Maks P.: Вибране

Ки Ба 1

4. 5. 0.

ці лісосмуги_ абстрактне місиво
поля побиті сталевим шашелем
живі, соромтесь_ ви мертвих бісите
святі бісіться, живих не страшите
>
ландшафти вбогі давно не орані
лахміття піксельне рве вітер з півночі
воно вростає у шкіру коренем
тінь гне дугою хребет у відчаї
>
хрести тотожні як очі вицвілі
байдужий голос, порожні істини
отруйні стріли у мозок вцілили
презирство скрутить, сумління гризтиме
>
прозорі стіни, щербаті вулиці
зола на іній, іржа окровлена
стара з косою муркоче, тулиться
борги правічні і їй оновлено...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006985
дата надходження 28.02.2024
дата закладки 13.04.2024

Ки Ба 1

lorem ipsum

у полоні свідомості, за горизонтом подій
ніщивний цифровий буревій нищить щемність молитви
неба чорний екран, на якому і зорі - лиш титри
добігає кінця серіал не про тебе_ радій...
>
остаточність розірваних форм тимчасових структур
не врятує від прірви Ніщо ритму награна кволість
нісенітниці слів перетворять прозоре на мур
збіг обставин цей світ, у якому і ти - випадковість...
>
тла стерильний граніт, на фаянсових плямах облич
серед сотень поінде пульсує тавро здивування_
тут пройшли на заклання розвінчаних сенсів опріч
ті, чиї імена застрягали у власних гортанях...
>
лезо пестить рука, крик крука провокує до втечі
розкладає на атоми речі секундної біг
хто кого переміг, - ці питання, як плач - недоречні,
із полону свідомості жоден бо вийти не зміг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994845
дата надходження 27.09.2023
дата закладки 22.11.2023

Ки Ба 1

фосфорний шум

пісня повного місяця_ фосфорний шум
по цупкому, мов дріт тінь бреде споришу
у холодний / драглистий / прогірклий туман
крізь облущені стіни, чавунний паркан
крізь впольований простором час...
...
полюби цей чужий світ без "нас"...
розвінчай недоречні, порожні слова
розірви ланцюги мертвих тлінних думок
місяць котиться небом, немов голова
що відтята від тіла_ колючий вінок
зачепився за цвинтарний хрест...
>
твій повільний / доконаний / завчений жест
твій протятий байдужістю погляд за край
ці нудні / захаращені пекло і рай
ця осміяна вічністю награність поз
коли мара сконає, прокотиться повз
місяць, сповнений тиші вогнем...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995099
дата надходження 30.09.2023
дата закладки 22.11.2023

JuJu Phantom

До чорних дір

Прислухайся і почуєш, як б'ються в ногах серця́.
Мені б оце вічну спрагу. І пити з твого лиця.

Мені б оцю спільну далеч, зносити до чорних дір.
Я гавань твоїх печалей. Наосліп мені повір.

Зайнятись тут більше нічим. Ходімо зі мною в сни?
Бо день мовчазний, як вітчим. Не треба йому дочки.

Ми вип'ємо повний місяць. Впиваючись пазурі,
Лишатимуть свіжі зорі – сузір'ями на спині.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728543
дата надходження 12.04.2017
дата закладки 21.09.2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.01.2023

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.10.2022

Tamila

Надто голодні люди сильно кусаються

Коли Сонце лягає за обрій в твоїх очах,
Я бачу свій чорний світ, який прокидається.
Крокує сміло по темних, сирих місцях
І часто, від тої темряви, дивно лається.

І часто від тої темряви він кричить,
Що надто голодні люди сильно кусаються.
Що надто сміливі-падають вже за мить,
Що надто Кохані, буває, огризаються.

17.05.2022р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959084
дата надходження 08.09.2022
дата закладки 09.09.2022

Маргарита Ф.

