: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.04.2013
Після останнього "кінця світу" пройшло 5 років...
Земля не змінилась: ні природа, ні люди, які залишились жити...тільки мало їх зосталось.
Вечеріло, на порозі мазанки ( нові-старі люди намагались триматись тепер ближче до природи) сиділо кілька їх...
Дівчинка років чотирьох все щебетала, питала про усіляке...
- А чому "кінець світу" прийшов? А як? А то була війна?
- Ні. - Їй у відповідь.
- Тоді, то на світ впала велика вода?
- Ні...
- Тоді, може, то ця..........ци-ві-лі-зацііііі-я???
- Ні, не вона - причина.
- Ну, чому ж....чому....ну.....чому?
- Люди завжди жили, пов"язаними між собою, хто - нитками, хто - мотуззям міцним. Але непомітними вони були, товщина і міць їх залежала від любові людей один до одного. От років п"ять тому стали ті нитки та мотузки "матеріалізуватись". Вони, мов велетенське павутиння обплутали Землю, заваджаючи людям творити свої мирські справи. На заваді...вони... стали....Хто перший розпочав, ніхто не знає...але стали люди перерізати ті "пуповини", щоб волі на суєту вистачило.
- Легше їм стало жити????
- Настільки "легше", що їх душі, нічим не прив"язані до близьких, мов повітряні кульки покидали Землю. Таким був їх Кінець.
- Усіх???
- Вижили лише ті, хто не поступився "незручностям шнурування".......а усі нитки і мотузки з часом знову стали непомітні окові й тілам...
...Так розмовляли собі нові-старі люди....про кінець світу.............і про початок....його.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336171
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 22.05.2012
I could what I want but I can't!
I just close my mouth eating tongue.
I burn like a match day by day…
How dare you emerged on my way?
I feel what I dream but deny….
You cut open me, left in fire.
My heart burns, melts into the ground
When I catch of you steps beloved sound.
I can't sleep I can't eat I can't share!
Since the Lucifer's magic appeared
Don't you hear.. I can't take any more…
No place for my scream… bleeding door…
You shut…
Shout…….
Магия Любви
(авторський переклад gala.vita)
(http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325720)
День за днем душа горит,
Истончается защитный слой
И вот я уже беззащитна перед тобой, Любовь!
Слушаю вновь и вновь шаги твои,
Из ста дорог ты выбираешь одну,
Стоишь на пути моем, небо застилаешь собой , Любовь…
И дай мне замолчать, отпусти,
Дай мне не знать тебя, забыть,
Но сила твоя и подступ сходны с магией Люцифера…
День за днем я сгораю,
День за днем стою за этой дверью,
Как заглушить сердца крик, как уйти от тебя, Любовь?!!
ДЯКУЮ!!!!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325642
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012
Наймайстерніша розмова...
В поцілунку очі злила!
Непромовивши ні слова,
Видає нас мова тіла...
Поглядом торкнулись душі.
Ти вриваєшся в свідомість!
Думати по тебе мушу!
Що ж ти думаєш натомість??
Серце розколотить груди...
Знову дихати не можу!
Ти в житті моєму чудо!
А чи я тебе стривожу?
Ледве лиш землі торкнувшись!
Рівний подих розіграю...
Руду пристрасть проковтнувши.
Ти ж це саме відчуваєш???
Не мовчи…….!!!!!!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319728
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 12.03.2012
Мені потрібен адресат...
Хтось рідний, хтось з дірою в серці. --
Аби мене, мій кожен шмат ретельно тер на грубій терці.
Аби з сарказмом, без жалю, мені у вічі штрикав правду.
Хтось з тих, кого я так люблю..., хто цілував брехню у варги.
Мені потрібен адресат. ..
Хтось як і я, святий і грішний,
Щоб не лизав нікому зад, наївний мант і цим потішний.
Такий, щоб бачив наскрізь все: мене і всі мої неврози...
Аби так само їв себе і лив в душі свинцеві сльози.
Мені потрібен адресат...
щоб споживав мене шматками.
І з "касти інших" , "принц без вад",
що культивує власні драми.
І ти правий: тіснюсь в собі...
Паперу мало... Слів бракує...
Ми, зрештою, усі слабі...
Лиш графоманство не лікує.
Якби зробити крок назад...
Якби усе за мить змінити...
Та Бог залишив тільки шанс себе нарешті ЗУПИНИТИ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295265
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 12.03.2012
Заберіть у людини надію і сни, і вона стане найнещаснішим створінням у світі.
І. Кант
Я тебе знайду, обіцяю. Я вже довго, роками шукаю
Ті вуста, що приходять у снах.
Мене сковує страх, дивний стах. Крах ілюзій, крах мрій, справжній крах.
Не покину надій! Не покину! Ти мене зчарувала! Вдягла моє серце у золото чисте!
Поцілунки, неначе намисто ти нанизувала на шию мені.
Я згорів у палкому вогні, уві сні.
Твої губи тремтіли, мов маки, як торкались моїх.
Наче гріх це якийсь? Наче гріх.
Розливався мій здавлений сміх... від цих стриманих і малолітніх утіх.
Як я міг щось жадати від тебе іще? Я не міг.
Обпікали вуста і морозило шкіру. Як уміло мене зчарувала! Уміло.
Не ступити більш кроку ні вправо, ні вліво мені.
Кришталем розсипались слова уві сні.
Я сп'янів. Ти втопила мій розум в вині.
Цілувала вуста. Ми горіли в вогні.Та прокинувшись вранці, ми стали чужі.
Знов чужі. Мов чужі. Так. Чужі. На межі, де кохання давно потьмяніло в іржі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288783
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 12.03.2012
Нехай я помиляюся! Але закохані забувають один про одного.
Забувають коли потрапляють в пекло(буденність).Коли я вільна від пекла, все ж таки продовжую міняти таку смачну ілюзію про тебе на банальні потреби свого тіла. Я міняю тебе на шматочок лимона, міняю на посмішку свого відображення в дзеркалі, на ковток свіжої пилюки з порепаного вікна гуртожитку.
Я міняю тебе …постійно! Та хвилинку з тобою, нехай одну й ту ж саму, я б проживала все життя, як дежавю.
Як ти зміг замінити мені весь світ??? Можливо ти просто відкрив цей світ в мені? Чому він в мені ховався?
Ти, напевно, не пам’ятаєш мою смс о першій годині ночі?
«Я не боюся тебе!
Щоб не розбурхувалося в твоєму морі,
Триматиму твою долоню..і стрибатиму через калюжі…».
Ти ж не зрозумів)))
Все змінив..Ти!!! Вбив мене і переродив знову! Майстер! Я - твій витвір…
Не жалієш? Байдуже!
Тебе так багато стало в менім…Навіть страшно інколи буває! А що далі?
А знаєш , в мене є сили сказати , що моє щастя не залежить від тебе! Ти не потрібний мені , щоб бути щасливою!
Хух! В мене вийшло) Ну , хвали свою дівчинку!
Але ти потрібний мені , щоб навчитися кохати….Так як це вмієш ти! Боже, в мені так багато Ігоря .. вільного ..бо живого..)
Прошу, дай мені більше! Будь ласочка! Я хочу твоє кохання тобі ж ..Моя голівонька добре засвоює усі твої уроки…Я хочу тебе написати!
Я не вчеплюся мертвою хваткою ..я майже вільна…, бо я - є тим, про що думаю…
Ну , як ти змусив моє серце тьохнути?) Не хлопчик, а Бог…
Вір в мене , коханий! Вір тому, що ти єдиний , хто робить мене сильною!
Я хочу тебе написати….
4 січня 2012 ми заручилися…
І я тебе вже пишу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308406
дата надходження 22.01.2012
дата закладки 22.01.2012
« Остановись, мгновенье , ты прекрасно!» В. Гетте
Казкові відчуття! Незвичайні ..хвилюючі!
Щаслива милуюся вмиранням сьогоднішнього дня!
Не очі мої дивляться! А щось в мені. Наче крізь вікна!
О , боги , як же я люблю бачити……
Моя оболонка, моє тіло,
моя ж картина, витвір моєї харизми,
шліфуватиму !!! Тесатиму так, як цей світ вирізає мою душу поміж інших…..
В мені більше ніж здається! Я – енергія, - думка, що змінить сірий плин часу…Любов*ю!
Вишуканість, еротичність і таємничість цього світу – моя найбільша спокуса…, що збуджує мозок, хвилює погляд…
Пізнати! Пізнати! Пізнати!
Я під прицілом очей незнайомої сили…
Я знайду! Побачу! Відчую!
Хочу змін ! Змін!
Я хочу….
ЖИТИ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296816
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2011
...поза кадром залишиться більшість із того що ми пережили
кожного ранку шипучий аспірин та міцний чорний чай
і це таємничо-моторошне мовчання стіни
від якого тікай не тікай
все одно у кожного із нас різне пекло та різний рай...
я з часом звикну до того що тіло старіє швидше за душу
до нічного безсоння й ранкових невпевнених мрій
що сьогоднішній день буде м"яким неначе ведмедик із плюшу
що із ниви життя повисмикую увесь пирій
але насправді життя - це всього навсього приборкання стихій...
з кожним роком міцнішають сигарети та напої
слабшає віра і ламаються межі за які ти звично не виходив
і пам"ять згортається у масивні сувої
залишається час і неймовірні катаклізми природи
твоє непорушно-свідоме язичництво
ціла шафа речей які уже не підходять по моді...
з кожним прожитим днем нове просвітництво
нових/вчорашніх народів...
я хочу тобі сказати що на свій подив та страх
я знаю самотність неначе абетку...
і здається що живу у пустирях
а насправді кожного дня я граю в рулетку
подвоюю ставку і ставлю на чорне
а за плечима завжди є щось невідворотне
яке притягує...а може колись і пригорне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295108
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 23.11.2011
Ти – музика.
І я живу тобою.
Ти всюди є.
Я в тобі розчиняюсь.
Ти – вітру спів,
І тихий шум прибою…
І я танцюю,
Я не зупиняюсь.
Ти - звук падіння
Зірки з висоти,
Мелодія осіннього дощу,
Мить зіткнення
Сніжинки і руки,
І я цю мить
Нізащо не впущу.
Ти - музика.
Ти створюєш мій настрій,
І кожен рух мій –
Зроблений для тебе.
Я, завдяки тобі,
Неначе майстер…
І я порожня,
Якщо я – без тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294721
дата надходження 20.11.2011
дата закладки 23.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.11.2011
Вот твой самый важный бой!
И весы колеблет вера...
Под прицелом револьвера!
На земле одной ногой...
В дочери вопрос немой!
И не спит любовь седая...
Прошепчи им жизнь нагая!
Победит ли их герой!?
Колит в сердце как иглой!
Неизбежность предвкушая,
И от счастья мир рыдает!
Камень не сточить косой….
Верю в тебя, Николай!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293505
дата надходження 16.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Розкуйовджений світ тягне руки до неба,
На розпродажі снів я купую чорні,
Ніч холодним повітрям ламає ребра,
Залишаючи злякану душу зовні…
У розхитані двері тікає осінь,
Уникаючи дотиків змерзлих пальців,
Мій листОпад вітри у кишенях носить
І ночує на сходах підземних станцій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117788
дата надходження 23.02.2009
дата закладки 10.11.2011
...твоє власне серце наче викинута на берег рибина
ковтає кисень і б"ється об землю конвульсійно...
