Анка: Вибране

Віталій Назарук

Лелечине щастя

Знову  лелека  прилетів  один,
А  старий  ясен  стрів  його  як  сина,
Неповних  у  лелек  нема  родин,
Можливо    в  нього  лиш  така  родина.

Він  прилетів  і  взявся  за  гніздо,
Перебирав    хмизинку  до  хмизинки,
Бо  в  серці  мав  надію  і  тепло,
Хоч  часто  на  очах  були  сльозинки.

Ходив  серед  латаття  в  берегах,
Де  протікала  невеличка  річка.
І  раптом  в  парі  повернувся  птах,
До  свого  березневого  гніздечка.

Під  літо  появилися  малі,
Обоє  вчили  діточок  літати,
Вони  були  щасливі  на  землі,
Лишилось  лише  вирію  чекати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394241
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 16.02.2013


Лілія Ніколаєнко

Моє життя – це повість без сюжету…

Моє  життя  –  це  повість  без  сюжету,
Альбом  історій,  не  моїх  –  чужих.
Десятки  віршів,  як  чиїсь  портрети.
Пливу  сліпим  туманом  поміж  них…

Там  стільки  доль  моєї  ледь  торкнулись,
А  потім  зникли  назавжди  в  імлі.
Майбутнє  переплуталось  з  минулим,
І  час  немов  спинився  на  землі…

Моя  душа  –  чужі  порожні  ролі.
Взялись  за  руки  в  танці  протиріч.
Цілуються  там  привиди  із  болем  –
Герої  з  ворогуючих  сторіч.

Моє  життя  –  суцільна  теорема,
Ще  досі  не  доведена  ніким.
А  власні,  гірко  вигадані  теми,
Вже  не  вогонь  лишають,  тільки  дим…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328781
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 16.02.2013


Лілія Ніколаєнко

В її душі закам’янілі квіти…

В  її  душі  закам’янілі  квіти
Чекають  на  свого  садівника…
Щоб  у  руках  гарячих  затремтіти,
І  мрій  надпити  з  чистого  струмка.

Її  печаль  –  то  солов’їні  співи
Із  саду  переораних  надій,
Чекань  безсонних  неосяжні  ниви,
І  зустріч  неприборканих  стихій.

Їй  важко  кров`ю  малювати  правду,
Ходити  босим  серцем  по  стерні,
І  в  хитрих  сновидінь  просити  спрагло,
Щоб  принесли  з  собою  світлі  дні.

Душа  її  –  незаймана  діброва,
Де  смуток  і  замріяність  сплелись.
Листи  свої  в  нікуди  пише  знову,
І  розсилає,  як  птахів,  увись…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287519
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 16.02.2013


Лунная соната

Найди меня!

Найди  меня  в  пространстве  бесконечном!
Узнай  по  стуку  сердца,по  дыханью.
Пройди  по  небу  и  по  звёздам  вечным!
И  отыщи  в  тумане  мирозданья.

Услышь  по  голосу,когда  поют  рассветы!
По  солнцу  восходящему,закату.
Они  ведь  шепчут:"Где  ты,милый?Где  ты?"
И  бьют  грозою  в  звонкие  набаты!

Найди  меня  в  лесу,в  полях,по  взгляду.
Среди  цветов  манящих,ярких  красок!
Найди  меня!Ведь  я  с  тобою  рядом.
Среди  толпы  и  всевозможных  масок.

Соедини  две  половины  сердца!
Наполни  душу  жизни  ярким  светом!
Найди  меня  под  слоем  соли,перца.
Найди!Назло  законам  и  запретам!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227191
дата надходження 08.12.2010
дата закладки 09.02.2011


Лунная соната

ПОДРУГИ.

Вдвоём  мы  с  нею-верные  подруги.  
Сродни  душой,как  сёстры-близнецы.  
На  частые  взаимные  услуги  
Безмолвно  зрят  небесные  отцы.  

Настойчиво  ко  мне  приходит  в  гости.  
Неслышно  сядет  молча  у  окна.  
Попросит,словно  нищий  на  погосте,  
Миг  жалости,как  милость,для  себя.  

Мы  помолчим...А  ,после,и  поплачем.  
Нам  не  бывает  скучно  никогда.  
А  на  прощанье,новый  день  назначим,  
Чтобы  вдвоём  остаться  навсегда.  

Она  придёт,  тайком  ,уже  под  вечер,  
ВолОча  за  собой  печали  шлейф.  
Но  я  готова  к  этой  новой  встрече-  
Упрячу  радости  в  надёжный  сейф.  

Я  даже,кто  она,спросить  забыла.  
Не  знаю  имени  и  отчества.  
Лишь  письма  ей  нередко  относила  
В  страну  с  названьем  "Одиночество".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223956
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 09.02.2011


Лунная соната

Я здесь, ты-там…

Я  здесь.Ты-там.Меж  нами  пустота,  
Длиною  в  сотни    километров.  
Но  сила  притяжения  сполна  
Ломает  тяжесть    скучных  метров.  

Я  здесь.Ты-там.В  пространстве-  тишина.  
ДавЯщая  и  портящая  нервы.  
И  только  звук  вечернего  звонка  
Ее  нарушит  за  закрытой  дверью.  

