У слідчого на контролі
Пишна удовиця,
Сорок днів, як поховала
Четвертого - Гриця.
Відійшли навік за хмари
(В жінки лихо й горе):
Отруїлися грибами
Стас, Петро і Жора.
Слідчий ставив запитання
Згідно із законом:
-Як так сталось, що Григорій
Випав із балкона?
Пролетівши таку відстань,
Він не зупинився:
Вісім поверхів - не жарти,
Всім тут ясно - вбився.
Смерть ця дуже загадкова:
Краще гриби жерти!
Невже доля цього мужа
Так жахливо вмерти?
Як і личить удовиці,
Десь сльозу пустила,
Так погано їй без Гриця,
Що й життя немиле…
Очі втупила додолу,
Тяжко так зітхала,
Слідчому (без протоколу)
Чесно розказала:
-Зв’язані з балконом дії :
Там Грицько крутився…
На гриби мав алергію –
От і поплатився!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946103
дата надходження 26.04.2022
дата закладки 26.04.2022
У поліцію потрапив
Екскаваторник Павло:
Ліс рубав, а це законом
Заборонено було.
Суд сказав, що ця діяльність
Незаконною була,
На три роки засудили
За такі гріхи Павла.
Кажуть, вирок справедливий,
У тюрму трудяга сів,
Кожен день тепер працює
Він на вирубці лісів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945858
дата надходження 24.04.2022
дата закладки 24.04.2022
Петя й Галя жили гарно,
І щоб лишнє не сваритись,
Вирішили у цей вечір
Фільми жахів подивитись.
Пропливали персонажі
І лунали грізні звуки,
Всі герої в кожнім кадрі
Нелюдські терпіли муки.
Там вампірка так бісилась
І на монстрів нападала,
Від укусів всі казились,
Коли кров вона смоктала.
І коли жорстоку нечисть
Відьма довела до краху,
-Мамочко! – несамовито
Закричала Галя з страху.
-Верховодить теща-мама,-
Петя голосно озвався,-
Бач, ти зразу упізнала,
А я ще в думках вагався.
Тут не гріх і похвалити,
Треба ж їй такою вдатись:
У всіх сім’ях колотити,
Та іще й в кіно зніматись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945396
дата надходження 19.04.2022
дата закладки 19.04.2022
Вчора відвела я душу,
Хочу знов піти туди…
Пригадати зараз мушу:
Де, коли, із ким, куди?
Що було - не пам’ятаю,
Але дуже рада я,
Що зі мною залишилась
Дорога душа моя.
І вона мені шепоче,
Щоб сиділа вдома я,
Бо вона ще жити хоче,
І боїться Бабая.
Там, де я була учора,
Не давала спати їй
Молода якась потвора
Й троє сильних Бабаїв!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945001
дата надходження 14.04.2022
дата закладки 15.04.2022
Дорікнув Петро дружині:
-Не кохаєш ти мене.
Так і знав, що в цьому шлюбі
Справжнє щастя обмине.
Якби ти мене любила
І мій спокій берегла,
Вийшла б заміж за Данила,
Чи сусідського Павла.
Галя витріщила очі:
-Ну й дурницю ти несеш!
Тьху, тьху, тьху - ще й проти ночі
Отаку брехню верзеш!
Та я ж тягнуся до тебе,
Як ті різні полюси,
Костюм-трійку ось купила –
Дві шкарпетки і труси.
Стало тепло тобі зразу,
І твій погляд я ловлю,
Балую тебе, заразо,
А ти кажеш - не люблю.
Знаю я, моє ти горе,
Що від мене не підеш:
Обійдеш моря і гори,
А такої не знайдеш!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944775
дата надходження 12.04.2022
дата закладки 12.04.2022
Роздала Софія Львівна
Зошити з диктантом вчора,
На оцінки всі дивились:
Десять балів Лесі, Жорі.
Та ніщо не здивувало
П’ятикласника Матвійка:
Красувалась під диктантом,
Як завжди, велика двійка.
А під нею невиразні
Якісь знаки ще були,
Розглядали усі учні –
Прочитати не могли.
Дослідили діти класом,
Що було там двоє слів,
Намагались розібрати -
Були схожі на ослів.
На перерві наш Матвійко,
Показавши на два бали,
Запитав: -Софіє Львівно,
Що внизу ви написали?
Вчителька уже кричала:
-А ти що, не прочитав?
Що не ясно? Написала,
Щоб розбірливо писав!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944028
дата надходження 04.04.2022
дата закладки 04.04.2022
-Хочу я такою бути,-
Каже дівка Лера,-
Щоб за мною упадали
Гарні кавалери.
І щоб бігали за мною
Всі мужчини браві,
Я із них, щоб вибирати,
Мала повне право.
Мама слухала, зітхала:
-Тобі мало бою,
Що дружини усі їхні
Біжать за тобою?
Із качалкою, дрючками,
Або з макогоном,
Не раз патли видирали,
Лякали законом.
А як разом всі зберуться –
Так навчать любити,
Що не тільки кавалерів –
Не захочеш жити!
Каже Лера: Тут вже, правда,
Небезпечно жити,
Треба місце проживання
Вже мені змінити!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943614
дата надходження 31.03.2022
дата закладки 31.03.2022
Бачу - хвацько циган їде
На велосипеді,
На всі боки поглядає,
Як в театрі леді.
Реготав я з цього дива,
Аж за боки брався,
А тепер аж страшно стало:
Чого я сміявся?
Виявляється, украв він
Мій велосипедик!
Не знав, мабуть: я в районі
Найчесніший медик.
Але, що тут дивувати?
Сяду, щоб не впасти:
Для циганів - не проблема
Навіть танк украсти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943162
дата надходження 24.03.2022
дата закладки 25.03.2022
Скаржився Петрові Жека:
-Торік здуру оженився.
Що дружина недалека –
Аж тепер я роздивився.
Ні краси, ані фігури,
Придане – лиш чепчик з бантом,
Не наділена Всевишнім
Жодним у житті талантом.
-Ти щасливий,- Петя каже,-
Як у маслі будеш жити,
З половиною такою
Можна всі дива творити.
А моя, на жаль, Ельвіра
Дуже вже талановита…
Я спочатку не повірив,
Де собака та зарита.
За два роки жінка встигла
Все добро моє прибрати,
Я й не знав, що в неї друзі –
Прокурори й адвокати.
Виявляється, що троє
В неї вже було синочків
(Десь в селі були в бабусі,
Підростали в холодочку).
Щось давала підписати,
Ставив підпис я охоче:
Для всіх став я рідним татом,
Хоч дітей не бачив в очі.
А недавно розлучилась
(Бо зі мною зійшлась здуру),
Пояснила: підшукала
Вигідну кандидатуру.
Вилізли її таланти
І приховані моменти:
На дітей чужих із мене
Беруть справно аліменти.
А я, Жеко, хочу щастя,
Оженюсь без варіантів,
Об’яви всім, що потрібна
Жінка, тільки без талантів!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942654
дата надходження 18.03.2022
дата закладки 18.03.2022
-То це правда, що вже друга
В тебе дівка - Лера?
Вона ж така недолуга
Й страшна, як холера!
Тут вже треба зір і мову,
Й розум відключати,
Щоб лягти із нею в ліжко,
Та ще й переспати.
-А куди ж мені діватись?
До стіни пришила…
Ця не буде довго гратись –
Сильна, як кобила.
Гаркнула, неначе в рупор -
Йде луна по хаті,
Як та вежа - здоровенна,
Метрів два в обхваті.
В неї в боксі - перемоги,
Як мені тікати?
Відбиватись - нема змоги,
Мусив покохати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942207
дата надходження 12.03.2022
дата закладки 12.03.2022
Чоловіки в холодочку
Грали в карти, в доміно,
Запізнився Вася Квочка –
Вдома додивлявсь кіно.
Збуджений на лавку всівся,
Наче в хаті був аврал,
Із промовою завівся –
Дуже вплинув серіал.
-Як же в нас несправедливо!
Прав немає в мужика…
Ось в арабів, як на диво –
Скрізь хазяїна рука.
В тих краях життя хороше,
Звісно, той Алі, Саїд,
Маючи гарем і гроші,
У житті залишить слід.
Має право набирати
Цілий штат собі дружин
І в покорі їх тримати:
Кожній по заслузі - чин.
Ті найкращі - для кохання,
Ті - в роботі, ось де суть!
І у ліжко йому зрання
Їсти й пити вже несуть.
А у нас, хіба закони?
Тут одну лиш вибирай,
А на більше - заборона,
Хочеш - тещу доглядай.
Подививсь я - ледь не плачу,
В РАЦСі болю завдають:
Цю одну - дурну й ледачу
Під розписку видають!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941971
дата надходження 09.03.2022
дата закладки 10.03.2022
Із барсеткою в машині
Виглядав заможним паном:
І батьки, і всі знайомі –
Всі пишалися Степаном.
Справи вирішив у банку –
Все чудово, слава Богу!
Раптом стрів стару циганку,
Причепилася до нього:
-Дві біди,- ворожка каже,-
Біля тебе будуть витись:
Перша (ось як карта ляже) –
Тобі треба оженитись.
А із другою бідою
Після шлюбу будеш знатись,
То своєю головою
Будеш сам вже розбиратись.
Із появою дружини
Все само собою сталось:
Усі кошти якимсь чином
Дуже швидко розсмоктались.
Тепер пішки Стьопа ходить
Із потертим сірим ранцем,
З допомогою дружини
Став із пана голодранцем.
З свого досвіду дізнався:
Є на світі сила вража…
Перед кожним присягався,
Що циганка правду каже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941737
дата надходження 06.03.2022
дата закладки 06.03.2022
На побачення з коханцем
Я боялась запізнитись,
Довелося на роботі
Терміново відпроситись.
Перед шефом прикидалась
(Співчували мені люди),
Ледве на ногах трималась
Я від сильної ’’застуди’’.
За годину в ресторані
Я з коханцем танцювала,
І що я шляхетна пані –
В ті хвилини забувала.
Час не тратила тут марно:
Веселилась, розважалась,
Погуляла дуже гарно,
Перед ранком спати вклалась.
А оце в обідню пору
Співробітниця дзвонила:
Поцікавилась здоров’ям,
Співчутливо говорила:
-Вже пів офісу сьогодні
На роботу не з’явились,
Подзвонили усі шефу,
Що від тебе заразились!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941473
дата надходження 02.03.2022
дата закладки 05.03.2022
Прийшла жінка перед ранком
З гулянки додому,
Чоловік від хвилювання
Ледь не впав у кому.
Стрепенувся, став казитись:
-Дивись мені в очі!
Бачу, щоб повеселитись,
Тобі мало ночі!
-Розкажу все до дрібниці:
Я зайшла до бару,
Не сама, ти не подумай –
З Леською на пару.
Вона з милим розлучилась –
Повна катастрофа!
Разом ми колись учились,
Ще підсіла Софа.
В барі ми потанцювали,
Нам коктейль налили
’’Рибка золота’’ назвали –
Всі його хвалили.
В голові враз закрутилось…
Отака зараза!
В рибку я перетворилась –
Це відчула зразу.
І тоді, ти не повіриш,
До самого рання
Мусила задовільняти
Всі чужі бажання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941225
дата надходження 26.02.2022
дата закладки 26.02.2022
-Доню мила,- каже мама,-
Буду я просити,
Аби ти вже перестала
Коханців водити.
Вже пора тобі навчитись
І розум включати:
З чоловіком розлучитись,
А тоді гуляти.
-Ну ти вже як скажеш, мамо,
Наче з дуба впала!
