zhura: Вибране

Юрій Цюрик

Вона була вродлива і зухвала…

Вона  була  вродлива  і  зухвала,
Дівоча  гордість  пасувала  Їй…
Всіх  хлопчаків  у  школі  закохала
У  милі  очі  серед  гарних  вій…

Вона  була  красива  і  тендітна;
Струнка,  неначе  закарпатська  лань…
А  ще  –  сором’язлива  і  привітна..
Із  серцем,  вкритим  золотом  бажань…

Воно  було  чарівне  й  дуже  миле
Це  непокірне  лагідне  дівча…
Медове,  ніби  яблуко  доспіле
Й  солодко-терпке,  наче  алича…

А  ще  вона  корали  розсипала  
Очима  …  прямо    в  сонячну    блакить…
Вона  мені  у  серце  так  запала,
Що  й  до  сьогодні  в  ньому  щось  щемить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376074
дата надходження 07.11.2012
дата закладки 07.11.2012


Невгамовний

ЖОВТО-БАГРЯНІ СПОГАДИ

Нагадай  мені  іноді  осінь,
Що  серця  поєднала  коханням,
Пригадай,  як  крізь  сльози  приносив
З  листопадом  троянди  останні.

Подзвони,  напиши  в  електронці
Хоч  два  слова  -  "Пробач"  і  "Цілую",
І  веселкою  в  променях  сонця
Я  твій  образ  собі  намалюю.

В  фарбах  жовтих  волинського  міста,
Де  мені  ніжно  доля  всміхалась,
Я  складу  кольорове  намисто,
Щоб  в  думки  ти  мої  закохалась.

Ті  події  на  шлях  на  життєвий  
Нанизала  сріблястая  просідь,
Час  -  летить  і  кохання  -  миттєве...
                 Нагадай  мені  іноді...осінь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317269
дата надходження 27.02.2012
дата закладки 27.02.2012


Віталій Назарук

Ніколи не пізно сказати

Ніколи  не  пізно  сказати  –  «Пробач!»
Подати  ручицю,  як  винен  у  чомусь,
Теплом  припинити  знедолений  плач,
Важливо  в  поступку,  признатись  самому.

Бо  біль,  що  наніс  ти  колись  ненароком,
Можливо  не  було  у  думці  нічого,
Ти  знімеш  його  лише  зустрічним  кроком
І  рану  загоїш    у  серці  чужому.

Ніколи  не  пізно  сказати  –  «Пробач!»
Коханій  своїй,  а  чи  другу  своєму,
Це  слово  позбавить  тебе  від  невдач,
Що  можуть  в  житті  виникати  твоєму.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316419
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 24.02.2012


Віталій Назарук

Ой, Наталко моя – Наталі

Ти  для  мене  Наталя  була,
Скоро  віддаль  між  нами  лягла,
Ти  злетіла  в  далекі  краї
І  тепер  ти  уже  Наталі.

Кращих  я  не  знайшов  на  землі,
Недосяжна  моя    Наталі,
Але  я  свого  часу  все  жду
І    Наталкою  знову  назву.

Ой,  Наталко  моя  –  Наталі…
Ти  єдина  така  на  землі,
Хай  співають  тобі  солов’ї,
Я    Наталку  люблю  –  Наталі.

Ніжні  квіти  тобі  Наталі,
Я  зірву  із  всієї  землі,
Зацілую  я  губи  твої,
Моя  доле,  моя  Наталі!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308042
дата надходження 21.01.2012
дата закладки 22.01.2012


Мила Машнова

РАЗВОД

Кури  сигары  на  здоровье,
С  клубникой  пей  свой  черный  чай,
А  я  оставлю  послесловье
И  обручалку  -  "невзначай".

Психуй,  кричи,  ногами  топай...
Оставь  другим  банальный  цирк!
На  сердце  раны  молча  штопай,
А  то  оно  совсем  из  дыр.