Я  здесь.Ты-там.И  лишь  слова,слова  ,  
Озвученные  в  призрачном  тумане.  
Повиснут,спрятав  грусть,на  провода,  
Запутавшись  в  пространственном  обмане.  

Я  здесь.Ты-там.Меж  нами  суета.  
Съедающая  душу  без  остатка.  
Надежды  исчезают  без  следа  
Для  будущего-мелочная  взятка.  

Я  здесь.Ты-там.И  тянутся    года,  
Бездушно  долгие  и  призрачно  капризны.  
И  только  чудо  сможет  без  труда  
Объединить  две  скомканные  жизни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225524
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 08.02.2011


Лунная соната

МЕСТЬ.

Я  знаю-мстить  не  хорошо!  
Грешно  и,  в  сущности,опасно!  
Но  жить  с  обидой  тяжело.  
А  боль  терпеть-вдвойне  ужасно!  

Я  отомщу!Но  изощрюсь  
В  подборе  методов  для  мщенья.  
Под  купол  неба  вознесусь,  
Приметив  место  для  паденья.  

Насмешникам  воздвигну  Храм  
Для  торжества  их  злых  улыбок.  
Хвалу  злорадствию  воздам,  
Загнав  их  в  зал  для  разных  пыток.  


Пытать  их  буду  лишь  Добром,  
Открытой  честностью  и  Правдой.  
Плясать  заставлю  ,а  потом
И  Гимны  петь  Любви  заставлю!  

Пусть  молятся  моим  Богам  
И  к  звёздам  жалобно  взывают!  
Я  отомщу  своим  врагам!  
Пусть  истину  Добра  познают!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238061
дата надходження 31.01.2011
дата закладки 08.02.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.02.2011


Лунная соната

Вовк-одинак.

М.Б.присвячую...


Десь  у  лісі,у  темній  діброві.
Де  людська  не  ступала  нога,
Ходить  звір.То  є  вовк  по  природі,
А  по  суті-він  вовк-одинак.


Від  самотності,очі  зелені
Відбивають  лише  тихий  сум.
Тільки  дикі  та  мудрії  клени
Відгадали  потік  його  дум.

Був  колись  молодим  та  веселим.
Жив  життям  ватажка  вовчих  зграй.
І  складали  сумні  менестрелі
Свої  гімни  про  вовчачий  рай.

Він  ніколи  не  зможе  забути
Ту  єдину,що  мав  за  життя.
І  про  те,як  під  впливом  отрути
Назавжди  відійшла  в  небуття.

Як  жорстоко  мисливці  запхали
Ту  єдину,кохану,в  мішок.
І  як  ставили  нові  капкани,
Розкладали  на  сніг  порошок.

Як  він  ледь  дотягнув  до  домівки.
Весь  скривавлений,кволий  від  ран.
"Краще  б    я  був  убитий  з  гвинтівки!
Краще  б  мене  затягло  в  капкан!"

З  того  часу,коли  повний  місяць,
Плаче  вовк,аж  темніє  в  очах.
Це  зі  стогоном  кличе  вовчицю
Своїм  серцем  той  вовк-одинак...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222742
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 08.02.2011


Лунная соната

Устала…

Ох,как  я  от  всего-всего  устала!  
От  зноя  летнего,от  мух  и  комаров,  
От  бесконечных  буден  и  кошмарных  снов,  
От  дел  постылых  вечного  завала.  

Устала  я  от  жизненной  рутины,  
Давящей  на  усталые  мозги  
И,рвущей  сердце  в  ранах  на  куски  
В  сетях  своей  кошмарной  паутины!  

Устала  от  мучительной  тоски,  
Что  с  одиночеством  сдружилась  по-немногу.  
Шагает  она  маршем  с  нею  в  ногу,  
Зажав  меня  в  железные  тиски.  

От  слов  твоих  неслыханно  устала.  
Они  прожгли  меня  до  кончиков  ногтей  
В  тот  миг,когда  в  число  своих  друзей  
Меня  поставил  на  ступеньку  пьедестала.  

От  жизни  всей  устала  я!Устала!  
Устала  так,что  даже  боль  ушла.  
С  какой  бы  радостью  пристанище  нашла  
В  порту  покоя,у  забвения  причала!

Лето  2010  г.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233354
дата надходження 07.01.2011
дата закладки 08.02.2011


Лунная соната

На своих похоронах.

...моим  фантазиям  предела  нет...


                                 ***********

Да  простят  суеверные  люди,
Что  кощунством  открыто  грешу.
О  прощеньи  молить  я  не  буду!
Отпущенья  грехов  не  прошу!

Вдруг  застряла  в  уме  окаянном
Мысль  шальная.С  чего?Не  пойму!
Захотелось  открыто  иль  тайно
Полежать,будто  мёртвой,в  гробу.

Будто  тело  уже  охладело
И  готово  в  последнюю  путь.
Дружным  строем  взялися  за  дело
Все,кто  жив,закопать,помянуть.

Я  лежу,чуть  не  в  полном  параде.
(Хорошо  постарались,друзья!).
В  своём  лучшем  вечернем  наряде,
Так,  что  лучше  придумать  нельзя!

Гроб  шикарный,с  кистями  и  крышкой.
А  постель-лишь  мечтать  о  такой!
Ну,короче,такой  замухрышке
Очень  лестно  уйти  на  покой.