В мене розуму чимало,
Все я спланувала.
Як ідеш ти в магазини
Туфлі купувати,
Ти ж не будеш оті старі
Зразу викидати?
Якщо розмір не підійде,
Чи фасон не вдасться,
Вибирати нема з чого –
То й старі згодяться.
От і я про себе дбаю –
Закрутила й з босом,
Це щоб (Бога я благаю)
Не лишитись з носом.
Всіх: теперішніх, колишніх
До купи збираю:
Нехай краще буде лишнє,
Ніж не вистачає!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941085
дата надходження 23.02.2022
дата закладки 23.02.2022
В нас урок літератури
Був цікавим і комічним:
Мислити навчав нас вчитель
Послідовно і логічно:
-Долетить не кожна птаха
Над Дніпром до середини,
То невже цей птах - невдаха,
Чи ще інші є причини?
Встав Грицько голубоокий:
-Гоголь цим хотів сказати,
Наш Дніпро такий широкий,
Що його не подолати.
-Молодець,- сказав учитель,-
І ця істина є вічна.
Постарайтеся назвати
Приклади аналогічні.
Каже Леся: - Ось в Кореї,
Там уже свої причини,
Жодна в них собака нині
Не дійде до середини.
Не тому, що там собаки
Вибирають відпочинок,
А тому, що всі корейці
Дуже люблять цих тваринок!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940573
дата надходження 18.02.2022
дата закладки 19.02.2022
На подвір’ї баба Ліда
З подивом підняла брови,
Бо помітила: в сусіда
Вигляд зовсім нездоровий.
-Може, Петре, застудився?
Ти ж раніше не трусився…
Це в твоєму організмі
Отой вірус поселився!
-Ой, не знаю, бабо Лідо,
Так чогось сльозяться очі,
Оце кашляв до обіду,
Бачу, буде так до ночі.
-Бери всі з собою гроші,
В поліклініку йди зразу,
Там обладнання хороше,
Виявить твою заразу.
-Хоч поради ваші гарні,
Постараюсь пояснити:
Не піду я у лікарню,
Дуже хочеться ще жити!
Добре помагає, наче,
Всім рецепт від баби Гані:
З кумом випити добряче
Й паритись з кумою в бані!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940372
дата надходження 16.02.2022
дата закладки 16.02.2022
На уроки Петя в школу
Книжку, зошит забував,
Зате маску на обличчя
Завжди при собі він мав.
Вчора однокласник Женя
Чемно Петі розказав:
-Поклади її в кишеню,
Дуже ти зразковий став!
-Не тобі мене повчати,-
Гордо Петя відповів,-
Задоволення щоб мати,
Свої правила завів.
Бо раніше тільки дулі
У кишені я складав,
Як мене до дошки фізик,
Або мовник викликав.
А тепер я маску маю,
Тішусь нею день при дні,
Бо під нею виробляю
Різні фокуси свої:
Корчу вчителям гримаси
(Гарна витівка така),
А директору у класі
Покажу ще й язика!
Ця забава - як обнова,
Бо від Жені взнав Тарас,
І методика Петрова
Облетіла школу враз.
Кожен вчитель дивувався:
Вся у масках дітвора…
І ніхто не догадався,
Що заслуга ця - Петра!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940065
дата надходження 13.02.2022
дата закладки 13.02.2022
Відчувала глуха баба
Себе, як на крилах:
Місяць тому апарат
Слуховий купила.
У сім’ї ніхто не знав
І не догадався,
Що під хусткою у вусі
Апарат ховався.
Дуже чітко усі звуки
Баба розрізняла,
І за місяць вже три рази
Заповіт міняла!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939795
дата надходження 10.02.2022
дата закладки 10.02.2022
Камеру маленьку маю
(В мене тут свої мотиви),
З задоволенням знімаю
Пікніки, корпоративи.
А на другий день гуляки
Цей відосик проглядають,
В кожного гримаси жаху
На обличчі застигають.
Всім дивлюсь я гордо в вічі,
Ціни називаю вищі…
Платять більше мені вдвічі,
Щоб це відео я знищив!
Побажання клієнтури
Я виконую негайно:
Знищую всі шури-мури
Й почуваю себе файно.
Маю вже квартиру й дачу,
Головне, тут треба знати:
Де, коли, в якому місці,
І кого із ким знімати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939380
дата надходження 06.02.2022
дата закладки 06.02.2022
Баба Ганя інформує
Своїх подруг по під’їзду:
-Он Петрівни син прямує,
На якомусь був він з’їзді.
Лоботряс і ледацюга,
Хоч із виду симпатичний,
Кажуть, інститут закінчив,
Не якийсь там, а медичний.
-А я чула, що розумний,-
Обізвалась баба Шура,-
Оцінили його в ВУЗі
І взяли в аспірантуру.
Баба Ганя не здається
(Заперечити тут нічим):
-Через те і залишили,
Щоб людей він не калічив.
Подивіться, ті синочки,
Що знання слабенькі мали –
Ці кругленькі колобочки
Всі міністрами в нас стали.
А хто вчився так, як треба –
Мінімальна в них зарплата,
До цих пір по торбу їдуть
У село до мами й тата!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939170
дата надходження 04.02.2022
дата закладки 04.02.2022
Позавчора на городі
Я мурашник розкопав,
І за дивом цим природи
Цілий день спостерігав.
Не було тут ні наради,
І начальник не кричав,
І дебілами мурашок
Головний не називав.
Метушилися комашки
І не йшли на перекур,
Не було у них замашки,
Щоб сховатись десь за мур.
Підіймали те, що впало
І малеча, й татусі,
Головне, що здивувало –
Працювали тут усі.
Не давали крихті впасти,
Все носили на горбі,
Не старалися украсти,
Чи присвоїти собі.
Ми жили і жирували
На природних всіх дарах,
Як же, люди, ми відстали
Від простеньких цих мурах!
Треба, щоб комахи нині
Показали, і не раз,
Особливо, депутатам
Досконалий майстер-клас.
Може в нас тоді закони
Будуть не як в дикунів,
І спрацює заборона
На хапуг і брехунів.
Цілий день в думках боровся
За знедолений народ…
Ввечері дістав від жінки
За нескопаний город!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938861
дата надходження 01.02.2022
дата закладки 01.02.2022
Як душі поклик, широке рідне поле,
У ізумрудах, привидилося мені,
Напередодні ж, стояло майже голе,
Я зрозуміла, це ж бачу все уві сні,
Зачарувала сріблясто –біла днина.
Пухкі намети, ледь- ледь, торкав вітерець,
Легкі сніжинки, здіймались й припадали,
Сліди глибокі, за кроком крок навпростець,
А вдалині простирадла вигравали.
Приворожила, шовковитість пагорбів,
Ніби торкнулись чепурної блакиті,
Хатки по обіч - біліі шапочки грибів,
Й дерев вертушки іскрять, сріблом облиті.
Не зупиняюсь, упевнено йду далі,
Рідний край, а за хатками яр дитинства,
Я по дорозі гублю усі печалі,
Мов проснулась, досягла стану блаженства,
Врешті обожнення, всього свого єства.
Промінь сонячний, торкнувся до обличчя,
Білизна снігу, завада глянути в яр,
Сяє ніжно іскриться, вже й потойбіччя,
Золотом б’є, не побачиш без окуляр.
Ніби стою, майже над самим проваллям,
Донизу гладдю, по обіч рване рядно,
Біле й руде лежить споріднено хвилям,
Що вже замерзло, лиш біле накрило дно.
Здійнявся вітер, в лице січе крупою
Враз за мить тане. Струмочками краплини,
Стікають вниз. Почуваюсь я сильною,
Живу, радію, щаслива в ці хвилини.
Легенький стук…. і десь розвіявся мій сон,
До скла вікна,знов прилипають сніжинки,
Гуля хурделися, співає в унісон,
Я на обличчі відчуваю сльозинки….
На душі тепло, тож за сон вдячна зимі.
30.01.2022р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938698
дата надходження 30.01.2022
дата закладки 30.01.2022
Вечір…тиша…ясні зорі
Нині ж я, як надозорі
До віконця, все лип та й лип
Щось не чути хвірточки скрип
Вже й віконце відчинила
Тож чекаю на Данила
Хлопець бравий, мене любить
Зацілує, приголубить
Лиш матуся заважає
На жаль дурником, вважає
Його погляд, наче ліки
Добре знаю, вдвох навіки
Карі очі, чорні брови
Поцілунок у діброві
І сердець шаленні стуки
То кохання, дзвінкі звуки
Основне, щоб не програти
Мабуть досить вибирати!
Я калина, він дубочок
Буде славний вечорочок
Разом зорі порахуєм
Про весілля поворкуєм.
Аж раптово, світло зникло
Наче милий, шепіт хрипло
-Прихворів я, лягай в ліжко
Та мене, полікуй ніжно
Мабуть, не запалюй свічку
Кохатиму цілу нічку
Лиш халатик, зняти встигла
Пора близькості настигла
Називав мене (луною)
Просив бути не смутною
У позах, тих, що й не знала
Навпомацки цілувала
Де жадав, неначе п`яна
Тож товклися до світання.
Геть знесилена, ой капець
Кричить ненька - Йди під вінець!
Кажу підеш, моя воля
Посміхнулась тобі доля!
Важкі очі, наче скриня
Та чи я й не господиня
Собою розпоряджатись
Хотіла, з ним покохатись.
Руки в боки, ходить мати
Справді досить вибирати!
І стягнула простирадло
Там Грицько, зир й похабно
Я ж казав моєю будеш
А Данила позабудеш!
Ненька не робить погоди
Звідки знала, що догодить?
Геть вилазять на лоб очі
Не мала такої ночі
Може й варто, гризе сумнів
Поступить треба розумно
Спомин, як грудей торкався
Як, ріп`яшок цілувався
Знайшов ключ, до мого тіла
І ненька, за зятя хтіла
Язик в неї, як помело
Ще ославить, на все село
Нагулялася насправді
Як у очі, глянуть правді…
Подих….перевела доня
Та все ж, неначе спросоння
-Це твоя, затія нене
Щоб й робила я без тебе!
Що ж тепер тобі сказати
Нехай шле, сватів до хати
Нині йди, вже не заважай
На сніданок, зготуй чай!
Я ж прийматиму екзамен
Перевірю, на що здатен
Чи є в нього те, що хочу
Хай, ще трішки полоскочу!
Посміхнулась, як лисиця
-Я над ним, буду цариця
Треба ж, до весілля знати
Варто, чи ні покохати…
січень 2022р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938458
дата надходження 28.01.2022
дата закладки 28.01.2022
Прочитав Петро в журналі:
’’Сміх продовжує життя’’.
Мовив до дружини Валі:
-Я скажу без каяття:
Це брехня, як казка вічна,
Дана дурням на біду.
Буду мислити логічно
І тобі це доведу.
Довгий вік в жінок - відомо:
Це природа так дала,
Подивись, в селі лиш вдови –
Чоловіків смерть взяла.
Мали всі красу і силу,
І ніхто не знав біди,
Веселилися, любили
І сміялися завжди.
А жінки були в них кляті,
Догризали татусів,
І мегери ці завзяті
До цих пір живі усі.
Значить, сміх тут ні до чого,
Хоч народ іще не звик –
Усі знайте: вік продовжить
Вам істерика і крик!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938449
дата надходження 28.01.2022
дата закладки 28.01.2022
Дні наші, наче розмальовка,
Де ми самі собі митці,
Де робимо перестановки,
Тримавши олівці в руці.