і від світу всередині неї виростає пухлина
і каже Бог що якось то все так безнадійно...
не кожну простуду вилікують антибіотики та малина...
і ти такий стомлений часом та важким похміллям
розпочинаєш день кавою та цигарками
кожен із нас хворий своїм
стійким до змін погоди божевіллям
що переплетене тоненькими капілярними
нитками...
і можна звичайно змиритись із світом
ба навіть із своїм хворим серцем...
і вірити що ти все таки помиратимеш літом
хоча ще так далеко до смерті...
кожен зуміє передчути грозу та далеко не всі
перечекають її за міцними стінами власної волі...
хтось про щось попередить когось уві сні
хтось заблудившись у власному домі
відчуватиме як на серці утворюватимуться мозолі...
друже уже так далеко безтурботні дитячі дні
що стає страшно
бо у морі життя на самому дні
наші серця живуть
наче рибини дві...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291973
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 10.11.2011
Наше небо, пошрамоване дротами
переплавило сталь і пролилось дощами
Між нами сотні кілометрів,
метрів байдужого оптоволокна
І слів стіна, яка німа
У двориках чужі холодні руки,
суки, забирали душу
тепер я бігти лезом мушу?
Та ні, під шкірою з брехні
ховається налякана дитина
Недомальована художником картина
Така, як мона ліза овердрайв,
що не ховає наркотичний кайф
Але покриті пилом мікросхеми снів
з тих днів, де ти хотів
домалювати мені крила, щоб я летіла,
шукати бога у мережі більше не хотіла
ти пив іржаве світло ліхтарів з моїх долонь,
а в мене троди вже були прикріплені до скронь
три
два
один
яскравий вибух,
і згаснув у очах вогонь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210537
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 09.11.2011
...і з часу першого слова - ми всі його ремісничі,
хтось говорить,- як шовком шиє,а хтось - штОпає лАтки...
хтось, краще за інших, застосовувать вміє - убивчі,
хтось - м"яко-солодко стелиться ними, щоб тільки брАти.
і з часу перемоги першої, світ змінився мало
для кожного власна Голгофа, свій кожному з нас Парнас.
Слово як Бог чи зброя, когось рятувало й вбивало.
А слово - в рівень з душею - кожному з нас.
... з часу кохання першого, його слідами ходимо
в кожній прийдешній історії, чи діємо - всупротИв,
з нами словА - все тІ ж самі, чи змінюєм їх нОвими,
навиками ремісничими виводим старі - в пасив.
і з часу перемоги першої, світ змінився мало
для кожного власна Голгофа, свій кожному з нас Парнас.
Слово як Бог чи зброя, когось рятувало й вбивало.
А слово - в рівень з душею - кожному з нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290536
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 03.11.2011
Атрибут мужчины
На фоне машины
На фоне яхты –
Роскошная баба!
Она молода!
Грудь да пи-да!
Его борода –
Залог счастья куклы!
Эротичный продукт.
Побольше бы штук!
Большой кошелек
Употребляет!
Модель. Мало ест!
На костЯх жирный крест …
Анорексия ?
А кто его знает!
Мораль тут проста!
В деньгах красота?
В ногах девы врозь?
Все в жизни сбылось….???
Вдохновил аргентинский художник Мартин Ди Джироламо и его
эротические скульптуры.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289917
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 31.10.2011
Мой гладиатор в ночной тишине
Все звезды считает, моргая луне….
Никак не уснет , у него завтра бой!
На смерть за любовь, чтоб остаться со мной!
Мой гладиатор ласкает свой меч,
Чтоб он не струсил и смог уберечь!
До блеска натер огромнейший щит.
Слышишь! Как в страхе соперник дрожит…
Торс –шеколодная плитка, но сталь.
Руки ..как в птицы небесной! Летай!
Ноги массивны…смертельны шаги!
Нервно трепещут трусливы враги!
Завтра арена вся будет в крови!
Чище слезы ..и во имя любви!
Я - твой противник и сердце мое!
Завтра в друг друга мы пустим копье!
Финал состязания пишут Боги.
Не поздно еще! Если струсил? Беги!
Спиною к спине.. и друг против друга….
Утром нас встретит смерти подруга...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289068
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Двоякість ситуацій..........
півтони розмов............
ну, не для мене...
всі ці мадригали...
кокетство, млявість,-чар основа із основ,-
усе це від народження мені не дали.
Навчитися ж цьомУ - ось штука-штук.
Я й вчуся...поганенько...
мука-з-мук)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288980
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 27.10.2011
Вовк:
"Ти схожа на ніч
У тобі мліють зорі.
І коли віч на вІч.
У зіницях хромові.
Іскряться. Блищать.
Мою кригу ломає..
Так кохаю я те…
Що в них оживає..."
Ласса:
"Розчиняєш мене..
Як вимкнути сонце.
Ти схожий на день!
Що за мОїм віконцем..
Подібний на сон..
Готова кричати!
Твоя аура в тон
Серця мОго лещата…"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288856
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Ну що скажеш, звір? Мовчиш? Згорів…..сірник…
Знайшов нову жертву і не одну!? Ну ну….
Дорогу новизні!!!Гей гей гей!!!
Треба випити…..я б ще й закурила….бля….Ні! Перетерплю це під старий добрий рок!
Болиш ти мені…спльовую останні краплі болю з самих глибин моєї жіночої гордості…
Що ти..нах..шукаєш в житті?? Емоцій? Розуміння? Любові? Ха.. просрав ти все….
Мої коханні страждання…..ммммммм….як добре вони болять……Дякую за те, що я відчувала до тебе…..Дякую за все!!!!! Ти один із тих чоловіків, в чиїх руках хочеться померти…..Я тебе досі обожню….а зараз…ні не ненавиджу…просто розчарована!!!
Не хочу слів…..просто слухай…..весела пісенька….чомусь під неї так добре стає….
І ще…
Дякую за зраду!
Дякую за волю!
Зняв мої корсети….
Напилася тобою……..
*Falsus in uno, falsus in omnimus! - не щирий в одному , не щирий в усьому!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288832
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
Візьми ненароком мене за долоню,
дай блискавку в серце, бо я ж не чекаю…
Оглянусь – і пульс молотками у скроню,
та вжалений спокій бентежно тікає…
Вхопи ненароком за струни – й донизу!
Так різко, так впевнено, щоби сіпнулась!
Жарину зотлілу попести ще хмизом,
щоб крилами жадних вогнів розгорнулась!
Спали мене поглядом, словом та градом,
щоб крик виривався із уст скам’янілих…
Розгадуй мене, як одвічну шараду,
ти ж знаєш, що серце тебе лиш воліло…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287731
дата надходження 22.10.2011
дата закладки 23.10.2011
Напиши мені лист про гарячі дощі,
Про дві кружки солодкого чаю,
Про безглузду тривогу на твоїй душі,
Яку я у тобі відчуваю.
Розкажи мені казку про озеро мрій,
У якому втопилося небо.
Про відвертість сльози, що на кінчиках вій
Відчуває самотність без тебе.
Покажи мені рай, що без мене пустий,
Я не скажу про нього нікому.
Покажи той вогонь, геніально простий,
У якому згоряю свідомо.
Поясни мені суть поцілунків щоки,
Без яких втрачу сенс існувати.
Поясни, чому світ зруйнував саме ти,
Коли вчив моє серце кохати.
Розірви всі вузли, що тримають мене
Із минулим, неначе, кайдани.
Розірви, бо цей жах просто так не мине,
І засліпить весну поміж нами.
Помолися за мить, що змінила життя,
Познайомивши зраду і вірність.
Помолися за світлі в душі почуття
І за мою нестриману ніжність.
Прочитай мені вірш, що писала сама,
На засніжених вікнах рукою…
Про самотність і біль, хоча їх вже нема,
Бо тепер я назавжди з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285055
дата надходження 08.10.2011
дата закладки 12.10.2011
Зв’яжу тебе волоссям!
В замок ногами стисну!
Ти подихом ще досі
Тремтиш в мені навмисно!
Голодним звіром стану!
Тримай мене, шалену!
Ще раз й богами дана…
Ця мить для нас блаженна….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285899
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011
Вони б сказали: Just to keep and touch.
Ковтнуть образу, наче сновидіння.
Навчитися промовити «пробач»,
Як з кавуна випльовувать насіння.
Не все те мед – що є червоний сік.
І без ножа цю скибку теж не з’їсти.
Отак мине. І день, і два, і рік.
Без смс, без поглядів, без вісти.
Вони б сказали «Let my people go”
Рушник зітре липкі гарячі груди.
Бо що таке нескорена любов
Якщо її ніколи вже не буде?
І чи любов то є, якщо мина?
Лише скибки смачної серцевини…
Навіщо я купила(сь) кавуна,
Коли тепер це ніжне серце …винне?
Вони б сказали «Take it easy, girl»
Хай цілий світ гойдається на вітрі…!
Я кавуном собі забила гол
У матчі без суперників й арбітрів.
Без глядачів… знов п’яна і одна.
В клейких долонях вириваю коси…
Ніхто не скаже: Кавуну хана!
Ніхто під лезо душу не попросить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276173
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 04.10.2011
Між нами математика і все.
Я просто віднімаю в тебе спокій.
А ніжність твоя в казку віднесе,
Якщо тобі на зустріч зроблю крок я.
Помнож всі почуття у 100 разів.
Я хочу ще сильніше відчувати,
Я хочу, щоб ти мріяв і хотів
Мене до втрати розуму кохати.
Поділимо закоханість на два –
Це розв"язок останнього рівняння.
Повірити у формулу змогла,
Що « Я + (плюс) ТИ = (дорівнює) КОХАННЯ ».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282860
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011
У чистім полі лицарський турнір.
Святкові кульки, стрічки кольорові,
і лицарі спустилися із гір,
щоб позмагатись в вправності і зброї.
Мечі змінили гострі на тупі,
на стрілах наконечники вломали
і люд (так радий дармовій крупі)
на свіжозроблених трибунах весь зібрали.
А поруч бій! Там ходять вороги,
грабують, убивають і гвалтують.
Крик порятунку з"їв сигнал труби,
а торжество супротив вже клінчує.
І я, дурний, повівсь на феєрверк,
одів святково виткану кольчугу,
на шоломі розправив з пуху верх,
але, спасибі, лист прийшов від друга!
Я вже і спису затупив кінця,
в стремено звабне гордо ногу пхаю...
Як вчасно друг прислав мені гінця!
Чохли скидаю. Каюсь, друже, каюсь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282593
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011
Люблю цю лаву, з довгих хворих ребер,
(Літа її руйнують без жалЮ).
Вона в надії тулиться під верби,
похила спина в написах «Люблю…»
Байдужий дощ полоще ноги хворі,
В набряклу осінь ревматизм проб’є,
В написаних словах чужих історій
згадає лава щось своє…моє.
Згадає всіх закоханих у парах.
Зітхання. Поцілунки. Дотик рук.
Веселий сміх. Романси під гітару,
а ще…згадає гострий щем розлук.
Люблю цю лаву, спогадами вкриту,
у теплих краплях-росах з кришталЮ.
Спинюсь. Присяду в листя з оксамиту.
