння  злива.Лавочка  промокла,
Затерлись  давні  фрази  і  слова...
І  розтеклися  барвами  полотна-
Оті,що  жовтень  зранку  малював.

Осінній  шепіт.Купол  парасолі
Нас  затулив  від  цих  погодніх  примх.
В  кишенях  грію  руки  захололі,
Під  краплі  підставляю  свіжий  грим.

І  так  мені  спокійно  біля  тебе,
І  стільки  в  грудях  ніжності  й  тепла!..
Осіння  злива  прихилила  небо,
І  нотами  дзвінкими  потекла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289953
дата поступления 31.10.2011
дата закладки 01.11.2011


Poetka

…дівчинка -скерцо…

Знаешь,  здесь  некуда  деться  от  ветра,
Некуда  спрятать  сердце,  ты  знаешь,
Девочка-скерцо,  знаешь,  что  ты  теряешь?
                               О.Арефьева

_______________________________________
...більше  нічого  непотрібно  тільки  б  міцніше  серце
встигнути  повернутись  додому  коли  ще  усі  сплять
дівчинка  -скерцо  дівчинка  -скерцо
ти  все  відмолила...в  душі  твої  більше  немає  
проклять...
загалом  це  скоріше  схоже  на  пафос  
тримати  у  собі  лякливі  тіні  і  жити  під  їхнім  ім"ям
що  буде  коли  доля  все  таки  змінить  ракурс
дівчинки  -  скрецо  більше  не  буде  там?..
закохані  часто  залишають  коханих  знаючи  правду
що  завтрашній  день  гострим  лезом  черкне  плече
і  кров  потече  зі  смаком  мармеладу
і  кислотою  губи  їм  пропече...
зрозумій  чорні  плаття  ховають  у  собі  тугу
їх  приємніше  знімати  ніж  одягати...
тебе  бажає  кожен  другий
але  не  сміє  на  душу  твою  посягати...
дівчинка-скерцо  стурбовано  пише  щоденник
дівчинка-скерцо  лягає  спати  над  ранок...
дівчинка-скерцо  схожа  до  "одноденок"
вона  із  небагатьох  завше  цнотливих  коханок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289858
дата поступления 31.10.2011
дата закладки 01.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 28.10.2011


kulbabka

Де ти, небо?

Де  ти,небо  моє  волошкове?
Де  ти,сонце  привітне  моє?
Знов  хвилюються  пишні  діброви,
Ключ  джерельний  з-під  каменя  б'є.

І  на  Північ  летять  ластів'ята,
Голубінь  розтинають  крильми.
Обсипаються  мідні  дукати
З  верховіть  передзвоном  німим.

І  затерпли  натягнуті  струни
Срібноликих  нестримних  вітрів.
Осінь  пише  вибагливі  руни
На  пошерхлій  дубовій  корі...

Шарудить  між  деревами  платтям,
Ронить  смуток  в  пожухлу  траву.
Жмені  листя  патлатим  лататтям
За  водою  повільно  пливуть.

Даленіють  гусей  каравани
Між  розпушених  хмарок-перин...
Де  ти,небо  моє  з  порцеляни?
Де  ти  сонця    яскравий  бурштин?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288985
дата поступления 27.10.2011
дата закладки 28.10.2011


never

Забудь в моїх обіймах всі тривоги

Забудь  в  моїх  обіймах  всі  тривоги,
Сховай  в  долонях  стомлене  лице.
У  цьому  світі  всі  твої  дороги
Ведуть  туди,  де  серденько  моє.
Лягай  мені,  коханий,  на  коліна,
Твого  волосся  ніжно  доторкнусь
І  вся  твоя  печаль  кудись  поділась,
Ти  очі  підведеш,  а  я    -  всміхнусь.
Якби  могла,  то  небо  прихилила,
Собі      забрала  б  болі  і  жалі,
Від  бід,  від  горя  я  би  захистила,
Всіх  своїх  ангелів  віддала  би  тобі.
Ти  зовсім  близько,  дихаєш  повільно,
Закриті  очі,  ти  напевне  спиш?
Я  так  люблю  тебе,  я,  мабуть,  божевільна.
Ти  в  моїм  серці  тихо  стукотиш.
І  пальчики  мої  між  твоїх  пальців,
Вони  у  тебе  теплі  і  м’які,
Усе  так  щиро  і  не  має  фальші,
Вуста  твої  солодкі  і  п’янкі.
Ти  посміхаєшся  вісні,  немов  дитина,
Мій  янголе,  мій  любий,  тільки  мій,
І  ця  проста  і  трепетна  хвилина,
Це  здійснення  всіх  заповітних  мрій.
І  хай  у  цих  словах  нема  польоту,
Чи  образів,  чи  гарних  порівнянь,
Та  в  них  душа  моя,  приємні  ці  турботи,
Закохана  -  без  будь-яких  вагань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279517
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 26.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 26.10.2011


hronik

Ніжно поцілую

Я  ніжно  поцілую  твою  душу,
Вкладу  слова  мереживом  рядків
І  ритм  щосили  нині  розворушу,
Який  пройде  усе  ж  поміж  віків.

Тебе  кохатиму  сильніш  з  роками,
Знайду  стежки  незвіданих  місцин
Я  обійму  тебе  навік  руками,
Люблю,  кохана!  Хай  в  нас  буде  син!

25.10.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288632
дата поступления 25.10.2011
дата закладки 26.10.2011


Анна Вейн

Розлука на пероні

Напружено  мовчу.  Вокзальна  тиша
Не  дише,  співчуваючи  з  пітьми...
Давай,  хоч  мить  побудемо  дітьми,
Скажи  ще  раз:  "Не  бійся!  Не  залишу".

Де  наше  завтра,  хто  навчить  чекати?
Минеться  час,  не  будемо  на  "ти",
Крізь  дикий  біль  насмілилась  піти,
Крізь  щем  душі  навчилася  мовчати.

Розлуки  біль  на  Львівському  пероні.
В  міцних  обіймах  ніжності  тону.
Я  проклинаю,чуєш,цю  весну,
Повільно  відпускаючи  долоні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата поступления 27.06.2011
дата закладки 25.10.2011


MC_Yorick

Я твоя плохая привычка

бажано  читати  під  музику...  принаймні  мені  так  дуже  довподоби

Я  твоя  плохая  привычка
Запрещён  я,  меня  не  бросить
Незаметно,  тайком,  в  кавычках  
Без  ответов  и  без  вопросов
Без  ударов  иглой  по  венам
Без  вдыхания  белой  пыли
В  твои  мысли  проник  мгновенно
И  ты  стала  моей  без  или

Ты  курила  меня  без  фильтра
Я  был  твой  человек  сигарета
На  неснятый  похож  был  фильм  так
Где  герои  потеряны  где-то
Между  небом  седьмым  и  адом
Только  автор  сменил  сценарий
Ты  теперь  далеко  не  рядом
И  не  быть  нам  с  тобою  в  паре

Я  твоя  плохая  привычка
Недопитый  глоток  в  бокале
Я  война,  но  без  первой  стычки
Мы  с  тобою  мир  не  искали
И  в  бокал  добавляя  градусы
Ты  мешала  желанья  с  хмелью
И  теряясь  меж  болью-радостью
Находили  мы,  что  хотели

Ты  испила  меня  до  остатка
Словно  выдержанный  коньяк
Очень  горький  и  очень  сладкий
Для  тебя  оказался  я
Но  когда  прикасались  губы
Открывались  ворота  рая
Эти  губы  меня  погубят
Допиваешь  я  умираю  

Я  твоя  плохая  привычка
Я  оковы  твои  к  постели
Твоя  точка  на  жизни  личной
И  тату  на  твоём  я  теле
Я  задержка  в  твоём  дыханьи
Твоего  наслаждения  дрожь
Ангел  твой  и  твоя  же  дрянь  я
Твоя  правда,  твоя  же  ложь

Ты  любила  меня  та  страстно
И  до  крови  сдирала  кожу
Ты  чертовски  была  прекрасна
И  на  ангела  так  похожа
Ты  читала  меня  как  книжку
До  последней  моей  странички
Я  весь  твой  но  наверно  слишком
Я  твоя  плохая  привычка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244927
дата поступления 04.03.2011
дата закладки 25.10.2011


Migelito

Залежні

Життя  паплюжить  життя  плекає
Воно  боїться  воно  ж  вмирає
Я  в  ньому  є  я  хочу  бути
Про  нього  пишу  його  ґабзую

Ти  тут  зі  мною  вдягаєш  моду
Тихенько  скиглиш  страшить  немилість
Такі  залежні  від  існування
Не  варті  чути  думки  про  святість

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288500
дата поступления 25.10.2011
дата закладки 25.10.2011


She said: gray...

Твої вуста…

Твої  вуста  -  як  квітів  повен  сад,
як  медових  пісень  солодкі  ноти,
п’янке  вино  –  що  батько-виноград
плекав  і  пестив...  Вже  не  побороти

мені  цей  хміль  гарячого  вогню
твого  кохання  і  твоїх  цілунків.
Шептати  „Так!..”  твоєму  зізнанню,
втрачати  розум  від  палких  дарунків...

Це  ти  моя  –  як  небо,  наче  світ!
безмежна  і  глибока,  наче  море.
ясна,  як  зорі,  чиста,  наче  лід,
і  наче  сльози  щастя  -  ти  прозора.

Твоя  любов  обніме  як  крильми,
теплом  своїм  зігріє  від  негоди...
Ти  –  світла  острівець  серед  пітьми,
жаданий  порятунок  в  темних  водах.

Хоч,  глянувши  в  глибінь  палких  очей,
я  вже  давно  не  хочу  порятунку,
напоєний  вином  твоїх  ночей,
гарячих  слів,  обіймів,  поцілунків...

04.08.08р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288496
дата поступления 25.10.2011
дата закладки 25.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 25.10.2011


kulbabka

Дощ

Цей  дощ,мов  неприкаяний  приблуда,
Прибився  до  спітнілого  вікна.
Сповзла  з  чола  думок  важких  полуда
І  я  зробилась  світла,як  весна!..

Цей  дощ,мов  пес,загублений  між  вулиць,
Його  годую  з  теплої  руки
І  він  свій  мокрий  ніс  до  мене  тулить,
Грайливо  ловить  лапами  думки,

Що  розлетілись  хутко  на  всі  боки,
Неначе  рій  сполоханих  джмелів!..
Цей  дощ,як  ти,чуттєвий  і  глибокий,
Він  розуміє  все  в  мені  без  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288403
дата поступления 24.10.2011
дата закладки 25.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 24.10.2011


marik

нелегко любить

О  боже  как  же  нелегко....
Любить  тебя  на  расстоянии
Все  дни  я  думаю  про  то
Как  будто  эхо  чей-то  мании

Не  видеть  блеска  глаз  твоих
Не  слышать  стука  сердца  твоего
Одна  любовь  для  нас  двоих
Не  нужно  в  жизни  больше  ничего

О  боже  как  же  тяжело...
Сидеть  вот  так  в  пустой  квартире
Одно  лишь  время  волшебство
Не  знаю,  что  случится  в  мире

И  думать,думать  только  об  одном
Ну  почему  я  не  с  тобой  родная
Окутан  серой  пеленою  дом
Ох,  как  горит  мечта  моя  былая

О  боже  как  же  это  сложно...
Любить  и  ждать,ждать  и  любить
Зачем  живем  так  осторожно
Что  невозможно  объяснить

Ждать  нашей  первой  встречи  у  зари
Момента  для  признания  в  любви
Сгорает  плоть,  и  плавится  внутри
Я  твой  на  веки,  что  ни  говори

О  боже  как  же  тяжело...
О  боже  как  же  нелегко...
Поверить  в  нежность  и  тепло
Того  кто  был  так  далеко

О  боже  как  же  сложно....
Жить  в  мире  искренней  любви...
Хотя,  наверно,  можно
Отбрось  сомнения!  и  люби...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288289
дата поступления 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Cozodoy Ihor

Без бажання

В  очі  вдивляється  і  просить  душу,
Мерехтить  вогнями  знищених  надій
Портрет  здичавілий  від  чуттєвих  зрушень,
Повільно  умирає  від  думок  і  дій.
Він  останні  подихи  безсило  хапає,
У  тишу  викрикує  фрази  прощальні.
Ніколи  не  було,  не  буде,  немає.
Ніколи.  Нічого.  Пустоти  брутальні.
Він  не  здатен  відчути  ні  сум,  ні  страждання,
Ні  радість,  ні  страх,  ні  біль,  ні  ненависть...
Зморений  до  останньої  краплі  скитанням,
Він  не  хоче,  не  може  вже  сприймати  реальність.
Захований,  затуманений  склом  запітнілим,
Він  востаннє  і  вперше  в  житті  бачить  світло.
Споглядає,  як  лампа  згасає  в  плафоні  красиво,
Закритий  для  себе,  закритий  для  світу.

Йому  бути  у  темряві  стін  так  спокійно.
Йому  боляче  бачити  до  себе  подібних.
Йому  спати  в  обіймах  ковдри  надійно.
Йому  треба  бажання  для  того,  щоб  жити...

                                     Ірпінь,  (23.09.11)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288285
дата поступления 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Migelito

Прощальна зустріч (Зрадив)

Солодка  твоїм  обіймам  теплим  зрадив
Ти  чуєш  мила  порвав  мотузки  срібні  зрадив
Без  сорому  в  очах  вдихав  її  гаряче  тіло
Обпечені  рубці  не  загоїв  бо  ще  хворію

Звіриний  потяг  у  думках  моїх  присутній
Не  за  тобою  я  тепер  уже  сумую
Прощальна  зустріч  у  мисливському  будинку
І  ти  лиш  просиш  до  ранку  залишися

Але  ненавидиш  мене  за  те  що  розповів
Гукаєш  терпкий  алкоголь  до  свого  горла
Герої  завжди  помирають  у  вісні
Холодні  кулі  застигають  у  польоті

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288251
дата поступления 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Litera

І не важливо, що знов осінь…

І  не  важливо,  що  знов  осінь,
Що  темні  ночі  вже  безголосі
І  знову  мені    так  мало  тебе.
А  вона  свої  правила  вносить,
Хоч  тепло  біля  тебе  й  досі,
А  все  решта  дрібниці,  пусте.
Бо  листопади  з  вітром  у  танці,
В  обіймах  сплелись,  немов  коханці.
Тш-ш-ш...  Ти  тільки  їх  не  злякай  -  
Притулю  до  губ  твоїх  пальці.
«Диви!  Он  осінь  у  вишиванці»,
І  ти  кричиш  мені  услід:  «Чекай!»...
Біля  неї  всміхаються  клени
Жовтавим  листям.  А  біля  мене
Ти  в  руці  мої  пальці    тримаєш...
Розстелила  з  туманів  пелену,
І  то  багряним,  і  то  зеленим
Нам  осінь  рушники  вишиває.

2011р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287536
дата поступления 21.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Данило-Київський

Львів (Королівський!)

Прадавній  Львів  -  запрошує  гостей,
Зусюди  кави  ароматом  зустрічають.
Не  відірвати  від  краси  його  очей,
Що  грізно  статуї  величні  захищають.

Король  Данило  місто  Лева  збудував,
З  давен  крізь  нього  всі  шляхи  ведуть  в  Європу.
Своїм  нащадкам  вірний  приклад  передав,
Ця  міць  втримає  й  плин  всесвітнього  потопу.

Від  центру  вулички  музейні  розійшлись  -
Де  знайдеш  зародки  усіх  земних  професій.
А  в  старих  храмах,  що  над  містом  піднялись,
Знайдеться  прихист  для  вірян  усіх  конфесій.

Завзяті  панночки  в  провулочок  зайшли,
Стійкого  Мазоха  їх  вабить  блиск  з  кишені...
Нічного  міста  тайни...  й  сорому  знайшли!
Бо  то  так  золотом  блищали  геть  не  пені  ;)

На  філіжанку  кави  в  кнайпу  сам  зайду
Й  людську  послухаю  приземлену  розмову,
В  душі  всю  щирість  з  теплотою  збережу,
Та  й  далі  йтиму  за  пізнанням  дивним  знову...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288006
дата поступления 23.10.2011
дата закладки 24.10.2011


kulbabka

Осіння сповідь

Осінній  ранок.Молитовна  тиша
Над  головою  куполом  висить...
Листок  осики  неба  дзвін  колише,
Відбитий  в  перлах  свіжої  роси.

Осіння  сповідь.Храм  старого  лісу-
Немов  причасник  перед  ним  стою...
Підняли  сосни  прИсмерку  завісу
І  обкурили  ладаном  мою

Ще  сонну  душу,смутком  оповиту...
І  обтрусили  всі  мої  жалі...
Здригнулись  гори  голосом  трембіти,
Гойднули  хмар  застиглі  кораблі.

І,наче  всі  мої  душевні  рани,
Багряне  листя  висипала  осінь...
Так  невагомо  в  падолисті  тане
Моя  молитва,світла  й  безголоса...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287911
дата поступления 22.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Той,що воює з вітряками

Белый снег-красные губы

Белый  снег.Нежные  губы...
Белый  снег-молчание  слов.
Я  научился  не  быть  грубым
В  в  мире  черно-белых  снов...
Белый  лед,
Холодный  и  равнодушный,как  ты  сама...
Белый  лед...
И  красные  губы-они  сводят  меня  с  ума!
Память  хранит  чистый,белый  снег,
Карие  глаза  твои  нежного  чайного  цвета...
Я  люблю  тебя,мой  светлый  человек!
Но  убивает  тишина  отсутствием  ответа...
           20.10.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287841
дата поступления 22.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Невгамовний

Приречені почуття

Ревнощі,  болючі  фрази,  усвідомлення  речей,
Сила  надлюдська  образи,  харизматика  очей,
Щирість  твоїх  поцілунків,  радість  фарб  на  полотні,
Апогей  земних  стосунків,  відображених  в  мені.

Відчайдушна,  гомінлива  боротьба  за  нас  в  собі,
Почуттів  ретроспектива  -  хвилі-думки  молоді,
Коливання  душ,  вагання  -  чи  на  тій  ба  стороні
Покохалися  в  стражданні,  як  колись  у  дивнім  сні.

Сила  духу,  сила  волі  -    в  розрахунок  не  ідуть,
Не  згадать  початок  болі  і  кінцівку  не  забуть,
Холод  вітру  і  самотність  -  близька  подруга  ночей,
Наполеглива  безодня  -  харизматика  очей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287705
дата поступления 21.10.2011
дата закладки 24.10.2011


Poetka

…є такий час коли…

…є  такий  час  коли  не  пишеться  і  майже  не  живеться
день  жалоби  за  словом  знехтуваним  у  будні…
засинаю    на  ранок  не  знаходячи  в  тілі  серця…
і  холодно  так  немов  торік  у  грудні…
я  сповідую  музику  твоїх  кроків  у  спокій
де  немає  нічого  окрім  стін  із  фанери…
і  виникає  лиш  одне  запитання  «доки»?
ти  не  випускатимеш  мене  із  душі  своєї
немов  би  із  темної  печери?...
я  там  задихаюсь  втрачаюсь  малію
стаю  непомітною  неспокійною  злою…
треба  ж  так  полюбити  і  сказати  що  вірю
вірою  непохитною  хоча  все  таки  людською…
в  нас  людей  посезонно  змінюються  боги
хоча  одного  тримаємо  під  невпинним  серцем
він  потайки  пише  всі  анотації  та  епілоги
на  частоті  життя  у  сотні  тисяч  мегагерців…
бо  є  такий  час  коли  замовкає  навіть  тиша
і  в  чашку  улюблену  капає  дощ  на  терасі
немає  брехні  більшої  ніж  та  коли  нишком
ховаєш  недопалки  у  старенькій  китайській  вазі
і  кажеш  собі  що  ніхто  не  помітить  змови
твого  серця  і  навдивовижу  терпкої  осені…
але  пам’ятай  що  є  такий  час  коли  слово
шукає  тебе  загубленого  у  часі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287692
дата поступления 21.10.2011
дата закладки 24.10.2011


AHetovd

Роман без будущего.

Июнь…  и  зелень  парка.
Нас  принимала  как  гостей.
Она  на  часик  опоздала,
Я  уж  чуть  –  чуть  не  посидел.
И  весь  на  коликах  дождался,
Не  мог  поверить  я  в  обман.
Она  чуть  –  чуть  не  обозналась,
За  опоздание  призналась.
И  вот  она  и  я,  ну  и  роман.

Роман  не  тот,  который  первый,
Для  нас  двоих  очередной.
И  хоть  давно  мы  с  нею  (стервы).
И  пережившие  любовь
Нас  чувства  мучили  другие
Не  объяснимое  влеченье
И  хоть  давно  мы  отлюбили
Все  ж  были  полны  впечатлений
От  наших  теплых  отношений.

И  как  в  романах  мы  скучали
Друг  по  дружке
Как  в  драмах  даже  ревновали
И  чуть  не  к  собственной  подушке
Нам  расставаться  было  грустно.
Но  приходилось  как  ни  как.
И  после  было  все  так  пусто.
Напоминает  нам  лишь  парк
Что  не  вернуть  уже  назад.

Июнь…И  зелень  парка.
Нас  провожала  как  своих.
Она  ему  была  подарком.
Я  был  ей  только  не  жених.
Нет,  мы  по  жизни  опоздали,
Всего  лишь  встретиться  в  час  Пик!
При  новой  встрече  не  узнаем,
Друг  друга  мы.  Да  и  зачем!?
Снова  с  нею  быть  нам  ВСЕМ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=2736
дата поступления 22.06.2004
дата закладки 21.10.2011


Анютка Галушко

Скучаю по тебе

Всему  виной  не  рок,  судьба,  а  дальняя  дорога,
Что  вьется  змейкой  под  крылом  ночи.
Я  уезжаю  от  тебя,  уже  ушла  тревога,
Еще  часок,  и  хоть  с  огнем  ищи.

Смотрю  в  окно…  своей  рукой
                     я  множу  километры,
Что  словно  стены,  разделяют  нас.
Гоню  из  головы,  вопросы:  «как  ты?»,  «с  кем  ты?»
И  не  даю  своим  часам  отстать  на  час.

А  впереди,  так  ждут  друзья,  заботы  и  веселье,
И  осень  кружит,  в  танго,  заметая  след…
В  душе  моей  тепло,  как  сладкое  похмелье,
Я  в  памяти  храню  обрывки  прошлых  лет.

Скажи  же  мне,  зачем  скучать,  всего  одна  неделя
И  снова  я  войду  в  промерзший  старый  дом
Где  буду  совмещать  заботы  и  безделье,
А  по  ночам,  грустить,  скучать  о  нем…

Еще  один  перрон  и  станция  чужая,
Смотрю  во  все  глаза,  привыкнув  к  темноте…

Со  мною  все  не  так…
                         наверно,  я  больная…
Но  очень  я,  пойми,  скучаю  по  тебе.

                                                                                                         2011г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285272
дата поступления 09.10.2011
дата закладки 20.10.2011


Hmelyar

Осінній етюд

В  пастельних  тонах  поспішає  мазок

упасти  на  тло  вересневого  часу

та  зайво-гарячим  здається  листок,

що  з  клена  упав  на  холодну  терасу.

А  небо  змішало  всі  фарби  сумні

й  дощем  розмиває  тепліші  відтінки,

і  в  нашій  картині  слідами  ступні

залишило  хмар  піднебесні  стежинки.

Прозорість  краплин  туманіє  усюди,

торує  наскрізь  силуети  лісів,

а  десь  у  містах  налякались  споруди,

бо  привид  дощу  поміж  ними  засів.  

Ще  вдень  все  горіло  у  злато-багрянім,

яскраво-гарячім  осіннім  плащі

та  вечір  устиг  запросити  туманів

і  з  ними  в  танок  затягнути  дощі.

Пастельна  жура  опадає  під  ноги,

мазками  вітрів,  наче  пензлем  облуд…

Чутливий  маестро  почув  монологи    

і  шати  крилаті  злетіли  в  етюд.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287132
дата поступления 19.10.2011
дата закладки 20.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 20.10.2011


kulbabka

Коли печаль…

Коли  печаль  нефритових  очей,
Мов  океан  в  мою  стікає  душу,
Перебираю  пригорщі  ночей
І  сторінками  дні  твої  ворушу...

Коли  печаль  крізь  відстані  земні
Тебе  відносить  на  чужі  орбіти,
Я  розумію:істина  в  вині,
Проте  ніяк  не  можу  захмеліти...

І  не  збагну,  чи  в  тім  моя  вина,
Що  цілий  світ    перед  тобою  тане...
Коли  печаль  висушує  до  дна
Твоїх  очей  глибокі  океани...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287300
дата поступления 19.10.2011
дата закладки 20.10.2011


Warik666

Два слова

Мені  не  потрібно  гламурних  коханок,
Бо  серце  лунає  в  казкових  тонах.
Окутаю  радість  у  барви  сопрано,
А  смути  фантом  перешлю  в  альманах.

Мені  не  потрібні  аморфні  стилети,
Аби  проганяти  подалі  думки.
Де  небо  жбурляє  зірки-амулети,
Свідомість  моя  загубилась-таки.

Мені  не  потрібно  спіральних  алюзій,
Де  розум  шукає  пухнастий  аванс.
Хай  сонце  озвучує  тенор  Карузо,-
І  ритміка  пульсу  зіграє  романс.

А  те,  що  потрібно,-  усе  і  нічого:
Бузковий  світанок  і  трішки  трави,
Гармонію  серця  і  вітру  п'янкого,
І  два  вічних  слова:  "радій"  і  "живи".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286525
дата поступления 16.10.2011
дата закладки 19.10.2011


LaurA

Мы помолчим…

Мы    помолчим.    Для      слов    нет    мест,
скатилось  солнце  золотом  в    реку  устало...
На      фоне    перевёрнутых    небес
последний  раз  тебя    поцеловал.

А  загоревший    вечер  крался    под  плетнём,
и  звёзды  шепот  вытрясли      в    траву,  
в    ночь    теплую,  не  схожую  на    осень
...  любимой      я    тебя  уже    не    назову.

И  счастья  не    хватает,  словно    кислорода.
Октябрь-любовник  примостился  средь  октав,
И  подпирал  полнеба    месяц      круторогий,
Вихрастый      ветер    вербы  чаровал.

Мы      помолчим.    Для      слов    нет    мест...  
Но  знаю  я,      меня    ты    будешь    ждать,
Покуда  ветер  вербам    косы  расплетает,
Покуда    наша      осень    не      пройдёт...

Наша  осінь…  М.  Плосковітов.  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175

Помовчимо.    Словам        нема    потреби,
скотилось    сонце    золотом    у    став.
На    фоні    перевернутого    неба
останній    раз    тебе    поцілував.

Засмаглий    вечір    крався    попідтинню,
трусились    зорі    шепотом    в    траву,
у    теплу    ніч    -    не    схожу    на    осінню    -
коханою    тебе    вже    не    назву.

Бракує    щастя,    кисню    до    знемоги,
приліг    коханець-жовтень    між    октав,
підпер    півнеба    місяць    круторогий,
чубатий    вітер    верби    чарував…

Помовчимо.    Словам        нема    потреби.
Я    знаю:    ти    чекатимеш    мене
допоки    вітер    розплітає    верби,
допоки    наша    осінь    не    мине.

Плейкаст:    http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285
дата поступления 09.10.2011
дата закладки 17.10.2011


kulbabka

Осінній орнамент

Залита  сонцем  світиться  стерня,
Покрита  щедро  росяним  намистом,
І  листопад  грайливим  кошеням
Стрибає  хвацько  за  пожовклим  листом.

Понад  горами  куриться  туман-
Пахучий  ладан  кучерявих  сосен,
І  свіже  небо,наче  океан,
В  шовкових  хвилях  обмиває  осінь.

Мов  піраміди,виструнчились  в  ряд
Кумедно  наїжачені  ялини...
Десь  поміж  листом  полум'ям  горять
Налиті  соком  кетяги  калини...

Немов  верети  випрані,стежки
Скотилися  додолу  берегами.
І  звідусіль  злетілися  думки,
Розшили  душу  в  райдужний  орнамент.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286796
дата поступления 17.10.2011
дата закладки 17.10.2011


MC_Yorick

ЗДАВАЛОСЯ Б

Здавалося  б  просто  фото
Де  навіть  не  видно  обличчя
Комусь  і  байдуже  хто  там
Мені  ж  мов  холодним  потом
Коли  придивився  ближче

Мені  ж  чомусь  так  знайомо
Мов  частка  то  мої  душі
Мов  хтось  неймовірним  прийомом
Сховав  мої  мрії  у  ньому
Мов  рими  у  білім  вірші

Здавалося  б  просто  фото
Де  навіть  не  видно  обличчя
Знов  гляну  на  нього  потай
Неначе  у  снах  було  то
А  я  живу  й  досі  ніччю

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286620
дата поступления 16.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Той,що воює з вітряками

Добіг до небес (україномовний варіант)

Біль  від  усвідомлення  ущербності  власної,
ущербності  віку
Дуже  смішно  дивитись  з  боку
Як  до  небес  біжить  каліка!
Але  вам,вам  і  не  снилось,
Якою  ціною  вони  йому  дістались,
Не  раз  збивалось  з  такту  серце,
І  жили  від  напруги  рвались!
Але  вам,вам  і  не  снилось,
Якою  ціною  йому  дісталась  висота,
тому  що  він,на  відміну  від  вас,
ще  вірить,вірить  у  Христа!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285833
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Той,що воює з вітряками

Добежал к небесам

Боль  от  осознания  ущербности  собственной  
и  ущербности  века,
Очень  смешно  со  стороны  смотреть,  
как  к  небесам  бежит  калека!
Но  вам,вам  и  не  снилось,
каким  трудом  они  ему  достались:
Не  раз  сбивалось  с  такта  сердце
и  жилы  от  усилий  рвались!
Но  вам,вам  и  не  снилось,
Каким  трудом,эму  досталась  эта  высота,
Ведь  он,в  отличии  от  вас,
еще  верит,верит,во  Христа!
         7.09.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285835
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 17.10.2011


kulbabka

Твоя любов

Твоя  любов  цвіте  мені  жасмином  
В  холодну  зиму,в  тихі  вечори,
Коли  душа  зривається  і  лине
Туди,де  зорі  сипляться  згори!..

Твоя  любов-гаряча  крапля  літа  
На  білій  ковдрі  вимерзлих  снігів.
Душа  тобою  в  спогадах  зігріта,
Душа  вирує  в  морі  почуттів!..

І  білим  цвітом  сиплеться  в  долоні,
Терпким  вином  стікає  по  руках!..
Твоя  любов,як  квіти  безборонні-
Така  прекрасна  і  така  крихка...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286410
дата поступления 15.10.2011
дата закладки 17.10.2011


НАДЕЖДА М.

Зачем же слёзы льёте, свечи?

Зажёг  осенний  вечер  свечи,
И  по  волнам  плывёт  луна.
Деревьям  мгла  легла  на  плечи...
Но  как  волшебна  тишина!

Вспорхнёт,как  бабочка,  листочек-
Иглой  по  сердцу  вдруг  прошьёт.
И,  словно  маленький  комочек,
Кружась,  на  землю  упадёт.

Ему  уже  совсем  не  больно,
Но  что  же  сердце  так  грустит?
Слеза  предаст  меня  невольно...
Но  почему  же  так  горчит?

Укутав  зябнущие  плечи,
Сыграю  я  счастливый  вид...
Зачем  же  слёзы  льёте,  свечи,
За  НИМ  душа  ведь  не  болит?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286361
дата поступления 15.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Elnika

猫 (кот)

Присуща,
Хитрость,
И  покорность...
Извечны,
Две  стихии...
Столкнувшись,
С  человеком,
И  мудрость  сохранив...
Уравновесят,
Мира  половины...
В  глазах  кошачьих,
Вся  истина,    
Жива...





P.S.  «Госпожа  кошка,  служившая  при  дворе,
была  удостоена  шапки  чиновников  пятого  ранга,
и  ее  почтительно  титуловали  госпожой  мёбу...»
(Сэй  Сёнагон  "Записки  у  изголовья")

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286359
дата поступления 15.10.2011
дата закладки 17.10.2011


MC_Yorick

Заздрю…

Ти  почуєш  позаду  кроки
Затремтиш  мов  осінній  листок
І  останній  повітря  ковток
Остаточно  затьмарить  спокій
Пробіжить  по  тілу  тремтінням
Так  це  він,  це  його  обійми
І  ти  руки  з  кишені  виймеш
І  зіллються  в  єдине  тіні
Пальці  в  пальці,  подих  за  вушком
Голос  той,  що  співав  у  мріях
Десь  на  небі  зоря  жевріє
І  зашкалює  пульсу  смужка
Ти  не  бачиш  його  обличчя
Він  не  бачить  обличчя  твоє
Ви  цінуєте  лиш  те  що  є
Тіла  ж  притискаються  ближче
Від  спокус  заплющені  очі
Дозволяють  вам  обернутись
Ти  так  хочеш  вустами  торкнутись
Його  подих  відчути  хочеш
Ви  вже  в  поцілунку  полоні
Це  не  цьом  як  було  в  он-лайні
Під  дощем  не  спинятись  ладні
Все  міцніше  сплівши  долоні
Цілувались  мріям  на  втіху
Без  оглядин  і  без  оцінок
Все  в  сліпу...  божевільний  вчинок...
Розум  в  комі...  спокуса  дихає
Це  побачення  тільки  для  душ
Ви  на  нього  не  брали  реальність
Без  кав,ярень,  кіно  і  спальні
Я  вам  заздрю...  визнати  мушу

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286283
дата поступления 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011


Письма осени

Вокзалы…

Мира

У  вокзала,  как  прежде  стою,
Ветер  спину  мою  обнимает.
Проводнице  билет  подаю,
Время  наше  с  тобой  истекает.

Лист  осенний  закружит  пора,
Суета  городов  и  прохлада.
Не  досказаны  нами  слова...
И  быть  вместе  -  не  наша  награда.

Onegin

Заливает  перроны  дождем,
Все  куда-то  спешат  и  вокзалы
Ждут  кого-то  и  мы  с  тобой  ждем
Так,  как  ждут  моряков  на  причалах.

По  ночам  говорим  мы  с  луной
И  душу  солнцу  днем  раскрываем.
Очень  жаль,  но  не  быть  нам  вдвоем...
На  вокзалах  мечту  оставляем.

11-13.10.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285976
дата поступления 13.10.2011
дата закладки 13.10.2011


Михайло Плосковітов

Шкода… (з чарівною МАРІЧКОЮ9) …

Не  треба  слів.  Вони  пусті  звучанням.
І  навіть  сліз.  Вони  тепер  вода.
О,  як  доречне  це  небес  втручання!
Хоч  так  мені  обох  із  нас  шкода...

Шматує  вітер  спогади,  мов  листя.
Забутий  час  за  спинами  летів.
Невже  ми  справді  просто  відбулися,
згубивши  щастя  в  листі  золотім?

Що  хочеться  до  зриву  закричати,
Руками  зачепити  небеса!
Якби  ж  кохання  вміло  приручатись,
Ми  б  вірили  з  тобою  в  чудеса…

Побачення  перевелось  раптово
В  небесну  і  прощальну  благодать.
А  ти  ?  А  я?..  Нам  не  знайшлося  слова,
що  зможе  нас  удруге  поєднать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285907
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 13.10.2011


Інна Серьогіна

У душі, мов у світлиці

У  душі,  мов  у  світлиці,  
Прибирала  зрання:
Все  розкласти  на  полиці
Відчула  бажання.
Прибирала  і  жахалась  –
Скільки  ж  того  бруду
Тут  у  мене  назбиралось,  
Наскидали  люди.
Чиясь  заздрість  заховалась
У  куток  під  лаву
І  уже  було  збиралась
З  перцем  пити  каву.
А  образу  стару  й  п’яну,
Мов  протухлу  тушу,
Ледь  стягла  в  сміття  з  дивану,
Щоб  не  гризла  душу.
Лицемірство  (ох,  марудне)
Наслідило,  грішне,  
І  у    шафі,  таке  брУдне,
Воссідає  пишно.
Геть  з  душі    усю  гидоту,
Усі  чорні  очі!
Дороблю  свою  роботу,
Очиститись  хочу!
ВІРУ    і  ЛЮБОВ  свою
Посаджу  на  крісло,
Ще  НАДІЮ  додаю  –  
Їм  не  буде  тісно.
ЩИРІСТЬ,  НІЖНІСТЬ  і  ТЕПЛО      
Ставлю  під  ікону,
Прославлятиму  зело,    
Хай  цвітуть  до  скону!
В  гості  ЩАСТЯ  запрошу,
Пригорну  до  серця
І  навіки  залишу
Розкритими  дверці.
Хай  заходить  хоч  щодня,  
Буду  частувати,
А  щоб  затишно  було  –
Буду  прибирати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283774
дата поступления 01.10.2011
дата закладки 12.10.2011


MC_Yorick

ПРОБ, ЄМОСЬ

Ношу  думки  у  скронях
Біль  ношу  під  серцем
І  руки  щось  холодні  -  за  що  усе  це?

І  спогади  баластом
І  мрії  десь  на  дні
Дихаю  так  часто  -  невже  це  все  мені?

Ллють  емоції  дощем
Злість  піском  у  очі
День  би  витерпіти  ще  -  більш  я  не  хочу!

Гумкою  затерти  би
Все  що  наболіло
А  душа  уперто  так  -  Я  не  здамся  тілу!

Хай  болить  і  ниє  все  це
Мрії  варті  того
Щоб  іти  з  відкритим  серцем  й  вірою  у  Бога

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285798
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


НАДЕЖДА М.

Рожевий ранок тихо плаче листям…

Рожевий  ранок  тихо  плаче  листям,
Вкриває  килим  зрошену  траву,
Такий  пухкий,  гладенький,  золотистий.
І  я  стежками  золота  іду.

Чарує  ліс,  веселкою  повитий.
Шипшина  вже  намисто  розправля.
Пашить  собі  багрянцем  соковитим  
І  душу  в  час  осінній  звеселя.

Руками  зачіпає  моє  плаття
І  в  очі  так  несміло  загляда.
А  вітерець  жартує  із  багаттям,
І  сум  осінній  швидко  покида.

Галявину  обсипало  проміння,
Це  день  новий  крокує  навпростець...
Та  раптом  чую  тихе  шарудіння:
Це  клен  скидає  жовтий  жупанець...

Та  смуток  навіває  те  гніздечко,
Покинуте  птахами  до  весни...
Та  годі  вже...  Не  плач,  моє  сердечко!
Повернуться    додому  ще  вони...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285773
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 12.10.2011


Poetka

…уходя в осень…

И  уходя,  как  уходят  в  чужую  память...
     И.Бродский
____________________________________
...когда  больно  смотреть  на  чужие  раны
...когда  осень  касается  листьями  волос
возникает  желание  убежать
перманентно  оставаясь  теплой
память
вырывает  птиц
времени  ...
а  на  твоих  руках
умирают  пророки  холода  ...
я  за  то  чтобы
каждое  утро  просыпаться  ровно
в  07.00
и  тенями  бродить  по  городу
пить  коньяк  а  вечером  снотворное  ...
я  греть  твои  пальцы  буду
мысленно
ибо  каждое  расстояние  измеряется
чувственностью  слова  произнесенного
в  тишине  ...
диагноз  -  потеря  себя  ...
отойди  
я  не  вижу  ничего  кроме
этой  холодной  осени  
что  слепым  
рыжим  
котенком
спит  на  моей  груди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285823
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


kulbabka

Бери усе!

Бери  усе!Без  сліз  і  без  жалю
Тобі  віддам  усе,що  тільки  маю.
Ні,не  люблю,ти  чуєш?Не  люблю-
І  в  цій  брехні,як  в  полум'ї  згораю!..

Ні,не  люблю!Чому  ж  моїм  словам
Ти,мов  навкірки,вперто  так  не  віриш?
Бери,що  хочеш-все  тобі  віддам:
Нічних  зірниць  осяяні  сапфіри,

І  срібні  струни  лагідних  вітрів,
Гірських  озер  прозірчасті  свічада,
Соснові  храми  велетнів-лісів,
Вогкий  туман,що  куриться,мов  ладан...

Червоні  маки  в  сонячних  житах,
Небес  ранкових  волошкові  хвилі,
Де  так  самотньо  терпне  білий  птах,
Журливо  манить  за  собою  в  ирій...

Тендітну  зав'язь  юної  весни,
Вишневий  сад,задумою  сповитий...
Бери  усе!Лиш  серце  поверни...
Бо  як  мені  без  серця  далі  жити?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285757
дата поступления 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


kulbabka

Коли любов торкається до скронь…

Коли  любов  торкається  до  скронь,
Вдаряє  серце  в  кришталеві  струни,
І  поміж  ліній  двох  чужих  долонь
Виводить  доля  життєдайні  руни.

Коли  любов  торкається  до  вуст,
Холодна  сталь  спалахує  вогненно,
І  відпускає  пристрасть  тятиву,
Вогнем  палким  пронизує  рамЕно.

Коли  любов  торкається  душі,
Із  берегів  виходять  океани!..
І  проза  буднів  ллється  у  вірші,
Коли  любов  приходить  довгожданна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285575
дата поступления 11.10.2011
дата закладки 12.10.2011


Warik666

У пошуках втраченої істини

Нескінченно  довгий  коридор  без  підлоги.                                
Невидимі  крила  невагомості,  падіння  в  безумство.  
Стіни  живого  болю  так  просять  допомоги.                          
Дикий  спокій  -  cвітла  темрява  і  самогубство.  

Чорна  діра  у  кінці  невідомої  хати.
Присутність  ядра  для  наповнення  змістом  без  розуму.
Відсутності  граней  штовхають  пізнати.
Спасіння  для  м'яса:  кайдани  чи  втеча  із  дому  ?

Сліпота  чуттів  не  зашкодить  мислення  бруду
В  гнізді  червів,  чаркою  з'ярмлелих  у  блювотині.  
Народжений  всесвітом  не  загубиться  в  попелі  люду.
Для  слабких  -  шнурок  з  милом,  для  сильних  -  Бог  всередині.

З  великим  вибухом  не  відродиться  промінь  свободи.  
Парадами  божевілля  прибиті  до  марення  завжди.  
Пошуки  вічні  лише  для  сліпої  темноти.
Ти  знайдеш  !  Серця  брами  шляхом  є  до  істини-правди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242384
дата поступления 21.02.2011
дата закладки 11.10.2011


Михайло Плосковітов

Дивна…

пахне  осінь  твоїми  вустами
медом  з  гречки  димком  чебрецю
синім  небом  пахне  лісами  -
аж  на  всю  мою  вулицю

дивна  осінь  нишком    присяде
пустить  бісики  із  очей
і  з-під  вишні  чужого  саду
із  обіймів  палких  втече

я  за  нею  чимдуж  полину
спотикнуся  …  не  дожену
тьохне  серце  у  ту  хвилину
й  ще  раз  -  в    зиму  засніжену

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285552
дата поступления 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011


hronik

Одеса

Одеса  світиться  прерізними  вогнями,
Повсюди  світлофори  щедро  миготять,
Ще  море  виграє  собі  отак  піснями,
Дає  новим  стихіям  неповторний  лад.

Лиш  місяць,  помінявшися  боками
Помірно  в  піднебессі  неповторно  спить,
А  вулиці  схолившися  над  нами
Чекають  поки  вже  прокинеться  блакить...

06.10.2011  року      Одеса

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285529
дата поступления 10.10.2011
дата закладки 11.10.2011


Анна Вейн

В осінніх барвах

Тривожна  сповідь  листя  золотого.
Болить  душі  натянута  струна.
Вже  не  чекаю  чогось  неземного  -
Лише  мовчу  -  покинута,  одна.

Безмовна.  Недосяжна.  Заніміла.
Шалений  вітер,  сипле  листопад...
Яке  кому  тепер  до  того  діло  -
Серця  горіли  стільки  днів  підряд...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283547
дата поступления 30.09.2011
дата закладки 10.10.2011


Elnika

Сердце - не 140… а больше…

Сердце  -  не  140...
А  больше...
В  глазах  -  лёд...
Такое  же  -  под  кожей...
И  дрожь  доходит,
До  нейрона...
Аквамарина  цвет,
Смешаю  с  краской  неба...
Для  глаз,  наверно,
Нет  урона...
Реальность,  всё-таки,
С  изъяном,
Отходит  от  причала,
В  искажение...
Неторопливость  слов...
Приводит  бред,
Осознанно,
В  движение...
Бежать...
Опять  бежать...
Побег  -  одно  спасение...
Нет  смысла  ждать...
И  верить,
В  исцеление...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285231
дата поступления 09.10.2011
дата закладки 10.10.2011


MERSEDES

Прощання на пероні…

З  тобою  на  засніженім  пероні...
Розлучить  знову  швидкий  поїзд  нас.
Ти  зігріваєш  диханням  долоні,
Не  зупинити  нам  прощання  час.

