Просто Тетяночка: Вибране

MC_Yorick

На клавішах ночі - відеокліп

Пропоную  переглянути  відеокліп  гурту  Меоріт  на  пісню  На  клавішах  ночі,  слова  до  якої  були  опубліковані  на  цьому  сайті  ще  до  того  як  з,явився  цей  молодий  та  яскравий  колектив

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bV0RK3wtkn8[/youtube]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595836
дата надходження 25.07.2015
дата закладки 28.09.2015


MC_Yorick

ЯНГОЛ

янгол  посміхається  вві  сні
замість  ковдри  білі  білі  хмари
саме  та  якою  завжди  марив
саме  та  що  снилася  мені

заблукає  кутиками  вуст
погляд  мій  неначе  в  лабіринті
і  роками  розтягнулись  миті
доки  янгол  був  той  наяву

все  забув  би  або  навіть  стер
та  вплелися  в  мрії  її  коси
і  неначе  по  морозу  босий
по  хмаринам  тим  біжу  тепер

янгол  посміхається  вві  сні
римами  крізь  сон  шепоче  тихо
я  ж  не  янгол,  я  ж  земний  на  лихо
не  судилось  з  крилами  мені

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347380
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 03.07.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.12.2011


Наталя Данилюк

Без тебе

Без  тебе  світ-не  світ  і  сонця  спалах-
Блідий  відбиток  кволої  зорі.
Таким  тривожним  блимають  сигналом
Із  траси  неба  зорі-ліхтарі...

І  кожен  зойк  нагадує  про  тебе,
І  кожен  спомин  гіркне,мов  іржа...
Біжу  по  скельцях  тріснутого  неба,
Немов  по  лезу  гострого  ножа.

А  там  до  тебе-довгі  магістралі,
Безлюдна  тиша  в  сяйві  ліхтарів,
Сповитих  димом  сонної  печалі,
Що  так  похмуро  зиркають  з-під  брів...

А  там  до  тебе-урвища  й  безодні,
Щемливі  миті  в  спогадах,в  піснях...
Ми  в  цьому  світі  все  життя  самотні,
По  трупах  мрій  вторуємо  свій  шлях.

Без  тебе  я-не  я,без  тебе  серце
Притишує  шалений  ритм  биття
І,мов  кришталь,розтрощене  на  скельця
Моє  гірке,спустошене  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282825
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Наталя Данилюк

І як це ти посмів?

Насипав  жовтень  пригорщі  листків
В  мої  долоні,сонцем  обігріті...
І  як  це  ти,скажи  мені,посмів
Для  мене  стати  найдорожчим  в  світі?

І  не  хапати  жменями  зірок,
Не  розсипати  матові  перлини,
А  просто  бути  лагідним,як  шовк,
Лягти  на  душу  пухом  тополиним...

І  не  будити  пережитих  днів,
Хіба  ж  важливо,що  було  до  тебе?
І  як  це  ти,скажи  мені,зумів
Раптово  розпогодити  це  небо?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282220
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Наталя Данилюк

Чужий мій гість

Вечірній  блюз.В  мальованім  горнятку
ПелЮстки  вишні  в  теплім  молоці.
Той  срібний  перстень  в  тебе  на  руці
Ще  береже  про  мене  світлу  згадку.

Чужий  мій  гостю-рідний,та  не  мій,
Чи  ти  щасливий  з  іншою  без  мене?
Твій  пильний  погляд  обпікає  вени
І  глибше  грузне  в  пам'яті  липкій...

В  трухлявих  шпарках  теплої  душі
Що  ти  шукаєш,впертий  мій  блукачу-
Мою  любов,бездумну  і  незрячу?
Вже  й  слід  застиг...Хіба  ж  ми  не  чужі?

Нестерпна  гра    в  набридливу  мовчанку...
Пора  тобі  на  твій  Чумацький  Віз,
І  ніч  летить,мов  доля  під  укіс,
Сіріє  від  молочного  світанку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281082
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 20.09.2011


MC_Yorick

ВЗГЛЯД

"Ты  только  попробуй"  -  твердили  твои  глаза
"Ты  только  посмей"  -  шептала  твоя  улыбка
Земля  под  ногами  песком  оказалась  зыбким
Стена  за  спиной...  ни  шагу  теперь  назад

Дыханье  не  в  такт,  если  я  вообще  дышал
По  телу  лавиною  снежной  катилась  дрожь
Я  это  мгновенье  на  вечность  хотел  умножить
И  тело  в  плену,  в  плену  и  моя  душа

Ну  кто  ты  скажи?  Откуда  ангела  крылья
Нет...    Нет...  Подожди...  Я  сейчас  угадаю  сам
Наверно  на  землю  послали  тебя  небеса
И  взглядом  одним  ты  сделала  сказку  былью

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277156
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 30.08.2011


MC_Yorick

Замкнене коло

Все  звелося  у  замкнене  коло
Усі  вчора  і  завтра  усі
Біль  у  грудях  у  всій  красі
Серце  в  кригу  спотворює  холод
Твоє  фото  -  на  рану  мов  сіль

Шелест  листя,  що  на  підвіконні
Мов  квиток  у  минулу  осінь
Що  ніяк  не  відпустить  досі
Як  і  очі  твої  бездонні
Й  трохи  довше  плечей  волосся

Тихий  шепіт  -  "Ніколи,  Ніколи"
Мої  мрії  вводить  в  оману
Вже  ж  здалось  затягнуло  рану
Ти  не  ставиш  крапки,  лиш  коми
І  у  снах  моїх  кожен  ранок

Закохатися  би,  щоб  клин  клином
Дурень,  думкою  себе  тішу
Бо  й  коли  обнімаю  іншу
Знову  серце  до  тебе  лине
А  рука  знову  вірші  пише

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277407
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 28.08.2011


MC_Yorick

ЭТО И ЕСТЬ ЛЮБОВЬ

это  уже  вторая  песня  написанная  на  музыку  Станислава  Лемешкина,  даст  Бог    не  последняя  ;)  естественно  подавать  к  столу  только  с  музыкой  ;)

Секунды  в  секунды
Минуты  в  минуты
Часы...  в  часы
Время  как  будто  
Уносит  нас  дальше
Где  дочь...  Где  сын...  Наш  сын...