Не вернеш. Розумію… а люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276634
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 22.09.2011
...синім на сіро-блаженному...
писане майже графічно
при́шле курсивом - в непевному
контурі хмар. Патетично
блиснуло красно - червоним.
Пізня зоря - напівзібгана,
вінчана жовтнем коронним...
Осінь...
в гаряче прибрана.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220576
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 21.09.2011
Сплелися хмари в небокрай…
Палає лоно спорожніле.
Блудниця… Квітне молочай.
Сідає сонце спопеліле.
Ховаєш очі від світила…
В останньому промінні дня
Прощення в донечки просила,
Та не простить привиденя.
Маленька ручка пестить шию,
В обійми проситься дитя.
Рука хірурга труп прикриє
Так злісно вбитого життя…
Топтали квіти сиві коні…
Ти подолала цей поріг…
В куточку плаче привид доні,
Ще ненароджений твій гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281195
дата надходження 18.09.2011
дата закладки 21.09.2011
Я тебе ні одній не віддам!
Не поділюсь тобою! Нізащо!
Як захочеш ти іншої сам!?
Лиш мені доведи , що так краще!
Як гарнішою буде ніж я!
І гостріші думки линуть в небо.
Як сп*янить чуйне серце твоє,
Лиш таку я підпущу до тебе!
Якщо сонцем залиє твій шлях,
Від вогню її вмлієш раптово.
Замилуєшся нею у снах,
І я піду без зайвого слова!
Я тебе ні одній не віддам!
Не поділюсь тобою! Нізащо!
Як захочеш ти іншої сам!?
Лиш мені доведи , що так краще!
(Пробачте, за неякісний звук при озвучці, писала на швидкоруч)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281695
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 20.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2011
Я не залишуся такою, як була
В старому, чорно-білому кіно.
В мені зникає ніжності пора
Від твоїх снів покинутих давно.
Дві жмені мрій закину в небеса,
Щоб ти не міг здійснити, чи забути,
Щоб ти збагнув, що сльози – не роса,
Щоб не хотів зі мною більше бути.
Не посміхнусь тобі, і не чекай!
Твоя пора в мені давно минула.
Залишуся одна? Ну і нехай…
Я все одно кохання не збагнула.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280623
дата надходження 14.09.2011
дата закладки 14.09.2011
Я играю мятными пальцами по мятым нотам.
Звуки врозь.
Клавиши пропитаны холодным потом.
Ломаю пальцы. Сквозь.
Музыку.
Снег вперемешку со сладкой ватой.
Липнет на зрачки.
Осторожный выдох. Вдох. Фермата.
Ресницы-смычки режут рассвет на пестрые ленты.
Так хорошо..
Поставлю в холодильник улыбку.
Чтоб не скисла.
И будильник для мыслей. Или мюслей.
Неважно. Сутра всё так хаотично.
Ноги истерично лапают колючий паркет.
Ногти прячутся в кости от грусти.
Сегодня в гости жду опавшие листья.
Мы будем играть в крокет лесными клюшками.
Потом присядем на кроны-подушки.
И устроим солнцепитие.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218568
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 16.08.2011
Гульвіса-дощ. Із хмари. Без адреси.
На нитках краплі звісились живі.
У ці часи гламурного прогресу –
позаздрив я нескошеній траві.
Липневий дощ вже не знімає стресу,
сентиментальність кине якорі,
а за вікном гойдаються берези
і миють ступні в замшевій корі.
Життя зашите, наче вікна в пластик,
а час підступно викрадає…щось.
Позаздрю я ще й горобцям криластим,
бо ж лебедів у місті не знайшлось.
Мов повростАли парасолі в плечі,
калюжі гонять бульбашок юрбу.
Дощ до вподоби лиш мені й малечі:
малечі – в радість, а мені – в журбу.
Я від дощу роблюся нетверезий.
хлюпкий асфальт, мов змокла сивина
Все миють й миють ступні дві берези.
Сентиментальність…в спогади лягла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 18.07.2011
Робота належить талановитим рукам і пристрасному серцю магічної дівчинки...
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8681
У моєму виконанні.
Её голос в каждом из нас…
Нежной песней, искушением, болью звучит.
И шанс полюбить,
И заслушаться мелодией волшебной
есть у каждого.
Её глаза смотрят из каждой капли росы,
Из каждой витрины ювелирных лавок.
И шанс полюбить
И засмотреться , и быть поглощенным игрой
есть у каждого…
Её голос вибрирует маняще сладко,
Зовет из каждой телефонной трубки…
И шанс полюбить,
И замечтаться, и безоглядно пойти на зов
есть у каждого…
В каждом сидит угрюмый шут,
Священный долг которого не дать
Нам потерять себя.
Но каждый день любовь проникает
В наши сердца,
В наши тела,
И мы послушны ей,
И преданы,
И безупречны…
Любовь играет с нами...
Любовь живет в каждом,
Смотрит в окно,
Читает смешные записки,
Пьет чай, пишет стихи,
Спит до особого часа…
И внезапной волной
Накрывает,
Лишая рассудка!
И шанс познать её есть у каждого!!!
06.07.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269525
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011
«Синочку, зернятко маленьке!»
( Окрилена)
«У обіймах батьківських щодень прокидалось дитя,
і за щиру любов дарувало подяку очима.»
( Тарас Слобода)
«Я все зроблю, щоб ти не знав біди",
(Дід)
"Мій любий сину, зоряний світанку"....
(Тамара Шкіндер (Серафима)
Мій сину, ти зростатимеш в любові,
а я тобі завжди плече підставлю,
і мамині таємні колискові,
своїм тремтінням голосу розбавлю.
Навчу тебе любити Батьківщину,
безкрайність неба і води студеність.
Тараса й Лесю. Мову солов’їну,
і даль зірок, і серця незбагненність.
Для тебе, сину, покажу початок
весни, трави і марева на сході,
і навіть те, де хочеться кричати,
бо совість, сину, вже давно не в моді.
Мій любий сину. Все у тебе буде:
і щирість в серці, і тепло в долонях.
Дай Боже, тобі вирости між люди
То й в тебе буде син, неначе сонях…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269070
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
«….в очах малого ангела - одні лиш запитання,
бездонним небом навмання пізнає увесь світ.»
( О.Рикмас та Осіння тінь)
«Ти є, от тільки ще в животику»…
(В вікні навпроти)
Колись, напевне, в мене буде дочка -
Білявка із блакитними очима.
І я від щастя не знайду куточка
й заплачу (хоч не плачуть же мужчини).
Вона казати стане слово «Тато»,
Підстрибувати й обіймати шию.
А я всьому навчу її… Багато.
І теплий світ романтики відкрию.
Вона мене чекатиме з роботи,
Гостинчики, від зайчика з-під клена.
Питатиме тихенько: - Де ти? Де ти?
І пальчиком сваритиме на мене.
Потягнуться маленькі рученята,
щоб втому дня перетопити в ніжність…
Я з казкою її вкладав би спати,
щоб в пальчиках затиснулася Вічність…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269069
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
...все починається зі страху сказати "не те"...
захворіти якимось однотипним римуванням
і так уже дочекатись вогкої весни
проклинаючи чергове самотнє зимування...
...все починається зі страху перейти на "ти"...
агресій завжди чомусь понад норму
і цей передбачений дощ заливає сліди
від того вони якось суттєво змінюють форму...
ти як і я ненавидиш самотності й попси
не розставляєш розділових знаків
загоюєш рани на чужих розбитих колінах...
а в моєму квітнику найбільше диких маків
на паркеті - пахучого свіжого сіна...
ми доживемо до глибокої старості
ховаючись за прирослими до нас ніками
і ніяк уже не сховати потягу й вульгарності
хтось стає Магдаленою хтось Веронікою
хоча сучасніше дамою чорною піковою...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269056
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
Ще ж пахнуть липи….пробую вірша
(хм…чомусь, здається, пишеться незграбно).
Життя в клітинку виставило шах -
чекає в посмішці єхидно-звабній.
ВискАми - аж натягнута струна -
акорд перебирають пальці стиха.
Від спогадів, мов терпкого вина
чомусь так важко… важко стало дихать.
Крізь листя - сонце в спразі золотій,
Перецвітають у сережках липи,
а я молю у Бога щастя…тій,
з якою полину…і меду випив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268921
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 07.07.2011
Ігор Вовк:
Падай, падай, падай в мої руки!
Із неба в непідкорену безодню.
Розривай на тілі одяг - пути,
Ті що сковані були тобою.
Роздягай свої нестримні мрії!
Вибухом впивайся в мою шкіру!
Говори, мовчи, кричи в безсиллі
Те, що твоя воля захотіла.
Ласунка:
Бери, бери, бери мої бажання!
Вогнем спалю твою сорочку!
До хрипоти зірву страждання
На вушко, ставши на носочки!
Тремтітиму вже несвідома…
На плечах готика котяча.
Я над тобою невагома.
Кричу, зітхаю, стогну, плачу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268925
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011
(Вона):
Ти друг, чи так? Скажи мені між іншим,
Бо я вздріваю в посмішці твоїй
Якийсь хід слів, а, може, навіть й більше...
А якщо ні, то зразу дай відбій.
(Він):
Пробач, що не сказав тобі відразу,
Вже - позолота втрачених ночей.
Тобі ж болить…болить почата фраза,
Промовлена без вогнику очей.
(Вона):
Ти друг, чи ні? Скажи мені не вголос.
Я право маю знати, чи не так?
Ми ж часто так сліпі на те, що поруч,
Воно ж лишає зашкарублий знак.
(Він):
Пробач ….змовчав, хоч не мовчали руки,
любов у дружбі - тягарем лягла.
Між цим шаленим та сердечним стуком -
Обійми ще не стратили тепла…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268727
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 05.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.07.2011
Ми пили місто кроками щоночі,
Бентежачи собою ліхтарі!
Сором*язливо опускали очі
всі перехожі, тонучи в імлі.
Зупиним світ шаленим поцілунком,
Та замилуєм дотиком зірки.
І знов "Люблю"- до спільного рахунку
несуть вуста твої, солодкі і п'янкі.
За допомогою Юрія Пухнастого!
Дякую!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268470
дата надходження 04.07.2011
дата закладки 04.07.2011
Живу, как призрак бестелесный,
Как тень невидимо брожу.
И, как органа звук небесный
Я всё ещё тебя зову!
Как сон пустой я исчезаю,
Жизнь, как бумагу снова рву,
И как вода я ускользаю,
Но всё ещё тебя зову!
Как сигаретный дым летаю,
И растворяясь в пустоту,
О новой эре я мечтаю
И всё ещё тебя зову!
Как капля по стеклу стекаю.
Как тихий ветер я хожу.
Слезой чужою высыхая,
Я всё ещё тебя зову!
(27.11.2009)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197216
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 04.07.2011
Зерно проронил,
А я проросла...
И даже почву полил-
-Пустила корни! Земля
Ты моя,
А я- лишь росток,
В тебе проросла...
Мысленный завиток!
Ты попробуй теперь
Выдерни живое!
Живая, Я живая,
Живу лишь тобою,
Мой создатель,
Мой Бог...
Вот такой
Преподал мне урок?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198021
дата надходження 27.06.2010
дата закладки 04.07.2011
Спокойной ночи я тебе желаю..