Правда,рядом-никто  не  рыдает!
Лишь  глаза  любопытством  горят.
Лысый  дядька  очки  протирает,
В  стороне  обо  мне  говорят.

Мол,ушла  очень  рано  и  быстро,
Про  грехи  всё  давай  вспоминать.
В,общем,речи  довольно  привычны
Для  того,кого  шли  отпевать.

Как-то  сверху  окинула  взглядом
Всю  толпу,похоронный  аншлаг.
И  в  душе,с  затаённым  укором,
Распознала,кто  друг,а  кто-враг.

Вот  вы  как!А  при  жизни  иные
Разговоры  вели  обо  мне!
Все  друзьями  казались.А  ныне
Обваляли,как  тряпку,в  дерьме!

И  выходит,узнать  что  ты  стоишь
Нужно  выждать  своих  похорон?
Лишь  скончавшись  уроки  усвоишь:
"С  глаз  подальше  долой-с  сердца  вон!"

 Как-то  сразу  лежать  расхотелось!
Хоть  в  уютном,но  скучном  гробу.
Я  очнулась,встряхнулась,оделась
И    сказала:"Фиг  вам!!!Не    умру!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224264
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 08.02.2011


Лунная соната

Буду делать то, что хочу!

Я  хочу  делать  то.что  хочу!  
По  природе  я  -сумасбродка!  
Вот  возьму-никуда  не  пойду!  
Стану  вольной,как  с  парусом  лодка.  

Не  пойду  на  работу  с  утра.  
Буду  бить  до  обеда  баклуши!  
Захочу--с  маху  прыгну  с  моста!  
Захочу-буду  музыку  слушать!  

Забреду    на  далёкий  вокзал.  
Сяду  в  первый  попавшийся  поезд!  
Выпью    с  радостью  пива  бокал  
И  зароюсь  в  сугробы  по  пояс!  

Буду  делать  лишь  то,что  хочу!  
Позвоню  очень  давнему    другу.  
И  от  смеха  едва  не  умру,  
От    того    как      он  млеет  с  испуга.  

Я  признаюсь    тому,кто    мне    мил!  
И  решусь  на  безумный  поступок!  
Для  того.чтоб  меня  не  забыл,  
снизойду  до  реальных    уступок.  

Я  одену  штаны  до  пупка,  
Перекрашусь  под  цвет  своих  мыслей!  
Буду  делать  с  утра  до  утра  
Только  то,что  хочу  в  своей  жизни!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227996
дата надходження 11.12.2010
дата закладки 08.02.2011


Лілія Ніколаєнко

Фальшива королева

На  шаховім  плацу  стояли  долі,  
Такі  несхожі,  дивні  і  чужі…
Давно  уже  їм  визначено  ролі,
На  сторонах  фатальної  межі.

Вперед  ішли  у  бій  нещасні  пішки,
В  тилу  стояли  знатні  вояки,
І  помирали  там  святі  і  грішні,
Собі  подібних  били  залюбки…

Пишатись  вої  у  броні  сталевій,
І  коні,  хоч  у  них  не  втішна  роль,
Стояла  там  фальшива  королева,
Фальшивим  з  нею  став  і  сам  король…

Король  моїх  надій,  моїх  ілюзій,
Привів  ти  іншу  на  фальшивий  трон.
І  ми  з  тобою  нині  вже  не  друзі  –  
Нас  розділив  фатальний  рубікон.

По  інший  бік  закровленого  поля
Стоїш  і  гордо  дивишся  на  світ,
А  я  не  можу  вирватись  на  волю  –
Війна  мені  обрізала  політ…

Піти  не  можу  я  і  залишитись,
І  їй  віддати  те,  чого  нема.
Та  марно  честі  у  ганьби  просити,
Шукати  світла  в  темряві  –  дарма…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238608
дата надходження 03.02.2011
дата закладки 03.02.2011


Любовь Козырь

Мне кажется…

Мне  кажется,  что  это  просто  сон  -
Кошмар,  из  тех,  что  сковывают  душу...
Дыхание  срывается  на  стон,
А  я  гребу  сквозь  волны  слёз.  На  сушу.

Мне  кажется:  дожить  бы  до  утра,
А  там  -  будильник  всех  спасёт  из  плена...
Ну  что  же  он  молчит?!  Давно  пора
Раздаться  звонким  эхом  в  тесных  стенах!

Мне  кажется,  медлительный  рассвет
Вспорхнёт  пугливо,  будто  извиняясь...
И  снова  день...  Мир  обретает  цвет...
Так  почему  же  я  не  просыпаюсь?!

