tetyana-radko: Вибране

Ветра

неба так много…

Неба  так  много,  что  скомканный  лист
падает,  не  оглянувшись.
День,  осыпаясь,  на  ветках  повис,
сумраком  поперхнувшись.

В  складках  домов  снова  ежится  жизнь,
плечи  расправить  пытаясь.
А  за  окошком  -  опять  миражи
вспыхивают  и  тают.

Только  на  крыше,  на  краешке,  там,
где  зацепившись  за  небо,
время  дрожит  -  к  двум  бродячим  котам
тихо  спускается  Небыль.

Сказки  кошачие  им  говорит.
Пальчиком  водит  по  звездам...

Если  ты  с  ними  -  меня  набери.
Помнишь?  (068)  ...  -  ..  -  ..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658783
дата надходження 11.04.2016
дата закладки 19.07.2016


Ветра

по лучу

От  меня  до  тебя  -  девять  жизней  и  семь  шагов
по  карнизу.  Считая  звезды.  Сшивая  раны.
От  меня  до  тебя  слишком  поздно  и  слишком  рано.
И  не  ищет  дорог  никто,

что  короче.  Идем  по    длинной.  По  кольцевой.
От  меня  до...  на  мягких  ступая  лапах
по  канату  меж  светом  в  окнах.  К  себе  домой
в  твою  душу.  Чтоб  без  нее  по  ночам  не  плакать.

По-кошачьи...  Иду  без  страха.  Опять  молчу.
Подо  мною  -  лишь  ночь  и  дыхание  тихого  ветра.
Небо  звезды  стирает.  Гаснут  остатки  света...
я  иду  по  лучу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507535
дата надходження 26.06.2014
дата закладки 02.08.2014


Ветра

кошачий месяц

Здесь,  на  крыше  -  зима...  зима.
Белых  мух,  прилетевших  стайкой,
слишком  много.  В  ладонь  поймай-
тают...  тают...

Сонный  месяц  -  кошачий  хвост
в  час,  когда  задевают  душу.
Проложить  бы  тончайший  мост,
чтобы  слушать,

все  рассказы  его  и  сны,
трогать  тайны
мягкой  лапкой.  И  ждать  весны
в  день  
случайный...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469984
дата надходження 03.01.2014
дата закладки 20.04.2014


уляна задарма

тi хто…

Ти  -Той,хто  не  став  моїм  Морем.
Ти  -  Той,хто  Пустелею  став.
...тремтять  мiражами  прозорими
не-зведенi  нами  мiста...

Пiску  -  не  напитись  водицею,
слiдам  -  захлинутись  пiском...
Я  -  Та,що  не  стала  Криницею
в  пустелi...А  в  морi  -  Човном.

I  свiт  на  припонi  -  стриножений.
У  серцi  -  годинника  стук.
...а  все  ж  -  роз"єднати    не  можемо
колись  переплетених  рук...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491941
дата надходження 12.04.2014
дата закладки 20.04.2014


уляна задарма

смутком

...вибухнуло  Небо  феєрверком-
наковталась  подиву  душа...
День  згубився  краденим  цукерком
в  споминах,як  в  зелах  спориша...

Білим  сном  про  синє-синє  Літо,
Смутком  -  у  отавах  мокрих  вій.
Я  для  тебе  -  Сонцем,що  -  не  світить,
Ти  для  мене  -  Птахом,що  -не  мій...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485650
дата надходження 14.03.2014
дата закладки 23.03.2014


Окрилена

Паприка

Тупцює  годинник  на  місці.
Улюблена  книжка  і  чай.
За  руку  торкає  півмісяць,
цитринові  дольки  гірчать.
Із  дикістю  звіра  зарикав
розбуджений  спогад    з  тенет,
неначе  пекуча  паприка,
ти  спрагою  мучиш  мене.
І  доки  жива  веремія
карміну  кладе  на  вуста,
забути  Тебе  не  зумію
для  цього  мій  час  не  настав?    
І  доки  весни  дощовиця
змиватиме  крицю  зими,
нехай  Тобі  янгол  насниться,
який  обіймає  крильми.
[img]http://artnow.ru/img/495000/495036.jpg[/img]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486348
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 23.03.2014


Наталя Данилюк

Твої сліди затягує спориш…

Твої  сліди  затягує  спориш,
Терпких  думок  насіялось,  як  маку.
Коли  в  мій  бік  піввічності  мовчиш,
Невтішне  серце  проситься  в  атаку.

Воно  не  знає  милості  й  жалю,
Воно  й  себе  шматує  до  нестями!..
Чи  ще  люблю?  -  спитаєш.-  Так,  люблю,
Та  що  усе  це  змінить  поміж  нами?

Чи  сколихне    холодну  сиву  тиш,
Чи  прорідить  цю  те́мінь  карооку?
Коли  в  мій  бік  піввічності  мовчиш,
Коли  в  мій  бік  не  робиш  і  півкроку...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478055
дата надходження 08.02.2014
дата закладки 23.02.2014


Олександр Гриб

Шепочи наче сніг

Вже  зап'ястя  болить.  Ти  тримаєш  так  міцно.  Тримай.  
Ми  загубимо  шлях.  Нас  вестимуть  сліпі  переходи.
Не  лякайся,  але  серед  тисяч  однакових  зграй,
Кожен  з  нас  за  свою,  бо  шукає  окрему  свободу.  

Тихий  відлік  назад.  Марнотратство  несказаних  слів.
Збережи  після  мене  хоч  трохи  тепла,  наче  спогад.
Бо  коли  я  тебе  серед  тисячі  інших  зустрів  –  
Я  одразу  збагнув  –  ми  приречені  гаснути  поряд.

Шепочи  наче  сніг.  Наче  буря  мені  шепочи.
А  повз  нас  хай  снують.  Ти  тримай  мене  міцно.  Тримаєш?
Як  відпустиш  –  чекай.  Я  до  тебе  прийду  уночі.
Я  по  тебе  прийду.  Але  ти  вже  мене  не  чекаєш.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472440
дата надходження 14.01.2014
дата закладки 23.02.2014


Олександр Гриб

Колись

А  ти  іди.
Сліди,  сліди,  сліди  –  
Чиї  вони,  на  будь-які  не  схожі?
Ковтни  води.
Сади,  сади,  сади.
І  ми  колись  садами  станем  може.

А  ми  клялись:
Колись,  колись,  колись
Проте  усе  на  світі  забувалось.
І  сни  збулись.
Забулись  і  збулись.
Лиш  ми  з  тобою  так  і  не  збувались.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481316
дата надходження 23.02.2014
дата закладки 23.02.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.02.2014


Опівнічниця

І все б нічого, тільки осінь знов…

І  все  б  нічого,  тільки  осінь  знов
Блукає  попід  вікнами  навшпиньках.
А  вірші,  як  на  зло,  всі  про  любов
В  старих  книжках  незнайденої  жінки.

І  все  б  гаразд,  та  в  світлі  нічника,
Буває,  затремтять  тонкі  повіки
І  здасться,  по  кімнаті  нечітка
Проходить  постать,  вже  давно  безлика.

Укотре  страшно,  щоб  цей  сон  пішов.
Дощі  на  землю  сиплять  намистинки.
І  все  б  нічого,  тільки  осінь  знов
Блукає  попід  вікнами  навшпиньках.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455408
дата надходження 19.10.2013
дата закладки 08.11.2013


Опівнічниця

Давай загубимось у вихорі сніжинок

Лови  незбирані  кристалики  зими.
Давай  загубимось  у  вихорі  сніжинок.
Вустами  смішно  їх  ловили,  та  не  ми.
Ми  ж  все  шукали  в  чомусь  винних,  гірко  винних.

А  світло  сипалось:  холодні  і  прості
Шматки  живого,  ще  незірваного  свята.
Давай  загубимось  між  сніжно-білих  стін,
Щоб  потім  вічність  одне  одного  шукати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389842
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 02.11.2013


Опівнічниця

Шоколад

Солодкі  твої  слова  і  дотики,  ще  солодші,
Розтануть,  мов  шоколад,  за  хвилю  на  язиці.
Нехай  повторити  смак  кондитери  і  за  гроші
Не  зможуть.  Я  потону  мов  печиво  в  молоці.

Твій  присмак  вже  майже  зник.  Слова  не  лоскочуть  вуха.
Тепер  між  скляних  вітрин  шукаю  свій  шлях  назад.
Щось  виє  сумний  співак,  якого  ніхто  не  слуха.
А  я,  на  свою  біду,  й  досі  люблю  шоколад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452802
дата надходження 05.10.2013
дата закладки 02.11.2013


Олександр Гриб

Пригадайся мені

Пригадайся  мені  
Вересневим  холодним  дощем,  
Першим  золотом  лип  
І  снодійним  дурманом  багаття.  
Пригадайся  у  сні,  
Щоб  заснути  хотілося  ще,  
Пригадайся  коли  
Я  найбільше  чекатиму  щастя.  

