Рябины гроздь, как яркое созвездье,
Среди ветвей окутанных в снега;
Ее зимы не "трогает" возмездье,
В ней нет задатков грозного врага.
Ее краса лишь снегу дополненье
И смысла нет им в блеске ставить спор,
Но красное вводило в изумленье
И создавало красочный фурор.
Она в кристаллах снега отражалась,
"Играла музыкой" из теплых нот;
И сказкою зима преображалась,
И заводили птицы хоровод.
Плетут в созвездия рябины грозди,
Мороз сердитый раскаляет цвет
И волшебство всех созывает в гости,
И вслед зиме уже упреков нет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628699
дата надходження 14.12.2015
дата закладки 15.12.2015
(Наталье Бочановой посвящается)
Роняет сад слезу на сентябринки,
Беседка в одиночестве грустит.
Пустынно, тихо. Где вы, половинки?
Где ваша страсть? По прежнему ль горит?
Сад опустевший помнит ваши вздохи,
Слова признанья, тихий стук сердец...
Мгновения разбросаны по крохе...
Беседка... вечер... золото колец...
Ах, эта осень, тихая шалунья,
Что дарит нам мгновения любви,
Что нежностью и красками играя,
Поэту шепчет: "счастие лови"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364546
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 13.09.2013
Раскрыто Небо предо мною,
Великой книгой бытия.
Стою я, Боже, пред Тобою -
И как же мал, ничтожен я.
Молчу я, глаз поднять не смею -
А сердце пламенем горит
И благодатью душу греет:
Со мной Господь мой говорит.
Прости мне, Боже, недостоин
Прикосновенья Твоего
Я нерадивый, жалкий воин
Не сокрушивший ничего.
В душе, грехами уязвленной,
Я благодати не стяжал,
И, покаяньем обновленный,
Я снова плоти угождал.
Нечист стою я пред Тобою...
Но велика любовь Твоя!
Меня касаешься Рукою,
Чтоб чище становился я.
2006г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348200
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 13.09.2013
Как шаль на плечи, лег туман,
Укутав рыжую листву...
Мчит к югу птичий караван,
Клич к сборам слышен за версту...
Я отпускаю к ним мечту.
Несмело дождик моросит,
Но так назойливо и мерзко...
На травах изморозь блестит,
А в лужи капли целят метко
И солнце блещет редко редко.
Густая проседь в небесах,
Весь шарм бескрайней скрыт вуали
И листья в ветвях-волосах,
Обычный свой приют теряли
И, как и я, грустя, скучали...
...не уж-то осень в гости звали?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448688
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 13.09.2013
Ты в юности был храбрым, смелым
И полководцем показал себя умелым.
Тебя боялись шведы,чудь и емь.
Ты силу духа показал им всем.
На льду ты выиграл сраженье
Руси на славу всем на удивленье.
С Невы обратно всех прогнал,
А сам же Алексанром-Невским стал.
Батый тебе был просто Батя
И с Сартаком Вы были братья.
Ты папе место указал.
И Русский меч всем показал.
И грозные слова сказал.
Да и наделе доказал.
Ты спас тогда Святую Русь.
Тобою Невский я горжусь!
На цьому місці стояв храм Олександра Невського в моєму рідному селі Кохівка
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448631
дата надходження 12.09.2013
дата закладки 12.09.2013
У моря нас не ждет рассвет,
Прибоем смыт закат пьянящий
И на песке растаял след,
И чаек зов исчез манящий.
Уж не тревожит плеск волны,
Мерцанье звезд не вдохновляет
И звук "звенящей" тишины,
Души, задворки раздражает.
Один, у пенной глубины,
В эпоху вылилась разлука...
Не осознав своей вины,
Грущу и сердце режет мука.
Мы проводили свой закат,
Нам не встречать рассвет грядущий
И дух мой горечью распят...
Дай сил мне, Боже Всемогущий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447824
дата надходження 07.09.2013
дата закладки 09.09.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.09.2013
Бо сам собі малює кожен
Свою хистку країну щастя,
Де сніг іде, на тебе схожий,
Неспішний, лагідний, пухнастий.
І виростає на полотнах
Земля сувора і проста -
Такі ж засніжено-холодні
Ліси, озера і міста.
А сніг іде, густий, лапатий
На лиця, дати й імена.
І можна знову починати
Життя з нового полотна.
І жити знову, жити знову
Без сумнівів і без вини
В чеканні іншої любові,
В надії кращої весни.
А сніг іде…
І він не винний,
Що крижаний його політ,
Що цим лісам, що на картині,
Ніколи не зазеленіть.
І він не знає, він не знає,
Під захистом соснових лап,
Що щастя в світі не буває
Без сліз, без сонця, без тепла.
Пиши, пиши свої пейзажі
Прихованих сердечних спраг,
Неспішний, лагідний, вальяжний,
Безгрішний навіть в кольорах.
Твори свою країну щастя,
Де вже ніщо не воскреса,
Де кожна зірочка голчаста -
Замерзла на льоту сльоза…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446434
дата надходження 31.08.2013
дата закладки 02.09.2013
На, лета, теплые страницы,
Упал холодный, скверный дождь...
Грозой промчались колесницы,
На желтый лист бросая дрожь...
Уж хмурым утром дольше спится,
Но, рыжий, держит фон листва...
В них лето беглое ютится...
Ох, как природа неправа.
Резной-кленовый лужу тронул
И серость, солнцем, налилась,
Но падал, в лужи, дождь с разгону -
Ненастьем осень разлилась.
Что спорить с теткою косматой,
Её не стоит прогонять...
Нальем в стаканчик чая с мятой
И будем лето вспоминать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446339
дата надходження 30.08.2013
дата закладки 02.09.2013
Убаюкаю Тебя поцелуем
И ласками...
Нежностью наполню незаметно сны,
Пусть они придут, как в детстве, сказками,
Заливая жизнью ночи тишины.
Обниму Тебя чувственно и сладостно,
И лучиком
Чутко поцелую каждый Твой изгиб,
Буду для Тебя тем самым ключиком,
Что откроет всё, минуя жизни скрип...
Разбужу Тебя, бережно, под утречко...
И солнышком
Освечу все сложные пути, помни,
Сберегу я отношений зернышко,
Мир, покой и верность, только Ты ─ люби!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445598
дата надходження 27.08.2013
дата закладки 28.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.08.2013
За туманом мои берега,
За холодными далями осени,
Там росинки как те жемчуга,
Да листвы золотистые россыпи.
В темных водах любимой реки,
Отражаются радуги ясные,
И гутарят про жизнь старики,
То, что будут морозы ненастные.
За околицей видно избу,
Скособочилась видно от старости,
Во дворе как всегда суету,
Мою мать, что не знает усталости.
Палисадник красивых цветов,
И на ставнях дедовские росписи,
Вон пяток растолстевших котов,
Жир к зиме нагуляли по осени.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443736
дата надходження 16.08.2013
дата закладки 20.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.07.2013
Усталое небо на землю упало
Большим покрывалом из черной парчи
И крайних границ для него было мало,
Все скрылось под толщей бездонной в ночи.
Златыми прожилками звезды мерцали,
Луна, искаженный чертила свой круг,
А птиц голоса, еще где-то звучали
Так тихо, что еле улавливал слух.
Погасший закат восторженье оставил
Малиновым отблеском в пряной листве,
Я глаз не смыкая, все снова представил,
Шагая по пояс в росистой траве.
Пусть все отдохнут, пусть ликует затишье,
К утру соберется немало хлопот,
Релакс не бывает усталому лишним,
Уставшего за день, сон праведный ждет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439938
дата надходження 27.07.2013
дата закладки 29.07.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.07.2013
До восхода остались минуты,
Бледный луч осветил небосвод...
Он ночные ломает редуты
И у звезд тормозит хоровод.
Скромный блик горизонт открывает,
Свет поставил границу с землей,
Соловьиная трель затихает,
Ветерок пробудился с листвой.
Вот и солнышко алое встало,
Улыбнувшись сказало: "Привет!
Как я крепко и сладко поспало
И теперь всем дарю свой рассвет!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435609
дата надходження 06.07.2013
дата закладки 07.07.2013
Тихий вечер луной коронован,
Орденами из звезд награжден...
Взгляд мой к полю, зарницей, прикован,
Дух мой запахом хлебным пленен.
Сонный ветер колосья качает
Создавая на поле волну,
Клен кудрявый о чем-то мечтает,
Охраняя вокруг тишину...
Где-то там, вдалеке, у дороги,
Затрещал одинокий сверчок...
Словно просит о чем-то подмоги
И навстречу спешит ветерок...
Шлейф по небу пустила комета,
Я желанье успел загадать -
Пусть повсюду цветут краски лета
И подольше не хочется спать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435309
дата надходження 04.07.2013
дата закладки 05.07.2013
За сорок лет, я напилась свободы,
Жмет в спину одиночества постель...
Уходят в бездну молодости годы,
Все меньше дразнит жизни канитель...
А я хочу, чтоб в жар от рук бросало,
Чтоб лихорадило от нежных слов
И сердце в спешке биться не устало,
И дух сжимало сотнями узлов.
Еще хочу цветы в любовном ложе,
Хочу вдыхать его густой парфюм...
Какой же дурой я была моложе,
Как поздно видно проявился ум.
Я в небеса с мольбой вздымаю руки,
Хотя б глоток, позволь, любви испить...
Готова я на все земные муки,
Лишь только б быть любимой и любить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429428
дата надходження 04.06.2013
дата закладки 09.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.06.2013
– Дитинство любе, незабутнє, босоноге!
Мої найкращі, замережені роки.
Чому згубилися в заметених дорогах,
Лишивши миті на світлинах давнини?
Але в минуле знов несуть думки крилаті.
У шелест дикої троянди під вікном.
В полон дурману молодої рути-м'яти.
У світ бабусиних вечірніх молитов.
До трав смарагдових, ромашкових розмаїв,
Де око тішиться красою кольорів.
А серце смутку і зажури ще не знає,
Не застигає від пронизливих вітрів.
В осяйну ніч, де зорі з місяцем шепочуть,
Проміння кидаючи рясно в сонний гай.
В казкове царство чарівних пригод дитячих
І мрій веселкових нестримний водограй.
Давно ця магія розтанула у часі,
Забравши казку і яскраві кольори.
Немає більше найдорожчої бабусі,
А замість саду залишились бур'яни.
31. 01. 2009 Л. Маковей (Л. Сахмак)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406886
дата надходження 07.03.2013
дата закладки 02.06.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.05.2013
Світить вечір синім каганцем, ̶
День подався в далеч на ходулях.
Впав у трави жайвір камінцем,
Затаїлась у гнізді зозуля.
Відкувала поспіхом літа
Запашним конваліям у гаї.
Заховались маки у жита,
В небі зорі темінь вишиває.
Розпустили крила кажани,
Сновигають, відіспавшись, сови.
Прохолодним тілом гущини
Залягли під зорями діброви.
Хтось один у темряві зітха, ̶
Десь від щастя загубив підкову.
В берегах розлога лепеха
Доспівала річці колискову.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427493
дата надходження 26.05.2013
дата закладки 27.05.2013
Ищу свою звезду при свете лунном,
Ту, что зажглась с рождением моим...
Ищу с желанием, пусть даже и безумным,
Что мы ее с твоей соединим.
Соединим, чтоб больше стало света,
Чтоб чувства наши грела в холода,
Чтоб не хотелось спать под звуки лета,
В седые и преклонные года...
Да что искать, они давно уж в паре,
Их ангелы собрали в горсть одну
И наши жгут сердца, как при пожаре,
Снимая с глаз ночную пелену.
Горит звезда рожденная любовью,
Затмив сияние сестер своих
И щимет сердце всполненное кровью,
В избытке чувств живущих у двоих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422030
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 05.05.2013
Как сладок майский сад весною,
Когда в нем вишня зацветет,
Когда цветка коснусь рукою
И пчелка песню запоет.
В жужжанье нежном маем тянет,
В нем пахнет медом и росой,
И зелень трав в объятья манит,
И по утру бежать босой.
А как прозрачен воздух в мае,
Как бесконечна синь небес...
Вот красота в родимом крае...
В нем возродился я, воскрес.
"Дышать хочу!"- не надышаться,
-"Любить хочу!" Амур:"Я здесь!"
-"И жизнью в мае наслаждаться,
И поубавить свою спесь!"
Какая прелесть - сад цветущий,
Росой бежать, озон вдыхать...
О Господи наш всемогущий,
Продли подольше благодать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421894
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 05.05.2013
Едва слышны при ветре шорохи,
Все нежатся в лучах златых...
Ромашки, лютики, подсолнухи...
Плывут в просторах голубых.
Ввысь взвилась бабочка-капустница,
Окрас, совсем не мотылек,
Но все ж, порхать она искусница,
Хотя ей это невдомек.
Шалят стрекозы большекрылые,
Полет их - высший пилотаж,
Лишь муравьи, совсем унылые,
Цветы прикрыли дикий пляж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421765
дата надходження 29.04.2013
дата закладки 05.05.2013
Молчит души струна,
На сердце плед наброшен,
В ночь входит тишина,
Иной здесь гость непрошен.
Не слышен жуткий мат,
В нем, зарево простилось...
И сотни звезд-ягнят,
К луне кольцом прибилось.
Дневной, протяжный стон,
Застыл в зеркальных лужах,
Рвет ветер капюшон...
Кому теперь он нужен.
На мокрый нотный стан,
Пролит аккорд незримый,
Минором взят в капкан,
Мой пыл неудержимый.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422551
дата надходження 03.05.2013
дата закладки 05.05.2013
Ты улыбкой, а не словами,
Мне сегодня признался в любви:
Прикоснулся к плечам руками
И коснулся щекою щеки.
Я не знаю откуда звуки,
Словно кто-то на скрипке играл.
Зазвучали чуть слышно фуги -
Может, Бах их для нас написал?
Тишина, превращаясь в нежность,
Уносила нас в сказочный мир.
Полноводье чувств и безбрежность -
Этот вал с головой нас накрыл.
Словно юность назад вернулась:
Наша встреча и вишни цветут.
Первый раз тебе улыбнулась,
Чтобы знала любовь наш маршрут.
Сколько вёсен с тех дней промчалось -
Повзрослели на сорок мы лет.
В наших чувствах весна осталась,
Для которой и старости нет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421483
дата надходження 28.04.2013
дата закладки 28.04.2013
Ты не грусти, что кружит листья осень,
Пришла она и в наш уютный двор,
И серебром вплетает в пряди росы
Тебе и мне с недавних уже пор.
Ты не волнуйсь - зима не за горами,
Она уже стучится в нашу дверь.
Но мы же вместе, если вместе - с нами
Плохого не случится, ты поверь.
Пускай зима, пускай снега, морозы.
Крадется в дом январский день дрожа.
Сцелую я с ресничек твоих слезы
И душу отогрею не спеша.
Ты не грусти, ты не грусти, родная,
Пусть кружит осень в веренице дней.
Одно я в этой жизни твердо знаю -
Была ты, есть, всегда будешь моей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414473
дата надходження 31.03.2013
дата закладки 03.04.2013
Ночь гуляла в лунном свете,
Стихли птичьи голоса...
Ветер пел с волной в дуэте,
Тоже стих на полчаса.
Стих камыш, не слышен шелест,
Замер чистый родничок...
В плавнях остановлен нерест,
Скрылся в углях огонек...
Полчаса царит молчанье,
Все внимают тишину...
Это ночке знак признанья,
За любовь и глубину.
Полчаса и снова трели,
Вновь камыш листвой шуршит,
Ветер, песнь, с волной запели...
Ночь к рассвету, вдаль, спешит...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414002
дата надходження 30.03.2013
дата закладки 03.04.2013
Вже сизий вечір наступає
Сади у сутінках стоять.
Повсюди тиша, зрідка крони
Під вітру подихом шуршать.
Ось тихі зорі над горами
Блистять мов лампочки з небес
І місяць в річці пропливає
Між хмар, у човнику, чи без?
Ліси дрімають, вітер шепче
І линуть води в нікуди.
Травинки сплять, і сплять дерева,
Кущі заснули, спиш і ти.
Яке ж то щастя - споглядати...
Красу природи, спокій снів.
Реальність з мрією єднати
У тиші...в сутінках садів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413204
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013
Величавая девушка-ночь,
На небесный простор заглянула
И как нежная, добрая дочь,
Суету в сладкий сон окунула.
Бра из лунного света зажгла,
Обрамив красной тенью заката,
В потолке, звездам нишу нашла,
Разбросав их повсюду предвзято.
Ветра шум, был, сменен соловьем,
На душевные, сладкие трели,
Очень жаль, что не слышно их днем...
Вот и ночи часы пролетели.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412800
дата надходження 26.03.2013
дата закладки 27.03.2013
Голубая волна, облака встрепенула,
Свежим ветром наполнила в них паруса,
Бесконечная даль облегченно вздохнула,
Видя, как заиграли ее небеса.
Лошадиный табун пролетел небосводом,
Ослепительно, в гривах, луч солнца блистал...
Разгулялся вожак, перед долгим походом,
Мчал галопом, меж гор, снег с макушек сбивал.
Облака разлетелись, очистив просторы,
Ветру, стало быть, не с кем на небе шалить...
Подождем, когда ночь разбросает узоры,
Чтобы снова веселье шальное продлить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412442
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 26.03.2013
Укуталось солнышко тучей,
Днем белым собралось вздремнуть,
А молния в гуще дремучей,
Мерцаньем решила блеснуть.
На веки нависшая пена,
Уютный готовит покой,
Лишь громов грохочащих смена,
Мешают своею игрой.
Ну, коль не усну, подремаю,
Пусть ливень траву оросит...
Свое я еще наверстаю,
Мне целыми днями светить.
И тучи сомкнулись плотнее,
Луч сонный в пучине погряз...
Гром с молнией- нет их роднее,
Свой выход готовят для нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410922
дата надходження 21.03.2013
дата закладки 22.03.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.03.2013
Весняний ранок сонячним парфумом
Вже напахтив розстелені поля.
Прощається із лютим, ніби з сумом,
За березень засватана земля.
І вже гудуть гормони у деревах-
Вагітніють листочками бруньки.
В плащі із пролісків, Веснянка- королева
В траві маскує за\'мшілі пеньки.
Вдивляється в калюжеві свічада
Зітка\'на із промінчиків блакить,
Омита життєдайним краплепадом,
Який ще в пісні жайвора бринить.
Тюльпани зготували гострі списи-
З морозом хочуть ве\'сти чесний бій.
І хмарок білих нечіткі абриси
Зціловує розпусний вітровій...
І прагне серце в небо журавлине,-
Відчуть безмежну волю хоч на мить!..
Та, замкнене у тіло, не полине,
Тому, мабуть, шалено стукотить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403498
дата надходження 23.02.2013
дата закладки 01.03.2013
Ностальгия вчера заходила,
Я в дверях ее сразу узнал;
Шкаф с бокалами в кухне открыла,
Я графинчик из бара достал...
Пить вино моя гостья не стала,
-"Если можно, налей коньячка..."
По тарелке лимон разбросала,
На меня посмотрев свысока...
Отчего же не выпить покрепче?
И налил ей до самых краев...
Мы без тоста, так стало-быть легче,
Я ведь понял ее и без слов.
Час спустя, охмелели мы в стельку,
Вспоминая о прожитых днях,
Эх, вернуться б туда на недельку,
Ах, умчаться б туда на санях...
Вечер с памятью дал пообщаться
И не важно, что хмель давит глаз,
Нам бы с прошлым почаще встречаться,
Будни были бы ярче у нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404990
дата надходження 28.02.2013
дата закладки 01.03.2013
Спадає, розгубивши зорі, вечір.
Кружляє пухом в оксамитнім небі.
Влягається на віти молодечі
Гінких дерев. Немов казковий лебідь,
Кущ ялівцю. Вдягнувши капелюха,
Багряні брості хилить горобина.
Через рядно, що ткала завірюха,
Протоптана мереживна стежина.
Лавки, у сніг загрузлі по коліно,
Дрімають мирно попід ліхтарями,
Що у покорі стали і уклінно
Мене вітають жовтими вогнями.
Врочиста тиша! Наче таїною
Наповнилось довкола все до краю...
Сніг білим пухом в'ється наді мною -
То ангели у небесах літають.
24.12.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391075
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Кружится снег, как стая белых голубей,
Ты их ладонями, как будто, собираешь,
Холодный ветер рвет засовы у дверей
И злится, что его в свой дом ты не пускаешь.
Сквозь снежный занавес луна стучит в окошко,
Роняет томный взгляд на мятую постель,
Целуя зеркало - взгрустнет совсем немножко -
Все хорошо, вернется вскоре менестрель.
Душой обмякшей затихает снегопад,
Скользит слезинкой запоздалая снежинка...
Дорогой к дому засветился звездный ряд,
Луною выстлана пуховая перинка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391348
дата надходження 10.01.2013
дата закладки 11.01.2013
Бурлящий поток кучерявых снежинок,
Сорвался с небесных задумчивых круч...
Засыпал следы, у звериных тропинок,
Давая понять, что он очень могуч.
Снег шалью накрыл ветви девственных елей,
Ломая их вечнозеленый наряд...
К подножиям лег слой пуховых постелей,
На сотни и тысячи милей подряд.
Лавина с небес все быстрей и быстрее
И кажется нет снегопаду конца...
Мороз, вдруг, оспорить решил кто сильнее,
Пари заключить в высь направил гонца.
Схлестнулись две силы, без грани приличий,
От схватки жестокой простор волком взвыл...
Кто все же сильней? Нет в них веских отличий...
И сутки спустя, все же, мир наступил.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390609
дата надходження 07.01.2013
дата закладки 08.01.2013
На покрученных листьях салата,
Засыхает Голландский сырок...
В кресле кто-то уснул без халата...
Хорошо, что не видит сынок.
Что-то странное в банке с бычками-
Сигаретный в томате бычок,
А салат - огурцы с кабачками,
Украшает армейский значок.
Под столом не знакомые люди,
Я не помню что б их приглашал,
А сосед, позабыв о простуде,
У дверей в грязный коврик упал.
Вилка звоном бокал расколола...
Встрепенулся народ, забурчал...
А из шкафа: "А есть кока-кола?"
Женский голос я сразу узнал.
Веселились мы в праздник на славу -
Проводили и встретили год...
На Снегурку вершили облаву,
С Дед Морозом вели хоровод...
Вдруг, провал временной обновился -
Две недели стрелой пронеслись...
Я ли в зеркале? И прослезился...
Видно здорово все напились.
Хорошо, все же, сын нас не видел,
Он у бабки в деревне гостил...
Да, по сути, его я обидел,
Но уверен, меня он простил.
Просыпаемся гости быстрее-
Колет стрелкою солнце зенит...
Фото сделаю я посмешнее,
Пусть историю память хранит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389835
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 07.01.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2012
Вот уже и листва облетела,
Ветер северный звонче поет,
Ты меня, как весна, отогрела,
Растопила на сердце злой лед.
Мчится снежная туча по полю,
Запорошена синяя даль,
А мне в холод, тепла дано вволю,
Мне улыбка твоя словно шаль.
Из -под снега, роз алые глазки,
О любви нашей всем говорят...
Невозможно! Все ,словно из сказки!
Кто сумел совершить сей обряд?
Лист осенний порошей укрылся,
Лужи прошлого скованы льдом...
Теплый сон мне сегодня приснился...
Холодает - декабрь за окном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379356
дата надходження 21.11.2012
дата закладки 23.11.2012
(із написаного в минулому)
Вона вразлива господиня:
То ллє дощем, то небо синє,
Або сміється і лиш сонце.
Тримає ягоди в долоньці.
Зібрала скрізь траву зелену
і жовте листя з цього клена.
Стоять дерева попід полем,
Вже сплять - і в променях ранкових.
Мете мітлою сильний вітер
З дороги все сміття їй витер.
Й здійнявся стрімко десь угору…
Пташки летять, курличуть знову.
Завмерло тихе чорне поле,
Немов замерзли хвилі в морі.
Прощалась згодом і сумною
Ховала землю в сон, імлою.
Скінчила працю всю завзято,
і буде зиму зустрічати:
"Ну що ж! Нарешті все прибрала!
Бери, вже зимонько, управу!"
27.11.11
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375169
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 03.11.2012
У прокуренных ветром туманов,
Запах прелой осенней листвы...
Кружит голову зельем дурманов,
Гнет колено к остаткам травы.
Крик протяжный доносится эхом
Улетающих вдаль журавлей...
Есть, возможно, хорошее в этом,
Только мне цвет весенний милей.
Мне милее подснежника глазки,
Нет красивей "котят" от вербы,
И капели от солнечной пляски,
И ручья, что журчит у избы.
Только нынче, седое ненастье
И протяжное эхо вдали...
Я надежду вселяю в участие,
Чтоб вернулись с весной журавли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375034
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 02.11.2012
За окнами ноябрь ветрами воет,
Подруга-ночь, как бедный пилигрим,
Стучится в дом. Входи, нас будет двое,
С тобою по-душам поговорим.
Поведаю в тиши о том, что было,
В камине грусти вспыхнет уголек.
А знаешь, ночь, я так его любила!
Как жаль, он чувство это не берег.
Но все равно скажу: " Ne cede malis!" *
Пусть грусть уйдет из сердца побыстрей.
Среди клочков, осколков и развалин
Вновь прорастет росток любви моей.
