wallushka: Вибране

Анатолійович

Журавлі. Сл. Олени Іськової на "Сумну мелодію".

Хотів  все  ж  написати  вірш-поздоровлення...Але  життя  піднесло  мені  на  жіноче  свято  нежіночий  дарунок  -  38,4  градуси...І  це  не  міцність  напою,  а  моя  температура...  Кашель  рве  груди,  голова  -як  баняк.  Вірш  втік  кудись  далеко.  Зате  "примарилась"  мелодія,  хоч  і  далеко  не  святкова.
Проте  я  її  виставлю,  поспівчувайте.  Біда,  розділена  з  друзями,  зменьшується  і  переноситься  легше...  А  от  як  її  назвати  -  не  придумав.

Ура!!!      Є  ще  один  чудовий  текст  до  моєї  "Сумної  мелодії"!  Оленка  чудово  передала  характер  музики.  Мабуть,  журавлі  -  то  чарівний  птах,  раз  так  надихає  на  такі  чарівні  вірші.
   Журавлі
Осінь  за  вікном  розплакалась  дощами,
Розстелився  сум  по  всій  землі.
А  у  небесах  розтріпані  вітрами
Відлітають  знов  в  даль  журавлі.
В  чужину  летять  з  розбитими  серцями,
Тане  їхній  слід  у  сивій  млі.
Пахне  полином.
Пахне  полином.
Осінь  за  вікном.
Стелиться  сукном.
Стелиться  сукном
Осінь  за  вікном.

В  небі  журавлі.
В  небі  журавлі.
В  небі  журавлі.
Журавлі.

Тяжко  на  душі  лишати  Батьківщину,
Та  уста  німі—немає  слів.
Немає  слів  .
Може  упадем,  на  чужині  загинем.
А  у  нас  іще  дітки  малі.
Діточки  малі.

Краю,  рідний  край,  до  тебе  ще  прилинем,
Принесем  весну  ми  на  крилі.
Линуть  у  далі,
Линуть  у  далі.
Гірко  журавлі.
І  несуть  жалі
І  несуть  жалі
В  серці  журавлі.

В  небі  журавлі.
В  небі  журавлі.
В  небі  журавлі.
Журавлі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407015
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 07.03.2013


Осіріс

Тремтливий повів весни

(З  святом  8  Березня,  кохані!!!)                            

Тануть,  тануть  на  світанні  чари  ночі  у  промінні.
Небосхилом  пролітають  ситі  хмари  білопінні.
Сонце  уквітчало  стягом  на  тополі  верховіття.
Ледь  проклюнулись  кульбабки  з-під  землистого  плахіття.
Збіжжя  килимок,  ворситься  на  розіспаному  полі.
Нашорошились  брунькато  гілочки  черешень  голі,
Прислухаються  до  вітру:  –  «Чи  дмухне  тепла  повівом?
Чи  йому  Весна  озветься  жайворонка  славоспівом?»
Проясняється  лазур’ю  сіре  дзеркало  ставища,
Ясен  зламано  журбує,  мов  божок  серед  капища.  
Комашня  токує  в  хорі,  на  затишному  пригріві,
Проти  сонечка  іскриться,  наче  зорі  мерехтливі.
Розімлілі  верболози  мружать  котикові  очі.
Про  Весну  пліткують  хором  юрби  ґавово-сорочі.  
Я,ступаю  тихо  полем,  боячись  тремтливість  миті
І  душею  зігріваюсь  у  проміннім  оксамиті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406711
дата надходження 06.03.2013
дата закладки 06.03.2013


Осіріс

Претензія на осінь

Вхолола  спека.  Тихо  на  плечі,  
Котом  муркоче  вересень  підпалий.    
Листок,  вже  не  живий,  ще  не  опалий.
І  посвист  крил…  Але,  ще  не  ключі.
Сталистий  натяк  на  свинцевість  хмар,
Короткий  дощ,  як  задум  на  протяжність.
Сопіння  вітру,  так,  ще  не  куражність,
ЗахОду  пал  з  позОвом  на  пожар.
Зі  шкаралупиння  визирнув  горіх,
Пливе  в  нічному  небі  літній  спогад.
Розсвіт  туманно  припускає  здогад,
Що  осінь  вже  ступає  на  поріг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362784
дата надходження 07.09.2012
дата закладки 08.09.2012


Осіріс

Травневі замальовки

Квітує  степ  в  усій  красі,
Перлиться  в  духмяній  палітрі.
Повів  маслини  у  повітрі…
Акацій  в  лісо  полосі.