Не  вгамовуй  слова,  
Не  тамуй  теплі  дотики  рук.  
Розставання  тепер  -  
Це  не  просто  сліпі  кілометри.  
Як  жовтіє  трава  -    
Так  марніємо  ми  від  розлук.  
Ніби  поруч.  Але  
Від  самотності  хочеться  вмерти...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450538
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 21.10.2013


Окрилена

Сполом

[img]http://1.bp.blogspot.com/-A0hHtYNh3Q8/UIEUZOuAqwI/AAAAAAAACAY/HsOiAS48Ofs/s1600/ukfc1SZ0vkQ.jpg[/img]

Листопадить….    
І  сонне  горище,
наче  гавань  розбитих  човнів.
По  щілинах  гуляє  і  свище,
і  не  спиться  вітрам.  
У  нічні,  розтривожені  
хвилі  розпуки
жовте  листя  з  тонкої  парчі
укриває  вікно…  
Чути  стукіт  –
розговіння  дощу  
по  руці
розливається
терпкістю  айви
моя  осінь,
як  тихий  Тибет,
де  слова  безпричинні  і  зайві,
де  молитва  во  ім’я  Тебе…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454706
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 17.10.2013


Юлія Холод

Там

Вот  сюда…
Вот  сюда  положи
Руку…
Там  сердечного  виражи
Стука…
Там  все  страхи  мои  стоят
Строем…
А  надежда  поверх  моя
Слоем…

Вот  сюда…
Вот  сюда  приложи
Ухо…
Там  молитва  сквозь  толщу  лжи
Глухо…
Через  дыры  дурной  муссон
Веет…

Только  ты…
Только  ты  можешь  все
Склеить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452975
дата надходження 06.10.2013
дата закладки 07.10.2013


Окрилена

Між іншим (інтер’єрне)

Відбувся  день.
Розлито  чорну  каву.
На  небі  гуща.
Тільки  пектораль  
вдягає  місяць  
золото-рудаву
і  дощ  об  шибку  б’ється,  
мов  кришталь.
У  вазі  сонце  –  
жовті  хризантеми,  
вони  про  Вас  нагадують  мені.
коли  погляну,  
то  зникає  темінь
і  промені  з  них  ллються
неземні.
Каштани  багряніють  у  пожежах.
У  різні  боки  –  
іскри-кожушки.
І  карі  очі  поглядами  стежать  –
передчуттями  
всипані  стежки.
Листи  читаю,  
писані  «між  іншим»
і,  наче  чую  голос  вдалині,
що  не  погас,  
а  став  іще  ніжнішим…
як  жовті  хризантеми  на  вікні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449565
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 07.10.2013


Наталя Данилюк

Іще тримаюсь…

Іще  тримаюсь  мріями  за  нас,
Думки  про  тебе  труться,  ніби  жорна,
Струнких  тополь  ясний  іконостас
Бентежить  зранку  музика  мінорна

Грибних  дощів.  У  затінку  дібров
Журливий  клен,  огорнутий  імлою,
На  гілку  хмарку  сиву  наколов,
Пробивши  м'якоть  гострою  стрілою.

Отак  і  ми  без  крапельки  жалю
Свої  серця  пробили  навзаємно...
Іще  тримаюсь,  вірю,  бо  люблю!..
А  час  покаже:  може  й  не  даремно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449035
дата надходження 14.09.2013
дата закладки 14.09.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.07.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.07.2013


Kонвалия

Ты был мне так сильно нужен

Навязываться  не  буду.
Ни  до…  ни  теперь…  ни  дальше.
Как  глупо…  поверишь  в  чудо,
А  в  «чуде»  так  много  фальши.

И  плакать  уже  не  стану.
Не  позволяет  гордость.
Любила.  Ждала.  Устала…
И  вот  между  нами  пропасть.

Потери  считать  не  нужно.
И  горевать  не  стоит.
Ты  был  мне  ТАК  сильно  нужен…
Но  видно  -    ломать…  не  строить…



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429747
дата надходження 06.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Kонвалия

На три вдоха

На  три  вдоха  ближе  подойди…
Задержи  дыхание…  послушай…
Осторожно…  трепетно…  в  груди
В  унисон  опять    сольются  души.

На  три  капли  летнего  дождя
Мы  с  тобой  сегодня  стали  ближе.
Я  люблю…  хочу…  я  жду  тебя!
Летний  дождь  мои  ладони  лижет…

Задержи  дыхание…  замри.
Я  еще  тобой  не  надышалась.
Для  моей  безудержной  любви
Три  мгновенья  счастья  …  это  малость.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429650
дата надходження 05.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Ліна Біла

А що тепер…*

Вечірній  сад  в  мережевній  хустині
затих-притих,  шукаючи  свій  сон.
І  майський  жук  шуга́є  по  малині  -  
де  б  залягти  корабликом  на  дно...
Пелюстки  трьох  розбавлених  ромашок
у  ароматах  бежевих  троянд,
так  об`єднались,  наче  руки  наші,
коли  від  всіх  нас  заховав  фасад.
У  павутинні  причаївся  промінь  -  
не  встиг  скотитись  за  небесний  край.
А  що  було  колись,  -  поверне  осінь.
А  що  тепер  між  нами  -  не  питай...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430484
дата надходження 09.06.2013
дата закладки 13.06.2013


Наталя Данилюк

Під мінорну музику дощу

Плаче  вечір  бісером  по  стрісі,
Мідні  струни  б'ються  об  шибки́,
На    старому    во́гкому    горісі
Причаїлись  вимоклі  шпаки.

І  зірки  лампадками  блідими
Блимають  з-під  темної  чадри.
Візерунки  тінями  кривими
По  траві  виводять  явори.

І  душі  моїй  сьогодні  журно
Під  мінорне  дріботіння  струн,  
Мокра  шибка  світиться  ажурно
В  переливах  висічених  рун.

А  тополя  тулиться  до  клена,
Захмеліла,  наче  од  вина...
Чи  й  тобі  нашіптує  про  мене
Літній  дощ  у  рамочці  вікна?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428469
дата надходження 31.05.2013
дата закладки 13.06.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.05.2013


Юлія Холод

Ты

Ты  –
Потому  что  легко,  знакомо,
После  этих  ста  лет  снегов.
Ты  –
Когда  все  сожжены  паромы,
И  никто  ни  к  чему  не  готов.

Ты  –
Воскрешающий  вдохновенье,
Не  дающий  мне  замолчать.
Ты  –
Потому  что  без  продолженья,
Потому  что  всегда  –  сейчас.

Ты  –
Потому  что  пройдешь  кометой,
Прожигая  тоннель  внутри.

Ты…
Как  последняя  сигарета
Перед  тем,  как  бросить  курить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418904
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 14.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.05.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.04.2013


Окрилена

Колись…

Немов  десерта  подали  невчасно  -
квітневий  сніг  обабіч    як  халва.
Коли  навколо  тане,  небо  гасне  -
у  босих  снах  куйовдиться  трава.

Як  добре,  що  Ти  є:  це  так  важливо  -
У  грудях  чую  клекіт  лелечат
і  навіть  у  думках  стаю  щаслива,
бо  носиш  ясне  сонце  на  плечах.

Потоки  не  спинити,  бо  розлито
у  часі  водопілля  затяжне…
А  хочеться  повірити  у  літо:
прийде  учасно  –  тепле,  осяйне.

Покриється  рум’янцями  суниця,
Запахне  медом  і  зійде  підбіл...
А  Ти  не  перестанеш  мені  сниться  –
можливо  як  і  я?  Колись…  тобі…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416070
дата надходження 06.04.2013
дата закладки 18.04.2013


Окрилена

Далека і близька…

Замкнулось  коло  –
кавою  у  турці,
шепоче-осідає  фус.
Проміння  грає  
плетивом  настурцій,
усміхнено  стає.  
Горнусь  
до  рук  Твоїх,  
заманюють  стихії.
В  ущелинах  очей  –  
прибій.
Хотіла  б  стати  
мушлею,  щоб  хвилі
промовисто  звучали  
в  ній.
Лимани  сині  
в  поглядах  бентежних-
розлити,  
щоб  не  видно  дна.
Малює  кола
вітер  прибережний  –  
далека  і  близька  Весна…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405560
дата надходження 02.03.2013
дата закладки 18.04.2013


Мазур Наталя

Заворожи

Заворожи  мене,  заговори,
Ти  ж  володієш  магією  слова!
Скажи  про  почуття,  що  до  пори
У  вічності  жили  позачасово.

Про  білі  орхідеї  розкажи,
Які  вони  тендітні,  ніжні,  гожі,
Серед  суцвіть  яскравих  і  чужих
Ти  відшукав  одні  -  на  мене  схожі.

Навколишній  зникає  міста  звук,
Повільно  доторкаючись  до  стебел.
Заворожи!  Не  розмикай  лиш  рук,  -
Несила  відірватися  від  тебе.

04.04.2013р.  15:55

Перевод  Ирины  Лебедевой

заворожи  меня,  заговори,
тебе  подвластна    магия  живая
слов  чувственных,  они  живут  внутри
о  времени  и  не  подозревая.

о  белых  орхидеях  расскажи,
о  теплом  шелке  их  прозрачной  кожи,
среди  соцветий  ярких  и  чужих
ты  отыскал,  что  на  меня  похожи.

звук  всяческий  -  и  гасни,  и  сникай,
от  наслажденья  стебельков  касаться.
заговори!  и  рук  не  размыкай,
бессильна  от  тебя  я  оторваться.



Для  ілюстрації  віршу  використана
картина  польського  художника
Томаша  Алана  Копера  "Обійми"
http://www.ex.ua/view/19020568  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415595
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 18.04.2013


Наталя Данилюк

Ти мені не снишся…

Ти  мені  не  снишся.  Так  буває.
Під  мінорну  музику  дощів
Гомінким  застудженим  трамваєм
Надвечірок  в  далеч  прогримів.

Ти  до  мене  в  гості  не  приходиш,
Знов  у  серце  стукають  не  ті.
На  вологі  вищерблені  сходи
Розіллялись  пахощі  густі

Свіжих  фрешів  мокрої  алеї
В  шумовинні  лагідних  цвітінь.
На  мої  шовкові  орхідеї
Опустилась  яхонтова  тінь  -  

Впало  сонце  персиком  за  ве́жу,
Небокрай  трояндово  цвіте.
Я  тобі  до  крапельки  належу,
Але  ти  не  відаєш  про  те.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413070
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 06.04.2013


Наталя Данилюк

Запитай…

Запитай  у  ранньої  зорі
Про  мою  надуману  зажуру.
Жовтобокі  сонні  ліхтарі
Освітили  графіку  понуру
Тихих  вулиць.  В  китицях  мімоз
Досипає  місячна  заграва,
На  сріблястий  озера  піднос
Світанково  вибілена  кава
Розіллялась.  В  піні  мигдалю
Стрепенувся  по́лиск  пурпуровий.
Запитай,  чи  я  тебе  люблю
У  легкого  шепоту  діброви.
І  почуй  у  вранішній  імлі
Мого  серця  трепетне  ячання.
На  хмаринно-білому  крилі
Догорає  зіронька  остання.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410629
дата надходження 20.03.2013
дата закладки 25.03.2013


Rekha

Время ландышей

Начнётся  скоро  время  ландышей
и  первых  тоненьких  ростков.
Всё  станет  тёплым,  светлым,  радужным,
когда  коснёшься  ты  рукой,
как  в  первый  раз.  И  меж  коленками
опять  почувствуется  ток.
И  все  желания  нетленные
опять,  сквозь  пальцы,  сквозь  пальто,
прожгут  мне  сердце.  Но,  понятнее,
чем  пару  лет  тому  назад...
И  я  хочу,  листами  смятыми,
тебе  о  самом  рассказать!
И  к  пальцам  льну  твоим  доверчиво  –  
сминай,  пиши,  рисуй  апрель.
Как  краткий  миг  бездонной  вечности,
в  которой  я  смогу  смотреть,
как  ты  молчишь.  И  жадно-жадно  так
прижмусь  к  рукам  твоим!  На  жизнь.
Букетом  самых  нежных  ландышей...
Я  не  уйду!  (Но,  ты  держи!)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406295
дата надходження 05.03.2013
дата закладки 05.03.2013


Юлія Холод

Я люблю тебя

Я  люблю  тебя…
Это  самый  мой  смертный  грех.
Время  катится,
Крепостной  разрушая  вал.
Там,  за  стенами
Сердце  прятала  я  от  всех…
Плохо  прятала  –
Ты  его  все  равно  украл…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401818
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 23.02.2013


Юлія Холод

Мости мостила…

Мости  мостила,
Шляхи  стелила,
Любила  пристрасно  і  щосили…

Шукала  раю,
Земного  раю,
Тепер  не  знаю,  чи  він  буває.