Как фея я по снам витаю,
Лишь только ночь земли коснёться,
И месяц звёздам улыбнётся,
Я сразу же лечу к тебе,
В надежде встретиться во сне,
Мечтая лишь улыбку подарить,
Обнять и с солнцем отпустить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198842
дата надходження 02.07.2010
дата закладки 04.07.2011
Не смотри ты на дождь, как на слякоть-
Присмотрись, ведь он чист, как стекло!
Говорят, заставляет он плакать...
А ты просто пойди и открой окно.
Ты вдохни этот свежий воздух-
Ты поймёшь, он смывает боль.
Позабудь всех плохих, тех многих
И начни свою новую роль!
Ты сыграй её так, как прежде
Не играла ещё ни когда,
Чтоб в восторге застыл маэстро
И театр сказал: "Звезда!"
Ты услышишь, что шепчет дождик,
Что пыталась сказать гроза...
И вдруг дрожь пробежит по коже.
Он заставит сиять глаза!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197280
дата надходження 23.06.2010
дата закладки 04.07.2011
-------------•••••••••••••••---------------
Відчуваю, що колись ми вже жил́и.
Закохані безмежно були р́азом!
Можливо, в полі травами росл́и?!
Розкидані тепер примарним ч́асом!
Бо як ще розтлумачить мої сни?
Знайшов мене, бо клятву дав навіки!
А всі ці знаки? Чуєш? Поясни!
Де взяв, скажи, душі моєї ліки???
Напевно, ти мене намалював?
Ранковою росою і туманом…
Так ніби все про мене знав…
На мене ти чекав, кохану!
Чому в тобі знайшла себе?
Наперекір сторіччям й долі!
Чому так мало тут тебе?
І не кохать уже не маю волі!!!!
-------------•••••••••••••••---------------
Я не шукав, сама прийшла, явилася неждано,
Про клятву нагадала, ти ж бо є - кохана.
Відкрилася, ті очі, ще мене відкрила,
Подарували ми собі, любові білі крила.
Ми віднайшли в століттях рідні д́уші,
До того знались, небесами і на суші.
Ми стали ніби ангели забутого кохання,
Та ж скільки маю говорить ось ті зізнання?
Ніхто не вірить, та невже не видно?!
Чи може вам усім затяло, чи завидно?
Та подивіться ви на мене і на неї!
Нам полум'я давали руки Прометея.
Невже для щастя цих блукаючих істот,
Чекати треба у столітніх часових пустот.
Ось це - є мірою випробування почуттів?
О, Боже! Що ж ти цим сказать хотів?
Що знаки ті говорять?! Як їх прочитати?
Та дай же щастя! Дай же їм подарувати!
Для себе я не прошу милостей краплини,
Даруй, неси для них, для неї, юної-Калини.
Які ще ліки віднайти потрібно нам з тобою?
Щоб у гармонії століттями, душа з душою,
Які дарунки на вівтар, яку данину,
Щоб їй було і хлопцю долю, її сину.
Та покажіть же шлях той у житті,
Самі запалимо яскраві смолоскипи-ліхтарі,
Самі нестмемо їх довгі роки,
Карбуючи міцні і певні кроки.
-------------•••••••••••••••---------------
Хіба хотів, чи думав, так, відкрилися раз́ом,
Кохання те, не стане попелом, не стане злом.
-------------•••••••••••••••---------------
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265956
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 20.06.2011
Скриплять старі розлогі ясени
Над стежкою в життя, в безкрає поле.
Твої літа – у нитках сивини,
Мій сивочолий батьку, сивочолий.
Як рано ти, мій Неньо, посивів
(а ще ж роки й не перейшли на зиму).
Життєву мудрість, твердість, щирість слів –
Найкраще передав донькам і сину.
Натруджені робочі мозолі,
росте журба в мереживі на скронях.
ХлібоТворець найперший на Землі -
Господній Світ тримаєш на долонях.
Вже так бракує сил твоїм рукам:
Тримати час і нести косу в поле…
За посмішку твою я все віддам -
Мій сивочолий батьку, сивочолий…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263668
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 07.06.2011
Душа зірвалася і покотилася під ноги…
Покаюся! Розчарувала свого Бога!
Дозволь мені на ноги мовчки встати!?
Ти Ідол мій ! Сьогодні в ролі ката…
Життя моє в тобі, хіба ж не бачиш?
Без тебе зброя вся моя ледача….
Розрубана! Примара лісу- Мавка.
Кричи на мене, вовком вий і гавкай!
Я папороті цвіт! Не вірять в мене!
А ти знайшов! І вилив мої вени…
Садизм прогнав. Вдихнув спокусу, волю!
Ти мій єдиний!!! Ні? Не вірю в долю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263827
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011
На моїй подушці запеклись ще свіжі рани.
Сп’яніла ковдра так ввела тебе в оману!
А я ж не спала! Гомоніла з тишиною…
Богів питала хто для тебе…хто я?
Змиваєш день. І чути лиш скрипіння ванни!
Я наодинці мотивую всі обмани.
Не перепишеш! Упивайся грою….
Актриса ж дівчинка твоя! Чи хто я?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263655
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 06.06.2011
Я блукатиму містом самотнім наївним дощем
у сезоннім цвітінні, в пелюстках білявих акацій.
Може, навіть, забуду про той неподоланий щем
серед мокрих будинків у ретро міських аплікацій.
Звуки крапель як кроки, я ними римую рядки
непочаті, а, може, вже сказані вчора…між нами.
Наливаються духом медовим акацій квітки,
й літо стелить під ноги відцвілий пожухлий орнамент.
Я сьогодні не зможу себе віднайти. Навіть, гірш.
В цьому шумі трамваїв, тролейбусів - протяги тиші.
Вже завершено все? Залишивсь недописаний вірш...
замість мене, цей цвіт між холодних акацій допише.
творча робота від AmriLauru на http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263325 та http://www.playcast.ru/view/1585417/746545e055659d2c8b47f809b5281af33e1cc317pl
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263283
дата надходження 04.06.2011
дата закладки 05.06.2011
Моє зморене місто повне тобою.
Запах твоєї волі вбирає вокзал.
І затоптані вулички тішаться грою.
Кроків вовчих. Для мене ти їх залишав.
Моє згорблене місто пахне тобою.
Твого серця кераміку бачив ліхтар!
Всі будинки ловлять замріяні погляди!
Їх віконця вбирають очей синіх дар.
Моє місто занедбане повне тобою.
Все чекає твоїх бездонних думок.
Упивається спрагло лиш подихом твОїм.
Хоч зустріне мовчанням самотніх зірок.
Моє місто вульгарне чекає на тебе!
Затихає безвільно старющий вокзал.
Прогримить гучномовець!Наближається потяг!
Рознесу весь вокзал!Я твій пристрасті шквал.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261680
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 26.05.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.05.2011
Тепло його рук крали у мене тихенький і різкий видих, який так хотіла сховати. Сил не було! Футболка задерта. І ніби соромно…але тільки б не зупинявся. Моє тіло чекало кожного наступного дотику з таким нестерпним бажанням, ніби між моєю і його шкірою була вічність…я затримувала дихання, а потім відчуваючи наближення, ледь помітно підіймала спину в сторону його міцних рук. Великі , широкі долонні, під тиском яких, можна збожеволіти…..він опускається нижче! То розслаблюючись, то напружуючись, щораз чекаю, коли він дозволить собі більше! Закусивши губи, з заплющеними очима, я намагалась уявити, що він зараз відчуває? Новий натиск….мурахи по шкірі… Я в його руках…Ось ці умілі долоні дістались маленьких ямочок над сідничками і повільно, але з помірною силою масують їх…мммм….
—Як себе стримати? Моя ерогенна зона…чи видасть мене мій голос?
—Ай! Ну навіщо я це зробила…Я підняла сіднички, вигнувши спинку! В голові билась одна думка:
—Ну притисни до себе, благаю.
Я відчувала, як крадькома розливається тепло по тілу і щось б'ється в низу животика…
—А-а-а. Новий удар, мої сіднички у його руках…як же нестерпно приємно він це робить!
Я втрачаю почуття часу та реальності. Де я?
—Що роблять його руки? Це жагуче тепло. Я не хочу стримуватись. Моє тіло танцює під його руками , вигинається під натиском сильних долонь. Посміхаюся йому, щось розповідаю, намагаючись замаскувати насолоду іншим присмаком! Мені інколи боляче…Та це — приємний біль. Для зручності обертаюсь, лишень би це тривало довше! Відчуваю, як він зупиняє рухи. Що бачить? На що дивиться? Затримую подих і чекаю. А серце ледь не вискочить. Кров циркулює з шаленою швидкістю. Прискорене дихання не можливо приховати!
—Хочеш спереду?…
—Чи я хочу? Соромлюсь, але ж я так хочу…
Торкаєшся, так обережно. І звідки знаєш, що маю родимку на животику?
Я не тут. Розслабляюсь на стільки , що майже дрімаю… Фантазую…Так добре… Посміхаюсь йому! Не соромно, що через тканину тоненької футболки, бачить мої груди. І мої маленькі вишеньки… Такі насторожені…
Дивлюсь йому в очі! Посміхаюся з-під вій! Запевняю його, що не соромлюся! Милуйся!
Та він йде! Мій масажист знову пішов… знову залишив саму…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259237
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 13.05.2011
А пам’ятаєш Як цвіли магнолії -
бродили містом пахощі в меду,
старий трамвайчик по худенькій колії
то підбігав, то стишував ходу.
Ми наче вдвох, хоч люду тисло хвилями,
штовхалися й хилились під укіс,
і час топтавсь зупинками і милями -
старий трамвайчик між магнолій віз.
За светром серце калатало втіхою,
збивала кров коктейль з суцвіть-вина
Я, навіть, зараз тим цілунком дихаю
й п’ю перший цвіт магнолій... сам... до дна…
магнолії цвітуть….
….ти вже заручена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259157
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 12.05.2011
Ласунка:
-Ти мій забутий богом острів!
Причал для хвиль моїх стихій.
Самотність твій останній постріл.
Незайманність сміливих мрій...
Ігор Вовк:
-Ты мой бермудский треугольник!
Попал я в сеть твоих владений.
Я островок забытый Богом,
А ты души моей прозренье.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258834
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Не плутайте любов з коханням,
Його ж бо сила руйнівна.
Не плутай тишу із мовчанням,
У тиші вічність промовля.
Не переплутай ненароком
Безсмертя з вічністю життя.
Не називайте долю роком,
А безкінечність - небуттям.
Наказ не плутайте з проханням,
Багацтво - з кількістю грошей.
Життя не плутай з існуванням,
Ціну - із цінністю речей.
Не плутай цноту і невинність,
Емоцію та почуття.
Не плутай часу швидкоплинність
З невідворотністю кінця.
Не думай, наче справжня мужність
В жорстокості почин бере.
Не плутай інтелект та мудрість,
Бо не в знаннях вона живе.
Не плутай істину й догмати,
В примарну святість їх не вір,
Бо пристрасть хтивістю вважати -
Природі йти наперекір.
Не плутайте палкі зізнання
З німою величчю чуття.
Трагічний пафос - зі стражданням,
А плач душі з гірким виттям.
Не плутайте із горем тугу,
Не нарікай хрестом мету.
Та острахом слабкого духу
Не називайте доброту.