*Ne cede malis - Не падай духом (лат.)
14.07 - 01.11.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374870
дата надходження 01.11.2012
дата закладки 01.11.2012
Уж бисером звездным все небо укрылось,
Луна золотая кулоном зажглась...
А ель вековая к горе прислонилась,
Гармонь по околице песней прошлась.
Ночь, скрыла с любовью дневные заслуги,
Заполнив свой мир пустоты тишиной,
Гармонь приняла в благодарность услуги,
Играя романс тишине не земной.
Заря на востоке открыла в ночь двери,
Растаял прекрасный ночной антураж,
Открылись врата у небесной артели,
В лучах засветился волшебный пейзаж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374249
дата надходження 30.10.2012
дата закладки 30.10.2012
На нашу лавку осінь підсідає…
У бесіду осінню з листопадом.
Тут нас, на жаль, уже немає.
І лише смуток бродить садом.
Туманом щільно листя обгортає,
І не знайти минулого кохання.
Іду до осені, вона лиш знає ,
Що саме зустріч тут була остання.
Тихо злітає золоте листів'я…
В долоні щедро ми його ловили.
В букет складали… та чужим міжгір'ям
Любов надвоє нашу розділили.
Сумую я в осінньому барвисті,
І спомини щораз перегортаю.
В букеті осІнь жовкне ли'стом.
Твоя ж … у другу долю завертає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373639
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 29.10.2012
БУВАЛЬЩИНА Й НЕБИЛИЦЯ ПРО НАШОГО ДIДА ГРИЦЯ
Частина 5. БУНТIВНИК
Дiд Грицько знов сам зостався,
З Веклою вiн розпрощався.
Де там вжить з нею старому,
З торбою прийшов додому.
Там лишилось все начиння:
I машина, й грошi, й скриня.
Все добро Векла забрала.
Дiда ж голого прогнала.
Все обчистила до нитки,
Не дала, навiть, i свитки.
Босий по мерзлiй рiллi
Прийшов дiд в однiм бiллi.
Сiв до столу, зажурився,
Згадав бабу, просльозився.
Запечалився вiд дум,
Та розрадив дiда кум.
Принiс чоботи й штати,
Хоч старенькi вже вони,
Та й цьому дiд дуже рад,
Все ж прикрие голий зад.
З часом дiд трохи обжився,
З злиднями уже змирився.
Усього життя навчило,
Але горе не зломило.
I мандруе всюди дiд,
Веселить усенький свiт.
Правду всiм у очi чеше,
Може, трiшечки й прибреше.
Вихваляеться повсюди:
- Хоч старий i кволий я,
Так тепер у мене, люди,
Депутатська пенсiя!.
От пожив я в депутатах,
не те, що колись в солдатах.
Двадцять лiт вiдпiк нiвроку,
I нi спереду, нi збоку.
А як був у депутатах,
Побував я i у Штатах,
I на Кубу заiзджав,
Сав Фiдель мене вiтав.
Добре я тодi розжився.
Якби був не одружився,
Мiг би ще й Прем"ером стати,
Завадила Векла клята.
У Верхах всiм добре жити,
Людям голови дурити.
Дiд про все розповiдае,
Можновладцям допiкае.
I ганьбить, i сварить iх,
Бiдних захищае всiх.
Де збереться люду гурт,
Всiх пiдбурюе на бунт!
- Не прогавить би момента,
З силами треба зiбратись.
Скоро я на президента
Буду вже балатуватись.
Швидко наведу там лад,
Розжену усiх пiдряд!
Гiркiй долi не скорюся,
Й правди я таки доб"юся!
А недавно iз поштаму
Ось принесли телеграму.
Шлють дiдусевi поклони
Й урядовцi, й Регiони.
I уся Верховна Рада:
Лiвi, правi i Громада.
" ЛЮБИЙ, ДIДУ, ВАС ВIТАЕМ,
ТОРБУ ГРОШЕЙ ПОСИЛАЕМ.
Й ОХОРОНИ ЙДЕ ПIХОТА,
ЛИШ ЗАКРИЙТЕ, ДIДУ, РОТА!"
Дякую всiм, хто вболiвав за долю
дiда Грицька.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373241
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 25.10.2012
Нарядилась осень в яркий, праздничный фасон:
Кружевной листвой укрылась - цвета, как огонь.
Закружили в бальном танце ясень и сосна...
А в дали одна грустила - дочь ее весна.
Поднимает к небу ветви юная ольха,
Ей зима несет в подарок снежные меха...
Их, примерь, млада девица, не стыдись
И в замерзших лужах, красою подивись.
Расшутились две сестрицы - осень и зима,
То дожди, то снег вдруг с неба... много ли ума...
Лишь весне, все так же грустно, лето ей родней,
Так и я все жду с надеждой, теплых, ясных дней.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373202
дата надходження 25.10.2012
дата закладки 25.10.2012
Люблю я осень - время золотое,
Природы увядающий закат.
Когда в прохладном полусне - покое
Уж снами грезит опустевший сад.
Когда шуршанье листьев под ногами
Приятной млостью голову кружит,
А бабье лето сладкими губами
Неся тепло в прозрачной мгле дрожит.
Люблю лесов златое одеянье,
И вздох усталый северных ветров,
И грозового неба полыханье,
И романтичность тихих вечеров.
Люблю смотреть, как речку понемножку
Туман в свои объятья спеленал,
Как месяц ясный золотой сережкой
Все звезды в синем небе растерял.
Как стая птиц в полет готовит стремя,
В чужом краю не растерять бы сил...
Ах, осень, осень! Золотое время!
Твой лик моему сердцу всегда мил!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371661
дата надходження 18.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Одинокая бродит осень
По аллеям уснувших парков...
Между толп изумрудных сосен,
Средь раздетых берез... Как жалко...
Как же жалко листву шальную...
Кто-то сбивши её в охапки,
И янтарную, и золотую...
И в костёр её...без оглядки!
Одинокая только осень
Провожает её слезами...
Нет... пощады она не просит,
Лишь склоняется над кострами
Серым небом да чёрной тучей...
Молча смотрит в глаза прохожих...
И срываясь с небесной кручи
Погибает,как листья, тоже...
Под оркестры дождей плакучих...
И лишь ангел, застывший в бронзе,
На скамье ...сиротливо-крайний...
Улыбнётся немного позже,
Точно зная,что нет прощаний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371506
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 18.10.2012
Ворвалась ты в мою судьбу,
Негаданно, нечаянно...
На радость или на беду?
Ищу ответ отчаянно.
Смотрю на звезды в небесах,
Луна средь них качается...
Любовью пахнет, как в садах...
Пусть сон мой не кончается.
Волшебной сказкой окрылен,
Стучит мое сердечко...
О Боже! Я в нее влюблен!
Блестит в руке колечко...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370597
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 15.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2012
(Геометрические стихи)
По стойкости рекорды бью:
Купила в дом весы
И утром черный кофе пью
с колечком колбасы, -
я круглый год худеть стремлюсь:
Шпинат и помидор
К еде привычной - жирный плюс,
Я - пончик до сих пор...
Пришел к обеду старший брат,
А прямо на полу -
Весы напольные - квадрат,
И, пнув ногой шкалу,
Сказал: Что толку измерять
Свой вес три раза в день?!
Ты прекращай, сестричка, ... есть
И хула-хуп надень!
Мне время посвящать не лень
Спортзалу. Тронь смоги
Трехглавых мышц моих кремень -
Плеча или ноги!
Мой торс - как треугольный клин,
Весь в кубиках живот...
Напрасный трёп! Ты снова, блин,
Схватила... антрекот!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369123
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 08.10.2012
Вереснева пора добігає до свого завершення. Ходив до лісу по гриби. Назбирав павутинок бабиного літа, проникливих звуків цвіркунів та безліч незабутніх вражень. Погодував трьох комарів, які надокучливо літали біля вуха. Чи наїлись, хто знає, може загинули голодними. Не бояться нічого: ні хаотичних помахів рукою, ні холодних осінніх ночей – не легка комарина доля, але нам від них, не краще.
Кого злякав, так це декілька птахів, які з криком втекли вгору крізь зелене, ледь жовте листя підліску. Інші ж співали вдалині, доспівували ще літні пісні. Ніжно, солодко і дзвінко. Яка там осінь.
Дерева ще майже всі зелені, не спішать прикрашати себе осіннім вбранням. Здається лиш клен заглядав у календар – весь пожовтів і прикрашає цією оздобою землю. Шарудить його листя, справжнє журливо-радісно-осіннє. Дуб жбурляв жолуді, майже влучно. Напрям їх лету був завжди донизу, але він не зважав. Скільки їх лежало на землі, а він все продовжував їх сипати.
Поміж стовбурів дерев у кущі ліщини покинуте гніздо. Гарне, ретельно сплетене, справними дбайливими майстрами-будівниками. Хоч вішай табличку «Здається». Та мабуть не сезон. Охочих не знайдеш, для цієї затишно-пташиної оселі.
Внизу сиділи на мокрому пеньку зеленувато-білі бліді поганки. Немов насміхалися: «Крім нас, тут немає грибів». А крізь рясну рослинну мозаїку проглянув сонячний промінь. Збоку, із заходу. Здається знайшов – справжній лісовий вечір, який доповнює неперевершений грибово-листково-осінній аромат. Ще вологий. Ліс ледь відійшов від вчорашнього дощу і нагадував про це поодинокими холодними росинками.
Вдалині виднівся великий пеньок. Немов дядько Лісовик, що йшов лісовими хащами і розмахував чисельними чорно-зеленими руками. Я пішов назустріч. На диво, він чемно привітався – бо внизу розсипав цілу галявину густо-коричневих рясних лускатих цяток опеньок. На якусь мить все інше зникло, були тільки гриби і неабиякий азарт, який зникав по мірі наближення сутінок. На землю впала густа роса, що робила нестерпно-мокрими ноги. Пора йти додому, але здавалось, що час пройшов не дарма.
27.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368986
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 08.10.2012
Птахи вже прощались, лишали домівку.
Злітають у небо в осінній свій шлях.
Журбу не сховати, надії лиш зірка
Веде що у щастя в далеких краях.
У зграях-ключах, ще попереду втома,
Із сумом, і чути осінні пісні.
З надією в серці, вернутись додому.
У рідний свій край, у години ясні.
Птахи вже летять і несуть їхні крила.
Курличуть, щебечуть журливо: "Прощай".
Внизу залишили все серденьку миле
і линуть як мрія, у свій небокрай.
2.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369178
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 08.10.2012
Кружит время бесконечные спирали
в бездне судеб, создавая свой мираж,
Созерцая грезы и печали
В Храме душ, как вечный, древний страж…
Растекаясь в сферах звездопадом,
Блещет в искрах непокорного огня,
Гранит вехи в разноцветные каскады,
Бессловесно в вечность унося…
Проникает в тайны цвета жизни,
Растворяя их в незримый свет,
Сохраняет память древней мысли,
На следах задумчивых планет…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366887
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 28.09.2012
Кличе у мандри дорога в Карпати,
Де сонце гуляє по чубчиках гір,
Де сосни крислаті,
Де хмари крилаті,
Трембіти говорять- ставай на позір!
Де ллється блакить, водоспадом на квіти,
Заходить в щілини, розтоплює тьму,
А звуки трембіти,
Несуть заповіти-
Гайнемо в Карпати , шукати карму!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365429
дата надходження 20.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Застилает осень землю, золотой листвы, ковром,
Звери в норах теплых дремлют, даже ясным тихим днем...
Чаще тучки в небе бродят, смотрят, где бы дождь пролить,
На полях посевы всходят, жажду просят утолить.
Под листвой, еще не прелой, прячутся в лесу грибы,
А недавно, изумрудом, укрывал все слой травы...
Птицы трели заливали - громче кто и веселей...
Осень... Петь они устали... Мчится к югу соловей.
И не мрачная картина, хоть и стелется туман,
Мир укутан паутиной, напускающей дурман...
Все, как будто в детской сказке - заколдован дивный лес...
Тайна ждет в осенней маске, скинь ее... и мир воскрес.
Застилает осень землю ярко вышитым ковром,
Лес и звери мирно дремлют, озимь теплится дождем...
Всех накрыл туман сердитый, седовласый и густой,
Но резвится луч пролитый - лучик солнца золотой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365442
дата надходження 20.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Основне, - дорога,
Результат, - то так …
Тільки у дорозі
Відчуваєш смак.
Смак життя, смак мрії, -
Вітер в парусах,
Порох на підошвах
І сіль на вустах.
Кожен має мрію, -
Велику, - малу,
Це вже хто що вибрав,
Яку мозолу.
Вперто, чи повільно,
Та до неї йдем,
А коли прийшли, -
Чи ж усі збагнем ?..
Результат, - ну ось він,
Радості, - без меж !!!
Чи буде та радість
Завтра така теж ?
Ні, - просто згадаєм
Шлях свій до мети,
Бо, як альпіністу,
Треба вниз вже йти.
Вершину здолали,
Вже мети нема, -
І якось підступно
Приходить сумА …
Сама більша радість, -
Це ШЛЯХ до мети,
Їх в житті багато, -
Треба йти і йти …
18.09.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364966
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Золотистой тенью прошлое
Паутинчато скользит:
Вспоминаю всё хорошее,
Память птицею летит
В прошлый век, в моё далёкое,
Незабытое моё.
Небо синее, высокое,
Как судьбы моей крыло.
Ни на слёзы, ни на радости
Не скупилась, нет, судьба.
Без обид жила, не крадучись,
Не теряла я себя.
И прощала я обидчикам
Глупой зависти слова,
Чтобы напрочь сердцем вычеркнуть
То, о чём шипит молва.
Навсегда следы останутся
На канве моей судьбы:
Туго в узелки завяжутся
Нити сбывшейся мечты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365128
дата надходження 19.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Грустными фразами ложится строка
На залИтый уныньем листок...
Печальная тема настоль высока,
Что в пору с нагана в висок.
А если всю правду и прямо в глаза,
Да так, чтоб без фальши звучала.
Быть-может развеется в сердце гроза
И можно начать все с начала.
Печаль и уныние быстро пройдут,
Расправится грудь после вдоха
И черные мысли куда-то уйдут,
А в чувствах не будет подвоха.
Мажорные строчки ложатся на лист,
В душе маршем сердце стучится...
Печаль отошла и взгляд твой искрист...
Он правды теперь не боится.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365205
дата надходження 19.09.2012
дата закладки 20.09.2012
Средь хлебов золотых и не кошенных трав,
Вольный ветер простором гуляет
И лишь солнце в закат, он стихает устав,
Луну в небо взойти приглашает.
Колосок к колоску, лепесток к лепестку,
Ветер нежно, с душой прижимает,
Улыбается каждому в поле цветку,
В небо бабочек ярких вздымает.
Пробежал, пролетел и на время притих
Вольный ветер в просторах бескрайних,
Вот опять, заключил он в объятьях своих-
Птиц, смущенных в желаниях тайных.
Вольный ветер простором широким гулял
Средь хлебов золотых, в сочных травах
И лишь солнце в закат, он стихает устав,
Прячась в густо цветущих дубравах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365210
дата надходження 19.09.2012
дата закладки 20.09.2012
В прохладе осени шептались тихо звёзды,
Искрясь алмазами в небесной глубине...
Дыханье ночи обещало быть морозным,..
Стелясь туманами по дремлющей Земле...
В который раз... Как первый сон, как наважденье...
Как мимолётность... ускользающая нить,
Где на одном конце - усталость и забвенье;
А на другом - желанье вырваться и жить!..
Жить... бесконечно,.. ярко,.. красками играя!
Бросая грозди в ветви выцветших рябин...
Кружить ветрами, мимолётность отвергая...
И точно знать,что миг,увы, неповторим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364872
дата надходження 18.09.2012
дата закладки 18.09.2012
Цією піснею у 1995 році "Secret Garden" підкорили Євробачення. Текст пісні друкувався у газетах, хоча у виступі норвежська співачка Гуннхільд Твіннерейм співала тільки початок і кінцівку, а сам зміст було передано неперевершеною композицією Рольфа Левланда і Фіоннулою Шеррі . Я все ж спробую нагадати його:
Догоряє цей день,
із простягнутих жмень
роси в ночі спиває несміло.
Темно-синя вуаль,
наче тиха печаль,
огортає і душу, і тіло.
Ноктюрн...
Лиш не здумай тужить -
треба ніч пережить,
відпочить під її колисанку.
Десь у східних морях
народилась зоря
і пливе під вітрилами ранку.
Ноктюрн...
Коли ніч, наче птах,
в оксамитових снах
приголубить і жагу розбудить -
я є поруч, затям,
і маленьким дитям
упади на оголені груди.
Ноктюрн...
Злетимо до небес
і з міжзоряних плес
будем бачити нашу гріховність.
Це життя - тільки мить
між "кохать" і "болить",
а все решта німа невимовність.
Ноктюрн...
Скільки збігло цих стріч,
за півсотні сторіч
і усім вигравала акордами ніч -
ноктюрн!
Ноктюрн (фр. nocturne — нічний) — поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, що навіяна поетичним настроєм ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364760
дата надходження 17.09.2012
дата закладки 18.09.2012
Приходилось ли вам по опавшей листве
В парке осенью поздней прохаживать...
След зверей незнакомых в увядшей траве-
Очень пристально, долго разглядывать.
Запах прелой, но все еще желтой листвы-
Опьяняет, как часть не допитого
И грустит кто-то там, только точно не вы,
Под зонтом - у осины, раскрытого.
Сырость вовсе не требует угли поджечь
Воздух холодный становится гуще
И как хочется мне, ваше сердце разжечь,
Что в осенней запуталось пуще.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362832
дата надходження 08.09.2012
дата закладки 10.09.2012
Мої роси дитинства – діамантові роси,
Порепані ноги, що збивали росу,
Трави свіжі на лузі, що лягали в покоси
І які до схід сонця вже втрачали красу.
Білі хмарки ранкові, чисте небо над лугом,
Пісня жайвора вранці, що родила зоря,
І тумани синенькі, що стелились над Бугом,
Це моя Батьківщина, моя рідна земля.
Яке щастя людини це повітря вдихати
І маленьким робити перші кроки свої,
Усім серцем кохати, хліб ростити і жати,
І щоднини радіти, що живеш на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363270
дата надходження 10.09.2012
дата закладки 10.09.2012
Захотелось бежать отсюда:
От унылых и серых зданий,
От угрюмого злого люда,
От фонарных столбов мерцаний.
В никуда... как зовётся кем-то.
Для меня же - в обитель рая.
Где над лесом Луной играя
Вьётся ветер воздушной лентой...
Где ещё, умирая, лето
Шепчет сказки цветам и травам.
И пусть кажется лес раздетым,
Всё же дышится там... Туманам
Предрассветным во власть отдаться....
И смеяться... смеяться...смеяться...
Чтобы этот кусочек счастья
Навсегда бы во мне остался...
И потом, среди серых зданий
Возвращал меня в мир мечтаний...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362658
дата надходження 07.09.2012
дата закладки 07.09.2012
Интересно-интересно!!!
Честно-честно,честно-честно!
Всё на свете так чудесно,
Что мне очень интересно!
Интересно, как снежинки
На ладошках моих тают,
Как устроены машинки,
Как воробышки летают?..
Где сверчок построил домик?
Где кончается земля,
Где живёт волшебник-гномик?
Как придумали меня?
Отчего ревут медведи?
Почему жужжит пчела?
И зачем нужны соседи?..
Чтоб будить меня с утра?!
Где растут конфеты, булки?
Как ложится солнце спать?
Почему после прогулки-
Тихий час, нельзя играть?
Я расту - и быть матросом
Не мечтаю вовсе стать!
И поэтому вопросов
Буду много задавать!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181122
дата надходження 01.04.2010
дата закладки 07.09.2012
С сентябрем бабье лето резвится,
Насыщается воздух теплом,
С ветерком, лист осенний кружится,
Зайчик солнечный ждет под кустом.
Неба синь глубиной поражает,
Облака, словно дым, растворив…
Осень, лето от нас провожает,
Пару дней вновь ему уступив.
Словно бабочка с ветром вспорхнула,
Сеть сплетенных в траве паутин…
Лето с грустью над полем вздохнуло,
Отведя взгляд от рыжих картин.
«Я вернусь!» - исчезая кричало,
«Вновь наполню все вскоре теплом!»…
Место осени вновь уступало,
На ковре улетев золотом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362324
дата надходження 06.09.2012
дата закладки 06.09.2012
Закохалася земля у хмари,
Шлях Чумацький засвітив зірки,
Місяць освятив вечірні чари,
Відблиском хвилястої ріки.
Зашуміли трави без покосів,
Пахне різнотрав’я у лугах,
А трава все просить, просить, просить,
Сіном духмяніти у стіжках.
Росами покритися в покосах,
Де тумани забіжать у сни,
І побігли по отаві роси,
Ніби звуки тонкої струни.
У стіжки складається отава,
Поливає дощик на луги,
Засвітились верби золотаво,
В очереті сиві береги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362322
дата надходження 06.09.2012
дата закладки 06.09.2012
Степь укрыта рассветным туманом,
Вдалеке где-то птица поет,
Воздух пряный насыщен дурманом,
По траве кобылица "плывет"...
Жеребенок смешной и забавный,
Все пытается мать укусить,
Ах, какой же он глупый и славный,
Он за день хочет мир изучить.
Солнца луч сквозь завесу пробился,
Заиграл отражаясь в росе,
Ветерок в ковыле пробудился...
Удивляюсь я дикой красе.
Понемногу туман растворился,
Новый день нежным солнцем взошел...
Я в красе этой снова родился
И для счастья дорогу нашел.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362104
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 05.09.2012
Буря сломала покрученный дуб,
Вырвала с корнем, как порченный зуб
Рос он и думал полтысячи лет,
Что нет ему сносу, сильней его нет.
Глупо порой восхищаться собой-
Я самый прекрасный и умный такой...
Ветер подует... тебя уже нет...
Погашен над славой былою рассвет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362105
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 05.09.2012
Почему я чувствую себя
Виноватой и какой-то глупой?
Мне так холодно... и счастье скупо,
Одиноко сердцу почему-то
В этой хрупкой сказке сентября.
Как-то неожиданно мне жаль
Лета в выгоревшем платье тонком,
Убегавшего стернёю колкой,
Оставляя радуги осколки
И щемяще-звонкую печаль.
Осени приход из года в год
Всё больнее сердцем ощущаю,
Словно душу грустью причащаю
И необъяснимо вдруг скучаю,
Наблюдая в небе птиц полёт.
Незаметно изменилось всё.
Радость рассыпается на крошки,
На душе скребутся тихо "кошки" -
Лето остаётся где-то в прошлом.
В осень мне не верится ещё.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362110
дата надходження 05.09.2012
дата закладки 05.09.2012
У каждого в паспорте дата рожденья.
У каждого - возраст особый, но свой;
А в небе есть личная точка везенья,
Ее мы зовем судьбоносной звездой.
Но стоит зажмурить глаза... и неважно,
Какая там дата, и сколько вам лет...
Душа не приемлет сих правил бумажных.
Всегда молодая - и в том весь ответ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361196
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 03.09.2012
Пустынный парк, пруд взор не манит,
Как парус желтый лист плывет,
Но верю, осень не обманет,
Вслед за зимой, весна придет.
Тоскливо дождь роняет слезы,
Рябь мелкая волной идет...
Вот-вот зима, снега, морозы,
А лист в пруду к весне плывет.
А в небесах, последним клином,
Птиц стая поздняя летит...
Но лист все так же, властелином,
В весну грядущую глядит.
Гоняет ветер лист по пруду,
Прибить пытаясь к берегам...
И я, как лист, скучать не буду,
Весну в душе, я не отдам.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360363
дата надходження 28.08.2012
дата закладки 28.08.2012
Облетает лист "осенний", со стены с календаря,
До зимы совсем не долго, лишь неделя ноября.
Заскучали в парке тропы, дремлет ржавая скамья,
В ожиданье дней весенних, у окна тоскую я.
Ведь совсем еще недавно, здесь гуляла молодежь,
Не пугал их гром на небе, затяжной, но теплый дождь.
Шум, оркестр, аттракционы...все исчезло в один час...
Наступил сезон унынья для природы и для нас.
Улетают птицы к югу, с неба клин крылом махнул...
Заскучал пруд лебединый, до весны уже уснул.
В парке бродит только ветер, обрывая слой афиш...
Не грусти парк, все вернется, сделай вид, как будто спишь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360366
дата надходження 28.08.2012
дата закладки 28.08.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.08.2012
Укутан лес златою шалью,
Усердно осень ткала нить...
Края усыпаны печалью...
Ей грусть хотелось сотворить.
Грустят здесь все и дуб, и ясень,
Грустят береза и ольха...
О, как в печали клен прекрасен,
О лете в пне скорбит труха.
Свои последние работы
Сдает хозяйке паучок...
Напрасны все его заботы;
Хотя ему и невдомек.
Последним вздохом "бабье лето"
Ветвей коснется золотых...
И спрячется на долго где-то
В мечтах небесно-голубых.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358261
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 21.08.2012
Прохладой дышит ветерок,
В кустах малиновка запела...
Какой чудесный вечерок,
А в небе звездочка зардела.
Гуляют пары у реки,
Все чаще в небо взор бросая,
Как звезды все же далеки...