Вдивляюсь  ніжно  я  в  твоє  обличчя
І  котяться  сльозинки  по  щоках.
Гудок  прощатись  нас  з  тобою  кличе,
Я  бачу  відчай  у  твоїх  очах.

Ти  пригорнув  мене  до  себе  ніжно
І  міцно  в  губи  так  поцілував.
Здіймалася  хурделиця  вже  сніжно,
У  темінь  ночі  відійшов  вокзал.

Рахують  відстань  в  моїм  серці  шпали,
Лишилося  кохання  в  далині.
Тобі  одному,  зорі  лиш  моргали
А  місяць  посміхавсь  -  одній  мені...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284914
дата поступления 07.10.2011
дата закладки 08.10.2011


Poetka

…листопадна кровотеча…

...одного  разу  я  розкажу  тобі  як  осінь  помирає
листям  травою  бездомними  собаками  та  жебраками...
коли  під  ногами  останнє  тепло  калюжа  поглинає
а  вірші  народжуються  каліками  та  байстрюками...
місто  насититься  чорними  пальтами  та  парасолями
а  спогади  стануть  до  неприроднього  схожі  на  плями
які  уже  ніхто  ніколи  не  виведе  з  зорового  поля...
і  тепер  я  знаю  -  її  серце  із  найтоншої  порцеляни...
...як  тобі  пояснити  що  осінь  ця  тільки  тимчасова  причина
щоб  вкотре  стати  безсилим  і  не  почути  ранком  будильника
моя  любов  до  цих  сутінків  настільки  злочинна
що  повертаючись  вночі  я  не  вмикаю  світильника...
затримуючи  погляд  на  одній  із  знайомих  тіней
тихим  кроком  переступю  через  розкидані  речі...
ця  осінь  так  близько...вона  пробралась  до  сіней
і  страждає  від  листопадної  кровотечі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284839
дата поступления 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011


Galkka

Народженню донечки!!! 27. 09. 2011 року!

У  небі  з’явилась  новенька  зоря,
Для  доні  моєї  засвітить  вона,
І  місяць  до  себе  її  пригорнув,
Щоб  ангелом  завжди  в  дорозі  цій  був.

Із  криків  почнеться  долина  життя,
Стогнала  від  болю  маленька  і  я,
Пробили  сльозинки  нічну  тишину,
Ходи  моя  мила,  тебе  обійму.

Тремтить  усе  тіло,  німіє  душа,
Здається,  свідомість  покрила  іржа,
Пульсує  годинник  в  моїй  голові,
Неначе  лавина  бушує  в  крові.

У  муках  нелюдських  зачнеться  життя,
У  посмішці  щастя  розпилася  я,
І  тільце  маленьке  тримаю  в  руках,
Раніше  сиділи  ось  так  лише  в  снах.

Життя  дуже  дивне,  мов  вічна  спіраль,
Де  біль,  там  і  радість,  де  сміх  є  печаль,
Стражання  прийняла,  забула  усе
Коли,  моя  доню,  тримаю  тебе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284511
дата поступления 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011


Вразлива

Пропливає час

Заблукало    щастя    у    саду    життя,
Схоже    радість    й    мрі  ї  лиш    наснились.
Незбагнути      серцю    чужі    почуття,
Не    прийшлось    своїм    із    кимсь    ділитись.
                               А  весна    уже    далеко    схоже    в    снах.
                               Осінь    закружля    барвистим    листочком.
                               Враз    похолодало.  Йде    зими    пора.
                               В    павутиннях    гілочки    взялися    холодочком.
Зранку    кава    погляд    мій    в    вікні.
Помахом    руки,  як  спілкування    з    світом.
Плинність    часу    в    русі,  в    розмаїтті    дні
Пропливають,      мов    хмарки    над    містом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284431
дата поступления 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011


Мілена Вітровська

Серце із секонд-хенду

Зірваний  цінник,було  в  споживанні,
По  другому  колу  блукають  думки
А  зношене  серце,так  жадає  кохання,
Жадає  зашиті  обдерті  кутки.

Хтось  може  побачить,як  вени  пульсують
Як  рвуться  до  щастя,пустотні  серця,
Та  їх  тут,на  жаль,вже  ніхто  не  купує
Ніким  не  потрібні…дешеві  місця.

І  серед  буденного  хламу  і  бруду,
У  світі  сміття  й  непотрібних  речей…
Знайдуться  ті  люди..що  зможуть  і  будуть
хранити  серця  від  поганих  очей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284474
дата поступления 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011


MERSEDES

Не сумуй…

Засвітили  оксамитом  зорі,
Місяць  з  сумом  дивиться  на  нас.
Навіть  хвилі  біль  відчули  в  морі,
Слів  нема...  Нам  розпрощатись  час...

Зачекай...  Прошепотіли  губи...
І  з  очей  скотилася  сльоза.
Ти  пішов,  промовивши  крізь  зуби,
Слів  нема...  Й  мені  уже  пора.

Не  журись.  Відчула  голос  хвилі,
Не  велика  втрата...  Не  біда...
Може  боляче  й  немає  сили,
Бо  душа  твоя  ще  молода.

Хай  іде...  Хоч  може  тобі  й  гірко,
Хай  іде  до  іншої  собі...
В  його  серці  утворилась  дірка,
Не  сумуй  й  вертати  не  спіши...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284454
дата поступления 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011


kulbabka

Ранок в осінньому лісі

Благословенна  позолота  дня!
Яка  краса  у  цій  ранковій  тиші!
До  водопою  білого  коня
Багряна  осінь  напувати  вийшла.

Між  гострих  круч  заплутався  струмок,
Немов  дівча  грайливою  косою,
І  обважнілий  різьблений  листок,
Що  заіскрився  чистою  росою,

Немов  сльозою,в  прОсвітку  затерп,
Упав  на  ліжник  вовняного  моху.
І  промінь  сонця  розітнув,мов  серп,
Цю  прохолоду  вранішнього  льоху.

Ударив  запах  свіжої  смоли,
Немов  бальзам  цілющий  по  оскомі,
І  натрусили  росяних  перлин
Дрімучі  сосни  осені  за  комір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284232
дата поступления 04.10.2011
дата закладки 04.10.2011


dison

*****

Твои  морщинки  стали  мне  еще  ближе  
В  их  уголках  зевает  прохладное  утро
И  пахнет  свежезаваренным  кофе
А  твое  Имя  встречает  осень,  с  ее  желтыми  капризами
И  кто  то  шепчет…
Доброе  утро
Из  глубины  серого,  бездонного  облака
Бросая  слова  черными  перьями  
В  надежде  на  затяжной  прыжок
Смены  времён…  
 А  в  полдень  
Начнется  его  влажное  представление
С  недержания  влаги…  
Закапают  слезы,  дожди,  мысли
Стекая,  тонкими  струйками
С  кафешных  окон  
Где  твое  прозрачное  отражение
Откроет  Тебя
Изнутри
Грустную,  веселую,  ничью  (одинокую)
В  которую  влюблен
Тихо,  тихо
Между  капель…

И  так  красиво
С  неба
Падают  листья  
В  осень…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281394
дата поступления 19.09.2011
дата закладки 04.10.2011


dison

боль

"Lunatic  Soul  -  Out  On  A  Limb"  



Ее  слезы  были  переполнены  ночью
Спасаясь  от  боли,  они  падали  мертвыми  птицами
В  неподвижность  твоих  одежд
Которые  он  так  умело,  снимал,  бархатными  губами
И  пил  тебя  на  вынос
Не  заботясь  о  наслаждении
Превращая  секунды  в  страх,  а  тело  в  простынь
А  ты  терпела
Прощала
Отражаясь  в  этих  противных  стенах  запахом  других  женщин
И  даже  это  не  останавливала  тебя  перед    дверью
Ты  открывала  ее  и  улыбалась  чему  -то  чужому
Пустому
Не  находя  его  лица    
Ни  в  одном  из    рассветов
Потом  смывая  его  руки  холодным  душем
Закрывала  глаза  твердыми  каплями  
Выкашливая  его  сухие  поцелуи
Приступами  зубной  боли
И  каялась
В  пустую
Снова  и  снова  возвращая  душу  мукам…
Оставляя  себя,  одну,  на  распятье
А  Он
Ушел  смеясь
На  твое  слово    
Люблю…
Теперь,  сидя  в  углу  пустой  комнаты
В  самом  центре  земли
Поджав  колени
Вонзая  пальцы  в  виски  
Пытаешься  вырвать  воспоминание  о  нем
И  забыть  
Эту  суку…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248802
дата поступления 22.03.2011
дата закладки 04.10.2011


Amon Urija

Айфель (Eifel)

Вона  знала,  що  завтра  насниться  п’ятьом  -  
І  мені  -  я  був  шостий.
Я  вдивлявся  в  проміння  гірського  світанку,
Покриваюче  білу  шкіру  –  золотом,
Все  було  зайвим,  крім  неї,  крім  мене,
Та  й  я  був  гостем.
Вона  була  моєю  Гекатою,
Зрадою,
Облудою…
Вона  була  для  мене  Фемідою.
Йдучи  я  лишав  для  неї  декілька  тисяч  
Ударів  золота.
Вона  лишала  мені  
Конверти,  папір  –  листи:
Жодного  разу  -  
Не  написані.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282975
дата поступления 27.09.2011
дата закладки 04.10.2011


kulbabka

Чи ти щасливий?

Чи  ти  щасливий-хто  тебе  вгадає?
Чужа  сім'я  для  когось-темний  ліс.
Так  само  сонце  сходить  понад  плаєм
І  заплітає  китиці  беріз.

Так  само  ранки,росами  сповиті,
Провадять  будні,тихі  і  сумні,
І  час  від  часу  згадуються  миті
Наших  щасливих  пережитих  днів.

І  десь  тебе  зустрівши  випадково,
Збагнути  зможу  істину  гірку:
Немає  в  тебе  з  іншою  любові,
Зачахла,мабуть,ще  у  сповитку.

І  не  важливо,в  чому  тут  причина,
Лише  зітхне  з  полегшенням  душа,
Що  то  не  я-ота  твоя  дружина,
Така  байдужа  і  така  чужа...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284078
дата поступления 03.10.2011
дата закладки 03.10.2011


hronik

НАНИЗАНА ЗАГРАВА

Вже  тихо.  Сонце  зсунулось  за  обрій,
Привіт  заграва  "Електрону"  подає,
А  місяць  в  спокої  сьогодні  добрий
Шляхи  на  південь  нам  в  щоденності  взнає.

Зробилось  сумно...  Завтра  на  роботу...
Погода  вдосталь  сонечка  уже  дала...
Нехай  живе  усе...  Нехай  гуляють  роти...
Заграва  не  сховала  місто  у  неон...

02.10.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283971
дата поступления 02.10.2011
дата закладки 03.10.2011


Poetka

…ти мусиш одного разу поїхати…

...ти  мусиш  одного  разу  поїхати  звідси
замести  всі  сліди  і  уже  не  повертатись
чим  вище  небо  тим  важче  на  землю  злізти
хоча  все  не  так  уже  й  погано
якщо  ти  ще  не  розучилась  посміхатись...
від  незнання  правди  часто  хворієш  щастям
неповноцінним  та  тоненьким  мов  волос
та  коли  відкривала  рота  щоб  прийняти  причастя
закривалась  душа  і  зникав  голос...
ти  мусиш  поїхати...змінити  колір  волосся  та  імена
якими  тебе  називали  справжнє  забуваючи  ...
коли  у  конвертах  ти  знаходила  холодні  слова
тихо  плакала  на  долоню  їх  висипаючи...
а  зараз  змінилось  усе  навіть  осінь
не  виїдає  безсонням  й  пухлинами  час
ти  мусиш  поїхати...замінивши  теплу  постіль
на  глибокі  вибоїни  та  холод  дорожніх  трас...
і  залишивши  позаду  це  місто  тіней  та  зим
пом"янеш  всі  любові  які  змогла  долюбити
ким  ти  станеш  там  ким?...
відповіш:
"головне  тільки  б  не  розучитися  жити..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283758
дата поступления 01.10.2011
дата закладки 03.10.2011


Той,що воює з вітряками

Вечно пьяный мир

Волна  грусти  накрыла  меня  с  головой:
И  я  опять  в  плену  у  темноты,
и  ты  как  всегда  не  со  мной
Но  где  же,с  кем,  же  тогда  ты?
Я  знаю:так  бывало  раньше,
Время  откроет  старые  раны,
Один  на  один  с  миром  полным  фальши,
Один  на  один  с  миром  вечно  пьяным!
       30.09.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283687
дата поступления 01.10.2011
дата закладки 03.10.2011


Lesyunya

Прости… Прощай…

Прости…    Прощай…
                     Здається  я  стомилась,    від  сутності  своєї  і  бажань,  
                     Здається  сильно  воля  похилилась,  від  мрій  моїх  і  сподівань…  

Прости…    Прощай…  
                   Твій  дім  не  зігріває,    моєї  раненої  вже  давно  душі
                   За  що  мене  карає  Бог,  на  цій  землі…?

Прости…  Прощай…  
                     На  тебе  я  молилась,  хоть  завжди  знала  ти  не  ідеал,
                     Але  навіщо  я  тоді  влюбилась  й  усе  тобі  віддала  без    вагань…

Прощай…  Прости…    
                     І  вже  мені    не  варто    казати  про  кохання  :    Відпусти,
                     Я  так  стомилася  собі    брехати  і  з    маскою  щасливою    іти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279635
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 30.09.2011


Platon

Історія одного ангела

Kpaп.Kpaп.Ocь  знoвy  кpaпля  кpoвi,
Здивoвaнo  вдивляeшcя  ти  ввиcь.
Чoгo  цe  нeбo  плaчe  кpoв'ю?
Heнaчe  xтocь  тaм  зaжypивcь.

Ocь  дo  чoлa  вiдчyлa  дoтик,
Пip'їнкa  впaлa  iз  нeбec,
Koльнyв  тeбe  мopoзy  дpoтик:
Cьoгoднi  дeнь  oдниx  чyдec.

Haвкoлo  тeбe  пyx  кpyжляє,
A  ти  дивyєшcя  coбi,
Ha  плeчi  нiжнo  тaк  лягaє,
Лocкoчe  дyшy  вiн  в  тoбi.

Вдивляєшся  у  синє  небо,
Хмаринку  бачиш  лиш  одну.
Це  все  вона  кидає  в  тебе,
Вдогін  кричить:  "Тікай-знайду".

Не  бачиш,  ти:на  хмарці  цій
Маленький  ангелок  присів,
В  очах  лиш  біль  і  ніж  в  руці
Людиной  стать  він  захотів.

І  пух  летить  в  крові  спина,
Навіщо  жить,  в  хмарках  літать?
Лиш  ти  потрібна...  ти,  одна!
С  тобой  стежками  крокувать.

Ножем  він  вдарив  по  спині,
Востаннє  крик...у  небі  грім
Хмаринка  вся  його  в  крові,
А  в  нім  кохання,  радість  в  нім.

Упав  з  небес,  обняв  її,
Він  про  кохання  розповів,
І  про  свої  думки-рої,
Що  лиш  для  неї  тільки  жив.

Вона  всміхнулася  на  мить,
Це  вітерець  пробіг  по  ній.
Немає  пуху-легше  жить,
...а  вітер  плів  волосся  їй...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283405
дата поступления 29.09.2011
дата закладки 29.09.2011


kulbabka

Чужий між нами

Маленький  столик.ЗАтишне  кафе.
На  гобелені-перестигла  осінь.
В  моїх  очах  небесно-ніжна  просинь
Між  хмар  патлатих  плавно  так  пливе.

У  порцеляні  кавовий  напій,
Зігріти  б  душу  теплими  ковтками...
І  знову  осінь  стала  поміж  нами
І  закружляв  багряний  листовій.

А  може  то  й  не  осені  вина
І  не  вона  обох  нас  розлучила,
А  хтось  чужий  позичив  тобі  крила,
Забрав  у  світ  вибагливих  принад...

І  розтоптав  злеліяну  надію,
Розвіяв  прах  зотлілою  журбою...
Чи  ж  я  була  для  тебе  не  такою?
Може  й  була...По-іншому  не  вмію.

Може  й  не  знала  витончених  слів,
Не  розсипала  ніжність  пелюсткАми,
Тому  й  повстав  чужий  хтось  поміж  нами
І  гіркотою  щастя  переплів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283310
дата поступления 28.09.2011
дата закладки 29.09.2011


Андрій Мигорович

Розмалюй мої сни

Розмалюй  мої  сни
Полум"яними  барвами  осені,
Подаруй  всю  любов,
Що  зігріє  мене  до  весни.
Хай  наповниться  дім
Ненав"язливим,  теплим  затишком,
Наймилішим  для  двох.
Я  прошу  -  розфарбуй  мої  сни

Затанцює  нам  вальс
Листя  в  вихорі  дивних  мелодій;
Осінь  -  пані  сумна,
На  дощеві  заграє  нам  джаз.
Ми  з  тобою  удвох  -
Нам  від  цього  так  тепло  і  радісно.
І  хай  скоро  сніги  -
Але  листя  танцює  нам  вальс.

Ти  мене  обійми
І  зарийся  в  плече  змерзлим  носиком.
Що  нам  вітер-дивак?-
Просто  лютий  провісник  зими.
Я  тобі  прошепчу
Про  любов,  і  зігрію  так  подихом:
Тільки  ти  посміхнись
Й  просто  так  ти  мене  обійми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282709
дата поступления 25.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Просто Тетяночка

Парадокс онлайну (іронічне)

Прийдеш  з  роботи,  халат  одягнеш,
Зітреш  красу  і  на  кухню  вмить...
Чомусь  з  роками  кохання  в*яне,
А  Він  байдуже  з  пультОм  лежить.

Став  інтернет,  як  товариш  кращий,
Футбол  і  пиво  -  весь  інтерес
І  спілкуватись  щоднини  важче,
Вже  не  життя,  а  суцільний  стрес.

Завітала  й  собі  в  "павутину",
Сайт  знайомств  випадково  знайшла
І  Він  з*явився  -  із  мрій  мужчина,
І  враз  ожила,  враз  розцвіла.

Які  слова  Він  писав  ласкаві,
Яка  велика  була  душа,
А  співрозмовник  який  цікавий,
І  ерудит,  і  цінує  жарт.

Так  спілкувались  не  день,  не  другий,
Ховали  ніжність  в  слова  прості.
Й  нарешті  фото  бойфренд  надумав
На  строгий  розсуд  припіднести.

Так  хвилювалась,  в  онлайн  спішила  :
Яка  ж  ти,  мрія  хмільних  ночей?
Аж  раптом  -  серце  ледь  не  спинилось  -
Він  одружений,  зі  мною  ще  й.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283157
дата поступления 28.09.2011
дата закладки 28.09.2011


MC_Yorick

Тихий шум вогню

Не  пишу...
Ні  рядка
Ані  слова  
Ні  цілого  вірша
Тихий  шум...
Обпіка
Мене  знову
Він  все  сміливіший
І  пече...
Цей  вогонь
Твої  очі
Ще  й  як  спопеляють
В  серці  щем  
Будь  кого
Як  захочеш
В  полон  забираєш
Там  і  я
Поміж  тих  
Хто  утратив
Кохати  надію
І  ніяк
Не  пройти
Не  прибрати
Не  хочу!  Не  вмію
Я  вже  твій
Просто  так
Без  потреби  
Чи  замість  повітря
Вір  не  вір
Те  життя  
Що  до  тебе  
Із  спогадів  витру
Наче  сон
Що  минув
І  згадати
Про  що  він  так  важко
В  унісон
Я  змахну
Щоб  літати
Як  ти,  так  як  пташки
І  нехай
Всі  дощі
І  вітри  всі
Підуть  проти  нас
Не  стихаю
Я  в  душі
Загорівся
Й  не  скоро  вже  згасну

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283061
дата поступления 27.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Galkka

Сплетуться доріжки кохання….

Сплетуться  доріжки  кохання,
А  я  на  якій  вже  стою?
Розірветься  ніжне  бажання,
Чи  точно  знайду  я  свою?
Відчую,  що  десь  ти  ступаєш,
Тебе  серед  хмар  віднайду?
За  руку  всі  мрії  тримаєш,
Я  поруч  в  обіймах  піду?
Злітають  у  небо  голубки,
Ми  крила  позичимо  в  них?
Цілуєш  вже  пристрасно  губки,
Відчуєш  ти  смак  вогняних?
Сильніше  стискається  серце,
А  ритм  не  за  швидкий  для  нас?
Пірнаєш  в  розпусне  озерце,
Із  цього  почнеться  романс?
Тремтить  у  обіймах  сльозинка,
Я  щастя  тепер  віднайду?
Здається  це  наша  зупинка,
А  можна  з  тобою  зійду?
Розчавиш  у  посмішці  душу,
Ти  знаєш,  що  дуже  болить?
У  спогадах  жити  лиш  мушу,
Майбутнє  згоріло  за  мить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282745
дата поступления 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Sukhovilova

Мне жаль

Мне  жаль,  что  ты  меня  не  любишь,
Я  без  любви  любить  не  стану....
Ты  равнодушием  двоих  погубишь,
Но  я  сильна,  Я  снова  встану!

Следы  кассаний  стали  тенью,
Глаза  потухли.Снова  -ночь....
Замолкло  раненного  сердца  пенье,
Судьба,сгорая,рвёться  прочь.

Твою  ладонь  я  к  сердцу  прижимаю,
Ты  чувствуешь  моё  тепло?
Хоть  больно  мне,но  вспоминаю,
как  снегом  счастье  замело....

Любовь  гниёт  в  листве  осенней,
В  душе  и  свет,  и  темнота,
С  тобой  любила  рай  весенний,
Связала  ноги  пустота....

Как  много  тех,  кто  мною  не  любим
Неразделённостью  страдают,
Ведь  в  сердце  место  занято  одним,
Он  всё  пустое  заполняет.....

А  сердце-  изувеченное  и  больное....
Себе  в  слезах  пообещала,
Что  впредь  я  сердца  не  открою,
Ни  для  конца,  ни  для  начала!

Мне  жаль,  что  ты  меня  не  любишь,
Я  без  любви  любить  не  стану....
Ты  равнодушием  двоих  погубишь,
Но  я  сильна,  Я  снова  встану!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282673
дата поступления 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Galkka

Зорі байдужі!!!

Зорі  байдужі  закоханим  світять,
Мене  вже  дратує  їх  жар,
Самотню  свідомість  навмисне  калічить,
Планетний  тлумачний  буквар.

Місяць  горбатим  гойдає  серпанком,
Бездонні  краї  у  воді,
Романтика  ночі  вже  стане  сніданком,
Цей  ранок  закритий  мені.

Новий  зодіак  знущається  з  неба,
Здається  ось  це  терези,
Мені  й  гороскопів  складати  не  треба,
Бо  серце  твоє  із  лози.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282636
дата поступления 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Іллюзія

чужа історія

Він  приходив  до  неї  в  снах
Вночі  і  вдень-лиш  очі  закривала,
Він  був  для  неї  дикий,  вільний  птах,
Якого  до  безтямності  кохала.
Вона  йому  підносила  життя,
Вона  була  готова  все  віддати,
Не  було  більш  в  минуле  вороття,
Де  можна  було  жити,не  кохати.
Куди  воно  поділося  усе,
І  де  той  світ  загублених  ілюзій,
Тепер  життя  це  біль  лиш  їй  несе,
Ні  мрій,ні  щастя,  ні  думок,ні  друзів.
Вона  йому  присвячувала  дні,
Йому  вона  писала  всі  поеми,
І  музики  акорди  знов  сумні    
Яскраво  так  виписували  тему.
Вона  чекала  зустрічей  із  ним,
Щодня  його  в  чужих  очах  шукала.
Лише  хотіла  бути  з  ним  одним,
Його  ж  бо  до  нестямності  кохала.

Роки  пройшли-вона  вже  не  сама,
І  діти  вже  поволі  підростають.
А  серце,як  приходить  лиш  зима,
Твоїх  очей  в  чужих  очах  шукають...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245949
дата поступления 09.03.2011
дата закладки 24.09.2011


MERSEDES

Ти називав мене…

Ти  називав  мене  -  феєю,
Ніби  з  казки  чарівних  снів.
Радів,  що  була  твоєю  я,
Ти  кохав  мене  як  умів.

Ти  називав  мене  -  ніжністю,
Королевою  серед  снів.
Була  для  тебе  величністю,
Яку  ти  так  палко  любив.

А  ще  називав  -  веселкою,
Царівною  всіх  кольорів.
Лишилась  в  душі  легендою,
Яку  зберегти  незумів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282071
дата поступления 22.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Михайло Плосковітов

Наша осінь…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби,
скотилось  сонце  золотом  у  став.
На  фоні  перевернутого  неба
останній  раз  тебе  поцілував.

Засмаглий  вечір  крався  попідтинню,
трусились  зорі  шепотом  в  траву,
у  теплу  ніч  -  не  схожу  на  осінню  -
коханою  тебе  вже  не  назву.

Бракує  щастя,  кисню  до  знемоги,
приліг  коханець-жовтень  між  октав,
підпер  півнеба  місяць  круторогий,
чубатий  вітер  верби  чарував…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби.
Я  знаю:  ти  чекатимеш  мене
допоки  вітер  розплітає  верби,
допоки  наша  осінь  не  мине.

плейкаст  від  AmriLauru  на  http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl

переклад  російською  на  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата поступления 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Galkka

Коробка з минулим….

Коробка  з  минулим  -  картонна,  проста,
У  ній  усі  сльози  мої,
Там  пам’ять  тривожить  холодні  уста,
Кохання  проводить  бої.
Цю  скриню,  мов  скарб  я  весь  час  бережу,
Там  погляд  твій  в  фото  застиг,
І  кожного  разу  тремчу,  як  беру,
Ти  серце  утримати  зміг.
Горну  я  до  себе  записки  старі,
Пошарпані  речі  німі,
Картинки  спливають,  неначе  живі,
Я  їх  іще  бачу  у  сні.
Ховаю  скарбничку  далеко  від  всіх,
Бо  там  заховалась  душа,
Дитина  залізла,  на  сміх  чи  на  гріх,
Порвала  усе,  чим  жила.
Складаю  до  купки  розірвані  шви,
У  паніці  серце  моє,
Я  ніби  позбулась  азартної  гри,
Минуле  тепер  десь  снує.
За  мить  обірвались  до  тебе  ниткИ,
І  легко  і  важко  чомусь,
У  поїзд  без  потяга  здала  квитки,
Напевне  уже  не  вернусь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282196
дата поступления 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Chornui Kit

Ми рідні стали чужиною…

Я  ніби  твій  та  не  всміхаюсь,
Й  незнаю  що  й  коли  казати,
Немов  ми  живемо  щасливо,
Чому  ж  тоді  неможу  спати.    

Я  пригортаюсь  та  не  серцем,
І  всі  цілунки  наче  кара,
Усі  відносини  й  бажання,
Геть  затягнула  темна  хмара.

Ми  рідні  стали  чужиною,
В  очах  холодних  нема  блиску,
Сльоза  біжить  так  мимоволі,
А  у  серцях  немає  тиску.

Я  тримаючи  нас  відпускаю,
Забувши  про  совість  і  волю,
Набридло  просте  існування,
Де  ми  ніби  рятуємо  долю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281162
дата поступления 17.09.2011
дата закладки 22.09.2011


Galkka

Весела осінь!!!

Лоскочу  тебе  листочком,
Що  злетіли  нам  з  гілок,
Мов  невидимим  шнурочком,
Нам  сплели  вінок  з  думок.
Прогуляємося  лісом,
Впав  в  чоло  з  гори  каштан,
Став  нам  дуб  важким  навісом,
Обнімаєш  ніжний  стан.
Жолудь  білка  десь  волочить,
Вітер  вкрав  у  тебе  страх,
Душу  мою  щось  тривожить,
Поцілунок  на  устах?
Дощ  в  обійми  нас  заточить,
Ближче  все  твоє  лице,
Пристрасть  голову  морочить,
А  чи  справжнє  оце  все?
Я  вщипну  тебе  за  дупку  -  
Хочу  знати,  чи  не  сон,
Пригорнеш  до  серця  руку,
Вирвеш  з  серця  ніжний  стон.
Осінь  радісно  гуляє,
Зірку  ставить  на  чоло,
"Будь  щаслива":  -  промовляє,
Щоб  в  коханні  повезло!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281891
дата поступления 21.09.2011
дата закладки 22.09.2011


kulbabka

Чого ж ти ходиш, осене, за мною?

Чого  ж  ти  ходиш,осене,за  мною,
Чого  тривожиш  пам'ять,ледь  живу?
Вже  сонце  перестиглою  хурмою
Скотилося  у  скошену  траву...

Обсипалась  осіння  позолота
Монетами  дзвінкими  у  саду...
А  як  мені  цей  біль  перебороти?
Між  крон  сумних  у  відчаї  бреду...

О,ці  дерева,мовчазні,понурі,
Вони  мені  давно  вже  не  чужі,
Летять  листки,неначе  з  партитури,
В  розбитий  глек  порожньої  душі...

Повисло  небо  пусткою  німою-
Вже  пута  ті  ніяк  не  розірву!..
Чого  ж  ти  ходиш,осене,за  мною,
Торкаєш  біль,як  пружну  тятиву?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281801
дата поступления 21.09.2011
дата закладки 22.09.2011


Galkka

Суд над зимою….

Розбили  табір  серед  поля  -  
Літо,  осінь,  та    весна,  
Важка  у  них  була  розмова,  
Підсудна  там  була  зима.  
Судили  стужу  за  морози,  
За  холод,  кригу,  заметіль,  
Що  людям  серце  запороше,  
І  там  росте  тернистий  біль.  
Будує  в  душах  мідні  замки,  
Немає  місця  для  цвітінь,  
У  лід  заковує  світанки,  
Біжить  кохання  так  у  тінь.  
Зима  лишень  їм  розсміялась,  
Хурделицю  вже  розвела,  
Одразу  пари  всі  прижались,  
В  бокалах  забринить  іскра.  
Дуріють  сніжками  у  парку,  
А  потім  гріються  в  кафе,  
Із  ліжка  не  вилазять  зранку,  
Камін  у  хаті  оживе.  
Рожеві  щічки  хтось  цілує,  
В  обіймах  ловлять  з  неба  сніг,  
І  пристрасть  жаром  аж  вирує,  
Коли  ступаєш  за  поріг.  
Замовкли  інші  пори  року,  
Ну  хай  бушує  ця  зима,  
І  кожна  взяла  по  уроку,  
Без  холодів  чуттів  нема!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281584
дата поступления 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011


kulbabka

Віч-на-віч

Мій  любий  пане,кава  захолола
І  згіркла  вже,як  зболена  душа...
Ми  сидимо  і  слухаємо  Крола*,
Ви-говіркий,а  я-така  чужа...

Ми  сидимо  в  прокуреній  кав'ярні,
У  келихах  шипить  холодний  брют*.
Мій  любий  пане,як  же  це  негарно
Ховати  за  манірністю  свій  бруд.

Нехай  для  всіх  ви-стриманий,галантний
І  ця  краватка  так  вам  до  лиця,
Зав'язуєте  вміло  білий  бантик
Наївним  завойованим  серцям!..

Вони  вам  вірять,що  б  ви  не  казали,
Боготворять  улесливі  слова!
Мій  любий  пане,хитрий  і  зухвалий,
Не  розпинайтесь,я  не  вірю  вам!..

Не  розсипайте  гарних  слів  на  вітер,
Вони-отрута,згубна  і  гірка!..
Мені  б  ще  якось  вами  відболіти,
Лежить  на  серці  істини  рука...


*Крол  Анатолій-джазовий  композитор  і  піаніст.

*Брют-сорт  дуже  сухого  шампанського.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281249
дата поступления 18.09.2011
дата закладки 19.09.2011


Cre8_4_U

Я люблю эту жизнь…

Я  люблю  эту  жизнь  за  красивое  золото  осени...
А  еще  за  твои  голубые,  как  небо,  глаза,
И  за  то  как  меня  иногда  засыпаешь  вопросами...
И  за  то  как  блестит  на  глазах  твоих  счастья  слеза.

Я  люблю  эту  жизнь,  пусть  задачи  нам  ставятся  трудные,
И  пускай  иногда  я  веду  себя  словно  дурак...
Я  люблю  эту  жизнь,  всю,  с  ее  выходными  и  буднями...
И  тебя  я  люблю...  Ну  а  как?  Без  тебя  ведь  никак!=)

Я  люблю  эту  жизнь,  хоть  она,  как  безумная,  вертится,
Пусть  она  разбросала  по  жизни  всех  старых  друзей...
Но  она  нам  с  тобою  позволила  все-таки  встретиться...
И  влюбила  двоих,  до  того  незнакомых  людей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280932
дата поступления 16.09.2011
дата закладки 19.09.2011


Galkka

Під холодним водоспадом…. .

Під  холодним  водоспадом  спрага  пропадає,
Лиш  бажання  і  кохання  вдвічі  проростає,
Як  краплиночки  стікають  по  твоїх  плечах,
Так  втрачаю  весь  свій  сором  і  нестримний  страх.

Форми  всі  окреслять  щедро  буйні  ці  струмочки,
Одяг  мокрий  рвеш  нещадно  на  дрібні  шматочки,
Накриває  пеленою  ніжність  твоїх  рук,
Шум  води  сховає  пристрасть,  поглинає  звук.

Лиш  волосся  прикриває  душу  мою  голу,
Із  Венеції  вкрадеш  ти  чарівну  гондолу,
Доторкаються  тіла  у  палких  обіймах,
Повернусь  ще  раз  у  снах  і  шалених  мріях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281232
дата поступления 18.09.2011
дата закладки 19.09.2011


Galkka

Ми з тобою, наче рейки….

Ми  з  тобою,  наче  рейки  на  землі  сухій,
Йдемо  поруч,  паралельно  та  чужі  шляхи,
Тільки  іноді,  по  шпалах,  сходимось  на  мить,
Та  вертаємось  на  місце  -  так  життя  біжить.

Горизонт  зведе  доріжки,  ось  туди  іду,
Натомились  мої  ніжки  -  чую  вже  біду,
Лиш  надія  підіймає,  що  зійдемся  знов,
За  кохання  проливаю  свою  ніжну  кров.

Час  іде,  а  наші  долі  не  сплелись  в  одну,
З  неба  зорі  розкричались:"  Ти  біжиш  по  дну",
Душу  давить  швидкий  поїзд  Київ  -  старий  Львів,
Зруйнував  моє  майбутнє  -  цього  ти  хотів?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281231
дата поступления 18.09.2011
дата закладки 19.09.2011


Galkka

Яблучко спокуси!!!!

Яблучко  спокуси  тримаю  у  руках,
Та  звабити  мужчину  для  серця  лише  крах,
Бо  ж  хочеться  кохання  і  сильних  почуттів,  
А  буйство  залишити  для  ніжних  пелюстків.

Так  дихаєш  ти  тяжко,  мов  загнаний  той  кінь,
Не  встигла  спам’ятатись,  як  у  руках  ремінь,
Чекай  лише  хвилинку  -  питання  я  задам,
Відчуєш  себе  поруч,  як  був  колись  Адам.

Скажи  мені,  мій  хлопчик,  чи  щиро  оце  все,
Чи  знову  погуляєш,  лишивши  сміх  в  лице,
Невже  в  думках  лиш  хтивість,  бажання  до  пригод
Пройде  в  думках  ця  нічка,  як  з  книги  епізод.

Як  можна  доторкатись  до  тіла  без  тривог,
Напише  в  небі  місяць  на  черствість  некролог,
Ти  без  кохання  граєш  у  небезпечну  гру,
Підеш,  не  обернешся,  від  сорому  помру!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280941
дата поступления 16.09.2011
дата закладки 16.09.2011


Poetka

…тим котрі уміли зрадити …

...ми  швидко  звикнемо  до  холоду  що  голками  ранить  пальці
до  хрестів  своїх  чужих  і  вкрадених
накладатимемо  шматки  живої  плоті  на  хлібні  окрайці...
а  ти  знаєш  як  це  ...  бути  зрадженим?..
проростаючи  світлом  у  душах  колись  майже  рідних
плакати  так  як  плакав  вперше  коли  від  тебе  звільнилась
материнська  утроба
і  враз  стала  щаслива  й  уже  "безплідна"...
ти  був  сильний  ти  лукавив  тільки  по  понеділках
стигматами  тріщини  стін  твоїх  на  ранок  ставали...
а  тепер  розливаємо  мінімальне  тепло  у  резинові  грілки
і  бідкаємося  ...  бо  таки  замало...

...пам"яттю  по  пам"яті  -  найшвидший  транзит
вузькоколійка  думок...кожен  третій  втретє  зайвий
твої  очі  колись  голубі  нагадують  мені  антрацит
секунди  ковтає  вмонтований  у  серце  таймер...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280808
дата поступления 15.09.2011
дата закладки 16.09.2011


MC_Yorick

Венера і Марс

Я  дивлюся  на  зорі
               Десь  там  мабуть  дивишся  й  ти
І  далекі  світи
               У  безкраю  пітьми  прозорість
Одинокий  Марс
               Мріє  там  про  орбіту  Венери
І  до  чого  манери
               Якщо  шансів  на  це  нема
Тільки  чорні  дірки
               Ненаситно  ковтають  мрії
Ті  що  душу  гріють
               Стукіт  серця  зливають  в  рядки
Я  дивлюся  на  зорі
               Та  чи  бачиш  ті  зорі  ще  ти
Може  встигла  піти
               І  я  сам  із  собою  говОрю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280621
дата поступления 14.09.2011
дата закладки 15.09.2011


Galkka

Ну все! Закінчую писати!

Ну  все!  Закінчую  писати!
Ось  це  останній  вірш  про  вірш,
Поезія  не  терпить  зради,
А  я  її  підводжу  лиш.

До  когось  муза  прилітає,
До  мене  фея  чи  це  хто,
На  чай  хіба  що  завітає,
Та  кави  вип’є  десь  відро.

Чого  приходила  –  не  знаю,
Лишила  дозвіл  лиш  на  фальш,
Я  слух  не  раз  лЮдям  ламаю,
Не  треба  світу  такий  фарс.  (Пегас  набив  неначе  бланш)


Десь  зникли  мої  всі  ідеї,
І  з  римами  я  не  дружу,
То  розмір  згинув  на  алеї,
То  наголос  не  там  пишу.

Крилаті  фрази  десь  злетіли,
У  вирій  просто  геть  пішли,
Мене  одну  тут  залишили,
Я  відмовляюся  від  гри.

Спасибі  всім,  хто  зміг  читати,
І  хто  оце  стерпіти  зміг,
За  те  лиш  нагороду  дати,
І  уклонюся  аж  до  ніг!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280510
дата поступления 14.09.2011
дата закладки 14.09.2011


kulbabka

То нам обом…

То  нам  обом  даровано  цей  сніг-
Такий  легкий,тендітно-непорочний,
Він,наче  кіт  улесливий  приліг
До  наших  ніг  і  лагідно  муркоче!

То  нам  обом  посипався  кришталь
З  небес  холодних  прямо  у  долоні!..
І  сивий  місяць,згорблений  скрипаль,
Нам  написав  найкращу  із  симфоній!

То  нам  обом  снувала  ця  зима
Тонкі  пейзажі  в  ніжнім  оксамиті!..
То  я  тебе  придумала  сама,
Лишила  в  казку  двері  привідкриті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280347
дата поступления 13.09.2011
дата закладки 14.09.2011


MC_Yorick

Доки вона спить…

А  вона  вже  скоро  прокинеться
Хоча  він  не  пішов  іще  спати
На  повіки  сон  снігом  лапатим
Йому  сипле  ніяк  не  спиниться

І  втомилося  тіло  мріяти
Та  душі  не  знайомий  тій  спокій
Все  на  зорі  поглядає  поки
Вона  спить...  Ви  так  тАкож  вмієте?

На  повіках  холодне  мариво
На  душі  догорає  каміння
Комусь  сонцем,  а  комусь  і  тінню
Нуль  для  когось,  а  комусь  парою

Гріх  з  безсонням,  мов  дощ  із  кавою
Тихо  змиють  ту  клятую  втому
І  чия  то  провина  у  тому
Як  забути  це  все?  цікаво...  Як?

А  вона  вже  скоро  прокинеться
Ніч  опустить  засмучені  очі
Віддавати  цей  вірш  не  захоче
Та  віддасть,  куди  вона  дінеться

І  торкнуться  рядки  першим  променем
Ніжних  вуст,  й  заблукають  у  косах
І  вона  трохи  сонна  і  боса
Буде  втішена  снів  своїх  спомином

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280390
дата поступления 13.09.2011
дата закладки 14.09.2011


kulbabka

Люби мене

Люби  мене,люби  до  забуття,
До  подиху  останнього,до  крику!..
Люби  мене  сильніше  за  життя-
І  грішну,і  таку  багатолику...

Люби  мене  у  подиху  вітрів,
У  прохолоді  чистого  світання,
Люби  в  палітрі  теплих  кольорів,
Мов  щастя  мить,даровану  востаннє!..

Люби  мене,як  мрію  неземну-
Солодку  мрію,що  плекав  роками,
Як  довгожданну  сонячну  весну,
Чи  шурхіт  листя  в  парку  під  ногами!..

Як  помах  крил  сполоханих  пташок,
Як  запах  квітів  літніми  ночами!..
Люби  мій  жест.І  подих  мій.І  крок-
Єдиний  крок  між  вічністю  і  нами...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280246
дата поступления 12.09.2011
дата закладки 13.09.2011


Galkka

Екран і фото….

Екран…
Включаю  минуле…
Воно  заховане  так  далеко  в  карті  пам’яті….
Фото,  відео…все  оживає,  ніби  поруч,  але  таке  холодне…..
Не  відчуваю,  що    там  є  ти…..звичайні  картинки…..німі,  чужі,  а  може  цього  не  було?
Проводжу  пальчиком  по  контурах  коханого  тіла,  ніби  чекаю,  що  відчую  шкіру,  вигини,  тепло…..
Зображення  не  пахне  тобою,  не  відчуваю  улюблений  аромат,  що  так  зводить  з  розуму..
Застиглий  відбиток  життєвого,  болючого  сюжету….тоді  ще  радісного…..
Ти  не  відчуєш,  що  зараз  я  гладжу  твоє  обличчя,  що  сльозами  обпечу  все,  що  було…
Нічого  не  допомагає  повернутись  туди,  де  були  щасливі  разом..
Де  включалась  динаміка  руху,  гарячий  жар,  мов  шоколад  у  чашці,  пристрасть,  бажання,  стон,  крик  від  польоту,  ніжні  обійми,  сплетіння  рук,  ніг,  слів,  погляд  у  погляд…
Ні,  все  вмерло……
Мовчать  твої  уста  і  вуха  зовсім  мене  не  чують….і  не  треба….
Закриваю    папку  з  надією,  що  вистачить  сили  викинути  її,  стерти…..
Ні,  знову  не  змогла….не  можу……минуле  сидить  скалкою  у  глибині….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280164
дата поступления 12.09.2011
дата закладки 13.09.2011


Galkka

Закрию всі вікна…

Чому  ти  так  любиш  літати  ночами,
За  руки  тримаю,  тебе  не  пущу,
Я  світло  наводжу  навколо  свічами,
І  все  розповім  лише  краплям  дощу.

Закрию  всі  вікна,  засуну  ці  штори,
Тримаю  міцніше  під  серцем  замок,
Та  ми  були,  наче,  маленькі  актори,
Без  дивних  польотів  нажав  на  курок.

Кришталем  розбились  майбутні  надії,
Терплю  запах  диму  і  твій  алкоголь,
Запилені  витягнув  крила  із  мрії,
Не  зможу  чекати,  бо  ж  я  не  Ассоль.

Куди  ти  літаєш,  не  відають  зорі,
З  тобою  за  руку  в  дорогу  пущусь,
Якщо  не  мину  я  фатальної  долі,
На  землю  до  ранку  щаслива  вернусь....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279934
дата поступления 11.09.2011
дата закладки 13.09.2011


Віктор Варварич

Львів

Львове  мій  старовинний,  
неначе  з  картини.
Розцвітають  твої  зелені
каштани,  погожої  днини.

Стоїть  похмуро,  старий  дуб
на  Високім  замку.
Там  гуляє  красуня  з  козаком
з  вечора  до  ранку.

Із  підніжжя  цієї  гори,  б’є  джерело,
дзеркальним  ключем.  
Напуваючи,  цілющою  водою,
Львів’ян  кожним  днем.

А,  в  Шевченківськім  гаю,
зачарована  твоєю  красою.
Полинула,  думками  у  дитинство  своє,
сивочола  пані  із  довгою  косою.

Блукають  твоїми,  вузькими  дорогами,
закохані  в  тебе,  збентежені  люди.
І  осяює  їх  думка  про  те,  що  такого  міста  не  стрінеш
ніде  і  пам’ять  їх,  про  твою  велич  і  красу,  вічною  буде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280136
дата поступления 12.09.2011
дата закладки 12.09.2011


Ласунка

Приречена пам*ятати…. .

