В тобі вогонь… ти стихія… ти рокова зірка…
Ти скеля із зламаних мрій і дитячих обітниць…
В тобі давно війною постали щастя і мука,
І втрати на їх сторонах без суттєвих різниць.
Стираєш у попіл всі кривди, замахи, спроби…
Скроні твої вистукують панк, метал і хардкор.
Безжально вколола у серце вірус важкої хвороби.
Рокова зірка всилила у мене назавжди любов.
фото - Ігор Вовк
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384972
дата надходження 15.12.2012
дата закладки 15.12.2012
Ночь
схватила
меня за запястье…
Шершавой гальки пухлые бока
Безропотно и малодушно поддаются
Темнеющим над бездной языкам,
Глотающего солнце океана…Душно!…
Калитки робкий голос, и скрип угрюмый балки,
И побледневший неба лик…
Всё тихо внемлет лаю девонской собаки*.
О берег ластится серебряный тростник…
Все движется, меняется, сочится,
Проходит сквозь ладони и запястья.
Узорами из рун расписана десница.
И ковш луны протянут для причастья...
Ночь в уши мне шептала прописные тайны
Про медленно танцующий огонь в пучине зазеркалья,
Про тень на потолке и приглушённое дыханье
И судьбоносный профиль, и любовное лобзанье…
…всё сон и всё крошится, словно тёртый сыр
на блюдо сердцевины мирозданья
ложится утренним туманом зыбкий мир.
Лишь шепот твой просил остаться….
Ночь
Отпустила
Нежные запястья…
Девоншир, или Девон* (англ. Devonshire, сокращённое англ. Devon [ˈdɛvən]) — графство в юго-западной Англии,именно в графстве Девоншир происходили события самого знаменитого произведения Артура Конан Дойля.
17.09.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364884
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 21.09.2012
Ти в білому, я в чорному – контрастно...
Закохані до сліз, хвилюємось мов діти.
Шепочеш: "Я люблю", - о Боже, як це вчасно.
Як встояти, і щастям в серці не згоріти.
Ти в білому - розкішно - так тобі пасує…
Зі мною в крок, все вище у повітря.
І клятвами на пальцях небо поцілуєм,
Вдихаючи на ньому шматки світла.
Ти в білому, я в чорному – в єдине.
Вже двічі у мені зірвалося півсвіту.
Іще секунда і зустрінемось очима,
І не розлучимось заковані до віку.
Ти в білому, я в чорному – контрастно…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353385
дата надходження 27.07.2012
дата закладки 27.07.2012
Сложней всего быть человеком.
Ещё сложней остаться им:
В несчастье, так же как с успехом,
С теченьем лет и в ходе зим -
Не утопив лицо в болоте,
Не потеряв в дороге честь,
Не зачеркнув друзей в блокноте,
Не дав врагам услышать лесть.
Придя на помощь чуть пораньше:
Солдат, пожарных и врачей -
Сумев таким же быть и дальше
Без благодарности людей.
Не огрубев от расставаний:
Нести с любовью тяжкий крест,
Черпая сложность расстояний
Пройти с ним мир до Божьих мест.
И оглянувшись напоследок:
Из раны вынув острый нож...
Всем показать, как стержень крепок
И как хрупка земная ложь.
Быть человеком очень сложно -
Ведь мы живём не в лёгкий век!
Но есть такие - значит можно:
Таким же стать, как человек.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2012
Свидетельство о публикации №11204050151
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327808
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 06.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.04.2012
Говорят, что Драконы умеют исполнять желания…
Да! Особенно если хорошенько почесать их за ушком, да накормить к тому же малинованым вареньем…
А ещё говорят, что если отрезать дракону хвост, он от вас никуда не улетит…
Ко мне на днях залетел один.
И все ничего, но на тот момент особой радости я не испытала, он же вылитый Дыжигурда, только с крыльями…Залетел, стал паясничать, себя нахваливать, рыжими патлами трясти, глотку драть: мол умею, загадывай свое желание, прикладывайся к уху, ну или куда хочешь, я и желание исполню, и …
И, главное прыткий какой, я только ножницы в руку, держу тихонечко в кармашке, шарфиком прикрываюсь, на всякий случай, а он все вертится – и там его почеши, и здесь я хорош …ну, вылитый Джигурда, а рычит то как, сексуально…ух, дух захватывает!
Битый час с ним возилась, а он , как знает что-то - ни минуты посидеть спокойно не может, я уже подумала, может ему информацию кто-то слил, или кто свой в моей голове работает…
Ума не приложу.
- Вот и не прикладывай – ехидно так протянул Дракоша – и ножницы то вынь из кармана, и в сторону, в сторону отойди…
- Всё, спалил… как узнал - спрашиваю - неужто агенты имеются?
Драконоджигурда подозрительно нежно, почти по детски склонил набок голову и молвил - Конечно, красавица.
- Нет, не верю! - запротестовала горячо,- я своих в голове всех знаю!
- Всех, да не всех!
- Не может быть, чем докажешь?!
- А вот вчера-сь, в театре, коньячок пили - пили, пряничками закусывали – закусывали, ручки-то не мыли…
-Так что это выходит, я вашего брата проглотила? Скажите тоже… Я бы точно заметила!
- Да уж куда вам заметить было, милочка, вам же только дай, то и дело гадость всякую в рот тащите… А он, бедняга, едва проскочил меж резцами…
- И что теперь - заискивающе осклабилась я - кто мое желание исполнит…ну, Дракоша, прости, будь Человеком!…
Говорят, что Драконы умеют исполнять желания…
30.03.2012г.
( иллюстрация из интернета)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326308
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 30.03.2012
Магия Любви
(Навеяное Ласунка - Lucifer's magic
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325642)
День за днем душа горит,
Истончается защитный слой
И вот я уже беззащитна перед тобой, Любовь!
Слушаю вновь и вновь шаги твои,
Из ста дорог ты выбираешь одну,
Стоишь на пути моем, небо застилаешь собой , Любовь…
И дай мне замолчать, отпусти,
Дай мне не знать тебя, забыть,
Но сила твоя и подступ сходны с магией Люцифера…
День за днем я сгораю,
День за днем стою за этой дверью,
Как заглушить сердца крик, как уйти от тебя, Любовь?!!
28.03.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325720
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 28.03.2012
С улицы доносилась лёгкая мелодия, кружась в воздухе, касалась ласково ушей поэта изящными пальчиками, наполняя комнату ароматом весны, пеньем птиц…
Томная Мелодия нежилась, подставляя под лучи восходящего солнца свое прелестное личико.
- Восхитительное утро, Вы не находите, милейший?.. - потягиваясь, почти промурлыкала Мелодия, а не прогуляться-ли нам, пойдемте–ка на Холмы таять сугробы!
- Что Вы, что Вы - воскликнул Человек – в такую рань, у меня, знаете, дела-с.
- У, какой Вы нудный - поправляя высокие кожаные сапоги на стройных ножках, надувала губки Мелодия - я уже даже подготовилась, принарядилась – протянула Мелодия поэту свою ладошку для поцелуя.
- Нет, я не могу, я жду весну, тепло – просто из вежливости чмокнул красавицу Человек, - к тому же ...
- Знаю, знаю, слышала, дела у Вас и всё-такое…Бросьте! Пойдемте, пойдемте на Холмы, таять сугробы! Весну полагается не ждать, ею непременно нужно наслаждаться, ну вот как , скажем, Мартовский Кот, к примеру…
- Мур…- потянулся грациозно Кот, - не смейте меня задерживать, я тороплюсь, пришлось бросить все дела , март все таки! Можете составить мне компанию. Вы давно не лазали к любимым в окна? Да Вы возможно никогда и не устраивали свидания на крыше, не прохаживались по парапету у изумленной дамы на глазах, да что там говорить, мил Человек, Вы даже никогда не держали хвост трубой! Пойдемте на Холмы, я вас научу!
- Человек, а, Человек, - Мелодию так и пёрло - собирайтесь, или вам необходимо карету подать к подъезду, до марта рукой подать! Пойдем ! Пойдем таять сугробы!
- Ну, в марте ещё сыро, холодно, я продрогну, подхвачу лихорадку…
-Фу, какой ужас! Любовь, нужно «подхватывать», любовь! – запела восторженно о своем Мелодия.
- А там до апреля всего ничего, вот тогда и прогуляюсь на Холмы – замугыкал поэт, погружаясь в меланхолию .
- Я Вас умоляю! Где Апрель, А где я!- Март вошёл, задорно позвякивая шпорами, игриво ущипнул Мелодию за попу, - Собирайтесь, таять сугробы очень весело!
- Угомонись, не видишь, Человек ждет весну, карету… у него дела и все такое – защебетала Мелодия не без иронии.
- Мы собственно тоже не против выдвигаться.- загудели басом Рукой Подать и Всего Ничего.
- Проходите, проходите - рассеяно промямлил поэт - я должен подготовиться, собраться с мыслями, вдруг муза соизволит явиться…весна же бывает раз в году - торжественно и многозначительно Человек поднес указательный палец к небу–потолку .
- Вот я не понимаю, что Вас останавливает…Чёрт, что это за … - выругалась вошедшая Муза.
- Не Чёрт, а Кот! - недовольно визгнул зверёк - смотрите куда лезете, мадам!
- Нет , это я должна смотреть?! А на что там собственно смотреть!- не унималась Муза - Этот , с вашего позволения Кот, мартовский, так сказать, расселся где попало и ещё, главное, в какой позе! Это же не эстетично, смею вам заметить! Здесь вам не бордель, бросьте, эти дела свои тут всем выставлять! Нахал, лапу- то опусти!
- Ашотакое-е-е... - прогнусавила рыжая животина с деланой застенчивостью опуская глазенки - нам, Котам, можно, гигиена прежде всего! Март все-таки!
- Март, март… а таять сугробы никто не спешит - заерзал Март на велюровом диванчике, не без интереса разглядывая все прелести взбалмошной Музы.
- Я жду любовь! - горящим взглядом обвел присутствующих поэт - только ради неё я готов на подвиги…Любовь, мне нужна Любовь! Всепоглощающая, красивая, внезапная...
- Ага, растолкайте кота, и в путь! - бесцеремонно ворвалась Любовь.
- О..., матерьбожья - простонали в один голос Кот, Март и Человек.
- Ну, положим, не "матерьбожья", а Любовь! - с достоинством отрекомендовалась вошедшая, - а…,и эти бездельницы уже здесь - обдала холодным взглядом Мелодию с Музой. Ха, и вы тутаньки, - ухмыльнулась в сторону обнимающихся Рукой Подать и Всего Ничего.
- Черт! – выругалось недвусмысленно где-то в коридоре пространство - понабросали, намусорили. Кто это все свои дела побросал! Спотыкайся тут, хотелось бы знать, ради чего весь этот сыр-бор?!
- Кто тама?! Кто это, кто? - засеменил к дверям чеширов родственник.
- Время пришло, Господа!
11.03.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320838
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 11.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.03.2012
Млієш, танеш дотиком,
Від рук впадаєш в кому.
Спалахуєш під подихом -
Зірвав ще одну бомбу.
Вбираєш тілом ніжності,
Із пальців п’єш кохання.
Заманюють коштовності
Безмовного прохання.
Збиваєшся із дихання,
Вогнем з’їдаєш шкіру.
У дотики закохана.
Закоханий у тіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319679
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012
Ти лікуєш рани ефектом плацебо.
Кава без цукру наповнена небом,
Кухня - квартира, годинник - години
Здавлюють в мозку сонливі судини.
Перетягуєш подих від мене до себе
Зморена ніч таїть щось скажене
Двері – кімната, стеля – підлога
Вселяє у тіло часточки бога.
Ти лікуєш рани ефектом плацебо
Пілюлі кохання і віра у мене.
Темрява – ліжко, сни і видіння
Затягують нас в свої володіння.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307018
дата надходження 16.01.2012
дата закладки 23.01.2012
Не замечая слов, бумагу изогну в подобие стрелы.
И белым лебедем качнутся рукава
Прозрачно ситцевой рубахи
Шагнувшего в проём стиха…
И будут вновь изорваны клыками ночи строки,
И белым перепачканы ладони ритма,
И выдохнет свеча полтакта
В чернеющее зало потолка…
И полетят
В прокуренные будни,
Как в форточку окурки,
Строчки.
Как сорванные в спешке бусы
Раздарят словно звезды,
Бисер.
Неистово танцуют мысли,
Как тростниковые побеги
Растут
Слова из моих губ...
И не стерпеть
Все оголтелые набеги
Твоих упрямых теплых рук…
И поддаваться дикой пляске
Соединяя в поцелуи
Слов бесконечное дыханье
В жару последнего
Июля…
Слова, как бисер,
Мечутся во тьме…
Как страсть,
Как львица,
Как хищник, мечется во мне!
Собрать в послушный и понятный строй
Петля к петле
Пушистый свитер
Связать.
Все соблюдая правила в игре…
И не сфальшивить…
И не предать!
Самой себя на растерзанье не отдать…
Но…Как?!
Не замечая слов, бумагу изогну в подобие стрелы.
И белым лебедем качнутся рукава
Прозрачно ситцевой рубахи
Шагнувшего в проём стиха…
25.12.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302166
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 25.12.2011
Цей звабливий еспресо аромат,
Турбота дня, вже десь позаду.
Там за вікном – ось вічності догмат:
Зимова Темніь увібрала владу.
Принесла каву й усміхнулась,
Мій погляд звично зупинився,
Коли повільно обернулась,
Очима я нікуди не спізнився.
А там є джинсів талія низька –
Жіночий розріз, манить він углиб,
І напрямок очей блукає здалека,
Та не зірвати той манливий гриб.
Та інший гриб чекає десь на мене,
Смачний, бажаний та дозрілий,
Немов з росою літні листя клену.
І буду я для нього там поспілий.
Така вже сутність є в нас людська,
І знай, природа зовсім не гріховна.
Без цукру кава смачніша, бо гірка,
Це давній поклик в тіл чудові жорна.
2010 р. 07.12. 16.59. автобус: Тернопіль – Чортків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299916
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 15.12.2011
«Що хмари ті – це ртуть, тоді ми ще не знали». – Юлія Бабак, зі збірки «Озії».