Но есть средь них одна, родная.
Звезда, что мы зажгли с тобой,
Звезда, что будет гореть вечно
И жизнью мне не жить иной,
Мы будем рядом бесконечно.
Малиновка поет для нас,
Других она не замечает,
Как быстро все же мчится час,
Уж за рекою луч сверкает...
Родная, завтра приходи...
И ты любимый - возвращайся,
Как сердце больно жжет в груди...
До встречи и не огорчайся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352829
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012
Не стихами и даже не песнями,
Я украшу твое естество,
А цветами и добрыми вестями...
Превращу твою жизнь в волшебство.
Тучи черные, выкрашу в розовый,
Небо серое - в цвет бирюзы...
Обращу лес дремучий в березовый
И в алмазы - след павшей слезы.
Твое тело покинуто ласками
И слов нежных растерян запас...
Я украшу жизнь яркими красками
И возвысится счастье у нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349085
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 10.07.2012
Опять бреду дорогой неизвестной,
Опять я пробираюсь сквозь туман,
Опять я на краю скалы отвесной,
Опять обман, кругом один обман.
Я приложил не мало сил, старанья,
Чтоб выбраться с болотной глубины,
Познал я горечь разочарованья
И чувство, мне приписанной вины.
Бреду тропой, не той, что люди ходят
И уж не той, что манит зверя в даль,
Бреду дорогами, что только мне подходят
И больше никому, что очень жаль.
Я докажу, пусть очень трудно будет,
Я знаю, мне сопутствует успех
И с верой, сила, пусть ко мне прибудет,
А если неудача- громкий смех.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348473
дата надходження 06.07.2012
дата закладки 06.07.2012
Солнце красное спать уходило
В край, где небо с землею срасталось.
Целый день оно ярко светило
И теперь до утра попрощалось.
Каждый день, начиная с рассвета,
Солнце бродит лесами, полями...
Наполняя все музыкой света
И лаская косыми лучами.
Между веток деревьев заглянет,
По траве проскользнет не стесняясь,
Солнце к вечеру очень устанет
И отправится спать улыбаясь.
Там, где небо с землею сравнялось,
Туда птицы лететь не стремятся...
Солнце спать, как всегда отправлялось,
Чтобы утром к нам снова подняться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348233
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 05.07.2012
Не хочу быть гостем для тебя
Зря стучаться в запертую дверь...
Я хочу войти тебя любя,
Но сейчас я одинокий дикий зверь.
Я готов скалы гранит крушить,
Рвать на части всех кто на пути,
Разреши мне лишь тебя любить
И единственным на свете в дом войти.
Не хочу быть где-то далеко-
В час, когда нуждаешься в поддержке,
Я хочу войти в твой мир легко
И отбросить в сторону издержки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348234
дата надходження 05.07.2012
дата закладки 05.07.2012
Вже пшениця одягнена в бронзові шати;
Вже стоїть на порозі, чекає жнива.
А туди, вдалину лиш дивитись, мовчати:
У природі, для мов – не потрібні слова.
Доторкнутись, відчути і все поєднати:
Золотисту пшеницю й стежок малахіт.
І вже стомлене поле, земля наче мати,
Віддає вже зерну оберіг-заповіт.
І наповнює легкість, що можна літати,
Та в повітрі прощання і спеки тавро.
І цокоче виконує коник кантати,
Переповнює чарами душу-цебро.
Все можливо відчути, мов книгу читати –
Пов’язати все так, як картина жива.
І десь здалеку вітер, і пахощі м’яти…
Скільки є ще тут слів, у душі, що нема.
27.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347288
дата надходження 30.06.2012
дата закладки 03.07.2012
Руками- крыльями прочь мысли отгоняю,
Которые мешают просто жить.
Топчу ногами, а затем страдаю...
Ведь невозможно...так, чтоб не любить.
Ищу дорогу, ту, что мимо водит
От тех страданий, что любовь несет,
А сердце все равно в тупик заводит,
А там она... меня смиренно ждет.
Куда бы я не шел, любовь шла рядом,
Пытался гнать ее, но все никак...
Смотрела мне в глаза влюбленным взглядом...
Не избежать тебе любви, увы... Вот так!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345714
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Ой там где степь, где Днепр-река
Росли два брата казака
Два сына одного отца,
Как две слезы - два близнеца.
Уж двадцать лет им подошло
Жениться время им пришло...
Ну как же выбрать им жену,
Коль любят девушку одну.
И молвил слово им отец-
С женой тот станет под венец,
Кто в честном победит бою,
Чтоб доказать любовь свою.
И почернело все вокруг...
На битву братья стали в круг...
Блеснули молнией клинки
И... кровью залились сынки.
Ой там где степь, где Днепр-река,
Стоит могила казака,
А рядом крест стоит другой,
В ней похоронен брат родной.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346342
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Кладбище, холмик, гробик, цветок...
Здесь похоронен был жизни исток.
Люди, поминки, водки глоток...
Кто-то от слез весь до нитки промок.
Холодно, больно и дождь моросит,
Кто-то, кого-то, о чем-то молит.
Дрожью по телу, скорбь, кровью бежит...
Только усопший упрямо молчит.
Годы пройдут, боль утихнет слегка,
Только не верится в это пока.
Сыплет на гроб землю чья-то рука...
Разлука на вечно, ох, не легка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346343
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Пусть ветер разгонит ненастье во мне,
Пусть солнцем душа озарится,
Распустятся пусть цветы на окне,
Пусть пламя в груди разгорится.
Я ждать буду этот счастливый момент,
Коль надо - всю жизнь, даже больше...
С ним в прошлое стерт будет грустный фрагмент,
Все радость заполнит на дольше.
Пусть тучи растают и солнце взойдет,
Туман в вечность пусть испарится,
Пусть каждый из нас до седин доживет
И счастьем сполна насладится.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345915
дата надходження 24.06.2012
дата закладки 25.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2012
Убаюкана ночь тишиной,
Всё насыщенней запах фиалки.
И осколок луны золотой
Удивляет сияньем огранки.
Неожиданно ухнет сова,
Разорвав тишины безусловность.
Заколдует все сны сон-трава,
Тишины возвратится безмолвность.
Ну, а мне ничего не приснится -
Ночи летние так коротки!
Так легко было мне раствориться
В неслучившейся первой любви...
Фотографии в старом альбоме -
Суть мгновений из жизни моей.
Навсегда они прошлое помнят -
Даже боязнь улыбки твоей.
Всё слабее фиалковый запах,
На траве бисеринки росы.
И ни капли не хочется плакать -
Расколдованы все мои сны.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344873
дата надходження 18.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Взорвалась в небе яркой вспышкой
Заката красная заря
И ночь подкралась серой мышкой
В мои любимые края.
Стихает шум прибоя в море,
Вечерний бриз прогнал жару
И месяц строго стал в дозоре,
С поста уйдет лишь поутру.
На танцплощадке в небе звездном,
Кометы водят хоровод...
Всех приглашают в круг свободный,
Им песни соловей поет.
А до утра совсем немного...
Исчезнет все, лишь луч пробьет...
Не стоит ночь судить нам строго,
С закатом вновь она придет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344479
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Хотите вы меня познать?
Для вас я мир свой открываю.
Хотите вы меня понять?
Я сам себя не понимаю.
Мне грусть, как терпкое вино-
Ударило и растворилось...
Я этот мир познал давно,
Но вновь в нем все переменилось.
Я радость знаю не от слов
Жаль вечным счастье не бывает,
Я боль всегда принять готов
И сердце от того страдает.
Все, чем живу и чем болею,
По жизни я своей несу.
Как все, я медленно старею,
А вам в стихах дарю красу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344481
дата надходження 17.06.2012
дата закладки 19.06.2012
Под звуки старенького вальса
Кружатся пары в горсаду.
Сюда с тобой на танцы мчался…
И вот опять сюда иду.
Прошло не больше полувека
И стали мы чуть-чуть старей,
Но вальсу годы не помеха
Его сыграйте поскорей.
Эй пианист, играй смелее,
А ты трубач, дуй веселей.
Я позабыл про свои годы
И вот стою в кругу друзей.
Кружатся пары на площадке,
Кружатся с тактом невпопад…
В саду, как прежде все в порядке
И я по искреннему рад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344275
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 18.06.2012
Пишу тебе... Прости, немногословен.
Теряюсь в мыслях... Чтобы написать?
Мне жаль, но так уж мир устроен...
Как тяжело все мысли передать.
Ты прочитаешь и поймешь наверно-
Все чувства здесь таятся между строк,
Ну что же на душе моей так скверно,
Жизнь преподносит каверзный урок.
О чем писать?... Неужто о погоде...
О настроении... Оно, как серый дождь.
О том, как тоскавалось мне в походе...
Я думаю, не этого ты ждешь.
Пишу тебе и думаю - поймешь ли?
У сердца своего ответ найди.
Мне кажется - глаза твои промокли...
Все хорошо... Еще раз текст "пройди".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344058
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 18.06.2012
Белой акации цвет изумительный,
Душу тревожит, пьянит, теребит...
Ну до чего ж в гроздях он восхитительный
И тело от сладкого цвета дрожит.
Голову мне закружила мелодия
Та, что акация льет по устам,
Может-быть это весенняя фобия
И мне пора обращаться к врачам?
Пусть я болею, но здорово дышится!
Боже! На сколько богат аромат.
Как хорошо под акацией пишется,
Весь мой порыв ароматом объят.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344060
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 18.06.2012
Уничтожить пытаюсь пороки,
Каждый день - все с начала начну...
Преподносит судьба мне уроки
От которых я ночью кричу.
Мне бы голубем в чистое небо,
Может там все смогу изменить...
Улететь в край, где я еще не был,
Но как крылья спине отрастить.
Мне бы рыбой, да в синее море,
Между рифов найти свой приют...
Пусть грустит в одиночестве горе,
Пусть другие с ним горькую пьют.
Мне бы ветром, да в чистое поле,
Вот где ширь, где свобода и рай.
Очень жаль, но не хватит мне воли,
Прочь покинуть свой выжженный край.
Утро ночи всегда мудрее.
Помечтал, пострадал и конец.
Сеть пороков гораздо сильнее,
Мне нести до конца свой венец.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343869
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Мы вместе 25 "мотали",
Такой назначен первый срок.
Второй - легко, мы не устали
И новый срок нам только впрок.
Все было, хвастаться не стану-
Мол жизнь "по маслу" гладко шла,
Подобно было все туману,
Но в нем звезда наша взошла.
Взошла и светит в небе ярко
Нам озаряя жизни путь,
Немного прошлого мне жалко,
Но будем жить и в этом суть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343867
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Лопнули струны, треснул бокал,
Долго в вине я правду искал.
Пьяные ноты, грязь на столе…
А истины с правдой нет ведь нигде.
Розы в корзине, признанья в любви,
А счастья все нет, зови не зови.
Ночь наступает, тоска на груди
Но хочется верить, «ОК» впереди.
Выпил, сыграл, снова струны порвал.
Правду искать я у жизни устал.
Розы, поклонницы, радужный цвет,
А счастья и правды видимо нет.
Пр. Я своею игрой, вашу жизнь украшал.
Я поклонниц своих на вино променял
Все, что сыграно мной на гитарных ладах –
Только правда о прожитых мною годах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342884
дата надходження 09.06.2012
дата закладки 11.06.2012
Не стар еще я и не молод,
Но иней голову укрыл
И это все ж, еще не повод,
Чтоб я себя "похоронил".
Все так же радуюсь восходу,
Люблю на звезды в высь смотреть,
Грущу в ненастную погоду,
А в ясную - стараюсь петь.
В руках и крепость есть и сила,
С давлением... Как космонавт.
Вот только спесь уже остыла
И в даль не рвусь, как аргонавт.
Я ЛЕВ, но ласковый, как львенок,
Мне боль чужая не смешна
И все ж - я все еще ребенок,
А жизнь моя, как я грешна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343235
дата надходження 11.06.2012
дата закладки 11.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.06.2012
И не то, чтобы грустно вдруг стало,
И не то, чтобы ночь за окном...
В небе странно луна засверкала-
Бледно-желтым, ночным огоньком.
Звезды россыпью нежно сияли,
Мотыльком меня звали в полет...
Только звезды с луною не знали,
Что я выбор свой сделал не тот.
И не то, чтобы грустно мне стало,
Просто выбор был сделан не тот
И тот факт, что звезд в небе не мало...
Свет луны в небеса не зовет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341733
дата надходження 04.06.2012
дата закладки 05.06.2012
Дверь в хату к маме,как всегда открыта
И дремлет у порога рыжий кот...
Герань в окошке по утру полита,
Старушка-мама на крылечке ждет.
Ждет почтальона с весточкой от сына,
А вдруг, сыночек, все же прилетит...
Но, почтальон опять проходит мимо
И вновь у мамы сердце защемит.
А в доме свежим хлебом пахнет с медом,
Кувшин заполнен теплым молоком...
Соседка к ней заходит мимоходом
И песнь поет сверчок под потолком.
А мама ждет, не забывай про маму.
Она все понимает и простит...
Пишите иногда, пусть и помалу,
Скучает мать и по ночам не спит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341949
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 05.06.2012
Святе і найдорожче слово – МАТИ!
Наш вічний оберіг життя – її усмішка.
У рушниках, що доля вишиває,
Спішить нагаптувати щастя трішки.
Дбайливі руки змалку обіймуть,
Утішать, обігріють, витруть сльози,
Смачненьким нагодують, одягнуть,
На перший дзвоник приготують рози.
Ой, скільки непомічених дрібниць
(Дрібниці – дітям, а її – турбота),
А ще щоденний є коловорот:
Чекають рідні, дім, сім'я, робота…
І, як би не складавсь у неї день,
Не забуває добре слово - серця вроду,
Бо наша жінка – Сонечко із Сонць,
Що світить все, у будь-яку погоду.
Ви – Берегині, і хранителі дітей,
Великий подвиг - все життя у нені,
Нехай багато добрих літ вам дасть Господь,
А діти оцінять труди щоденні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340486
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 29.05.2012
Твой образ, как икона в Божьем храме,
Ему я поклоняюсь и молюсь...
К тебе, единственной на свете маме,
Я с края света на коленях мчусь.
Ты зимними, холодными ночами
Не спала, укрывала спину мне...
В путь провожала добрыми словами
И светлым ангелом являлась в сладком сне.
Года идут и ты мой друг стареешь,
Но сердце... так же продолжает греть
И, как всегда, утешить ты умеешь,
И даже, колыбельную запеть.
И я целую твои руки золотые,
И добрые, усталые глаза,
Ты жизнь дала, советы не простые...
Пусть только радостью блестит твоя слеза.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340502
дата надходження 29.05.2012
дата закладки 29.05.2012
Раскаты грома, серость в небесах.
Озоном пахнет, влага на цветах.
Люблю я нашу матушку природу,
Хоть все и предвещает мрачную погоду.
Столкнулись тучи, рокот тишь прорвал,
Блеснула молния и вздрогнул перевал.
В горах гроза – обычное явленье,
Но эта… Эта просто наважденье.
Сменилась серость в черную вуаль.
Вуалью бесконечной покрыло неба даль.
Раскат, еще… и кажется вот-вот,
С небес не ливень – океан сойдет.
Я грозы видел, но такую!?!
Она волной смела все под чистую.
Овраги до краев все залила,
С вершин в луга лавины позвала.
С природой спорить… Так она сильней.
Мы к ней, как к небу воробей.
Не стоит нам природу усмирять,
Ее нам стоит научиться понимать
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339305
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Дождик летний моросит,
Только он меня не злит.
Нежно дождь меня ласкает,
Веселит и забавляет.
Дождик много не прольет,
Скоро солнышко взойдет,
Лучик в тучках заиграет,
Мост на небо расцветает.
Заискрится всех цветов-
Радуг мост уже готов,
Ввысь вспорхнули с песней птицы,
Дождик долго не продлится.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339511
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Расцвел за окошком роскошный пион,
Смутилась красавица роза.
Какой грациозный и чопорный он -
Стесняясь сказала мимоза.
Цвет спелой малины в его лепестках,
Так тянет коснуться губами
И нежные пальцы на стеблях-руках...
Не выразить чувства словами.
Как жаль, что так поздно посажен пион,
Мимозы красу не узнавший.
Приблизил он к розе расцветший бутон
Сорвав с себя листик завявший.
Красавица роза склонилась к цветку,
В объятья свои заключила
И ... кровь побежала вниз по стволу,
Фонтаном из ран заточила.
Пронзила ты сердце шипами мое,
От ран гибну и увядаю...
Зачем ты мне чувство вручила свое
От чувств нежных я умираю.
Пронзенный кинжалами страсти пион,
От мук на колени склонился,
А роза опять распустила бутон...
К ней новый поклонник пробился.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339503
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012
С неба в мае "снег" пошел-
Удивительная штука?!
Успокоила наука-
Тополь пышно так зацвел.
***************************
Тополиный пух, как снег кружится,
Ранний нынче выпал пухопад.
Мягким покрывалом он ложится...
Сбросил тополь белый свой наряд.
Закружила вьюга среди мая,
Запуржили нынче тополя,
Ввысь несется пух высот не зная,
Удивляясь ловит "снег" земля.
Крыты травы белым одеялом,
По шоссе поземка вдаль бежит,
Дворник на скамье в бреду усталом,
Нервно дряхлый веник теребит.
Пухоснежный день с рассветом выпал,
Все метет, метет, метет, метет...
Славный пухопад нам тополь выдал,
Пусть скорее с неба дождь польет.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339306
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 24.05.2012
Опускаю глаза - за державу обидно;
Старики в нищете доживают свой век
И просвета, увы, в этой бездне не видно,
Выживает, едва, пожилой человек.
Боссы в кожаных креслах, "оковы" златые,
Водку пьют с хрусталя, чай - тончайший фарфор...
Старикам снятся светлые дни голубые
И прожиточный минимум - вечный позор.
Добавляют копейки, старики очень рады,
Следом цены взлетают в несколько раз,
Они любят страну, нет им большей отрады,
Но не любит страна этих преданных глаз.
Старикам-ветеранам - почет, уваженье...
Во все уши трезвонят державы вожди,
Ведь забота о старости - предназначенье,
Только все обещанья смывают дожди.
Опускаю глаза... Стыдно. Больно. Обидно.
Я не знаю, как вам, дорогие, помочь.
Да хранит вас Господь! Ему сверху всё видно.
Знает, что Его детям так больше невмочь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338837
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 21.05.2012
Зійди на шпиль
У горах синіх
Відбувши довгий
Серпантин
Й нехай твій голос
Птахом лине
В зелене море
Полонин
Зірви на згадку
Едельвейса
Він лиш сміливцям
Йде до рук
Такі щорічні в гори
Рейси
Такий трембіт
Сумливий звук
Сповняють душу
Дивним світлом
Там плай – свояк
Черемош – брат
Вертаєш сповнений
Привітів
Закучерявлених
Карпат …
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338060
дата надходження 17.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Хочешь звезды с небес... Принимай.
Хочешь дождь в летний зной... Все, что хочешь,
Об одном лишь прошу - не скучай,
Я так счастлив, когда ты хохочешь.
Хочешь песнь соловья... Лишь скажи.
Хочешь сад средь пустыни... Все будет.
Умоляю тебя... Ненавижу я лжи.
Сердце ложь никогда не забудет.
Хочешь май в январе и цветов?...
Я любое желанье исполню.
Для тебя, я на все в этой жизни готов
И весь мир твой любовью заполню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337490
дата надходження 15.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Хай слова помовчать, коли зло возвеличити мають,
Забринять лиш тоді, коли вгору злітає добро,
Коли яблука грішні забрали з життєвого раю
І Адам не шкодує за відданим Єві ребром.
Помовчімо тоді, коли мир на землі без солдатів,
Помолімося тихо, за тих хто лежить у землі
І радіймо тоді, коли щастя приходить до хати,
І коли спозаранку співають дзвінкі солов’ї.
Не хваліться багатством й ніколи не будьте пихаті,
Не принижуйте тих, хто вершин у житті не досяг.
І моліться завжди, коли ви в лікарняній палаті,
І коли на життєвій вершині ваш піднято стяг.
Хай слова помовчать, коли звістку несуть почорнілу,
Чи образу душі, чи родині довічну ганьбу.
Ті ж на крилах летять, що несуть звістку роду щасливу,
Що дарують нам радісну, сонячну, теплу добу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337728
дата надходження 16.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Пускай он еще не достроен,
Наш Святотроицкий храм,
Но в царство любви и покоя
Входить уготовано нам.
Он дышит одною душою,
Одною душою поёт,
И каждый его прихожанин
Частичкой души той стаёт.
Горят средь величия свечи,
Святые везде образа.
И вижу совсем недалече
Я Девы Марии глаза.
Я к ней принесу голубые,
Небесного цвета цветы.
Возрадуйся,Всеблагая!
Да збудутся наши мечты:
Чтоб храма восстала твердыня,
Вознесши кресты в небеса,
Видна чтоб была всем отныне
В нём вся Православья краса!
Храм душу мою оживляет,
Из бездны она восстаёт,
И чувствую я-в этом храме
Всевышний Предвечный живёт!
Господня любов
Твоя любов для нас ,Господь,
Як світло серед ночі.
За нами дивляться завжди
Батьківські пильні очі,
Охороняє нас рука
Від всякої напасті,
А віра,що у нас живе
Приносить в серце щастя.
Це щастя шириться й росте,
І пісню ми співаєм:
„О,алілуя,наш Господь,
Ми іншого не маєм!”
І славимо його ім’я
Від заходу до сходу.
Всім християнам він дає
Від зла святу свободу.
Свободу бути поруч з тим,
Хто висіяв насіння,
Яке у душах проросло
Для нашого спасіння!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334953
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 17.05.2012
Стрелки безудержно мчатся в даль,
Определенно считают дни.
Но моя воля, крепка, как сталь,
Мне наплевать, что спешат они.
Красным "конем", в ночь, летит закат,
Оповещая, что день прошел.
Пусть на цепях мой задор распят,
Но для рассвета я час нашел.
Время бежит эскалатором вниз
Не оставляя мне час выбирать,
Но у меня есть душевный каприз-
Не собираюсь еще умирать.
Остановлю бой курантов днем,
Пусть вечно полдень, куда спешить...
"Конь" освещает пусть ночь огнем...
Мне бы еще... хоть чуть-чуть пожить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337216
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012
День Перемоги - хвилююче свято.
Знову і знову в буденність весни
грізно вривається рік сорок п'ятий,
і оживають гранітні солдати,
знову чекають їх рідні з війни.
День Перемоги - і сурми заграли,
"слава героям!" звучить на віки.
Серце щемить від цього ритуалу,
кожен не зводить очей з п'єдесталу,
в пам'яті - давні життя сторінки.
День Перемоги - це наша святиня,
правда і сила, і воля, і лад.
День Перемоги - ми в ньому єдині,
День Перемоги - вклоняємось нині,
День Перемоги - ні кроку назад!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336182
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 09.05.2012
Он по миру прошел сто дорог, сто путей,
Все сходились в одну, где дом отчий стоит.
В дом, где мир и покой верный пес сторожит
И всегда за столом ждет круг добрых друзей.
Он карабкался в высь, в даль отчаянно шел,
Он пытался дорогу в мир новый сыскать
И не думал о том, что всегда будут ждать,
Те, с кем он свое детство когда-то провел.
Он по миру прошел миллион сто дорог,
Как всегда все сходились в единственный путь
И куда б он не шел, не менялась в том суть,
Возвращался всегда он - на родимый порог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336135
дата надходження 09.05.2012
дата закладки 09.05.2012
Не буде мати строку давнини
Війна минулого століття.
В честь тих, хто залишився на війні
Пісні, вірші і біль молитви.
Тим, хто померлим друзям шепотів:
"Простіть, іде війна запекла.
Так знайте - переможемо катів,
Повернемось додому з пекла".
Кривавими дорогами війни
Народ ніс прапор перемоги.
Живі ще спомини святі й сумні,
Веде ще пам"ять діалоги.
Історія не все розповіла -
Ще чистих сторінок немало.
В степу сивіє густо ковила,
Могилки вітром розрівняло.
А перемога з присмаком сльози
Життя й свободу дарувала,
Щоб ми побачили кришталь роси
І, щоб весна знов чарувала.
Шануєм подвиги дідів й батьків,
Схиляємось в низькім поклоні,
Бо кожен з них перемогти хотів
І мирної бажав нам долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335861
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 09.05.2012
О, як я хочу вірити у себе,
Честь зберегти від роду до кінця,
Прошу у Бога голубого неба,
А по житті квіткового вінця.
Щоб віра в себе піднімала вгору,
Щоб висохли болотисті стежки,
Щоб щастя поверталося до двору
І нові видавалися книжки.
Щоб я і друзі мали чисті руки,
Раділи успіху, неначе успіх свій,
Щоб ми забули, що таке розлуки
І честі поклонялися своїй.
Щоб кожен з нас засіяв по зернині,
Любові до землі і до людей,
Щоб збереглися гнізда журавлині
І пригорталась радість до грудей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335438
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012
Взлетает в высь пена морская
Волной ударяясь о брег
В ней прячется даль голубая
У скал начиная разбег.
Покрыты просторы морские
Бушующей пеной вдали
Спят где-то границы чужие,
На рейде стоят корабли.
А волны сильней и сильнее,
На берег с разгону летят...