Вкуси  мене  за  пальчик!
Дай  знати  що  реальний!
І  світ  наш  віртуальний
Шматуй!  Зітри!  Спали!

Без  сну  вогняні  ночі…
Забути?  Ні!  Не  хочу!!!
Чаклую  я  й  пророчу…
Побачити  б  ..Знайти…

Пішов.  Закрив  всі  входи!
Ключі  забрав  і  коди.
І  мого  серця  ноти.
Міняєш  на  баси...

За  мить  ти  став  як  вічність.
Випробуєш  на  міцність…
І  згадувати    грішність!
Приречена  завжди…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279622
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011


Михайло Плосковітов

Не переписати…

Бряжчать  дощі  сторІнками  дахів,
стікають  краплі  з  вигинів  строкатих,  
промоклі  пальці  західних  вітрів
розписують  бруківку,  мов  плакати.

В  міських  анонсах  дощ  і  знову  дощ.
Складає  осінь  лист,  немов  намисто.
в  дзеркальних  спинах  мокрих  сірих  площ
тролейбуси  "рогаті"  бродять  містом...

Ми  ж  так  любили  дощ…вогні  вітрин,
глінтвейн  гарячий  у  старій  таверні,
кумедних  звірів  в  плетиві    хмарин,
Бальзака  й  Ліну,  і  митців  модерну.

Спиняти    час,  і  оберти  Землі,
спихати  в  ринву  доленьку  лукаву,
писати  пальцем  «  Я  люблю…».  На  склі.
І  випивати  залпом  …  третю  каву.

PS.Проте  й  у  Долі    забагато  дір,
чекають  нас,  на  жаль,  і  біль,  і  втрати.
Стих  дощ.  Лягають  вірші    на  папір..
...життя  ж  нам  двічі  -  не  переписати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279571
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011


kulbabka

Дороги

Знов  дороги-дороги  земні,
Ці  розлучниці,вмиті  дощами,
Пролягли  через  нас.А  мені
Досі  пахне  твоїми  вустами...

Досі  тисне  на  серці  печаль
За  отим  безтурботним  минулим,
Мов  іржею,в'їдається  жаль-
Пережили,проте,не  забули...

Перескочили  юності  дні
Так  зухвало  і  так  непомітно,
Мов  безсмертні!І  часом  мені
Твоя  посмішка  лагідна  квітне

Орхідеями  радісних  днів
І  солодких  ночей  гіацинтом!..
А  довкола  дороги  земні
Обмотали  невидимим  бинтом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279558
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011


Poetka

…кавово-листове…

...я  люблю  слухати  ранками  як  гучно  закипає  чайник
в  цей  час  затихають  всі  примхи  квартири
і  кава  із  гранул  звичайних
наповнює  силою  жили
а  потім  уже  в  обійми  зупинок  трамвайних...
кожна  любов  по  своєму  приречена
кожна  осінь  закінчується  в  серці
одного  разу  вірші  порозсипаються  на  підлогу
гречкою
тоді  ти  помітиш  що  шпалери  обдерті
ледь-ледь  прикривають  сухі  ребра  спокою
і  втрачати  уже  нічого
тільки  дерев"яний  годинник  спокійно  цокає...
я  люблю  тебе  отакого...єдиновічного...
коли  ти  довершений  плоттю  та  силою
розумієш  з  півслова  з  півсмутку
я  стану  твоєю  останньою  життєносною  нивою
де  ростимуть  одні  незабутки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279688
дата поступления 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011


MC_Yorick

Серце що співає

Ні!  Не  можна!  Не  маю  права!
Замалюю!  Закреслю!  Порву!
Всі  думки  що  у  мізках  живуть...
Мрії  всі,  що  так  світять  яскраво
І  лиш  серця  підспівує  звук...

Ніч...  Не  спиться...  Все  так  як  колись
Погляд  в  зорі  вже  не  снодійне
Я  в  полоні  і  то  надійно
Тішить,  що  ще  не  сильно  болить
Серця  звук  все  такий  ж  мелодійний

Дні...  Години,  секунди,  миті
Все  змішалось  -  спинилось  все  це
Що  за  хіт  пишеш  моє  серце?
Де  гарячою  кров,ю  змиті
Ліки  ті  що  не  купиш  в  аптеці?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279376
дата поступления 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011


Galkka

Я вірю сердечком, що прийде хвилина……

Я  вірю  сердечком,  що  прийде  хвилина,
Коли  обірветься  твоя  середина,
Згадаєш  минуле,  душа  надірветься
Струною  з  гітари  нещадно  порветься!

Піднімляться  спогади  хвилями  з  моря,
Тобі  лиш  захочеться  вмерти  від  горя,
Згадаєш,  як  пахло  волоссячко  зранку,
Як  мило  всміхалась  тобі  на  сніданку.

Ти  очі  захочеш  побачити  знову,
В  них  свічки  відбились,  здавалось  казково,
І  ніжні  уста  на  своїх  пригадаєш,
Як  жарко  кохала  -  за  цим  ти  шукаєш!

Попросиш  ти  час,  щоб  вернуло  хвилинку,
Коли  я  відділа  свою  половинку,
Коли  так  голубилась,  тіло  любила,
І  буйно  по  пристрасті  сміло  ходила!

Зі  мною  ловив  насолоду  від  долі,
Веселі  ми  були,  як  пташки  на  волі,
Вселялась  у  тебе  я  диким  бажанням,
І  наш  кожен  день  був  неначе  останнім!

Ти  образ  зловити  в  уяві  бажаєш,
У  мій  сон  приходиш,  вернутись  благаєш,
Та  я  вже  змінилась,  не  буду  такою,
Яка  так  кохала  всією  душею!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279299
дата поступления 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011


kulbabka

Забудеш

І  проклинеш,і  вирвеш,і  забудеш,
Розвієш  попіл  спомином  гірким,
По  ньому  знов  топтатимуться  люди,
Новим  віршем  заповнять  сторінки.

А  нам  з  тобою  місця  вже  не  буде,
Палких  обітниць  вицвітуть  слова...
І  проклинеш,і  вирвеш,і  забудеш,
Як  і  до  цього  інших  забував.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279279
дата поступления 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011


Elnika

Согревать нас будет…

Согревать  нас  будет...
Электрический  свет,
Из  окон  струящийся,
Но,  не  похож,  он
На  лунный...
В  нем  нет  изящества...
И  манит  прохлада,
Путая  мысли,
Раскрытая  тайна,
Сгинет  в  безвинности...
Лишь,  отголоски  улиц,
Сольются,
В  одно  звучание,
Я  подожду...
Я,  позже,  придумаю,
Этой  минуте  название...
А  звёзды,
Не  сравнить,
С  нитью  фонарей,
Светящих,  так  бледно,
Заря  волшебно,
В  воздухе  парит,
И  ей,  поверить,
Всё  -  таки,  верно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279110
дата поступления 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011


Galkka

Осінь послала записку до Бога….

Осінь  послала  записку  до  Бога,
З  питанням  важким,  не  простим,
Розбила,  нещасну,  шалена  тривога,
У  серці  її  золотім.

Дізнатись  хотіла,  красуня  чарівна,
Чому  склалось  так  у  житті,
Що  літо  пора  для  кохання  нестримна,
Вона  ж  для  розлуки  чуттів.

Її  так  бояться  закохані  пари,
І  просять  не  входити  в  дім,
Вона  ж  долучає  усі  свої  чари,
І  хоче  сподобатись  їм.

Дарує  для  серця  всі  барви  яскраві,
І  дощ,  щоб  помріять  могли,
Та  холодом  просить  накинути  шалі,
В  обіймах  щоб  грілись  в  імлі.

Щоб  вітер  розвіяв  волосся  благає,
Так  жінка  набуде  краси,
Романтики  в  парку  всім  людям  бажає,
Ти  в  неї  любові  проси!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279095
дата поступления 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011


MERSEDES

Заніміла тиша…

Заніміла  тиша,  ніч  малює  зорі,
А  мені  не  спиться,  я  тобі  пишу.
Хоч  одна  лишилась  при  своїй  любові,
Муки  і  страждання  я  перенесу.

Кину  погляд  в  небо  ніби  в  зазеркалля
І  чомусь  твоя  враз,  видовжиться  тінь.
Не  зберіг  мене  ти,  не  зберіг  кохання,
Обірвався  погляд  ніби  волосінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278617
дата поступления 04.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Poetka

…ти надто часто не поруч…

...ти  надто  часто  не  поруч...
кожного  ранку  я  називаю  тебе  новим  ім"ям
зустрічаю  твій  запах  у  порожньому  ліфті
і  ризикую  так  як  ризикують  життям
коли  шанси  на  "фіфті-фіфті"...
коли  справа  не  в  осені  а  у  відсутності  ідей
спрямованих  на  збереження  пульсу  під  шкірою...
коли  кожен  другий  насправді  хитрий  фарисей...
тією  чи  іншою  мірою
тепло  виходить  тільки  із  напівгарячих  батерей...
вітаміни  в  тіло  потрапляють  з  їжею
а  ти  давишся  сухомяткою  кожного  дня...
я  ж  для  тебе  стараюсь  бути  завжди  смачною  та  свіжою
і  покірною  немов  цуценя...
...та  ти  надто  часто  не  поруч...
а  ще  кожного  ранку  я  називаю  тебе  новим  ім"ям
і  знаю  що  це  не  ти...
в  такому  разі  залишається  тільки  проходити  повз
і  повертати  ліворуч...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278929
дата поступления 06.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Galkka

Спокуса

Спокуса  в  тілі  проростає,
З’їдає  жаром  всю  наскрізь,
Всі  соки  з  лона  випиває,
Неначе  просить  –  доторкнись!

Тремтить  все  тіло,  наче  промінь,
У  руки  ти  мене  спіймай,
Ти  став  шматочком  вже  свободи,
Тепер  міцніше  всю  тримай.

Тобі  я  тіло  все  дарую,  
Душа  для  тебе,як  сміття,
Моє  бажання  зачарує,
Немає  тут  для  нас  буття.

Від  дотиків  згорає  одяг
Нитками  пошлість  не  зашьєш,
Від  поцілунків  та  мелодій,
У  тій  свідомості  згниєш,

Тому  свідомість  відключаю,
Є  лиш  бажання,  я  і  ти,
Давай,  хутчіш,  я  відлітаю,
Мене  ти  спробуй  улови.

Я  крапельками  щастя  лину,
До  тіла  твого,  що  змогло,
В  спокусі  голову  розбити,
Тепер  на  совість  все  одно…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271077
дата поступления 20.07.2011
дата закладки 06.09.2011


Galkka

Як важко дивитись……

Як  важко  дивитись  щоразу  на  тебе,
Коли  десь  стикаються  наші  шляхи,
І  мовчки  вдивлятись  в  захмарене  небо,
Без  тебе  не  світяться  навіть  зірки!

Не  можу  сприйняти  нових  цих  реалій,
Де  вечір  проходить  в  німій  пустоті,
Збираю  засохлі  листки  від  азалій,
Пройшли  дні  кохання  ось  ці  золоті.

Неначе  в  безодню  в  обійми  кидався,
Любити  до  скону  щоразу  благав,
Удавом  з  гіпнозом  для  мене  зостався,
І  серце  моє  на  шматки  розірвав.

Навіщо  ці  були  шалені  зізнання,
Навіщо  торкався  інтимних  речей,
Я  вірила  щиро,  що  в  тебе  остання,
У  снах  не  позбудусь  вже  рідних  очей...

Не  можу  до  тебе  торкнутись  рукою,
Хоч  поруч  стоїш  ти  за  крок  чи  за  два,
Сплітались  в  обіймах  обоє  з  тобою,
А  зараз  на  вулиці  зовсім  чужа!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278768
дата поступления 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Alex-dr_7(tericon)

Та чомусь ти з'явилась

Ми  колись  планували,  щоб  разом  першу  осінь  зустріти,
Та  не  довго  тривало  і  провЕли  окремо  все  літо,
Твої  очі  невтішні,  показали,  що  все  зрозуміло:
що  ті  "вчинки  безгрішні",  сплямували  все  наше  на  ділі.
І  повір  (я  відверто),  так  хотілось  з  тобою  відчути,
смак  щасливих  моментів,  а  не  їсти  "самотність-отруту",
Хоча  в  мене  все  добре  і  сімейний  -  я  дуже  щасливий,
Та  чомусь  ти  з'явилась...  уві  сні,  (під  час  літньої  зливи).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277936
дата поступления 31.08.2011
дата закладки 05.09.2011


Журавка

ЛавСторі :)

В  поезію  закохані  обоє!  
У  наших  віршах  часто  переспів.    
Одвічна  рима  білою  рукою  
З’єднала  душі  спалахом    рядків.  
Та  в  кожного    своя  у  світ  дорога.  
Життя  невпинно  ллється  через  край.  
Приходить  муза  пізня  до  порогу,
Лиш  інші  очі  нам  дарують  Рай.  
В  поезію  закохані,  не  більше.  
Відгадки  не  шукайте  і  паролі.  
Єднають  нас  такі  красиві  вірші,  
Що  це  вже  стало  схожим  на  ЛавСторі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277489
дата поступления 29.08.2011
дата закладки 05.09.2011


kulbabka

Чи знаєш ти…

Чи  знаєш  ти,яка  це  безпорадність-
Не  мати  сили  вимовити  "ні",
Коли  думки  тобі  вже  непідвладні
І  відчай  б'є,мов  лезо  по  струні?

Чи  знаєш  ти,яка  страшна  розпука-
Не  мати  змоги  встати  із  колін?
Кохання,  друже,це  підступна  штука-
Піднявши  в  небо,кине  до  землі...

І  спопелить  до  щенту,до  зневіри,
Примарних  мрій  розвіявши  туман!..
Чи  знаєш  ти,як  вперто  серце  вірить
Там,де  тій  вірі  місця  вже  нема?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278643
дата поступления 04.09.2011
дата закладки 05.09.2011


hronik

Сонет №18. Закоханий

У  тебе  я  закоханий  безтямно
І  серце  калатає  все  сильніш,
Тобі  присвячую  шалені  ямби  -
Без  тебе  я  не  можу  жити  більш.

Усі  думки  віддав  навік  буремні,
Без  них,  напевно,  вже  не  стане  гірш  -
Із  ними  може  стану  надто  темним...
Коли  тобі  їх  посилаю  -  все  тепліш.

Тебе  кохатиму,  рідненька,  до  знемоги,
Земля  нехай  пульсує  і  завжди  кипить,
Тобі  віддам  усе,  що  маю  нині  змогу  -
Лиш  серденько  нехай  ніколи  не  болить!

І  хай  гладенькі  стеляться  тобі  дороги  -
Так  радісно  з  тобою,  леле,  сонце,  жить!

25.08.2011  року      с.  Гребенів,  Львівської  області

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278581
дата поступления 04.09.2011
дата закладки 05.09.2011


Galkka

Дізнаються правду лиш зорі!!!!!!!

Остання  вже  наша  забава,
І  за  нею  підуть  лиш  сумні  вечори,
Тому  я  напилась  і  п’яна,
Бо  не  хочу  впускати  до  серця  журби.

Тікаємо  з  натовпу  двоє,
За  руки  тримаєш,  боїшся  пускати,
Забилося  серденько  моє,
Записки  кохання  ми  станем  ховати.

Тримаю  шкірЯний  я  пояс,
Неначе  тепер  ти  нікуди  не  зникнеш,
ДумкИ  не  промовлю  уголос,
У  них  ти  без  складностей  легко  проникнеш!

Торкнуться  до  ґудзика  пальці,
Ніяк  не  знаходили  їх  руки  в  пітьмі,
Кружляємо,  наче  у  вальсі,
Всі  штампи  і  сором  згубили  в  юрбі.

Дізнаються  правду  лиш  зорі,
Бо  мокре  волосся  так  вітер  розвіяв,
Одне  ми  на  одного  хворі,
Я  хочу,  щоб  завжди  про  мене  ти  мріяв.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278569
дата поступления 04.09.2011
дата закладки 05.09.2011


Sukhovilova

О Сонце! Де ти???

О  Сонце!  Сонце!  де  ти?
Немає.....тиша  плаче....
О  Зорі!Зорі!де  Ви?
Нема  в  світил  віддачі.
О  Сонце,НЕ  ховайся...
До  тиші  я  звикаю.....
О  Зорі!  НЕ  знущайтесь....
Я  в  темряві  зникаю.
Не  плачте,мої  очі....
Птахи!  НЕ  поспішайте!
Не  залишайте  серед  ночі...
Без  сонця....не  лишайте....
О  Сонце!  ТИ-  надія!
Мій  шлях-  мов  лабіринт.
А  зорі-  мої  мрії,
Замотані  у  бинт.....
Птахи  мої  чудесні,
Співочії  серця,
Летіть  зі  мною  в  весни,
Ця  осінь  із  свинця.
О  Сонце!  Мумія-світило!
Світило  Неба  і  Землі...
До  тебе  підіймаю  крила,
І  вкотре  тану  у  імлі.
Натхнення  мало.Щезло...
Скрегоче  десь  в  печері,
Мене  в  потік  понесло,
Відкрились  задні  двері!!!
О  Сонце!  ТИ  вже  тут?
Кімната  в  світлі  твоїм.
О  Зорі!  де  маршрут?
Свинець  у  серці  моїм.

                       -"Вночі  Тебе  шукала,
                           Птахів  нагодувала
                           Та  досі  я  незнала,
                           Коли  тебе  гукала,-
                           Що  світло  вже  горить!!!!!!!"

О  Сонце!  ТИ  одне  гориш,
Як  монумент  Небес!
О  Сонце!  ТИ  одне  не  спиш,
Хоч  світ  навколо  щез!
Одне  гориш,  для  мене,
Лиш  тільки  ти  зігрієш,
Запалиш  світло  денне,
В  Мовчанні-  зрозумієш....
Крізь  темну  ніч-  побачиш..
Крізь  відстань-  доторкнешся,
Відчуєш  і  заплачеш....
Покличу-  ПОВЕРНЕШСЯ!!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278436
дата поступления 03.09.2011
дата закладки 03.09.2011


Andrey De

У Львові дощ

У  Львові  дощ.  Яка  краса!
Вмить  сіре  місто  мокрим  стало,
І  все  каміння,  що  мов  спало,
Відкрило  очі  в  небеса.

І  місто  ожило  немов,
Розбарвилось  у  парасолі;
Проспект  Свободи,  мимоволі,
Замайорив  червоним  знов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=52500
дата поступления 26.12.2007
дата закладки 03.09.2011


Andrey De

Львівські нариси ("Яка чарівна мова в місті Лева")

Яка  чарівна  мова  в  місті  Лева,
І  сірий  камінь  лине  до  небес...
Чого  ж  іще  мені  у  світі  треба?
Не  складно  здогадатись,  що  тебе.

Надвечір  мряка.  Шибнуті  трамваї
Та  філіжанка  кави  -  світ  чудес...
Мовчить  і  він,  мій  вірний  SONY  Vaio,
Ну  що  він  знає,  як  там  жити  без?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152583
дата поступления 30.10.2009
дата закладки 03.09.2011


Poetka

…"до"/недо/…

...найшвидше  старіють  ті  вірші  які  не  читає  ніхто  
крім  тебе...
перше  слово  написане  сьогодні  це  "осінь"
і  треба  змінити  інтер"єр  переставити  меблі
постелити  коврика  щоб  ми  з  тобою  бігали
по  ньому  на  диво  щасливі  та  босі...
таке  важке  повітря  що  застрягає  у  носі...
сама  думка  про  те  щоб  непереставати  писати
навіть  у  найхолоднішу  осінь
гріє  і  не  дає  заснути  швидше  ранку...
останнє  самотнє  літо  ще  й  досі  стискає
спазмами  горлянку...
я  вірю  тобі  так  як  вірила  йому
коли  читала  вірші
і  йшла  так  і  не  дочекавшись  ранку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278277
дата поступления 02.09.2011
дата закладки 03.09.2011


MERSEDES

Кохання - рани залікує…

Ти  усміхаєшся  до  мене,
Приходиш  часто  в  мої  сни
І  я  в  очах  твоїх  зелених,
Ще  бачу  літо  -  восени.

Я  не  забула,  пам'ятаю,
Твій  ніжний  голос  і  слова.
З  тобою  в  снах  я  розмовляю,
Ця  пам'ять  й  досі  ожива.

Приходять  спомини  про  тебе,
Минуле  стукає  в  вікно.
Це  знають  зорі,  ніч  і  небо,
Хоч  стільки  літ  уже  спливло.

Той  біль  в  душі  ніхто  не  чує.
Він  в  глибині  у  ній  сидить.
Кохання  -    рани  залікує
І  тільки  мить,  вона  болить.

Я  не  забула,  пам'ятаю,
Твій  ніжний  голос  і  слова.
Як  літо  -  я  тебе  чекаю
І  зустріч  нашу,  як  дива...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278246
дата поступления 02.09.2011
дата закладки 02.09.2011


Алексей Смирнов

Стихи пишутся одиночеством

Стихи  пишутся  одиночеством.
У  поэтов  его  с  избытком.
Им  порою  общенья  хочется,
А  иной  раз  общенье  -  пытка.

Их  любовь  чище  всех  условностей,
Их  мечты  выше  всех  желаний.
У  кого-то  бесцветны  повести.
У  поэтов  сияют  грани.

У  поэтов  поболе  солоны
От  печали  сердечной  слезы.
Им  в  жару  от  бездушья  холодно,
И  уныла  им  жизни  проза.

Кто-то  бытом  всю  жизнь  морочится.
А  они  улыбнутся  где-то
И  опять  бегут  в  одиночество...

Так  живут  на  Земле  поэты.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278182
дата поступления 01.09.2011
дата закладки 02.09.2011


hronik

Сонет №15. Ранок в горах

Новенький  ранок  кинувся  на  ґанку,
Роса  сріблиться  щедро  на  траві
Сім'я  знайшлася  чемно  за  сніданком
Й  розказує  про  подвиги  свої

І  гори  гомонять  собі  щоранку,
Десь  річка  простелила  свій  живіт,
Каміння  прихилилось  до  коханки,
Ліси  нам  подають  палкий  привіт.

Усе  тут  майоріє  і  співає,
Птахи  тріпочуть  синіми  крильми,
Життя  дзюркоче,  а  пісні  лунають

Трембіти  звук  почуєш  між  людьми...
Знаходить  той,  хто  сам  себе  шукає  -
Природа  ж  помагає  сенс  знайти.

25.08.2011  року      с.  Гребенів  Львівської  обл.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278115
дата поступления 01.09.2011
дата закладки 01.09.2011


MC_Yorick

З БОДУНА

Ця  пісенька  написана  12  років  тому  і  свого  часу  стала  популярною  в  студентських  гуртожитках  і  не  тільки,  а  сьогодні  вона  трішки  видозмінена,  окультурнена    перед  вами...  і  не  тільки  в  словесному  а  і  в  пісенному  варіанті  (за  виконання  соррі  -  голосу  я  ніколи  не  мав  і  наспівана  менш  цензурна  версія)

Вранці  вставать  не  хочу
Вранці  -  мутні  очі
З  рота  як  з  помийной  ями
Рятуй  мамо,  рідна  мамо

Мені  б  зараз  похмелитись
Чи  розсольчику  напитись
Чи  горілки  чи  вина
Ну  а  вранці  з  бодуна

Вечір  наш  був  чудовий
Я  іще  не  був  готовий
Час  уже  ішов  до  ночі
Я  сказав  що  тебе  хочу
І  в  стакан  налив  вина
Ну  а  вранці  з  бодуна  

Вечір  наш  знову  вдався
Я  напився  й  закохався
Але  знов  згадать  не  в  силах
Яка  ти  була  красива
Чи  було  хоч  щось  у  нас
Ну  а  вранці  з  бодуна

Я  зібрався  помирати
Та  не  хоче  моя  мати
Ну  а  що  мені  вона
Я  ж  бо  вранці  з  бодуна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277828
дата поступления 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011


Іванна Шкромида

Кава з молоком

Ми  народжуємось  в  одну  хвилину,
сотні  лиць  -  кава  з  молоком.
П'ють  нас  залпом  і  по  одній  краплині.
Не  існує  сухий  закон.

Розливають  у  чашки  іншим.
Так  знайомлять  з  добром  і  злом.
Насолоджуються,  або  рідше  -  
заливають  порожнє  дно.

Нас  вичерпують.  (Може,  цукру?)
Вода  в  чайнику  булькотить.
За  столом  тормосять  науку.
Але  нам  туди  не  дійти.

...Чайник  сміло  співав  диферамби.
Полотняна  фіранка  з  ним  в  такт.
Ми  чекали  до  світлого  ранку.
Не  прийшли.  Не  забрали.  Ніяк.

У  повітрі  притулок.Безмежний.
Спорожніти  за  мить  -  не  талант.
Ми  вмираємо  разом  (  ми  чесні)
...залишаючи  свій  аромат...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250013
дата поступления 27.03.2011
дата закладки 30.08.2011


Annika Ly

Твій "онлайн"

Холодний  чай,  по  ночам  сльози,  
Й  нестерпний  кожен  твій  «онлайн».
І  в  дощ,  і  в  сніг,  в  любу  погоду,  
В  навушниках  завжди  печаль...  

А  кожен  ранок  знову  справи,  
Вдягнути  радість  і  красу,  
Важливо  гордість  не  забути,  
І  каблуки  –  на  висоту!  

І  усміхутись  так  фатально,  
І  оком  підмигнути  їм,  
Щоб  знали  всі,  я  не  печалюсь,  
Немає  місця  самоті!

Зібрати  пошепки  обійми,  
Почути  знову  комплімент,  
Тебе,  можливо  десь  зустріти,  
Не  привітатись  (мабуть  лінь)!  

Десь  під  обід  піти  гуляти,  
А  як  нема  з  ким,то  одна,  
Собі  про  щастя  наспівати,  
Забути  всі  твої  слова...  

А  потім  вечір,  все  як  зранку,  
Я  усміхаюсь  і  живу.
Курю,  мабуть,  і  п’ю  ту  каву,  
Що  я  з  дитинства  не  люблю.

І  все  ж  життя  –  не  тільки  грози,  
Є  ще  не  менш  страшний  туман,  
І  по  ночам  бувають  сльози,  
Й  нестерпний  кожен  твій  «онлайн»...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234528
дата поступления 13.01.2011
дата закладки 30.08.2011


Galkka

Дитячий сміх…. . !!!!

У  посмішці  щирій  роз’їхались  щічки,
Для  мене  ти  ніжний  і  милий  промінчик,
На  тебе  дивлюся  і  горе  зникає,
Сильнішого  щастя  в  душі  не  буває.

Дитячий  твій  сміх,  наче  бульбашки  мильні,
Не  стримають  сльози  від  радості  й  сильні,
Заразний,  нестримний  проллється  навколо,
І  сіре  життя  вже  таке  кольорове!

Відлунням  по  стінам  ці  звуки  я  зловлю,
Кульбабки  розпустять  свої  парасольки,
І  довго  бринітимуть  в  нотках  краплинки,
Кришталем  водиця  збігає  в  росинки.

Народиться  фея  від  кожного  звуку,
Казкові  створіння  лоскочуть  вже  руку,
Так  хочуть  вони,  щоб  ти  знову  сміялась,
Добром  хай  природа  на  гомін  озвалась.

Дзвіночками  ангел  ці  звуки  розносить,
І  серце  почути  їх  ще  раз  попросить,
Хай  кожна  секунда  весела  розквітне,
І  сонце  на  небі  до  тебе  привітне!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277718
дата поступления 30.08.2011
дата закладки 30.08.2011


Poetka

…ми чекаємо вересня…

...ці  залишки  літа  проростатимуть  стигмами
в  наших  наживо  спалених  душах
я  блюю  на  паркет  гнилими  римами
ти  давишся  дешевими  японськими  сушами...
така  відстань  між  нами  непевна
застає  на  одинці  опівночі
ти  цілуєш  моє  фото  таємно
я  стою  на  законах  гендерної  рівності...
але  справа  не  в  цьому  і  навіть  не  в  тобі
авансом  повіривши  в  теплу  осінь
я  виліковую  сотні  безглуздих  фобій
чужого  серця...тоді  мені  простоволосій
стає  неймовірно  легко  і  просто
заливати  в  порожню  утробу  хенесі
і  мовчки  розкручувати  напхані  літом  папіроси...
пам"ятаю  коли  ми  кохались  з  тобою  у  березні
ти  ранком  залишав  на  столі  гроші...
...а  далі  життя  затягнуло  в  рутину
ти  став  безнадійно  досягнутою  вершиною
і  совість  мовчить  ми  чекаємо  вересня
можливо  тоді  ти  "колишній"  повернешся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277587
дата поступления 29.08.2011
дата закладки 30.08.2011


Еріка

Ты говорил, просил, молил… но я влюбилась!

Ты  говорил:  «Не  сильно  ко  мне  привыкай,
Не  трави  себя,  сладким,  любовным  ядом
Просто  чувством  наслаждайся  и  летай,
Под  моим  влюбленным  взглядом!»

Ты  предупреждал:  «Не  сильно  увлекайся,
Нашей  придуманной  амурною  игрою
Не  мучай  себя,  не  плачь,  не  обижайся,  
Когда  угаснет  ночь,  расстанемся  с  тобою!»

Ты  молил:  «Не  смей  в  меня  влюбляться!
Я  не  люблю  разбивать  невинные  сердца
Ты  здесь…    С  тобой  приятно  целоваться,
Но  это  никак  не  изменит  нашего  конца!»

Ты  просил:  «Не  воспринимай  меня  всерьез,
Мои  слова  о  страсти,  о  любви  и  о  разлуке…
Я  не  хочу  стать  причиною  твоих  слез.
И  не  ищи  мой  голос  в  каждом  звуке!»

Ты  молил,  но,  а  я,  как  дура,  влюбилась,
Надеясь  изменить  намеченный    исход
Ты  предупреждал,  но,  а  я  тобой  заигралась,
Судьбу  свою,  толкая  в  новый  поворот!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194974
дата поступления 10.06.2010
дата закладки 29.08.2011


Ninel`

ГІРКА СПОКУСА…

Всміхалось  сонце  віями  весни.
Чомусь  в  той  день  хотілося  літати.
Ти  вкрав  мене  на  білому  коні,
Галопом  мчали  в  ніжності  згорати...

Хиткий  місток  купався  у  воді
На  озері,  де  квітнуло  латаття.
Там  гордості  лишалася  тоді,
Коли  зім`яв  ти  моє  біле  плаття...

Знесилені  в  цілунках  до  незмоги,
Вдихали  аромат  трави  густої...
Душа  спиналась  дотиком  тривоги,
У  серці  щем  -  натяк  долі  пустої...

Давно  місток  нетесаний  скосився,
В  років  польоті  не  спинити  час...
Спокуси  результат  гірким  лишився,
Щаслива  мить  уже  не  звабить  нас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275710
дата поступления 18.08.2011
дата закладки 29.08.2011


Galkka

Політ ангелів………

Сильною  бурею  вітерець  заганяв,
Ти  в  вікно  залетів,  бо  спасу  шукав,
Задиханий,  мокрий  і  змучений  сів,
Рукою  торкнутись  до  личка  хотів.

Погляди  наші  сплелися  відразу,
Мовчки  почула  одну  тільки  фразу,
"Не  бійся,  зі  мною  крок  щастя  зроби,
Тепер  ми  удвох,  то  ж  не  буде  біди"

Я  сміло  в  обійми  до  тебе  пішла,
За  руки  взялись  ми,  розквітла  весна,
Політ  розпочали    уже  за  вікном,
Над  прірвою  разом  торкнулись  чолом!

Щастя,  я  думала,  крила  пришило,
Сковзнула  рука,  я  вниз  полетіла,
Ловив  ти  мене,  та  хмара  завила,
Розбилась  об  землю,  та  знай,  я  любила!

Присів  ти  над  тілом,  в  сльозах  пригорнув,
І  кров,  що  стікала  устами  злизнув,
Так  краплі  прийняла  засохша  земля,
І  квіти  буяють,  де  згинула  я!

Сидиш  ти  один  і  крила  ламаєш,
Згубив  вже  мене,  тепер  не  літаєш,
Ідеш  по  пустелі,  кричиш  в  тишину,
Лиш  сонце  відчує  весь    розпач,  біду!!!!!!!!!!!!

Дякую  NE  ANGEL  за  натхнення!!!Якби  не  ти,  сонечко,  то  вірш  би  не  зявився!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277534
дата поступления 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011


Galkka

Солодка, як джем!Як смерч я шалена!!!…. .

Кохання  порвало  нещадно  всю  душу,
Здуріти  у  сутінках  точно  я  мушу,
Ангеликом  темним  свідомість  збудила,
І  крила  на  чорні  тепер  замінила!

Як  вечір  приходить  виходжу  шукати,
Мені  своє  серце  ти  мусиш  віддати,
Очима  прострілю  і  чари  збираю,
Так  жертву  свою  у  юрбі  відбираю.

Зайдуть  спершу  ніжки  -  на  них  покосився,
І  в  образ  прекрасний  нестямно  вчепився,
Ти  подумки  вже  приласкаєш  волосся,
Без  бархату  шкіри  тобі  не  жилося!

Шовкові  тенета  нещадно  схопили,
Спокусницю  з  мене  життя  це  зробило,
Скажено  ти  згадуєш  кожну  хвилину,
Коли  я  дістала  твою  середину.

Солодка,  як  джем  -  так  мене  пригадаєш,
І  в  мріях  постійно  тепер  ти  літаєш,
Та  соки  із  тебе  усі  випиваю,
Колись  я  з’явлюся,  а  потім  зникаю.

СерцЯ,  що  здобула  у  скриню  збираю,
І  там  вже  не  перший  та  міцно  тримаю,
Як  смерч,  що  все  зносить  шалена  й  нестримна,
А  ти  збожеволів  -  для  тебе  я  німфа……..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277531
дата поступления 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011


kulbabka

Не муч мене…

Не  муч  мене,благаю,відпусти,
Яка  в  тобі  нестримна  дика  сила!..
Я  вкотре  вже  підпалюю  мости,
Та  все  ніяк  не  випростаю  крила...

Та  все  боюся  кинутися  вниз,
Щоб  об  каміння  гостре  не  розбитись!..
Хто  я  для  тебе-іграшка?Каприз?
Солодкий  трунок,майже  вже  допитий?

Легка  інтрига?Марення,авжеж?
Порожній  message,кинутий  в  нікуди?
Отак  образиш,вимучиш,підеш,
А  в  мене  серце  плавитися  буде!..

А  я  з  розпуки  дертиму  листи,
Метатись  буду  в  муках  по  підлозі!..
Не  муч  мене,благаю,відпусти,
Бо  я  терпіти  більше  вже  не  в  змозі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277250
дата поступления 27.08.2011
дата закладки 29.08.2011


Galkka

Присвячую животику…!!!!!!!!!

Так  довго  тебе  я  ,малятко,  чекаю,
За  ніжку  ще  зловлю,  коли  випихаєш,
І  ліктями  сильно  животик  так  давиш,
Ось  так  з  серединки  всіх  нас  ти  вітаєш!

Як  бється  сердечко  я  чітко  відчую,
Ти  знов  повернешся  -  я  подих  тамую,
Потягнешся  в  сторони  десь  там  у  лоні,
Божаю  тобі  лиш  щасливої  долі.

Ростеш  кожен  день,  наче  сонячний  промінь,
Прислухаюсь  вушком  і  чую  твій  гомін,
Ми  дихаєш  разом,  пульс  знов  під  рукою,
Усюди,  де  ходжу  буваю  з  тобою!!!!

Маленькі  ці  ручки,  долоньки  із  квітку,
Сховаю  від  світу  я  ніжну  й  тендітну,
У  хаті  ангелики  тихо  літають,
З  тобою  про  радість  вони  розмовляють!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277266
дата поступления 27.08.2011
дата закладки 27.08.2011


juliwinter

Така я…

Навіщо  ти  співаєш?  –  Виливаю  душу.
А  вірші  нащо  пишеш?  –  Залишити  щось  мушу.
А  на  гітарі  граєш?  –  Поки  що  не  граю.
А  вчитись  маєш?  –  Звісно  те,  що  маю.

А  нащо  це  тобі?  –  У  цьому  є  вся  я.
Комусь  ще  це  важливо?  –  Я  лише  своя.
Ти  мріями  живеш?  –  Ні,  ні,  лише  реальність.
А  плани  ти  складаєш?  –  Я  люблю  спонтанність.

В  руках  гітара  нащо?  –  Це  моя  душа.
Так  ти  ж  не  вмієш  грати?  –  Навчуся,  не  спіша.
Очі  чому  блищать?  –  Тому  що  я  щаслива.
У  тебе  ж  купа  проблем?  –  І  що?  Надворі  злива.

А  серденько  ціле?  –  Якщо  ні,  то  склею.
А  квіти  дарували?  –  Троянди  й  орхідею.
В  губи  цілували?  –  Дуже  палко  й  ніжно.
В  очі  заглядали?  –  Скромно  та  привітно.

Що  іще  спитати?  –  Не  питай  нічого!
Як  то  так?  Негарно!  –  А  тобі  для  чого?
Просто  хочу  знати?  –  Чому  щастя  маю?
Мабуть,  так!  –  Тому  що,  в  відчай  не  впадаю!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273482
дата поступления 04.08.2011
дата закладки 26.08.2011


juliwinter

Її волосся розплітав світанок…

Її  волосся  розплітав  світанок,
А  в  очі  заглядало  сонце.
Вона  ніколи  не  любила  ранок,
Але  тепер  постійно  дивиться  в  віконце.

Її  очі  мають  медовий  колір,
Її  щічки  постійно  бліді,
Її  шию  обіймає  м’ятий  комір,
А  іноді  вона  говорить  уві  сні.

Та  їй  це  зовсім  неважливо,
Адже  тепер  вона  має  почуття.
Вони  з’явились  ненароком,  наче  злива,
Вона  ж  каже:  «Мене  кохають,  кохаю  я…»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274853
дата поступления 12.08.2011
дата закладки 26.08.2011


Galkka

Користуйся

...............................Нестримна                      пристрасть.....................................
                       Вона              росте            кожного            разу.
               Ти    торкаєшся      вустами,    а    серце    б’ється    скажено.
           Так  можна  довести  до  нестями…..Пропасти  у  безодні  відчуттів.
     Поговори  зі  мною  про  кохання!  ШАЛЕНЕ!  Дай  насолоди  у  кожному  слові!
         Збреши,  якщо  не  любиш..  я  все  побачу..  у  твоїх  бездонних  очах!
             Мені  байдуже,  що  у  тебе  у  думках,    аби  був  поруч  зі  мною.
                 Нехай  тебе  не  хвилює  душа.  Я  її  давно  продала  совісті.
                   Я  просто  хочу,  щоб  ти  був.  Нехай  лише,  як  міраж.
                         Я  пробачу,  що  ти  кожного  разу  зникаєш.
                             Тільки  приходь,  хоч  інколи,  як  буря.
                                   Порви  свідомість  –  не  шкода.
                                     Хвилюй  серце,  тіло,  душу.
                                         Я  тепер  лише  твоя!
                                                 Користуйся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277126
дата поступления 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011


Андрій Бутенко

все починається коли зникає. все.

все  починається  коли  зникає.  
все.
всі  почуття,  всі  погляди,  всі  шрами.
усі  ті  довгі  вечори  кохання
згрібаються  одним  знаком  питання
і  починається  нове.
нове.

все  починається  коли  заходить  сонце,
під  тихим  шелестом  вечірніх  крон
коли  суцільна  тиша,
десь  над  горизонтом
з'являється  маленький  і  блискучий  трон.
він  мерехтить,  тихенько,  неяскраво,
десь  там  у  космосі  моїх  думок.
десь  там,  де  ще  не  час.  ще  рано.
де  ще  не  час  зробити  клятий  крок
який  очікує  кожнісінька  хвилина...

і  так  вже  тисячу  ночей
холодних,  одиноких,  п'яних  і  веселих.
усе  ще  буде  коли  зникне.
все.
як  зайде  сонце.  зникне  світло  денне.

5.07.2011  Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268781
дата поступления 06.07.2011
дата закладки 26.08.2011


Ніна Яворська

спонтанність

...в  твоїх  розділових  знаках  -  
безсилля  і  плюскіт  моря...  
як  кішка,  відчую  запах  
негоди...  а  сни  говорять,  
що  я  була  надто  добра  
(аж  дивно,  що  німб  не  тИснув)
тепер  -  як  беззуба  кобра  -  
беззбройна...  і  перше  в  списку  -  
навчитися  бути  cтервом,  
синонімом  слова  "cука"...  
душі  три  квадратні  метри  
хтось  візьме  у  добрі  руки?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270113
дата поступления 13.07.2011
дата закладки 26.08.2011


Мизантроп

Твоя боль – моя боль

Ты  приходишь  ко  мне  со  своей  болью  вчерашней
И  делишь  со  мною  эту  тоскливую  ноту
Не  проще  забыть  словно  сон  мистический,  страшный?
Нет,  обязательно  надо  рассказать  идиоту

О  том,  что  жестокий  весь  мир,  не  иначе
Идиот,  будто  сам  не  знает  об  этом
Он  сам  ведь  порою  слёзы  не  прячет
А  бежит  к  “друзьям”  за  верным  ответом

Нет,  я  не  против  стать  врачом-психиатром
Выслушать  байки  о  том,  как  всё  плохо
Поймите  одно,    но  прошу:  не  превратно
Плачешь,  тоскуешь,  значит,  душа  не  подохла

А  если  подохнет,  то  плакать  не  будешь
Смеяться  тем  более,  тебе  это  надо?
Своими  слезами  настоящее  горе  разбудишь
Живи  и  не  плачь,  тоскливое  чадо:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198328
дата поступления 29.06.2010
дата закладки 26.08.2011


Galkka

Нічка, тиша, звірі, тіло, життя……

Нічка.....
Місяць  і  зорі.....
Тримають  мене  у  полоні.......
Сильніше  за  руки,  кайдани  на  ноги........
Позбудусь  я  серця  у  шторах  темної  птахи  -  тривоги......

Тиша.....
Нікого  немає......
Самотньо  життя  так  триває......
Схопило  за  горло,  голос  зовсім  пропав........
Ти  підло  для  ангела  темного  душу  мою  готував........

Звірі......
Здичіла  левиця.....
Звик,  що  веду  себе,  як  киця......
Я  загнана  в  клітку,  ричу  я  від  болі.........
Кусаю,  шматую,  кидаюсь  -  не  можна  жити  в  любові.....

Тіло.......
Тебе  лиш  хотіло......
До  хмарок  в  екстазі  злетіло........
Наркотик  твій  дотик,  без  нього  вмираю.........
Та  інша  тепер  твої  руки  жадібно,  нагло  тримає..............

Життя......
Без  тебе  немає.......
Усе,  що  ще  билось  зникає...........
Очі  скляні,  сльоза  на  землю  стікає.......
Щастя,  кохання,  пристрасть,  жага  -  без  тебе  просто  не  буває......

Все  пропадає.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276923
дата поступления 25.08.2011
дата закладки 25.08.2011


MC_Yorick

Вслед за мечтой

Очередной  раз  не  удержался  и  наслушался  музыки  Станислава  Лемешкина...    рецепт  употребдения  как  и  прежде  -  только  с  музыкой...  нц  нет  у  меня  пока  возможности  записать  всё  в  кучу

Хлеб…  И  вода…
И  дорога…  Ведущая  к  небу
Я…  Никогда
Так  к  мечте…  Близко  не  был

Пусть…
Суждено…
Мне  пройти  сотни  лет…
Пусть…
Не  дано…
Мне  найти  все  ответы…

Но  пока  светит  мечты  звезда
Буду  идти  я  всегда  туда

Время  постой
Я  вслед  за  мечтой
Единственной  той
К  небу  взлетаю
Солнечным  днём
Жарким  огнём
Эта  мечта  не  тает

Тайны  все  открыл  я
А  дальше  без  оков
Пыль  стряхнувши  с  крыльев
Расправлю  широко
Станут  сказки  былью
Чуть  выше  облаков
Только  ты  верь  и  всё  обязательно  сбудется  

Пусть…
Кто  летит…
Тот  и  может  упасть…
Пусть…
По  пути…
Будут  карты  не  в  масть…

Но  пока  светит  мечты  звезда
Буду  идти  я  всегда  туда

Время  постой
Я  вслед  за  мечтой
Единственной  той
К  небу  взлетаю
Солнечным  днём
Жарким  огнём
Эта  мечта  не  тает

Тайны  все  открыл  я
А  дальше  без  оков
Пыль  стряхнувши  с  крыльев
Расправлю  широко
Станут  сказки  былью
Чуть  выше  облаков
Только  ты  верь  и  всё  обязательно  сбудется

Сны…  И  мечты
Очень  часто…  бывают  реальными
Если…  Веришь  ты
То  глаза…  закрывай  на  миг

Знай…  Этой  тайны  секрет  есть  простой
Верь…  Свет  есть  даже  за  темнотой
Знай…  Будет  всё  как  захочешь    ты
Верь…  Лишь  тогда  могут  сбыться  мечты

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276653
дата поступления 23.08.2011
дата закладки 24.08.2011


Зеленоглазая

Чувства по коже - любви акварель… (23. 08. 2011)

Время  на  клочья,  как  будто  записки  
памяти  глупой  из  странной  мечты.  
Снова  надежда  в  руках  аметистом  -    
дерзкая  виза  в  чертог  высоты.  

