до нової речі нерозмірені почуття
у них вкладаєш душу і життя
а потім затираєш до дірок
наставивши в кінець масу крапок
джинс почуттів стирається швиденько
хоча, здається, рівномірно й помаленьку
ти носиш, думаєш, радієш
а потім в одну мить як зрозумієш
що дань цій моді вже давно пройшла
що вже в них не прикольна, а смішна
що там вони висять, а там вже й латка
і от іще одна в житті закладка
та дописати ж треба це усе
і джинси модниця у мусорне відро несе
чи пожаліє, чи колись згадає
про це вона ще поки і не знає
але речей ще ж наче є багато
і можна далі й далі вибирати
а колись враз в одну прекрасну мить
до чогось серце палко прикипить
і навіть втративши початкову новизну
триматиме ту річ одну-одну
ще в Біблії знаходить хто шукає
минуле лиш слабких із ніг збиває
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225955
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010
Гучно цокає годинник - хвилини біжать,
Стару, незагоєну рану, невпинно ятрять.
Розум підступно всякі тортури готує,
В’ява хтива яскраві картини малює.
Холодно. Двері в сусідів зрадливо скриплять.
Роки жбурляють в без вороття, куди спішать?
В комірках, по пустих мисниках, ми ховаємо
Життєву розруху - від себе утікаємо.
А теплий сонячний промінь крізь хмари виблискує,
Підхоплений вітром, бурий листочок летить.
Притомлено присіла на гілку й сорока,
Боротьба із внутрішнім я - невдячна морока.
02.12.10
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225965
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010