Запах м'яти

Мені здається твоє серце прекрасне
Воно пахне м’ятою і має присмак щойно зірваних у лісі афин
І я знаю як воно стрибає коли бачить чисте небо
І як супить брови коли налітають хмари
І як захищає мене коли б‘є сильний грім
Бо ж я дуже боюся
Я в ті хвилини тремчу
А воно зовсім ні
Воно тішиться бо ж це вечір суботи
І можна разом ховатися від грози і рахувати блискавки
Яке ж воно цікаве
Не годне змовчати
Але часом нічого й не мовить
Це дивне мовчання пропите кавою і помаранчевим соком
І знову пахне м‘ятою
Дощем
Притишеним кроком

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958854
дата надходження 06.09.2022
дата закладки 06.09.2022

Мара Рута

Воїне

Як тримав ти небо на своїх плечах?
Зігрівав стожари у своїх долонях?
Воїне славетний , по твоїх очах
Я все зрозумію ! Сивину на скронях
Молодих світанків пестимуть вітри...
Ти привчав їх дати сподівання крилам!
Всі потворні блазні їдуть під три чорти,
Бо святе кохання лють їх не згантьбила!
Геть, лукаві зайди! С чим зрівняти вас?
Знов вчимось всміхатись :" може із землею?"
Сяє Сонцем віра в перемоги час
Й зцілюється доля мрією цією...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958362
дата надходження 01.09.2022
дата закладки 01.09.2022

Макс Айдахо

элегия мертвецу

элегия мертвецу

сюита осени в ее сиюминутном
желании остановиться,
замереть,
и чуть дыша, увлечь туманом скрасить утро.
и чуть тоской душа, напоминать, что смерть

твоя - не есть конец, но есть начало чуда.
за клинописью птиц таится колдовство.
и время собирать, что сделал, отовсюду.
и время отдавать, что любишь.
ничего

не сделаешь, увы. таков закон природы.
один лежишь, молчишь и смотришь в пустоту.
и хорошо одно, что больше никого ты
не потревожишь здесь, где звёзды не цветут.

24.08.2022

#лирика #поэзия #поэзия21века #лирика21века #стихотворение #стих #поэт #поэты21века #максайдахо #макс_айдахо

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957468
дата надходження 24.08.2022
дата закладки 24.08.2022

Циганова Наталія

крапельне

мир ледве був.
він називався стан.
кришився на обвітрені вуста.
не посміхайся, поки не оближеш.
не доживай мене на скалках тиші
по спогадах і на онлайн - свята.

всього лиш літо -
це коли все поруч:
вода, серветки, кілька бомбосховищ.
коли сльоза червона і густа.

і крапельниця схлипує повільно:
не зупиніть... не зупиніть лічильник
в долонях і містах.
де під смарагдом заживають тіні
черговим літом.
тим, що звуть і нині
стан...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955603
дата надходження 06.08.2022
дата закладки 06.08.2022

re_vanta

у Смерті чорнильний голос

=+=

у Смерті чорнильний голос
шкіра бліда: пергамент
що, якщо світ лиш полоз
сплутаний під ногами?
шепоти: смерть не любить
пильних і одиноких
брешуть, зазви́чай, люди
черстві брати Піноккіо.
пензель торкає плавно
губи – як смак лимона
так, Смерть живе без планів
притримується канону.
ллються плітки – ковтаємо:
у Смерті тепер художник
не бійся, не бійсь, питай мене
- хоч раз намалюю?
- можна.
-=-=-=-
впевнені рухи й бачення
в Майстра. без недоречности.
Смерте моя, він навчений
бути господарем не́чисті.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952605
дата надходження 07.07.2022
дата закладки 07.07.2022

Ки Ба 1

sub rosa

контекстна дійсність_
дим торішніх трав
колишніх переправ криві розлами
клітнин нервових сплетених вузлами
одне із грон кривавих врятував
густим, намоленим мовчанням
маячня_
сухим вустам бракує нині оцту
римованого набіло пророцтва
в латиниці готичному декорі_
>
в калюжах під ногами дрони / зорі
ліниві і байдужі_ як завжди
до краю прірви крику підійди
злякавши зграю спогадів принишклих
між істин болісних гранітних чорних плит
і самозречень вигнилих хрестів
>
в останньому з розвінчаних світів_

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943156
дата надходження 24.03.2022
дата закладки 07.07.2022