Бажання не приймай за мрії,
Інакшість вадою не зви.
Не сплутай віру і надії,
А совіть за суддю візьми.
Не плутай Генія з шаленством,
А музику з набором нот.
Не плутай щастя і блаженство
З відсутністю усіх турбот...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233619
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 10.05.2011
Ти - моя журба в гіркИх зірках,
що вмирають в синіх перевеслах.
Час сотає нитку з рукава
дням, що линуть на кленових веснах.
Ти – печаль у ямках на щоках,
з пісні таємничого Орфея.
Золотий пилок в моїх руках
розсипає місяць по алеї.
Вікна в небо – протяги хмільні ,
в снах торкнуся рук твоїх, зап’ястя…
як же вранці хочеться мені
прокидатись в домі… повнім щастя…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257593
дата надходження 04.05.2011
дата закладки 04.05.2011
Укотре несе на плечах бузинову весну,
А сняться окопи і далі, розбомблені далі.
В неповні сімнадцять за батьком пішов на війну.
Вернувся…без батька. Дві Зірки на грудях й медалі.
Був Київ, Варшава і сірий безмовний Берлін.
Земля сторчувала у пеклі горілого смАку.
Вставали солдати з надломлених німцем колін,
Щоб в смерті відбити і другу, і третю атаку.
Ще в снах вибухає поранене ліве плече:
Осколок від міни нуртує й гірчить, як отрута.
Й у місячні ночі розпукою думку пече
Відбита рука, ніби вчора в окопі забута.
Іде на парад , і начистить медалі свої
й дві Зірки Героя… Загиблим – червоного маку…
В очах його сивих... ще та, Перемога стоїть,
Бо ж, навіть, у снах піднімається він у атаку.
....пам'яті загиблим воїнам Великої Вітчизняної Війни та ветеранам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257227
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 04.05.2011
Заколисала ніч мене руками Бога!
Весь світ сховався за його спиною!
Чекає на світанку нас лише дорога!
Роздерта постіль так нещадно мною!
Приборкаю себе горнятком кави!
Твоя сорочка буде на малих плечах!
А поки сІятимеш в мої коси трАви!
Ти божеством залишся у очах!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255801
дата надходження 24.04.2011
дата закладки 24.04.2011
Я хочу всього !Я хочу зараз!!!
Я маю план !Я маю нарис!
І моя доля зі мною в змові…
Я сила бурі в твоїй долоні!
Я стисну пальці на шерсті Вовка!
Я - твоє щастя і твоя мука!
Веди сміливо у темні хащі!
Зі мною в лісі, побачиш, краще!
Я хочу всього !Я хочу зараз!
Ікла залиш -на тілі напис!
Та вий усім: «Її тримаю!».
Я не скорюся! Я покохаю….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254558
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 18.04.2011
Я лізу на стіну на якій повно павуків,
Вони ховаються у кімнатній темряві.
Окрім їхнього шороху немає ніяких звуків,
Моя голова тріщить, рветься вниз у мареві,
Я тупочу у засніжені з внутнішньої сторони двері.
Там бандюги з 45 калібром у свері.
На стінах кров"ю я пишу:"Я не збераюсь вмирати!"
Накшталт як девіз, щоб просто жити.
І в темному куткові, де дитятко колись плакало,
Показалось котятко, яке заквакало.
І заходять до моєї кімнати з трашними клоунами,
В білих балахонах, люди як мариво
І мене кольне не видимий шприц-кактус у плече.
Я впаду на долівку, неначе спека вже.
Та я не боюся, не боюся...
Просто зараз я від-ру-блю-ся...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253908
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.04.2011
Давай закохаємось знову!
Спочатку у теплі розмови.
У кроки!У шуми дороги!
У погляди повні тривоги!
Давай закохаємось в дотик!
Та будь обережний, як котик!
Разом затамуємо подих…
З’єднаєм на пальчиках коди!
Давай закохаємось в очі!
Дивись, я доповнення ночі.
Твій подих волосся лоскоче!
Я так закохатися хочу…..
Знову в такого як ти………
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253609
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 13.04.2011
А я тебе люблю - не розлюблю...
Жага кохання - кара чи покута?
Душа відлигне - болями болю.
Абсурд! В аптеці!? Є протиотрута?
Надії, наче зорі в сповитку
дрімають у душі не без причини
весна, аж задихається в кутку
сльозами синьоокої дитини...
-Та хлопцем будь, на ниточку сльозу...
(хоч серце б`є морзянкою у груди)
Перечекай, перехворій грозу.
Найкраще - час лікує,- кажуть люди.
Я до ворожки не піду з жалЮ,
(тим паче до чужих таємних Вуду)
Та знай: тебе люблю-не розлюблю,
то хоч віршами згадувати буду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253293
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Мені у руки човником пливи,
вхопивши вітру в груди як причастя.
На килимі зеленої трави,
волошки заглядають в очі щастям.
Цілуй мене на килимі трави,
під німбом неба у шматочках смальти,
вологу губ - нектар душі - злови,
щоб кров по жилах вирувала сальтом.
Читай мене між слайдами зітхань,
у вітражі очей блакитносяйнім,
із запалом, без культу, без вагань...
Цілуй цілунком першим, як останнім.
Люби мене на килимі бажань!
Під дотик пальців, щирими вустами.
Поціль у серце стрілами-бровами,
кохай...я ж так стомився від спіткань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253287
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Коли годує матір немовлятко,
Лиш її погляд треба оченяткам!
Вдивляється…У душу зазирає....
Що любить мама воно добре знає!
Живи……!
Коли перетинаєш ти дорогу,
Летить водій!І ти не маєш змогу.
Вдивляєшся...У очі зазираєш…
«Зіб’єш?».«Біжи!Не стій!Встигаєш!»
Виживи…..!
Коли в очікуванні двоє чуда…
Від поштовху зітхають її груди!
Вдивляються!У душу зазирають!
Він в ній!Кохаються!Кохають….
Створи життя…..!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253243
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Меня сильно потянули за ногу , и я упала!
Падала постепенно….плавно…
Этот «смык» выработан годами практики!
Профессионалы!
Все как: упал, очнулся , гипс!
Я – робот!
И жизнь в стандартном формате...
А лучше было бы больно!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253215
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011
Заплакані сірі асфальти…
В чеканні дощу задрімали!
Стовпи почорнілі на варті!
Опора,- щоб небо не впало!
Віддала себе пітьмі ранку!
Від того душа вже не виє!
Залишила дім насвітанку!
Я їду до Вас, моя мріє!!!
Святі почуття сполошили!
Нервовість від зміни стихій!
Все байдуже! Я маю крила!
І наближуюсь помахом вій!
Ваша батьківська любов – моя відрада!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253108
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Смак на вустах!
В очах бачу себе!
Поцілунок нестримний!
Бажання тебе!
Чорний кришталь в синяві моїх мрій!
Поцілунок мовчань!
Слів ніби жаль!
І крадуться думки - колючі голки!
Поцілунок множить гормони…
Я вдихаю твій подих!
Ти ловиш мій!
Я тримаю очей наших дотик!
Я забула можливість кінця німих слів...
2007 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253114
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 11.04.2011
Присвячується Джеку, який збудував дім...
Ось сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А це – легендарні й не дуже поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А це - майстер страху і гри VELVET CAT,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ще ніким не підкорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось БОРОДА – думка зроджує рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось і ЛАСУНКА з своїми думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ІГОР ВОВК пильно стежить за нами,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
А ось ЛЯЛЯ БО і щоденник її,
Яка не напише про ВОВКА ні грама,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
Ось CORVIN, який трохи дивний або…
Який зупиняється на ЛЯЛІ БО,
Яка не напише про ВОВКА ні грама,
Який забирає ЛАСУНКУ з думками,
Які в БОРОДІ вже прискорили рух,
В якому вирує нескорений ДУХ,
Яка час від часу чита VELVET CATa,
Якого цінують і знають поети,
Які кожен день закидають куплети
На сайт, що придумав ЮХНИЦЯ ЄВГЕН…
9.04.2011р. Corvin
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252747
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 10.04.2011
перекодую
всю свою любов
на тишу звуків мантри лабіринтів
пилком жовтогарячих гіацинтів
перекодую
всю свою любов
перекарбую
спогади у снах
любистку назриваю при дорозі
мов вперше цілуватиму в тривозі
перекарбую
ноти в кольорах
перевербую
сили перешкод
і пригорну тебе до свого тіла
щоб ти в руках жар-птицею тремтіла…
…до твого серця підбираю код
перекодую всю свою любов..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252309
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 10.04.2011
Ніч - то чиясь невпевнена душа на самоті,
у пошуках світанку.
Вона блукає містом довго-довго в темноті,
очікуючи ранку.
І місяць вИсоко, мов сонце Ясне в небесах
яскравий серед ночі.
Хтось думав він лише такИй буває в чудесах,
а тут усе на власні очі.
Яка прекрасна тиха, ніжна і приємна мить:
таку красу відчути.
Аж хочеться все більше жити, жити, жить,
й собою тільки бути.
26.09.2010 рік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212974
дата надходження 26.09.2010
дата закладки 10.04.2011
Чорним туманом підкрався раптово.
Стрілою з під брів...між нами є змова!
Вибух у тілі пекельно солодкий...
Нещадні атаки болючі , короткі!
Туманом пролився на сірім пероні.
Ілюзію дику залишив в вагоні!
Шкода що ті стріли не Купідона...
Наскрізь прорвались...лиш пристрасті втома!
Я на мить захворіла.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252789
дата надходження 10.04.2011
дата закладки 10.04.2011
Просте вона дівчисько
З синцями під очима.
На вигляд товариська,
Без фальші і без гриму.
У віях не сховати
Очей карих байдужість.
Ніхто не буде знати
Про їхню волю й мудрість!
Як день в полоні ночі,
Вона йде полювати.
Душа в мережі й очі.
Змінилась!Не впізнати!
Із легкістю Богині
Ниряє в віртуальність...
А за спиною тіні
І завтрашня реальність.
Зітри свої паролі!
Відкрий у серці скриню!
Повір у свої ролі!
Насправді ти Богиня!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252573
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 09.04.2011
Откройте краны, отпустите воду!
Спустите парус - ветер пусть летит!
И вашу мать почувствуйте - свободу!
Природа всех вас отблагодарит!
Снимите, к черту, фотобатареи,
Путь преграждающие солнечным лучам!
Взорвите дамбы, шлюзы... Поскорее!
И за амнистию воздастся вам!
Проткните дирижаблей оболочку!
И вскройте топки паровых котллов!...
...Остановите же меня! Поставте точку!
Ведь я разрушу мир!... Ведь я готов!...
26.02.11 р. Corvin
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243651
дата надходження 26.02.2011
дата закладки 07.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.04.2011
Ти цю грань і не помітиш!Перетнути її до бісу легко!
Коли я слухаю пісню групи 30 Seconds to Mars «Hurricane Feat. Kanye West»
я просто ковтаю сонце! Мої очі заходяться від сміху…пісня вливається в мене, розбавляється з моїм невагомим тілом, лоскотить кожен нейрон…і я божеволію….вона мені болить… тремчу…Хочу кричати, серце вибиває кулаками груди!Я задихаюсь! Хочу плакати, сміятися…хочу жити!Мені боляче від щастя! Здається, що вмираю, відчуваючи, що я така сильна…Я зможу все…в мені весь світ! Я –Світ!
