Разрушайте стереотипы,
они не нужны в этом мире!
Зачем разделять всё на типы?
Зачем поклоняться кумирам?
Зачем людям многим так нужно
быть на кого-то похожим?
Ведь так превращаются в ложных,
из лиц превращаются в рожи...
Иметь свою цель - это важно,
но разве она в логотипах?
Снимаем короны бумажные,
вернемся к своим прототипам!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285418
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 10.10.2011
Ще один крок в темноті,
Ще одне пусте слово.
Знову спалять душу ті,
Хто появився в житті випадково.
Ще одне слово прощай,
Ще одні сльози мовчання.
Знову скажу «Вибачай,
Ця зустріч була остання»
Ще один крок...зупинись!
Моє серце-зачинені двері.
Ти у слід мені не дивись,
Бо пожовкло вже листя у сквері.
Не знайдеш ти мене в своїх снах,
І благаю, не потрібно шукати
Моя душа вільний птах.
Прощавайте!!!Я навчилась літати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285424
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 10.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2011
Вона кохає. В коротких віршах, в дитячій прозі
згортає літо, сплітає осінь у теплій бронзі.
Слова, як тижні, не переставиш місцями фразу
CіDі подерті, хмільна байдужість в екстазі джазу.
Вона все бачить. Короткозорість не мучить совість.
Чужі обійми, гламурні пики й відверта гордість
світанки в спину, а любі ночі не наздогнати,
від болю лікті, на стіни лізти…а чи писати?
Вона чекає. Ти ж виріс швидко, пішов шалено
(надмірно злився, коли казала, що ще «зелений»…).
Перон, вагони, сосиска в тісті, остання каса
як кістка в горлі, як роль акторки, що не вдалася.
Вона ще вірить. Під серцем коле, гріхи як втіха,
найперші зморшки – немодні зовсім, як в’язь горіха,
з мохеру светр, рукава довгі не гріють й дома,
дешеві квіти…чиїсь. У вазі. І підла втома.
Не перепише. Листів , листівок, кохання ноти
Дзвінків чекає, перебирає зім’яті фото
«Постскриптум» пише, в кінці три крапки, підхопить сльози
Вона кохає… в коротких віршах. В дитячій прозі.
PS. ..відтоді як Він пішов, меланхолійні нотки ніжності поколюють змучене серце і віддають тонкими голочками у кінчики пальців. Вона…все ще кохає… Його…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238834
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 01.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.04.2011
На вулиці весна
Коти *буться сміло,
А ти сидиш одна
Сумуєш за дебілом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247814
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 30.03.2011
Я живу в ньому,
допоки його попіл живе під моїм ліжком.
Кожного ранку натираючи до блиску урну,
як колись натирав його скло,
і ми грались у мімів -
я та моє відображення,
захват сповнював невидимі меблі,
вони сумували.
Дім набував паперу, з нього сочилась кров -
я ніби тонув.
Тільки зараз нічого,
лише чую свої рухи
на сусідній сходинці.
І допоки існую я,
будеш існувати ти:
моїм дахом, мною...
Я натираю тебе кожного ранку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249369
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 30.03.2011
мой французский сегодня в ударе,
и прононс, и мечтательность в паре,
на снегу, где играют детишки,
в отражениях слов и без мышки...
разучилась гулять мимо парков,
перекрёстки встречают у арки,
тот направо, налево, по встречной -
конфети среди дней поперечных...
разучилась? да нет, не встречалась,
непогода из дома убралась,
наследила, запылены шторы,-
постираю... и в общем-то скоро!
хриплость, кашель сухих дорог,
после снега, что занемог,
воспаленность гортани марта,
лечим мёдом и чаем со старта!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244986
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 30.03.2011