Огонь  у  камина
И  чашечка  кофе
Вдвоём...  С  тобой...
Сокровищ  не  надо
Ведь  если  ты  рядом
Мне  лучшей  наградой
Твоя...  Любовь...

ПРИПЕВ:

Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
-  Это  и  есть  любовь

Бьют  пульсом  по  вене
Все  вместе  мгновенья
И  гаснут...  Все  свечи...
Украсишь  конечно
Касанием  нежным
Прекрасный...  Наш  вечер...  Вдвоём

И  словно  мне  снится
Губы,  ресницы...
Твой  взгляд...  Глаза...
Даря  поцелуи
Тебе  захочу  я
Тихонько  на  ушко...  Шепча...  Сказать

ПРИПЕВ:

Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
Мне  хорошо  с  тобой
-  Это  и  есть  любовь

-  Это  и  есть  любовь

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275985
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 20.08.2011


MC_Yorick

Он и Она

по  мотивам  плейкаста  http://www.playcast.ru/view/1628467/8c7201e8d0905aa277b1bd56540640d3010a5ccepl  и  на  музыку  Лемешкин  Станислав  -  Мужчина  и  женщина


Дождь
Дождь  в  твоём  окне
Дождь...  или  снег...
Каплей  бежит...
Бежит  по  стеклу...

Сердце  дрожит...  
Сердце  дрожит...  
Сердце  дрожит...

Как  же?  Скажи!
Нам  смириться  с  судьбой
Такой
Как  же?  Скажи!
Позабыть  нам  любовь

Тонкими  нитями  
Не  заменить  на  дни
Вместе
Как  же?  Скажи!
Как  же?  Скажи!
Жить  нам  без  слов  "Если  бы"

Тихими  нотами
Пишем  давно  так  мы
Песню  о  нас
"Он  и  Она"

Ночи  без  снов
Песни  без  слов
Сердце  всё  также  бьётся  

Тучи,  Тучи
Словно  капли  мы  падаем
Катимся  вниз
Ночь  у  окна
Смотрит  на  нас
Жизни  странный  сюжет
"Нас  нет!"

Как  же?  Скажи!
Нам  смириться  с  судьбой?
Как  же?  Скажи!
Позабыть  любовь?
Смотришь  мне  вслед...
"Нас"  уже  нет
Только  капли  дождинки

Дождь  по  стеклу...
На  окне...
Смывает  всё  что  было
Я  так  любил...
Нет...
Мы  так  любили...
Этот  сюжет  
Брошен  уже
Снято  кино

Было  давно...
Было  давно...
Было  давно...

Не  суждено...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275203
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011


MC_Yorick

А ТИ НА МЕНЕ ДИВИШСЯ

а  ти  на  мене  дивишся  з  екрану
чарівна  й  ніжна...  звабливо  сумна
в  очах  твоїх  я  не  знаходжу  дна
і  мрії  переходять  на  сопрано
коли  співають  в  моїх  снах...  про  нас

а  ти  на  мене  дивишся  як  боги
що  із  небес  споглядають  на  грішних
до  чого  ж  погляд  твій  мені  глибокий
ти  мій  вогонь,  і  ти  мій  тихий  спокій
моє  майбутнє  і  моє  колишнє

а  ти  на  мене  дивишся  й  не  бачиш
і  я  не  бачу,  що  ти  всього  фото
як  і  колись  впускаю  в  мрії  потай
як  і  раніш  за  мене  небо  плаче
нема  в  твій  бік  у  долі  повороту

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275086
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011


MC_Yorick

Сонце

За  вікном  знов  плакав  дощем  темносірий  ранок
Він  не  стримував  сліз,  не  приховував  більше  емоцій
А  у  мене  було  своє  особисте  сонце
Хай  воно  й  десь  далеко,  та  близько  по  той  бік  екрану

І  без  слів  про  любов,  без  гри  і  навіть  без  гриму
Воно  дійсно  дарує  так  часто  бажані  промені
Каже  правду  в  очі  яку  не  скаже  ніхто  мені
І  лягає  в  рядки  моїх  віршів  дивною  римою

Не  питає  чому,  все  розуміє  з  півслова
Просто  поруч  тоді,  коли  більше  усього  потрібно
Навіть  злива  в  ту  мить  стає  просто  дощиком  дрібним  
А  за  мить  уже  промені  сяють  навколо  знову

І  не  варто  питати  про  кого  це  я,  хто  це
Варто  вірити  в  те,  що  і  вам  в  подарунок  від  долі
Саме  в  мить  коли  все  зафарбовано  в  темний  колір
Шлях  освітить  таке  ж  променисте  і  тепле  сонце

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269501
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


Журавка

Янгол

Залоскочу  пір’їнкою  твій  сум.  
То  янгол  пролітав  в  ночі  над  нами
І,  задивившись  на  земну  красу,
Присів  на  бильці  сірого  дивана.
Він  бачив:  руки  у  вінок  сплелись,
Волосся  спить,  спадаючи  на  груди.
Блакитним  шовком  вечір  постеливсь.
Так  не  до  ранку  –  цілу  вічність  буде.  
Він  бачив:  світ  в  обіймах  потонув.
Шепочуть  губи  щось  у  губи  сонні.
Сьогодні  з  нами  поряд  янгол  був,
Згубив  пір’їнку  ось,  на  підвіконні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218054
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 06.07.2011


Наталя Данилюк

Марення

Я  тобі  примарилась  спросоння...
Ніч  снувала  зорі  з  рукава,
Срібний  пил  летів  на  підвіконня
І  блищала  росами  трава

В  місячному  сяйві,наче  іній.
Під  ясними  кулями  лампад
Тінями  кривих  розмитих  ліній
На  стіні  окреслювався  сад.