То колір радісно-червоний
Лежить у просторі листа,
А то рожевий на долоні,
Неначе молоді літа.
А десь насичений зелений
Наснагу й спокій розлива.
Й зелені літні тихі клени
Жовтіють в осінь, мов дива.
Та все ж в життєвім розмаїтті
Є й сіро-чорні кольори,
Бо і вони живуть на світі
В малюнках кожної пори.
І хай ми всі не науковці,
Та цінність в істинах простих,
Щоб цінувати в розмальовці
Кожну деталь і кожен штрих.
Та, іноді не знають люди,
Малюючи своє життя:
Як розмалюєш, так і буде
Твоя картина майбуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938174
дата надходження 25.01.2022
дата закладки 26.01.2022
Стрів Микола куму Ганку,
Такий радий, не сердитий:
-Оце йду, кумо, із банку,
Ось - оформив два кредити!
Ганка каже: -В магазині
(Хоч тепер дороговизна),
Прямо зараз йдіть у відділ
Чоловічої білизни.
І купіть труси найкращі
(А не жінці м’ясорубку)!
Здивувавсь Микола: -Нащо?
Дуже дивна ця покупка…
А щоб куму було ясно,
Мудра Ганка пояснила:
-Зразу буде в вас прекрасно,
Далі стане світ немилий.
Різними вам кредитори
Заспівають голосами,
Віддасте борги, а тіло
Хоч прикриєте трусами!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938127
дата надходження 25.01.2022
дата закладки 25.01.2022
/дит.розповідь/
Була зима, схожа на осінь…
І ранок видався похмурий
Лиш де- не- де виднілась просинь
Барсик сидів, занадто хмурий
Все зранку гавкіт, веселенький
Дивлюсь й не можу, я зрозуміть
То все розпустить хвіст пишненький
Може надумав, ти захворіть?
Гукала та нема емоцій
Схилив голову, іще нижче
Побачила, сльозу на оці
Що робить? Вже підійшла ближче
Що за біда? Чому сумненький?
Немов дитя, тихенько плачеш
Він скаулів.. .. О мій гарненький
Кістка в тарілці, ще щось хочеш?
Побіг до буди, ціпок тягне
А вона й справді далеченько
Знов озирнеться й ніжно гляне
Мов підзивав, давай швиденько
Що за диво, буда прикрита
Якесь лахміття і газети
Шматок хліба, біля корита
З під дошки видно, шмат котлети.
Я ледь присіла. А він лиска
Руки й обличчя. Махав хвостом
Його торкнулась шийки, писка
Ото замала, клопоту з псом.
За мить, хтось пискає із буди
-Диви! - Сама до себе гучно
Хто там? Двома руками туди
Мені ж, було дуже незручно
Що мусила, я до землі лягти.
Мале біленьке кошенятко
Дуже трусилось, в моїй руці
Чиєїсь кицьки, янгелятко
Таке худеньке, одні хребці.
Легесеньке, немов пушинка
А Барсик мій, так звеселився
То радості, немов іскринка
Проникла в серце, сполошився.
Бігав, що духу, наче в цирку
На лапках, жваво як в таночку
До кошеняти,торкавсь писку
І лискав, мов смачну цукерку.
Тільки тепер, я зрозуміла
Чом дивний був, мій дружок Барсик
Його душа, добра веліла
Розумний, гарний в мене песик.
15.12.2021р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938117
дата надходження 25.01.2022
дата закладки 25.01.2022
Звечоріло… сніг пасмами летить,
Біло- біло, мене втіша ця мить,
Перебираю, січневі всі дні,
Врешті минулися дуже сумні.
Більше пів місяця, мов безсила,
Зима , як птаха, стомились крила,
Зачинена за семи замками,
Втішалася ясними зірками.
Й вітер віяв, весь час ніс вологу,
Кожен з нас приховував тривогу,
За озимі, ледь виднілись з землі,
Ще й рідкі, в росах густих, уві сні.
Ми зраділи, хрещенській, цій днині
Сніг яскравий, сріблився в долині
У купелі веселились люди,
Розмови і гучний сміх повсюди.
Тож знов зима, порошила ниви,
І накривала усіх щасливих.
Звечоріло... сіг пасмами летить,
Біло - біло, нас гріє оця мить.
Як добре, зима вдягла окрасу,
За дні я вдячна Творцю Ісусу!
19.01.2022р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937901
дата надходження 23.01.2022
дата закладки 23.01.2022
Жінка дивиться з-під лоба
І теребить хустку,
Заявляє, що її я
Зіпсував відпустку.
Це для мене, як грім з неба,
Що казати маю?
Пояснити зразу треба,
Тож кажу, як знаю:
-Твої, Вірочко, наклепи
Тяжко ображають,
Ці слова у саме серце
Як стріла вражають.
Як я міг твою відпустку
Раптом зіпсувати,
Коло ти вже цілий місяць
Не виходиш з хати?
Ти не лазила по горах,
Не купалась в морі,
Але ж зовсім я не винен
У твоєму горі.
До відпустки - не причетний,
Гніватись не варто,
Бо всі гроші, які мали,
Я програв у карти.
Вбереглась ти від всіх видів
Вірусів, туризму,
Не зазнала біди й болю
І від травматизму.
Ти жива і здоровенька,
І проблем не знаєш,
Тож мені за все любенько
Дякувати маєш!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937898
дата надходження 23.01.2022
дата закладки 23.01.2022
Падав сніг, засипаючи справи й турботи,
Малювання слідами людськими примар.
Падав сніг, як пухнастії білії ноти
Пісні феї зими, що пливла із-за хмар.
Падав сніг, як колись у щасливім минулім,
Засипаючи я́ми життєвих доріг,
Де колись ми шукали в трьох соснах зозулю,
Черевики зносивши, мов юність зорі.
Падав сніг і наповнював світ тишиною,
Засипав всі уламки любові і втрат.
Падав сніг, ніжно душ доторкнувшись струною...
Вже були ми спокійні й терплячі в стократ.
Падав сніг і легкий, нам на диво, і чистий,
Ніби пір'я біленьке із янгольських крил.
Падав сніг, як нестертих думок часом, змісту.
Лікував наші душі красою із мрій.
(Вільний переклад вірша Ірени Буланової
Падал снег... засыпая дела и заботы,
И рисунок людских торопливых следов...
Падал снег... как пушистые белые ноты
Зимней песни, плывущих на юг облаков.
Падал снег... как когда-то давно — в нашем прошлом...
Засыпая ухабы житейских дорог...
Где когда-то бродили в трёх соснах на ощупь,
Износив свою юность, как пару сапог.
Падал снег... наполняя весь мир тишиною,
Засыпая осколки любви и потерь...
Падал снег... и нас делал нежнее душою,
Терпеливей, спокойней и чище теперь.
Падал снег... удивительно лёгкий и чистый,
Словно белые пёрышки с ангельских крыл...
Падал снег... как не стёртые временем мысли...
Падал снег... и красой своей души лечил. )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937806
дата надходження 22.01.2022
дата закладки 22.01.2022
Був малим - завжди боявся,
Що є в світі вража сила,
І за маму я тримався,
Щоб мене не загубила.
Щоб за мене не забули,
Всі увагу приділяли,
Так хотів, щоб всі навколо
Ласку і любов давали.
Тепер виріс і злякався,
Що мене запам’ятають,
І знайдуть, де б ховався -
За законом покарають.
Зараз, де не повернуся,
Випливають всі моменти:
Алла, Люба, Віка, Нюся –
Подали на аліменти.
Всі невинні ці мармизи
Раптом дружно об’єднались,
ДНК (ту експертизу)
Враз зробити догадались.
Вчора пристави з’явились
(Думав, буду на Канарах),
А тут раптом прояснилось,
Що опинюся на нарах.
Скільки тих дітей - не знаю,
Але вже приходить з віком,
Що найбільше в світі горе –
Народитись чоловіком.
Зрозумів: життя й дитинство –
Це великі дві різниці…
Був щасливий, як чіплявся
Я за мамину спідницю!
Хто з жінок багатство має –
Відгукніться, вас почую,
Я без тями вас кохаю,
Руку й серце пропоную.
Хто зі мною цим багатством
Зможе зразу поділитись –
Обіцяю, що до смерті
Буду я за вас молитись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937571
дата надходження 20.01.2022
дата закладки 21.01.2022
Пляж в Одесі. Всюди люди,
Бірюзова хвиля грає…
-Дихайте на повні груди! -
Дядько в рупор закликає.
Я - на пляжному просторі,
І мені хай добре буде:
Не для дихання на морі
Привезла я свої груди!
Шостий розмір - таку розкіш
Де ще зможу показати?
І сама бікіні шила,
Щоб оце в піску лежати?
Зранку в морі походила,
Кинула халатик скраю,
Не пройшла якась година –
Залицяльників вже зграя.
Відбиватись, відмовляти
Не було вже в мене сили,
Селфі щоб зробила з ними –
Добрі гроші всі платили.
Дихаю на повні груди,
Впевненість з’явилась й сила:
Місячну зарплату, люди,
Я за тиждень заробила!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937228
дата надходження 17.01.2022
дата закладки 17.01.2022
Тисяча - за двоє щеплень!
Радість для Петра хороша:
Розписав куди, й як скоро
Він потратить усі гроші.
На квитки в кіно, театри
(Подарунок для дружини),
Подорож, басейн, а решта –
На книжкові магазини.
Тож, не гаючись, з книгарні
Розпочав походи нині,
Вибрав книгу дуже гарну
’’Всі поради господині’’.
Зачитався нею вдома,
Олівцем став відмічати
(Жінці щоб було відомо),
Як котлети готувати.
Щоб млинці не пригоріли,
Були пишні і рум’яні,
Як зробити, щоб у торті
Був бісквіт і вишні п’яні.
В чому джинси замочити?
Як сорочку прасувати?
Ґудзик правильно пришити
І дитину годувати.
Прочитала все дружина,
Певні висновки зробила,
Враз (сама не знала), раптом
Дуже книги полюбила.
Тож на другий день раненько
У книгарню завітала,
Кама Сутру найдорожчу
Тут на диво всім придбала.
Принесла цей скарб додому,
Так захоплено читала -
Чималенько таки пунктів
Для Петра навідмічала!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936829
дата надходження 13.01.2022
дата закладки 13.01.2022
Скаржилась сусідці Люсі
Молоденька Ніка:
-За свій шлюб я вже боюся,
Втрачу чоловіка.
Йому зовсім не цікаві
Всі мої забави,
Після сексу повернувся
До стіни зубами.
Хочу ласки я напитись,
Гратись без упину,
А тут змушена дивитись
На широку спину.
-Було й в мене таке лихо,-
Відповіла Люся,-
Я владнала справу тихо,
Зараз похвалюся.
Є відтінки у коханні,
Треба це відчути:
Сексуальне виховання
Тут повинне бути.
На стіну,- призналась Люся,-
Додала я дещо:
Зразу, тільки повернувся,
А там - портрет тещі.
Мамин погляд здатність має
Всюди керувати,
Чоловіка направляє
Мене обіймати.
Тепер Ніка - королева
Із таким секретом:
За годину уже бігла
З маминим портретом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936307
дата надходження 08.01.2022
дата закладки 12.01.2022
Мовила дружина Грицю:
-Щоб жіночу сутність мати –
Губи, груди і сідниці
Треба добре накачати.
Для жінок - це стало звично
(Кожна щоб про себе дбала),
Хірургія в нас пластична
Скрізь надійна й досконала.
Щоб моя душа раділа
(Віднесись до цього схвально),
Елемент якийсь на тілі
Виглядав щоб не банально.