Всіває  жайвір  бархат  трав
Піснями  з  ясної  лазурі.
Шепоче  вітер  на  бандурі
Дубово-кронових  оправ.  

Черешні  хваляться  в  садку  
Янтарно-фрезовим  намистом.
Галайкотять  шпаки  посвистом,
В  гніздечка  ладнім  сповитку.

Пухнастим  сріблом  в  небеса
Злинають  мрії  тополині.
Бентежить  душу  мою  нині,
Травнева  трепетна  краса.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338796
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 30.05.2012


Володимир Шевчук

Голубка

Зима.  На  краю  провулку  
Дівчинка  років  восьми:  
Кришить  для  пташки  булку,  
Припрошує:  «Ось,  візьми!»  

Пташка  –  сива  голубка,  
Крихти  збирає  з-під  ніг.  
Тепла,  свіженька  булка,  
Хоча  і  холодний  сніг.  

Віддала  останню  жменьку:  
«Голубко,  живи,  не  вмирай!..»  
Дівчинка  втратила  неньку,  
Зберігши  у  серці  рай.  






12.03.2012  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321293
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 14.05.2012


viter07

ТВІЙ

Присядьмо  тут,  
за  столиком  надій.
Із  медом  чай  
зігріє  наші  душі...
Приглушить  скло
осінній  вітровій
і  ти  відчуєш:  
я  навіки  твій,
в  закоханих  очах  -
немає  стужі...


http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211439

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332655
дата надходження 23.04.2012
дата закладки 24.04.2012


viter07

Нам не збагнути…

Нам  не  збагнути
всіх  своїх  Стихій,
але,  звільнивши  їх
із  павутиння,
ти  нині  
усміхайся  і  радій,
бо,  може,  завтра  -  
я  вже  буду  твій:
відчуй,  як  вічне  небо  
манить  синню..

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211304

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329707
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 12.04.2012


Serg

Ты пробовал так заглянуть в свою душу…

Ты  пробовал  так  заглянуть  в  свою  душу,
Чтоб  стало  понятно  зачем
Стремится  взлететь  она  птицей  наружу
Сквозь  тела  пронзительный  щем?
И,  может,  покинув  земное  пространство,
Увидеть  себя  свысока,
Нужны  ль  берегам  золотые  убранства?
Куда  мчится  жизни  река?..

А  рядом  совсем,  где-то  под  небесами,
На  солнце  плывут  корабли
И  ветер  надежды  шумит  парусами,
Легко  унося  от  земли,
Там  в  радужном  блеске  приятной  улыбки
Любовь  твоя  рядом  плывет,
И  нежной  мелодией  маленькой  скрипки
Все  дальше  и  дальше  зовет...

Тяжелые  камни  богатства  земного
Не  в  силах  тебя  удержать,
Ты  выше,  сильнее  любого  иного
Готового  душу  продать,
И  только  лишь  стуки  сердечного  зноя
По-прежнему  болью  слышны,
И  ноет...  О,  да!  Непременно  накроет
Полночным  ковром  тишины...

Ты  пробовал  так  заглянуть,
Ведь  не  сложно,
Почувствуй  души  вечный  зов,
А,  главное,  -  верить!
Все  в  мире  возможно!
Любовь    -  это  мысли  из  слов!


10.04.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329324
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 12.04.2012


Віталій Назарук

Кохання вищого гатунку

Вино  кохання  вип’ємо  до  дна,
Бо  ніч  забрала  у  свої  тенета,
Воно  співає,  мов  п'янка  струна  
І  місяць  нам  освічує  багети.

Сплелись  барвінком    душі  і  тіла,
Волосся    розстелив  по  ліжку  вітер,
А  нас  кохання  спалює  дотла,
Блаженна  мить…  О  тільки  б  не  зомліти!

А  далі  сон,  це  хвиля,  може  дві,
І  поцілунки  ніжно  вкриють  губи,
Які  ж  це  миті  справжні,  чарівні,
Ведуть  вони  до  щастя  і  до  згуби.

Не  до  кінця  ще  випите  вино,
Вуста  не  п’яні  в  ніжнім  поцілунку,
І  доля  ще  відкриє  нам  вікно,
Віддасть  кохання  вищому  ґатунку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325500
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012


Serg

Ты пробовал так изложить свои мысли…

Ты  пробовал  так  изложить  свои  мысли,
Чтоб  было  приятно  от  слов?
Как  будто  у  самого  уха  зависли
Мелодии  радужных  снов,
Они  овладели  тобою  навеки
Ромашковым  цветом  лугов
И  льются  ручьями  в  могучие  реки
Поэзии  прошлых  веков...