До чого я веду?!
Кохаючись, мій звір ніколи повністю не розуміє солодко мені чи боляче)))
Я посміхаюся йому,а часом шиплю показуючи грізні зубки.
Мій погляд виражає напруженість, то цілковиту відсутність мене у тілі.
То скрикую, як буває електричка верещить до перехожих, то розбавляю тишу протяжним виттям вовчиці.
Буває краду подих з його вуст, а часом відвертаюсь , ховаючи обличчя в його плечах.
Часто притискаюсь до нього, впиваючись кігтиками до крові, то відпихаю від себе, впираючись долонями..
Ніхто не помітить цю грань! Кохання і біль на моєму обличчі проявляється однаково! Душа так бачить…..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249329
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 29.03.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.03.2011
Ледь, ледь прокинулось у небі сонце!
Божественним вином пролилось у вікно.
Сонними руками торкнулося до мене…
Шкода холодним, змореним було!
Стомилось сіре небо,закрило своє око!
Ліловим позіханням вабило згори.
Я думала сьогодні воно буде любити,
Та сипле на доріжки краплинами води.
Знову понеділок.....
Дякую коханому, Ігору Вовку, за допомогу!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250261
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 28.03.2011
Хочу родить тебе я сына!
С такими синими глазами!
С большими алыми губами!
Огромными как у тебя плечами!
Совенка чтоб болел ночами
Стихами...
Как ты Led Zeppelin чтоб слушал,
Чтоб нам на старость ссохлись уши!
Чтобы без страха горы рушил..
Людей читал и видел души!
Как ты...
Чтоб он солдатом был любви!
Но лишь в свободе как и мы!
Чтоб девок он сума сводил!
Но как и ты одну любил!
Ценил..
И чтобы кто не говорил!
На все у Волка хватит сил!
И даже усмерить мой пыл...
Как Волк...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248594
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Язиком по міліметрах твоєї шкіри..
Шовком по плечах моє волосся..
Зализуєш ще досі серця мого діри..
Плетеш дзеркальних душ наших колосся ..
І часом хочеться тікати через вікна.
Та до крику люблю їсти свої кайдани.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247571
дата надходження 16.03.2011
дата закладки 16.03.2011
(О.Р.)
Я б хотів щоб ти стала другою,
Щоби заздрили нам кити,
У житті моїм була смугою
Тільки білою, – тільки ти!
Трішки м’якшою, трішки тихшою,
Щоби легше сягнуть мети.
Я б хотів щоб ти була іншою..,
Та тоді будеш вже не ти.
15.03.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.03.2011
Очі повні – як води в колодязях -
Брови-нитки, погляд як жалó.
У літеплім різнобарвнім одязі
Літо за цілунками пішло.
Вітер колихався поміж вербами,
Гордощі бісилися в очах.
Налились вуста вишнЯми твéрдими,
Кучері, мов змії, на плечах.
Плаття полотняне із торочкою
Трепетно зубами розв’язав.
Яблуками груди під сорочкою -
Сік по горлу слиною стікав…
Очі повні – як води в колодязях -
Руки мліли хвилями бажань…
Серце бадилинкою вкололося -
Спогадом досвітніх цілувань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244910
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 15.03.2011
Скажи где сын ее сейчас?
Здесь дочь.Она уйдет как лето.
Сын рядом буде навсегда.
Но здесь сегодня его нету!
Запахнут сладко мокрые дороги!
И улыбнется тихий лучик!
Ее красивые устали ноги,
и спят изгибы нежных ручек!
Как хорошо, что ты уснула!
Надежда где то дышит рядом!
Наверно мы в ней утонули!
А нам ведь большего не надо.
Поспи, поспи!Утешь сердечко!
Оно веть бедное устало.
"Все будет хорошо"-словечка
Мечта во снах нам написала!
А черно-белые дорожки
Бегут, летят, с пути сбивая.
Чуть-чуть устали твои ножки.
Но дальше будет путь другая!
Как быстро время истекает
И вот уж скоро ты проснешься.
Сладко потянешься , зевая.
А может быть и улыбнешься!
Вся жизнь-игра,А мы -актеры!
И роли кто то поделил!
Все лучшие забрали воры.
О лучших людях Бог забыл!
Ну вот , давно уж сын вернулся!
Проснулся острый носик твой.
А за окном цветок качнулся.
Написан мир одной рукой...
2006 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246811
дата надходження 13.03.2011
дата закладки 13.03.2011
***
(Original)
Mist in the heart,
Darkness inside!
Uses like ward,
Spreading the life!
Thoughts are the gun!
Shoot all the time,
We have a plan!
We make а crime!
***
(Переклад одного Вовка)
Туманом серце,
Мороком душа.
Чатують звички.
Немає життя!
Думки озброєнні,
тремтять у крові.
Завжди є план.
Людина - злодій!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246122
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 10.03.2011
Ніяк не вмостишся. Вовтузишся.
Рученята в пошуках моїх грудей.
За вікном зірки в світанку губляться.
Безсоння зморене хмільних ночей...
Обвив руками мої м*якенькі подихи.
Притиснув сильно наче немовля.
Ховаються від нас життєві поклики.
Для наших ніг втрачає сенс земля.
В повітрі підсвідомості зустрілися.
Своєю мовою спілкуються тіла.
Ми без очей один на одного дивилися.
І чули як у такт тремтять серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245394
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 06.03.2011
Ти відкрив повненькі губи!
Задихаєшся від мене!
І здається наче муки
Ріжуть наскрізь наші вени.
Потекли по шкірі руки.
Захопився ти волоссям.
Задивляюсь в німі звуки
Очей синіх безголосся.
Я давно на все готова!
Чути б лиш твої стихії...
Щоб забути, де ми знову.
І кохатися мов звірі!
Така зморена від ночі...
Посміхаєшся мені.
Закривай, коханий, очі!
А продовження у сні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244475
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 02.03.2011
Сбылась мечта идиота
или маленького зверя!
Два силуэта в темноте ночной
зажигают два огонька
в руках и в сердцах!
Маленькая девочка и ее мама!
Вкус табака...вкус краха тирана!
Девочка смотрит как мама рядом
жадно глотает дым.
Вкус табу и их свободы!
Все страхи седым пеплом на снег...
Маленькая девочка хитро улыбается!
Она что то знает...предвкушение...
Она даст маме свободу
любой ценой...
P.S. Теперь я твоя стена...
Я твой мужчина!
Ибо отсохнут руки того,
кто хоть попытается тебя обидеть!
Я знаю.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244053
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 28.02.2011
Огидно шарф смердить
сивим димом гулящим...
Ледь ледь під гул тремтить
якесь брудне ледащо!
Прострочені думки
ввели когось в оману.
Малі ще їх роки!
О щастя від обману!
Свій труд розпив за ніч...
О, так давай герою!!!
Із хмелем пліч-о-пліч,
І з повним серцем гною!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243012
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Я твоя маленька киця!
Але я росту...
Виривається тигриця!
Я тебе знайду!
Будеш ти мене чекати!
Дивись не втечи.
Бо як тільки розійдуся,
Мовчи! Не кричи!
Буду пити твого звіра.
Витримаєш ти?
Тигра має в тебе віру!
Тигру сам знайди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243007
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Як дурно вкладати у тіло бажання.
Зуб знову болить!А копійка остання.
Хотілось смоктати солодку цукерку,
Тут зла санітарка щось пхає в пробірку.
О, гарна панянка, і тіло богині!
В богині від холоду попа вже синя
Неймовірно чудова засмагла шкіра...
Та ну,блін, це ж пудра прищі затаїла.
Всі колишні спотртсмени пуза від\'їли.
Розродились богині, мужів погубили.
Не до смаку їм стали груди обвислі.
Нехай,що забули на вигляд свій пристрій.
Бридка рамка...
душі дім гнилий!
Рятуй тіло від болю...
жагу серця зарий!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242700
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Не признається, мовчить.
Без сигналів...
Цілує Єдину.
А погляд голодний-
інстинкти тваринні.
Фенилетилен
При зустрічі в крові!
Торкнися ж її!
Хай попустить в любові.
Не буду! Пробач!
Я не та...
Це ж спокуса!
Так, не люди.Тварини!
Один погляд. У змові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242512
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.02.2011
Хто волю кинув в ополонку...
Хто долю взяв в свою долоньку...
Чиї вперті цілі бачить небо,
Тому романтики не треба!
Хто думкою піднявся вгору,
Шукаючи ногам опору,
Зір того тішить неминуче...
Що серце бачило жагуче!
Хто є щасливим у нещасті
Хто може більше ніж "криласті",
Хто падає у сон глибоко,
Солодкі болем того кроки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242481
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 21.02.2011
Тац-тац-тац.Клуб як рій.
Дивится, моргає їй!
Ось він блище підійшов,
дотик губ її знайшов.
Тац-тац-тац.Клуб як рій.
Дивиться у очі їй.
Ляля просить випить щось,
щоб усе у них вдалось!
Тац-тац-тац.Клуб як рій.
Ніби він сподобавсь їй!
Десь пішов трохи бухнути,
те що буде, щоб забути!
Тац-тац-тац.Клуб як рій!
Подає він руку їй.
Вона без слів покірно йде.
Він у сортир її веде!
Тац-тац-тац.Клуб як рій.
Волосся він скуйовдив їй.
Темно...Музика гула...
Ой! Не та ж ляля була)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241712
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 17.02.2011
Ти повісився – абияк …
чорним паском старим, зношеним
на обличчі – судоми страх,
світ в очах, і язик перекошений.
Ти повісився – абияк.
У костюмі старім, у смужку,
бо повірив, що долі знак,
коли впала додолу ложка.
«Все життя своє ж марно прожив!...
…без джек-потів, медалей і грамот…
(навіть дерева не посадив ,
і на щастя не виборов права).
Ти повісився …абияк,
бо вважав, що нічого не зміниться
й світ – дурдом, або – кислий коньяк ,
від якого аж слина піниться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234876
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 17.02.2011
You are all I ever want,
Knowing what I'm about.
You are my!It worth to flaunt!
You can take what I dish out!
You know me thought and thought!
That sometimes I can be cruel!
Only you can show my place.
You can do it with such grace!
What you got is hard to find!
I do not want abuse you!
I'm your soldier! I will fight!
I do not want to lose you!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241529
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 16.02.2011
Ліхтарі погубились в тумані.
Все несеться кудись колія.
Десь розсіялись спогади ранні.
Про кохання, розлуку, життя.
Загубилось місто в тумані.
Чиясь станція, вже не моя!
Пещу думку про тебе останню.
Новий день, новий світ, нова я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241037
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Из сочинений советских и российских школьников:
* Трактор мчался по полю, слегка попахивая...
* Летом мы с пацанами ходили в поход с ночевкой и с собой взяли только
необходимое: картошку, палатку и Марию Ивановну.
* Умер М.Ю. Лермонтов на Кавказе, но любил он его не поэтому!
* Плюшкин навалил у себя в углу целую кучу и каждый день туда подкладывал.
* Ленский вышел на дуэль в панталонах. Они разошлись и раздался выстрел.
* Дантес не стоил выеденного яйца Пушкина.