Пірсинг, ботокс нехай буде,
Чи складне татуювання,
Звернуть хай увагу люди –
Цим підкреслю я кохання.
Гриць уважно жінку слухав,
Склалась риска між бровами,
Думав і за вухом чухав,
Потім виклав усі плани:
-Твої мрії - то пропаще.
Я прикинув, що робити:
І дешевше буде й краще,
Як хвоста тобі пришити.
Із фінансами в нас скрутність,
Нащо гроші викидати?
Хвіст твою чортячу сутність
Буде скрізь демонструвати!
Цього досить елемента,
Чогось іншого не хочу,
Ним покажеш всі моменти
Й сутність всю свою жіночу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936619
дата надходження 11.01.2022
дата закладки 12.01.2022
Хай жінки ідуть служити
(Рівність гендерну вручили),
Та із вибором професій
Декому не догодили.
-Який нелюд безсердечний
Під законом підвів риску?
Я професії своєї
Не знайшла у тому списку!
Подалась до військкомату
Вкрай обурена Марія:
-Хто це вирішив, що в війську
Не потрібна вже повія?
Маю з гордістю казати,
Що і в Раді мене знають:
При потребі депутати
На роботу викликають.
Закон каже, що на облік
Всіх жінок потрібно брати,
А я чесна й благородна
Вже готова працювати.
Чоловіків в кабінетах
Треба нам оберігати,
Україну своїм тілом
Буду мужньо захищати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934967
дата надходження 26.12.2021
дата закладки 12.01.2022
Есемеску я отримав.
Серце в грудях аж вирує:
Познайомитись наосліп
Гарна дівка пропонує.
-Чом би й ні? - собі подумав,-
Он в проєкті показали:
За одруження наосліп
Позитивні ставлять бали.
Подзвонив: - Чекати буду
Рівно в п’ять біля фонтанів.
Тож прийшов, на лавці всівся
В холодочку від каштанів.
Час підходить. Я хвилююсь.
Есемеску посилаю:
-Я сиджу на синій лавці,
З нетерпінням вас чекаю.
Потім вивів таку фразу
(Щоб їй довго не блукати),
Щоб знайшла мене відразу –
Я продовжую писати:
’’Біля мене чогось всілась
Товста і бридка дівиця,
Я відсунувсь, бо це лихо
Не дай, Боже, ще присниться’’.
Сів від неї далеченько,
В телефон вона дивилась,
Як ужалена осою,
Раптом швидко підхопилась.
Враз наблизилась до мене,
Пам’ятаю (це не снилось),
Два удари - і на цьому
Це побачення накрилось.
Як та хмара розчинилась,
Я на лавці залишився,
Виплював в долоню зуба,
Під фонтанами умився…
Усім раджу, любі друзі,
Додаються в нас закони,
Як щось робите наосліп,
То ховайте телефони!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936018
дата надходження 05.01.2022
дата закладки 07.01.2022
Зажурилась мама нині:
-Нема, доню, нам добра!
Дорікала Василині:
-Уже дівка ти стара.
І зітхаю я, і плачу,
Ох, думки тяжкі мої…
Я вже виходу не бачу,
Так і будеш без сім’ї?
Я б і зятя шанувала,
Був би він мені, як син,
І онуків доглядала б,
Коли в яслах карантин.
-Старомодна ти, матусю,
Ширше подивись на світ,
Я гуляю й не печуся,
Що минуло тридцять літ.
І твої прохання марні –
Жити чесно, не гулять,
Ці дівки - старі й негарні
Зараз всі міняють стать.
Швидко зміниться картина:
Там не буде вже проблем,
Коли стану з Василини
Бравим хлопцем Василем.
Будеш ти тоді багата
І щаслива на виду,
Невісток тобі я в хату
Скільки хочеш приведу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929178
дата надходження 28.10.2021
дата закладки 29.10.2021
На подвір'ї гуляє осінь,
Розкошує у повні прав..
..У сандалях на ноги босі
Ти шукаєш пахучих трав..
Сонце злегка цілує чистий
Обрій відблисками заграв..
..А дорога приводить в місто
Храмів, де вже нема відправ..
Там - фортеці і цитаделі
З твоїх марень і світлих снів..
Там у сонячні акварелі
Розпливаються спектри днів..
Там, затоплена вся в світанні,
В свіжість дня легко тане мла..
Там - у ранках твоїх рум’яних –
Щасно люблена ти була..
Там - в сліпучо-вродливім квіті
Яблуневий сміється сад..
І так хороше все у світі..
(Далі - буде..Та вже не так..)
Молоде, осяйне, пречисте
Золотіє у тиші брам
Там нестерте твоє дитинство.
(Я ще тут, обійми-но, мам! )
……
..Все засипало падолистом..
У бруківку роки вплелись..
Попід брамою твого міста
Є сандалі твого дитинства..
Ти забула їх тут колись..
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929120
дата надходження 27.10.2021
дата закладки 28.10.2021
Переспів пісні [color="#ff0055"][b]LP - Lost On You[/b] [/color]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hn3wJ1_1Zsg[/youtube]
[color="#ff00c8"]Куплет 1 [/color] [color="#1da11b"]Коли ти станеш старшим, кращим -
Чи пам’ятатимеш ті наші
Дивні дні ?
Тоді вугіллям ми палали,
Летіли вільно - не згорали
У вогні
Скажи мені….
Закури, доки є що…Лиш не згорай..
Ти - це все, що прагнула я
Вже ніколи не потраплю у твій рай..
Тож - вип’ємо до дна -
За все, що втратила в тобі..
Скажи, чи щось лишив мені ?
Якщо ще можеш - віднови
Все те, що втратила в тобі́
Втратила чи ні?
Це ще є в тобі́?
Милий, хоч на дні
Я ще є в тобі?
[/color]
[color="#ff00c8"]Куплет 2 [/color] [color="#1da11b"]Знаю всю болісність чекання,
Твої інтриги, сподівання –
Це прийми..
Обмани, що в тобі ще кохання -
Більш за нена́висть і востаннє
Обійми..
Все ще - мій... -
Закури, доки є що…Лиш не згорай..
Ти - це все, що прагнула я
Може, повернемось знов ковтнути рай -
І вип’ємо до дна…
За все, що втратила в тобі..
Скажи, чи щось лишив мені ?
Якщо ти можеш - віднови -
Все те , що втратила в тобі́..
Втратила чи ні?
Це ще є в тобі́?
Милий, хоч на дні
Я - ще є в тобі ?[/color]
[color="#0073ff"]
[Verse 1]When you get older, plainer, saner
Will you remember all the danger
We came from?
Burning like embers, falling, tender
Longing for the days of no surrender
Years ago
And well you know
[Pre-Chorus] Smoke em if you got em 'cause it’s going down
All I ever wanted was you
I’ll never get to heaven 'cause I don’t know how
Let’s raise a glass or two а
[Chorus]To all the things I’ve lost on you
Tell me are they lost on you
Just that you could cut me loose
After everything I’ve lost on you
Is that lost on you
Is that lost on you
Baby is that lost on you
Is that lost on you
[Verse 2]Wishin' I could see the machinations
Understand the toil of expectations in your mind
Hold me like you never lost your patience
Tell me that you love me more
Than hate me all the time
And you’re still mine
[Pre-chorus]
So smoke 'em if you got 'em 'cause it’s going down
All I ever wanted was you Let's take a drink of heaven, this can turn around
Let’s raise a glass or two
[Chorus]To all the things I’ve lost on you
Tell me are they lost on you
Just that you could cut me loose
After everything I’ve lost on you
Is that lost on you
Is that lost on you
Baby is that lost on you
Is that lost on you
[Instrumental & solo][/color]
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928802
дата надходження 24.10.2021
дата закладки 26.10.2021
[color="#ad4d1a"]Дні осені сліз стікають в пісок..
Меланж зовсім зблід
на вітті.. А жаль..
Остання любов, сьогодні ми - вдвох..
Осіння любов..
Забута печаль..
А вітер листом шепоче з вікном...
Над твоїм виском
блищать серебром
Прожиті роки – солодкі й гіркі ..
А в них - наші дні, де ми ще такі
щасли́во - дурні,
зовсі́м молоді..
У вікнах туман знесвічує день..
І в тиші торкань
я чую тебе..
Я знову живу. Збуваюсь в тобі…
І шавлії дух
в цілунку твоїм
Із осені сном,її полином
злітає весь сонм
наболених втом …
..Злегка шелестить в годиннику час,
затягує мить,
зсипається в нас..
Остання любов..Осіння печаль..
І знову цей дощ..
Початок начал..
[/color]
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928491
дата надходження 20.10.2021
дата закладки 21.10.2021
Скоро в шефа іменини,
Тридцять років - це не жарти!
Мало бути якнайкраще –
Доля сплутала всі карти.
Все прикинули зарані:
Треба боса здивувати –
У престижнім ресторані
Його будемо вітати.
Гарна зала, фотозона,
Кухня наша - не корейська,
Не якесь там ’’В Робінзона’’,
Тут культура європейська!
А сюрпризом, що здивує,
Буде головна цукерка:
Танець свій йому присвятить
Знана в місті стриптизерка.
В відділах здали всі гроші,
Підготовка йде невпинно,
Шеф у настрої хорошім –
Все удатися повинно.
Іменинник наш завзято
Танцював і веселився,
Насолоджувався святом,
Був тверезий, не напився.
Тамада всім об’явила
Для сюрпризу час пророчий,
І пов’язкою закрила
Ювіляру ясні очі.
Повели, відкрили очі,
Він застиг… І в цю хвилину
У відомій стриптизерці
Впізнає свою дружину!
На шесті вона крутилась,
Граціозно вигиналась,
Усміхаючись, шляхетно,
Поступово роздягалась.
В шефа мову відібрало,
Заікаючись, белькоче,
Руки жестом показали,
Що додому він вже хоче.
Свято луснуло, як булька,
Стало все на півдорозі,
Під столом валялись кульки,
Розійшлися всі в тривозі…
В офісі в нас пекло зараз,
Керівник - темніше ночі.
В них - розлучення. Збулися
Всі слова мої пророчі.
За сюрприз (моя ідея)
Додалось мені турботи,
Ювіляр мені помстився –
Вже шукаю я роботу.
На увазі, друзі, майте:
Завжди, в будь-яку годину,
Досконало зразу взнайте
Все про шефову дружину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928195
дата надходження 17.10.2021
дата закладки 19.10.2021
Это все-таки непросто –
На балконе осень встретить.
Если дом большого роста,
Сможет кто меня заметить?
Важно тут не растеряться.
Есть идеи в арсенале:
По деревьям вниз спускаться
И орать, чтоб услыхали.
Ждать, наверно, нет уж смысла...
И заглядывать в окошко...
Вон в тарелке каша скисла,
Облизала муха ложку.
Как тяжелая кольчуга,
Холод тело облегает.
Дверь закрыта очень туго,
И никто не открывает...
Это правда или глюки?
Появился шум в квартире.
Дверь толкают чьи-то руки.
Не замерзну в этом мире!
Встав на лапы, выгнув спину,
Выдам звуки в злобном тоне.
Поцарапаю скотину,
Что закрыла на балконе.
12.10.2021
Виктория Манойленко
/фото из открытых источников Интернета/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928042
дата надходження 15.10.2021
дата закладки 16.10.2021
День у кабінеті шефа
Неспокійно починався:
Щось кричав по телефону,
І до когось матюкався.
Головний бухгалтер першим
В його двері вже не пхався:
Втік в своє робоче крісло
І паперами обклався.