Я  буду  призраком  в  затяжке
Сигар  кубинских  иногда,
Мы  не  в  одной  теперь  упряжке  -
Я  ни  отрада,  ни  беда!

Я  -  кровь  твоя  и  горечь  яда,
Любовь  и  ненависть  твоя,
То  страсти  зной,  то  лжи  прохлада,
Невыносимость  бытия.

Живи.  Люби.  Я  буду  рядом.
И  извини,  что  не    смогла
Встречать  тебя  лучистым  взглядом  -
Мой  взгляд  был  колким,  как  игла.

Развод  -  не  повод  для  финала,
Но  без  него  не  обойтись,
Он  только  стимул  для  начала
Начать  обоим  снова  жизнь.  

15.06.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195781
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 12.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.01.2012


Віталій Назарук

Тільки удвох

Я  поведу    тебе  в    поля,
Де  пахне  гречкою  і  медом,
Бо  родить  запах  той  земля
І  щастя  більшого  не  треба…

Кохана,  люба,  світе  мій,
Ти  моя  доля,  дар  небесний,
Скільки  нездійснених  ще  мрій…
Лише  з  тобою    я  воскресну.

Засіємо    поля    удвох,
Щоб  урожай    вродив  багатий,
Життя  одне  на  нас  обох,
Нам  двом  прийшлося  обирати.

Я  квіти  нестиму  тобі
Віршами  я  змалюю  долю,
І  ми  на    бистрому  коні,
Поскачемо  у  світ  з  тобою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305475
дата надходження 10.01.2012
дата закладки 12.01.2012


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.01.2012


Шипшинка

Тому що ти навчився, дихати без мене…

-А  я  все  дихаю  тобою,
Мабуть  без  тебе  задихнусь!-
Так  шепотів  колись  зі  мною,
Як  я  до  тебе  доторкнусь.

І  за  вікном  життя  кипіло,
І  за  вікном  мінявся  світ.
А  ти  все  зваблював  красиво,
Аж  розквітав  вишневий  цвіт.

Та  за  вікном  вже  теплий  вітер,
Хоч  пахне  ліками  весна.
Лиш  на  стільці  рожевий  світер,
Як  факт  того,  що  я  жива.

І  не  тому,  що  світ  змінився
І  не  тому,  що  біль  у  вени.
Тому,  що  ти  тепер  навчився
 Нарешті,  дихати  без  мене…

                                                                                     25.12.2011р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302291
дата надходження 25.12.2011
дата закладки 26.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.12.2011


Віталій Назарук

Ще піднімусь

Ну  й  що?  Упав  і  крикнув  лише  –  «Ой!»
Забилось  серце,  а  душа  зомліла.
Це  ранив  душу  відчайдушний  зойк,
Ніхто  не  запитав,  чи  заболіло.

Ніхто  руки  піднятись  не  подав,
Хоч  очевидців    назбиралося  досить…
Сльоза  котилась,  але  не  ридав,
Хоч    падав    наче  листя    в  пізню  осінь.

Ще  піднімусь,  очищусь,    хоч  і  сам,
В  мені  достатньо  волі,  сили  й  духу
І    Віршам  помолюсь,  і  Небесам,
Прошу  лише,  щоб  Бог  мене  послухав!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301681
дата надходження 22.12.2011
дата закладки 25.12.2011


Невгамовний

Життя - за мить…

Буває  -  за  хвилину  все  життя
Перед  очима  вітром  пронесеться,
Й  подумаєш,  що  в  точку  прибуття
Тобі  дістатись  так  і  не  прийдеться.

І  все,  що  зараз  відбулося  швидко,
Є  знаком  для  подальшого  шляху,
Життя  людське  -  подій  найтонша  нитка,
Відрізок  долі,  змотаний  в  клубку.

Згадаєш  все,  що  зроблено  тобою,
І  що  тобі  вже  мабуть  не  зробить,
Побачиш  блискавку-дугу  над  головою,
Й  обличчя,  що  даровані  на  мить.