Дразнят  желанья  поспевшей  клубникой,  
сочной  и  сладкой  в  ладонях  луны.  
Нежность  сползает  на  землю  туникой  
в  странных  аккордах  чужой  тишины.  

Веришь  -  не  веришь...  Стихами  к  созведьям...  
Долька  на  небе  к  причастью  предлог.  
Кажется,  снова,  как  голуби,  вместе,  
только  рассветы  лучами  -  упрек.  

Надо  вернуться  обратно...  Ну,  что  же...  
В  день  босиком  по  осколкам  вчера.  
Белое  с  черным...  Несносно  похожи...  
Может  влечет  многоточий  игра?  

Знаешь,  не  стоит...  А  впрочем...  Смелее!  
Рифмы  и  строки  к  нему  на  постель.  
Небо  в  реке  беспощадно  темнеет.  
Чувства  по  коже  -  любви  акварель...  

©  Зеленоглазая,  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276692
дата поступления 24.08.2011
дата закладки 24.08.2011


Galkka

Не знайшли слова…. .

Їх  очі  зустрілись  один  на  один,
Та  стриматись  просто  не  було  вже  сил,
Погляд  кричав,  лиш  уста  все  мовчали,
Та  з  чого  почати  -  оце  от  не  знали.

Їх  дивні  бажання  торкнулись  небес,
І  подумки  разом  літали  вже  десь,
Вона  обіймала  могутній  цей  стан,
А  він  вже  впивався  у  спраглі  уста.

-  ЯКБИ  ТИ  БУВ  МІЙ,  ТО  ЩАСТЯ  Б  ВІДДАЛА!
-  Якби  лиш  моя  –  від  ласки  б  літала!
-  ПРИСТРАСТЬ  ТОБІ  ОДНОМУ  ПОДАРУЮ!
-  Я  у  любові  тебе  причарую….

Вони  уявляли,  як  стиглі  тіла,
В  екстазі  й  коханні  понесла  весна,
Та  мовити  слово  вони  не  змогли,
Повз  мрію  із  болем  взяли  і  пройшли…..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276520
дата поступления 22.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Мила Машнова

Разговор на кухне

Мы  сядем  на  кухне  под  вечер,
Ты  черного  чаю  нальешь,
За  окнами  выть  будет  ветер,
И  ты  разговор  заведешь.

Ты  скажешь,что  я  -  не  хозяйка,
А  скверная  очень  жена,
Безумная,экстра-лентяйка,
Не  женщина,а  сатана!

Что  мыслей  моих  амплитуда
Тебе  никогда  не  ясна,
Что  я  возвращаюсь  оттуда,
Откуда  блудница-весна.

Стихи  назовешь  мои  бредом,
(Хоть  сам  не  напишешь  строки!),
И  спросишь:"Захочешь  ли  следом
За  мною  идти  в  час  тоски?".

Я  взглядом  взорву  твою  душу,
(Ты,знаю,запомнишь  его!),
Промолвив:"Я  только  разрушу,
Не  дав  и  не  взяв  ничего!".

Я  к  черту  пойду  на  Кулички,
(Куда  ты  меня  и  пошлешь),
Накрашу  красиво  реснички,
А  ты  живи  так,как  живешь!!!

31.07.2011г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272928
дата поступления 31.07.2011
дата закладки 22.08.2011


Galkka

А ну його…….

А  ну  його  –  душа  сказала,
А  серце  –  що,  здуріла?
Ти  знаєш,  що  щаслива  я,
Лише  коли  любила!

Забудь  його  –  промовив  розум,
А  серце  –  не  забуду!
Я  жити  зможу  лиш  тоді,
Коли  з  тобою  буду!

Пусти  його  –  сказало  тіло!
А  серце  –  не  відпущу!
Його  я  ласки  лиш  прийму,
Інакшого  не  пущу!

А  він  кричить  –  ти  не  потрібна!
А  серце  –  так  не  можна!
Тобі  віддам  до  себе  ключ,
Хоч  знову  так  тривожно.

А  сльози  очі  промочили,
І  серце  вже  не  б’ється,
Не  слухалось  воно  мене,
Тепер  вже  не  вернеться!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276095
дата поступления 20.08.2011
дата закладки 22.08.2011


MC_Yorick

ЭТО И ЕСТЬ ЛЮБОВЬ

это  уже  вторая  песня  написанная  на  музыку  Станислава  Лемешкина,  даст  Бог    не  последняя  ;)  естественно  подавать  к  столу  только  с  музыкой  ;)

Секунды  в  секунды
Минуты  в  минуты
Часы...  в  часы
Время  как  будто  
Уносит  нас  дальше
Где  дочь...  Где  сын...  Наш  сын...

Огонь  у  камина
И  чашечка  кофе
Вдвоём...  С  тобой...
Сокровищ  не  надо
Ведь  если  ты  рядом
Мне  лучшей  наградой
Твоя...  Любовь...

ПРИПЕВ:

Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
-  Это  и  есть  любовь

Бьют  пульсом  по  вене
Все  вместе  мгновенья
И  гаснут...  Все  свечи...
Украсишь  конечно
Касанием  нежным
Прекрасный...  Наш  вечер...  Вдвоём

И  словно  мне  снится
Губы,  ресницы...
Твой  взгляд...  Глаза...
Даря  поцелуи
Тебе  захочу  я
Тихонько  на  ушко...  Шепча...  Сказать

ПРИПЕВ:

Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
-  Это  и  есть  любовь

-  Это  и  есть  любовь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275985
дата поступления 19.08.2011
дата закладки 22.08.2011


AlexBright

Время перемен. .

Рос  сам,  не  взирая  на  проблемы,
что  так  пыталась  подложить  мне  жизнь,
смотрел  на  солнце  и  его  закат,
знал,  что  гдето  ждёт  меня  маленький  рай
в  котором  будут  Ты  и  Я,  да  Ты  прекрасная  моя..

Рассвет,  полдень,  пот  -  кровь  -  слёзы,
Стремление  стать  сегодня  лучше  чем  вчера,
Для  кого...нет,  совсем  не  для  себя..
Мысли,  что  так  часто  посещают  меня,  о  Тебе,
Закрываю  глаза,  по  щекам  текут,  капли  дождя..

Бегу,  на  встречу  кому  не  пойму..
мимо  пролетают  машины,  там  смех,  шум..
в  них  тоже  жизнь,  пока  есть  для  них  бензин
Удар,  вспышки  молнии,  все  бегут..
Одни  от  страха,  другие  от  дождя...
Есть  и  такие,  что  сами  от  себя..

И  как  собака  Павлова,  где  красный  cвет  -  беда,
Покрылись  в  краску  алую,  все  чувства  без  следа..
Ассоциации  просты...  Если  Любовь..  -  беги...
Боялся  в  детсве  утонуть,  сорваться  с  крыши  дома,
но  как  ужасен  этот  путь,  где  погибают  снова,  снова..

Там  принимаешь  добровольно  Яд,  под  видом  сладкого  мартини,
едва  распробовать  успев,  уже  зависим  от  такого  рода  связи..
Поднявшись  ввысь,  тянет  назад  и  снова  оседлавши  высоту,
на  самом  пике  чувств,  невольно  уступаешь  место  кому-нибудь  другому,
пройдя  немного  времени,  поймёшь,  что  оседлал  всего-лишь  воздух..

Теперь  их  нет,  того  ради  чего...  ради  того  чего..
Чего  ради  того?!!!.....    Он  пройдёт  мимо  Тебя  и  не  факт,  что  вспомнит..
Но  и  Ты  уже  совсем  другой...более  жесткий,  каменный  и  совсем  себе  чужой..
Сцепи  зубы,  сожми  кулаки,  чувств  небыло  и  дарят  надежду  себе  -  мудаки..

Жить  надо  теперь  самому,  не  выбирай  её  одну  из  всех,
чувств  нет..  живут  слова,  надежды,  ласки,  а  после  тьма..
Беги,  борись,  забей  -  молись..  Есть  стая,  а  есть  -  Один.
Как  Лев  в  саванне,  оставайся  Сам,  охоться  -  сразу  убивай,
И  для  себя  живи,  Ты  не  один,  с  Тобой  подруга...  Одна  Жизнь.


Эпилог:  
 Она:  -  Ангелы  не  материальное...светлое  и  доброе..Поэтому  это  и  есть  абсолют.  Купить  кого-то  проще..а  спустить  ангелов  -  сложно.
 Он:  -  Врёшь..  это  не  сложно.  Иначе  Ты  для  Меня  оставалась  ещё  на  небе...

**************************************************************
 Она:  
 -  Сижу  в  окне  с  ноутом,  пью  чай..в  пальто  которое  пахнет  Тобой...  И  врядли  кто-то    еще  различает...  пахнет  ее  пальто  Тобой  или  кем-то  другим.  Так  что  провальна  Твоя  теория  по  поводу  "нескольких  львиц"  и  если  сейчас  Ты  думаешь  что  Я  не  права,  и  вполне  возможно  что  смеешься  перед  монитором,  то  Я  почему-то  уверена  что  когда-то  Ты  еще  далеко  поменяешь  Свое  мнение...  

Песню  слушаю

 Он:
 -  Я  улыбнулся,  но  не  от  того,  что  Мне  смешно,  а  от  Того,  что  Мне  приятно  и  хочется  подойти  к  тебе,  отложить  лаптоп  и  прижать  Тебя  к  Себе,  прижимая  правой  рукой  Твою  голову  к  Моей  груди,  а  левой  держать  крепко  Тебя  за  спину....

Она:
 -  Я  могу  написать  все  что  хочешь,  от  статьи  до  стиха..Сейчас  не  знаю  что  ответить...

Он:
 -  просто  ответь  ...  -  а  Я  Тебя..


Она:
 -  отвечу,  но  лучше    на  прямую,  когда-то  при  встрече...  Так  эти  слова  ценнее)

Он:
 -  тогда  промолчи...


 -  просто  молча  обними  и  Я  пойму  больше,  чем  Ты  хотела  сказать...

Она:
 -  ..........................................................................................:***

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275314
дата поступления 15.08.2011
дата закладки 17.08.2011


Alexander Marchuk

Посміхнись

Ти  посміхнись,  не  варто  сумувати,
навколо  тебе  щастя  океан,
Небес  торкнись,  навчись  мов  птах  літати,
у  хмарах  відчувати  свій  запал…

Вогонь,  що  гріє  твоє  серце  й  душу,
не  згасне  –  не  здолає  вічний  час,
Заради  тебе  жити  мила  мушу,
бо  ти  навчила  відчувати  нас…

Ти  посміхнись,  не  варто  світ  боятись,
для  тебе  він  відчинений  завжди,
У  вись  лети,  не  смій  небес  лякатись,
йди  попереду  –  кроком  до  мети…

Земля,  що  вчить  нас  тілом  відчувати:
забутий  біль,  сторінки  від  життя,
Не  дасть  нам  ніжний  янгол  сумувати,
не  варто  нам  гасити  почуття…

Ти  посміхнись,  заплющ  чарівні  очі,
відчуй,  як  вітер  щось  шепоче  нам,
Мабуть  пісні  про  спільні  дні  і  ночі,
які  не  передати  нам  і  вам…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274887
дата поступления 13.08.2011
дата закладки 17.08.2011


Galkka

Не ти…….

Не  раз  мене    торкались    інші  руки,
Не  раз  в  обіймах  був  мій  ніжний  стан,
Усе  живе  відмерло  від  розлуки,
Та  зустрічі  для  мене  лиш  обман.

Не  ті  уста  так  пестять  мою  шкіру,
І  запах  тіла  зовсім  вже  не  твій,
Так  хочеться  віддатись  в  зуби  звіру,
І  скиглення  не  чути  моїх  мрій!

Та  скільки  вже  мужчин  побуло  поруч,
Усе  не  те,  усі  вони  -  не  ти!
Нема  душі,  зверну  іще  ліворуч,
Та  всі  шляхи  ведуть  до  пустоти.

Ну  як,  скажи,  без  тебе  далі  жити?
Ну  не  тримати  ж  кожного  в  собі,
Я  просто  хочу  щиро  так  любити,
І  кожну  мить  віддати  лиш  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275544
дата поступления 17.08.2011
дата закладки 17.08.2011


kulbabka

Ідеш, то йди…

Ідеш,то  йди!Неволити  не  буду  
І  не  заплачу(Господи,прости!)
Твоя  любов,жорстокіша  за  Вуду,
На  трупах  мрій  звела  свої  мости

До  мого  серця,краплею  отрути
Розбавила  ночей  п'янких  нектар!..
А  я  не  вміла  правду  осягнути
І  до  землі  спуститися  із  хмар...

І  заблукала  в  нетрях  безпросвітних,
І  не  вернула  поспіхом  назад...
Моя  любов  залишилась  у  квітні,
Твоя  втекла  в  холодний  листопад.

І  погляд  твій  залишив  безнадію-
Без  зайвих  слів  він  все  мені  сказав.
Ідеш,то  йди...Тримати  не  посмію,
Хіба  що  блисне  зрадницьки  сльоза...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275368
дата поступления 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011


MC_Yorick

ПАРАСОЛЯ

по  мотивам  http://www.poetryclub.com.ua/photoalbum_user.php?userid=10004

Я  мабуть  вже  сто  років  існую  без  тебе
Календар  каже  тиждень  та  йому  не  йму  я  віри
Я  мільйон  кілометрів  похмурим  кроками  зміряв
І  забув,  що  їсти  буває  в  людей  потреба

Давно  вже  засохли  от  ті  кристалики  солі
Я  забув,  що  колись  їх  усі  називали  слізьми
Моє  серце  й  душа  під  ногами  твоїми...  Візьми!
З  підвіконня  ти  забуту  свою  парасолю

А  я  буду  бити  давно  вже  немитий  посуд
І  до  цегли  здирати  руками  зі  стін  шпалери
Я  хворітиму  так,  неначе  у  мене  холера
Всі  засудять  мене  чомусь  не  лякає  осуд

Я  тепер  поселився  в  чорно-білому  фото
Та  минуле  у  кольорі,  серце  болить  у  3D
Мов  кіно  на  екрані  в  зворотньому  напрямку  йде
Ти  пішла  із  квартири...  а  я  запитую  хто  там...

...За  вікном  погода  вчетверте  змінює  колір
Рік  без  тебе  прожив  я...  Самотній,  жахливий  рік
Я  програв  своє  серце  у  дивній  картковій  грі
Де  кохані  йдуть  забувши  свої  парасолі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243603
дата поступления 26.02.2011
дата закладки 15.08.2011


MC_Yorick

Он и Она

по  мотивам  плейкаста  http://www.playcast.ru/view/1628467/8c7201e8d0905aa277b1bd56540640d3010a5ccepl  и  на  музыку  Лемешкин  Станислав  -  Мужчина  и  женщина


Дождь
Дождь  в  твоём  окне
Дождь...  или  снег...
Каплей  бежит...
Бежит  по  стеклу...

Сердце  дрожит...  
Сердце  дрожит...  
Сердце  дрожит...

Как  же?  Скажи!
Нам  смириться  с  судьбой
Такой
Как  же?  Скажи!
Позабыть  нам  любовь

Тонкими  нитями  
Не  заменить  на  дни
Вместе
Как  же?  Скажи!
Как  же?  Скажи!
Жить  нам  без  слов  "Если  бы"

Тихими  нотами
Пишем  давно  так  мы
Песню  о  нас
"Он  и  Она"

Ночи  без  снов
Песни  без  слов
Сердце  всё  также  бьётся  

Тучи,  Тучи
Словно  капли  мы  падаем
Катимся  вниз
Ночь  у  окна
Смотрит  на  нас
Жизни  странный  сюжет
"Нас  нет!"

Как  же?  Скажи!
Нам  смириться  с  судьбой?
Как  же?  Скажи!
Позабыть  любовь?
Смотришь  мне  вслед...
"Нас"  уже  нет
Только  капли  дождинки

Дождь  по  стеклу...
На  окне...
Смывает  всё  что  было
Я  так  любил...
Нет...
Мы  так  любили...
Этот  сюжет  
Брошен  уже
Снято  кино

Было  давно...
Было  давно...
Было  давно...

Не  суждено...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275203
дата поступления 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011


Galkka

Лава запасних…. кохання розпочало гру

Кохання  розпочало  гру,  на  поле  вивело  гравців,
А  я  на  лаві  запасних,  наче  ловлю  горобців.
Забув  про  мене  і  арбітр,  свисток  свій  не  пускає,
І  жовту  карточку  давно  з  кишені  не  виймає.

Усе  життя  іде  на  полі,  амури  там  сидять,
Ау,  а  місце  є  для  мене?  Невже  не  прилетять?
Сама  собі  одна  розрада,  за  грою  лиш  дивлюсь,
Якщо  не  крикну,  що  я  з  вами,  боюсь,  що  зажурюсь.

Ну  як  же  вивести  із  гри,  ну  не  ставати  ж  злою,
А  може  руку  хтось  зламав?  Чи  стукнувся  ногою?
Я  тут,  позаду,  я  сиджу,  завжди  готова  в  бій,
Якщо  залишусь  я  в  офсайді,  то  не  здійснити  мрій.

У  всіх  героїв  є  фанати,  у  мене  ж  пустота,
Чомусь  за  спинами  лишилась,  при  чом  тут  красота?
Про  душу  зовсім  промовчу,  її  ніхто  не  бачить,
Ану,  посуньтеся  усі!  Я  Є  і  це  щось  значить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275201
дата поступления 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011


MC_Yorick

Я тебе з’їм

Може  й  комусь  це  дрібниці
Ти  в  короткій  йшла  спідниці
І  не  міг  я  не  спиниться
Щоб  заглянути  в  твої
Темно-шоколадні  очі
І  у  мене  тиск  підскочив
Зрозумів  чого  я  хочу
Я  б  цукерку  таку  з’їв

ПРИСПІВ:

Я  тебе  з’їм
Як  не  з’їм  то  понадкушую
І  друзям  моїм
Більш  не  будеш  спокусою
Я  тебе  з’їм
Не  залишу  ні  шматочка
Я  тебе  з’їм,  
Просто  з’їм  і  точка

На  вустах  цукрова  вата
Їх  я  хочу  цілувати
Як  би  знала  ти  слова  ті
Що  живуть  в  думках  моїх
Карамельки  і  іриски
Не  понизять  мого  тиску
Не  борщу  велику  миску
А  тебе  я  б  зараз  з’їв  

ПРИСПІВ:

Я  тебе  з’їм
Як  не  з’їм  то  понадкушую
І  друзям  моїм
Більш  не  будеш  спокусою
Я  тебе  з’їм
Не  залишу  ні  шматочка
Я  тебе  з’їм,  
Просто  з’їм  і  точка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192029
дата поступления 26.05.2010
дата закладки 14.08.2011


Galkka

Тримай мене!!!!!!!!!

Тримай  мене  в  обіймах,  міцніше  ще  тримай,
Тепло  від  свого  тіла  до  краплі  віддавай,
Відчути  звуки  серця  дозволь  моїй  душі,
Як  музика  кохання  зростала  у  мені.

Не  відпускай  обійми,я  ще  в  них  постою,
Твої  прокляті  чари  всім  лоном  пожеру,
Та  руки  на  лопатках  відкриють  мені  рай,
Ні,  тримай  міцніше  і  більше  не  пускай.

Зігрієш  мою  душу,  бо  там  давно  сніги,
Я  прошу,  будь  лиш  поруч,  розквітну  навесні,
Обличчя  у  долонях  до  себе  пригортай,
Отрути  поцілунок  у  губи  мені  дай.

Ти  зазирни  лиш  в  очі,  побачиш  глибину,
Тебе  немає  знову,  в  безодні  потону,
А  так,  стою  в  обіймах  і  знаю,що  ти  є,
Хай  біль,  журба,  розлука  у  полі  десь  згниє.

Оголене  кохання  валялось  на  столі,
Якщо  підеш  ти  зараз,  то  пропаду  вві  сні,
Ти  не  побачиш  знову,  мене  уже  не  стане,
Тому  тримай  міцніше,неначе  це  востаннє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275078
дата поступления 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011


MC_Yorick

А ТИ НА МЕНЕ ДИВИШСЯ

а  ти  на  мене  дивишся  з  екрану
чарівна  й  ніжна...  звабливо  сумна
в  очах  твоїх  я  не  знаходжу  дна
і  мрії  переходять  на  сопрано
коли  співають  в  моїх  снах...  про  нас

а  ти  на  мене  дивишся  як  боги
що  із  небес  споглядають  на  грішних
до  чого  ж  погляд  твій  мені  глибокий
ти  мій  вогонь,  і  ти  мій  тихий  спокій
моє  майбутнє  і  моє  колишнє

а  ти  на  мене  дивишся  й  не  бачиш
і  я  не  бачу,  що  ти  всього  фото
як  і  колись  впускаю  в  мрії  потай
як  і  раніш  за  мене  небо  плаче
нема  в  твій  бік  у  долі  повороту

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275086
дата поступления 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011


hronik

Така краса у неї неземна

Її  краса  божественним  іскриться,
Їй  заздрить  навіть  срібний  зорепад,
Її  життя  в  бурхливості  десь  мчиться,
А  рими  цілять  в  душу  наугад.

Ці  очі...  Ці  такі  шалені  очі,
Волосся  величаво  вітер  розвіва,
Слова  твої  здивовано-пророчі
Ховають  музику  таємних  хвилювань.

Така  чудова,  ніжна,  наче  квітка,
Краса  відверта,  навіть  неземна,
А  голос  піднебесні  сили  кличе  -
Такий  щасливий,  що  тебе  пізнав!..

13.08.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274939
дата поступления 13.08.2011
дата закладки 13.08.2011


Михайло Плосковітов

Павутинка…

А  ще  ж  не  літо  бабине,    не  осінь,
твої  пухкі    вуста  –  комусь  малинка,
веселка  в  полі  стиглі  трави  росить,
й  летить,  летить  срібляста    павутинка.

Сам  серпень  порозв’язував  шнурівки,
В  засмазі  литки  аж  до  самих...  п’яток  ,  
а  цяточками  божої  корівки  -
зіниці  усміхаються  в  маляток.

А  ще  ж  не  літо  бабине.  Не    осінь.
От-от  поспіла  ягода  й  травинка…
Не  розумію,  як  в  твоїм  волоссі  
заплуталась  самотня  павутинка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274798
дата поступления 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Віктор Нагорний

Он обрызгал ей платье

Он  был  молод,  она  –  лет  на  двадцать  мудрее.
Познакомились  в  пятницу,  вечером,  в  сквере.
Совершенно  случайно,  на  площадке  бювета,
Он  обрызгал  ей  платье...  –  Виноват...  –  Бросьте  –  лето...

Завязалась  беседа  ни  о  чем,  просто  к  слову,
И  пора  бы  домой,  только  снова  и  снова,
Увлеченные  полной  луной  и  друг  другом,
Они  сквер  обошли…  по  десятому  кругу.

Он  провел,  на  последнем  метро.  И  остался.
Кофе,  чай,  капучино...  Откровенно  смущался...
Он  влюблен  и  она  потеряла  рассудок.
Поцелуй  слишком  сладок,  дребезжанье  посуды...

Он  поднял  ее  на  руки,  внес  ее  в  спальню,
Тоже,  очень  застенчиво,  как-то  случайно,
Второпях  раздевая,  надорвал  ей  застежку…
Он  впервые  так  близко,  видел  женские  ножки.

Он  так  ярко  светился,  что  прищурились  звезды.
Нежный  шёпот  –  «не  надо»,  но  уже  слишком  поздно!
Перед  самым  рассветом  на  роскошной  кровати,
Ненароком,  случайно,  он  обрызгал  ей  платье.

Он  не  знал,  где  и  как.  Не  хотел  как  попало,
Она  видела  это  и  ему  помогала...
В  бессознательном  крике,  до  безумия  страстном,
Они  встретили  утро,  в  синхронном  оргазме!

Они  жили  счастливо,  без  дурацких  заслонов,
Потому  что  любовь  –  не  имеет  законов!
Ей  плевать  на  устои,  возрастные  барьеры...
Вот  и  в  пятницу,  вечером,  в  киевском  сквере...

Несомненно  запомнит,  кроме  шелка  кровати,
Как  два  раза,  случайно  он  обрызгал  ей  платье.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274801
дата поступления 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Galkka

Кубик рубик…. . твоя шалена гра

Кубик  рубик  –  це  твоя  шалена  гра,
У  різних  площинах  пропала  мета,
Складним  лабіринтом  ведеш  ти  по  долі,
Та  лиш  тупики  натраплялись  на  волі.

Тримаюсь  за  грати  паралелей  лихих,
Психологи  долі  не  розв’яжуть  чужих,
Із  пазлів  згубили  ми  десь  елементи,
У  фото  згорали  пожовклі  сюжети.

Блукала  у  хащах  бездонного  краю,
На  нитці  в  безодні  я  душу  тримаю,
Десь  зникла  причина  безсонних  ночей,
Подушка  не  мокне  від  твоїх  плечей.

Я  в  золото  серце  своє  закувала,
На  цінний  метал  по  краплинці  віддала,
Розбилися  грані  бокалу  міцного,
Тікає  шампанське  на  волю  від  нього.

Шипами  троянди  впиваються  в  руку,
Не  хочуть  вони,  щоб  приносив  розлуку,
Зозуля  із  пісні  не  прийде  до  нас,
Спинилося  життя,  завмер  відліку  час.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274760
дата поступления 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Galkka

Застала мене у ванній в піні…. .

Ось,  на  одинці  нарешті  я  вдома,
Заходжу  у  душ,  хай  змиється  втома,
І  настрій  від  масел  пахучих  росте,
Як  квітка  у  серці  натхнення  цвіте.

Мочалочка  в  милі  і  муза  прийшла,
І  ось  народилась  ідея  в  вірша,
Як  голову  мила  спливали  рядочки,
Я  римі  з  сюжетом  дивилася  в  очі.

Так  легко  лилося,  ну  прямо  шедевр,
Слово  за  словом  на  чудовий  маневр,
Бестселера  фрази  звучали  в  мені,
А  я  розслабляюсь  у  шипучій  піні.

Зриваю  рушник,  біжу  записати,
Ручку  у  руки  схопила  тримати,
Підводжу  перо  над  білим  папером.....
....Все  я  забула,  до  слова  померло.

Довго  крутилась  -  пропала  та  муза,
Наче  застала  пекуча  медуза,
Не  ліпляться  фрази,  тікають  слова,
І  віршик  пропав,  наче  літня  трава.

Ось  так  кожен  раз  натхнення  приходить,
Душу  нещадно  відразу  тривожить,
Десь  в  душі,  у  сні,  у  полі  чи  в  парку,
Хоч  завжди  бери  з  собою  всю  папку.

Маркером  на  плитці,  швидко  в  смс,
Не  важно,  як  ти  записала  весь  текст,
Хоч  крейду  в  дітей  на  дворі  відбирай,
Та  музу  лови  і  міцніше  тримай!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274707
дата поступления 12.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Galkka

Коли вітерець розвиває волосся

Коли  вітерець  розвиває  волосся,
Минуле  вернеться!..а  може  здалося..
Це  просто  душа  у  мені  відмерла,
Від  болю  у  серці  на  місці  завмерла.

Я  почула    мелодію  наших  ночей,
Мені  не  забути  всіх  тих  ніжних  речей,
Закрила  я  очі  і  пливу  лиш  туди,
Де  образи  спогадів  не  мають  мети.

Проникне  на  щоки  маленька  сльозинка,
Перлиночка  трісне,  неначе  лозинка,
Як  ридають  берези    під  боєм  грози,
Так  знов  кровоточу  лиш  з  твоєї  вини.

І  пісня  лунає  –  минуле  тривожить,
Неначе  у  каві  хтось  нагло  ворожить,
Читають  моменти  стареньких  сюжетів,
Закрита  у  клітку  від  вою  кларнетів.

Неначе  у  іншому  світі  зосталась,
Ілюзій  кохання  вся  штора  порвалась,
Ізгоєм  без  долі  себе  називаю,
Бо  більше  за  ноги  тебе  не  тримаю.

Не  зможу  слідів  на  піску  цілувати,
Лиш  оди  тобі  я  продовжу  писати,
Нехай  ти  не  знаєш,  що  я  вже  пропала,
Без  ласки  твоєї  я  відьмою  стала!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274540
дата поступления 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 10.08.2011


Galkka

Дивні сюжети!!!

Жовтенькі  волошки  у  полі  цвіли,
Все  жито  червоне  вони  розвели,
Сині  жоржини  сплелися  в  віночок,
Пташки  із  неба  пустились  в  таночок.

Хмаринки  ногами  торкнулись  землі,
Стежиночки  сонце  зробило  в  вікні,
Скрипку  у  руки  забрала  лисиця,
В  білих  струмочках  купалася  киця.

Місяць  гойдали  веселі  русалки,
Листя  багряне  загралось  у  салки.
Дім  кольоровий  сплели  із  намиста,
Зірочки  в  небі  зліпили  із  тіста.

Люблю  задивлятись  у  дивний  альбом,
Там  доця  малює  щоразу  свій  сон,
Щоб  знову  з’явився  чудовий  сюжет  -  
Куплю  олівці  їй  і  новий  мольберт.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274370
дата поступления 10.08.2011
дата закладки 10.08.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 09.08.2011


Galkka

Тіла з інтернету…. (перероблений варіант)

Вона  дивилась  на  тіла  людей,
Що  на  екрані  інтернет  поставив,
Не  бачила  простих  речей,
Що  це  ілюзія,  фантазія  без  правил.

Стрункі,  красиві,  сильні  форми,
Це  все  приходить  вже  до  норми,
В  картинках  пристрасть  наче  стогне,
У  тій  розпусті  навіть  відчай  тоне.

Жінки,  неначе  спокуси  богині,
Так  хочеться  бути  такою  від  нині,
Мужчини-атланти  тримають  за  руки,
Аж  серце  защемить  від  дикої  муки.

У  дівчини  горе,  що  тіло  не  схоже,
Такій  і  за  щастям  гонитись  не  гоже
Нема  Афродіти  у  образі  цьому,
Болить  так  душа,  налийте  ще  рому.

Відчула  себе  гидким  каченям,
Неначе  на  вулиці  мокре  щеня,
Сховала  від  себе  усі  дзеркала,
Усе,  що  на  світі  безбожно  кляла.

Не  світяться  очі,  як  промені  сонця,
Душа  її  була,  як  дно  у  колодця,
Сховала  лице  під  темну  вуаль,
Пропала  дівчина,  хоч  щира,  на  жаль!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273641
дата поступления 05.08.2011
дата закладки 09.08.2011


Galkka

Відпусти мене!

Відпусти  мене,  благаю,  відпусти!
У  душі  проміння  згасло  від  біди,
Я  боюсь  ілюзій  долі,  висоти,
Як  впадем  в  глибоку  прірву  –  не  кляни.

Не  тримай  за  руки,  милий,  не  тримай!
Перекрита  вже  дорога  в  тихий  рай,
Поламали  білі  крила  об  стіну,
І  кохання,  що  зітліло  пом’яну!

Подаруй  мені  жоржину,  подаруй!
І  шматки  від  мого  серця  не  мордуй,
Десь  у  вирій  відлітали  журавлі,
Ключик  щастя  їм  віддали  ми  самі.

Не  суди  ти  за  безсилля,  не  суди!
Не  тобі  топити  горе  від  журби,
Заспівай  мені  ти  пісню  про  красу,
Краще  буде,  як  сьогодні  я  піду.

Пам’ятай  про  мене  любий,  пам’ятай!
Я  хотіла  бути  поруч,  не  спиняй,
Ми  посадимо  троянди  у  саду,
Я  для  тебе  ще  промінчик  десь  вкраду.

Збережу  тобі  я  вірність,  збережу!
Наче  ангел  за  спиною  обійму,
Поцілунок  у  дорогу  ти  віддай,
Берегтиму  ніжність  твою  –  прощавай!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273921
дата поступления 07.08.2011
дата закладки 09.08.2011


Galkka

Колискова для донечки!!!!

Заспіваю  тобі,  доню,  пісню  колискову,
Про  маленькі  пухлі  щічки,  про  щасливу  долю!
Хай  спускаються  ангели  з  неба  до  землі,
Застеляють  твоє  ліжко  у  квітчастім  сні.

На  білесенькій  хмаринці  хай  сидять  тихенько,
Розсипають  пил  солодкий,  дрімоту  маленькій,
Зорі  з  неба  всі  дістануть,  застелять  перину,
Та  вкладуть  проміння  сонця  десь  у  середину.

Хай  покличуть  соловейка  мамі  підспівати,
Будуть  феї  всі  казкові  ліжко  колихати,
Світлячки  навколо  доні  стануть  танцювати,
Ну  а  місячне  проміння  личко  цілувати.!

Цвіркуни  на  підвіконні  хором  ноти  взяли,
Жабки  десь  там  на  болоті  їм  допомагали,
Засинай,  моя  красуне,  час  давно  вже  спати,
Мати  завжди  буде  поруч  сон  оберігати!

Пригорну  я  до  серденька,  Богу  помолюся,
Щоб  поспала  моя  мила,  доки  не  проснуся,
Береже  тебе  природа,  Мати  Божа  з  неба,
Закривай  ти  оченятка,  відпочити  треба!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274044
дата поступления 08.08.2011
дата закладки 09.08.2011


Galkka

Буду я русалкою!!!!!!

Прийду  до  чистої  води  погомоніть  з  вербою,
Обнімаю  ніжний  стан,  поділюсь  журбою,
Опустила  довгі  віти,  наче  те  волосся,
Знаєш  ти,  моя  кохана,  як  мені  жилося.

Відлітають  в  чисте  небо  мої  журавлі,
Забирають  прикрі  сльози  у  своїм  ключі,
Наче  біль  мою  відчули,  криком  ожили,
Бачу  доленьку  погублю,  душу  відпусти!

Сяду  поруч  із  вовками,  пісню  заведу,
Я  на  місяць  зі  братами  голос  обірву,
Лиш  вони  такі  прекрасні  знають,  що  було,
Пожаліють  в  щирій  ласці,  то  не  всім  дано.

Мавка  в  гай  десь  заманила,  прямо  до  води,
Як  відчула,  моя  рідна,  муку  від  біди,
Десь  покликали  русалки  стати,  як  вони,
Та  чарують,  як  у  казці  –  крок  ти  свій  зроби!

Так  замучилась  коханням  -  спокій  віднайду.
Почекайте,  мої  милі,  я  до  вас  вже  йду!
Білий  одяг  намочила,  закриваю  очі,
Крок  вперед  уже  зробила,  хай  накриють  ночі.

Залишається  віночок  плавати  даремно,
Загорілись  свічки  в  полі,  як  вже  стало  темно,
Зорі  виклали  сердечко  –  знак  моєї  муки,
Так  не  раз  згасають  долі  від  життя-розлуки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274045
дата поступления 08.08.2011
дата закладки 09.08.2011


hronik

Весняно-осіннє літо

На  жаль,  не  бачили  сьогодні  того  літа
І  осінь  свище  тихо  у  моїх  вухах
Вже  ранки  прохолодні  у  польоти  линуть
Та  жовтий  килим  вже  встеляє  рідний  дах.

Два  місяці  пройшло  в  дощах  і  грізних  грозах  -
Знедолена  природа  плаче  вже  не  рік.
Від  людства  тихо  все  одна  луна  погроза  -
Підступно  закувати  у  бетон  і  гріх.

Покараним  природа  все  пороги  миє,
Щоб  не  піднялася  на  більше  ця  рука,
Щоби  не  лити  нечистоти  і  помиї,
Щоб  ще  хоч  вік  прожити  без  плювка.

07.08.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273955
дата поступления 07.08.2011
дата закладки 09.08.2011


MC_Yorick

Дивна гра

Вона  вірила  кожному  відблиску  мого  погляду
Хіба  можуть  брехати  в  небо  закохані  очі
Вона  знала  межу,  та  у  мріях  я  з  нею  поряд  був
Як  тоді,  як  тепер  до  нестями  я  бути  хочу
Вона  вірила  в  те,  як  тепло  приливало  у  груди
І  ковтала  коктейль,  дивну  суміш  із  розуму  й  мрій
Одну  мить  вона  думала  "Хочу  і  будь  що  буде"
Іншу  ж  мить  пам'ятала  про  правила  що  у  цій  грі

Приспів:

Дивна  гра
Де  так  хочеться  йти  проти  правил
Хоч  би  раз
Ну  той  що,  що  не  маємо  права
Хоч  би  раз
До  зірок  доторкнутись  руками
Дивна  гра
На  папері  лягає  рядками

Вона  вірила  в  кожне  тремтіння  у  мого  голосу
Хіба  голос  сховає  бажання  яке  через  край
І  у  те,  що  життя  лише  чорні  і  білі  полоси
І  що  тонка  межа  відокремлює  пекло  і  рай
Вона  вірила  в  те,  що  в  небі  зірками  написано
Якби  люди  змінити  могли  свої  гороскопи
І  амури  точніше  цілили  свОїми  списами
Але  ж  все  так  як  є,  наша  гра  заборонена  поки

Приспів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273441
дата поступления 03.08.2011
дата закладки 09.08.2011


Galkka

Солодкий рай…. а я з карамельки!!

Стомилося  ржаве,  стареньке  перо,
Про  муки  любові  не  пише  воно,
Лиш  тихо  скрипить,  чорнило  тече,
Від  горя  і  болю  захоче  –  втече.

Бажання  було  про  прекрасне  писати,
Щоб  мріяти  можна,  думками  літати.
І  взялося  сон  про  смачненьке  створити,
Щоб  людям  солодше  вдалося  пожити.

Іду  я,  неначе,  в  коханий  свій  дім,
Його  не  впізнаю,  з  мармеладу  весь  він,
І  ставні  там  з  пряника,  дах  із  зефіру,
А  збоку  ріка  протікає  з  кефіру.

На  дереві  вафлі  висять,  асорті,
Печеньком  так  чути  уже  надворі,
Стежки  з  шоколаду,  а  дах  із  цукерки,
Із  пряників  точно,  я  бачу,  ці  дверьки.

На  вулиці  звірі  з  желе  підбігають,
Хмаринки  з  бізе  так  легко  літають,
Так  хочу  вкусити  я  пліт  з  ескімо,
Та  дощ  як  пішов  –  парне  молоко.

Сідаю  на  лавці,  з  бісквіту  вона,
А  я  з  карамельки,  от  дивні  діла.
Тепер  як  лизну,  частинки  нема,
Ой  страшно,  що  лишиться  лиш  голова!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273124
дата поступления 02.08.2011
дата закладки 02.08.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 01.08.2011


MC_Yorick

БЕРИ

З  лабіринту  думок  я  знаходжу  єдиний  вихід
Опуститись  на  дно  і  сидіти  там  тихо-тихо
Це  комусь  все  одно,  комусь  може  бути  на  втіху
Там  суцільна  пітьма...  і  точно  не  буде  до  сміху
Я  здається  ось  вибухну,  робить  свою  справу  тиск
Він  на  дні  завеликий,  та  грець  хай  із  тиском  тим
Я  ж  упав,  я  ж  на  дні  і  мені  не  потрібно  іти
Ані  думати,  дихати,  змісту  немає,  мети...
Як  же  просто  в  думках  все,  як  важко  усе  у  житті
Не  гадай  і  не  думай,  що  очі  заплющив  і  втік
Помилився  так  я  і  так  знов  помиляються  ті
Хто  так  думає,  марно,  бо  втечі  секрети  прості
Є  одне  лише  правило  в  цеї  життєвої  гри
Як  би  сильно  не  падав,  та  йди  не  здавайсь  а  борись
І  я  також  так  зроблю,  я  свій  побудую  Рим
Доля  здатна  шанс  дати,  і  ти  не  вагайся  -  Бери!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272811
дата поступления 30.07.2011
дата закладки 01.08.2011


Galkka

Чому йде дощ

Плакало  маленьке  ангелятко,
Сльозинки  рікою  текли,
Жаліли  його  всі  звірятка,
Та  краплі  спинить  не  змогли.

Від  того  нещасного  плачу,
З  небес  уже  злива  пішла,
І  пташки  нещасно  стогнали,
За  сонцем  втікала  луна.

І  вітер  загнув  всі  дерева,  
Та  квітки  сховали  свій  цвіт,
Чого  ж  ангелятко  так  плачеш?
Ти  горем  своїм  згубиш  світ.

Шмигнув  так  малесенький  носик,
І  губки  дрижали  малі:
«Помилку  зробив  я  страшенну  –  
Поплутав  всі  кольори.

Хотів  я  райдугу  гарну,
Для  діток  повисіть  вгорі,
Та  якось  заплутались  банки,  
Рогалик  лиш  в  небі  висить».

Як  тільки  сльозинки  спинились,
З’явилась  веселка  за-за  хмар,
Ми  разом  на  пензлі  дивились,
Зробили  усім  такий  дар!

Як  дощик  тепер  заливає,
А  потім  веселка  дзвенить,
То  ангел  заплакав,  я  знаю,
Хотів  людям  радість  дарить!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272968
дата поступления 01.08.2011
дата закладки 01.08.2011


kulbabka

Кілометри, міста, магістралі…

Кілометри,міста,магістралі...
Скільки  роздумів,прагнень,листів!
На  якомусь  чужому  вокзалі,
В  тій  нестерпній  людській  суєті

Твої  очі  невпинно  шукають
Чиїсь  очі  в  строкатій  юрбі.
Скільки  сонця,тепла  і  розмаю,
Скільки  свіжості  й  світла  в  тобі!

Скільки  літа  в  цих  змерзлих  долонях,
Що  сховались  в  смішних  рукавах!..
Після  ночі  тривог  і  безсоння
Ніжна  втома  дрімає  в  очах...

Цей  світанок,налитий  тобою,
Гріє  серце  тому,хто  в  думках,
Загубившись  десь  там,між  юрбою,
Прокладає  до  тебе  свій  шлях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272667
дата поступления 29.07.2011
дата закладки 29.07.2011


hronik

Вчись нарешті жить!

Глушу  я  душу  в  музиці  навзнак,
В  вухах  навушники  собі  гуркочуть
І  зосереджено  будую  власний  шлях,
А  тут  прокуратура  щось  белькоче...

Життя  б  відкинути  кудись  назад,
Забрести  в  хащі  істини,  прозріння,
Навести  в  серці  цім  нарешті  лад,
Бо  щось  воно  мені  в  відпустку  лине.

Кудись  податись  і  спалить  мости,
Зібрати  щастя  в  подорож  далеку
На  тім  катамарані  в  Гірне  поплисти,
Побачить  довгодзьобого  лелеку.

Життя  коротке  -  вчись  нарешті  жить:
Воно  веселістю  тобі  озветься!
Полиш  ті  будні,  з  волею  зійдись,
Бо  світ  не  вічний  й  не  такий  далекий!