Даль синяя стала чернее
И лишь маяки в даль глядят.
Взметнулась над пеною птица,
Расправила гордо крыло
И бури она не боится...
Ее в дивный край унесло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335421
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 06.05.2012
У горах, де квіткова заметіль
Вкриває трави ніжно пелюстками,
Де чути щебет птаства звідусіль,
Де дуб старий, не схилений роками
Стоїть, мов страж пахучих полонин,
Підперши небо дужими плечима,
Де хмари невагомий палантин
Розвішують на кам'яних вершинах,
Де ручаї дзвінкі, немов струна,
Де срібні роси, мов смарагди чисті,
Ходитиму невдовзі я одна,
Купаючись в промінні золотистім.
На неба волошкового блакить
Я буду задивлятися щоранку,
Пригадувати нашу кожну мить...
А сонце цілуватиме веснянки.
04.05.2012р. 14:00
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334903
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 04.05.2012
Віншую славних мореходів
За велич їхніх відкриттів
Нових земель, нових народів,
А бараболі й поготів!
Ви музи Кліо вірте слову,
Вона вам скаже, де й коли,
Монарху грізному до столу
Заморське диво подали.
Її ростили для декору
У квітниках ясних вельмож
І знать, наближена до двору,
Пишалась нею. А чого ж?!
Та сталось те, що й мало статись -
Картопля всюди прижилась
І швидко стала розмножатись,
Ще швидше слава розтеклась.
І ось тепер та картоплина
Повсюди княжить на столі.
Вона тут, поряд, щохвилини,
На кухні, в погребі, в землі.
В сільських хатах, міських квартирах,
Вона в "бістро", і в кабаре,
Парує, вимита, в "мундирах",
Чи розім"ята на пюре.
І можна з певністю сказати,
Що тим, хто дуже зголоднів,
Найбільше буде смакувати
Рум"яна хрумкість дерунів.
Хоч є в картоплі грізний ворог
(І через те вона стражда!):
Бадилля, бульби - без розбору
Сонько смугастий поїда!
Та шкідникам дамо ми раду,
Усіх зведемо нанівець -
І фітофтору й колорада
Сумний очікує кінець.
...Ряди картоплі, як поема,
Лопата зблискує в кущі.
І простолюдин і богема
Картоплю мають за харчі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280714
дата надходження 15.09.2011
дата закладки 04.05.2012
Між хмарами-примарами
Птахи літають парами.
Закохані і радісні
У світлі сонця ранішнім.
І крилами-вітрилами
Пливуть назустріч милому.
За хмари запліталися
Щасливі хвилі радості.
Закохані, замріяні
Все небо вони всіяли.
Свободи, волі крилами
і світлими й красивими.
І в легкості, і в ніжності -
Оте безмежжя дійсності.
Красують в небі чарами -
Птахи літають парами.
20.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333112
дата надходження 25.04.2012
дата закладки 26.04.2012
Нарисуйте мне дом, так, чтоб окнами в сад.
Так, чтоб день ото дня, глаз был искренне рад.
Так, чтоб сад этот райским я б мог называть,
Чтоб картины с него мог всю жизнь я писать.
Нарисуйте мне дом, так, чтоб окнами в лес.
Чтоб за леса стеной, тоски призрак исчез,
Так, чтоб лес этот горе в мой дом не пускал,
Чтоб я свежестью леса всем телом дышал.
Нарисуйте мне дом, чтобы море в окне.
Так, чтоб парусник белый колыхался в волне,
Так, чтоб мог я за чайкой с окна наблюдать,
Так, чтоб мог глядя в даль никогда не скучать.
Нарисуйте мне дом - в нем дверь настежь всегда,
Чтоб случайный прохожий мог зайти иногда,
Чтоб друзья не спросясь, как к себе в дом мой шли,
И чтоб все в этом доме свое счастье нашли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333274
дата надходження 26.04.2012
дата закладки 26.04.2012
Серед гаїв зеленокосих,
Там, за селом,
Шлях, що заплутався за обрій,
Ліг полотном,
А понад шляхом, на черешнях
Буяє цвіт,
Дочці матуся промовляє:
- Пора в політ!
До тебе світ сміється, доню,
З дитячих мрій,
Серед усіх шляхів життєвих
Знайди ти свій.
Даруй тепло всім добрим людям,
А злих - прости...
- Та як же я без тебе, мамо?
- Лети... Лети...
Нехай про мене нагадає
Спів солов'я,
Тебе завжди удома, доню,
Чекаю я.
Шепочу молитви тихенько,
Де б не була,
Щоб щастя доля дарувала,
І два крила.
Та коли важко тобі стане,
Охопить сум,
Коли життя твоє торкнеться
Мінорних струн,
Лети до маминого серця,
Воно умить
Загоїть ласкою своєю
Все, що болить.
Бо серце мамине навіки -
Вміст доброти.
- А як же ти без мене, мамо?
- Лети... Лети...
24.04.2012р. 02:00
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332772
дата надходження 24.04.2012
дата закладки 25.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.04.2012
Горобці сидять на вишні,
Мов плоди, сіренькі пишні.
Всі співають в повне воло,
Дзвінко пісню ллють навколо.
А коли вони злетіли -
Немов рій безмежно-сірий.
Стало сумно скрізь відразу -
Зникли спів і радість разом.
Сумувала також вишня -
Бо компанія колишня;
Вже обсіла віти клена:
Цвірінчать, мов навіжені.
Все співають знову пісню
і забули друга, звісно.
Та коли настало літо
І плоди зросли із цвіту...
Вже клюють червоні вишні
Горобці сіренькі, пишні.
Повернулися юрбою -
Всі до вишеньки смачної.
Оттакі оці вже друзі,
Гірших не було в окрузі.
Бо як вишень вже не стало -
Знов далеко десь співали.
11.04.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332215
дата надходження 22.04.2012
дата закладки 23.04.2012
Вдихни, кохана, запахи весни,
Поглянь у лісі повно первоцвіту,
Я заберу тебе в свої казкові сни,
Щоб ми змогли у парі полетіти.
Поглянь, голубко, на небесну синь,
Де хмарки пропливають, як лебідки,
Лише удвох досягнемо вершин,
Хмарки у небі будуть нам за свідків.
Вдивися, серденько, в засріблену росу,
Як жайвір зрання розправляє крила,
Яку весна дарує нам красу,
Щоб ми раділи і були щасливі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329744
дата надходження 12.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Беззвучно плакала свеча перед иконой,
Вобрав чужую боль, страдания, печаль -
Слеза стекала воском мягким - СТОНОМ,
Накинув призрачную желтую вуаль…
Навзрыд рыдая, облегчала чье-то сердце,
Незримым светом...чистым как хрусталь,
Своей ладошкой открывала в душу дверцы,
И терпким дымом уносила беды вдаль...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329374
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 12.04.2012
Полоще душу благодатний дощ,
Змиває з шибки ранішню пилюку
І пише ноти по бруківці площ,
Творить симфонію своїм чарівним стуком.
Ви вслухайтесь в мелодію дощу,
Яка краса, тут певно три октави,
Я теплим словом звуки пригощу,
Щоб вони разом тихо заспівали.
О дивний дощ, ти наша благодать,
Ти музика землі, чарівне, ніжне диво,
Даєш життя, лише хмарки кричать,
Вмиваєш землю, щоб була вродлива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328120
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 06.04.2012
І запалили свічку на хрестини,
Хресні батьки, рідні батьки від роду,
Дали ім’я своїй малій дитині
І опустили у ледь теплу воду.
Горіла свічка полум’ям яскравим,
І язичок злітав, немов мав крила,
Душі батьківські в унісон співали,
Була родина у цей день щаслива.
Дитя зростало і горіла свічка,
І колихалось полум’я яскраво,
Текло життя, неначе бистра річка,
Точила камінь, берег обмивала…
А свічечка горіла і горіла,
Дивись, згоріла більше половини,
Тепер вона лише яскраво тліла,
В ній відбивалась чорна тінь могили.
Та час від часу полум’я кипіло ,
Немов колись, неначе знову свято,
Свіча тоді по - новому світила,
І радість поверталася до хати.
Свіча життя, немов життєва мірка,
У полум’ї її все можна прочитати,
Вона горить, неначе в небі зірка,
Проте із часом мусить догоряти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327961
дата надходження 05.04.2012
дата закладки 06.04.2012
Заспівайте нам, небеса,
Подивіться на нас із верху,
Бо ж яка на Землі краса,
Вона довго ще не померкне…
В кожну душу загляньте ви
І дорогу вкажіть до Раю,
Кожен має свої Хрести,
Дані Богом, не вибирають.
Сяйво дайте нам, небеса,
Долю-квітку внесіть у хату,
І зробіть, щоби ця краса,
Нам була кожен день за свято.
Щоб п’янила завжди весна,
Усміхалися люди долі,
Щоб сіяла роса рясна
І щоб щедро родило поле.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327662
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 05.04.2012
Журавлинні ключі долетіли до рідної хати,
на добротнім подвір"ї розрісся до неба горіх.
У високім гнізді будуть сонце стрічать журавлята,
стануть Бога просить захистити твій, брате, поріг.
Не суди тільки їх, що злетять у осіннюю пору -
не за щастям летять, а хапнути свободи ковток,
щоб донести її через бурі до рідного дому
і з насінням гвоздик посадити посеред квіток.
А як ті зацвітуть і від запаху здіймуться груди,
то відчуєш плечем, що я поруч з тобою стою.
Ми за руки візьмемсь і звершиться великеє чудо -
запанує навік тільки злагода в ріднім краю.
Журавлят навчимо не боятись січневих морозів,
щоб летіли у даль лиш розвідувать нові світи,
зберем зерна в садку, свіжим вітром розвієм-розмножим
по Вкраїні усій, по обидва Дніпра береги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326748
дата надходження 01.04.2012
дата закладки 03.04.2012
Цвіркотлива весна позбиває росу
І болото в лататті зімліє,
А шпаки сколихнуть ледь розквітлу весну,
Весняний півень вранці запіє…
І зустрінуться вперше медунка й бджола,
Первоцвітом покриються схили,
При дощі уночі усміхнеться трава
І підсохнуть від снігу могили.
Скоро посту кінець, попереду свята,
Дні, коли ми по справді щасливі,
Щоб біліли сади і хатинок краса,
Хай Господь добавляє нам сили.
Поклонімося синім святим небесам,
І схилімось в поклоні землиці,
І хай квітне в серцях Воскресіння краса
І Пасхальна неділя святиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324443
дата надходження 23.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Я умею летать!
Генетический сбой, аномалия…
Но с рождения крылья растут у меня за спиной.
Прикоснись к ним, не бойся!
Ты думаешь, я ненормальная?
Не такая, как все?
Ну тогда… полетели со мной!
Ты не бойся упасть –
я поймаю, сумею, я сильная!
Ты не бойся сгореть –
я от солнца закрою собой.
Как красиво вокруг…
и глаза мои – синие-синие,
как кусочки небес…
шелест крыльев, как нежный прибой…
Полетаем ещё?
Как прекрасно быть просто свободными
От законов и правил, условностей, злых языков…
Устаю иногда ощущать я себя инородною,
Одинокой, чужой…
а сейчас мне с тобой так легко!..
***
С добрым утром, родной!
Так забавно щекочутся лучики,
Проникая в окно, шаловливо играют со мной…
Но постой, подожди…
почему на запястьях наручники?
Почему так болит…
что случилось с моею спиной?
Почему ты молчишь?
Улыбаешься грустно-неискренне…
Почему?
Говоришь, не летаю уже десять лет…
Что ты сделал со мной?
Что ты сделал, любимый, единственный?!
Мы же вместе летали!
Тебе же так нравилось!
Нет?
А теперь… Как теперь?
Говоришь, привыкаю немножечко…
Привыкаю, как все…
даже клетка мне очень мила…
Подожди… вспоминаю, как кто-то
кормил меня с ложечки,
а меня всё рвало…
...два, залитые кровью, крыла…
вспоминаю… ползком… на коленях…
как стыдно… как больно-то…
Говоришь, я не плачу давно
и во сне не кричу…
Но скажи, мой родной, мой хороший…
за что ты со мною так?!
Как ты мог... Как ты мог?!
Ты боялся, что я... улечу?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318035
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 01.03.2012
Проліскове повітря піднімається в хмари,
Блиск кохання сіяє з очей навкруги,
Наступила весна і розвіялись чари,
Їх забрали з собою у вічність сніги.
А жінки і дівчата первоцвітом розквітли,
Скоро жайвір у небо пісні понесе,
Прокладе соловейку дорогу у літо
І на крилах пісенних любов рознесе.
Чорноокі й білявки, щастя Вам і любові!
Хай весняні струмочки Вас розбудять від сну,
Гілочки набухають до свята вербові,
Зустрічайте свою довгождану весну!
Теплий вітер кохання принесе подарунок,
І підсніжники дзвоном наповнять серця,
Вас кохані пригорнуть, а п’янкий поцілунок,
Вам запалить усмішку, яка так до лиця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318088
дата надходження 01.03.2012
дата закладки 01.03.2012
Уплывают года сквозь
тревоги, печаль и разлуки,
Сквозь акустику дня
в зазеркалье напева волны,
И любовь от сердец
устремляется к звездам, их звуки
Без сомненья зовут
в уходящие годы любви...
Бесконечной волной
отражается магия мысли,
И с рассветом зари
в переливах далеких миров.
Извещает судьба о величии
таинства жизни,
Неразменной любви
в запределье ушедших годов...
Разливает мечту
изумрудная сказка вселенной,
Отражая рассвет,
будоража искристой волной,
В переливах времен
и на радость любви - притяженья,
Вальс влюбленных зовет -
растревожить хрустальный покой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316858
дата надходження 25.02.2012
дата закладки 25.02.2012
Ви скажіть, що таке дискотека?
А хіба це не ті ж вечорниці…
Ми не знали ні віски, ні «крека»,
Поруч з нами були молодиці.
З наших вуст лише тепле лунало,
Не хотіли когось ображати,
Запросити до танцю мав право
Той, який вмів у фант вигравати.
А пісні які з хати лунали,
Вишиванки тоді були в моді,
Сорочки нам жінки вишивали,
Розбігалися тільки при сході.
І жили, і раділи щоднини,
Кожен вечір були вечорниці,
Були друзі, нікого не били,
Пили воду і тільки з криниці.
Повернімо назад вечорниці,
Щоб могли із людьми спілкуватись,
Розповісти свої таємниці,
А можливо ще раз закохатись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316044
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 23.02.2012
В час, коли всерйоз
Затріщить мороз,
Загудуть вітри грізним клекотом,
Захурделить ніч
Снігом навсібіч -
Я приснюсь тобі тихим шепотом.
В час, коли зима
Майже крадькома,
Закує вікно срібним помахом,
І захочеш ти
Краплю теплоти -
Я приснюсь тобі ніжним подихом.
В час, коли тобі
Важко у журбі,
Бо без мене ти, як з одним крилом.
Якщо ось в цю мить
Серденько щемить -
Я приснюсь тобі добрим Янголом.
9-10.02.2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315209
дата надходження 19.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Журавлі збираються додому,
Хоч летіти ніби ще й не час,
Та злітаються до гурту по одному,
Бо вогонь кохання ще не згас.
Тут у них давно своє гніздечко,
Дитинчат народять журавлі
І залишать часточку сердечка
У єдинім місці на землі.
Ви збирайтеся додому, вас чекають,
Відкривайте двері для весни,
Сніг потрохи на полях зникає,
На річках вже плавають човни.
Посилайте нам «курли» із неба,
Подаруйте ключик від весни,
Прилітайте, ви нам дуже треба,
Щоб зимові повтікали сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315704
дата надходження 21.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Как обычно приходит рассвет
В сине-белой рубашке из снега,
На тропинках невидимый след
Оставляет от быстрого бега.
Прилетают к окну воробьи,
И дерутся за хлебные крошки.
Коготочки припрятав свои,
Хитро щурится рыжая кошка.
День приносит заботы с лихвой,
Рассыпается снегом по крышам,
Наполняет хрусталь синевой,
И замерзшие ветви колышет.
Измотавшись, клонится ко сну -
Слишком короток он и застенчив.
А усталость, скользнув по окну,
Опускается тихо на плечи.
Ночью время воротится вспять
В недописанный стих. До рассвета,
Как обычно, я буду скучать,
Только ты не узнаешь об этом...
15.02.2012г. 23:45
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314351
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 16.02.2012
Тепло для жінки так багато значить…
У любу пору, а не тільки літом,
У неї очі радістю сіяють,
Коли вона теплом наскрізь прогріта.
Весна відквітла, літо ще дрімає,
Лиш сивина нагадує про осінь,
А їй ще тепло, бо вона кохає,
Вогонь кохання в своїм серці носить.
А сивина все більше сіє й сіє,
Волосся процідилося крізь сито,
Щаслива жінка, як кохання гріє,
Люба пора тоді для неї літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314141
дата надходження 15.02.2012
дата закладки 15.02.2012
Горять вогнем зціловані вуста,
Вечірнє небо вкрили ясні зорі,
Я вже не той і ти тепер не та,
Вже стихли хвилі на бурхливім морі.
Тоді був шквал і хвилі догори
Здіймались, шаленіли не спадали,
Які слова тобі я говорив,
А ти мовчала, очі все казали.
Як хочеться у шторм попасти знову,
Щоб хвилі набігали, як цунамі,
Згадати нашу пройдену розмову
І помолитись за блаженство в храмі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313611
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012
Не катуй мого серця, горянко,
Не губи моїх зболених літ.
На душі стає солодко-п"янко,
Коли бачу тебе край воріт.
Не гадав я, що все так серйозно...
Полюбив я собі на біду
І поставу твою граціозну,
І гінку, як у сарни, ходу.
Неповторну гуцульську говірку
Я впізнаю із тисячі мов,
Хоч від слів твоїх інколи гірко,
Так, неначе то згіркла любов...
Та життя ще внесе корективи
До моїх і твоїх почувань.
Йти нам далі стежками крутими
І в путі зазнавати страждань.
Не лякайся лихих поговорів -
Все минає - минуть і вони.
Хоч у нас тепер зимно надворі,
Та на серці - відлуння весни.
Тож я спрагло дивлюсь тобі в очі,
У небесно-ясні, голубі.
І боюся, щоб словом пророчим
Не наврочити, часом, тобі.
Я не можу заснути до ранку
Від напливу думок і бажань.
Не катуй мого серця, горянко,
Ти для мене хоч піснею стань...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312271
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Ти нишком подивився мені в очі,
Так пристрасно, так щиро, як колись,
І пригадались зореносні ночі,
Коли з тобою вперше обнялись.
Згадались роси, зорі без рахунку,
Хоча ти їх хотів порахувати,
Смак першого п’янкого поцілунку,
Якого нам ні з чим не порівняти.
Запах любистку розлітавсь довкола,
Вплітався в коси, як стрічки шовкові,
Хоча роса під ранок охолола,
Ти все дивився в очі волошкові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312003
дата надходження 07.02.2012
дата закладки 08.02.2012
Из мелочей привычных мир устроен:
Дождинок, снега, радости и грусти...
Он на мелодию любви настроен,
На разноцветные поступки, чувства.
Мы ощущаем мир на вкус и запах,
Прикосновением души и взглядом.
Он, в катаклизмах страшных, как в заплатах,
Пропитан насквозь адской боли ядом.
Мир переменчив и непостоянен,
Весы Фемиды - символ и не больше.
А зло вершит без наказанья Каин,
Ведь понимание добра всё проще.
И в одиночество, как в паутину,
Нелепо попадают наши души.
Не ищем мы в самих себе причину,
Привычный мир обидой, злом разрушив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311032
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012
Метель
«Вечор, ты помнишь, вьюга злилась…» А.С. Пушкин
На музыку Георгия Свиридова из кинофильма «Метель» , 1964г.
Ссылка на видео:
http://youtu.be/TX-3_NymCqQ
Текст, идея и монтаж видео, рабочий вокал: Андрей Шаповалов
Друг мой родной!
Что скажу я тебе!
Солнце сияет на весь белый свет!
Боже ты мой!
Что за день! Что за снег!
Места унынию нет!
…
Счастье с несчастьем скрестили пути
Там, где путников случай застиг,
Где метель
Перепутала судьбы и жизни людей
.
Счастье с несчастьем затеяли спор,
О любви завели разговор.
Все сильней
Снег мело под полозья залетных саней…
.
День начнется чистой страницей,
Постояльца в дом принимай на постой!
Это счастье в двери стучится –
Дай же войти ему,
Неукротимому,
Сердце навстречу открой!
.
Не было счастья, да вдруг помогла
Несчастливцу лихая беда:
Сквозь метель
С незнакомкой ночной он шагнул под венец!
.
Муж и жена перед Богом одним…
Что имеем, того не храним!
О судьба!
Как бываешь порой ты строга и слепа!
.
День начнется чистой страницей,
Постояльца в дом принимай на постой!
Это счастье в двери стучится –
Дай же войти ему,
Неукротимому,
Сердце навстречу открой!
.
Снег, просто снег, он сойдет по весне
Молодому повесе вослед.
Талый снег
Знак спасения шлет заплутавшей судьбе!
.
Двум пилигримам метели ночной
Послан Богом был случай такой!
Друг родной!
Никогда ту метель не забыть нам с тобой!
+
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310998
дата надходження 03.02.2012
дата закладки 03.02.2012
Сьогодні іменини у Тетян:
Бажаю Вам наснаги у творінні,
Щоб щастя Вас заводило у тан,
А доля закидала тихо в пісню!
Щоб друзі не обходили ніде,
Щоб серце у коханні заспівало,
Фортуна хай зненацька Вас знайде
Й ніколи задалеко не пускала!
Щоб мрії все збувалися у Вас,
Душа весняною навік лишалась
І в небо піднімалась, мов пегас,
А муза щоб назавжди закохалась!
25.01.2012 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309100
дата надходження 25.01.2012
дата закладки 26.01.2012
Колись у серці загорілась мрія,
Злетіли доброзичливі рядки,
Всміхнулася звіршована Надія,
Що пише для душі і залюбки.
Їй я віддам тепло від свого серця,
А вірші зацілую, мов вуста,
І щоби світло від ясного сонця,
Їй прокувало довгії літа.
Моя подруго, ластівко, Надіє,
Тобі я поклоняюсь у душі.
Навчитися писати, як ти – мрію,
Але тобі я напишу вірші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308492
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012
Надолужує зима
Те, що не зробила.
Дочекалася земля -
Снігу натрусило.
Кучугури наміта
Вітер, що є сили,
Вербам коси запліта,
Стеле в лузі килим
Білий-білий і пухкий -
Чом не відпочити?
Випав день, ох, нелегкий...
Гнуться низько віти
Снігом вкриті. Сніжна шаль
Вкутала дерева.
БурульОк дзвінкий кришталь -
В них краплинки неба.
До дворів стежок нема -
Густо сніг лягає.
Візерунком скло вікна
Морозець вкриває.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308502
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 23.01.2012
. Відчуття польоту душі на підйомі духовних сил - схоже на щастя. Мені якось довелося випробувати цей підйом духовних сил...
Одного разу, літом у серпні на відпочинку, я серцем відчула незримі сходинки підйому до казкового світу марень у спілкуванні із золотими китицями дозріваючої пшениці, польовими блакитно - синього кольору нехитрими квітами, привітним дзижчанням працелюбних польових бджіл і безтурботним шелестом високих струнких тополь, які оздоблювали шалено - бархатисту урочистість буяння природи.
Легкі, мов мережка, хмаринки вабили до себе загадковими мозаїками, а птахи щебетали про радість насущного дня і закликали летіти разом з ними. Перламутрове сонце раділо разом зі мною неосяжним просторам полів і благословенній золотій хвилі шорстких колосків пшениці.
Непереборне почуття свободи і співоча небесна блакить, загострили бажання злетіти і забути про усе реальне і насущне, що стоїть за межами цієї величі природи.
Я відчула легкість і нестримність своєї душі, яка в радісному хвилюванні прагнула возз'єднатися з природою, але не могла відірватися від землі, внаслідок тяжкості фізіологічного тіла. І я - її відпустила…
Незрима духовна сила, в захопленні розпластавши крила, покинула земне тіло, що належало їй, розпростертим в обіймах Матінки-землі і полетіла до ваблячих горизонтів блакитних ліній. Їй допомагав легкий літній вітер: то, підіймаючи вище за пір'ясті хмаринки, а то опускаючи на квітучий килим благодатної Землі.
Синь озер і річок легким прозорим бризом вітали це свято польоту. Зелена палітра життя на землі оспівувала з'єднання променів сонця з крапельками води від річок і озер. Аметистові бульбашки, відбиваючі усі барви веселки, із захватом поглинали перламутрову енергію сонця, з’єднуючи фонтаном любові повітряні марення і реальність навколишнього світу, заплітаючи веселку в коси Гармонії Життя на планеті і тихенько наспівуючи душі, що пора повертатися….
І вона повернулася до мене чиста, незвичайно щаслива і сказала: "Вставай, вже пора додому!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307429
дата надходження 18.01.2012
дата закладки 19.01.2012
На темном бархате ночного небосвода,
Когда на небе светит яркая луна
Мечты сливаются в жемчужные потоки,
Где в полудреме проплывает тишина.