Кохання  перше  пролетить  стрілою,
Батьки  і  діти,  рідні  голоси,
І  Образ,  що  завжди  носив  з  собою,
І  -  що  хотів  ти,  все,  що  ти  просив.

Живіть  достойно,  гідно  і  правдиво,
Несіть  тепло  і  щирість  у  собі,
І  пам"ятайте,  що  життя  -  це  диво,
Що  випрошене  в  Бога  у  мольбі...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301504
дата надходження 21.12.2011
дата закладки 22.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.12.2011


Анна Демченко

Я не вернусь…

Не  задёргивай  шторы.  Взгляни  на  небо...
-  Зачем?  Разве  там  есть  что-то,  чего  я  ещё  не  видела.  Луну,  звёзды?
-  Брось,  неужели  тебе  это  совсем  не  интересно?
-  Хм...  нет.
-  Тогда  прости...  наверное  я  ошибался.  -  Хватает  пальто  и  уходит  хлопнув  дверью.
-Стой!  В  чём  дело?!  Ну  вернись!  Пожалуйста...  
-  она  прокричала  ему  в  след,  но  он  даже  не  обернулся.
Стирая  слезы  вышла  на  балкон,  смотреть  как  он  уходит.

Прощаются  птицы,  в  небесах  утопают.
В  слезах  ускользающей  ночи  по  крышам.
Сквозь  тёмные  ветки  -  лик  лунный  мерцает,
Рядом  ветер  осенний  прохладою  дышит...

Колыбель  тишины,  дворик  сонных  качелей,
освящённых  дождем  -  в  сердце  крошками  льда,
В  тихих  звёздах  холодных  ты  ищешь  прощенье,
Растопил  моё  сердце,  и  выпил  до  дна.

Спят  усталые  тени  в  переулках  и  скверах,
Взгляд  унылых  домов,  им  глаза  режет  грусть...
На  ресницах  хрусталь  тает  инием  белым,
ведь  сюда  никогда  я  уже  не  вернусь...

Фонари  в  след  за  мною,  погасли  попарно,
заметая  туманом  опустевший  бульвар.
Писк  летучих  мышей  подорвался  спонтанно,
и  на  веки  разбил  светлый  сумрачный  жар.

Не  вернутся  на  землю  предвестники  света,
не  развеят  туманов,  и  верную  грусть.
Дав  померкнуть  цветам  не  пришедшего  лета,
Не  вернутся...
так  просто...
И  я  не  вернусь...

Особая  благодарность  творчеству  Roman  Rain,  за  вдохновение.
Август.  2009гг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299685
дата надходження 13.12.2011
дата закладки 13.12.2011


Невгамовний

Так шумлять діброви…

Всі  слова,  що  я  тобі  казав,
Пам"ять  болем  в  серці  оживляє
Як  згадаю  -  як  тебе  бажав...
Чи  бажаю  зараз?..  Я  не  знаю...

Сльози  двох  поранених  сердець
Нас  дощем  холодним  обливали,
А  передчуття,  що  це  -  кінець
Нас  занадто  довго  не  лишало.

Загубив  в  пташиних  голосах
Я  нездійснених  бажань  мотиви,
І  в  замріяних  казкових  снах
Небо  я  просив  зробити  диво.

Ну  чому  не  ділиться  любов
Порівну  по-між  двома  серцями,
І  чому  та  розбурлЕна  кров
Непотрібними  тече  шляхами?

Хто  сказав  -  Любов  завжди  жива?
Ні...  Вона  вмирає  поступово,
І  всі  нами  сказані  слова
Стануть  шумом...
                 Так  шумлять  діброви...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298186
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 07.12.2011


Віталій Назарук

Я через очі загляну у душу

Я  через  очі  загляну  у  душу,
Коли  вони  глибокі,  а  на  дні
Знайду  кохання  й  розбудити  мушу,
Яке  заснуло  там  на  глибині.

