Ти бачила колись,
які барвисті ноти,
як музики ріка міняє кольори?
Знай,
ця ріка одноманітна доти,
доки не пробивають тишу голоси.
Всі звуки світу
мають свій відтінок,
тремтіння голосу палітра відбива
на полотні,
яке і невловиму зміну
карбує... і несказані слова.
Те полотно підвладне
тільки долі -
примхливій дамі з пензликом в руці,
яка задумано малює наші ролі
і переспівує для нас
наші ж пісні.
Ти бачила колись,
які барвисті ноти,
як голос твій міняє кольори?
Долі підвладні барви веселкові.
Прийди і обирай,
які співаєш ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234579
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011
Хронікер
Пам’яті Георгія Ґонґадзе
Гія, тебе не знайшли...
Може, нещиро шукали?
Скільки потрібно хули,
Щоб не уникнути кари?
Ну і навіщо тобі
Цей неосідланий коник —
Серед осілих рабів
Мчати пустелями хронік.
Вершником без голови.
Речником без мегафона.
Братством надій без братви.
Полем для битви без трону.
Гія, тебе не знайшли.
У Таращанському лісі
Десь між потоками мли
Дух твій печальний пронісся.
Тільки відлуння — і все.
Пусто на шпальтах планети.
Власного болю есе —
Хроніка віку для Лети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211141
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 13.01.2011
На стіні вісить старий годинник
Стрілка рухається повільно
Поглинаючи впевнено час
В ногу з часом крокує людина
У руці тримає мобільник
Він тепер за годинника в нас
Десь на полі пасуться коні
Нам покаже в кіно телебачення
На авто до них можна доїхати
Нам екран замінив підвіконня
Таж картинка – немає значення
І фреоном нам добре дихати
Не страждаємо ми від кохання
Плачем дивлячись серіали
Там два кроки пішки в принцеси
Прості відповіді на питання
Знають ті в кого грошей валом
Вони звуть це життя прогресом
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206092
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 12.01.2011
Це твій громадянин країно!
Іде в старенькому вбранні,
Між "Мерседесів" і "Торіно",
Як пес приблудній, на дощі.
Поміж палаючих бігбордів,
Серед рекламних тих щитів.
Іде зіщулившись, не гордо,
Між вікон модних бутіків.
А скрізь, чуже життя вирує,
Співає в барах, й казино.
Чому один лиш він бідує?
І вже зневірився давно.
Це він, громадянин держави!
"Купони" у руках тримав,
Коли бандити йшли до влади,
Він в чергах по ночах стояв.
Він бачив як попи човплися,
Й ділили віру наче пси.
І думав Боже змилостився,
Не покидай нас назавжди!
Це він, без грошей і зарплати,
Дітей своїх міг годувать.
В безвихідді йшов страйкувати,
Та колії перекривать.
А діти мов ті тарганчата,
У світ повіялись кудись.
І не згадають вже про тата,
Бо не потрібен, як колись.
Ну а дружинонька Світлана
Подалася на чужину,
Щоб гнути спину там на пана,
Й загинула, у тім краю.
Це він, громадянин країни!
Слухав брехню народних слуг.
Поки ті крали, та жиріли,
Локшину, він знімав із вух.
Це він, виходив на майдани,
Це він, свободу захищав,
Щоб врешті скинути кайдани,
Він, президента обирав.
І це його знов обдурили,
Нема ні грошей, ні свобод,
А нові гризлись що є сили,
Ураз забувши про народ.
Це він, зайшов до ощадкаси,
Мізерні вигріб копійки,
Віддавши всі свої запаси,
За комунальнії борги.
***
А вдома, в тихому кутку,
На шию зашморга накинув,
Сказав -
"Йди на х.. Україно!!!"
І крок зробив у пустоту...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214285
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 12.01.2011
Я ненавиджу будь-яке свято,
Якщо свято заради ідей,
Бо голодні завжди хочуть мати,
А свята - не для бідних людей!
Я ненавиджу будь-яке диво,
Якщо диво заради утіх,
Бо для ситих горілка і пиво,
Після третьої - диво і сміх!