Тогда ты ожидаешь сердцем счастья,
В объятиях веры праведной любви,
И в призрачный поток фонтана страсти
Вплетаешь кружева своей мечты...
Сливаешься в межзвездные палитры,
На бархатных дорогах ярких звезд -
Незримым светом окрыляющей молитвы
В лагуне звезд зовущих в море грез….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306770
дата надходження 15.01.2012
дата закладки 17.01.2012
Скрипить перо, рядок лягає,
Слова з’являються нові.
А думка дивне щось шукає,
І вносить виправки свої.
Біжить рядочок за рядочком,
Вкриває віршами папір,
Неначе хтось плете віночок…
Мов творить виріб ювелір…
Побудь зі мною, вірна Музо,
Ти не втікай, мене не ріж,
А розквітай, мов ніжна ружа,
Тоді і вийде гарний вірш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306145
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012
(Віншування-посівання)
Добрий день у Вашій хаті,
Я віншую всю родину,
Щоб були завжди багаті
І любили Україну!
Щоб хліба родили щедрі,
Щоб плодилися ягнята,
Щоб жили у щасті й мирі,
Кожен день був наче свято!
Засіваю Вашу хату,
Сію, вію, посіваю!
Щоб усі були здорові,
З Василем Святим вітаю!
Засіваю Вашу хату,
Сію, вію, посіваю!
Щоб водились грошенята,
З Новим роком Вас вітаю!
Засіваю Вашу хату,
Сію, вію, посіваю!
Довгих літ прожити дружно
Я родині цій бажаю!
Сію, вію, посіваю!
Сію, вію, посіваю!
Вам, господарю й дружині,
Діткам Вашим і онукам,
Засіваю у дім щастя,
Щоб не було горя й скуки…
Сію, вію, посіваю!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305913
дата надходження 12.01.2012
дата закладки 12.01.2012
Біленькі падають сніжинки,
Картинки творить морозець
І замальовує стежинки
Сріблясто–білий олівець.
Зима-красуня почалася,
Гуляка-вітер знов летить,
Лиха хурделиця знялася,
Земля від холоду тремтить…
Та сніг тихесенько приляже,
Зігріє землю і хліба
І береги мороз пов’яже,
Таки до нас прийшла зима!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305712
дата надходження 11.01.2012
дата закладки 11.01.2012
( Із серії «Вогонь»)
Благодатний вогонь – це вогонь із небес,
Зігріває серця і вселяє у душі надію.
В переддень, як Спаситель із мертвих воскрес,
Він приходить до нас і не спалює – гріє.
Благодатний вогонь нам освічує шлях
І полегшення в душі приносить.
Вся Земля у цю ніч в Благодатних вогнях,
Бога нашого люди возносять…
З голубої роси враз вогонь спалахнув,
На Велику суботу у Єрусалимі.
Ніби нове життя в нашу душу вдихнув,
Щоб були на Землі ми щасливі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304665
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 06.01.2012
Голосиста моя Україно,
Де співучим є цілий народ
І немає у світі такої країни,
Де б звучав так пісенний акорд.
Тут чудово співають красуні дівчата,
Ведуть соло своє парубки, як дубки.
Комусь варто, буває, лиш пісню почати,
Враз підхоплюють дружньо усі залюбки.
Як співає чарівно малеча…
І старенькі заводять пісні…
І тоді розправляються згорблені плечі,
Пісні линуть дзвінкі й голосні.
Хай гуртує народ пісня наша
І співають в гаях солов’ї…
Наша пісня – це гордість і вдача,
Ми єдині такі на Землі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304667
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 06.01.2012
Перемела стежки, долину,-
Промчала віхола шпарка,
Он горобців на горобину
злетіла зграя гомінка,
Навколо срібло дивовижне
Іскринками чарує зір,
І урочисте все, і ніжне,
Мов нареченої убір!
Стоїть на килимі пухнатім
Сосна в кожушанці новій
Дивується раптовим шатам
Верба в хустині сніговій,
Ловлю долонями сніжинки,
Немов у зоряному сні
Зима змальовує картинку -
Застиглі мальви на вікні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303538
дата надходження 01.01.2012
дата закладки 01.01.2012
Майну на чорнобривці у село.
У них сховалось так багато літа!
Ввібрали сонце полум`яні квіти.
У них - мого натхнення джерело.
Майну на чорнобривці у село.
Наразі ними кожен двір багатий.
Мене зустріне материнська хата
Та щедра піч із хлібом і теплом.
Майну на чорнобривці у село.
Хіба ще можна з чимось порівняти
Той милий квіт, що сіє кожна мати,
І без якого пісні б не було.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290264
дата надходження 02.11.2011
дата закладки 20.12.2011
Лишились в минулім майстри-ковалі,
Степів прикаспійських простори.
Де край суходолу, ділянку землі
Назавжди відрізало море.
Від людського ока за декілька миль
У гурті вітрів-бумерангів
Тут серед солоних розгнузданих хвиль
Зросло покоління мустангів.
Міцніли копита в ропі бурунів,
Вітрами заплутались гриви,
Гуляли на спинах гнідих скакунів
Осінні безжалісні зливи.
Ще й досі в табунщика ниє душа
Та спогади ранять, мов постріл,
Про те, як квапливо колись залишав
Утворений хвилями острів.
І чутиме довго, до скону років,
Від першої зірки до рання,
Як котиться з острова до берегів
Залишених коней іржання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298423
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 20.12.2011
Сонце в білих шовках заплітає думки легкокрилі,
І в обіймах вітрів та в сплетінні світів мерехтить,
Знов неспокій душі полетить до зірок небосхилу,
Щоб таїну думок в перехресних світах освятить…
«Відродися любов крізь розлуки, печаль і руїни,
Випий дихання дня - кришталеві сльозинки роси,
Освяти під хрестом, серця двох в одне серце єдине -
Світоч зоряних мрій з джерела неземної краси!
Дай пізнати любов у веселкових сферах весняних,
Сокруши морок ночі, з очей познімай пелену,
Пригуби сьогодення, у обіймах земного кохання,
Щоб у вальсі життя - дві душі поєднались в одну!…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300566
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 19.12.2011
( Лашкiвский дiалект )
Пообідовши, мужик
Має цалком єнчий дриґ,
Як з’їст сала, байду хліба,
Як вип’є гарбати,
То вже може щось робити, -
Вже виходит з хати.
На порозі, як ґосподар,
Крякне, озирнесє,
Подивитьсє, як бичок
Там в саду пасесє.
Сходит в стайню до худоби
Погладит, підкине,
Позбирає із гнізд яйці :
“ Що ти робиш, свине ?! “
Накричит на пацюка
( вивернув корито )
“ Дивисє мені , ґалґаню,
Бо буде тє бито ! “
До коней в конюшню зАйде,
Підкине їм сіна,
На підкови подивитьсє,
На кінські коліна.
Змастит фіру базилiнов,
Помацає дишло,
Перевірит кінску збрую, -
Би біди не вийшло,
Аби у скрутний момент
Не стовсє трафунок,
Би не виставили ґазді
За порчу рахунок.
Перевірит плуг, борони,
Всьой наявний реманент,
Подивитьсє чи в порєдку
Й заточений інструмент
Помацає пальцем косу:
“ Траба наклепати”
І на рельсі починає
Косу витєгати.
До вуликів підойде,
Як там гудут бджоли,
Як невтомні трудівниці , -
Обкурит поволи.
Соти витєгне, поглєне
Чи пора качати,
Чи пора у трудівниць
Вже мід забирати.
Обійшов всьо обійстє,
Усьому дов лад,
Взєв косу, граблі, рискаль
Ще пішов у сад.
Там підкопов, там скосив,
Там підпер гіляку,
Восени за ту увагу
Дiстане подяку.
Вродєт йони і каштелі
Й паперівки білі,
I се все ґазді подяка
За йго руки вмілі.
Поки будут у нас ґазди,
То все в нас буде, -
І не будемо чекати,
Що хтось там прийде
З ГамерИки чи Европи
Й навчит нас, як жити,
Як ворати, як сіяти,
І як молотити.
14.12.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300019
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 15.12.2011
Працювала Мурашина,
Працювала, як машина.
День при дні весело, жваво
Та стало Джмілю цікаво:
“Як то просто працювати?
Треба процес направляти
В русло правильне, надійне...”
Й керівництво професійне
Над Мурахою здійснив,
Фірму “Трутні “ він створив.
А щоб краще працювала,
Плани нагора́ давала,
Появився бригадир
Гнойовий Жук, - і у мир
Мурашини – роботяги
Поповзли тони бумаги.
Плани місячні, квартальні,
Щотижневі, персональні,
Звіт щоденний про роботу...
Щоб ослабити гризоту
Бригадир взяв секретарку
Павучиху, - й господарку
Паперову передав,
Сам процесом керував.
В поті чола Мурашина
І надалі, як машина,
Все працює і працює,
І нові завдання чує.
Запросив Джміль звіти но́ві,
Тому на такій основі
Появився асистент
Таракан, - який в момент
Почав ремонт кабінету,
Те що обійшлись в монету
Комп’ютери, столи нові
І прінтери кольорові,
Це в рахунок не береться,
Це все іміджем зоветься.
Новий офіс, BMWе
Хто рахує там лаве,
Головне - престиж для фірми!
А якщо завтра із Бірми
Хтось приїде на науку?
То тоді лицем в багнюку
Вже не впадем, - все о'кей ...
Тільки щось робітник цей
Задоволення не має,
Менше вже чомусь співає?
Кляне ті щоденні звіти,
Й щоб вогню не розгоріти
З невдоволення Мурахи,
Припинити охи..., ахи...,
То створили департамент,
Який на фірми фундамент,
На чолі із Саранчою
( щоби не було застою),
Поклав пару кабінетів
З картинами із багетів
Дорогих, шикарних
Картин антикварних,
Щоби веселіше
І якось жвавіше
Працювалось Мурашині
Думають в крутій машині,
Думають на фірмі
Всі кадри добірні.
Подивився Джміль на дані,
А вони чомусь погані :
“Вже рентабельність не та,
Треба звати нам Крота.
Діагностику провести,
Щоби лад в фірмі навести ”.
Три місяці Кріт сидів,
Смачно пив і смачно їв,
І таки нарив -
Й висновок зробив:
« Забагато персоналу,
Треба з вашого загалу
Скоротити одиницю»
Й поклав папку на полицю.
Джміль подумав і сказав
(на Мураху око мав):
« Все не задоволена,
Примха ж не дозволена,
Грошей все їй мало,
А кому їх стало ?
Скоротити в першу чергу!“
І оголосив перерву.
Мораль байки є такою,
Подумаймо головою
Чи тих Трутнів відігнати,
Чи їх дальше годувати ?!
29.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296810
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011
Очистіть душу, заспокойте серце,
Почніть все знову з чистого листка…
У плав пустіть відновлене суденце,
Щоб він доплисти міг до бережка.
Все перевірте - чи міцні вітрила,
Чи штурманом прокладено маршрут,
Чи шторм пройти ще залишилась сила,
Чи вдасться обійти вам гострий кут.
Якщо немає сумнівів ні в чому,
Якщо удалині горить зоря,
Пливіть разом, не можна тут одному,
І зірка приведе до вівтаря.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295842
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 28.11.2011
Табун коней, яка краса,
Яка чудова грація коняча,
На волі, з-під копит – роса
Виблискує рубінами неначе.
Спокійний поступ – шия-тятива,
Пасуться коні, роблять крок за кроком,
Легкий туман їм спини покрива,
Трава духмянить незабутнім соком.
А цей ось, красень, ніби вартовий,
Вслухається, вдивляється у простір,
Щоби табун не турбував чужий
І щоб зненацька не з’явились гості.
Ви лиш погляньте на таку красу,
Вони щасливі і радіють долі,
З трави збивають ранішню росу,
Вони пасуться і вони на волі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295356
дата надходження 23.11.2011
дата закладки 23.11.2011
Сонце сходить я журюся, а заходить плачу
Яку люблю дівчиноньку тієї не бачу.
Давно чутки вже немає про милу дівчину
Цілий вік свій я все плачу на лиху годину.
Не щебечи соловейку, як сонце пригріє
Не щебечи соловейку і як вечоріє.
Твоя пісня дуже гарна, ти гарно співаєш
Ти щасливий собі вдався, що гніздечко маєш.
Ти лети співай тим людям котрі веселяться
Вони піснею твоєю будуть забавляться.
А мені такая пісня душу розриває
Сильно б’ється моє серце аж дух замирає.
Пугач мені так годиться стогне не співає
Нехай стогне коло мене, на смерть сповіщає.
9-V-43
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294912
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 22.11.2011
Поганих слів не хочу говорити,
В думках нема образити когось,
І все життя не тліти, а горіти,
Щоб кожному поету довелось.
Бо словом теплим можна розтопити
Не тільки лід на річці, а й в душі.
І особливо слово має жити,
Якщо воно зігріте у вірші.
Тепло від серця покладіть у вірші,
Про що б цей вірш написаний не був,
Якщо він теплий, значить буде гріти,
Щоб вірш такий життя собі здобув.
Бо в тих віршах, в яких є лід і холод,
Вірші такі не варті і гроша,
Від них в поетів наступає голод,
Мертвіє від таких віршів душа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294049
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011
Ми завжди прагнемо тепла,
Тепла душі, тепла долонь,
Тепла взаємин, почуттів ...
Від малих літ, до сивих скронь.
В думках воно у нас зимою
І в пізню осінь із сльотою,
Нас тепла думка зігріва, -
Я не кажу вже про слова,
Які бувають різні – різні,
Бувають добрі, - є і грізні,
Що холодом вповзають в тіло
Нераз і серце заболіло
Від сказаних, - почутих слів,
Нераз той холод нас завів
В безвихідь, - у глухий куток,
Де горло дре сльози ковток.
А тепле слово сушить сльози,
Спадають лютії морози...
Як та травинка крізь асфальт,
Проб’є воно душі базальт.
Безвихідь щезне, як туман,
Те слово вижене дурман,
Що вповз із холодом у тебе,
Пригорне лагідно до себе,
Закутає пухким теплом
І над зажуреним чолом
Твоїм засяє блиск НАДІЇ ,
Холодні щезнуть думи злії
В тобі розійдеться тепло
І холоду, - як й не було.
Нам всім побільше теплих слів
Не тільки чути , - ПРОМОВЛЯТИ !
Тоді так бажане тепло
Всі разом з вами будем мати !
15.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293417
дата надходження 15.11.2011
дата закладки 16.11.2011
Ти ж бо доля моя, моя рідна душа ,
В нас і думка одна із тобою,
Хоч бувають часи, що немає й гроша…
Ти завжди тоді поруч зі мною.
За тепло я вклоняюся низько до ніг,
Слова дяки тобі я співаю…
І завжди повернуся на рідний поріг,
Де мене мої рідні чекають.
Я тобою живу і тепло в нас на двох,
В нас є син, є невістка й чудові онуки,
Хай від бід захистить, нами люблячий Бог,
І ніколи не буде розлуки!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292530
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Освітиться обрій, ось-ось -
Одвічна охопить обнова.
Отам оксамит одягло
Оточення, обрис-основа.
Обабіч обріс океан -
Освітлений оніксу образ.
Оазис обставин, обман
Охоплений огненний обрій.
Отам одягнув осокір
Оманливих обрисів одяг.
Отих омели островів,
Останнього огріху осяг.
Орнамент осик оживе,
Освячений осені обсяг.
Обхоплює очі оцей,
Осліплює огнище-обрій.
листопад, 2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292548
дата надходження 12.11.2011
дата закладки 15.11.2011
В чарівних, як казки, диво-снах
Я з дитинством на мить зустрічаюся
І в минуле на мить повертаюся.
Серце сумом і ніжністю крається
В чарівних, як казки, диво-снах.
Стрінусь з маминим поглядом я:
Мама ясно мені усміхається
І руками плечей ледь торкається.
А розлуки печаль обривається -
Стрілась з маминим поглядом я.
І назад повертають роки:
В вибивного і в латки знов граємось,
Із гори на санчатах катаємось,
Аж, під вечір додому вертаємось...
І летять крізь дитинство роки.
А тополі шумлять мені вслід:
Дні дитинства спішили, промчалися,
На санчатах з гори відкаталися.
І зникали кудись, не прощалися...
А тополі шумлять мені вслід.
Даруватимуть знов диво-сни
Незабутні дитинства миттєвості,
Розбавляючи сірість буденності.
Й миті, що мають вічність суттєвості,
Даруватимуть знов диво-сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292870
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Першим снігом запорошена земля,
Іній сріблом густо впав на листя.
Не залишилось і крапельки тепла,
Нишпорить холодний вітер містом.
Хмари, ніби сірі клапті полотна,
Зшиті між собою так недбало!
Поміж швів синіє неба далина,
Холоднеча сонечко украла.
А здавалось... так далеко до зими!
І не вірилось в близькі морози.
Ми в душі тепло осіннє зберегли,
Розтають на склі крижинки-сльози.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293065
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Лапатий сніг із неба нині впав
І витанцьовує у цім крилатім вальсі,
Зимовий час тихесенько настав -
Приїхала зима в казковім диліжансі.
Усе накрила біла пелена
І Оперний у славнім ореолі
Гуляє в сяйві бога Нептуна,
Купається в незайманості волі.
Життя танцює в зламаності дня,
Сніжинки в пари наче поєднались
І не затьмарить вечора брехня -
Скрізь люди у коханні обійнялись.
14.11.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293218
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 15.11.2011
Ніжні слова лише тобі -
Я тебе люблю!
Коли разом, коли удвох –
Ніби у раю.
Сонце сія, промінь летить
І шумить трава.
Лише тобі я принесу
Чарівні слова.
Доля всміхнулася,
Серденько забилося,
Ми за коханнячко
Удвох зачепилися.
Лише для нас, лише на двох
Сонечко сія,
Тільки тоді, коли разом,
Чуєм солов’я.
Коли нам двом пісня звучить,
Знову ми в раю,
Я покохав тільки тебе,
Пташечку свою.
Доля всміхнулася,
Серденько забилося,
Ми за коханнячко
Удвох зачепилися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292118
дата надходження 10.11.2011
дата закладки 10.11.2011
"Запахи ... Се пожива Неба. “
Мирослав Дочинець
“Вічник. Сповідь на перевалі духу.”
Нам теплить душу зір і слух,
Але немало важить нюх,
Ті запахи Землі і Неба
В яких є теж в житті потреба.
В глибинах пам’яті, на денці
Є запах молока ... , в пеленці
Плекали матері нектар
Цей життєдайний, Божий дар.
Там запах дому, стін, підлоги...
Звели нас запахи на ноги
Ми простягнули руки в вись
Пішли, - по світу розбрелись.
Та в пам’яті закарбувалась
Та стежка, - запах полину,
Гарячий порох на дорогах ,
Що нас покликав в далину.
Як пахне день після грози ?!
Стерня, напившися роси,
П’янить букетом різнотрав,
Ліс додає своїх приправ
Цієї страви для душі
Цей запах проситься в вірші ...
Бентежить нас морозний ранок,
Коли лиш теплиться світанок,
Скрипучий запах снігу й льоду
Дають нам чисту прохолоду ...
Даруєм запах квітів ми,
Які приймають зі слізьми,
З сльозами радості кохані
Це в пелюстки барвисті вбрані
Флюїди радості й любові
Не треба тут звучати мові.
Усе ж бо ясно і без слів, -
Це запах двох до купи сплів.
“ Запахи ... Се пожива Неба”,
Споживаймо, - бо так треба !
09.11.2011 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291945
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 10.11.2011
Якщо обоє стрінули кохання
І воно з ними ходить по житті,
І це кохання перше і останнє,
То парі цій співають солов’ї.
І навіть у холодну, сніжну зиму,
У горі, радості, в щоденному житті,
Вогонь кохання їм завжди нестимуть,
Закохані у пісню, солов’ї.
Коли ж кохання охололо в грудях
І розійшлись дороги по житті,
Воно потухло і горіть не буде,
То плачуть за коханням солов’ї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291816
дата надходження 09.11.2011
дата закладки 09.11.2011
Чужі квіти
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291625
Чужих квіток зів'ялі спраглі очі
Дрижать самотньо в темному вікні.
Вони вмирають довго й неохоче,
Поволі розчиняючись в імлі.
Вони відходять - гучно і беззвучно.
Вони відходять - в інше небуття.
Вони чекають - вірно й нерозлучно.
Вони живуть - але і не життям.
Так мокро пахне дощ, торка руками
Сріблясті струни в неба сивині -
І мертві квіти світлими дірками
Сміються у розбитому вікні.
Їх поховають. Музики не буде -
Так скромно, тихо і без балачок.
На їхній цвинтар ще приходять люди -
Через дорогу п'яний смітничок.
Так серце від нещасного кохання
Всихає, бо не дасть ніхто води.
Воно вмирає - й бачить світ востаннє
Через проекцію розбитої душі.
Господар - що ж? Нове собі шукає,
Ремонт душі - і можна далі йти.
А серце те із часом засихає,
Щоб більше вже ніколи не цвісти...
____________________________________________________________________
Цветы чужие, сникшие от жажды,
Сиротски стынут в темноте окна,
Жизнь исчезает в полумраке влажном,
Еще вчера надеждами полна.
Они уходят – гулко ли беззвучно,
Они уходят – где не побывать,
Где будут ждать нас – верно, неразлучно.
Их жизнь уже и жизнью не назвать.
Так мокро пахнет дождь, рукой касаясь
Струны сребристой в седине небес,
Роняя цвет и скорбно улыбаясь,
В окне разбитом дар любви исчез.
Схоронят скоро. Музыки не будет –
Все скромно, тихо, без душевных травм,
И посещают их кладбИще люди,
Снося в контейнер мусорный свой хлам.
Так сердце от не принятой любови
Сжимается, как от желанья пить,
И гибнет, изувеченным, бескровным, -
С душой погасшей нет стремленья жить.
А что – хозяин? Ищет новой страсти,
Ремонт души – и вновь спешит вперед.
Иное чувство – вне сердечной власти,
И вечная любовь не расцветет…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291690
дата надходження 08.11.2011
дата закладки 09.11.2011
Коли багато ягід стиглих:
Збирають їх у кошик свій.
Якусь зірвуть, гарненьку, спритно,
а іншу топчуть, йдуть по ній.
Одні із них тепер як пави -
Від інших плями по землі.
Одних у кошик вже зібрали,
А ті розтоптані й брудні.
Чудовий ліс, зелені трави,
Та літо мчить - росте зерня.
Тих ягід долю не зломили -
Бо проросте від них земля.
Насіння їх попроростало -
Плоди дають свої тепер.
А от з тих ягід, що зірвали,
Смачний лиш згодом був десерт.
.............................
В житті, думки усі важливі;
і навіть ті, що нищать всі.
Ще, та, сьогодні не значлива -
Зросте, і дасть плоди рясні.
2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290919
дата надходження 05.11.2011
дата закладки 08.11.2011
І знову непогоди дочекались,
Гонимі вітром, падають дощі,
У сірі згустки хмари повбирались
І люди, сірі одягли плащі.
Сховалось сонце, пробирає вітер,
Спішить у гості з холодом зима,
Лиш хризантеми на городі квітнуть,
Шаліє вітер, вже тепла нема.
На вікна рясно падають краплини,
Збігають по побіленій стіні
І ми чекаємо, що знов наступить днина
Й Михайло з’явиться на білому коні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291393
дата надходження 07.11.2011
дата закладки 08.11.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.11.2011
Берізко моя, красуне моя,
Тепер ти нагадуєш золото клена,
Цей колір не твій, це краса не твоя,
Усміхнена ти, як буваєш зелена.
Листки золоті з діамантом роси,
Покрили гілки наче дерево щастя,
Ти їх поки-що із душі не проси,
Допоки морозам нагнати не вдасться.
Хоч клен опустів та ще дивиться вслід,
Де в золоті кралі-берізки сіяють
І кожного ранку він шле їм привіт,
Вони ж його погляд щоранку чекають.
Берізко моя, красуне моя,
Тримай своє золото до хуртовини
І навіть коли сніг покриє поля,
Прикрась ним засніжену, білу перину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289772
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 31.10.2011
Знову, моя мила, ніч
Над домом заходить,
Знову тінь Твоя у снах
До мене приходить.
Ти являєшся у сні,
Наче на яву,
Бо щомиті я Тебе
До себе зову.
По зірках ступаєш Ти,
Йдучи з темноти,
З Місяцем пливеш в ночі,
Як Тебе знайти ?
Та являєшся сама
Тут переді мною
І німіє моє тіло, -
Невже я з Тобою?
Ти стоїш, - в устах усмІшка
Коси на плечах
В димці прозора накидка
Сльози на очах.
“ Чому сльози ? , моя мила,
Я їх осушу “.
“ Ні , - не треба, мій коханий,
Я тебе прошу.
Я тебе прошу, - не треба,
Бо не сльози це,
Це нічна роса з далека
Впала на лице ”.
Ти схиляєшся, як фея,
Тихо наді мною
І стрічається сльоза
З моєю сльозою.
Так стікає та сльоза
По теплій щоці,
І уже Твоя рука
У моїй руці.
Знову разом ми з Тобою, -
Жаль не на яву
І приходить розуміння
Слова, - я ЛЮБЛЮ !
15.09.2002 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289032
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 28.10.2011
Незбагненна музика, - музика природи
Міріад мелодій щодень дають сходи
На безмежній ниві землі і небес
Кожному окремо по крихті чудес.