Тепер  не  йметься,
І  щось  шкребеться,
Що  то  бажань  лиш  моїх  люстерця.

І  знов  так  тісно,
До  болю  тісно,
І  ще  секунда  –  і  простір  трісне…

Кого  питати?..
І  чи  питати?..
Чи  то  є  щастя,  чи  просто  грати…

Багряні  роси,
Холодні  роси…
Ніщо  не  вічно  –  це  просто  осінь…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370619
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.02.2013


Ольга Медуниця

На світло Твоєї свічки

На  світло  Твоєї  свічки
Я  йду  вже  багато  ро́ків:
То  голосно,  а  то  нишком,
Малі  і  великі  кроки,

Долаю  високі  гори,
Несе  мене  бистра  річка,
У  шторм  я  гамую  море
Для  світла  Твоєї  свічки.

Коли  в  моїх  днях  щоденно:
Полова,  стерня  і  гичка,
Я  знаю  одне  достеменно:
Є  світло  Твоєї  свічки.

Запитуючи:  "  А  треба?",
Кого  ж  Ти  гукав  у  нічку?

А  я  просто  йду  до  Тебе
На  світло  Твоєї  свічки.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343839
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 13.02.2013


Ольга Медуниця

Твоїм ім'ям

Це  тільки  вірш
нічого  більш.



Тебе  назвала  не  твоїм  ім'ям.
Помимо  волі.
     Вирвалось.
           Злетіло.
Ти  робиш  вигляд,  що  не  чув.
         А  сам
В  куточках  вуст  всміхаєшся  зболіло.


Ти  став  моїм  і  щастям,  і  життям,
Глибоким  сумом,  ранами  і  болем.

Та  Ти  ж  не  чуєш,  як  Твоїм  їм'ям
 Того  я  кличу,  хто  ці  рани  гоїть.


.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384173
дата надходження 11.12.2012
дата закладки 13.02.2013


Ліна Біла

хода сніговиків

Медові  зорі  з  молоком  гойдають  небо.
Ванільний  простір  притулився  до  полів.
І  гай,  притрушений  снігами,  сон  зустрів.
Малі  підсніжники  мугикають  про  себе...

І  де-не-де  перекотилася  луною
хода  останніх  на  цей  рік  сніговиків.
Лютнева  ніжність  приголубить  малюків,
які  в  дитинство  кличуть  трішки  за  собою...

автор:  Ліна  Біла

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396373
дата надходження 29.01.2013
дата закладки 01.02.2013


Наталя Данилюк

Згадую про вас

Знов  заметіль  пустилася  у  вальс,
Між  білих  віт  тиняються  сніжинки...
Сьогодні    вкотре    згадую    про  вас.
Моїх  думок  сріблясті  намистинки

З  вогкої  шибки  здмухують  вітри
І  десь  несуть  у  сиву  невідомість.
В  густих  вершках  втопилися  двори
І  погубились    вулички    знайомі.

Вже  і  ліхтарик  сонячний  погас,
Квітучим  снігом  вишні  облетіли...
Так  ностальгійно  згадую  про  вас
І  смуток  мій  -  метелик,
                                   сніжно-білий.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396662
дата надходження 30.01.2013
дата закладки 30.01.2013


Мирослав Вересюк

Шукаю художника

Шановні  колеги!
                 Для  видання  віршованої  абетки  шукаю  художника.  Це  не  обов"язково  повинен  бути  професійний  художник.  Потрібна  творча  людина,  яка  б  могла  на  рівні  дитячого  світосприйняття  яскраво  оформити  кожну  букву.  
               В  моєму  доробку  вже  є  дві  дитячі  збірки,  які  тричі  перевидавались  загальним  тиражем  16  тис  примірників  -  "Вірші  хвацькі,  чудернацькі"  та  "Хто?  Коли?  Чому?  Навіщо"  (Вони  викладені  в  одноіменних  циклах)
                 В  сьогоднішніх  умовах,  погодьтесь,  що  це  немало!  Тим  більше  якщо  врахувати,  що  видання,  реалізація  і  розповсюдження  здійснюється  виключно  власними  силами  та  коштом  і  це  є  свідченням  якості  віршованого  та  художнього  матеріалу.  Діти  самі  справедливі  читачі  та  критики!
                 Художнє  оформлення  цих  збірок  здійснювалось  дизайнерами,  тобто  компонуванням    в  комп.  програмі  малюнків  з  інтернету.  Книжки  вийшли  яскраві,  але  дещо  подібні  в  оформленні.  Тому  є  бажання  зробити  видання.  яке  б  мало  своє  цікаве  обличчя.  
                   Буду  вдячний  всім,  хто  відгукнеться  на  мою  "проблему",  або  запропонує  власну  ідею  вирішення.  Всі  умови  та  параметри  можна  і  потрібно  обговорити  як  в  переписці  в  Клубі,  так  і  за  адресою  miroslavveresen@ukr.net
                   АБЕТКА  також  викладена  в  одноіменному  циклі,  тож  кожен  окремий  вірш  дасть  уяву  щодо  потреби  в  його  художньому  вираженні.
                   Дякую  всім,  хто  відгукнеться!  Мирослав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384603
дата надходження 13.12.2012
дата закладки 16.01.2013


Наталя Данилюк

Два янголи

Опусти  мене  тихо  додолу
На  сатинових  крилах  своїх.
На  зимову  печаль  захололу
Облітає    замріяно    сніг,

Наче  свіже  пелюстя  жасмину,
Що  роздмухав  легкий  вітровій.
Снігопад  побілив  скатертину,
Силует  розпрозоривши  твій.

Замережили    ніч    заметілі,
Загортаючи  Всесвіт  крильми,
Ми  з  тобою  два  янголи  білі
На  криштальній  долоні  зими.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389536
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 05.01.2013


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2012


Юра...

…мандариновий сніг

…  саме  взимку,  істерично  
не  вистачає  тебе  і  цитрусових…
їм  мандарини,  запиваючи  
поцілунками…  жадібно  ковтаючи  
ніжно-солодкий  смак  твоїх  губ…

Випадковий  сніг  заліплює  вікна,
все  йде  своїм  круговертом…
Твоя  посмішка  відверта,
твоя  втома  ледь  помітна…

…Наш  апельсиновий  світ,
то  солодкий,  то  кислий…
цей  мандариновий  сніг,
це  засніжене  місто,
назавжди  в  мені…
і  ти…  звісно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382152
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 27.12.2012


Наталя Данилюк

Груднева ніч

Груднева  ніч.Барвиста  мішура
Міські  вогні,  підборів  перестуки.
Йдемо  удвох,  тримаючись  за  руки,
Мов  безтурботна  щира  дітвора.

Зимовий  килим  ковзає  з-під  ніг,
Тобі  за  комір  снігу  натрусило-
Який  чудний!(і  посміхаюсь  мило,
Так  неквапливо  струшуючи  сніг).

В  обіймах  ночі  змерзли  ліхтарі,
Розсипавши  медово-жовті  плями.
Уздовж  вітрин,  освітлених  вогнями,
Ми,  наче  дві  загублені  зорі,

В  застиглій  тиші  довго  снуємо,
Замерзлі  пальці  гріємо  вустами,
Дзвенить  повітря  свіже  поміж  нами,
Ох,  не  лякай  так  холодом,  зимо́!

Бо  що  нам  сніг,  мороз  чи  вітровій,
Коли  удвох,  замріяні  й  щасливі
Ми,  наче  зорі,  світло-мерехтливі,
Торкаєм  неба  кінчиками  вій!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383060
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Михайло Плосковітов

Думаю про…Вас.

Лапатий  сніг  один  танцює.  
Вальс.
В  грудневі  дні,  у  міжморозній  тиші
скупі  рядки  не  схожі  так,  
на  вірші,
але  пишу,  бо  думаю.
Про  Вас.

Недавно  ж  осінь  бавилась  
листком.
Горіли  вишні,  
наче  у  пожежі,
і  той  годинник  на  високій  вежі
відстукував,  
мов  Панна  
каблучком.

За  Вами  йшов,  
а    в  серці  –  мов    струна.
Ніяковів.  І  не  зумів  спитати,
хоча  б  про  те,  
як  милу  Панну  звати,
й  чому  вона  самотня  і  
одна…

Листок  торкнувся  
до  мого  чола,
Ті  очі.  Мить,  
і  зникла  незнайомка,
а  та  струна,  що  так  бриніла,  
тонко
із  осені  у  зиму  перейшла.

А  й  досі  лину  в  той  
осінній  сад,
де  замість  листу  сніг  летить  грудневий,
О  кароока  Незнайомко…  
Де  Ви?...

Вальсує  садом  тихий  снігопад.