І  тополь  м'які,пухкі  ворсинки,
Мов  мушня,спускалися  на  став.
Із  сузір'їв  срібні  павутинки
В  небі  місяць  вправно  виплітав.

Я  б  тобі  лишилася  на  спомин,
Як  солодкий  запах  мигдалю!..
Але  сонця  вранішнього  промінь
Спопелив  фантазію  твою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266818
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 05.07.2011


Наталя Данилюк

Ти вже не прийдеш

Ти  вже  не  прийдеш.Весни  не  буде,
В  снігах  потоне  жадана  мить...
Проллється  сонце  мені  на  груди
Солодким  медом...і  загірчить.

І  я  зайдуся  плачем  з  розпуки,
Ввібравши  трійло  жалів  нутром.
Ще  пам'ятають  вуста  і  руки
Твоїх  цілунків  п'янких  тавро!..

Сховає  серце  тендітний  спогад
У  комірчину(щоб  не  болів.)
Якби  ж  я  знала,яка  дорога
Переманила  із  моїх  снів

Тебе  у  весни,де  пахнуть  вишні,
У  літо  м'яти  і  споришів!..
Ти  вже  не  прийдеш.Та  прийдуть  інші-
Такі  байдужі,такі  чужі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268653
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2011


Наталя Данилюк

Той квітень був не мій…

Той  квітень  був  не  мій,він  був  для  неї!..
Стелився  цвітом-лагідним,п'янким,
Під  ноги  їй,бездушній  Галатеї,
Іще  незавойованій  ніким!

І  ти  їй  ніс  найглибше,сокровенне,
Те,що  в  душі  ховаєш  від  усіх!..
Той  квітень  був  солодким  не  для  мене,
На  скроні  сипав  цвіту  білий  сніг.

І  ви  удвох  купалися,мов  діти,
В  легких  пелюстках  яблунь  молодих!
А  я  себе  не  вміла  захистити
Від  розпачу  гіркого,що  застиг

Кавалком  криги  і  тиснув  нещадно,
Захриплим  криком  рвався  із  грудей!..
Тебе  вже  інша,о  моя  відрадо,
В  цю  заметіль  квітневу  поведе...

А  я  змирюся.Час  лікує  рани.
Так  кажуть  люди,може  так  і  є...
Та  квітень  той  таким  вже  не  настане,
Він  був  не  мій!То  щастя  не  моє...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267466
дата надходження 28.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Наталя Данилюк

Та жінка, що навпроти у вікні

Та  жінка,що  навпроти  у  вікні-
Вона  завжди,немов  когось  чекає...
Гортає  доля  сторінками  дні,
Світанки  зустрічають  теплим  чаєм

Її  самотність.Хто  вона  така?
Кому  дала  обітницю  чекання?
Її  любов-вибаглива  й  терпка,
Була  для  неї  перша  і  остання.

Та  жінка,що  навпроти  у  вікні,
Як  стигла  осінь,зрілістю  налита,
Вона  завжди  всміхається  мені
І  посмішка  її-така  неспита!..

Вона  не  знає,що  то-суєта,
Ранковий  гамір,натовпи,затори...
За  друга  має  білого  кота,
Про  все  на  світі  з  ним  вона  говорить!

А  він  клубочком  ляже  біля  ніг
І  щось  крізь  сон  тихесенько  муркоче...
Отак  минають  ранки  їх  сумні,
Впадаючи  в  глибоке  русло  ночі.

Гортає  доля  сторінками  дні,
Вони  ж  летять-рутинні  й  безтурботні.
Та  жінка,що  навпроти  у  вікні...
А  може  то  і  є  моя  самотність?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267864
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Наталя Данилюк

То не мені така судилась карма…

То  не  мені  така  судилась  карма-
Тебе  в  чужої  вкрасти  без  вагань
І  розміняти  спокій,як  задарма,
На  вир  порожніх  мрій  і  сподівань.

То  не  мені  любов  твоя  судилась,
Шалені  ночі  і  стрімкий  політ,
І  ті  жадані,вимріяні  крила,
Що  нам  могли  б  відкрити  цілий  світ!..

То  не  мені  судилося  без  бою
Перед  тобою  скласти  всі  мечі!
То  іншій,мабуть,випаде  на  долю!..
А  я,наївна,думала-мені...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267308
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 27.06.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2011


Наталя Данилюк

На столику парує кавоварка…

На  столику  парує  кавоварка,
Малює  ранок  лагідні  сюжети.
Ти-не  Шекспір,не  Данте  чи  Петрарка,
Щоб  почуття  сплітати  у  сонети.

Мале  містечко  знову  оживає-
Мій  крихітний  Неаполь  в  Україні!..
Та  там  мене  ніхто  вже  не  чекає...
Гаряча  кава  дихає  крізь  стіни.

Я  розчинилась  в  списку  телефонів,
Мене  немає  більше  як  такої!
Нас  розвінчали  десь,в  якійсь  Вероні,
Неначе  двох  шекспірівських  героїв.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267187
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 26.06.2011


Наталя Данилюк

Солодкий листопад

Солодкий  листопад  мого  життя...
Хтось  вкрав  у  мене  цілого  півсвіту,
Хтось  вкрав  півсерця,вже  без  вороття-
Так  викрадає  сонячну  трембіту

Циганський  місяць  в  чорному  плащі!..
І  я  живу,я  дихаю  тобою,
Я  виливаю  сріблом  у  вірші
Солодку  ніжність,змішану  з  журбою.

Солодкий  листопад  моїх  надій!
Вже  стільки  днів  лишилося  позаду...
А  ти  прийшов,як  добрий  чародій,
А  ти  приніс  омріяну  відраду

В  мій  тихий  сад,покинутий  всіма,
В  моє  вікно,розтрощене  вітрами.
Я  так  вже  звикла  мріяти  сама,
Що  вже  й  боюся  тішитися  нами...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267092
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 26.06.2011


Наталя Данилюк

І ми згрішили…

Травневі  ночі  килим  нам  стелили
Із  трав  шовкових,росяних  квіток,
Блищало  небо  перлами  зірок...
І  ми  з  тобою  потайки  згрішили...

