Буває часом: рими ледь живі,
неначе тіні бродять на папері
і ніби йдеш, та крізь відкриті двері
спіраль життя крадеться по кривій
І кожен метр назустріч пустоті
з’їдає всі миттєвості порожні,
хоч бачу я у незнайомці кожній
доволі схожих, та усе не ті
Коли шукаєш ключ до таємниць:
пусті слова, але чогось та й варті
ти топчешся без продиху на старті,
а потім тонеш в затінку зіниць
І кожен крок карбований теплом,
цілунок кожен зроблений навзаєм,
відлуння мрій несеться за трамваєм
і ріже душу кольоровим склом
І думаю: що в опівнічні сни
вдивляючись очима кошеняти,
минуле буде легко проміняти
на гармонійні вибрики весни…
Буває часто: рими не нові,
але й вони доводять до екстазу
Скажи мені без загадок, відразу -
ми вже відбУлись чи іще живі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978159
дата надходження 25.03.2023
дата закладки 26.03.2023
Я бачив смерть… У неї карі очі
і шрамами розсічене лице.
І дотиками грішників лоскоче,
і душі випаровує свинцем.
Я бачив біль, я бачив сльози правди
і бачив розпач в матері очах
Була і буде Україна завжди -
гартована на схрещених мечах*
Я бачив смерть… У неї хтиві очі,
оманливий і профіль, і анфас.
Естетика кривава та жіноча:
бо забирає кращих серед нас
Я бачив мужність в поглядах дитячих
жагу до волі, пристрасть до життя
Коли в боях чекають не на вдачу –
на побратимів арти прикриття
Я бачив смерть…Її холодні очі
гарячу кров спотворюють на лід
Ніхто із нас здаватися не хоче
тому сміється Нація їй вслід
*Схрестити мечі – Рішуче виступити проти кого-небудь, захищаючи певні погляди чи інтереси. Вступати в бій, боротьбу проти ворога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974016
дата надходження 16.02.2023
дата закладки 23.02.2023
Для мене можеш бути ким завгодно,
не вірити усім моїм листам.
Дозволь лишень пірнати у безодню,
довзоль лишень насититись устам
Люблю твоє розхристане волосся,
люблю твою дитячу простоту
Стежин пройти немало довелосся,
щоб щастя підкорити висоту
Щоби роки в яскравій круговерті
Спліталися в буденну пастораль
Порви листи усі мої відверті -
кого тепер хвилює ця мораль
Кого тепер здивуєш чистотою
чи вірність, як колись, ще у ціні?
Повір, що за моєю хрипотою
ховаються божествені пісні
І я тебе: манірну та ласкаву
будитиму щоранку. До щоки
торкнулось сонце, ароматну каву
триматиму на відстані руки…
Для мене можеш бути ким завгодно,
хіба ж красу затьмарити письмом
Листи писати вже давно не модно –
тримай посланння із хештегом #цьом
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974132
дата надходження 17.02.2023
дата закладки 23.02.2023
У цьому світі ми лише статисти,
піщинки неприборканих пустель
Вже рік ведемо бій за небо чисте,
та поки нами програна дуель
У цьому світі все йде по лекалах,
та смерть уміло плутає сліди
Вже майже рік підвалами лякає,
хто, наче щур, у бункері сидить
Чекає нас земля обітованна,
лиш пута скинь рішуче зі спини
Наперебій волаємо: «Осанна»,
а вчора ще кричали: «Розіпни»!
У цьому світі правлять балом сильні,
кладуть нас на вівтар сакральних жертв
Здаватися нескорені не схильні –
іди до біса Комівояжер
Залиш собі маневр – переговори,
залиш у рамці путіна портрет
Які ж солодкі «пряники» в потвори,
який кривавий з варваром дует
Хай, в цьому світі ми лише статисти,
та до піщинок руку Бог простяг
Ще буде мир, ще буде небо чисте
і синьо-жовтий возведеться стяг
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974454
дата надходження 20.02.2023
дата закладки 23.02.2023
Тепло, зіткане зі щирості,
залите подихом осені,
Ходить по краю листопаду,
визирає стадії холоду,
Аби висікти хвилі,
що зимою мічені, -
Бо холод рівносильний
розколу серця.
Від пальців, що завчили напам’ять
всі вигини тіла,
Пальців, що перешіптують
голосні і приголосні грудня,
Пальців світла - вкриваєшся оберемками весни,
Аби не загубитися у мілкості
цього божевілля
І не втратити віру,
коли березень посуне лютого тижні
назавше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965175
дата надходження 09.11.2022
дата закладки 01.02.2023
Кожну риторичність вечора,
Ліза переводить тональністю вище до мрій,
Щоб хоробливість свою закреслити
і повертати себе в біполярність зими
по п’ятій
Ранку, коли холод в конфлікті
з її внутрішніми відчуттями;
Тихіше, люба,
побабчились пальці
від оскоми спогадів,
і волосся не в'ється кучерями.
Міняєш пам'ять
на тактильність моментів,
міняєш глибини серця
На світло світанку,
бо вирвати з себе значно легше, чим наболіле
Перекинути з місця на місце, коли всі сезони світлого
Перекреслені, Лізо,
в режимі очікування на краще;
бо так простіше.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967512
дата надходження 05.12.2022
дата закладки 01.02.2023
Сито спогадів розсипається
по провулках пам'яті,
Щоби виткати локони ніжності
на мапі світу,
Щоб всі транзити і гирла любові
не були забуті,
Коли ти входиш у стиглість весни
і бачиш сходження цвіту.
Ось тобі і вдалося зсунути кордони, що набрались переломних моментів,
До мінімалізму, бо весна -
це середовище тепла;
Кілька її фрагментів -
І ти хизуватимешся тим,
що навчилась заново дихати.
В архіві життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972275
дата надходження 29.01.2023
дата закладки 01.02.2023
Ходиш по кімнаті
і здається,
що осінь своїми атрибутами,
Відчаєм і холодом,
прошиває шкіру
позачергово,
Що тепло в тобі,
зовсім крихітне,
звужується в зіницях грамами,
Що у шпаринах часу
увінчується щось нове,
Щоб ти ніколи не заганяла в сутінки своє серце.
І нехай буде що буде,
ми не власні змінювати істину,
Що часом життя
на смак гострого перцю,
часом шоколаду,
Але коли міцне чоловіче плече поруч -
Ми не відчуваємо порожнечі
і стаємо чистими.
Навіть якщо довкола
тонни кілометрів осені
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960228
дата надходження 19.09.2022
дата закладки 26.09.2022
Коник стрибнув на колінну чашечку,
на ворсинку з джинсів,
Щоб зима, що от-от прийде,
дорівнювала нулю,
Щоб кожний анонс похмурої погоди
розгладити
між стиками сезонів
І своєю невагомістю
затиснути зайве
між словами
про любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960061
дата надходження 17.09.2022
дата закладки 18.09.2022
…так хочеться прокинутись, де знов:
спокійне небо і безкровний лютий,
де ранок наш тривогою не скутий,
де Світ іще не знає про «Азов»...
...так хочеться умитись не слізьми,
й вдихаючи морозну холоднечу,
трамвай ловити, не квиток на втечу
свободи прагнеш? ось вона – візьми…
…так хочеться весну в душі нести,
думками влітку дихати наповну
замість пшениці сіяти «бавовну»
на феєрверки з орків для фестин…
…так хочеться віддати півжиття:
за спокій, за дітей, батьків, дружину -
бо в кожного Героя, що загинув
і з нацією в такт серцебиття…
…так хочеться спинити кляту мить
а може краще взяти й відмінити?
раніше не уміли ми цінити
те що тепер у кожного щемить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956653
дата надходження 17.08.2022
дата закладки 19.08.2022
Стукіт серця в напівтемря́ві.
І чекання тримає стрій.
Ким я буду в твоїй уяві,
Коли ти є усім в моїй?
Переплетені силуети,
затамований подих, згук...
Хай не викаже ніч секрети,
Ти ж не випусти мене з рук.
Із обіймів і поцілунків.
Зупинися нам, час, побудь...
Поки сонячним візерунком
Інші мрії в нас оживуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956739
дата надходження 17.08.2022
дата закладки 19.08.2022
Зрештою, усе, що залишається, коли пересортовуєш в пам’яті дні,
Коли небо ковтає гради,
а відчуття свободи тікає по стомлених плечах тінню -
Це те, наскільки конкретно
ти був щасливий
в календарних циклах весни
І не загубився в собі,
коли кожна ланка теплоти тікала в картатість шкіри.
Коли споглядаєш на побите і спустошене місто,
повите в морок,
Нанизуєш коралі хороших спогадів
на нитку віри
І, вростаючи
в концентрацією власних думок,
Не зраджуєш самому собі -
бо війні не здолати,
не перерізати твого імені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953549
дата надходження 17.07.2022
дата закладки 18.07.2022
Це літо ховається в паузах,
у прогалинах часу,
У зім’ятому простирадлі,
що тулиться до шкіри
відбитком сну,
Втрачається в здогадках,
що притаманні емоціям голосу,
Коли смерть і війна пролізають
під шкіру
чутливістю.
Ставлять на паузу те,
що б найбільше хотілося,
Тиснуть своїми сантиметрами
і незнайомими тінями
на дихання;
Швидше б їх скинути,
прогнати за недоцільність,
може щось зміниться,
Швидше б... та вони, вітряні, спустошують думки.
Кожний сантиметр тіла
прорізують дотиком,
З ними побачень немає,
або злет, або все;
Або ти тримаєш удар -
і легенько котиком
В незворотність долі пошлеш їх,
або вони тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951302
дата надходження 23.06.2022
дата закладки 23.06.2022
Я б так хотіла простягнути в люстерко холодного травня фіалку
до тебе,
Поки ти одягаєш броню
і стелиш свій гнів
на полі бою,
Поки світ сутулиться від затінків і, як голку,
Узбережжям доріг пряде темряву,
що чіпляється до вогню.
Аби вона розпутала вузлики ночі
і відрізала смерть
від літа,
Розкуйовдила тишу
і залила теплом
кожний мікрорайон;
Випрасувала кожний згин
і сповита моїм теплом,
Приклонилась до твоїх колін.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949066
дата надходження 29.05.2022
дата закладки 23.06.2022
Коли в мовчанні
голоснішали вуста,
тулилася до рук
шовковиця,
була міцна -
робилася крихка,
боялась,
що земля роздвоїться..
Горнулася до тебе
як трава,
торкалася
глибоким коренем
І стільки
в поцілунку -
спраги і тепла…
І скільки було
моря в нім…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951032
дата надходження 20.06.2022
дата закладки 20.06.2022
Закохалась я в волошок сині очки...
сині-сині, ніби неба синя вись.
І сміється вже вероніка й дзвіночки:
"Ти й у наші сині очі подивись!"
Подивилась. Задивилась... і незчулась,
як у них я закохалася без меж.
І цикорій хитро дивиться, і тирлич,
бо і в їх очах згубитись можна теж.
І запитують в мене ніжні ромашки,
і сердечник, й тихий аніс, й деревій:
"Пелюстки в нас, як ті крила в хмари-пташки.
До вподоби чи тобі наряд є мій?"
Ще не встигла відповісти, як гвоздика,
материнка, Іван-чай до себе зве.
Конюшини і алтеї, й валер'яни
цвіт рожевий зачаровує мене.
Сині-сині, білі-білі і рожеві
квітнуть барви... поле й луг уже цвіте.
Дивосил, буркун, жовтець і рясне пижмо
увібрали в себе сонце золоте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950075
дата надходження 09.06.2022
дата закладки 10.06.2022
Теракотовий колір світанку,
Догорає вечірня зоря
Запитала мене на останку
Що за варвар Тебе розоряв
Сотня днів у тривозі і смутку
Жаль, що в болі немає імен
У колосся твоє незабудку
Заплітатиму в звуки сирен
Кожен подих мій вільний - подяка
Кожен келих невипитих сліз
Де ж ти юності тінь переляку,
Де дитинства мого верболіз?
Я сьогодні не дивлюся в завтра
Все частіше думками «в пітьму”
Догорає майбутнього ватра
Дайте Матір ще раз обійму….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950035
дата надходження 09.06.2022
дата закладки 10.06.2022
Голос зими слабшає,
занурюється в туман міста,
У порожні квадрати холоду
і в міжсезоння календаря -
Аби випасти дощем,
коли спіткнеться
об висоту хмар,
Заперечивши свою присутність.
Бо весна торкається
кілометрів тиші.
Зима вичерпує своє усамітнення
в композиції світла,
Зливається з ранком,
аби вгамуватись,
Бо весна подразнює її рецептори
і пронизує наскрізь
Своїми видихами -
щоб через себе
змоделювати і пропустити літо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941110
дата надходження 23.02.2022
дата закладки 11.04.2022
В її скуйовдженому волоссі вітер визбирує ранні тіні,
Зашіптує тепло, щоб темінь не зім’яла мрій,
Що тримають рівновагу світу під постійним прицілом сумнівів,
Коли день січеться.
В її глибинах душі - різні тони квітня:
Часом невиспана невідомість, що збиває ритм життя,
Часом місце для фантазій
які такі ж реальні,
як її ім’я,
Що перетинає лінії світу
і несе в невідомість
глибокі істини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944747
дата надходження 11.04.2022
дата закладки 11.04.2022
Коли закінчиться війна,
Я обійму тебе за плечі,
Прощу усі сварки і втечі
Так, наче то моя вина.
Коли закінчиться війна,
Коли настане перемога,
За всі страждання і тривоги
Небрат отримає сповна!
"Смерть ворогам!" - Така ціна.
Криваві ріки не пробачу!
Я обійму і ти поплачеш...
Коли закінчиться війна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942520
дата надходження 16.03.2022
дата закладки 19.03.2022
Забутися на хвилину ,
Завмерти в його обіймах ,
Заплющити міцно очі ,
Зависнути над землею .
Єдину свою людину
Добуту в жорстоких війнах ,
У мріях палких , дівочих
Назвати , хоч раз , своєю.
Забутися на хвилину ,
Украдений поцілунок
Сховати в куточку серця .
І попри страшенну втому ,
Єдину свою людину ,
Вхопити , мов порятунок ,
Втопити в очах - озерцях ,
І щоб , замість крапки - кОму .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941526
дата надходження 03.03.2022
дата закладки 05.03.2022
Він тисячу слів знав , і речей .
Він в серце її ввігнав сто мечей .
І душу її довірливу , і слабку ,
Безжально ламав , тримав в кулаку .
І був він хлодно-стриманий , мов палач .
Ну що ж?- моя люба дівчинко , плач ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941659
дата надходження 05.03.2022
дата закладки 05.03.2022
Пам'ять кутається в архів спокою, як у ковдру,
Аби перечекати негоди багатоголосся минулого,
Аби відсіяти пострілом світла химеру, -
Бо деякі спогади мають здатність танути.
Вирівняти грифи, що на язику покрились мохом,
Від моря слів, приправленого солоністю,
Бо часом серце - як велике вмістилище чи льох:
Усього в ньому багато і від того ще більше спустошене.
У кожного власний морок правди і свої хащі смеркань,
Затерті мрії і поіменні люди-смайлики;
Все вимолюється, але є деякі з бажань,
Що чекають, поки ти
на репризі віри
заіскришся - і тоді
здійснюються.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940318
дата надходження 15.02.2022
дата закладки 15.02.2022
Давай разом увірвемось у сни:
Де ми удвох стираємо кордони,
Де вже не діють більше заборони -
Де все просякло запахом весни!
Давай хутчіш кудись на край землі:
Де застережень й осуду немає,
Де місяць в повні небо обіймає -
Де сяють очі-іскорки в імлі!
Давай колись відновимо мотив:
Де нам обом вже котру ніч не спиться,
Де з губ твоїх зриваю таємницю -
Де не лякають спалені мости!
Давай на мить, та ну- на все життя:
Де «на рушник» уперше і востаннє,
Де Ми сердець не гасимо повстання -
Де ціла вічність – просто Ти і Я!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939620
дата надходження 08.02.2022
дата закладки 09.02.2022
Правда старіє, ділиться на окремі частки
і зморшкуватістю торкається краю стін,
затерпає на згині в недосконалій конструкції темряви,
говорить з Богом, коли нема кому розповісти,
що порушено затишок і ти один, -
а на дворі лютий висне,
сніжить,
тримає весну за лікті.
А коли заплющуєш очі,
аби з точністю пригадати механізм тепла,
Коли воно крутиться на діафрагмі серця -
Згорни з собою в минуле
посіяний холод,
відчуй помах крил,
Бо зима схожа на нежить
і з часом зникне.
Раптово зникне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939619
дата надходження 08.02.2022
дата закладки 09.02.2022
Ти здатен видихами заповнювати пустоти всередині,
При найтоншому запереченні правди
слухати свої відчуття,
Аналізувати внутрішні конфлікти,
коли вони беруть вершину,
Розширювати горизонт
своїх слідів,
не оглядаючись.
Ти здатен незвіданність ставити на ваги терезів,
Коли зім’яті простині
від наболілих моментів,
Бо з криком при народженні
розкриваються не тільки легені,
Але і серце,
яке старається втримати рівновагу,
Відшукати відповіді.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938279
дата надходження 26.01.2022
дата закладки 27.01.2022
Корегуєш серце, повне пам'яті,
повне складників тиші,
Стримуєш моменти радості,
запереченням, найтоншим болем,
Аби всю необхідність любові
перев'язати хвилями спокою,
Аби розмагнітити прив'язаність
відстороненням,
Аби кожну симетричність почуттів
позачергово вичерпати,
Виправдати себе за втрату
цінностей,
Аби притулитись впритул до руху
змін,
Що відбулись в тобі
в життєвих істинах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933372
дата надходження 09.12.2021
дата закладки 10.12.2021
Коли страх муляє, як старий шрам,
порушує твій комфорт,
Міцно затягує ремінь твого настрою
і тисне наболілим,
На забутті викреслені сторінки з життя,
списані координати пам'яті -
Ти добираєш у мріях післясмак,
мов проблиски сонця, щоб не відчувати прісне.
Ти зриваєш маски з облич,
що торкаються ракурсу твого світу,
Аби кожну деталь серця розглянути впритул,
Аби не набратись сирості і самотності, -
Але, мов цвіту,
Наберешся від того,
хто змінить твою тахікардію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932983
дата надходження 05.12.2021
дата закладки 05.12.2021
Ця ніч руйнує усі композиції світла
і ковтає безкінечністю тіло,
І всі рамки дозволеного
розсіює в далечині темряви,
І кожен біль, що спустошував,
знімає, мов брудний одяг, щоб не зчорніло
Серце, що одягає забуття,
як панцир,
щоб стихли вулкани всередині.
Бо досить ненадійної правди
обміну серцевих ритмів,
Досить ховати емоції в шумах своєї
залежності,
Досить виснажуватись від неправильних дій і роздумів -
Бо серце не підлягає обміну.
Вичерпує свої ресурси.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932572
дата надходження 01.12.2021
дата закладки 01.12.2021
Є такі люди, які емоційно найнеобхідніші:
Які висмоктують з серця затемнення сонця
І в твоєму багатофункціональному квартирнику
Напам'ять завчають
цінність моментів.
І все, що болить у тобі, відторгають з алей пам'яті,
Дають розуміння того,
що життя комічне і нераціональне
І кожен може проігнорувати втрачене,
Відштовхнувшись від напрямку згасаючого світла.
Є такі люди затишні,
які все тепло зберігають
Під шкірою, аби поділитись,
коли бракне його русла
У твоїх перехрестях шляху.
Змащують парфумами
весни серце.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931767
дата надходження 23.11.2021
дата закладки 24.11.2021
В цій історії мова піде про маленького хлопчика Женьку.
Хоча, якщо бути чесною, він ніколи не був маленьким хлопчиком. Справжній мужичок, з почуттям власної гідності, зі свободою приймати самостійні рішення))) Саме тому ми збивались з ніг розшукуючи його, коли він раптово зникав серед білого дня. Не раз, завдяки йому, мене як старшу сестру огортала паніка, раптом з ним трапиться щось непоправне!))) Але він завжди знаходився, і завжди цілий і неушкоджений. Просто їздив у справах. Або на город, до трьохколісного велосипедика примотавши якимось дивом, сапу. Або ж просто вигулював (чи то волочив за собою прив'язаного мотузкою за шию) улюбленого хутряного песика Ліжбона. Той багатостраждальний Ліжбон пережив за своє коротке життя досить багато, і мав вигляд не милої хутряної собачки, а старезного, облізлого, побитого життям бездомного пса))))
Але яким незалежним, та свободолюбивим ти б не був, обов'язково настане день, в який хтось посягне на твої права і свободи. )))) І наявність старших сестер збільшує вірогідність того дня наставання))))
Якось мама поїхала кудись у справах, і лишила Женьку зі мною. Не пам'ятаю, в чому там була річ, чи то мама спізнилась вчасно повернутись, чи то я забула її попередити, що маю бути на передекзаменаційній консультації, але ось вже мені час збиратися, а мами все немає)))
З моєю відповідальністю, очевидно, що версія з пропуском - не розглядалася. Тож після декількох марних спроб знайти вихід, я розумію, що доведеться брати Женьку з собою.
Вдягнувшись сама, я гарячково перевертаю догори дригом поличку з братовими речами))))) з жахом розуміючи, що у ній жодної чистої речі! Бо ж якщо ти свободний і незалежний хлопчак, ти не мусиш питати у мами дозвіл на перевдягання. І якщо в тебе на днях, був раптовий приступ охайності і ти переодягнувся 5 - 6 разів поспіль, цілком природно, що чистих речей вже не лишилось.)))
Натомість в маленької сестрички Оленки ,на поличці все зразково чисте, і ідеально розкладене)))))
Ідея приходить миттєво)))) Хвилина, і я надягаю на натруджені, репані, мужицькі ноги брата, Оленкині мереживні шкарпетки, зав'язую на ньому пасок її святкової сукні, чіпляю на волосся кокетливий бантик)))) Все!!!! Сестричка готова!))))))
Згадую про басистий голосок притаманний брату...Останній штрих,- максимально наближаю своє обличчя до нього, і чітко та виразно роблю навіювання: "зараз ми підемо в мою школу, не вздумай там нічого казати! Чуєш?- ні слова!!!))))))"
На консультацію ми не спізнились, мої однокласниці віддали всю належну увагу новоспеченій сестричці. На всі запитання Женька вовтузиться, пихтить, зиркає на мене, але дотримується інструкцій, - ні звука.))))
"Вона ще не розмовляє"- пояснюю))))
КОЛИ У ТЕБЕ Є СТАРША СЕСТРА З НЕУЄМНОЮ ФАНТАЗІЄЮ, ПРИГОДИ ТА ВЕСЕЛОЩІ ТОБІ ГАРАНТОВАНІ))))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931117
дата надходження 16.11.2021
дата закладки 17.11.2021
Ця зима морозна видихнула холод,
щоби осиротіла Земля,
Витіснила зморшкувату мрію і теплоту,
щоб скинути десяток ночей
Холодних в пороги пам’яті,
аби порушити обриси надії
В рефлексіях осіннього холоду.
Щоби наслідити в клапанах серця,
накрапати мрякою,
Аби кожна мовчанка твоя була болюча,
Аби істина ховалась, бо все,
що в тобі - живе завжди з тобою,
Навіть якщо, часом,
зима обламує твій цвіт,
Знебарвлює рівень тональності
серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931011
дата надходження 15.11.2021
дата закладки 17.11.2021
Ми сезонно заряджені осінню,
передчасно усі знамена тепла губимо;
Контраст холоду
набирає обертів і спотикаєтеся об віру;
Приналежність до рідних губ
того, кого ми любимо,
Ми розбиваємо пошепки
у сум’яття за кілька секунд.
І поки голос наш
набирає домінантних рис - ми відкладаємо злість
На горизонт серця,
що тисне маневром холоду,
Вдаряємось в прогалини часу,
поки осад їсть
Версію нашої чуттєвості,
провокуючи нашу душевну сухість.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930561
дата надходження 11.11.2021
дата закладки 14.11.2021
Твій біль вивертає назовні
зразок справжності,
Сплави емоцій,
спонукаючи скинути прив’язаність,
Щоб показати істину речей.
Осінь другосортна сіє тіні
на вулиці,
Міряє день холодом
І їй неважливо,
скільки сущого втратив,
Скільки численного тепла понівечено,
Бо кожне твоє обмеження в вірі -
Її виразний виграш
у передчасному холоді.
Твоє смирення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930200
дата надходження 07.11.2021
дата закладки 07.11.2021
Твоя любов - як погода,
що затирає гострі штрихи,
як переспілі миті втрат,
Затирає кожного нічного метелика, що відточується думками,
стишує синтезом тепла.
І кожну апатію, що вражає альвеоли,
наче осад
канцерогенного смутку,
Накриває своєю тінню,
аби згладити біль.
Твоя любов притискається до моїх видихів,
аби осінь не виверталась зливами,
Щоби не наповнювала своєю вологою
кожний шурхіт тепла;
Щоби більше ніколи не було страшно,
Коли від холоду осені лізуть по шкірі мурахи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929146
дата надходження 27.10.2021
дата закладки 28.10.2021
За чверть до зими - кожна ланка теплоти
заливається міжсезонням холоду,
Залишаючи свої розводи
в кожній з декад місяців,
як екзистенція світла,
Як атоми,
що стрибають по вагонах
людських душ,
зберігаючи нейтралітет,
Аби поза падолистом, поза зимою замуляти між ребрами
цвітом весни.
Щоб закрити кожну з ран,
де забагато чорнооких сутінок.
Аби роздерти із фраз колючих
уривки з зими,
Аби посічену блакить очей
наповнити грацією тепла,
Світанками сугестій березня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928396
дата надходження 19.10.2021
дата закладки 20.10.2021
Коли світ виймає віру з розрізу серця,
Провадить миттєвості дня за завісу ночі, -
Ти бронюєш в минуле квиточок,
щоб наостанок зберегти
Тепло,що впивається в формулу
твоїх снів.
Коли світ кожний клаптик погоди відчутно розбиває
І кожна біль гірчить,
заповнюючи собою всю вісь смаку -
Ти тримаєшся за крила мрій, аби змогти дихати
Легко, коли контурів обличчя торкнеться весна.
Коли в кожну складку за комір тіла тиша западає,
Порушуючи гармонію твоєї м’якості -
Ти пробач її за гострість,
бо в кожній схованці у неї
Посів світла,
настояний на дотиках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927261
дата надходження 06.10.2021
дата закладки 07.10.2021
Виростаю з голосних літер
майже-осені,
що притиснулась хребтом-важелем в серце,
Своєю грацією порушила
відлік до мрій,
занурившись надто глибоко,
перетнула межі дозволеного.
Твій простір порушено,
сталевість спрощено,
ані краплі тепла.
Субстанція тіні дощів наповнює все,
що тремтіло всередині від символічного світла
І густина літа безнадійно карбується в пам’яті.
Бо скоро її відсоток досягне нуля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925610
дата надходження 19.09.2021
дата закладки 20.09.2021
У кожного є такий період - сезон дощів і розпачу, -
Коли хочеться розшнурувати темінь,
як сукню,
Щоб вигоїтись від недуг.
Ба більше - щоб всі сумніви викотились гронами
З надрізу душі,
Щоб одночасно стати собою.
Треба скинути
з серця паморозь,
Переболіти відлунням сутінків,
Щоб зарясніло серце квітами восени.
Аби відчути найсуттєвіше - треба
Розминутись з втраченим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924851
дата надходження 12.09.2021
дата закладки 13.09.2021
Коли моє серце скує нестерпимою мукою,
І душу, раптово, накриє пронизливий щем,
Тоді я у сни і в думки твої тихо постукаю,
І ти, як колись, захистиш мене сильним плечем.
Коли небеса над тобою чорнітимуть хмарою,
І зливи, холодні, безжально, вмиватимуть світ,
Мій вогник веселий знайдеш, і прилинеш примарою
Так, ніби й не було розлуки у тисячу літ.
А поки,- ховай почуття свої болем загострені,
Історії наші сховай у сторінках книжок.
Колись, ти зустрінеш мене у безмежному просторі...
Колись, я тебе відшукаю в сузір`ї зірок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905291
дата надходження 19.02.2021
дата закладки 31.07.2021
Я малюю вірші, як художники пишуть картини.
Скрупульозно виважую склад, і збираю до купи.
Філігранно, (буває не дуже) відточую рими.
Я малюю вірші, сподіваючись - хтось їх полюбить.
Я складаю вірші, як письменники пишуть романи.
Де там правда, де вигадка - не розібратись нікому.
То конкретика, то навпаки напускаю туману,
І закінчити б вже, але ні - вимальовую кому.
Я складаю вірші не для тебе. Погожої днини
Відпускаю в політ, мов пташок із залізної клітки.
Не тримаю й для себе - нехай розлітаються світом.
Я малюю вірші, як художники пишуть картини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920957
дата надходження 30.07.2021
дата закладки 31.07.2021
Це літо спіткнулось
об щемку порожнечу вулиці,
Пересипалось в тишу,
вигорнулось теплом +30.
Літу би пробудити найсуттєвішу істину серця,
Піддати всій симптоматиці тіло,
йому ж без різниці.
Літу байдуже, чи серце,
як губка, вбирає гірчичні слова,
Чи розтікається чорнилом, прирікає себе на слабкість,
Але допоки воно з тобою -
не втрачай свою повноцінність,
Застигати достеменно дивом і добротою
в пам’яті.
Бо хтось за крок
від занурення в темряву.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919186
дата надходження 10.07.2021
дата закладки 11.07.2021
Хлопчику з каштановим волоссям,
у тобі так багато тепла
і воно все глибшає,
Скільки в тобі упертості і надлишку колоритів весни!
Можна стерпіти у світі усе,
але тільки до шостої,
і припинити залазити у власні кордони
як в робу.
Або поставити три крапки в кінці,
набутись,
коли невідомість проколює серце
і каже йому,
хочеш чи ні,
а стерпни нарешті, спи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915809
дата надходження 03.06.2021
дата закладки 04.06.2021
Пам'ять шкіри
потягом спогадів виринає -
То родимкою на передпліччі,
То мурашками від холоду,
що не можливо розчепити.
Бо твоє тіло відчуває об’єм думок
Так само, як лінії дотиків
Ідентично впиваються і мліють в серці,
Стихають і голоснішають.
Раптовості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910503
дата надходження 09.04.2021
дата закладки 20.04.2021
Твоє ім’я - багатослівне значення літер,
Мов тату на шкірі,
що надає слід твоїм рисам,
Що трансформує твої відчуття
гірськими хребтами
І кожну матерію історії
наповняє акцентами.
І в кожній з літер - маленькі кратери,
Що поглинають повсякденність цивілізації,
Кожну версію тепла чи холоду...
Вивергаючи попіл,
опісля,
в твоїй бібліотеці спогадів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911197
дата надходження 16.04.2021
дата закладки 20.04.2021
Висіяти весь світ
на її тоненькі плечі,
Аби вона набулася,
відчула присутність тепла,
Аби проросла у весну,
коли спіткнеться в невдачі
Крізь локацію часу,
Шрифтом Брайля під шкірою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906904
дата надходження 04.03.2021
дата закладки 06.03.2021
Я б перебула з тобою до завтра
і все міжсезоння вкрила півморем.
І перенасичення, і прохолоду
залишила би
за межами кімнати,
Аби ти ніколи не відчував,
як сповите повітря меланхолією.
Бо тілу властиво
проявляти свою слабкість.
Я б кожне твоє сум’яття перерахувала,
аби не було причини
Тіні ковзати на внутрішній стороні зіниці.
Я б крадькома молитвою вигнала твій біль,
Щоб світло в тобі не згасало,
а серце не вицвіло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903847
дата надходження 06.02.2021
дата закладки 18.02.2021
Я черствію, а ти губиш, як зерна гранату,
свій спокій.
Прикрий мене від холоду, бо я розщепила всі ґудзики
На душі і вітер вдарився об їхній колір.
І забрав його, і залишив під пальцями солоність,
Від якої морські водорості ростуть
щосили
І заповняють собою
весь простір серця.
Прикрий мене,
бо та чортова порожнеча
Така ріжуча і ніяка пігулка не помагає.
Від тих опадів випадає віра із мене,
Я її назад, аби затихла,
Аби піддалась мені,
А вона лише сміється з мене, -
бо надщерблена.
Бо засоромлена поглядом людським
Глибоко, бо подерта.
Молиться, щоб бруд з неї воском вилився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904950
дата надходження 15.02.2021
дата закладки 18.02.2021
Ніч зачепилась за бахрому неба,
звісивши гриви з зірок.
