Проглядає печаль межи тріщин в розбитім люстерку,
Просто більше ніяк, я печалюсь хіба межи тріщин.
Ти наснився мені, так буває. А надто у спеку.
Я не снюся тобі. Бо навіщо?
Діамантиться сміх, розгортається грім у просторах,
І виспівує вітер під зорями раннього Верді,
Ти наснився мені, так буває. А надто у горах,
Я не снюся тобі. З милосердя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278775
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011
Біжать від мене будні навздогін,
Шелесне десь останнім зорепадом.
Проб’є глухий далекий передзвін
Минулих днів, - чиясь сліпа відрада.
Тікає час… Куди його несе,
В які світи колись закине доля?..
Безмежне небо, виткане усе,
Як те життя, поділене на ролі.
А у думках гірчить ворожий страх, -
І вирвати його мені не в силах…
Та вже в вікно крилом трепече птах,
А я ще тут, - тримаюсь за перила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276903
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 28.08.2011
Твоя ложь - вот причина тебя
распять,
твоя боль - вот причина тебя
любить.
Твоя радость - за нее не грех
умирать,
твое сердце причина за все
простить...
02.08.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274121
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 08.08.2011
Знову дощ. Ні, то янголи… янголи плачуть,
Запізнилися знов і обличчя ховають в коліна,
В календарику липня я ще один день позначу,
Радше скраплену ніч, що стікає по тілу і тінях.
Я моли...любий, буду молитись за тебе,
З янголами, бо знають слова молитовні,
І у не… і вони заберуть мене певно у небо,
Ну, а потім куди? До тебе, хоча це гріховно.
ПовернУся у сон по вічноМолочному шлЯху,
Не посмію торкнутись, тримаючи відстань сльози,
Пам'ятай, я слабка... але я перелітна птаха,
Що із вирію лине на небесні твої Терези.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272338
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 27.07.2011
відстань - три кроки до прірви,
шумних чи приглушених
то аж ніяк не важливо
швидких чи повільних,
впертих чи змучених,
спільних чи розлучених
три кроки до прірви
йдемо оцим світом
шляхами незнаними,
завмираємо біля кожної прірви,
словами кохаємо,
мовчки страждаємо,
кайдани не рвемо залізні
прірв боїмося, як невідомого,
сумління питає
чи зможеш, чи ні,
впадеш, наче камінь
у тьму ще незнаного
чи зможеш летіти,
неначе вві сні
відстань - три кроки до прірви,
три кроки для розбігу і для польоту
або ж... до падіння твого три кроки
27.07.2011р. [03:45]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272307
дата надходження 27.07.2011
дата закладки 27.07.2011
Як воно було б тебе кохати?
Ніжність твоїх рук щоб - досхочу
Поглядів звабливих міріади
А про постіль навіть я мовчу
Як було б прокинутися разом?
Доторкнутись зранку твоїх вій
І в очах тонути безкінечно...
Тисячі прихованих надій
Довго зміг би жити так зі мною?
Чи утік би через десять днів?
Навіть, закохавшись до нестями
Довго ти б зі мною так прожив?
"Ні" - я відповідь давно вже знаю
може й молода та бачу це:
Я вночі біля вікна страждаю
Ти десь вільний з іншою й усе!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268378
дата надходження 03.07.2011
дата закладки 27.07.2011
Сонце злякано втекло
На потягу-хмарі, з валізами з променем.
Неба ватяне крило
Про чисте світило здмухнуло всі спомини.
Дощ блукає по землі –
В калюжах невмитих захоплений танцями.
Наче вправний піаніст,
По клавішах стукає краплями-пальцями.
Кола, бульбашки в воді –
Нам дощ намалює небесну абстракцію.
У калюжі молодій
Цвіте блискавиця, мов ілюмінація.
22 липня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271670
дата надходження 23.07.2011
дата закладки 25.07.2011
[b]* * *[/b]
Розстелю́ тебе в травах я килимом,
Вітерцем навкруги обійму
І зігрію, мов сонце проміннями,
І у пестощах в небо здійму.
Пронесý між небес та зоріннями,
В дивоніжний туман обгорну
Й дощовими зцілую краплинами,
Щоб пізнала ти вічну весну.
Щоб розквітла ти й вкрилась перлинами
Чистих рос, щоб відчула красу
Того світу, куди тебе крилами
Я кохання свогó віднесý.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]20 липня 2011 р.[/i]
[i]Гай-Нижник П.[/i] Плинність: Поезія. – К: «МП Леся», 2015. – C.21.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271098
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 20.07.2011
«Мамусю, скажи мені, де ти?» - спитала дитина у неба,
Піднявши голівку доверху… і крапля упала сльози…
«Чому Ти піднялась до Бога, лишивши мене, моя нене?»
