Лесь: Вибране

Olenka_B

Давнім розлукам

Це  не  тиша  навкруг,
що  у  ній  ні  провин,  ні  пробачень  -
то  у  нас  діалог...
Діалог  збайдужілих  мовчань.
Ти  не  думай,  що  я
забуваю  минуле,
хоча
більше  ним  не  живу.
А  Тебе  у  майбутнім  не  бачу.

Я  без  зайвих  зусиль
не  піддамся  манливій  спокусі
шкодувати  себе
чи  корити  за  втрачений  час.
Залишу  в  небутті
зайвий  біль  від  минулих  образ.
І  лише  божевіль  від  кохання
во  вік  не  зречуся.

Ще  хвилину  помовч...

Десь  попереду  подорож  кличе.
Між  стежок  і  шляхів
перехрестя  зустрінуться  теж.
Ти  мені  посміхнись.
От  і  все.
...  Чемоданний  кортеж...

Мовчазний  монолог.
Це  вже  тиша
пуста
і  незвична.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238042
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 31.01.2011


Olenka_B

Словесний пам'ятник

́́́́Я  -  чекання  змін  у  вірі  в  краще,
світла  пам'ять  героїчних  днів.
Свят-вода  для  праведно  пропащих
і  гіркий  полин  -  для  брехунів.

Я  -  пожовкле  фото  у  архівах
і  кулак,  розбитий  до  стіни.
Я  -  жага  життя,  стара  і  сива,
що  угору  лізе  із  труни.

Я  -  у  собі  знайдена  сміливість
обирати  сутність,  не  ім'я.
Я  -  чекання  дії,  а  не  дива!
Мою  віру  час  не  розіп'яв.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237858
дата надходження 30.01.2011
дата закладки 30.01.2011


Olenka_B

Т.О.

Я  Тобі  ні  жона,  ні  сужена...
Може  грішниця  не  осуджена
із  уяви  чужої  вкрадена,
що  людським  заповітам  зрадила.

Ти  ж  мені  на  роду  написаний.
В  серце  ввігнаний.
В  розум  втиснутий.
І  любові  не  знала  зроду  я
поміж  болем  і  насолодою.

Чи  пороблено?
Чи  наврочено?
Мов  грозою  в  полях  заскочена
не  ховаюсь  -
вмиваюсь  зливами,
і  розгублено,
і  щасливо!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237148
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 27.01.2011


viter07

Так і ми, мій друже…

Сивими  ключами  від`ячала  осінь.
Відболіло  листя  у  лісах  давно.
Вже  зима  вітрами  розплітає  коси
І  стукоче  снігом  у  моє  вікно.

Біла  хуртовина  землю  обіймає.
Миготять  пушинки  –  не  злічити  їх,
А  у  грубці  вітер  тужить  і  співає:
Мабуть,  щось  про  холод  і  про  білий  сніг.

Ті  зірнички  срібні  у  танку  кружляють.
Я  крізь  шибку  бачу  їх  химерну  гру:
То  вони  додолу  раптом  опадають,
То,  немов  на  крилах,  тягнуться  вгору.

Так  і  ми,  мій  друже,  у  життєвім  вирі
Часом  не  знаходим  берега  свого.
В  парі  з  журавлями  линемо  у  вирій,
Падаєм  зірками  в  пошуках  його.

Так  і  ми,  мій  друже,  вже  коли  несила,
Хочем  відпочити  лиш  єдину  мить.
Хилимось,  згорнувши  стомленії  крила,
Та  по  хвилі  знову  тягнемось  в  блакить…

Сивими  ключами  відлітають  роки.
Вже  розквітли  мрії  у  душі  давно.
Та,  буває  часом,  чую  ніжні  кроки  –
То  дитинство  стука  у  моє  вікно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221870
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 06.12.2010


viter07

ТРОЯНДОВИЙ ВАЛЬС

Трояндовий  вальс
на  Замку  станцюємо.
Білий.  
Під  музику  вітру
кружлятимем  пристрасно  ми
між  кленів  самотніх,
що  листя  давно  загубили,  
і  мудрих  каштанів,
котрі  вже  чекають  зими...

Трояндовий  вальс
під  зоряним  небом  бездонним  –
лиш  сяючі  очі
і  тихе  твоє:
–  Раз  –  два  –  три...
А  потім  –  щасливі  –  
ми  містом  блукатимем  сонним,
і  стукіт  сердець
підійматиме  нас  догори!

Трояндовий  вальс  –
як  виклик  грядущим  морозам!
Ми  знаєм  напевно:
їм  не  подолати  вже  нас!
Трояндовий  вальс  –  
в  очах  твоїх  радісні  сльози...
Трояндовий  вальс,
Трояндовий  вальс,
Вальс..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211747
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 02.12.2010