І  усміхнуться  очі  сині,  карі…
Кохання  промінь  заблищить  в  очах,
І  знову  в  них  засяють  ясні  зорі,
І  піснею  полинуть  в  небесах.

Закохані  -  сумними  не  бувають
І  світяться,  коли  в  душі  пісні,
Тоді  і  очі  радістю  сіяють,
І  солов’ї  співають  голосні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297959
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 06.12.2011


Віталій Назарук

Мамина надія

Виглядає  мати  на  дорозі  сина,
У  хустині  білій  дивиться  у  даль,
І  сльоза  стікає,    ділась  десь  дитина,
Туга  серце  крає  і  гнітить  печаль.

Вже  багато  років,  як  пішов  із  хати,
Залишилась  мати,  як  палець  –  одна,
Почала  хатина  у  землю  вростати,
А  синочка  й  досі  з  вирію  нема.

І  не  раз  здається  вдалині  дитина…
Та  проходять  мимо  образи  чужі…
І  чекає  мати,    виглядає  сина,
Є  надія  в  серці,  хоч  і  біль  в  душі.

І  почув  Всевишній  мамині  молитви,
Повернувсь  додому,  посивілий  син…
І  до  ніг  припала,  сльози  полилися,
Бо  в  житті  у  неї  тільки  він  один.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296466
дата надходження 28.11.2011
дата закладки 28.11.2011


Kонвалия

Любовью не больна

Пожалуй  Ты  любовью  не  больна…
Сон  в  норме  и  прекрасный  аппетит.
Душа  на  месте,  сердце  не  летит
И  не  тревожит  за  окном  луна.

Наверно  Ты  любовью  не  больна…
Чужих  в  толпе  не  замечаешь  взглядов,
И  ждать  Его  звонка  совсем  не  надо,
И  на  мозги  не  давит  тишина.

Прекрасно!  Ты  любовью  не  больна!
И  только  холодна  Твоя  постель…
Никто  в  Твою  не  постучится  дверь.
Выходит  никому  Ты  не  нужна…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295606
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011


Віталій Назарук

Мрія

Орлом  летіти  хочу  у  віршах,
У  синім  небі  землю  споглядати
І  римами,  які  знайде  душа,
Про  білий  світ  вірші  свої  писати.

Орлині  крила  хай  несуть  мене
У  вир  кохання,  радості,  удачі,
А  по  житті  нещастя  обмине
І  вітер  віджене  хмарки  невдачі.

І  незалежність  хочу  зберегти,
Бути  орлом,  якщо  Господь  поможе,
І  до  мети  летіти,  а  не  йти,
Орлу  ходити  по  землі  негоже.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295575
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011


Лунная соната

Всё так, как будто не со мной

Всё  так,  как  будто  не  со  мною:
Рассветы,  ночи  под  луною.
И  смех,  и  слёзы  без  причины,
Подруги,  женщины,  мужчины.
Безумный  бег  часовой  стрелки,
Такси,  метро,  трамваев  стрелки
И  телефонов  скучных  звуки,
Тоски  накал  и  серость  скуки.
Как  гром  с  небес  –  любовь  земная-
Кусочек  сказочного  Рая,
Твой  поцелуй,  дыханье  в  щёку,
Дым  сигарет,  дожди  на  чёлку
И  слишком  долгое  прощанье.
Тяжёлых  сумерек  дыханье,
Шаги  по  длинному  кварталу,
Шансон  под  томную  гитару.

Всё  происходит  не  со  мною!
Лицо  слезами  я  умою
И  постараюсь  жить  сначала.
Как  лодка  с  дальнего  причала,
Сольюсь  с  рекою  первозданной,
На  берег  выплыву  случайный,
Корнями  проросту  из  плоти,
Без  сил,  но  на  автопилоте.
Взойду  плодом  из  красной  жижи.
Из  той,  которую  ты  выжал
Из  сердца  –  утомлённой  чаши-
И  влил  в  сосуды  встречи  нашей!