Всі по відділах принишкли,
День ставав темніше ночі,
Не дай, Боже, керівництву
Враз потрапити на очі!
Шеф у гніві викликає
Свою вірну секретарку:
По команді ’’Струнко!’’ стала
Перед ним дебела Дарка.
-Водія,- кричить,- негайно!
Довели чорти до стресу!
Відлучитись мені треба
Задля свого інтересу!
Іподром за мною скучив,
Кажуть, гнів знімають коні,
Трохи верхи покатаюсь –
Таке право є в законі.
-Та я миттю,- каже Дарка,-
Буде тут водій відразу,
Бо кобила ваша зранку
Вже дзвонила аж три рази!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928004
дата надходження 15.10.2021
дата закладки 15.10.2021
Треба ж дівці Валентині
Отакою вдатися!
Все грішила й пішла нині
В церкву сповідатися.
По порядку розказала,
Де й коли кохалася,
З ким, які стосунки мала –
Батюшці призналася.
Емоційно пояснила,
Як не треба плодитись,
Чоловіків, хлопців вчила
В ліжку як поводитись.
Швидко службу піп відправив,
Звільнив церкву від роззяв,
Після сповіді у Валі
Номер телефона взяв.
В семінарії не знали
Сексуальну втіху цю,
Слава небесам - прислали
Валентину-грішницю!
Пояснив, що в неї вдома
Буде ще молитися…
Захотів святий отець
Дечого навчитися!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927761
дата надходження 12.10.2021
дата закладки 13.10.2021
[color="#004dff"]Пробач.. Не плач.. Вже вітер стих..
Твій дзен, наповнений дощем,
До шибки мокрої приник…
А в пам'яті раптовий схлип
Торішніх сліз - не плач про них..
Тоді, як зараз, біль небес
Пролився в дощ... Пройшов він без
Громів і блискавок…Лише
Холодних крапель течія…
В дощі не вірила ти ще -
Він-вже не твій..Ти-нічия..
І здавлений у горлі крик..
А Він - промоклий і пустий -
Стояв на вулиці німій,
Де довго ще фантомні «Ми»
Блукати будуть між людьми..
І дощ.. Із прощ. І покаянь,
Що небо залишило вам
На згадку разом з болем стигм..
Цей біль пройде..Ти все прости.
Пігулку з мрій своїх прийми
Вона у снах.Побач ті сни..
І пройде час…І прийде день
Життя тече.Триває Дзен.
[/color]
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927726
дата надходження 12.10.2021
дата закладки 12.10.2021
Перше вересня у школі –
Дзвінок сріблом розливався,
Сьомий клас теж, як ніколи,
Веселився й дивувався.
Наяву це все, чи сниться?
Витріщались учні всюди:
Їхня класна керівниця
Збільшила в три рази груди!
В клас зайшла педагогиня,
Вражені замовкли діти:
Була горда, як Богиня –
Як красу таку втаїти?
Думав Петя: -От потвора!
Хоч учителька привітна,
Гроші, що здали на штори –
Пішли зовсім не на вікна…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927529
дата надходження 09.10.2021
дата закладки 11.10.2021
Привет, как рада тебя слышать,
В руках держу опять тетрадь.
Рысью бегут дожди по крыше,
Не знаю я с чего начать.
Нас разделяют километры,
Грязью заляпанных дорог.
Читаю ты скучаешь где-то,
А я люблю в стихах восторг.
Но, если дождь и листопады,
До наготы город раздет.
То я люблю в объятья падать,
Тому в чьих строчках яркий свет.
Забьюсь в укромный уголочек,
И чувствую твой нежный взгляд.
Среди стоящих многоточий,
Признания в ушах звучат.
И кажется мы очень близко,
И разлилось в душе тепло.
Пожар устраивает искра,
Рвет пламя выше облаков.
Мечты становятся к нам ближе,
Сквозь строчки улыбаюсь я.
Мы задыхаясь счастьем дышим,
Друг в друге ангелом живя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927630
дата надходження 10.10.2021
дата закладки 11.10.2021
[color="#6200ff"]Вечір.. Над водою влежані тумани
Скрізь золоточубий жовтень простелив…
Скоро буде нічка, срібний місяць встане,
Леготом розвіє тихий зоревій..
Спи, мій милий сину…Біля тебе - мама
В небі - твої зорі… Поруч - ангел твій !
Десь у небовисі сяє ясний вогник -
Світоч твій.. А птиці в вирії летять..
Вітерець-бешкетник хмари розкуйовдив…
Спи,мій світлий зайчик..Хай все буде гойно!
Хай все буде щасно ! Спи, моє дитя..
Завтра чисті дзвони, паморозь блакитна
Розпочнуть барвистий самий новий з днів..
Поки спи, мій сину, серця мого світло..
Місяць в світ розсипав жменю тихих снів..
Зшептує свій шелест листопад осінній..
Вкрило темний обрій зоряне шиття..
Зранку буде небо - знову синє - синє..
Завтра буде сонце.. А поки що - спи, мій
Самий світлий зайчик, Самий милий сину..
Спи,моє дитя..
[/color]
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927515
дата надходження 09.10.2021
дата закладки 11.10.2021
[color="#e63131"]Переклад вірша [b]George Gordon Byron[/b] (Джордж Гордон Байрон)"[b]Love and Death"[/b][/color]
[color="#1e00ff"]Шукав я очима Тебе, коли ворог був
Так близько.. Я вмерти був ладен за нас обох!
І, хоч в безнадії, боровся і слав мольбу,
Не вправі втрачати свободу свою й любов!
Про Тебе лиш думав, коли у рвучки́х штормах
На скали судилось у бурю попасти нам.
Сказав Тобі - Мила, я поруч, відкинь свій страх -
Тримай мою руку, спасу всупереч вітрам !
Коли лихоманка горіла в Твої́х очах -
Був ладен віддати усе за їх світло я.
Якщо колись має згоріти Твоя́ свіча -
То поруч з Твоєю могила була б моя.
Коли землетрус з місця зрушив тонку́ стіну -
І світ закрутився, неначе напивсь вина,
Шукав я в наляканім світі Тебе одну.
Спасав я - Тебе. Бо потрібна лиш Ти одна.
Коли у судомах стрічав близьку смерть свою́
І думка згасала, і тихо німів язик -
Одне я лиш думав - що тільки Тебе люблю,
І дух мій, заледве живий, все ж до Тебе ник.
Люблю я все більше … та чую лиш холод твій
Любові - не вимолиш. Ти не полюбиш, ні..
Ти не винувата. Та знай - доки я живий,
Намарне, болюче - кохання завжди в мені…[/color]
I watched thee when the foe was at our side,
Ready to strike at him – or thee and me
Were safety hopeless – rather than divide
Aught with one loved save love and liberty.
[color="#0084ff"]I watched thee on the breakers where a rock
Received our prow and all was storm and fear,
And bade thee cling to me through every shock;
This arm would be thy bark, or breast thy bier[/color].
I watched thee when the fever glazed thine eyes,
Yielding my couch and stretched me on the ground,
When overworn with watching ne’er to rise
From thence if thou and early grave hadst found.
[color="#0084ff"]The earthquake came, and rocked the quivering wall,
And men and nature reeled as if with wine.
Whom did I seek around the tottering hall?For thee.
Whose safety first prove for? Thine[/color].
And when convulsive throes denied my breath
The faintest utterance to my fading thought,
To thee – to thee – e’en in the gasp of death
My spirit turned, oh! oftener than it ought.
[color="#0084ff"]Thus much and more; and yet thou lovs’t me not,
And never wilt! Love dwells not in our will
Nor can I blame thee, though it be my lot
To strongly, wrongly, vainly love thee still.[/color]
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927184
дата надходження 06.10.2021
дата закладки 06.10.2021
У нашім домі, в нашій тиші,
Де кожен кутик нами дише,
І де удвох з тобою лиш ми.. -
І тільки місяць за вікном -
Давай пограємо у вірші..
Вгадаю,що ти зараз пишеш . .
В очах твоїх легка усмі́шка -
Напевне, знову про любов.
І ще,напевне,щось про ніжність..
Що ми з тобою - це наріжне.
І що у домі так зати́шно,
Коли ми разом - нам обом..
Легенький протяг на горищі
У комин щось шепоче нишком ..
І ще - старі читає кни́жки,
Що в спогад час нам залиши́в.
Тверді нелущені горішки,
Такі однакові і різні,
Легенько тріскають на призьбі
І чемно слухають вірші..
В віршах тепленько .. Все колишнє
Присяде майбуттю на ліжко ..
І скаже - знову буде літом
Осяйно - зе́лено усе!
Серпанком сонця оповите ,
Все мелодійно - соковите,
У Лету впишеться те літо,
У давні добрі світу свити,
Новим зпроміненим віршем!
І бу́де ще багато сміху.. І в наших душ завітні міхи -
Хоча в них є дрібні проріхи -
Нових щастинок нанесе!
Давай біля цієї ватри згадаємо,що вірші варті,
Щоб чути їх. І це - не жарти..
А тиша добре знає це..
P.S.
Ще наостанок - дописати..-
У долі гарно впали карти!
Коли ми разом - те́пле - все..
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926948
дата надходження 03.10.2021
дата закладки 04.10.2021
Мама доню свою рідну
В гості відправляла,
Як вести себе потрібно
Мудро наставляла:
-Будуть виступати гості –
Жувати не можна,
Вислухай уважно тости,
Що там каже кожна.
Та до чарки не тягнися,
Наперед не пхайся,
Серед старших оглянися,
Мило посміхайся.
Пий водичку мінеральну,
Виникне розмова –
Покажи, що ти морально
До життя готова.
А як стануть танцювати,
Зроби по - англійськи:
Не прощаючись - із хати!
(Так у колах світських).
Аж на другий день припхалась
Донечка додому,
Розказала, як набралась
Горілки і рому:
-Я забула, що ти вчила,
Як у тих англійців,
І по-нашому зробила:
Ми ж то - українці!
Гопака я танцювала
Із кумом Альбіни,
Реготала і співала –
Аж дрижали стіни.
На коня пила я залпом,
На кожну підкову,
Всі вітали мене з кайфом,
Наливали знову…
І по-нашому я швидко
Чарку спорожняла,
Мусила там ночувати,
Бо йти не діждала.
У англійців свої тости
Й свої забобони,
А я рада, що в нас в гостях
Отакі закони!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926918
дата надходження 03.10.2021
дата закладки 04.10.2021
Після двох побачень в сквері
Дівчину кохану Тому
Прийшло в голову Валері
Запросити вже додому.
Є якісь манери дамські:
Таку гостю, як приймати?
Каву, квіти, чи ’’Шампанське’’ -
Що вперед пропонувати?
Хлопець дуже хвилювався,
Як вести себе відразу?
-Як вино запропоную -
Цим її я не ображу?
Уже Тома на порозі,
Розмістилася на кухні,
Вся рум’яна від морозу,
Вийняла пивні два кухлі.
Розгубився тут Валера,
Хотів свічку запалити,
Тремтять руки в кавалера…
Як романтику створити?
Пінитись шампанське хоче,
В келихи хотів налити:
-Для хоробрості,- белькоче,-
Треба нам це пригубити.
Дівка з радості аж скаче:
-Ми розважимось добряче!
Заховай цей сік дитячий,
В мене дещо є гаряче.
Первачок ось, пригощайся,
Та не бійсь, горілка добра,
Пий сміливо і не кайся,
Бо я вже прийшла хоробра!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926738
дата надходження 01.10.2021
дата закладки 01.10.2021
Сучасний світ – шалений і стрімкий –
Летить за вітром, наче павутинка.