Я ненавиджу будь-яку владу,
Якщо влада, як спосіб життя,
Бо не вірю провладному гаду,
Що не зробить - нема каяття!
Я ненавиджу будь-яке слово,
Якщо слово нещирістю вуст,
Чую тільки красиві промови,
А у скронях від жалості хруст!
Я ненавиджу будь-яку думку,
Якщо думка з-під рабських колін,
Підіймайся на ноги і струнко, -
Заспіваємо гідності гімн!
«Ще не вмерла...»
27.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231725
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 12.01.2011
Я не стану навколішки – й так на колінах мій дух
І літати – та ні! – бо й без цього літаю щоночі…
Краще серце, де лід, урятую від злісних задух,
Краще мрії утілю, які ще завчасу пророчі.
І хіба це завада – душа, від природи сумна,
Коли сни у долонях любові – мов ягода в джемі?..
Доказала ж мені твоя врода земна (неземна!),
Що і янголи милі існують на небі в едемі.
05.01.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233094
дата надходження 05.01.2011
дата закладки 11.01.2011
Хтось увімкнув холод на повну силу, хтось собі зараз п’є,
хтось оце щойно став мільйонером,
хтось буде завтра відстоювати освіту…
Хтось напустив самотності на півсвіту –
дихати не дає,
хтось увімкнув би кондиціонера,
тільки нема кому взагалі-то…
Осінь збира плоди, хтось вираховує з осені ПДВ,
хтось ще 0,5 на рекламу,
і до Пенсійного фонду…
Світові трохи лячно – холодно, та ще вітер чогось реве,
хтось подзвоніть до Бога,
чи викличте Джеймса Бонда…
Як би то завтра прокинутись,
і щоб усі скрізь були живі –
та ще при житлі, і здоровому глузді, і не голодні –
Щоб жодних тобі терактів,
і кожному по машині,а то і дві –
і хтось увімкнув би кондиціонера хоча б природі;
Щоб всі стали депутатами, як кортить;
а дехто, може, і президентом цілим,
хто хоче – хай буде героєм, чи, може, зіркою,
Хай хтось в тому світі вилікує, коли кому щось болить;
нехай буде безкоштовно дзвонить мобільним,
і хай мене мама пробачить за те, що до неї гиркаю…
Хтось собі зараз плаче над немовлям,
хтось завтра, може, почує свій смертний вирок,
хтось відривається в клубі на півзарплати–
От би завтра прокинутись в світі, де ти не сам;
в світі, де всі щасливі, здорові, мирні, -
можна було б спокійно лягати спати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215606
дата надходження 12.10.2010
дата закладки 11.01.2011
Заукан зовсім зморився.
Знову залік завалив.
Звісно злився, зажурився.
Згодом запалив, запив.
Заморочок забагато,
Звідси запал зовсім зник.
Заберуть знання зарплату.
Залюбки, зажріться, звик
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213980
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 22.12.2010
Как будто хорошо
Но я хотел не это
Кому-то порошок
Заменит море, лето
Кому-то повезёт,
Другим лишь так, не очень,
Кому-то самолёт,
К иным приходит осень
И новые мечты
Про яркие кошмары,
Лежанки и кусты,
Таблетки и пивбары,
Про разное фуфло
Что власти навязали
За ебли и бухло
Мы им себя отдали
Как будто хорошо
Но на душе ведь больно
Кому-то от того
Становится прикольно,
Кому-то все равно,
Но никому не страшно
Поеду в город я,
Там говорят прекрасно
И будет моя хата
Стоять в дали от всех
Ведь маленькая плата
Внушительный успех!
Нужны ли перемены?
Наверно не нужны.
Порезанные вены
На радость сатаны
Как будто все прошло
Но бедность входит в моду
Берите все моё,
Оставьте мне свободу!
А с нею право жить!
И где-то с кем-то драться!
Пора уже забыть.
Но хочется признаться....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230464
дата надходження 22.12.2010
дата закладки 22.12.2010
Осень бережно скрывает равнодушье,
цедит в лужи вымученный свет.
Вечер выкипел…
Привычное удушье,
как собака чувствует мой след.
