Антон Борисенко: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.05.2012


Раїса Гришина

НІЧ

Мені  наснилась  музика  озер  -
Вона  кружляла  в  звуках  водоспаду,
Відлунням  мрій,  що  розлились  в  ночі,
В  мережці  нот,  що  линули  по  саду  …

Мінор  від  перламутрових  зірок
Прийшов  початком  драйву  для  мелодій,
І  заспівав  схвильовано  струмок,
Блаженствуючи  в  трепеті  рапсодій...

І  шелестів  смарагдовий  покров
Зеленого  живучого  барвінку,
І  зіркою  світився    світлячок
Освітлюючи  голубу  стежинку...

До    пісні  кришталевої  води
Цикади  своє  кружево  вплітали,
Духмяні  аромати  лободи
П’янкою  шаллю  всесвіт  покривали…

Рапсодія  звучала  із  глибин
Прозорого  та  чистого    потоку,
І  голос  неприборканих  рівнин,
Мені  вчувався  подихом  глибоким..

Розлилось  світло  місяця    згори
На  кришталеве  таїнство  натхнення,
І  закружляли  лагідні  вітри
На  оксамиті  ночі  -  одкровення…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313326
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 02.04.2012


Міла Савченко

Коханий мій, я дуже тобі вдячна

Коханий    мій,  я  дуже  тобі  вдячна
За  миті  щастя,  що  пізнала  я,
За  вчинки  наші,  в  чомусь  необачні,
За  те,  що  всюди  посмішка  твоя.
Легенька,  ніжна,  солодко  зрадлива,
Яка  нестримно  вабила  мене
До  почуттів  тендітно-полохливих.
Я  навіть  згодна,  як  за  це  хтось  прокляне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312782
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 28.03.2012


Metrolog

Вільна смерть…

Там  я  бачу,  у  ранковій  млі,
Він  стоїть  на  чорній  колії,
В  силуеті  тім  нема  вагань,
Він  заплатить  чорту  свою  дань...

           Поперек  заплутались  світи
           І  нервовий  зрив  несуть  думки
           Але  не  хвилює  більше  це  його,
           Він  чекає  поїзда  свого...

           Поїзд  завезе  за  іншу  грань,
           Безкінечний  лік  нових  страждань,
           Подарує  рішення  його
           Самогубцям  раю  не  дано...

Він  все  знає,  й  не  чекає  втіх,
Він  замінить  біль  на  смертний  гріх,
І  розсудить,  краще  їм  чи  нам
Поїзд  їде,  а  душа  вже  там!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325796
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 28.03.2012


Чафонов Владислав

Труд поэта

По  белой  -  беленькой  бумаге
 Скользит  перо,  как  фигурист.
 И  чертит  буквы,  цифры,  знаки,
 И  чувства  передаст  на  лист.
 Любовь  отдаст  для  власти  слова,
 Перевернёт,  и  закружит,
 И  снова,  снова,  снова,  снова
 Поёт,  и  пишет,  и  скрипит.
 Слагает  рифму  для  любимой,
 Благословляет  и  поёт.
 Раскроет  суть  и  шепчет  имя,
 Ну  и  признание  найдёт.
 Перо  по  листику  бумаги
 Скользит,  усиливая  суть.
 Лишь  мастер  выточет  из  драмы
 Шедевр  для  всех.  Такой  вот  труд.
                                                             06,08,2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304512
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 05.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2011


STRANIERA(Кошіль Надія)

Подрузі

Воскресла  з  болю,  піднялась  на  ноги.
Ти  після  бурі  крила  розвела.
Знову  шукаєш  ти  нові  дороги.
І  посмішка  на  личку  розцвіла.

Ти  вся  тремтиш,  тріпоче  серце  в  грудях.
Наповнена  теплом  твоя  душа.
Ти  як  завжди  шукаєш  віру  в  людях.
Допити  прагнеш  ти  життя  до  дна.