Лиш тихо вітер на вушко шепоче: «Голубко, прости…
Чи з власної волі могла я покинути своє дитятко?
Чи легко тебе залишати? Чи серце моє кам’яне?
Та вибору доля мені не далА, моє рідне малятко,
Мій янгол у щасті та в горі завжди із тобою буде».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271048
дата надходження 19.07.2011
дата закладки 20.07.2011
Я отдаю себе отчет в том,
что пишу,
не призываю никого
бросаться со скалы.
Я просто хочу, чтобы вы ощутили жизнь
каждой клеткой тела, всема фибрами души.
Хочу, чтобы вы посмотрели на жизнь
моими глазами,
словно она -
это все, что у вас есть.
11.07.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270117
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 18.07.2011
Буде по-моєму! (Чи взагалі не буде!)
Люди дурні… Я так люблю вас, люди!!!
Я так кидаюсь просто зі скелі в прірву.
Я себе виборю, я себе в долі вирву…
Буде по-моєму – несиметрично, криво,
Повна обойма – зараз буде красиво,
Буде червоно, буде на повні груди,
Буде по-моєму! Чи взагалі не буде…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268877
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 07.07.2011
Поэт - маленький такой человечек, который скачет по дождевым лужам и поет песни солнцу.
Поэт - человек, которому нужны всего две вещи: его хлеб и его чувства.
Поэт обладает удивительным даром - лечит сердце без хирургического вмешательства.
Поэт - человек, который смотрит в глаза чтобы увидеть душу.
Быть поэтом - значит верить в человека. Быть человеком - значит верить в любовь.
Поэт подобен богу: владеет всем, кроме человеческих сердец.
Поэт - человек, который даже в непроглядной тьме видит луч света.
То, что нельзя понять, не следует презирать. Но многие поэты непонятливы до презираемости.
Поэт - философ с раненым сердцем.
Поэт живет чувствами и ради чувств.
Поэт даже в своём молчанье многозначен.
Поэт обнажает сердце, пытаясь спрятать душу.
Поэт не бывает лгуном. Он фантазёр и его фантазии имеют свойство сбываться.
Время ставит перед поэтом два вопроса: где и когда. Поэт отвечает: здесь и сейчас.
Поэт презирает мрак потому, что у него чёрные крылья.
Поэт - человек осени, но в душе его вечное лето.
Когда поэт плачет, с неба падает дождь.
Поэт обладает свободной душой и несвободным сердцем. Поэтому, когда он плачет в его голосе также слышится и смех.
Поэт пишет о смерти оттого, что слишком ценит жизнь.
Человек ценит свободу потому, что не может ее достичь. Поэт - потому, что он свободен.
Даря надежду, ничего не просят взамен. Даря человеку собственное сердце, всегда требуешь того же. Потому-то поэты самые богатые из нас: им всегда есть что дарить.
Если душа чиста и честна - всегда найдется время для стихов.
Поэты не умеют писать, они лишь чувствуют.
Рукописи не горят, они на самом деле дымят и тлеют.
Поэзия не изменяет время, но способна изменить пространство.
Как стать поэтом? Разбить себе сердце и попытаться склеить.
2009г.
P/S: все афоризмы мои собственные, плагиатом не занимаюсь и еще никогда не занимался.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267692
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 05.07.2011
От би більше таких діалогів
як в старих чорно-білих фільмах
Бунюеля чи може Фелліні
от би дотиків душ, без тіла
та ін’єкцію тéбе – під шкіру
я б усю твою душу хотіла
кожну думку як бісер скласти
у намисто твоїх теорій,
категорій метафізичних,
віршів жорстких та часом ліричних
і картин щонайменш екстатичних
Якби ми могли стати краще!
ми ж наразі занадто чутливі
я сновида, я непутяща,
а всередині тебе – злива
я б хотіла стати тою,
кого ти намалюєш в блокноті
і залишитись поряд з тобою,
мій придуманий Буонаротті
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267684
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011
Если бы я мог построить дом,
я бы строил его без стен,
фундамент был бы из истин,
крыша - с желаний,
мною однажды захваченных
в плен.
Порог был бы из воли -
трамплина
вглубь небес,
а окна из правды и боли
свободных
когда-то сердец.
21.06.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267315
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 27.06.2011
Чего ты желаешь?
Сила и слабость
лишь мгновенья каждого пути.
Что твоя сущность?
Любовь и ненависть -
проще этих уже не найти.
Где твои крылья?
Почему они
всегда сложены за спиной?
Ты давно как разучился летать,
так сбрось свои крылья
и будь собой.