29.07.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272623
дата поступления 29.07.2011
дата закладки 29.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 28.07.2011


Той,що воює з вітряками

З чорновиків (у співавторстві з Янусічкою Логіновою)

Він  сидів  у  своїй  кімнаті  за  мольбертом  нервово  накидуючи  контури  дівочої  постаті  на  незаймано-білому  листі…  Олівець  в  правій  руці  юнака  дрібно  тремтів:  хлопця  била  дрож…  не  від  невпевненості  -малювати  портрети  малознайомих  людей,  було  для  нього  не  в  новинку…  вони  були  досить  вдалими(один  із  його  друзів  називав  його  картини,«живими»,  через  точність,  чіткість  ліній  і  надзвачайну  правдоподібність),  але…  дівчина…  ця  дівчина,  котра  сиділа  буквально  в  кількох  кроках  від  нього,  дивним  чином  позбавляла  його  можливості  не  лише  малювати  чи  говорити  а  навіть  думати…
Він  сидів  і  стикав  зуби  від  люті  і  власного  безсилля  і  малював  той  клятий  портрет  смаглявої  красуні  з  мідно-золотистим  волоссям,  яке  водоспадом  розтікалось  по  плечах,  карими  очима  і  родимкою  в  правому  кутику  вуст…
вона  була  одягнена  в  футболку  салатового  кольору  і  білу  спідничку  нижче  коліна…  на  босу  ногу  були  одягнені  легкі  сандалії  пісочного  відтінку…
Йому  несподівано  прийшла  в  голову  попсова  фраза  типу:  BEATY  will  save  this  world...save...world…
«ТАК,  так  краса  врятує  світ,  або  просто  вб*є  його»-песимістично  оскалився  він  подумки…  Боже,  який  я  жалюгідний…
AND  WHAT  NOW?  КУДИ  МЕНІ  ТЕПЕР  ІТИ?  А  ЧИ  ПОТРІБНО  КУДИСЬ  ІТИ  ВЗАГАЛІ?)
ВСЕ  ВАШ  ПОРТРЕТ  ГОТОВИЙ,-  КРІЗЬ  ЗУБИ  ПРОЦІДИВ  ХЛОПЕЦЬ…
Він,  зціпивши  зуби,  мовчки  підійшов  до  ще  юної  та  тендітної,  але  напоєної  келихом  неземної  краси  леді  і  тремтячими  руками  (чи  то  від  недавніх  думок…  чи  від  дивного…  ще  незрозумілого  для  ноого  відчуття  всередині)  передав  портрет.Беручи  це  творіння  майстра,  дівчина  випадково  доторкнулась  до  рук  художника...і  в  цю  хвилину…  в  цю  лише  одну  мить  щось  ніби  голкою  кольнуло  всередині…  він  відчув  ніжність.її  смаглявих  тендітних  рук…  від  чого  ще  сильніше  стиснув  зуби  і  промовив  єдине  слово  «прошу»…  на  що  з  її  рожевих  незайманих  вуст  пролунало  ще  таке  щире  і  невимушене  «Дякую»…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272139
дата поступления 26.07.2011
дата закладки 28.07.2011


Eva1904

Я сильная…

Я  сильная,  я  пережить  смогу…
И  нелюбовь  твою,  и  грубость,  даже  злобу,
Но,  ты,  навечно  потеряешь  ту,
Что  за  тебя  благодарила  Бога.
Уже  не  той  я  стану  навсегда.
И  ты  не  раз  еще  заплачешь,  осознав,
Что  мои  слезы  это  не  вода,
И  что  ты  «ту»  меня  навеки  потерял!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257419
дата поступления 03.05.2011
дата закладки 27.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 27.07.2011


MC_Yorick

Я тобі подарую

(переклад  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189044)

Дочекалась  ти  неділі
Друзів  всіх  зібрала  в  гості
Маєш  безліч  подарунків
Чуєш  безліч  гарних  тостів
Буде  весело  й  спекотно
Твоїм  гостям  у  кімнаті
Що  ж  дарую  я  сьогодні
Всі  чомусь  захочуть  знати

ПРИСПІВ:

Я  дарую  тобі  себе
Так  як  є,  зі  всіма  гріхами
До  останку  весь  твій  кохана
Бачать  зорі  усі  з  небес
І  сьогодні  і  завжди  знай
Ти  це  сонце,  що  завжди  гріє
І  спокуса  моя  і  мрія
І  надія  моя  одна

І  закінчиться  гулянка
Всі  підуть  до  дому  гості
Час  уже  іде  до  ранку
Я  твою  розстелю  постіль
Ти  втомилась,  важка  нічка
Та  не  дам  я  тобі  спати
Подарунок  -  я,  ось  стрічка
В  чому  народила  мати

ПРИСПІВ:

Я  дарую  тобі  себе
Так  як  є,  зі  всіма  гріхами
До  останку  весь  твій  кохана
Бачать  зорі  усі  з  небес
І  сьогодні  і  завжди  знай
Ти  це  сонце,  що  завжди  гріє
Ти  спокуса  моя  і  мрія
І  надія  моя  одна


І  хай  стукають  сусіди
В  нас  нема  нікого  вдома
І  нам  правду  діти  ніде
Як  спинитись  невідомо
Якщо  чесно  я  не  знаю
Взагалі  спинятись  нащо?
Ти  ж  так  гарно  розгортаєш
Подарунок  свій  найкращий

ПРИСПІВ:

Я  дарую  тобі  себе
Так  як  є,  зі  всіма  гріхами
До  останку  весь  твій  кохана
Бачать  зорі  усі  з  небес
І  сьогодні  і  завжди  знай
Ти  це  сонце,  що  завжди  гріє
Ти  спокуса  моя  і  мрія
І  надія  моя  одна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271995
дата поступления 25.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Більше ніж друг

"Не можливо зрозуміти, потрібно відчувати"

Не  можливо  зрозуміти,  потрібно  відчувати
Я  хочу  йти  далі  з  тим,  що  в  мене
 в  серці…
Ми  не  вміємо  мліти,  і  падати  за  грати.
Гратися  в  малих,  коли  щось  тут  
б’ється…

Непомітно  стукає…
Непомітно  клекоче…
Щоранку  о  восьмій
І  о  десятій  щоночі…

Стук-стук  –  шалені  хвилі  радіо  ФМ
Стук-стук  –частоти  наших  мобільних
Те,  що  ми  серед  цієї  пустелі  знайдем
Буде  для  нас  теплим  і  надійним!

Не  можливо  зрозуміти,  потрібно  відчувати
Коли  погнуті  дороги  залишаються  відбитки
 в  твоїй  голові…
Не  сидіти  на  місці,  не  кидатися  матом
А  просто  знати,  що  живе  всередині  
в  тобі…

Непомітно  стукає…
Непомітно  клекоче…
Щоранку  о  восьмій…
І  о  десятій  щоночі…

Стук-стук  –  ледве  мариться  кардіограма
Стук-стук  –  переривається  електрострум
Ось  це  і  є  щастя!  Без  «чужої  правди»…
Відчувати,  як  щось  рветься  ось  тут!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272104
дата поступления 26.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Nikolya

Тікай від себе

Тікай  від  себе  –  серце  хай  біжить,
 Від  чорних  крил,  що  закривають  небо.
 А  далі  по  росі  ти  босоніж,
 Туман  залишив  краплі  королеві.

 Сумні  ті  сльози  ніжністю  зітри
 І  сонце  обігріє  твої  квіти.
 І  серед  них  у  полі  будеш  ти
 Така  єдиная  у  тому  світі.

 Нелегкий  шлях  –  тягар  живе  в  душі,
 Коли  ідеш  далеко  ти  у  гори,
 Але  прийдуть  до  тебе  ясні  дні
 І  у  ночі  засяють  дивні  зорі.

 Тікай  від  себе  –  серце  побіжить
 У  світлий  ранок,  де  живе  кохання.
 І  ту  любов  зосталось  оцінить,
 Що  би  ніколи  не  прийшло  прощання…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269895
дата поступления 12.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Влад Бугайчук

це я…

Я  йду  крізь  поле  —
                 жовті  руки;
У  спину  колють
                 місяця  списи.
Ступаю  тонко
                 по  траві  закутій;
Навколо  ніч
                 (сріблясті  голоси).
У  грудях  шепіт  —
                 може,  соловейко
заплакав  палко,
                 надломив  зірки?
Їх  пил  блукає  
                 світлом…  чи  покосом?
Приляжу  біля
                 сонної  ріки…
Я  тихий,  тихий  —
                 майже  невідчутний…
Он  —  жовті  руки  —
                 йде  крізь  поле  хтось…
Це,  мабуть,  я?!
                 Чи  соловейко-місяць?
Чи  знову  шепіт?  —
                 в  с  е  здалось…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272075
дата поступления 26.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Мазур Наталя

*#Мовчи…

Мовчи...  Я  бачу  все  в  твоїх  очах  -  
Що  не  така,  як  всі,  що  особлива...
Дощ  припустив...  Мелодія  журлива
Вплітається  в  твої  слова...  Хоча...

Мовчи...  Я  знаю,  за  тобою  даль  -  
Дванадцять  тисяч  кілометрів  мрії,
І  нездійсненні,  неземні  надії...
Та  я  належу  не  собі,  на  жаль...

Мовчи...  Мовчу  і  я  в  хвилини  ці...
Схиляєшся  так  низько  у  поклоні,
Береш  із  ніжністю  мої  долоні...
Палає  поцілунок  на  руці...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272014
дата поступления 26.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Galkka

Сигарета

Пульсує  біль  у  скронях,
Застигли  очі,  мов  скляні.
Колись  читав  ти  по  руках,
І  щастя  обіцяв  мені.

Чому  слова  твої  пусті?
Чому  тепер  і  я  пуста?
Немає  спасу  вже  душі
Без  тебе  швидко  так  згнила.

Беру  у  руки  сигарету,
І  чашку  кави  на  балкон,
Мені,  по  суті,  це  не  треба,
Та  зве  мене  мій  гелікон.

На  вулиці  вже  зовсім  темно,
Не  чути  звуків,  що  гули
Напевно  знову  я  даремно,
Вдивляюсь  в  тіні  з  висоти.

Лунають  кроки,  десь  розмови,
Гуляють  пари,  що  зійшлись,
Колись  і  ми  були,  як  хворі,
Допоки  коси  розплелись.

Запалюю  я  запальничку,
І  довго  дивлюсь  на  вогонь,
Стікають  сльози,  як  в  криничку,
Вже  кава  солена  либонь.

Я  прикурила  сигарету,
Затяжки  йдуть,  думки  летять.
Я  сподіваюсь,  що  сьогодні,
Всі  почуття  отак  згорять.

Дивлюсь  на  вогник,  дим  табачний,
Хай  попелом  усе  летить.
Лиш  вітерець  не  знає  значень
І  розганяє  все  за  мить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272018
дата поступления 26.07.2011
дата закладки 26.07.2011


Olko

Ти сильна, сильні не здаються!!

Коли  кохаєш  –  краще  відпусти
Як  він  кохає,  потім  повернеться,
А  якщо  ні,  розійдуться  мости.
Ти  будеш  жити  так,  як  заманеться.

І  досить  плакати  від  ранку  і  до  ночі,
Ти  сильна,  сильні  не  здаються.
Забудь  про  ті  холодні  сірі  очі,
Побачиш,  кращі  ще  колись  знайдуться.

Якщо  це  доля,  то  будете  разом,
Коли  ж  бо  ні,  не  плач  і  не  журись,
Бо  ж  він  ні  золото,  бо  він  і  не  алмази,
Він  лиш  колишній.  Краще  в  даль  дивись…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271939
дата поступления 25.07.2011
дата закладки 25.07.2011


kulbabka

Я тебе чекала

Я  тебе  чекала  днями-днями,
Вишила  печаль  на  полотні.
Клята  відстань  більшала  між  нами
І  текли  у  безвість  сірі  дні...

Я  тебе  чекала  кілька  весен,
Як  фіалка  зниділа  в  журбі.
Час  крутив  поламані  колеса-
Туга  ця  й  не  снилася  тобі...

Я  тебе  чекала  півстоліття,
На  волосся  паморозь  лягла...
Час  збирав  літа  мої  в  суцвіття,
Доля  з  них  вінок  мені  плела.

І  журба  між  роками  впліталась,
Пила  з  мене  залишки  тепла...
Час  минув  і  я  не  дочекалась,
Тереном  колючим  проросла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271775
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


НАТАЛЬКА

Щастя в долоні

Жовтим  листям,  теплим  вітром,
Що  торкається  до  скроні,
Увірвався...й  непомітно
Щастя  залишив  в  долоні.
Ти  віддав  усе  без  краю:
Радість,  ніжність  і  тривогу...
Недалеко  так  й  до  раю,
Бо  знайшла  твою  дорогу.

Обіцянок  не  кидав  ти,
Не  брехав  і  не  лукавив
Варто  було  лиш  обняти,
Решту  все  в  ціну  не  ставив.
Зігрівав  теплом  любові
Безкорисливо  і  мило.
А  це  щастя  із  долоні
Так  до  себе  і  манило...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225110
дата поступления 28.11.2010
дата закладки 25.07.2011


hronik

Рік тусовки на поетрі

Вже  рік  тусуюсь  тут  я,  чуваки,  між  вами,
Придумую  скрізь  ніки  у  своїй  брехні,
Забембую  по  вуха  Вас  давно  віршами
Та  Ярого  у  Хроніку  ховаю  на  пікнік.

Не  раз  я  вигнаний  Юшицею  в  Сибіри,
Не  раз  цензуру  кидав  я  в  гниле  багно
І  сліпо  правдою  душив  неправди  брили  -
На  долю  круто  нині,  хлопці,  повезло.

Однак  писатиму  вірші  свої  надалі
Й  нехай  та  доля  грається  зі  мною  навмання,
Я  всеодно  крутитиму  вперед  педалі
І  торуватиму  шляхи  до  волі,  пізнання!

23.07.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271702
дата поступления 23.07.2011
дата закладки 25.07.2011


MC_Yorick

Я зізнаюся чесно - Я тебе хочу!

Я  зізнаюся  чесно  -  Я  тебе  хочу!
Вперше  вдруге  і  втретє
ЗобразИти  в  портеті  
Ти  принцеса  в  кареті  
О  дванадцятій  ночі

Я  зізнаюся  чесно  -    Я  тебе  хочу!
Так  як  мріяв  давно
Відізняти  в  кіно
Щоб  відчути  знов
Твій  акторський  почерк

Я  зізнаюся  чесно  -  Я  тебе  хочу!
Викресати  з  каміння
Проявивши  уміння
З  допомогою  Інь-янь
Буде  камінь  пророчим

Я  зізнаюся  чесно  -  Я  тебе  хочу!
Оспівати  в  віршах
Так  як  просить  душа
Тільки  дай  мені  шанс
Подивитися  в  очі

Я  так  ХОЧУ!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212691
дата поступления 25.09.2010
дата закладки 25.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 25.07.2011


Данило-Київський

Митець (Мрій)

Художник  марив  -  мрію  малював...  
Крізь  рани  серця  виливались  барви.  
Граційність  формам  пензлем  надав,  
Чарівно  завмирали  диво-фарби.  ́́́

Жіночий  образ  тихо  оживав.  
В  очах  звабливі  загравали  блиски.  
Пульс  непідвладно  вени  пробивав...  
В  творінні  впізнавав  кохані  риски.  

Крізь  тіло  майстра  блискавка  пройшла,  
В  душі  заспраглій  ураган  здійнявся.  
Яскрава  діва  з  полотна  зійшла...  
І  він  із  з  нею  в  вічність  обійнявся...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261820
дата поступления 26.05.2011
дата закладки 25.07.2011


Юрась Пухнастий

Так як кохаю я…

Так  як  кохаю  я  -  кохають  тільки  раз,
Так  ще  ніхто  нікого  не  кохав.
Серед  мільйонів  слів,  наповнених  прикрас
Не  віднайти  слова,  які  б  я  дарував.

Серед  мільйонів  квітів  на  землі
Не  віднайти  ту  ніжну  і  п'янку,
Яку  б  я  зміг  з  любов'ю  лиш  тобі
подарувати  в  сплетенім  вінку.

І  серед  трав  безкрайніх,  запашних
Не  віднайти  те  місце  на  землі
Де  б  серед  всіх  скорбот  своїх  сумних
Лише  коханням  насолоджувавсь  твоїм.

Та  серед  мільярдів  тих  сердець,
що  прожили,  шукаючи  любов  -
Лише  мені  дістався  цей  вінець:
Лиш  я  тебе,  кохання,  віднайшов...

Таку  як  ти  кохали  королі,
Таку  як  ти  носили  на  руках...
Така  як  ти  ніколи  на  землі
Нікого  не  кохала  навіть  в  снах...

І  лише  ти  із  ніжністю  мені
Сказала  тихо  тихо:  Я  люблю...
І  навіть  сонце  згасло  на  землі,
І  навіть  співи  стихли  у  гаю...

Тебе  люблю...  Хай  навіть  сотні  раз
Я  говоритиму  тобі  слова  оці,
Скажу  в  сто  перше  за  обох  із  нас:
-  Люблю  тебе  ;-  тримаючи  в  руці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268529
дата поступления 04.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Юрась Пухнастий

Недотрога…

Все  надоело,  -  желтые  страницы..
Сегодня  буду  пошлым  бл..дуном...
И  шоб  любви  твоей  безу́держной  добиться,
пойду  напьюся  с  Колей  братаном...

Собравшись  мыслями  и  телом  всем  собравшись,
С  упорной  силой  пальцем  во  звонок...
Стою  с  желаньем,  чуть  дыша  уставше...
Ты  дверь  открыла....  пистолет...  курок...

Какая  ж  ты  сегодня  недотрога:
Ни  похвалы  ни  "здрасте"  не  сказать...
Я  отойду  подальше  от  порога,
Шоб  прокричать  заезженное  :  "Бл..дь!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267098
дата поступления 26.06.2011
дата закладки 25.07.2011


Юрась Пухнастий

Мотивами Пушкина

Как  нежны  твои  взоры
В  блеске  звёзд  и  при  свете  луны,
Будто  пламя  авроры
Так  милы  и  верны.

Руки  нежно  взымают
Водопад  густо  вьющихся  светлых  волос,
И  на  голову  нежно  роняют
Лепестки  алых  роз.

Пусть  от  страсти  умру  я,
Пусть  в  огне  этом  всё  моё  сердце  сгорит,
Пусть  в  любви  потону  я,  -
Не  один  я  пиит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271790
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Олеся Шевчук

Ангел поруч ( У співавторстві з Осіння тінь=)

«Мамусю,  скажи  мені,  де  ти?»  -  спитала  дитина  у  неба,
   Піднявши  голівку  доверху…  і  крапля  упала  сльози…
   «Чому  Ти  піднялась  до  Бога,  лишивши  мене,  моя  нене?»
   Лиш  тихо  вітер  на  вушко  шепоче:  «Голубко,  прости…

   Чи  з  власної  волі  могла  я  покинути  своє  дитятко?
   Чи  легко  тебе  залишати?  Чи  серце  моє  кам’яне?
   Та  вибору  доля  мені  не  далА,  моє  рідне  малятко,
   Мій  янгол  у  щасті  та  в  горі  завжди  із  тобою  буде».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271048
дата поступления 19.07.2011
дата закладки 25.07.2011


MC_Yorick

КОХАЙМОСЯ

Тік  Так
Цокає  годинник
Хвилі  наше  розхитали  ліжко
Це  знак
Нас  ніхто  не  спинить
До  польоту  залишилось  трішки
Цьом-Цьом
Дивишся  у  очі
Ці  бездонні  моря-океани
Що  що
Все  що  ти  захочеш
Я  сьогодні  віддаю  кохана

ПРИСПІВ:

Кохаймося
Доки  зорі  запалять  небо
Кохаймося
У  траві  хіба  ліжко  треба
Кохаймося
І  хай  дивляться  ніч  і  злива
Кохаймося
Божевільні  чи  то  щасливі

Тук  Тук
Це  так  б,ється  серце
Подих  з  мрій  і  коктейль  з  емоцій
Цей  звук
Розіб'є  здається
Тишу  ночі  і  запалить  сонце
Там  Там
Десь  за  небокраєм
Кожна  мрія  буде  наче  нота
Нам  Нам
Музика  заграє
Добре  не  було  уже  давно  так

ПРИСПІВ:

Кохаймося
Доки  хвилі  співають  пісню
Кохаймося
Хай  підглядає  місяць  пізній
Кохаймося
Хай  бояться  тепер  світанки
Кохаймося
До  нестями  і  до  останку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271845
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Galkka

А ти - не Кай…

Ми  були  з  тобою,  як  Герда  і  Кай,
У  казці  ми  жили  на  двох.
Кохання  ростили  і  ніжний  був  рай,
Не  ріс  серед  квітів  лиш  мох.

Проходили  в  щасті  ми  дні  і  всі  ночі,
За  нами  не  встиг  календар,
Однак  враз  замерзли  красивії  очі,
Наніс  ти  у  серце  удар.

Сказав  –  не  шукай  мене,  ти  не  одна,
Назавжди  від  мене  пішов,
Осколок,  я  думала,  в  серце  попав,
Тому  ти  інакшу  знайшов.

Як  Герда  зібралась,  у  холод  погнала,
Розбила  я  душу  в  шматки,
Тебе  так  шукала,  що  з  горем  вінчалась,
Пройшла  всі  прогнивші  стежки.

Нарешті  дійшла  я    до  дивного  замку,
Де  серце  від  мене  сховав,
Зустріла  я  долю,  твою  королеву,
Що  ти  Крижаною  назвав.

Хотіла  одразу  вступити  я  в  бій,
Любов’ю  тебе  відігріти,
Та  бачу,  що  очі  скляні,  не  такі,
Осколками  вщент  не  розбиті.

Ти  просто  змінився,  мене  розтоптав,
А  доля  мене  полишила,
І  та  Крижана  ні  при  чому  була,
Доріжки  отак  розійшлися.

Шкодую,  що  рвалась  і  тратила  час
На  те,  щоб  тебе  відшукати,
Красу  змарнувала  і  втратила  шарм,
По  долі  тепер  лиш  блукати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271605
дата поступления 23.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Galkka

А я була!

А  я  була  сніжинкою,  у  небі  я  літала
Пір’їнкою  грайливою  до  тебе  завітала,
А  я  гасала  з  вітром,  співала  все  пісень,
І  в  хмарках  запах  літа  вдихала  кожен  день!

Тягнула  я  веселку  за  нитки  звисока,
І  ластівки  веселі  катали  вниз  з  моста,
Із  дощиком  пірнала,  по  озеру  пливла,
Тебе  поцілувала,  як  інеєм  була.

Розтало  моє  серце,  крижинки  попливли,
Я  поселилась  в  морі,  катала  кораблі,
Із  місяцем  гойдалась,  ліпила  нові  зорі,
Щоб  бачив  ти  сузір’я,  що  я  сплела  в  любові.

Я  прокидалась  з  пташками,  вмивалась  я  росою,
Вночі  я  оберталася  крилатою  совою,
Летіла  через  хащі,  живилась  я  травою,
І  ввечері  із  зорями  я    марила  тобою.

Я  ангелів  просила,  щоб  поруч  все  були,
Вони  мені  щасливо  крила  одягли,
Рушник  я  вишиваю  із  золотих  ниток,
Тебе  охороняю,  хай  з  нами  буде  Бог!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271738
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Galkka

Чи можна забути той ЕКСТАЗ!

Дотиком  ніжним  по  губкам  провів,
У  очі  мені  зазирнув,
До  сказу  бажання  в  мені  розбудив,
У  ласки  одразу  пірнув.

Я  чую  твій  подих,  що  тіло  скував,
Неначе  здавив  десь  удав,
Чи  ніжно  тримав,  чи  брутальним  бував,
Екстаз  ти  завжди  дарував.

Неначе  в  кайдани  мене  ти  зловив,
Від  тебе  не  можу  піти,
Щоразу  благаю,  прошу  -  доторкнись,
Без  тебе  не  можу  цвісти.

Стікають  краплинки  шаленого  щастя,
І  тіло  торкнулось  твого,
Тримаю  міцніше  я  твої  зап’ястя,
І  знову  скажу  я:  «Ого!»…

На  вушко  просив:  «Кохай,  скільки  зможеш»
За  хмарами  десь  я  була,
Та  кинув  мене  у  хвилину  негожу,
Я  серце  тобі  віддала.

І  тіло  сумує,  душа  так  кричить,
Благає  екстаз  повернути,
Уся  моя  сутність  без  тебе  скрипить,
Як  міг  ти  таке  позабути?

Зустрілись  на  дворі,  ти  очі  відвів,
Неначе  вже  ми  не  знайомі,
Неначе  не  ти  до  шаленства  довів,
Душею  ми  були  вже  голі.

Як  можна  забути  оті  простирадла:
Від  пристрасті  мокрі  були,
Пройшлися  ми  поруч,  ятрила  та  рана,
Та  ми  уже  зовсім  чужі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271740
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


hronik

Коли вірші мовчать

Страшні  слова,  коли  вони  мовчать,  
Коли  вони  зненацька  причаїлись,
Коли  не  знаєш,  з  чого  їх  почать,
Бо  всі  слова  уже  були  чиїмись...
Ліна  Костенко

Біда,  коли  вірші  в  тобі  мовчать,
Біда,  коли  вони  у  серці  причаїлись,
Лиш  сльози  в  дикості  своїй  кричать  -
Душа  німа,  а  серце  у  висоти  лине.

Невже  так  важко  вимовить  слівце,
Невже  це  серце  швидко  заскорузло?..
Життя  у  далечі  байдужості  несе
Та  все  у  інше  повертає  русло.

Біда,  коли  збагачуєш  життя  -
Багатство  знищить  може  ненароком,
А  ти  ідеш,  вбиваючи  дитя
І  не  засвоюєш  чужі  уроки...

Біда,  коли  вірші  в  тобі  мовчать,
Біда,  коли  вони  у  серці  причаїлись,
Лиш  сльози  в  дикості  своїй  кричать  -
Душа  німа,  а  серце  у  висоти  лине.

24.07.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271742
дата поступления 24.07.2011
дата закладки 25.07.2011


Василь Кузан

Я хочу тебе

Я  хочу  тебе  
Обіймати  руками  бажання,  
Багаттям  мінливого  слова  
Вкладати  щодня  на  престол.  


Я  хочу  тебе  
Цілувати  губами  пожежі,  
Щоб  лід  твого  серця  розтанув,  
Щоб  крига  не  вбила  мене.  


Я  хочу  тебе  
По  хвилі  втрачати  до  смерті,  
Бо  вірність  на  вічність  не  схожа,  
Бо  кажуть:  любов  –  це  полон.  


Я  хочу  тебе  
Прогнати,  мов  пташку  із  клітки,  
Бо  знаю  –  повернешся  знову.  
Та  клітка  тримає  мене.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271518
дата поступления 22.07.2011
дата закладки 22.07.2011


Galkka

Рубець на серці

Дороги  заплелись,  заплутались  мрії,
А  я  на  розвилці  стою,
Ні  кроку  управо,  ні  кроку  у  ліво,
Без  тебе  я  вже    не  зроблю.

Покрились  туманом  старенькі  стежинки,
А  нових  ніяк  не  знайду,
Завіяне  снігом  щасливе  майбутнє,
В  болоті,  здається,  тону.

Порвалися  струнки  вже  в  мого  серденька,
Розламаний  старий  смичок,
Не  знайдеться  майстер,  нема  інструмента,
Попалась  душа  у  сачок.

Я  хочу  десь  спогад  про  себе  лишити,
На  серці  маленький  рубець,
Щоб  міг  ти  про  мене  у  думці  згрішити,
Згадати,  який  ти  гравець.

Щоб  міг  ти  колись  у  кріселку  теплім
Вернутись  до  мене  в  думках,
Згадати  всі  ночі,  яскраві  і  теплі
І  ніжність  мою  у  руках.

Була  ж  я  ласкавою,  неначе  та  киця,
Хотілося  стати,  як  вамп,
І  пристрасті  море,  неначе  в  криниці,
На  мені  поставив  ти  штамп.

Вже  плаче  зі  мною,  поранене  небо,
І  краплями  б’є  по  вікні,
У  мріях  вертайся,  заходь  ти  до  мене,
Себе  подарую  тобі!!

Я  хочу,  щоб  пам'ять  мене  воскресила,
Мене  щоб  шукав  у  жінках,
І  ти  зрозумів,  що  я  ніжно  любила,
І  в  ліжку  без  мене  вже  крах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271471
дата поступления 22.07.2011
дата закладки 22.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.07.2011


Poetka

…найбільша самотність…

«…адже  самотність  не  в  тім,  що  ти  не  отримуєш  пошту,  а  в  тім,
що  ти  і  сам  нікому  не  пишеш…»
             С.Жадан
____________________________________________________
...  найбільша  самотність  це  коли  на  одинці  слухаєш  дощ
лежачи  на  канапі  закутавшись  в  теплий  плед…
коли  переповнена  пошта…пише  ж    ще  «хтось»
натягуючи  усмішки  мов  арбалет
ти  так  стомився  писати  енний  куплет…
залишати  по  ньому  порожні  чашки  від  сну…
гармидер  у  пам»яті  та  депресивні  подробиці  жовтня
викликають  застуду  гостру  респіраторну  й  нудну
і  тишу  що  завше  сіра  й  монотонна
якої  так  багато  неначе  піску…
найбільша  самотність  завжди  неповторна
із  присмаком  ванільно-пріснуватого  «люблю»…
і  нота  проскакує  між  слів  чомусь  часто  мінорна…
прикладаєш  до  вуха  мушлю  і  чуєш  музику  дощу
її  передавали  у  прогнозах  на  сьогодні…
найбільша  самотність  завжди  виринає  на  зовні…
проходить  дощ  не  залишаючи  й  сліду…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267462
дата поступления 28.06.2011
дата закладки 21.07.2011


Galkka

Пегас

Я  йшла  спокійно  своєю  дорогою,
Аж  раптом  спинилась..  ну  щось  тут  не  так:
Лежав  там  поранений  кінь  із  тривогою,
Прийшла  я  до  нього,  аж  біль  на  устах.

Очі  наповнені  страхом,  жахіттям,
Кров  так  текла  із  боків,
Закиданий  весь  він  старим  лахміттям,
Не  мало  він  мав  ворогів.

Вже  очі  скляні,  затерта  вся  грива,
Підкови  розбиті  ущент,
Болотом  замазано  тіло  красиве,
До  сліз  пробиває  момент.

А  люди  кричать  –  добий,  не  тримай,
Так  страшно  звучать  їх  слова,
Як  станеться  так,  нехай  сам  летить  в  рай,
Та  вам  я  його  не  віддам.

В  долонях  я  воду  з  ріки  принесу,
І  всього  тебе  я  омию,
Попий  ти  красунчик,  я  дам  ще  вівсу,
Ти  краще  тримай  вже  надію.

Я  тихо  казала  ласкаві  слова,
Я  знаю,  що  ти  мене  чув,
Зітру  усю  біль,  що  дало  життя,
Щоб  ти  про  нещастя  забув.

І  сталося  диво,  на  ноги  ти  встав,
Все  тіло  твоє  зажило,
Так  ти  мій  красунчик,  могутній  Пегас,
Випробування  моє  було.

Ти  крила  свої  розпустив  так  ігриво,
Бажання  одне  мені  дав,
А  я  так  до  тебе  наївно  просилась
Мене  ти  з  собою  забрав.

Летіли  на  крилах,  все  вище  за  хмари
За  гриву  тебе  я  держу!
Сузір’ям  у  небі  мене  ти  побачиш,
Закоханих  я  бережу!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271267
дата поступления 21.07.2011
дата закладки 21.07.2011


Galkka

Чи можна…. крок до спокуси!

Іду  я  стежинкою  свого  життя,
Сховаюся  вся  у  тумані,
Не  чути  людей,  немає  буття,
Існую  неначе  в  омані.

Так  тихо  й  спокійно,  завмерло  усе,
Неначе  ніколи  й  не  було,
Сідаю  край  неба,  а  землю  трясе,
І  доля  про  мене  забула.

Чому  так  самотньо,  коли  є  сім’я,
Неначе  один  серед  поля,
Не  можу  знайти  себе,  любий,  де  я?
Вмираю  я  тихо  від  болю.

Невже  можна  плакать,  коли  на  устах
Усмішка  ясно  сіяє,
Невже  можна  в’януть,  коли  у  садах
П’янко    так  вишня  буяє.

Чи  можна  лишити  у  серці  минуле,  
Коли  є  ти  уже  поруч?
Чи  можна  кохати  все  те,  що  забулось,
А  хочеться  йди  десь  ліворуч.

Чи  можна  купити  кохання  на  ніч,  
Пропасти  у  пристрасті  твоїй,
Натішити  душу  і  тіло  налить
При  тому  не  вразити  Бога?

Сиджу  в  самоті,  люблю  тиху  ніч,
Там  можна  побути  собою,
Пробачте  за  муки,  ви  рідні  мої,
Вернусь  до  вас  я  з  душою!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271256
дата поступления 21.07.2011
дата закладки 21.07.2011


Більше ніж друг

Вальс (Раз, два, три, чотири…)

Раз,  два,  три,  чотири…

Я  відчуваю  як  ми  стаємо  ближчими
Можливо  домовички  допомагають  у  цьому:
Вони  пішли  в  театр,  нас  залишили  
Повернуться  пізно,  нам  це  знайоме…)  

Це  не  тільки  танець,  це  логічний  обряд
Немає  подарунку,  а  щось  хочеться  подарувати
Тьма  йде  до  неба,  світло  поринає  в  такт
Я  поволі  відчуваю,  як  я  вчуся  танцювати…

Раз,  два,  три,  чотири…

На  мить  дім  перетворюється  в  замок
А  ми  з  тобою  не  перших  запрошених
всі  залишаються  егоїстами,  їм  чогось  мало
А  мені  цікаво  з  тобою  «топтатися  підошвами»…

А  нас  насолода  –  виглядати  щось  в  очах
Ти  знаєш,  що  нам  обом  це  до  вподоби
Там  радість,  яка  не  піддається  грошам,
Там  сила  якій  не  потрібні  нагороди…

Раз,  два,  три  чотири…

Все  закінчується  і  починаються  співи
П’яний  голос  «вичавлюється»  з  –під  горла  
Гості  згадують  про  свою  сміливість
А  я  «легко»  згадав  твою  посмішку  щойно…

Тобі  здається  що  це  лише  побічності…
Ми  радіємо  любові,  наче  малі  діти…
Наче  час  побачив  цей  танець  ввічливості
Він  змушує  нас  вкотре  щось  повторити…

Раз,  два,  три,  чотири
Раз,  два,  три,  чотири…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269656
дата поступления 11.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Інна Серьогіна

Коли поранена душа дитини

Ніщо  не  має  значення  у  світі,
Думки  дурманять,  мов  заклятий  хміль,
Шалено  в  скронях  стукає  щомиті:
Твоя  дитина  відчуває  біль!

Душа  її  розірвана  на  шмаття,
А  серденько…  О,  лишенько  моє!
Мов  із  глибин  віків  встає  прокляття
Й    дійти  промінцю  щастя  не  дає.

Все  незрівнянне  з  гіркотою  болю,
Який  твою  дитину  полонив.
Вдихнути  маєш  в  неї  силу  й  волю,
Аби  хоч  трішки  біль  той  відступив

Ніщо  не  має  значення  потому,
Лиш  прагнеш  встати  на  шляху  біди,
Марнуєш  ніч,  не  відчуваєш  втому,
І  відчайдушно  молишся  завжди:

«О,  Пресвятая  Діво!  Матір  Божа!
Не  дай  зневіру  пташечці  моїй,
Не  буде  доля  із  моєю  схожа,
Дай  щастя  і  кохання  силу  їй»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270542
дата поступления 16.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Інна Серьогіна

Ты стал чужим

Что  ты  творишь,  родной,  скажи?
Чего  ты  трусишь,  врешь,  не  каясь?
Устала!  Хватит  жить  во  лжи,
Страдая,  мучаясь  и  маясь!

Насильно,  как  известно  всем,
Не  будешь  мил,  как  ни  старайся.
Меня  не  любишь  ведь  совсем  –  
Признайся  хоть  себе.  Признайся.

Признайся  –  все  ушло,  как  дым,
Как  летний  дождь  в  сухую  землю.
Иль  это  Бес  в  ребро  седым?..
Не  понимаю!  Не  приемлю!

Ты    стал  чужим,  холодным  стал,
Далеким  –      мне  не  дотянуться.
Ответь,  любимый,    не  устал?
Не  хочешь  ли  домой  вернуться?

Совсем  вернуться,  навсегда.
Душой  и  телом  воротиться.
Еще  надеюсь  иногда…
Попробуй  хоть  во  сне  присниться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262188
дата поступления 28.05.2011
дата закладки 20.07.2011


Інна Серьогіна

Мамо, забери мене до себе

Мамо,  забери  мене  до  себе!  
(Плакало  дівчатко  синьооке)
Мамочко,  рідненька,  виглянь  з  неба,
Де  ти  є?    Воно  таке  широке!

Може  на  отій  сумній  хмаринці,
Що,  мов  пташка,  крила  опустила?
Повернись,  сумую  наодинці,
Брат  казав,  до  зірки  полетіла.

Де  та  зірка?  Я    на  неї  хочу!
Я  слухняна,  мамо,  відзовися!
З  сумом  зорі    відвертали  очі,
А  по  личку  градинки  лилися.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265661
дата поступления 17.06.2011
дата закладки 20.07.2011


Dre@mer

Кот Ося. (стих для детей)

Мой  веселый  рыжый  кот,
Доставляет  нам  хлопот,
Хитро  ухмыляется
Просто  дурью  мается:
То  проверит  вдруг  окно,
Не  открыто  ли  оно?
То  подняв  с  когтями  лапу
Нападает  вдруг  на  папу.
То  грызет  мои  тетрадки,
То  несется  без  оглядки,
На  столе  посуду  бьет,
Вот  проказник  этот  кот!
Ничего  он  не  боится,
Видно,  этим  и  гордится.
Но  поверьте,  иногда,
С  ним  случается  беда.
Вдруг  он  прячется  под  кресло,
Хоть  ему  там  очень  тесно,
И  сидит  дрожа  от  страха,
Рыжий-пыжий  бедолага!
Это,  я  скажу  вам  прямо-
Пылесос  включает  мама.
Понимаете  теперь,
Кто  же  самый  страшный  зверь?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249040
дата поступления 23.03.2011
дата закладки 20.07.2011


kulbabka

Художник і Адель

Холодний  ранок.Дощ.Марсель.
І  проза  вуличок  порожніх.
Вона-довершена  Адель,
А  він-невизнаний  художник.

Малює  вдумливо  портрет,
Вдивляючись  у  неї  пильно,
І  ловить  жадібно  мольберт
Його  мазків  тони  пастельні.

Зринають  контури  чіткі
І  тіла  ніжна  порцеляна...
Були  невпевнені  мазки,
Ну  а  тепер-чуттєва  панна!..

Тендітні  плечі,ніжний  стан...
Яка  там  проза?Це  вже  рими!
А  погляд?Погляд-він  десь  там...
Нехай  він  буде  невловимий...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270960
дата поступления 19.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Galkka

Єдинороги

Золотими  нитками  зашию  свою  долю,
І  латками  магічними  закрию  свої  скроні,
Невидимою  сіткою  я  волю  поверну,
І  променями  сонечка  я  серце  оживлю.

Коли  була  малесенька,  то  казкою  жила,
Такі  маленькі  коники  у  серці  берегла,
Спинки  кольорові,  зелені  добрі  очі,
Мої  єдинороги  приходили  щоночі.

У  бульбашках  я  мильних  їх  бачила  завжди,
Красиві  їхні  гриви  і  пишнії  хвости,
Ми  в  райдугу  пірнали,  по  хмарочках  пливли,
В  постійній  щирій  радості  стрибали  у  квітки.

Де  ж  тепер,  ви  рідні  мої,  коники  мої?
Без  вас  весь  світ  не  кольоровий,  тону  я  у  журбі,
Прийдіть  і  біль  нещасний  мій  у  посмішці  втопіть,
Малюю  вас  я  на  мольберті,  прошу  тепер  –  прийдіть!

Дзвіночками  веселими  ніжки  цокотять,
Летять  мої  метелики  і  ріжками  бринять,
Відпущу  журбу  чорную  на  вільні  ті  степи,
Мене  єдинороженьки  до  щастя  понесли!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271065
дата поступления 20.07.2011
дата закладки 20.07.2011


MC_Yorick

Сповідь

Теплим  вітром...  торкаючись  вуст
Мов  пір'їнка  лоскочучи  шию  
Ніжно...  ніжно...  немов  на  яву
Я  до  тебе  торкнуся  у  мріях

Ясним  місяцем  серед  ночі
Крізь  хмарини  усі  і  тумани
Я  тобі  подивлюся  в  очі
І  світанком  вітатимусь  рано

Шоколадом  гарячим  в  чашці
Поцілую...  зігрію,  розбещу
Ти  мій  гріх...  і  спокуса  найтяжча  
Не  стрічав  я  гарніших  тебе  ще

Мрії  всі  заплелись  у  рядки
Руки  мене  не  слухають...  пишуть...
Без  табу  -  на  листок  всі  думки
Все  одно  всі  про  тебе  лише

Крізь  твій  подих  запахом  квітів
Проберусь  у  твою  я  свідомість
Стану  самим  щасливим  на  світі
Якщо  ти  посміхнешся  натомість

І  мов  перша  краплина  дощу
У  волоссі  твоїм  заблукаю
Погляд  злОвлю  і  не  відпущу
З  мрій  своїх...  заборонено...  каюсь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264477
дата поступления 11.06.2011
дата закладки 19.07.2011


hronik

Її краса

Волосся  кучеряве  дівчини  в  дощі
Таке  божественне,  таке  прекрасне.
Я  заздрю  вітру  до  ненависти  завжди  -
Він  може  те,  чого  не  кожен  може.

Така  красива  і  невинна  водночас,
Заразом  змучена  проїздом  у  маршрутці
І  інколи  час  зближує  у  доторку  не  нас
У  цій  бляшаній  ненаситній  душогубці.

Таки  чудова.  Щирість  у  очах
Мов  з  джерела  потужно  струменіє.
Я  хочу,  щоб  цей  погляд  не  зачах  -
При  ньому  серце  в  насолоді  мліє.

11.07.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269847
дата поступления 12.07.2011
дата закладки 19.07.2011


Михайло Плосковітов

Сентиментальність ….

Гульвіса-дощ.  Із    хмари.  Без    адреси.  
На  нитках  краплі  звісились  живі.
У  ці  часи  гламурного  прогресу  –  
позаздрив  я      нескошеній  траві.

Липневий  дощ  вже  не  знімає  стресу,
сентиментальність  кине  якорі,
а  за  вікном  гойдаються  берези
і  миють  ступні  в  замшевій  корі.

Життя  зашите,  наче  вікна  в  пластик,
а  час  підступно  викрадає…щось.
Позаздрю  я  ще  й    горобцям  криластим,
бо  ж  лебедів  у  місті  не  знайшлось.

Мов  повростАли  парасолі  в  плечі,
калюжі  гонять  бульбашок  юрбу.
Дощ  до  вподоби  лиш  мені  й  малечі:
малечі  –  в  радість,  а  мені  –  в  журбу.

Я  від  дощу  роблюся  нетверезий.  
хлюпкий  асфальт,  мов  змокла  сивина
Все  миють  й  миють  ступні  дві  берези.
Сентиментальність…в  спогади  лягла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
дата поступления 18.07.2011
дата закладки 19.07.2011


Galkka

Промова до Бога!

Господи  Щирий,  Єдиний,  
Дитинку  мою,я  прошу,  бережи!
Тебе  я  благаю,  Всесильний,
Здоров’я  Ти  їй  міцне  принеси.
Нехай  моя  крихітка  мила,
У  світі  щасливо  в  любові  живе,
Нехай  усі  добрії  мрії
У  майбутньому  щиро  в  труді  досягне.
Прошу  Тебе,  Всемогутній,
На  мені  спинити  тяжкії  гріхи,
Щоб  кару  нещасну  небесну,
За  мене  не  несли  ті  плечі  малі.
Для  тебе  я  хочу,  О,  Боже,
Щоб  донечка  справжньою  у  світі  росла,
Подай  же  мені  тії  сили,
Щоб  в  світі  творила  хороші  діла.
Красу  я  також  ще  прошу,
Трояндою  в  ній  нехай  проростає,
Не  хочу,  щоб  була    лиш  зовні,
Душевно  нехай  вона  розквітає
І  мудрості  дай  тій  дитині,  
Щоб  знала  навіщо  у  світі  живе,
Пристав  ти  їй  Берегиню,
Щоб  завжди  добро  огортало  Твоє!
Прошу  Тебе,  ще,  Всевишній,  
Щоб  тільки  дитинка  щаслива  була,
Про  захист  Тебе  я  благаю,
І  вдячна  Творцю,  що  дитинка  дана!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270903
дата поступления 19.07.2011
дата закладки 19.07.2011


ginfix

Я сам себя достал - стихами.

Я  сам  себя  достал  -  стихами.
Писать  все  время,  о  любви.
Мне  так  хотелось  бы  ночами,
Мечтать,  не  о  твоей  любви!

Устал  от  писем,  ожидания,
От  разных  "встреч"  с  значком  он-лайн.
И  от  мечты,  чтоб  вмести  быть,
Устал,  тебя  я  так  любить...

Мне  так  хотелось  отпустить,
И  все  же  я  не  смог  забыть.
Не  смог,  так  быстро  разлюбить.
И  до  сих  пор  душа  болит...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237075
дата поступления 26.01.2011
дата закладки 16.07.2011


Просто Тетяночка

Ваш абонент…

"Ваш  абонент  дзвінку  цьому  не  радий"-
Приємний  тон  байдуже  відповість...
І  втратить  день  всі  сонячні  принади  :
В  його  житті  непрошений  ти  гість...

У  час,  коли  хвилюючі  зізнання
Замінено  скупими  есемес,
Душа  так  само  рветься  до  кохання
Із  павутин  онлайнів  і  мереж.

І  байдуже,  що  погляд  крізь  екрани,
В  наборі  цифр  зв'язок  -  і  це  дарма...
Стоїш  і  сумніви  болюче  ранять  :
Дзвонити?  Але  ж  приводу  нема.