плейкаст  від  LaurA

http://www.playcast.ru/view/2060358/1eda7ccd44c3bcf64697bdbf1a6721cce5a3a826pl  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382688
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Стяг

Тумани

На  вулиці  -  розкриті  парасолі,
Все  правильно:ми  в  полосі  дощів,
Цілують  нас  тумани  сивочолі,
Ледь  чутно  доторкнувшись  до  плащів

Незатишно.  Промінять  простір  фари,
Шукаючи  притулку  для  машин,
А  поруч,наче  сонце  в  сизій  хмарі,
Ледь  блимає  світильник-апельсин

Нам  добре  вдвох,хоч  піймані  в  лабети,
Блищать  плащі  од  іскор  наших  слів,
Тумани  ж  сиві  бережуть  секрети,
В  осінній  мряці  білих  островів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380588
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 02.12.2012


Kонвалия

чтоб не жалеть…

Не  сказанные  вовремя  слова
Перерастают  в  жгучие  обиды.
И  если  со  слезами  им  не  выйти,
Едва  ль  душа  останется  жива…

Не  сделанные  вовремя  звонки
Перерастают  в  массу  сожалений.
От  долгих  и  не  нужных  объяснений
Избавят  равномерные  гудки…

***
Чтоб  не  жалеть,  что  даром  жизнь  прожил,
Неплохо  бы  за  правило  иметь  -  
Уж  лучше  совершить  и  пожалеть,
Чем  сожалеть,  что  ты  не  совершил.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368708
дата надходження 05.10.2012
дата закладки 30.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2012


Наталя Данилюк

Коли поснуть розніжені левкої…

Коли  поснуть  розніжені  левкої
Під  колискове  брязкання  цикад,
Згорни  душевні  немочі  в  сувої,
Вночі  приходь  у  стишений  мій  сад.

Присядьмо  вкупі  зорі  полічити-
До  скроні  скроня  і  рука  в  руці...
Густим  серпанком  яблука  обвиті
У  тьмі  горять,  неначе  каганці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353266
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 29.07.2012


Кутасов

= ЗВЕЗДНАЯ НОЧЬ =

Еще  не  много...Дотянуться!
Коснуться  краешка  Звезды!
Вдохнуть  свободно,  улыбнуться
И  ощутить,  что  рядом  ТЫ!

Ночами  звезды  стали  ближе
И  вечно  белая  луна
Своею  властью  и  престижем
Дарует  сон  для  полотна...

Для  полотна  сего  сознания,
Для  полотна  твоей  души  -
Урок  как  будто  рисования,
Где  звезды,  как  карандаши...

Еще  не  много...Два  дыхания
Сольются  навсегда  в  одно.
Это  неловкое  молчание...
Двоих  молчание  об  одном...


3  Июля  2012          Кутасов  Иван  Владимирович

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348030
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 26.07.2012


Наталя Данилюк

Я так люблю помріяти про вас…

Я  так  люблю  помріяти  про  вас
Коли  надворі  не  вщухає  злива
І  тінь  горіха,  трепетно-грайлива,
Перебирає  дрібно  ніжний  вальс.

Я  так  люблю  пірнути  поміж  хвиль
П'янких  думок,  приємних,  наче  м'ята...
Холоне  постіль,  поспіхом  зім'ята,
В  розмиту  шибку  неба  акварель

Стікає  й  гусне  барвою  чорнила.
Десь  серед  хмар  заплутались  зірки,
Мов  поміж  крон  патлатих  світляки,
Ніч  в  капелюшок  їх  переловила.

І  дощ  затих.Посріблена  струна
Ще  де-не-де  між  краплями  дзвеніла.
Солодка  ніжність  доторкнулась  тіла,
Заструменіла  терпкістю  вина.

Мов  призабулась  гіркота  розлуки,
Серцебиття  своє  сповільнив  час...
О,  як  люблю  помріяти  про  нас
І  потриматись  подумки  за  руки!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350070
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 14.07.2012


Антон Срібний

Осінь без цукру

Свіжозвареної  кави  знайомий  аромат  –
На  мої  сновидіння  небезпечний  компромат…
Хижа  осінь  підкралась  непомітно,  підступно…
-  Вам  каву  із  цукром?
-  Ні…  будь-ласка,  без  цукру.

Зачаровані  осінніми  дощами  –  очі…
Післязавтра  вже  дні  стануть  коротші  за  ночі…
Восени  всі  думки  стають  майже  безплідні,
На  депресію  шанси,  як  ніколи,  вірогідні.

Ідеальна  пора,  щоб  підводити  підсумки…
Озирнися,  щоб  бачити  –  з  ким  граєш  у  піжмурки.
Мрії,  разом  із  листям,  палить  жовтень  підступно…
-  Прошу,  як  замовляли:  «Ваша  осінь…  без  цукру.»

(2011)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339524
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 25.06.2012


Антон Срібний

В ладони…

*  *  *

Ради  тебя  –  
Хотелось  бы  разбиться  –
На  молекулы,  кванты,  на  атомы,
И  в  белых  тучах  –
раствориться…
И,  может  быть,  тогда
Я  смог  бы,  каплями  дождя,
В  твои  ладони  
опуститься?

(2011)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338124
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 25.06.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.05.2012


Анна Вейн

Допоки не проріс чортополох…

Ми  знов  на  Ви,  але  ти  мій  навіки.
Змиває  дощ  утомлені  сліди...
Помовчимо  -  не  піднімай  повіки.
Цілюща  тиша  -  ліки.  Лиш  не  йди.

Отак  лишись  у  пам'яті  -  коханим.
Дозволь  ще  мить  подихати  удвох,
Допоки  в  серці  не  відкрились  рани
І  не  проріс  гіркий  чортополох.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329076
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 13.04.2012


Михайло Плосковітов

Повінню…

А  ти  до  мене  повінню  прийшла  б,
у  ранні  дні    березового  соку?...
Схлипне  під  вітром  давня  ковила
від  холоду,  неначе  ненароком.

Ледь  чутно  линув  перший  пробний  свист
аж  з  піднебесся  –  м’яко  –  голос  пташки.
Смолисту  одіж  яблуневий  лист
із  бруньки  пробивав  зеленим  цвяшком.

Бурхливу  повінь  оминути  ж  міг,
березам  квітень  дарував  сережки.
В  житті  є  сотні,  тисячі  доріг,
а  наші  –  перетнулися  на  стежці.

Лиш  очі  говорили…  мить  теплА
по  тілу  розливалася.  Усюди.
То,  ти  до  мене  повінню  прийшла,
і  хвилею  захлюпало  у  груди.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329533
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 13.04.2012


Ветра

К четвергу все сотрется

Этим  веснам,  что  скрыты  в  ладонях  упрямого  солнца,
не  отнять,  не  сменить,  не  принять  ни  одной  из  мелодий.
День  еще  не  оттаял.  Промерзший  до  самого  донца
он  ослеп,  словно  вымерз  устало.  До  самого  мая.

К  четвергу  все  сотрется.  И  снег  перед  выдохом  слепнет,
как  ослепли  дороги  ведущие  дальше.  К  востоку.
Для  меня  остаются  чужие  нелепые  "если"
и  дырявость  карманов  у  неба,  которые  штопать

будет  ветер  весь  год,  собирая  весь  пух  по  крупицам.
Чтобы  после  рассыпать  на  гордые  важные  склоны.
Ты  вернешся  туда,  где  пора  мне  перебеситься.
Но  я  жутко  хочу  это  время  как  воздух  запомнить!

(Я  сотру  все  звонки.  Ты  -  слова.  Время  высыпет  стрелки.
Снег  растает.  Зима  холод  спрячет  живою  листвою.
Без  тебя,  без  меня  этот  город,  казалось,  ослепнет.
Но  безумная  память  теряется  там  под  травою.)

Перемешанность  чувств  застывает.  Им,  кажется,  выжить
не  удастся.  Хоть  там,  в  подреберье,  не  спится.
На  протянутость  рук  не  хватило  горячего  "ближе".
Время  выпило  сроки,  чтоб  выплеснуть  дождь  на  ресницы...


Плейкаст  автора  LaurA    http://www.playcast.ru/view/1799120/
6eeba11e28133c040e6db1a8c414a1ba5a6759ddpl

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325744
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 28.03.2012


Наталя Данилюк

Не приручай

А  ти  пішов-без  дотиків,  без  слів,
Сховав  в  кишені  теплу  жменю  світла...
Холодний  ранок  сріблом  продзвенів
І  в  серці  в  мене  паморозь  розквітла.

Та  перетруться  зерна  гіркоти
Пекучі  сльози  висохнуть  на  віях.  
Не  дозволяй  коханню  зацвісти
Там,  де  немає  проблиску  надії.

І  серед  снігу  не  буди  розмай,
Хай  слів  зрадливих  не  шепочуть  губи!..
Не  приручай,  молю,  не  приручай
Допоки  сам  безтямно  не  полюбиш.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310572
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 28.03.2012


Мазур Наталя

*Я хочу повернутися у осінь

Заплакала  під  стріхами  зима,
І  небо  одягнулося  у  просинь,
Сльозинку  я  змахнула  крадькома,
Думками  повертаючись  у  осінь.

Птахи  на  крилах  принесли  весну,
Дівчатам  грає  сонце  у  волоссі,
Струмок  співає  пісню  голосну...
Та  як  же  я  забути  можу  осінь?

Забути  зустрічі  під  поглядом  зірок,
П'янкі  цілунки  пам'ятаю  досі,
З  минулого  в  майбутнє  тільки  крок...
Я  хочу  повернутися  у  осінь.


23.02.2012р.                    11:20

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316238
дата надходження 23.02.2012
дата закладки 28.03.2012


Kонвалия

ты слышишь?

Снег  тает...  по  капле

Сбегает  по  крыше.

Он  шепчет  на  ушко:

Ты  слышишь?  Ты  слышишь!

И  с  каждой  минутой

Тот  шепот  все  тише...

Весна  уже  рядом.  

Ты  слышишь?  Ты  слышишь?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322316
дата надходження 16.03.2012
дата закладки 20.03.2012


Михайло Плосковітов

Наука…

Казав  знайомий:  "  Я  в  твої  роки
на  гульки  витрачав  усю  зарплату!
Ще  й  зараз  намагаються  жінки
мене,  мов  журавля  окільцювати.

То  ж  будь  упертим  (не  соромся  втіх),
перегортай  життя  свого  сторінку,
і  не  хвилюйся  –  невеликий  гріх  -  
постійно  обнадіювати  жінку".

Можливо,  я  б  дотримавсь  тих  порад:
й  одразу    став  кількох  дівчат  кохати,
і  начищав  би  пір’я  на  парад,
щоб  здатися  досвідченим  пернатим…

Та  час  життя  за  річкою  тече,
(та  й  гульки  часом  вилізають  боком).
Так,  інколи  захочеться,  в  плече
щокою  ткнутись,  наче  ненароком,

І  мовчки  обійняти  ніжний  стан  -
Волосся  хвилі  обпікають  груди,
І  щось  тобі  нашіптують  вуста
байдуже,  що  на  завтра  скажуть  люди...