Вот  так!  Пусть  будет  не  со  мною!
Теперь  другая!  Я    не  скрою!
Ты  изменил  маршрут  движенья.
Прощай!  Вернусь  без  сожаленья!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294798
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011


Наталя Данилюк

Далека і чужа

О,як  я  хочу  бути  тим  дощем,
Торкатися  до  щік  твоїх  вологих
І  дріботіти  ніжно  під  плащем,
І  цілувати  вигини  дороги,

Якими  ти  блукатимеш  вночі,
Зімкнувши  пальці  в  звичному  сплетінні...
О,як  я  хочу  полум'ям  свічі
Тобі  зоріти  в  морок  цей  осінній...

І  прихиляти  небо  до  воріт-
Як  та  твоя  розпатлана  смерека!..
Скільки  всього  оточує  твій  світ
І  тільки  я-чужа  тобі  й  далека.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294790
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011


Віталій Назарук

НЕ

Не  мучте  мене  –  благаю!
Живу  на  землі,  як  хочу,
Потраплю  чи  ні  до  раю,
Бо  ж  горя  напивсь  досхочу.

Не  плюйте  мені  у  душу!
Закони  не  всі  для  мене.
Та  жити  за  ними  мушу,
Життя  ж  бо  якесь  шалене.

Не  кидайте  в  мене  камінь!
Нікому    зла  не  бажаю  
І  хочу  лише  мій  промінь,
Хай  іншим  в  дорозі  сяє.

Не  сійте  нікому  злості,
З  любов’ю  живіть  на  світі,
Бо  ми  на  землі  цій  гості,
Радійте  життю,  як  миті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293838
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 17.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2011


Віталій Назарук

Тримай удари життя

Летять  у  прірву  стомлені  літа
І  аритмічно    серце  стукає  від  болю,  
Давно  в  житті  вже  доленька  не  та,
Її    ти  вибрав  сам,  вона  завжди  з  тобою.

Вже  солов’ї    по  вечорах    мовчать
І    серце  не  співає  більш  романсів,
Лелеки    з  дітками  до  хати    не  летять,
Життя  тобі  вже  не  дає  більш  шансів.

Ти,  друже,  схаменись  і  рук  не  опускай,
І  не  шукай  розради  у  спиртному…
Життя  складне,    удар  життя  тримай,
Щоб  не  лишитися  у  старості  самому.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291549
дата надходження 08.11.2011
дата закладки 08.11.2011


Віталій Назарук

Я живу у щасливому тумані

Я  в  тумані  сховаюсь  від  тебе,
Та  по  росах  прийду  світанкових…
Розстелю  біля  ніг  своє  небо
І  розсиплю  сіяючі  зорі.

Попрошу  вітер  сльози  зсушити
І  цілунки  заплести  у  коси.
Повернусь,  бо  не  можу  я  жити,
Коли  серце  кохання  ще  просить.

Обніму,  як  завжди,  як  в  останнє,
Пригорну,  нехай  серце  співає…
Ти  ж  моя,  моя  зіронька  рання,
Я  тебе  до  без  тями  кохаю.

А  роки  …  Я  їх  просто  не  чую…
Сивина…  Її  просто  не  бачу…
Як  з  тобою…  Тобою  милуюсь…
Як  без  тебе,  буває  заплачу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291157
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 07.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2011


Віталій Назарук

Відлітають літа

Відлетіли  літа,  відлетіли  літа  сизим  птахом,
І  лише  сивиною  мені  залишили  сліди.
Відлетіли  у  вирій,  батьками    назначеним  шляхом,
Та  лунає  й  понині  життя  мого  тихе  «курли».

Ви  літа  не  спішіть,  не  несіть  мене  в  даль  від  родини,
Я  із  вами    не  раз  ще  піду  у  чарівний  танок
І  пісень  заспіваю,  написаних  любій  дружині,  
І  сплету  для  своєї  невістки  з  волошок  вінок.