Нервово  грієш  телефон  в  долонях,
От-от  натисне  тиша  на  курок...
А  раптом  в  відповідь  буде  холодне  
"Ваш  абонент  не  жде  на  ваш  дзвінок"?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270383
дата поступления 15.07.2011
дата закладки 15.07.2011


Блуждающий Ветер

"Семья"

Я  хочу,  чтобы  ты  подарила  мне  дочь,
С  улыбкой  твоей  и  твоими  глазами,
Опекать  и  лелеять  ее  день  и  ночь,
Наблюдать,  как  бежит  посекретничать  с  мамой.

И  смотреть,  как  родной  человечек  растет,
Становясь  на  тебя  как  две  капли  похожей,
Удивляться,  что  быстро  так  время  идет,
К  алтарю  подводить...  И  мурашки  по  коже...

Еще  сына  хочу  чтоб  ты  мне  родила,
Воспитать,  поделиться  всем  тем,  что  сам  знаю,
Чтоб  в  дальнейшем  сломить  его  жизнь  не  смогла,
И  идти  не  пришлось  по  опасному  краю.

Другом  быть  настоящим,  не  просто  "отцом",
И  надежной  опорой  всегда  оставаться,
Я  надеюсь,  запомнит  родительский  дом,
Когда  время  придет  отпустить  и  расстаться.

Союз  без  детей  семьей  сложно  назвать,
От  силы  простым  в  отношеньях  этапом.
Из  тебя  выйдет,  солнце,  отличная  мать!
А  я  обещаю  хорошим  быть  папой…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263654
дата поступления 06.06.2011
дата закладки 15.07.2011


Федор Фатум

може вільний?

Періще  дощь  вночі  по  листях.
Ліхтар  обличчя  заховав.
І  вітер  як  той  циган  свище,
мене  одного  обійма.

Вільний,  Боже?  Вільний?

Мов  божевільний.
Так  воно  і  є,
Біжу  на  поле
Там  шукає,
Дружина-смерть  яка  мене
Ненавидить  і  в  ту  же  мить  кохає

яскраві  жили  небо  розривають,
на  клаптики  які  на  мить
мені  розбите  скло  нагадують
Що  руки  мої  бороздить.

Бо  вільний  же!!!  Вільний,  Боже,  вільний

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199402
дата поступления 05.07.2010
дата закладки 15.07.2011


kulbabka

Пролітає озлобленим свистом…

Пролітає  озлобленим  свистом
Дикий  вітер  крізь  струп'я  гілок!..
Золотим-золотим  падолистом
Плаче  осінь  в  холодний  ставок.

І  під  вечір  застиглим  туманом
В  сиве  небо  чадить  жовтий  сад.
Мов  розтрощена  вщент  порцеляна-
Листопад,листопад,листопад

Замітає  холодну  бруківку,
Сипле  попіл  в  самотнє  вікно...
Хтось  фіксує  ці  миті  на  плівку,
Хтось-на  біле,мов  сніг,полотно.

Хтось  ховає  свій  жаль  на  папері,
В  нерозбірливо  злитих  рядках,
Залишивши  прочинені  двері
В  тихий  сад  в  жовтуватих  тонах,

Щоб  у  душу  з  пронизливим  свистом
Дикий  вітер  в'їдався,як  дим,
І  в  обличчя  мело  падолистом-
Золотим,золотим,золотим...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270329
дата поступления 15.07.2011
дата закладки 15.07.2011


НАТАЛЬКА

Собою…

Я  втрачаю  дар  слова  раптово
Від  тремтіння  під  тілом  гарячим...
І  не  схожі  ці  звуки  на  мову,
Що  вриваються  шлейфом  ледачим.

Загорілось...А  то  й,  затремтіло...
Від  знемоги  і  дикого  жару...
У  полоні...У  пристрасті  тіло...
Все  ж  приймає  солодку  покару.

Тут  зникають  і  межі,  й  кордони,
Захлинаюсь  шаленством  щомиті...
Моє  тіло  собою  наповни!
Ми  болем  кохання  всеціло  сповиті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235797
дата поступления 19.01.2011
дата закладки 14.07.2011


Наталка Кольоровісни

Випадково…

Заграй  на  серці  моїм  етюди.
Затисни  в  обіймах  міцно  у  танці.
Торкайся,  милий,  мене  усюди  –
Я  люблю  твої  допитливі  пальці.

Вустами  випий  мою  криницю.
Візьми  неквапливо,  ніжно  на  руки.
Вивчай,  як  хочеш,  мою  спідницю.
Мене  ж  зацікавить  ремінь  у  брюках.

...

А  далі  три  лиш  промовні  крапки
І  лінія  серця  в  вигляді  кола.
Який  шедевр    змалювали  раптом!
Хіба  ж  ми  навмисно?..    Ні,  випадково.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269066
дата поступления 07.07.2011
дата закладки 13.07.2011


Михайло Плосковітов

Скибочка…. (міська замальовка)

Мов  тернами  вкрита  дорога  життєва,  людська.
Сльоза  на  щоці  –  це  не  водиченька  тала.
Хіба  ж  обійдеш  ти,  дитину  маленьку,  зблизька,
Що  ручку  сонячним  зайчиком  простягала.

Усі    небайдужі  давали  у  жменьку,  на  хліб,
Та  нарікали  на  Долю,  і  на  державу,
теплом  усміхалося  сонце  між  храмів  й  колиб,
любов  даруючи  теплу,  ніжну  й  ласкаву  …

Швиденько  монети  збиралися  у  кулачок,
в  той  біль  очей  (без  натяку  святості    німба).
Бабуся  хрестилась  рукою  за  всіх  діточок,
Вкладаючи    у  долоньку  скибочку  хліба.

Та  скибочка  хліба  –  неначе  молитва  свята,
Як  усмішка  жита  й  пломеніюча  сила.
Долонька  світилась.  Дитина  з  очима  Христа
В  людей-перехожих  милостиню  просила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270083
дата поступления 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011


Дівчина_з_Іншого _життя

Неприступной

Вы  знаете  как  быть  неприступной
и  каждый  миг  улыбаться  вответ,  
немножечко  ласковой,  достаточно  грубой
и  да  не  сказать  и  нет
и  как  засыпать  каждой  ночью
боясь  пропасть  в  тишине
и  сердце  в  ларце,  душа  будто  в  клочья
нельзя  ошибится  нигде
а  томно  смотреть,  хорошо  одеваться
и  сильною,  и  сильною  быть
и  к  бою  идти,когда  хочется  сдаться
и  вдоль  по    течению  плыть...
и  еле  дыша,  зажав  рот  ладонью
все  слезы  в  себя  пропустить
а  ночью  рыдать  в  одиночистве  с  болью
и  слабость  в  бокале  топить
ты  сильная  сможешь,  вперед  за  победой
когда  сил  уж  нету  идти
и  к  финишу  только  лишь  первой
и  лишь  на  прощанье  "прости"
вы  знаете  как  быть  неприступной
с  душою  ребенка  внутри
хорошей  забавой,  изящною  куклой
когда  больше  нету  любви...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270034
дата поступления 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011


Михайло Плосковітов

Моїй Дочці…

«….в    очах    малого    ангела    -    одні    лиш    запитання,
бездонним    небом    навмання    пізнає    увесь    світ.»
                                                       (  О.Рикмас  та  Осіння  тінь)

                                         «Ти    є,    от    тільки    ще    в    животику»…  
                                                                                       (В  вікні  навпроти)    

Колись,  напевне,  в  мене  буде  дочка  -
Білявка  із  блакитними  очима.
І  я  від  щастя  не  знайду  куточка
й    заплачу  (хоч  не  плачуть  же  мужчини).

Вона  казати  стане  слово  «Тато»,
Підстрибувати  й  обіймати  шию.
А  я  всьому  навчу  її…  Багато.
І  теплий  світ  романтики  відкрию.

Вона  мене  чекатиме  з  роботи,
Гостинчики,  від  зайчика  з-під  клена.
Питатиме  тихенько:  -  Де  ти?  Де  ти?
І  пальчиком  сваритиме  на  мене.

Потягнуться  маленькі  рученята,
щоб  втому  дня  перетопити  в  ніжність…
Я  з  казкою  її  вкладав  би  спати,
щоб  в  пальчиках  затиснулася  Вічність…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269069
дата поступления 07.07.2011
дата закладки 13.07.2011


Михайло Плосковітов

Майбутньому Сину-соняху…

«Синочку,    зернятко    маленьке!»  
                                                                   (  Окрилена)

 «У    обіймах    батьківських    щодень    прокидалось    дитя,
     і    за    щиру    любов    дарувало    подяку    очима.»
                                                                                           (  Тарас  Слобода)
«Я    все    зроблю,    щоб    ти    не    знав    біди",
                                                           (Дід)
                                                                                           
                                           "Мій    любий    сину,    зоряний    світанку"....
                                           (Тамара  Шкіндер  (Серафима)


Мій  сину,  ти  зростатимеш  в  любові,
а  я  тобі  завжди  плече  підставлю,
і    мамині  таємні  колискові,
своїм  тремтінням  голосу  розбавлю.

Навчу  тебе  любити  Батьківщину,
безкрайність  неба  і  води  студеність.
Тараса  й  Лесю.  Мову  солов’їну,
і  даль  зірок,  і  серця  незбагненність.

Для  тебе,  сину,  покажу  початок
весни,  трави  і  марева  на  сході,
і  навіть  те,  де  хочеться  кричати,
бо  совість,  сину,  вже  давно  не  в  моді.

Мій  любий  сину.  Все  у  тебе  буде:
і  щирість  в  серці,  і  тепло  в  долонях.
Дай  Боже,  тобі  вирости  між  люди
То  й  в  тебе  буде  син,  неначе  сонях…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269070
дата поступления 07.07.2011
дата закладки 13.07.2011


dabster

Я зустріну тебе

Я  зустріну  тебе  випадково,
В  той  момент,  коли  квола  душа,
Відчайдушно  кричатиме  знову,
Що  самотні  у  Бога  грішать.

Світла  теплий  промінчик  зігріє,
Щирий  сміх,  що  несе  край  журбі,
Ніжність,  ласку  і  втілені  мрії,
Божу  Iскру  знайду  у  тобі!

Нам  дано  бути  разом,  я  знаю!
В  цьому  задум  таємний  Творця.
Без  цвітіння  весни  не  буває,
Без  любові  не  квітнуть  серцям.

Я  шукаю,  біжу,  озираюсь,
Поміж  справ  пам’ятаю  одне:
За  минуле  ні  в  чому  не  каюсь.    
Світла  доле,  поміть  і  мене!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245915
дата поступления 09.03.2011
дата закладки 11.07.2011


MC_Yorick

Кохайся Сонце

Я  долонею  вогнику  свічки  торкнуся  -  пече
Ледь  помітно  лоскоче  долоню  мою  вогонь
І  поправлю  волосся,  що  впало  тобі  на  плече
З  поцілунків  почну  захоплення  тіла  твого

Вкушу  шию  ледь-ледь,  язик  полоскоче  за  вушком
Відчую  тремтіння,  мов  вітру  літнього  подих
Поцілунками  вкрию  навколо  грудей  я  смужку
Ти  будеш  боротись  з  бажанням  своїм  на  подив

Загляне  у  вікно  твоє  знов  безсоромний  місяць
Спокуса  подвоїться  мабуть  при  його  світлі
І  на  тілі  не  лишиться  без  поцілунку  місця
Ще  секунда  й  моя  ти,  вже  починаю  відлік

Видих-вдих,  затремтиш,  твої  нігті  ввіп,ються  в  спину
Руки  в  волоссі  моєму  шукають  рятунок
Взяла  у  полон,  і  війну  цю  ніщо  вже  не  спинить
Кохайся  Сонце,  я  виставлю  зранку  рахунок

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266323
дата поступления 21.06.2011
дата закладки 11.07.2011


MC_Yorick

Сонце

За  вікном  знов  плакав  дощем  темносірий  ранок
Він  не  стримував  сліз,  не  приховував  більше  емоцій
А  у  мене  було  своє  особисте  сонце
Хай  воно  й  десь  далеко,  та  близько  по  той  бік  екрану

І  без  слів  про  любов,  без  гри  і  навіть  без  гриму
Воно  дійсно  дарує  так  часто  бажані  промені
Каже  правду  в  очі  яку  не  скаже  ніхто  мені
І  лягає  в  рядки  моїх  віршів  дивною  римою

Не  питає  чому,  все  розуміє  з  півслова
Просто  поруч  тоді,  коли  більше  усього  потрібно
Навіть  злива  в  ту  мить  стає  просто  дощиком  дрібним  
А  за  мить  уже  промені  сяють  навколо  знову

І  не  варто  питати  про  кого  це  я,  хто  це
Варто  вірити  в  те,  що  і  вам  в  подарунок  від  долі
Саме  в  мить  коли  все  зафарбовано  в  темний  колір
Шлях  освітить  таке  ж  променисте  і  тепле  сонце

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269501
дата поступления 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


hronik

Ореол загадковості

Вона  плете  навколо  загадковість
І  пише  вірші  про  свої  думки
Ці  очі  щирі,  дикі  і  казкові  -
Готові  діяти  у  кожну  мить.

Її  приваблюють  пригоди  і  відвертівсть.
Вона  живе  у  вирі  хуртовин,
Хай  в  драйві  пронесуться  дні  уперті,
Мільйони  байтів  не  зупинять  плин!

Мільярди  знаків,  тисячні  години
Плетуть  уперто  ореоли  навкруги
Лише  б  прорватись  дико  на  хвилину,
Щоб  шал  зірвати  з  електричної  дуги.

09.07.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269371
дата поступления 09.07.2011
дата закладки 09.07.2011


hronik

Vox Leopolis*

Це  місто  кличе,  манить  без  оглядки,
Шукає  спосіб  спокусить  тебе,
Виходиш  зранку  на  автобусну  зарядку,
Щоб  м'язи  розім'яти  об  чужий  хребет.

Безлюдно...  Тиша...  Восьму  б'є  годинник
І  Ратуша  в  безрушності  собі  стоїть
Та  пильний  мер  чекає  звідкись  звістки,
Щоб  заспокоїтись  хоча  б  на  мить.

Б'є  звучно  восьму...  Зранку  свіжо,  чисто,
Життя  у  ретардації  собі  спішить,
Тріпоче  на  деревах  зелень  листя,
Вражає  спокоєм  своїм  блакить...

07.07.2011  року      Львів

*(lat)  Голос  Львова

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269118
дата поступления 07.07.2011
дата закладки 07.07.2011


Смежный человек

Откровенность

Ты  пишешь  ему  стихи
О  том,  что  сказать  не  хочешь:
Что  реки  твои  сухи;
Что  дни  превратились  в  ночи;

Светильник  давно  погас;
И  больше  не  пахнут  розы;
И  больно  от  праздных  фраз;
И  в  сердце  твоём  занозы...

Мужчины  -  народ  прямой
И  им  невдомёк  намёки.
Скрываясь  в  себе  самой,  
Ты  тратишь  впустую  строки.

Страшась  ему  дать  ответ,
Ты  медленно  тонешь  в  фальши.
Скажи  ему  просто:  "Нет,
Иди-ка  ты,  друг,  подальше!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268898
дата поступления 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Marko

Я навчусь

Я  навіки  забув.  Загубився,  замарив,  пропав.
Ти,  на  щастя,  не  та,  з  ким  вдалося  б  життя  розділити.
Струни  серця  мого  заглушила  щасливих  октав,
А  я  хочу  тепер  без  оцього  навчитися  жити.

Я  навіки  пішов,  щоб  почати  нове  і  єдине,
Народитися  знов,  розцвісти,  загорітись,  а  ти...
Не  ставай  на  шляху,  до  повернень  не  клич  безупину,
Я  навчився  стоять,  я  навчусь  бездоганно  іти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259736
дата поступления 15.05.2011
дата закладки 06.07.2011


Marko

Безмежна необережність

Вона  була,  як  сон  чудна,
Але  й  проста,  жива,  натхненна.
Було  подумав:  "То  весна"...
Було  подумав  надаремно...

Вона  була,  як  ніч  -  німа,
Як  ціла  ніч  -  така  безмежна.
Ми  з  нею  завше  віч-на-віч
Були  такі  необережні...


                                       Ти  була  ніжна  і  свята.
                                       Незвична,  вічна  і  бентежна.
                                       Забракло  слів,  немов  вина,
                                       Як  я  любив  тебе  безмежно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268584
дата поступления 04.07.2011
дата закладки 06.07.2011


jaryj

Принади зимового Львова

Туман  накинувсь  на  червоні  ліхтарі,
Помалу  тоне  той  проспект  Свободи  мимоволі
І  Ринок  мов  на  триста  років  постарів,
А  сакури  й  каштани  миються  поволі.

Й  бредеш  не  знаючи  собі  куди,
Молочна  піна  навкруги  простерлась  -  
Попробуй  ту  зупиночку  свою  знайди
Та  знов  додому  у  маршрутках  пертись.

І  їдеш  у  Рясне.  Далеко  "шість"  і  "п'ять"
Мигають  в  тиші  мляво  ненароком,
Вже  видно  соннії  сніги  лежать  -  
Лиш  в  центрі  від  дощів  вони  розмились.

Заходиш  в  дім  і  дивишся  в  вікно,
Ніде  снігів  неначе  й  не  чіпали
І  стука  дощик  в  шибку  в  унісон,
А  їжа  стигне  від  рядків  помалу.

І  так  часи  зимові  ті  пройдуть,
Настане  час  нової  пори  року,
Свята  ці  рамаданом  десь  підуть...
Постаршаєш,  поступишся  десь  кроком.

Та  лиш  іти  не  озираючись  назад,
Шукати  шлях  до  нового  прозріння
Аж  поки  смерть  тебе  ця  не  зупинить  враз...
Ти  тільки  впевнено  у  майбуття  полинеш.

08.12.2010  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227470
дата поступления 09.12.2010
дата закладки 06.07.2011


jaryj

Різдвяна львівська феєрія

І  знову  все  у  Львові  замело,
Укрилось  білою  повсюди  пеленою,
Багато  цих  подій  у  місті  відбулось:
Ялиночку  привезли  з  Рудного  зимою.

І  встановили,  де  фонтан  собі  стоїть,
Примерзши  у  щоденності  зимівлі,
Де  Опери  величний  дах  над  нами  майорить,
Там,  де  Пасаж  торкається  старих  будівель.

Та  все  казково  й  тихо  гомонить,
Літають  ці  вітри  в  провулочках  тісненьких,
Лиш  Ратуша  в  казковості  своїй  горить,
Каток  з  хатинками  танцюють  помаленьку.

А  місто  кличе  Вас  в  казках  пройтись,
Скупатись  в  загадковості  старого  міста,
Над  рідним  "Я"  далеко  піднестись  -
Наш  Львів  так  само  зможе  відповісти.

09.12.2010  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227640
дата поступления 10.12.2010
дата закладки 06.07.2011


kulbabka

Ти вже не прийдеш

Ти  вже  не  прийдеш.Весни  не  буде,
В  снігах  потоне  жадана  мить...
Проллється  сонце  мені  на  груди
Солодким  медом...і  загірчить.

І  я  зайдуся  плачем  з  розпуки,
Ввібравши  трійло  жалів  нутром.
Ще  пам'ятають  вуста  і  руки
Твоїх  цілунків  п'янких  тавро!..

Сховає  серце  тендітний  спогад
У  комірчину(щоб  не  болів.)
Якби  ж  я  знала,яка  дорога
Переманила  із  моїх  снів

Тебе  у  весни,де  пахнуть  вишні,
У  літо  м'яти  і  споришів!..
Ти  вже  не  прийдеш.Та  прийдуть  інші-
Такі  байдужі,такі  чужі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268653
дата поступления 05.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Мила Машнова

Предатель

Я  смотрю  на  тебя.  "Предатель!",-
Так  и  хочется  крикнуть  в  лицо,
И  швырнуть  золотое  кольцо!
Тебе  будет  скандал  этот  кстати.

Что  ж,тебя  утешает  другая,
И  советы  по  жизни  даёт-
Интуиция,знаешь,не  врёт,
Да  и  в  целом-то  я  не  слепая.

Продолжай  с  нею  спать  втихомолку,
Я  не  стану  вам  даже  мешать,
Чтоб  тебя  привязать,удержать...
В  нашем  браке  ни  смысла,ни  толку!

Но  пока  я  ложусь  на  кровать,
И  противно  мне  то,что  ты  рядом,
Что  ты  смотришь  предательским  взглядом.
...Как  назло-мне  не  хочется  спать!!!

/24.03.2009г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268798
дата поступления 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Ігор Вовк

Колискова для коханої

Засинай,  засинай,  засинай...
У  повітрі  лови  ніжність  духів.
Відшукай  у  собі  захований  рай.
І  відчуй  мого  серця  схвильовані  стуки.

Засинай,  пий  тепло  моїх  рук.
Цілуватиму  сон  твого  тіла.
Не  тікай  у  світ  своїх  мук.
Підпали,  щоб  душа  коханням  горіла.

Засинай,  відшукай  самотні  зірки.
Роздягни  сміливі  сюжети.
Засинай,  мій  останній  ковток  води.
Засинай  моя  воля  і  мОї  багнети.

Засинай,  засинай,  засинай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268692
дата поступления 05.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Olechka

Колишня

Серед  літа  –  зимові  протяги,
а  я  досі  босОніж,  в  платті  лиш…
Далі  й  далі  відносять  потяги
сонця  блиск.  Чи  ж  ми  небо  втратили?
Чи  то  в  червні  морози  березня
й  мрія  бути  втомилась  лишньою?

...Я  не  була  твоя  «теперішня»,
а  вже  стала  тобі  колишньою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264222
дата поступления 10.06.2011
дата закладки 05.07.2011


Мила Машнова

Как убить эту грешную страсть?!

Я  вошла  в  твои  двери.  Вся  в  белом.
"Лучик  света",  как  ты  говоришь,
И,  дразня  тебя  собственным  телом,
Оборвала  рутинную  тишь.

Ты  поднялся.  Ключи  зазвенели...
Я  подумала:  "Всё,  как  всегда."
На  замок  были  заперты  двери
И  отключены  все  провода.

Поцелуй...  Полетели  одежды...
Руки  стали  блуждать  по  телам...
И  осколками  стали  надежды
Не  скучать  по  знакомым  губам.

Как  уйти?  Как  забыть  эти  встречи?
Как  убить  эту  грешную  страсть?!
Твои  плечи...  И  время  не  лечит.
Как  могла  я  так  глупо  попасть?!

Уходя,  я  всегда  возвращаюсь,
Возвращаясь,  мечтаю  уйти.
Без  тебя  я  живу  задыхаясь,
Ты  один  меня  можешь  спасти.

Только  ты  не  спасёшь.  (Я-то  знаю!)
Я  -  любовница,  а  не  жена.
Ну  зачем  я  тебя  раздеваю?!
Почему  лишь  тебе  я  верна?!

/2004г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268638
дата поступления 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011


Мила Машнова

Между нами…

Ты  -  женатый  крестовый  король,
Я  -  бубновая  юная  дама,
Между  нами  постель  да  любовь
Выпадает  с  колоды  упрямо.

Между  нами  свиданья  в  потёмках,
Разговоров  пожар  при  луне,
Ждёт  жена  твоя  снова  ребёнка,
Но  ты  грезишь  всегда  обо  мне.

Интересы,  измены,  надежды,
Утомлённые  страстью  сердца...
Между  нами  срыванья  одежды
И  борьба  за  экстаз  -  до  конца!

Между  нами  удары,  дороги,
Слёз  и  праздников  пьяный  угар.
Но  для  нас  ограничены  сроки  -
Мы  прощаемся  в  самый  разгар...

/2002-2003г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268637
дата поступления 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011


gribmund

Небо там, де тобі просторо

Неодмінно  дивитись  вгору,
Щоб  губитися  десь  внизу.
Небо  там,  де  тобі  просторо,
Де  тамують  вітри  грозу.
Де  набатом  пульсують  скроні
Відчуваючи  висоту.
Небо  -  там,  у  твоїй  долоні
Я  завжди  обирав  не  ту...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263623
дата поступления 06.06.2011
дата закладки 05.07.2011


gribmund

Серця твого безмежності

Бути  твоїми  руками,
                                               роками,
                                                     ріками,
Пестити  ніжно  зап'ястя  твої  стигмовані.
Ніч  застелити  шовками  і  оксамитами,
Дихати  киснем  тобою  електризованим.

Ніч  геометрій  і  дике  тремтіння  подихів,
Пальці  на  шкірі  карбують  послання  древності.
Ця  передмова  повільно,  та  зводить  з  розуму,  -
Я  поцілую  у  серця  твого  безмежності.

Щоб  від  пророцтв  не  тікати.
                                                       Чекати,
                                                                 вірити.
Ти  на  долонях  написана  вітром-фарбами.
Я  поцілую  у  душу  вустами  щирими,
Тільки  щоб  очі  твої  не  ставали  хмарними.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263727
дата поступления 07.06.2011
дата закладки 05.07.2011


Шалена помаранча Лорна

музика втомилась мене слухати

небо  розштовхало  пластмасові  стіни.
ми  розбились.
знову
                                     падаючи
                                                         кусочками
                                                                             скла
ти  тішився.  чому  ж  ні,  хіба  ми  не  на  шарнірах??
нова  вистава  у  серці.  танцюємо  вальс.
танцюємо,  бо  ми  того  варті.
живемо  бо  мусимо  жити.
кохаємо??
кого,  невже  сцену?
ні.  ми  не  можемо  кохати,  ми  ж  лише  уламки  скла.  а  колись  обіймали  одне  одного.  які  колись  перепліталися  крилами  склянного  янгола.
ми  ж  не  варті  сліз,  правда???
мені  незручно  лежати  отак,  окремо  від  тебе,  і  окремо  від  неба.
мені  неприємно  бачити  тебе  отак,  окремо,  розкромсаного  і  розбитого.
мені  не  боляче!!!  я  ж  лише  уламок  скла.
а  музиці  байдуже.
                   
                                         музика  змучилась

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252345
дата поступления 07.04.2011
дата закладки 05.07.2011


Влад Бугайчук

Колискова

Схилився  над  водою  вечір  -  
           завис,
торкнув  собою  жовті  плечі
           із  кіс,
що  сплетені  були  травою
           в  пітьмі,
ворушаться  дерева  срібні
           на  дні
ріки,  задивленої  в  небо...
           Дзвенить
сумна  мелодія  натхнення,
           мов  мідь.
Стікають  хмари  в  сірі  очі
           мої,  
і  вітер  млосно  так  шепоче:
           "Засни..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268145
дата поступления 02.07.2011
дата закладки 04.07.2011


Ігор Вовк

Змішали ми душі

Змішали  ми  душі,  склеїли  очі,
Зашили  у  груди  кохання  і  сонце.
Впали  в  життя  заліплені  скотчем,
Створивши  із  двох  єдине  лице.

З’єднали  тіла,  сплелись  у  обійми,
Заплутались  в  вузол  словами  у  мрії.
Прибили  ми  цвяхами  вірні  і  вільні,
Заливши  бензином  любов  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258838
дата поступления 10.05.2011
дата закладки 04.07.2011


Шалена помаранча Лорна

це збіса приємно отак закохатися

це  збіса  приємно  отак  закохатись,
і  тішитись  поїздом  в  небо.
зависнути,  вмерти,  і  знову  дістатись,
до  свого  найпершого  "треба".

коли  ти  так  хочеш  пошвидше  побачитись,
коли  розумієш  -  не  вийде
до  іншого  міста  шалено  добратись,
а  віриш  що  час  іще  прийде...

коли  ти  втрачаєш  останні  хвилини,
на  "цьом"  і  обійми  прощання,
а  хочеться  тут  просидіти  години
з  вокзалом  стрічати  світання.

коли  тебе  вдома  чекає  хтось  інший,  
а  ти  так  шаленно  не  хочеш,
бо  той  вже  далекий,  як  іній  торішній,
сама  собі  щастя  толочиш.

коли  розумієш,  що  це  мимольотом,
ми  ж  просто  з  тобою  прохожі...
і  тішитись  першим  й  останнім(?)  польотом.
прогнати  всі  думки  ворожі.

коли  від  дурману  ти  втратила  голову,
коли  вже  не  можеш  не  пити,
так  прикро  не  спати,  й  тікати  від  холоду
і  двох  одночасно  любити.́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268528
дата поступления 04.07.2011
дата закладки 04.07.2011


MC_Yorick

Дід Джей VG (ViniL Great або просто Вінігрет)

Діткі  любі
Заходьте  до  клюбу
Сьогодні  буде
Українська  ніч
Зав,язуй  шнурочки
Знімай  сорочки
Сідай  в  куточку
На  руки  мені

ПРИСПІВ:

Хей  Дід  Джей
Вмикай  Ві  Джи
Нехай  він  вже
Хвилює  серця
Ідуть  містами
Танці  без  тями
Живою  стане
Мелодія  ця

Не  знаю  звідки
Є  цьому  свідки
Дорослі  дітки
Говорять  про  ЦЕ
Танцюють  ніжки
До  неба  пішки
Лишилось  трішки
Триває  процес

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216532
дата поступления 17.10.2010
дата закладки 04.07.2011


Ерох2

Сонет 18

Безмежна  радiсть  огортає  
Та  душу  зцiлює  твою,
А  серце  зцiлене  –  спiває,
Спiває  про  любов  свою.

Хай  ранок,  день  i  вечiр  знову
Приносять  радiсть  на  вуста,
Усмiшка  прикрашає  мову,
Як  квiтка  –  лiтери    листа.

Немов  струмок  джерельний,  чистий
Бiжить  до  лiлiй  лiсових,
Щоб  напоїти  зранку  їх,
Так  поcпiшаю  я  до  мiста,

Щоб  знов  почути  голос  твiй  -
Двiнкий,  веселий,  чарiвний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268482
дата поступления 04.07.2011
дата закладки 04.07.2011


Той,що воює з вітряками

Tанець перської царівни

Бронзова  шкіра…  танець….
Немає  нічого  є  тільки  рух
Він  твій  постійний  твій  вічний  бранець
Він  весь  перетворений  в  слух
Є  тільки  пластика  тіла
І  хвилі  солодких  мук
Є  лише    руки-крила
Він  весь  перетворений  в  звук
Вона  танцює  босими  ногами  
Босими  ногами  на  гарячому  піску
Її  не  опишеш  звичними  словами
Цю  бурхливу  і  ніжну  ріку
Перська  царівна  танцює  танець  живота
Сонце  ніжно  цілує  її  плечі,
В  її  танці  відчувається    пристрасть  ніжність  висота
Поруч  з  нею  втрачають  сенс  буденні  і  звичні  речі
Перська  принцеса  танцює  свій  танець  
Вона  як  океан    у  ній  не  знайдеш  дна
А    він  її  постійний  вічний  бранець
Вже  зрозумів,що  програна  війна
Така  як  вона  нікому  не  належить  
В  ній  завжди  житиме  вітер  свободи  
Її  ніхто  ніколи  не  не  підкорить  не  обмежить  
А  він  ніколи  не  забуде  її  імені,її  очей  і  вроди!

26  червня  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267747
дата поступления 29.06.2011
дата закладки 04.07.2011


Той,що воює з вітряками

Варіація на східні теми part2

Твоє  тіло  кольору  бронзи  і  піску,
Витривале,  гнучке  як  лоза…
Твоє  тіло  кольору  бронзи  і  піску,
Чисте,ніжне,як  сльоза…  
Твої  очі  -  в  нічному  небі  дві  зорі,
Ти  маниш  мене  за  собою…
А  я  давно  уже  згорів,
Я  спалений  дотла  тобою…
Ти  прекрасна  і  неймовірна,
Дитя  гарячої  пустелі,
Ти  мов  жар-  гаряча  і  нестримна,
Дика  квітка  біля  підніжжя  скелі.
Ти  як  хвиля  ніжна…
Ніжна,  але  бунтівлива
Ти,як  вітер,незалежна,вільна,
Інколи  мінлива….
Твій  танець-колодязь  безкінечної  ніжності,
Він-  наче  шалений  ураган.
Танець  невичерпної  пристрасті,
Небезпечний  гострий  ятаган.
Рухи  стегон  вверх  і  вниз,
Хвилеподібні  рухи  живота…  
Рухи  стегон  вверх  і  вниз,
Я  розумію:ти  ще  досі  та...
…Ти  та,  якою  ти  була,
Світла  і  безкінечно  ніжна…
Ти  –  та,  якою  ти  була,
Прекрасна  і  водночас  грішна.
Ти  починаєш  свій  танець  повільно,
Поступово  пришвидшуєш  ритм,
Лише  в  танці  ти  відчуваєш  себе  вільно,
П*янка  і  невловима,як  дим.
                                                       6-7  березня  2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227767
дата поступления 10.12.2010
дата закладки 04.07.2011


Той,що воює з вітряками

З чорновиків (Недописане)

Він  сидів  у  своїй    кімнаті  за  мольбертом  нервово  накидуючи  контури  дівочої  постаті    на  незаймано-білому  листі...Олівець    в  правій  руці  юнака  дрібно  тремтів:хлопця  била  дрож...  не  від  невпевненості  -малювати  портрети  малознайомих  людей,було  для  нього  не  в  новинку....    вони  були  досить  вдалими(один  із  його  друзів  називав  його  картини,"живими",через  точність,чіткість  ліній  і  надзвачайну  правдоподібність),    але...  дівчина...  ця  дівчина,котра  сиділа  буквально  в  кількох  кроках  від  нього,  дивним  чином  позбавляла  його  можливості  не  лише  малювати  чи  говорити  а  навіть  думати....
 Він  сидів  і  стикав  зуби  від  люті  і  власного  безсилля  і  малював  той  клятий  портрет  смаглявої  красуні  з  мідно-золотистим  волоссям,яке  водоспадом  розтікалось  по  плечах  ,  карими  очима  і  родимкою  в  правому  кутику  вуст..
вона  була  одягнена  в  футболку  салатового  кольору  і  білу  спідничку  нижче  коліна....  на  босу  ногу    були  одягнені  легкі  сандалії  пісочного  відтінку...
Йому  несподівано  прийшла  в  голову  попсова  фраза  типу:р    BEATY  will  save  this  world...save...world…
"ТАК,так  краса  врятує  світ,або  просто  вб*є  його"-песимістично  оскалився    він  подумки....Боже,який  я  жалюгідний...
AND  WHAT  NOW?  КУДИ  МЕНІ  ТЕПЕР  ІТИ?А  ЧИ  ПОТРІБНО  КУДИСЬ  ІТИ  ВЗАГАЛІ?)
ВСЕ  ВАШ  ПОРТРЕТ  ГОТОВИЙ,-  КРІЗЬ  ЗУБИ  ПРОЦІДИВ  ХЛОПЕЦЬ…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265458
дата поступления 16.06.2011
дата закладки 04.07.2011


Ігор Вовк

Секс-Скайп

Монітор  горить  тобою,
Скайпом  подає  мені  сигнали,
Що  ти  вже  на  все  готова,
Що  без  мене  нудьгувала.

Бачить  камера  твій  погляд,
Ніжні  пестощі  й  пориви,
Перезбуджений  твій  подих    
І  солодкі  твої  зриви…

Ти  читаєш  мої  мрії  
Кожен  рух…  ми  божевільні…

Доторкнутися  б  до  тебе
Загорнуть  в  свої  обійми…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240262
дата поступления 11.02.2011
дата закладки 04.07.2011


Мила Машнова

Соблазн

Ты  вошел  в  меня  страстно,  но  нежно
И  по  телу  разлился  огонь,
Этот  миг  был  для  нас  неизбежным  -
Больше  не  было  сил  для  погонь.

Я  уже  не  смогла  от  соблазна
Удержаться  как  было  всегда,
И  в  экстазе,  крича  от  оргазма,
Я  тебе  всю  себя  отдала.

Я  тебе  отдалась,  задыхаясь,
От  желаний  и  бури  страстей,
И  порочной  любви  предаваясь,
Я  хотела  тебя  все  сильней.

Твою  силу  мужскую  вовеки
Не  забудет  горящее  тело  -
Поцелуи  и  ласки  навеки
Разожгли  его  слишком  умело.

/2001г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268369
дата поступления 03.07.2011
дата закладки 04.07.2011


hronik

Горю тобою

Горю  тобою,  пристрасно  кохаю,
Живу  тобою  і  твоїм  життям
І  ніби  знаю  -  начебто  не  знаю...
Розплистись  прагну  в  тобі  почуттям.

Та  далі  лину  в  водоспад  кохання,
Шукати  прихистку  в  твоїй  душі,
Єдиним  цілим  бути  у  єднанні,
Щоб  завжди  поцілунком  спопелять  сліди.

Щоб  гучно  в  унісон  серденька  грали
І  пісня  лилась  щиро  від  грудей,
Щоб  нас  природа  щиро  привітала  -
Понесла  далі  від  страшних  людей.

Кохаю,люба!  Вічно  і  невтомно
Слова  лунатимуть  із  моїх  уст.
Я  буду  щирим,  диким,  безсоромним,
Щоб  ти  щасливою  лишалася  -  клянусь!

27.06.2011  року      Сокаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267901
дата поступления 30.06.2011
дата закладки 04.07.2011


hronik

Веселковий бум

Стихія  і  неонний  сплеск  енергій,
Шалений  грім  роздався,  мов  орган,
Навпіл  роздерлось  небо  привілеїв:
Тут  сонце  сяє,  там  -  пречорний  пан.

Закохана  веселка  вийшла  подивитись
Чи  не  приїхав  лицар  на  стрункім  коні...
Нема...  Лиш  сонце  світить  білолице
Та  більш  нічого  не  побачила  в  вікні.

Ображена  сховалась  в  чорні  хмари,
Подув  лиш  вітер  вперто  в  лобове...
Ми  їдем  далі  не  включивши  фари  -
Коли  ж  негода  ця  нарешті  вже  пройде?

25.06.2011  року      Сокаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268083
дата поступления 01.07.2011
дата закладки 04.07.2011


Ігор Вовк

Танець душ…

Музика  ночі  у  такт  твого  серця  закутала  місто,
У  чорні  вуалі  вдягнула  кожен  сонний  будинок.
Руки  твої  на  плечах  сплелись  так  ніжно  і  тісно.
І  душі  танцюють  покинувши  тіло  під  зморений  рок.

Кружляють  над  ліжком,  падають  в  очі,  ховаються  в  тіні.
Від  подихів  наших  мліють,  живуть,  у  теплих  обіймах.
І  поки  ти  спиш  закутана  в  ніч  і  в  мОї  долоні,
Танцюючи  душі  малюють  любов  у  сонних  серцях.

Музика  ночі  у  так  твого  серця  закутала  місто…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253791
дата поступления 14.04.2011
дата закладки 04.07.2011


Ігор Вовк

Спека…

Шоколадом  у  спеку  танеш  спокусливо,
Розливаєш  по  тілу  солодкі  краплини.
Запалити  будинок  сьогодні  ми  мусимо,
І  спалити  у  ньому  нестримну  тварину.

Сонцем  просочена,  граєшся  попелом.
Засмаглою  шкірою  зваблюєш  небо,
Підриваєш  серце  поглядом  й  дотиком.
Спека…  закоханий    тану  від  тебе…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263650
дата поступления 06.06.2011
дата закладки 04.07.2011


MC_Yorick

СЕРЦЕ ЗНАЄ

Навіть  зорі  із  неба  падають
Що  про  нас  вже  грішних  казати
Комусь  мрії  розріжуть  зрадою
Комусь  легше  віддать  ніж  взяти
І  чекатимуть  сотні  уроків
Що  тобі  приготує  життя
Не  роби  необдуманих  кроків
Тут  одна  лиш  порада  -  затям

ПРИСПІВ:

Чуєш  серце  стукає  в  грудях?
Ти  прислухайся  добре  до  нього
Воно  знає  як  краще  буде
Воно  ближче  усіх  до  Бога
Тільки  серцем  вимірюють  щастя
Тільки  серцем  вимірюють  біль
Хай  від  радості  б'ється  часто
Й  не  болить  ніколи  тобі

Часом  чорне,  а  часом  і  біле
Наче  зебра  життя  здається
Але  йти  уперед  треба  сміло
Доки  серце  у  грудях  б'ється
Що  б  не  сталося,  не  відбулося
Ти  не  смій  опускати  руки
І  не  треба  питати  тут  дозвіл
Знають  відповідь  кожну  звуки

ПРИСПІВ:

Чуєш  серце  стукає  в  грудях?
Ти  прислухайся  добре  до  нього
Воно  знає  як  краще  буде
Воно  ближче  усіх  до  Бога
Тільки  серцем  вимірюють  щастя
Тільки  серцем  вимірюють  біль
Хай  від  радості  б'ється  часто
Й  не  болить  ніколи  тобі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268293
дата поступления 03.07.2011
дата закладки 03.07.2011


Мила Машнова

Я изменяю, предаю…

Я  изменяю,  предаю,
Прости,  что  так  выходит,
Сама  себя  потом  корю,
Что  всё  так  происходит.

Завоевать  тебя  хочу,
Но  всё  идёт  насмарку
Лишь  потому,  что  я  «качу»
С  мужчиной  в  иномарке.

Или  гуляю  по  Сумской*
С  мальчишкою  под  ручку,
Ты  говоришь:  «Я  –  не  такой!»,
А  я  «ещё  та  штучка!».

Но  у  меня  это  в  крови:
Интриги  и  измены…
Хотя…  пойду  ради  любви
На  злые  перемены!

*центральная  улица  в  г.  Харькове


/08.07.2006/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220217
дата поступления 05.11.2010
дата закладки 01.07.2011


Мила Машнова

Я помню тебя на коленях

Я  помню  тебя  непреклонным,
С  пронзающим  взглядом  стальным,
Красивым  душой,  утончённым,
Любовью  ко  мне  не  больным.

Я  помню  тебя  откровенным,
Весёлым,  задорным,  смешным,
В  работе  своей  совершенным...
...Из  уст  выпускающим  дым.

Я  помню  тебя  на  коленях
Стоящим,сражённо,  у  ног...
А  ты  помнишь  только  мгновенье,
Которое  там,  между  строк.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266756
дата поступления 24.06.2011
дата закладки 01.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 01.07.2011


Мила Машнова

РАЗВОД

Кури  сигары  на  здоровье,
С  клубникой  пей  свой  черный  чай,
А  я  оставлю  послесловье
И  обручалку  -  "невзначай".

Психуй,  кричи,  ногами  топай...
Оставь  другим  банальный  цирк!
На  сердце  раны  молча  штопай,
А  то  оно  совсем  из  дыр.

Я  буду  призраком  в  затяжке
Сигар  кубинских  иногда,
Мы  не  в  одной  теперь  упряжке  -
Я  твое  счастье  и  беда!

Я  -  кровь  твоя  и  горечь  яда,
Любовь  и  ненависть  твоя,
Я  страсти  зной  и  лжи  прохлада,
Невыносимость  бытия.

Живи.  Люби.  Я  буду  рядом.
И  извини,  что  не    смогла
Встречать  тебя  лучистым  взглядом  -
Мой  взгляд  был  колким,  как  игла.

Развод  -  не  повод  для  финала,
Но  без  него  не  обойтись,
Он  только  стимул  для  начала
Начать  обоим  снова  жизнь.  

15.06.2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195781
дата поступления 15.06.2010
дата закладки 01.07.2011


Мила Машнова

Ты чертовски хорош без одежды

Ты  чертовски  хорош  без  одежды
И  божественно  пылок  в  любви!
Я  хочу  тебя  жарче,  чем  прежде!
Ну,  возьми  же  меня,  черт  возьми!!!

Обожги  поцелуями  груди,
Чтоб  от  страсти  стемнело  в  очах.
Я  себе  говорю:"Будь  что  будет!
Моя  суть  -  в  этих  редких  ночах!"

Возбужденно  раздвинув  руками
Мои  ноги,  войди  в  меня!  Да!
Встретясь  жгучими  языками,
Продолжай  этот  акт  без  стыда!

Чтобы  я,  изогнувшись,  как  кошка,
От  блаженства  стонала,  дрожа,
Ты  закуришь  потом  у  окошка,
Но  черства  твоя  будет  душа.

Мы  подарим  улыбки  друг  другу
И  неловко  простимся,  спеша.
Жизнь  опять  нас  погонит  по  кругу.
Для  тебя  я  останусь  чужа!

/2004г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174459
дата поступления 27.02.2010
дата закладки 01.07.2011


Мила Машнова

Наша страсть была жарче пожара

Наша  страсть  была  жарче  пожара
И  безумней,  чем  смерч,  ураган,
Я  в  руках  твоих  мелко  дрожала,
Свои  губы  кусая  до  ран.

Я  тебя  целовала  так  жадно!
Наслаждаясь  желаньем  твоим,
Утопая  в  тебе  безвозвратно,
Называя  чуть  слышно  своим.

Мне  хотелось  любить  тебя  вечность,
Отдаваться  тебе  сотни  раз!
Чтобы  ты  осознал  бесконечность
Моей  страсти  не  с  ласковых  фраз.