І  я  була  солодка  й  неземна-
Чужа  жона  в  обіймах  у  чужого!..
І  грішні,ми  ховалися  від  Бога...
Була  весна...Яка  була  весна!

І  смертних  нас  безсмертні  прихистили,
Нам  збудували  у  повітрі  храм,
Вклонялись  нам,земним  напівбогам,
Бо  ми  згрішили...Боже,як  згрішили!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266998
дата надходження 25.06.2011
дата закладки 25.06.2011


Наталя Данилюк

Ти-пісок розпечених пустель…

Ти-пісок  розпечених  пустель
На  моїх  просолених  долонях.
Ллється  з  неба  ніжна  акварель,
Літнє  сонце  мружиться  спросоння.

І  в  обличчя  дихає  трава
Ледь  відчутним  пряним  ароматом!..
Ти-мої  несказані  слова,
Цим  словам  вже  піснею  не  стати.

Цим  словам  не  буде  вороття,
Ні  весни,ні  розквіту,ні...смерті!...
Так  живу,вхопившись  за  життя,
В  цій  страшній,безглуздій  круговерті!

Так  пливу,пірнаю  в  каламуть
Буднів  монотонних    і  тривоги,
А  літа  життя  моє  несуть
На  нові,незвідані  дороги.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266735
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 24.06.2011


MC_Yorick

ПО ІНШОМУ

В  моєму  гаремі  є  сто  кімнат  
                                         і  вільних  лишилось  мало
У  мріях  моїх  живеш  ти  одна,  
                                         щоб  інші  про  те  не  знали
В  моєму  стакані  ковток  вина,  
                                         без  тебе  не  буду  пити
З  іншими  ж  п,ю  не  доп,ю  до  дна,  
                                         все  чесно  -  з  долею  квити

В  моєму  небі  мільйон  зірок,  
                                         та  лише  одну  чекаю
До  іншої  варто  зробити  крок,  
                                         тебе  ж  все  життя  шукаю
Сотні  в  контактах  моїх  номерів,
                                         та  всі  їх  готовий  стерти  
Забути  спокуси,  змолити  гріх,  
                                         і  далі  шукати  вперто

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266740
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 24.06.2011


MC_Yorick

І РІДНА І ЧУЖА

Кілька  слів  заплелися  у  діалог
Кілька  поглядів  мріями  стали  в  мить
Кілька  мрій  й  забуто  вже  все,  що  було
Лише  ми,  лише  ми,  лише  ми
І  одне  на  двох  стало  серцебиття
Один  подих,  і  божевілля  одне
Та  в  супутники  тобі  обрало  життя
Не  мене,  не  мене,  не  мене

ПРИСПІВ:

Де.?  Ну  де  ж  це  ця  межа?
І  рідна  і  чужа
Так  близько  й  так  далеко
Хто?  Дав  правила  ці  гри?
Наклав  на  мрії  грим
Забуть  чому  не    легко?

Ти  до  мене  знову  приходиш  у  снах
Лише  в  них  ми  закохана  пара
А  в  житті,  що  чужа  від  початку  знав
Але  марив,  я  марив,  марив
Загубились  поміж  нездійснених  мрій
Сліди  по  дорозі  з  зими  до  весни
Те  що  комусь  кохання,  для  нас  то  гріх
Ну  чому?  Поясни?  Поясни!

ПРИСПІВ:

Де.?  Ну  де  ж  це  ця  межа?
І  рідна  і  чужа
Так  близько  й  так  далеко
Хто?  Дав  правила  ці  гри?
Наклав  на  мрії  грим
Забуть  чому  не    легко?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266447
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Serg

Нежная, добрая, глупая…

Нежная,  добрая,  глупая,
Рвёшь  меня  просто  на  части,
Сердце  возьми  моё  в  руки,  -
Бьется  еще?
Это  счастье!
Это  мой  признак  забвения,
И  не  смотри,  что  уставший,
Тело  застыло  в  знамении,
Мысли  –  слезою  упавши...

Мудрая,  милая,  слабая,
Пьешь  меня  каплями  страсти,
Ты  обними  меня  нежно,  -
Сладкий  еще?
Это  счастье!
Это  мой  вкус  постоянности,
И  не  смотри,  что  тускнею,
Тело  -  ванильные  пряности,
Мысли  над  образом  бреют...

Сильная,  верная,  грешная,  
Тянешь  в  огонь  своей  власти,
Ты  загляни  в  мою  душу,  -
Пламя  Любви?
Это  счастье!
Это  мой  принцип  участия,
И  не  увидишь  сомнения,
Тело  желает  причастия,
Мысль  содрогается    рвением...

Гордая,  мною  любимая,
Силой  рубцов  на  запястье,
В  детство  необозримое
Скоро  уйду...
Это  счастье?
Это  судьба  моя  странная,
И  не  смотри,  не  насытились,
Тело  такое  желанное,
Мысли  стихами  рассыпались...


21.06.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266257
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 21.06.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.06.2011


kalush

Сто кроків

Сто  раз  на  коліна,
Сто  раз  до  вершин,
Ти  в  мене  єдина,
Я  в  Тебе  один.

Сто  кроків  любові,
Сто  крапель  життя,
А  в  кожному  слові
Лише  каяття.

Сто  кроків  до  мрії,
Сто  кроків  зізнань,
Шалені  надії
Сміливих  бажань.

Сто  кроків  до  щастя,
Сто  слів  про  любов,
Не  будем  прощатись,
Зустрінемось  знов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266147
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 21.06.2011


Марічка9

Житомир-Львів… (Разом з Михайлом Плосковітовом)

Хто  знає,  чи  побачимось  іще.
Куди  зведуть  дороги  парних  колій.
Усе,  що  маєм  -  жменька  меланхолій,
І  тихий-тихий,  і  пекучий  щем.