І  нехай  ще,  хоч  трохи,  майбутні  роки  почекають,  
І  життя  хай  порадує  сонячним  променем    світ,
Хоч  все  далі  і  далі    від  мене  вони  відлітають  
Та  в  моєму  житті  залишають  на  теплому  обрії  слід.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290740
дата надходження 04.11.2011
дата закладки 04.11.2011


Віталій Назарук

Дитячі крила

Народились  діти  у  сім’ї  щасливій
І  батьки  веселі,  що  нащадки  є…
І  раділи  дітям,  їх  збирали  в  вирій,
І  тепло  сердечне  віддали  своє.

Пр.  Як  зміцніли  крила,  полетіли  діти
У  краї  не  наші,  у  чужі  краї…
Як  їм  далі  жити,  де  дітей  родити,
Птахи  там  співають,  та  не  солов’ї.

А  родина  вдома,  як  безкрила  птаха,
З  сумом  виглядає  у  своє  вікно.
Будь  щасливий,  сину,  ти  не  є  невдаха,
За  тобою  плаче  кинуте  село.
Пр.

Не  сумуйте  мамо,  не  сумуйте  тату,
Відпустіть  дитину  в  зоряний  політ,
Я  вернусь  додому,  в  свою  рідну  хату,
Перед  вами  рідні  я  нестиму  звіт.
Пр.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290578
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011


Віталія Абрам'юк (Івасюк)

Просто…

Просто  мовчи,
яка  тепер  різниця,
нащо  зустрілись  ми  колись.
Просто  мовчи,
не  треба  злиться.
Дороги  наші  розійшлись.

Просто  забудь
життя  наше  минуле,
вогонь  у  серці,  блиск  в  очах.
Просто  забудь,
як  я  уже  забула...
Забула  біль,  забула  страх.

Просто  пробач,
це  була  не  любов,
а  ми  повірить  не  хотіли.
Просто  пробач,
прошу  тебе  я  знов.
Просто  пробач...  Ми  не  зуміли...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290339
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 02.11.2011


Віталій Назарук

Сходинки життя

Сходинки  життя  у  найкращі  роки,
Постійно  направлені  тільки  угору,
Не  знаємо  скільки  прийдеться  пройти
Допоки  вони  не  досягнуть  опори.

Вершина  і  все…  Сходин  далі  нема…
Площадка,  довкола  котрої  карниз,
А  далі?..  А  далі  площадка  одна
Й  сходини,  які  ведуть  тільки  униз.

Чим  довше  по  східцях  людина  іде
І  нахил  не  різкий  на  цьому  шляху,
Тим  довше  вона    на  землі    проживе,
Тим  більше  сходинок  пройде  на  віку.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290276
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 02.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.11.2011


Halyna*

Там наші душі

…Там  наші  душі  кволі  і  німі,
Розхристані  всіма  вітрами  долі,
Замучені  неспокоєм,  самі,
Яким  забракло  дещо  сили  волі.
Поборені  нікчемним  співчуттям,
Запалені  небаченим  світилом.
Там  душі  поміж  смертю  і  життям
З  останніх  сил  розправлять  в  небо  крила
І  знайдуть  свій  далекий  Оріон,  -  
Те  вимріяне  жадане  обійстя.
Наткнувшись  на  гранітний  бастіон,
Там  наші  душі  знов  відчують  вістря,
А  далі  заніміють,  заболять…
Зависнуть  поміж  небом  і  землею.
Там  наші  душі  криком  промовчать
Й  на  спомин  нам  напишуть  епопею.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290017
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 01.11.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2011


Наталя Данилюк

Якби ти знав…

Якби  ти  знав,яка  вона  крихка-
Ота  любов,оспівана  віками,
Коли  згасає  полум'я  в  руках
І  крок  стає  безоднею  між  нами...