Особлива музика , - різна повсякчас
І усе це нам , - і усе для нас...
Прелюдія до східсонця , де-де тихий звук
Потім все сильніше , - чути тук -тук-тук...
А так стоголосо ранньою порою
Ожива природа в звуках чарівною, -
Чарівною піснею , во славу життя,
Щоб переповняло живих почуття
Причетності до краси, до сущого в світі
До Сонця вседайного, що світить в зеніті.
Вітер зашумить - шу-шу..., там капля – кап- кап...
Початок симфонії , - далі грому залп !
Розряд блискавиці в безмежній імлі
Це іде гроза по мокрій землі.
Далі буря, - реквієм, - стогнуть осокори
Заповняє МУЗИКА всі доли і гори !
По грозі тихенько зазвучить сонет,
Як вода струмочком задзюрчить в кювет.
З дерев знову – кап- кап- кап... листя вальс до долу
Це вже осінь покликала всіх дітей у школу.
Ось і вечоріє, - вічний деригент
У чохли збирає дивний інструмент.
Звучить акапельно тиха колискова,
Бо уже зійшла зоря вечорова !
26.10.11 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288850
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 27.10.2011
На сході сонце починає день,
І я молюся Богу спозарання,
Хай день дарує пригоршню пісень,
Посильну працю і палке кохання.
Краса на сході… Ніби з-за гори
Летить полумисок із золота у небо,
Хмарки міняють диво-кольори,
Чарівний ранок – іншого не треба.
Спасибі, сонечко, за вранішню красу,
За тихий бриз, за колорит пісень.
Таку красу в собі я понесу…
На сході сонце починає день.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288750
дата надходження 26.10.2011
дата закладки 26.10.2011
З-олотаво-багряне
О-сінь листя дарує.
Л-ітньо-тепла і гарна
О-сь вже містом крокує.
Т-че тонке павутиння,
А тоді - в листя-трави
О-сінь трепетно кине
С-вою срібну забаву.
І пройдеться до річки,
Н-амалює хмаринки.
Н-а узліссі криничка,
Я-к із казки дивинка.
П-робіжиться лісами -
О-й, як ніжно й красиво!
Р-анком - сиві тумани,
А вночі - зірки-диво.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283243
дата надходження 28.09.2011
дата закладки 29.09.2011
Моя маленька донечко, на казочку ходи,
У ній живе лиш щастя, немає там біди,
Не буде сліз, печалі, лиш райдуга, весна,
Звучить дзвіночком радісним і пісенька лісна.
Прийдуть єдинороженьки, метелики летять,
У замках водоспади дзвіночками бринять,
Жар-птиці обнімають крилом дитячих мрій,
У росах можеш бавитись із жрицями стихій.
З тобою розмовлятимуть тваринки і пташки,
У небо випускають всі феї бульбашки,
Цвітуть барвисті квіти від твоїх рученят,
Нехай в мрійливу казочку бажання прилетять.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282398
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 26.09.2011
Летить осінній лист, немов летять роки
І застеляє стежку моріжкову,
А під горіхами зібралися крукИ
І тихим «карканням» ведуть свою розмову.
«Курли» затихло, хмари в небесах
Змінилися і трохи потемніли.
Осіннє золото, ця неземна краса,
Вкриває землю і теплом ще гріє.
Готується до сну матусенька земля,
Десь ожила рілля, озименіє жито.
Ідуть до сну притомлені поля,
Щоб навесні врожаями ожити.
І смуток на душі, що холод настає,
Темніє ліс, щодня плащі міняє.
Лиш кольоровий лист тепла ще додає,
Готується земля і зимоньку чекає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282790
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011
Заграй мелодію кохання,
Щоб струни рвались від душі,
Неначе пісня ця остання,
На нотний стан постав ключі.
Ти вводь по черзі інструменти,
Хай серце чує кожен звук,
І зупиняє ті моменти,
Коли торкаєшся ти рук.
Нехай оркестром накриває,
Як океан ці почуття,
Без диригента все вмирає,
Всели у музику життя.
Вдягну навушники на вуха,
Щоб світ пропав, лише думки
Літають там, де була мука,
Тепер змінилась на рядки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282088
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 23.09.2011
Понад хмарами злітаю,
Вище сонця і зірок,
Там натхнення приготаю,
Більше радісних думок.
В гамаку гойдає місяць,
У Жар-птиці під крилом,
З срібла витканий провидець,
Вдень розмахує пером.
Вітер рими підганяє,
Що промовив океан,
Ними тексти наповняє,
Наче вибухнув вулкан.
Почуття, як та лавина,
Обпікаюсь всі серця,
В когось зникла половина,
Болі десь нема кінця.
Лиш туман всіх розуміє,
І ховає в сивих снах,
Від кохання заніміє,
Так знімає дикий страх.
Ангелятка заспівають,
Вірш про щастя напишу,
Віру в мене заселяють,
Що я точно оживу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281880
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 22.09.2011
Знов по землі блукає тихо осінь.
Знов дощ іде і небо в хмари одяглося.
Та на душі ще сонце світить досі,
Та все воно щодня їй біль приносить.
У мріях я втечу далеко десь за хмари;
Щоб біль і смуток душу не дістали.
Забути все, давно цього чекаю -
Та лиш любов твоя не відпускає.
Вже знов і знов летить опале листя,
Із вітром танець, з мрій, що не збулися.
І все в житті, насправді наче просто.
Та почуття створили свій безмежний простір.
Не вір тому, що у житті нема любові!
Не вір тому, що кожен день не світять зорі.
Та серед мрій це не остання наша осінь -
Бо ще живе кохання наше досі.
15.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281795
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 21.09.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2011
Від мами.
Сповивала тебе, сину, теплими руками
Та співала колискові довгими ночами,
Обмивала у джерельній воді, у рум’янку
Ти ж до мене усміхнений щебетав щоранку.
Бо немає радості більшої над свІти,
Як здорові, усміхнені твої рідні діти.
Так пішов ти у світ білий босими ногами
Простягнувши рученята до мене, до мами.
А я доленьки просила в молитвах до Бога,
Щоб прихильною була життєва дорога.
Обминали лихі люди, добро прибувало,
Щоб ні горя , ні біди серденько не знало.
На весільнім рушнику стоїш, мій синочку,
Привів Ти мені невістку, як рідную дочку.
Благослови Тебе , Боже, - й я благословляю,
Щоби щастя в вас було, як небо безкрає,
Щоби діти ваші були чисті, як Христос,
Щоб зазнали ви в житті лиш радості сльоз !
Від Хресної мами.
На руках Тебе, дитино, до Христу тримала,
А в молитві добру долю у Бога благала
Для похресника малого,
Так як для синочка свого.
На очах Ти виростав і виріс нівроку,
А ми всі раділи разом від кроку до кроку, -
Яким йшов до школи і в дальню дорогу
За таку дитину, дякувати Богу.
Тепер Ти вже легінь , - тверду руку май
Найдорожче в цих руках, - завжди пам’ятай.
А сьогодні Ти ступив на рушник весільний
І цей крок Твій , як і всі , хай буде надійний.
Хай здійсняться усі мрії, щастя Вам без ліку,
Хай династія зростає од віку до віку !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280198
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 13.09.2011
Знову осінь... Знову сойки
Надривають голоси
Знов розквітнуть парасольки,
Щойно дощ заморосить.
Остудилися гарячі
Піднебесні кольори.
Вже поблякле небо плаче-
Сльози ллє на три вітри!
А вітри сумну вологу
Над полями рознесуть,
Трохи виллють на дорогу,
Ще й для лісу припасуть.
Білі привиди-тумани
Вже виходять із долин.
На світанку, вранці-рано,
Журавлів полинув клин.
Тільки сойки та сороки
Розкошують в лозняку.
Осінь листом жовтобоким
Ковдру штопає в гайку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280146
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 12.09.2011
15.10.2011 О ТРЕТЬЕМ КОНКУРСЕ.
Доброго времени суток, уважаемые жители и гости ГОРОДа ДЛЯ ВСЕХ!
По итогам второго конкурса решили, что ГОРОДУ – быть, а третьему конкурсу – состояться.
Наша цель – сконцентрировать в одном месте интересные работы по разным конкурсам и номинациям, приглашать все возможные журналы и редакции для ознакомления с работами не только победителей, но и самих конкурсантов.
Пусть каждый журнал и читатель найдет своего автора!
А на наших страничках можно обсуждать работы, можно спорить, можно социализироваться, можно пробовать свои силы и узнавать новое – в общем, ГОРОД ДЛЯ ВСЕХ!
Просьба победителей предыдущего конкурса дать обратную связь по поводу публикаций – как там складываются отношения с откликнувшимися редакциями? Это важно для конкурсантов следующих конкурсов.
А мотив, на котором все держится – один: пусть живут хорошие сказки, пусть найдется место для творческого общения, пусть хорошо себя чувствует здесь новое и талантливое, и пусть будет атмосфера роста и развития!
:- ) )))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
Подробности тут:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286435
С теплом,
орггруппа.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
08.10.2011 ВНИМАНИЕ! ВНИМАНИЕ! ИТОГИ ВТОРОГО ЭТАПА ПРОБНОГО КОНКУРСА. РЕЗУЛЬТАТЫ И РЕСУРСЫ (материал для обсуждения)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284999
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
02.09.2011 ВНИМАНИЕ! ВНИМАНИЕ! ВЫСТАВЛЕНЫ ИТОГИ КОНКУРСА КОММЕНТАРИЕВ ПО СТИХОТВОРЕНИЯМ ВТОРОГО ТУРА
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283875
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
21.09.2011 ВНИМАНИЕ ! ВНИМАНИЕ! ВТОРОЙ ТУР ПРОБНОГО КОНКУРСА ПРОДОЛЖАЕТСЯ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281858
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
17.09.2011 ВНИМАНИЕ! ЗАДАНИЯ И УСЛОВИЯ ВТОРОГО КОНКУРСА
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281098
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
16.09.2011 ВНИМАНИЕ!
РЕЗУЛЬТАТЫ ПЕРВОГО ЭТАПА КОНКУРСА И НАГРАЖДЕНИЕ ПОБЕДИТЕЛЕЙ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280850
:) ))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
14.09.2011 ВНИМАНИЕ:
Аналитическая чать по итогам конкурса.
В пятницу в первой половине дня будут названы и награждены победители первого этапа конкурса.
подробности по адресу:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280617
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
13.09.2011 ВНИМАНИЕ:
Пока сводим итоги конкурса, описываем полученные критерии оценивания, анализируем.
Все под контролем! :))))))))
Всем-всем, позитива, хороших соседей, незлобливых коллег, теплой погоды, хорошего самочувствия!
Праздник состоится!
С теплом,
орггруппа.
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
11.09.2011 ВНИМАНИЕ:
рефлексия и обсуждение проделанной работы по адресу:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280033
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
10.09.2011 ВНИМАНИЕ:
продолжение и информация о подборе жюри здесь:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279747
++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
09.09.2011 ЭТАП РЕФЛЕКСИИ (сокращенный вариант):
Добрый вечер, уважаемый клуб!
Ситуация на день начала конкурса была следующей:
- очень обновился состав авторов клуба;
- многие читают только своих знакомых, часто не зная, насколько интересные авторы пришли на сайт;
- появились интересные украиноязычные авторы;
- многие другие сайты уже давно выращивают своих авторов, совершенствуют их мастерство, при этом каждый имеет свою концепцию и наработанные не за один год методы и приемы саморазвития;
- в воздухе висит потребность расти и развиваться и на розовом, но случилось так, что многие интересные авторы ушли, а жаль.
В своих достаточно продуманных действиях мы руководствовались следующим:
- особенность розового сайта в его свободе, это ГОРОД ДЛЯ ВСЕХ, хотите писать ерунду – пишите, но будьте готовы к такой же свободной реакции;
- исходя из этой особенности и принимая её, как ценность, мы решили сделать немного непривычный ход для поэтической братии:
предложить => получить обратную связь => отрефлектировать => предложить следующий этап, более высокого уровня
- учитывая, что на сайте много новых авторов, которым не мешало бы проявить себя, попробовать свои силы не только в сочинительстве, но и в искусстве читать и слышать другого, мы предлагаем создание структуры конкурса с нуля не только для авторов, но и для жюри.
Объяснение реализации дальнейших действий по созданию жюри требует отдельного анонса, текст его согласовывается сейчас инициативной группой.
Но принцип тот же:
предложить => получить обратную связь => отрефлектировать => предложить следующий этап, более высокого уровня
Мы хотим попробовать вернуть культуру конкурсов, постепенно повышая требования и рамки как авторов, так и читателей – мы ведь и читатели, и авторы одновременно, потому и нужен клуб. Авторы, которым читать уже никого не интересно, и те, которым не нужны читатели, не нуждаются в клубном общении.
Мы за сотрудничество в любом его проявлении.
Всем - удачи и хорошего настроения.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
07.09.2011 НАЧАЛО (сокращенный вариант)
Доброго времени суток!
Возникла идея возобновить конкурсы на сайте, вернуть (или создать заново) теплую атмосферу творчества. Предлагаем провести первый этап конкурса, пробный.
Смысл первого этапа состоит в том, чтобы начать творческий рост хотя бы с чего-нибудь. Для этого нам с вами понадобятся:
1. просто участники (любые, все желающие);
2. задание;
3. жюри (не любое, а очень-очень компетентное);
4. время.
ТЕПЕРЬ В ДЕТАЛЯХ:
1. Пункт первый – «просто участники».
Приглашаются все, кто хочет участвовать в конкурсе, который будет продолжаться или усложняться до тех пор, пока будут желающие его продолжать или усложнять.
2. Пункт второй – «задание».
Предлагается две части,
ПЕРВАЯ ЧАСТЬ:
- придумать16 строк на любую тему с использованием слов, которые даются ниже:
Пегас, будка, инерция, песнь,
фактор (Увага! важливе зауваження! Цітую: "Фактор" українською буде "чинник", а "песнь" - "гімн", якщо не "песня"), осень, изобилие, карандаши,
несговорчивый, шарик, радуга, скалка,
сейф, патрон, макароны, амёба
На первом этапе ники авторов рифмовок или произведений по этому заданию будут видны всем.
При этом следует учесть, что приветствуются как варианты на русском, так и на украинском.
Українською мовою надані нижче слова виглядають, мабуть, так:
(шановні, якщо є помилки, виправляйте, будь ласка)
Пегас, будка - ???, інерція, пісня,
фактор, осінь, добробут, олівці,
незговірливий – ???, кулька, веселка, качалка,
сейф, патрон, макарони (або лапша), амеба
Чем больше слов получится употребить, тем больше баллов получает автор, например, если встречается 3 слова в 16 строфах – 3 балла, если 4 слова – 4 балла и т. д.
Максимальное количество баллов по этой шкале, как вы и догадались, 16.
Но будут начисляться дополнительные баллы, по 1 за:
- мастерство;
- оригинальность;
- личный эмоциональный выбор (просто нравится);
- по личному критерию, при этом оценивающий должен объяснить, за что отдал свой балл.
Все варианты первой части следует выслать на ник Dragon's_smiles в течение этой недели, последний срок сдачи – воскресенье.
Высказывайтесь, ждем конструктивных дополнений и коррекции!
С уважением и надеждой на сотрудничество,
Dragon's_smiles :))))))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279189
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 12.09.2011
Молчание души - осеннее затишье.
...И разлетелись стайками слова.
Сейчас непониманье пониманья выше,
А между ними - шёпотом листва.
Осенний ветер нагоняет лихо тучи
И безысходности острее боль.
Мне скоро сердце грусть притихшую озвучит
И вдруг подскажет осени пароль.
Войду я в осень незаметно, на закате,
Когда так ощутима новизна
И без причины так легко могу заплакать
Лишь от того, что сказка так близка.
В круженьи листопада и печаль, и нежность,
Восторг и светлой сказки волшебство,
И ожидание, чего-то неизбежность,
Потери боль, величья торжество.
И незаметно из души уйдёт молчанье,
Слетятся дружно стайками слова,
Чтоб зачеркнуть в душе моей непониманье
И подарить ещё чуть-чуть тепла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279668
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 11.09.2011
Летят заветы-финки: «Помни! Помни!...»
Как будто в спину кровник ядом стонет...
Ну... если кто-то просит, то наверно -
Обязаны мы помнить чих легенды?
Костёрный дым горящих наших действий
И потный опыт сглаживаний с лестью...
Обязаны мы помнить кадры хроник,
Где каждый - восседал на чуждом троне?
Где падал неуклюже и сердился,
Об пол царапал в ссадины ключицы,
Сарказмами стрелял из арбалетов,
Прилюдно, целясь в мякоть по раздетым.
Вновь облачал в шершавое и колкое,
И невпопадом ахая и окая...
Нам всё же помнить, если просят помнить?
Иль сбросить в урну пепел на перроне?
01-02.09.2011г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278212
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 02.09.2011
Спинися літо! Хай теплом ще віє,
А ти, охриста, можеш зачекати…
Я знаю, що ти землю нашу вмієш
Туманним покривалом накривати.
У тебе фарб, неначе у Брюлова…
Картини – чудо, описати важко,
Для них потрібно підбирати слово,
Бо із землі ти робиш справжню казку.
Коли скидаєш золота красу
І чорна фарба полотно вкриває.
Я теплих слів тобі не принесу,
Бо знаю, що зима нас всіх чекає.
Дощів не треба, сонечка нам дай
І теплі руки май, як рідна мати.
Повільна будь, не дуже поспішай,
Бо нам тепло прийдеться довго ждати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278098
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 01.09.2011
Вот и осень постучалась в двери,
Не могу я не услышать, не открыть.
Сердцем я ещё почти не верю,
Что теперь мне по-другому нужно жить.
Я так трудно привыкаю к мысли:
Мне тепла былого больше не вернуть.
Понимаю - это осень жизни,
А саму себя уже не обмануть.
И прольётся грусть моя дождями,
Превратится прошлое в седой туман.
Длинными пустыми вечерами
Вспомню лета бабьего смешной обман.
Как же я тогда не понимала -
Лето бабье подшутило надо мной.
Мне оно любовь пообещало,
Только у любви был просто выходной.
И любовь была такой беспечной -
Яркий-яркий праздник в золоте листвы.
Только выходной не бесконечный -
Листья золотые брошены в костры...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277894
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 31.08.2011
Всецарице Пресвята,
Заступнице Мати,
Всеблагая Матір Божа
Будем уповати
На заступництво Твоє,
Чудотворну силу,
Над хоругвою явивши
Свою постать миру
Ти благословила нас
Правицею грішних,
Щоб побільше справ творили
Ми для Тебе втішних,
Щоб по заповідях жили
Для нас Богом даних,
Щоб не було в нас думок,
Ані справ поганих.
Щоб приходили до Тебе
В добрі дні й лихії,
Щоб уклінно помолившись
В вірі і надії,
Зцілені душею й тілом
Додому вертали
Богородицю Марію
В віках прославляли !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277350
дата надходження 28.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Промінь сонця все більше косить і косить,
Чомусь ночі стають кожен раз холодніші.
Тож шануйте тепло, бережіть кожну мить,
Бо воно для душі чомусь завжди рідніше.
Як зникає тепло, то мертвіє душа,
І втікає кохання у холодну комору.
Тоді гине воно і не варте й гроша,
І не прийде ніколи до нашого двору.
Щоб у наших серцях мальви завжди цвіли,
Літні промені гріли закохану душу.
І в любові завжди ми щасливо жили,
Про кохання співати я мушу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276985
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 26.08.2011
У моей светлой нежности
Крылья сильные верности.
Два крыла ясной радости
А ещё - безоглядности.
Два крыла счастья трудного,
А порой - безрассудного.
И любви опьяняющей,
И судьбы отрезвляющей.
Два крыла ожидания,
А ещё - понимания.
Два крыла доброй мудрости
И смешной детской глупости.
Два крыла всепрощения,
Ярких снов и терпения,
И удач, и надежности,
Жизни всей моей сложности.
Сквозь года и мгновения,
Зачеркнув все сомнения,
Я на крыльях уверенных
Пролечу путь отмерянный.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277062
дата надходження 26.08.2011
дата закладки 26.08.2011
Життя моє, ти ніби білий птах,
Який розправив крила і літає.
Не визнаю я втрачених невдах,
Підтримка в того є, кого кохають.
Хай білий птах у кожного в житті
Знайде любов, щоб запалила серце.
І хоч роки у мене вже не ті,
А я люблю життя прожити « з перцем»!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276214
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011
Зустріла я принца в шикарнім плащі,
Гуляє по парку щоночі,
Від тої краси я спіткнулась в кущі,
Це мрія! - щось тихо шепоче.
Забрав із собою на білім коні,
Помчались до рідного замку,
Невже все життя так скакати мені -
Це добре лише на світанку!
Зайшли до палацу, де все аж блищить,
Та стіни нещадно холодні,
І десь у куточку душа запищить,
Не хочеться жити в безодні.
Красиві манери - це все напоказ,
За маскою просто мужчина,
Звичайний гуляка - нещадний до нас,
А з вигляду просто картина!
Здавалось, що щастя лише у таких,
Насправді лиш казка красива,
І треба шукати життя у простих,
Щоб ніжність любов проростила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276219
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011
Червень черешні чорнилом червоним
Чарівно чарує, чеканить чудово.
Чижик червоні черешні частує -
Чкурне чередою чимдуж чорноокий;
Час, чи чотири чутливо чатує.
Чиж чатувавши чарівність чудову -
Чимдуж, чепурний часовий чарівливий.
Чистив часину черешню чергову,
Чимраз чималеньку, частенько червиву.
21.08.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276247
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011
Вот приїхов я в Закрочим
Гроші зароблєти,
Бо ту, люде, тра робити
Нема що вилєти.
А на полю, як то звикле,
Цебуля, морхефка,
Копер, овсик і огурки
Капуста "Зрудевка".
На тих полЯх нас ве троє
Панів з України -
Пані Ола, пан Роман
Й Олекса до зміни.
“Пани” в витертих штанах,
Здертих рукавицьох
І з запалими щоками
У всіх трох на лицьох.
Бо робота від шестої
До двадцєти й далі
І то всьо більше на хлібі
І топленім салі.
А на полю ґута-ґута
Півачем від раня,
А то тридцять тисяч рухів -
Не до витриманя.
Тридцять тисяч ґута-ґута
Без "пшерви" руками,
Одночасно тридцєть КеМе
По полю ногами.
А коли немає "ґута",
То цебулю полем
Гаком на всіх чотирох
Прем безкрайнім полем.
А ще сонце припікає,
Як не в карк то в груди,
Так то гроші зароблєют
Українські люди.
До такої до роботи,
Тра мати терпіннє,
А ще з поля ми збираєм
Тонами каміннє.
Яке росте на полях,
Як гриби у дощ,
Тилько тих "грибочків" ти
Не кинеш си в борщ.
Лише крикне Вальдек: " Хвопи !"
Ми вже тут, як тут
Нас машина і трактОри
До роботи ждут.
Самі їдем до роботи
"Жукем" й тракторами,
Ані Вальдек ні Едіта
Вже не їдуть з нами.
Кажут, що маєм робити,
І ми даєм план,
Так то на панів працює
Український пан.
А коли прийдем з роботи,
То вмиєм си твар,
Навіть їсти вже не хочем
Щоб швидше до "нар".
Правда маєм телевізор
В кольорі у хаті
Трохи його "огльондаєм"
В неділю при святі.
По роботі випадає
Капусту пантруєм,
В добу 22 години
Ми тоді працюєм.
В двадцєть з полє, в двадцєть єден
Вже їдь на дижур
Цілу ніч сидиш в машині
Вочі не прищур.
В пєтій приїдеш до хати
Хап хліба, хап чаю,
Бо в шестій знову на поле
Від краю до краю...
Так робили і так робим
Нема тому краю
2004 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275654
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 18.08.2011
Важливий для людини лише час,
Думки у часі, в радості, здоров’ї.
Ми в ногу з ним, а він біжить від нас,
Лиш проміжки заповнює любов’ю.
І затихає круглий циферблат,
І стрілки вальс у ритмі відбивають,
А бій курантів, мов звучить набат…
Назначеного часу все чекають.
І невблаганно ляже час в роки,
І пробіжить життя скоріше миті.
І збережуть його лише віки,
І пригадаються роки давно прожиті.
По сонцю варто визначати час
І берегти його, коли життя дарує.
І варто жити в світі без прикрас,
І слухатися серця, що хвилює.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275693
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 18.08.2011
Може десь далеко кращі є країни,
Тільки все там інше: небо і поля.
Я ж вклоняюсь долі, що на Україні
Народилась й жиє вся моя рідня.
Я не знаю де ще вміють так співати
На свята і в полі пісні чарівні.
Де ще серце й душу вміють віддавати
За свою Вкраїну, за щасливі дні.
Де ще так терпляче йде народ до світла
І мету не зрадив, й душу не продав.
Кобзарева пісня лине, не затихла,
Бо слова Шевченко серцем написав.
Де ще може бути небо синє-синє
І садків вишневих ніжна заметіль.
Солов"їна пісня де ще так ось лине,
В ній звучить і радість, і печаль, і біль.
А лани широкі в золотавім сяйві
Зустрічають сонце й проводжають день.
І живуть тут люди сильні, добрі й славні,
Вміють працювати і ростить дітей.