Не  награно  повіки  затремтять...
Ривки  думок.  Квитки…  та  два  перони.
Твої-мої  ще  сплетені  долоні,
А  відстань,  як  гудок  –  хвилин  за  п’ять…

Дарма  кладемо  руки  на  плече,
Хрипким  "не  треба"  тишу  розірвавши.
А  розпач  став  наш  ще  на  зиму  старшим,
І  так  ятрить  прощанням,  так  пече...

Розтока  доль  в  сум’ятті  кольорів.
Ось  пальці  розімкнуться  наостанок,
В  своїх  містах  зустрінемо  світанок...
Два  потяги  швидкі:  Житомир...Львів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263442
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 20.06.2011


MC_Yorick

АНГЕЛ ХРАНИТЕЛЬ

Ну  и  что,  что  дышать  без  тебя  мне  бывает  так  сложно
Ну  и  что,  что  поверил  я  вновь,  что  возможно  любить
Если  наша  любовь  как  полёт  к  небесам  невозможна
Если  наша  любовь  это  грех…  как  тогда  же  нам  быть

Я  к  губам  твоим  нежным  навечно  наверно  прирос  бы
Я  б  в  глазах  утонул,  только  раз  повстречавшись  взглядом
Но  кто  даст  мне  ответ  на  влюблённого  сердца  вопросы
Как  с  тобой  рядом  быть,  когда  порознь  всегда  быть  надо

Ну  а  раз  было  встретится  нам  суждено  небесами
И  в  сердца  наши  так  глубоко  пробирается  боль
В  лабиринте  любви  уж  давно  потерялись  мы  сами
То  давай  по-другому  быть  вместе  навечно  с  тобой

Видно  так  заплела  нам  судьба  жизни  тонкие  нити
Что  нам  вместе  не  быть,  не  любить,  разве  только  в  мечтах
Но  ты  знай,  что  теперь  буду  твой  всегда  ангел-хранитель
Я  и  в  горе,  и  в  радости,  только  споткнёшся  я  там  

Пусть  судьба  на  любовь  наложить  попыталась  нам  вето
И  ночью  и  днём  в  своих  мыслях  всегда  буду  рядом
И  слезой,  и  улыбкой,  и  даже  полезным  советом
Даже  зонтиком  в  дождь  стану  я  твоим  если  надо

И  меня  ты  позвать  сможешь  просто  смыкая  ресницы
И  я  сразу  примчусь,  сразу  брошу  свою  обитель
Прибегу  наяву,  прилечу  если  буду  и  сниться
Я  теперь  только  твой,  только  твой  я  ангел-хранитель

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253987
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 20.06.2011


Василь Кузан

Заховатися від світу

заховатися  від  світу
 і  від  світла
 тільки  ти

 щоб  ніхто  не  бачив  щастя
 лиш  удвох
 без  самоти

 щоб  ділитися  думками
 подихами
 тихо
 так

 цілуватися  словами
 як  із  птахом
 вільний  птах

 розриваються  бажання
 ніби  серце
 на  шматки

 ми  –  не  вільні  птахи,  люба
 ми  у  небі
 літаки

 приземляємося  часто
 десь  на  світлі
 у  світах

 мерехтливо  щастя  світить
 нас  єднає  
 у  думках

 аж  тамує  подих  мрія
 від  бажань
 і  висоти

 заховатися  б  від  світу
 тільки  я
 і  тільки
 ти

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265944
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 20.06.2011


Василь Кузан

Щось між нами було…

Щось  між  нами  було...  Ні  розмови,  ні  дії  
 Тільки  відблиск  вогню  впав  у  тишу  зіниць,  
 Тільки  краплі  хвилин,  мов  сполохані  мрії,  
 Диким  криком  прощань  полетіли  з  дзвіниць.  

 Із  матерій  тонких,  манускриптів  таємних  
 Щось  межу  перейшло  й  раптом  зникло  кудись,  
 Ніби  вітер  весни  на  вітрилах  зелених,  
 Ніби  погляд  зорі,  що  згоріла  колись.  

 Щось  химерно  –  п’янке,  щось  до  болю  реальне:  
 Ейфорія  сердець,  унісонне  тепло...  
 Едельвейс  почуттів,  що  на  скалах  не  в’яне  
 І  співає  весні:  „Щось  між  нами  було.”  

 Щось  між  нами  було,  та  втекло  від  означень,  
 Потекло  в  глибину,  проповзло  поміж  слів...  
 Лиш  у  храмі  грудей  хтось  окрилено  плаче,  
 Тінь  неясних  тривог  крає  лінію  брів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265537
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 17.06.2011


Василь Кузан

Я цілую твою відсутність

Я  цілую  твою  відсутність
Крізь  химерну  п’янку  цнотливість,
Проникаючи  аж  до  суті,
Усвідомлюючи  важливість
Не  моменту  цього,  а  ночі,
Що  втопила  в  собі  майбутнє,
Що  сховала  тебе  і  хоче
Лиш  одна  в  моїм  серці  бути.
Але  серце  моє  –  для  тебе.
І  допоки  тебе  немає
Я  відсутність  цілую  в  губи
І  відсутність  таки  минає.
І  являєшся  ти,  як  ранок,
Відриваючи  кірку  з  рани.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265368
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011


Алексей Смирнов

Затмение

Луна  безнадежно  съедена.
И  ночь  стала  так  темна.
И  гаснут  во  мраке  медленно
Последние  три  окна.

Заснула,  не  дышит  улица.
И  ветер  притих  в  ночи.
Лишь  сердце  мое  волнуется,
О  чем-то  своем  стучит.

Вокруг  одни  одиночества,
За  стеклами  без  огней.
И  шепотом  только  хочется
Сказать  о  мечте  своей.

Сказать  и  мурлыкать  далее,
Вдыхать  пряный  хмель  волос.
Застыла  рука  на  талии,
Застыл  на  губах  вопрос.