* Во двор въехали две лошади. Это были сыновья Тараса Бульбы.
* Онегину нравился Байрон, поэтому он и повесил его над кроватью.
* Герасим поставил на пол блюдечко, и стал тыкать в него мордочкой.
* У Онегина было тяжело внутри, и он пришел к Татьяне облегчиться.
* Андрей Болконский часто ездил поглядеть тот дуб, на который он был похож
как две капли воды.
* Лермонтов родился у бабушки в деревне, когда его родители жили в
Петербурге.
* Чацкий вышел через задний проход и подпернул дверь палкой.
* Герасим налил Муме щей.
* Бедная Лиза рвала цветы и этим кормила свою мать.
* Хлестаков сел в бричку и крикнул: "Гони, голубчик, в аэропорт!".
* Отец Чацкого умер в детстве.
* Под старость лет его приковало к постели раком.
* Вдруг Герман услыхал скрип рессор. Это была старая княгиня.
* Кабаниха нащупала у Катерины мягкое место и каждый день давила на него.
* У Ростовых было три дочери: Hаташа, Соня и Hиколай.
* Тарас сел на коня. Конь согнулся, а потом засмеялся.
* Душа Татьяны полна любви и ждет не дождется, как бы обдать ею кого-
нибудь.
* Шел полк французов и кутузов.
* Онегин был богатый человек: по утрам он сидел в уборной, а потом ехал в
цирк.
* Петр Первый соскочил с пьедестала и побежал за Евгением, громко цокая
копытами.
* Нос Гоголя наполнен глубочайшим содержанием.
* Глухонемой Герасим не любил сплетен и говорил только правду.
* Тургенева не удовлетворяют ни отцы, ни дети.
* Такие девушки, как Ольга, уже давно надоели Онегину, да и Пушкину тоже.
* С Михаилом Юрьевичем Лермонтовым я познакомилась в детском саду.
* Герасим ел за четверых, а работал один.
* Печорин похитил Бэлу в порыве чувств и хотел через ее любовь
приблизиться к народу. Hо ему это не удалось. Hе удалось ему это и с
Максимом Максимычем.
* Базаров любил разных насекомых и делал им прививки.
* Пугачев пожаловал шубу и лошадь со своего плеча.
* У Чичикова много положительных черт: он всегда выбрит и пахнет.
* Базаров умер молодым человеком и сбыча его мечт не произошла.
* Пугачев помогал Гриневу не только в работе, но и в любви к Маше.
* Сыновья приехали к Тарасу и стали с ним знакомиться.
* Чичиков ехал в карете с поднятым задом.
* По дороге в Богучарово Андрей Болконский, как старый дуб, расцвел и
зазеленел.
* Фамусов осуждает свою дочь за то, что Софья с самого утра и уже с
мужчиной.
* Таким образом, Печорин овладел Бэлой, а Казбич - Каракезом.
* Наташа была истинно русской натурой, очень любила природу и часто ходила
на двор.
* Герасим бросил Татьяну и связался с Муму.
* Грушницкий тщательно целил в лоб, пуля оцарапала колено.
* Здесь он впервые узнал разговорную русскую речь от няни Арины
Родионовны.
* Первые успехи Пьера Безухова в любви были плохие - он сразу женился.
* В результате из Тихона вырос не мужчина, а самый настоящий овца.
* Язык у Базарова был тупой, но потом заострился в спорах.
* Мне нравится то, что с таким талантом Пушкин не побоялся стать народным
поэтом.
* Троекуров был хотя не глуп, но немного с приветом.
* Чацкий был очень умный, а от ума все горе.
* Так как Печорин - человек лишний, то и писать о нем - лишняя трата
времени.
* Кирсанов сидел в кустах, но все, что не надо, видел.
* Сначала Татьяна горячо любила Онегина, а он ее в глаза не видел. Hо
когда она похолодела, Евгений решил начать все снова. Было поздно.
* Костер замерз и угли закоченели.
* Чацкий был самодостаточен. Об том говорит, хотя бы, отсутствие у него
детей.
* Председатель так взял доярок за живое, что надой молока сразу
увеличился.
* По двору гуляли куры, утки и прочая домашняя утварь.
* Денис Давыдов повернулся к женщинам задом и выстрелил два раза.
* Славяне были вольнолюбивым народом. Их часто угоняли в рабство, но и там
они не работали.
* Полководцы - смелые люди, они готовы рисковать жизнью других людей.
* Когда русские дружинники вышли на поле битвы, из-за кургана выскочило
монголо-татарское иго.
* Герасим пожалел Му-му, поэтому он решил ее накормить, а потом топить.
* Когда я прочитал роман Горького "Мать", то сам захотел стать матерью.
* На поле раздавались стоны раненых и мертвых.
* В лесу стоял необычайный аромат, и я тоже остановился постоять.
* Онегин ехал к своему умирающему дяде, приезжает и говорит: Скажи-ка,
дядя, ведь недаром, Москва, спаленная пожаром.
* Князю Олегу предсказали, что он умрет от змеи, которая вылезет из его
черепа.
* Родители Ильи Муромца были простыми колхозниками.
* Летать на костылях непросто, но он научился.
* И тут боец вспомнил, что в кармане у него винтовка!
* "Хоть одним глазком взгляну на Париж...", - мечтал Кутузов.
* Армия бежала, а впереди бежал Hаполеон, теряя свое величие и честь
поминутно.
* Пьер Безухов носил панталоны с высоким жабо.
* Раскольников проснулся и сладко потянулся за топором. Hа полу лежал и
еле дышал труп, рядом сидела жена трупа, а брат трупа лежал в другой
комнате без сознания.
* На берегу реки доярка доила корову, а в воде отражалось все наоборот.
* Анна Каренина не нашла ни одного настоящего мужчины и потому легла под
поезд.
* В горницу вошел негр, румяный с мороза.
* Папа Карло вырубил Буратино.
* Лягушки скакали парами в сторону болота, где кончали самоубийством.
* Из произведений Hекрасова крестьяне узнали, как им плохо живется...
* Старый князь Болконский не хотел свадьбы сына с Hаташей Ростовой и дал
ему год условно.
* Кирбальмандынтурбинкасы Баршидович - так ласково называют своего учителя
жители села Бешмаркантыгданбай. Пожелаем им удачи в том нелегком деле!!!
* Пушкин был чувствителен во многих местах.
* В XXXX году Лейбниц изобрел такую машину, которая совместно с Hьютоном
могла только суммировать.
* На переднем плане начинается тропинка. Hа заднем плане тропинка
продолжается.
* Великий русский художник Левитан родился в бедной еврейской семье.
* Из всех женских прелестей у Марии Болконской были только глаза.
* Анна сошлась с Вронским совсем новым, неприемлемым для страны способом.
* Мальчик в лодке быстро греб коромыслами.
* Полярники дрейфили на льдине.
* Поросенок вилял хвостом и весело гавкал.
* Портрет - это лицо человека, который висит на стене.
по материалам интернета подготовил Владимир Скачко
Татьяна копила, копила и вылила все на Онегина.
Татьяна обособилась и стала "дика, печальна, молчалива"...
Татьяна так полюбила Онегина, что даже побледнела.
Савельич просил прощения за Гринёва на коленях у Пугачёва.
Портрет - это лицо человека, который висит на стене.
Председатель так взял доярок за живое, что надой молока сразу увеличился.
Под низом пиджака виднелся край воротника белой рубашки.
Пока мушкетеры не привезли королеве подвески, она вешала на уши лапшу.
Плюшкин наложил посреди комнаты кучу и долго ею любовался.
По берегу реки шeл Челкаш и через его рваные штаны было видно его пролетарское происхождение.
Папа Карло вырубил Буратино.
Одинокий заяц скромно сидел за кустами.
Однажды мудрый Диоген вернулся к своей бочке, а её нет! После этого он стал ещё мудрее.
Ольга гуляла с Ленским, но у них ничего не вышло.
Он увидел следы копыт и навоз. Это значит, что здесь прошли красные.
Наташа Ростова хотела что-то сказать, но открывшаяся двеpь закpыла ей pот.
На санках катались веселые лица ребят.
На стене висел разрывной календарь.
Напившись из источника, Грушницкий заметил княжну Мери и дружески её икнул.
На переднем плане этой картины сидят две перевёрнутые килем вверх девочки.
Муму не могла есть, и Герасим ей помог.
Муму прижалась к стенке, когда подошла барыня и оскалила зубы.
Мы купили на базаре ёлку. Это была сосна.
Мы с братом взялись за руки и пошли в разные стороны.
На берегу реки доярка доила корову, а в воде отражалось все наоборот.
На богатыре была кольчуга и шлем из металлолома.
На болоте растут камыши и лягушки.
На борьбу с Гулливером поднялись все лилипуты, от мала до велика.
Мой четвероногий друг - собака Тимка. Мы живём с ней дружно, и она даже берёт с меня пример: смотрит телевизор, грызёт кость.
Муму - это фамилия Герасима.
Машинист поезда и сам не мог толком объяснить, как очутился на Анне Карениной.
Маяковский засунул руку в штаны и вынул оттуда самое дорогое, поднял его высоко и сказал: "Я - гражданин Советского Союза".
Медведи увидели, что постель медвежонка измята, и поняли: здесь была Маша.
Миша долго смотрел в зеркало, пока не узнал своего лица.
Мальчик в лодке быстро греб коромыслами.
Мальчик вошел в комнату, опустил голову, и так стоял - вниз головой.
Мальчик нахмурился и сразу сделал большие кулаки.
Мальчик с собакой подошли к озеру и разделись.
Мальчик, сломав голову, помчался за машиной.
Мама била Витьку часто, но мало.
Крестьянин был зажиточный: он имел свиней и жену.
Летать на костылях непросто, но он научился.
Когда русские дружинники вышли на поле битвы, из-за кургана выскочило монголо-татарское иго.
Когда я прочитал роман Горького ?Мать?, то сам захотел стать матерью.
Корова - это большое животное с четырьмя ногами по углам.
Князь принял русалку за девушку, потому что не видел её ниже пояса.
Князю Олегу предсказали, что он умрёт от змеи, которая вылезет из его черепа.
Кобра - это змея, для которой укус человека смертелен.
Когда Дубровский убил медведя, Кирилл Петрович не рассердился, а велел содрать с него шкуру.
К автобусу бежала одевающаяся по моде женщина, а за ней аккуратно бреющийся мужчина.
Картину "Грачи прилетели" Саврасов писал быстро - боялся, что грачи улетят.
Катерина бросилась в реку по личному делу.
Кащей Бессмертный хранил свою смерть в одном из двух яиц, сбивая с толку Иванушку.
Квадратная скобка показывает, что минус бесконечность - самое левое число.
Из-за куста выглянули заячьи уши.
Из-за тучи выглянул луч солнца и огрел кукушонка.
Из произведений Некрасова крестьяне узнали как им плохо живётся.
Из распахнутой нараспашку рубашки выглядывали ярко-голубые глаза.
Илья Муромец хорошо играл и плясал на гуслях.
Если наш товарищ будет тонуть, мы ему поможем!
И вот на краю опушки показался олень, стройный, как жирафа.
Древние египтяне стали больше знать, чем вмещалось в их голову.
Дубровский был бедный дровянин.
Дубровский имел сношение с Машей через дупло старого дуба.