01.02.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238224
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 01.02.2011


Mary MacGreene

И просто прошептать: "Не уходи!. . "

Всего  лишь  друг,  а  может  быть  и  больше...    
Спасением  спасаюсь  я  у  Вас!    
Любимой  называете  другую.    
Всего  лишь  друг,  да  что  Вы  я  не  спорю!    
Всего  лишь  друг,  не  надо  больше  фальши    
Любовь?  Да  что  Вы  -  это  же  не  карты!!!    
И  поцелуи  словно  мы  в  реале    
Зачем?  Не  надо!  Я  прошу  отстаньте!    
Всего  лишь  друг  для  Вас  -  я  это  знаю.    
И  большего  от  Вас  я  не  прошу    
Вы  ревновать  не  будете,  я  знаю    
Всего  лишь  друг,  я  это  понимаю...    
Но  ничего  поделать  не  могу    
Без  Вас  я  умираю,  погибаю,    
Без  Вас  я  жизнь  свою  не  представляю,    
И  Вас  отчаяно  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236862
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 25.01.2011


zhura

Одинокий зверь

Душа  болит,  а  сердце  плачет.
Я  не  умею  жить  иначе.  
Калечу  души  я  людей.
Не  человек,  а  точно  зверь.  

Я  как  паук,  что  может  нежно,
Свернувши  в  паутины  шелк,
Так  медленно  и  чуть  небрежно
Из  жертвы  высосать  весь  сок.

Но  не  убив,  а  только  ранив
Так  сильно,  чтоб  забыть  никак
Я  оставляю  след  на  память,
А  в  сердце  навсегда  мишьяк.

Уничтожая  всё  в  округе
Шипя  и  избегая  слёз.
Я  убиваю  тех,  кто  любит
Лишь  в  первый,  но  в  последний  раз.  

Я  одинокий  зверь  бездушный.
Змея,  что  на  груди  висит.
Что  медленно  и  тихо  душит
Имея  отстранённый  вид.

Со  мною  дело  очень  плохо
Я  убиваю  всех  людей.
Моя  судьба  –  быть  одинокой!

Я  –  одинокий,  дикий  зверь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234209
дата надходження 11.01.2011
дата закладки 11.01.2011


Окрилена

Ангел-хоронитель

Вона  любила  тишу,  як  сестру  –
журилася  із  нею  до  світанку,
Кавова  гуща  істину  стару
відкрила  їй:  віддатись  до  останку.

…А  зранку  –  засинала  в  самоті,
калачиком,  неначе  знак  питання:
Чи  буде  ще  відлига  житті?
Чи  прийде  він  уперше,  як  востаннє?

…Як  пташка  рання,  посеред  снігів
іде  вона  молитися  до  храму
за  друзів  вірних  і  за  ворогів,
бо  Ангел  відчиняє  світлу  браму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233968
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 10.01.2011


Лунная соната

Когда умирает любовь…

Когда  умирает  любовь,-  
Цветы  и  венки  не  приносят.  
Когда  умирает  любовь,-  
Её  просто  молча  уносят.  

Хоронят  любовь  не  в  земле  
А  в  сердце  ей  угол  находят.  
В  душе,на  таинственном  дне  
Для  сна  помещенье  заводят.  

Чтоб  помнить  кончину  любви,-  
Не  ставят  кресты  и  надгробья.  
Любовь  растворяют  в  мечты  
В  венозной  крови  полноводья.  

Не  правят  поминки  по  ней,  
Рыдая  над  траурной  лентой  
И  не  приглашают  друзей  
Почтить  память  скорбным  моментом.  

Когда  умирает  любовь.-  
По  ней  не  рыдают  с  надрывом.  
По  той  лишь  причине  простой,  
Что  с  ней  умираем  едино.  

Любовь  не  должна  умирать!  
Ведь  эта  субстанция  вечна!  
Она  не  должна  погибать.  
Рождённой  прожить  бесконечно!  

Пусть  правит  моею  судьбой  
Жестокий  и  каверзный  случай!  
Любовь  остаётся  живой!  
И  всех  разрушений  могучей!  

Любовь  не  хочу  хоронить!  
Ведь  с  нею  надежды  уходят.  
Любовью  умей  дорожить!  
Её  просто  так  не  хоронят!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233184
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 06.01.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.01.2011


Лунная соната

Ангелы и Демоны.

В  глубинах  холодной  Вселенной,  
Окутанной  пылью  времен,  
За  гранью  отсчета  безмерной  
Рождались  основы  основ.  

Пыль  времени  соткана  в  нити,  
Разделена  нА  два  куска  
И  духом  на  землю  излиты  
Две  сущности.Два  бытия.  

Два  брата,по  плоти,по  крови.  
Тела  их-зеркальный  отбой.  
Но  первый  был  создан  из  боли,  
Другой  же-из  пены  морской.  

Боль-жуткая!!!Тела  и  духа.  
На  корчах  окрепшая  суть.  
Она  ,словно  гадкая  муха,  
Мешает  рассудку  уснуть.  

О,как  же  удачливо  Демон  
Найдет,кто  слабее  душой,  
Кого  за  неправое  дело  
На  дно  волочИт  за  собой.  

И  пыткою  страшной  замучит,  
И  выжжет  остатки  добра!  
Он  клятвы  своей  не  нарушит  
Над  кровью  в  обители  зла!  

И  бесится  Демон,и  пляшет  
Над  жертвенным  адским  огнем!  
А  Ангел  отчаянно  машет  
Одним  обгоревшим  крылом!  

Бессилен  он  в  грешном  пространстве,  
Где  жадные  Демоны  ждут,  
Куда  в  обезумевшем  трансе  
Заблудшие  души  сведут.  

И  Ангелы  слабые  гибнут!  
И  бьются  крылАми  об  лед!  
Коварство,оскалясь  бесстыдно,  
Подняться  наверх  не  дает!  