Луна  через  миг  появится,
Увижу  в  глазах  ответ.
И  как  же  мне  это  нравится,
Когда  исчзает  свет!

Луна  безнадежно  съедена.
Слепые  касанья  рук.
И  тянутся  губы  медленно,
Чтоб  встретиться  счастьем  вдруг.

Всего  лишь  одно  мгновение,
И  тени  вернутся  вновь.
Пятнадцать  минут  затмения,
И  целая  жизнь  -  любовь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265396
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011


Мазур Наталя

*Сердце на остановке

Моя  доченька  сделала  мне  подарок  -  плейкаст  на  это  стихотворение.
Плейкаст  можно  посмотреть  здесь:
http://www.playcast.ru/view/1593943/ba62dacce3d810fb09e73a579f67e5ce0b67377fpl


________(Доченьке  посвящаю)________

Тучи  ползут,  темнотой  покрывая.
Мимо  несется  машин  вереница.
Холодно...  Дождь...  Остановка  трамвая...
Губы  кусаю...  Слеза  на  реснице...

Небо  грохочет  и  молнии  вспышки!
Твой  силуэт  от  грозы  сразу  тает...
Тонкая  талия  в  красном  пальтишке,
Зонтик  в  руке  от  дождя  не  спасает.

Дождь  между  нами  ворвался  охотно!
Бьет  в  лобовое  стекло...  Отъезжаю...
На  остановке  пустой  и  холодной,
Сердце  свое  для  тебя  оставляю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265231
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011


Olechka

Колишня

Серед  літа  –  зимові  протяги,
а  я  досі  босОніж,  в  платті  лиш…
Далі  й  далі  відносять  потяги
сонця  блиск.  Чи  ж  ми  небо  втратили?
Чи  то  в  червні  морози  березня
й  мрія  бути  втомилась  лишньою?

...Я  не  була  твоя  «теперішня»,
а  вже  стала  тобі  колишньою…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264222
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 15.06.2011


Марічка9

Не тримай

Не  тримай  мене  у  серці,  не  тримай,
Клітка  птахові  домівкою  не  стане.
Я  втечу  від  тебе  далі,  ніж  за  край,
Кажуть,  вміють  там  загоюватись  рани.

Не  біжи  за  мною,  прошу,  не  біжи,
Світ  і  так  без  того  в  швидкості  згорає.
Ось  розлука  білим  сумом  освіжить,
Вітер  сльози  наші  в  жменю  позбирає.

Не  тримай  мене  у  серці,  відпусти,  
Не  любов  воно,  якщо  без  жалю  губить.
Неспроста  нам  Бог  послав  такі  хрести,
Він  нас  все-таки  найвідданіше  любить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264694
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 15.06.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2011


Bспых

Вечность

Запах  корицы  и  масла.
Шелк  человеческой  кожи.
Дьявол  сегодня  несчастлив,
Ангел…  Наверное  тоже.

Дух  в  бесконечном  смятеньи,
Руки,  такие  земные.
Выдох  –  взволнуются  тени,
Вдох  –  замирают  стихии.

Связь  карамели  и  перца.
Тянется  звёздами  пытка.
Гром  обнажённого  сердца
Мир  расплетает  по  ниткам.

Мир,  осыпаясь,  исчезнет.
Вечное  –  только  простое.
Там,  между  небом  и  бездной
Двое  любуются  морем.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212278
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 14.06.2011


MC_Yorick

ЗАКОХАТИСЯ В ТЕБЕ???

Закохатися  в  тебе?
Легко!!!
Чого  погляд  лише  твій  вартий...
Очі  в  очі  і  вже  без  жартів...
Мрії  ввись...  до  неба...
Далеко!!!

Закохатися  в  тебе...
Ніжно...
Як  в  весну  закохались  квіти
Як  хурделицю  любить  вітер
Бо  любов  і  їй  треба...
Сніжній...

Закохатися  в  тебе!!!
Тепло
Той  вогонь  у  душі  так  гріє
Проти  правил,  що  в  кожній  грі  є
Лиш  би  разом...  на  небо...
В  пекло...

Закохатися  в  тебе...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264630
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 13.06.2011


MC_Yorick

ТИ МОЯ

Я  життя  поділив  все  наполовину
Ти  у  тій  де  в  душі  ця  зійшла  лавина
Не  мав  права  та  в  серце  впустив..  я  винний
Почуттів  накриває  повінь
Я  кричу,  бо  не  стримати  більш  емоцій
Я  в  пустелі  прикутий  немов  на  сонці
Поясни  мені  Боже  -  ну  хто  це?  Хто  це?
Боже  вислухай  мою  сповідь!

ПРИСПІВ:

На  колінах  шепочу  я  тихо,  тихо
Ти  моя...  Ти  моя...  Ти  стихійне  лихо
Я  в  полоні  усім  ворогам  на  втіху
Твого  погляду  й  твоїх  рук
Ти  моя...  Ти  моя...  Хоч  лише  у  мріях
У  очах  потонув,  в  дотиках  згорів  я
Найніжніший  вогонь  той  що  душу  гріє
Я  цю  долі  програю  гру

Увірвалась  у  мрії  немов  вулкан  ти
Сил  немає  себе  у  руках  тримати
Тільки  ангели  знають  те  хто  така  ти
Поцілунок  мов  опік  лавою
І  достатньо  одного  лиш  слова  твоѓо
Аби  пристрасті  знов  запалав  так  вогонь
Що  відчувши  лиш  дотик  твоїх  долонь
Тихо  я  шепотав  I  LOVE  YOU

ПРИСПІВ:

На  колінах  шепочу  я  тихо,  тихо
Ти  моя...  Ти  моя...  Ти  стихійне  лихо
Я  в  полоні  усім  ворогам  на  втіху
Твого  погляду  й  твоїх  рук
Ти  моя...  Ти  моя...  Хоч  лише  у  мріях
У  очах  потонув,  в  дотиках  згорів  я
Найніжніший  вогонь  той  що  душу  гріє
Я  цю  долі  програю  гру

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264735
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 13.06.2011