У хмарі пошук
Ми голови уверх задерли, прогнувши шиї і білки очиць, шукали щось у небі хмарнім. Кому ж бо що: хтось смугу сизу літака дитячих мрій, веселку хтось вчорашнього дощу травневого, що зникла геть у каламуті сірій, а інша пані, ковтнувши кави, шукала в хмарі морозива клубок. Крізь тьмяність пелени захмарних сяйв, шукав об’єкт невпізнаний в польоті Часу. Вона ж ласуючи цілунки свіжі із поглядом відкритим просила Вітер, аби прогнав геть хмари, бо ж бігати несухо в дощ паскудний – намокне ж декольте її емоцій жару. Котрась, в руках, що повні пестощів й уміння шалу, тримаючи катану, загрожувала жваво дурній хмарюзі. Хтось слухав “Tiamat” з альбому «Хмари», в-ві сні та в смутку вечорів зимових, чекаючи її з гондоли попід хмар. Вона ж ходила містом із маривом в очах, та більше ще таємною була, немов та хмарна височінь. І ртуті в ній не було ані трішки, і вабила не менше сонця, що поза хмар чекало на людину…
07.12. 09.16. автобус: Чортків – Тернопіль
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298765
дата надходження 08.12.2011
дата закладки 12.12.2011
«Зі всіх сумних слів, що коли-небудь вимволялися вслух, чи писалися, немає більш сумних, аніж: «Адже все могло бути інакше!» - Дін Кунц «Сльози дракона».
Якщо б…
Є декілька «якщо б» у нашому житті,
Хоча їх безліч аж нарахувати можна
в думках і калькуляторах бажань снодійних:
в минулих ночах і днів майбутніх сподівань.
Якщо б були ми незалежні, подібні вітру,
І вільні в польоті стоп й уяви поза стін і вулиць.
Якщо б була хоч трішки більша гама почуттів,
хоч втратиться свобода векторів і флюгерів очей.
Та ну її, нехай летить із вітром, аби не загасив
багряне полум’я Кохання дхарм*, - помислить хтось.
Якщо б святі думки лиш тільки в голову мою,
то певне вже це моє тіло, жило у інших вимірах-світах.
Бо ж Бог – у кожному, хто мислить-відчуває таємну
просинь Неба понад дивних хмар.
А святість творять поміж світлих душ, також,
догматів сірий пил й табу монополістів темних.
Вони й пороком звуть Природну насолоду наших тіл.
Якщо б спіймати у невід депозитів ще й рибку золоту,
о скільки б з нас… у розпачі сиділи, як баба з казки,
при чорних дирах із розбитого корита буття трухлявих
утрачених нагод, захмарних побажань.
Якщо би лиш дрібничку, та приємну,
як символ святого Миколая,
одержати якось над ранок…
О, так, якщо би знати-записати
адресу скриньки поштової її…
* дхарми – у буддизмі полум’я духовної сутності людини.
06.12. 20.13.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298298
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011
Яблуневим цвітом, поміж тихих ранків,
Крізь дощі і танці голосних надій –
Ти чекаєш долю, віддану коханку,
Мов відбиток тіні у німій воді.
А чекання літнє не таке погане,
Як над головою сонце пронесе!..
Ти мені ще віриш? – то й любов настане,
Поки в силі мрії – то можливо все.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295975
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 26.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.11.2011
Не інша область і не місто,
Країна, мов та сама, та не те.
Яке ж тебе творило тісто?
Яке ж те сяйво, чудне золоте!
То дальше межі небосхилу,
Ні потягом, ні бусом, літаком
Добратися ніяк не сила.
Хіба прийти непроханим із сном.
Тебе нема, чи свічку брати?
Ти ніби й тут, якийсь аспект єства.
Сукуб, ти певне. Та що казати?
Ти жінка з іншого, не тут, життя.
У іншім світі, в царстві моря,
В віках минулих сонців і думок.
Я – маг, вона – принцеса моя.
Та шквал з небес – і не ступити крок!
Не свічу я на марно фари,
Закрив я штори у минулий чат.
Минулих втілень душ сансари.
Програв Марені хід, одержав мат.
Хіба так є? дивак, смішака.
Так є! я знаю істину оцю!
Її довірив я без ляку
У квадро біле, цьому папірцю.
15.11. 19.24. поїзд: Тернопіль – Чортків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293653
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 17.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011
Багряності прозоре море У стінках келиху із думки скла.
За ним – корал, молюска,Камінчик білий, темний
І ще якихось кольорів,Як ті думки у рою голови,
Мов з іншого життя.
Це все отут, перед очима,А погляд вверх –
Метелик світить нам між крил. Під ним – бурхливе море,
На березі Русалка. На камінь сперлась граціозно,
Волоссям пишні груди Лиш дещо прикрива,
І погляд сміло у людське єство…
15.11. 13.37. Тернопіль, кафе «Русалка».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293644
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.11.2011
«Яка ж то осінь без любові?» –
Здивовано спитала дама. –
Прекрасний ліс, чудні діброви,
Багряності осіння гама.
Тут колір пристрасті та шалу,
Бешкетний вітер – листя з гілки,
Створив комусь жовтяву шалю.
І зазирнув за блузку жінки.
Мабуть, той вітер закохався
У помисли осінні дами:
Писав, читав, у сни прохався,
Блукав жовтневими морями.
Враз теплий подих в листя фарби,
Їй вітер Перелесник звіяв.
Любов осіння й жінки зваба –
Тому, хто палко в неї вірив.
09.11. 09.40. автобус: Чортків – Тернопіль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291953
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 10.11.2011
Я відступаю, майже здався,
Не той це шлях, назад, Abtreten!
І крок за межу, повертайся,
Лиш думка йде, крізь царство Сета.
А мо’ вона є рівна дії?
І доторкнуться думки крила,
Не гірш руки, чи губ до вії
Твоїх чуттів, крізь сонні брила.
А там, суди, карай, цікався,
А хочеш – ні, пусте, хай буде так.
Лиш іноді ти прокидайся,
Шалена й незбагненна в диво-снах.
*****************
Хтось хоче бути вільним птахом,
А інший – лицарем в шоломі й латах.
Я ж хочу стати, вірно, магом,
Щоб увійти у сни твої крилаті.
30.10. 23.57.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289730
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 08.11.2011
Mнe кaжeтcя, чтo я ceбя иcтpaтил.
Пopa yйти c тocкoй нaпepeвec.
Ha paвнoдyшнo бeлыe тeтpaди
He выдoxнyть циaнoвыx нeбec.
...Oбpyшaтcя мeчты. И бyдeт вpeмя
Злopaдcтвoвaть, бeлeя нa виcкax,
Чтo жизнь пpoвeл нaпpacнo и нe c тeми,
Чтo цeль былa yнылa и низкa.
Чтo зpя тoгдa cмeнить cвoбoдy cмoг нa
Meжcтpoчнyю внeвpeмeннyю тoпь...
...Oceнний дoждь зaглядывaeт в oкнa,
Oтcтyкивaя фиpмeннyю дpoбь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291341
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 07.11.2011
Цей дивний сон, крізь Ніч, о пів на третю – там пара уст цілує вершини пагорбів твоїх (що тривіально звуться груди). А ти лиш бачиш видіння пристрастей вогню. Навіщо ж інше в очей зіниці? Та пара уст, то треба відчувати, їх дотик поміж вологу скарбів-пелюстків. Вони розкрились і аромат жадання так вабить плоть і розуму думки. Не пастка це й не згуба, то дар Природи божественних начал. І в сон ніхто не прийде з догматів темних суду і анафема не загрожує тобі. Лиш потонути, наверх, над воду, знову в хвилю шторму насолоди поринати від поцілунків шалених уст і тверді плоті. Й на берег виплисти у втомі й силі водночас. Й чекати новий сон, що стане правдою в бутті…
27.10. 18.16. поїзд: Тернопіль – Чортків.
скорочений варіант
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290584
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011
Сила і вплив наступної невдачі Болю та розчарування вірі завдає, на яку чорні тіні чергової втрати і знищених ілюзій так легко лягли. Перспективою любові спричинені справедливі чистоти сподівання, та враз поразкою насторожені, бачать образ нового страждання. І раптом вщент розбились вони об щиро лунаючі звуки добра, що були жорстким виявом карми. Легковажна байдужість реальності, що несе в собі примус та кару. А з ними – біль деструктивності, втілюють депресії імлу-примару. Побудована стіна безпомічності та власне розриваюче безсилля як визнання правди дійсності, гармонують навколишнє насилля. Вседосвідчені біль та смуток – це лиш мозку функціювання, якого вразив відчаю трунок спотворює емоцій існування. На понівечених гниллю останках чорного досвіду, що поповнюється, і безрезультативності підранках, Жорсткість сприйняття виховується. Висока постать жорсткості стоїть як визнаний пріоритет, яку в блідих муках негативності породив сили життя імунітет. Жорсткість вигодовується від невдач негативними емоціями болю і зла. Вона вже не чує м’якості плач. Жорсткість стала частиною життя.
Жовтень 1999 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290522
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011
Сотий день ріже на шматки,
Тебе, мене вливає в домішки.
І ділить навпіл неподілені світи
Зарядами твоєї посмішки.
Тонами вантажені думки
Розрядами впиваються у скроні.
Я відчуваю, хочеш ти...
І я так хочу, тебе так хочу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290630
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.10.2011
Якби ж ти зміг й мене забрав
і більш нікому скривдити не дав.
Сховав мене в своїх обіймах
в яких би дихалося вільно.
Весь світ не знав би де я є,
що серце зболене моє
зігріте в лагідних долонях -
коханні, пристрасті, безсонні...
Ти б цілував уста і руки,
і я б забула біль і муки.
Ти б шепотів: \"моя, моя\"-
душею й тілом лиш твоя.
А я б взамін твоїй любові
подарувала ночі кольорові,
всю ласку, ніжність і турботу,
і цілувала б коли йшов ти на роботу.
Яке це щастя поруч бути,
твоє люблю-скучаю чути.
Який це біль тебе не мати,
від злої долі потерпати.
Мені не вперше, я стерплю
усі знущання злої долі,
а сили будуть, бо люблю,
це тільки зараз крила кволі.
Ти мені скажеш: \"Я люблю\"
і негаразди всі зникають,
я тобі серце віддаю,
я більше за життя ТЕБЕ КОХАЮ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284098
дата надходження 03.10.2011
дата закладки 30.10.2011
Ігор Вовк:
Ти схожа на ніч
У тобі мліють зорі.
І коли віч на вІч.
У зіницях хромові.
Іскряться. Блищать.
Мою кригу ломає..
Так кохаю я те…
Що у них оживає
Ласунка:
Розчиняєш мене..
Як вимкнути сонце..
Ти схожий на день,
Що за мОїм віконцем..
Подібний на сон..
Готова кричати..
Твоя аура в тон
Серця мОго лещата…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288854
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.10.2011
Відчуй, як світ оцей спішить,
Ламає догми, табу старі.
Законів міцну сталь кришить,
Їх не златають ретро лікарі.
Поглянь, як світ оцей тремтить
Від страху глобальної біди.
Хтось тут, а хтось вже знову мчить,
Щоб бути там, де будеш Ти.
Почуй, як світ оцей шумить
У хащі натовпу, в юрбі,
Життя – в одну єдину мить –
Мільярди кроків в земній ходьбі.
Збагни, як світ оцей летить
В ефірі давньої Землі,
І Космос в ньому мерехтить,
У незбагненній віків імлі…
2010 р. 20.10. / 06.11.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287620
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 21.10.2011
Вона взялА легке ім’я Ласунка,
І вдало в шлях вступила поза меж,
Вказівки там немає на керунку,
І трави невідомі поміж стеж.
Ростуть колючки, гострий шип і терен,
Зрадливе молоко з джерел брудних,
Та перейшла крізь міст на другий берег,
Там квіти й світло сонця полонин.
Лише ті квіти мають осуд в місті,
Урбан не в силі зрозуміти їх –
Цинізм, табу і хтивість в його тісті,
На радість він клейма поставив гріх.
В саді, що простягнувся за рікою,
Вона ступала між смачних плодів,
Спожила вільно так, була ж собою,
На суші, в горах, хмарах й на воді.
Пройти углиб просторів між кропиви,
Бо сад алею має не одну!
Де не ступала ще нога зваблива
В чудес химерних дивну сторону…
15.10. 00.15.
присвячено, зрозуміло кому...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286541
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 16.10.2011
Люблю повільно персик смакувати
(Там сік поживний, там дар життя і сили),
Не лиш один, і лівий й правий взяти
В долоні, в губи, звабливий і достиглий.
І міць вершин, немов вишневих ягід,
Вінчають перси, немов Говерли піки.
Їх видно з вікОн Чорткова й Праги,
Бо то природні солодкі диво-ліки!
08.09. 15.05.
"Якщо б на світі не було грудей, я б нізащо не почав писати фігури". (Огюст Ренуар )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279460
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 15.10.2011
Дебела хата, рублена, кленова.
Покритий ґонтом, почорнілий дах.
У стосах складені соснові дрова,
І дід на призьбі наче сивий птах.
Потре великі мозолясті руки,
Чекає, що навідається хтось.
Припас старий гостинчиків онукам,
бо так в господі з прадіда велось.
Дочка і син живуть аж у столиці,
Провідують. Святами. Так - зрідкА.
Скрипучий журавель біля криниці
Давно заждався рук і молотка.
До міста ж звали - хати не покинув.
Куди ж йому в квартиру три на два?
Відмовив доні і відмовив сину,
Якби ж хоч бабця ще була жива.
Старий Семен закоханий у небо,
Про крила мріяв - ноги підвели,
А ще б пожити, так пожити треба
Стоптати б сімдесяті постоли…
...Семена діда вчора хоронили,
Дочка не приїжджала, ні синок.
На жовтий горбик свіжої могили
Сусіди з квітів заплели вінок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286220
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011
Не треба слів. Вони пусті звучанням.
І навіть сліз. Вони тепер вода.
О, як доречне це небес втручання!
Хоч так мені обох із нас шкода...
Шматує вітер спогади, мов листя.
Забутий час за спинами летів.
Невже ми справді просто відбулися,
згубивши щастя в листі золотім?
Що хочеться до зриву закричати,
Руками зачепити небеса!
Якби ж кохання вміло приручатись,
Ми б вірили з тобою в чудеса…
Побачення перевелось раптово
В небесну і прощальну благодать.
