Не переживши втрат своїх і болей,
Чужі сприймаються так важко.
На смак не спробуєш чужої долі,
Біда сприймається інакше.
Коли біда за плечі обіймає,
Так страшно в самоті лишатись.
У розпачі твоя душа шукає
Як від біди кудись сховатись.
І переплутані думки не в силі
Щось пояснити й розказати.
Так важко розпластати знову крила,
Біда не дозволя літати.
Так хочеться до когось прихилитись,
Довірити печалі й болі.
Відчути, як закреслить тихо ніжність
Біду і усміхнеться долі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205304
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 11.08.2010
Ну вот опять в который раз не спится.
И ночь с бессонницей проходит напролёт.
А память, словно раненая птица,
Жемчужинками слёзы тихо льёт...
И с горечью витает то былое,
(но мук сердечных вовсе не стыжусь).
И пусть была отвергнута тобою,
Но брошенной, несчастной не кажусь.
Я не кляну свою лихую долю:
К тебе Любовь наградою была.
Я отдала тебе святое - волю,
Но стать тебе любимой не смогла.
А дни летят куда-то вереницей,
Но всё же одиночеству верна...
А в памяти моей живёшь жар-птицей,
Которую кормила так любя.
Моя душа! Надеешься напрасно
Согреться у потухшего огня...
Зачем любить тебе так было страстно,
Лишая меня разума... пленя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204575
дата надходження 06.08.2010
дата закладки 06.08.2010