А  где-то  в  белеющей  дымке  полета
Душа  над  землею  парит
И  просто  у  сердца  дрожащею  нотой
Весенняя  лира  звучит,
Так  смело  и  чуточку  завороженно
Сражает  своей  простотой,
И  падает  рифма  на  лист  отрешенно,
Пленяя  своей  красотой...

Зачем  эти  муки  небесного  цвета
Пронзают  так  больно  меня,
Ознобом  казнят  среди  знойного  Лета
И  жарят  морозностью  дня?
И  только  лишь  в  Осень  я  плавно  вплетаю
Печаль  своих  строчек  стихом
И  знаю...  О,  да!  Непременно  слетаю
На  грешную  землю  листом...

Ты  пробовал  так  изложить?
Ведь  не  сложно,
Чтоб  не  было  острых  углов,
А,  главное,  -  верить!  
Все  в  мире  возможно!  
Любовь  -  это  мысли  из  слов!


25.03.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325061
дата надходження 25.03.2012
дата закладки 26.03.2012


Serg

Эта вечная тайна Любви…

В  этой  жизни,  
Порой  такой  дикой
И  жестокой,  до  боли  в  груди,
Мы  становимся  
Чужды,  безлики,
Словно  предки  с  копьем  впереди,
У  пещер  своих  душ  за  дверями
Схоронили  Надежду,  Любовь
И  не  блещем  святыми  делами,
Утонув  в  неразборчивость  слов...
Больше  ласки,  
Добра,  
Нежной  рифмы,
Силу  мышц  сохрани  для  врага...
И  Любовь  благодарною  нимфой
Расцветет  у  судьбы  очага!
С  упоением  в  рифмах  мечтаю
О  чудесной  реальности  дней,
Когда  каждый  из  нас  понимает
Для  чего  он  на  свете,
Скорей
Изложить  эти  мысли  старюсь,
От  слезы  где-то  мокрый  листок,
И  на  землю  опять  опускаюсь
Оценив  нереальности  срок...
Я  не  в  силах  пропасть  
Иль  исчезнуть,
Между  строк  бьется  сердце  мое,
Победив  шелуху  и  помпезность,
Там  душа  над  полями  плывет!
Ты  почувствуй,  
Дотронься,
Узнаешь,
С  этим  чувством  красиво  живи...
Ну,  вот  видишь,
И  Ты  понимаешь
Эту  вечную  тайну  Любви!

01.11.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290081
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 08.11.2011


viter07

ДАРУНОК

Скажи  мені,  
Хоч  хтось  у  цілім  Світі
серед  Зими  веселку  дарував?
А  я  тобі  дарую  липи  в  цвіті
і  шепіт  вічних,
незбагнених  трав,
бо  подумки  –  
я  кожну  мить  з  тобою…
Поглянь  навколо  –  
я  творю  дива!
Відчуй,  як  за  туманною  габою
пульсує  серце,  
не  перестава!
Всміхайся,  мила  -
рани  я  загою…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239364
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 10.02.2011


Serg

Половинчастість…

Асоціативне  до:
-  Серафима  ::  Напівправдою  слово  не  муч.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179988
-  журналістів  Укр  ::  Половинчатість
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178561



Половинчастість  слів  та  думок  -
То  вже  наші  традиції  сталі,
Взявши  в  руки  біленький  листок,
Гарні  плани  складаєм,  не  далі...

Половинчастість  мрій  та  ідей  -
Ніби  з  генами  хтось  нам  підсунув,
Бачу  натовп  дорослих  людей,
А  народу  в  єдинім  не  чую...

Половинчастість  тіла  й  душі  -
Ми  розділені  навпіл  попами,
Кожен  хоче  у  власній  тиші
Мати  Бога,  а  Він  -  лиш  над  нами...

Половинчастість  влади  грошей  -
Бо  не  людям  вона,  а  над  ними,
У  державній  коморі  мишей
Розплодилось  в  кота  під  очима...

Половинчастість  совісті  рук  -
Совість  серця  вже  канула  в  літу,
По  шматочкам  розніс  чорний  крук
Її  колір  червоний  по  світу...

Половинчастість  цілі  й  мети  -
Заплямована  в  зраді  свобода,
Боже,  дурнів  нещасних  прости,
Дай  піднятись  з  коліна  народу...

Лиш  кохання  бурхливий  потік
Об'єднає  усі  половинки,
Половинчастість  згине  навік  
З  Української  долі  картинки


26.03.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180103
дата надходження 27.03.2010
дата закладки 26.11.2010