Тут може втриматись терплячий і чіпкий.
А як живе у світі цьому жінка?
Вдягає сукню, носик чепурить
І безліч днів снує незриму нитку,
Що з лабіринтів клубної пітьми
Врятує знов Тесея напідпитку.
Чекає Одіссея із морів,
Синдбадові залатує вітрила,
Мільйони літ, багато довгих днів
Гефестові розпалює горнило.
А ввечері казками полонить
Закохану свідомість Шахріяра.
В печерах, схованих вже тисячі століть,
Пасе Циклопу золоту отару.
Шукає Нео в матричних світах,
Об промінь гострить дивний меч Джедая.
І з втомленим цілунком на вустах
В обіймах ніжних тихо засинає.
Картина Жозефіни Уолл
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926615
дата надходження 29.09.2021
дата закладки 30.09.2021
Наш папа Вася нам сказал,
Что завтра мы идем на бал.
Он выпьет рюмку валерьянки,
Посадит с мамой нас на санки.
Помчит к окраине квартала,
Там соберутся все для бала.
И кошки, и коты района
Под звуки арф и патефона
Отпразднуют восьмое марта.
Наш папа будет главным бардом.
Он о любви споёт куплеты
И съест селедку и котлеты.
Он выпьет божоле и пива.
И скажет маме: «Ты красива!»
Её закружит в танце диком.
Короче, праздник будет с шиком!
07.03.2021
Виктория Манойленко
/фото из открытых источников Интернета/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926261
дата надходження 26.09.2021
дата закладки 30.09.2021
На дорозі страж порядку
За безпеку дбає –
На обочину машину
Хвацько завертає.
Вчителька із укр.мови
За кермом сиділа,
Пригадав інспектор школу
І узявсь за діло.
-Яка зустріч, Розо Львівно!
Радий вас вітати:
Двійочник Микола Рівний,
Мушу штрафувати.
Ми, даішники - не звірі
(Я за себе знаю),
Все поясню, перевірю,
З миром відпускаю.
Штраф не будете платити
(Педагоги бідні),
Тепер я вас буду вчити –
Всі ви такі рідні!
Я сьогодні залишаю
Вас після уроків,
Цим якраз застерігаю
Від нещасних кроків.
Ось вам зошит у лінійку,
Ручку в праву руку,
Виправляйте свою двійку
З дорожнього руху.
«Буду Правила я знати
Віднині й довічно»,-
Сто разів це написати
Ще й каліграфічно.
Метод цей у вас був модний,
Дуже ефективний,
Тож і мій урок сьогодні
Буде позитивний.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926493
дата надходження 28.09.2021
дата закладки 29.09.2021
Кожен день цікава теща
З наполегливим завзяттям
Ревізує й контролює
Поведінку свого зятя.
Молодий, а сиві скроні…
Чи достатньо заробляє?
Як відноситься до доні,
За дітей, добробут дбає?
Це Семена стало злити,
Ляпнув, теща ледь не впала:
-Як би, мамо, так зробити,
Щоб ми довго вас шукали?
Враз схопилась за голівку:
-Якщо я несу вам горе –
В червні ти купи путівку
І відправ мене на море.
В липні, щоб відпочивати –
Прибережні є курорти:
Там я зможу показати
Всі бікіні, сукні й шорти.
А у серпні я не проти
Пригадати сни дівочі –
Кращі всі міста Європи
Бачити на свої очі.
Буде в спокої радіти
Вся сім’я твоя, Семене,
Протягом усього літа
Відпочинете від мене.
А як все оце оплатиш,
Буду я не теща-мати,
Після цього мене будеш
Дорогою називати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926167
дата надходження 25.09.2021
дата закладки 27.09.2021
Довела Марися мужу:
-Досить нам уже казитись.
Я сказати тобі мушу:
Буде краще - розлучитись.
Отака ось катастрофа!
За порадою помчалась
До куми своєї Софи
(Та вже тричі розлучалась).
-Скоро суд. Я переймаюсь,
Щоби в дурні не пошилась,
У розлученні не каюсь,
Щоб майно мені лишилось.
За сім років ми надбали,
Кумонько, добра багато:
Трохи грошей назбирали,
Є машина, діти, хата…
Гроші в нас на депозиті:
Я боюсь, щоб так не склалось,
Чоловіку - паразиту,
Щоб ці кошти не дістались.
Кума Софа професійно
Мудру голову схилила,
Точно і прямолінійно
Все в деталях пояснила:
-В цьому, головне, Марисю,
Розділити майно й хату,
А за гроші не журися –
Їх поділять адвокати.
Будуть рішення читати,
Що повинна ти радіти:
Найдорожче будеш мати –
Тобі лишаться всі діти!
А житло, майно, машина –
Все на плечі чоловіку,
Із проблемами такими
Нехай мучиться довіку!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925851
дата надходження 22.09.2021
дата закладки 24.09.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2021
Був Микола, як пружина,
І пригод шукав вже зрання,
Тож звернувся до дружини
Із химерним побажанням:
-Відчуттів я хочу з перцем,
І емоцій цілу нішу,
Щось скажи, щоб моє серце
Враз забилося сильніше.
Жінка вивернулась в ліжку,
Загадково усміхнулась,
Ковдрою прикрила ніжку
І ліниво потягнулась:
-Ну, якщо вже доведеться
Розв’ язати цю задачку –
Твоє серденько здригнеться:
Я знайшла твою заначку!
Поки ніжився ти в ванні –
Есемески прочитала…
Твоя видра непогані
Компліменти надсилала.
Тепер, милий, ти без грошей,
Хай вона надалі знає:
Ресторанчик, мій хороший,
В вас надовго відпадає.
На сьогодні досить перцю,
Бо якщо я стану злитись,
То твоє слабеньке серце
Перестане зовсім битись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925452
дата надходження 18.09.2021
дата закладки 20.09.2021
Промайнула юність - та без телефона,
Не було Вконтакті ні ночей безсонних,
Ні стрімких пікапів, ні палких романів
Десь там у Фейсбуці, Скайпі, Інстаграмі...
Пролетіла юність, посивіла зрілість.
Молодь - у ТікТоці. Що ж мені лишилось?
Не завів акаунт навіть у Ютубі,
Хто мене пострімить, коли вріжу дуба?
Незлим тихим тегом хто мене згадає,
З ким я зачекінюсь там, за небокраєм?
Не знайшов до лайків доброї дороги:
Ні тобі не коуч, ні тобі не блогер...
Любий мій нащадку, дорогий фоловер,
Шариш? То розшарюй! І бувай здоровий!
●Пікап - зваблення.
●Акаунт - обліковий запис.
●Стрімити - транслювати онлайн з місця події.
●Тег - відмітка для полегшення пошуку.
●Зачекінитися - позначити своє місцезнаходження на карті онлайн.
●Розшарити - поділитися з іншими користувачами.
●Фоловер - користувач соцмережі, який слідкує за новинами іншого користувача.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925267
дата надходження 16.09.2021
дата закладки 17.09.2021
Приїхали до баби з міста,
онуки, юні програмісти.
Бабуся начебто зраділа,
рішила їх пустити в діло.
Одразу ж на наступний ранок,
закрила перцю 40 банок.
Пішла збудила отих двох,
з наказом, "банкі нести в льох".
Онуки нехотя піднялись,
пішли обоє повмивались,
поїли й почали ганяти,
ті кляті банки в льох тягати.
А бабка, часу не втрачала,
пішла в сусіда коси взяла,
і каже: "любі мої діти,
потрібно сад весь обкосити".
Вони собі переглянулись,
побрали коси та й нагнулись.
Як-небудь сад той покосили.
Обід настав, пішли поїли,
зібрались вже іти гуляти.
А бабка їм: "Куди? Стояти!
У мене є сарай-музей,
треба прибрати у свиней".
Вони носами покрутили,
Пішли в сарай і все зробили.
Уже й гулять не дуже хочуть,
Куди вже підеш, серед ночі?
Баба пита: "ви шо втомились"?
Онуки трішки розізлились.
Старший сказав: "ми шо раби"?
"Піди туди, оце зроби,
бери сама та все й роби,
нам треба лиш один предмет -
Висококласний інтернет.
Ми їхали сюди, щоб грати,
пить молочко й відпочивати".
Послухала стара та й каже:
"Я хочу внукі вас розважить,
потрібно грядкі ще скопати,
придрати двір, сколоти дрова,
а завтра подоїть корову.
І все робити урочисто,
Бо це село, бо це не місто.
Щоб шось до столу таки мати,
потрібно плідно попахати".
Онуки бабку зрозуміли,
Зібрали речі та й звалили.
В кінці звучить така розвязка -
життя в селі, це вам не казка!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925255
дата надходження 16.09.2021
дата закладки 17.09.2021
На двох’ярусному ліжку
Зверху - п’ятирічна Ліза:
Тут стрибають її ніжки –
З шафи вже летить валіза.
Знизу спить сестричка Рая,
Мама ледве її вклала:
Насварилась на Бабая
І про монстрів розказала:
-Хто не буде спати тихо,
Неслухняним буде в ліжку,
То до того прийде лихо:
Злий Бабай відкусить ніжку.
А ту дівку, що плигає
І ніяк не вгомониться,
Зла зміюка покусає,
Бо на діток таких злиться.
-Я спокійна,- каже Ліза,-
Монстр сюди не добереться,
Він до мене не полізе,
Бо сестрою нажереться!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925181
дата надходження 15.09.2021
дата закладки 16.09.2021
Не вдається зятю Славі
З тещею у мирі жити:
Дармоїдом обізвала –
Захотілось відплатити.
Зранку настрій був хороший
(Байдики набридло бити),
Вирішив, сховавши гроші,
Мамі-тещі подзвонити.
-Адо Власівно, вітаю,
В доброму здоров’ї бути,
Я за вас переживаю,
Бо два дні щось вас не чути.
Ви ж не дуже зазнавайтесь,-
Мова зятя ллється срібна,-
Адо Власівно, признайтесь,
Вам плита яка потрібна?
Теща сяє, все, як звично
(Зять сьогодні вже не бидло),
-Газова і електрична!
Ти бери мені обидві.
Перевір, не помилися,
Буде в мене кухня славна,
В газовій передивися,
Щоб була духовка справна.
-Буде вам плита зарані,
Будьте, тещенько, здорові,
В нас тут знижки непогані,
То узяв я мармурову.
Я усі передивився:
Були кращі, були гірші…
Думаю, не помилився –
І узяв для вас найбільшу!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924828
дата надходження 12.09.2021
дата закладки 13.09.2021
В’ячеслав після роботи,
Як завжди, відпочиває,
Жінка поруч, у журналі
Сторінки перегортає.
-У кросворді ось питання,-
Розпирає радість Нінку,-
Яке в мужа є бажання,
Коли дивиться на жінку?
Тут всього чотири букви,
Дуже легко відгадати,
Називай, коханий, слово,
Я готова записати.
-Звісно, борщ, і це ти знаєш!
Ніна почала сичати:
-Не туди ти загинаєш,
Доведеться підказати.
Перша ес у слові цьому,
Така сама і остання,
Тут вже ясно і тупому –
Дуже легке це завдання.
-Догадався,- каже Слава,-
Слово соус, легке, дійсно.
Ніночка журнал відклала,
Перейшла в скандальне дійство:
-Та коли ж ти нажерешся?
Щоб тебе уже розперло!
Слово - секс, дурному ясно,
Воно що, в тобі вже вмерло?
За обов’язки подружні
Щось почав ти забувати,
І такого паразита
Я ще маю годувати?