А ти ? А я?.. Нам не знайшлося слова,
що зможе нас удруге поєднать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285907
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 13.10.2011
І чому я кусаю губи
Щойно ти відчиняєш двері
В мої мрії й мої думки
Та читаєш мов свій записник
І чому я знаю що буде
Уперед на дванадцять серій
Той сценарій поміж рядків
Я читаю із твоїх зіниць
І чому уночі не спиться
Тим у кого з зірок колиска
Світить словом люблю на лиця
Хоч від неба до лиць не близько
Так чому? Не питай... Не знаю
Це саме все сталось собою
Хоча мабуть причина одна є
Я ж бо здався тобі без бою
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285521
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 11.10.2011
пахне осінь твоїми вустами
медом з гречки димком чебрецю
синім небом пахне лісами -
аж на всю мою вулицю
дивна осінь нишком присяде
пустить бісики із очей
і з-під вишні чужого саду
із обіймів палких втече
я за нею чимдуж полину
спотикнуся … не дожену
тьохне серце у ту хвилину
й ще раз - в зиму засніжену
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285552
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011
О, врешті сталось,
Скосили трави й чагарник.
Тепер тут чисто
І втік дрімучий лісовик.
Чудова квітка
В манливому отам яру -
Пейзаж прекрасний
Відкрився зору моєму.
Це світле поле
І квітки жваві пелюстки
Роса покрила
Чарівний дар жінок краси.
05.10. 14.33.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284705
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 08.10.2011
Петлями вікна здавлюють шиї.
Офісний шум машин, моніторів.
Місто вливає у душі помиї,
Роблячи фільми з дешевих акторів.
Втрачають серця у битві за стіни.
З’їдають з кістками за білі сидіння.
Вкладають під двері бомби і міни,
Малюючи в мозку хворі творіння.
Місто затягує холодом в прірву,
Будуючи стелі на стелі на стелі.
Кидає надії, втрачаючи міру,
І дні пробігають, як сірі пастелі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281872
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 21.09.2011
Ласунка любить поцілунки,
І солоденькі подарунки.
Вона хитрунка… Ай Ласунка!!!
І грати із вогнем уміє,
Бо погляд її завжди діє.
Сміється у голівці думка.
Вона хитрунка… Ай Ласунка!!!
Складають їй віршІ, сонети.
І тягнуть в фліртові багнети.
Вона гнучка неначе гумка.
Вона хитрунка… Ай Ласунка!!!
І вже не має змоги бігти -
Вона попала в вовчі кігті.
Чи він попав… мов м’яч у лунку.
Моя хитрунка… Ай Ласунка!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281158
дата надходження 17.09.2011
дата закладки 18.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.09.2011
Наш будинок зітканий в хай теці,
Весь у склі легкий, немов повітря.
Дві кімнати в хромовому серці,
Ще одна, у нікелевій сітці.
Ти чарівна в білім пеньюарі,
Посміхаєшся в неоновому світлі.
Два холодних келихи на барі.
І мелодії літають ледь помітні.
Закриваємо від ночі вікна й двері.
Наш будинок - захистом від жахів.
І малюнки, лінії на стелі,
Наче книга із життєвих знаків.
Мої мрії зіткані в хай теці…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280823
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 15.09.2011
Слова - це вітер, дівчино кохана...
Слова - це дощ... Слова - це перший сніг, -
Розвіються, розлиються, розтануть,
Ніхто ще слів затримати не зміг...
Слова ніщо. Дивитись треба в очі,
Ловити погляд, бачити усе !
Ти прочитаєш все, якщо захочеш,
В очах... І погляд спокій принесе...
Та не завжди... І очі часто брешуть.
Лукавий вогник в капосних очах...
Сьогодні світяться і іскри крешуть,
А вчора випромінювали страх !...
Не вір очам, а спробуй доторкнутись,
П'ять пальців простягнувши і пітьмі...
Відчуй вогонь! Не дай йому заснути -
Хіба вогонь зігріє уві сні ?
Але тремтіння в пальчиках тоненьких...
Хіба воно всю правду розповість?
П'ять пальчиків... П'ять дотиків легеньких...
Холодне серце їх відразу з'їсть...
Не вір словам. Не вір очам. Не можна
Довіритися пальцям... Але як ?!
А так як всі ! Як кожен і як кожна -
Попробувати треба все на смак...
02.07.02 р. Corvin
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276845
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 13.09.2011
Тиша…
Вдихаєш із повітрям кожен звук.
Впускаєш в серце сотню криків.
По тілу водиш келих мук,
І в голові шикуєш мрії дикі.
Приборкуєш лиш норов моїх рук.
Здираєш небо, стелю, шкіру.
Прискорюєш серцевий стук,
І граєш насолодою та біллю.
Тиша…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280273
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Ти живеш неначе пташка,
Що літає в небесах,
То угору поринаєш,
То ховаєшся в лісах.
Ти є ніжна і чарівна,
Мов заряджена гармата,
То з вовками по печерах,
То думками криє хата.
Ти керуєш своїм щастям,
І живеш ти емоційно,
Робиш все, що ти захочеш,
І це все не офіційно.
Ти не любиш лицемірства,
Усе щиро й з почуттям,
Ти підвласна самостійність,
Що керується життям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279538
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Вплетай кружева поцелуев
В струи волос моих…
Снимая шуршащие будни,
Задень колокольчик любви.
Затронь коготком нетерпенья
Набухшую почку истерик
И хлынет поток, смывающий тленье
С распахнутых глаз на скучающий берег.
Судьба, дарящая горстями
Боль-сладость смертных удовольствий,
Сместит бег времени, собьет программы,
За дверью бросит страх и робость…
И не смоги напиться вдоволь
С кувшина уст моих услады,
Недомоганьем, страстностью бредовой,
Крылатым росчерком помады
К тебе явлю свой дивный лик…
…Вплетай кружева поцелуев
В блестящие струи луны,
На узел лентой жажды свяжи,
Лишь мне когда-то волосы послушны…
И только ты -
Боль-сладость смертных удовольствий!..
11.09.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279953
дата надходження 11.09.2011
дата закладки 11.09.2011
Я життя поділив все наполовину
Ти у тій де в душі ця зійшла лавина
Не мав права та в серце впустив.. я винний
Почуттів накриває повінь
Я кричу, бо не стримати більш емоцій
Я в пустелі прикутий немов на сонці
Поясни мені Боже - ну хто це? Хто це?
Боже вислухай мою сповідь!
ПРИСПІВ:
На колінах шепочу я тихо, тихо
Ти моя... Ти моя... Ти стихійне лихо
Я в полоні усім ворогам на втіху
Твого погляду й твоїх рук
Ти моя... Ти моя... Хоч лише у мріях
У очах потонув, в дотиках згорів я
Найніжніший вогонь той що душу гріє
Я цю долі програю гру
Увірвалась у мрії немов вулкан ти
Сил немає себе у руках тримати
Тільки ангели знають те хто така ти
Поцілунок мов опік лавою
І достатньо одного лиш слова твоѓо
Аби пристрасті знов запалав так вогонь
Що відчувши лиш дотик твоїх долонь
Тихо я шепотав I LOVE YOU
ПРИСПІВ:
На колінах шепочу я тихо, тихо
Ти моя... Ти моя... Ти стихійне лихо
Я в полоні усім ворогам на втіху
Твого погляду й твоїх рук
Ти моя... Ти моя... Хоч лише у мріях
У очах потонув, в дотиках згорів я
Найніжніший вогонь той що душу гріє
Я цю долі програю гру
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264735
дата надходження 12.06.2011
дата закладки 02.09.2011
Кілька слів заплелися у діалог
Кілька поглядів мріями стали в мить
Кілька мрій й забуто вже все, що було
Лише ми, лише ми, лише ми
І одне на двох стало серцебиття
Один подих, і божевілля одне
Та в супутники тобі обрало життя
Не мене, не мене, не мене
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
Ти до мене знову приходиш у снах
Лише в них ми закохана пара
А в житті, що чужа від початку знав
Але марив, я марив, марив
Загубились поміж нездійснених мрій
Сліди по дорозі з зими до весни
Те що комусь кохання, для нас то гріх
Ну чому? Поясни? Поясни!
ПРИСПІВ:
Де.? Ну де ж це ця межа?
І рідна і чужа
Так близько й так далеко
Хто? Дав правила ці гри?
Наклав на мрії грим
Забуть чому не легко?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266447
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 02.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.08.2011
Ні слова
Ні півслова
Ні пАри з вуст
А то -
Зірвусь!
Здіймусь на крик
або...
на крила!!!
Та я ж безкрила.
Давно безкрила...
Бермудська хвиля
знов накрила
Думки безсилі.
Гніздо у серці
ТУга звила -
Душа
КалИновим зерням
гірчить зрадлИво.
ТвоЮ сорочку
вИшивкою вкрила -
сльоза збриніла...
І...
Знов...
Простила...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275313
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Дякую всім Близьким, осбливо тобі кохана, за те, що допомогли перебороти мою хворобу і за те, що не помічали, що я хворий...
Кохана коли, коли мені наркоз
У мозок, серце, в кожну вену.
Не жалій голок, шприців і доз.
Врятуй від болю душу полонену.
Я вже в думках помер - убив себе,
Повішався, втопився, падав з даху.
Лиш твій наркоз від ночі береже,
Мене ховає від святого жаху.
Я всі дзеркала розбивав очима,
Втрачав контроль, здирав із себе шкіру.
Лиш твій наркоз знайшов де моя сила.
Лиш твій наркоз всилив у мене віру.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271525
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 23.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2011
Тяжело дышала,
Простынёй шурша,
Крылья поднимала
В небо не спеша.
Целовала руки,
Гладила глаза;
С тяжести разлуки
Протечёт слеза,
И прожжёт пылая
Дыры в простыне,
Как же ты, родная,
Страстна при луне:
Пол часа разлуки -
Ты уже орёшь,
От такой то муки
Всё слезой прольёшь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269531
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011
Не вспоминай то, что забыто было,
Не забывай того, что не забыть,
Люби лишь то, что сердцу будет мило,
И то, что сердце сможет полюбить.
Не отдавай тому, кому не надо,
Не забирай у тех, кому дано;
Одна любовь средь всех грехов- награда
Тому, кем этот грех совершено !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269532
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011
А ти ще зовсім молодий
Та сивина на скронях.
Хоч смак життя твого пянкий,
Але частіше приторно-солоний.
В твоїх очах якась печаль
У них я бачу Всесвіт весь.
Ти бачив біль, мені так жаль,
Що в той момент далеко десь.
Ти бачив світ, ти знаєш грані,
Ті тонкі грані по яким ходив,
Але не впав, бо в роки ранні
Ти уже знав чого хотів.
Вивчав життя, вивчав людей,
Ти розумів, що треба бути.
Ти не стуляв вночі очей,
Ти намагався все збагнути.
І шлях в житті обрав важкий,
Де треба просто виживати,
Але ж ти сам в душі такий,
Коли бунтар, коли романтик.
І вартий ти найкращих слів,
Про тебе так говорять друзі,
Бо ти подати руку вмів,
Коли життя тримало їх в напрузі.
Яким би сильним ти не був,
В тобі є стільки ласки,
Я хочу, щоб ти знав, збагнув -
З тобою бути - казка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269166
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 10.07.2011
*З великою повагою до тих хто вміє декламувати
і з вдячністю до автора Ласунка за чудове виконання. *
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=12114
Её голос в каждом из нас…
Нежной песней, искушением, болью звучит.
И шанс полюбить,
И заслушаться мелодией волшебной
есть у каждого.
Её глаза смотрят из каждой капли росы,
Из каждой витрины ювелирных лавок.
И шанс полюбить
И засмотреться , и быть поглощенным игрой
есть у каждого…
Её голос вибрирует маняще сладко,
Зовет из каждой телефонной трубки…
И шанс полюбить,
И замечтаться, и безоглядно пойти на зов
есть у каждого…
В каждом сидит угрюмый шут,
Священный долг которого не дать
Нам потерять себя.
Но каждый день любовь проникает
В наши сердца,
В наши тела,
И мы послушны ей,
И преданы,
И безупречны…
Любовь играет с нами...
Любовь живет в каждом,
Смотрит в окно,
Читает смешные записки,
Пьет чай, пишет стихи,
Спит до особого часа…
И внезапной волной
Накрывает,
Лишая рассудка!
И шанс познать её есть у каждого!!!
06.07.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269350
дата надходження 09.07.2011
дата закладки 10.07.2011
«….в очах малого ангела - одні лиш запитання,
бездонним небом навмання пізнає увесь світ.»
( О.Рикмас та Осіння тінь)
«Ти є, от тільки ще в животику»…
(В вікні навпроти)
Колись, напевне, в мене буде дочка -
Білявка із блакитними очима.
І я від щастя не знайду куточка
й заплачу (хоч не плачуть же мужчини).
Вона казати стане слово «Тато»,
Підстрибувати й обіймати шию.
А я всьому навчу її… Багато.
І теплий світ романтики відкрию.
Вона мене чекатиме з роботи,
Гостинчики, від зайчика з-під клена.
Питатиме тихенько: - Де ти? Де ти?
І пальчиком сваритиме на мене.
Потягнуться маленькі рученята,
щоб втому дня перетопити в ніжність…
Я з казкою її вкладав би спати,
щоб в пальчиках затиснулася Вічність…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269069
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
Ігор Вовк:
Падай, падай, падай в мої руки!
Із неба в непідкорену безодню.
Розривай на тілі одяг - пути,
Ті що сковані були тобою.
Роздягай свої нестримні мрії!
Вибухом впивайся в мою шкіру!
Говори, мовчи, кричи в безсиллі
Те, що твоя воля захотіла.
Ласунка:
Бери, бери, бери мої бажання!
Вогнем спалю твою сорочку!
До хрипоти зірву страждання
На вушко, ставши на носочки!
Тремтітиму вже несвідома…
На плечах готика котяча.
Я над тобою невагома.
Кричу, зітхаю, стогну, плачу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268926
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011
Засинай, засинай, засинай...
У повітрі лови ніжність духів.
Відшукай у собі захований рай.
І відчуй мого серця схвильовані стуки.
Засинай, пий тепло моїх рук.
Цілуватиму сон твого тіла.
Не тікай у світ своїх мук.
Підпали, щоб душа коханням горіла.
Засинай, відшукай самотні зірки.
Роздягни сміливі сюжети.
Засинай, мій останній ковток води.
Засинай моя воля і мОї багнети.
Засинай, засинай, засинай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268692
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.06.2011
Напружено мовчу. Вокзальна тиша
Не дише, співчуваючи з пітьми...
Давай, хоч мить побудемо дітьми,
Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".
Де наше завтра, хто навчить чекати?
Минеться час, не будемо на "ти",
Крізь дикий біль насмілилась піти,
Крізь щем душі навчилася мовчати.