Боїшся  осені,  але  її  здолаєш.
Твоя  любов  розтопить  лід  твердий.
Ти  візьмеш  штурмом  час,  бо  знаєш.
Він  ворог  твій  нещадний  ,злий.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300674
дата надходження 18.12.2011
дата закладки 18.12.2011


Аndante

На дворе снова солнце грустит

На  дворе  снова  солнце  грустит  
Я  в  окошко  смотрю  –  удивляюсь  
Что  же  новый  мне  день  принесёт  
Если  солнце  мне  не  улыбнулось  

Неужели  расстроился  день  
Что  печальным  сделалось  утро  
Неужели  теперь  всё  не  так  
Даже  дождик  стучит  в  окна  грусно  

Я  хочу,  чтобы  cолнышко  грело  
Так  хочу,  чтобы  было  тепло  
Чтобы  выйти  на  улицу  смело  
Всем  сказать,  что  мне  хорошо.  


Чтобы  дети  счастливыми  были  
На  дворе  смогли  в  квач  поиграть  
Чтобы  птички  радостно  пели  
Вся  природа  могла  ликовать  

Вот  сижу  у  окошка,  мечтаю  
Вдруг  светлее  стаёт  во  дворе  -  
В  небесах  лучик  солнца  сияет  
Солнце  вновь  улыбается  мне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300628
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 17.12.2011


Руслана Сапронова

БЕРЕГИ ЖИТТЯ.

Проходять  стрімко  ті  роки,
 Що  плідними  в  житті  бувають
 І  кожен  вибрав  береги,
 Де  кращі  квіти  розквітають.

 На  скроні  впала  сивина,
 На  душу-сніг,на  серце-туга,
 Та  все  ще  манить  давнина,
 А  мрія  є  вже  зовсім  друга:

 Підняти  рідних  діточок,
 Щоб  веселіш  і  краще  жили,
 Пройти  із  гідністю  той    срок,
 Що  небо  з  Богом  відлічили.

 Знайти  життя  людського  суть,
 Дізнатись,  в  чому  справжнє  щастя
 І  як  його  не  обминуть,
 А  з  ним  скоріш  породичатись,

 Залишить  добрий,теплий  слід,
 Щоб  не  забули  покоління.
 Прожити  впевнено,без  бід
 І  мати  серце  і  сумління.
29,06,2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300518
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 17.12.2011


Дмитро Юнак

БЕРІЗКА І ХМАРИНКА

Немов  дівчинонька  в  хустині,
Стоїть  берізонька  в  долині,
У  чистім  полі  край  дороги,
Хмаринці  журиться,  небога.

“Навіщо  тут  оця  долина?
Стою  одна,  як  сиротина
І,  хто  не  їде,  той  скубне,
Чи  й  скривдить  інколи  мене.

А  вітер!  Він  мене  лякає  –
Нові  сережки  вимагає.
Хвалько,  чванливий  неборака,
А  ще  й  надмірний  забіяка!

Спочатку  стан  мій  обіймає,
Крізь  листя  ніжно  зазирає,
І  перевірить  все,  мов  наречений,
Зірветься,  скаче,  як  шалений.

Згинає  віти,  рве,  ламає,
До  мене  й  жалю  він  не  має.
Зриває  листя,  щоб  летіло,
Його  цікавить  біле  тіло,

Мов  ласий  дід  до  юної  лебідки.
Від  цього  ширяться  про  мене  плітки”.
Стурбовано  берізонька  зітхнула,
Та  раптом  з  неба  відповідь  почула:

“Дурненька  ти,  –  луна  хмаринки  крик,  –
Хіба  то  дід  старенький?  Чоловік!
З  таким  дідусем  до  зірок  літати”.
Якого  парубка  хотіли  б  ви,  дівчата?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276113
дата надходження 20.08.2011
дата закладки 20.08.2011


Наталка Кольоровісни

Отдайте меня на съедение…

Отдайте  меня  на  съедение  
Голодным  и  злющим    волкам.  
Продайте  меня  в  услужение  
Небритым  чужим  мужикам.    

Отправьте  посылкой  в  Нигерию
Чтоб  с  рук  крокодилов  кормить.
Могу,  если  надо,  империю
Российскую  восстановить.