Плями зі світла на сукенці чорничній,
в кутиках дні
завернулись в клубок.
Все відчуваєш, дотик статичний,
що розвернувся
підшкірно і цілісно,
Щось в тобі нове пробудив
і з’єднав тебе з сном
нероздільно.
Втрати покраяв, коли повіки бачили сни
і не були сплутані,
Поза свідомістю холод розгладив,
все перейняв собі
і теплом вкутав.
Кожну частинку тебе розкрив,
всі таємниці зберіг для простору,
Бог завжди був при тобі
і розставив своїх апостолів.
Перший - в вітальні з мечем боронить,
коли темрява доповзає до очей,
Другий - коли ти сниш,
розганяє вітер щоб не торкнувся плечей,
Третій - наповнює діагональ схожістю
і систематично констатує факти,
І пробує все, що не так,
на твоїй кардіограмі витерти.
І розганяє нічних метеликів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900990
дата надходження 11.01.2021
дата закладки 12.01.2021
Листопад сонце заслонив
своєю сирістю і поглядом скляним,
І не пускає до людей тепло,
щоб поніжились
у теплий комір.
Він спустився донизу з небес
і золотом мідяком
Прокинув на дерева
багряний колір.
Він би втік,
якби міг,
швидше, щоб не перебирати
людські наміри,
Щоб очам не бачити його серця
порок.
Він би зменшився,
став синицею, втративши розмір,
Та не може,
бо на календарі іще має не один
крок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894678
дата надходження 11.11.2020
дата закладки 14.11.2020
Як вийшло так, що ти перехворіла,
Як вийшло так, що я перегорів?
Невже ця осінь й справді чорно-біла,
Невже немає інших кольорів?
Сухі слова, мов листя пожовтіле,
Сьогодні сумно стелиться до ніг
А як же нам, закоханим, кортіло
Свій шлях знайти у схрещені доріг
Та доля грала у свою виставу
І дощ не падав – плакав крадькома
В останню зустріч нашу біля ставу
Згасала іскра, пристрасть між двома
Я ще ловив твого Амура стріли,
Все мимо цілі, все тепер пусте
Уста твої, як і колись тремтіли -
О клята звичка вірити в святе…
Ці очі все ще карі і гарячі,
Всміхаються гординею невдач
Я все забув, змирився і пробачив
Та відпустив. І ти мене пробач
Бо це не діло, це не перспектива
Спокуси пастка, шлях у нікуди
Супутник жовтня – хаотична злива,
А знаєш жди мене, ти далі жди…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889490
дата надходження 23.09.2020
дата закладки 22.10.2020
Ти кажеш, що — не варта цих думок,
тому що — у Тобі одній провина?
Приречення — закрилось на замок,
хоч менша не пройшла і половина,
й не всох іще сподіванок струмок;
а ключ «назад» — втягнула трясовина
епохи, що зникає, як димок…
Хоча у серці — люта хуртовина
з дощем чуттів і я — начисто змок —
нікому і нічого Ти не винна!..
Ти кажеш, що — не гідна даних слів?
Можливо й так, тому що — варта більше —
іменників, в обіймах дієслів…
Вірші — це так, пригамувати біль, ще
сильніший, ніж немилість королів…
Візьму, як антидот, укотре — «Ніцше» —
попутний шторм розбитих кораблів
в глибинах дум, і вже, на хвильку — ліпше,
тягучий морок мовби просвітлів,
та в обрії душі стає ясніше…
Ти кажеш — не вартуєш цих віршів?
Чому ж тоді без них — суттєво гірше?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891425
дата надходження 11.10.2020
дата закладки 22.10.2020
В твоїх емоцій немає ні початку,
ні самого кінця,
Вони - як бите скло,
в якому більше не відображаєшся ти.
Якщо ми створені на подобі самого Творця,
То чому нас справжніми найчастіше бачить лише нічна тиша?
Як позбутися осаду, що вкриває середину нашого серця,
Параної, де надто багато темного,
що й щілини душі повні суму?
В кожному нашому архіві пам’яті є трішки сонця
і йому буде достатньо місця,
Якщо ти позбудешся всього старого,
що ріже тебе, позбавляє сили,
А серце струму.
Який ти? Сильний? Зможеш визбирати все те,
що робить тебе кам’яним?
Чи потрібен тобі скальпель,
щоб потрапити у найглибші впадини?
Ми розділяємось в світі на хворих, закоханих,
сп'янілих,
Але там, де вигини і згини,
є есенція теплих спогадів.
В кожному досі повинна жити істина дитини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890926
дата надходження 06.10.2020
дата закладки 22.10.2020
Ранок стихає, бачиш,
сонце ховається за светр,
Вислизне скоро у закулісну тінь.
Шкіру проймає промінь,
ніжно у самий центр,
дихання відчуваєш,
хто є для тебе він?
Втратив із вени світло,
морок укутав груди,
Жалить, немов кропива й немає у тобі
сили.
Всі відчувають у собі тінь,
бо вже скоро грудень...
Ти не впадай у відчай,
Розстібай ґудзики на спині,
щоб виросли знову крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891120
дата надходження 08.10.2020
дата закладки 22.10.2020
Це місто, в молочному тумані,
витікає назовні і стишується
над твоєю ключицею,
Холодне і сильне,
як вітер, що забирає весь гомін і втому
і прикрашає серце квітами,
аби не затерпло.
Місто, яке мрії людські,
як кульку, запускає у небо,
але досі стоїть
на сторожі з рушницею,
І мільйони життів народжуються
і тануть у ньому,
а воно стоїть і дихає, дихає.
Поки ще від скелетів,
що у шафі люди ховають,
не вибухнуло,
Місто стоїть і рахує усі химерності
і ковтає холод,
аби побачити істину,
Спостерігає, як люди розчиняються в часі, як їхні легені зморщуються
від недосконалості.
Все, до чого торкається пил,
і так бояться втратити себе частину,
І їх лякає справжність і скоро самих не стане ані краплини.
А місто стоятиме ще зо сто років потому, в своїй непорушності.
Місто стане вільним,
без фільтрів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891705
дата надходження 14.10.2020
дата закладки 22.10.2020
Вперше, коли приходиш на світ,
ти криком руйнуєш тишу.
Кожний твій подальший
дотик до світу -
це сходження двох паралелей ,
Неба і серцевого м’яза,
що назад заштовхує в легені тепло шпателем,
Заліплює кілька сантиметрів розчарувань,
щоб не отримав грижу.
Вдруге,
коли ростеш
і хлюпотить в тобі любов,
виливаючись наскрізь,
Вивчаєш світ,
як сонячну палітру,
тісно-тісно прив’язуєшся,
Шукаєш ідеали на весь зріст горизонту
І разом з землею змінюєшся.
Втретє - пізнаєш глибокі істини,
перший біль, другий сенс і втратиш вік,
Що губить себе,
як ніч,
що скидає на землю тіні.
І ти летиш у небо,
а хтось поки спатиме рік за роком,
Кам’янітиме від спокою
і протаранюватиме слізьми власні стіни.
Бог загинає пальці
і чекає на твоє повернення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892428
дата надходження 21.10.2020
дата закладки 22.10.2020
Не світи мені, кажу,
сонце, не світи, кажу,
не світи,
Я відчула в собі трепіт метеликів,
припливів і відпливів,
і кажу тобі - просто лети.
Вкороти в мені море солоне,
а холоднокровність свою вертаю,
Лови акустику смутку мого
і дивись,
як плавають кити по небокраю.
Тепло достигає в мені
і кожного дня падає гронами,
Бо нікому його позбирати,
розпізнати
і скоро буде скльоване воронами.
І лише Богу видно, мабуть,
як пнеться зі шкіри віра,
Або кулачком згорнеться і цвіте,
і цвіте,
і скоро заповнить собою прірву.
Поміж ребер в мені сонце глибоко
є ще,
І не кожному в світі дано побачити це.
Не кожному.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891341
дата надходження 10.10.2020
дата закладки 22.10.2020
Бог пробачає всі наші гріхи,
відлякує тіні,
що лягають на горизонт;
Легені, що стискаються від переляку,
знову дихають.
Прикладаєш сили і віри,
зростаєш,
бо вихід є завжди.
Пам’ятай це і посміхайся,
навіть якщо
тобі із середини
потрібен ремонт
і серце повне мороку і в ньому діри.
Осінь сезонно
тримає нас у світанковій імлі,
Важчаємо, коли боязко,
коли носимо
в собі залишки
зі зневіри.
Ми люди,
наче такі великі,
а серця чи то від холоду,
чи то від гріхів малі
І, очевидно,
поволі котимось в прірву,
згасаємо.
Тавро на нас,
чи ми втратили усі канони і міри?
І скільки потрібно спроб,
щоб знайти себе
в повній мірі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889281
дата надходження 20.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Ішов хлопчина зажурений,
думав собі:
Не вірю у мрії,
світ прохолодний, потворний.
Кожен сам по собі
вицвітає у своїй журбі,
Кожен своїм ключем замикає себе
в світі чорнім.
Все не так,
все те і немає
спини до спини,
Надто глибока осінь,
відсутність тепла і тиші...
В серці мікрочастинки ростуть
із зими
І мурашки пробіглись по шкірі,
як миші.
Ангел слідом іде
і все записує, так,
Все, що лине
з глибин і ламає
хлопчині крила.
"Хоч такого - будь ласка,
та зберися і втому в кулак,
прибери,
не ганьбися і відчуй,
що у тобі є сила.
Я з тобою завжди,
скільки б не було
протягів і падінь
У твоєму житті!..
тільки ти не здавайся, чуєш?
Навіть якщо
на душі твоїй
в листопаді завмерла тінь,
Не бійся, ти завжди мене
у собі відчуєш."
За лаштунками кліпає тиша,
сонце малює кола
І по сходинках вгору
ангел тримає
тебе за руку.
Не зважай ні на кого,
навіть якщо здається,
що ти мала
У цьому світі людина - ми все здолаємо разом.
Навіть якщо монотонність в житті
і кожен під своєю маскою...
Крізь зіниці
він дивиться
на тебе з ласкою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889568
дата надходження 23.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Все попіл і попіл,
срібляста вода
на віях,
А далі - що на душі? -
від нових світанків
мозолі...
Кожний чийсь дотик до нас
залишає свою мазуту,
Нові штрихи пензлем,
а люди крадуть
із нас літери.
То, отже, ким був ти раніше -
уже не будеш?
Усе, що відбилось
в душі нове - не зважай на те.
Розсипаєш себе на частини,
біжать хвилини
І поки дійдеш
до кінця - виб’єшся з сил,
Такі складні і окрилені ми
водночас,
Маленькі, великі
і в кожному з нас
щось є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889654
дата надходження 24.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Коли проламаєш мою броню,
дефекти душі
розгладиш помітно,
Коли забереш від мене
собі
весь морок в очах,
колекцію болю -
проступить світло.
І все,
що виїдає частково
нас зсередини,
втратить свою силу,
Бо любов
виліковує випадково чи ні,
розтоплює в сутінках
кригу.
Крокуєш вперед,
обшарпаний, змарнілий
і хочеш легкості
передчуття спокою,
І буцімто все є,
що потрібно,
але чогось так бракує.
Remember,
любов дана тобі,
як оберіг,
бережи її
і будь собою.
Коли прийде час - вона всі пухлини і тріщини
на ранах твоїх
залікує.
Вона - протяг в тобі,
вона буревій,
метелик;
озирнись - бачиш,
в тобі
танцює.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889845
дата надходження 26.09.2020
дата закладки 27.09.2020
Ходи рівно, дихай вільно;
що там під шкірою,
в сутінки втрапив? -
і тиша завжди
вкрита темнотою.
Слухай тишу,
але довіряй собі,
навіть якщо спокій
для тебе
отрута,
холодна, безмежна,
як хвилі,
що колише і колише...
сьогодення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887900
дата надходження 04.09.2020
дата закладки 06.09.2020
Бо в кожній людині,
що в світі живе,
так мало див;
Мури високі,
шлейфи із сутінок,
холод в зіниці.
Світ, по якому ходив,
як сипучий пісок:
кожен твій слід,
як гнів,
Що розширяється в просторі і ще
не вицвів.
Що за отим перевалом,
яка межа?
Скільки тобі треба світла,
щоб стати іншим?
Ми забуваємо,
хто ми,
для чого прийшли,
а душа -
Чорнильна Тінь,
на ній брак сонячних променів...
А ми все хтивіші і зліші,
Ми відступаємо від світла.
Зблудили, грішні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887226
дата надходження 28.08.2020
дата закладки 29.08.2020
От якби серце було
відтінку бузку
і квітло щосили,
коли зносять Тебе
смутку
небачені хвилі,
коли світ розшнуровує
на Тобі
із пам'яті сукню,
аби заховати глибоко все,
що було не так,
у далеку скриню.
Щоб ніхто не натрапив
і не відкрив
там,
де розбиті дзеркала
із душі
золотисто-сині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886649
дата надходження 22.08.2020
дата закладки 23.08.2020
Не губи себе в собі,
не втрачай себе
і все відчуте
тобою,
навіть якщо хтось розбиває храм
твоєї душі і нівечить весну,
навіть якщо сльота на дворі,
а всередині серця рубці
проросли травою,
вже сотні літ,
мов шпаги за рукавом,
ти повторюй собі:
я не згасну.
Навіть якщо у власних архівах
бракує так липового чаю,
навіть якщо квітнув і ошпарився болем,
і тиснуть на тебе чотири стіни;
навіть якщо помітив,
ким ти став,
важко, але можливо,
знаю,
випусти пташок із комірчини,
хай полетять
і віднайдуть тепло,
і нехай небо
гойдає їх в невагомості
високо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885865
дата надходження 13.08.2020
дата закладки 14.08.2020
Ти можеш вважати,
що в тобі
немає нічого особливого;
Така недовершена,
спорожніла,
з середини безсила.
Віра твоя збилась грудками,
втратила зміст,
немає нічого живого...
А хтось вірить в тебе
і на клаптику паперу
домальовує твої крила.
А хтось при кожному твоєму падінні
молитвами
тримає тебе,
Стирає все,
що в тобі болить,
все,
що рушить тебе і глушить,
І береже тебе так,
як ніхто не беріг
і кожну твою скалку пропускає
крізь себе,
Окраєць вільної любові дарує,
ампутує проблеми
і їх рушить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885663
дата надходження 11.08.2020
дата закладки 14.08.2020
Люди тікають від тої самотності,
що всередині
ховається в тінях.
В кожного свій стиль
написання своєї книги,
в кожного власний вибір.
Хтось гріє душу в словах,
хтось закриває власні таланти в скрині,
Хтось мотивує себе,
навіть якщо відчуває слабкість
і за це каже світу:
спасибі.
Людина тікає від своєї самотності,
за п'ять дванадцята пірнає в сни.
Кожна твоя спроба вийти із себе -
це віднайти
магію в серці,
Це балансувати навіть тоді,
коли мрії,
як папір,
рвуться і ще
далеко до весни,
А люди завжди будуть
крихти світла збирати у собі,
бо душі у них
в обгортці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883965
дата надходження 25.07.2020
дата закладки 26.07.2020
Спи, моя дівчинко,
більш не бентежся й нічого не бійся,
Зерна розсипались віри, -
ти хутко збери.
Сміятись не просто,
я знаю,
коли холод зв'язки рве,
але ти смійся,
Сміх виліковує,
ти кригу з грудей своїх вирви.
Бачиш, принцесо,
ми на чверть в марафоні застрягли,
Бігаємо черпати сонце у когось,
а його нема.
Ми, люди,
все руйнуємо у собі
і будуємо цегла за цеглою,
навіть якщо ослабли,
Навіть якщо нас штормить зсередини
і ми не розуміємо
хто ми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883799
дата надходження 24.07.2020
дата закладки 24.07.2020
У небі знову
чути літаки.
Вертають мрії
до своїх летовищ...
Сказав,
щоб не чекала
на дзвінки.
Але повсюди
Твій далекий голос.
А я уперта.
Рвуся у політ.
Нема з Тобою
авіасполучень.
Ти затулив
собою
мені світ.
Ожиновий,
Солодкий
і Колючий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883538
дата надходження 21.07.2020
дата закладки 21.07.2020
Ми, як закриті книги,
зв’язані
різними стрічками,
Кожен у своєму вимірі,
кожен зі своїм хламом.
Кожен в своїй траєкторії,
кожен під своїм
екватором.
Хтось емоції ковтає таблетками,
в когось серце
вкривається шрамом.
В когось душа покреслена маркером
і звичайний день
гасне від втоми.
Хтось наповнений ароматом м’яти
з середини,
в когось замість душі
коми.
Кожен в своїй часовій капсулі,
загнутий в власний чохол
закладками.
Ми такі люди різні,
але коли болить,
рвемося на клаптики.
В кожного в серці
різного розміру
скалки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883436
дата надходження 20.07.2020
дата закладки 21.07.2020
Не бач сни за мене,
бо я вмію літати
у всіх закутках
своєї душі без тебе,
Бо я шматками вдихаю
відсутність звуків,
Рвуться слова, розсипаються,
як сіль
З під ребер.
Поруш надважливе,
Бо ніжність просочується крізь
пори в руки.
Бо важко втримати
всередині слова,
Коли вони живі
і метеликами
кудись линуть.
Бо людина доти жива,
Поки присутні у ній відчуття,
Присутня віра.
Доти в ній щось від Бога.
Доти вона особлива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883163
дата надходження 18.07.2020
дата закладки 19.07.2020
Я за тебе молюсь
коли осипаєшся ти
Коли в вихорі світу
пливеш
і не знаєш спокою
Я малюю молитвами
в середині тебе
квіти
Бо вони красою вирівнюють біль
Бо вони як серце
червоні.
І уже не важливо
скільки втратив
і чого спромігся
Бо кожному треба
себе наповняти чимось
Хтось суцільним тире
хтось уже
від знемоги знемігся
А хтось
теплими пір’їнами тіло
вкриває від холоду.
Ми звільняємось коли молимось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882621
дата надходження 12.07.2020
дата закладки 14.07.2020
Не бійся ніколи,
нічого у світі не бійся,
Злітай сам для себе
у небо за тайнами.
Живи так,неначе сам по собі,
і в тебе є власна пісня,
Бо той, що крила має за спиною,
не може мати кайдани.
Бо маєш свій власний шлях,
свій дух і своє тепло,
І кожен дощ,що в тобі,
тебе доповнює,
І твоє сонце,що всередині
розбиває темряви тло,
І віра в себе всі мрії твої здійснює.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882288
дата надходження 09.07.2020
дата закладки 11.07.2020
Коли за спиною секунди летять
І гаснуть в мовчанні
внутрішні дракони -
Спіймай свою можливість,
бо вона як дитя,
Надто швидко порушує тишу,
у неї свої закони.
Червень - так червень,
липень витрусив спокій,
осінь лишила на вилицях сіль,
а що далі - зима?
Світ надто широкий,
Господи,
позаду залишені кроки,
Що обереш Ти,
бо Ти Кравець власного світу
І завжди позаду буде пітьма,
Яка буде зменшуватись,
коли дихатимеш вільно
на раз-два.
Або буде одержима тобою
і зніматиме крила.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881588
дата надходження 03.07.2020
дата закладки 03.07.2020
Вона — моя Евтерпа і Ерато… —
акорди із екстрактів почуттів,
що хаосом у серці б’ють стакато…
Вина появи внутрішніх світів —
Вона, нащадок Тигра и Євфрата,
цариця анархічності бунтів…
І глас її — знетямлена кантата
емоцій неабияких сортів
з нещадною півусмішкою ката…
Вона — моїх безкрайностей плантатор… —
думок-лісо-степів та слів-садів,
коли в судинах так мерзлякувато…
Свідомо-підсвідоме асорті —
Вона, якій ім'я — Аннунціата,
володарка чужих-своїх життів…
І згляд її — розсудку самострата,
побачення не дюжини чортів
з єством своїм — її ілюмінатом…
О, Ти — винагорода і розплата,
сіяння проміж мороку хрестів… —
коли простиш незрадного фаната?..
[i]16,06,2020
* Аннунціата - Лат. Annunciata, від annunciare, звіщати. Жіноче ім'я: благовісниця.
* Ілюмінат - Лат. Illuminati - «освічений», «просвітлений»[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881469
дата надходження 02.07.2020
дата закладки 02.07.2020
Ти в цьому світі
колючкою
Зростаєш
по пояс довкола
І мабуть,
як завжди,
за звичкою
Порушуєш спогадів кола.
Весь складений
із протиріччя ти
І серце у зморшках
без зайвого.
Тобі все необхідне -
хвилююче,
А так хочеться,
зрештою,
справжнього.
Кожен прагне до свого птаства,
Своєї втіхи ,
щоб збулося бажане.
Щось недороблене нами,
недосказане
І щось аж занадто
до нас прив'язане.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881180
дата надходження 29.06.2020
дата закладки 30.06.2020
[i]Коментар до вірша [url="http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=1003136"]Наталі Косенко - Пурик[/url] - [url="http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879720"]А ти чекав?[/url][/i]
А я чекав… — як паросток ослаблий,
(що вже зігнувся, вірою ущух…)
пригнічено-спустошений та спраглий —
чекає на цілющий душ дощу,
на промінь сонця, ясно-пишнобарвний,
щоб увібрати в себе досхочу
їх силу… й аромат духмянотравний,
який я у Тобі́ давно відчув…
А я чекав… — як пташеня безсиле,
невільно-безпорадне, у нужді,
залежне, жовтороте, голокриле,
чекає маму-пташку у гнізді, —
турботу і тепло, пестливо-миле,
що не позволять згинути в біді,
та не дадуть в поживу — щось зогниле…
(як Ти… — пеклась, ревниво… ще тоді…)
А я чекав… — як та безплідна жінка
в моменти безнадії, самоти,
чекає сина… чи дочку́... — сторінку
пречуда у томах життя… А Ти?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880882
дата надходження 26.06.2020
дата закладки 26.06.2020
Червень спадає на очі, у нього застуджені зв'язки...
Не дихай, не рухай, бо в комірці у нього пташки,
вони не осилять поразки.
Раз - загоряються жовтим,
два - фарбуються в синє
І в круговерті світу
рано чи пізно
вітер їх вирве.
Вирве, вийме з літньої скрині.
Високо в небо здійме.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880808
дата надходження 25.06.2020
дата закладки 26.06.2020
За те, що попрошу у Тебе фото —
віддам… ще ненаписані вірші,
а їх — нікому не писав… І доти,
допоки дух емоцій у душі… —
моїх частинки слів — завжди навпроти
побачиш, як плоди в густій глуші… —
Немов, крізь час і простір — ніжний дотик…
Для серця мимовільних ворушінь…
За те, що попрошу — стократно більше
віддам… як не наважиться ніхто…
Тим більше — хто вони? Ну, просто… інші...
Колега? Друг? І все ж не те… не то…
Ніколи б не писав… та… щоб ясніше
пройнятися невичерпним… Ото ж…
Хоч Ти — не та, яка була раніше… —
Усе ж пишу… бо вже і я — не той…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879983
дата надходження 17.06.2020
дата закладки 17.06.2020
Хто відповість за втрачену весну,
За сльози й сум ночами коло хати
По серцю ніби лезом полоснув
Пробач мене, - дозволь себе кохати,
Хоч і ножем по серцю полоснув…
Я вже не той, на жаль, як був тоді:
Коли удвох ранкові пили роси
Проміння перше сонця у воді
Своїм віршем вплітав тобі у коси,
Та вже не той, на жаль, як був тоді…
Та й ти давно змінилась до нестями
Манірна, горда, вперта, ділова
І кажеш «Він» в коханні більше тямить,
Береш на кпини всі мої слова.
Бо у коханні інший більше тямить…
Та не боюсь минулого образ
Іскра і хмиз – і знову запалає
Лякає несміливість, скупість фраз
Та й цю незгоду серце подолає
Бо не боюсь минулого образ…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879785
дата надходження 15.06.2020
дата закладки 15.06.2020
[i]Присвячується —
загубленому діаманту на вершині мрій,
божественному джерелу натхнення слів і дій,
в душі — навік моїй..,
та вже давно.., давно — чужій...
єдиній, їй...[/i]
Прости...
Я ідіотом був,
профаном мудрості, що не зумів спасти
вогонь сердець від егоїзму, сліпоти,
безтактності, дурних манер — низьких, простих,
вже й слід простиг —
цей аркуш час давно перегорнув...
Прости...
Я всі ці істини давно збагнув,
хоча, тоді не вмів сповна я осягти
масштаби наслідків — що довелось пройти,
глибоких роздумів в моменти самоти —
не зміг, не встиг —
я свій урок — за дорого добув...
Прости...
За те, що дурнем був —
не тямив я в поступках, щоби зберегти
ту квітку, що з любов’ю ніжно так ростив,
хоча й вдалось їй зовсім трішки прорости,
та розцвісти —
не доля, той момент давно минув...
Прости...
За те, що — геть не бачив і не чув,
що не зумів я сам себе перемогти —
забути гордість, почуття перетрясти,
що не наважився ніяк допомогти
нам досягти
блаженства, нас підвів я, обманув...
Прости...
Я би усе вернув —
я б все віддав, усе, що є, лише б змогти —
не втратити, а навпаки — уберегти
кохання, ласки, мрії, щастя притягти —
застерегти б —
якби я зразу каверзу відчув...
Прости...
Що я в житті твоєму промайнув...
Ти в пам’яті моїй живеш! О, знала б Ти,
скільки мільйонів раз я промовляв: “Прости!”
просив себе: “Забудь, минуле відпусти!..” —
тоді дійти —
до квінтесенції — не ризикнув...
Прости...
Я боягузом був —
не вірив в себе, побоявся підійти
я, вдруге, втретє — щоби цілі досягти,
змирився, що навік розведені мости —
перепливти б —
натомість — безпорадно потонув...
Прости...
Тебе не забував я й не забув,
Ти — назавжди в мені... Ці спогади нести,
ці відгуки давно незбутньої мети—
не заслужив... Мені б до Тебе дорости —
де — я, де — Ти —
я подихом тьми полум’я задув...
Прости...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879674
дата надходження 14.06.2020
дата закладки 14.06.2020
Колись ти казала собі,
що маєш достатньо
сили,
Що все, що ламає -
аніскілечки не страшне;
Бо сутінки слабшають
і треба щоби
любили
І більше тебе ніщо не здолає
і не зачеркне.
Колись ти казала,
що рідне твоє
не забути,
Що все залишає слід
і у тобі усього
сповна.
Душа складена з пікселів,
інколи із цикути
І треба відчути тобі,
як інколи кисне вона.
Колись ти казала,
що віра,
мов крилаті риби,
Торкаються шкіри,
показують справжність
тебе
І що б не було у житті,
ти тільки не схиб,
Яка ти велика
(чи мала)
ніхто так не взнає,
Допоки в тобі
не зародиться щось
тепле таке.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879479
дата надходження 12.06.2020
дата закладки 13.06.2020
Ось бачиш,
ніч тане,
облазить з неба сливового,
змінює колір;
Залишки снів розсипаються,
коли сонячний промінь
губить рівність темряви.
Холод насправді бажаний,
коли серцю тепло,
коли воно не тонке,
а має розмір
І тоді всі вади губляться
в проміжку часу,
стираються
всі сумніви.
Інколи ти наповнена відчаєм,
бо так є,
що світ часом
гризе тебе і коле,
Кожну складку душі твою заточує,
а з тим
все добре і світле,
що є у тобі.
Все, що тобі здавалось миле,
зношується,
осипається довкола,
Та важливим є те,
що попри все
потрібно видужати
від любої недуги
І не загубити
себе в собі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879181
дата надходження 10.06.2020
дата закладки 10.06.2020
Ніхто у тобі не зросте,
наче дерево
високо-високо,
Ніхто не відіб'ється,
не ввійде в історію
лінією на руці.
Не зможеш ти
вимкнути світло,
що десь у тобі
так глибоко,
Коли хтось знаходиться
не по волі
в твоєму серці.
Ніхто не заповнить тебе тишею,
ніхто не торкнеться
берега,
Ніхто не зможе залишити
начерки
на душі,
Допоки не впустиш у себе,
допоки любов
попід ребра
Не ввійде
і не пустить паростки
з часом
зі своєї мушлі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879022
дата надходження 08.06.2020
дата закладки 09.06.2020
Хтось знову помітив,
людина шукає
себе,
Людина в обгортці
загорнута,
загублена сміло.
Людина ховає дарунки від Бога
й тепло,
Не справжня людина
і все прикриває
уміло.
Усе, що в людини
посходило
у душі,
Усі таємниці і справжність
у фантик
згортає.
Людина палить мости і міста
у собі
І вірші руйнує -
також
і від того
згорає.
Куди не глянь -
людина в обгортці,
багато таких,
Не справжніх
і бути собою
не хочуть
І більш не повернуть
себе простих,
Слабкі вони,
знаю,
і слабкості їх
самих точать
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878221
дата надходження 01.06.2020
дата закладки 03.06.2020
Ти думав, що ти зі мною лиш на хвилину,
А потім зникнеш, ніби нічого не сталось.
І ти пішов, але забув половину
Душі. В мені вона назавжди зосталась.
А ти пішов... Зимою шукав спеку,
Не міг знайти під сонцем собі місця;
Ти був з чужими так довго і так далеко,
Я ж вперто тебе тримала, тримала міцно.
Ти думав, що ти зі мною лиш на хвилину?!
Серйозно, думав, що зможеш мене забути?!
Лишив мені малесеньку половину,
Хоча, якби й по вінця налив себе - мало буде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876665
дата надходження 20.05.2020
дата закладки 29.05.2020
Ми вільні - і не такі уже
вільні;
З тоненькими душами
у великому місті,
З очима, мов скельця
прозорі,
а губи наші
німі.
Як ті божевільні,
Ми вільні,
Самотні-самотні,
уражені зсередини.
Легені від Marlboro чорні,
як вугілля.
Фальшиві ми
Люди,
Прагнемо змін
у квітні,
Розгублено тягнемось
за соломинки,
Які пропонує світ
І ніби ми вільні,
Але,
Щось не так із нами.
Бо ми зашлаковані.
Надмір грубі,
Надмір зухвалі
Ми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876777
дата надходження 21.05.2020
дата закладки 29.05.2020
Скільки тобі, чотирнадцять? -
Твої сни
ще достоту гарні,
Відчуваєш, як у них
пахне
дикою м'ятою,
а мрії
такі безхмарні.
Скільки тобі, вісімнадцять? -
Гладиш вдома
пухнасту кішку,
Струшуєш серце
від зерняток,
що в любові
скупалися трішки.
Скільки тобі, уже двадцять? -
Чуєш крики
сусідів навпроти,
Обіцяєш собі,
що у тебе не буде так,
промінь сонця торкнувся
рота.
Скільки тобі, уже двадцять п'ять? -
В тобі всього
є багато,
Десь у тобі
виткана ніжність,
хоча в тобі
її чимало.
Скільки тобі, поза тридцять? -
Ти знайшла те,
що шукала,
Твій маленький принц із тобою,
ти багато втратила
і нового
пізнала.
Скільки тобі, тридцять п'ять? -
Життя різало і кусало,
Мов гадюка,
ламало тебе,
та ти
тільки
сильнішою стала.
І коли сон
на повіки зорі сипле,
ти знов пригадуєш
Все що трапилось
на твоєму шляху,
всі рубці,
що зійшли,
рахуєш.
Скільки скинула з себе
і втамувала
дощів,
І що між рядками
таки відчула.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877286
дата надходження 25.05.2020
дата закладки 29.05.2020
Є у тобі
щось таке,
від чого серце
цвіте і цвіте,
Сенсори на шкірі
заряджені
мікрочастинками вітамінів.
Є у тобі
щось таке
вицвіле
і водночас святе,
А нутро твоє
засіяне насінням
хоробрих воїнів.
Прийде час
і ти усе зрозумієш,
знайдеш опору,
Струсиш
зі своєї душі
всі страхи і уламки
прийдешнього неспокою.
Скільки б ти
не спотикався,
ти знайдеш іскру,
В цьому
жорсткому світі вона,
мов всередині дзеркала,
У тобі
прикрита шкаралупою.
Є в тобі те,
від чого всередині
щось цвіте і цвіте.
І коли здогадаєшся,
що це -
проріжеш
тумани,
що нависають
над тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876045
дата надходження 15.05.2020
дата закладки 16.05.2020
Як тобі,
моя пташко,
літати у небі,
не надто вітряно?
Ніч чарівниця розкинулася,
місяць
закріпився за болти.
Скільки в тобі тої сили,
скільки в тобі
того світла
засіяно?