Дубровский лежал на диване и смотрел телевизор.
Его белокурое лицо было немного лысовато.
Его главная цель в жизни - есть добро ближнего.
Если бы Штирлиц служил больше, чем 17 мгновений весны, он дослужился бы там до Гитлера.
Дед вылечил зайца и стал жить у него.
У Ивана Николаевича была своя цель в жизни, но он в неe не попал.
Из школьных дневников:
Весь урок не вылезал из портфеля.
Вынимал и доставал деньги на глазах учителя.
Высморкался в рисунок товарища.
На музыке опять пел много лишнего.
Ваш ребёнок боится козла больше, чем меня. Физрук.
Обмазал девочку слюнями. Прошу сейчас же принять меры.
Бегал на уроке физкультуры!
На уроке ботаники съел наглядное пособие. Тов. родители, давайте ребёнку деньги на завтрак.
Огрызался вместе с учителем.
Сорвал урок алгебры, выставив ноги в проход.
Ваш сын списывал у двоечника!
Похабно разглядывал брошь у меня на груди!
Свистнул три раза в присутствие комиссии гороно.
Не хочет любить Пушкина!
Дышал курением!
На уроке физкультуры ходил вразброд.
Тов. родители! Ваш сын гадит каждый день!
Не по-человеческий сидел на стуле.
Переспрашивает всякую ерунду.
Пугал малышей жевательной резинкой.
В столовой стучал зубами.
Изрисовал сердце и печень непристойностями.
Родители! Иван весь урок злостно ухмылялся!
Рассуждал о директоре. В голове одна чушь.
Вытирала нос платком, а потом его ложит на стол.
Постоянно позорит школу своими майками.
Поведение жутко невообразимое!!! Приймите меры.
Ольга пришла в юбке, порочащей её достоинство.
Читал на уроке чтения.
Ваша дочь стала увлекается заглядыванием не только на мальчиков, но и на учителей мужского строения.
Алексей категорически не посещает уроки французского языка, заявляя мне, что в Париж ехать не собирается по причине скудного семейного бюджета.
Как классному руководителю мне необходимо встретится с вами в любое удобное для вас время 12 сентября в четверг в 16:30.
*** НРАВИТСЯ МНЕ...
Парадоксы антиамериканизма в России
Сергей МЕДВЕДЕВ
В шпионском триллере последних недель, когда десять хороших россиян
обменяли на четверых плохих, есть поразительное сходство с комедией братьев
Коэн "После прочтения сжечь". Там тоже шпионские страсти развернулись в
самой гуще мидл-класса, в заповедной глуши двухэтажной Америки. Увядающая
инструкторша фитнесс-центра понимает, что последний шанс устроить свою
личную жизнь - пластическая операция. Денег на нее нет. И тут судьба
подкидывает ей подарок в виде диска с секретными данными, забытого в
раздевалке, и закручивается детективная история по продаже этого диска
российскому посольству - со стрельбой, погонями, агентами ЦРУ и трупами в
шкафу. Бурлит шпионский водоворот с участием двух разведок - и все ради
одной пластической операции.
В нашем скандале подоплека тоже была до обидного прозаичной: речь идет не о
шпионской сети, национальных интересах и великом противостоянии России и
США, а скорее всего - просто о том, что детей и племянников чекистских
шишек послали жить в Америку за государственный счет. Обычная российская
история по тихому распилу бюджетных средств, а тут вдруг такой конфуз и
паблисити.
Мне кажется, что наш отечественный антиамериканизм носит точно такой же
водевильный и лицемерный характер. На поверхности - национальная гордость и
презрение к тупым америкосам. А на поверку - готовность променять все это
на "трехбедренный" особняк в американском пригороде и "бьюик" в гараже, дай
только шанс. Причем совершенно неважно, Ельцин в Кремле или Путин, стоит ли
Россия на коленях или со скрипом разгибается, действует под диктовку
"вашингтонского обкома" или грозит Белому дому кулаком - оставим эти
разговоры газетчикам, политикам, пикейным жилетам и кухонным патриотам. А
важно то, что на самом нутряном, археологическом, уровне Россия стала
глубоко американизированной страной.
Можно просто взглянуть на список болевых точек современного российского
общества, о которых говорят в последнее время: это сплошь и рядом явления
если не исключительно американские, то те, за которые принято Америку
критиковать. Культ денег, легкой наживы и быстрого богатства. Страсть к
показной роскоши и статусному потреблению. Любовь к большим машинам,
принцип you are what you drive, джип как атрибут безопасности. Мегамоллы с
мегапаркингами вокруг больших городов, шоппинг как семейный выходной.
Триумф попсы и массовой культуры, агрессивная реклама, коммерциализация
российского кино и ТВ по худшим американским шаблонам, мировое лидерство
России по количеству производимого сериального "мыла". Культ красивого,
"сделанного" тела - мода на силиконовые губы и груди, наращенные ногти и
волосы, надутые анаболиками мужские торсы - это ведь не европейское у нас,
а американское.
Не взяли мы у Европы и идеи общественного блага, солидарности, социального
государства с высокими налогами, а идем по американскому пути
либерализации, так что скоро и школа с медициной станут у нас полностью
платными. И даже так часто инкриминируемая Америке гуманистами и
правозащитниками "культура смерти" (применение смертной казни, десятки
миллионов единиц оружия у населения) находит параллель в неизменной
поддержке смертной казни, за которую у нас высказывается до 70% россиян.
Вакханалия насилия на ТВ у нас чисто американская, а не европейская, и
культ силы и военной мощи, который мы проповедуем в последние 10 лет,
скопирован оттуда же: если американцам можно в Косово, то нам можно в Южной
Осетии (хотя почему-то Косово признавать не торопимся), если американцам
можно охотиться за машинами террористов в Сирии, то нам можно уничтожать
чеченских лидеров в Катаре.
Но самое глубокое сходство - в том, что мы, вопреки тысячелетней российской
традиции соборности и коммунальности, пошли по американскому пути
индивидуализма и эгоизма, создания атомизированного общества и отдельных
людей, не объединенных понятием общего блага. Мы не взяли у Америки идеалов
свободы, ответственности и уважения к закону, но заимствовали голый
индивидуализм и либерализм, не ограниченный ни традицией, ни коллективом.
Произошла не просто макдональдизация и кока-колонизация России, произошло
проникновение псевдодемократической, упрощающей и оболванивающей,
потребительской культуры в глубинную грамматику российского сознания.
"Пиндостан" располагается не за океаном, он прописался внутри нас.
Наш антиамериканизм - это реакция не на Америку (она просто передаточное
звено, она транслировала нам ценности глобального рынка и консюмеризма в
самой удобной, яркой упаковке), а на нас самих. На тот факт, что у нас не
оказалось достаточно культурного и цивилизационного иммунитета, привязки к
собственной почве и истории, чтобы противостоять соблазнам потребления,
сохранить собственную идентичность. И все пропагандистские камлания Максима
Шевченко и Михаила Леонтьева, все причитания Михаила Задорнова "ну тупы-ы-ы-
е..", все багдадские эскапады Владимира Жириновского о "ср...ном ковбое" и
"грязной зеленой бумажке" - это борьба не с Америкой, а с собственными
комплексами, страхами и поражениями, которые вытесняются и переносятся на
фигуру Другого.
Я верю в антиамериканизм французов: пламенный борец с американским
"культурным империализмом" министр культуры при Франсуа Миттеране Жак Ланг
говорил от имени французского кинематографа и шансона, а яростный противник
макдональдса антиглобалист Жозе Бове говорит от имени французских крестьян,
вин и сыров. Я верю в антиамериканизм немцев, которые могут
противопоставить Америке традиции коллективизма и гуманизма, заложенные в
их послевоенном государственном устройстве (под надзором все тех же
американцев). Я верю в антиамериканизм Ларса фон Триера, за которым стоит левая европейская интеллектуальная традиция. Я верю в ненависть к янки
латиноамериканцев, которые могут вспомнить бесчисленные интервенции США под
флагом "Доктрины Монро", и арабской улицы, которая может предъявить Америке
вторжения в Ирак и Афганистан...
..Но я не верю в антиамериканизм России, которая в глубине души завидует
Америке и исповедует американские ценности у экрана телевизора и у прилавка
магазина. Точно так же, как я не верю рассказам о миссии "российских
шпионов" в Америке, которые на деле оказались обычными мальчиками-мажорами, тусующимися за государственный счет...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143638
дата надходження 31.08.2009
дата закладки 10.02.2011
Вокзали завжди пахнуть однаково…..хтось може подумати, що я маю на увазі стійкий перегар, давно не митих слабких людей (чомусь не хочеться обзивати таких бомжами. У них є дім- вокзал) чи засцяними ганчірками, що вони називають одягом! Я не маю на увазі запах ранкової похмілки молоденьких і гордих міліціонерчиків, та навіть не запах псевдокави в їх руках! Хтось може подумати, що вокзали пахнуть розлукою, сумом, сльозами, чи навпаки радістю, і щастям, і знову ж сльозами. Все воно то так! Але всі вокзали пахнуть однаково! Варто понюхати….Все в світі має свій запах! Людина в цьому ж числі! Але ми його називаємо по іншому! Вокзал має душу….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240055
дата надходження 10.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Мурахи по тілу...
Цього ви хотіли!
Лиш час до розлуки.
Знімає він брюки...
Закінчена справа.
Цигарка і кава.
\"Ось мій телефончик.
До зустрічі,пончик!\"
Пригналась додому.
\"Ти де була знову?
І що з тобой сталось?\".
\"Я в Колі зосталась,
ми просто ї..)навчались\".
Пішла мама спати.
Не треба їй знати,
що виросла доця
на радість всім хлопцям!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240048
дата надходження 10.02.2011
дата закладки 10.02.2011
Я так люблю таксі! Особливо вночі їхати на ньому додому! Від мене мабуть часто тягне сексом, бо зазвичай я сідаю в таксі після солодкого кохання, ще навіть збудженою, не принявши душ! Не тому що мені так в кайф, а тому, що через декілька годин мені треба бути на парах, а часу поспати як кіт н...ав!
Таксисти занадто часто не дають мені хоч трішки покуняти, намагаючись розговорити! Я це ненавиджу, бо як тільки сідаю в якийсь транспорт, мене як відрубує від оточуючого світу! В такі моменти лише наушники і моя власна персона! Та я не злюсь! Самці просто чують гарячу жіночність! Зиркають на мої стомлені від еротики очі, та не перевтомлені! І мабуть чують….Я в силу своєї збудженості якось помітила, що в машині є дуже сексуальна річ , а саме дзеркало заднього виду! Вона аж пахне бажанням і завжди покаже душу водія! А він може заглянути в мою! Ось чому в коханні мені так подобається контакт «очі в очі». А почалося все з таксистів….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239306
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Голодна....
Ковтаю повітря....
І хочу торкнутися неба!
Твої руки...
Цілую їх знову...
Тихенько шепочеш:"Не треба".
На двох...
Бажанння і пристрасть!
І множим на два насолоду.
І ще раз...
І ще...без зупину
Зануритись в тебе як в воду!
Кохаєш?
Кохай до нестями
І ніжно й брутально до болю!
Спокуса...
Моє мліє тіло
Від звіра, що вийшов на волю!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239303
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011