Розлуки біль на Львівському пероні.
В міцних обіймах ніжності тону.
Я проклинаю,чуєш,цю весну,
Повільно відпускаючи долоні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Если бы я мог построить дом,
я бы строил его без стен,
фундамент был бы из истин,
крыша - с желаний,
мною однажды захваченных
в плен.
Порог был бы из воли -
трамплина
вглубь небес,
а окна из правды и боли
свободных
когда-то сердец.
21.06.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267315
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 28.06.2011
Я завжди обкрадав себе, надміру багато розповідаючи про інших. Настав нарешті час поговорити із собою про себе. Настав час поговорити про людське, занадто людське.
Отже, хто насправді Я? Перехрестя доріг чи останки згаслих подорожніх? Чумацький шлях ще приховує від мене таємниці, огортаючи своєю величчю тисячі непомітних людському оку зірок. Сяйво місяця ще грає на небозводі тисячами сумних іскор. Вогонь багаття пожирає все, крім хмизу, завдяки якому його розпалили. Він добирається до світла і злякано відсахується, бочися неминучої поразки. Важко бути людиною, адже її призначення – підтримувати постійний вогонь багаття. Важко дивитися в очі тому, хто все нищить – у зіницях відбиваються результати його старань. І майже нестерпно все це називати словом Доля!
Руки торкаються чола і повертаються на місце. Його ще не вкрили зморшки своїми чорними крилами, на ньому ще не снували важкі нав’язливі думки. Тільки відбитки солодкуватих мрій, котрі живили серце своєю нездійсненністю. Тільки вони мали доступ до цього високого чола.
Ніч чарує своїм спокоєм. Мільярди зірок, галактик та світів шепочуть тобі колискову. А ти – нескінченна частка безкінечності – не маєш права спати. Якщо згасне ватра, ти провалиш свою місію і унеможливиш її подальше існування. Тоді полум’я поселиться в тобі, а його вогненні розжарені язики лоскотатимуть твоє серце, прагнучи дістатися середини і поглинути твої скрижалі існування. Не спи, якщо бажаєш бути сторожем Вічного Вогню – людиною, що стоїть на перехресті всіх доріг і через це не може обрати жодної. Але якщо ставиш собі за мету не дати ватрі загаснути, то обов’язково цієї мети не досягнеш. Для того, щоб вогонь горів вічно, потрібно самому стати частиною вогню, а значить – частиною вічності. Тоді ти звільнишся і зможеш нарешті обрати свій власний шлях. І не варто боятися: навіть найбільші сутінки розступаються перед Володарем Вогню. Треба перемогти самого себе і не слухати із найглибших закапелок своєї душі темряву, яка щомиті шепоче одне і те ж “ти не зможеш”. Ти вищий цього і ще ти не віриш заклинанням. На тебе це точно не подіє.
Вічність і зоряне небо прагнуть поселитися у твоїх очах. Лише розплющ їх ширше, якщо хочеш, встав собі сірники – і це станеться. І найбільший океан не зможе відбити навіть сотої частини побаченого тобою. Але якщо ти послухаєш темряву і не повіриш у себе, то до кінця свого віку стерегтимеш те багаття, тоді як той, хто сам став частиною вогню, житиме повноцінним життям. Це правда, правда, від якої нікуди не дітись. Ти її або сприймаєш, або не сприймаєш – третього не дано. Тобі вирішувати ким ти станеш: сторожем вогню, чи його володарем.
Людське, усе занадто людське до такої міри, що зрештою відбувається занепад людського. І там, де ще не так давно правило полум’я багаття, тепер пустка, пустка, яку історія навіть не побачить. Ще надто багато хранителів вогню залишаються оберігати ватру. Ще надто багато людського керує нами. Тому людське стає надміру людським.
А що робить людська внутрішня сутність, як не порпається у пишних шатах людського?! Заплутавшись у питаннях і відповідях, навісніє від безвиході.
Ще все людське, занадто людське!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144249
дата надходження 04.09.2009
дата закладки 28.06.2011
Елегія останніх днів тепла
в дрижанні мрій, між запитальних знаків.
Втрачаю силу – ти ж по стежці йшла,
у розпалі цвітінь червоних маків.
Не вистачило Вічності хвилин
тебе переконати, (що вже Долю…),
ще б вуст твоїх торкнутись – двох жарин -
та загубилось серце серед поля.
Тобі…кому ж я знову присягну?
В полин гіркий без гордощів заплакав
Чомусь печаль. Чию шукать вину
у розпалі цвітінь гарячих маків.
PS…квітують маки. Я між них впаду.
краї пелюсток згадкою червоні,
ледь чутні дзвони вкрали молоду.
ШкодА, не вгамували маки дзвонів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266115
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.06.2011
Прокинувсь в білім, білім покривалі,
Розлючений вчорашнім днем.
Родила постіль молоду без тями,
Та положила квіти разом з нею.
І попадало сонце між дахами,
Курили вікна й залишали слід.
Де на сухому паперові плями,
І замість сонця лампа на столі.
А за скляним птахи на пів варені,
Ламали вітер й небо стерегли.
Стригли дерева,голодом не ситі.
Копали воду талої зими.
Шукало жертву по містам кохання.
Та залишало погляди свої.
Не просихали мокрі від прощання,
А почуття в руках вони німі.
А нащо рвати й сльози ні до чого,
Коли сказати треба відпусти.
І дивний образ створює думками,
В картині небом змалював листи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261567
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 09.06.2011
Ти немов каліграф написала свою Сторі Лайф
Бездоганна в навчанні, прекрасна дружина й мати
Так приємно було про достаток та спокій дбати
Та в тобі інша Ти в потаємних глибинах жила
Він ввірвався у мрії, чарівний хоча й не ввері
Ти його малювала колись в заборонених снах
Він звичайний, як всі... тільки щось таємниче знав
І в душі твоїй наскрізь спромігся відкрити двері
Так словами торкавсь, як інші нездатні руками
І коси розплів всім твоїм забороненим мріям
Противитись як, якщо слово і серце вже мліє
Й кордони летять ті, що ти будувала роками
І що там казки про Алісу, що у Задзеркаллі
Ти в шоці від себе, "Це сниться" - єдина утіха
Та сон цей занадто приємний для тебе на лихо
А спроби прокинутись важчі стають чим далі
Та вмить тверезієш - "коханий" вернувся з роботи
Про іншу тебе нагадають по тілу мурашки
Ти добра і чемна, хоч бути такою вже важко
Погодуєш, приспиш і в он-лайн повернешся потай
Та хто ж він такий??? Пощастить як такий же як ти
Робота, дружина... Буває... Розмріявся просто
Так вийшло у вас... У єдиний сплелись мрії простір
Знов дружину приспить, щоб до тебе в онлайн утекти
А може й маньяк, чи звичайний збоченець, злодій
Вважає що грішним усім позаштатний психолог
І знала б всю правду й на крок не впустила б ніколи
І ти вже пропала, від першого слова... відтоді.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263788
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 08.06.2011
Шоколадом у спеку танеш спокусливо,
Розливаєш по тілу солодкі краплини.
Запалити будинок сьогодні ми мусимо,
І спалити у ньому нестримну тварину.
Сонцем просочена, граєшся попелом.
Засмаглою шкірою зваблюєш небо,
Підриваєш серце поглядом й дотиком.
Спека… закоханий тану від тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263650
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 06.06.2011
демо-варіант пісні прикладається вище
Запах кави порушив тишу
Вогник свічки запав у душу
Ти на мене глянула лише
Як цей погляд мене спокушує!
Уже то не хвилює нітрішки
Що на кухні ми і що пізно
Хай на кухні немає ліжка -
В мене є сто рецептів різних
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Долі падають всі тарілки
Долі падають биті чашки
Кожен дотик твоєї руки
Каже те, як спинитися тяжко
І обличчям до підвіконня
Наче кішка вигнула спинку
І невпинно сусіди сонні
Нам з тобою застукали в стінку
ПРИСПІВ:
Це на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі так шепочу
Вдвох ми пишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
Задзвенять так ритмічно ложки
Що вже спали в старій шухляді
Це тебе підсадив я трошки
Аби знов дарувати радість
Закохаюсь у тебе по вуха
Хоч на то і не маю права
Та сьогодні я твій шеф-кухар
Ти ж - моя улюблена страва
ПРИСПІВ:
І на вушко простий рецепт
Я тихенько тобі прошепочу
Вдвох напишемо пісню "Про Це"
Замість приспіву слово "Хочу"
Поцілунок замінить куплет
Нігті в спину замінять назву
Є лиш в тебе і в мене білет
На кіно "Не зупинять нас вже!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263481
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 06.06.2011
Много времени…
Много времени, словно дожди
Струи лет…
Капли ночи грохочут…
Виолончели поют…
Мы…
Я расскажу тебе сказку созвучия судеб.
Тихо…
Ты думаешь, что молчишь,
А я - слышу!
Каждый...
Всегда на своем языке.
Ты понимаешь?
Я стараюсь в себе замолчать,
И твой голос освоить плавный,
Или правильный тон уловить, понимаешь?…
Шёпот твой навсегда громогласно вонзился в мои перепонки!
Я на твоем языке плутаю, словно ребёнок.
Ты на моем языке ежечасно…
Встреча…
Кончик иглы прикасается нежно, бороздя бесконечник звучанья…
Я на твоем языке с рычаньем,
С бархатным зовом
Касанья…
Звукосниматель
С кожи моей дымчатых слов твоих сигарет,
С лацканов куртки твоей сиреневых воплей духов моих
И восторженный бой золотых барабанов сердец.
И алая лента…
Губы…
Так громко и ….дрожью пальцев…до боли в струнах
Смычком едва пригубив смертельную дозу любви
Поцелуй во Вселенной звучит!
Я на твоем языке плутаю, словно ребенок.
Ты на моем языке ежечасно…
Ты меня понимаешь…
Мы…
Счастье…
03.06.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263087
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 04.06.2011
Я блукатиму містом самотнім наївним дощем
у сезоннім цвітінні, в пелюстках білявих акацій.
Може, навіть, забуду про той неподоланий щем
серед мокрих будинків у ретро міських аплікацій.
Звуки крапель як кроки, я ними римую рядки
непочаті, а, може, вже сказані вчора…між нами.
Наливаються духом медовим акацій квітки,
й літо стелить під ноги відцвілий пожухлий орнамент.
Я сьогодні не зможу себе віднайти. Навіть, гірш.
В цьому шумі трамваїв, тролейбусів - протяги тиші.
Вже завершено все? Залишивсь недописаний вірш...
замість мене, цей цвіт між холодних акацій допише.
творча робота від AmriLauru на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263325 та http://www.playcast.ru/view/1585417/746545e055659d2c8b47f809b5281af33e1cc317pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263283
дата надходження 04.06.2011
дата закладки 04.06.2011
Стена в тен́ях. Дыханье реже.
Я с тишиною. Тет-а-тет.
Луна в анфас. Актёры те же.
Всё как всегда. Гасите свет.
Прости. За ночь в плену абстракций.
Свисает вниз созвездий гроздь.
Любовь.
Не трудно догадаться.
Ладони - к сердцу. Крылья - врозь.
Не по земным. Не по законам.
Но чей-то мир - наискосок.
Кто - неизвестный. Кто - искомый.
Кто удержал. Кто не сберёг.
Любя цвели. И умирали.
Не мы такие. Мир таков.
"Она и он" - простой сценарий,
Но сколько судеб и стихов.
Под рябью северных сияний,
Над толщей каменных слоёв
И всё во власти наших знаний,
Но только!... Только... Не любовь.
Окно открыто. Грани стёрты.
Широких улиц ровен пульс.
Июньский вздох. Движенье шторки.
Не разлюбив, не оглянусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263111
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 04.06.2011
1) В вас красиві руки… сильні красиві руки… особливо кисті рук найбільше приваблюють…
2) Голос… красивий чоловічий голос…
3) Очі, колір не має значення… просто очі… в них можна втопитися…
4) Те з якою майстерністю ви обіймаєте…
5) Коли ваша рука намагається непомітно взяти за руку (ну це так на вашу думку, що непомітно)
6) Те як ви поцілунками затикаєте рот…
7) Коли я починаю сваритись ви стоїте і усміхаєтесь я в не розумінні починаю з усмішкою: «Що, що таке?» а як виявляється я просто смішно виглядаю =)
8) Те як ви блазнюєте…
9) Як постійно хочете доказати що сильні…
10) Як заставляєте розказувати правду, яку я хочу розказати але вдаю вигляд, ніби не хочу…
11) Як терпите приступи моєї дурки і божевілля =)))
12) За те, що не замовкаєте, коли я кричу, що більше не можу сміятись
13) З вами завжди весело…
14) Ви кумедні…
15) З вами добре)
16) Ви ховаєте від дощу, а самі мокнете до нитки, мотивуючи, тим, що любите до
17) Коли ви цілуєте в шию... просто так...
18) Ви завжди думаєте, що некрасиво виходите на фото…
19) Ви завжди боїтесь сказати щось не то… і саме це і робите..
20) Роблячи зі всього висновок, ви милі =))
P.S. Я завжди більше любила чоловіків ніж, жінок… в дитинстві навіть ненавиділа їх…
P.P.S. Я зараз говорю про чоловіків, а не про їх оболонку…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235442
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 30.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.05.2011
/Корида. Бик. І я навпроти/
Севілья, палуба, матрос.
Приливи моря. Ніжний дотик.
Припухлі губи. Голий торс.
/Тореро. Плащ. Червона згуба.
Шалений скрегіт навкруги/
Над чесністю палка наруга.
До уст уста. Рука – руки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238402
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 26.05.2011
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Ти ж знаєш, знаєш, знаєш і сама,
Що на полотнах світлих мрій тебе малюю
І що без тебе на душі зима.
Ти вся така холодна, недоступна...
Грізна...
Зовсім байдужа, наче нежива...
О, дай хоч знак, що я тобі потрібен!
Пізно...
Тобі далекі всі мої слова...
Тендітна, неповторно ніжна...
Була... Колись...
Тепер вже не моя.
Пробач... Прощай... Мабуть ми надто різні.
Я в серці збережу твоє ім'я.
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Лети до нього, мила, тільки знай,
Що й досі в снах твій стан тонкий малюю,
Що спогади про тебе - то мій рай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233880
дата надходження 09.01.2011
дата закладки 24.05.2011
Я виросту у мрію журавлину,
(хоч тягне до землі Господній хрест).