Прагнеш висот,
кружляєш над небом,
хочеш від чогось
втекти.
Бачиш,
у травах люди,
серця у них загіпсовані,
Сполохані
маленькі мурашки,
в яких серця
надто малі.
Всі свої почуття,
пташко,
складають в пазли,
бо вони змарновані,
Сковані
і їм тяжко
від того рухатись далі
по землі.
Я б полетіла
з тобою,
приймеш мене,
однаково,
Тут надто довго
триває зима,
вулиці сповнені сумом.
Я б так злетіла
і знову відчула,
яке на смак життя
заново,
Під твоїм крилом
було би спокійно,
я б попрощалась
з шумом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875741
дата надходження 13.05.2020
дата закладки 16.05.2020
Це наче душі,
зв'язані повік.
А ви колись любили так,
неначе
Шкідлива звичка
в себе
в голові
Що то сміється,
то раптово плаче?
А ви втрачали тих,
хто рідним став?
Так важко було
відпускати
далі.
А час ішов,
а ти
у ній зростав,
Та серце колисало в душі
жалі.
А ви колись
любили
спрагло так,
В зефірні сни
собі
ви поринали...
Любов у кожній складочці
душі -
А ви її уже, скажіть,
пізнали?
А ви колись любили
просто так,
Скажіть, любили,
чи колись втрачали?
До анемії,
як отой дурак,
А ви собі
ці втрати пробачали?
...Скажіть а ви любили
просто так...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875154
дата надходження 08.05.2020
дата закладки 08.05.2020
Всі емоції
витікають на ранок,
разом з теплим повітрям і снами,
Разом з краплинами янтарного сонця,
що котяться з рук,
розсипаючись зернами.
Таке відчуття,
що серце твоє
прошите
нерівними швами
І так добре
коли любов
за зачиненими дверима,
зв'язана
ланцюгами.
Бо коли так,
то більше не зводить живіт
і ти
не стаєш залежною,
Більше
не вимінюєш щось на емоцію,
а почуваєшся вільною,
справжньою.
І всі думки
і втрати
промиваєш
хлорованою водою,
щоб не було натяку
На те,
що в тобі
є щось значно глибше,
приховуючи правду
будь яку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874626
дата надходження 04.05.2020
дата закладки 08.05.2020
Моя ластівко, тихий янголе,
Хто тебе скривдив,
що на серці зарості?
Більше ніколи
не буде страшно і боляче,
леле.
Все мине,
от повір,
бо тепло вже близенько;
Он бачиш,
кують зозулі.
Коли холод так сковує,
що серце ховається в сутінки
І ти бинтуєш його,
як можеш,
аби не було уламків -
Ти відкинь всі страхи,
що обмежують подих, і сумніви:
Все минає, і це мине
І ніколи, рідна,
не закривай серце
на тисячі замків.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870901
дата надходження 05.04.2020
дата закладки 06.04.2020
Є такі люди, світлі
з середини,
Є такі люди,
схожі на птахів.
Які серед сірих полос у житті
знайдуть глибину,
І кожну окреслену невдачу
здолають змахом.
Є такі люди,
зголоднілі з середини,
Обпечені спекою
недолюбові,
Які будують собі міражі,
мов пустелі впадини,
В яких бентежні весни і болі.
А є і такі, які далеко від ідеалів,
Від всіх законів і смаків,
що є на світі,
Які, навіть
якщо серце хворобливе,
мають імунітет.
Їх найпростіші душі схожі на ангелів.
І їх родзинкою є сміх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870568
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 03.04.2020
Коли падає тінь на душу,
Підходить ближче, тулиться - і ти
бачиш всю глибину
що прихована у ній...
Здається тобі,
от і все, кінець,
і серце вже не робиться надто пружним,
Затвердіває,
аби більше не відчувати,
аби просто робити поштовхи в тілі.
Себто все, що ти робила до того,
немало ані найменшого сенсу.
Себто все, що ти робила до того,
було неправильне,
недоречне.
Бо все, що було до того - нерозуміння того, що буде.
І тепер, бачиш, світ падає,
розсипається буквами - і лиш тінь під ногами.
Вздовж і впоперек, в глиб і поверхнево, як заручник в карцері - світ проникся нею.
І ти не можеш нічого вдіяти,
Бо ти і тінь - нероздільні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868713
дата надходження 20.03.2020
дата закладки 20.03.2020
Закриваємо очі,
день дозрів і полинув в туман,
Де в глибинних завтра
сни кліпають віями,
Де сонце, як жовта
з яєчні лапша,
Опускається в небо,
стиснувши світ мріями.
Де незвідані тіні по контурах ночі
плавають,
Замикають ключем всі прочинені вікна,
як пазлики,
На тоненьких зап'ястях,
аби було добре і затишно,
Всі жахіття збирають
в маленькі кристалики.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867336
дата надходження 08.03.2020
дата закладки 11.03.2020
Хто знає, про що
вона молиться,
хто знає, що в неї на душі?
Світ крутиться, губиться
вервиця
В руках,
а в храмі ані душі.
Про що вона думає, просить
Тепло поміж серцем і біль
Під свитою білою,
коси
Видніються над шовковим плащем.
Хто знає, чому вона молиться
І скільки потрібно
скарбів
Для серця,
щоб бути хорошим
І світло носити в собі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867108
дата надходження 06.03.2020
дата закладки 06.03.2020
Відчуваєш, як ця зима відступає?
Забруднені холодом міста оживають,
А люди прилипають кожним вигином своїх тіл
До весни.
Розчиняються у сонці.
Не забувай ніколи, як це -
Відчувати мерехтливе світло
На шкірі,
Цвітіння тепла під серцем
І радіти цьому.
Не забувай,
Бо весна чинить подвиг,
Струшує з душі твоєї пил
Зими і інію,
Який тебе на мить змінив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867016
дата надходження 05.03.2020
дата закладки 06.03.2020
В мене є те, чого у Вас немає,
Я погляд Ваш у серці заховав.
Вами живу і все життя чекаю,
Бо Вас в житті єдину покохав.
Можливо навіть не на цьому світі
Зустріну Вас поміж чужих світів.
І нагадаю, серед пишних квітів,
Що на Землі єдину Вас любив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866739
дата надходження 03.03.2020
дата закладки 03.03.2020
Хай губ твоїх невипите тепло,
Чужі уста ковтають неохоче
Вже і зимою сонце припекло,
А хто завчасу випити не хоче?
Ловити посміх, блиск очей твоїх,
Хай цілу вічність тягнеться хвилина
Який у цьому може бути гріх,
Яка у цьому є моя провина?
Летять у даль безликі, сірі дні,
В очікувані щастя неземного
Лише на мить дарована мені
Прийдеш, і я - відчую себе богом
Тут на землі хай роздається сміх,
Де пили воду спраглі матіоли
Така любов буває не для всіх
«Така любов буває раз в ніколи» *
Пусте, що пристрасть - зброя молодих
А що вже нам? – кохати без упину
Богині хай виходять із води,
А милих локони вкривають спину…
Хай губ твоїх невипите тепло,
Мої уста скуштують наостанок
Все що не склалось, збутися могло
Твій захід мрій, моїх надій світанок
*«Така любов буває раз в ніколи» * В.Сосюра, "Так ніхто не кохав"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861449
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 01.02.2020
«Поезія – це не для всіх! –
Це завжди для когось одного…#В.Шевчук
І вірю я, що й ти
прийдеш у сни,
думки…а я ввірвусь
лише на хвилю
поцілувати,
тільки проясни
чому тебе
кохати не осилю
Чому твої
непізнані уста
вивчає інший,
хоч не має права
за ніч палку
розплата є проста -
ранковий хаос,
недопита кава….
Горять і меркнуть
очі водночас
Чи сором? ні –
гріха нема в любові
вина і смуток
всіх моїх причасть
сміюсь і плачу
(вибрики святкові)
Ти знаєш,
збігло стільки вже води
а я ще досі
не придумав рими
поезія - тільки
для молодих
їм весни цвітуть,
і їм заздрять зими
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857683
дата надходження 12.12.2019
дата закладки 18.12.2019
Нам завше потрібно
когось берегти
І завше потрібно
чогось триматись,
аби було добре й безпечно іти -
По світу іти і не боятись.
Нам завше потрібно
зростати в теплі,
Бо холод ослаблює нас, трансформує.
Лиш так ми у змозі чогось досягти,
Лиш так
кругообіг життя нас формує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855784
дата надходження 24.11.2019
дата закладки 25.11.2019
"Коли потяг у даль загуркоче..." В.Сосоюра
Коли потяг у даль загуркоче,
Розвіваючи дим від багать
На пероні заплакані очі
Буде вітер твої цілувать
Буде в погляд вплітати грайливо
Тих очей неосяжну блакить
Ти скажи: ну, хіба це не диво
Так уміти сповільнити мить?
Теплим поглядом спогади чисті
Як росинка на кінчику віт
Принесе у пожовклому листі
Запах юності, юності квіт
І не буде ромашка губити
Надаремно свої пелюстки
Ти дозволила лиш пригубити
Те, що поспіхом пив залюбки
Нерозважливо стали чужими
В’яне квітів дурман в боротьбі:
Карі очі кохаю дружини
Але сняться чомусь голубі
Кожен вечір із присмаком м’яти
Я відроджуюсь знову в тобі
Карі очі навчили кохати
Та згубили мене голубі
Надто довгою вийшла розлука
Та не здалися ми попри це
Гру кокетливу тіней застукав
за твоїм худорлявим лицем
Дотик пристрасті, сміх під вербою
Вже давно не тривожить мене
Живучи у обіймах з журбою
Цінувати навчився сумне
На останок скупою сльозою
Оросила юнацьке плече
Перелякане серце грозою
Вже не так, як колись – та пече
Непідкорені губи червоні
Не звільнили мене від обмов
Хай залишиться там, на пероні
Недосказане, недолюбов…
Нерозважливо стали чужими
В’яне квітів дурман в боротьбі:
Карі очі кохаю дружини
Але сняться чомусь голубі
Кожен вечір із присмаком м’яти
Я відроджуюсь знову в тобі
Карі очі навчили кохати
Та згубили мене голубі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845329
дата надходження 17.08.2019
дата закладки 17.08.2019
Я ще жива, бо серце ще болить,
Бо падаючи - піднімаюсь знову.
Душа із тілом ще веде розмову,-
Все зазиває у небес блакить...
Так хороше про вічне говорить!
Я ще жива, долаю рубежі,
Іду вперед, ще вірю, ще надіюсь...
Іще у сонячнім промінні гріюсь,
Хоча, й далекі зорі - не чужі.
Я ще жива. Я ще пишу вірші...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844419
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 08.08.2019
Вечір.. Тиша… Ми в полоні диму,
Віскі… Танго.. Танець для обох
Хай до губ не підібрати риму -
В дотику вся велич перемог
Мов кокетка, очі затулила,
Грація у вигинах плеча -
Все таки, п’янка жіноча сила
Серце ранить краще від меча
Вечір… Тиша… В хаосі полоні
Віскі… Танго… Посеред октав,
По спітнілих пристрасних долонях
Я тебе мов книгу прочитав
І даремним видався супротив
Нам обом знайомий цей мотив
Бо ж кому всміхалися навпроти
Очі карі повні теплоти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842788
дата надходження 23.07.2019
дата закладки 31.07.2019
(Одному із кращих авторів сьогодення!... хоча він і буде заперечувати)
Буває часто: граючись словами
Влучаєш в ціль,
без сліз, без крові
і ніби просто так...
Поета дар бродити між сліпцями,
Щоб істину знайти поміж рядками
Кохання сіль,
щоб чорноброві
відчули вже на смак…
Нестримна сила створена думками!
І попри це – на відстані парсеку
Спиняєш час,
бо запис «демо»
залишить нас в боргу
За холод і за невимовну спеку,
За кожну мрію: і близьку й далеку
Ми ж повсякчас
вперед ідемо
спиняючи жагу,
Бо сильні духом - люблять небезпеку
Забути б страх – незрілості невдачу
Не впасти би,
не збитись з шляху
на пів дороги десь
Спираючись на істину ледачу,
Бо сильні не надіються на вдачу
Це лиш раби
від згадки жаху
запал ховають весь…
Надіюся, твій розпач не побачу!
І у віршах, як сотні, як уперше
Я віднайду:
ранковий смуток,
упевненість свою
Щоби на мить простий аматор-вершник
Здобув удосталь віртуальних звершень
І на ходу,
на заздрість круто,
я вистою в бою…
Хай кожен вірш дається наче вперше!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843391
дата надходження 29.07.2019
дата закладки 30.07.2019
Настирно ти вриваєшся у сни,
Грайливо кокетуючи зі мною
І байдуже, що поруч, за стіною
Закохані чекають до весни
Спокусливо всміхаєшся мені
І вдячний небу я за осінь й зиму
Закоханим байдуже до мейнстриму
Бо пристрасть хвацько держить в стремені
Давно вже здався , бо і сам не знаю
Чого чекати від приходу літа,
Коли стоїш у цвіт вишень одіта
Живу сьогодні, - знову засинаю…
Куди мене ці мрії приведуть,
Чи течія, бувало, не дволика?
Для космосу любов ця не велика
І не богемна - та чи в цьому суть?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843120
дата надходження 26.07.2019
дата закладки 27.07.2019
Це літо спадає тобі на скроні,
відверто пронизує шкіру то сонцем, то зливою,
То залишає плями на тілі.
А що ти хотіла? Літати далеко і високо?
Бути сильною?
На те і у світі зростає
у тобі хоробрість,
пробиваючи грунт для насінини
руйнує жорстокість і холод
щоб ти увібрала у себе тепло.
і зростала сильною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843073
дата надходження 25.07.2019
дата закладки 27.07.2019
Ти не пишеш мені .
Для цього,
мабуть,
сотні вагомих
причин...
А від літа -
окрім світлин,
ластовиння
рудіш рудого.
і дистанції
міжрядкові -
вони довші,
аніж у метро.
І на станції -
знов зеро.
і листи -
не листи,
а ...
сповідь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842631
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 22.07.2019
Єво, чи знаєш ти,
що усе минає?
Час по піщинці сіється,
завмирає.
Хочеш облітати високо
перепони?
Як же, себе питаєш, здолати
втому.
Душа, як яблуко,
така надкушена,
стає в коло,
Ніч, така чорна, з душею
танцює соло.
Горне її до себе
близько і промовляє:
Все буде добре,
Єво, прокинься,
вона
все знає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841276
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 09.07.2019
Єво, чи знаєш ти,
що усе минає?
Час по піщинці сіється,
завмирає.
Хочеш облітати високо
перепони?
Як же, себе питаєш, здолати
втому.
Душа, як яблуко,
така надкушена,
стає в коло,
Ніч, така чорна, з душею
танцює соло.
Горне її до себе
близько і промовляє:
Все буде добре,
Єво, прокинься,
вона
все знає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841276
дата надходження 08.07.2019
дата закладки 09.07.2019
Як живеш сьогодні? – поділись зі мною,
Хто тепер закрався у твої думки?
Тільки не вагайся і не будь сумною
Байдуже, що літо хоче навпаки
Віриш, що готовий я для тебе досі
Осушити залпом цілий океан
Та грайливий вітер в русому волосі
заплітає в коси твій новий роман
Скільки ще навколо, нас чекає світла
(не замінить навіть вечір при свічах)
Скільки не старався - тільки ти розквітла
Не у карих – сірих, у чужих очах
І безглуздо листя зеленіло клена
Час – ще той дотепник, хоч і б’є у ціль
Тільки не забути цю любов шалену
Незбагнену пристрасть, мого серця біль
Розпустили віти вже весняне листя
Викрасти б хвилину, ніжний погляд твій
І зіпсутий аркуш, заново, начисто
Цілувати очі, жадно поміж вій
Скільки ще навколо, нас чекає світла
(не замінить навіть вечір при свічах)
Скільки не старався - тільки ти розквітла
Не у карих – сірих, у чужих очах
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836918
дата надходження 29.05.2019
дата закладки 29.05.2019
Не приходять від тебе давно романтичні листи
І від цього зима видається бридкою удвічі
Як поранений птах, збитий пострілом губ холостим
Стрімко падаю вниз наостанок всміхаюсь у вічі
Невагомості мить – мить покути, блаженства й розлуки
Чого варті слова, коли очі говорять за них
Я німію з тобою, без тебе до шалу розкутий
На балу балагур, наодинці колега сумних
Прокляни, розлюби, хоч ніколи ти так не любила
Щоб розпечене серце трощити щомиті об лід
Щоб на злеті горіли від погляду зраджені крила
Ти не плакала – знала і їм посміхалась услід
Бо не в тому біда, що свіча догоріла завчасно
Хто страждав зрозуміє – чекати найважче завжди
Зупинись, не втікай, швидкоплинне кохання прекрасне
Бачиш, знову зима замітає за нами сліди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820793
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019
Сьогодні досить вітряно.
Холод осідає пилом на груди,
А виткані теплі спогади ховаються в серці.
Скільки в тобі засіяно тих дощів
і скільки пролилось зливи? -
Не смій ніколи опускати руки.
І нехай злі язики говорять,
що ти не зможеш
Втриматися,
Що рано чи пізно
механізми ламаються
і з ними
зламаєшся ти,
Але коли
повні легені мрій,
моя рідна Пташко,
Ти зможеш,
я вірю,
іще
рости і рости
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819173
дата надходження 27.12.2018
дата закладки 28.12.2018
Не гаснуть очі… стрілами у спину
Ти дозріваєш заборони плід
Стискаючи до крайнощів пружину -
Поблажками томитися не слід
Нас відділяють кляті кілометри
Ти досі свіжа, я давно погас
Ховаючись зі страху у наметах
Я оправдовуюся «ще не час»
А він прийде – весна спаде на груди
Безликий смуток нас покине вмить
І байдуже про шо гадають люди
Не в силі смертні зіпсувати мить
Бо ще горить, не плаче і не в’яне
А я б волів не знати Твоїх чар
Хто покохав, любить не перестане….
Та одиноко в щасті серед хмар
Забутий шанс уста поцілувати
Без спроби здався – юності вина
Не стало сили погасити ватри
Та розлюбити... Мертва тишина
У сотні раз пекучіша відмови
Вона хоча б обрізує хвости
Складаю пазли неба й пекла змови
Та не мене цілуєш і не ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816585
дата надходження 07.12.2018
дата закладки 11.12.2018
Я довго йшов… Вела навскіс дорога,
І кожен другий підлості навчав
Та юних літ незрілості тривога -
Покута за усе, що не змовчав
І не стерпів, бо молодому важко,
Запал терпіти швидко покида
Лети у стрій моя безкрила пташко
Лети подалі й Бог Тобі суддя
Мені залиш про себе світлий спогад
Очей бездонних голубу блакить
Не пробачай, даруй украсти погляд
Дозволь собою полум’я гасить
Бо не болить…., не день а ні хвилину
Із образом встаю та не засну
Без співчуття у цей же час загину
Прийми у дар мою Тобі весну
І розіпни! Так легше зрозуміти
І оправдати крок у небуття
Опалі пелюстками плачуть квіти
Суди мене сьогодні мій Суддя
Бо по неволі перший серед грішних
Кохання раб – та чи моя вина
Що серед сотні вбогих та розкішних
Твій Всесвіт простір мій перетина
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816360
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 11.12.2018
Сонце у вересні тішить серпневою зрадою.
Осінню гріх покохати, чи скажете – «ні»?
Я мимоволі у снах наші зустрічі згадую -
Й серце радіє, що ночі вже довші за дні!
Видалась осінь закоханим надто багатою
Стиглі уста спопеляла зрадливо умить
Ваше мовчання порівнюю часто зі стратою
Тільки вона назавжди, а не завжди болить
Жовтень зібрався лякати дощів прохолодою,
Листя пожовкле у вальсі для нас закружляв.
Ви проштрикнули наскрізь моє серце не вродою -
В посміху щирім все теж забавне немовля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805553
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 04.11.2018
Щось таке непізнане в тобі
Змушує мене ніяковіти
Дивлячись у очі голубі
Я тремчу, але дарую квіти
На півкроку ближчі до небес
Ніж учора. Є чому радіти!
Хватить місця в серці для чудес
І тепла щоби тебе зігріти
Не принцеса, без світських манер,
В погляді невідворотна втома
Так і я не Едуард Мане
І мені ця велич не відома
Може чари? – я і це прийму
Тільки припини вже ворожити
Бо не вірю я всьому цьому -
До нового я завжди відкритий
Не карай, ще не пізнавши смак
Мого безпринципного кохання
Я веду себе немов дивак
Та чи сором є в сердець єднанні?
Щось таке задумливе в тобі
Змусило мене перегоріти
Мабуть й правда: очі голубі
Магія котру не зрозуміти....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806423
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 04.11.2018
Грається казково теплий вечір
Тінями закоханих дівчат:
То блондинкам полоскоче плечі,
Бо вони - кокектливо мовчать,
То шатенок хитро поцілує
Ледь-достиглі губи крадькома
Тільки жаль, що ніч не спить – полює,
Хоче також бути у керма!
А навпроти скромно причаїлись
Дві іскринки в чорно-білій млі:
Хоч пускають в невагомість стріли,
Та пливуть наосліп кораблі.
Бо сіяють очі волошкові
Спілістю нескошених полів
Здатися несила юнакові -
Закохатися сам Бог велів!
І зробив, тримаючись на грані,
Самостійний, несміливий крок
Й вимовим «без Вас, прекрасна пані
Сил нема дістати до зірок
Тільки вдвох покоримо вершину,
Я без Вас довіку не засну
Мріяти й кохати не покину –
Вашим іменем назву свою весну...»
Промовляв тремтячим напівтоном,
Кожне слово линуло з грудей
В унісон, несправним камертоном
Усміхалось янголя руде
Й відповіла ближче проти ночі
Найкрасивіша з усіх дівчат:
«Любий мій, погляньте, мої очі,
Не дарма кокетливо мовчать…»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811838
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 04.11.2018
Що таке сказати ще тобі,
Ти й без слів все добре розумієш
У химерній нашій боротьбі
Я програв, бо ти більше не млієш
Довго йшли самотності роки,
Цілувати залишила фото
Голову від дотику руки
Я втрачав у кожному польоті
Та вертаючись в холодний дім,
Обіймаючи «чужу дружину»
Сумував наступних років сім
Й вірив що колись тебе – єдину
Я зумію викрасти на днях,
Уїк-енд – нам більшого не треба
Миле моє, любе чортівня, -
Крихітка з амбіціями неба
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812075
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 04.11.2018
Поверни мене у свої сни:
Хоч на мить, на день, чи на хвилину
З ніг на голову усе переверни -
Доспівай цю пісню журавлину
Поверни мене в своє життя
Не героєм – так візьми статистом
Бачиш – жовтень вийшов з укриття,
Балує пожовклим першим листям
Поверни мені спокійні дні
(Ночі я не стану і просити)
Боже, як горять очей вогні
Сірим чудом з присмаком блакиті
Відпусти мене й мій корабель,
Ти сама обрала інший берег
Заблудитись легко поміж скель
Й оправдатись мовчки на папері
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812108
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 04.11.2018
А що мені вітер,він стихне,одвічний бешкетник
Собі схаменеться,
пройде лише кілька годин.
Ти кажеш болить?Ти собі приклади подорожник,
Він все забере,навіть важкість в душі до частин.
Хтось каже тобі,що ці мрії твої недосяжні,
Що треба набратися сили,
тобі ще рости...
Розправ свої крила!Не бійся бути відважним,
У тебе є все що потрібно,
попробуй злети.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805981
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.10.2018
Довго в запечатаних конвертах
Плачуть непрочитані листи.
Я з тобою був завжди відвертим,
Та, чи справді цього хочеш ти?
Чи можливо, з відчаю, солоні
Цілувати гріх тобі уста?
І розбите серце у долонях
Склеювати час ще не настав...
Ми тоді безглуздо на пероні
Вибухнули хвилею образ.
І не губи цілувала - скроні,
Ніби й знала, що в останній раз
Марно бився в почуттях агоній,
Ти змогла таки перемогти:
Й зникла у дев’ятому вагоні,
Всі старі розрушивши мости
Знов один топчу пожовкле листя,
Не рахуючи безликі дні.
Спогади про тебе тільки чисті
Виринають часто уві сні.
Тож розстав свої пріоритети,
Досить вже тривожити мене.
Я знайду, я зрозумію, де ти!
І хандра, як осінь ця, мине
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809281
дата надходження 08.10.2018
дата закладки 08.10.2018
Коли Ти наллєш виноградне вино
і келих Твій стане черленим,
опуклими стінками легко на дно
краплини просочаться в мене.
Стискаючи ніжки прозорий кришталь,
сповзатимуть пальці як тіні.
Відчую, яка я насправді крихка
коли ми удвох...
на вершині...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800838
дата надходження 26.07.2018
дата закладки 30.07.2018
Всі слова вже сказані до нас,
Почуття заїжджені без міри.
Струн душі осінній резонанс
Не відчують тільки лицеміри
Я на компліменти не мастак,
Є на те поети й музиканти.
У кохання лінія проста
По ній ходять велетні, атланти
Та мені про велич не кажи,
Губи – то моя єдина зброя.
В Мельпомени «на балу чужих»
Не шукай ліричного героя
Я лишень нескорений жебрак -
Кинь мені монету порятунку:
Бо на компліменти не мастак -
Тільки серце вищого ґатунку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798049
дата надходження 03.07.2018
дата закладки 05.07.2018
Я колись упаду під життя тягарем на коліна.
Чи спіймаєш мене, чи потонеш в очей глибині?
Чи пробачиш, чи ні – мить остання в коханні безцінна,
Не забути її, не втопити в п’янкому вині.
Я колись принесу на обривках ліричних мелодій
Всі свої почуття, щоб повірила - все не дарма!
Та не скину ярма – «безпощадний років твоїх злодій»
На розпутті шепчу про кохання слова крадькома
Я колись посміхнусь, поцілунок зірву, наче вперше,
Від розпечених губ юне серце моє защемить.
О блаженна ця мить! Розлюблю тебе тільки умерши,
Та безсмертна душа і шумить, і болить, і тремтить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797799
дата надходження 02.07.2018
дата закладки 02.07.2018
За минулим плакати не стану,
До циган гадати не піду
Стало б сил не втратити кохану,
Найріднішу квіточку в саду
Дай нам, Боже, мудрості й любові:
Цінувати й вірити в святе.
Ми колись зустрілися у Львові -
З цього часу квітка ця росте
Наші діти: радість і покута -
Оправдання в Бога на суді.
Та найважча для душі отрута
Може часом бути у воді
Я волав би щоб життя вібрато
(За морщинками твого лиця)
Згасло, бо змогла подарувати
Те, що не зійде з-під олівця
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797222
дата надходження 27.06.2018
дата закладки 02.07.2018
Пробач мене за ранки без надій:
прісні, самотні, без п’янкої кави…
У світлі марно-втрачених подій
так часто я тобі й собі лукавив
Так часто я від себе утікав,
так часто я замовчував «кохаю!»
Як блазень вперто Бога лиш прохав
Не доторкнутись – скуштувати раю
Та рай не там, не тут і не тоді -
В обіймах щирих рідна атмосфера
Чи ми душею все ще молоді,
Чи нам під силу хоч одна афера?
Облиш мені являтися у сні,
Облиш мої спотворювати ночі
Я розквіту, як завжди, - навесні
Та чи на довго серце затріпоче?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797106
дата надходження 26.06.2018
дата закладки 26.06.2018
Олегу Сенцову
Що, очі усім закрили?
Не знаємо, не причетні.
Десь там далеко
політв'язні.
Розказати, ...казати, ...ати, а ти?
Чи страшну правду
краще не знати,
нічого не бачити,
промовчати, ...мовчати, ...чати, а ти?
Нам би ще віри
та небайдужості,
йому би крила
перелетіти, ...летіти ...іти, і ти?
Чи навпаки?
Кажуть: “Обставини —
не переймайтеся,
якось зуміють
вирішити, ...рішити, ...шити, і ти?”
Хтось каже: “Грайтеся
і далі майтеся,
просто життя таке —
не замінити, ...змінити, ...нити, не ти?”
Не скосило від підлості
й несправедливості,
вистачило мужності
усе витримати, ...тримати, ...мати, а ти?
Тяжко навчитися
стійко триматися,
страху не знати
не відступати ...ступати ...ати, а ти?
Кожний сам обирає,
де йому бути,
бо все одно
відповідати, ...відати, ...дати, де ти?
Слава великим,
їм є що віддати!
Завжди.
Зажди! Тільки живи!
Таня СВІТЛА
06.2018 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795647
дата надходження 14.06.2018
дата закладки 14.06.2018
«Я, здається, недавно помер. Написати і слова не можу!
І ловлю себе часто на думці, що не я всі ті вірші писав.» / В. Шевчук
Крокуючи упевнено в життя,
За істину доводиться приймати:
Що не у тридцять гаснуть почуття -
З роками лиш стихає звук гармати
З роками лише слабне тятива,
Стріла і ціль – як і колись єдина.
Здавалось би: уже не ті слова –
Та раб провини не душа – людина!
За те, що кожен з нас недописав -
суддя - глядач, але смішні мірила:
Піднятись можуть ті, хто вже упав,
Поет безсмертний – бо у нього крила…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795423
дата надходження 13.06.2018
дата закладки 14.06.2018
Бережи того,
з ким серце
завбільшки із сонце,
Хто запускає
розкішну весну
в твої груди
І наперекір усьому
є для тебе
ангелом-охоронцем,
Навіть коли в душі
досі
грудень.
Бережи того,
хто кожну втрату
перетворює в пил,
Що аж перестає боліти
і дихати зразу легко,
Хто не дивиться ні на що,
подарує дві пари крил
Щоб ти полетіла
високо і далеко.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785919
дата надходження 03.04.2018
дата закладки 04.05.2018
Згубила черевички
у траві.
Поміж кульбаб
хотілося радіти
і не спиняли
хмари грозові
у небі, що здавалося
сердитим.
Босоніж бігла.
А кругом - бузок,
у серці смолоскипом...
Було тихо...
І дощ намисто
нанизав в разок.
Весна така рясна,
що стій і дихай.
На повні груди,
глибоко,
наскрізь
наповнюйся,
аби всотала шкіра
затишшя кроків,
що переросли
в сліди, які Ти
ніжністю відміряв .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789434
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 04.05.2018
Пообіцяй собі, що більше ніколи
не вивернеш душу навиворіт,
Люди надто черстві , колючі,
серця їхні
подібні вулкану,
Почуття ховають в красиву коробку
і від холоду осипається цвіт,
А любов залишається
за межами дому
й чужого паркану.
Пообіцяй, що більше ні на йоту
не поділишся
пшеничним теплом,
Цього не оцінять
і буде нестерпно
тебе боліти.
Допоки хтось не наповнить тебе
з середини
м’яким світлом,
Допоки хтось особливий
такий
не посадить в душі
твоїй квіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785252
дата надходження 30.03.2018
дата закладки 03.04.2018
Холодно так,
з неба
зриваються яблука,
Мозаїкою білою
стеляться по землі.
Що тобі треба для щастя,
сонячного ковтка?
Павутинки зі світла,
наче в картинках Далі.
Весна зростає і розливає
свої парфуми,
Відчуваєш її дихання,
доторк до душі?
Життя як кіноплівка,
надто чутливі фільми,
На волокнах пам'яті
зі спогадів дощі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780868
дата надходження 07.03.2018
дата закладки 10.03.2018
Весна у повітрі,
пірнай, поки можеш,
в глибини,
Згортай по скоріше цю зиму
з сантиметрів шкіри,
Заповнюй яскравими миттями
цінні хвилини,
Аби шрами в серці
вже більше тобі не боліли.
Весна у повітрі
розсипалась запахом квітів,
Із дотиком пальців
лишила відбиток вона,
Затінила зиму собою,
холодні страхіття,
Які доторкались морозом
так довго до нас.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780126
дата надходження 03.03.2018
дата закладки 05.03.2018
Збережи в собі світло,
бо між ребрами надто вітряно,
Бо весні надто солодко спиться
між теплом і холодом глибоко.
А зима як орлиця
скидає пір’я додолу
і все засіяно,
Біло так, що лютий застиг на мить,
а на землю пролилось молоко.
Море з інею.
Збережи в собі віру,
щоб насамперед бути сильною,
Щоб достатньо її було,
а то в серці вже надто темно.
Ніч розлилась сіллю у небі,
стежиною зоряною,
Щоб ти повірила в себе,
все що не робиться – не даремно.
І Була сильною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778984
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 05.03.2018
Через тисячу довгих днів,
Серед сотень чужих людей,
Ми зустрінемось навесні,
У звичайний, якийсь, день.