І  ще  б  на  вік  і  звісно  на  віки
Любить  -  а  не  тремтіти  від  покути…
Не  знав  знайомий,  що  Жінки  –  зірки,
а  нам  до  них  ще  треба  дотягнутись.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322622
дата надходження 17.03.2012
дата закладки 20.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2012


Малиновская Марина

< Два часа нашей встречи прошли… >

В.М.

Два  часа  нашей  встречи  прошли…
Ненадолго,  но  Сердце  согрелось.
Вновь  дороги  Любви  разошлись,
Уходить  мне  совсем  не  хотелось…

Мои  чувства  живут,  как  цветы,
Но  не  вянут,  их  Сердце  питает.
О  тебе  -  мне  на  память  мечты,
Что  в  пространстве  незримо  витают…

Я  с  надеждой  расстанусь  сама,
От  иллюзий  уйду  по-английски…
Между  нами  все  время  стена,
Проще  выпить  вина…или  виски!

Два  часа  нашей  встречи  прошли…
Но  Душа  наполнялась  прекрасным!
Пусть  дороги  Любви  разошлись,
Сохранилось  присутствие  счастья!

/  13.02.2012г.  /

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313904
дата надходження 14.02.2012
дата закладки 02.03.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2012


Михайло Плосковітов

Закрили школу…

Торік  закрили  школу.  У    селі.
Аж  два  замки  повісили  на  двері.
Порозбігались  діти-школярі,
лишивши  тишу    й…  букви  на    папері.

Тремтить  у  коридорі  кроків  звук.
У  павутиння  назви  кабінетів
снує  старанно  молодий  павук,
під  погляди  осудливі.  З  портретів.

Гуляє  протяг  вибитим  вікном
(чи  то  чийсь  гнів,  чи  то  чиясь  зловтіха),  
а  на  стільці,  за  вчительським  столом,
дитяча    аплікація.  З  горіха.

На  дошці  дата.  Тема  на  урок.
Твір-роздум:  «  Чи  селу  потрібна  школа...»
Чому  ж  так  довго  не  дзвенить  дзвінок?
Він  більше  -  не  дзвенітиме.  Ніколи.


...щороку  в  Україні  закривають  близько  250  шкіл

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317262
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 27.02.2012


ANELI

Что снится снегу?. .

Что  снится  снегу?..  сахару  небес...
Когда  он  тает...  тихо...не  спеша.
Когда  покорно  лёжа,  не  дыша...
Он  погибает...  волоча  свой  крест...

Что  снится  снегу?..В  солнечных  лучах...
Душой  воспрянув,  зная,что  конец...
Хрустальным    звоном  гаснущих  сердец
Снежинки  каждой,  убивая  страх...

Что  снится?..  Снегу?..  Есть  у  снега  сны?
А  если  есть?..  А  может  быть...  а  вдруг?..
Лохматый,  белый...  спит  он  до  весны.
Под  шепот  ветра...  и  в  объятьях  вьюг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314400
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 26.02.2012


кохананірвана

Посвящение

Падает  белый  снег.
Дышит  на  волосы  ветер.
Ты  самый  родной  человек.
Самый  родной  на  планете.

Под  сердцем  рождается  стих.
Мерзнут  дома,  пешеходы.
Греет  тепло  твоих
Рук,  не  смотря  на  погоду.

На  улице  25.
с  минусом.  Серо  и  строго.
Так  хочется  много  сказать.
Выходит  совсем  немного.

Ведь  надо  же.  Странно  как:
Вьюга.  А  в  сердце  -  лето.
А  почему  это  так-
пусть  будет  нашим  секретом.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313800
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 26.02.2012


Довгопят Ольга

Ти пам"ятай…

Ти  пам"ятай,  я  в  цьому  світі  є,
як  зірочка  малесенька  у  небі.
Я  просто  відображення  твоє,
твоє  життя  й  твоя  потреба.
Я  гріх  твій,  біль,  тривога  й  каяття,
Надія  й  віра,  мука  і  кохання.
Та  знай:  коли  захмариться  життя-  
лишусь  промінчиком  тобі  останнім.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311431
дата надходження 04.02.2012
дата закладки 26.02.2012


zeitglas

Увага! Літературний конкурс

Міжнародний  літературно-мистецький  журнал  «Склянка  Часу*Zeitglas»  оголошує  початок  конкурсу  на  краще  оповідання.
 
Три  кращі  роботи  будуть  опубліковані  на  сторінках  нашого  видання.

Умови  конкурсу:

мова  написання  —  українська  або  російська;

обсяг  тексту  —  не  більше  12  000  знаків  (з  пробілами);

вік  учасників  —  не  обмежений.
 
Автори  трьох  найкращих  оповідань  будуть  нагороджені  призами.

Конкурс  триває  до  1  травня  2012  року.

Быльш  докладно  про  це  конкурс  на  сайт  і  журналу:  

http://zeitglas.io.ua/s197730/konkurs_na_krashe_opovidannya

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314459
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 26.02.2012


Наталя Данилюк

Ти навіщо…

Ти  навіщо  снуєш  візерунки
На  моєму  вогкому  вікні?
Вже  шукає  душа  порятунку
У  прийдешній  квітучій  весні.

Ти  навіщо  хурделиш  мій  спокій,
Доторкаючись  клавіш  німих?
На  думки  мої  щемно-глибокі
Віє  подих  сирої  зими.

І  в  душі  над  весняним  розмаєм
Сива  тінь  незворушна  лягла...
Ти  навіщо  мій  світ  розбиваєш,
Доторкнувшись  чужого  крила?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314985
дата надходження 18.02.2012
дата закладки 21.02.2012


Анна Вейн

ВІРЮ І КОХАЮ

Чекатиму  світанку  у  очах
з  надією,  бо  доля  так  веліла.
Уже  не  заховаєшся  в  дощах,  -
Я  їх  пережилА,  переболіла.

А  віхола  гуляє  за  вікном...
Тебе  нема,  а  я  усе  -  чекаю,
немов  у  чорно-білому  кіно.
Біліють  скроні...
Вірю.
І  кохаю...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312187
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 09.02.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2012


Окрилена

Абстракція

У  місті  янголів  мете...
І  звідусіль,
немов  провісники  зими,
дзвенять  трамваї.
Пульсують  білі  ліхтарі.
Стихає  біль.
І  тільки  хуга  у  душі
не  затихає.
У  місті  янголів
із  місячних  перил
на  нотні  зошити  доріг
сповзає  втома...
Наранок  -  Усмішка  цвіте,
бо  подих  крил
таки  лишився  на  снігу:
мій  Янгол  вдома...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306436
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 01.02.2012


SinusoЇda

Не тривожмо зиму

Феєрично-безсонно-незримо
Сніг  на  шибці  малює  ескіз.
Не  тривож  норовливу  зиму  –
Нам  осінніх  достатньо  сліз.

Й  так  по  горло  прощаннями  ситі.
Нас  як  рідних  чекає  вокзал,
Але  ми  залишилися  в  літі,
Тому  літі,  якого  не  жаль.

Тож  не  клич  у  вчорашнє,  не  варто,
Не  розтрушуй  намарно  слів.
Те  «люблю»  під  вікном  на  асфальті
Сніг  ще  вчора  тихцем  замів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308338
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 26.01.2012


Kонвалия

Жаль что меня не любишь ты…

Возьми  тепло  моей  души…
Она  согреет  тебя  в  стужу.
Ты  был  мне  очень-очень  нужен,
Хотя  на  зов  мой  не  спешил.

Возьми  мою  любовь  себе…
Она  тебя  согреет  ночью.
Тебя  ждала  я…  очень-очень,
Но  ты  не  внял  моей  мольбе.

Возьми  себе  мои  мечты…
Они  тебя  поднимут  в  небо,
На  плечи  лягут  белым  снегом,
Жаль,  что  меня  не  любишь  ты…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307877
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 24.01.2012


Довгопят Ольга

Я Вас запрошую на каву…

Сідає  вечір  золотавий
у  присмерк  голубих  вогнів.
Я  Вас  запрошую  на  каву,
на  спогад  дня,  що  відшумів.
Ми  з  Вами  сядемо  за  столик,
наллєм  напою,  що  пашить
і  поведем  про  те  розмову,
як  в  цьому  світі  гарно  жить.
Я  Вам  відкрию  таємницю,
як  закохатись  навіки
 і  де  знайти  свою  жар-птицю,  
яку  віщують  вам  зірки.
Тож  крізь  усі  буденні  справи,
що  вас  тривожать  й  нам  болять,
я  Вас  запрошую  на  каву,  
щоб  всі  тривоги  розігнать.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308572
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 24.01.2012


Анна Вейн

Давай залишимось обоє…

Твоїх  долонь  нестримане  бажання  –
До  ніжності  лишився  тільки  крок.
Жагучі  очі  кольору  кохання  –
Володарі  моїх  палких  думок.  

Мрійлива  ніч  запрошує  з  собою
У  неймовірну  ніжність  віщих  снів.
Давай  навік  залишимось  обоє
У  вічнім  літі  щирих  почуттів!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300053
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 21.01.2012


Всегда твой

А мы с тобой, наверно, лишь друзья

Волшебный  лунный    серебристый  свет
И  плеск  воды,      и  ветки    ивы  низко....
Но  губ  твоих  я  различаю  цвет
К  моим  глазам  они  так  близко  -  близко....

Вдали  звучали  трели  соловья
Не  впервый  раз    мы  эти  песни  слышим
На  берегу  лазурного  ручья
И  потому,    мы  к  ним,    неровно  дышим.

Но  расслабляться  больше  нам  нельзя  
Ведь  дома  ждут  с  любовью  нас  супруги
А  мы  с  тобой,    наверно,  лишь  друзья
И    не  нужны  медвежие  услуги

Нам  видно    ближе  быть  не  суждено
Хоть  встречи  могут  быть  и  откровенней
Мы  будем  молча  пить  наше    вино
И  называть  свою  зимУ  весенней.

В  последний  раз  звонил  тебе  давно
Нельзя  сказать,  чтоб  чувства  утихали
Но,  как  по  мне,  тебе  уж  всё  равно
От  страсти  мы  с  тобою  не  сгорали....

