Вы знаете, за эти все полгода,
Что я была знакома с Вашим сыном,
Хочу сказать ни мало и ни много -
Вы воспитали сильного мужчину.
Спасибо Вам за то, что волновались
В моменты, когда я болела очень.
За всё тепло, что мне от Вас досталось.
За дни, что были. Разговоры ночью.
(Я так хотела стать бы Вашей дочкой,
Но видно, всё же зря мне так мечталось).
Теперь, когда разорваны все нити,
И я не в праве находиться возле,
Прошу Вас об одном - Вы берегите
Его и ту, что он полюбит после.
Пускай Господь хранит и Вас, и сына.
Ведут пусть только к счастью перемены.
Он будет замечательным мужчиной.
Спасибо Вам.
С теплом на сердце,
Лена.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237364
дата надходження 28.01.2011
дата закладки 22.02.2012
Марьяна Высоцкая. Перевод Сашка Дерманского
...
Він приходить до неї, несміло стає край сараю.
Смерть примружено зирить на нього здивованим лисом.
- Можна я поживу трохи в тебе, чи то пак повмираю?
- Ну, повмирай, тільки ж повністю не помрися.
Зрозумій, я не проти, я б охоче тебе, без мороки.
Я ж бездушна, безжальна, нечула скловата.
Та у мене є план. В нім прописані строки.
І тобі, відповідно до строків, іще ранувато.
Вір не вір, а живуть вони як годиться.
Не сказати, що хтось сам від себе втікає.
Він тягає їй мертву воду з криниці,
Вона в пекельнім вогні йому хліб випікає.
Смерть, прибувши з відрядження, зітхне нерадо:
- Прикипіла до тебе, хоч не довго, наче, знайомі.
Ще побачимось, друже, хильнемо, правда…
Та збирайся, тебе там витягнули із коми.
..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261064
дата надходження 22.05.2011
дата закладки 22.05.2011
Просто очень хотелось писать: "Ты действительно нужен".
Без "зачем","почему","как же так" и другой суеты.
И орать в телефон песни типа: "Мой голос простужен,
Но мне в общем плевать, потому что на свете есть Ты".
А еще иногда так хотелось вдруг ляпнуть "любимый".
Жаль, что счет не веду, но уж точно не раз и не два.
Только как там, в цитате - "мозгов нет, и смелости, сил и..."
В общем многого нет. Только глупости вот дофига.
И паршиво до дрожи, до "тонких прозрачных истерик".
Мне бы просто обнять тебя, выключить в комнате свет...
Ты... Наверное... Спишь... Я бессмысленно пялюсь на телек...
Через двадцать минут вроде как обещали рассвет...
Июль 2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213666
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 05.10.2010
епіка
епічність
Світ зрушив з місця
і розладнав назавжди вічність
все закінчилось
і лиш початись має в цей момент
час похилився, небо вкрилось
малими пухирцями без комет
жива троянда за парканом
маленький хлопчик перед ним
пустир. відносно чисто й гарно.
але троянда гине.
перегин
поміж світами
зв'язок
хитається над прірвою візок
йти далі?
чи померти
йти далі
нехай вмирають інші
червоне поле попід небом
пустир...чи може тонкохід
йти далі
і руйнувати ка не треба
мій ка-тет - я і тонкий лід
чергова станція. троянда змерзла.
ховаюсь. знову моно.
блейн-моно
стріляю серцем. мовчазним.
Світ рушиться. і з нього ллється ДИМ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201469
дата надходження 17.07.2010
дата закладки 02.08.2010