Дам  голову  на  отсечение
Безжалостному  палачу,  
Но  я  не  пойду  на  лечение  
К  садисту  зубному  врачу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275997
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011


Віктор Фінковський

Люди

Чиє?
Своє  життя?
Жертва?
Це  незбагненно!
Ідол  для  нас  -  комфорт...
Люди  слабкі  ідейно.

Мріяти  про  політ  -
Бути  із  Небом  в  мирі.
Відстань  -
це  щось  смішне...
Люди  не  мають  віри...

Намертво.
Як  цемент.
Так,  щоби  Час  не  зрухав.
Людям  можливо  все!
Люди  -  це
натяк
Духу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275994
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011


Міла Савченко

Якщо ти у світі - людина…

Якщо  ти  у  світі  -  людина,
Спини  свій  шалений  біг.
Майбутнє  дочки  і  сина...
Яке  воно  буде  у  них?

У  хвилях  щоденної  фальші,
У  ритмах  ілюзій  і  жахів,
В  потворному  горе-марші
Ми  всі  прямуєм  до  плахи.

А  в  колисці  сонне  дитятко...
Йому  казка  бабусина  сниться
І  лагідний  голос  татка,
І  мамина  пісня  іскриться.

А  там,  за  вікном,    урагани
Під  себе  світи  зминають.
Вовки  зализують  рани,
Вовченят  нападати  навчають.

Задумайсь  на  мить,  людино,
озирнись  на  залишений  слід.
В  чім  провина  дочки  і  сина,
Що  таким  їм  дістанеться  світ?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275349
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.08.2011


Gerasimova Alyona

Я вигнана із раю…

Я  вигнана  із  раю
Чому?  Спитаєш  ти...
Бо  я  вже  не  кохаю
І  рву  твої  листи!
Я  вигнана  із  раю
Бо  в  голос  не  молюсь
Лиш  пошепки  читаю
Одну  дурню  якусь.
Я  вигнана  із  раю
Чому?  Спитаєш  ти...
Я  зради  не  прощаю,
Хоч  гріх  буду  нести...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192661
дата надходження 30.05.2010
дата закладки 14.07.2011


Ірис

там на дні

Тихо-тихо  на  самому  дні
Лине  музика  вічної  тиші.
Тут  живуть  нерозгадані  сни
Відголосся  мрій  наймиліших.

Тут  на  цім  віковічнім  піску
Заколисані  вічністю  мушлі,
А  над  ними  кружляють  в  танку
Духи  моря  й  загублені  душі.

І  коли  світом  правлять  бурі,
Небо  грізне  кида  блискавки,
Тут,  здається  всі  лиха  поснули
Й  прокидатись  не  будуть  віки.

Розпромінено  сяють  мов  зорі
Перли  -  діти    синіх  глибин...
Може  рай  заховано  в  морі,
А  не  в  бруді  наземних  днин.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269828
дата надходження 12.07.2011
дата закладки 12.07.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2011


Borodead

Быть собой

куплет  1

Твой  новый  день  скроет  сны,  утешит  ночь
И  ветер  вновь  унесет  сердце  прочь

бридж  1

Все,  что  было  скроет
белой  мглой

припев

Среди  тысячи  миров  ты  идешь  к  рассвету
Оставляя  пыль  и  боль  за  спиной

Каждый  новый  день  зовет  вдаль  идти  за  небом
Вдоль  по  лужам  босиком  чтоб  быть  собой


куплет  2

Твой  новый  шаг  через  миг  укроет  дым  
Но  в  этот  путь  ты  уйдешь  лишь  седым

бридж  2

Ты  застыл  над  бездной
ледяной

припев  

Среди  тысячи  миров  ты  идешь  к  рассвету
Оставляя  пыль  и  боль  за  спиной

Каждый  новый  день  зовет  вдаль  идти  за  небом
Вдоль  по  лужам  босиком  чтоб  быть  собой



***слушаем  песню  !!!***

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269565
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