P.S.  Если  человек  борется  со  своими  чувствами,  это  не  значит,  что  он  силён....  Это  значит,  что  его  чувства...  слабы.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139851
дата надходження 03.08.2009
дата закладки 18.01.2012


Kонвалия

надежда

Не  лезу  ни    в  чью  душу.

Не  лезьте  и  вы  в  мою.

Любовь  закричит  глуше

У  пропасти  на  краю.

Вера  едва  ли  брезжит.

И  в  этот  последний  миг

Только  надежда  держит,

Да  ангела  светлый  лик.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298754
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 16.01.2012


Віктор Нагорний

Не засніжений січень

Не  засніжений  січень  –  як  незніжене  ліжко.
Вже  бруньки  на  деревах  натякають  на  вибух.
Хочу  снігу  й  морозу,  не  багато,  а  трішки:
На  тинах  і  хатинах,  у  лісах  на  колибах...

Хочу  бачити  щічки,  від  морозу  –  вогненні.
Розглядати  сніжинки  в  ліхтаревому  світлі.
Чути  скрип  під  ногами,  руки  гріти  в  кишені,
І  вдихати  іскринки  у  морознім  повітрі.

В  не  засніженім  місті,  прохолодно  і  кволо.
Я  благаю  всім  серцем!  На  все  горло  волаю:
Дуже  хочеться  снігу,  над  усе,  як  ніколи!  
У  чарівні  місцини  мого  рідного  краю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306090
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 16.01.2012


Михайло Плосковітов

Різдвяні котики

У  цій  порі  ялинкових  весіль
пустує  сніг  .  Ген    набешкетив  скільки  !
А  ти  ідеш  з  роботи,  в    заметіль,
стискаючи  в  руках  вербову  гілку.

Заплутується  в  коси  теплий  сніг,
знімає  з  вій  таку  помітну  втому.
Сусід  чимдуж  з  торбинами  пробіг,
а  ти  в  руках  несеш  весну  додому.

От  бач!  Зима  ж  –  неначе  й  не  зима
й  тебе  вербова  гілочка  зігріє,
і  хоч  у  ніч  Різдвяну,  ти  –  сама,
проте…проте    ж  лишається  надія.

Скрипить  дорога  пізніми  саньми,
вітри  гасають  на  обмерзлих  мітлах,
а  в  тебе  диво:  посерЕд  зими
за  ніч,  вербові  котики  розквітли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304648
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 08.01.2012


Віктор Нагорний

Сьогодні третій день зими

Сьогодні  третій  день  зими  і  що?  І  з  ким  ти  загуляла?
Під  ким  вкладаєш  килими?  Кого  накрила  покривалом?
Лишила  голими  ліси,  а  з  іншим  розділяєш  ліжко.
Прийди  до  мене,  саме  час!  Я  за  тобою  скучив  трішки...

Я  не  дождав  твоїх  обійм,  жалючих  поцілунків  в  вуха.
Чи  то  удень,  чи  то  вночі,  нехай  приплине  завірюха!
Нехай  закутає  у  шовк  дороги,  що  блукають  містом.
Я  вийду  босим,  або  ні!  Я  роздягнусь  і  вийду…  чистим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297544
дата надходження 03.12.2011
дата закладки 07.12.2011


без псевдоніму

***

Змалюй  мене  з  весняних  днів  
На  тлі  душі  із  почуттів,
З  палітри  юності  з-під  вій  
Сховай  свій  страх,  сховай  мій  біль.
Скупай  мене    в  рясних  дощах,
Втопи  в  своїх  хмільних  очах
І  до  нестями  зацілуй,
Змалюй  з  весни  мене,  змалюй…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298382
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011


Юрась Пухнастий

Я сам не свой…

Я  сам  не  свой...  твои  слова,-
твое  дыхание  и  губы...
в  оскоме  сцепливая  зубы,  -
тобой  пьянеет  голова.

Я  сам  не  свой...  твое  "Люблю"  -
и  в  теле  рухнули  все  клетки,
душа  -  надломанная  ветка,
прости,  -  такую  подарю.

Я  сам  не  свой...  твои  глаза,
они  всегда  передо  мною.
Лечусь  тобой,  дышу  тобою,
боль  отдавая  всю  слезам.

Наполню  ночи  лишь  тобой,
отдам  себя  тебе  по  буквам,
а  сердце  каждым  перестуком
тревожит  жизненный  покой.

И  может  все  что  было  здесь,
тебе  покажется  игрушкой...
С  желаньем  прошепчу  на  ушко:
Тебе  спасибо,  что  ты  есть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272418
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 07.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.11.2011


She said: gray...

Я п'ю твій смак…

Я  п'ю  твій  смак.
Гарячими  вустами
нев'янучих
трояндових  глибин
торкаюсь  знов.
І  знов  кружляє  нами
кохання  дощ
сріблястих  намистин.

Вдихну  тебе.
І  видихнуть  не  схочу.
Ти  потечеш
по  венах,  наче  кров  -
шаленством
так  закоханої  ночі,
в  якій  нестримно
ніжиться  любов...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291075
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 23.11.2011


кохананірвана

личное.

я  не  то  чтоб  к  нему  привыкла
просто  мне  интересно  с  ним.  очень.
одиночества  острые  икла
без  него  разрывают  на  клочья

мою  маленькую  планету.
он  не  Маленький  принц,  но  все  же.
я  не  то  чтоб  болею  кем-то
и  не  то  чтобы  дрожь  по  коже
(просто  мы  с  ним  очень  похожи)

он  не  то  чтобы  Кай  с  осколком,
ну  и  я  же  не  Герда.  точно.
Я  совсем  не  привыкла.  Вот  только
хорошо  мне  с  ним.  очень-очень.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280034
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 07.11.2011


Оля Вашека

Если кто-то тебя ждет…

Я  бегу,  а  в  лицо  ветер,
И  слегка  моросит  дождь...
До  чего  ж  этот  мир  светел!-
Если  ты  меня  в  нем  ждешь!

И  угрюмый  старик-прохожий
Улыбнувшись,  меня  поймет:
До  чего  ж  этот  мир  хороший,
Если  кто-то  тебя  ждет!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204497
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 26.10.2011


Ляля Бо

ліричне, ніжне і просте) )

Мені  без  тебе  вірші  не  пишуться  -
вогник  згас...
Зорі  у  небі,  мов  квіти  на  вишивці...
Мій  Пегас
десь  заблукав  на  веселці  між  смугами
кольорів
або  шукав  собі  іншую-другую
та  й  зустрів.
Їй  тепер  рими  приносить  у  глечику,
стука  ритм
срібним  копитцем...  Від  мене  далеченько
пілігрим.
Може  тут  справа  не  в  конях  із  крилами,
як  в  гусей?
Де  взятись  віршам  без  любого-милого?
От  і  все.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272160
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 10.10.2011


Михайло Плосковітов

Наша осінь…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби,
скотилось  сонце  золотом  у  став.
На  фоні  перевернутого  неба
останній  раз  тебе  поцілував.

Засмаглий  вечір  крався  попідтинню,
трусились  зорі  шепотом  в  траву,
у  теплу  ніч  -  не  схожу  на  осінню  -
коханою  тебе  вже  не  назву.

Бракує  щастя,  кисню  до  знемоги,
приліг  коханець-жовтень  між  октав,
підпер  півнеба  місяць  круторогий,
чубатий  вітер  верби  чарував…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби.
Я  знаю:  ти  чекатимеш  мене
допоки  вітер  розплітає  верби,
допоки  наша  осінь  не  мине.

плейкаст  від  AmriLauru  на  http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl

переклад  російською  на  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Наталя Данилюк

Осінній блюз

Музика  Віктора  Оха.


Цей  падолист  вибагливим  санскритом
Ліг  на  пергамент  теплої  душі.
В  холодну  зиму  хвіртку  привідкрито,
Вже  докурила  осінь  спориші.

І  погасила  люльку  почорнілу,
Багряний  плед  згорнула  у  сувій,
Ранковим  блюзом  вдарила  по  тілу,
Корицею  обсипалася  з  вій...

І  розчинилась  у  горнятку  кави.
Зухвалий  вітер  вдерся  на  балкон,
З-під  капелюха  глянувши  лукаво,
Він  затрубів  щосили  в  саксофон.

І  від  дощів  осінніх  потемнілу
Зронила  вільха  мідну  пектораль.
Глінтвейном  теплим  вилилась  на  тіло
І  потекла  під  шкірою  печаль...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283146
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Наталка Кольоровісни

Хтось влаштував грозу у небі…

Хтось  влаштував  грозу  у  небі,  
На  землю  виливши  дощі.  
Ми  бігли  збуджені  й  веселі,  
Дарма,  що  мокрі,  мов  хлющі.  

Сховалися  під  старим  кленом.  
В  обіймах  теплих  грів  мене.  
Солодко-гіркуватим  щемом  
Боліло  -  скоро  дощ  мине...  

А  дощ  все  лив  на  місто  сльози,  
Будинкам  очі  відмивав  
І  на  затопленій  дорозі  
З  опалим  листям  вальсував.  

Бродив  потому  неквапливо  
По  всіх  таємних  закутках.  
А  я  була  така  щаслива  
У  затишних  твоїх  руках.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277152
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011


Михайло Плосковітов

Старенька лава…

Люблю  цю  лаву,  з  довгих  хворих  ребер,
(Літа  її  руйнують  без  жалЮ).
Вона  в  надії  тулиться  під  верби,
похила  спина  в  написах  «Люблю…»

Байдужий  дощ  полоще  ноги  хворі,
В  набряклу  осінь  ревматизм  проб’є,
В  написаних  словах  чужих  історій
згадає  лава    щось  своє…моє.

Згадає  всіх  закоханих  у  парах.
Зітхання.  Поцілунки.  Дотик  рук.
Веселий  сміх.  Романси  під  гітару,
а  ще…згадає  гострий  щем  розлук.