MC_Yorick

Сповідь

Теплим  вітром...  торкаючись  вуст
Мов  пір'їнка  лоскочучи  шию  
Ніжно...  ніжно...  немов  на  яву
Я  до  тебе  торкнуся  у  мріях

Ясним  місяцем  серед  ночі
Крізь  хмарини  усі  і  тумани
Я  тобі  подивлюся  в  очі
І  світанком  вітатимусь  рано

Шоколадом  гарячим  в  чашці
Поцілую...  зігрію,  розбещу
Ти  мій  гріх...  і  спокуса  найтяжча  
Не  стрічав  я  гарніших  тебе  ще

Мрії  всі  заплелись  у  рядки
Руки  мене  не  слухають...  пишуть...
Без  табу  -  на  листок  всі  думки
Все  одно  всі  про  тебе  лише

Крізь  твій  подих  запахом  квітів
Проберусь  у  твою  я  свідомість
Стану  самим  щасливим  на  світі
Якщо  ти  посміхнешся  натомість

І  мов  перша  краплина  дощу
У  волоссі  твоїм  заблукаю
Погляд  злОвлю  і  не  відпущу
З  мрій  своїх...  заборонено...  каюсь

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264477
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 11.06.2011


MC_Yorick

Дощ і Сльоза

Вчора  Вітер  з  Дощем  відгули  холостяцьку  вечірку
Кілька  зламаних  крон,  кілька  хат  без  дахів  от  і  все
А  сьогодні  весілля  у  Вітру  і  Сонця  -  їм  гірко
Дощ  туди  не  просили...  хай  доля  десь  далі  несе

І  понесло  його,  закрутило  гуляку,  під  хмари
Але  ж  сумно  самому  і  вітру  шукаючи  знов
Він  пішов  до  людей...  тихий  Дощ  не  знайшовши  пари
По  краплинці  краплинка  постукав  у  твоє  вікно

Ти  лежала  сумна...  лише  ковдра  тебе  розуміла
І  вона  не  питала  чому  у  очах  так  блистить
Дощ  заглядав  у  очі  твої..  прекрасні...  несміло  
Зачарований  був  він  від  того,  що  плакала  ти

Задзвеніло  вікно,  дощ  туди  тарабанив  сильніше
Не  від  вітру...  ні...  це  душа  так  його  затремтіла
Закохався  в  Сльозу...  він  ніколи  не  бачив  раніше...
Кришталеву  красу...  бездоганну  душею  й  тілом...

Тепла  ковдра  і  тиша...  навіщо?..відкриєш  вікно  ти...
В  обіймах  з  Дощем  своє  довге  розпустиш  волосся
Плаче  дощ...  плачеш  ти...  не  було  уже  добре  давно  так
Дощ  і  Сльози  злились...  в  насолоді  не  баченій  досі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264434
дата надходження 11.06.2011
дата закладки 11.06.2011


Михайло Плосковітов

Чудес не буває…. (з ТАРАСОМ КУШНІРОМ) …

Нескінченний  сюжет  монотонних  нудних  діафільмів,  -
хтось  змахнув  із  повіки  тривожну  останню  сльозу.
А  болить  не  самотність...  Так  хочеться  бути  НЕ  вільним.
Ти  ж  ще  віриш  у  те,  що  троянду  тобі  принесу.

Ти  ще  віриш  в  життєві,  любовно-щасливі  фінали,
В  романтичність  історій,  де  сльози  течуть  за  межу,
Але  ту  перемогу  -  з  тобою  ми  вчора  програли.
Happy  end  -    нещасливий  ?  Та  я  вже  про  це  не  скажу…

Й  промовчу  в  тих  словах,  у  яких  так  нестерпно  змовчали,
у  віршах  тих  ілюзій,  які  дарували  нам  сни.
Це  -  останнє  побачення  в  цвіті  хмільної  навали,  
у  симфоніях  скверів,  в  сумних  пантомімах  весни.

Пальці  стиснені  в  пальцях  в  останнім  теплі  ейфорії  ,
щирі  погляди  наші  ховаються  в  серце  небес...
лише  спогади  в  дотиках    спільним  мовчанням  хворіють...    
Час  прощатись…  на  світі,  на  жаль,    не  буває  чудес…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264237
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011


MC_Yorick

ЯКБИ

Від  самого  початку  усе  пішло  проти  правил
Божевільно  красива  ти  йшла  поруч  вечором  літнім
Я  б  на  те  що  сподобаюсь  й  фішку  одну  не  поставив
Та  ти  ж  поруч,  хай  й  я  лиш  від  погляду  твого  сліпну

Я  тону  в  тих  очах  і  палає  у  них  ще  і  ще  
Той  вогонь,  що  мене  зігріває  і  душу  так    ранить
І  я  знав  що  спокуса  мене  і  ще  й  як  обпече
В  насолоду  мов  спогад  про  тебе  будуть  ті  шрами

Я  не  знаю  хто  дав  у  кредит  мені  ту  сміливість
Заплелись  руки  в  руки,  і  пальці  у  пальці,  тремтіння
Очі  в  очі  і  губи  у  губи  -  яка  ж  ти  вродлива
Я  на  небі...  з  тобою...  щоб  завтра  знов  стати  тінню

Сто  засудить  мене,  і  ще  сотня  не  зрозуміє
А  я  знов  би  зробив  так,  і  знову,  і  знову  зробив
Краще  знати  про  те  що  у  тебе  здійснилася  мрія
Чим  життя  доживати  з  набридливим  словом  "Якби"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264003
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 08.06.2011


MC_Yorick

Кольорових снів тобі;)

Ти  спиш,  я  ж  поруч  сотні  кілометрів  крізь
Так  близько,  що  боюсь  і  уявити
Сорочку  відгорну  твою  і  в  сни  -  дивись
Ти  спокушала  -  я  вже  поруч  -  квити!