В червоній, подарованій жоржині
грудьми уткнувся в марево небес.
Кладу її на постіль підвіконня,
в застиглих краплях свіжої роси.
Пробач… що у своїх важких долонях
тобі так мало щастя наносив.
Як в’яне ніч! У спалахах століть!
Дивись - зоря під крила журавлю...
пробач, що тінь під вікнами стоїть,
твої й свої гріхи я відмолю…
хотілось вірить в долю журавлину...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261270
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 23.05.2011
На завтра про зустріч мене не проси . Не проси.
Роса на щоці ще гаряча і надто солона.
Життєві задачі розв’язано. Зайві плюси.
На цім перехресті дороги я – біла ворона.
Аж зАдуха в серці, коли на каштанах свічки
під небом згорають у щасті духмяних просторів.
Не варто, не варто чіпати взаємні «грішки»
в прочитаній книзі «Давно пережитих історій».
Джмелі захмеліли в останньому цвіті Землі,
не хочеться вірити, що моє серце холоне.
Я знаю: в цім світі ще десь є долоньки малі,
що душу зігріють, бо я …наче біла ворона.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260599
дата надходження 19.05.2011
дата закладки 20.05.2011
Градації зеленого призакохали місто.
Кульбаба жовторота прокинулась в газонах,
І скверик весь у посмішках набився тісно, тісно.
А дідусі грибами проросли в балконах.
Вулиці забігали каблучків розцоканням,
І дівочі вбраннячка розцвіли мов квіти.
І сонце наче грається із небом й зайченятами.
А ти і я закохані, по вуха, в наше літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260608
дата надходження 20.05.2011
дата закладки 20.05.2011
Сіє дощ. Наче й слів не знайшлось,
щоб сказати тобі й захмеліти.
Я чекаю. Надіюсь…на щось,
до грудей притискаючи квіти.
Й ти мовчиш - очі повні журби –
Плащ благенький, по пальцях тривога.
Каблуками міської юрби
мокрий брук замикає дорогу.
В нескінченних симфоніях площ
ти ховаєш долоні у вечір...
Я, напевно. Навіщо. За що ж...
Не тебе обіймаю за плечі.
Ти зникаєш в вагоні метро,
під вогні опівнічного міста...
Я прощаюсь. Навіщо... За що...
Під мелодії Баха і Ліста.
PS/ ПЛЕЙКАСТ ДО ТВОРУ ЗНАХОДИТЬСЯ НА СТОРІНЦІ http://www.playcast.ru/view/1579031/59b0302562cf44b80f23ae303bff6d1dd40b3708pl У ВИКОНАННІ НЕПОВТОРНОЇ AmriLauru,
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260419
дата надходження 18.05.2011
дата закладки 19.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011
А пам’ятаєш Як цвіли магнолії -
бродили містом пахощі в меду,
старий трамвайчик по худенькій колії
то підбігав, то стишував ходу.
Ми наче вдвох, хоч люду тисло хвилями,
штовхалися й хилились під укіс,
і час топтавсь зупинками і милями -
старий трамвайчик між магнолій віз.
За светром серце калатало втіхою,
збивала кров коктейль з суцвіть-вина
Я, навіть, зараз тим цілунком дихаю
й п’ю перший цвіт магнолій... сам... до дна…
магнолії цвітуть….
….ти вже заручена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259157
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 12.05.2011
Не зарекайся никогда, и не клянись
Ни вечной верностью, ни истинной любовью;
Я столько клятв наслышался за жизнь,
Но ни одной исполненной не помню.
А сколько фраз пустых услышать мне пришлось!
Где много слов, всегда не много смысла.
Мне хватит взгляда, брошенного вскользь,
Да блеска радости в глазах твоих искристых.
Не обещайся впредь. Ни слова. Никому.
Ведь в жизни, знаешь ты сама, бывает всяко,
И если вдруг ты скажешь, я пойму
Лишь с первых слов. Без пафоса. Без знаков.
Не надо, знай же, мне ни в полдень, ни в ночи
Свою любовь доказывать словами.
Молчи, покуда зряча ты. Молчи, -
Влюблённые общаются глазами...
(18. 11. 2010)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222944
дата надходження 18.11.2010
дата закладки 12.05.2011
А хочешь, я придумаю рассвет
Один, неповторимый, бесконечный
В едином звуке, как божественный сонет
Счастливый миг в потоке скоротечном
А хочешь, я придумаю слова
Для нас двоих понятные, живые
Такие, чтоб услышав их едва
Мы становились снова молодыми
А хочешь, я придумаю дожди
Из тёплой грусти и крупиц сердечной ласки
Те, что согреют и оставят позади
Сомнения и сорванные маски
А хочешь, я придумаю весну
Сумбурную, весёлую, смешную
В которой я люблю тебя одну
Красивую и вечно молодую
А хочешь, мы придумаем вдвоём
Названье миру, что нас свёл с тобою
Где, взявшись за руки, мы не спеша пойдём
Хранимые счастливою судьбою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113120
дата надходження 23.01.2009
дата закладки 11.05.2011
Змішали ми душі, склеїли очі,
Зашили у груди кохання і сонце.
Впали в життя заліплені скотчем,
Створивши із двох єдине лице.
З’єднали тіла, сплелись у обійми,
Заплутались в вузол словами у мрії.
Прибили ми цвяхами вірні і вільні,
Заливши бензином любов до кінця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258838
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Ласунка:
-Ти мій забутий богом острів,
Причал для хвиль моїх стихій.
Самотність - твій останній постріл -
Незайманність сміливих мрій.
Ігор Вовк:
-Ты мой Бермудский треугольник!
Попал я в сеть твоих владений.
Я островок забытый Богом,
А ты души моей прозренье.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258835
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.05.2011
Набрати обертів в контакті,
Побільше коментів в Ж\Ж...
Ночами віршики писати -
І цим я покорю тебе!
Всі твої фото подивився
І всі замітки прочитав,
І вже відразу закохався,
Бо все життя таку шукав!
Твоя пронизливість на авці,
На статусах твої думки -
Я закохався, закохався!
Мене ти сильно не суди...
Давай зустрінемось в реалі:
У ресторані чи в кіно...
Тоді ми ще цього не знали,
А зараз просто всеодно.
Я видаляюся з контакту.
Контакт - то зло і не кричи!
Я знаю, що казав багато,
Але в житті в тебе прищі!
Я теж Бред Пітом можу бути -
Для того треба фотошоп.
І кожен може досягнути
Краси мальованих ляльок.
Мораль вірша читайте нижче,
Що Інтернет - це все обман.
Не вірте всьому, що там пише...
Я говорю, бо знаю сам…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252077
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 06.05.2011
Ти - моя журба в гіркИх зірках,
що вмирають в синіх перевеслах.
Час сотає нитку з рукава
дням, що линуть на кленових веснах.
Ти – печаль у ямках на щоках,
з пісні таємничого Орфея.
Золотий пилок в моїх руках
розсипає місяць по алеї.
Вікна в небо – протяги хмільні ,
в снах торкнуся рук твоїх, зап’ястя…
як же вранці хочеться мені
прокидатись в домі… повнім щастя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257593
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 04.05.2011
Рассыпалась загадкой по аллеям наших грез,
Улетела за границы моих мыслей и желаний.
Давно мы потеряли то, что больше не вернешь,
Наставив троеточий и пробелов в осознании…
Твоя улыбка будет вечно в моем сердце жить,
И вечера окрашены закатами, любовью.
Порвалась расстояньем неизведанная нить,
В душе наполнив троеточия, пробелы болью.
Ты прокляни, разрежь меня на части - я предатель!
Нашел весь мир в другой, живу ей – очарован.
Не сбылся нарисованный романтик и мечтатель…
Ты не сбылась, как сладкий сон… разорван….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256711
дата надходження 29.04.2011
дата закладки 29.04.2011
Розрізали колії місто на двоє.
Снігом пакетів вкрились перони.
Люди літають розпатланим роєм,
Ховаючи крила в зелені вагони.
Моргають вогні ясним фіолетом.
Кричать електрички дратуючи вуха,
Прицілені в ніч немов пістолети,
Будять колесами сонного духа.
Спішить вдалині моя електричка.
Розжарені іскри горять за дротами.
Моя схвильована мріями звичка
Вертатись щодня до тебе думками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255042
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 20.04.2011
Рвуться, немов пампушки
Хмари на дрібні шматки.
Вмочають у сонячну кружку
Свої білі солодкі боки…
Умащені сонячним маслом,
На язиці так і тануть млинці
Дихає ранок, як в трансі,
Полумисок неба спітнів…
Глиняні глеки побріхують
Про походеньки нічні котячі …
Тонуть в сметані сирники.
Злизую з пальчиків - смачно!…
Рвуться на зовні ретиві
Пахощі сонячних страв…
Підставляю долоні під зливу,
Під поцілунків зоряний сплав…
12.04.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253246
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 19.04.2011
Закохана…
Тримаю парасолю мов троянду,
Стрибаю над калюжами, немов лечу,
Я у вітринах, дзеркалах і в окулярах
зустрічних дам, одягнених в парчу.
Проб’ю підбором водяне люстерко,
Світ окропиться тисячами скалок
І кожен забере собі веселку
З моїх панчішок, рюшичок і складок…
Вальсує містом пензлик моїх кіс.
Неону в ніч додам мазком веселим…
Я розмалюю зорями під вікнами карниз,
А ти драбиною піднімешся в оселю…
Ніч плавиться цілунком шоколадним,
Віск романтично скрапує на мідь…
О, знову я закохана у всі твої принади,
В очей твоїх задимлену блакить…
Тримаю парасолю, мов страховку,
Лечу чи падаю в чуттєву серцевину.
Провалююсь в тенета, в мишоловку,
В капкан із поцілунків і обіймів…
24. 03.2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249251
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 19.04.2011
Захопила вогнем, довела до бентежності.
Розтопила в мені кригу самотності.
І відкрила у грудях з необережності,
Випадково світ - своєї закоханості.
Ніжно двадцять сьогодні тобі посміхається,
Піднімаючи силу твоєї свідомості.
З кожним днем мої душі тобі відкриваються.
З кожним роком тобою все більше закохуюсь.
З Днем народження люба, Ласуня, Юленька
Богом й світлом мені ти подарована.
Я тобою живу щастям охоплений.
Все зроблю щоб і мною була зачарована.
З Днем Народження!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254117
дата надходження 16.04.2011
дата закладки 17.04.2011
Музика ночі у такт твого серця закутала місто,
У чорні вуалі вдягнула кожен сонний будинок.
Руки твої на плечах сплелись так ніжно і тісно.
І душі танцюють покинувши тіло під зморений рок.
Кружляють над ліжком, падають в очі, ховаються в тіні.
Від подихів наших мліють, живуть, у теплих обіймах.
І поки ти спиш закутана в ніч і в мОї долоні,
Танцюючи душі малюють любов у сонних серцях.
Музика ночі у так твого серця закутала місто…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253791
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 14.04.2011
А я тебе люблю - не розлюблю...
Жага кохання - кара чи покута?
Душа відлигне - болями болю.
Абсурд! В аптеці!? Є протиотрута?
Надії, наче зорі в сповитку
дрімають у душі не без причини
весна, аж задихається в кутку
сльозами синьоокої дитини...
-Та хлопцем будь, на ниточку сльозу...
(хоч серце б`є морзянкою у груди)
Перечекай, перехворій грозу.
Найкраще - час лікує,- кажуть люди.
Я до ворожки не піду з жалЮ,
(тим паче до чужих таємних Вуду)
Та знай: тебе люблю-не розлюблю,
то хоч віршами згадувати буду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253293
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Мені у руки човником пливи,
вхопивши вітру в груди як причастя.
На килимі зеленої трави,
волошки заглядають в очі щастям.
Цілуй мене на килимі трави,
під німбом неба у шматочках смальти,
вологу губ - нектар душі - злови,
щоб кров по жилах вирувала сальтом.
Читай мене між слайдами зітхань,
у вітражі очей блакитносяйнім,
із запалом, без культу, без вагань...
Цілуй цілунком першим, як останнім.
Люби мене на килимі бажань!
Під дотик пальців, щирими вустами.
Поціль у серце стрілами-бровами,
кохай...я ж так стомився від спіткань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253287
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Періщить дощ. Марудить сонна стріха
Скрутився у калачик жовтий кіт
У неї він давно – єдина втіха
На горизонті посивілих літ.
Пожовкле фото. Рама. Чорна стрічка.
Примружив очі воїн-чоловік…
Вдова… вдова. Життя - безсонна річка
Сама живе-горює цілий вік.
Він не прийшов з війни у 45-тім
Для неї травень – жовтий падолист…
Скупі рядки на папірці зім’ятім -
Його останній…обгорілий лист.
З тих пір життя заклякло між світами:
Її кохали, а вона - його…
Так й не пізнала щастя-долі мами -
Усе чекала милого свого.
Притихне дощ. Засне у стрісі гілка...
Потягне лапи ситий жовтий кіт.
Біда жіноча – безкінечна мірка -
Вдовою доживати старість літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253151
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Скаженію без тебе, вию на місяць.
Пробиваю тишу болем й безнадією.
Скалю зуби до вітру, випускаю кігті.
І зливаюсь із небом шерстю сірою.
Тікаю від міста за місяць, за хмари
Лапами відчаю, пораненого звіра.
Лиш чути розжарені в грудях удари...
Втрачаю свідоме... ауууу... скаженію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252954
дата надходження 10.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Присвячується Джеку, який збудував дім...
Ось сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А це – легендарні й не дуже поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А це - майстер страху і гри VELVET CAT,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ще ніким не підкорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось БОРОДА – думка зроджує рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось і ЛАСУНКА з своїми думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ІГОР ВОВК пильно стежить за нами,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ЛЯЛЯ БО і щоденник її,
Яка не напише про ВОВКА ні грама,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
Ось CORVIN, який трохи дивний або…
Який зупиняється на ЛЯЛІ БО,
Яка не напише про ВОВКА ні грама,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
9.04.2011р. Corvin
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252747
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 09.04.2011
перекодую
всю свою любов
на тишу звуків мантри лабіринтів
пилком жовтогарячих гіацинтів
перекодую
всю свою любов
перекарбую
спогади у снах
любистку назриваю при дорозі
мов вперше цілуватиму в тривозі
перекарбую
ноти в кольорах
перевербую
сили перешкод
і пригорну тебе до свого тіла
щоб ти в руках жар-птицею тремтіла…
…до твого серця підбираю код
перекодую всю свою любов..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252309
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 09.04.2011
Розірвані вітром хмари на двоє, на троє, загублені.