Люблю  цю  лаву,  спогадами  вкриту,
у  теплих  краплях-росах  з  кришталЮ.
Спинюсь.  Присяду  в  листя  з  оксамиту.
Не  вернеш.  Розумію…  а  люблю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276634
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 26.08.2011


Наталі Рибальська

В ярко-розовом омуте сладкой надежды

В  ярко-розовом  омуте  сладкой  надежды
Как  в  сиропе  пчела,  погибая,  плыву
Мыслей  нет,
     а  мешают  мне  только  одежды-
Обожаю  твою  и  свою  наготу

Упиваюсь  любовью,
     как  сладкой  отравой
Знаю  будет  похмелье,
     да  так,  что  темно...
Знаю  точно,  что  это  попутал  лукавый,
Но  мне  так  хорошо,
     что  сейчас  всё  равно!

Отдаю  тебе  с  радостью  душу  и  тело
Я  раскаюсь  потом,
     когда  утро  придёт
Я  любила  так  мало  и  так  неумело,
Наверстаю...
       Сполна...
               Пусть  весь  мир  подождёт...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273729
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 06.08.2011


Наталя Данилюк

На розі в маленькій кав'ярні…

Музика  Віктора  Оха.


На  розі  в  маленькій  кав'ярні,
Де  янголи  плачуть  сумні
На  ніжних  картинах  примарних...
Де  тануть  свічки  на  стіні,

Сльозами  стікають  додолу,
Розгойдують  тишу  хмільну...
Малесенький  затишний  столик
У  тінях  гардин  потонув...

Там  стрінуться  наші  долоні
І  пальці  сплетуться  тонкі,
І  з  кошика  маки  червоні
Нам  зронять  легкі  пелюстки...

І  я,неймовірно  щаслива,
В  очах  твоїх  карих  втону!
І  променів  сонячна  злива
Заллє  потемнілу  стіну!..

І  може  всі  давні  оскоми
Ця  зустріч  загоїть  мені
В  кав'ярні,  до  болю  знайомій,
Де  янголи  плачуть  сумні...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273850
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 06.08.2011


Журавка

Паморозь

Дивно,  якось  примарилось  -  
Впала  на  землю  паморозь.  
Прийшла  з  листопадом  крученим,  
Вітром  у  тишу  влучила.
Чи  то  серед  літа  чувано  
Щоб,  наче  раптовим  струменем,  
Дико  об  землю  вдарилась  
Бліда  і  підступна  паморозь?
Кроками  йшла  риплячими.
Люди,  хіба  ж  не  бачили?!

Дивно…  мабуть  примарилось.  
Дихаю…  в  серці  паморозь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273669
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 05.08.2011


Наталі Рибальська

Я в Вас влюблюсь…

Я  в  Вас  влюблюсь,
   Чтоб  после  ненавидеть…
Я  притворюсь,
   Что  мне  дано  предвидеть
Теченье  дней,
     Неумолимость  судеб…
И  быть  Вам  с  ней…
   Увы,  но  так  и  будет…
Я  не  ропщу,
   Молюсь  и  понимаю…
И  Вам  пишу…
   Зачем?
         Сама  не  знаю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263702
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 05.08.2011


Наталка Кольоровісни

На струнах тихо янголи заграли

Віктор  Ох,  Наталка  Кольоровісни

На  струнах  тихо  янголи  заграли.
І  серце  мов  розплавили  повільно
Чи  то  акорд,  тобою  взятий  вдало,
Чи  блиск  очей  нестримно-божевільний.

Чи  то  акорд,  тобою  взятий  вдало,
Чи  блиск  очей  нестримно-божевільний.

Ми  довго  потім  пили  теплу  каву
І  говорили  будь-що  й  ні  про  кого.
Прощалися  і  забувались  знову,
На  ранок  лиш  діставшися  порогу.

Прощалися  і  забувались  знову,
На  ранок  лиш  діставшися  порогу.

Зі  струн  ледь  чутно  янголи  злетіли.
Заплакав  дощ,  по  склу  розливши  сльози.
А  нам  проститися  не  стало  сили.
Стояли  мовчки  на  отім  порозі.

А  нам  проститися  не  стало  сили.
Стояли  мовчки  на  отім  порозі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270957
дата надходження 19.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Юлія Холод

Щось змінилося…

Щось  змінилося…  Крихітно-ясний,
Він  з’явився  і  став  перед  тебе…
Наче  іскра  завбільшки  із  небо…
Розділив  і  з’єднав  одночасно…

Ти  пробач,  та  в  молитві  до  Бога
На  кривих  поворотах  дороги  -
Нуль  за  себе,  за  тебе  лиш  трохи,
А  все  решта  за  нього,  за  нього…

Це  не  зрада,  не  прірва!..  Це  наче
Перевтілення  нашого  раю…
Вір  -ще  більше  тебе  я  кохаю,
Бо  у  ньому  я  теж  ТЕБЕ  бачу!..
                                 8.07.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269201
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011


Ксенислава Крапка

Твоїх обіймів тонка межа…

Твоїх  обіймів  тонка  межа  –  коли  тремтіння  іще  не  видало,
Коли  ще  друг,  але  вже  не  дуже  -  і  не  вернутись,  і  не  спинитися,
І  поки  тиша  переважа,  і,  мов  незриме  густе  повидло,
Опала  ніжність  огорне  душі,  і  залишається  лиш  молитися…

Ти  поцілуй  мене  в  той  момент,  коли  самотність  іще  не  скорена,
Коли  ще  крильцями  тріпотить,  і  все  відштовхує,  і  сахається,
Якщо  кохати  –  то  тільки  вщент:  щоб  перед  небом  було  не  соромно,
Нехай  блаженство  триває  мить,  та  як  блаженно  в  цю  мить  кохається…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254104
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 08.07.2011


Ксенислава Крапка

Сьогодні…

-  Ти  мене  любиш?
-  Сьогодні  так.
("Престиж")


Сьогодні  я  люблю  тебе,  люблю!  –
А  завтра…  буде  завтра…  чи  й  не  буде…
Ти  воском  на  міжкриллі  намалюй
Ескіз  думок,  субстанцію  етюду...
І  поки  я  губитиму  думки
Цілуй  мене,  лови  мої  повіки,
Сьогодні  я  така,  і  ти  такий  –
А  завтра…  мабуть,  будуть  інші  ліки…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261519
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 08.07.2011


Юрась Пухнастий

На жаль…

Ніч  ворожить  на  розчинній  каві,
Сон  в  колисці  тихо  колиса,
Нам  б  віддатись  пристрасній  забаві,
Зважити  любов  на  терезах.

І  у  тиші  сновидінь  таємних
Засоромить  ту  шахрайку-ніч,
Серед  ворожінь  її  даремних
Ти  мене  на  пошепки  поклич.

Ніч  ворожить  на  розчинній  каві,
Сонний  сад  собою  накрива,
Нам  б  віддатись  пристрасній  забаві,
Та,  на  жаль,  для  тебе  то  -  слова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268660
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 08.07.2011


Наталя Данилюк

А зорі тануть кубиками льоду…

А  зорі  тануть  кубиками  льоду,
А  зорі  знов  розсипались  по  склі
І  щось  чаклують  з  ночі  на  погоду,
І  білий  відлиск  ронять  по  землі.

І  я  бреду  незграбною  ходою
В  безмежно  біле  плетиво  снігів,
Де  сивий  дідик  трусить  бородою,
Намисто  розсипаючи  зі  снів.

Де  срібний  іній  світиться  на  вітах
Старих  ялинок,сосен  і  модрин,
І  сонний  місяць,маревом  сповитий,
Мов  зачепившись  за  старезний  млин,

Примружив  очі  й  сонно  позіхає,
Де  цілу  ніч  в  нестоптаних  снігах,
Старий  мороз  із  тріскотом  блукає,
Розвішує  бурульки  по  дахах.

І  так  на  серці  затишно,безсніжно,
Так  любо  йти  і  дихати  теплом!..
І  свіжа  хвоя  тулиться  так  ніжно,
І  пахне  ніч  морозяним  Різдвом!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269086
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 07.07.2011


Наталка Кольоровісни

Я разобью окно

Я  разобью  окно:  
-  Ну,  здравствуй,  ветер!  
А  я  люблю  его  
И  этот  вечер.  
Люблю  за  то,  что  дарят  мне  себя.  

А  я  люблю  весь  мир  
И  это  небо.      
А  мне  бы  больше  сил  
И  крылья  мне  бы  –  
Взлетела  бы,  как  птица,  в  небеса.  

И  что  мне  этот  дом  
И  эти  стены?  
Всё  решено  давно  –  
Я  непременно    
Отправлюсь  в  путь  к  созвездию    Мечта.  

Разбей  своё  окно  
И  будь,  что  будет.  
Тебе  ль  не  всё  равно,  
Что  скажут  люди?  
Тогда  возьму,  быть  может,  и  тебя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261942
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 07.07.2011


Ольга Кричинська

Він чекає

Після  прослуховування  твору  І.  Тараненка  "Пневма"  для  фортепіано  з  оркестром

Моя  сповідь  коротка  -  допоки  дозволить  свіча.
Забагато  дощів,  дисонанси  озвучили  кисень.
Я  боюсь  озирнутись,  бо  там,  за  пітьмою  плеча
Він  безмовно  чекає  моєї  останньої  пісні.

Добираю  слова.  Проживаю  єдиний  мотив,
Продубльований  чесно  і  чисто  відлунням  і  болем.
Я  боюсь  озирнутись,  бо  там,  за  межею  дощів
Він  безмовно  чекає  моєї  останньої  волі.

Не  карай  його,  небо,  за  те,  що  не  має  крила
І  за  те,  що  не  зміг  вберегти  мою  душу  від  клітки.
У  моєму  житті  це  далеко  не  перша  зима...
Забери  мого  янгола,  він  заслуговує  світла.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214027
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 02.07.2011


Василь Кузан

Нарвати літа…

Нарвати  літа  піввідра
Червоного,  мов  кров  із  вишні.
Дивитися,  як  ластівки
Мелодію  кохання  пишуть
На  струнах  електродротів,
Тіла  складаючи  в  акорди.
Відчути  мить,  коли  в  думки
Тихенько  входить  липень  гордий,
А  серпень  -  ні!  Бо  на  Іллі
Вже  стукає  у  двері  осінь...

Набрати  в  пригорщі  тепла,
А  в  серце  -  днів,  що  поле  косять...