Зоряна Ніч

Вітру

Так  ніжно  вітер  грався  із  волоссям
Він  відлітав  і  знову  повертався
Можливо  це  мені  приснилось  чи  здалося
Або  ж  він  справді  поруч  бути  намагався

Шукав  мене  і  забирав  з  собою
Був  теплим  наче  сонячне  проміння
І  шепотів,  що  він  завжди  зі  мною
Та  я  не  вірила  в  ці  ніжні  шепотіння

Він  відлітав  і  залишалась  я  з  собою
Я  не  встигала  крикнути  "зажди"
І  не  могла  спинити  я  його  рукою
І  не  могла  примусити  лишитись  назавжди

Він  не  з'явився,  знов  не  прилетів
Чекати  марно,  з  цим  змиритись  мушу
Згадала  я,  про  що  мені  він  шепотів
Й  прийняла  це  я  в  своє  серце  й  в  свою  душу

Він  шепотів  мені  своє  ім'я
Він  шепотів  про  мрії  і  нагоди
Про  те,  що  я  -  це  він  і  він  -  це  я
Про  те,  що  він  -  це  й  є  моя  свобода

І  він  завжди  зі  мною,  зовсім  близько
Він  надихає  кожне  слово  й  кожен  рух
З  ним  я  щаслива  й  небо  дуже  низько
Бо  він  -  це  вільний  і  нестримний  дух...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269500
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


Оксана Чадаєва

Гарбузи цвітуть

На  шляху  від  дому  і  до  дому
Цвітом  рясним  гарбузи  цвітуть
І  веде  нас  невідоме  в  невідоме,
Прокладаючи  у  травах  путь.

Час  у  час,  і  рік  у  рік  священний
Проростає  із  зернин  душа,
І  тілА,  що  тлінуть  обреченні,
І  любов  твоя,  що  так  втіша...

Жовтий  квіт,  м'який  та  ніжний
Соромливо  листя  прикрива,
Гарбузи  цвітуть,  зав'язують  суміжно
Свята  літа  аж  до  ПокровА...

Гарбузи  повз  стежки,  на  городі
Дивним  цвітом  квітнуть,  і  роса
Умивє  очі,  змива  сльози,
Освіжається  природою  краса.

До  морозів  квіт  у  плід  зростає,
Жовтогарячий  шар  користі,  смакоти,
Ти  звариш  каші,  погукаєш,
Та  з  гарбузом  до  мене  вийдеш  вже  не  ти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269488
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


Ниагара

***

Тогда  мне  показалось    рухнул  мир,
Когда  я  двери  за  тобой  закрыла,
Когда  я  боль  свою  тебе  простила  ,
Мне  просто  показалось  рухнул  мир...
И  мне  хотелось  в  хаосе  растаять,
Забыв  обиды  от  непониманья,
Развеяв  боль  от  нашего  прощанья,
Мне  так  хотелось  в  хаосе  растаять....
Невыносимо  было  быть  одной
И  как  волчице  раненой  метаться,
От  нерастраченой  любви  своей  терзаться.
Невыносимо  было  быть  тогда  одной...
Но  время  лечит  -  факт  неоспоримый,
В  душе  рубцует  ссадины  и  раны
И  пустяками  кажутся  обманы,
Ведь  время  лечит  -  доктор  мой  незримый!
Покажет  время  -  мир  мой  снова  будет.
Мои  надежды  уж  не  так  химерны
И  я  осталась  ласковой  и  верной
И  даже  без  тебя  мир  снова  будет!

Наталья  Козак

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269492
дата надходження 10.07.2011
дата закладки 10.07.2011


Наталья Салогуб

Якби мені…

Якби  мої  вірші,  покласти  б  на  музику  лиш  твого  тіла,
І  цими  піснями,  любов  наша  чайкою  в  небо  злетіла  б,
А  потім  ці  пісні,  та  щей  заспівати  на  цілу  планету,
Вони  б  росказали  навіщо  і  скільки  кохають  лелеки.