Ворожба заката выбила границы
ранней ночи и упала в пруд,
застревая в камышовых спицах,
где ее за чудо не сочтут.
От оборванных, когда-то сильных крыльев,
шрам остался римской цифрой два.
Тропы прошлого,
залатанные пылью,
обрамляет жжёная трава.
Своих мыслей ранних прорванные сети
я бросаю в заводи потерь.
И, как лист пожухлый,
треплет вольный ветер
за тобой незапертую дверь.
уходя святой дорогой белых лилий,
что приколоты на небосвод,
ветры севера вздымают тучи пыли
и сдувают с неба лунный плот.
Протыкает ночь иглой пустые пяльцы
прошлой жизни...
Лопнул тонкий лед…
Мы давно привыкли заново рождаться,
чтоб ступать в окаменевший брод.
Исчезают в лужах блики отражений,
застывают на устах слова...
Осень бережно рисует наши тени
в лунном свете римской цифрой два.
23 сентября – 4 декабря 2010
/Новосибирск - Энергодар - Петербург - Запорожье/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230054
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 22.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2010
Джон Смит из Бэйли пошёл на войну,
Поп-корн с собой прихватив.
Он взял детишек своих и жену.
Про тёщу свою не забыв.
А также винтовку, патронов пакет,
Ракетницу и автоген.
На заднем сиденье лежит пистолет,
Завёрнутый в полиэтилен.
Их Хаммер несётся, пыль вьётся столбом,
Собой затмевая весь свет.
Но тут приключается жуткий облом -
В степи ведь Макдональдса нет!
В нелёгких мученьях ползёт караван,
Не видно проклятых врагов.
В жестоком бою побеждён таракан
(Убил его запах носков).
Запас кока-колы стремится к концу.
Предательски дёргает глаз.
И потные струйки текут по лицу.
Но тут вертолёт их всех спас!
Их подвиг в газетах, герои страны!
Про них снимет фильм Голливуд!
О тяжестях будней великой войны.
All right. Fuck you, bitch. Very good…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229437
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.12.2010
Від раба, що прозвали генієм і розбитого в дрова ангела
Народилася крапля радості, розчиняючись у насназі
І під хмарами в невагомості моє щастя очима вивела
Написавши там: «Біля тата я – мов троянда у срібній вазі…»
Усміхайся же! – велич в радості не помилиться тут адресою.
Хай же світяться очка синіми диво-квітами і цим цвітом
Називаються!.. Називатиму свою крихітку лиш принцесою
І даватиму іншим приклад цей, як зріднилися весна з літом…
20.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223427
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 08.12.2010
Я живу в стране образцовых норм
Без стальных дверей и забитых рам
А ещё, ты знаешь,уже давно
Мне бывает грустно по вечерам.
Когда мысли крУжатся между стен
И крутые выписав виражи
Оседают подлые на листе
Умаляя дать им в сети пожить.
А ещё у нас не бывает сне..
И мороз не колет на Kерст лицо
Да коты не бесятся по весне
Потому что вялые и с ленцой.
Пролетают праздники "на ура"
По пластунски чёрная полоса,
Подползает.Снова,по-вечерам...
Хотя нет,об этом уже писал.
Заварю на кухне зелёный чай
Хоть какая оттепель в ноябре
Ты проямбь мне весточку про печаль
Да про грусть посылочку захорей.
И на встречу спешную ворожа
У дверей,под ковриком я ключи
Положу.Любимая,приезжай
Посидим.Под звёздами помолчим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226317
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 04.12.2010
Бачиш генія у моїй душі, хоч насправді – лише каліку
Бог створив колись.., тільки вкотре ти проводжаєш мене до трону…
Я довіку тебе кохатиму.., хоч минатиму – теж довіку
І до скону лиш фотографію цілуватиму… – так, до скону!..
А на небі – все фіолетове; під ногами – мов рай зелено;
Серце проситься в задзеркалля – о яке же воно ледаще!..
Я у сумнівах помиратиму, хоч сміятимусь… – так, шалено!
І романтику подавлятиму.., та писатиму – якнайкраще…
25.08.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207753
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 04.12.2010
Если дома висит картина,
А на улице мелкий дождик,
Если ты волосатый детина,
То не значит что ты художник...