В світі створеному з протиріч,
Переплутано все,- але ж...
Ми зустрінемось віч-на-віч,
Ти шукай мене, і знайдеш.
І воскресне любов в мені!
І душа заспіва пісень!
У звичайний, якийсь, день,
Ми зустрінемось, навесні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776242
дата надходження 10.02.2018
дата закладки 20.02.2018
Боже, а Ти колись спиш?
Ніч на дворі кольору м’яти,
Світла зернятка нам залиш,
Щоб душа могла засіяти.
А за плечима падає цвіт,
Шматочок тепла зникає
І може колючим став світ,
Та Тебе, Боже, це не злякає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777997
дата надходження 19.02.2018
дата закладки 20.02.2018
А інколи їсть нас тиша
І знову на серці злива,
Туман навкруги густішає
І хочеться справді дива.
Щоби заквітла маками
Душа поміж довгих днів
І сонце своїми дотиками
Збудило тебе зі снів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777591
дата надходження 17.02.2018
дата закладки 20.02.2018
Ось бачиш, вже вечір
проник у повітря
І небо холодне, як чорне
сукно.
Хтось тягне до себе нитку
зі світла,
А хтось відпускає,
йому все одно.
Хтось крихтами сонця
загоює втрати,
Хтось м’якне як дотик
п’янкого тепла,
А хтось до усього
не хоче звикати,
Півсвіту закрила
на серці імла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774439
дата надходження 31.01.2018
дата закладки 20.02.2018
Кажеш, зовсім не холодно, а в душі знову ллють дощі,
Серце повне вологості і в ньому небачена злива.
Сни мої посірішали, вмились смутком сьогодні вночі.
А ти справді так думаєш? Думаєш, я щаслива?
В незвіданій досі тиші курсують чуттєві спогади
Прошу давно, наполегливо, прошу вкотре:
Ви - моя меланхолія, дозвольте провести вас поглядом
Полетіть далеко від мене, скоріше згиньте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773179
дата надходження 24.01.2018
дата закладки 20.02.2018
Скажи собі хто ти такий і скільки у тебе мрій,
Чому ти ховаєш в душі отой незбагненний біль,
Де зникло твоє тепло, розтало у хвилі стихій?
Його вже давно нема, в горнятку із чаєм сіль.
У серці зима затяжна і падає мокрий сніг,
Кидає угору і вниз, ти просиш собі постій.
Ти більше мене не тривож! Спини на хвилину біг,
Хочу побачити сонце, а ти відкидаєш тінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769489
дата надходження 03.01.2018
дата закладки 03.01.2018
Втомилась осінь листопадити
і фарби розтікаються на склі.
як можна сонцем легковажити,
коли і дні як клаптики малі
лягають на зап'ястя стигмою...
Без тебе світ - сізіфова гора,
укрита снігом, вкрита кригою
і шансу, щоб піднятися нема.
Вітрами хризантеми зламані
ховаються в зелену волосінь.
Листки багрянцеві на камені -
лишає осінь знаки голосні.
І сипле, сипле обліпихою
тепло останнє ходить по краю.
Твоїми фібрами я дихаю
і всенькою палітрою горю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761233
дата надходження 19.11.2017
дата закладки 19.11.2017
Все що завжди залишиться –
пам'ять одна,
Клаптик весни що зберігся,
не маючи влади.
Так, леле, знаю,
цей світ надто
грубий для нас,
Кольором сходить укотре
в душі в листопаді.
Небо вологе
і ось скоро
хлюпне вода,
Змиють дощі всі ті болі
достоту собачі.
Сонце як зернятко,
хмари, немовби орда,
Жаль, ти далеко,
і цю пустоту не побачиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759927
дата надходження 11.11.2017
дата закладки 11.11.2017
[img]http://cs627723.vk.me/v627723217/2aba4/6JM45D2Du08.jpg[/img]
Із кожним днем ростуть до Тебе далі,
зворушена до брижі голубінь.
Який то світ! Неначе дикий праліс,
де хочеться належати Тобі.
Який то шлях, що пусткою утерся,
а Ти весну у ньому віднайшов.
Людина без закоханого серця,
немов горіх без зерняти - ніщо.
А ти мені... А ти мені - як обрій.
Як сонце, що торкається плеча.
Не стямлюся - у казці наче добрій,
де пахне злива, пахне молочай.
Із кожним днем зростають неба висі
і прагнення до Тебе вироста.
Думки навколо хмарами обвислі
вертаються дощами в молитвах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635619
дата надходження 13.01.2016
дата закладки 07.11.2017
[b][i]Ви вірите? Сумую кожний час...
І поміж зацілованих магнолій,
Трамвайчиком старим із схудлих колій,-
Я так спішу нестримано до ВАС .
Надавши шанс надії, як життю ,
Стоптавши об бруківку свої кеди,
Сердечний легіт вкутавши у светри,
Я Вас усе ж між вуличок знайду.
Де заховавсь, за виступами кнайп,
Мій львівський захід сонячно-рожевий,
Що так голосить: де ви?.. де ви?.. де ви?..
Самотня леді із очима Альп.[/i][/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756562
дата надходження 22.10.2017
дата закладки 25.10.2017
Заколисую втому, коли сипле бісером ніч,
Вже над містом розлилися сутінки матово-білі.
Кожен раз собі кажу: «Я скину тумани із пліч…»
А вони залишають на стінах душі свої тіні.
Спохмурнів горизонт, в’ються в часі сумбурні думки,
Саме серце схватили й осіли у ньому, холодні.
Кожен раз їм говорю: «Покиньте ж ви мої рядки,
Ні секунди не хочу вас бачити більше сьогодні.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756427
дата надходження 21.10.2017
дата закладки 21.10.2017
І навіть коли опускаються руки,
І сонце сливове утратить тепло,
Поглянь навкруги і розсій власний смуток,
Втікає у даль усе те, що було.
Хлюпочеться небо, що повне мов чаша,
Грозою налилось і в грудях вогонь.
Чи горстка журби заснує твою душу –
Вологу на серці хутчіш ти вигонь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750206
дата надходження 11.09.2017
дата закладки 12.09.2017
Не бійся, маленька, ті краплі на віях
Блакитного кольору линуть на спад,
У м’якоті ранку стихії у мріях
Такі перелітні, як той зорепад.
Бурлять тихі води, не склалося, годі,
Удосталь печалі цієї журби.
Застуджене літо із хрускотом в тобі
Теплом сповиває у душі скарби.
Не бійся, маленька, за ширмою осінь
Кориця так ніжно у листя вросла.
Забудеться все і за схилами просинь
Все небо розрізує швидше орла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748151
дата надходження 28.08.2017
дата закладки 30.08.2017
Час утікає крізь пальці і жести слизькі,
Сонце по тілу гаряче і в зашморгу серпень.
В кожного своя межа, йде тепло під укіс,
Ну ж бо лови давай зайчиків, є в тебе весь день.
Прядиво літа у грудях застигло на мить,
Горстка печалі у серці і часточка віри.
Ближчає осінь, ще трішки і все загорить,
Буде латати у тобі небажані діри.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746428
дата надходження 16.08.2017
дата закладки 27.08.2017
Віднеси мене, море, під контури хвиль
загорни,
Бірюзовим опалом укрий,
щоби серце тепліло,
А той біль, що ніяк не згасає залиши
там де сни
І розбий об каміння всі сумніви
щоб не боліло.
Напусти ніжне сонце в глибінь,
нехай ллється собі,
Щоб теплішали води і смуток
зринав на поверхню.
Забери мене, море,
на мить
остуди все в воді,
Запали в душі знову охоту на мрію
майбутню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742688
дата надходження 19.07.2017
дата закладки 20.07.2017
Розсипалось сонце, розтанула в серці тінь,
Уже не могутня – не варто її боятись;
По тілу мурашками лине солодка теплінь,
Щоб заново вміти своєму життю посміхатись.
Промінчик в долонях, і топиться в грудях сум,
Спиняє дощі, що хмарою в небі невчасно.
Забудь те що було, відкинь як поганий сон,
Щоб квітнули мрії і більше ніколи не згасли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740911
дата надходження 06.07.2017
дата закладки 07.07.2017
Летиш на мріях, пташкою летиш,
Смакуєш сонцем, вглиблюєшся в спогад.
Будь обережна, впадеш і згориш,
А в глибину душі впаде тривога.
Хитнеться світ, потонеш у думках,
Відтінок смутку скотиться на плечі
І згустки болю стомлено в руках
Залишаться і ти захочеш втечі.
Між ребрами дощі пролили тінь
І серце утомилось, жде спочинку…
Зрони із себе все погане, скинь,
Хай стане тепло в серці на хвилинку
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740026
дата надходження 30.06.2017
дата закладки 01.07.2017
Сонячні крапельки линуть у трави духмяні,
Цуплять у неба і горнуть до себе тепло.
Прядиво світла на китицях ягід так пряно
Стигне на мить, аби літо кудись не втекло.
Літо дозріє пахуче, наповниться раєм
І накрохмалиться ранок в бузкову блакить.
Десь розкошлачене сонце за обрій сідає,
Жаль відпускати його, адже все пролетить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738849
дата надходження 22.06.2017
дата закладки 22.06.2017
На ватмані білому-білому хмари клубочаться,
Черпають в небесній лагуні тепла аромат,
А серце у мріях заквітчаних тихо хлюпочеться,
Солодкою ватою вкрилося, наче цукат.
В абстракціях літа густіє, скриває нерівність,
Отак би метнулось у злагідні роси в розмай,
Та тільки не може і горне щосили ту ніжність,
Що треба для нього, щоб лилось щодуху за край.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737970
дата надходження 15.06.2017
дата закладки 16.06.2017
Майже нечутно сонце за обрій впаде –
Куди утікаєш, ховаючись в плетиві неба?
Сполоханим звіром мчишся ти хто знає де,
Залиш хоча трішечки солоду, як же без тебе.
Серце байдуже холоне, лиш вітер гуде,
Вірою дише, утратило цвіт, спохмурніло.
Вже ніч весняна нам руки на плечі кладе,
Спалює спогади снами аби не боліло.
Меншає смуток, і скапує на саме дно,
Котиться в трави. А завтра знов сонце прибуде!
Зійде в атмосферу і стане вже не все одно,
Аби ми вдихали по-глибше на повнії груди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737497
дата надходження 12.06.2017
дата закладки 12.06.2017
[img]http://prikol.is/wp-content/uploads/2015/06/543.jpg[/img]
Червень. Черешні чорні,
білий з акації мед.
Як Ти до себе горнеш!
Небо під нами одне ж?
Флейту лаштують фавни,
звуків здіймається рій.
У дощовиці звабні
Мавка лоскоче в траві.
Як я люблю босоніж -
там, де квітує ірис....
Снився мені сьогодні,
погляд пронизав наскрізь...
Жменя черешень чорних,
дві закотились в рукав.
Як Ти до себе горнеш,
наче в мені заблукав...
[img]http://evagirl.ru/uploads/posts/2017-02/1486925904_cherries-in-a-heart-shaped-bowl.jpg[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736357
дата надходження 04.06.2017
дата закладки 12.06.2017
Бережи його, Боже! В нього серце на правду м'яке,
Загорни його в спокій, бо вкотре негоди і зливи,
Густа ніч каламутить нам світло яскраве таке…
Він злітає униз, а я хочу щоб він був щасливий.
Бережи його, Боже! Втамуй біль і кудись відпусти
І за обрієм сонце най душу його зігріває.
Не барися, прошу, нехай він мені все це простить,
Бо я знаю, він зможе насправді. І він хай це знає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737070
дата надходження 08.06.2017
дата закладки 09.06.2017
Єві сниться щастя, що зростає у неї в грудях
і цвіте,
Бухкає в скронях цівкою,
теплом проникає в серце.
Єва щаслива, горить зсередини, квітує весна
та проте
Ховає далеко в собі любов
у жасминовій скриньці.
Єва знає, що страх
похитнеться, потріскуючи де-не-де,
Промінь світла
перетече плавно у віру і тишу.
Холоду не зостанеться, розпадеться на атоми
і пропаде,
Аби тільки змогла забути те,
що колише душу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736198
дата надходження 02.06.2017
дата закладки 03.06.2017
[img]http://99px.ru/sstorage/53/2015/12/tmb_151677_1087.jpg[/img]
Уявити, що світ красивий
не потрібне рожеве пенсне.
Лише вірити - після зливи
буде сонце - ще більш ясне.
Зловиш краплі, мов жар гарячі,
коли небо проплаче жалі
і відчуєш, або побачиш -
відриваєшся од землі.
І стоїш на зупинці “Світло”,
притискаєш щасливий білет
у ожинове, терпке літо -
де кульбабове крем-брюле...
***
Божевільно красиво світом
обіруч із Тобою іти
і наснитись пахучим літом,
і бузком у Тобі цвісти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732073
дата надходження 06.05.2017
дата закладки 28.05.2017
Відшукати сліди у найглибших
западинах серця
З ароматом весни вже, мабуть,
неможливо мені,
Бо любов зупинилась
і більше до нас не вернеться,
Гострим лезом ковзнула
тривогою
десь по спині.
Ти не бійся, мій вовче,
бо серце давно охололо
І любов розлетілась за вітром
на гострі друзки.
Відвернулась від нас,
не залишилось більше нічого,
Тільки грані нові
і незвідані досі стежки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735445
дата надходження 28.05.2017
дата закладки 28.05.2017
Ти мене забудь,
Почуттів нема.
Спогади живуть
Душу обніма.
Спопели мости,
Бо життя іде.
Ти мене прости,
Хай любов цвіте.
В серці залиши
Колорит весни,
Мрії загорни
У яскраві сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734607
дата надходження 22.05.2017
дата закладки 22.05.2017
Знов прийшла щебетуха Весна,-
Щедро посмішками чарує,
Візерунками дні фарбує,
Кличе в небо,-літати в снах...
Знов, задумливо-мила Весна
Наповняє мене собою,
Радість в серце влива рікою...
О, красо моя, неземна!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733623
дата надходження 15.05.2017
дата закладки 16.05.2017
Судомлять душу
У серці зливи,
Тривожать тишу
Усім щасливим.
Стрясуть вагання,
Впадуть до низу,
Стечуть по ранах
У хмару сизу.
От бач як тихо
Відразу стало.
Любов – це вихор,
Життя – вистава.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733117
дата надходження 12.05.2017
дата закладки 13.05.2017
У мене в грудях, кажеш, не болить,
Немає місця смутку і тривозі,
В душі моїй від спогадів горить,
Палає все і я немов в облозі.
За горизонтом вже зійшла весна,
Стікає світло по осі кімнати…
Та в серці, милий, стужа затяжна, –
Ніяк не можеш ти її впіймати.
Несеш в собі самотність, бережеш
Все те що гріло й напувало душу
І може колись справді віднайдеш
Любов що заколише довгу тишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732020
дата надходження 05.05.2017
дата закладки 05.05.2017
Іноді й справі щоб стати сильнішою
Треба пройти через складнощі долі.
Віра у себе – робить міцнішою,
Біль витікає і ти ідеш далі.
Дивись, день минає і ніч опускається,
Гасне минуле, лиш спогад на мить.
Той, хто за правду – той і не кається,
Проникне у серце любов й розтікається…
Бачиш, в душі твоїй вже не дощить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731451
дата надходження 01.05.2017
дата закладки 02.05.2017
А пам'ятаєш як колись було
ніжно і тихо разом,
Коли приходило рідне тепло
Хоч народжувалось, певне, з часом.
Коли наростала п'янка любов
і берегла від найтоншого болю.
окриляла, дарувала покров,
наповняла тебе собою.
А згодом зберігається лише звук
Звук і тривала тиша
І більше нічого нема, навіть мук,
Лиш любов що стала ще глибша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728446
дата надходження 12.04.2017
дата закладки 12.04.2017
Н-у и пусть хоть каждый день над нами тучи
Е-рунда...мы не пугаемся грозы,
Т-ы и Я... и между нами яркий лучик,
Н-еобычный, светлый чувственный позыв.
И- пускай... пускай бушует непогода,
Ч-ерез все пройдем и станем лишь сильней.
Е-сли мы с тобой в воде не знаем брода
Г-рех входить туда....утопнуть можно в ней.
О-тыскались мы, нашлись в пространстве этом
Л-абиринтами судьбы друг к другу шли,
Ю-ный Ангел чувств за нами ходит следом...
Б-ез него никак, как небу без земли.
О-бнимает нас тепло за плечи нежность
В- каждом миге - жизнь, которой нет цены,
И- такая вожделения безбрежность
К-огда души и сердца обнажены...
Р-азрисуем чувства нежными словами
А- потом из этих слов сплетем ажур.
Ш-лейф эмоций станет лучшими стихами,
Е-сли рядом с Афродитой есть Амур..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727876
дата надходження 08.04.2017
дата закладки 09.04.2017
Проший моє серце промінням,
розгладь всі штрихи і вигини,
Згорни у клубочок страх,
впусти в грудну клітку любов.
Хай визріють сонцем, випурхнуть
на зовні із середини
Щасливі хвилини, наповнені відтінками літа
з тобою.
Дивися, котиться ніч на спад,
втрачає холод і міць,
Прощається з небом і скоро
усе залишить.
Навколо усе цвіте,
відчуваєш,
ти ж в мене боєць,
Який з кожним днем
дарує крила все більші.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727897
дата надходження 08.04.2017
дата закладки 09.04.2017
Чи люблю тебе, чи проклинаю -
все одно без спокою, без сну…
Серцем до безпам’яті кохаю,
розумом цю пристрасть не збагну.
Кожен вечір доторкаюсь неба
під покровом стомлених зірок.
Тільки зустріч – більшого не треба,
тільки натяк, несміливий крок…
Ти ж мене караєш помилково
(гра в мовчанку гірша за батіг)
Хоч очима кинь банальне слово,
щоб його у пам’яті зберіг
За минулим плакати не стану,
все віддам щоби лиш ти змогла
Доторкнутись п’яними устами,
від обіймів сонного, чола
Я готовий у життя рутині
плавати в холодній глибині.
Тільки б знати що і ти віднині
назавжди дарована мені
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727273
дата надходження 05.04.2017
дата закладки 05.04.2017
Ти її відпусти, не тримай, не твоя уже пташка,
Не приборкаєш біль, не відродиш усе що було.
Та любов збережи, хоч би як було боляче, важко,
Відложи в скрині пам’яті те, що так буйно цвіло.
Поклади в її серце шматочок тепла і надії,
Набери сповна світла у душу її молитов.
Замалюй, заліпи свої сумніви і недовіру…
Отака незбагненна буває, мій друже, любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725351
дата надходження 24.03.2017
дата закладки 24.03.2017
«Не знаю, ким — дияволом чи Богом —
Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне»
В. Симоненко.
«Не знаю ким – дияволом чи Богом
Дано мені покликання сумне»
Та я б вдавав усе життя спілого,
щоб чари ці обходили мене.
Я думав «зрілість» - ось моя свобода,
та ти невинно коси розплела -
і на коліна, впасти твоя врода
заставила, і вибила з сідла.
Я сотню раз і бравсь і зарікався
не дати більше в серці слабину
Та погляд твій так тепло посміхався
і я у нім беззахисно тонув
Та знову ми не мовили ні слова,
за нас сказали очі сотню слів.
Чи то насправді ти така сурова,
чи я за швидко у тобі згорів….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722212
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 08.03.2017
Березень розкидає своє тепло,
Зриває з душі холод і втому,
Скільки віри отак просто витекло
З кишені серця, - що ж в ньому?
Вистоїш, правда? Перед недосконалістю
Світу цього…Сильною станеш.
Скільки підкориш висот сміливістю –
Стільки і мрій дістанеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721443
дата надходження 03.03.2017
дата закладки 05.03.2017
Усе пройде, зникне, як
марево ночі,
Щезне назавжди так як
нічого не було.
Годі лити за ним свої сльози
дівочі.
Як зорі на ранок кохання
минуло.
Вицвіло з часом серце ж
рясніє холодом,
Скільки зронилось в тиші
надії й смутку.
Але хай любов залишається
теплим спогадом,
Поки світ вбраний за вікном в білу свитку.
…Білу зимову свитку.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717377
дата надходження 10.02.2017
дата закладки 10.02.2017
Зупини смуток мій, що розлігся на грудях,
як ноша,
Він обпалює серце,
а серце – на правду горить.
Бо від кожної втрати душа
не на грам стає тонша!..
Від найменшого болю
мене вбережи
хоч на мить.
Всі сегменти душі доброту твою
з радістю приймуть.
Зупини смуток мій,
це усе, що потрібно мені!..
Я віддячу, повір,
прихилюсь на плече у обійми,
Ти відчуєш усе,
що раптово
до мене приніс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715842
дата надходження 02.02.2017
дата закладки 03.02.2017
Світитись потрібно зсередини, не боятися.
В світі і так надто багато мороку.
Кожним клаптиком душі сонце вбираючи,
Відпускати вісників смутку у ніч глибоку.
Світлом осяяний день, плекає в Тобі початок,
Студить рани торішні, вмішує в серце спокій.
Хай літом духмяним повниться спраглий ковток…
Світитись потрібно внутрішньо, з кожним кроком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713043
дата надходження 18.01.2017
дата закладки 19.01.2017
Зимно дівчинко,
за плечима ніч
Розгойдує місяць червоний,
теплом його дише.
Викинь вчорашні утрати,
дівчинко, увсебіч
Всі до єдиної викинь
із себе глибше.
Не змінити того, що минуло,
не зберегти,
Спіймане світло малює в куточку душі
квіти.
Дівчинко, ти у собі постарайся його вберегти –
Воно здолає негоду
і буде гріти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707483
дата надходження 19.12.2016
дата закладки 01.01.2017
Залишайся зі мною рідний, запусти в груди пташок,
Вбирай серце хутко тепло
Світові байдуже який зболений залишок
Носиш під серцем і він опікає тіло.
Світові байдуже , скільки впадин і вигинів
Зарубцювались в тобі під одежею,
Скільки ти бачив чорно-білих снів
Скільки разів стояв над межею.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699235
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 20.11.2016
Скотилось рум'яне сонце
у блюдечко неба,
Прямісінько в саме серце
осені заховалось.
Лишило по собі вуаль холоду,
пішло в себе,
На хмарах ватних
тихенько собі гойдалось.
Ліпило овечок ватних,
пускало стріли,
Вплітало з світла у коси дерев
золото.
Вклонились велетні дарам сонця
і пожовтіли –
Стало довкола кольором щедрим
все вишито.
А люди купались в промінцях,
спогадом грілись,
Лишали літо, мов тінь,
за своїми спинами,
Просили: вернись ріднесеньке,
ввірвись, мов стріли,
Ми за тобою скучили,
куди ж ти полинуло?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690742
дата надходження 25.09.2016
дата закладки 26.09.2016
Осінь ступає тихими кроками ,
тане літо в долонях ночі
Витікає прощаючись пошепки
крізь шпаринки у небі тепло
Заховалось в кишені лісу
і душу сонце лоскоче
Сипле листя з повік ,
наче його не було.
Не ховайся глибоко прошу
світло - лийся потоком
крізь хмари,
Крізь гілля і поля і тумани,
Землю мерщій напувай
Розсипай стрімголов
найчистіші свої дари
Торкайся сердець
і райдужні ріки вливай.
Не біжи ген кудись,
на вершину самого світу
Натруси у долоні
кусень літа ,а
я його вбережу
Ти не бійся не віддам
я тебе холодному вітру
Я тебе у собі стережу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687489
дата надходження 03.09.2016
дата закладки 04.09.2016
Глибоко дихай ,наповни нишком легені
квітами
Суцвіттям весни ,заковтни сонце
під шкіру
М'ятними пахощами,відгороди мене
щитами
Не згуби мене, милий
вітру.
Відроди зношене,згашене - переболить все,
замовкне ,
Намалюй акварелями янголів,
хай стережуть серце моє
Холодно навколо, відаєш болісно,
небо мокне
Дихай в мені теплом дихай, бо все що моє то
є твоє.
17.08.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684314
дата надходження 17.08.2016
дата закладки 25.08.2016
— Про що замислилась, зоре?
— Про білі ночі і море;
Про воду, сонцем зігріту
І про красу цього світу...
★ 06 лютого 2016 ★
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673332
дата надходження 19.06.2016
дата закладки 20.08.2016
Глибоко дихай ,наповни нишком легені
квітами
Суцвіттям весни ,заковтни сонце
під шкіру
М'ятними пахощами,відгороди мене
щитами
Не згуби мене, милий
вітру.
Відроди зношене,згашене - переболить все,
замовкне ,
Намалюй акварелями янголів,
хай стережуть серце моє
Холодно навколо, відаєш болісно,
небо мокне
Дихай в мені теплом дихай, бо все що моє то
є твоє.
17.08.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684314
дата надходження 17.08.2016
дата закладки 20.08.2016
( З Володимиром Шевчуком)
В грудях, мов стиглий плід,
Гупає серце-м’ячик.
По собі залишив слід
Спомин про сонячний зайчик.
Ловиш фантом тепла,
Черпаєш в легені всесвіт…
Чи твоя любов відцвіла?
Чи до грама скотилась в безвість?
Єво, поглянь, трава
Зросла як надійний панцир.
Бувають у світі дива,
Та любов не закриєш в карцер.
Все проходить, ти тільки зажди
Наливай у причал душі світло…
Життя залишає сліди
Щоби серце у згадках квітло.
25.07.2016 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680099
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 26.07.2016
Бог вишиває хрестиком по контурі серця
сонце
Притишує ,вириває з м'якотю
надлишковий гамір
з Твого нутра
Чуєш тікай від думок,
що закрадаються в голову
по вінце
Черпай в себе всю глибину спокою
океану і моря.
Вихлюпуй з себе втому
- наче останній раз,
Коли не варто тримати
у собі те,
що душу з'їдає,
Всотує в себе Бог
і латає діри світлом
у Тобі
раз у раз
Знаючи що все неодмінно пройде,
так буває.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677893
дата надходження 13.07.2016
дата закладки 14.07.2016
Віднайди в мені
сонце,
натруси пряне
світло,
Загорни в мякоть серця
любов.
Щоби кожен рубець
у мені проріс
цвітом
І між ребрами
біль
охолов.
Просякни нутро
миром,
з позолоти оправа
І на дні –
мінеральна вода.
Я так хочу горіти
Тобою
яскраво
Щоби грілася
кров
молода.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676110
дата надходження 04.07.2016
дата закладки 09.07.2016
Відкрилися очі опівночі, вдих і ковток,
Вбираю я літньої ночі свіжість цистернами.
Спогади потягом в'ються з кутка у куток,
Місячне світло закривши своїми химерами.
Прошарок ранкового холоду зверху до п'ят
Солодко-солодко так огортає суцвіттями.
Дорослих усіх надихає, тямує малят,
Аби усміхалися всі передденнями літніми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671814
дата надходження 12.06.2016
дата закладки 12.06.2016
Зима пора надій і омріяних чарів,
коли зовні холодно, але гріє
відчуття дива з середини
коли не важливо
скільки назбирав від світу цього
ударів,
а важливо - які єство твоє
пам'ятає хороші спомини.
Бо душа твоя - має тонку оправу,
але не має грані,
кількість світла у ній
вимірюється добротою,
часом справді у кожного з нас
бувають ранкові тумани
але вони минають
коли навколо все освячене весною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474273
дата надходження 22.01.2014
дата закладки 21.03.2016
[img]http://getbg.net/upload/full/432175_cvety_cvetok_priroda_rozovyj_krokus_1680x1050_(www.GetBg.net).jpg[/img]
Назустріч усміхаються калюжі -
у дощ веселка схожа на драже.
Відзимки видаються недолугі,
бо образ світлий серце береже.
В артеріях березового соку
заряджено солодкий самостріл.
Тримає сонце пелюстками крокус
у складках фіолетових вітрил.
Не аксіома, що весна приходить
У березні. Періоди цвітінь
бувають незалежно від погоди,
коли в тобі є прагнення до змін.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651250
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 15.03.2016
А ночами довгими-довгими дзвонять дзвони,
Телефонні,чи смс ( як напишуть)...
А ночами довгими-довгими, у долонях,
Грієш каву, вдивляючись в чорну тишу...
А ночами довгими-довгими палять гради,
Хаотично блимають громовиці!
А ночами довгими-довгими, мужній брате,
Поспішаю Богу за вас молитись...
Він ночами довгими-довгими (я в це вірю)
Збереже, і смерть прожене... Я знаю,
Що ночами довгими-довгими ангел білий
Осяйним крилом тебе огортає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626367
дата надходження 05.12.2015
дата закладки 07.12.2015
Усе, як завжди. Знову ллють дощі
Сьогодні, а назавтра - сонце сяє,
Я посміхаюсь, і пишу вірші,
Усе,як завжди, лиш тебе немає...
Усе, як завжди. День іде за днем,
Час,-вправний лікар - рани заживляє.
Колись, цей біль ущухне, і мине,
Та що із того?- як тебе немає...
Вітри летять в незвідані світи,
Хто знає, може десь, за небокраєм,
Мене кохаєш і чекаєш ти,
А я - чекаю ТУТ...Тебе немає...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611642
дата надходження 06.10.2015
дата закладки 20.10.2015
Бродила Всесвітом галактика німа,
обгорнута у шкуру маргінала
А вслід за нею, наче крадькома,
одна душа повільно шкутильгала
Неслась вона без слова, без жалю,
ображена на наміри Господні:
ховатися за блиском кришталю, -
тягатися із величчю безодні
Хилила голову покорена, проте:
так боляче сприймати все на віру,
невдячна справа – вірити в пусте
під важкістю холодного ефіру
Ходити вслід, нести чужі хрести
і марнувати силу надприродну,
щоби з іскри багаття розвести
і осліпити променем безодню
Та встигло серце терном обрости,
без світла швидко меркнуть і клейноди
Замало в нас від Бога доброти
і забагато розуму й свободи
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607167
дата надходження 16.09.2015
дата закладки 17.09.2015
Сховалось сонце у жменьці осені,
Серцевому лоні великих сосен.
Зажди же, миле, прийди із росами
В синяві неба й пливи як бубен.
Пустотливо граєшся, накриваєш хвилями,
Обдаровуєш землю, людей теплом.
Вернися, серденько, тебе благаєм ми
Бо мігрує літечко в даль за вікном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606014
дата надходження 11.09.2015
дата закладки 14.09.2015
Ця любов вимагатиме жертви без зайвого поспіху,
Як бубнявіє шкіра за кільки годин до дощу,
Так і серце виношує кулю задовго до пострілу...
Ти щось чув про це, любий? Я знаю, що ти про це чув.
Як палала жага - так палатимуть потім свідоцтва
Незаслужених радостей і неіснуючих свят.
Пив мене мов вино, а тепер - тишком спльовуєш оцтом.
Ампутовані мрії...як довго вони болять?
Знаю все наперед, до одного ж не буду готова -
Як любов, мов чужа, враз поставить питання руба…
Серце вміло виношує кулю не знати для чого,
А під серцем – нікого. Нікого під серцем, любий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522496
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 28.08.2015
Згорнутий сум
у клубок
Тисне на груди…
Спрагла обіймів,
хороших думок ,
Жінка із запахом
м'яти .
Хтось ненароком
залишить по собі
пил
Сонячне світло плесне
об воду,
Жінко - зажди ,
підкори небосхил
Сила в душі -
сильніша за вроду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601170
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 21.08.2015
Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.
Ліна Костенко
Кінець весни... Цвіте бузок, а у моєму серці знову народжується спогад. Власне, він звідти нікуди не дівається впродовж року, та ніжний аромат спрожогу штовхає мене у далеке минуле.
Як же я любила літні вакації! Бо не треба виконувати домашні завдання? Ні!
Бо можна подовше з хлопцями пограти футбол? Ні! Принаймні не ці мотиви були головними, щоби чекати червня, наче дощу у страшну посуху. Мені настільки подобався час літнього відпочинку, бо я приїжджала до бабусі у село. Звичайно, я любила її і люблю, але суть не у цьому, а у чомусь (точніше сказати - комусь) іншому. У тієї причини були голубі очі...