Розтерті у попіл зірки, по сузір’ях розкидані в небі.
Десь за годину чекають на мене щічки насуплені,
Щоб з поцілунком вернути мене у свідоме життя.
Хотіння до тебе зі смаком кориці в латте маккіато.
Бажання в думках розтають на вустах мов вершкові пробіли.
Лиш в тебе в очах я здатен свій світ відшукати,
Для тебе любов як наркотик впиваю у тіло…
Розірвані хмари на двоє, на троє, загублені…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251095
дата надходження 01.04.2011
дата закладки 03.04.2011
Спіненим морем думки розливає за мої кордони.
Розпачливі подихи серця втрачають контроль над свідомим.
Ніколи не варто кидатись у прірву вниз головою.
Ніколи не варто тікати від неї не впавши на дно.
Втрачаючи воду вмираю від спраги з надією жити.
Вдихнувши повітря вірю у те, що ще раз вдихну.
Ніколи не варто втрачати себе, щоб світом любити.
Ніколи не варто міняти любов на мертве життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251098
дата надходження 01.04.2011
дата закладки 03.04.2011
(вірш про те, як я мрію створити сукню для своєї коханої )
Створена небом,
Холодним дощем,
Місячним сяйвом над містом,
Незбагненним вогнем.
Посміхається сонцем,
В сукні з думок
Ходить по моїх очах...
Тканина буде шовк,
Колір буде білий,
Вогнем роздертий низ,
Кожен подих вільний.
Талію обійме
Білим ледь прозорим,
По руках проллється…
Плечі й спина голі…
В сукні зшитій із моїх думок…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249603
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 27.03.2011
To be a rock and not to roll
Захлинається серце ритмом містичного соло,
Пульсує у скронях кожен удар барабанів,
Душу здіймає, кидає, шмагає ніжно-нервово,
Голос, що здатен розчулити камінь і небо.
Цепелін завис у повітрі розпатланий димом,
Роздертий вогнем пролітає світом між роки.
З дияволом, кажуть, підписана в нього угода,
Не вірю – такі лиш бувають від світла і Бога…
Свинцем і словами заповнені рокові скелі -
Сміються, радіють, жартують, думають, плачуть.
І сходи що в небо ведуть - кольором білі,
Білі як музика вилита з темного року…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249095
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 23.03.2011
Ти здатна і на більше. Ти не віриш?
До серця притули електрошок.
Свою любов, мов дику зебру ділиш,
надії обгорни в китайський шовк.
На совість одягни бронежилета,
Щоб язикам отруйним стало зась.
Озбройся словом, словом-арбалетом
Помада. Тіні. (Щоб не впасти в грязь)…
Ти здатна і на більше. Ти ж – з «заліза»…
Попробуй заховати сніп вогню -
Ця ж усмішка святої Мони Лізи
Проб’є на світі будь-яку броню.
(до вірша використано фото з інтернету...хай пробачить ця дівчина)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248932
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 23.03.2011
"Lunatic Soul - Out On A Limb"
Ее слезы были переполнены ночью
Спасаясь от боли, они падали мертвыми птицами
В неподвижность твоих одежд
Которые он так умело, снимал, бархатными губами
И пил тебя на вынос
Не заботясь о наслаждении
Превращая секунды в страх, а тело в простынь
А ты терпела
Прощала
Отражаясь в этих противных стенах запахом других женщин
И даже это не останавливала тебя перед дверью
Ты открывала ее и улыбалась чему -то чужому
Пустому
Не находя его лица
Ни в одном из рассветов
Потом смывая его руки холодным душем
Закрывала глаза твердыми каплями
Выкашливая его сухие поцелуи
Приступами зубной боли
И каялась
В пустую
Снова и снова возвращая душу мукам…
Оставляя себя, одну, на распятье
А Он
Ушел смеясь
На твое слово
Люблю…
Теперь, сидя в углу пустой комнаты
В самом центре земли
Поджав колени
Вонзая пальцы в виски
Пытаешься вырвать воспоминание о нем
И забыть
Эту суку…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248802
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 22.03.2011
Так цю "красотку" я зустрів майже рік тому і ні про що не жалію як не як "красотка". А сталось це як завжди для кохання - банальним чином!Йшов я одного разу по парку як завжди за своїм улюбленим пивком "1 приватна броварня",покурював сигаретку,і подекуди ухилявся від чорних "гадів" які хотіли забруднити своїми снарядами моє чорне елегантне пальто. Вони входили в піке над моєю головою,описували "бочку",і гадили на всіх людей які там гуляли. А я ішов собі ,мугикаючи щось під ніс,і подекуди почухував свою малу дупу,яка не одного разу заносила мене в неприємності. Іду я іду,і бачу її.
Маленьке крихітне дівчисько з безсоромною усмішкою і "тупими" очима,які в більшості тіки і вміли відрізняти бренди від "села" і таке інше. Маленький смішний ніс який був червоний не то від морозу не то від сорому,бо зранку було трішки холодно а на ній виднілася рожева апетитна спідничка,яка від одного погляду на неї робила мене педофілом початківцем. Так оцей смішний ніс був задертий так високо наскільки йому дозволяла сила тяжіння.Маленькі циці але пружна дупка ось що захоплювало одразу,усіх тіки не мене. Я був хлопчиськом нової генерації дружив з телевізором тому як і кожний сучасний молодик захоплювався силіконами Свєтки Льободи і їй подібним. Тому оглянувши цю дивину я пройшов собі далі як нічого не бувало. Аж доки не почув крик ...ні це скоріше був не крик а писк ,як в народі кажуть "ніби свиню різали". Я оглянувся і побачив ,що те мале дівчисько пищить як недорізане порося,та ще й бліде як постіль у моєї матері на ліжку. Я миттю зжав кулаки і як поважний лицар Айвенго поскакав на своєму уявному коні Росинанті до молодиці,щоб розібратись що сталось і опустити свій "меч" справедливості на винних у її жалібному крику.
"що сталось панно?"-звернувся я до неї благородним тоном річарда левового серця.
"Ти піпіпіпі...." - з її маленького писочка посипалось стільки матюків,що я аж здивувався як така маленька красива головка може змістити в собі стільки "чорних слів".
Аж потім я у всьому розібрався. Виявляється тоді йшовши повз неї я махнув своїм довгим байкерським волоссям,і спокійним жестом своєї лицарської руки жбурнув "бичок" на її рожеву синтетичну курточку яка тут же спалахнула....
саме з цього випадку і почалась наша садомазо-любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248490
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 22.03.2011
Налилось небо кавою,
Розбавилось вершками.
Розстріляне зірками,
Падає на мене…
Дороги вбиті гумою,
Будинки заантенені,
Люди перемелені
Дивляться на мене…
Світло деформоване.
Звуки роз’їдаючі,
Слова надокучаючі
Врізаються у мене…
Думки вмирають з голоду,
Тобою перехоплені,
Сумом обморожені
П’ють до дна мене…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247766
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 17.03.2011
Ты как кошка,
Пьяная немножко
Кусаешь за ладошки,
Прячешься в постель.
Выгибаешь спинку,
Голую улыбку
И мою ухмылку
Уложишь на кровать.
Облизываешь губки.
Распахиваешь брюки.
Царапаешь мне руки.
И падаем в кровать.
В кошку ты играешь,
Мурлычешь и кусаешь,
Целуешь и ласкаешь.
И летит постель…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247503
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
Моему утюгу никогда не быть бабочкой...
Даже если я вырву ноги из тапочек
И разобью сковородку о старый дедушкин пряник,
Его шипение все равно относительно шепоту.
Последние приготовления к празднику:
Открываю холодильник, выхожу, однажды...
Кто-то болен, но я был здесь белым,
Первым модератором холода...
С утюгом в кармане и мотыльком на сердце
Слушал рассвет и провожал поезда,
Бросал цветы и любил твои ноги в теплых носках...
Просто оказалось, что загадка природы всего лишь ответ
На билет в кино, которое напомнит красками
О зиме на обложках французкого словаря,
Где мой голос плох, но только не в шепоте
Совершенный клакер механического настроения...
И лишь одинокий утюг, один он знает, всю историю моих одежд
На страницах безжизненных простыней...
Где то, перед первым января..
Собирая снег
Надежд....
А
Шшшшшшш...
Скоро зима...
Знаешшшшшь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147094
дата надходження 25.09.2009
дата закладки 15.03.2011
Все віддам тобі…. усе віддам, що маю…
Пристрасть, силу, дух і віру у кохання.
І засиплю душу й тіло, пелюстками.
Пелюстками, що вросли в твої бажання.
Все віддам тобі… усе зроблю що зможу…
Розтрощу години і дороги світу.
І створю під сонцем казку з раю.
Цілий рай, де будем ми любити..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247100
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 14.03.2011
Она купила дорогу к небу,
На газ давила, чтоб к нему уйти.
Не веря в пораженья и победу,
На губах разжигала огни.
Она боялась радости и боли.
Вдыхала с рук наркотики. Кричала.
Без одежды улыбалась в морге.
Доехала туда куда мечтала...
(под впечатлением Stairway to Heaven - Led Zeppelin)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246460
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 13.03.2011
Хочу разбить глаза
О красоту твою.
До немоты кричать,
Люблю, люблю, люблю.
Истечь до капли крови,
За нежный поцелуй.
Лишиться здравой воли,
На мне огонь раздуй.
Коснешься меня пальцем,
Сломаешь страстью кость.
Я честно, нежный, добрый
Не знаю слово злость.
Упругость в твоём теле,
С цветком хочу смешать.
Чтоб стебель твоей розы,
Слезами поливать.
Вот так мечтаю ночью,
Я по ногам твоим.
Как будто в сердце гвозди,
На твоих веках грим.
Прошу не реж мне кожи,
Я так тебя люблю.
Откажешь и под камнем,
Не спать мне одному.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=91459
дата надходження 06.09.2008
дата закладки 10.03.2011
Від раба, що прозвали генієм і розбитого в дрова ангела
Народилася крапля радості, розчиняючись у насназі
І під хмарами в невагомості моє щастя очима вивела
Написавши там: «Біля тата я – мов троянда у срібній вазі…»
Усміхайся же! – велич в радості не помилиться тут адресою.
Хай же світяться очка синіми диво-квітами і цим цвітом
Називаються!.. Називатиму свою крихітку лиш принцесою
І даватиму іншим приклад цей, як зріднилися весна з літом…
20.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223427
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 10.03.2011
Останови движения
Взгляни
Мы отражаемся в небе
Бегущей строкой белых облаков
Глотая птиц
Губами рассвета
Но шепотом прошу, останься еще…
Прикоснись к моему лицу
Так, чтобы мог снова почувствовать ночь
Находясь между солнечных ладоней
Ощущая запах
Обнаженного тела
Падать в крики твоего наслаждения
Окутав наши изгибы фонтаном радуг
Заполняя ночь, тихими стонами сердца
Не прошу ведь о вечности
Иногда мгновение
Оно, бездонно
В объятьях друг друга
Слизывать языками сладкие ласки с прозрачных тел
Чувствовать глубину
Влажных прикосновений
Покрываясь звездами
Целуя пальцы твоих ног…
Знать, что счастливее не будешь
Открывать глаза, только на вздохе
Запуская тебя по венам
Мелодией пустых страниц
Где столько еще нужно сказать
Опуская луну в нашу постель
Ведь в ее свете, я молюсь на тебя
Любимая
с 8-ой цифрой марта)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246115
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 10.03.2011
Розім’яті, струпілі
Залишки снігу
Асфальт роз’їдає
Своїм чорним тілом.
Сухотні, кістляві
Руки у клена
Тягнуться в сіре
Насуплене небо.
Сонце схилилось
Зблідле хворобою.
Волосся попалене
Волочить дорогою.
Одужує, наче,
Крізь тихе «кахи»…
Засинає рано…
Хтось дзвонить!
Не ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241862
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 09.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.03.2011
Искрится березка белая
Ледяных волос седина,
Все кричит электричка несмелая
В руководстве зевак у окна.
Обнимая сумраки нежные,
Ели дышит старенький мост,
Засыпая под топот заснеженный,
Под безумный грохот колес.
Удивляя хрустальными ветвями
Где-то бродит, морозно дыша
И рисует сказку не ложную…
От любви замерзает зима...
Казатин 2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246030
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 09.03.2011
Шуршит лопата – в сквере дворник.
Скрипят следы куда-то вдаль.
Зачем-то сердце сквера гонит,
Его прекрасную вуаль.
На ветках пышным серпантином
Уклались белые меха.
Как ты – зима пришла счастливо,
Как ты – целуя и любя.
А в двух шагах усталый дворник,
Скрипит лопата об вуаль.
Я здесь стою – я твой невольник,
Я так свободен, хоть летай…
Следы за мной неровным рядом
Мой ожидают новый шаг…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246031
дата надходження 09.03.2011
дата закладки 09.03.2011
О, Господи,вкажи мені мій дім.
Там,де я сплю-чужий.
Там де не сплю-небажаний.
Як жити?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165660
дата надходження 12.01.2010
дата закладки 09.03.2011
Очі повні – як води в колодязях -
Брови-нитки, погляд як жалó.
У літеплім різнобарвнім одязі
Літо за цілунками пішло.
Вітер колихався поміж вербами,
Гордощі бісилися в очах.
Налились вуста вишнЯми твéрдими,
Кучері, мов змії, на плечах.
Плаття полотняне із торочкою
Трепетно зубами розв’язав.
Яблуками груди під сорочкою -
Сік по горлу слиною стікав…
Очі повні – як води в колодязях -
Руки мліли хвилями бажань…
Серце бадилинкою вкололося -
Спогадом досвітніх цілувань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244910
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 09.03.2011
Останні секунди…
За обрієм тане сонце,
Вмирає на вежі останній спогад про день.
А вітер шмагає шовкове волосся,
Цілую тепло коханих очей.
Останні секунди…
Вдихаю смак твого тіла.
Втрачає свідомість кожен мій рух
Остання секунда по серцю і мозку розлила
Твій шоколадний, розніжений дух.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245138
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011
Давай мой ангел раздевайся!
Не жди,не будет здесь речей.
Стучаться в сердце не пытайся!
Ведь я один и я ничей.
Возьми вон там презервативы!
Тебе,я верить не могу.
Вы все чисты и так красивы,
Но я себя поберегу.
Какая грудь!О боже,зайчик!
Схожу с ума от этих форм.