Если любишь букашек мучить,
Если к мухе с газетой тянет,
Что-то ищешь в навозной куче,
То не значит что ты ботаник...
Если любишь царапать спину,
Если похоть в глазах искрится,
Если любишь ты сильно, сильно,
То не значит что ты тигрица...
Если дома стоят иконы,
С грязных стен теплый взгляд бросая,
Если честь ты блюла исконно,
То не значит что ты святая...
Но уж если не зная меры,
Сам устал от своих же придумок,
Если в пекло ломишся первый
Сто процентов что ты придурок...
© Паша Броский
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224583
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.11.2010
Когда что день, что ночь – ни зги,
Не встретишь неба синь,
Влияет это на мозги
По-страшному, прикинь.
Когда зима, а снега нет,
И солнца тоже нет,
В мозгах ужасный винегрет
И жуткий беспросвет.
Когда ты смотришь каждый день
Бразильский сериал,
Мозги съезжают набекрень,
И с логикой завал.
А под влиянием газет
И всяких прочих СМИ,
Похожи вовсе на клозет
Мозги-то, ч*рт возьми!
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224585
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.11.2010
Как мне помочь тебе, нежная, милая,
Стали пространством года,
Грустно поется птице бескрылой
В чаше пустого гнезда…
Голос из трубки, знакомый мне с детства.
Сильная ты. Победишь.
Знала. Страшилась. Куда было деться? –
И от судьбы не сбежишь!..
Сколько металась, искала спасенья,
Сопротивлялась беде.
Он угасал. Полуночные бденья
Жизнь предъявляла тебе.
Тихо оставил в проеме рассвета
Он рукотворный ваш дом.
Все для любви, для надежды, для света
Здесь создавалось вдвоем.
Как теперь жить? – Разговоры с портретом?
Фотоальбомы листать?
Плакать и каяться?.. Будет об этом.
Светло его поминать.
Руки умелые, нрав не строптивый,
В сердце – для всех уголок,
Был настоящим, надежным, красивым,
Добрым и верным. Как мог.
Жив будет в памяти. И повторится
В дочери, внуке, в тебе…
На небесах его имя святится.
Будь благодарна судьбе.
Как мне обнять тебя, нежная, милая? -
Стали препоной года…
Боже, дай мудрости, выдержки, силы
В чаше родного гнезда.
Ноябрь 2010.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224600
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.11.2010
Тепер я живу у Нарнії. У серці запахло м’ятою
І в небі з’явилась райдуга, та й очі – уже не стрази;
Цілує душа непізнане і осінь стала крилатою… –
Бо ти відповіла взаємністю уперше за всі ці рази.
Тепер – геть усе по іншому. І мрії – уже не вузлики;
Краса пише ті елегії, в яких зацвітають лози…
Не треба садів Едемових, не треба гучної музики… –
Бо ти не відвела погляду коли навернулись сльози.
17.09.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211375
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 25.11.2010
Скажи, идет ли дождь в раю?
Зачем ты с неба плачешь горько?
Стоишь на облачном краю,
где пустота и звезды только.
Скажи мне, что ты видишь там?
Куда свой взгляд направил грустно?
Сквозь дождь ты шлешь посланье нам,
но мы не слышим.... в сердце пусто...
[........................................................]
24.11.2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224221
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 24.11.2010
В приємнім затишку ошатного будинку,
У брудній недозваленій холупі,
В привілейованому домі відпочинку,
На згарищі, чи на сміттєвій купі,
Чи хомутом народу − на загривні,
Дрібним куратором приватної гуральні, −
Усі ми є потенціально рівні,
Хоча фактично − різні номінально.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221725
дата надходження 12.11.2010
дата закладки 24.11.2010
Місяць вповні. Туман. Безнадійно засніжений шлях.
Обрис липи старої, графічно наведений світлом.
Вата тиші у вухах, тьмяна поволока в очах,
Розуміння своєї мізерності вкрай непохитне.