Наше перше і останнє побачення відбулося у дуже вишуканому місці - у кущах бузку . Він, як галантний джентельмен, запропонував зустрітися у цей вечір, я - манірна леді - довго вагалася (десь, може, секундочку) і погодилася. Запах безу створював чудову атмосферу рандеву. Ми про щось розмовляли... В нього чудовий голос і, до речі, музичний слух (батьки музиканти, тож, певно, генами передалося)... Як доказ, що здибанка все-таки була серйозною, герой мого дитячого роману чмокнув мене... І - світ поплив, іскри, фестивалі, феєрверки... "Злочин" був розкритий... Саме у момент заповітного "чмок" повз кущі проходила моя бабуся. Зранку мене зацькували: "Таке мале, а вже цілується". Звичайно, це було по-доброму, як і "Ну все, тепер точно вас одружимо"(хоча у кожному жарті...). Наші бабусі були подругами і колись мали намір поєднати у шлюбі мою маму і сина сусідки-приятельки, але не склалося... Хотіли реваншу, мабуть...
Доля розставила свої акценти. Він виріс, дуже рано створив сім'ю. Мене почали вабити вже карі очі (така непостійна, що поробиш!). Та це зовсім інша історія... А ніжно-фіолетовий бузок став символом першого кохання. Може, тому я так люблю цей колір і кінець весни?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601109
дата надходження 21.08.2015
дата закладки 21.08.2015
[img]http://sunny7.ua/tinymce/files/B.%20and%20E.%20Dudzinscy%20%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8B%D0%B5%20%D1%81%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D1%8B.jpg[/img]
Не зважай на примхи,
люба Вдачо*!
ти бува наївна як дитя…
Загорнувшись ковдрою
в калачик,
визираєш зірку: де твоя?
Бережи серденько
від провини,
іноді воно болить
за двох.
Не у дзеркало -
а на світлини
заглядай, бо в них
твоє єство.
Поринай долонями у хмари
і цукатів сонця натруси.
Поки Серпень
яблуками марить,
захмелілий ходить
по росі.
З абрикосів
човників налущи -
кісточка послужить
якірцем.
Не лякайся
плавати у гущі,
мрії піднесуть
тебе плавцем.
Хоч не завжди
солодко і гладко
(мед дається працею бджоли).
Поклади промінчик
до лампадки,
пряне літо
в серце поклади.
* ВДАЧА - у значенні: сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які проявляються в її діях, поведінці; характері. Цікаво, що УДАЧА - позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось; успіх.
[img]http://probapera.org/content/publication/PH18849_2.JPG[/img]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597292
дата надходження 02.08.2015
дата закладки 05.08.2015
Прости, як зможеш. Зможеш, то прости.
А коли ні, то так цьому і бути.
У наші душі врізались світи
Чужих надій, що гірше за отруту
З'їдають все і більше, ніби рак.
Чеканням дні наповнені дощенту.
А знаєш, яке марево на смак,
Коли його торкаєшся моментом?
І, просинаючись, мовчиш. Мовчи.
Кружляють дні у вирії і роки.
Які по нас залишаться сліди?
Такі, якими були наші кроки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564652
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 05.08.2015
За вдохновение спасибо Depeche Mode - Sister of Night*
Когда опустится на этот город тень,
И грусть на крыльях принесёт ночная вьюга.
Не жди потупив взгляд, грядущий день,
Твоей, сегодня буду Я подругой.
Здесь в спальне мрак густой, глотаю дым...
Постель твоя измята и пустая,
Сквозь полусон, крылом взмахну своим,
Прошепчешь: "Знаешь всё, хоть и чужая..."
Задашь вопросы, что волнуют не всерьёз,
А я вдыхая, увильну цинично.
"Такая ночь, совсем не видно звезд...
Как будто океаны - безгранична..."
Я не из тех, кто сладко говорит,
И не преследую земных, холодных целей.
Я просто чётко знаю, где болит,
Но никогда не стану панацеей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=597427
дата надходження 03.08.2015
дата закладки 04.08.2015
Маленька мила крихітка
Росте у мами в животику,
Кріпне маленька квітка
Зрадіє ще трішки дотику…
А більше нічого не треба
Кріпни лялю ,частіше всміхайся,
Досягай пальчиками до неба
Скоро будеш з нами – втішайся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595407
дата надходження 23.07.2015
дата закладки 23.07.2015
[img]https://pp.vk.me/c629202/v629202008/5897/Z4g37Fvcku4.jpg[/img]
Зупинилась на мить вся планета
Від безмовного болю сердець,
То затягує душу в тенета
Невгамовний та підлий ловець.
Ти хоч мрій, хоч наспівуй сонети
І загострюй тупий олівець
Все одно, мов проклята комета,
Це життя попливе нанівець.
Але втім не втішатиму зовсім
Добротою стосказаних слів,
Бо не стане теплішою осінь
Від щасливих нездійснених снів
І не стане твій ворог добріший,
Коли другом його ти назвеш.
Бо обійми такі то ще гірше,
Аніж сотні нестримних пожеж.
І не зміниться світ цей ніколи,
Хоч молитви щоденно звучать
Всіх розбитих, самотніх і кволих,
В кого в серці дрімуча печаль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593242
дата надходження 12.07.2015
дата закладки 13.07.2015
Відправляють комісованих в армію,
Бо закінчить не треба війну,
Треба більше загиблих, поранених,
Щоб не рвали хабарних в труну.
Не потрібно цій владі патронів
Їм потрібно накрастись ще раз
І ідуть наші хлопці в загонах.
Бо указ - непохитний наказ.
Але влада пуска меморандуми -
Сепаратам це ж повна фігня:
Їм би гратись собі канонадами...
Скрізь брехня - несусвітня брехня.
Парашутам не тре перемоги,
Лиш наїстись в негласній війні -
Це ж потрібно так вироситить роги,
Щоб дітей потопити в крові...
Відправляють комісованих в армію,
Бо закінчить не треба війну,
Треба більше загиблих, поранених,
Щоб не рвали хабарних в труну.
10.07.2015 Львів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592786
дата надходження 10.07.2015
дата закладки 10.07.2015
Подаруй мені
Боженько - сонце,
А то ніяко якось ,
холодно
Ніч лишає намул
де серце...
А душа виє вовком
- їй голодно.
Їй би трішечки
зерен світла
Хай собі
на добро множиться
Світ зажде,а душа
заквітла
Сплине час -
а усе подвоїться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590019
дата надходження 26.06.2015
дата закладки 27.06.2015
Что станем врагами – кто думал о том?!
Мы братьями русских считали!
Но «братья» тихонько, и подло притом,
Кусок Украины украли…
Хохол ты, кацап – нету разницы в том!
Российским гостям были рады…
Мне русский родным был, но в зоне АТО
Родство расстреляли из «Градов»!
Как стало доктриной? Расскажет ли кто?
Обман, извращение сути...
Мне русский противен,по сути, за то,
Что им брешет по миру Путин…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587459
дата надходження 15.06.2015
дата закладки 15.06.2015
Стікаю гарячими хвилями,
Вростаю корінням у камені.
Линуть жагучими буднями
Мрії, Тобою сповнені.
Світ вельветовий, лагідний
Шанси мої підвищує.
Розмиюся в місячнім сяянні.
Дякую Богу, що ти ще є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575570
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 21.04.2015
Тулиться сонце
Об ватні хмари -
Форсує серце,
Тепла удари.
Під грифом цвіту
Паде на шкіру,
Цілунком світла
Подвоїть віру.
Весна квітує…
Терцет,октави,
Тобі дарує -
Грайливі барви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571834
дата надходження 04.04.2015
дата закладки 04.04.2015
А може досить
Все зайве врешті –
Думки голосять,
Забудь непевність.
Тріскоче вогник
І креше спокій;
Любов - як човник,
Пливе крізь роки.
Хитнеться воїн
Об хвилю зміни,
Черпне окраїн
Пустот… і віри.
Стійкі вітрила
Назавше в небо.
В світанні – сила,
І потреба.
24.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569130
дата надходження 24.03.2015
дата закладки 25.03.2015
Боже ,Ти чуєш ? -
колише глибока ніч,
вітер гуляє з знадвору
темно в душі ,а коли ж
все буде добре.?
Проглядає світло крізь тінь,
ранок картатий
зіперся об місяць
куди ж ?
буде тікати…
Боже ,відштовхни цю ману
злупи з серця - смуток,
Поки зі мною не страшно
я не боюсь,
різної мряки.
13.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566719
дата надходження 14.03.2015
дата закладки 18.03.2015
[img]http://gorn.me/wp-content/uploads/2013/09/21.jpg[/img]
Шукала у натовпі щастя Образа,
Прощення штовхала у бік.
І сонце сідало для неї щоразу,
дощі утрачали свій лік.
Минуле як привид шептало у вуха:
«Усі проти тебе зійшлись.
Нікому не вір і нікого не слухай,
вони пошкодують колись».
Змарнована…. Як же! Найвищого штибу
чекала від інших… Сама ж
обрала найлегшу дорогу і хибну,
узявши уявний вантаж.
Проплакала очі, зневірою стала.
Верталася пусткою в дім.
В горщечку троянда стояла зів’яла
І байдуже, що в золотім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562629
дата надходження 26.02.2015
дата закладки 18.03.2015
Хочу емоцій форте ,
що зводять
до задоволення
Перетинають межі страху,
обхоплюють почуттями …
Притлумлюють відчай ,
виривають з душі
стомлення
Харчують серце
не скорене - вогненними
зорями .
Хочу шторму -
що накриває ,
весняного блюзу ,
іскри,
Казкового аромату ,
що квітне від дотику світла
всередині
Щирого погляду ,
райдужної посмішки,
інтонаційні титри,
Вірячи, що все буде добре
у нас із Тобою
однині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565443
дата надходження 09.03.2015
дата закладки 10.03.2015
Проклади стежку
із сонця - у кожний
закуток душі,
Бо в’ється світло
через мареву
в орбіту серця
Сновигаєш шукаючи порятунку
- а за вікном дощі,
Янголи у кімнаті збирають тінь
що крадеться.
Неабияка щаслива,
що входиш разом з ним
у весну
Ласуєш по наївному
з запалом ,щирістю…
Струмуєш сяйвом -
натомість забуваючи
про ціну
Якою відплатиш -
коли залишишся
з реальністю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563409
дата надходження 01.03.2015
дата закладки 01.03.2015
Озирнися… Тане за вікном
світло
Вихлюпує підсинене небо
на землю - сніг,
А я за тобою тужу, віддавши
би спомин вітру
Кошлаті хлопчику стали
сьогодні сни.
Озирнися… Кусає
за ступні холод
Верстає шлях нас з тобою
сюди - туди,
Та очі твої вміщають
ягідний солод,
Зронивши любов -
тільки її віднайди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556339
дата надходження 01.02.2015
дата закладки 28.02.2015
Як добре коли є кому побажати
спокійної ночі
Вкотре вливши у душу
яскраві вогники;
Частувати усмішками монологи
двох душ;охоче
Залишати на потім шалені емоції…
Тільки….
Так завжди буває: тримаєшся
любові окрайцем ,
Літаєш то ввись,
то донизу – круговоротом…
І на долю секунди
зостаєшся з нічим-сліпцем…
А любов твоя
виткана поза умовностями
золотом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553189
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Найвища насолода -
коли душа від любові світиться,
Мігрує тепло
штрих пунктирними лініями
- з поміж втоми,
Проникати у вісь симетрії
молодого місяця
Хвилями емоцій, аби вловити
гарячі спалахи вагомі.
Пізнавати рідні дотики
і залишатись що секунди,
Коли занурюється серце ,
в прожитки сьогодення...
Оберігати її єдину
від парадоксальної прохолоди
Аби найцінніше не загубити -
світу знамення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550373
дата надходження 10.01.2015
дата закладки 13.01.2015
Думки мої - мої кайдани,
Мої ж ви недруги сумні,
Нащо ятрити давні рани,
Як навіть сльози - й ті прісні?
Мої скупі слова пророчі,
Та ж час не вернеться назад...
Хтось ніби долю поторочив
І сумнів, злісний адвокат,
Мені шепоче дивні речі,
Вже майже вірю, вже здаюсь,
А потім ти обіймеш плечі
І все минається чомусь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539083
дата надходження 24.11.2014
дата закладки 24.11.2014
Іноді відчай хапає
тебе за горло,
Крок вправо і вліво - не легко
вирватись...
Ніколи не забувай ,
хто носить в собі любов гордо -
Має найбільше в собі чеснот,
і зможе виправитись.
Навіть коли ранок
оповитий сумнівами,
Бог п’є чашечку кави
з тобою міркуючи...
Якби-то всі твої промахи і поразки
заповнити дивами
Аби вдосталь для тебе було сили
сяяти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530877
дата надходження 18.10.2014
дата закладки 29.10.2014
в чужие дали возят
поезда,
не умереть, не спятить,
не согнуться.
мне хочется уехать в
никуда,
и никогда оттуда не
вернуться
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512503
дата надходження 20.07.2014
дата закладки 22.07.2014
Коли всередині Тебе
горить світло,
Тане в кутику душі
найбільша тінь,
Важко Боже ,серед всього
мотлоху світу,
Сягнути нутром найвищих
Твоїх творінь.
Боротися наодинці
з думками і втомою,
Вбирати з концепції світу
добро,
Залишатися натомість -
самим собою,
Черпати з цукрового сонця
миро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500208
дата надходження 20.05.2014
дата закладки 20.05.2014
Бути для тебе рідною,
скоринкою мереживного неба…
Поривчастою емоцією,
дегустатором всього тебе
Поринати потоком свідомості
залишаючи позаду все бо,
Найцінніше що може бути,
любити тебе попри самого себе.
Прокидатися що ранку
від чергової порції теплих дотиків,
Дякувати Богу за приємні мурашки,
що пробігають по тілу,
Бути просто щасливим від того
що ти є, і від метеликів,
Що пронесли
любов - крізь призму життя світлу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492713
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 16.04.2014
у краплях дощу не шукай мене
й у натовпі хмурих облич
у потязі що мов
життя промайне
зламавши хребет протиріч...
у маревах крон
в пелюстках споришу
припавших до босих доріг
я згадку про себе тобі залишу
струсивши росу на поріг
у теплих долонях кохання майне
сторінку напишу нову
насправді ж не треба шукати мене -
я в серці твоєму живу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233676
дата надходження 08.01.2011
дата закладки 20.03.2014
Сильна Країна
Доволі нам в слабкій країні жити
...Невміхами, прохачками на хліб.
Як можуть бути сильними еліти
Із немічних і згорблених осіб?
Ми маємо міцнити кожен кожного!
Добром допомагати нашим, кращим!
Руйнує час шляхи, зірки несхожені...
А ми, насправді ж - статні і гарячі!
19.03.2014р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486942
дата надходження 20.03.2014
дата закладки 20.03.2014
Слова О. ПЕЧОРИ та А. СУПРУНА.
Музика Анатолія СУПРУНА.
Виконує Заслужена артистка України Олена БІЛОКОНЬ.
Міста – прекрасні, мальовничі – села.
Щаслива будь, прабатьківська земля.
Хай пісня лине щира і весела,
Серця і душі гріє й окриля!
Нехай злітає в неозоре небо,
Дощами рясно на поля спада.
У праці нам, в любові жити треба,
Бо Україна – вільна й молода!
Приспів:
Піднімем разом неньку-Україну.
Нехай здійсняться мрії Кобзаря!
Є дух козацький, мова солов’їна.
Над світом зійде праведна зоря!
Єднаймось, друзі, у міцну державу,
Плекаймо рідний неповторний край.
У світі добру здобуваймо славу,
Святковий підіймаймо коровай!
Приспів.
Добром квітують материнські очі.
Дитя леліє світлу мрію в них.
Ми в злагоді і в мирі жити хочем.
Нехай Господь усіх нас боронить!
Приспів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484351
дата надходження 08.03.2014
дата закладки 16.03.2014
Боже будь ласка зглянься над нами,
Нехай Твоя ласка нас збереже
Вирве народ Твій з проклятої ями ,
А ворог пізнає страждання уже.
Вмости в наші душі свободу і віру
Несила терпіти свавілля й облуд,
Допоки Ти з нами - ми всякого звіра
Здолаємо й кинемо разом під суд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483280
дата надходження 03.03.2014
дата закладки 15.03.2014
Я увидеть хочу то, что чувствуешь ты.
Иосиф Бродский .
Знаєш моя мила дівчинко,
знаєш
Бог щоранку вплітає
сонце об твої руки,
що хвилини
з серця твого виймає
- всю безвихідь і біль,
що принесли круки.
Знаєш моя дівчинко ,
знаєш
Світ потроху вишкрябує
з тебе молитви і мрії,
оголює цінності
що в душі маєш
деформує тебе
підпорядковує своїй стихії...
Знаєш моя дівчинко ,
знаєш
дозволь паросткам світла
в Тобі прорости
бо Ти в обладунках Бога -
Чуєш!!!
Не бійся!Хапайся за щастя!
Світи!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477194
дата надходження 04.02.2014
дата закладки 05.02.2014
А знаєш Боже часом
так болить,
Надбирати із світу
частинки тепла,
Повертатися спиною,
себе боронить
Від найменшого
шурхоту за плечима зла.
Носити Боже орхідеї - що розцвіли,
В самому серці
від людей близьких й далеких,
Дарувати посмішки
людям що змарніли
Від днів що бувають такі нелегкі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468206
дата надходження 24.12.2013
дата закладки 24.12.2013
Любіть мене усю щасливу
і не дуже
Нескорену життям,
та під покровом вашим,
Коли Бог хоче просвітити душу
друже -
То закладе любов,
і серце стане м’якшим.
Кохайте мене так,
неначе день останній,
А ми як світлячки - жевріємо
теплом
Завмерли в часопросторі
у стадії чекання
І просочились світлом
і обнялись крилом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465983
дата надходження 14.12.2013
дата закладки 19.12.2013
Потреба у тобі... ковтаю каву -
чорнезну, безцукрову і гірку.
І у листках-чернетках слів замало...
Дозволь тебе у вірші заберу!
Живи у них! Чи бешкетуй!Що хочеш!
Я в тисячне готова їх писать.
Як пір`я, притуляючись, лоскоче -
отак я хочу чути тебе й знать...
Хоча б отак... Зненацька в сумну пору
(але ж без тебе всі тепер такі) -
заголоси́ в оголених просторах.
Клінічну смерть на хвильку обірви!
Потреба у тобі, немов за Маслоу
найвища, найскладніша, найМоя!
Ти не тікай, бо так болить, як впасти
удруге, де розходиться земля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457770
дата надходження 31.10.2013
дата закладки 10.11.2013
Ми просто хворіємо сумом
Стурбовані власним горем,
Життя час від часу б’є струмом
Накрило нас з неба - морем.
Ми просто хворіємо лукавством
Душу скував наш холод,
Забули що значить - братство
Мотаємо з вчинків коло.
Ми просто згубили дорогу,
Де світло іде крізь нас,
Ідемо з людьми у ногу
Такий вже у світі час.
берегите в себе человека
Антон Чехов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417368
дата надходження 10.04.2013
дата закладки 18.10.2013
[img]http://1.bp.blogspot.com/-A0hHtYNh3Q8/UIEUZOuAqwI/AAAAAAAACAY/HsOiAS48Ofs/s1600/ukfc1SZ0vkQ.jpg[/img]
Листопадить….
І сонне горище,
наче гавань розбитих човнів.
По щілинах гуляє і свище,
і не спиться вітрам.
У нічні, розтривожені
хвилі розпуки
жовте листя з тонкої парчі
укриває вікно…
Чути стукіт –
розговіння дощу
по руці
розливається
терпкістю айви
моя осінь,
як тихий Тибет,
де слова безпричинні і зайві,
де молитва во ім’я Тебе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454706
дата надходження 16.10.2013
дата закладки 17.10.2013
Куди поділась юності жага,
невже, з роками, канула у лету?
А та, котрій на вірність присягав -
тепер всього лиш посмішка з портрету
І очі карі більше не горять
вогнем кохання, ніжності й розлуки
Невже даремно сходила зоря
своїм теплом сплітати наші руки?
Невже знайома постать у вікні,
(зрадлива тінь у образі святому)
була лиш раз дарована мені,
щоб сотня губ торкалася потому?
Куди поділись юності літа,
невже все ближче ходимо по краю?
Таки даремно вітер заплітав
мої слова у не твоє «кохаю»
І хай у днів буденних густині
погасло все, що ми колись любили,
але при зустрічі сказати «ні»
як і колись мені забракне сили…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450611
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 01.10.2013
Бігають люди сюди - туди,
В пошуках сенсу життя і емоції
Ходять по колу,будують мости ,
З авантюризмом, душі інтонації.
Кожен знаходить потребу у кращому
Рветься у теплі обійми весни,
Вірить у диво, в добро по дитячому
Заквітчані квітами яскраві сни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451660
дата надходження 29.09.2013
дата закладки 29.09.2013
І лилася темрява, і ніч написала лірику,
і ноти звучали так чітко, і місяць спав,
і хтось ненавмисне навчив когось сліпо вірити,
і хтось ненароком серце чиєсь забрав,
і хтось не прийшов,
хоч хтось, мабуть, й не чекав.
і цокав годинник, і стрілки звивались нитками,
і сонце шукало притулок, і вітер млів,
і хтось щиросердно комусь обіцяв не зникнути,
і хтось відчайдушно долю свою змінив,
і хтось обманув,
хоч хтось, мабуть, й не любив.
і ранок сміявся, і день розквітав подіями,
і хмари окутали небо у ніжний шовк,
і хтось безсердечний когось розучив надіятись,
і сам покохав, і сонце в собі знайшов,
і хтось озирнувся,
хоч хтось, мабуть, вже пішов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443494
дата надходження 15.08.2013
дата закладки 15.08.2013
Все життя - як конфлікт,як битва з самим собою,
Керування реальністю,пошуком цінних скарбів,
Безперервний похід над обривом з своєю журбою
У мереживі неба - знаходження своїх «Богів».
Все життя як кіно, у гонитві за хибними мріями
І контроль над потоком багатосерійних думок,
Будували мости - та світ спорожнів під стихіями,
У порожнє майбутнє зроблено ще один крок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443004
дата надходження 13.08.2013
дата закладки 13.08.2013
***
Заколисане моє серце у щасливому пишноцвіті,
де напахчує вуса вітер і наспівує щось бджола.
Та немає пісень солодших, приємніших в усьому світі,
ніж оті, що шепоче милий, доторкаючись до чола
ніжно-люблячими вустами...
Видається, неначе янгол
нахиляє із неба долі сонцезіткану мрій вуаль...
Поки в саду весняний промінь витанцьовує світле танго,
в русі кожному - справжнє диво, в звуці кожному - пастораль...
(28.06.13)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434172
дата надходження 28.06.2013
дата закладки 29.06.2013
Любовь сильнее всего, святее всего, несказаннее всего.
Н. Карамзин
(В.Ш)
Я не можу без тебе жити,
Надпиваю тебе сповна
Ти для мене - неначе квіти,
Яких щойно торкнулась весна.
Влило сонце в червоне серце
В дивний орган - гарячий віск,
Опустило любов на денце
Дало серцю надмірний тиск.
11.05.2013
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424211
дата надходження 11.05.2013
дата закладки 11.05.2013
Йому співало серце невгамовно,
Про вічність світу, миру й доброти,
Лише йому цвіла так ніжно й повно
П"янка весна... П"янка весна і ти.
Йому давали ніжність невимовні
Прекрасні зорі тихої Десни,
Лише його чекали - очі чорні! -
Чекали очі. Твої і весни.
Він щиро прагнув у безмежне небо.
Хоч раз би дотягнутись до небес,
Торкнутися рукою - без потреби!..
А більш за все - торкнутися тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421953
дата надходження 30.04.2013
дата закладки 30.04.2013
Сьогодні народився чудовий поет, романтик, закохана в життя (і не тільки) людина - Володя Шевчук. На жаль, прочитав про це запізно, тому віршем поздоровити не встигну (тормоз...). Але скупою мовою прози хочу від імені всіх його шанувальників і друзів побажати йому здоров"я, щастя, наснаги і всіляких благ! Многіє лєта, Вовчику! І, думаю, мене пробачать, якщо я надрукую вірш, який присвятив йому раніше. Він досі актуальний, а хтось може не читав...
Є у нас поет на сайті
з рідким прізвищем - Шевчук...
Скільки завдає дівчатам
цей поет душевних мук!
Романтичний, мов Петрарка,
гарний, ніби Апполон!
Розум - Маркса і Ремарка,
пише так, що лине стон!
Буть таким - це не коректно!
Не сверли у душах дір!
Я тобі кажу конкретно:
"Йди ти, Вова... В МОНАСТИР!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415688
дата надходження 04.04.2013
дата закладки 04.04.2013
Це серце металеве, певне, чуть…
Трояндова ця ніжність на лиці
Не загориться так, як очі ці
Блакитні. Прохолодні. А печуть…
Чекала я… Нарешті підійшов!
Напевне, запитати – чом байдужа?
Та в той же час запроменіла ружа…
І наче в серці розійшовся шов…
О, небо голубе.
Чи я тебе ждала?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412042
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 28.03.2013
Життя надзвичайно просте: брати те, що хочеш і захищати тих, кого любиш. Все інше- слабкість.
А мені б просто бути з Тобою
Тихо дихати в Твоє плече,
Надпивати з ривками,з жагою,
Магістралі Твоїх очей.
Покришити ніжність на пальці -
Нехай в Тобі вона росте…
Босяком закружляти у танці
Залишаючи сяйво густе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413467
дата надходження 28.03.2013
дата закладки 28.03.2013
с любимыми не расставайтесь! всей кровью прорастайте в них,- и каждый раз навек прощайтесь! когда уходите на миг!
Александр Кочетков
Простіть мені мене за те - що я не з Вами,
Що рік за роком думаю про нас,
Поки витає місяць в різні боки хмари
Я все люб’язно згадую про Вас.
Між Ваших рук сховалось ніжне сонце
Розлилось мармеладом на щоці,
З солодким вдихом полягло на серце,
І залишило по собі рубці.
Простіть мені мене за те - що я не з Вами,
Мій корабель згубився в сині хвиль
І чути з вітром крик :»Мій Капітане» -
Це звістка неба про Ваш милий біль.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411594
дата надходження 23.03.2013
дата закладки 28.03.2013
як багато тебе у твоїй відсутності.
лиш треба навчитись шукати.
навчитись різнити сум від сутності,
приреченість – від майбутності
і від того, чому не статись.
та здамся.. бо звідки ж знати
пам’яті про давнину і давність.
все, що є в неї – згадки.
а все, що у мене є – пам'ять.
і тільки одна завада –
як мало мене у моїй наявності.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404242
дата надходження 26.02.2013
дата закладки 11.03.2013
Ночь за окном.
Цикады трещат,
Жарко… Задумчиво… Трепетно…
Ветер замолк,
Спрятан закат,
Скоро закончится
лето.
Жду твою песню,
Как колыбельную,
Сон ожидает меня.
Спой мне её,
Эту ноту последнюю
Вдаль уходящего
дня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=37338
дата надходження 24.08.2007
дата закладки 09.03.2013
Весняна повінь нехай мене несе,
Зриває млосно під покровом тиші
Німу печаль мою і вітру однесе,
Щоб ружою зацвіли мої вірші.
Щоб стрепенулись з одкровень слова
Заграло в серці оркестрове літо,
З попід асфальту проросла трава
В кімнату залетіло мідне світло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405256
дата надходження 01.03.2013
дата закладки 06.03.2013
Зимовий день бродив по підвіконні,
немов жебрак у пошуках тепла,
а я схиляв тобі, немов іконі,
змарнілу тінь покірного чола.
І все в ту мить пливло перед очима,
здавалась мить зажата і тісна,
бо ти була надмірна та ранима,
немов би тінь спотворила стіна
та не тебе. Навколішки не часто
стаю в очей тонути глибині.
Чого мені прохати крім причастя,
та й чи покута все ще у вині,
чи у губах невірних і розкутих?
ми у блаженстві зраджених ночей
так довго пили, мов нектар, отруту
та хто ж за це на пекло обрече…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406122
дата надходження 04.03.2013
дата закладки 05.03.2013
А небо також плаче, і сльози наче бісер
Розсипались додолу, зібравши з неба пил.
На підвіконнях срібних малює щедрий вітер
Маленькі зорепади - людських великих мрій.
І мовчки п’є з поверхні німу, свавільну тишу,
Що заховалась нишком у обрисах дерев.
А небо також плаче, гнів кидає донизу,
І чути стоголосний бентежний грізний рев.
21.02.2013 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403090
дата надходження 21.02.2013
дата закладки 21.02.2013
Я дякую ,Боже,Тобі за мигдальні сади,
З них в сонячний день розливаються сонячні ріки
І в серці лишають по собі зі злитків сліди,
Які і в негоду і в холод спроможні зігріти.
Я дякую ,Боже,за те що зима промайне,
За нею прибуде весна і розпечене літо
І Ти над долинами тихо спитаєш мене:
Ну що ще для щастя потрібно вам ,любії діти?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401745
дата надходження 17.02.2013
дата закладки 17.02.2013
Химерний слід від спогадів не тане -
зрадливим смутком вперто вирина,
бо ти колись мої зросила рани,
усе було…, та спогадів замало,
гаряча кров на біле покривало,
лягла мов краплі теплого вина…
І ми удвох, вдихнувши повні груди
терпкий ковток розлитого вина,
уперто йшли оголені в нікуди,
усе було… - та чи у нас ще буде
один лише, один самотній грудень,
чи ціла вічність?... вічна тишина…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399098
дата надходження 07.02.2013
дата закладки 10.02.2013
Молилось дитя ,
в трійцю пальці
тихенько складало,
у словах не вмістити
йому всього смутку зими,
Ніжне серце малечі
неупинно так дива чекало
поки ангельські слуги
почують
святі молитви.
У вечірньому небі
вже щезли давно блискавиці,
розтелився в сузір’я
розлогий,барвистий шлях
Тільки сон не торкнеться
сьогодні малого зіниці -
доти поки сам Бог
не вколише
його на руках.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392670
дата надходження 15.01.2013
дата закладки 21.01.2013
Маленька дитина так міцно котятко тримала
І гріла ручата об білий пушок свої,
«Не бійся не викину - тихо йому промовляла,
Всі іграшки,пряники будуть тепер твої.
Сховаю тебе від лютневих, суворих морозів,
Від грізних не добрих, холодних людських облич
Не бійся маленький - дорослий тепер же не в змозі
Зробити погане,ти тільки мене поклич."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388522
дата надходження 29.12.2012
дата закладки 29.12.2012
«Я з поміж інших усе ж знайду тебе
Сказав хлопчина голосно до неба,
Нехай мене зоря до тебе приведе
Я все віддам що буде Богу треба.
Ласкавим сонцем ніжним у саду
Я стану оповитим щастям,
Лиш ти зажди, я все ж тебе знайду
І не віддам я ангелам напастям.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387830
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 26.12.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.12.2012
Розбігаюся і прямо в небо
прямо у всесвіт,
на вершечок творіння Господа,
аби вкотре сягнути
величну, безмежну
любов.
М’ятний едемовий запах
розкритих назустріч долонь,
потік теплого вітру
що розтікається по обличчю
рівномірно до холодних рук,
лоскіт сонця
кратерів власної душі
десь всередині Тебе.
Божий погляд - як скибочка віри,
що пронизує серце
дольками світла ,
тепла,
прикладає до обгорілого тіла
холодні дотики губ
наповненні солодким спокоєм
з чашою терпіння.
Дотиком пальців на лінії п’ятого
ребера
з молитвою схрещених пальців.
Розбігаюся і прямо в небо
на вершечок творіння Господа
аби вслухатись в передзвін
ангельського співу,
впіймати істинну мовчання,
іскристого пилу на віях,
пульсацією по венах.
В кожного з нас
в серці багато любові,
тільки комусь потрібно
скальпелем зрізати шматочок,
щоб просочилась по тілу вона
живою водою,
а комусь зашити грубими вовняними нитками
аби забагато не вилилось на зовні.
Розбігаюся і прямо в небо,
прямо у всесвіт
на вершечок творіння Господа,
аби вкотре сягнути
величну, безмежну
любов.
Я попросив дерево: "Розкажи мені про Бога".
І воно зацвіло.
Рабіндранат Тагор
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382174
дата надходження 03.12.2012
дата закладки 04.12.2012
Осіння погода: і дощ і туман…
Всі люди навколо насуплені й так.
А в дівчини очі не те що весна -
Виблискують щиро, хтось скаже: Смішна!
Не вірять ті люди у щирість очей,
А їй не байдуже, бо сильно пече.
Зневірені болем серця оживуть,
Як дівчина мовить: Пробач і забудь!
Куди не погляне - повсюди вже рай,
Якщо одинокий - ти спробуй, кохай!
Коли від розлуки стомлені очі -
Ну що ж - зустрічай гостей серед ночі.
А юна красуня - то ангел з небес,
Маленький промінчик казкових чудес,
Ніхто не помітив… самотньо іде,
Лиш вітер розвіяв волосся руде.