Якби  мої  струни  порвати  б  мелодіями  твого  серця,
І  музика  наша  була  би  пікантна  і  з  присмаком  перцю,
Вона  би  звучала,  там  де  ми  були  і  там  де  нас  немає,
Вона  би  лунала  вище  ніж  сокіл  насправді  літає.

Якби  мої  ноти  покласти  на  вірші,  що  ми  написали,
І  людям  віддати,  щоб  пісню  про  щастя  вони  наспівали,
Віддати  шпакам,  щоб  вони  підхопили,
І  нашу  надію  віднесли  на  крилах.

Якби  нашу  прозу  віддати  тому,  хто  її  зрозуміє,
Той  хто  перекаже,  як  свою  крилату  і  жадану  мрію,
Хто  нас  пригадає  нехай  ненароком,
А  поряд  із  садом  гніздо  в'є  сорока.

Якби  нашу  творчість  змогти  поєднати  із  нашим  бажанням,
Бажанням  творити  і  з  нашим  єднанням,
Якби  ластівки  віднесли  нашу  творчість,
У  небі  високім  прокинеться  гордість.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268875
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011


Василь Кузан

Нарвати літа…

Нарвати  літа  піввідра
Червоного,  мов  кров  із  вишні.
Дивитися,  як  ластівки
Мелодію  кохання  пишуть
На  струнах  електродротів,
Тіла  складаючи  в  акорди.
Відчути  мить,  коли  в  думки
Тихенько  входить  липень  гордий,
А  серпень  -  ні!  Бо  на  Іллі
Вже  стукає  у  двері  осінь...

Набрати  в  пригорщі  тепла,
А  в  серце  -  днів,  що  поле  косять...

І  все  це  якось  зберегти,
Ввібравши  в  пальці,  очі,  груди...
Бо  там,  у  іншому  житті,
Такого,  певно,  вже  не  буде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267807
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Сталкер.Вільний

Блуждающий

Я  вроде  дышу,  но  не  чувствую  тела.
Сердце,  видимо,  бьется,  но  стука  не  слышно.
Мерещатся  сны,  поглощая  степенно
Остатки  сознания  –  оно  явно  лишнее.

Иллюзия  или  реальность?  Не  знаю.
И  нужно  ли  это  вообще  кому  знать?
Иллюзия  явно  мне  в  жизни  мешала.
Реальность  смогла  жизнь  вовсе  сломать.

Всё  путано,  стёрто,  грани  размыты.
Куда  повернуть?  Не  знаю.  Не  знаю!
Я  в  тупике,  указатели  скрыты.
На  ощупь  иду,  добираясь  до  края.

Конец  ли?  Начало?  Я  по  середине?  
Закрыты  ответы.  Открыты  вопросы.
Бреду  не  зная  куда  и  поныне
Один.  Лишь  редкие  гости  мои  –  это  слёзы.

Жив  ли?  Мертв?  Это  тоже  неясно.
Я  двигаюсь  только  вперед,  словно  зомби.
Без  смысла,  без  цели,  бездумно,  напрасно,
Лишь  бы  только  идти.  А  что  дальше  –  посмотрим…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267838
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Biryuza

ХУДОЖНИКУ

...  лабіринти  хмар  і  запах  нічного  дощу-
ти  навмисне  плутаєш  фарби,  малюєш  невидимість.
Художник  знає  на  смак  кожну  мить  і  позіхає,
свобода  не  вміщується  в  рамки  двох  тротуарів-
вихід  за  межі...

Межа  тонким  ланцюжком  обіймає  шию,
а  старий  волоцюга  роздає  свої  візитівки-
саме  час  згадати  прізвище  улюбленого  автора
і  хапатись  за  його  слова  що  є  сили.

Ти  чув  більше  за  мене,
ти  змішав  жовтий  і  зелений  кольори,
але  запізнився  на  бал  дорослішання-
сценарій  здійснюється  без  права  на  помилку.

Художники  часто  згадують  квітневі  вечори,
запах  розмов,  дощу  з  пилом
і  колір  чиїхось  очей...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255472
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 29.06.2011