Борьба  бесконечно  жестока!  
Растерзаны  в  клочья  тела!  
Душа,в  летаргии  глубокой  
В  низины  страстей  залегла!  

Отряды  из  Демонов  жутких  
Сплотили  тугие  ряды!  
И  лишь  в  небольших  промежутках  
Святые  обличья  видны.  

Мечи  победят?Или  стрелы?  
Огонь  или  снежная  пыль?  
Что  крепче?Амурные  трели  
Иль  грязная,страшная  быль?  

Кому  в  плен  отдаться  навечно?  
Чью  чашу  весов  нагрузить?  
По-ангельски  жить  безупречно?  
Иль  Демонов  кровью  поить?  

Кто  силу  имеет  над  нами?  
Кто  править  осмелится  впредь?  
Кто  сзади  стоит  за  плечами?  
Какие  нам  крылья  одеть?  

В  душе,в  замурованной  клетке  
Живут  в  вечной  битве  за  жизнь  
Твой  Ангел,в  любви  безответной  
И  Демон,вселившийся  в  мысль!  

Порою,невольно,бесславно  
Меняем  гримасу  лица.  
И  Ангела  маску  управно  
Сменяем  на  лик  подлеца.  

Не  дАно  всевышнею  силой  
С  победой  остаться  в  бою.  
От  этого  Демон  поныне  
Так  чувствует  силу  свою!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232978
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 05.01.2011


Метеля

Кохання дуже дивна річ.

Від  подиху  твого,  я  шаленію,
В  твоїх  обіймах,  я  неначе  немовля.
Від  посмішки  твоєї  руки  мліють,
Від  погляду,  впадаю  в  забуття.

Твоя  краса  в  моїх  думках,
Твій  ніжний  стан,  і  гарні  очі
Твій  поцілунок  на  моїх  губах
Я  відчуваю  в  день,  і  в  ночі.

В  твоїх  очах  я  бачу  зорі,
Твоя  хода  неначе  в  пави,
В  поцілунках  утопаю,  наче  вморі
Ти  моя  найсмачніша  страва.

Ти  в  снах  зі  мною  кожну  ніч,
Зі  мною  ти  в  блакитних  мріях.
Кохання  дуже  дивна  річ.
Душа  кипить  неначе  сильний  вітер  віє.
                                       04.03.2007р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133156
дата надходження 09.06.2009
дата закладки 30.12.2010


Наталі Рибальська

Год прошел…

Год  прошел…
         Сложу  в  корзину,
Все,  что  хочется  оставить,
Слезы,  
         Может  быть  мужчину…
Нет,  люблю,  к  чему  лукавить…
Я  сложу  в  неё  ошибки,
Крик  начальника  и  злобу,
Устаревшие  открытки…
После  подойду  к  сугробу,
           И  туда  ее  заброшу,
И  еще  присыплю  снегом…

Будет  Новый  год  хорошим-
С  ярким  солнцем,  синим  небом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231935
дата надходження 29.12.2010
дата закладки 29.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.12.2010


Віталій Назарук

ОДНА ДОРОГА

Дорога  в  людини  буває  одна.
Широка,  гладка,  або  терном  покрита
По  ній  нам  приходиться  йти  без  керма,
Відміряну  Богом,  належить  прожити.

Часами  впадеш,  чи  спіткнешся  бува,
А  де  -  коли  яр  на  шляху  перескочиш.
І  тільки  тому,  що  немає  керма
Вогонь  в  своїм  серці  по  ньому  проносиш.

Ніколи  не  пробуй  звернути  з  путі,
Бо  гріх,  коли  схибиш  обабіч  дороги.
Хоча  повороти  бувають  круті,
Та  йди  по  шляху,  що  відміряний  Богом

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231843
дата надходження 29.12.2010
дата закладки 29.12.2010


Карл Доммерштерн

Холостяк.

Не  люблю  я  дождь  и  слякоть,
Но  погоде  так  удобней.
На  работе,  будто  мякоть,
Выжат,  словно  в  преисподней.

На  такси  нехватка  денег
Удивляет  по  карманам…
А  на  улице  уж  темень
Помогает  наркоманам.

Психанул,  раскрыл  свой  зонтик
И  шагнул  под  грубый  ливень,
Обманул  опять  синоптик,
Он  ужасно  субъективен!

Промочил  в  ближайшей  луже
Полудохлые  ботинки,
Что  ж,  не  мне,  а  им  же  хуже!
Обалдеть!  Сквозные  дырки!

Холостятская  берлога
Не  накормит  сытной  пищей!
Всё  кидаю  у  порога
И  ложусь  на  ветошь  днища!

Одиноко  и  прохладно,
Нет  носок,  все  в  грязной  куче!
За  «Мивину»  слишком  жадно
Принимаюсь…  я  измучен!

Холостятская  берлога
Стала  кельей!  Дожил,  братцы!
Я  мужик!  Не  недотрога!
Всем  пока,  ушёл  на  танцы.