Він ніжно торкався тендітних плечей,
Як мама з любов'ю голубить дітей,
Тоді ще не знали та вірили в те,
Що доля навіки любов принесе.
Ангел - Олеся Шевчук
Вітер - Володимир Шевчук
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379435
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
(В.Ш)
Зіграй мені маленькими мінорними нотками
повість свого життя.
Нехай звуки пестять мої руки,
прилипають до мого тіла
нотками солодкого чорного шоколаду,
з приправами ніжності , власності,
проникаючи в усі закутки душі
знову і знову,
викликаючи в мене залежність
в черговий раз
бажання знову спробувати
бажання слухати Тебе, думати про Тебе,
бути ближчими однин до одного
щоб були списані наші серця
чорнильними буквами любові.
Щоб в черговий народжуватись
новою піснею,новим словом
всередині Тебе.
Зіграй мені маленькими мінорними нотками,
щоб наші очі могли побачити
безмежну красу
сонячного дня
любові
що почалась
всередині кожного з нас
ми ж носимо найдорожче
завжди всередині себе.
І кожного разу коли
маленькі дози чогось хорошого
проникають у жили
наших сердець,
оживають солодкі спогади
ми ж носимо всередині себе
найдорожче.
Зіграй мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379119
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 20.11.2012
Різниця не в тому, чи квітень, чи вже листопад, –
Відмінність у тім, ким ви впевнено хочете стати
І страх – це не віра у диво – це кроки назад.
Ніколи не бійтесь; боятися – це не літати!
Душа, що шукає, планує, горить – золота.
В душі, де сто мрій – там насправді сади, ну і квіти…
Як добре, що в серці у кожного тліє мета
І добре, що віра у неї дозволить горіти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267847
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 15.11.2012
Пів ночі дощ сердито бубонів
(ну хай йому – чому ж мені не спиться?)
Потрапила під молодечий гнів
Ще зовсім юна, під вікном, кислиця.
Та й вітер їй заламував гілки
Нахабно під кору благеньку влазив…
А я, колись, у ливень отакий
Зламався. Від холодної образи .
З тих пір чомусь не спиться у дощі.
На них у мене, певне, а-лер-гі-я
Та саме в довгу зливу, уночі
На блиск очей далеких я хворію…
Годинник в тиші, мов далекий грім.
Яка ж стійка ця схилена кислиця!
Піду й напну її плащем своїм
Хай в ливень цей…хоч деревцю
поспиться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375066
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 03.11.2012
Дозвольте Вас так ніжно обійму
Торкнуся ненароком я плеча,
Доторк тепла Ваш радісно прийму
Від щастя запалаю як свіча.
Листочком жовтим притулюсь до уст
Лице в лице, зіниця до зіниць,
Хай радісно заграє нам Флейтист
Сплетемо долі наші без границь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374984
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 02.11.2012
(+ Х. Рикмас, + В. Шевчук)
Засніжило розмиті дороги,
По яких ми ішли удвох.
Поспішаючи на допомогу
Нам достирує пам'ять Бог.
Вже нема того мокрого бруду
І ця ожеледь теж мине.
Скоро ти мене геть забудеш,
А можливо і я тебе.
Мабуть правду говорять учені,
Що й в галактики є межа.
Засніжило шляхи кручені...
Лиш на серці і досі жар.
03.10.2012 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369342
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 29.10.2012
Там тане тоненький туман,
Тут тиша торкнулась, триває;
Танцює тендітний тюльпан,
Таємну троянду тримає.
Танцюють тривожний танок –
Та тішаться трави травневі.
Терасами тихих толок
Тягнулася тінь тополева.
Тюльпана, троянди танок:
Тріумфу турботи той танець.
Тремтить товариство тривог;
Тепло тут таємне трималось.
Трепечуть тополі так тихо,
Таврують та творять талан.
Тотожним туманним триптихом:
Той танець, троянда, тюльпан.
27-29.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289389
дата надходження 29.10.2011
дата закладки 07.10.2012
Як же можна в цю ніч заснути,
Якщо місяцем у шибки???
Він кричить, усіма забутий, -
Просить лагідної руки...
Серед диму химерних трубок,
Тих, що палять дрібні зірки,
Місяць тихо хрипить крізь зуби -
Просить лагідної руки...
Місяць м'яко у вікна світить
Тихим докором, вже без слів...
Тільки, як же його зігріти???
Не відвикну й сама від літа -
Теж прошу, щоби хтось зігрів...
3 вересня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368429
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 07.10.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2012
Завтра лісовою піснею до Тебе завітає осінь
ввірветься щосили в твою оселю ,
розкидаючи золоті підкови щастя по твоєму ліжку,
цілуючи рясно сонцем Твої теплі щоки
будячи Тебе ще зовсім сону і мляву
допоки Твоє гаряче тіло не почне тремтіти
від її пестливого доторку .
Завтра Тебе відвідає осінь
залишаючи опісля себе на
Твоїх скронях бронзові сліди.
Щосили лясне Тебе по стегнах
наче шматочок кулі
з пневматичного пістолету
що пройшла крізь Тебе,
крізь пальці твоїх рук
Наче піщинки часу - що десь загубилися посеред вічності.
Ляже біля Тебе ,глибоко зазираючи Тобі в вічі ,
щоб ти змогла відчути як тонни смутку розходяться
по судинам її очей.
“Як же важко втрачати те, що ще вчора
несло у собі життя” – прошепоче тобі тихенько,
щосили візьме тебе за руку
лиш би ти з нею щодуху витанцьовувала хастл,
наче навіжене дівчисько
якому бракує радості.
Завтра до Тебе прийде осінь,
прийде щоб нагадати тобі -
що в Тебе ще є час
сміятися кожною ямочкою на щоці
радіти сонячному дню.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365646
дата надходження 21.09.2012
дата закладки 30.09.2012
(Майбутній доні)
Посміхнися моя мила доню,
Синьооке мале жабеня,
Пряні ласощі в твою долоню
Покладу, щоб раділа щодня.
В твої коси яскраві сонети
Заплету, щоб наснилися сни.
Проспіваю пісень я куплети,
Моя донечко люба засни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364060
дата надходження 14.09.2012
дата закладки 14.09.2012
Твої вії
зі смаком ванілі,
мов попарно
метеликів змах.
Я тримаю
Тебе у руках
біля мрій,
що засніжено білі.
Поцілую
крізь дзвін заборон,
і як завше
любитиму більше...
Твій зіничний
натомлений сон
стерегтиму,
скраєчку підсівши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361621
дата надходження 02.09.2012
дата закладки 02.09.2012
(Володі)
Люблю безмежно щиро Вас
Ласкаві ваші сині очі,
Міцне плече,тонкий анфас,
Политі медом тихі ночі.
Люблю душевну простоту
Запястя вашої руки,
Сердечну,чисту доброту
І доторк ніжний до щоки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353616
дата надходження 28.07.2012
дата закладки 29.07.2012
спокойный день и никаких волнений,
обычны мысли и молчит душа,
ни гроз, ни ветра, ни житейских потрясений,
всё равномерно, гармонична простота.
налево - небо... голубое с озареньем,
направо -речка... вижу рыбака)
такое тихое моё стихотворенье,
что засыпаю на ходу и я.....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351910
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 21.07.2012
Бо справжні приходять мовчки, немов додому,
Скидаючи зайвий одяг, колишніх, страх,
Лягаючи поряд з нами не через втому,
Зникаючи десь опівдні в своїх світах.
Мій справжній прийшов запізно. Або зарано.
Без сумніву, став останнім з моїх причасть.
Прийшов завдавати болю, ятрити рани.
Любити до скону, або убивати час.
Бо справжні — не завше кращі. Або ж ніколи.
Або ж ти не був тим справжнім. Але коли
Прийдеш як раніше, болем, жагучим болем,
Роби лише те, що мусиш. Лише боли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351111
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Повінчані зорями...
Безтямно закохані...
І сплетені долями...
Повз мрії сполохані...
Секунди годинами...
Без любощів лестяться...
А мрії долинами...
Нарцисними пестяться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350089
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012
Спантеличено схлипує небо..
Я дратуюсь. Беру парасолю.
Пригорнутись би зараз до тебе...
Але ти... Ти зламав мою долю.
На смітник твої ангельські крила!
На смітник усі квіти зів"ялі!
Я нарешті тебе розлюбила.
Перешкоди нема. Живу далі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312351
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 12.07.2012
Твои окна выходят на север, мои - на восток.
За одну твою ночь я встречаю четыре рассвета.
И опять понимаю: мечты мои - серый песок,
Мне вовек не дождаться от неба прямого ответа!
В твоих окнах танцует зима, рассыпая муку,
За моими - весна распускается детской улыбкой.
Я беспечным корабликом сны увожу за луку,
Позабыв на мгновение, как всё нелепо и зыбко.
Твои окна разбиты слезами осенних дождей,
А мои нараспашку - весне беззаботной навстречу!
Мои песни журчит неустанно задорный ручей,
А тебя тишина приглашает на танго под вечер.
Твои окна сулят мне защиту от неба и крыл,
А в моих разглядел ты свободу от воли и рая...
Лишь одно ты, похоже, в порыве своём позабыл:
Мне не нужен безвольный, тебе без души не нужна я!
(28.06.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346943
дата надходження 28.06.2012
дата закладки 29.06.2012
За лаштунками - зовсім не те:
не мете... не холод... не зима...
Там сонячно, літо цвіте,
проте,
любові також нема!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346549
дата надходження 26.06.2012
дата закладки 26.06.2012
Нехай доля утне з нами жарт,
розкидає як краплі дощу
я знайду тебе,ввійду в азарт,
і ніколи вже не відпущу.
Приголублю півподихом вуст,
затанцюю по битому склу,
теплим вітром до тебе озвусь,
віру в серце вплету чималу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345229
дата надходження 20.06.2012
дата закладки 20.06.2012
Мій біль не вмістити в твої перевернуті вісімки,
Моя безкінечність в тобі – це давно узгоджено…
Не слухай мене, я умію не тільки бісики,
А й мило пускати в зіниці. Це, видно, вроджене.
Я наче радон у таблиці - несе інертністю,
Для рідного Мурчика стала геть невпізнавана.
Призводить життя до високого рівня смертності,
На згадку не ліжко – тоді подаруй хоч савана.
Наївність і віра зостались в байдужих осенях.
Коньяк, кольт і опіум. Інше – безглузді закиди.
Не слухай мене, це лише чергове загострення.
Як завжди, жартую для того, щоб не заплакати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344359
дата надходження 16.06.2012
дата закладки 16.06.2012
Дивись мені в очі. В очі дивись.
Це любов? Це, по твоєму, щастя?
Ніколи не буде так, як колись,
А жити минулим - не вдасться.
Тримай мою руку. А в тім... Відпусти.
В цих дотиках сенсу немає.
До тла догоряють уявні мости...
Нікого ніхто не кохає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343983
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Дівча
У саду, поміж квітів і трав, помирало дівча,
Ій так сумно і страшно лишати цей всесвіт у травні!..
Вона гасла як день, догорала, неначе свіча,
В гіркім сумі собі нагадавши події недавні.
…події недавні…
…А недавно вона іще бігала, гралась, росла!
А недавно вона ще любила… кохала недавно!
Вона літа ждала! Ніби вісника, наче посла..,
Разом з тим полишаючи світ цей повільно і плавно.
…повільно і плавно…
А недавно їй ще зізнавались в коханні!.. – Дарма…
А недавно іще вона вірила - житиме вічно!
…Вона тихо згасала, стихала душа, як сурма,
Лиш довкола в саду все розквітло на жах символічно.
…на жах символічно!
24.05.11 р.
ID: 261459
Рубрика: Вірші , Присвячення
дата надходження: 24.05.2011 21:15:00
© дата внесення змiн: 17.01.2012 21:16:22
автор: Володимир Шевчук
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343580
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 12.06.2012
Присвячується Я.З.
Сховалось сонце за понурі хмари,
Лишилось серце без краплини сну,
То грім безжально і щосили вдарив
В твою таку засніжену весну.
Комусь болить. Хтось хлипає і тужить,
Забрало небо зрілість золоту.
Хтось крикне: "Тату!" Хтось ледь чутно: "Друже...".
Хтось мовчки зронить з ока пилину́.
І прийде ранок спогадом ледачим,
Росою вмиє стоптаний полин.
Бог знов до себе забирає кращих,
Даючи час на роздуми живим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342038
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 10.06.2012
Почекайте, вітри, не зривайте із серця надію,
Я не вірю, що він поверне мені в нього сніги...
А як так,то нехай скам'яніє, змете буревієм,
Її крихітну тінь вам без бою віддам назавжди.
Почекайте, вітри, не штовхайте в задуму роздолля.
Бо не вірю, що там, я знайду свій омріяний рай...
Я не вірю, що нам нещасливі судилися ролі!
А як так, ну то що ж...Як судилося так, то нехай.
Почекайте, вітри, ще хвилину, ще дві почекайте.
Ми поранені, так, але ті, які здатні іти,
Разом зможемо йти, разом б́удемо, Боже, ми варті!..
Як плече до плеча, серце з серцем, рука до руки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341853
дата надходження 04.06.2012
дата закладки 05.06.2012
Аж ось і літо вигулькне з-за рогу!
Тепер у чотирнадцятім трамваї...
Дитячість милу, знітившись, ховає,
Бо на підборах, а не босоноге...
Фарбує літо черешнево губи
І ніжиться в парфумах полуничних...
Вже й зиркає на хлопців симпатичних!
Пита в ромашок: "Любить, чи не любить?"
І рвуться на гітарах часто струни,
І безвісти зникають з клумби квіти!..
Гуляє цілі дні засмагле літо,
Бо цьогоріч воно нарешті юне!
31 травня, 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341081
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 01.06.2012
Девочка моя… Как же так случилось…
Да, тебя не знала я… Ты тоже…
Твоё сердечко так любовью билось…
Хоть и безответною, но всё же…
Такая юная была… Малышка…
Лишь школа за плечами… Детство всё…
И завтра в институт… Но рано слишком
Твоя судьба оборвалась… За что?..
За что он сбил тебя своей машиной?
Зачем он пьяным сел за руль?! Как жаль…
Я за тебя молюсь молитвой длинной…
К ногам твоим склоняю я печаль…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=38234
дата надходження 01.09.2007
дата закладки 30.05.2012
Він був розіп’ятий
всім недругам на втіху.
Та достеменно кожен розумів:
не був він грошовитим, ні халіфом,
та «замовляти музику» умів.
На тлі оркестрів скаженіли барди
й котились
у більярдну лузу
вниз...
А він возносився
над смертними рабами
і вірив, що повернеться колись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338668
дата надходження 20.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Я б так хотіла мрії в голові
Переконати: ні, ви – не останні!..
Чкурнути в незбагненний дивосвіт,
Де вже нема затримки у бажаннях.
Хотіла б загубитись без думок
У міріадах дивних ароматів!
Невпевнено один зробити крок
На змоклому після дощу асфальті..
Злетіти б… Ні! Літати! Хоч би мить
Вдихнути всі ті перспективи дальні…
А теплий дощ за вікнами шумить,
Підказуючи, мрії – це реально.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334936
дата надходження 04.05.2012
дата закладки 04.05.2012
Навчи мене молитися до неба
Любити світу зовнішню красу,
А я навчусь прощати - коли треба
Безмежну радість тихо донесу.
Навчи мене сміятися так щиро
Нехай замре у мить земля ясна,
Я наші душі по-квітчаю миром
Аби у серці проросла весна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331748
дата надходження 20.04.2012
дата закладки 20.04.2012
Я просила у Бога мужності - але він дав лише випробовування.Я просила у Бога віри - але він засвітив лише вуличні ліхтарі через які я проходила.Я просила у Бога любові - але він познайомив мене з людиною, з якою я будувала пліч- о -пліч усе сама.Інколи важко було.
Я просила у Бога радості - але я відхиляла тих, хто хотів мені допомогти замикалась у собі,зневірювалась. Я просила у Бога сили - але він тільки робив так, щоб я падала.Так важко було вставати і рухатись далі. Я просила. А потім зрозуміла одне.Не все, що ми хочемо може так легко прийти.Треба боротись за це.Треба плекати у собі це.Я стільки у Бога просила - але він нічого мені не давав ,він завжди хотів щоб я росла і прагнула цього сама.Він давав мені самій цього досягнути.Щоб потім ставати сильнішою. Але він завжди був поруч.
Будущее принадлежит тем, кто верит в свои мечты.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331081
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 17.04.2012
Ти сьогодні назвав мене милою,
Коли пила я подихом небо;
Вперше стала з тобою щасливою
На околицях міста Палермо.
Пахло бризом повітря Сицилії,
Я йому себе гріти дозволю.
Ми в славетній з тобою Італії
Зустрічаємо приязну долю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325599
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 09.04.2012
Найщиріші побажання міцного здоров"я, взаємного кохання і творчих успіхів!
Хай цей вітрильничок доправить Вас до Вашої мрії!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327623
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 04.04.2012
І знову сніг. І знов навколо біло,
Хоча весна вступила у права.
Мені чомусь до болю захотілось,
Щоб стопи легко ніжила трава,
Щоб небо засміялось росянисто,
А сонце щоб купалося в зірках.
І бруньками заквітло сіре місто,
І квітів захотілось в пелюстках.
До радощів, до мрій, до божевілля
Мені чомусь так хочеться весни!..
І серце б’ється пташкою щохвилі,
Торкаючись таємної струни.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319911
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 31.03.2012
Неважливим колись стане факт призупинення часу,
Навіть те, що зірки не світитимуть в чистій воді.
Ми живем тільки раз, але жити виходить нечасто, -
Наше серце чомусь таке вперте до зважених дій.
І доводиться знов існувати в мережах ілюзій,
Суперечити всім, та найгірше, що спершу – собі.
Попрощатись із кимсь найріднішим на цій злітній смузі,
Вгамувавши печаль і розлуки прощальної біль.
Дорікати чомусь всім умовам, обставинам, світу…
Тільки в думці нестись за таким недосяжним теплом.
А за кілька хвилин вже потягне, неначе магнітом,
До безмежності хмар так невчасно… Напевно, на зло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326194
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 29.03.2012
Не забирай руки, не відпускай долоні.
Не стане сили йти,
не стане просто сил...
Твоя любов - життя, як пульс у м́оїх скронях.
Борись за нього ще.
Не смій складати крил...
І ніч пройде, відчуй.
За ним похмурий ранок,
Мінливий, як життя, та сонце не зайде!
У світі стільки зла,
смертельні в серці рани,
А щастя шанс, мов тінь, видніє де-не-де...
Коли ж побачу знак, почую чуда гомін, -
До тебе прибіжу,
і вистачить нам сил...
Не відпускай руки, і сльози хай солоні,
Борися, ще борись,
не смій складати крил!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325617
дата надходження 27.03.2012
дата закладки 27.03.2012
Я застудилась словом «назавжди».
Усе ніяк не видихну обрАзу.
Ти думаєш, що ти такий один,
З яким так легко впасти у екстази?
Без тебе світ похмурий і нудний?
З тобою за спиною раптом крила?
Ти думаєш, що ти один такий,
З яким я вперше у житті щаслива?
Напоїш чаєм із гірських малин,
Загорнеш у обіймів теплу вовну…
А я ж бо знаю: в світі ти один!
І це тобою я невиліковна.́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325234
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Не лишилось ні слів, ні емоцій.
Тільки й світу, що, ось, за вікном.
В жилах холодно. Може там стронцій?
Як живеться вам, пане Фантом?
Все написано. Сказано. Змовчано.
І заплакано вголос. Аж-ажжжж!
Мою втечу назвали ви злочином,
Бо, могла б поступитись. Могла ж?
В жилах холодно, змучено, змріяно.
Знов навшпиньки до неба… Молись!
Хай ще порізно поки не вміємо…
Та, усе ж навчимося колись.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325167
дата надходження 26.03.2012
дата закладки 26.03.2012
Ділюсь мовчанням з тишею
Навколішки просто неба,
Душа моя блудить вовчицею
Шукаючи свого Феба.
Сполоханим звіром тікаючи
Несеться кудись на Захід,
Втомленим серцем кохаючи
Вуста його з запахом ягід.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323952
дата надходження 21.03.2012
дата закладки 21.03.2012
Заплети в моє волосся посмішки
Нехай ранком рознесе їх вітер
Сонячні вплети у пасма проліски,
Щоби жоден холод їх не витер.
Заплети в моє волосся крапельки,
Щоби візерунком вкрили тіло
Я з Тобою просиджу пів ніченьки,
Лиш би сяйво місяця світило
Існує тільки один шлях до щастя - перестати турбуватися про речі, які не підвладні нашій волі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320504
дата надходження 09.03.2012
дата закладки 10.03.2012
Вот уже две недели,
С тех пор, как пропал ты, мой кот...
В душе опустело без чёрного шёлка
Мордашки твоей... Грустью веет без толку,
Отчаянный в мыслях бойкот...
Скоро примчатся метели,
А ты где-то там, во дворах...
Вдруг чувствуешь ты только жажду и голод?
И вдруг тебе спать не даёт мерзкий холод?
А жив ли ты?... Чувствую страх...
Я сдерживаюсь еле-еле,
Чтоб слёзы не вылились прочь...
Но верю, что как-то, вернувшись с учёбы,
Добравшись домой и пройдя все сугробы,
Увижу тебя... Ты, как ночь,
Стоять будешь рядом,
Привычно прося
Так много и мало:
"Впустите меня"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48136
дата надходження 21.11.2007
дата закладки 10.03.2012
Двери вагона метро захлопнулись,
Словно животного пасть.
Так же ворота в свой мир я закрою
Лишь от тебя, и презренье не скрою,
Ты для меня - как напасть,
Силы мои и терпение лопнули.
На эскалаторе, как на конвейере
Сонных столичных людей,
Еду я, мысленно боли сжигая,
Новым мечтам ни конца нет, ни края,
И среди этих идей
Истина скрылась под звуками плеера...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46367
дата надходження 15.11.2007
дата закладки 10.03.2012
Слепой, всё тот же, дедушка с "гармошкой" в переходе,
Певица та же оперная, голос - громовой.
Вокруг так много личностей, все печально бродят...
И я иду без мыслей... с тяжёлой головой.
И вот уже смешалась, с толпой, вагон заполнен,
и "двері зачиняються", открытый новый путь...
Вот "станція наступна"... И в жизни моей вскоре
Такая же "зупинка"............Лишь бы не уснуть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51239
дата надходження 15.12.2007
дата закладки 07.03.2012
Аркуш паперу
Й пусті, незакінчені фрази...
Тільки тепер
Зрозуміла я все. Не одразу
винайшла смак,
смак життя і його насолоду.
А у цей час
Визнаю я, що щастя - свобода!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=53499
дата надходження 05.01.2008
дата закладки 06.03.2012
Корректором рьяно замазываю
Фразы с ошибками жизни моей.
Их прочно забуду. Составлю лишь пазл
Из светлых и красочных дней.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54171
дата надходження 10.01.2008
дата закладки 06.03.2012
Небо, изрезанное самолётами,
Водохранилище, будто коктейль -
Лёд и вода. Я частицами сотыми
Чувствую ветра холодную трель.
Солнце за мной наблюдает с иронией,
Я улыбнулась. Вокруг - пустота.
По парапету иду посторонняя...
Но! Я весёлая, хоть и одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54402
дата надходження 12.01.2008
дата закладки 06.03.2012
Я здесь как гость, а вы поэты,
Подвластны вам хореи, ямбы,
Вы все поёте дифирамбы,
И преподносите букеты.
У вас стихи сильны, красивы,
Вы воспеваете природу,
Любимых, чувства, жизни годы,
К вам всем приходят музы-дивы.
Ваш мир прекрасен и серьёзен,
Я здесь приют найти хотела,
Черкнуть доску кусочком мела,
Раскрыть свой смех и свои слёзы.
Но нелегко найти признанье
Среди таких больших талантов.
Сижу я тут под бой курантов
И загадать хочу желанье:
Хочу писать как вы, поэты,
Вернее, так, как вы, прекрасно,
Красиво, трогательно, страстно...
Дождаться бы минуты этой!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32259
дата надходження 05.07.2007
дата закладки 06.03.2012
Маленька дівчинка, веселки доня.
В її очах - стрімких небес блакить.
Краплинки щастя - у її долонях.
На білих пелюстках роса тремтить.
Закохана у небо. Вірить в диво.
Замріялась під музику любові.
Їй сонце посміхається щасливо.
Вона ромашка, що живе у Львові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319553
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012
Сонячна дівчинко більше не плач
Сльози - це вирій яскравих емоцій,
Серце на ключик закрий і пробач
Серцем танцюй у кожному кроці.
Сонячна дівчинко більше не плач
Щастя - як помах пір’їнок по тілу,
Просто всміхнися йому ти, пробач
Ти не врятуєш любов погорілу.
Чудеса там где в них верят...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319364
дата надходження 05.03.2012
дата закладки 05.03.2012
Ти просто вір у мене, просто вір:
Як віриш ти - тоді усе можливе...
З ліловим вітром світ мені довір,
А разом з ним життя таке щасливе.
Ти просто вір у мене, просто вір,
Нічого в тебе далі не попрошу.
На сході Сонця вибіжу надвір
Щоб скинути з плечей зневір’я ношу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318022
дата надходження 29.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Впіймай мене - я ж падаю донизу,
Злови мене ,підстав своє плече
Поруш глибоку і печальну тишу
Нехай вона кудись у сон втече.
Впіймай мене і притули до себе
Не відпускай із помахом руки,
Я все одно залишусь біля Тебе
Торкнусь рукою теплої щоки
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316020
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 22.02.2012
Життя кидає нас із крайнощів у крайнощі,
Змагається із тінню страхів і перешкод.
Та кожен прагне в світі свої знайти коштовності,
Завчасу розгадати до скрині щастя код.
Життя кидає нас із крайнощів у крайнощі
Усупереч законам людської доброти.
Та часом сильні світу у своїй досконалості,
Беруть у слабших приклад, щоби сягнуть мети…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314577
дата надходження 16.02.2012
дата закладки 16.02.2012
Овечек белых, ветер бравый
По небу гонит, череду…
И я, не мудрствуя лукаво,
Овечкой по земле иду.
Не сожалея о минувшем,
Боль претерпев, смиряю плоть.
И робко жду, когда же душу
Мою, помилует Господь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311883
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012
Як добре з тобою поруч йти,
Обрать навмання дорогу…
Як хороше жити, дихати,
І дякувати Богу…
І то не печаль, що дні йдуть,-
В душі бережу весни.
А прийде мій час – закінчу путь
У впевненості – ВОСКРЕСНУ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311879
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 06.02.2012
Смотрели на мир безумный
Открытыми настежь сердцами.
За окнами день мерцает,
Но ставни откроешь - и тает
Свет солнечный... или лунный?
Смотрели на мир уставший,
Прищурив от радости души.
Мой кто-то, во мне уснувший,
Ты песню мою послушай -
В ней столько бессильного кашля!
Смотрели б на мир и дальше,
Но стены - всё ближе и ближе...
Срок годности жизни вышел:
Скребутся в памяти мыши,
Следы заметая фальши.
(19.01.2012)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307682
дата надходження 19.01.2012
дата закладки 20.01.2012
Золотую листву сад
Загрустив, растерял быстро,
Уходя, уходи, нет смысла
Ни жалеть, ни смотреть назад…
Уходя, уходить спеши.
Мне игрушки в больших коробках
(Словно прожитых дней стопки) –
Утешение для души.
Старый дом наш еще жив,-
Стены дышат, скрипят ступени…
Притаились в углах тени,
Будто прошлого миражи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306967
дата надходження 16.01.2012
дата закладки 16.01.2012
Ми в полоні у вічної осені, в недосяжності світлих думок,
Сонця шмат би крізь мрії всі витерті, і ще б віри у ще один крок,
Вранці тіло з душею стрічається, і прощаючись йде у танок
А годиник вже ритм вибиває свій: цок-та-цок,цок-та-цок, цок-та-цок.
Ми в полоні у вічної осені, в недосяжності світлих думок,
Незалежні до пальців аж кінчиків, п'ємо солодко біле вино
І пізнавши душі незабутній той цілунок,який нам дано,
Ми збагнули все що таке щастя й де таїться печаль заодно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306494
дата надходження 14.01.2012
дата закладки 15.01.2012
Зніми обладунки, хіба тут доречні реванші?
Ні серця ж, ні дами, ні вдячних тобі глядачів.
Для них ми давно уже стали героями шаржів,
А ти роззираєшся в пошуках кращих мечів.
Облиш свої спроби, зійди, як годиться, з арени
Без звичних для тебе вже оплесків і конфеті.
Ми довго за мене боролись, і схоже, даремно –
Нам світить довічне неразом у незабутті.
Та карою стане не пустка років животіння,
Не плач за жагою, яка переповнить рядки,
Ти болю боявся, а справжні ж тортури – прозріння…
Зніми обладунки, навколо лише вітряки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302739
дата надходження 27.12.2011
дата закладки 12.01.2012
У цій порі ялинкових весіль
пустує сніг . Ген набешкетив скільки !
А ти ідеш з роботи, в заметіль,
стискаючи в руках вербову гілку.
Заплутується в коси теплий сніг,
знімає з вій таку помітну втому.
Сусід чимдуж з торбинами пробіг,
а ти в руках несеш весну додому.
От бач! Зима ж – неначе й не зима
й тебе вербова гілочка зігріє,
і хоч у ніч Різдвяну, ти – сама,
проте…проте ж лишається надія.
Скрипить дорога пізніми саньми,
вітри гасають на обмерзлих мітлах,
а в тебе диво: посерЕд зими
за ніч, вербові котики розквітли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304648
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 12.01.2012
ПересИпати сни,
перевіяти давні оскоми,
перетлілі печалі
і майже забуті жалі...
І летіти туди-
в піднебесся, крихке й невагоме,
відірвавшишь,
мов кулька легка,
від тяжіння землі!..
І кружляти вгорі,
в білизні лебединого пуху,
вальсувати між хмар
в мерехтінні зими-пелени!..
І торкатись зірок,
прикладаючи ніжно до вуха,
ніби мушлі морські,
щоб послукати шепіт нічний...
І зривати з-під хмар,
мов добірні засніжені грона,
обважнілі слова
й перестиглі терпкі молитви...
І, долаючи всі
піднебесні й земні перепони,
понад шаллю зими
невагомо і ніжно пливти!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297448
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 12.01.2012
Він по собі залишив тихий блюз
І делікатно - аромат парфумів...
За мною, може, ходить дежа-вю,
Бо вже не вперше в мене стільки суму...
Я й на підборах побіжу за ним
І хай про гордість в мене не питає!
Та сумнів є, чи дожену коли?
Бо його тінь весь час цілують далі...
А що, коли я не наздожену?
Коли він просочиться знов між пальців?
І в тім побачать всі мою вину,
Що він - це сніг - не з'явиться і вранці...
29 грудня, 2011р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303076
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
така таємна вервиця
нанизана на час,
де слово слову молиться
сказаннями про нас.
у нарисах на бересті
не день, не два – віки,
у аркушевім шелесті
і в потиску руки.
у душ одна акустика –
себе переплести,
у них нечутна музика,
неписані листи.
нез'єднана, негадана,
прощальна – без чудес,
прошита зорепадами
одна в одну – навхрест.
в полонах і прогалинах,
в рятунках і піснях,
коли горить – то ладаном,
летить – на хоругвах.
самітниця і звабниця –
невипите вино,
їй без кінця вертатися –
давно, давно, давно...
і думами-баладами
чаїний крик нести,
що там, де буду падати,
одна безодня – ти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302795
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 28.12.2011
Маленька дівчинка,яка намагалась зловити руками дотики сонця.
В погано освітленій кімнаті ,через шпаринку у вікні - намагалась зі всіх сил зловити бодай один промінець.
Маленькі пальчики вимальовували у повітрі замки її мрій.
Краєчок неба, по якому летіли у даль овечки - здавався їй великим світом.
Сонце ,яке було насправді зовсім далеко - було для неї досяжне і невеличка бджілка що залетіла у гості– була для неї посланцем духу світу.
Маленька дівчинка ,яка вірила що зможе усе.
Воля здатна змінити навіть лінії наших долонь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301839
дата надходження 23.12.2011
дата закладки 25.12.2011
Хай виростають аж до чола
Стебельця,
Хай квiтне все довкола-
Чи то весна, чи то зима -
Рiзницi в тiм нема,
I хай несказанна природа
Розкаже, що таке краса,
Чим є привабливiсть i врода
I в чiм людського сенс життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284276
дата надходження 04.10.2011
дата закладки 11.12.2011
Метелики, які летять на світло –
Це вогники твоїх маленьких мрій…
Хотіла би, щоб серце твоє квітло,
Як човен що не стане на прибій.