Слава слухав речі жінки,
Жалюгідний був, не гордий,
Проклинав того навіки,
Хто придумав ці кросворди!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924440
дата надходження 08.09.2021
дата закладки 09.09.2021
Не люблю чорну каву, але з молоком,
Не люблю щось не щире, чи в щирому марне.
Намагався вірші написати пером,
Та не в тому я віці родився примарному.
Не цінується зараз дівоча коса,
Багатьом недосяжний і спів солов'їний,
Не збагнуть, як щекоче уранці роса,
Восени як у бір золотий серце лине.
Не збагнуть, що навколо шепоче дощем,
Пахне медом, травою та зоряним світлом...
Заплелись, ніби равлик, холодним плащем
Та сховались в примарнім комп'ютернім світі...
В павутиння всесвітнє чуже заплелись,
Проживаючи марно роки та століття.
Оживіть! Адже скоро настане "колись":
Буде пізно ганяти в полях по суцвіттям,
Будеш зором слабий та коліна хрускі,
А згадаєш, що міг і по-іншому жити...
Хвилі мірно та тихо шепочуть в піски
І хвилюються морем барвистії квіти,
Так хотілось пройтись по траві босоніж,
Піднімаючи хмари метеликів жвавих...
Пам'ятайте - ми лише знаходимось "між":
Між роками, між снами, між чашками кави...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924293
дата надходження 06.09.2021
дата закладки 07.09.2021
Віктор взяв дружини ручку:
-В тебе є коханці?
Чому носиш ти обручку
Не на тому пальці?
Галя стала, як та вишня:
А що ж тут такого?
Хай всі бачать, що я вийшла
Заміж не за того!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924189
дата надходження 06.09.2021
дата закладки 07.09.2021
З ВНУКОМ НА КАПАНТИНІ.
В карантині ми із внуком вдвох перебували,
Всих смішариків старанно перемалювали.
Телевізор наш забувся інші передачі-
Всі канали показують мультики дитячі.
Наша хата нагадує страшні катакомби-
Ніби, тільки що, у ній розірвалась бомба.
Складки, одяг, провода - все переплітається,
Внука не завжди знаходжу, хоч він не ховається.
Сонний час ,чомусь ніяк, нам не піддавався,
Хоч до нього по режиму чітко готувалися.
І казки, і колискові не допомагали:
Сто знаходилось причин ,що спать не давали.
Дружно вирішили потім ,що сон для лінивих-
Сплять у день ведмеді взимку- ми трудолюбиві.
І роботи вдвох багато порозпочинали,
Тільки потім її з дідом тиждень доробляли.
Фарби, клей, повидло й тісто всюди відшкрібали,
Книжки ,кубики, магніти до купи складали.
Несподівано і швидко пробігли години,
У суботу зять сказав- КІНЕЦЬ КАРАНТИНУ.
Глянули на календар-точно ,там субота,
А наш дід, чомусь, ще з ночі, пішов на роботу.
Подзвоню йому, скажу хорошу новину-
Є у нього цілий день сну від карантину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924012
дата надходження 02.09.2021
дата закладки 03.09.2021
-Мій Тарасику коханий,-
Лежачи у гамаку,
Мовила дружина Ганя,-
Маю думку ось яку:
Відпочили ми чудово,
Турпутівка - вищий клас!
До дітей я вже готова.
-А я ні,- сказав Тарас.
Швидко вересень крадеться,
Школа нас на підвела,
Хоч не хоч, а доведеться
Привезти їх із села.
Тяжко так зітхнула Ганя:
-Всі вважають вчителі,
Що батьки ми геть погані,
Це ж в столиці, не в селі.
І директор слав ’’вітання’’
(Ще одне із всяких див):
Недостатнє виховання,
Вулиці якийсь там вплив.
Скрізь прогалини в навчанні,
Математик задовбав,
І в щоденниках погані
Завжди бали виставляв.
А в селі - свої турботи:
Дід сьогодні рано встав,
Основну зробив роботу –
Всім валізи спакував.
Баба з радості тре руки,
Та найбільше дід радів:
Бо, нарешті, любі внуки
Заберуться до батьків!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923945
дата надходження 02.09.2021
дата закладки 02.09.2021
Чоловік, відчувши втому,
До ікони промовляє:
-Ну яка причина в тому?
Мене жінка догризає!
Кожен день удома сварка,
Що ця хата вже немила…
Підійшла дружина Варка
І причину пояснила:
-Є краса у мене й сила,
І щаслива буду дуже,
Я Всевишнього молила,
Щоб найкращого дав мужа.
Бог почув мою молитву,
Все те дав, і не за гроші,
Виграла за щастя битву –
Ти дбайливий і хороший.
Плачеш скрізь, що над тобою
Доля так позбиткувалась,
Бо ти грішник, не молився –
Ото я тобі й дісталась!
В Господа просити пізно
І звертатися до неба:
Бог пройшов страждання різні,
І тобі терпіти треба!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923744
дата надходження 31.08.2021
дата закладки 31.08.2021
Санітарка до хірурга:
-Вас вже кличе головний,
Щось йому ви не вгодили,
Бо вже зранку ходить злий.
Догадавсь хірург, що значить
Ця розмова тет-а-тет…
Що вже буде - там побачить,
З цим зайшов у кабінет.
-Хочу я, колего, чути,
Поясніть такий момент:
Як так сталось, що за місяць
В вас вмер третій пацієнт?
Розкажіть усе детально
(Ви - хірург, а не медбрат),
До подробиць, не формально:
Хід роботи, результат.
-Операцію сьогодні
Пацієнту я робив,
Не старий, бадьорий, модний,
І ще б довго в світі жив…
В хворого була зараза
(Зараз це не дефіцит),
Вирізав (нащупав зразу)
Я якийсь апендицит.
Чоловік отямивсь зразу,
Почав тихо говорить,
Вимовив одну лиш фразу:
-Лікарю, я буду жить?
Пояснив йому все ясно,
Бо на цьому зуби стер,
Я сказав, що все прекрасно,
І він з радості - умер!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923351
дата надходження 27.08.2021
дата закладки 29.08.2021
Не все нам зрозуміло в світі цьому, а щось сприймемо швидко, на льоту, коли чекають, спішимо додому, за слабкість не сприймайте доброту! Покличуть зранку в справах нас дороги, хтось на узбіччі, в інших вдала течія, не просто, та живемо слава Богу, грубість, за силу не вважаю я! Розпочинає молодь в світі жити, вийшли старі на фінішну пряму, просіяло життя усіх крізь сито, підлість за вміння жити не сприйму!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922875
дата надходження 22.08.2021
дата закладки 22.08.2021
На співбесіді тактовно
Шеф розказує Тетяні:
-Розумієте, шановна,
Є у нас одне питання:
Довіряти цю посаду
Можна тільки чоловіку,
Документам дасть він раду
Й не признається довіку:
Всі секретні директиви
Під замком у його сейфі,
Тут не вносять корективи
І не роблять з цього селфі.
Я жінкам не довіряю,
Ви занадто балакучі:
По секрету - кумі Раї,
А та ще комусь озвучить…
Рознесуть таємні плани
Усім недругам найближчим,
А у них свої є клани,
Які нашу фірму знищать.
Таня каже: -Я зумію
Тут домовитися з вами,
Як ніхто тримати вмію
Таємниці за зубами.
Продала торік я хату,
Що від батька залишилась,
Додала сюди зарплату –
На Мальдівах опинилась.
Відпочила, як годиться,
Як на крилах я літаю,
Чоловіку гарно спиться –
До цих пір про це не знає,
Бо сказала: терміново
У відрядження я їду,
А для нього це не нове –
Він готує сам обіди.
Своїм дітям разом з татом
Я дивлюся чесно в вічі:
Не призналась, що два роки
Збільшилась зарплата вдвічі.
Працювати хочу з вами,
Обговоримо моменти,
І при розвитку програми –
Всі відступлять конкуренти.
Ми таку заварим кашу!
Розкажу свою затію:
Всі гріхи в роботі вашій
Засекретити зумію.
Припинив тут шеф розмову,
Може, був дурний, чи п’яний,
Чоловікам всім відмовив
І у відділ взяв Тетяну.
Вона швидко розкрутила,
Хто з прибутку тут жирує:
В тюрму шефа посадила –
Тепер фірмою керує!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922833
дата надходження 21.08.2021
дата закладки 22.08.2021
Через рік свого заміжжя
Вже відпустка в Лани,
Приїхала в Запоріжжя
У гості до мами.
Хоч трималась доня мужньо –
Сльози витирала,
На життя своє подружнє
Скаржитися стала:
-Чоловік - ще та скотина,
А я рік терпіла,
Ось вона лиха година
В хату прилетіла!
Що мені із ним робити?
(Підлість в нього в спадку),
Бо не можу я привчити
Його до порядку.
В мене думи нехороші,
Переходить в злість це:
Кожен раз ховає гроші
Десь у інше місце.
Мама ніжно обіймала:
-Тепер мені ясно,
Бо я в серці відчувала,
Що ти в нас нещасна.
Я на татові спізнала –
Ця хвороба вічна,
Розлучайся із ним, Лано,
Бо це вже хронічне.
Пошуки оці щоднини
Так уже набридли…
Наказав же Бог, дитино,
Й тебе таким бидлом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922635
дата надходження 19.08.2021
дата закладки 19.08.2021
З провінційного містечка
Вже підтоптана дівиця
До пластичного хірурга
Подалася у столицю.
-Зробіть мені грецький профіль,-
Заявила ще з порога,-
Збільшіть губи, а то з цими
Виглядаю геть убого.
Нижні ребра - повиймати!
Зробить це стрункою спину,
І до смерті буду мати
Гарну талію осину.
Пружні і великі груди –
Щоб постава була гожа,
Нехай заздрять усі люди,
Бо на них не буду схожа.
Ще я вам сказати хочу,
Голос внутрішній аж кличе:
Щоб були виразні очі,
Бо це дзеркало обличчя.
Лікар вислухав уважно,
Записав всі побажання,
Викреслив рядок про очі
І сказав привітно: -Пані,
Щоб зробить великі очі,
Не потрібно нам трудитись:
Вам достатньо лише буде
На рахунок подивитись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922369
дата надходження 16.08.2021
дата закладки 16.08.2021
У кав’ярні дівка Лора
Похвалилась кумі Аллі:
-Вийду заміж я вже скоро,
Заживу, як в серіалі.
У кіно - чітка картина,
Ясні задуми і теми:
У кінці прийде мужчина –
Вирішить усі проблеми.
Ось у мене на сьогодні –
Безгрошів’я й два кредити…
Поруч ходять хлопці модні,
Всі нормальні, не бандити.
Хтось наважиться, я вірю,
Мене, бідну, заміж взяти,
Не такі ж вони всі звірі,
Серед них є і багаті.
Пояснила швидко Алла:
-Щастя тільки дурням сниться.
Між життям і серіалом
Величезна є різниця.
Шлюб, кумасю, це омана,
Фільму - повна протилежність,
Ти вже ходиш, як в тумані
І втрачаєш незалежність.
У житті - реальні теми:
Тут мужик приходить зразу,
Додає свої проблеми
І доводить вас до сказу.
В нього, в найманій квартирі,
У кутку в порожній шафі
Злидні крутяться, як в вирі,
І квитанції від штрафів.
Потім виявиться: в принца
Більш цікаві є моменти,
Що платити він повинен
На трьох діток аліменти.
Не так весело вам буде,
Як почуєте цю фразу
(А її розкажуть люди),
Що судимий був два рази.