Мне  твоих  не  забыть  поцелуев,
Невозможно  забыть  мне  тебя!
В  моем  теле  цунами  бушует.
Я  твоя,  мой  желанный,  твоя!!!

/2003г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267959
дата поступления 01.07.2011
дата закладки 01.07.2011


Віктор Нагорний

Я дуже не люблю

Я  дуже  не  люблю,  коли  люблю  не  дуже,
Коли  п'янке  кохання  —  наругою  паплюжать,
Коли  язик,  в  неправді,  до  піднебіння  липне,
Коли  нещирим  словом  тебе  лизун  засипле...

Я  дуже  не  люблю  корисливої  дружби,
Бо  від  її  обійм  набридливо  й  сутужно.
Мені  доволі  дивно  і  якось  гидко,  навіть,
Коли  сміються  в  очі,  а  в  спину  —  кіл  втикають.

Я  не  люблю  прислів'я:  “Моя  хатинка  —  скраю...”
Кому  життя  чудове  в  краю,  де  нас  немає?
На  щастя,  гріє  душу  оптимістичне  слово:
Нормальних  —  значно  більше!  Хіба  ж  це  не  чудово?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265899
дата поступления 19.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Окрилена

На зап’ясті пульсують браслети

Зупиняється  час...на  зап’ясті  пульсують  браслети,  
як  у  замкнутім  колі  сенсорик  -  розпечених  снів.  
Зупиняється  біг  та  бажання  (нічні  силуети)  
набирають  розгін  до  світання,  до  перших  вогнів.    

І    так    зливно    шумить    поміж  білі    шовковиці    літо,    
на    зупинках    надій,    я    шукаю    у    скриньках    листи...    
і    нехай    прогримить    і    відблискає    з  вітром    сердито    
я    із    вікон    побачу    до    Тебе    веселки-мости.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267184
дата поступления 26.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Litera

…Львів…

І  знову  сніг  лапато  обнімає  Львів,
І  тихі  кроки  над  сплячою  бруківкою,
І  лиш  ліхтар  так  ніжно  освітив
Все  те,  що  сніг  укрив  тонкою  плівкою:
Трамвай  останній  і  чиїсь  сліди  від  ніг,
І  іній,  що  мереживо  на  склі    розплів...
Мов  час  зупинився.  Лиш  тихо  падає  сніг..
На  місто...На  засинаючий  Львів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239490
дата поступления 07.02.2011
дата закладки 30.06.2011


БиВэ*

Сам пошел…

Мечтать  о  чайках  и  гонять  над  мостовой
Ворон,  листву  и  тополиный  пух?
Растратить  в  тупиках  порыв  и  воли  дух?
Уж  лучше  спать,  зарывшись  в  тучи  головой.

Вот  так  и  мы,  мой  друг.  Вот  так  и  мы  с  тобой.  

Излиться  б  досуха,  чтоб  всё  цвело  вокруг!
Но  на  асфальте  не  цветы  растут,  дерьмо.
Что  делать  туче,  если  ей  не  все  равно?
Растаять  в  синеве,  раз  не  нашелся  луг.

Не  так  ли  мы  с  тобой?  Да,  так  и  мы,  мой  друг.

Не  вся  вода  умрет,  вертя  турбин  валы.  
Что  ищет  выхода  –  себе  проложит  путь,
И,  соль  земли  проев,  познает  сутей  суть.
И  унесет.  С  собой.  В  глубины  глубины.

Вот  так  и  мы,  мой  друг.  Вот  так,  мой  друг,  и  мы.    

Как  туча  проплыла,  как  ветер  пролетел,
Как  просочилась  сквозь  пески  пустынь  вода,  
Так  мы  пройдем  сквозь  жизнь,  и  нашего  следа
В  засратом  мире  не  оставим,  наших  дел.

Вот  так,  мой  друг,  вот  так.  А  так  ли  ты  хотел?  

июнь  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267830
дата поступления 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Анна Вейн

Весна

Прощайте,темних  хмарок  рядна  сиві,
Студеним  вітром  гнані  в  далину!-
Підсніжників  найперших  тепла  злива
Мені  у  душу  хлюпнула  весну.

Розтанув  сніг,і  на  усіх  бульварах-
Танцюють  сонця  ніжні  промінці.
Я  теж  кружляю,захмеліла  в  чарах,
 Ласкаю    сонце  трепетно  в  руці.

І  щось  мені  шепоче  синє  небо,
Вальсує  ніжно-ніжно  білий  цвіт…
З  Весною  бути–є  така  потреба,
Аби  змінити  ілюзорний  світ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267762
дата поступления 29.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Поліна Жданова

Эротика

Тьма.....ночь........свечи.......
Твои......голые......плечи.......
Улыбка.......касание..вздох.......
Ты........мой..........Бог..........
Пламя  ......огонь  внутри.......
я  здесь...с  тобой...смотри....
дышу.....забывая  про  боль....
сегодня  ТЫ  мой  король....
теплые  губы.....на  моей  шее
что  же  ты...что  же....
ну  же.....быстрее....
ветер....сквозняк...
потухшее  пламя...
ветер  от  вздохов....
криков...желаний...
сердце  стучит....и  стучит.........  и  стучит...
мысли  вразброс.....сердца  бешеный  ритм...
гул  во  всем  теле  в  груди  и  в  висках.....
сейчас  я  с  тобой  и  забыла  про  страх....
губы...тело......тепло...жар........
шея........ключица.....грудь.....пожар......
еще  секунда  и  .....ДА!........Ответ:
Да....я  здесь,..  но  тебя  ведь  нет.....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267600
дата поступления 29.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Просто Тетяночка

Мужчини (спроба іронії)

Чи  то  на  втіху  жінці,  чи  на  горе
Мужчину  Бог  пустив  у  грішний  світ.
Й  відтоді  на  усіх  земних  просторах
Такий  чудний  поширився  їх  рід.

Живуть  мужчини  горді,  як  Нарциси,
В  любові  вірні  (та  лише  собі)
І  мускулисті,  стани-кипариси,
Таких  не  оминути  у  юрбі.

То  зачіску  поправить,  то  комірчик,
Годину  вибиратиме  піджак,
Захоплено  розкаже,  наче  віршем,  
Який  він  на  всі  сторони  мастак.

Мужчина-бос  роздасть  усім  команди:
"Піди  туди",  "знайди"  і  "принеси".
І  краще  мовчки,  нащо  ті  поради,
Як  ти  у  нього  тільки  для  краси.

Цікавий  тип  -  мужчина-калькулятор  :
Кожна  копійка  в  домі  має  лік,
У  банк  додасть,  тобі  можна  й  відняти,
Для  себе,  мабуть,  інший  буде  вік.

Мужчина-свято  -  повна  протилежність  :  
Живе  сьогодні,  завтра  -  як  буде,
В  кишенях  вітер,  а  в  душі  -  безмежність,
То  тут,  то  там  і  світ  під  ним  гуде.

Заманює  мужчина-Казанова  :
І  компліменти,  й  вогники  в  очах,
І  серенади,  й  квіти  під  порогом,
Й  "носитиму  довіку  на  руках".

Та  тільки  б  стрів  спокусливіше  личко  -  
І  як  метелик  на  новий  пилок.
І  не  спиняй,  така  вже  в  нього  звичка,
Що  просто  не  живеться  без  жінок.

Можна  зустріти  й  "маминого  сина"  :
Турбується,  і  любить,  й  береже.
Але  не  просто  втримати  мужчину  :  
На  варті  його  мама,  стереже.

Митець-мужчина  в  хмарах  десь  літає,
Життя  йому  -  суцільний  мрій  політ,
Кохана  ніжну  Музу  нагадає,
В  тонах  рожевих  заіскриться  світ.

А  є  мужчина,  кажуть,  Ідеальний  :
Цигаркам  -  бій  і  алкоголю  -  ні,
І  тещу  поважає  без  вагання,  
І  з  іншими  гуляє  лиш  вві  сні.

І  гарний  він,  на  заздрість  Аполону,
І  пристрасний,  і  ніжний,  і  палкий,
І  поруч  нього  в  венах  кров  холоне...
Та  чи  існує  нині  отакий?..

Але  який  не  був  би  він,  Мужчина,
Як  любиш  усе  рідне,  все  своє...
І  посмішка,  як  на  вустах  у  сина...
Ми  любим  вас  такими,  як  ви  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267820
дата поступления 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Белый Шум

В горах был снег

В  горах  был  снег,  вверху,  под  стратосферой,
Мы  шли  вперёд,  гонимые  лишь  верой.
Мы  шли  вперёд,  сжимая  кулаки,
Смеясь  от  злости,  воя  от  тоски.
В  горах  был  снег,  он  тут  всегда  бывает,
Он  помнит  всё,  но  тщательно  скрывает,
Он  в  гости  никогда  к  себе  не  ждёт.
Никто  наверх,  наверно,  не  дойдёт.
В  горах  был  снег,  мы  быстро  поднимались,
Вдруг  оглянулись  и  в  снегах  остались.
Мы  не  дошли,  стонали,  умирали,
Остановились,  продолжать  не  стали.
В  горах  был  снег,  он  вечен  и  жесток,
Мы  ж  до  сих  пор  не  ощущаем  ног.
Сдались,  остыли,  выжили,  упали.
Снег  победил,  его  рабами  стали.
В  горах  был  снег,  уставший,  но  живой.
Он  был  вверху,  над  нашей  головой,
Он  нам  не  дал  порочить  гордость  гор.
В  горах  был  снег,  он  там  же  до  сих  пор.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267795
дата поступления 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


hronik

Дотик твоїх губ

Приснився  гарний  сон,  немов  переді  мною
Лежиш  спокуслива  і  пристрасна  така,
Що  я  за  тебе  всі  стихії  молю,
Щоби  навік  не  зникла  із  мого  життя.

Така  привітна,  щира  і  ласкава,
Чудова  в  ніжнім  поцілунку  чарівнім
І  вірна  подруга,  щодень  кохана  -
Тебе  б  я  в  вічності  таку  любив...

Та  сон  розтанув,  мов  з  дощу  веселка,
Життя  буденне  зранечку  прийшло,
Щоб  ще  принести  нам  проблем  відерко,
Проте  з  думок  цей  дотик  не  зійшов...

27.06.2011  року      Сокаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267651
дата поступления 29.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Зеленоглазая

Мы с тобою до боли похожи (24. 04. 2010)

Снова  сердце  болит  так  не  кстати,  
мы  встречаемся  в  призрачных  снах.  
Та  же  нежность  и  те  же  объятья,  
но  реальность  в  иных  берегах.  

Вспоминаю  я  вечер  упрямо,  
твои  руки,  отчаянный  взгляд.  
На  двоих  мира  целого  мало,  
ну,  зачем  сделал  ты  шаг  назад?  

Я  смешно  о  любви  говорила  
и  тебя  берегла  все  в  душе.  
Ты  ушел,  словно  ангел  красиво,  
и  растаял  в  немом  мираже.  

Понимала,  так  будет,  но  все  же  
с  терпкой  болью  вновь  помню  тебя.  
Мы  с  тобою  до  боли  похожи,  
жаль,  наш  мир  я  сберечь  не  смогла.

©  Зеленоглазая,  2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185997
дата поступления 24.04.2010
дата закладки 29.06.2011


Litera

Мою чорну сорочку пестиш руками…

Мою  чорну  сорочку  пестиш  руками,
І  кожен  ґудзик  поглядом  обводиш,
І  керувати  намагаєшся  думками,
І  сам  мене  із  розуму    ти  зводиш...

Там  мереживо  під  сорочкою.  Знаєш?..
Застели  нашу  постіль  бажанням.
Мов  на  струнах,  моїм  тілом  граєш,
Наповняючи  мене  знов  коханням.

Поцілунками  тіло  ніжно  вкриваєм,
Мов  заховати  бажання  це  хочем,
Та  воно  таке  сильне  й  безкрає.
Зваба  серце  і  мозок  лоскоче...

Мереживом  малюй  узори  у  мені
Й  лунатимуть  салюти  і  паради.
Розкидано  все  зайве  буде...  і
Сорочка  чорна  буде  поза  кадром.

2011р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266781
дата поступления 24.06.2011
дата закладки 29.06.2011


Віктор Фінковський

***

і  не  було  у  перших  рядах  хто  покутував  кров'ю
і  не  було  жалю  елегантність  зразок  на  показ
це  для  істинних  честь  чистокровних  безтямних  як  звір
і  нещадно-красива  пітьма  феєрично  аж  темно

і  не  було  у  перших  рядах  хто  вигнанці  із  плем'я
але  ними  принесено  жертву  прощати  за  кров
а  хіба  хтось  рахує  життя  це  ж  злочинці
чи  довірився  б  хто  у  час  м  и  р  н  и  й  і  що  таке  час

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267707
дата поступления 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011


Просто Тетяночка

Щоб запалало моє сонце

Перечекаю  дощ  під  накриттям,
Щоб  випадково  не  потрапив  в  душу...
Як  дар  небес  дано  одне  життя,
Тому  його  прожить  не  марно  мушу.

Переплету  печальні  сторінки
У  книзі  долі  вірою  й  любов*ю.
Та  шлях  до  істини  такий  хиткий,
Що  можна  впасти,  захопившись  грою.

Перетерплю  образливі  слова,
Необережно  кинуті  у  спину.
Якщо  болить  -  я,  значить,  ще  жива,
Якщо  соромлюсь  -  значить,  ще  людина.

Перечекаю  дощ,  щоб  далі  йти,
Своє  життя  тримати  на  долоньці.
Щоб  якось  серед  безлічі  світил
Яскраво  запалало  моє  сонце.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267309
дата поступления 27.06.2011
дата закладки 28.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 27.06.2011


Володимир Шевчук

Доньці, коли народиться.

Від  раба,  що  прозвали  генієм  і  розбитого  в  дрова  ангела
Народилася  крапля  радості,  розчиняючись  у  насназі  
І  під  хмарами  в  невагомості  моє  щастя  очима  вивела
Написавши  там:  «Біля  тата  я  –  мов  троянда  у  срібній  вазі…»  

Усміхайся  же!  –  велич  в  радості  не  помилиться  тут  адресою.    
Хай  же  світяться  очка  синіми  диво-квітами  і  цим  цвітом  
Називаються!..  Називатиму  свою  крихітку  лиш  принцесою  
І  даватиму  іншим  приклад  цей,  як  зріднилися  весна  з  літом…  

20.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223427
дата поступления 20.11.2010
дата закладки 24.06.2011


MC_Yorick

Дощ і шампанське (за мотивами однойменного твору NE ANGEL, а)

Дощ  шампанським  стікав  по  обличчю
І  п'янив,  і  з  розуму  зводив
І  байдуже,  що  буде  згодом
Божевільним  боятись  не  личить

І  вона  потонула  у  ньому
Божевільному  цьому  дощі
У  його  потонула  душі
Кожен  подих  в  пориві  одному

І  манила  трава  оксамитом
Прилягти  на  ті  покривала
Насолода  крізь  край  здавалось
Сльози  щастя  були  їй  як  мито

Він  торкався  руками  до  тіла
Наче  ніжних  метеликів  зграя
Мов  шампанське,  що  в  пляшці  грає
Її  тіло  тоді  затремтіло

І  нехай  вже  далеко  за  північ
І  змішалось  шампанське  з  дощем
Їм  так  добре,  що  хочеться  ще
Під  дощем  й  хоч  до  перших  півнів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266648
дата поступления 23.06.2011
дата закладки 23.06.2011


MC_Yorick

І РІДНА І ЧУЖА

Кілька  слів  заплелися  у  діалог
Кілька  поглядів  мріями  стали  в  мить
Кілька  мрій  й  забуто  вже  все,  що  було
Лише  ми,  лише  ми,  лише  ми
І  одне  на  двох  стало  серцебиття
Один  подих,  і  божевілля  одне
Та  в  супутники  тобі  обрало  життя
Не  мене,  не  мене,  не  мене

ПРИСПІВ:

Де.?  Ну  де  ж  це  ця  межа?
І  рідна  і  чужа
Так  близько  й  так  далеко
Хто?  Дав  правила  ці  гри?
Наклав  на  мрії  грим
Забуть  чому  не    легко?

Ти  до  мене  знову  приходиш  у  снах
Лише  в  них  ми  закохана  пара
А  в  житті,  що  чужа  від  початку  знав
Але  марив,  я  марив,  марив
Загубились  поміж  нездійснених  мрій
Сліди  по  дорозі  з  зими  до  весни
Те  що  комусь  кохання,  для  нас  то  гріх
Ну  чому?  Поясни?  Поясни!

ПРИСПІВ:

Де.?  Ну  де  ж  це  ця  межа?
І  рідна  і  чужа
Так  близько  й  так  далеко
Хто?  Дав  правила  ці  гри?
Наклав  на  мрії  грим
Забуть  чому  не    легко?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266447
дата поступления 22.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Лана Виноградова

…О ком не думать очень сложно

"Не  суждено"  звучало  столько  раз,
Что  я  уже  поверила  приметам,
Поверила  в  правдивость  глупых  фраз  -
Любить  слова  ведь  свойственно  поэтам.

"Не  суждено"  -  подруга  объяснит,
"Любовь  на  расстояньи  невозможна".
Как  разум  сердцу  думать  запретит
О  том,  о  ком  не  думать  очень  сложно???

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265969
дата поступления 19.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Просто Тетяночка

Перон побачень і розлук

Тарасу  Слободі
"Ця  дивна  зустріч…  Ти  така  знайома"




До  відправки  лишилась  хвилина,
Наша  зустріч  дійшла  до  кінця.
Накриває  емоцій  лавина,
В  унісон  ніби  б*ються  серця.

А  навколи  лиш  гуркіт  вокзальний
Й  не  злічити  незнаних  облич.
Голос  тихо,  в  півтону  печально
Щось  говорить  тобі  віч-на-віч.

Очі  в  очі,  долоні  в  долоні,
На  прощання  твій  запах  вдихну.
Долі  наші  зійшлись  на  пероні,
Щоб  в  душі  розбудити  весну.

І  тому  завмирає  планета
У  прощальному  дотику  рук.
Ми  з  тобою  спіймались  в  тенета
На  пероні  побачень  й  розлук.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266292
дата поступления 21.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Мандрівник

Твій поцілунок

Твій  поцілунок  зі  смаком  полуниці,
Але  є  велика  різниця,
Такий  же  смачний  ,тільки  солодший,
Найкращий  і  найдорожчий.

Твій  поцілунок  зі  смаком  суниці,
Він  мені  вже  навіть  сниться.
Коли  торкаюсь  ягід  лісових,
Уявляю  тепло  дотиків  твоїх.

Твій  поцілунок  зі  смаком  черешні,
Мої  мрії  здійсняться  нарешті.
Відчую  ніжний  спілий  аромат,
Буду  смакувати  ним  кожен  раз.

Твій  поцілунок  зі  смаком  вишні,
Що  так  апетитна  у  липні.
Вона  подібна  на  уста  молоді-
Соковиті,пахучі  і  терпкі

Твій  поцілунок  зі  смаком  груші,
Що  глибоко  проник  у  мою  душу.
Ось  скуштую  стиглий  м'якоть,
Пригадаю  його  -як  справжнє  свято!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265859
дата поступления 19.06.2011
дата закладки 22.06.2011


hronik

Блаженство в природі

Знов  літній  ранок  сходить  десь  над  ґанком
І  золотавий  диск  підноситься  у  вись
Такі  чудові  є  закохані  світанки
Тут  так  би  й  став  й  на  ту  красу  дививсь.

А  півні  кукурікають  на  дворі  величаво,
Життя  спинило  хід  в  блакитні  дні
Так  хочеться,  щоб  це  блаженство  не  зникало  -
Прошу,  постійте  -  ви  світаночки  не  йдіть!

21.06.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266322
дата поступления 21.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Богдан Духевич

Сни та мрії

Ми  поринаємо  у  сни  та  мрії,
 Тримаючись  за  руки  у  думках.
 З  обох  сторін  стіни  -  надії,
 Збудовані  на  наших  небесах.
 Ти  поглядом  пронизуєш  мій  панцир,
 Ці  гострі  очі  навпіл  ріжуть  світ.
 Позаду  кілька  старих  станцій,
 Там  вже  давно  розтанув  лід.
 Але  попереду  яскраві  миті,
 Повітря  досі  ще  таке  живе...
 Твій  голос  донесе  до  мене  вітер,
 Я  чую  вже,  як  він  сюди  пливе.
 Ти  обійми  мене,  щоб  чути  подих,
 Тебе  зігрію  я  і  прожену  мороз.
 У  цьому  світі,  повному  турботи,
 Без  тебе  я  всього  лиш  просто  Хтось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255614
дата поступления 23.04.2011
дата закладки 22.06.2011


KEV

Это так больно стать не любимым…

Я  не  смог  удержать  тебя
Твоё  сердце  –  вольная  птица
До  тебя  я  жил  не  любя
Не  хотел  оступиться

Ты  ушла  -  меня  мучает  холод  
Ты  ушла  и  я  стал  ранимым
Чтоб  уйти,  нашла  быстро  повод
Как  это  больно  стать  не  любимым...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266168
дата поступления 21.06.2011
дата закладки 21.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.06.2011


Serg

Нежная, добрая, глупая…

Нежная,  добрая,  глупая,
Рвёшь  меня  просто  на  части,
Сердце  возьми  моё  в  руки,  -
Бьется  еще?
Это  счастье!
Это  мой  признак  забвения,
И  не  смотри,  что  уставший,
Тело  застыло  в  знамении,
Мысли  –  слезою  упавши...

Мудрая,  милая,  слабая,
Пьешь  меня  каплями  страсти,
Ты  обними  меня  нежно,  -
Сладкий  еще?
Это  счастье!
Это  мой  вкус  постоянности,
И  не  смотри,  что  тускнею,
Тело  -  ванильные  пряности,
Мысли  над  образом  бреют...

Сильная,  верная,  грешная,  
Тянешь  в  огонь  своей  власти,
Ты  загляни  в  мою  душу,  -
Пламя  Любви?
Это  счастье!
Это  мой  принцип  участия,
И  не  увидишь  сомнения,
Тело  желает  причастия,
Мысль  содрогается    рвением...

Гордая,  мною  любимая,
Силой  рубцов  на  запястье,
В  детство  необозримое
Скоро  уйду...
Это  счастье?
Это  судьба  моя  странная,
И  не  смотри,  не  насытились,
Тело  такое  желанное,
Мысли  стихами  рассыпались...


21.06.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266257
дата поступления 21.06.2011
дата закладки 21.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 21.06.2011


Olya Savchuk

В коридорі… (правдива історія життя)

В  коридорі  плач  звучить,
Хоч  надворі  тиха  ніч.
Це  дитя  чуже  кричить
Із  собою  віч-на-віч.

Мати  кинула  його:
Із  роддому  утекла.
А  дитяті,  все  одно,
Буде  кращою  Вона.

Наймиліш  усіх  звучить
Слово  мамине  \"Я  ТУТ\"...
Та  дитя  лише  кричить...
Ну  невинний  СЕРЦЯ  СТУК!!!

Де  ж  Ти,  мамо,  озовись!
Я  ж  маля  твоє,  дитя.
Оглянись,  ну  зупинись!
Лиш  Тебе  чекаю  я.

Але  Ти  все  йдеш  і  йдеш,
А  мене  Ти  залишаєш!
Стежку  щастя  не  знайдеш,
Бо  одного  Ти  не  знаєш:

Твоє  щастя  -  то  є  я!
Я    -  дарунок  світлий  з  неба!
Мама...  Мамочко  моя!
Ну  невже  мене  не  треба?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265431
дата поступления 16.06.2011
дата закладки 20.06.2011


Влад Бугайчук

…споглядання…

т  и  ш  а  плине  крізь  бар'єр  дерев
ковзає  над  сонними  дахами
ллється  маревом  мов  тінь  небес
трави  заколисує  руками

с  в  і  т  л  о  роздягає  ліхтарі
проникає  у  зелене  зілля
застилає  бруківку  плащем
і  вростає  в  Левине  сузір'я  

...мовчу...
...свічусь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265865
дата поступления 19.06.2011
дата закладки 20.06.2011


hronik

Всі застібки порвати на твоєму тілі…

Всі  застібки  порвати  на  твоєму  тілі,
Пробратись  крізь  спокуси  перепон
І  пестити  тебе  напрочуд  вміло,
Забути  про  наївність  заборон.

Віддатись  почуттям,  зірвати  щастя
І  розтектись  тобою  ніжно  навмання,
Дійти  до  апогею  й  куштувати  ласо
Загострені  коханням  відчуття...

Тебе  кохати  довго  до  нестями
І  вірити  звабливості  чудових  губ  -
Я  прагну  бути  поруч,  щоб  тілами
Проходив  незабутній  рідний  струм.

11.06.2011  року      Сокаль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264890
дата поступления 13.06.2011
дата закладки 20.06.2011


hronik

Романтика в маршрутці

Десь  звук  маршрутки  лине  вдалині,
Під'їхати  так  важко  до  зупинки,
Завалюєм  швидесенько  туди,
Щоб  не  стовбичити  й  хвилинки.

Навколо  мене  стільки  є  людей,
Тебе  втиснули  еротично  біля  мене,
Така  красива  -  мало  вже  не  вмер
Від  пострілу  гарячого  у  серце.

Проте  виходиш  швидко  в  МВС,
Мене  заносить  далі  по  машині  -
Всі  почуття  відкинулись  в  бурлеск  -
Оговтатись  не  можу  і  по  нині.

20.06.2011  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266037
дата поступления 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011


Анна Демченко

Молчишь.

Ты  где-то  есть.Устало  смотришь  в  даль.
В  полночном  чае  молча  топишь  боль.
И  запоздалый  ждёшь  полупустой  трамвай,
а  поздно  вечером  опять  один  идёшь  домой.

Чего  нам  не  хватало?  Крыльев  лишь?
Ну  или  неба,  не  над  головой  а  под  ногами.
Я  измеряла  расстояния  шагами,
ты  знаешь  что-то,  но  всегда  молчишь...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245953
дата поступления 09.03.2011
дата закладки 20.06.2011


J. Serg

Кофе разлит горячий

Кофе  разлит  горячий,  
Вещи  забились  в  угол.  
Слезы  любви  не  прячут.  
Жаждут  уста  друг  друга.  
Блюдца  разбиты  страстью,  
Солнце  прожгло  гардины...  
Слаще  восточной  сласти,  
Краше  любой  картины--  
Тело  желанной  женщины  
В  cтрок  моих  паутине!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249687
дата поступления 26.03.2011
дата закладки 20.06.2011


kulbabka

Відірваний листок

Цей  біль  проймає  до  кісток,
Цей  біль  душі  моїй  знайомий
І  я,відірваний  листок,
Лечу  за  вітром  в  невідоме.

Ці  вікна,що  ведуть  у  сад,
Росою  вмившись,аж  голосять
І  кличуть  нас  туди,назад-
А  там  лиш  осінь,осінь,осінь...

А  там,в  покинутім  саду,
Така  печаль,така  розпука!..
І  я  в  багрянці  тім  бреду,
Горю  в  своїх  душевних  муках...

Отак  і  листю  між  гілок
В  осіннім  золоті  згорати...
Якби  ж  то  можна,як  листок,
Від  серця  спогад  відірвати!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266009
дата поступления 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011


Ольга Ратинська

Только сон…

Ни  стихов  ни  поэм  ни  песен  
Только  ты  только  дивный  сон  
Только  слышно  далёкое  эхо  
Шёпот  листьев  и  лёгкий  стон  
Стонет  роза  в  саду  умываясь  
Стонет  ива  ветвями  стегая  
Стонет  сердце  а  он  не  идёт  
Не  стоните  вас  ветер  ласкает  
Вы  отдайтесь  ему  он  поймёт  
Тихо  стало...ни  стихов  ни  поэм  
Ни  песен...  только  ты...только  я  
Только  мы...  только  сон..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265881
дата поступления 19.06.2011
дата закладки 19.06.2011


Сонячний Янгол

Наболіле…

Хто  б  тільки  знав  як  болем  пече  душа
Хто  б  тільки  знав  що  під  маскою  живу  я
Хто  б  тільки  знав,  що  більше  немає  сил
Хто  б  тільки  знав  то  більше  б  і  не  простив

І  так  горить  все,  палає  вогнем
І  так  весь  світ  попелить  день  за  днем
І  так  боротись  більш  немає  снаги
І  так  боюся  я  тепер  темноти

А  більш  немає  нікого  тут
А  більш  за  порогом  мене  не  ждуть
А  більш  серденько  не  б’ється  в  ритм
А  більш  та  іскра  в  очах  не  горить

Та  всім  все  байдуже
Та  всім  все-одно
Ще  мить  й  завершиться  кольорове  кіно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258237
дата поступления 07.05.2011
дата закладки 18.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 18.06.2011


Михайло Плосковітов

Чудес не буває…. (з ТАРАСОМ КУШНІРОМ) …

Нескінченний  сюжет  монотонних  нудних  діафільмів,  -
хтось  змахнув  із  повіки  тривожну  останню  сльозу.
А  болить  не  самотність...  Так  хочеться  бути  НЕ  вільним.
Ти  ж  ще  віриш  у  те,  що  троянду  тобі  принесу.

Ти  ще  віриш  в  життєві,  любовно-щасливі  фінали,
В  романтичність  історій,  де  сльози  течуть  за  межу,
Але  ту  перемогу  -  з  тобою  ми  вчора  програли.
Happy  end  -    нещасливий  ?  Та  я  вже  про  це  не  скажу…

Й  промовчу  в  тих  словах,  у  яких  так  нестерпно  змовчали,
у  віршах  тих  ілюзій,  які  дарували  нам  сни.
Це  -  останнє  побачення  в  цвіті  хмільної  навали,  
у  симфоніях  скверів,  в  сумних  пантомімах  весни.

Пальці  стиснені  в  пальцях  в  останнім  теплі  ейфорії  ,
щирі  погляди  наші  ховаються  в  серце  небес...
лише  спогади  в  дотиках    спільним  мовчанням  хворіють...    
Час  прощатись…  на  світі,  на  жаль,    не  буває  чудес…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264237
дата поступления 10.06.2011
дата закладки 17.06.2011


Михайло Плосковітов

Житомир…Львів… З МАРІЧКОЮ9….

Хто  знає,  чи  побачимось  іще.
Куди  зведуть  дороги  парних  колій.
Усе,  що  маєм  -  жменька  меланхолій,
І  тихий-тихий,  і  пекучий  щем.

Не  награно  повіки  затремтять...
Ривки  думок.  Квитки…    та  два  перони.
Твої-мої  ще  сплетені  долоні,
А  відстань,  як  гудок  –  хвилин  за  п’ять…

Дарма  кладемо    руки  на  плече,
Хрипким  "не  треба"  тишу  розірвавши.
А  розпач  став  наш  ще  на  зиму  старшим,
І  так  ятрить  прощанням,  так  пече...

Розтока  рук  в  сум’ятті  кольорів.
ось  пальці  розімкнуться  наостанок
В  своїх  містах  зустрінемо  світанок
Два  потяги  швидкі:  Житомир...Львів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263443
дата поступления 05.06.2011
дата закладки 17.06.2011


Данило-Київський

Маска (Кураж )

На  пышный  бал  с  окрест  собрались  маски
В  одеждах  будничность,  гламурностью  сменя
Пиратка  жгучая  встречая  ликом  ласки.
С  живой  улыбкой  -  полная  огня,

Гостям  с  дороги  предлагая  угощенье
Плела  мелодией  бокалов  перезвон.
Внесла  амурности  -  рулетку  в  оживленье
Свой  фант  наигранно  роняя  в  лототрон.

Игрою  люд  увлекшийся  натужно,
Делясь  по  парам  преступали  рубикон...
Задорный  Викинг  "поединок"  принял  дружно,
И  ввёл  гордясь  в  помпезный  зал  победный  кон!

Взяв  нежно  за  руку  судьбы  своей  веленье,
Пройдя  к  застолью  горы  полные  яства
В  главу  стола!  Провозгласивши  повеленье,
Воссела  гордо  в  царской  ложе  торжества.

Шел  пир  мирской  звучали  громом  речи.
"Менялись"  маски  -  каждый  пил  до  дна.
Пришел  момент  когда  сгасали  свечи...,
Но  сумрак  сцены  разсекла  она!

Взрывая  строй  лихою  тайной  мессой,
Вихри  купюр  шальных  безудержно  кружа.
Предстала  залу  взбалмошной  принцессой,
Спесивой  дочкой...  королевы...  куража!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243610
дата поступления 26.02.2011
дата закладки 17.06.2011


MC_Yorick

ЩЕ!

Дощ  змиває  реальність
Ми  кохаємось  в  центрі  міста
Нам  авто  замість  спальні
Що  навколо  немає  змісту
І  авто  тонування
Не  сховає  ритмічні  звуки
Все  спітніло  мов  в  ванній
Пишуть  ХОЧУ  по  тілу  руки
І  лишають  вустами
Наші  мрії  по  тілу  сліди
Краплі  поту...  Без  тями
А  по  вікнах  краплини  води
Поцілунки  все  нижче
В  носик,  в  губи,  у  шию,  в  живіт
Притискаєшся  ближче
Він  в  тобі,  і  він  повністю  твій
І  байдуже  де  одяг
Й  перехожі  ті  що  під  дощем
Бо  нам  добре  сьогодні
І  нам  завтра  захочеться  ще.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265401
дата поступления 16.06.2011
дата закладки 17.06.2011


Данило-Київський

Нотки (Милі)

Скрипнула  ластівка  у  небі  над  ярком
В  зеленім  гаї  соловейко  свиснув
Дуб  гомонить  з  розквітненим  бузком    
Як  тільки  промінь  із-за  хмарки  блиснув

Природа  тіла  з  сплячки  відійшла
Вулкан  клекоче  -  знову  сил  набрався.
Відкрита  рана  гоїться  пішла
Вагання  вузол  тихо  розірвався.

Нарешті  голос  дзвінко  твій  бринить
Його  тональність  звична  до  нестями
Дарує  ніжну,  довгожданну  мить
У  душу  нотки,  вкочують  гостями.

Накрию  милим  найпишніший  стіл
Встелю  нарядну,  нову  скатертину.
Втомились  рідні  -  вистелю  постіль
Й  скажу  навушко:  більше  вас  не  кину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256421
дата поступления 27.04.2011
дата закладки 17.06.2011


wdtnftdf

а я вчера….

муж  с  сыном  на  рыбалку
отправились  с  утра
с  подругой  дочь  на  море
а  я  сижу  одна

НО  вечером!  я  знаю
в  Театр  я  побегу!
там  Громкие  ФАНФАРЫ!
и  Музыка!  ЛЮБЛЮ!

закрытие  сезона)
спектакли,  смех,  цветы)
дебюты,  танцы,  песни)
и  зрители  мои)

довольны:  моя  мама
и  две  мои  сестры)
смеялись  неустанно)))))))))
ведь  Праздник  для  Души!

а  вечером  приехали
мужчины-рыбаки)
на  завтрак  рыбу  чистила
пожарю  для  еды:
карпиху  под  сметаной
котлеты  из    икры.

*Народ  требует    хлеба  и  зрелищ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264584
дата поступления 12.06.2011
дата закладки 17.06.2011


wdtnftdf

NE ANGEL для тебя)

пройдёт  немного  времени
и  боль  утихнет...  скроется)
душа  ведь  успокоится
и  крылья  прорастут)
а  раны  заживут)

не  стОит  Вам  печалиться)
и  Новый  Он  появится)
NE  ANGEL-ов  зовут)
и  очень+очень  ждут.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265547
дата поступления 17.06.2011
дата закладки 17.06.2011


Александр Стадник

Занадто

Занадто  слів,  
                       не  підхоплених  обрієм,  
Забагато  іронії  в  погляді…

Полиш  мене  
                   у  вишневому  цвіті  
                                                         заходу.

Серце  крається
                 краєм,
                 прірвою
Під  величним  маревом
                                     дерева
                                     мрійного
Ми  скидались  тополями  ясними,
А  лишились:  ти  –  хмелем,  я  –
                                                                       ясенем.

Місяць  дивиться,
                   чулиться
                   подумки;
Зорі  стелять  під  ковдрами  подушки;
Ніч  дивується  світлу  віконному…
Ти  лишилась:  над  небом,
                                                 над  дзвонами.  

12.04.2011,  19:48

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260508
дата поступления 19.05.2011
дата закладки 15.06.2011


Володимир Шевчук

Я знаю

(Писалося  з  поетесою  Галиною  Леськів)

−  Я    знаю,  что  сегодня  наверно  не  усну.  
Пусть  трижды  сосчитаю  в  галактике  планеты  
И  думать  не  устану  про  эту  тишину…    
Ведь  песен  больше  нет.    Ведь  я  не  знаю  где  ты.  

−  Для  того,  хто  чекає  –  на  небесах  хвала,  
Бо  з  дерева  кохання  не  опадає  листя…  
Бо  значення  немає,  що  відстань  немала,  
Якщо  у  серці  стільки  для  перемоги  місця.  

10.06.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264362
дата поступления 10.06.2011
дата закладки 15.06.2011


Латишев Сергій

біль

ще  інколи  тремтять  вуста  
на  згадку  про  останні  сльози  
долонь  криниця  вже  пуста  
вже  не  напитись  у  дорозі  
душі  нема  пустеля  тіло  
то  болю  шлях  то  гіркота  
хоч  серця  сонце  потускніло  
і  з  розпачу  випалює  життя  
не  втратила  і  досі  співчуття  

[30.11.05]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238938
дата поступления 05.02.2011
дата закладки 15.06.2011


Любомила

Тебе я бачу лише в снах

Тебе  я  бачу  лише  в  снах...
у  небі  коли  серце  тужить...
ми  разом  нарізно  в  містах...
і  телефон  нам  другом  служить...

Ало...Привіт...І  голос  твій...
шепоче  про  весну  вустами...
і  спокій  у  душі  моїй...
лягає  в  рифму  поміж  нами...

Мене  ти  бачив  лише  в  снах...
у  потязі  життя  ,  чи  долі...
Я  так  далеко,  може  страх...
позбавив  пору  нашу  волі...

Ало...Привіт...Я  повернусь...
Твій  перший  погляд  упіймаю...
Мені  ти  просто  усміхнувсь...
Тебе  вже  наче  вічність  знаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265257
дата поступления 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011


Outbreak

довіра

Ти  довірся  комусь,  окрім  себе,
Ризикни,  світлу  душу  відкрий,
Руку  дай  –  і  втопися  у  небі
Із  солодких  нездійснених  мрій.

Ти  не  бійся  поранити  очі
Через  погляд  у  інші  світи.
І  тобі  хтось  довіритись  хоче,
Тільки  духу  не  може  знайти.

Ти  зроби  перші  кроки  довіри,
Найтепліші  знайди  почуття
Та  крилато  здіймися  до  віри,
Що  вдихає  життя  у  життя.

Дай  початок  криштальному  звуку
І  слідкуй,  щоби  вічно  дзвенів,
І  зігрій  своє  серце.  Дай  руку!  -    
Просто.
Чисто.  
Красиво.  
Без  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259060
дата поступления 12.05.2011
дата закладки 15.06.2011


Маша Чайковская

Люблю тебя, мой незнакомец…

В  бесконечном  потоке  машин,
П́олумрачном  сплетении  улиц.
Мы  остались  один  на  один:
Я  и  ты  -  тайный  мой  незнакомец

Я  не  знаю  ни  кто  ты,  ни  где,
Только  чувствую,  что  очень  близко:
На  опасной  со  мной  высоте,
В  зоне  мега  высокого  риска

Я  тебя  ощущаю  на  вкус,
Ты  на  звук  и  на  запах  знаком  мне.
Но  к  тебе  прикоснуться  боюсь
И  исчезнуть  в  немом  полувздохе

Ты  невидимый,  но  как  магнит,
Что  влечет  за  собой  в  неизвестность.
Как  алмаз,  что  на  солнце  блестит,
Но  огранка  -  холодная  трезвость

По  аллеям  пустынным  брожу,
Разгадать  твои  шифры  пытаясь.
Глаз  в  толпе  твоих  не  нахожу,
Среди  лиц  и  прохожих  теряясь

Я  ищу  тебя  в  летних  дождях  
И  в  раскатах  лучистого  грома.
В  звездном  небе,  луне,  облаках,
На  страницах  двадцатого  тома

В  шуме  ветра  и  шорохе  листьев
Нахожу  силуета  черты.
Кто-то  скажет,  что  в  этом  нет  смысла,
Это  просто  пустые  мечты

Но  я  верю,  надеюсь  и  знаю,  
Где-то  рядом  ты  ходишь  со  мной.
Время  я  торопить  не  пытаюсь
Все  случиться  как  дано  судьбой

Силы  высшие  нас  повенчают,
поцелуй  под  омелой  даря
и  тогда  я  скажу  :  \"Обещаю,
что  любит  буду  только  тебя..\"́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264986
дата поступления 14.06.2011
дата закладки 14.06.2011


Володимир Шевчук

А можна?. .

…А  можна  про  Вас  написать?  У  лагідних  запахах  м’яти  
Я  хочу,  щоб  літо  омріяне  лило  не  дощ,  а  олію…  
Я  хочу  до  Вас  підійти.  У  затінку  тихо  стояти  
І  мовчки  дивитися  й  знати,  що  я  у  цю  мить  червонію…  

А  можна  торкнутись  руки?  А  можна,  я  Вас  поцілую?..  
Ні-ні,  тільки  пальчиків  ніжних  руки,  у  якій  моє  щастя!..  
В  цю  мить  я  забуду  про  все  –    і  навіть  про  доленьку  злую,  
Яка  так  наївно  не  знала,  що  все  в  мене  –  все  в  мене  вдасться…  

01.06.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262878
дата поступления 01.06.2011
дата закладки 14.06.2011


Віктор Нагорний

Ти розкажи мені про все!

Ти  розкажи  про  кілька  раз
Коли  тиснула  серце  совість,
А  ти  отримала,  натомість
Шаленство  ласок,  ніжність  фраз...

Ти  розкажи  мені  про  дні,
Про  ночі  в  поцілунках  хтивих,
Таких  палких,  таких  щасливих
В  яких  залишимось  одні.

Ти  розкажи  про  свій  політ,
Про  вибух  стриманих  фантазій.
А  я  віддам  тобі,  наразі,
Свій,  сповнений  кохання,  світ.

Ти  розкажи  мені  про  все!
Нехай  шепочуть  стиглі  губи:
«Візьми  мене!  Кохаю,  любий!»
А  течія  –  нехай  несе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261848
дата поступления 26.05.2011
дата закладки 14.06.2011


Віктор Нагорний

Цілувала, пестила, тремтіла…

Жайворонки  чистили  поля,
Наливало  сонце  повне  гроно,
Ніжний  пух.  Насичена  земля.
Почуття  зривали  заборони…

Падало  волосся  на  траву,
Приминало  квіти  біле  тіло…
Чи  то  уві  сні,  чи  на  яву
Цілувала,  пестила,  тремтіла...

Не  забути  тих  чарівних  слів,
Жайворонка  спів  у  небі  синім...
Я  тоді  відчув,  чого  хотів  –
Присмак  щастя,  що  в  мені  й  понині.

Серед  серпантину  почуттів
Найдорожче  виділив  для  себе.
Відшукав  стезю  серед  шляхів!
Поклик  серця!…  Що  привів  до  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259761
дата поступления 15.05.2011
дата закладки 14.06.2011


Віктор Нагорний

Романи мають право на життя!

Від  нього  не  залишилось  слідів
В  її  очах,  думках  і  на  стежині...
І  як  це  сталося,  ніхто  не  скаже  нині.
Без  сумніву  –  він  того  не  хотів,
Але  й  вона...  Обоє  в  тому  винні.

Вони  зустрілися  раптово,  без  причин
Увечері,  в  кав’ярні  на  Подолі.
Вона  сама  і  він,  як  вітер  в  полі...
Два  погляди,  впродовж  кількох  годин...
Два  янголи,  дві  одинокі  долі...

Був  світлим,  нетривалий  їх  роман,
Бо  спалахнув  в  нестримному  пориві!
Їх  підняло  на  височенній  хвилі...
Й  забрав  на  дно  буденний  океан...
Розбіглися...  Але  були  щасливі.

Хіба  не  мають  право  на  життя
Стосунки,  що  раптово  запалали?
Нехай  не  довго,  навіть  дуже  мало
Роздарювали  ніжні  почуття.
А  в  серці  щось  яскраве  оживало...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264134
дата поступления 09.06.2011
дата закладки 14.06.2011


Віктор Нагорний

Після дощу — так чисто на душі

Після  дощу  —  так  чисто  на  душі,
Після  дощу  —  так  трепетно  у  лісі!
Суворіші  зволожені  корчі,
Що  щойно  сліз  із  неба  напилися.

Після  дощу,  так  солодко  в  думках,
Свіжесенько  і  в  небесах,  і  долі...
А  як  співає,  витончено,  птах!
Неначе  щойно  вирвався  з  неволі.