16:44
28.12.10

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231723
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Маріанна Smile

Зраджені почуття

Ти  навчив  мене  кохати,
З  тобою  я  була  щаслива,
Тепер  я  змушена  страждати,
Адже  любов  твоя  зрадлива

Ти  зрадив  мої  почуття.
Більш  за  тобою  не  заплачу,
назад  немає  вороття,
І  не  надійся,що  пробачу

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231701
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Маріанна Smile

Как я долго тебя искала

Как  я  долго  тебя  искала,
Знала:  времья  придет  и  найду.
О  тебе  я  так  долго  мечтала,
Ты  пришел  и  исполнил  мечту.

Ты  пришел  так  внезапно,  нежданно,
Наша  встреча  была  так  прекрасна,
И  тебя  я  веть  сразу  узнала,
Поняла,что  живу  не  напрасна

Поняла:  ты  моя  половинка,
Подарила  тебя  мне  судьба,
И  с  ресниц  искатилась  слезинка,-
Как  же  долго  тебя  я  ждала!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231714
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Кейтуня Панда

молитва до Марії

над  образом  Марії  я  схилюся,
аби  покаятись  в  гріхах  своїх.
за  всіх  близьких  та  рідних  помолюся,
щоби  був  спокій  на  душі  у  них.
"схилюсь  до  тебе-прощення  просити
за  всіх  собі  подібних  на  землі,
бо  в  світі  стало  неможливо  жити!
набридло  існувати  у  пітьмі!
пробач  нас  грішників,  Матусю  Божа,
самі  не  відаємо,  що  творим,
пробач,  святая,  якщо  звісно  ж  зможеш,
надай  здоров'я  рідним  та  близьким!"
до  берегині  я  також  звертаюсь:
"прошу,  мою  сім'ю  оберігай,
не  лиш  за  себе,  за  всіх  них  покаюсь-
благополуччя  у  житті  надай...
на  вколішки  перед  тобою  впала,
губами  цілувала  образ  твій...
у  цій  молитві  я  вже  все  сказала...
прости  нас,  матінко  свята!  амінь!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231678
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Кейтуня Панда

колискова

на  землю  тихенько  спустилася  ніч.
ніхто  не  бажає  блукати.
а  в  тому  вікні,  де  ледь  свічка  горить-
співа  колисковую  мати.
"спи  тихо,  спокійно,  дитятко  моє,
я  буду  тебе  вберігати..."
цілує  із  ніжністю  чадо  своє,
життя  вона  ладна  віддати.
любов'ю  накрила  своє  немовля,
закутала  в  свОї  обійми,
до  серця  прижала  своє  дитинча-
нізАщо!  ніхто  не  відІйме!
над  кожним  із  нас  схилялася  мати,
з  дитяти  очей  не  спускала,
їй  вистачить  зараз  навіть  подяки,
за  те,  що  ночей  недоспала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231676
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Лесь

Прощання

Я  стою  -  на  краю,
І  дивлюсь  -  на  дно  провалля,
Я  мовчу  -  не  кричу,
Якби  ж  хтось  почув  зізнання...

В  мене  є  лиш  одне,
Та  Любов  і  те  Бажання,
Але  ні!  -  все  змело!
В  той  момент,  коли  прощання...

Так,  я  жив  -  в  світі  мрій,
Вірив  хмарним  сподіванням,
Я  любив,  мов  не  свій,
Ніжно  -  ніби  це  востаннє...

А  Вона  -  мов  Полон!
Голубі,  чарівні  очі,
Як  іде  -  ніби  сон,
Серце  солодко  тріпоче...

Але  все  це  -  лиш  туман,
Бо  зів'яли  милі  квіти,
Серце  іншому  віддав,
Залишила  тільки  вітер...

І  тепер  -  на  краю,
Того  зимного  провалля,
Я  стою  -  тільки  п'ю,
Вітру  келихи  останні...

Полечу  -  стрімко  вниз,
Попаду  на  гострі  скелі,
І  останній  подих  мій,
Душу  пожене  в  пустелю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225521
дата надходження 30.11.2010
дата закладки 28.12.2010


Юрий Богатинский

Евреи

Меня  распяли  злые  дети
И  это  их  навеки  крест!
Ведь  Мне  важны  все  гвозди  эти
И  взгляд  людей,  который  ест.

Пройдут  века  и  иудеи,
Со  взглядом  тем  прийдут  назад,
Повесят  звёзды  все  на  шеи...
Им  как  и  прежде  буду  рад.

Я  их  простил,  они  ведь  дети!
Я  знаю,  как  им  тяжело  -
Топтать  дороги  жизни  эти,
Идти  веками  всем  назло.

Они  везде  стают  элитой,
Но  дом  их  здесь  -  где  первый  грех
Не  будет  счастья  им  со  свитой,
Среди  чужих  народов  всех.

Стремитесь,  дети  до  истоков!
Израиль  ждёт  своих  детей!
Ведь  вам  хватило  тех  уроков  -
Где  были  тысячи  гвоздей.


©  Copyright:  Юрий  Богатинский,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11012276736

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231516
дата надходження 27.12.2010
дата закладки 27.12.2010


Масяня

Когда-то ты счастье разрушил

Люби  меня  молча,  как  звезды
Молчат  о  секретах  Вселенной,
Ведь  знаешь:  вернуться  нам  поздно
В  манящее  осени  лето.

Люблю  я  тебя,  к  черту  время!
Обманывать  больше  не  в  силах
Но  ставить  свое  сердце  в  стремя...
Уволь...  Мне  судьба  запретила.