Може десь далеко кращі є країни,
Тільки в моїм серці є любов одна:
Небо синє-синє, пісня солов"їна
І батьківська хата, й доля молода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275083
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Україно моя, куполи золоті,
Моя земле в хлібах і калині.
Хай співають тобі все життя солов’ї
І лунають «курли» журавлині.
Моя земле озерна в лісах і степах,
Краю мій чарівний, дорога Україно.
Пшениці золоті, що ростуть на ланах,
Рідна серцю моя Батьківщино!
Я люблю свій народ, його диво пісні,
Хай Господь захистить нашу землю єдину.
Я звертаюсь до вас, українці мої,
Ви, як матір свою, бережіть Україну!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275051
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 16.08.2011
На краешке крыши два голубя
Воркуют о чём-то полдня...
Зачем до сих пор ещё помню я,
Как ты был влюблённым в меня?
Зачем твоих глаз одиночество
Мне снится опять и опять?
Ты помнишь соседок пророчество:
Любовь так легко потерять.
А мы с тобой в счастье поверили,
Подставив друг другу крыло,
Любовью мы жизнь свою мерили,
Теченьем с тобой нас несло.
Но стихло течение быстрое -
Никто в этом не виноват.
...А точечки две серебристые
Над домом всё так же парят.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275176
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Тихенько Богу помолись
Відкинь усі свої тривоги
До Бога з часом приведуть
Тебе твої земні дороги.
Зведи до неба погляд свій
Там джерело усіх надій,
Там відповідь,що й як робити
На білому,як світі жити.
Ти ввір Всевишньому свій біль
У благості і у покорі,
І біль мине ти лиш повір,
Так як минає шторм на морі.
Бо все,що в світі від Творця,
Від Всесвіту і до пилинки,
Не відвертай свого лиця
Звіряй з Отцем щоденні вчинки.
Ніщо безслідно не пройде
За все в житті платити треба
Господь все бачить, ми не ймем
На кого впаде кара з неба.
На нас самих, чи на дітей,
А чи платитимуть онуки?
За нас замолять всі гріхи,
За нас зведуть до неба руки?
Промов уклінно:"Отче наш ... "
Душею доторкнись до Бога,
І з вірою перехрестись
Й до тебе прийде допомога!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272846
дата надходження 31.07.2011
дата закладки 31.07.2011
Життя невпинно йде, минає,
Як поміж пальців сніг стікає
Все по краплині ток та ток
Нас наближає до зірок.
Бракує часу зупинитись
На світ блакитний подивитись,
На повні груди день вдихнути,
Куди йдемо й чого збагнути.
Який величний світ круг нас,
Як безліч має він прикрас!
Від блиску чистої роси
До невимовної краси
Бездонно-голубого неба
Хіба людині ще щось треба
Для радості на цьому світі?
Як жити й споглядати світ,
Як жили прадід твій і дід
По травах босими ногами
І по ставках з чисто-сльозами
До дна прозорою водою
Господаря ішли ходою
І знали,що і як робити,
І як дітей своїх навчити,
Щоб шанували білий світ,
Щоб залишили в ньому слід,
Щоб щось природі-ненці дали,
Щоб внуки ту красу пізнали.
А ми з роботи на роботу,
А ми гризоту на гризоту,
Як тую цеглу на стіні
Все накладаєм день при дні
Не бачим ранку ми ні днини
Тільки рахуємо години.
Нас не бентежить захід сонця
Байдуже,що десь край віконця
Останній промінь грає златом,
Щоб поріднити нас із святом,
Святом життя не маяття.
Розправим руки для польоту,
На час відкинемо гризоту
Вдихнем життя на повні груди
Воно прекрасне,- вірте , ЛЮДИ ! ! !
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272004
дата надходження 25.07.2011
дата закладки 30.07.2011
Сурміть мої нерви, рвіть душу, волайте…
Чому ж це не чують не бачать усі,
Що ми задебілені кожен на сайті,
Що очі запльовані в «божій росі».
Той висвітлив квіти, той длубає в носі,
Той патрає душу і шмарклі жує…
А нас роздягають, ми голі, ми босі…
Хто вже ми сьогодні і ким ми не є?
Запроданці віри, дурні яничари,
Безликі і сірі в кошарі своїй,
Забиті вовками у щільні отари
Нас ріжуть потроху на передовій.
Прокиньтесь поети, Ви ж голос народу,
Ви нації дух, ви її солов’ї.
Душіть своїм словом вовчачу породу,
За вами Вкраїна і доля її.
ID: 272320 автор: Goran
Виніс вирок всім Горан:
Задебілені поети.
В носі длубати лиш вам,
Шмарклі жуйте, як конфети.
Збожеволіли усі:
Пишуть віршики про квіти,
Про красу, що на землі,
Про кохання, осінь, літо...
Душу патраємо вщент,
Бо дурні, як яничари
І безликі, бо тепер
Живемо чомусь в кошарі.
Загнані вовками в кут,
Ми спимо і дні, і ночі.
Ріжуть нас. А хто ми тут?
Заплювали наші очі.
Та невже, коли в вірші
Солов"їна лине пісня,
Означає те, що ми
На коліна впали низько
І забули всі: хто ми
І в якій живем країні?
Ой, Горан, навіщо Ви
Пишите, що ми дебільні?
В серці почуття живуть,
Біль за долю України.
Розумієм - в бублик гнуть,
Та не зломлять наші спини.
Кожен, хто на сайт прийшов,
Не запроданець, повірте.
А про квіти й про любов
Пишуть всі поети світу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272372
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 28.07.2011
Я Сватово с другими городами
И сравнивать не буду, не хочу.
Он всё родней, красивее с годами -
Признания в любви ему шепчу.
Весны цветенье подарил мне город -
Я в середине мая родилась.
Он навсегда мне стал любим и дорог -
И звёздочка моя над ним зажглась.
Шутя, деревней город называю:
Здесь под дворами выпасают коз,
Без крика петуха не представляю
Я утро раннее в слезинках рос.
В нём всё же больше от большой деревни:
Здесь нет широких улиц и аллей.
Между домами заросли сирени,
А вдоль дороги стайки тополей.
Здесь жили бабушка моя и мама,
Здесь родина моих детей, внучат.
Колокола в Свято-Успенском храме
Четвёртое столетие звучат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271164
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 21.07.2011
Золотими нитками зашию свою долю,
І латками магічними закрию свої скроні,
Невидимою сіткою я волю поверну,
І променями сонечка я серце оживлю.
Коли була малесенька, то казкою жила,
Такі маленькі коники у серці берегла,
Спинки кольорові, зелені добрі очі,
Мої єдинороги приходили щоночі.
У бульбашках я мильних їх бачила завжди,
Красиві їхні гриви і пишнії хвости,
Ми в райдугу пірнали, по хмарочках пливли,
В постійній щирій радості стрибали у квітки.
Де ж тепер, ви рідні мої, коники мої?
Без вас весь світ не кольоровий, тону я у журбі,
Прийдіть і біль нещасний мій у посмішці втопіть,
Малюю вас я на мольберті, прошу тепер – прийдіть!
Дзвіночками веселими ніжки цокотять,
Летять мої метелики і ріжками бринять,
Відпущу журбу чорную на вільні ті степи,
Мене єдинороженьки до щастя понесли!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271065
дата надходження 20.07.2011
дата закладки 20.07.2011
ОборвАлась тоненькая ниточка,
Что когда-то связывала нас.
Заросла травой любовь-тропиночка
И исчезла лживость глупых фраз.
Нам уже не нужно жить с оглядкою,
При случайных встречах прятать взгляд.
Ждать звонка не нужного украдкою,
Наши сны тайн больше не хранят.
Может быть, мы всё с тобой придумали,
Первую любовь не отпустив?
А года - они же стали мудрыми:
Оборвали нить, грусть подарив.
Грусть без горечи, такую светлую,
Не похожую совсем на грусть.
Ты из сна уйдёшь в даль предрассветную,
Прошептав: \"Я больше не вернусь...\".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270555
дата надходження 16.07.2011
дата закладки 18.07.2011
Когда приходит в дом
ночная тишина,
И нежный свет нам дарит
яркая луна,
Я помолюсь тихонько,
глядя в небеса,
Туда , где ангелов слышны
лишь голоса.
Благодарю тебя за каждый
час и миг,
За день прожИтый ,
сочиненный стих,
За то, что ты здоровье
дал родным,
И что питаемся не хлебом
мы одним.
За то , что не черствеет
в нас душа,
Что боль выносим, чуть
порой дыша.
Одолеваем испытания
твои,
Молю тебя, услышь мольбы
мои!
© Copyright: Валентина Франчук, 2010
Свидетельство о публикации №11001048491
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224741
дата надходження 27.11.2010
дата закладки 14.07.2011
Крапав, крапав дрібний дощик
Та й стихнув наразі,
Щебетали соловейки
Угорі на в'язі.
Пісня лине в тиші ночі:
-Віть,віть,віть,ох,ох,ох!-
Моє серденько тріпоче:
Тьох,тьох,тьох та тьох,тьох!
Гладко стеляться на хустку
Зелені листочки,
За вікном квітує вишня,
Губить пелюсточки,
Вітер віє,провіває
Квіт несе до тину,
Добре тому, хто не знає
Туги-самотини!
Світи, світи місяченьку
Ясно та без втоми
Може, вбачить чорнобривий
Доріжку додому,
Пливи човником швиденьким,-
Ти це вмієш, знаю,
Поверни мого милого
До рідного краю.
Нічка зорі засвітила,
Вийду та й на ганку
Буду слухать соловейків
До самого ранку.
Пісня лине, милий чує:
-Віть,віть,віть,тьох,тьох,тьох!
Моє серденько віщує:
Бути нам удвох,вдвох!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269995
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011
А зорі тануть кубиками льоду,
А зорі знов розсипались по склі
І щось чаклують з ночі на погоду,
І білий відлиск ронять по землі.
І я бреду незграбною ходою
В безмежно біле плетиво снігів,
Де сивий дідик трусить бородою,
Намисто розсипаючи зі снів.
Де срібний іній світиться на вітах
Старих ялинок,сосен і модрин,
І сонний місяць,маревом сповитий,
Мов зачепившись за старезний млин,
Примружив очі й сонно позіхає,
Де цілу ніч в нестоптаних снігах,
Старий мороз із тріскотом блукає,
Розвішує бурульки по дахах.
І так на серці затишно,безсніжно,
Так любо йти і дихати теплом!..
І свіжа хвоя тулиться так ніжно,
І пахне ніч морозяним Різдвом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269086
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 08.07.2011
Старенька хато,бабина потіхо,
Давно вже всохла липа у дворі,
Лиш мертве гілля падає на стріху
І застрягає в чорнім димарі...
Старенька хато,із твого порогу
Пішов у світ мій гордий родовід!
Ти рушниками білими дорогу
Нам простелила пишно до воріт.
І провела дбайливо,наче мати,
Пустила вслід з тривогою сльозу...
А ми забули в гості повертати,
Топтати трав нескошених росу.
Топити піч,закурену димами,
Що й досі хлібом дихає у світ,
Молитись щиро перед образами,
Які колись прибив на стінах дід...
Вже не скриплять розхитані ворота,
Старий поріг не вгадує сліди...
Ой хато,хато,давніх літ скорбото,
Нема кому у храм твій увійти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269198
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Світи мені, мене зігрій.
Я лиш тебе люблю, моя єдина.
Зоря моя, я весь навіки твій
Ти моя доля, любляча дружина.
Пр. При зорях я візьму тебе на руки,
Примушу місяць стежку освітити.
Тобі я, люба, подарую квіти
І буду все життя тебе любити.
Минає ніч, приходить день.
Знов затихають співи солов’я.
Тебе чекаю я , тобою лиш живу,
Ти наче сонце, що зійшло – любов моя.
Гори мені, трояндою цвіти.
Бо лиш тебе люблю, моя єдина.
Щаслива будь і все життя світи
Моя кохана, любляча дружино.
Пр.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269155
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011
За столом, там де груша крислата,
Позбиралася наша родина,
І матуся до власного свята
Застелила нову скатертину.
Наварила компоту із сушки,
Додала ще й шипшини і глоду,
І поставила з маком галушки
І в горнятка освячену воду.
Сік із яблук, який того року
Начавили під пресом у діжку,
І духмяного з м’якоттю соку
Налила в полив’яну гладишку.
На столі ковбасою запахло
І картопля із кропом парує,
І салатів напевно десяток,
Бо родина сьогодні святкує.
Як шкода, що збираємось рідко
І ми всі винуваті у цьому.
В день народження нашій матусі,
Ми злетілись до рідного додому
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268787
дата надходження 06.07.2011
дата закладки 06.07.2011
Мов звуки мелодії - несамовита,
Ця суміш медова, безмежна, п'янка.
Це ллють аромат липи так соковито,
Немов післясмак залишають в думках.
Між листям блукаючи дзвінко, невидимо
Тут бджоли шукають свій мед у квітках.
Мов прірва, мов рай - все вмістилося, втілено
І дійсність зникає – лиш лип аромат!
Ще довго стояв, наче був заворожений -
І липовий цвіт немов світ обійняв.
Наснагу вбирав – хоч і був переможеним,
Ті чари медові від лип осягав...
20.06.2011, БЦДСС
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268341
дата надходження 03.07.2011
дата закладки 04.07.2011
Поля запахли хлібом, бо жнива.
І зашуміли у полях комбайни.
Земля неначе знову ожила,
Дарує щастя щедре і врожайне.
Як золото пшениця полилась,
Зернинка до зернинки – хліб духмяний.
Якби скоріш негода уляглась
І буде коровай у нас рум’яний.
Землі вклонімось і рукам людським,
Які хліба зростили і зібрали.
Не легко дався, вийшов дорогим,
А ми його ще з осені чекали.
Нехай комори повняться зерном,
І пахне хліб із свіжого врожаю.
Нагодувати місто і село,
І хай добро панує в нашім краї.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268041
дата надходження 01.07.2011
дата закладки 04.07.2011
Іду по ринку, не спішу, все бачу.
Товару повно – совість, честь, удача,
Характер, мрії, радість також воля.
Найбільша черга до людської долі.
Ось тут на ринку совістю торгують…
Частіше продають, а не купують.
А честі дуже мало на прилавку
Бо рідко хто на неї робить ставку.
Вже всю удачу зранку розкупили,
Характер сильний набуває сили.
І попит є на нього скрізь на ринку.
Слабкий не обміняють й на овчинку.
І так кругом, майже на всіх прилавках,
Немає черг… Де доля лише давка.
Я став у чергу – вибрав свою долю,
І доля ця тепер завжди зі мною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265405
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 29.06.2011
Три пари рідних, синіх оченят,
Як совість дивляться мені у душу.
Три пари рідних, ніжних рученят
Життям ведуть. Я вистояти мушу
Цю круговерть і радощів, і бід
Пройду - онуки не дозволять впасти.
Три пари ніг за мною слід-у-слід
Ідуть, даруючи надію й щастя.
Три часточки, три крапельки мої:
Нема від Бога кращого дарунка.
Я впевнена, що їхні вчинки всі
В житті набудуть вищого гатунку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267274
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 29.06.2011
Повлягалися літні тумани
На духмяні вечірні покоси.
Ніби гоять порізані рани,
А за ліки – бальзамові роси.
Ось туман ворухнувсь, мов проснувся,
Сивим птахом у гору злітає.
Він до хмарок лицем повернувся,
Батіжком його вітер ганяє.
А з-за обрію сонечко сходить,
І виблискують роси, мов зорі.
І біжать по покосах тумани,
Ніби хвилі по житньому морі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265150
дата надходження 15.06.2011
дата закладки 24.06.2011
Щоб не тупилося під віршами перо,
Не рвала серце вередлива Муза.
Пегаса загнуздай, мерщій сідай в сідло,
Лети до Муз, туди, де жив Карузо.
Щоб вірші - пісні з серця полились,
А стан музичний ноти повкривали.
Душа співала, як було колись,
Часи, коли ми вперше покохали.
Пегас нам допоможе Музу віднайти,
Яка навчить, як рими підібрати.
Це шлях, яким нам варто далі йти,
Вірші писати і в житті кохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264282
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 21.06.2011
Послухай, друже, ти куди спішиш…
Чи можеш хоч хвилину зачекати…
Ще сонце не зійшло, а ти уже не спиш?
- Я йду у поле, щоб вірші писати.
Бо тільки вранці, як дрібна роса,
Коли по спориші розсипалися зорі.
Вода у річці чиста, як сльоза,
Виходить Муза на широке поле.
Коли босоніж ходиш по полях,
І запах жита наповняє груди.
Ти розумієш - це твоя земля,
Твоя країна, твої рідні люди.
Вже сходить сонце, наступає день,
Мені пора, я мушу поспішати…
Пасуться коні, чути «дзень – дзелень»,
Я йду у поле, щоб вірші писати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265042
дата надходження 14.06.2011
дата закладки 21.06.2011
На тополях вздовж дороги,
В вишині, у гущі крони,
Лише сніг з полів посходить,
В’ють своє гніздо – ворони.
*****
Птах великий з сильним дзьобом,
Він мисливець пречудовий,
З давніх пір і дотепер
Сильний птах цей, це орел.
*****
Сильний він і працьовитий,
Часом б’ють його за лінь.
Возить він вози і брички,
Хто ж не знає, що це кінь.
*****
Пишні роги, наче вази,
Хоч горішки в них піднось.
В лісі мешкає він дітки.
Звати цю тварину – лось.
*****
Як біжить дзвенять дзвіночки,
Чути з далеку дзень, дзень.
Благородний, гарні роги,
Хто ж це дітки? – це олень.
*****
Гусінь з дерева збирає,
Кожен день він робить так,
Діткам в хатку корм заносить,
Працьовитий сірий шпак.
*****
В кип'яток лишень закинуть,
Червоніє неборак,
Клешні має, хвіст пружинку,
Знають всі його – це рак.
*****
Все гогоче і гогоче,
Їсть траву і хліб в прикуску,
М’ясо нам дають і пір’я.
Мова йде про кого? - гуску.
*****
Хто ловив з полонки рибку?
Лід хвостом щосили товк?
Дітки всі його бояться,
Це страшний, зубастий вовк.
*****
Вся зелена, дує щічки,
В перетинках лапка,
Ще й скрекоче у болоті,
Це, напевно, – жабка.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263091
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011
Не пишуться вірші, немов ріка затихла
Під льодом сірим і товстим, аж до весни.
І все здається: зовсім поруч біль і лихо,
Які не раз приходили до мене в сни.
Я пам"ятаю їхні очі мертво-темні
І чую шепіт злий: "І не шукай слова...".
Я ж вірю, що проснеться пагін в ніжнім зерні,
Що сіяло натхнення, вірячи в жнива.
Розпрямлять крила мрія і моя надія,
Душа наповниться незнанним почуттям.
Рядки віршів проллються на папір, мов диво, -
Не можу я інакше йти тепер життям.
Мої вірші, немов води живої краплі,
Оросять душу, болем стомлену мою.
Знов буду вірити,що дні мої не марні,
Бо в світі цім не марно я живу й люблю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261396
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 25.05.2011
Росами покрилися луги,
Зоряно виблискують під ранок.
У тумані річка й береги,
Червоніє у траві світанок.
І злітає жайворонок ввись,
Своїм співом огортає трави.
Я до рос ногами притуливсь
І у жилах знову кров заграла.
А туман над річкою клубком
Котиться тихесенько від вітру.
Ніби поріднивсь з чарівником
І із квітів в лузі килим виткав.
І душа співає в унісон
Із травневою квітучою весною.
Ніби казка… Але ж це не сон,
Я стою й милуюся красою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261173
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 23.05.2011
Сорока вістку світом рознесла,
що у болоті знавіснілі жаби
у буцигарню Бусла, як козла,
закрили й морять голодом нахаби.
Самі ж в болото обернули став,
очеретинням перекрили воду
і не дають ні рибам, ні малькам
вдихнути запах справжньої природи.
Лелеці теж накинули аркан
і квакчуть безсоромно про свободу,
надули щоки, ніби барабан,
і очі, як тарілки, в них на лобі.
Болото славлять ті ропухи злі,
що від їх крику вже попухли вуха -
такий там лемент зняли на ставі,
щоб більш нікого не вдалось послухать.
А як хтось слово хоче лиш сказать,
то і його, як Бусла, - в буцигарню!
Ото гидоти розвелося, гать!
Ще й з трясовинням дружить капітально.
Вони б й ставок в трясину завели -
та вже кричать одвік німії риби,
а всіх пересадити не змогли.
бо вже і став почав ставати дибом.
Неначе біс вселився у тих жаб:
он Червонява на Ляща напала,
за горло учепилася, як краб,
розквакалась, щоб риби замовчали.
Ніяк тим жабам в тяму не дійде,
що не усім так у болоті добре,
як поруч річка передзвоном зве...
Ех, де ті Бусли? Мужні і хоробрі!
Отак і в нас чомусь не раз в житті,
коли залізем у якесь болото -
шукаєм вихід десь в трясовині,
а не пірнаєм в життєдайну воду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260656
дата надходження 20.05.2011
дата закладки 23.05.2011
Я хочу лишитись народним поетом,
Щоб без нагород, без похвал і портретів.
Лише щоби вірші постійно читали
І довгі роки ще мене пам’ятали.
Щоб теплі слова збереглися в народі,
Дарунок цей людям, не тільки природі.
У вірші вкладав я частину душі
І в мене з людьми не бувало межі.
Я жив серед них і ділив кусень хліба,
Не завжди дорога звивалась щасливо.
Картини в житті залишав без багету,
Бо мріяв лишитись народним поетом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260878
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 23.05.2011
Ми вийшли зранку сіно покосити,
Коси, як бритва, в сумці провіанти
І пишні роси, ніби діаманти,
Покоси помагали нам стелити.
Ще сонце над ліском не встигло вийти
І півні ще не заспівали зрання.
Роззутися було таке бажання
І босоніж по сіні походити.
І задзвеніли коси ніби пісня,
Яку колись квартет співав відомий.
Косилось легко і не чулось втоми,
І пісня полилась над лугом ніжно.
Бо сінокіс – це радості багато,
Хоча косити це не легка справа.
Трава стелилась, а коса співала,
І косовиця нам була за свято.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260628
дата надходження 20.05.2011
дата закладки 20.05.2011
Стало холодно, певно цвіте алича,
Абрикоси і терен нам квіти дарують.
Коли вишні цвітуть, розквітає душа
І теплом наше серце лікує.
Ну, а яблуні цвіт, мов бджолиний нектар,
Це весняне тепло солов’їного співу.
А красуні дівчата переповнені чар,
Пробудились в цю пору красиву.
Хай для них розквітають щороку сади,
А закохані душі тепло зігріває.
Цвіт весняний дарує усмішку завжди
І хай серце коханням співає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259287
дата надходження 13.05.2011
дата закладки 16.05.2011
Протягую руки до рідного слова,
Утримати хочу, воно ж бо, як зброя.
Із слів – чарівниць ми карбуємо мову,
Яка із людини леліє героя.
Німі ми без мови, глухі і вразливі,
Як слово з тобою - отримуєш зброю.
Вивчаймо, шануймо і будьмо щасливі,
Щоб стати багатшим і бути собою.
Без слова не виграти битви нікому,
Добра не зробити, пісень не співати.
Слова нам покажуть дорогу до дому,
Без слова не зможемо навіть кохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259150
дата надходження 12.05.2011
дата закладки 13.05.2011
О, мой, Господь, Ты людям ноги мыл!
Осмеян и оплеван нами - распят ...
Зато то, что Ты - ЛЮБОВЬ дарил
Всем, ищущим Тебя! В Тебе, лишь, счастье!
Унижен и осмеян!
На кресте, Ты Кровь Свою
За нас, с Любовью, пролил
Т ы искупил нас Кровию Своей,
Ты смертью смерть попрал
Своей Любовью!
О, люди! Христиане вы, иль нет?!!!
Гордыню пред Христом смирите!
Любите ближнего, как возлюбил вас Он,
Сердца Ему откройте и врагов простите!
Омойте ноги вы своим друзьям, врагам,
Пусть"грязь земная" вами будет смыта
Иль вы безгрешнее Христа, коль
Их вина, пред вами, не забыта?!
Безвинный распят был!
Не проклял нас,
Зато,
что в зависти- Любовь Отца забыта!
Он Кровь за кровь пролил, спасая нас
И Кровию Его Земля омыта!
Он умирал с молитвой на устах-
"Молю Тебя, прости их, Отче!
Не ведают, что делают, они..."
Он умер, но воскрес!
Он жив!
Хвала Тебе и слава, Отче!
2007г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255190
дата надходження 21.04.2011
дата закладки 21.04.2011
Я не знаю, чи знов запалає,
Чи народиться щастя небесне.
І чи серце ранково заграє,
Чи душа після ночі воскресне.
Чи вуста відійдуть від цілунків,
Чи той лоскіт заграє на скрипці.
Я не хочу ніяких дарунків,
І сльози, що стікає по шибці.
Свою долю в душі заховаю,
Я років вже давно не рахую.
Знай, що я, тебе тільки кохаю -
Обнімаю, шаную, цілую.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254332
дата надходження 17.04.2011
дата закладки 21.04.2011
Как поймать эту связь неразрывную,
Между прошлым и будущим нить –
Жизнь текущую и непрерывную
Через душу свою пропустить.