Хотя давно уже не мальчик,
Познал все прелести реформ.
Включи погромче музу Баха
И темп от гения бери!
Костюм долой и прочь рубаха:
Когда вулкан страстей внутри.
Какая ночь!Не ночь а сказка...
Лежу,как выжатый лимон
На двери палец,как указка
На связи будь!Пока!Пардон!
Без лишних слов трусишки в руку:
"Ты только,милый позвони!"
Малышь,разгоним жизни скуку,
Ты только имя назови?!
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11007064990
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199591
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 03.03.2011
Не хочешь жить,тошнит от мира
И кровь стекает по ногам
Читала раньше ты Шекспира
Но треснул мир - напополам!
Подонки в душу наплевали.
Одежду в клочья разорвав,
Телами потными пытали
Ничтожный норов показав
Глумились пьяные придурки
Тебя в машину затянув
И жгли их адские окурки,
До боли кожу всю стянув
Погромче музыку включили
И руки скотчем обмотав,
Как волки серые завыли
Тебя когтями изодрав
Не слышал Бог твои молитвы
И люди все смотрели сны
Ходила ты по краю бритвы
Терпя проделки Сатаны
Идешь качаясь до больницы
И видишь города огни
Желая вырвать все страницы
Из книги жизни о любви.
© Copyright: Юрий Богатинский, 2010
Свидетельство о публикации №11006024053
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175029
дата надходження 02.03.2010
дата закладки 03.03.2011
Відносини порвались, як струна…
Краї твоїх образ обмерзли льодом.
Ти спрагло випила мене до дна,
як чашку чаю з пелюстками глоду.
Ти брала штурмом гори і серця,
в човні перепливала океани,
болючі точки вивчила й місця,
і грандіозні будувала плани.
З мечем і луком, в джинсах, на коні…
Париж, Нью-Йорк, Венеції канали
сапфір і …зірка у твоїй руці,
сонет і арфа під вікном лунали.
З богами – в покер, з дурнями – в кіно,
з простими олігархами – на царство,
ти грала з долею, а далі – все одно,
і - усмішку зривала з вуст на хамство.
Ти лікувала болі наперед -
душевні рани йодом заливала -,
та зовсім несподівано – сюжет -
не в драму, а в комедію писала.
Ти знала: світом правлять не святі,
нещирі на любов і на похвали,
але за все найбільше у житті
тобі хотілось, щоб тебе – кохали!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234831
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 03.03.2011
Я бачив, як ти цілувалася з іншим
відраза хмільна, біла ніч як сукно.
Це та – для якої присвячував вірші?
Це та – від якої любов як вино?
Вишневі вуста на лиці полотнянім,
стан, шитий вітрами в молочній імлі.
Ще вчора мене цілувала в тумані…
…згорає від сорому серце в вогні.
Я очі відвів. Пелена різонула.
Штовхнув підло холод струною в плече.
В незграбних обіймах чужих потонула,
крижиною думка розп’ята пече:
«Як серце зчерствіло свічадами чуйне?»
шпигає гадюкою в скронях жало.
Слух врізало тихе мовчання…отруйне:
«Кохання..?
між нами його не було».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239359
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 03.03.2011
это стихо написалось сначала на украинском языке, а потом, через день или два, на русском:
[i]Ах если б день, да постучал в окно,
Её рукой... легко, почти неслышно...
Зажмурившись, как солнцу, что взошло
Я б на крыльцо, босым, к любимой вышел...
И замер вдруг, не зная что же делать...
Глаза ли, руки, губы целовать?..
Люблю. Люблю... и хочется так... верить,
Что ты придёшь... в окно мне постучать... [/i]
На украинском можно прочитать здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204149
Иллюстрирует стихо фотография прелестной киевлянки, Насти.
Фотография опубликована с разрешения
её: http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=11663
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204230
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 02.03.2011
У темряві місто сховалося знову.
Шукає притулку забіганий пес.
Я чую розмову - вітрову мову
Про янгола що зійшов із небес.
Іду по доріжках, самотніх алеях,
Терплю поцілунки холодних дощів.
Я знаю що десь натраплю на тебе
Мій янголе ночі - дарунок богів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244466
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 02.03.2011
Вся в ранах дорога
Холодна і чорна
В темряву темну веде.
Все місто злилось
З суцільного шуму,
Прокляте місто моє.
Мовчання і кроки,
Зачинені двері
В темряву темну ведуть.
Залиште хоча б
Нездійснену мрію
Хай буде зі мною ось тут.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244421
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 02.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.03.2011
З крана падає вода
Підбиває білу піну,
Мов, маленька течія
Між твої біжить коліна.
Сонне тіло обіймає,
Розбавляється з волоссям.
У тобі все завмирає,
Поринає в безголосся.
Розливається по венах,
Заливає мозок й очі,
І притягує до тебе
Шум води в обійми ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243874
дата надходження 27.02.2011
дата закладки 01.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2011
Когда уплывает солнце
За край морской синевы,
Проснется берег, проснется
Под шум кудрявой волны.
Споет нежно гитара,
Просторно черкнет карандаш,
И ангелов белая пара
Запомнится в нежных сердцах.
Баюканье свежих фонтанов,
Веселье забавных гуляк,
Признанья влюбленной пары
И топот сонных зевак.
В розарии душ побивая
Вернутся домой к себе,
Кто в небе влюблено летая
Кто с вкусом хмельным на уме.
(Евпатория 2009)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243202
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Когда слова теряют смысл,
И просто хочется молчать.
Не задавать себе вопросы,
И от ответов не бежать.
Когда не нужно слушать мысли,
И хочешь жить и умирать.
Когда у сути нету смысла.
И сердце хочется отдать.
Когда бессмысленны надежды
И не боишься потерять.
Я просыпаюсь на мгновенье
Себя пытаясь отыскать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243204
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Вона кохає. В коротких віршах, в дитячій прозі
згортає літо, сплітає осінь у теплій бронзі.
Слова, як тижні, не переставиш місцями фразу
CіDі подерті, хмільна байдужість в екстазі джазу.
Вона все бачить. Короткозорість не мучить совість.
Чужі обійми, гламурні пики й відверта гордість
світанки в спину, а любі ночі не наздогнати,
від болю лікті, на стіни лізти…а чи писати?
Вона чекає. Ти ж виріс швидко, пішов шалено
(надмірно злився, коли казала, що ще «зелений»…).
Перон, вагони, сосиска в тісті, остання каса
як кістка в горлі, як роль акторки, що не вдалася.
Вона ще вірить. Під серцем коле, гріхи як втіха,
найперші зморшки – немодні зовсім, як в’язь горіха,
з мохеру светр, рукава довгі не гріють й дома,
дешеві квіти…чиїсь. У вазі. І підла втома.
Не перепише. Листів , листівок, кохання ноти
Дзвінків чекає, перебирає зім’яті фото
«Постскриптум» пише, в кінці три крапки, підхопить сльози
Вона кохає… в коротких віршах. В дитячій прозі.
PS. ..відтоді як Він пішов, меланхолійні нотки ніжності поколюють змучене серце і віддають тонкими голочками у кінчики пальців. Вона…все ще кохає… Його…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238834
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Світло – пітьма,
Хрещатик – привокзалля.
Обідрана стіна –
Вітрина дзеркальна.
Смердючий жакет –
Костюм від Версаче.
Хтось з горя сміється,
А хтось гірко плаче.
Картонна коробка –
Модерна вілла.
Хтось в світі як голка
Під купою сіна.
Бездомні люди
Живими вмирають.
Засліплені душі
Як свічка згасають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242747
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Пробач, не зрозумів тебе, пробач,
Будь ласка, заспокойся і не плач.
І слізоньки прозорі
Не лий в мої долоні,
А ніжно посміхнися і пробач.
Тримай мій поцілунок,
Із вітром подарунок,
І носик свій кумедний
Похнюпившись не зли,
В усьому стала винна
Моя переутома,
Незрозуміла кома
Пробач мене... прости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242751
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 23.02.2011
В думках моїх чи дим, чи пил:
Я бачу погляд твій ясний.
Непевним кроком в місто снів
Заходжу я під серця спів.
І ти мов зариво на мить,
Мене захочеш пригостить,
Ласкавим дотиком руки
Обіймеш ти мої думки.
І заховаєш в часі днів
В моєму серці свій заір.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242974
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Скачуть холодні
По моєму підвіконні
Пузаті горошини,
Як м’ячики краплини.
Падають додолу
З жовтавого убору
Осінні пелюстки,
Оранжеві листки.
Та поцілунок сонця
Жде моє віконце
Щоб закохались дні
В палкі його вогні.
Я парасолю чорну
Беру в свою долоню.
Крокую по воді
У чорному взутті.
Іду непевним кроком,
Щоб десь там ненароком
Зустріти на хвилину
Усміхнену людину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242977
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Бриніння сталевого щастя у нервах
Струнами, рунами, криками в сні,
Арфами привидів в замкнутих сховах,
Гітарами схибнутих днів на вині,
В кришталі наповненім встояним болем,
В диханні ящера темних тунелів,
Біганням розуму повністю голим,
Повільним зітханням п'яних борделів,
Протягом сильним кімнати без вікон,
Низьким поклоном сторожа вежі,
Поглядом, дотиком, образом, віком,
Їдким запахом чужої одежі,
Чіткістю впалої соромом вії,
Невидимим спогадом старої любові,
Втраченим стержнем впалої мрії,
Напругою й струмом, психом у крові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242680
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 22.02.2011
За вогнем слідкують очі
Дуже пильно.
Погляд тоне у багатті
Неухильно.
Відчуваю волю й силу
Я вогненну,
Хоч приборкану людьми,
Та не збагненну.
Шепоче казку нам гітара
Мелодійно.
Руки ніжаться в теплі
Повільно.
Зорі-іскри обпікають
Випадково.
Язики червоні гладять
Все довкола.
Тріскотять сухі дрівцята
Спокійно.
Зачаровані вогнем ми
Божевільно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242532
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.02.2011
Моє тіло мов мільйони сенсорних екранів
Відчуває кожен дотик твоїх майже рухів.
Ми померли й народилися на осаді туманів,
Ми сплелись із темних й світлих духів...
Проникали через очі в серце й мозок...
Виривали криком всі свої бажання...
І ловили у повітрі ніжно-палкий подих...
Десь на лезі насолоди і страждання.
Наші душі відлетіли в нічне небо,
Там кохалися в істериці та щасті,
А тіла сплелись неначе нерви,
Й захлиналися в судомах вже не власні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241917
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 21.02.2011
На потоптаній підлозі
Підвестися хтось не в змозі.
Всі минають стороною
Його наче купу гною.
Може, п’яний, може хворий,
Може, вдарив його злодій.
Бачить кроки він байдужі,
Черевики повз калюжі,
Що минають чуже горе
І цинічно кажуть: «Шкода».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242507
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.02.2011
Всегда ль невинность невиновна?
А может быть убийцей шутка?
А кто по сущности греховна:
гулящая иль проститутка?
Кто нищ – не в переносном смысле:
скиталец с тощею сумою,
иль тот, чьи истощились мысли,
иль принц с дырявою душою?
Растут вопросы частоколом.
На них ответы дидактичны,
как всё, что может дать нам школа.
Правдоподобны лишь частично.
А в сущности – всё завиральня
от обещаний до советов.
И только боль души реальна
от всех вопросов и ответов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242513
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.02.2011
... мені пора –
пиши мені листи.
М.Савка
піймати б з тобою
мелодію долі. у полі
подули південні
вітри, а я у неволі
листи мої кволі,
вже призабуті миті
весни. сьогодні
з тобою ми ледве
знайомі, зриваю ім’я
у пам’яті слів. в мене
до тебе відверта
розмова. в мене
від тебе
буде ще
син.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237646
дата надходження 29.01.2011
дата закладки 21.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.02.2011
Вокзал, метро, дорога…
Усе втратило лік…
Панує безладдя довкола.
Час пік.
Спішу, працюю, хворію…
За кроком минає рік.
Сміюсь, святкую, радію
В час пік.
Машини стікають довкола
Неначе по столу сік.
Дім, скоріше додому спішу я
В час пік.
Хвилини рахує годинник
І чути незайманий тік.
Пливуть надомною хмарини
Час пік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241594
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 17.02.2011
Моє місто – обдертий вокзал,
Моє місто – стихійний базар.
Моє місто, люблю я тебе,
Моя мрія з тобою живе.
Моє місто – сквер Молін Руж,
Вмитий пивом й болотом з калюж.
Моє місто багате, проте
Хто що може у нього бере…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241596
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 17.02.2011
Красные брызги
Прошили все небо,
Прошили все тучи
Красным огнем.
Так греет меня
Солнечный лучик,
Что в сердце твоем
Спрятал себя.
Так красным огнем
Прошиты все тени,
Прошиты все раны
На сердце моем.
Ведь греет меня
Солнечный лучик,
Что в сердце твоем
Спрятал себя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241470
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Звуки капают, капают, капают…
Ветер сонно вздыхает на миг.
Обрываются мысли и падают
В бездонный черный обрыв.
Дождик капает, капает, капает…
Потолок шлифуют глаза.
Звезды мысли мои угадают,
Кружится бессонницы манна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241474
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Не я один чомусь живу
В буденнім сірім дежавю.
Із року в рік, із дня у день,
Немов пластинка без пісень.
Не я один хотів би враз
Змінити застарілий час,
У річку кинути стрімку.
Своє буденне дежавю
Не я один дурю себе,
Що краще буде все як є.
Боюсь втекти від дежавю
В якому я щодня живу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241227
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Довге предовге кудлате волосся,
Не видно з під нього очей,
Не видно з під нього ніяких емоцій,
Ховає воно від людей.
А ввечері крики електрогітари
І голос лунає гучний,
І чорне пречорне волосся сховати
Не в змозі погляд сумний.
Не в змозі сховати
Ні щастя ні горя,
Не в змозі сховати любов.
Напевно тому нічого не значить
Його пронизливий «Хой».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241230
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Мертвые души, камни, обломки,
Раны на стенах от ядер и стрел.
Я буду сражаться отчаянный воин
За сердце любимой принцессы моей.
Сухие просторы опалены солнцем,
И шум черноморских безжалостных волн,
Виск гильотины и виселиц шепот
Стерпеть, чтобы быть вместе с тобой.
Щиты и кольчуги сражались не мало,
Держать посильнее свой праведный меч.