Після  дощу  так  тихо  у  дворах.
Не  сваряться  сусідки  ні  на  кого,
Не  пестяться  ворони  на  гілках...
Я  так  люблю  і  в  дощ,  і  після  нього!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264922
дата поступления 13.06.2011
дата закладки 14.06.2011


MC_Yorick

ТИ МОЯ

Я  життя  поділив  все  наполовину
Ти  у  тій  де  в  душі  ця  зійшла  лавина
Не  мав  права  та  в  серце  впустив..  я  винний
Почуттів  накриває  повінь
Я  кричу,  бо  не  стримати  більш  емоцій
Я  в  пустелі  прикутий  немов  на  сонці
Поясни  мені  Боже  -  ну  хто  це?  Хто  це?
Боже  вислухай  мою  сповідь!

ПРИСПІВ:

На  колінах  шепочу  я  тихо,  тихо
Ти  моя...  Ти  моя...  Ти  стихійне  лихо
Я  в  полоні  усім  ворогам  на  втіху
Твого  погляду  й  твоїх  рук
Ти  моя...  Ти  моя...  Хоч  лише  у  мріях
У  очах  потонув,  в  дотиках  згорів  я
Найніжніший  вогонь  той  що  душу  гріє
Я  цю  долі  програю  гру

Увірвалась  у  мрії  немов  вулкан  ти
Сил  немає  себе  у  руках  тримати
Тільки  ангели  знають  те  хто  така  ти
Поцілунок  мов  опік  лавою
І  достатньо  одного  лиш  слова  твоѓо
Аби  пристрасті  знов  запалав  так  вогонь
Що  відчувши  лиш  дотик  твоїх  долонь
Тихо  я  шепотав  I  LOVE  YOU

ПРИСПІВ:

На  колінах  шепочу  я  тихо,  тихо
Ти  моя...  Ти  моя...  Ти  стихійне  лихо
Я  в  полоні  усім  ворогам  на  втіху
Твого  погляду  й  твоїх  рук
Ти  моя...  Ти  моя...  Хоч  лише  у  мріях
У  очах  потонув,  в  дотиках  згорів  я
Найніжніший  вогонь  той  що  душу  гріє
Я  цю  долі  програю  гру

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264735
дата поступления 12.06.2011
дата закладки 13.06.2011


MC_Yorick

Дощ і Сльоза

Вчора  Вітер  з  Дощем  відгули  холостяцьку  вечірку
Кілька  зламаних  крон,  кілька  хат  без  дахів  от  і  все
А  сьогодні  весілля  у  Вітру  і  Сонця  -  їм  гірко
Дощ  туди  не  просили...  хай  доля  десь  далі  несе

І  понесло  його,  закрутило  гуляку,  під  хмари
Але  ж  сумно  самому  і  вітру  шукаючи  знов
Він  пішов  до  людей...  тихий  Дощ  не  знайшовши  пари
По  краплинці  краплинка  постукав  у  твоє  вікно

Ти  лежала  сумна...  лише  ковдра  тебе  розуміла
І  вона  не  питала  чому  у  очах  так  блистить
Дощ  заглядав  у  очі  твої..  прекрасні...  несміло  
Зачарований  був  він  від  того,  що  плакала  ти

Задзвеніло  вікно,  дощ  туди  тарабанив  сильніше
Не  від  вітру...  ні...  це  душа  так  його  затремтіла
Закохався  в  Сльозу...  він  ніколи  не  бачив  раніше...
Кришталеву  красу...  бездоганну  душею  й  тілом...

Тепла  ковдра  і  тиша...  навіщо?..відкриєш  вікно  ти...
В  обіймах  з  Дощем  своє  довге  розпустиш  волосся
Плаче  дощ...  плачеш  ти...  не  було  уже  добре  давно  так
Дощ  і  Сльози  злились...  в  насолоді  не  баченій  досі

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264434
дата поступления 11.06.2011
дата закладки 11.06.2011


MC_Yorick

ХТО ВІН? - 2

Він  маньяк....  божевільний...  за  ним  іде  слідом  слава
Дивне  сиве  волосся...  хоч  йому  недавно  й  тридцять
Краплинки  душі  роздає  в  подарованих  flower,s
І  живе  лиш  у  снах,  чи  життя  йому  лише  сниться

Він  такий  як  тоді...  на  побачення  йде  мов  вперше
Випиває  коктейль  -  замішавши  і  fear  і  dream
А  відмінність  одна...  він  і  далі  живе  тепер  вже
Якщо  Флавер  енд  Дрімс  опиняються  десь  у  відрі

Його  руки  не  з  плоті...  із  пристрасті  і  із  тепла
Мабуть  саме  тому  не  відомо  їм  слово  табу
Та  душа  потьмяніла,  й  не  знає  вже  слова  Love
Знала  дуже  давно...  відболіло  і  вже  забулось

Помиляється  він...  любов  не  відпустить  нікого
І  хай  він  не  любить...  та  хтось  точно  любить  йогО
Він  грішний  поет,  не  такий  як  усі...  та  під  Богом
Однакові  ми  всі...  зігріває  вже  пекла  вогонь...

 fear  -  страх
dream  -  мрія
flower  -  квіти

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264313
дата поступления 10.06.2011
дата закладки 11.06.2011


Раїса Гришина

Зачарована мрійниця

Поміж  гір  та  долин-пролітала  душа,
Із  казковими  феями  зустрічалась  вона,
Хороводи  водила  між  кремезних  дубів  -
Та  чекала  веселку  в  оксамиті  лісів.
Зачарована  мрійниця  полетіла  туди,
Де  тумани  та  сонечко  в  сферах  крапель  води.
Там  над  річкою  тихою  ніжна  діва-верба,
В  її  косах  звисаючих,  притаїлась  журба.
Там  трава  ще  неходжена  та  барвінковий  цвіт
С  переливом  шовковисті-не  одну  сотню  літ.
Кришталевими  росами  напилася  душа
Та  раділа  на  вранішні,  голубі  небеса,
Обійнявши  берізоньку  на  росистій  траві,
Звуки  скрипки  чаруючи  розлились  по  зорі,
Виливали  кохання,  наче  стогін–вірші,
П’янка  ніжність  яких  поглиналась  в  душі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252950
дата поступления 10.04.2011
дата закладки 10.06.2011


sax

До Львова

Є  місто  лева  в  Україні
Ще  з  тих  віків  воно  й  до  нині,
Стоїть  чаруючи  людей,
Як  слава  древніх  королей.

Роки  для  нього  тільки  мить,
Володар  часу  та  століть.
Він  каменю  сумне  обличчя,  
Без  посмішки  прожив  сторіччя.

Він  пережив  війну  не  раз
І  буде  жити  після  нас.
Славетний  Львів,  душа  країни,
Душа  моєї  батьківщини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262962
дата поступления 02.06.2011
дата закладки 10.06.2011


перлинка

Твої обійми, як легкий туман

...і  якось  хочеться  сказати,
підвести  погляд  -  не  мовчати.
Та  ж  є  моменти  у  житті,
що  й  слів  не  витягнеш  з  душі.

Чудові  очі,  а  усмі́шка...
Ні,  не  написана  ще  книжка.
Це  лиш  початок,  що  в  казках
дарує  ніч  ясна  в  зірках.

...твої  обійми,  як  легкий  туман,
з  тобою  мов  долучений  в  обман.
Секундні  часточки  цінуєш,
й  нічого  більше  не  плануєш...
                                                       09.06.2011  рік

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264186
дата поступления 09.06.2011
дата закладки 10.06.2011


Oxana13

Віртуальність

Дивний  час  і  незвичне  сторіччя
Тихо  плине  німа  віртуальність
Зафарбує  пожовклі  обличчя-
Із  людей  витягає  реальність.

В  інтернеті  готують  сніданок
На  обід  у  онлайн-ресторани
Тут  і  сплять,  зустрічають  світанок
І  будують  невидимі  храми.

Мегабайтами  сповнять  свідомість-
Розірве  інформація  мізки
Не  зустрінуться  в  часі  натомість
Пусті  душі,  розбиті  на  тріски.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264257
дата поступления 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011


Kонвалия

СТРАСТЬ

Горячее  дыхание  на  коже…
Целуешь  сзади  нежно  шею  мне…
Страсть  украшает…  делает  моложе.
Пьянею  я  в  твоем  любви  вине.

Глаза  распахнуты  и  губы  приоткрыты…
Безумных  рук  я  чувствую  азарт.
Как  много  под  одеждой  нашей  скрыто.
Так  прочь  ее…  горит  любви  пожар.

Ласкаешь  ненасытными  губами…
Игривым  языком  срываешь  стон.
Мы  эти  пытки  выбираем  сами.
Огонь  в  крови…  сжигает  разум  он.

Скользят  по  телу  влажные  ладони…
Туман  в  глазах…  переплетенье  ног.
В  кипящем  море  страсти  вместе  тонем
И  яркий  взрыв…  любви  нашей  итог.

Сомкнутся  томной  нежностью  объятья…
От  счастья  сразу  слов  нам  не  найти.
А  где-то  у  кровати  мое  платье
И  сладкий  сон  с  тобой  уже  в  пути…

/изображение  из  сети/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249413
дата поступления 24.03.2011
дата закладки 09.06.2011


Kонвалия

Возьми меня…

Ты  пройдись  по  спине  своей  нежностью…
Легкой  страстью  коснись  моих  бедер.
И  смирись,  наконец,  с  неизбежностью…
Стань  же  в  нашей  любви  ты  свободен.

                   Пусть  за  дверью  останется  прошлое.
                   Отпусти  свои  мысли  на  волю…
                   Все  желания  станут  возможными.
                   Что  захочешь  -    сегодня  исполню.

Обнажились  тела  и  желания.
Я  тебя  осторожно  касаюсь…
Губы  шепчут  на  ушко  признания…
В  том,  что  будет,  возможно  раскаюсь.

                   А  сейчас  я  свободна  до  глупости.
                   Страсть  бушует  во  всей  красоте.
                   Изучаю  ладонями  выпуклость…
                   Твой  прекрасен  рельеф  в  темноте…

Мы  с  тобою  одни  в  этой  комнате.
К  черту  нежность,  добавим  огня!
И  вдвоем  пропадем  в  этом  омуте…
Так  возьми  же  скорее  меня!
 
                   Грубой  страстью  и  ласковой  силой
                   Овладей  моим  телом,  душой.
                   Чтобы  вспомнив  наутро,  что  было,
                   Не  хотелось  расстаться  с  тобой.

А  теперь  до  конца,  без  остатка,
Занимаюсь  любовью  с  тобой.
Отдаваться  тебе  очень  сладко…
И  сегодня  ты  полностью  мой!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263346
дата поступления 04.06.2011
дата закладки 09.06.2011


Kонвалия

Влюбиться

Влюбиться,  потеряться…
Забыть  про  все  на  свете…
И    в  ласку    окунаться…
Шептать  «люблю»  в  дуэте.

Растаять,  раствориться…
В  уже  забытом  счастье…
С  тобой  душою  слиться…
И  в  омут  в  одночасье…

Взлететь...  за  облаками…
Сплетать  сердца  и  мысли…
Обнять  весь  мир  руками…
Стать  частью  твоей  жизни.

Все  это  так  возможно…
Ты  только  дай  мне  повод…
И  взглядом…  осторожно…
Растопишь  в  сердце  холод.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263410
дата поступления 05.06.2011
дата закладки 09.06.2011


MC_Yorick

До твого серця пін-код

Жінкам  дарують  квіти
Парфуми,  та  прикраси
До  серця  вхід  відкрити
Цього  замало  часом
Тобі  я  подарую
Вогонь  той,  що  в  душі
Для  тебе  напишу  я
ПіснІ  свої  й  вірші

ПРИСПІВ:

До  твого  серця  пін-код
Я  прочитаю  в  твоїх  очах
Адже  нема  перешкод
Коли  настане  кохання  час
І  ніжним  дотиком  рук
До  бездоганного  тіла  твогО
Я  цей  пін-код  наберу
І  впУщу  в  серце  твоє  вогонь

Вродливих  є  багато
Жінок  навколо  мЕне
Але  лише  однА  ти
Здійснила  нездійснене
Мене  приворожила
Думки  взяла  в  полон
І  стигне  кров  у  жилах
Від  дотику  долонь

ПРИСПІВ

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264083
дата поступления 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011


MC_Yorick

ЯКБИ

Від  самого  початку  усе  пішло  проти  правил
Божевільно  красива  ти  йшла  поруч  вечором  літнім
Я  б  на  те  що  сподобаюсь  й  фішку  одну  не  поставив
Та  ти  ж  поруч,  хай  й  я  лиш  від  погляду  твого  сліпну

Я  тону  в  тих  очах  і  палає  у  них  ще  і  ще  
Той  вогонь,  що  мене  зігріває  і  душу  так    ранить
І  я  знав  що  спокуса  мене  і  ще  й  як  обпече
В  насолоду  мов  спогад  про  тебе  будуть  ті  шрами

Я  не  знаю  хто  дав  у  кредит  мені  ту  сміливість
Заплелись  руки  в  руки,  і  пальці  у  пальці,  тремтіння
Очі  в  очі  і  губи  у  губи  -  яка  ж  ти  вродлива
Я  на  небі...  з  тобою...  щоб  завтра  знов  стати  тінню

Сто  засудить  мене,  і  ще  сотня  не  зрозуміє
А  я  знов  би  зробив  так,  і  знову,  і  знову  зробив
Краще  знати  про  те  що  у  тебе  здійснилася  мрія
Чим  життя  доживати  з  набридливим  словом  "Якби"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264003
дата поступления 08.06.2011
дата закладки 09.06.2011


Дивний...

___Соціальна Мережа___

Набрати  обертів  в  контакті,
Побільше  коментів  в  Ж\Ж...
Ночами  віршики  писати  -
І    цим  я  покорю  тебе!

Всі  твої  фото  подивився
І    всі  замітки  прочитав,
І  вже  відразу  закохався,
Бо  все  життя  таку  шукав!

Твоя  пронизливість  на  авці,
На    статусах  твої  думки  -
Я    закохався,  закохався!
Мене  ти  сильно  не  суди...

Давай  зустрінемось  в  реалі:
У    ресторані  чи  в  кіно...
Тоді  ми  ще  цього  не  знали,
А    зараз  просто  всеодно.

Я  видаляюся  з  контакту.
Контакт  -  то  зло  і  не  кричи!
Я  знаю,  що  казав  багато,
Але    в  житті  в  тебе  прищі!

Я  теж  Бред  Пітом  можу  бути  -
Для    того  треба  фотошоп.
І  кожен  може  досягнути
Краси    мальованих  ляльок.

Мораль  вірша  читайте  нижче,
Що  Інтернет  -    це  все  обман.
Не  вірте  всьому,  що  там  пише...
Я  говорю,  бо  знаю  сам…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252077
дата поступления 06.04.2011
дата закладки 09.06.2011


Просто Тетяночка

Знову про онлайн

Таке  безумство  думати  про  тебе,
Якісь  шалені  мрії  будувати,
Далекі  очі,  наче  синє  небо
Не  маючи  надії  відшукати.

Ти  як  міраж  все  маниш  за  собою,
Реальність  затуляєш  кожним  словом.
Це  ж  божевілля  -  захопитись  грою,
Не  боячись  назвати  це  любов*ю.

Таке  безглуздя  знову  видивлятись  -  
Шукати  знак  онлайну  на  екрані,
Не  зважившись  ніяк  собі  признатись,
Що  зникла  в  віртуальному  коханні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263893
дата поступления 08.06.2011
дата закладки 08.06.2011


MC_Yorick

ХТО ВІН?

Ти  немов  каліграф  написала  свою  Сторі  Лайф
Бездоганна  в  навчанні,  прекрасна  дружина  й  мати
Так  приємно  було  про  достаток  та  спокій  дбати
Та  в  тобі  інша  Ти  в  потаємних  глибинах  жила

Він  ввірвався  у  мрії,  чарівний  хоча  й  не  ввері
Ти  його  малювала  колись  в  заборонених  снах
Він  звичайний,  як  всі...  тільки  щось  таємниче  знав
І  в  душі  твоїй  наскрізь  спромігся  відкрити  двері  

Так  словами  торкавсь,  як  інші  нездатні  руками  
І  коси  розплів  всім  твоїм  забороненим  мріям
Противитись  як,  якщо  слово  і  серце  вже  мліє
Й  кордони  летять  ті,  що  ти  будувала  роками

І  що  там  казки  про  Алісу,  що  у  Задзеркаллі
Ти  в  шоці  від  себе,  "Це  сниться"  -  єдина  утіха
Та  сон  цей  занадто  приємний  для  тебе  на  лихо
А  спроби  прокинутись  важчі  стають  чим  далі

Та  вмить  тверезієш  -  "коханий"  вернувся  з  роботи
Про  іншу  тебе  нагадають  по  тілу  мурашки
Ти  добра  і  чемна,  хоч  бути  такою  вже  важко
Погодуєш,  приспиш  і  в  он-лайн  повернешся  потай

Та  хто  ж  він  такий???  Пощастить  як  такий  же  як  ти
Робота,  дружина...  Буває...  Розмріявся  просто
Так  вийшло  у  вас...  У  єдиний  сплелись  мрії  простір
Знов  дружину  приспить,  щоб  до  тебе  в  онлайн  утекти

А  може  й  маньяк,  чи    звичайний  збоченець,  злодій
Вважає  що  грішним  усім  позаштатний  психолог
І  знала  б  всю  правду  й  на  крок  не  впустила  б  ніколи
І  ти  вже  пропала,  від  першого  слова...  відтоді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263788
дата поступления 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011


MC_Yorick

Кольорових снів тобі;)

Ти  спиш,  я  ж  поруч  сотні  кілометрів  крізь
Так  близько,  що  боюсь  і  уявити
Сорочку  відгорну  твою  і  в  сни  -  дивись
Ти  спокушала  -  я  вже  поруч  -  квити!

Ти  спиш,  а  я  рахую  кожен  подих  твій
Твоїм  повітрям  себе  відчуваю
І  теплим  вітром  доторкаюсь  твоїх  вій
І  ніч  моє  бажання  не  сховає

Ти  спиш,  я  -  ковдра,  я  тебе  собою  вкрив
І  ближче  пригорнутись  неможливо
Ми  летимо,  і  хоч  у  нас  немає  крил
У  нас  є  мрії,  і  бажання  злива

Бажання  й  мрії  -  мов  наше  поле  бою
Спимо,  і  ранок  не  спішить,  хоч  й  мусить
Нас  розлучити,  бо  знає  -  ми  з  тобою
Вогонь  і  лід,  обітниця  й  спокуса

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263691
дата поступления 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011


kokabaskin

Умру гениально

снова  сердцу  позволила  распоясатся
и  все  несет  свою  околесицу
моя  "девица-
куда-ты-денешься"
моя  "девица-
стоять-бояться"

без  особого,  чтобы  уж,  толку
сердце  в  стенку  бессильно  лупится  
и  пульс,  знаете,  такой,  как  у  курицы
его  бы  пока  просто  -  выключить
и  куда-нибудь  полежать  -  на  полку.

а  он  еще  говорит  тоже  -  
прощай  свобода  
коньяком  чокаясь  -  
неделю  с  ней  на  десять  лет  разменяю
а  я  думаю  -  чокнусь  с  ним
я-то  кому  сколько  должен
у  меня  таких  дней  на  три  года

хотите,  верьте
и  все  оно  так  будто  бы  выпало
словно  кто-то  писал  в  сценарии
-  сцена  долгого  умирания  -  
по  выбору  самого  актера  -
его  наиболее  мучительной  смерти

и  так  печально
было  знать  что  так  получится
когда  ты  со  мной  приключилась  -
оно  разбилось  -  
бессердечная  ключница
моего  закрытого  сердца
и  я  умру  гениально

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259263
дата поступления 13.05.2011
дата закладки 06.06.2011


MC_Yorick

Рецепт пісні ПРО ЦЕ

демо-варіант  пісні  прикладається  вище

Запах  кави  порушив  тишу
Вогник  свічки  запав  у  душу
Ти  на  мене  глянула  лише
Як  цей  погляд  мене  спокушує!
Уже  то  не  хвилює  нітрішки
Що  на  кухні  ми  і  що  пізно
Хай  на  кухні  немає  ліжка  -
В  мене  є  сто  рецептів  різних

ПРИСПІВ:

І  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  прошепочу
Вдвох  напишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

Долі  падають  всі  тарілки
Долі  падають  биті  чашки
Кожен  дотик  твоєї  руки
Каже  те,  як  спинитися  тяжко
І  обличчям  до  підвіконня
Наче  кішка  вигнула  спинку
І  невпинно  сусіди  сонні
Нам  з  тобою  застукали  в  стінку

ПРИСПІВ:

Це  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  так  шепочу
Вдвох  ми  пишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

Задзвенять  так  ритмічно  ложки
Що  вже  спали  в  старій  шухляді
Це  тебе  підсадив  я  трошки
Аби  знов  дарувати  радість
Закохаюсь  у  тебе  по  вуха
Хоч  на  то  і  не  маю  права
Та  сьогодні  я  твій  шеф-кухар
Ти  ж  -  моя  улюблена  страва

ПРИСПІВ:

І  на  вушко  простий  рецепт
Я  тихенько  тобі  прошепочу
Вдвох  напишемо  пісню  "Про  Це"
Замість  приспіву  слово  "Хочу"
Поцілунок  замінить  куплет
Нігті  в  спину  замінять  назву
Є  лиш  в  тебе  і  в  мене  білет
На  кіно  "Не  зупинять  нас  вже!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263481
дата поступления 05.06.2011
дата закладки 05.06.2011


Alexander Marchuk

Люби в мені…

Пробач  мені  -  за  те  що  я  такий.
Пробач  мені  -  не  вмію  бути  кращим.
Пробач  мені  -  я  неймовірно  злий,
Мій  ніжний  крок  до  тебе  був  найважчим…

Повір  мені  -  я  так  тебе  любив.
Повір  мені  –  тобою  існував.
Повір  мені  -  з  тобою  «нас»  творив,
Світанок  -    пристрасть  сонця,  лиш  вбивав…

Люби  в  мені  -  холодний  дощ  небес.
Люби  в  мені  -  гарячий  подих  вітру.
Люби  в  мені  -  той  неземний  овес,
Земля  -  це  місце  з  нотами  про  втіху…

Пробач  мені  –    я  зовсім  не  такий.
Пробач  мені  –  я  хочу  бути  кращим.
Пробач  мені  –  не  вмію  бути  злий,
Мій  ніжний  крок  до  тебе  буде  важчим…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263245
дата поступления 04.06.2011
дата закладки 04.06.2011


Маша Чайковская

Спасибо и прощай!

Ты  для  меня  был  ярким  светом,
Звездою,  освещавшей  бренный  путь.
Морской  волной,  росою  на  рассвете:
Всем  тем,  что  составляет  жизни  суть

Ты  научил  меня  любить  и  верить,
Терпеть,  страдать,  мечтать  и  тосковать.
Но  сам  не  смог  взаимностью  ответить,
А  я  боялась  чувства  показать

Да,  я  хочу  сказать  тебе  спасибо
За  школу  безответных  чувств,
За  твой  талант  умело  и  красиво
Дарить  мне  радость  и,  конечно,  грусть

За  юмор  твой  и  силу  интеллекта,
За  обаяние  и  чувство  красоты.
За  то,  что  в  мире  сложном  этом
Умел  создать  Иллюзию  Мечты
 
За  нерешительность  твою  и  слабость  воли,
За  все  слова,  что  так  ласкали  слух.
За  песни  все,  что  спетые  тобою,
За  блеск  в  глазах,  и  частый  сердца  стук

Но  игры  все  окончены,  увы,
И  нет  им  больше  продолженья.
Герои  в  них  давно  уже  не  мы
Отпустим  все  давай  без  сожаленья

Без  лишних  слов,  не  нужных  объяснений
Перелистнем  сухой  альбомный  лист.
Уйдем  в  туман  взаимных  обвинений
Кто  -  прав,  кто  -  виноват  –  покажет  жизнь

Я  не  твоя  и  ты  теперь  не  мой
Расставили  все  точки  по  местам.
Зачем  шутить  или  играть  с  судьбой,
Если  она  не  верит  больше  нам

Она  не  верит  охладевшим  чувствам
Не  верит  страсти,  выпитой  до  дна
Ведь  для  нее  любовь  –  это  искусство,
А  нашу  -  поглотила  суета!!  ́́Ї

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263104
дата поступления 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011


MC_Yorick

ТІНЬ КОХАННЯ

Ти  мене  заманила  в  пастку
Твої  очі  вдягли  кайданки
Я  в  полоні  увесь,  не  частка
Назавжди,  а  не  лиш  до  ранку

Твої  коси  вплелися  в  пальці
Твої  губи  вплелися  в  тіло
Я  мов  тістечко  в  срібній  таці
Яке  з,їсти  давно  хотіла

Кожен  подих  вказує  вихід
Щоб  втекти...  нам  разОм...  в  світу  край
Ти  ж  шепочеш  на  вухо  тихо
Це  наснилося...  це  лише  гра...

Ми  разом  в  цього  сну  полоні
На  два  тіла  одне  тремтіння
Доторкнулись  серця  в  долонях
До  кохання...  чи  його  тіні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262272
дата поступления 29.05.2011
дата закладки 29.05.2011


Ласунка

Tи чуєш мій шепіт…?

Голодна....
Ковтаю  повітря....
І  хочу  торкнутися  неба!

Твої  руки...
Цілую  їх  знову...
Тихенько  шепочеш:"Не  треба".

На  двох...
Бажанння  і  пристрасть!
І  множим  на  два  насолоду.

І  ще  раз...
І  ще...без  зупину
Зануритись  в  тебе  як  в  воду!

Кохаєш?
Кохай  до  нестями
І  ніжно  й  брутально  до  болю!

Спокуса...
Моє  мліє  тіло
Від  звіра,  що  вийшов  на  волю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239303
дата поступления 06.02.2011
дата закладки 28.05.2011


MC_Yorick

Пульс

Ти  янгол  з  рожевими  крилами
Коктейль  із  спокуси  і  ніжності
Я  ж  вітер  який  так  помітно  стих
Торкнувшись  до  тебе  вітрилами

Ти  зайчик  що  бачив  на  сонці  я
І  ловив  як  ховалась  за  тінню
Пелюсток  ти  троянди  тремтіння
І  найкраща  моя  емоція

Ти  хвиля,  що  в  вітер  закохана
І  хоч  берег  спокусник  твій  проти
Та  ти  вітер  цілуєш  той  потай
Хоч  у  мріях  він  гість  непроханий

Ти  зірка,  що  хмар  не  лякається
І  казковим  снам  шлях  указує
Саме  та,  зрозумів  це  зразу  я
Це  в  серці  моїм  відбивається

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261773
дата поступления 26.05.2011
дата закладки 26.05.2011


MC_Yorick

НОГИ

Ноги
Эти  ноги  нравятся  многим
Но  не  зная  пароль  к  ним  и  логин
Ни  касаться  ни  гладить  нельзя

Ноги
Как  прекрасны  эти  колени
Их  изгибы  и  все  их  линии
Просто  Супер!  Не  дать  и  не  взять

Ноги
Постарались  и  папа  с  мамой
Сделать  их  красивыми  самыми
Всем  на  зависть  и  загляденье

Ноги
Моё  сердце  расстает  в  итоге
Я  бы  душу  оставил  в  залоге
Чтоб  хоть  день  мне  побыть  их  тенью

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261446
дата поступления 24.05.2011
дата закладки 25.05.2011


Адель Станіславська

Театр

Уламки  фраз
і  друзки  слів
калічать  пам'ять
мов  гостра  бритва,
у  вервиці
із  низки  днів
чимало  втрат  -
триває  битва.

А  на  кону
чужа  душа,
чужої  долі
сторінка  чиста.
Юрба  в  ній  пише
своє  ім'я
свої  гріхи  -
і  вже  барвиста...

Театр  ляльок...
Нещира  гра
розчарувала  
і  затяглася,
серед  ролей
є  і  моя
епізодична  -
я  у  запасі...

Десь  у  архівах
є  головна.
Чи  надто  грала
її  успішно?
Перекувала
акторку  роль
з  святої  -
в  грішну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259461
дата поступления 14.05.2011
дата закладки 23.05.2011


MC_Yorick

ЦЕ СЕКРЕТ

Не  питай  мене  що  се  сталося
Не  питай  яку  ніч  не  спиться
Моє  серце  тепер  як  птиця
В  срібній  клітці  затрепеталося
Не  питай  чому  я  німію
Коли  поруч  зі  мной  проходиш
Я  в  полоні  твоєї  вроди
Та  сказати  про  це  не  смію

ПРИСПІВ:

Це  секрет,  це  секрет!
Це  найбільша  моя  таємниця
А  ти  просто  береш
Мене  топиш  в  очей  зіницях
А  ти  просто  береш
І  цілуєш  мене  у  губи
Я  тону,  хай  би  грець
Твої  губи  мене  погублять

Не  питай  що  нагадує  все  це
Це  і  так  в  очах  написано
Мов  амури  з  неба  списами
Мені  точно  поцілили  в  серце
Не  питай  де  це  грає  музика
Це  моя  так  душа  співає
Коли  любиш  й  не  так  буває
Коли  любиш  душа  без  ґудзиків

ПРИСПІВ:

Це  секрет,  це  секрет!
Це  найбільша  моя  таємниця
А  ти  просто  береш
Мене  топиш  в  очей  зіницях
А  ти  просто  береш
І  цілуєш  мене  у  губи
Я  тону,  хай  би  грець
Твої  губи  мене  погублять

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260823
дата поступления 21.05.2011
дата закладки 23.05.2011


medveduk

моєму малюку

дивлюся  я    в  ці  оченята,
і  бачу  зміст  свого  життя,
як  обнімають  рученята,
то  добре  так  до  каяття
я  люблю  твої  ручки  ,ніжки,
і  твою  душу  неземну,
дай  поцілую  тебе  трішки
разом  з  тобою  і  засну.
і  буду  пісеньку  співати
про  все  хороше  і  земне,
і  що  б  не  відчувала  мати:
любов  до  сина  не  мине!
кохаймо  ж  своїх  діток,  мами!
любімо  їх  до  каяття!
в  житті  є  дуже  різні  гами
та  ДІТИ  це  є  сенс  життя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260273
дата поступления 18.05.2011
дата закладки 19.05.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата поступления 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011


MC_Yorick

Плаче Львів…

Плаче  Львів…

На  бруківці
Стоять  калюжі
Мов  живі…

Всі  будинки  
Та  їм  байдуже
Що  не  вдвох…

Ми  з  тобою
Тепер  окремо
Бачить  Бог…

Що  без  тебе  
Життя  даремне
Плаче  Львів…

Від  Личакова  
До    Пустомит
Хоче  він…

Щоб  з  тобою
Були  разом  ми
В  небесах…

Нашу  зірку
Сховали  хмари
Знаєш  сам…

Сто  ночей  
Я  тобою  марив
Плаче  Львів…

І  росою  
Стікають    сльози
По  траві…

А  останній
Трамвай  відвозить
Почуття…

Мрії  наші  
Назад  в  минуле
Це  життя…

Ми  до  нього
Пін-код  забули
Плаче  Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191636
дата поступления 24.05.2010
дата закладки 13.05.2011


Kонвалия

ТАЙНАЯ ВСТРЕЧА

Разгораюсь  пожаром
Я  в  желанных  руках.
И  любовным  нектаром
Пот  блестит  на  висках.

Запотевшие  стекла,
Уже  нечем  дышать.
Все  белье  мое  взмокло
Начинаю  дрожать.

Словно  лезвия  жало
Твой  язык  по  спине.  
Только  этого  мало,
Вся  горю  как  в  огне.

Оголенные  чувства,
Трепет  плоти  и  страсть.
В  том  не  вижу  распутства,
Что  берет  тело  власть.

Обвиваю  лианой
Твое  тело  своим.
И  к  развязке  желанной
Мы  с  тобой  воспарим.

Вскрик,  вонзенные  ногти,
След  на  голой  спине…
И  дрожащие  ноги
Многословны  вполне.

Сладка  тайная  встреча
Нежно  пальцы  скользят.
Все.  Пора.  Уже  вечер.
Задержаться  нельзя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259277
дата поступления 13.05.2011
дата закладки 13.05.2011


MC_Yorick

СТРАШНО?

Ми  будемо  тепер  разом  боятися,  дивитись  на  одну  і  ту  ж  зорю
Долонею  екрану  так  торкатися  немов  вживу  торкаєшся  мою
Вслухатися  у  голосів  тремтіння  і  подиху  ловити  амплітуди
В  снах  і  на  яву  поруч  бути  тінню  боятися  удвох  з  тобою  будем

Ми  будемо  тепер  разом  боятися  читати  і  писати  ті  листи
Де  мріями  ми  будемо  кохатися  і  на  край  світу  пішки  вдвох  іти
Глибину  очей  читати  лиш  по  фото  і  про  зустріч  мріяти  й  боятись
Уявляти  ніч  де  разом,  хоч  і  потай  буду  твій  і  де  будеш  моя  ти

Ми  будемо  тепер  разом  боятися  що  наша  зустріч  мабуть  не  зворотня
Це  вже  не  п'ятдесят  на  п'ятдесят,  а  те  що  хочеш  зараз,  вже  й  сьогодні
На  зустрічі  ж  страхам  не  буде  місця,  не  страшно  коли  губи  в  одне  ціле!
Кохатись  і  боятись  зупиниться,  кохатися  щоб  тіло  затремтіло

Не  будемо  тепер  боятися  слідів  від  нігтів  що  на  наших  спинах
І  хай  про  це  планета  буде  знати  вся,  ніхто  вже  із  тобою  нас  не  спинить
Не  страшно  не  вогню,  не  пересудів,  ні  того  що  спекотно  не  до  жартів
Кохалися!  Кохаємось!  І  будем!  Без  цього  наші  мрії  ніц  не  варті!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259225
дата поступления 12.05.2011
дата закладки 12.05.2011


MC_Yorick

ЕСЛИ

песня  для  дуэта  -  припев-он,  куплеты-она

Стекает  вода  вешняя
Да  я  твоя,  я  грешная
В  сердце  твоём  конечно  я
Прочно  заняла  угол
Всё  мне  занять  не  повезло
Я  не  твой  ангел,  твоё  зло
Взять  бы  тебя  увести  без  слов
Но  у  тебя  супруга

ПРИПЕВ:

Если  ты  не  ангел  -  то  откуда  крылья  
Если  рядом  ты
Все  мечты  и  сказки  мои  стали  былью
Зацвели  цветы
Если  ты  не  ангел  -  как  тогда  пробралась
Ночью  в  сны  мои
И  меня  любви  укрыли  покрывалом
Волосы  твои

Птицы  вернулись,  вьют  гнёзда
Мы  познакомились  поздно
Видно  на  небе  том  звёздном
Нашей  звезды  с  тобой  нет
И  сменит  вновь  ночь  нашу  день
А  я  не  твой  ангел  а  тень
И  ночи  забудь  наши  те
И  спой  на  прощанье  мне

ПРИПЕВ:

Если  ты  не  ангел  -  то  откуда  крылья  
Если  рядом  ты
Все  мечты  и  сказки  мои  стали  былью
Зацвели  цветы
Если  ты  не  ангел  -  как  тогда  пробралась
Ночью  в  сны  мои
И  меня  любви  укрыли  покрывалом
Волосы  твои

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259001
дата поступления 11.05.2011
дата закладки 12.05.2011


Романова

Прошу себе…не треба

Я  буду  жити  далі,
Не  знаю  чи  щасливо,
В  перемогах  і  медалях,
Чекатиму  на  диво.

Я  буду  забувати,
Ті  мрії,  що  прожили.
Тебе  щоб  не  чекати,
Я  прикладу  всі  сили.

Я  буду  сумувати,
За  теплими  руками,
Яких  не  відпускати,
Старалася  роками.

         Я  буду  помирати,
         В  даремному  обмані,
         Кому  я  вчусь  брехати?
         Блукаючи  в  тумані.

         Тебе  я  не  забуду,
         Хоч  лиш  про  це  і  мрію,
         І  вірна  тобі  буду,
         По-іншому  не  вмію.
       
         А  як  без  тебе  жити?
         Без  тебе...не  зуміти,
         Лишилось  лиш  молити,
         щоб  лишній  раз  зустріти.

         Повільно  розчиняюсь,
         У  сірих  снах  про  тебе,
         Навіщо  я  знущаюсь?
         Прошу  себе...не  треба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257195
дата поступления 02.05.2011
дата закладки 10.05.2011


Романова

Ти відпустив…ну як ти міг?

Мій  сірий  біль,  даремних  днів,
Давно  на  серці  прикипів.
Холодна  ніч,  одна  сльоза,
Вона  втопилась  у  грозах.

Це  мій  обман.  Твоя  любов.
Об  неї  я  спіткаюсь  знов.
Гарячий  сніг  на  серці  ліг,
Ти  відпустив...ну  як  ти  міг?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257058
дата поступления 01.05.2011
дата закладки 10.05.2011


Конвалія

Щастя є!

Як  виявилось,  щастя  є  -
Лежить,  сопе  собі  тихенько,
Дитяточко  моє  мале,
Прижму  тебе  скоріш  близенько.

Люблю  дивитись  як  ти  спиш,
Як  посміхаєшся,  як  плачеш.
Радію  щиро  і  без  меж.
Ти  ще  не  знаєш,  скільки  значиш.

Твої  маленькі  рученята
І  пальчики,  як  ниточки
Я  не  втомлюся  цілувати,
Так  сяють  очі-зірочки!

Губки  твої,  мов  пелЮсточки,
Очі,  як  поле  волошок.
Лиш  удвох  ми,  зате  укупочці.
Нас  теплО  огортає  і  затишок.

Капілярчик  твій  кожен  я  вивчила  -
Не  втомилася  милуватися.
Життям  важким  уже  навчена  -
Ніколи  не  треба  здаватися.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257509
дата поступления 04.05.2011
дата закладки 09.05.2011


Айрені

Неминучий спогад болю…

Розлука  танула  у  роті  гіркотою,
Розтікшись  по  затканому  тілу  нестримною  журбою...
І  я  лежала  на  тім  ложі  сум'яття,
Сховавшись  під  холодним  простирадлом  каяття  -  
Ридала,  дивлячись  на  стелю  ночі
Все  згадуючи  твої  вірні,  карі  очі
Твої  пухкі  вуста,  що  палко  цілували
Твої  невтомні  руки,  що  міцно  обіймали
І  ті  шалені  ночі  і  дні,  що  ми  були  разом
І  кохалися...Ти  був  мені  дарунком
І  світлом  сонця...моїм  життєвим  порятунком...

Лиш  серце  б'эться  в  самоті...
лиш  промінь  ранку  у  вікні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256245
дата поступления 26.04.2011
дата закладки 07.05.2011


С.Плекан

Привітання із Днем Матері

Прийми,  мамусю,  привітання,
Із  святом  Матері  Тебе!
Нехай  при  наших  побажаннях
Усе  хороше  лиш  прийде.

Ти  нам  життя  подарувала,  
Цей  дар  безмежно  дорогий.
Ти  нас  ростила,  доглядала,
І  перші  кроки  –  труд  це  твій.

Ти  нас  до  себе  пригортала,
Лілеяла  своїм  теплом,
Оберігала,  пильнувала,
Зростила  під  своїм  крилом.

За  нас  Ти  все  переживаєш,
Щоб  ми  здоровими  були,
Притулиш,  втішиш,  помагаєш.  
Не  ціним  цього  часом  ми.

Тобі  здоров’я  ми  бажаєм,
Благих  і  многих  літ,  добра.
Тебе  цілуєм,  обнімаєм,
Ти  рідна,  мила,  дорога!

06.05.2010р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258169
дата поступления 07.05.2011
дата закладки 07.05.2011


Мизантроп

Всё прошло…

Всё  прошло,  закончилось.  К  печали?  К  радости?
Не  вздумай  возвращать,  лишь  будет  хуже
Я  тоже  помню  всё:  прогулки,  кофе,  сладости
Но  никому  из  нас  всё  это  уж  не  нужно

Сказали  мне,  скажу  тебе:  на  прошлое  не  налетай!
Оно  само  когда-то  в  дверь  твою  стучаться  будет
Зачем  тебе  весь  этот  горький,  мнимый  рай?
Спиртное  есть,  оно  твой  пыл  остудит

А  если  нет  охоты  напиваться,  что  ж,  удачи!
Есть  ещё  примерно  сотня  способов  отвлечься
Есть  море,  бильярды,  кафетерии,  конечно  дачи
Где  можно  с  удовольствием  обжечься

Всё  прошло...  лишь  тёплая  весна  пришла
Которая  подарит  много  всяческих  обид
Она  всё  помнит,  она  долго  всё  то  берегла
Чтобы  отдать  нам  всё  то,  от  чего  болит:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179078
дата поступления 22.03.2010
дата закладки 07.05.2011


Квіточка)

Непотрібна тобі

Як  дивлюся  на  тебе,  я  усе  розумію
Не  потрібна  тобі!  Боже,  зараз  зомлію!
Звідки  знаю  я  це?  Неважко  помітити  
Як  віддалений  ти.  Навіть  хочеться  випити!

Що  в  очах  твоїх  не  палає  вогонь
Та  не  можу  сказати,  що  то  був  лише  сон!
Та  і,  що  було  в  сні?  А  нічого  й  нема!
Видумала  собі  й  залишилась  сама.

Наче  погляд  міг  про,  щось  сказати,
Все  продажне,  навіть  погляд  може  брехати!
Але,  що  не  роблю  -  я  тобі  не  потрібна
А  я  так  хотіла  стати  для  тебе  рідна

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248899
дата поступления 22.03.2011
дата закладки 07.05.2011


Квіточка)

Нарешті відпустила…

Не  йди!  Прошу  тебе,  залишся!
На  хвильку,  на  секундочку,  на  мить...
І  розкажи  мені,  що-небуть,
Без  твого  голосу  вже  у  вухах  дзвенить!

Благаю  не  лишай  мене  одну
В  цій  сповіді  величних  зірочок,
"А  почуття  кому?  Кому?  Кому?"
Кричу  тобі,  при  світлі  тих  свічок

Та,  що  ж  ти  твориш,  що  ж  ти  твориш?
Життям  моїм  маніпулюєш.....
Для  кого  цей  спектакль  ти  розводиш?
Моє  життя  у  чорне  все  малюєш!

Вдих....  Видих....  Відпустила....
Я  вже  все  тобі  сказала,
Я  вже  все  тобі  простила...
Почуття  твої  віддала...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256623
дата поступления 28.04.2011
дата закладки 07.05.2011


MC_Yorick

КОХАНЦІ (пісня)

пісня  написана  для  дуету  в  дужках  слова  {чоловіка},(жінки)

Кав,ярня  в  готелі
Червоне  вино
Танцюємо  вдвох  
Повільний  танок
І  скрипка  спокуса  
Нам  крає  серця
Забутися  змусить  
Мелодія  ця

ПРИСПІВ:

Які  брудні  та  чисті  наші  танці
{Бо  ми  коханці},(  Бо  ми  коханці)
Навіщо  доля  нас  з  тобою  поєднала
{Якби  ж  то  знав}(Якби  ж  то  знала)
{Ти  не  одна}(І  ти  не  одинокий)
Любов  за  спокій,  любов  за  спокій
(І  я  тепер  себе  ділити  мушу)
{Я  втратив  душу,  я  втратив  душу}

Піднімемось  в  номер
Весь  одяг  зірвемо
У  ритмі  одному
Ми  зараз  живемо
Нам  одяг  не  треба
Бо  ми  відлітаєм
До  сьомого  неба  
І  не  пам,ятаєм

ПРИСПІВ
Які  брудні  та  чисті  наші  танці
{Бо  ми  коханці},(  Бо  ми  коханці)
Навіщо  доля  нас  з  тобою  поєднала
{Якби  ж  то  знав}(Якби  ж  то  знала)
{Ти  не  одна}(І  ти  не  одинокий)
Любов  за  спокій,  любов  за  спокій
(І  я  тепер  себе  ділити  мушу)
{Я  втратив  душу,  я  втратив  душу}

{У  тебе  є  син}
(У  тебе  дочка)
Обручки  блестять
На  наших  руках
Ми  тонем  в  коханні
Ми  стогнем  від  болю
Нас  крає  питання
За  що  ти  так,  доля?

ПРИСПІВ

Які  брудні  та  чисті  наші  танці
{Бо  ми  коханці},(  Бо  ми  коханці)
Навіщо  доля  нас  з  тобою  поєднала
{Якби  ж  то  знав}(Якби  ж  то  знала)
{Ти  не  одна}(І  ти  не  одинокий)
Любов  за  спокій,  любов  за  спокій
(І  я  тепер  себе  ділити  мушу)
{Я  втратив  душу,  я  втратив  душу}

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187547
дата поступления 04.05.2010
дата закладки 06.05.2011