Когда-то  ты  счастье  разрушил
Своим  жесточайшим  ударом.
Любовь,  будто  блюдце  для  суши
Покушал...  Оставил...  Так  надо

Но  знай:  мои  чувства  -  святыня...
Они  -  словно    чудо-лекарство.
Пусть  даже  утрачу  я  имя,
Любовью  спасу  твое  цар

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231043
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 25.12.2010


Лесь

Анна

Ця  Жінка  породила  дивний  рід,
Що  прихилив  мільйони  в  покаяння,
Вона  лишила  в  світі  дивний  слід,
Звела  у  душах  скромність  і  єднання

А  інша  була  Мати  Королів
Премудрістю  вела  Вона  правління!
І  весь  тодішній  той  маленький  світ
Був  у  полоні  мудрої  Княгині!

Історія  безмежна  -  ніби  сон,
І  час  тече,  і  приплива  натхнення,
Але  в  цей  день  ми  зробимо  поклон,
Усім,  хто  носить  це  Святеє  ймення!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230610
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 23.12.2010


Галина Кудринська

Прости мені мою любов…

Прости  мені  мою  любов,
Прости  не  мій,  коханий  мною.
Холодною  торкаю  я  рукою
Застиглі  сльози  під  щокою.

Простіть  мені  моє  життя-
Кому  принесла  вдосталь  муки,
Кому  турботи  додала
Простіть  мене,  я  плачу...  Боже!

Прости  мені  мої  гріхи,
Пору  зневіри  і  провини.
Прости  мені  мої  думки,
Малу  увагу  до  родини.

Я  каюсь,  прошу,  ти  прости,
Бо  недостатньо  полюбила
Людей,  як  любиш  їх  всіх  ти
І  в  цьому  є  моя  провина.

Простіть,  я  прошу,  друзі  вас
Мої  недоліки,  проблеми
Простіть  мене,  що  довгий  час
Закрила  серце  для  людини.

Прости  мені  і  не  коханий,
Хоч  я  і  дякувать  маю  тобі,
За  подаровану  увагу,
Коли  надії  забрала  усі...

Моя  матуся,  моя  кров
Не  плач,  за  мене  ще  невмілу.
Ти  дарувала  всю  любов,
А  я  не  знала,  що  є  цінне.

О,  Батьківщино!  Рідний  край!
Закохана  до  болю  я  в  простори:
В  лани,  сади,  у  водограй,
Безкрає  небо  і  високі  гори.

Життя-ріка,  а  час  хоч  вічний.
Летить,  біжить,  а  ми  живем.
Я  прошу  сил  і  дотик  ніжний
Із  вітром  сльози  вдаль  несе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214301
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 01.12.2010


Алла Стасюк

НОЧНАЯ БИТВА.

Уставший  ложусь,  засыпаю.
И  вижу  божественный  сон…
Но  вот  на  меня  налетает
Какой-то    объект,  будь-то  слон…
Проснулся,  лежу,  ожидаю,
Когда  ОНО  вновь  прилетит.
Опять  в  сладкий  сон  погружаюсь,
А  это  ОНО  вновь    жжужит!

Встаю,  озлоблен    неудачей,
Газетку  для  боя  сложил,
Всё  жду,  озабочен  задачей,
Глазёнки  по  шире  открыл.
Стою,  всё  стою  дожидаясь,
Вокруг  лишь  одна  тишина.
Ну  где  же  ты  бестия  злая,
Что  сон  досмотреть  не  дала!

Вдали  пропищала  сирена,
ОНО  пролетая  жжужит,
И  вот  ЭТО  село  на  стену,
От  счастья  рука  дребезжит.
Удар!  Вновь  удар!  И  всё  мимо  –
Растерянных  чувств  не  собрать.
Но  где  же  мне  ночью  взять  силы,
Чтоб  это  творенье  убрать!

Сажусь  на  кровать,  как  в  засаду,
Все  сны  далеко-о-о    унесло.
Но  вот  вижу  цель,  как  отраду,
От  радости  крышу  снесло!!!
Вперёд!  Прозвучала  команда    -
Мой  внутренний  голос  кричит,
Мощнейший  удар,  как  гранатой
И  враг  ненавистный  убит!

Ложусь  на  кровать  с  облегченьем,
Мечтая  растаять    во  сне,
Сквозь  сон  слышу    чье-то    жжужанье,
Как  к  бою  призыв    и  войне…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225050
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 28.11.2010


Даша Кучеренко

Я БЫЛ В АДУ. Я ТАК УСТАЛ.

Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.
И  там  так  страшно  оставаться.
Я  не  хотел  с  тобой  прощаться,
Одну  тебя  оттуда  звал.
Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.

В  оковах  Вечность  коротал,
Но  не  нашёл  там  новый  смысл.
Лишь  ты  в  груди  моей,  как  выстрел.
Там  на  крюках  в  огне  пылал.
Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.

Шанс  выбраться  –  ничтожно  мал,
Но  так  хотел  тебя  коснуться.
Я  жизнь  отдал  бы,  чтоб  вернуться,
Я  так  спасения  желал.
Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.

Но  я  вернусь.  Я  обещал.
Там  лишь  твой  образ,  как  спасенье  –
Такое  сладкое  горенье.
Но  я  не  знаю,  кем  я  стал.
Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.