Крок за кроком, крізь силу, крізь власну нездатність до дій,
Попри вперту зневіру, зневажливість і безталанність
Усвідомити серцем, що світ не такий вже й лихий,
Якщо ти... якщо я... разом − ми. І це істинна данність.
І прийняти душею дорогу, якою ідеш,
Ну, а розум − нехай собі там щось логічно доводить...
Важко жити?.. Напруга і опір?.. Авжеж,
Тренування не з легких, смертельне бува, вряди-годи.
Ціну досвіду − знаєм, то рани років і розлук,
Елементами неоціненних мотивів − не втішиш.
Ліхтарі, звісно, темряву знищать, та тільки навкруг...
Для світанку − замало. Шукаємо щось важливіше,
Але вкотре знаходим примари в тумані й снігах.
Оминувши оману конкретики марних реалій,
Як не схибити вкотре, дійти, не упасти навзнак?..
Ось же двері... І світло − мов сонце, і ти...
справжній...
сталий...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218074
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 24.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2010
Зачем ты меня раздела?
Скажи-ка - оно мне надо?
Чтоб голых толпа галдела
Так громко со мною рядом.
И нет, чтобы сердце пело...
Как стадо, стоят ребята.
Зачем ты меня раздела,
Повестка из военкомата?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221374
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 10.11.2010
Я ходив за обрій. Пішки. Не в забуття,
А туди, де немає «тут», і немає «там»,
І за краєм світу часто губив взуття,
І, куди приходив, там і була мета.
А тепер не ходжу... вдивляюся у вікно
Сам до себе лаюся: «Годі! Дарма! Дарма...
І не клич мене - бо я зрозумів давно,
Що немає обрію. Геть. Взагалі нема».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114879
дата надходження 02.02.2009
дата закладки 09.11.2010
- Перебуття. Лукавий і чужий,
Навіщо ти мені дістався, світе?
Я п’ю вино, я поливаю квіти,
Плекаю і кохаю міражі…
- І не кажи….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109051
дата надходження 23.12.2008
дата закладки 09.11.2010
Если вдруг стихи не прут,
Не морочьте голову,
Ведь стихи – не тяжкий труд,
А забава голая.
На любимых, как с цепи
Не срывайтесь псами, и
Знайте, вирши – не пи-пи,
Чтоб по расписанию!
Если будка по утрам
В зеркале опухшая,
Значит, было не сто грамм
Накануне скушано.
Не бесись и не визжи,
Что мурло потаскано,
А пакетик приложи
Чаю краснодарского.
Если мишка по ушам
Походил нечаянно,
В хор не надо лезть и там
Горло драть отчаянно.
Не попёрло с детских лет
Аллой стать Борисовной,
Так иди себе в балет
Кренделя выписывай!
Если вдруг не прёт зачин -
Не мычит, не телится,
Это всё не без причин.
Знать, зачин – безделица.
Ты его без лишних слов,
Вопля и рыдания,
В мусор кинь – и всех делов,
Типа, до свидания!
2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214645
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 09.11.2010
− Я кохаю тебе!
− Як же довго я слів цих чекала!
Я у сутінках віри ромашок зірвала мільйон…
− Ти прости! Зволікав…
− Я прощаю!
− Кохання кабала –
Серцю мила! – І серце для цього найкращий район…
− Ми ще юні?
− О так! Наша юність як світ неозора
І кохання в серцях наших вистарчить всім на землі…
− Ми одні?
− Ні! Ми двоє! Хоча… на планеті Пандора
Окрім нас тільки місяць спочив у вечірній імлі…
− Обіцяй, що кохання без меж, без турботи і віку…
− Обіцяю! В коханні немає зими, – так зігрій!..
− А ти чудо!
− Моя незрівнянна!
− Ми смуток-каліку
Обіграли в розгром за рахунок невиспаних мрій…
01.11.2010 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219481
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 07.11.2010
Моя канарейка не умерла,
а просто устала петь -
принцесса хлещет вискарь из горла,
свою обмывая смерть.
Вселенная – нить в игольном ушке,
и шелест густых страниц -
патлатый Моррисон в бледной руке -
лирика самоубийц.
В ее бутылке – вискарь, как вода,
в крови гуляет инцест,
она орет Obladi Оblada,
меняя сюжет в конце.