І  все  це  якось  зберегти,
Ввібравши  в  пальці,  очі,  груди...
Бо  там,  у  іншому  житті,
Такого,  певно,  вже  не  буде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267807
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 02.07.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2011


Лана Виноградова

Ты-моя осень

Я  не  нарушу  твой  покой,
Я  прикажу  молчать  ветрам,
Лишь  пожелтевшею  листвой
Прильну  к  ногам...
А  ты  пройдешь,  проронишь  вздох...
Ты  желтой  осени  не  рад...
Я  здесь  -  внизу  -  у  твоих  ног!
Тебе  ж  наскучил  листопад...
Размоет  дождь  твои  следы,
Сотрет  из  памяти  твой  взгляд.
Не  хватит  всей  земной  воды
Смыть  с  осени  твой  аромат...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251682
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 27.06.2011


Лана Виноградова

***

Пошита  из  грёз,  иллюзий  и  маний,
Соткана  из  огня.
Внутри  полна  жизни,  больших  упований,
Обетов  ушедшего  дня...
Владычица  снов  и  заветных  мечтаний,
Бальзам  от  невзгод.
Причина  твоих  нестерпимых  скитаний,
Неведомый  брод.
И  с  каждой  секундой  любовь  возрастает  
На  сто  тысяч  ватт!
Как  жаль,  что  она  невзаимной  бывает,
Но  кто  ж  виноват...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240281
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 27.06.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.06.2011


Наталя Данилюк

Моя весна пішла у заметіль…

Моя  весна  пішла  у  заметіль
Вишень  квітучих  в  росянім  намисті.
Таким  блаженством  віє  звідусіль
І  погляд  твій  у  душу-наче  вистріл!

І  все  змішалось:фрази  і  думки,
Холодні  зорі  й  бульбашки  шампану!
Під  нами-дим,прозорий  і  легкий,
І  я  в  твоїх  обіймах,ніби  тану!..

І  кров  кипить  у  венах,наче  ртуть,
Земля  з-під  ніг  раптово  вислизає!..
І  білі  вишні  солодко  цвітуть,
І  ніч  в  долонях  пелюстки  гойдає!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266673
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 27.06.2011


Kонвалия

Возвращайся, Вдохновение…

Разреши  заглянуть,  на  минутку,  я  рядом
В  уголке  постою,  полюбуюсь  тобой.
Как  живешь  ты  сейчас?  Я  окутаю  взглядом
Седину  в  волосах,  но  не  стану  судьбой.

Постою  у  двери,  приглашение  мне  бы,
Что  бы  в  Мир  твой  войти,  ничего  не  боясь.
Почему  ты  в  моем  вечность  целую  не  был?
На  слова  и  внимание  непривычно  скупясь.

Разреши  написать,  разреши  улыбнуться
И  сказать  –  Вдохновение,  возвращайся  назад.
Нашей  дружбы  минуты  пусть  в  года  обернутся.
Дай  мне  знак,  что  вернуться  в  мой  Мир  будешь  рад.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262604
дата надходження 31.05.2011
дата закладки 09.06.2011


Kонвалия

Это не холод…

Это  не  холод,  милый
Просто    душа  замерзла
Где  мне  набраться  силы
Как  мне  смотреть  на  звезды

Как  мне  смириться  с  болью
И  на  обломках  крыльев
Вслед  за  своей  любовью
Подняться  не  хватит  силы

Это  не  холод…  сердце
Корочкой  льда  покрылось
В  трещинки  жгучим  перцем
Только  вот…    
                     не  смирилась.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258881
дата надходження 11.05.2011
дата закладки 13.05.2011


Kонвалия

НЕНАВИДЯ ЛЮБЛЮ.

Ненавижу  его,  потому  что  нет  рядом
Ненавижу  его,  но  всегда  ищу  взглядом
Ненавижу  его  за  великие  муки
За  любовь  и  за  страсть,  за  дрожащие  руки.
За  желание  жить,  за  раскрытые  крылья,
За  отсутствие  воли  плачу  тихо  в  бессилье

Ненавижу  тебя!  
   Будь  со  мною  молю!
         Наказанье  мое!  
               Ненавидя  ЛЮБЛЮ!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259102
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 13.05.2011


Михайло Плосковітов

Травень…

Ледь  стримую  норов  серця  –  блаженне  тепло  -
Розлив  акварелями  дощ  за  прозорим  склом,
Химерами  хмари  здіймають  в  коханні  джаз.
Тополі  –  автографи  пензлів  -  по  обіч  трас

Ти  –  чуєш?  Весна  за  вікном  впіймала  таксі!!!
Калюжі  молочні,  кульбаби  в  тонкій  осі.
Безладдя  думок  …пишу  спантеличений  вірш…
Чекаю  тебе.  Я  –  Травень!  Ти  мені  віриш?

Косметика  зайва  в  полоні  ліричних  тем.
Кульбаб  назриваю  (пробач,  що  не  хризантем)
Спіши,  відфутболюй    хмари  без  натяку  слави
Чекаю...  На  площі.  
                                                 PS.  Твій  ніжний,  шалений  Травень…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256997
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 01.05.2011


opium_1611

Цикл мыслей на тему "Обрывается строка о нас…"

Метет  январь  мохнатым  
                                             снегом,
А  я  все  так  же  жду
                                                   тебя,
Ты  был  со  мною,  был  и  
                                             не  был,
Да,  уж...Не  отрекаются  
                                                 любя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168639
дата надходження 28.01.2010
дата закладки 26.04.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.04.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.04.2011


Віталій Войтко

Шоколадний шепіт

Шоколадний  шепіт  вафельної  ночі,

Ніжний  зорів  трепет  і  кохані  очі.

Поцілунок  вітру,  кавові  долоні,

Місячне  проміння  грає  в  підвіконні.



Шоколадний  шепіт,  карамельний  подих,

Пелюстки  троянди  по  ванільних  сходах.

На  зефірній  ковдрі  губ  твоїх  помада,

Це  в  солодкій  пудрі  гіркувата  зрада.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211151
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 07.04.2011


Юлія Холод

Я у тобі так глибоко

Я  у  тобі  так  глибоко  на  дні,
Під  купою  думок  ,  подій  і  вражень.
Десь  між  інстинктів,  імпульсів  і  снів.
Але  я  там.  І  так  багато  важу.

Ти  звик,  як  до  ранкової  зорі,  
Ти  мною  дихаєш,    лікуєш  рани.
І    забуваєш,що  я  там,  в  тобі.
Але  відчуєш,  як  мене  не  стане…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218136
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 07.04.2011


Юлія Холод

Назбирала зір повні жмені

Назбирала  зір  повні  жмені,
Поскладала  зорі  в  кишені
Та  й  пішла  гуляти  по  світу,
Над  нещасними  їх  світити.

А  нещастя  в  світі,  як  море,
Не  злічити  згашені  зорі.
Не  дійшла  і  до  небокраю,
А  зірок  в  кишенях  немає…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213136
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 26.03.2011


Терен

Одкровення

Спокусливих  ночей  у  тебе  -  пишні  грона.
А  скуштувати?  Ягідку  дала.
Згоріти  мріяв  я  в  багатті  твого  лона,
А  ти  мене  -  лиш  тільки  обпекла.

І  станом  обпекла,  й  волосся  щирим  злотом,
Й  родзинками  на  кінчиках  грудей,
І  чимось  ще  таким,  чого  не  знав  я  доти,
Одвічно  таємничим  для  людей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248380
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 22.03.2011


мирослава

Затримати твій запах на собі,

Затримати  твій  запах  на  собі,
Вдягти  твою  сорочку,  мов  кольчугу,
Довірити  подушці,  наче  другу,
Усе,  що  знову  не  скажу  тобі,

Зайти  на  сайт  твоїх  щоденних  справ,
Знайти  там  місце  для  мого  признання.
Зазвичай  нагороджують  коханням,
А  ти  мене  коханням  покарав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191932
дата надходження 26.05.2010
дата закладки 07.03.2011


Михайло Плосковітов

не шукай…

у  краплях  дощу  не  шукай  мене  
й  у  натовпі  хмурих  облич  
у  потязі  що  мов  
життя  промайне  
зламавши  хребет  протиріч...  
у  маревах  крон  
в  пелюстках  споришу  
припавших  до  босих  доріг  
я  згадку  про  себе  тобі  залишу  
струсивши  росу  на  поріг  

у  теплих  долонях  кохання  майне  
сторінку  напишу  нову  
насправді  ж  не  треба  шукати  мене  -  
я  в  серці  твоєму  живу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233676
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 04.03.2011


Михайло Плосковітов

…пахне постіль твоїм теплом

пахне  постіль  твоїм  теплом
гіркий  присмак  зерен  мигдалю
сніг,  як  спогади  за  вікном
пролітає  вбік,  пролітає.
думка-згадка  (та  я  не  про  те),
спорожнілі  слова  світанками
розмарин  у  вазі  цвіте
і  ночами  цвіте  і  ранками.
за  твоїми  словами  я
пригадаю,  як  місяць  сідає
як  кохання  –  спів  солов’я,
ніби  вишню  спілу  ковтаю,
як  в  бажанні  пальці  сплелись,
як  щеміла  душа  –  боліла  -,
а  на  плечі  світ-зорі  лились,
і  спускалась  рука  на  коліна.
пахне  постіль  твоїм  теплом,
поцілунками  –  пахнуть  ранки
сніг,  мов  спогади  за  вікном
замітає  сліди  -
на  ганку…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236935
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 04.03.2011


Farjen

Білі сни…

Віє-віє  дивним  сном,  добрим  вітром,
Сіє  промінь  за  вікном  зерна  світла,
Чом  не  спиться  знов  тобі,  в  травах,  росах,
Як  в  дитинстві,  як  колись?  Вже  дорослий,
Вже  зневірився  не  раз,  так  стомився,
Може  досі  весь  цей  світ  двом  нам  снився,
Сипле  сонцем  в  очі  знов.  Шквали,  грози  –  
А  насправді  це  лише  чисті  сльози…
Засинай,  бо  тільки  в  снах  все  насправді,
В  снах  ти  вільний  назавжди,  тож  не  варто
Відпускати  ніч  тепер,  їй  тривожно,
Хоч  лишатись  разом  вам  вже  не  можна…
Ранок  в  зорях…  Пригадай,  біло-біло
Сніг  останній  пролетів  і  на  крилах
Ніжний  ангел  опустився,  сів  спочити,
Треба  вірити,  а  з  тим  –  просто  жити!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244240
дата надходження 01.03.2011
дата закладки 02.03.2011