17.03.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267002
дата надходження 25.06.2011
дата закладки 27.06.2011
Куртизанка зваблива,
Осінь рудоволоса,
Пильність приспала
Гранітних левів,
Містом ходить
І всім перехожим
Тихо шепоче:
"Се-ляві, се-ляві".
Пиризькі мадонни,
Львівські красуні...
Хто малював
Ваш осінній портрет?
Очі зелені і небезпечні,
Чи не паризький маестро Лотрек?
Красуня з Монмартру
Навідалась в гості,
Пильність приспала
Львівських левів,
На струнах дощу
Грала на площі,
А вітер співав :
"Се-ляві, се-ляві"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218088
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 15.06.2011
бракує…
Бракує кисню – ми ще не в раю,
А може, так,- заглибились під воду,
Десь там світліє небо журавлю,
Та ніч ще тягне зоряну підводу.
Бракує миті - ми в ній не жилИ-
В промінні «бабилітабожевілля»,
Опісля рясно венами пливли
Осінні щеми літнього похмілля.
Бракує нас – бо ми іще не там,
Де день такий, коли ніхто не плаче,
Освідчимось колись чужим гріхам,
За те, що разом нас ніхто не бачив.
Бракує слів, а нетутешня ніч
Мовчить цнотливо сумом свого неба
В моїм безсонні... Ти мене поклич,-
Як згусне час від мене і до тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265259
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 15.06.2011
Черемховий безум - розлита есенція травня -
І спокій отруїть, і вкине в гарячий нестрим,
І вродить між нами і зустрічі, і розставання,
Незнані багатства своїх і чужих палестин.
Осанна цвітінню! Ми бджоли його злотокрилі,
Розбуджені,
збуджені,
раді весняному дню,
Сьогодні з тобою планету Кохання відкрили,
З тобою сьогодні вступили в новітню рідню.
Черемховий безум - вулкан почуттів у природи.
Черемховий безум - і ми у вулкані отім,
Розчулені цвітом, безумству не кажемо "годі!",
Хоч вічність минула й дерева давно в золотім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264323
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.06.2011
Ти відводила очі і тихо душа моя в’яла,
Почуттями зривала ти серце (хто любить – сапер!)…
Ти не вірила в мене, сміялася, з іншим гуляла;
Ти забула мене!.. – Та згадала раптово тепер.
…А тепер все не так. Серце більше не ниє, не чахне;
Біля мене упевненість ангельська сяє теплом.
Біля мене усе!.. І хоч небо ще мріями пахне,
Від старання душі навіть аура йде на пролом…
Бо тепер все не так. Та любов – не релігія Вуду;
Біля мене тепер тільки успіх, і де б я не був, –
Біля мене усе! І хоч я зупинятись не буду,
Ти згадала мене… Тільки я от про тебе забув.
27.01.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237293
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 31.05.2011
- Ти мене любиш?
- Сьогодні так.
("Престиж")
Сьогодні я люблю тебе, люблю! –
А завтра… буде завтра… чи й не буде…
Ти воском на міжкриллі намалюй
Ескіз думок, субстанцію етюду...
І поки я губитиму думки
Цілуй мене, лови мої повіки,
Сьогодні я така, і ти такий –
А завтра… мабуть, будуть інші ліки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261519
дата надходження 25.05.2011
дата закладки 31.05.2011
Якщо вже зовсім чесно – не ванільна,
Люблю життя, і до свободи ласа…
І коли серце знову стало вільним –
Вже не спішу кричати «Вільна каса!»
Бо дишеться без зайвого в легенях,
Бо спиться уночі, і йде робота –
І хоч навколо й розвелось мішеней,
Та от стріляти зовсім неохота…
І трохи нудно бавитись у фею,
Тому я навіть чари призабула…
І каса вільна, тільки толку з неї,
Коли касир узяв собі відгула…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261913
дата надходження 27.05.2011
дата закладки 31.05.2011
Этот лес опять тебе говорит о многом?
да...согласись,это было лучшее в нашей
ничем не исправимой скучной жизни;
хотя..разбирая все осколки прошлой о строгом
я вспоминаю Прагу-ту знойную и дождливую Лэди
нервно-покуривающую,теплыми вечерам,мяту
звоны колоколов,толпы туристов-небо синее,-
и ты с вечной улыбкой -запускаешь маятник
"доброе утро.моя музыкальная-в большой футболке...любимая"
%очередное% мгновение я теряю в тебе,как обычно
долго,вглядываюсь,в уже наизусть изученные контуры;
взгляды мне дарит лишь Прага,в кармане есть спички:
давай что-нибудь подпалим,мне станет легче...взорваны
мы и ты.
я и они.
трава и Прага.