Той шурхіт крил змінив мене раптово,
Залишив тишу що була в Тобі
І світлий дотик музики, і слово
Переплелись навіки у журбі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298562
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 07.12.2011
Якщо часом покине надія - вір чимдужче у диво ти,
Адже так у світі важливо - бути вірним самому собі
Адже впасти в болото не важко,важче вгору рости,
Так,буває усім нам складно,та живемо у боротьбі.
Якщо раптом настане темрява і загаснуть усі ліхтарі
І не буде до кого озватись,і в кого просити підмоги,
Ти у серці віру тендітну залиши ,збережи у добрі
Нехай птахом летить в височінь до осяної ним перемоги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298094
дата надходження 05.12.2011
дата закладки 06.12.2011
Весь мир очерствел, будто кем-то не съеденный хлеб.
Остатки своей же души распыляют во времени
Все те, кто уже онемел, и оглох, и ослеп,
Потомки когда-то умевшего чувствовать племени.
Заложники собственной славы, щедрот и доброт,
Поникшие души давно от себя уже прячете.
Я каждому словом, как пулей, бы выстрелил в лоб,
Но вы ни от боли, ни даже от смерти не плачете.
Я буду терзать свою душу до крови и слёз!
Я буду гореть под дождём, освещая упадочность!
Лишь только бы я так, как вы, никогда не замёрз,
Найдя усыпившую души вам самодостаточность...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295876
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 01.12.2011
Яблуневим цвітом, поміж тихих ранків,
Крізь дощі і танці голосних надій –
Ти чекаєш долю, віддану коханку,
Мов відбиток тіні у німій воді.
А чекання літнє не таке погане,
Як над головою сонце пронесе!..
Ти мені ще віриш? – то й любов настане,
Поки в силі мрії – то можливо все.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295975
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 25.11.2011
Я могла б розказати, як ніжно цвітуть хризантеми,
Як доспів виноград – з нього вийде солодке вино…
Все-одно за вікном мерехтять незакінчені теми,
А слова, що «все добре», за мене розкриті давно.
Я могла б розказати, як сонце сідає і знає,
Що і завтра йому, наче птахові, знов у політ…
Все-одно наше літо занадто повільно минає
І забути тебе я не зможу ще тисячу літ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278260
дата надходження 02.09.2011
дата закладки 07.11.2011
Коли мені сумно на душі,
Коли хочиться кричати на весь світ!
Я беру листок паперу,
Ручки може зо дві.
І виливаю на папір,
Потік сердечних слів:
Кого кохаю,
Що болить,
Про що не скажеш на пряму.
Я у вигляді романів і поезій-
На весь світ кричу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289716
дата надходження 30.10.2011
дата закладки 30.10.2011
Незабутньо – фатальною вродою
Бідне серце моє не край,
Краще цю осінню мелодію,
Як колись, для мене, заграй…
Хай думки химерними хмарами
У роки минулі летять!
Пригадай зі мною, що мали б ми,
Але не зуміли сказать.
Цю осінньо – сумну мелодію
Як колись, для мене, заграй…
Незабутньо – фатальною вродою
Бідне серце моє не край.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288380
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011
«Ти не плач і мене не клич,
І розлука ця – долі знак
Душ побачення віч-на-віч
Закінчилось,- я вільний птах.
Серцем прагну в нові світи,
Відлітаю, забудь-пробач…»
Тихо плакала: «Не лети!»
Але він відповів: «Не плач.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288368
дата надходження 24.10.2011
дата закладки 24.10.2011
Якби ти знав,яка вона крихка-
Ота любов,оспівана віками,
Коли згасає полум'я в руках
І крок стає безоднею між нами...
Якби ти знав,яка вона гірка-
Ота любов,здавалося б,невинна...
Вона,мов Брута зрадницька рука,
Холодний ніж тобі встромляє в спину...
І голос серця рветься,мов струна...
І вже не вирвеш жало це закляте!..
Якби ти знав...якби ж ти тільки знав...
То не посмів би в себе закохати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287009
дата надходження 18.10.2011
дата закладки 18.10.2011
(Володі)
Обійми мене так, наче зорі що спраглі у місяця
П’ють ранкову росу, де співають осінні птахи;
Обійми мене міцно і я тобі сонце, що світиться –
Принесу у долонях для щастя на різні шляхи.
У цих вулицях із декорацій осінніх художників
Пестить душу і тіло розчинена ніжністю кров…
Обійми мене наче у небі хмарини із дощиком
Замінила дрейфуюча світом пречиста любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285477
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 10.10.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.10.2011
С утра на столе грустит недопитый кофе…
Сегодня - мой первый день по борьбе с шаблонностью.
Я в этом безумном деле совсем не профи,
И часто грешу по жизни излишней скромностью.
Зачем мне чужой Олимп, на котором тесно,
Где мифы давным-давно подменили истину?….
Слыть лучшей из многих, действительно, очень лестно,
Но высшая мера счастья - лишь быть единственной.
06.10.2011 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284639
дата надходження 06.10.2011
дата закладки 06.10.2011
День осінній акордом повис
І розсипав дзвінку позолоту,
Не згрібайте рясний падолист,
Не тривожте осінню скорботу...
Не тривожте-це сльози дерев
За смарагдовим поглядом літа...
День осінній приліг,ніби лев,
На кленових обпалених вітах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280912
дата надходження 16.09.2011
дата закладки 16.09.2011
Просто кохай мене сильно
Більше нічого не треба
Щастя віддай. Я вже вільна
Шлях нам обрати у небо.
Просто тримай мене ніжно
В сильних руках до несхочу
Я ж від кохання крізь стіни
Зможу пройти серед ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279138
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011
На меня в ожидании дали!
И я вот что дружище скажу…
Никогда я не путал педали.
И других по себе не сужу.
Друг ли, недруг, хорошие люди.
Уйма милых разбитых сердец!
Мы - не Боги, не звери, не судьи.
Кто подставил плечо, молодец!
Уезжал я в надежде вернуться.
Но судьба наша - жизни ярмо!
На прощанье хотел, улыбнутся.
Да, хотел..., но теперь все равно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275426
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Возвратись хотя бы на миг,
Пожалей! -устал жить один.
Средь тобой принесенных книг,
И написанных мной картин…
Недоступна, в чужом раю…
И разлуку не облегчить.
С каждым днем сильнее люблю,-
А должно бы время лечить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275273
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Поля, как пожелтевшие холсты,
Стога соломы, словно многоточия,
А небо безоглядной высоты
Заполнит синевою междустрочия.
Рисует августовский день пейзаж,
Вдруг невзначай мелькнёт тень дня осеннего.
И скоро лета солнечный мираж,
Растает в дымке облака вечернего.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275174
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 15.08.2011
Плечо твое нечаянно задела
И вдруг, как будто взглядом приколочен,
Ты прошептал: «Вам так красиво в белом
На фоне этой слишком темной ночи…»
Не поддавались локоны мятежным
Твоим ладоням, на ветру играя.
Ты угадал – на этой шейке нежной
Хранятся у меня ключи от рая.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275098
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 14.08.2011
Я люблю Україну, як матінку рідну, люблю!
Я ім`я її, з ніжністю,трепетно в серці плекаю…
Я за неї молюсь, я до неї в віршах говорю.
Під покровом її,- я печалюсь,радію, кохаю…
Цю любов не розтрачу,- з близькими, лишень, розділю,
Україна єдина! І як би в житті не велося,-
На коліна до НЕЇ голівку свою прихилю,
І ВОНА, теплим вітром, скуйовдить русяве волосся…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274679
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011
За кохання собі мщу,-
І пишу до тебе вірші.
Дайте крила моїй душі!-
Я думками в небо лечу!
Відголоском давніх подій
Шепочу ледь чутно:"Прости..."
О, душе моя, не лети!
О, любове моя, не мрій!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200923
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 11.08.2011
Я не забуду очі
Тендітної, кволої дівчини,
Що не боялась ночі...
Схудлі, маленькі руки
Стискаючи простирадла
Тремтіли від болю й муки.
Білі, мов стіни, губи
Тихо щось шепотіли,
Щось схоже на "мій любий"...
Я,-ледве стримував відчай
Дивлячись на вродливе,
До болю рідне обличчя!
Десь,ніби з того світу,
Крик малої дитини,
І за вікном вітер...
Смерть заплющила очі
Моєї єдиної дівчини,
Яка не боялась ночі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200927
дата надходження 14.07.2010
дата закладки 11.08.2011
Місяць сяйвом лягає
У відкрите вікно...
Я тебе не чекаю
І не кличу, давно.
Я забула про ніжність
І тепло твоїх рук,-
Бо в коханні є вічність
Тільки в зраді розлук.
І фата, мов шалена
Заметіль, закружля.
Я чужа наречена,-
Не твоя,не твоя!..
І виспівують дзвони:
"Він її не зберіг!"
І троянда червона
Впала мертва на сніг...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199741
дата надходження 07.07.2010
дата закладки 11.08.2011
Білу пташку почуттів
Він залив безжально брудом...
Так йому звеліли люди,
Так він сам того хотів...
В білу пташку почуттів
Він, жорстокий,камінь кинув.
Птах здригнувся.Птах загинув.
Камнем в прірву полетів.
Біла пташка почуттів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199403
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 11.08.2011
Будто вижу его сейчас,
Через море прожитых дней,
Огонек, что вспыхнув погас
У закрытых моих дверей...
Будто вижу в глазах боль,
Неприкрытый ничем страх,-
Я сыпнула в лицо соль,
Когда нес меня на руках.
Чрез разлуку в сотню ночей
До сих пор себя не простив,-
Я пишу,среди свечей,
Мною прожитый детектив.
Не подав дрожащей руки
Я не знала, что у смертей
Есть привычка,-тушить огоньки
У закрытых чьих-то дверей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195767
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Через десятки довгих літ,
Коли зіткнулись два світи,-
Слова дзвеніли, наче лід:
"Забудь все, що було, прости."
Померле серце не болить,
Не потривожить каяття.
Вони зустрілися на мить,-
Щоб розлучитись на життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194227
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Скрыться в толпе воющей
Мимо идешь спеша?
Друг мой, давно нестоящий
Ломаного гроша!
Даже нуждаясь в помощи
Не позову! Нет!
Друг, обо мне непомнящий,
Помнящий, не обо мне!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203964
дата надходження 02.08.2010
дата закладки 11.08.2011
І погляд останній,
І тихі слова:"Так треба..."
Це драма прощання,
І очі в сльозах до неба.
І долі дарунок -
Безкрайня, пуста дорога...
Останній цілунок...
І більше нема нічого.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205197
дата надходження 10.08.2010
дата закладки 11.08.2011
Так бессмысленно ждать звонков,
Которые не прозвенят!
Говорить море стихов,
Где может сказать взгляд...
Так бессмысленно письма слать
Тем, кто с легкостью позабыл!
В дверь дрожащей рукой стучать,
Если кто-то ее закрыл…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215897
дата надходження 13.10.2010
дата закладки 11.08.2011
Він так багато їй сказав,
Він знав чимало слів!-
Він в землю чоботом втоптав
Троянди почуттів.
У долю,зрадницю хитку,
Чи можна вірить знов?!
І на підлозі, у кутку,
Заплакала Любов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224434
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 11.08.2011
За собою зруйнуй мости,
Всі шляхи і стежки сплутай…
Неможливо від Долі втекти –
Ти не зможеш мене забути!
Наспіваю себе дощем,
До кімнати влечу вітром,
Буду дружнім тобі плечем ,-
Бо для мене ти став Світом…
Я з`явлюсь тобі уві сні…
Чи радієш ти, чи сумуєш,
Бути в серці моєму, в мені,
Ти приречений, чуєш?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235599
дата надходження 18.01.2011
дата закладки 11.08.2011
В душі співали солов'ї
Коли любов прийшла...
На всі запрошення мої
Ти:"Ні",-відповіла.
Я "Так" побачив у ві сні,-
"Так"-падали зірки...
А ти сказала тихо:"Ні",-
Сказала навпаки.
Любов,мов квітка розцвіла,
І принесла пісні,
Для нас обох по два крила!..
А ти сказала:"Ні".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195437
дата надходження 13.06.2010
дата закладки 11.08.2011
А очі твої дивились
Кудись у простір,крізь мене...
Сиділи ми і журились
Про буйне літо, зелене.
Сиділи ми і мовчали
У сквері панічно-білім,-
Зимою весни чекали,
Втомившись від заметілей.
І ти так сумно дивився...
І губи мої тремтіли...
Чого ти тоді журився?
Чого ми тоді хотіли?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195784
дата надходження 15.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Вітер смуток розвіє,
Сонце сльози осушить,
Я тебе зрозумію,-
Ми - споріднені душі...
Будуть сни кольорові,
Золоті зорепади,
Задушевна розмова
Подарує розраду.
Посміхнімося мрії,
Перешкоди - байдужі!
Я тебе розумію,-
Ми - споріднені душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196898
дата надходження 21.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Вона була Весною-
Зачарувала місто
Смарагдовим намистом,
І сукні білизною...
Вона була Весною,
Вона була щаслива...
Вона чекала дива,
І зустрічі зі мною)))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197111
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Он смеялся без причины,
И лукаво щурил глаз.-
Повстречала я мужчину
Так похожего на Вас!
Он умел хранить секреты,
Узнавать мои шаги,
Рисовал мои портреты,
Для меня писал стихи...
Но грустила я все чаще,
Лишь качал он головой.
И лечу я к Вам горящей,
Увядающей листвой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192872
дата надходження 31.05.2010
дата закладки 11.08.2011
А жизнь так любит быть жестокою,
Забавы ради разлучать.
Души отчаянье глубокое
В словах-стихах не передать!
И трепеща листвой осиновой
Я плакала, навзрыд, в капель,-
О том, что не вернуть любимого,
Что любишь не меня теперь...
Душа изъедена обидою,
Молчанья на губах печать.
Года летят, а я завидую,-
Тем, кто умеет не молчать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194224
дата надходження 07.06.2010
дата закладки 11.08.2011
Ой ти доленько, доле…Недоспівана пісня
Задзвеніла струною,обірвалась раптово…
Нерозірване коло! Як,- не знаю, та після
Вір, що буду з тобою,-ось моє тобі слово!
ЩО тобі мої жарти?! ЩО мені пересуди?!
Я за крок до могили,-недосяжна для люду.
Вибачатись не варто-пробачати не буду!-
Ще зустрінемось, милий.Ще побачимось,любий…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230943
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 11.08.2011
Все було,- і смуток і жарти,
Шоколад, морозиво, квіти…
Я не втомлювалась радіти,
І веселих пісень співати.
Все було ,- і щастя, і горе,
І світанки рожево – сині,
І букети, з листя, осінні,
І сніжинок пухнастих море…
Все було, а потім не стало…
Наче сніг, що тане на сонці.
Я не втримала щастя в долоньці…
Мабуть, надто сильно кохала…
1997р. (по - дитячому безпосередній :-))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274657
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 11.08.2011
У зачинені двері - не стукаю,
Злісних натяків - не розумію.
Не вважаю розлуку - мукою,
Я навчилася жити...Я вмію.
Зустрічаючи погляд, впевнено,-
Твердо тисну тобі руку.
Відстороненими темами
Розбавляю сердець стукіт...
Нереально-складний задум мій
(Усміхатися, говорити...)
Перевиконано. Зрозумій:
"Я без тебе УМІЮ жити!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274155
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 08.08.2011
Мене Господь до тебе на руках
Приніс, щоб не поранилась об стерня.
Щоб не блукала довго по стежках,
Які ведуть в нікуди, в безімення.
Вже образ чийсь у тиші відстояв,
Вже й розпачу гіркого наковталась.
Господь життям за руку вів, а я…
А я навіщось долі опиралась.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267302
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 02.08.2011
Дощить.Журба.Вечірнє жало.
Сиджу собі біля вікна.
Чи то боліти перестало?..
Чи, може, сили вже нема?
Дощить-дощить...Гримить-сміється.
Підкрався спогад-сирота.
Десь ненавмисно відізветься,
Що ти не той, бо я не та...
Дощить на зло.Дощить без жалю,
І щось вривається мені.
То з неба крапля в серце впала,
А з серця тихо по щоці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272780
дата надходження 30.07.2011
дата закладки 31.07.2011
Правдивий здогад мене вколов:
Когось зігріє, когось знівечить,
А кожен жде на свою любов,
Ба, навіть той, хто цьом́у перечить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272919
дата надходження 31.07.2011
дата закладки 31.07.2011
картонний журавлик тривожно курличе під стелею
і сняться йому вирії, ввижається небокрай,
поля, зеленим і жовтим розкішно встелені,
дерева з пишними кронами і їхня шорстка кора...
самотньо йому, картонному, висіти під абажуром,
душа його хоче простору. в паперу теж є душа?
в повітрі запахло осінню, журавлик зоряно журиться,
хоча йому і не велено краї свої залишать.
тужливі ключі під хмарами прямують кудись без компаса,
дороги їхні невидимі, куди летять - невтямки...
а мій журавлик малесенький, зі мною палить рукописи,
а ті горіти відмовились, бо писані від руки.
і сумно моєму пташкові, зібганому з картону,
ніколи там не опиниться, де з крилами побратими...
і можна таких журавликів в світах назбирать хоч тонну,
а мій мені найдорожчий, бо він у мене єдиний.
P.S. Величезне дякую Наталі Годун за музичний супровід!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265972
дата надходження 19.06.2011
дата закладки 20.07.2011
«Мамусю, скажи мені, де ти?» - спитала дитина у неба,
Піднявши голівку доверху… і крапля упала сльози…
«Чому Ти піднялась до Бога, лишивши мене, моя нене?»
Лиш тихо вітер на вушко шепоче: «Голубко, прости…
Чи з власної волі могла я покинути своє дитятко?
Чи легко тебе залишати? Чи серце моє кам’яне?
Та вибору доля мені не далА, моє рідне малятко,
Мій янгол у щасті та в горі завжди із тобою буде».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271048
дата надходження 19.07.2011
дата закладки 19.07.2011
Одного дня дівча повірить в диво, в повіках заблищать краплини радості,
Без сумніву, вона така щаслива, і в світі вже такої більш не знайдеться.
Загляне в сон відкритим ніжним променем, крізь ранок мальовничої чарівності,
І усміхом незмушеним, нескованим, на крок підійде вдосвіта до зрілості.
І ось дівча стоїть - в руках з кинжалами, від болю ними кволо прикриваючись,
Із спогадами теплими, недавніми, відбитки слів у мороці ховаючи.
Ця дівчина тепер з вітрами сильними зрівняється у мужній неприступності,
Щоб в небо – з неполаманими крилами, щоб в темряву – без натяку байдужості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266932
дата надходження 25.06.2011
дата закладки 25.06.2011
Мамо, забери мене до себе!
(Плакало дівчатко синьооке)
Мамочко, рідненька, виглянь з неба,
Де ти є? Воно таке широке!
Може на отій сумній хмаринці,
Що, мов пташка, крила опустила?
Повернись, сумую наодинці,
Брат казав, до зірки полетіла.
Де та зірка? Я на неї хочу!
Я слухняна, мамо, відзовися!
З сумом зорі відвертали очі,
А по личку градинки лилися.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265661
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 24.06.2011
Ти мене не допий, я щось більше, ніж чашечка чаю,
Ти мене не забудь, коли сонце встає за вікном…
Цю кімнату без тебе я з румбою – так, повінчаю!
Та розлуку з тобою не стану поїти вином.
Я не рибка твоя золота… я не казка… Я срібна!
Всі бажання здійснити не можу, та можу одне
(І хоч я учениця у тебе, можливо, не здібна):
Я тобі подарую кохання, святе, неземне…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263501
дата надходження 05.06.2011
дата закладки 05.06.2011
натхнення Володимир Шевчук.
То твій погляд як стріли амура,
Що пронизують серце дівоче.
І кохання зруйнує всі мури,
Ти побачиш прекраснії очі.
І для чого потрібні ще мрії,
Щоб почути веснянії ритми.
Твоя кров побажання зігріє
У душі полюбовної битви.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258675
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 29.05.2011
Пелюстками троянд застелю плечі синього неба,
захоплю ясну зірку в долоні за хвіст...
і напевне для щастя вже більше нічого не треба,
лише мрії, і долі,танцюючи твіст
Поскладаю,мов дзеркало,в долю піщинки любові,
вкрию світлом і сонцем свій шлях
Глянь,всміхнись,як легко- горять почуття веселкові
і так радісно-весело так))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261478
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 25.05.2011
Твої очі такі безкарні...
І уже не лякає ціна -
На цій чаші - примарне, марне.
А на іншій — тебе нема.
І тому — вже не граю в долю,
Не ховаю свого безсилля...
Я не скута своєю роллю,
А прикута до тебе тілом.
(та якщо на вустах залишу
ледь відчутний присмак сльози,
не питай, не порушуй тиші-
то хитнулися терези).
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260922
дата надходження 21.05.2011
дата закладки 22.05.2011
"У кожної людини свої зорі" ("Маленький принц")
Як часто буває коли душа хоче вирватись з тіла і жити своїм життям. Як часто нам хочеться здаватись сильнішими ніж ми є, витривалішими. Як інколи хочеться когось звинуватити у наших поразках.
Всі ми хочемо здаватись сильними – але так часто засинаємо на подушці мокрій від сліз.
Ми часто думаємо що темнота така сильна – але варто лише одного променя світла, і її могутність долається.Чому ми втручаємося у щастя інших.?
Важко знайти шлях з лабіринту, якщо хтось ламає всі вказівні знаки.?
Важко повірити у правду ,якщо вона заплямована неправдою. Важко відкритись.
Чому дивлячись на сонце - ми закриваємо очі.? Чому важко відпускати те – що давно не гріє наші серця.?
Чому соромимось показати нашу любов - боячись осуду і погляду інших людей.
Чому маючи щось своє ми лазимо у чуже і хочемо це ще більше ніж своє, ламаючи усі перегороди що є на шляху до нещастя.
Ми такі впевнені у своїх силах, ми такі горді і зовсім не боязкі у своїх прагненнях.
Але навіть тоді ми не розуміємо що щастя на чужому горі – не збудуєш.
Хто казав що можна сміятись – коли всі плачуть?
Чому приспів життя не повторюється в вдвічі?
І чому двічі в одну річку не ввійдеш?
Так, ви можете сильно бажати чогось ,думати що це вам дуже потрібне , але чи ви впевнені у тому що роблячи усе щоб бажання здійснилось ви станете щасливими ,якщо ви ідете по „головам іншим”?
Простий монолог самої з собою .
Прості запитання,але чи не складно на них відповісти.?
Всі секрети стають явними. Вся правда рано чи пізно розкривається.
Інколи хочеться щоб вже і зараз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259934
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 17.05.2011
Я напишу тобі листа
Я знаю, ти чекаєш,
Сказати хочу не спроста
Бо знаю, пам'ятаєш
Про мене ти у кожну мить,
А я далеко, справи
Та хочу іноді просить
Звари будь ласка кави...
Спитай тихенько, -
Поруч сядь,
Про успіхи й невдачу,
За мене так переживать
Лиш можеш ти! Я бачу,
Я бачу їх, мов уві сні
Твої чудові очі
Вони прекрасні і сумні,
І вдень і серед ночі
Твій погляд у душі завжди
Теплом він зігріває
Ще трохи, зачекай, зажди!
Лиш час терпіння має...
Я напишу тобі листа
Я знаю, ти сумуєш,
Життєва доля не проста
Тобі припала! Чуєш,
Я вірю, чуєш ти мене
На відстані далекій,
І час той швидко промине,
Повернуться лелеки
В своє закинуте гніздо
Великими птахами
І знову разом на Різдво
Святими вечорами
Ми будем радісно співати
Молитви та колядки!
Скажи, я хочу знати
Чи не даремні згадки?..
Я напишу тобі листа
Я знаю, зрозумієш,
До болі стиснуті вуста,
На відстані зігрієш
Мене ти у морозну ніч,
Лише думками! Прошу,
Тебе я прошу віч-на-віч
Прости мене за ношу,
За тяжку ношу сподівань,
За ночі ті безсонні!
Я довго йшов до тих зізнань,
Немов в свої долоні
Мене ти ніжно пригорни,
Пробач за мрію-втіху,
Та віру в серце поверни,
Як ластівку під стріху...
Я напишу тобі листа
Бо знаю, ти чекаєш,
Сумуєш, віриш, просто так
За все мене прощаєш!
Бо я у тебе лиш один
І ти одна у мене
Найкраща в світі,
Я - твій син,
Кохаю тебе, нене!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111080
дата надходження 09.01.2009
дата закладки 11.05.2011
Я більше не ллю сльози,
І те, що було - не жаль…
І знову дзвенять роси,
Блищить у траві кришталь…
Весна загоює рани
Дбайливо, в моїй душі.
І знову,- цвітуть каштани,
І знову,- пишу вірші…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258795
дата надходження 10.05.2011
дата закладки 10.05.2011
Не смею нынче я писать Вам этих строк,
Когда судьбою не предвидено свидание.
Признаться честно, так волнует расстояние,
И будто эхом сквозь меня проходит ток.
Ну разве можно так любить (...всегда...)? Зачем?
Забыть себя на век,- как будто на мгновение...
Неповторимость Вас... и Ваше повторение...
...Во мне... Вы сны мои когда-то взяли в плен...
Не смею больше думать, верить и мечтать.
И только в снах своё оставлю Вам дыхание,
И трепет сердца , громкий стук и замирание...
Чтоб каждый вечер, засыпая, Вас искать.
Свидетельство о публикации №11105094915
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258585
дата надходження 09.05.2011
дата закладки 10.05.2011
А знаєш, наша відстань – два рядки,
Хоч час давно промчався ешафотом.
Мені не було добре так ні з ким,
Та тільки-от цікаво зараз: хто ти?
Ховатися від щастя – дивна гра,
Де правила, либонь, усі відсутні,
А може, нам вже здатися пора,
Під звуки завороженої лютні?
Ми зможемо здолати дивний страх,
і хто би й що про нас тепер не думав…
Коли щось більше криється в очах,
То хай хоч божевільна, хоч безумна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257459
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 03.05.2011
Вона просила в неба: «Торкнись очей промінням,
І подаруй яскравість, ранкову і велику…»
А з неба тільки краплі важким-важким камінням
Все падали й трусили надію, мов осику.
Вона просила в неба: «Візьми мене нагору,
Щоб милувались очі земним досяжним раєм…»
У відповідь – лиш сонце, що появилось впору..,
Та відповіло небо: «Все так, як ми бажаєм.»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257463
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 03.05.2011
Малюнки пальцями мокрими на тобі.У темряві...Ніби випадково
Життя-як поле широке,серед нього ріки і розведені мости,
Мрію відчути подих твій на моїй шкірі,хоч на хвилину,знову...
І пахнути п'янким ароматом незабутньої, чарівної весни
Малюнки пальцями мокрими на тобі.У темряві...Ніби ненароком
Торкнулись світу цього і затаїли почуття,мов у надрах зими
Любов - скрипіння ручки,що не встигала за думками, крок за кроком
Даруючи нам музику світла,згадуючи танець,коли танцювали ми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254890
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 20.04.2011
Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть, нескоро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254740
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 18.04.2011
Я не заздрю дощу, що вмиває байдужі обличчя,
Він вилизує грим (довіряти ж бо маскам не вміє),
Як не вірю словам, що осколками душу калічать..,
Лиш достиглим очам, у яких народилася мрія.
Зупинятись не слід. Я не заздрю далеким дорогам;
Той хто вірить – не жде, задивляючись просто угору.
Не кидай фраз скупих у багаття моїх монологів –
Я воскресну ще з них! – та не заздрю, бо, мабуть, нескоро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254737
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 18.04.2011
Не питай мене нащо любила,
Не питай, я не знаю й сама.
Я б летіла, та зламані крила,
Йшла б – землі під ногами нема…
І буденності сірі картини
Світ розмішують в сум безнадій,
А я знову любові хвилини
Хороню в своїм серці на дні…
Відболіти б давно вже повинно,
Переплакати, перецвісти,
То чому ж тоді в сни безупинно
Все одно повертаєшся ти?
Не приходь в мої сни! Вже несила
Стільки пити тривог і жалЮ.
Не питай мене нащо любила,
Не питай мене нащо… люблю…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254021
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 18.04.2011
Спини мене спини!! Зостанусь на хвилину і залишусь на віки,
Дарованою днем - із дна перлини що засвітила світлом уночі.
Спини мене і залишись! Тримаючи чимдужче біля себе на одинці
А іншим всім хто не байдужий до почуттів Твоїх – дозволь піти .
Я залишусь і з місяцем зійду на Небосхил - цілуючи світанок аж до ночі
Торкаючись думок Твоїх і мрій – зіллюся з променем ранковим аж до скронь,
Спини мене спини! Нехай із серця вилетять метелики Любові, віри і надії
І спокій огорне мене і забере у тихий й веселковий диво ніжний сон.
(В.Ш)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253830
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 14.04.2011
Талановитому і закоханому
Володимиру Шевчуку
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=10286
До Дня народження
Лиш Він,
Так невпинно у римах блукає
У світі своїх найчарівніших мрій,
На крилах думок аж до сонця літає
Й сльозу геніальності
Бачить з-під вій,
Щоранку у каву розваги скидає
Й до вечора працею точить свій хист,
Щоночі натхненно і стійко кохає...
Я відповідь знаю:
Екзистенціаліст!
Лиш Він,
У Коханні бажає згоріти
Багаттям своїх променистих ідей,
Щоб бачили всі, і дорослі і діти,
Те полум'я волі,
Немов Прометей,
Палкими думками у серце вплітає
Такий незбагненний римований зміст,
Щоразу відверто і щиро кохає...
Я відповідь знаю:
Екзистенціаліст!
Лиш Він,
Розривається віршем стакато,
Пісенно звучить про Кохання в тиші,
Ідею життя пропагує завзято
І все це, неначе,
Ефір для душі,
Щодня виголошує праведні гасла,
Так вміло словами заповнює лист,
Дарує нам всім вітаміни для щастя…
Я відповідь знаю:
Екзистенціаліст!
04.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251544
дата надходження 04.04.2011
дата закладки 04.04.2011
В її зіницях піщинки смутку,
Що зостаються на ніжній шкірі;
В її долонях зернинок грудка,
Що із любові зростуть в довірі.
Такі тепленькі і зовсім ніжні
Зібрали в світі всі сльози-роси;
В її долонях скарби чудесні,
Щоб поділитись із тим, хто просить.
Торкнувшись їх – вмить втрачаєш мову;
Рука тремтяча цей скарб ласкає…
Любов, мов пташка, злетіла знову
Щоб поділитись з тим хто чекає
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250184
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 28.03.2011
Давай будить Луну сейчас не будем.
Пусть наша ночь продлится до тех пор,
пока две нити параллельных судеб
сплетут один для нас с тобой узор..
Царица ночь, скажи зачем прощаться?
А над землей алеет небосвод.
Давай рассвет попросим задержаться,
отсрочить день и солнышка восход.
У нас такие веские мотивы
ночь задержать и дольше быть вдвоем.
Луны восторг - О, как же вы красивы
в блаженства миг.. С рассветом.. подождем.
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2011
Свидетельство о публикации №11103277756
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250045
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 27.03.2011
Я змалечку допитливим дитям цей Всесвіт загадковий пізнавала,
Складала із кришталиків життя, а серцем своє щастя малювала.
Виліплювала радість із квіток, що пригорнулись у садку зеленім,
Безмежність рахувала до зірок і рахувала мрії здоровенні.
…Насправді, таємниці тут нема: хіба душа приховує секрети?
Життя мені дається задарма.., чому ж за гроші смерть гукаєм: «Де ти?»
Чому ми не навчилися в життя, що тільки те для кожного безцінне
Що просто так дається?.. а проте: усе даремне – разом з тим нетлінне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248686
дата надходження 21.03.2011
дата закладки 21.03.2011
Як важко кохати всім серцем великого генія
як важко у генія в серці знайти, хоч клітиночку
у світі де морок вклоняється чистому кремнію
нарешті знайшла для душі я свою половиночку
Я знаю, фіалки в саду навесні розкриваються,
своїм ароматом наповнюють груди до стогону
не тільки лебідка із лебедем знову стрічаються
а генії теж від кохання втрачатимуть голову…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245604
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 07.03.2011
Це тільки вітер, тільки дощ,
Це просто сильні дві стихії,
Коли самотність сірих площ
Душі самотність розуміє.