Я  в  самый  низ  бездонный  пал.
В  конце  приходит  здесь  смиренье.
Такое  сильное  горенье  –
Такая  боль,  кто  б  только  знал.
Я  был  в  Аду.  Я  так  устал.
18.11.2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223156
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010


jaryj

Найкращі ліки - Ви! (Прекрасній половині присвячується)

Ви  дійсно  є  на  світі  тім  найкращі  -
Лікуєте  нам,  хлопцям,  душі  і  серця.
Ми  можемо  на  Вас  покластись  в  дні  найважчі  -
Піднімете  з  землі  побитого  гравця.

Ми  можемо  розлізтись  в  погляді,  усмішці
І  закохатись  дуже  в  Ваш  прекрасний  рід
Та  дивуватись  Вашим  подвигам.  Ще  трішки
Ми  перейдем  всі  океани  вбрід.

Ми  гори  стиснемо  таки  докупи,
Сплетем  містки  незнаного  життя...
Навіщо  нам  моральнії  халупи?
Без  Вас  ми  б  не  дійшли  до  каяття.

Без  Вас  ми  б  згинули  на  білім  світі,
Зістарілись  самотніми  в  своїх  думках,
Не  досягли  би  успіху  того  зеніту,
Й  померли  б  без  шаленого  ковтка.

16.11.2010  року      Львів

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223060
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Валентина Курило

Гріх

Твій  погляд.  Розправляю  крила.
Твій  дотик.  В  небо  я  лечу.
І  опиратися  несила.
Слова…  Від  пристрасті  кричу.

«До»  -  це  повернення  нам  раю.
«Під  час»  -  у  потойбіччя  вхід.
А  «після»  буде  пекло,  знаю.
В  безодню  самоти  політ.

Та  вабить,  тягне  світло  раю.
Радо  лечу  в  обійми  втіх.
Приречено  вогнем  згораю.
Відроджуюсь  і  множу  гріх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223149
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Віталій Назарук

життєва дорога

Ніхто  не  знає  скільки  попереду
Ще  стільки  ж,  половина,  може  чверть
Нам  Бог  вділив  життєвої  дороги
А  далі,  що?  А  далі  буде  –  смерть.

І  не  потрібно  з  боязню  чекати,
Вимірювати  метром  довжину,
А  треба  просто  йти  і  жити  й  знати,
Що  маємо  дорогу  цю  одну.

А,  як  приємно,  коли  вже  під  фініш,
Душа  спокійна,  боязні  нема
І  можеш  свій  останній  крок  ступити
Свідомим,  що  прожито  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222707
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 17.11.2010


Віталій Назарук

коні

Люблю  дивитись,  як  ступає  кінь,
Як  вітер  розвіває  пишну  гриву.
Як  поруч  з  ним  галопом  скаче  тінь
І  „яблука”    вкривають  спину  сиву.

Коли  летить  в  польоті,  мов  стріла,
І  волосінь  хвоста  неначе  оперіння.
І  коли  шия  ніби  тятива,
І  коли  іскри  скачуть  від  каміння.
                                                         
А  ще,  як  коні  разом    в  табуні,
Коли  сідла  і  збруї  не  вдягають,
Коли  веселі  очі,  -  не  сумні,
Коли  на  волі  і  не  запрягають.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222708
дата надходження 17.11.2010
дата закладки 17.11.2010


Recorder

Ти ніколи мене не кохав

Ти  ніколи  мене  не  кохав,
ти  не  вірив  в  мої  сподівання.
Без  очей  моїх  ти  не  страждав.
Не  приймав  моє  щире  кохання

Ти,  цілуючи,  рук  не  стискав,
Обіймаючи,  не  божеволів.
Ти  ніколи  мене  не  кохав
і  за  мене  не  рвав  перепонів.

Вечорами  приймав  те  тепло,
що  шалено  тобі  дарувала.
Ти  байдужий!  Тобі  все-одно!
Та  тоді  ще  того  я  не  знала.

Я  брехню  твою  в  серці  несла,
собі  очі  сама  затуляла.
Та  байдужість  твоя  проросла
у  коріння.  Вже  й  листя  опало.

Я  хотіла  лише,  щоб  ти  знав
про  моє  щиросердне  зізнання!
Ти  ніколи  мене  не  кохав...
Ти  не  знаєш,    що  значить  кохання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222565
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.11.2010


Ветра

Теплота твоих строк

я  выхожу  из  рваности  надежд
потоков  мыслей  и  слепых  "не  вижу"
из  нежелания  быть  менее  чем  ближе
неся  итогом  на  распятье  крест

я  ухожу  от  прошлых  взмахов  дней
укутываясь  в  долгожданный  вечер
что  звуками  и  эхом  твоих  слов  
так  неизменно  мою  душу  лечит

я  отпускаю  крылья.  вниз.  к  ногам
пусть  отдохнут.  пусть  опьяненье  ночи
их  не  коснется.  пусть  моим  мольбам
ответит  теплота  твоих  неровных  строчек...


Плейкаст  автора    AmriLaura:
http://www.playcast.ru/view/1472321/917089d186bf6f901a3a3be94e78c07a318d6300pl

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222541
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.11.2010