Якби  ти  знав,яка  вона  гірка-
Ота  любов,здавалося  б,невинна...
Вона,мов  Брута  зрадницька  рука,
Холодний  ніж  тобі  встромляє  в  спину...

І  голос  серця  рветься,мов  струна...
І  вже  не  вирвеш  жало  це  закляте!..
Якби    ти  знав...якби  ж  ти  тільки  знав...
То  не  посмів  би  в  себе  закохати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287009
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011


Віталій Назарук

Все життя я тебе люблю

Все  життя  я  тебе  люблю,
Що  я  можу  тобі  сказати…
Половинку  знайшов  свою,
Хоч  і  довго  прийшлось  чекати.

В  мене  слів  для  тебе  нема,
Лиш  кохання,  воно  і    буде,
Бо  без  тебе  життя  -  тюрма,
Що  камінням  лягла  б  на  груди.

Друзі  вірші,  лише  вони,
Закривають  від  куль  собою.
Ти  приходиш  до  мене  в  сни,
Бо  я    марю  щодня  тобою!!!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286339
дата надходження 15.10.2011
дата закладки 18.10.2011


Михайло Плосковітов

Дідові крила…

Дебела  хата,  рублена,  кленова.
Покритий  ґонтом,  почорнілий  дах.
У  стосах  складені  соснові  дрова,
І  дід  на  призьбі  наче  сивий  птах.

Потре  великі  мозолясті  руки,
Чекає,  що  навідається  хтось.
Припас  старий  гостинчиків  онукам,
бо  так  в  господі  з  прадіда    велось.

Дочка  і  син  живуть  аж  у  столиці,
Провідують.  Святами.  Так  -  зрідкА.
Скрипучий  журавель  біля  криниці
Давно  заждався  рук  і  молотка.

До  міста  ж  звали  -  хати  не  покинув.
Куди  ж  йому  в  квартиру  три  на  два?
Відмовив  доні  і  відмовив  сину,
Якби  ж  хоч  бабця  ще  була  жива.

Старий  Семен  закоханий  у  небо,
Про  крила  мріяв  -  ноги  підвели,
А  ще  б  пожити,  так  пожити  треба
Стоптати  б  сімдесяті  постоли…

...Семена  діда  вчора  хоронили,
Дочка  не  приїжджала,  ні  синок.
На  жовтий  горбик  свіжої  могили
Сусіди  з  квітів  заплели  вінок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286220
дата надходження 14.10.2011
дата закладки 14.10.2011


Віталій Назарук

Схаменіться літа

Відлітають  у  вирій  невблаганно  літа,
Кожен  день  наближає  до  краю.
Моя  осінь  життя  -  це  пора  золота,
Я  зими  поки-що  не  чекаю.

Схаменіться  літа,  припиніть  свій  політ,
Дайте  трохи  ще  сонця  і  ласки.
Бо  не  знаю  ще  скільки  відміряно  літ,
Кожен  день  із  життя  я  робитиму  казку.

Нехай  осінь  моя  ще  обніме  крилом,
А  у  літку  зозуля  накує  літ  багато.
Посивіли  давно  мої  скроні  й  чоло,
Я  приймаю  життя,  кожен  день,  наче  свято.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285994
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 13.10.2011


Борис Верховцев

Круговорот

Начальник  ЖЭКа  гражданин  Синельников  
Терпеть  не  мог  по  жизни  понедельников,  

А  впрочем,  не  любил  еще  и  вторников-  
По  вторникам  всегда  кричал  на  дворников.  

По  средам  также  был  не  в  настроении  
И  ненавидел  всех,  кто  в  подчинении.  

И  четверги  бывали  напряженными-  
Ругался  с  сыновьями  и  их  женами.  

Не  приносили  радости  и  пятницы-  
Бухгалтершам  орал:  «Вы  все  развратницы!».  

Был  страшно  недоволен  и  субботами  
С  их  вечными  домашними  заботами.  