Це тільки прірва, чорне дно,
Стрімке падіння безкінечне,
Коли терпке-терпке вино,
Як ще ніколи є доречним.
Це тільки страх, всього лиш страх, -
Малого серця тіні болю,
Як мрія чахне на очах
І потім довго час не гоїть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244994
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 05.03.2011
Вже набридло давно штурмувати порожні фортеці,
Сім вітрів невпопад розкидають безжально волосся.
І до біса любов, у якій я завжди в небезпеці,
Відчайдушний мій крик не зрівняти з твоїм безголоссям.
Як безглуздо було проти всього і всіх воювати,
Добровільно грудьми натикатись на гострі колючки.
Знаєш сам, що піду: не лишилось ні сили, ні гарту,
Тільки жменька думок, так близьких, що аж надто болюче.
Не тобі це вже честь ні мене, ні мій вибір судити.
Я навчилась тебе не пускати так близько до серця.
Справедливо, не так? Це лише називається «квити»,
Коли ти – сім вітрів, коли я – неприступна фортеця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222166
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 01.03.2011
Є у нас поет на сайті
з рідким прізвищем - Шевчук...
Скільки завдає дівчатам
цей поет душевних мук!
Романтичний, мов Петрарка,
гарний, ніби Апполон!
Розум - Маркса і Ремарка,
пише так, що лине стон!
Буть таким - це не коректно!
Не сверли у душах дір!
Я тобі кажу конкретно:
"Йди ти, Вова...
В МОНАСТИР!!!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236780
дата надходження 25.01.2011
дата закладки 25.01.2011
Переспів поезії Володимира Шевчука " Ти навіть не знаєш..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234275
Не знає вона, що диво вона бездоганне,
Бачить у дзеркалі завжди свої недоліки.
Не знає вона: душа біля неї не в"яне,
Не чує як серце співа: "Ти моя Доленько!"
Не бачить вона краси в собі справжньої, дива,
Надіслану ангелами, небом окрилену,
Не вірить вона, що дуже і дуже вродлива,
Що щастя вона єдине, серцем омріяне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234517
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 13.01.2011
Дуже скоро Різдво відгукнеться морозом по шибках,
Найяркіша зоря розіллє своє світло у душах,
Посміхайтесь усім – ми це робим так мало і рідко,
Хай сьогодні наш сон летаргічний дух свята порушить.
Лиш на кілька секунд зупиніться, примруживши очі:
Відчуваєте ви аромат мандарин і ялини?
І вся магія там, - у покровах різдвяної ночі,
В сокровенності цих, подарованих Богом, хвилинах.
За святковим столом знов збереться велика родина,
І ця радість серця переповнює й ніжно тривожить.
Коляда прозвучить з уст дітей, мов самих херувимів,
І сьогодні цей день, коли смутку коритись не можна.
Усе місто давно вже засипане снігом пухнастим,
Чути дзвоників сміх, і в лампадках холодні вітрини.
Прийде скоро Різдво, - хай воно подарує нам щастя,
Коли звістка весь світ пронеслась про народження Сина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230363
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 22.12.2010
Свідомо розумію цей злий факт:
Обірвані гудки і доленосні.
Ну як тепер звестись на ноги, як?
Коли найменший подих вітру косить…
У мене повні жмені цих страждань,
Хоч все нутро так твердо чинить опір.
А губи ще шепочуть: «Годі, встань!»,
І з вій паде, мов сніг, тривожно попіл.
Вигадую відмовки, як ножі,
І байдуже, що ріжуть всі надії.
А серце буде битись: «Збережи»,
Хоч розум проглаголить: «Я не вірю».
Стираю свій яскравий макіяж,
збираю в купу мужність на колінах.
Придумала колись собі міраж,
і ось чому сама у всьому винна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228723
дата надходження 14.12.2010
дата закладки 14.12.2010
Осінь знову моросить дощем,
Крає серце краплями-струмками,
Огорни любов"ю, як плащем
І зігрій красивими словами..
Я чуттєво на твоє плече,
Схилюсь у покорі і мовчанні.
Заховаюсь під твоїм плащем
І тремчу тополею в коханні..
Бачиш, онде гілочка верби,
Бавиться з холодною водою..
Ой якби ж то, любий мій, якби..
Бути в парі ми могли з тобою..
Ти ж не Бог.. Чекай.. А може Бог?
Як кохатимеш таку.. земную?
Те життя, де ми з тобою вдвох.
Я у мріях кожен день малюю..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11011205653
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225290
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010
Тепер я знаю, що таке любов...
Це сум і радість, зустріч і розлука,
Болюче щастя і солодка мука,
Що полиновим медом ллється в кров...
Спокійне море і палкий вулкан,
Це лід холодний і гаряча лава,
Полярне сяйво й вранішня заграва,
Це крик і шепіт. Тиша й ураган...
Одна, але у кожного своя
Трагедія чи безтурботна казка,
Водночас перемога і поразка,
Що славить і кляне твоє ім'я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223455
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 20.11.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.11.2010
Боюсь здаватись біпатридом.
Простіть мене, мої світи.
Сьогодні я один покину,
зачиню двері назавжди.
А завтра повернусь обличчям
до прохолодної пітьми...
Кидайте в мене сухим листям!
Штовхайте люди. Я - не ви!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221369
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 10.11.2010
Нічого не треба казати,
Коли любиш рідну країну,
В якій росли батько й мати,
В якій й тебе народили.
Це просто живе у серці
І не потребує пояснень.
Це - твоя рідна земле!
І має все бути ясно.
Чому ж ми тоді, українці,
Не маємо власної волі.
Все те, що нав`язують інші
Приймаєм ми з задоволенням.
Ходити в чужую церкву,
Казати на чужій мові,
Щоб всі ті накази "зверху"
Були цілком задоволені.
Не треба, брати, не варто
Знущатися над землею,
На якій стоїть рідна хата,
Де стрівся з любов`ю своєю.
Любіть свою Батьківщину
І мову співучу свою,
Бережіть її вільну, єдину,
Не скоряйтеся нікому.
04/08/2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221046
дата надходження 09.11.2010
дата закладки 09.11.2010
Ніч нитками плете на небесному тлі між зірками,
Чути відгул з вікна: поїзди не міняють маршруту.
Кілька довгих субот, що здаються за рік тобі, мамо,
Я все знаю, повір. Та по-іншому зараз не бути.
Мені часто у снах видно яблучний сад біля дому,
Певно, долі моїй невтямки, що я хочу до тебе.
Ти – початок мене, я не зможу ніколи й нікому
Показати свій жаль, як тобі. Та чи, зрештою, треба?..
Моє серце болить, бо розлука дедалі частіша,
Ти пробач мені все, що би мала для тебе зробити.
Пару днів - і мій рейс, я нарешті тебе знов потішу,
Моє серце болить: ще не стало байдужим гранітом.
Ти молися, прошу, за свою перемінену доню,
Я давно не взірець, та любов все міцніє з роками.
Кілька довгих субот, - й сивиною цвітуть твої скроні,
Як же швидко та ніч виплітає своїми нитками!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220627
дата надходження 07.11.2010
дата закладки 07.11.2010
…Як мало Ви про себе говорили!..
Лиш мовчки опускали вії вниз.
А я була, мов звабниця Даліла,
А Ви тепер король, Ви вже не принц.
Несміло підіймали сірі очі,
А я в думках благала: «Обійміть!»
А дні уже на сто хвилин коротші,
Тому така безцінна кожна мить.
Ви чули як прискорено у грудях
Клекоче птах на вісім всіх октав?
Давайте ми обмежимось абсурдом
Незв’язаних сюжетів до вистав.
Придумайте одну просту причину
Чому Ви так глибоко у мені.
І може, відчайдушно я зупиню
На сто хвилин коротші світлі дні.
Я далі так не можу. Ви привили
Бутон із свіжих квітів в мій пустир.
Як мало Ви про себе говорили!..
Я знаю, - Ви інакше не могли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219944
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010
Сутулю я плечі, - та втома пощади не знає:
Тримаю в руках щойно зліплений шум тамбуринів.
зИма вже близька. Холод навіть в далекім Китаї,
Хто зна, чом же так?.. Не зважай, ти у тому невинний.
Ілюзії вже не такі, як то було. На Бога…
Я – юність земна, та всередині швидко старію.
Ти був не як всі. Я не знала ніколи нікого,
лИш тільки той факт, що ти – вірус, хвороба, стихія.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218592
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 27.10.2010
… Я не скажу: «Болить», та не думай, що я оптимістка,
Очі міцно зімкну, ти не вір – я не сплю, я не сплю.
Стануть в горлі слова, що мені не сказати, мов кістка:
Ти не бачиш? А жаль, я твою сліпоту не зцілю.
Миготітимуть дні, наче стрічки у титрах фінальних,
Вже мій вихід давно: авансцена не знає чекань.
Несвідомо гублюсь у прострочених дивних питаннях.
Де ти є? Бо я тут ще ламаю ту прокляту грань.
І все рівно мені, що роки до секунд невблаганні,
Я тебе не прошу покохати в очах моїх дно.
Може, цей дотик губ невмолимо відбувся останній, -
Не хвилюйся тепер: я готова, мені все одно.
Я в альбомі своїм засушу між сторінок ромашки:
Разом з ними мені ти лишив найтривожнішу мить.
Я тобі усміхнусь, та не думай, - мені дуже важко
Свої руки забрати з твоїх, кажучи: «Не болить».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218112
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 25.10.2010
Вальсує багряним листям уздовж тротуарів осінь,
Цей смуток, мабуть, від того, що теплі скінчились дні…
Згорнулась душа в клубочок: не хоче трагедій, досить!
Та тільки думок не гріють столиці п’янкі вогні…
Я хочу прийти додому, облишивши ролі й маски,
Пірнути в тепло обіймів, відчути твій аромат,
Забути усі образи, немовби невдалу казку,
І просто собі кохати, не вірячи в листопад…
19-20.10.2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217123
дата надходження 20.10.2010
дата закладки 20.10.2010
Я говорю тебе: «Прощай».
Благодарю тебя за встречу.
Была и радость, и печаль,
Был первый и последний вечер.
Я говорю тебе: «Прости».
Я говорю тебе: «Прощаю».
Мы не сумели обрести,
Как жаль, что я тебя теряю.
На миг назад я обернусь,
Прости, что мы не разглядели:
В снег превратилась наша грусть,
Грусть на прочь замели метели.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215711
дата надходження 12.10.2010
дата закладки 12.10.2010
Очі не відкриваються, якщо їх боятись відкрити
І мрія побачити світ залишиться тільки мрією.
І може тобі вдалося б бути щасливою,
Коли б стало сил несміливість свою залишити.
Тебе не почує ніхто, коли будеш мовчати,
Несміло дивитись у очі, а потім в підлогу
Й ніхто не прийде тобі, чуєш, на допомогу…
Із тихого шепоту, скоро, почни їм кричати.
Тобі не пояснять, якщо ти у них не спитаєш,
Покрутять лише своїм пальцем десь біля скроні
І, навіть, в молитві поєднані твої долоні
Тобі не поможуть…хіба ти їх досі не знаєш?
Якщо ти заплачеш, вони в тую ж мить засміються
І так реготатимуть, наче вже рвуться зі сміху,
Й коли ти не хочеш для них слугувати за втіху
Ти маєш сховатись від них, коли сльози зірвуться.
Ти можеш боліти душею, боліти всім серцем,
Сльозми умиватись і бути до всього вразливою,
Але геть усі мають бачити тебе сильною,
Бо жоден із них на сльози твої не озветься.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214309
дата надходження 04.10.2010
дата закладки 04.10.2010
Там, де ти, там пісні солов"їні..
Небо точно таке голубе..
Прошу я, не сумуй на чужині.
Україна чекає тебе..
Смутку не допускай й на хвилину,
Кинь журбу свою геть у пітьму..
Я за тебе любов"ю єдиною..
Рідну землю твою обійму..
Я все подумки перецілую..
Ліс і поле, річки, береги..
Бо тебе й Україну люблю я..
Ви обоє мені дорогі..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2009
Свидетельство о публикации №1906034607
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200163
дата надходження 09.07.2010
дата закладки 04.10.2010
То ти говорив ледве чутні слова, -
Я думала вітер так свище.
А рана глибока, - ще б пак!, - ножова,
А ти сунеш лезо все глибше.
Без жалю палив гегемонами фраз,
А я ні про що не сказала,
Вуаллю брехні прикривав свій наказ
І душу розрізав кинджалом.
Із іскор в очах залишаю навскіс
Розсипаний попіл надвоє.
То ти говорив, не побачивши сліз,
І того, що я під тобою?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214051
дата надходження 03.10.2010
дата закладки 03.10.2010
Я імені його не знаю,
Але тепер він янгол мій завжди.
Крізь натовп я його шукаю,
Шукаю десь його сліди.
Подарував мені він цілий день,
Але пішовши, навіть не назвався,
Але я дякую йому за це,
За те, що він як всі не повертався.
Шалений хлопець... він мене зустрів
Приємним поглядом і ніжною любов*ю,
Але сказати того не схотів
Й пішов шукати мед від болю.
Я дякую за те, що не брехав,
Не обіцяв нічого і не клявся,
Дивився тільки і мовчав
І ні про що не зарікався.
Нехай, я імені його не знаю
Й шукати я не буду його десь,
Де хтось подібне ім*я має,
А серце зовсім не таке.
Він мої ліки, ліки від страждання,
Солодкий швидкодіючий сироп,
Я випила його всього одразу,
Не залишивши зовсім нічого.
Мені його ім*я не дасть спокою
Я буду думати про це і день і ніч.
І думу цю я не віддам нікому,
Ні з ким не хочу я його ділить.
Я дякую йому, вклоняюсь в ноги,
Цілую білі руки і вуста.
Я дякую тому шаленому герою,
Ім*я якого не дізналась я.
18/07/2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213084
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 01.10.2010
Я кохати тебе хочу,
Я забути тебе мушу.
І осінньо-нудні ночі
Спопелили мою душу…
У безодні очей любих
Не тону, бо вони – крига,-
Неминуча моя згуба,
Невідкрита мені книга.
Відбуяли своє клени,
І за вітром летить листя…
Ти – кохання моє шалене,
Ти – таємна моя пристрасть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213316
дата надходження 28.09.2010
дата закладки 29.09.2010
Буває так, що слова не пишуться,
Хоч ти і чуєш їх десь в собі.
Свіча згорає, і дим колишеться,
А слів немає… Лиш тільки біль.
Між серцем десь і пером загатина,
І треба дуже багато сліз,
Щоб проломити… Щоб знов крилатими
Птахами стали твої жалі.
І ти збираєш до купи зливи,
І все чекаєш свого припливу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209785
дата надходження 07.09.2010
дата закладки 26.09.2010
Мамо, тобі не писала давно,
Плівка з життя, наче плівка в кіно.
Миті біжать, як згасаючі зорі, -
Більшого нам вже, мабуть, не дано.
Не говори, що ми різні такі,
Наші вуста від усмішок дзвінкі,
Може, донька буде схожа на тебе, -
Мрії хай будуть твої не хиткі.
Хочу, матусю, щоб ти через час
Завжди збирала удома всіх нас.
Наче, не було тих втрачених років,
Й наших дорослих серйозних гримас.
Знай, що б не пнулося в душу твою
Я тобі в ноги свій світ простелю.
Хай ностальгія сторінки гортає, -
Рідна моя, я тебе так люблю!..
Вдача моя, не така, як твоя,
Різне з тобою у мене ім’я.
Може, мій син буде схожим на тебе,
Знає лиш Бог, та не я, та не я…
Мамі присвячується...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212664
дата надходження 24.09.2010
дата закладки 25.09.2010
Ти чуєш, пахне кавою і тістечками з вишнями,
і скрипка розливається в дуеті із гітарою?
І зорі понад озером в селі моїм притишені,
та ми з тобою звемося закоханою парою.
Не мрій про, недозволені минулим позапростором,
волосся в колір золота й уста червоні макові.
Нехай ми і не ніжимось під сонцем десь на острові,
і навіть ми не в Цюріху, чи величному Кракові.
Хай бджоли мандруватимуть роями медоносними,
і ми босоніж пройдемося свіжими борознами...
Або засніжить листячком, хай ранньої, та осені, -
на денці свого серденька так солодко, що, Боже мій!..
Нехай моїй наївності і місця тут не вистачить,
і вулицею знов собі іде пастух з отарою.
То зорі невгамовані, й до того дуже місячно,
а ми з тобою звемося закоханою парою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211483
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 18.09.2010
Я знаю, що сонце без тебе яскраво не світить,
Що ллє, мов з відра, цілу ніч невгамований дощ,
Що в’януть усі, недаровані веснами, квіти,
І в серце моє не заходить проміння у товщ.
Я знаю, що зорі без тебе сіяти не можуть,
Що тільки туман огортає самотню траву.
Що кожен свій день, та і ніч свою, зрештою, кожну,
Існую лишень, я без тебе уже не живу.
Я знаю, що душу без тебе слова не зіргріють,
Що кілька сльозин, - і вже все у своєму руслі.
Що стануть неплідні наївні і спраглі надії,
І в небо не час, і не місце мені на землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209373
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 05.09.2010
Не хочу быть твоею бедою,
Ни печалью твоей, ни тоскою,
Ни бессонницей и не тревогой
И не дальней, забытой дорогой.
Быть хочу я твоим ожиданьем
И последним-последним желаньем.
Быть водой долгожданною в жажду
И минутой твоею быть каждой.
Быть рассветом твоим и закатом,
За тобою идти безвозвратно.
Быть твоею заветной мечтою,
Я хочу быть твоею судьбою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208907
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010
А знаєш, я раптом згадала,
Як мій починався біль-день,
Коли я ще зовсім не знала,
Як люди не люблять людей.
Коли я ще не розуміла
Чом серце повинно мовчать
І скласти повинна я крила
Й забути, що вмію літать.
Коли не могла я дивитись
У очі, що снились мені -
Я знову залИшила ніжність
В яскраво-казковому сні.
Коли мені вслід засміялись
Ті очі холодні й чужі,
А я несла в серці лиш радість,
Яка шепотіла: «Мовчи».
Коли ти пройшовши повз мене,
Як ніби мене й не було,
Кохання у серці завмерло -
Льодинкою стало воно.
А ти і не знав, мій коханий,
Як той починався біль-день,
Коли народилось мовчання,
Бо я зрозуміла людей.
(із життя моєї мами)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208600
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 31.08.2010
Когда пройду я жизненный свой путь,
Определив, что свой ресурс испила,
Будет возможность свысока взглянуть
На жизнь, в которой искренне любила.
На страшный суд придет моя душа,
Оставив в прошлом жизненные силы,
Жила, как все я.. каясь и греша,
Зато, Господь мой, как же я любила!
Ну а решать придется - в ад иль в рай,
Приму покорно, что б не огласили,
Если предложат - сама выбирай,
Мне бы туда, где будет мой любимый!
Не сожалею в жизни ни о чем,
Даже о том, что совмещалось с болью,
Мы точно все когда-нибудь умрем.
Я - счастлива! Ведь я живу с любовью!
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11003307928
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207904
дата надходження 26.08.2010
дата закладки 26.08.2010
Заглядаю з Піренеїв
Як в Дніпрових водах,
Мов в люстерочку водневім,
Чепуриться врода.
Одягла сорочку білу,
Вишиту квітками,
В вишивці ожив барвінок
Синіми нитками.
Трохи нижче - стигле поле
Колоситься житом,
І від верху додолини
Хрестиком розшите.
Як чарівна наречена,
Дев*ятнадцятилітня,
Крайку запина зелену,
Оздоблену віттям,
І лісами, і гаями,
Буйнотравим степом,
Лелеками-журавлями,
Солов*їнним злетом.
Іще зверху тугий пояс
Обвив стан тендітний.
Ото врода, наче доля!
Під голос трембіти
У намисто вбрала шию
З калини шнурочком,
Засміялася так щиро
Голосом-дзвіночком,
В косу вплела свіжу м*яту
І стрічки вчепила...
Закохавсь по самі п*яти -
Дихнути несила!
І не я один, а всенькі
Дружнії держави,
Бо то мою Україну
Нині світ весь славить!
Їй кланяється Європа
І всі континенти
Реверансами глибоко,
Сиплять компліменти.
Лише хтось ще кривить морду,
Мов хоче спитати:
«Що за краля?» Кажу гордо:
«Україна! Мати!!!»
З СВЯТОМ! СЛАВА УКРАЇНІ!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207544
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 24.08.2010
О, так! Спади шаленством до тремтливих п’ят,
Лоскочучи лиш подихом ванільних небосхилів,
Торкаючись неторканих ніким іще принад,
Відчувши щось в лету на гребні стомленої хвилі.
Прийди, немов той дим, що розганяє злий мороз,
Розтань жарким вогнем, а потім вмить в мені замерзни.
Нехай не солод ти: всього отрута, - купор́ос,
І хай ти зими злі, а не чекані мною весни.
О, ні! Хай далі дощ паде краплинками з чола:
Мені без рук твоїх міцних, мабуть, уже й не жити.
Прийди, немов, вбиваюча підступністю, імла,
Щоб непокірливу мене дощем шаленства покорити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207397
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 23.08.2010
А душа до Бога летить-
В небі спокій!..
Білий кінь вже поряд стоїть
Ясноокий.
О, забуду і біль,і страх
Там.Я знаю.
І тебе в чудових світах
Не згадаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207131
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 22.08.2010
Лето ненарочно растворяет душу,
Заполняет мысли, смятые в висках.
Ты из океана выходи на сушу,
Крепко сжав руками солнце в облаках.
Тайнами укройся, мною наполняя
Жадных ожиданий рваные куски.
Я лечу на сутки где-то в Гималаи,
Чтобы там оставить след своей тоски.
Милый мой, желанный!.. Ты еще не знаешь
Как в холодном ливне я всю жизнь жила.
Пламенем холодным ты в мечтах пылаешь,
Даже между молний, даже если мгла.
Мы поодиночке пишем наши судьбы, -
Сольные концерты родственных сердец.
Лето ненарочно нас с тобою губит…
Только, мой любимый, это не конец.
Краешком заката буду я являться,
Волосы лаская солнечным лучом,
И цветком мимозы утром улыбаться,
Лишь бы в жизни как-то встретиться вдвоем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207029
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 21.08.2010
Навіть веселі жарти
Не приховають страх!-
Так сумно, що ти не вартий
Мене, у його очах...
І серце гризе сором,
Не знаю тебе,ні!
Вечір. О, жах!-скоро
З`явишся у ві сні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206397
дата надходження 17.08.2010
дата закладки 17.08.2010
В обрамлении тоненьких рамок
Луж растресканные зеркала.
И следы на снегу без помарок
Свои пишут опять письмена.
Подбирает мелодию ночи
Наугад старый ветер-скрипач.
Облаков тёмно-серые клочья
Пригодятся рассвету на плащ.
Незаметно, неслышно, как кошка
Ночь по улице сонной бредёт.
И луны золотистая плошка
В неизвестность по небу плывёт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205478
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 12.08.2010
Стояв Він біля вікна
Стрункий і широкоплечий.
А за вікном Вона
Ступала у теплий вечір...
Ішла неначе Весна
Якось таємно, тихо...
Стояв Він біля вікна...
Стояв.І майже не дихав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205217
дата надходження 10.08.2010
дата закладки 10.08.2010
Ви клавіш торкались вміло-
Лилися звуки...
І сльози в очах бриніли,
Тремтіли руки...
Ви всесвіт мені відкрили,
Зачарували...
За обрій думки летіли,
Коли Ви грали...
І душі на мить злилися,
Розкрили крила!
І осінь пожовклим листям
Зашепотіла...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204500
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 05.08.2010
Я бегу, а в лицо ветер,
И слегка моросит дождь...
До чего ж этот мир светел!-
Если ты меня в нем ждешь!
И угрюмый старик-прохожий
Улыбнувшись, меня поймет:
До чего ж этот мир хороший,
Если кто-то тебя ждет!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204497
дата надходження 05.08.2010
дата закладки 05.08.2010
Ложь твоя, как пожара
Пламя, издалека...
Надо же,смог ударить!
И не дрожит рука?!
Нежность, любовь забыты!
Ну же,руби с плеча!-
Я не ищу защиты
От твоего меча!
Я не прошу пощады,-
Смело гляжу в лицо!
Не раз-де-ля-ю взгляды
Трусов и подлецов!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204304
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 04.08.2010
Я бути поряд з Вами хочу,
Не потривожу Ваші сни...
В холодний день, в темряву ночі
Візьміть з собою...О,візьми!
Є в світі і прямі дороги,
Моя - плететься мов змія...
Травою ляжу Вам під ноги,
Бо поруч з Вами йду не я...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204278
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 04.08.2010
Навіть якщо Сонце скотиться з орбіти,
Всі всесвітні зорі зійдуться в одну, -
Я тебе не втомлюсь віддано любити,
Хоч ніколи, знаю, так і не збагну.
Навіть як волошки вкриють поле снігу,
Буде замість ночі день і навпаки, -
Я в твоєму серці все ж зламаю кригу,
Легко доторкнувшись подихом руки.
І якщо в годині буде мить коротша,
Навіть серед літа звалиться зима, -
Бачити тебе я, знай, не перехочу,
Хай хоч дратівливо, хай хоч жартома.
Навіть якщо скелі якось розійдуться,
І я буду пити каву, а не чай, -
Наші спраглі душі в нас в тілах займуться,
Тільки я піду все ж. Ти вже вибачай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204160
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 03.08.2010
Я не можу більше співати,
Став мій голос, чомусь, тихим...
О, якби я могла знати,
Що ти будеш моїм лихом!..
Та не знала, лиш Бог знає,
Хто кохає, і хто згубить.
Може,завтра і не впізнає
Той, хто щиро тепер любить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203960
дата надходження 02.08.2010
дата закладки 02.08.2010
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не світло, і не тінь.
Думки затерти хочу в порох,
І не відчути рук тремтінь.
Мені не Бог, і не нечистий,
Мені не день, мені не ніч.
Я вже давно під твоїм тиском, -
Бодай тепер мене не клич.
Мені не вірш, мені не проза,
Мені не зло, і не добро.
Гнила в душі стара заноза,
І так давно розбите скло.
Мені не біль, мені не щастя,
Мені не сльози, і не сміх.
Ти серце міг моє украсти,
Та зберегти його не зміг.
Мені не друг, мені не ворог…
Мені не тиша, і не крик.
Я так втомилась йти по колах,
Де ти байдуже бути звик.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203721
дата надходження 31.07.2010
дата закладки 31.07.2010
Наше чувство угасло, и мысли остыли, -
Ежедневный вопрос: «Ну и как дальше быть?».
Ненавижу тебя лишь за то, что любила,
А теперь никого не могу так любить.
Вижу даль сквозь тебя. Ты уже раздражаешь.
И твоих слов пустых я нарочно не слышу.
Жаль мне только о том, что ты просто не знаешь:
У любви два пути. Я себя ненавижу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203339
дата надходження 29.07.2010
дата закладки 29.07.2010
Не звеселити промінням
Моїх днів і ночей...
Я стала холодним камінням,-
Не відведу очей.
Я стала таємно-тиха,
Мов уві сні живу.
Не знаю,оце лихо
Наснилось, чи наяву?..
Я стала твердим залізом-
Не чую ніжні слова.
І довго блукаю лісом
Зраджена.Нежива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202778
дата надходження 26.07.2010
дата закладки 26.07.2010
Три доли секунды – и я уже где-то так близко
На ухо шепчу о, забытых людьми, мириадах.
Ты можешь уйти, как всегда, от меня по-английски, -
Не стану тебе на пути непонятной преградой.
Пусть ветер поет нам о страстных с дождем поцелуях,
Припомнив о наших сливаньях горячих ладоней.
О прошлом теперь я не думаю и не ликую, -
Внезапным звонком я уже о себе не припомню.
Три доли мечты - ну и вот ты уже где-то рядом,
Стоишь за спиной, пишешь робко слова извиненья.
Ты можешь уйти по-английски. Мне больше не надо
Искать в твоих глаз эликсир своего упоенья.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202156
дата надходження 22.07.2010
дата закладки 22.07.2010
Для двоих красивый вечер,
Тихо барабанит дождь,
Романтическая встреча..
Интригующая ночь.
Утром милая красотка
В ванной принимала душ.
Легкой выплыла походкой,
Как солнышко из-за туч.
Тело - запаха младенца,
Бесподобна.. в неглиже..
- Милый, в ванной полотенца,
С надписями "М" и "Ж"..
Я ничуть не сомневалась,
"М" - мужское.. ясно же..
Потому и вытиралась.
Полотенцем с буквой "Ж".
Парень вовсе засмущался,
Поспешил её обнять,
Ну а дальше - обьяснялся..
"М"--- для морды у меня...
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2010
Свидетельство о публикации №11002027360
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201193
дата надходження 15.07.2010
дата закладки 15.07.2010
ХТО МЕНІ ПОВІРИТЬ,ТОЙ ПРОХАЄ:"ВЕСНО".
Б.Стасюк
Мої нехитрі секрети
Послухай і зрозумій,
А відстані кілометри
Не перешкода,ні.
Бо є таємниця,чесно,
Ти знаєш чого жду?-
Лиш прошепочи:"Весно"
І я почую, прийду.
Не смійся,я не жартую.
Так добре, що друзі ми!
З повагою вірш дарую
Неначе квітку...Візьми!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199726
дата надходження 07.07.2010
дата закладки 07.07.2010
Раптом в'януть яскраві квіти,
І мені їх так жаль,так жаль!..
Я не можу осінь терпіти,
І її мовчазну печаль!
Відлітають пташки, з сумом
Залишаючи свій край.
Ти раніше, мабуть,не думав,
Що і я скажу:"Прощавай!"
Не співаю сумну пісню
Позираючи у вікно.
Рятувати любов пізно,
А мені,чомусь,все одно.
Ти не клич мене,і не згадуй,-
Я мовчатиму,я не мщу,
І не плакатиму.Та зраду
Не прощу тобі, не прощу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199410
дата надходження 05.07.2010
дата закладки 06.07.2010
Моя вина не в тому, що я винна,
Моя вина у тім, що винен ти.
Що я не указала на причини,
Що ти не показав мені мети.
Моя вина не в тім, що сніг зронився,
А в тому, що потоптаним був цвіт.
І компас мій з маршруту мого збився,
І лік зійшов із зим, із весен, з літ.
Моя вина не в тому, що кохання
Зійшло так безконтрольно нанівець.
Моя вина у тім, що всі бажання
Ти знов прирік на програшний кінець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199504
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 06.07.2010
Тільки ти можеш бути ніде, у мені, поза простором.
Тільки ти можеш так. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
А я пошепки буду благати в Всевишнього Господа,
Щоби Він знов засипав у серці моїм всі сліди.
Тільки ти дозволяєш собі те, що я б не пробачила
Ні одному із них. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
Коли світ вже навпіл розлетівся і все вже утрачено,
То, благаю, присутність свою в моїм тілі змети.
Тільки ти можеш вбити мовчанням – холодним апокрифом,
Наче знову на зло. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
І залишиться нитка тонка під прицілом і поглядом,
Що мереживо в щасті моїм буде вперто плести.
Тільки ти, повернувшись спиною, залишишся з відчаю
Поруч мене повік. Тільки ти, тільки ти, тільки ти.
І хоч зустрічей тих випадкових щотижня і рідшає,
Я єством всім моїм хочу в душу твою забрести.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198721
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 01.07.2010
Я писала тобі вірші,-
Ти не знав...
А були вони - крик душі,
Шелест трав.
А були вони - шум дібров,
І гаїв,..
Тільки ти, зберегти любов
Не зумів.
Ти таємних думок моїх
Не пізнав,
А були вони - шум гаїв,
Шелест трав...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198709
дата надходження 01.07.2010
дата закладки 01.07.2010
На могильній плиті написано:
"Повертайся, я все прощу.
Я без тебе, як листя висохну,
І чорнітиму від дощу.
Я сама по землі блукатиму,
І від виснаження впаду.
Я до смерті тебе шукатиму!
Я шукатиму - і знайду..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198338
дата надходження 29.06.2010
дата закладки 29.06.2010
А квіти цвітуть,а квіти буяють,-
Як хороше жить навесні!
Сказав ти: "забудь",-і я забуваю,
І більше не снишся мені.
Сказав:"не приходь", і я так далеко,-
За тисячі далей-світів.
Сказав, і пішов...І в небі лелека
Крилами залопотів...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192878
дата надходження 31.05.2010
дата закладки 22.06.2010