Остаться в живых, кто сердцем не слабый,
Кто ради любви готов умереть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240538
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Сховайте мене в заповідник,
Я хочу стати твариною:
Собакою, а може кішкою,
Не хочу бути людиною...
Відпустіть мене у небо,
Я хочу мати крила...
Чому я вінець природи?
Чому я просто людина?
Дозвольте бути каменем,
Великою сірою брилою.
Дозвольте бути маревом,
Та тільки не людиною.
Сховайте мене в океані,
Я буду неначе краплина.
Подалі, будь ласка, подалі,
Де ще не бувала людина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241057
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Меня понять совсем не сложно.
Я вот что вам сказать хочу:
Бывает просто невозможно,
Но я навстречу вам лечу.
Парю! А вы ко мне летите
На крыльях счастья и любви?
Я вас хочу! А вы хотите,
Как ждут буксира на мели?
Хотите вправо? Ваше право!
За вами выбор, миг дарю.
Чуть – чуть левее, слышу «Браво».
Я вас ликёром сладким пью.
Вы так нежны и грациозны,
А тело ваше - сущий плен…
Вы так дрожите, мне не сложно
В пылу томящих перемен.
Вы до сих пор еще в экстазе?
Я не нарочно грудь задел…
Вы только в изначальной фазе?
Простите, что уж слишком смел.
Я с вами, только не спешите.
Мне дайте шанс. Почти кричу…
Молю, моментом не грешите
За то, что вас ещё хочу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239209
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Де закінчується місто,
Де дрімають ліхтарі,
Твої ніжки поспішають,
Поспішають йдуть туди.
Там яскраво світять зорі
І моргають все згори,
І везе великий возик
Кольорові ніжні сни.
Твої ніжки йдуть додому
Знов босоніж так вродливо.
На землі ти чи на небі,
Чи літаєш десь між ними.
Поцілунки ловиш сонця,
Кліп та кліп твої очиська,
Поспішаєш все додому
Ти уже так близько, близько.
Там закінчується місто,
І машинним пахне шумом.
Повертаюсь знову звідти
З таким радісним я сумом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240844
дата надходження 13.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Розсміятися, заплакать,
Чи порізать собі вени,
Щоб у день ти Валентина
Все дізналася про мене.
Може крикнути «кохаю»,
Шепотіти тобі вірші.
Я поранений. Вмираю.
Купідоне в тебе вийшло.
Цілувати тобі руки,
Зізнаватись їм в коханні.
Тятива маленьких луків
Все ховається в смерканні
І благати Валентина
«Покажи їй моє серце»,
Що від твого поцілунку
Завмирає… Б’ється, б’ється...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240539
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Фарбовані болотом асфальтові полотна,
Весняна перша нота, наповнена дощем.
А в тебе кароока на щічках поцілунки,
А в тебе грає сонце в закоханих очах.
Ховаються під люки хмари – полонені,
Ще й нежить у машин – здригається мотор.
А тобі кароока до мене острівцями
Залишилось два кроки й калюжу обійти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240847
дата надходження 13.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Мое окно – две створки, форточка,
Разводы пыли на стекле.
Одели шарфики и кофточки,
Идут шагают по листве.
А небо хмурит челку с проседью,
И прячет солнце от меня.
Мои надежды где-то попусту
Ложатся пеплом от огня.
Мое окно – две створки, форточка
И видит пыльное стекло,
Как подбираются на корточках
Все те которым все равно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240260
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 11.02.2011
Монітор горить тобою,
Скайпом подає мені сигнали,
Що ти вже на все готова,
Що без мене нудьгувала.
Бачить камера твій погляд,
Ніжні пестощі й пориви,
Перезбуджений твій подих
І солодкі твої зриви…
Ти читаєш мої мрії
Кожен рух… ми божевільні…
Доторкнутися б до тебе
Загорнуть в свої обійми…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240262
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 11.02.2011
Лише брутальні походеньки
Гуляння вулиць до півночі
Тривожать сонний настрій міста
Відводять в небо його очі
Німі глухі сліпі байдужі
Сплелись в єдино дві троянди
Одна червона інша біла
Одна кохає інша також…
Стискати колючки до крові
Вдихати солодко повітря
Десь там над містом там де зорі
Сплелись в єдино дві троянди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238949
дата надходження 05.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Ховаються в чорному небі
Думок останні пориви.
Приборкані мрії і страхи,
Стомлені подихи сили.
Стихають наспіви вітру,
Гаснуть краплини світла.
І ти моя королево
Приходиш до сонного світу.
І ти моя королева
Цілуєш своїми устами,
Чаруєш своїми очима
Десь між думками і снами.
Ночі несмілі звуки,
І чорне марево неба
Шепоче моя королева
Про тебе, про тебе, про тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239376
дата надходження 07.02.2011
дата закладки 10.02.2011
А під вікном моїм смітник.
І відчуття, що так і треба.
Я за півроку уже звик.
А що ж там під вікном у тебе?
Вічнозелена там трава
і пальми там шурхочуть листям?
Бігборд й реклама там нова?
Асвальт чи біла стінка чиста?
Та все ж, я думаю, там схід.
Червоне сонце кожен ранок
Хоче заглянути під спід
Твого легкого покривала.
Побачить усмішку твою.
Рукою гладить по волоссю...
Ти ж собі кажеш "я встаю",
Й ховаєш під подушку носик...
А на моїм вікні мороз
Малює щось незрозуміле.
Й майже під вухом сміттєвоз
Скидає з ліжка моє тіло...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240072
дата надходження 10.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Тихі грюки і стуки маленького міста...
Блукають сонні-мухи таксисти.
А над містом в золоті хмари -
Місяцем творені дивнії чари.
Тихі грюки і стуки маленьких коліс
Поспішають крізь ніч від адрес до адрес.
А як хоче ясний самотній ліхтар
Щоб палкий поцілунок палав і палав…
Тихі грюки і стуки у маленьких серцях
Не згасає ліхтар у закоханих снах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239378
дата надходження 07.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Красивые девчонки
С сигаретами в зубах
Корчат с себя взрослых,
За каждым словом мат.
Умело открывают
Бутылки со спиртным,
Чем-то заедают
Вонь от пива и дым.
Все дискотеки, бары
Куда ты не пойдешь
Поёт везде, танцует
Гнилая молодежь.
А кто-то выливает
С желудка за углом,
В штаны свои втирая
Всю эту дрянь и вонь.
В единственной футболке
Обдертый как щенок
В подземном переходе
Кто-то денежку крадет.
Все улицы ночные
Куда ты не пойдешь
Шляется в проулках
Гнилая молодежь.
А кто-то в свете лампы
Учебники зубрит,
Ведь его маме и папе
Денег не скопить.
Красивые ребята
В них черный «Мерседес»
В них батя с большим пузом
В китайской кухне ест.
Спасибо государство
Куда ведь не пойдешь
Там учится, умнеет
Гнилая молодежь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240050
дата надходження 10.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Лялька скучила за своїм Буддою, у буденності нині загрузла.
Не може нормально розслабитись, губиться в лабіринтах рішень.
Допінги не помагають ні вірші, ні кава, ні музика...
Ляля втомлена. Знає, усе минає, то нехай би це минуло скоріше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240018
дата надходження 09.02.2011
дата закладки 09.02.2011
Шел дождь;
Промокли волосы;
Намокла улыбка.
По асфальту полосы
Плачут, бегут…
Стучат сапоги,
Брызгают лужами.
Загорелись огни
Под черными тучами
Светят, горят…
Шипит клен;
Промокли листья;
Луна видит сон.
Ветер дышит свистом
Кричит, разрывает.
Шел дождь
Сквозь воздух ножом.
Промок изнутри…
За летним дождем
Скучаю, иду…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239988
дата надходження 09.02.2011
дата закладки 09.02.2011
На очах краплини смутку,
Можливо, просто ішов дощ.
Син над тарілкою схилився
Ліниво хлепче пісний борщ.
Як завжди п’яно пахне з рота,
Рум’янець гасне на очах.
Лилась до вечора бридота,
Думки заплутались й слова.
Розмова знову обірвалась
Під тиском нецензурних слів,
Що мамі в очі пов’їдались
Червоним плетивом із змій.
Не може син без алкоголю
І вже життя в стакані мре,
Що варта мамина розмова
Коли за рогом пляшка жде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239984
дата надходження 09.02.2011
дата закладки 09.02.2011
Дома одеты в лохмотья;
Яма, разбитый фонарь;
Торчат железные дротья.
И шляется пьяная шваль.
Захмелены пьяной дешевкой…
Дешевле не жить…
З больною черною глоткой,
Что трудно без кашля закрыть.
Бегут глаза закрывая
С надеждою в мертвый массив,
Бегут, бегут забывая –
Дешевле не жить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238933
дата надходження 05.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Порожнє місто - місто пустеля...
Машини, машини, машини, машини...
Будинки врізані в небо мов скелі...
І ще машини, машини, машини...
Мільйони людей - місто пустеля...
Дороги, вокзали, мости і алеї...
Руки до сонця здіймають дерева -
Сонце з бетону - сіре мов скеля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238124
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Сірі хвилі неба,
Асфальтовані ріки.
Їду до тебе
Мої душевні ліки.
Черепахи-будинки.
Залізобетон.
Засмучений Київ.
П’ятий вагон.
Насолоджуюсь болем
Музичних агоній…
Їду до тебе
Мій сонячний промінь.
Захриплий експрес,
Ржаве століття…
Їду до тебе
Мій промінь світла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238066
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 08.02.2011
(озвучено божевільною Ласункою)
Туман над містом. Вечір. Тихо.
Ти щось щебечеш захопившись.
Твій носик збагрянів кумедно,
У комір теплий похилившись.
М’якенькі губки, поцілунок.
І оченята чорні, чорні.
Ось мій найкращий подарунок
Зігріти знов твої долоні.
Тремтить у серці одержимість.
Знову ховаєшся в обійми.
Напевно втратили ми розум.
Напевно просто божевільні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238332
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Посмішка ховає її гострі зуби.
Колючки жевріють у очах.
А її солодкі й ніжні губи
Затаїли у собі отрути смак.
Її голос приворотне зілля.
У руках міцний ланцюг.
Заховав в мені безвілля
Її ніжний шоколадний дух.
Зміг би я втекти за сині далі,
Та і чари зміг би я розбить.
Але ж так приємно і солодко
До кінця її отруту пить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238528
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Все скінчилося в дванадцять,
О дванадцятій дванадцять,
В день дванадцятий і місяць
В світі закінчився час.
І години не години,
І роки уже не роки,
Ні хвилини, ні секунди
Все розбилося у спокій.
І ніхто не біг на поїзд,
І ніхто не мчав по справах,
Зупинився рух і простір
Коли часу стало мало.
О дванадцятій дванадцять
Дві закоханні примари
Закохали в себе місто,
Час у себе закохали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239622
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Я не бачу без тебе світла,
І не чую й не хочу чути...
Я існую в сірому світі -
Лиш з тобою здатен я жити.
Я без тебе мов скеля у морі
Байдужа до поштовхів хвиль.
Я без тебе шматочок болі,
Непотрібний бруд і пил.
Не відчую без тебе смаку
Ані запаху волі й любові.
Я без тебе в полоні страху…
Я не знаю як мене звати …
Я без тебе втрачаю крила
Не літаю, падаю в прірву.
Я так хочу, до тебе, Мила,
Я так хочу, так хочу жити…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239624
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 08.02.2011
Дыханье, дыханье, дыханье…
Чисто, белым, нежно...
Как-то приятно, свободно
Ложатся снежинки небрежно.
Дыханье, дыханье, дыханье…
Ладоши холодные-теплые.
Белеет, белеет молчание.
Фонарики – лучики желтые.
Дыханье, дыханье, дыханье –
Любимый шорох и звук.
Теряется мир в осознании
Вкуса маленьких губ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238524
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Штучне серце б’ється, б’ється.
Штучний сік зі смаком соку.
У очах тремтить і ллється
Капля шоку.
Штучна їжа з смаком їжі.
Штучний рай зі смаком болю.
Де питаєш світу край -
Над тобою.
Штучний сміх зі смаком кави.
Штучний мозок -
Штучний вакуум,
Він відсутній він без смаку.
Поцілуй
Який на смак???
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238343
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 07.02.2011
(озвучено моєю коханою Ласункою)
Если прячешься ты от любви,
Я знаю, что смогу тебя найти.
Если в тебе осадок боли,
Я в мыслях вижу капли горя.
Я, как и ты – бегу от мира,
Бегу – испуганный, без силы,
Бросая в небо страх и боль,
Дарить свободную любовь.
Мою любовь бери ее
Без пут, веревок и запретов,
Мы в этом месте сыграны судьбой,
Осколки от того же света.
Бери мою свободную любовь,
Я так хочу дарить ее тебе.
В ней нет ловушек, нет табу
Бери она давно в твоей душе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238722
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Корсети душ
Багнети грошей
Тремтіння тіл
Чагарники думок
Ну випий випий допоможе
Та ні не пива любов…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238122
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Не втопитися у морі…
Не запливти за його широти…
Не напитись його солі…
І не вбити в ньому цноти…
І не здатись його шторму…
Не злякатись жаху хвилі…
І пливти все далі й далі
Скільки маєш волі й сили…
Не сховатися на дні…
І стерпіти свою муку…
В крижаній морській воді
Не відпускати твою руку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238724
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Її темні очі…
Дванадцята ночі…
Закінчений день…
Вокзальні перони,
Мости і вагони,
Гуркіт пісень…
Гучномовця рипіння…
Доріжка, каміння…
Ми поруч ідем…
Розбиті вітрини,
Роздерті шпарини…
Кохаю тебе…
Її голос сміється…
У грудях б’ється…
Мовчати іти…
І навіть доріжки,
Й її босоніжки
Не знають куди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238068
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 07.02.2011
Вона закохана у зорі,
У подих лагідного сна,
Як чорні шати мимоволі
Стан пригортають до вікна.
Троянд червоних любить запах
І дощ у літній, теплий день
Вона закохана у дотик,
У шепіт зморених пісень.
Вона закохана в солодке,
В смачненький тортик чи бісквіт
Вона закохана у танець,
Вона закохана у світ.
Вона закохана...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239194
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Діаманти у небі,
У чорній оправі
Наче цукринки
Тануть у каві.
Падає вітер
В оранжеве листя.
Падаєм в небо
Кави напиться.
Спини будинків
Ховають сузір’я -
Великі надії
Малого зневір’я.
Граємо з небом
У ночі виставу -
Дивимось вгору...
Падаєм в каву.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239197
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011