Ожинка: Вибране

КРІПАКОС

Зі святом весни

Нехай  в  цей  день  весни
Здійсняться  всі  Ваші  надії
І  хай  збуваються  хороші  сни
Й  не  полишають  Вас  красиві  мрії

Хай  щастя  Вам  приносять  діти
Й  нехай  будуть  для  Вас  добром
І  проростають  як  ті  квіти
Під  Вашим  сонячним  вікном

І  в  колективі  тільки  дружба
Нехай  буде  понад  усе
І  на  заводі  Ваша  служба
Нехай  хороше  принесе

Бажаєм  Вам  весни  в  серцях
Нехай  там  завжди  вона  буде
І  Ваш  життєвий  світлий  шлях
Ніхто  у  світі  не  забуде



пес:  єдиний  мій  вірш  за  2006  рік,  аж  самому  неприємно  що  таке  писав. 7.03.2006р.
ну  а  це  вже  в  2010  в  той  самий  період  писав  на  +-  ту  ж  тему.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199943

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245258
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 06.03.2011


КРІПАКОС

Коли любов іде уже за двері

Коли  любов  іде  уже  за  двері
Не  допоможуть  сльози  і  слова  відверті
Ти  вже  пішла  й  любов  пішла  з  тобою
Запам’ятаю  я  тебе  лише  такою

Моя  любов  пішла  вона  зникає
І  знову  біль  і  страх  у  серці  все  стискає
У  душу  знов  прийшло  розчарування
Немає  в  світі  правди  і  кохання

Та  що  ж  сидіти  і  нічого  не  робити
В  депресію  піти  почати  пити
Чи  запитати  де  і  як  у  Бога
У  світі  в  цьому  є  моя  дорога

Поплач  коли  моя  душа  розтане
Коли  кохання  нашого  не  стане
Поплач  за  мною  й  не  кажи  нікому
Що  я  уже  не  вернуся  додому

Так  вже  давно  не  бачила  мене
Кохання  зникне  і  любов  мине
Тече  сльоза  та  плакать  не  повинен
Чому  так  сталось  я  в  цьому  не  винен

Ти  знаєш  сонце  я  іще  тримаюсь
Караюсь  мучусь  але  все  ж  не  каюсь
У  тебе  хочу  лише  запитати
Чому  один  із  двох  любов  мусить  ламати

Пішла  від  мене  ти  і  не  спитала
Мою  любов  так  всю  і  не  пізнала
Чому  вже  шансів  у  мене  немає
Чому  кохання  наше  помирає

Поплач  коли  моя  душа  розтане
Коли  кохання  нашого  не  стане
Поплач  за  мною  й  не  кажи  нікому
Що  я  уже  не  вернуся  додому

Пройдуть  роки  загояться  у  серці  рани
І  інша  скаже  вже  мені  коханий
Та  скільки  втратили  ми  так  і  не  дізнаємось
В  коханні  всі  ми  часто  помиляємось

Поволі  мої  сили  тануть  я  зникаю
І  в  боротьбі  за  щастя  я  програю
Нехай  кохання  у  нас  було  мало
Нехай  воно  все  зникло  і  його  не  стало

Ніхто  не  знає  де  я  ніхто  не  знає  хто  я
Загину  й  де  буде  загибель  моя
Й  душа  в  яких  літатиме  просторах
В  лісах  зелених  чи  в  високих  горах

Поплач  коли  моя  душа  розтане
Коли  кохання  нашого  не  стане
Поплач  за  мною  й  не  кажи  нікому
Що  я  уже  не  вернуся  додому

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198736
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 22.02.2011