Величавы соборы церковные,
Мощь и строгость несут сквозь века,
Их в просторы бескрайние, ровные
Смело чья – то вписала рука…
Так вписала, что сквозь многолетье
Поражают своей простотой,
Заряжают икон многоцветьем,
Лечат душу своей красотой.
Колокольни, часовни и звонницы,
Ярославово дворище, торг…
И быть может, в минуты бессонницы,
Прошлой жизни подводим итог.
Купала и кресты древнерусские
Вы вскружили нам голову зря,
В новой жизни мы Веры не чувствуем
И не ведаем чувств звонаря.
Мы вернемся в дома бездуховные,
Отхлебнув древней Веры глоток,
А на утро дела многословные
Заглушат чуть проросший росток.
Как поймать эту связь неразрывную,
Между прошлым и будущим нить –
Жизнь текущую и непрерывную,
Через душу свою пропустить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251477
дата надходження 03.04.2011
дата закладки 04.04.2011
Ушла весенняя капель
И снова он пришел – апрель!
Свою он пишет акварель.
И соловей заводит трель.
Вот наконец оно пришло
К нам долгожданное тепло.
Вокруг все снова ожило,
Позеленело, зацвело.
О как прекрасна и нежна
Деревьев белых пелена
И верб весенний изумруд
Ветвями достающих пруд.
Природа стала вся не та
Все звуки, запахи, цвета.
И неба голубого высота.
Вокруг сплошная красота
Вместе с природою и мы
Уже избавились зимы.
Теплее стало на душе.
Весна пришла! Она уже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250366
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Ще сплячий Львів дрімає з ліхтарями,
Кудись на Яворів ведуть старі шляхи...
Ще темно... Де-не-де поміж зірками
Проблиснуть сонця золоті птахи...
І вже світає, неба край палає
Та видно скраю тиху голубінь,
Автобус перший із Рясного виїжджає...
На дворі холодно - аж хочеться в теплінь.
А час іде... Тут простирадлом синім
Над сонцем простяглося космосу тепло...
Життя це починається у ці хвилини -
Новенький день дорогу віднайшов...
28.03.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250132
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Весняний день таки пробився знов із сонцем,
Розклалось небо у блакитних пелюстках -
Яка природа розрослася за віконцем,
Аж хочеться злетіти в вись, неначе птах!
Така ідилія, симфонія чування
І оркестровий гімн співається весні,
В повітрі вічуваю запахи кохання,
І знов солодкість дум лунає увісні.
Птахи пустились у танки для прославляння -
Повсюди щирий спів лунає навмання...
Таки весна передає свої вітання,
Щоб розділити з нами щирі відчуття.
27.03.2011 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249928
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Проходять роки, ми стаємо мудріші,
Засвоївши кожен урок, що пройшов.
Не завжди щасливий в житті сміливіший,
А той, хто життєву дорогу знайшов.
Ми вдячні за те, що навчили нас віри,
Свою віддавали частинку душі,
А ми у Вас вчились, зубрили, кректіли,
Держава ж за це Вам платила гроші.
Учителю любий, Вам зичим здоров’я,
І пам’ять про школу в серцях бережем.
Пролинуть роки і за ручку маленьку,
До Вас на навчання дітей приведем.
Летять ніби хмарки літа невблаганно,
А вчитель у мудрості й правді живе,
Йому не потрібно ні звань, ні медалей,
За їхнє добро, хай їх Бог береже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247627
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 17.03.2011
Матусю рідненька, чарівнице мила!
О! Скільки добра на віку ти зробила.
Ти сина навчила і вивела в люди.
Дорога до раю за це тобі буде.
Ти татка гляділа: вдягала, кормила.
Маленька сама, та в тобі мамо сила.
Ти рано вставала, сніданки робила.
Матусю рідненька, чарівнице мила.
І навіть тепер, коли сили вже мало,
Даєш собі раду в самотності, мамо.
Та в тебе є син і онук є у тебе,
Що будуть робити добро - це потреба.
Тримайся, матусю! Здоров’я хай буде.
І хай вся родина тебе не забуде,
Ти наш оберіг і так буде до віку,
Бажаємо щастя і років без ліку.
Ми любим тебе, бо ти наша кровинка.
Ти нашого роду вагома частинка.
За серце ласкаве, матусю рідненька,
Вклоняюсь до ніг, дорога моя ненько!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247010
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 15.03.2011
Прийшла весна... Все ожива навколо,
Побігли лісом жваві струмені.
І хоч дерева мовчазні ще й голі,
Та вже надія розцвіла в мені.
Прийшла весна... І зазирнули знову
Зайчата сонячні до всіх осель,
Щоби роздати крапельки любові
Й зігріти змучені серця людей.
Прийшла весна і сонечком яскравим
До мене посміхнулася земля.
А серденько співає: "Богу слава!",
Йому підспівують ліси й поля.
Прийшла весна, як величава пані, -
Настала нині радісна пора! -
І висипала з хати вранці-рано
Її стрічати співом дітвора.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244444
дата надходження 02.03.2011
дата закладки 03.03.2011
Я вуздечку зніму вороному коню,
Обніму, мов кохану, за шию.
Скільки грації в ньому, краси і вогню,
Я дивлюся і серцем радію.
В пишну гриву його я стрічки заплету ,
А хвоста розчешу, як косу молодої.
Нагодую вівсом і води принесу,
Хай хоч трохи побуде на волі.
Побіжить у табун, де є друзі його,
Там є люба йому кобилиця.
Не скриває на волі він щастя свого,
Та з неволею мусить мириться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244072
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 01.03.2011
Мама - це прекрасне слово,
Що складається з пісень,
З ясних усмішок, любові,
Що для нас горять щодень.
В ньому ласки так багато,
Море ніжності й тепла,
Все це може дати мати,
Що, мов рожа, розцвіла.
Вона поруч завжди буде
В радості і у біді,
У тривозі не забуде,
Допоможе у житті.
Мама - це чудове слово,
Що нам Господом дано,
Створене в ім'я любові...
Невмирущим є воно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243091
дата надходження 24.02.2011
дата закладки 24.02.2011
Почему так мало говорим мы про любовь?
Почему о ней так часто умолкаем?
Говорим своим родным так мало тёплых слов,
Только мёртвые тела их обнимаем.
Почему не научились мы ещё любить,
Ведь живём не первый век на свете?
Почему хватает силы только проронить:
"Засыпай, малыш..." давно уж спящим детям?
В наших семьях мало так любви... Но почему
Мы привязаны друг к другу лишь в начале,
А потом совсем уже ненужны никому
Споры и раздоры, горечи, печали?
Почему так мало о любви мы говорим,
И тепла мы не даём отцу и маме?
Только из букетами на кладбище спешим,
Крест надгробный омываем всё слезами.
Почему так мало говорим мы про любовь?..
Ведь любовь... любовь Господняя бессмертна, -
Любит и любил... За нас пролил Святую кровь,
Слову Своему навек остался верным!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242415
дата надходження 21.02.2011
дата закладки 23.02.2011
У світі вічного нема нічого,-
Старе звільняє місце для нового.
На цій землі тече собі життя,
Роки пливуть, ідуть у небуття.
І дні нові на зміну темним ночам
Ідуть, зігріти землю сонцем хочуть…
Травиця засихає восени
І дожидає нової весни.
О так! Нічого вічного немає!
Хіба не видно? Чи не кожен знає?
Те, що учора дороге було,
Сьогодні вже в минуле відійшло.
На цій землі невічна теж людина,
Проб’є година, ляже в домовину,
Вона зів'яне, ніби в полі цвіт…
Та чи зуміє залишити слід?
Родилася у світ мала дитина,
Її ще не хвилює та година,
Смакує жадібно букетом літ…
А як зіп’явсь на ноги, - та й у світ!
- Куди ж ти помандруєш, о юначе,
Зібрався у далеку путь, я бачу?
- Таки в далеку… В розмір у життя,
Де все нове і добре майбуття!
- Не поспішай… Спинися на хвилину,
І роздивися добре ту стежину,
Яка судилася лише тобі,
Щоб не прожити все життя в журбі.
Бо люди часто, - я те помічаю, -
Усе біжать у світ, і поспішають;
Їх підганяє, наче, лютий біс,
А далі проливають ріки сліз.
Бо треба того трошки й того трішки,
Набити лоба й поламати ніжки!
До влади пнуться… І по головах
Повзуть. Красиві тільки на словах.
А другі рвуться швидше одружитись,
Бо, бачте, хочеться їм розплодитись;
І голими сирітками дітей
Вони пускають посеред людей.
Самі ж до оковитої заглянуть,
Якої у корчмі собі дістануть…
Вона запала глибоко в серця,
Штовхає їх до раннього кінця.
Але кінець один усіх чекає, -
Бо смерть поміж людьми не розбирає, -
І хто при владі, і хто хлібороб, -
Усі вони лягатимуть у гроб.
Отож подумай, дорога людино,
Не витрачай даремно ніхвилини.
Для речі кожної своя пора,
А ти родився тільки для добра.
Життя – то цінний дар із неба,
Безцільно тратити його не треба!
Допоки ходиш ти ще на землі,
Свій слід лиши хоч на її чолі.
Твори добро, ще поки серце б’ється,
Радій життю, допоки ще живеться;
І пам'ятай, що на землі ти – гість,
Тож віджени від себе всяку злість.
Щоби про тебе люди пам’ятали,
Життям таким, як ти, прожить бажали;
Та словом відзивалися незлим,
Чи ти великим був, ачи малим.
І щоби смерть зненацька не застала,
Щоб неготовими нас не піймала,
Себе з дитинства варто готувать,
Й тоді не буде страшно помирать.
Бо в світі вічного нема нічого,
А вічне те, що в небі жиє з Богом…
Та перед нами тільки два шляхи:
Один до неба, інший – у гріхи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241572
дата надходження 17.02.2011
дата закладки 23.02.2011
Іде урок. У класі тиша.
І два десятка оченят,
Що, наче зірочки, горять,
Та затаїлись, ніби миші.
Вуста всміхаються весь час...
Це світ дитинства - п'ятий клас.
А сонце загляда, мов хоче
Із новим ранком привітать,
Чудовий день подарувать,
І ніжністю обдарувать,
Мов скучило опісля ночі.
Поглянь: який чудовий час!
Це ж він для тебе, п'ятий клас!
Дзвінок лунає... Й голосочки
Защебетали... В дітвори
То радість ранньої пори,
Пустують, граються в дворі,
Шумлять, неначе колосочки.
Привітно посміхнувся час!
Щасливий нині п'ятий клас.
Коли зустрівся я з тобою,
Згадав і свій дитинства світ,
Букети тих чудових літ,
Де ані горя, ані бід.
Й обнялись радість із журбою.
Побачив і себе я в вас,
Своє дитинство, п'ятий клас.
За тебе я молитись буду,
Чи хочеш ти того, чи ні,
І взимку, влітку, й навесні...
Припав до серця ти мені.
Тебе до смерті не забуду,
Тебе згадаю ще не раз,
Дорогоцінний п'ятий клас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242862
дата надходження 23.02.2011
дата закладки 23.02.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.02.2011
Галаку В.В. До 60-річчя талановитого музиканта
Чом зажурився, мій акордеон?
Всміхнися, друже, барвами октави,
Міхами здуй пилюку із вікон -
Хай сонце сніг у лютому розплавить.
Всміхнися, брате, рано нам тужить!
Ми ще не граєм із тобою марша -
Життя вітання нотками бринить,
Ми просто стали на один рік старші!
А пригадай, коли ми молоді,
З тобою, друже, весело співали -
То танцювали лілії в воді,
Дівчата нам проходу не давали!
Як ми у школі дітками колись
Акордами перебирали гами,
Сьогодні б крикнуть часу: "Повернись!!!"
Але цього робити ми не станем.
Бо нас чекають ще бурхливі дні -
Не раз стривожим піснею серпанки,
Все ж не старіють душі молоді -
Збудися, друже, у озоні ранку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241373
дата надходження 16.02.2011
дата закладки 16.02.2011
В кафе, у сутіні вечірній,
Де ллються вина золоті
Торка струну в журбі безмірній
Старий скрипаль на самоті...
Злітав смичок в його долонях,
Мов сотні вольт вмить розірвав
У зморшках - лоб, туман на скронях:,
Прощальний полонез він грав...
Від музики всі заніміли...
Чомусь йшла обертом земля
Печальні струни так журливо
Ридали в пальцях скрипаля...
Стихала скрипка в відмиранні,
Мов жалощі про щось пусте
Літа маестро вже за гранню,
Де тліє листя золоте...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240989
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 14.02.2011
Вкрилось поле золотистим цвітом,
Збилось табуном тепло вогнисте,
Розкидає у пориві вітер -
Волошкове райдужне намисто
Сонцем зморена вона у полі,
Немов латка, гола серед жита,
Жне серпом і дорікає долі -
Що душа порожня і розбита...
Чом же лиш у спогадах лишилось?
Як удвох в шовкову падали траву?
Заросли стежини де любились -
Не зрівняти вже життя криву...
Тисне подих біль колишніх днів,
Хоч вже й білим цвітом вкрились коси
Він, дорослих має двох синів,
А вона...ще НАРЕЧЕНА й досі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239073
дата надходження 05.02.2011
дата закладки 05.02.2011
Та земля для серця мила,
Де батьків твоїх стежина.
Вона в кожного своя,
Батька й неньки сторона.
У когось в степах квітучих,
У когось в лісах дрімучих,
А у когось при долині,
Чи в карпатській полонині…
Де батьків твоїх хатина,
Де зарита пуповина.
Із народження твоя…
Там і є - свята земля.
Що колискою була – для теб́е…
Не звівши очі, коли плакав ти до ночі:
Від простуди, від хвороби,
Від ударів зрад та злоби.
З́авжди біля тебе в скрути,
Їх невтомні ніжні руки.
Пестили та доглядали,
Час прийшов, й життя віддали.
Час пливе, не зупинити.
Вже й в тебе дорослі діти,
У когось, іще маленькі,
А у когось, вже й «старенькі».
Маємо все ж пам’ятати:
Не потрібно забувати
Про батьків своїх у днині,
Що в житті і що в могилі…
Їм турботу повертати,
Словом й ділом підкріпляти,
Проявляти надавати,
В своїм серці « бл́агість» мати.
Щоб в цій батьковій хатині,
Народились дітки й нині.
Сини, доньки та ще внуки,
Щоб не було в домі «сќуки́».
Були радість сміх та гомін,
Відступили горе й стогін.
Бережім в серцях добро!
Бо відкриє двері зло.
І не встоять ні хатини,
Не батьки, не їх родини.
В нього ж́а́доба в одно:
Стать рабом його всього.
Розірве сплетіння рук,
Напосіє скрізь розлук.
Когось зманом відбере,
Златом, грішми відведе.
Інших з́ітре в порошок,
Кинувши в проблем мішок.
Ну а третіх, ніжно й вправно,
Звабить й сп́окусить старанно.
А когось заради втіхи,
Кине злидням на утіхи.
Встоять зможе та людина,
В кім простелена стежина:
Від батьків до пра – праді́да,
І в тебе й твого сусіда.
Всіх у кого з серця - щира,
В’ється пращурів стежина.
В ній життя, любов і днина,
І турбота і «хл́опота».
Віра, й козаків чесн́ота.
Все є те, що дало жити…
Їм в свій час,
Й до нас, дожити.
А тому ми маєм дбати,
Й цю стежину доглядати.
Щоби нею лиш добро,
До дітей наших дійшло.
І тепер у своїй днині:
У сім’ї, кожній родині,
Скрізь, на нашій Україні,
Батько й мати - будуть «св́яті»!..
А земля, що нас зростила,
Буде завжди серцю мила!..
Від народження й до смерті,
Бережіть це в своїм серці!
p.s.
….Пам’ятаймо бо те зло
На порозі вже давно!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238794
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 04.02.2011
Я буду стояти, не хочу тремтіти,
Бо холод крижиною ляже на плечі.
Кохання триває і сонечко світить,
Життя попереду, ще день, а не вечір.
Сніжинка – це квітка, а квітка – це мрія,
Чарівна усмішка, щасливе кохання.
Живу в цьому світі, бо є ще надія,
Яка, наче зірка виблискує зрання.
Цей блиск, ніби промінь, що світить і гріє,
Це погляд в майбутнє, без часу і ліку.
Вогонь не згасає, вогонь пломеніє
І буде теплом зігрівати до віку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238478
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 03.02.2011
Надії Стрем
Що найголовніше було в моєму житті?
Без сумнівів відповідаю: любов до дітей
В.О.Сухомлинський
Все згадую слова знайомі до болю,
Які Ви вкладали у наші серця…
Ті пари летіли чимшвидше на волю, -
В душі залишалися Ваші слова.
Я їх зберігаю як скарб найдорожчий,
Як сонце лелію, в душі бережу
І Вас не забуду Викладачко хороша, -
Слова Педагога передам, розкажу,
Бо Ви прищепили любов до дитини,
Знайшли той вогонь у кожного з нас,
Який Ви ще більше ураз розпалили,
Щоб ми берегли, передали крізь час.
І я не забуду тих слів, бо перлина
Ніколи загинуть не має, а світ
Ховатиме плід цей у кожну хвилину,-
Найкращі діла прорве він крізь лід.
5.06.2006 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225619
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 02.12.2010
Заблукаю у зоряні ночі,
Розплету золотаву косу,
Я закрию свої ніжні очі,
І впаду у прозору росу.
Дядько місяць мені посміхнеться,
Приголубить зелена трава,
Соловейко в садку озоветься.
Колискову мені заспіва
Я засну, і від дотику неба,
Знов прокинусь, і знов посміхнусь.
Люблю тебе світ! Горнуся до тебе!
Тільки ти відвернувся чомусь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223158
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 01.12.2010
Роки минають в такті позачасся,
Шукає щастя знищений поет
У світі, де вжираються всі ласо,
Де олігархи замовляють знов концерт.
Де всі воюють тихо за кріселка,
Де ті спецслужби нам інтрижоньки плетуть,
Де ділять дико зморену земельку,
Де бджоли мертві знову не гудуть.
Де молодь поспивалася від горя,
Де ширку й кокс повсюди продають,
Де бідні у житті тім не побачать моря,
Де журналістів і студентів далі б'ють.
Де бомби підкладають терористи,
Із смертю граються, немов у квач,
Де промишляють геніальні аферисти,
Де чути крики, скрегіт, дикий плач.
Усе, мов буфонада, що жує іриску,
Усіх абсурд і бутафорія з'їда.
Та підведи, людино, скрізь логічну риску -
Невже посмерті ти залишишся жива?!
Тобі ще треба повернутись із астралу,
Оглянути все збоку, зважити цей світ.
Ніщо не істинне, не пахне ідеалом -
Самі ми творимо новий політ.
Тому ти зважся, визнай всі провини,
Бо є недовге в кожного життя
І це далеко, знай же, не новина -
Іди нарешті шляхом каяття!
18.11.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224612
дата надходження 26.11.2010
дата закладки 26.11.2010
Бабусине село. Хатинка,
Солома в стрісі вже стара.
Лелеки знов стрекочуть дзвінко
У місці спокою й добра.
Ось криниця, там воду брала,
Відро іржаве ще стоїть.
Я тут з бабусею співала,
У серці пісня та дзвенить.
А, он, де на старому ганку,
Руденька кицька муркотить.
І моя перша вишиванка,
За іконою в куті висить.
Садок з роками став старіший,
Тут перший вірш писала я.
Тут найсмачніші в світі вишні,
Найкраща пісня солов’я.
Он півники, жоржини, мальви,
Стільки яскравих, ніжних барв.
Колись хлопчина тут білявий
Мій поцілунок перший вкрав.
Бабусине село. Забута хата,
Сховала безліч сліз і втіх,
Я всюди буду пам’ятати,
Куточок радостей своїх
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224368
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 25.11.2010
Разноцветные кружатся листья
В стылой дреме осенних аллей,
Оживает вопрос один в мыслях:
Есть ли что-то разлуки больней?
Есть ли что-то печальней разлуки
И коварней, больнее измен.
И куда исчезают все звуки
Песен счастья. Что будет взамен?
Неужели же в жизнекружении
Ничего изменить нам нельзя?
И не будет уже продолжения,
Мы не смотрим друг другу в глаза.
Мы к любви приходили не в гости,
Доверяли своим мы сердцам.
Звезды падали прямо нам в горсти,
Целовали они руки нам!
Почему же сейчас я так остро
Ощущаю боль наших потерь?
Нам друг к другу шагнуть очень просто,
Ты любви нашей только поверь.
И опять листопад мне приснится,
И любовь в пелене дождей.
Разноцветные кружатся листья
В черно-белом потоке дней…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224352
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 25.11.2010
Вітер надуває свої щоки
І на землю дмуха, що є сил.
Робить впевнені, широкі кроки,
Розкрива вітрила сильних крил.
І шумлять, згинаються в поклоні
Молоді дерева і старі.
Вітер, ніби і не жив на волі,
Сам дивується своїй же грі.
Там обломить гілочку тендітну,
Там із жмені сипоне піском.
Ще зламає вже усохлі квіти,
То побавиться із вітряком.
І біжить, розтрачуючи силу,
Всюди залишаючи сліди.
В слід йому дерева шепчуть: "Милий,
Ми втомились. Чи втомився ти?"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224207
дата надходження 24.11.2010
дата закладки 24.11.2010
Сьогодні лагідна на заході заграва,
Осіннє сонце вже збирається у путь,
Немов зібралася якась відправа -
Таких моментів довго не забуть.
І я тебе до себе пригортаю,
Живу тобою, в серці завжди ти,
тебе, неначе, я віками знаю -
Я все для тебе зможу тут знайти.
Я зорі з неба зможу позбирати,
Тобі піднести зранку на піднос,
Будинок з цегли нової зібрати
Чи замок збудувати, з'їздити в Давос.
Однак дрібниці, вже когось ти любиш,
Усе дається легко. На душі
Співають птахи, скрізь заграють труби
І легко з серця лиються вірші.
14.11.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223698
дата надходження 22.11.2010
дата закладки 24.11.2010
"Мої "памілкі" повсякчас тривають,
Вивчаю "салавїну много" по лісах,
"Кансалідация" цих сил усе триває
І "аппазіция" ступає по ногах.
А "еканаміка" постійно "працвєтає",
Ми в маслечку катаємось у снах" -
Лиш мешканці цього не відчувають:
Нас обіцянками годує цей чувак.
"Наш край "УкрАєна" в добрі співає,
Зерно в стодолах гнеться "на убой",
"Єщьо на експарт" цього вистарчає -
Живи, селянко - ти ще "только спой"!"
14.11.2010 року Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223884
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 23.11.2010
Душа, як скло: прозора й ніжна.
На ній знак "Обережно" не зітри .
Вона свята й безумно грішна,
Вона собі шепоче: "Потерпи",
Бо зна - людина надто легко
Безглузді кроки робить у житті.
І робить це напрочуд вперто,
Не думаючи, як їй далі йти.
Болить душа, не розуміє
Чому людина так життя живе.
Й одного разу в небо синє
Душа полине, тихо попливе.
І тільки шепіт, тихий-тихий:
"На жаль, терпіння не бува без меж".
А по землі ще бродить лихо...
Хіба від нього душу вбережеш?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223161
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 22.11.2010
О Стародавній Львове!
Моя безмежная любове!
Леви вірно службу несуть,
Красу і древність твою бережуть.
На центральній площі Ринок
Годинник відбиває рими,
Але над тобою не владний час
І ти, як парубок, всміхаєшся до нас.
Під проспектом Свободи
Полтва несе свої води,
Величний Оперний театр
Підносить гілку пальмову до хмар.
Як у Середнії віки
Карети роз'їжджають навкруги,
Знайомий чути звук копит -
У нас до цього кожен звик.
Твоя духмяна кава
Звабить кожного кавомана,
Такий чудовий її аромат,
Що вип'єш кілька горняток підряд.
Бачить твій ніжний світанок,
Тільки Високий Замок -
Тут ти, Львове, у моїй долоні,
Тут ти, Львове, в чарівнім полоні.
О Древній Львове!
Захоплююсь тобою знову й знову.
Своє серце тобі дарую,
Все більше тебе люблю я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223136
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010
Мої літа над річкою туманами
Лягли так низько і раптово, як біда.
А береги, високі і оманливі,
Покрила густо-густо сива ковила.
Десь заблукали мрії і бажання,
Перетворилося моє минуле в сни.
І стало мудрістю моє кохання,
І помилки на вік залишились весні.
Пливе туман над річкою так низько -
Усе помітніш глибшає ріка життя.
Моя зима уже реально близько
І річки тихшає серцебиття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178846
дата надходження 20.03.2010
дата закладки 16.11.2010
Багато й мало треба у житті:
Кохання, сонце, посмішку дитини,
Щоб тихо сніг кружляв і йшли дощі
І літа бабиного погляд синій.
Щоб не пустіла батьківська хатина,
Онукам й дітям серце віддавать.
Щоб бур’яном не заросла стежина,
Повинен ти усе запам"ятать.
Повинен ти в своє майбутнє вірить
Й онукам, й дітям віру донести.
Життя стежину добротою мірять,
Не спалювати поспіхом мости.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=187175
дата надходження 01.05.2010
дата закладки 16.11.2010