Ти  спиш,  а  я  рахую  кожен  подих  твій
Твоїм  повітрям  себе  відчуваю
І  теплим  вітром  доторкаюсь  твоїх  вій
І  ніч  моє  бажання  не  сховає

Ти  спиш,  я  -  ковдра,  я  тебе  собою  вкрив
І  ближче  пригорнутись  неможливо
Ми  летимо,  і  хоч  у  нас  немає  крил
У  нас  є  мрії,  і  бажання  злива

Бажання  й  мрії  -  мов  наше  поле  бою
Спимо,  і  ранок  не  спішить,  хоч  й  мусить
Нас  розлучити,  бо  знає  -  ми  з  тобою
Вогонь  і  лід,  обітниця  й  спокуса

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263691
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011


Марічка9

Ненавмисно (разом з Halyna)

Захрустять  сліди  у  мерзлій  піні.  
І  чиєсь  задивиться  вікно,  —  
Як  ступають  поруч  наші  тіні,  
Що  колись  не  стрінулись  давно…  
                                                 (Скиба  Роман)

Минають  днів  шалених  естафети,
згорає  ніч  на  мареві  зірок,
щасливий  сон  на  клаптики  подертий
між  диких  зграй  сполоханих  думок.

В  твоїм  вікні,  мабуть,  щасливі  лиця.
Вже  інша  роль,  не  вернемся  назад.
І  пилом  мрій  сумує  на  полиці
тобою  подарований  агат.

Яке  чудне  незношене  намисто!..
Земних  бажань  розірвані  стежки.
А  ми  ж  колись  зустрілись  ненавмисно,
а  як  мені  далось  воно  взнаки...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263683
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011


Любов Вакуленко

Между мной и тобою

Что  нас  разделяет?  И  судьбы  и  годы,
Дожди  и  снега  и  капризы  природы.
Что  нас  разделяет?  Законы  о  чести,
И  долг  и  обязанность,  взятые  вместе.
Что  нас  разделяет?  Обычаи,  совесть,
А  может  межзвездных  дорог  невесомость?
А  может  быть  лето,  что  солнцем  палящим
Рассвет  пробуждает  над  городом  спящим?
А  может  быть  осень  багряной  листвою
Стеною  встает  между  мной  и  тобою?
Пусть  нас  разделяют  печали,  тревоги,
Сойдутся  когда-то  и  наши  дороги,
И  наши  сердца,  может  быть  на  мгновенье,
Сольются  в  блаженстве  любви,  в  упоенье.
Забудем  на  миг  то,  что  нас  разделяет,
Ведь  сильное  чувство  преграды  не  знает!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148086
дата надходження 02.10.2009
дата закладки 06.06.2011


Любов Вакуленко

ПРОСТИ

Как    за    крепкой    стеной,    за    надежной    оградой
Твое    сердце    томится    столько    лет    взаперти.
Ты    прости    мою    слабость    перед    этой    преградой,
Ты    прости,    что    не    встретятся    наши    пути.
Не    тебе    обвинять    и    не    мне    быть    в    ответе
В    том,    что    мир    так    жесток    и    туманны    пути,
Только    врядли    найдется    другая    планета,
Где    ты    сможешь    легко    свое    счастье    найти.
Нам    с    тобою    судьбой    не    назначена    встреча,
Нам    свиданий    не    знать    летним    солнечным    днем.
И    не    будешь    ты    ждать    меня    в    пасмурный    вечер,
Промокая    под    теплым    июньским    дождем.
Ты    порою    так    близко    -    нельзя    прикоснуться,
Ты    порою    так    близко    и    так    далеко.
И    при    встрече    с    тобою    нет    сил    отвернуться,
И    от    глаз    твоих    взгляд    отвести    нелегко.
Может    время    пройдет    и    утихнут    печали,
Мы    и    сами    не    знаем,    как    сильны    мы    подчас.
И    не    надо    жалеть,    что    не    все    мы    сказали,
И    не    рань    свое    сердце    тем,    что    видишь    сейчас.
Ты    прости    мне    одно,    что    любима    тобою,
Чтоб    мне    долгие    годы    спокойно    прожить,
А    потом,    может    быть,    вдруг    гонимый    судьбою
Ты    придешь,    чтоб    и    все    остальное    простить

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261057
дата надходження 22.05.2011
дата закладки 06.06.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.05.2011


Тетяна Яровицина

Я – жена. Ты – выходит, любовница…

Я  –  жена.  Ты  –  выходит,  любовница…
(Мы  успели  чуть-чуть  познакомиться.
Рядом  койки  в  палате  находятся.
Две  недели  нам  здесь  куковать).
…Интересно-то  как  получается:
«два  враждующих  клана»  встречаются,
сквозь  презренье  и  зависть  пытаются
хоть  немножко  друг  друга  понять…

Я  –  само  возмущенье  вселенское,
осуждение  праведно-женское,
неприятие,  злое  и  резкое.
(Раздражение    мокнет  в  горсти).
Я  –  жена!  Ну,  а  ты  –  КТО?  Любовница.
Ты  –    семей  сокрушенных    виновница,
содержанка,  подстилка,  питомица!
…Подрастает  сынишка?  Прости.

Пусть  и  выглядишь  ты  потрясающе,
и  глядишь  на  меня  вызывающе  –
проходимка  и  стерв*чка  та  ещё!  –
знаю:  мне  до  тебя  далеко.
…Входит  в  двери  твой  хахаль  воякою,
с  орхидеей,  с  игрушкою  яркою.  
(Да,  к  любовницам  ходят  с  подарками!
Ну,  а  жёнам  несут  молоко…)

Жёнам    чести  такой    не  положено.
Мы  –  обычны.  Тихи.  Неухожены.
Наши  крылья  в  смирении  сложены.
Нерасчёсаны  наши  лучи.
Недосуг  нам,  семейным    паломницам:
наши  плечи  от  бремени  ломятся…

Я  –  простая  жена.  Ты  –  Любовница.
…Слава  Богу,  у  разных  мужчин!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244627
дата надходження 03.03.2011
дата закладки 31.05.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.05.2011