Воскресные  с  друзьями  возлияния  
Имели  благотворное  влияние,  

Но  из-за  них-то  гражданин  Синельников  
И  не  терпел  по  жизни  понедельников

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285811
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


Чорний Кіт

Хто ми такі, щоб керувати. . ?

Ми  поринаєм  у  думки,
Шукати  шлях  і  порятунок,
Щоби  знайти  нове  життя,
Немов  омріяний  малюнок.

Ми  прагнем  випросити  долю,
Щоб  ми  самі  все  будували,
І  що  хотіли,  те  б  робили,
Кого  бажали,  тих  б  кохали.

Хто  ми  такі,  щоб  керувати?,
І  не  потрібно  рвати  сили,
Ми  проживем  теке  життя,  
Яке  ми  дійсно  заслужили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285783
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


hazef

Как одиноко сердцу моему…

*    *    *
Как  одиноко  сердцу  моему,
Как  телу  зябко  без  твоих  ладоней!
Мне  не  уснуть  сегодня  одному,
И  боль  моя  в  подушках  белых  тонет.

И  –  на  спину,
И  –  на  бок,
И  –  ничком,
И  счёт  веду  по  методу  гипноза…
Но  в  сердце  Ты  стремительным  толчком
Вошла,  моя  болючая  заноза.

И  воспалённым  мозгом  завладев,
Летишь  ты  к  сердцу  по  моим  кровинкам…
И  понимаю:  это  не  предел  –
Сейчас  зажгутся  в  памяти  картинки…

Вот  осветилось  бледное  лицо.
До  свадебных  хлопот  –  века-минуты.
Тебе  кольцо  и  мне  навек  кольцо,
Чтоб  неразрывны  были  наши  путы.

И  счастьем  день  простуженный  согрет,
И  Ты  воздушна  в  платье  подвенечном;
И  ночь  в  любви,  
И  в  золоте  рассвет…
Казалось,  счастье  длиться  будет  вечно.

…Всё  дальше  память,  кроха-коробок.
И  вот  уже  очередная  спичка:
Скользит  по  гладкой  заводи  челнок
И  вёсла  так  легки  и  мелодичны…

И  ты  у  борта,  странна  и  тиха,
И  взглядываешь  исподволь,  пытливо…
Всего  лишь  год  до  этого  стиха
И  полчаса  до  нашего  разрыва.

                                   1984г.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285556
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.10.2011


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не сумуй…

Засвітили  оксамитом  зорі,
Місяць  з  сумом  дивиться  на  нас.
Навіть  хвилі  біль  відчули  в  морі,
Слів  нема...  Нам  розпрощатись  час...

Зачекай...  Прошепотіли  губи...
І  з  очей  скотилася  сльоза.
Ти  пішов,  промовивши  крізь  зуби,
Слів  нема...  Й  мені  уже  пора.

Не  журись.  Відчула  голос  хвилі,
Не  велика  втрата...  Не  біда...
Може  боляче  й  немає  сили,
Бо  душа  твоя  ще  молода.

Хай  іде...  Хоч  може  тобі  й  гірко,
Хай  іде  до  іншої  собі...
В  його  серці  утворилась  дірка,
Не  сумуй  й  вертати  не  спіши...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284454
дата надходження 05.10.2011
дата закладки 05.10.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2011


валькірія

ЙДУ ЗА ВІТРОМ…

Безбережним,  засніженим  полем,
По  якім  мої  стежки  ведуть,
Я  ступаю,  зливаючись  з  болем,
Досі  власну  шукаючи  суть.

Лиш  оголене  груддя  землиці
Заціловують  вітру  вуста,
Вилітають  з  небес  блискавиці,
По  зчорнілих  б'ють  в  полі  хрестах.

Потомилась  в  далеких  дорогах
До  самотності  звикла  душа.
Йде  за  вітром,  шукаючи  Бога,
Омиваючи  рани  в  дощах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227759
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 10.12.2010