А жизнь продолжает длиться и длить
неправдоподобный сон -
ее выдергивают из петли -
lalala the life goes on…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220687
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 07.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.11.2010
***
Коль дом - в кредит, а дерево - в подарок,
Ты на земле, считай, оставил след...
Свою судьбу допишешь без помарок,
Когда и с сыном подсобит сосед!
***
Молодожёнам как помочь,
Чтоб узы крепли после свадьбы!?
По Камасутре в ту же ночь
Узлом Гордеевым связать бы...
***
Правдивей больше кто? Ответь!
Зерцало, враг или окно???
Им всем поверить можно ведь...
Но только истина - вино!
Но много истин не мешай,
Ведь правду каждая хранит.
Как перельются через край,
От перебора их - стошнит...
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220522
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Людмила Оо!
Людмила Ах!
Да разве скажешь
В двух словах,
Как мне ужасно
Повезло,
Людмила Оо!
Людмила Ух!
Людмила Эх!
Ты безусловно
Не у всех
Ласкаешь взгляд
И тешишь слух,
Людмила Ух!
Людмила Ай!
Людмила Ой!
Готов везде
Бродить с тобой,
Ты только место
Выбирай,
Людмила Ай!
Людмила Цюм!
Людмила Ам!
Сложу стихи
К твоим ногам,
Рассыплю
Нежности пыльцу,
Людмила Цюм!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219419
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Розлита кава
Була з вершками.
Ти будь ласкава
Та й пісню Лами
Пусти в вінампі
І, зрозуміло,
Розбий скло в лампі.
Лиш тінь від тіла
Лягла на стіну -
З тобою в танці
До тебе лину,
Цілую пальці,
Твій стан, що манить
П’янким бажанням
І не оманить.
Ділюсь коханням!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131313
дата надходження 25.05.2009
дата закладки 06.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.11.2010
Я паперовий човник на воді...
Давно на "ти" із силою тяжіння.
Тобі відкрию серце лиш тоді,
Коли ти в мене проростеш корінням.
В клітинку чи в лінійку папірець...
Яка різниця! На плаву? Чудово!
На бортику написано: "Кінець"?
Облиш, не треба - це всього лиш слово.
Хай без вітрила, навіть без стерна,
Та відчайдушну мрію не спаплюжу.
Я марю океанами без дна,
Не пропонуй мені тепер калюжу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210836
дата надходження 14.09.2010
дата закладки 06.11.2010
Обманюю тебе й себе - усіх;
Кажу не те, що в серці накипіло.
Ти віриш, що обманювати - гріх?
Що чорне - просто чорне, а не біле?
Банальні фрази, справжні почуття...
Коли востаннє ти дививсь на небо?
Так-так, я знаю - це твое життя,
Але чому воно летить повз тебе?
Лови секунду кожну, кожну мить.
Не думай, скільки нам з тобою жити,
Бо кожен з нас колись таки згорить,
Але не кожен може ще й світити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190895
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 06.11.2010
Чекати тебе. Із розбитих мозаїк
Складати портрети і знову трощити.
О так, я в житті не поет, а прозаїк.
Як хочу!.. Ба ні, не тебе - відпочити...
Не слухати кроків поспішних на сходах,
Очей не ховати, не пити снодійне.
Не дати дзвінку перехоплювать подих...
Ти думай, як хочеш, що я безнадійна.
Закинути Лорку, читати Ремарка,
Простим олівцем вирізати цитати...
Коли на полях появилась ремарка
Чорнилом: «Забути не можна кохати»?..
І кожен вже сам розставлятиме коми,
Шукатиме власні мотиви, підстави...
Не наша це справа – судити прийоми:
Війна, як війна – чий тріумф, той і правий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219571
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 06.11.2010
Смеркають дні в пекучих перемріях.
Твоїх претензій випахле гівно.
Передаю, як потягом, на віях,
На усмішці в зачинене вікно, –
Привіти світу. Майже, «добрий вечір».
Пішли у сни з балкону голуби.
Моє тобі прощення …недоречне.
Мені своїм коханням …не вгодив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220386
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 06.11.2010