ах да..еще лес.
давай чаще вспоминать!а?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234488
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 26.05.2011
Мы расставались,надеясь встретится через 15 лет.Не знаю почему именно столько,но это было твоей просьбой.Волею-неволею мы встретились через 9 лет и 7 месяцев в аэропорту Кёльна.
Я её увидел спустя 9 лет и 7 месяцев,-она стала красивее...Я помню тот вечер,когда она убеждала расстаться.
Это было в Амстердаме 1975 года.Я тогда работал в театральной труппе пианистом.Моя работа заключалась в том,что я должен был озвучивать драматические сцены.К радостным меня не допускали, потому что видели во мне много трагизма,наверное из-за неразговорчивости.Я постоянно исполнял музыкальные партии Моцарта,Генделя и Шопена.Я не считаю себя исправным пианистом, потому что думаю,что не стоит гордится тем,что в тебе внушали с детства родители, заставляя ходить на занятие к учительнице, от которой вечно несло корицей.
Она тогда была обычной студенткой 3 курса филологического факультета.Мы часто гуляли по набережной и разговаривали о том,почему распались The Beatles(она была очень преданным фанатом, и верила,что когда-нибудь они снова соединяться),-до сих пор помню,что хотя и любимой группой были Битлы, ей больше всего нравилась песня Ray Charles-Living for the City,она часто приглашала к себе в гости и мы раз по 15 слушали эту величайшую композицию.
На встречи она приходила всегда с улыбкой.Мне нравился стиль одежды,которую она носила: длинное хлопчатые платья в цветках,в узорах;здоровенная шляпа приятного оттенка черного и всякое другое модное для тех времен.От неё всегда исходил приятный до невозможности ванильный аромат.Только из-за того,что она таким пользовалась я готов был днём и ночью рассказывать о её прелестных чертах лица,талии,рук, о особенной форме ямочек на щеках.Она была моим идеалом.Да...просто другой она и быть не могла.
У нас была очень необычная история знакомства...На очередном спектакле я исполнял одно из произведений Шопена.Если честно я не помню,что это была за пьеса, и что это была за мелодия...но я помню лишь одно,кто-то бесшумно открыл занавеску,за которой я сидел, и шёпотом на ухо произнёс,что я гений.Мне было не по себе.Но когда я увидел её-понял,что это прямое попадание в моё правое полушарие,которое я берег для той- единственной.
Познакомившись поближе оказалось,что у неё очень удивительно занятие...Она фотографирует случайные улыбки.Она ждёт момент искренней радости,и запечатляет это на фотоплёнке.На тот момент у неё уже произошло 5 или 6 выставок в Германии.Я был рад,что судьба меня с ней свела у нас было всё отлично.Мы пили виски и распевали Битлов,она брала меня за руку и говорила,что я Леннон,а она Йоко Оно, и предлагала фотографироваться как это делали они...
Всё было прекрасно,но в один день она при встрече сказала,что так не может быть вечно- постоянная влюбленность, искренность и взаимопонимание.Предложила распрощаться на 15 лет.Она так и не объяснила почему...Вряд ли уже когда объяснит.Всё помню смутно, но лишь одно отчётливо- уходя она сказала:"Забудь всё будет...Я лучше" и скрылась в толпе людей.
Спустя ровно 9 лет и 7 месяцев я прилетел в Кёльн...Я знал,что она тут живёт, я просто не мог ждать еще 6 лет и 6 месяцев...Она сразу же меня знала, подошла и спросила зачем я здесь.Мы разговорились и не заметили,что уже прошло около 2 часов...
Оказывается она собиралась лететь ко мне, наверняка понимала,что 15 лет очень долгий срок;
но мотивировала тем,что хочет запечятлить мою особую,искреннюю, счастливую от её появления
случайную улыбку...
28 сентября 1984 года
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227302
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 26.05.2011
Не знаю скільки раз
пролетіло зверху сонце.
Неначе зупинився час,
сигарети, сигарети
Це я і ти,
я був пяний в хлам,
фотографія не з кращих.
Дівч́а, ти справжній одурман,
не забуду тебе я ніз́ащо.
Ти солодка наче мед,
зрівняти з чимось неможливо
від тебе скоро буде діабет
та я куштую знов сміливо,
десь там у мріях,
далеко-далеко,
час все розвіяв,
така от халепа.
Не знаю скільки раз
пролетіло зверху сонце.
В динаміках чудовий джаз
і покинув я палити
Це я і ти,
я був пяний в хлам,
фотографія не з кращих.
Дівч́а, ти справжній одурман
не забуду тебе я ніз́ащо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146610
дата надходження 23.09.2009
дата закладки 19.05.2011