Тож на диво не надійтесь,
Радості від мужа мало,
Краще в ліжку самі грійтесь
І любуйтесь серіалом!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922166
дата надходження 14.08.2021
дата закладки 14.08.2021
Правдивий друг - це той, кому важливо:
Хто справжній ти, й як в справжнього діла?
Правдивий друг завжди говорить щиро.
Підтвердять щирість зроблені діла.
Правдивий друг вітається охоче,
Правдивий друг в час горя обійме.
Й коли від смутку серце затріпоче,
Друг не осудить, сльози обітре.
Правдивий друг запрошує до хати,
Й хліб простягає зі свого стола.
На показ не підносить пишні шати.
Зігрітися зможеш від його тепла.
У простоті своїй дарує радість.
Благословляє Бога і людей.
Правдивий друг для кожного - це щастя.
Дружити вчиться в Біблії й в дітей.
Якщо тобі вдалось придбати друга,
То дякуй Богу й дружбу бережи.
Спитай себе: який я друг, подруга? -
Про вірність дбай! Й з плітками не дружи.
"Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом." (Біблія, Приповісті 17:17)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922096
дата надходження 13.08.2021
дата закладки 13.08.2021
-Ну, і як там справи в школі?-
Ввечері татусь питає
Семикласника Миколу
(Хай синок порядок знає).
-Казав вчитель вчора Васі,
Щоб додати нам мороки –
Запровадять в нашім класі
Комбіновані уроки.
Будемо літературу
Пів уроку ми вивчати,
Тоді треба цю халтуру
Під диктовку записати.
А іще сказали, тату,
Що новинка ця освітня
Дасть чудові результати –
Талант в кожного розквітне.
-Та яка ж це вже новинка?-
Тато дуже здивувався,-
Та такі уроки, синку,
Вже були, як я навчався.
Трудовик наш Ян Петрович
Любив випити добряче,
Дисципліна була в нього –
Всі сидять, ніхто не скаче.
Берегли ми його нерви:
Пів уроку щось стругали,
А тоді вже до перерви
З ним пісні його співали.
Аж луна котилась містом,
Верстаки відпочивали,
Ян Петрович був солістом,
А ми хором всі співали.
Я свистів на кожнім кроці,
Але трудовик не злився:
Саме я на цім уроці
Так витьохкувать навчився.
Комбіновані уроки
Дають гарні результати:
Хоч стругати не навчився,
Зате вмію я співати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921865
дата надходження 10.08.2021
дата закладки 10.08.2021
Доспехи звенят звоном грозным и славным таким!
Веселый народ от ворот и вдоль улиц толпится.
Ведь сам триумфатор сегодня вступает в свой Рим,
По плитам дороги грохочет его колесница.
Грохочут повозки с захваченной в битвах добычей
Таков уж триумфа всегда нерушимый обычай*.
Оружие кажется в ярких лучах золотым,
В лавровом венке полководец, в плаще он пурпурном,
От варваров спас он великий, прославленный Рим,
Хотя они мчались волной беспощадной и бурной.
Весь город наполнен воинственным, радостным кличем,
Таков уж триумфа всегда нерушимый обычай.
По улице древней, надежно мощеной
Идут за героем его лигионы.
Но странные песни во время триумфа звучат!
Ведь это насмешки над ним, над великим героем!
И стар то он в них и суров и всегда скуповат,
Картавит он вроде, и дома запуган женою.
То добр он не в меру, то делиться плохо добычей.
Таков уж триумфа всегда нерушимый обычай.
Друзья, удивляться, поверьте уж мне, ни к чему,
И это обычай, И именно так не иначе,
Солдаты хотели помочь так вождю своему,
Чтоб сглаз отвести от того, Кто обласкан удачей.
Поэтому злые насмешки звучат, а не спичи,
Таков уж триумфа всегда нерушимый обычай.
Припомните с вами такое бывало не раз,
Добьетесь чего-то, Свершите, преграды ломая,
И тут же на вас начинают лить злобную грязь,
И ложь без конца, может тоже от сглаза «спасают?»
Но пусть клевету, точно нож в спину подло вам тычут,
Таков уж триумфа всегда нерушимый обычай.
* Триумф - в Древнем Риме - торжественное празднование победы и чевствование полководца. Шуточные песни во время триумфа о победителе от сглаза - исторический факт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921082
дата надходження 01.08.2021
дата закладки 04.08.2021
Маленька дівчинка Іванна
У школі вже Буквар вивчала,
Взяла газету на дивані
І тихо по складах читала.
Тут першокласниці неясно:
У-крав-тодор - не зрозуміло.
Таке велике слово класне –
Дізнатись більше закортіло:
-Дивись, матусю, ось Тодор,
А що украв - не написали,
А красти - це ганьба й позор,
Таке у школі нам казали.
-Це слово,- каже мама Люда,-
Його придумали не Боги,
“Укравтодор” - це такі люди,
Які в нас дбають за дороги.
Вони так гарно розписали
Свою роботу для народу,
Та скрізь вибоїни дістали
І водіїв, і пішоходів.
У Міністерствах - там не бачать:
Яка б пора в нас не настала,
Асфальт, пісок і щебінь, наче,
Корова язиком злизала.
Відкрити кримінальні справи –
Хто тільки в нас за це не брався:
Який Тодор, де й скільки вкрали –
Про це ніхто ще не дізнався!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921337
дата надходження 04.08.2021
дата закладки 04.08.2021
Ти світло для світу, то ж не ховай
своїх променів і світи,
Час бо прийшов освітити шлях тим,
що блукають у темряві!
Так, саме тобі Бог доручив цю
важливу місію.
Ти, можливо, скажеш:" Та хто я такий?
Я не достойний нести світло Творця
у світ. Як я його нестиму, якщо
сам потребую, щоб хтось освітив
мій шлях, бо блукаю манівцями безвиході?"
Але кому ж, як не тобі, своєму улюбленому
сину чи донці, Бог може сьогодні
доручити таку справу? Кому як не тобі
Ісус може довірити і покласти у долоню
маленьку іскринку світла,
яку ти маєш перетворити на велике
полум'я любові, яке освітить і твій шлях,
і стежки тих, хто біля тебе?
Бог обрав саме тебе, то ж не
відмовляйся від цієї чудової місії,
яка може принести зцілення і тобі,
і хворому світу.
Ти світло для світу! То ж підживляй
кожного ранку маленький вогник
любові, яку дарує тобі Ісус,
Його Словом. У Слові Його знайдеш і
силу, і радість, і наснагу, і мудрість.
У Слові твого Небесного Отця
пізнаватимеш Його волю і збагнеш,
як не загубити, цієї маленької іскринки
світла, що отримав від Всевишнього
в подарунок. А потім попроси в
Небесного Отця благословення і йди,
не стій на місці! Неси світло у світ,
зігрівай охололі серця, зціляй зранені
душі, повертай радість, там де панує
смуток, стань розрадою для тих, хто
перебуває в безвиході, опорою і
поводарем, для тих, хто стомився від
життя і не знаходить у собі сил більше
встати! Іди і без вагань ділись тим, що
отримав в дарунок від Бога, бо Він дав
тобі дар любові, дар радості і дар миру
не для того, щоб ти їх заглушив у собі,
не для того, щоб вони погасили в тобі,
а щоб через тебе зодягнути увесь світ і
кожне людське серце у них.
Ти покликаний до Світла, то забудь
у цю ж мить про темряву!
Так, це буде не легко, бо темрява не
захоче тебе відпускати, але ніщо не
зможе тебе відірвати від Бога,
Його найсвятішої Любові, від бажання
служити Йому, якщо ти всім своїм
серцем, думкою, душею забажаєш бути
з Ним і прийняти той дар, який Він тобі
дає. Не бійся, будь мужнім,
Бог із тобою!
Простягни до нього сьогодні свою
долоню, Він вкладе в неї жар і в ту ж
мить з твого життя навіки зникне
смуток, страхи, тривоги, бо Небесний
Отець покликав тебе нести віру, надію і
любов до світу, а той хто несе їх вже не
може перебувати в темряві.
Ти світло для світу, то ж живи так, щоб
інші дивлячись на тебе, могли з
впевненістю сказати:"Він син Світла!"
і запалювалися Божою любов’ю від тебе!
Матвія 5:14-16
"Ви світло для світу. Не може сховатися
місто, що стоїть на верховині гори.
І не запалюють світильника, щоб
поставити його під посудину, але на
свічник, і світить воно всім у домі.
Отак ваше світло нехай світить перед
людьми, щоб вони бачили ваші добрі
діла, та прославляли Отця вашого, що
на небі."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920939
дата надходження 30.07.2021
дата закладки 31.07.2021
Вчителька мораль читала:
-Хто не буде працювати -
Буде у житті відсталий
І не буде щастя мати.
Треба прагнути у школі
Вищих балів досягати!
Тут не витерпів Микола:
-Ну навіщо це казати?
Ната правила всі знала,
В неї розум аж зашкалив,
Бо переказ написала
На усі дванадцять балів.
І, стрибаючи, хвалилась,
Як же любить цю науку!
За камінчик зачепилась –
Впала і зламала руку.
А тепер візьміть Матвійка:
Він не знав, де ставить кому,
Ви йому вліпили двійку,
Хлопець сумно брів додому.
Голову понурив низько,
І від ранця гнулась спина,
Йшов стежками, де не слизько –
Гаманця знайшов з грошима.
А тепер ви порівняйте
Від оцінок результати:
Виграла в Матвійка двійка,
Чи рука у гіпсі в Нати?
Отакі-то парадокси
Зустрічаються у школі!
Ніхто з учнів не насміливсь
Заперечити Миколі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920572
дата надходження 26.07.2021
дата закладки 30.07.2021
Якби́ я тебе любила - Вдавала б, що сплю, щоб мило,
Легенько вдихав несміло Мене, - ніжний і ясни́й..
Якби я тебе любила - Була́ б трішки одержима,
Твою б обіймала шию,
Казала б про свої сни..
Якби я тебе любила - Ти був би мені - єдиним!
В житті вчоразавтраплиннім - Сьогодні - і назавжди́..
Якби я тебе любила - Шрамо́вані болю змила б
Любові твоєї сила
Із серця мого сліди
Якби́ я тебе любила - Ми б в морі купались піннім ..
А море б лизало шкіру Твої́х і мої́х плечей
І разом - близькі́ й сп’янілі - Ми танули б в теплих хвилях..
І все би в мені шуміло
Від тихих от цих речей
Якби́ я тебе любила,То стала би зовсім вільна,
Хоч в серце моє ти щільно Вмішав би і свою кров..
Якби я тебе любила - Нарешті би збулась мрія -
Минула, далека, з біллю -
Щоб кінчилась нелюбов..
Якби́ я тебе любила - Заго́їлись би щерби́ни,
Не ки́дали б в холод шкіру Чи трилер - чи справжній жах..
..Якби я тебе б любила - Всі Руни б упали вміло!
І нам стало б зрозуміло -
Що це - самий добрий знак.
Якби́ я тебе любила - Я брала би стиглі сливи,
Споро́шені срібним пилом, Із тво́їх - в свої́ уста..
Якби я тебе любила - Ми разом б дивились фільми,
Гуляли би з псом щасливим..
І не помічали зла..
Якби я тебе любила, ЯКБИ Я ТЕБЕ ЩЕ ЛЮБИЛА, -
Скажу́ тобі правду, милий –
Не бу́ло б цього́ вірша́..
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920665
дата надходження 27.07.2021
дата закладки 30.07.2021
Ніч. І місто заснуло. Прокинувся кіт -
солодко так позіхнув, потягнувся,
в кватирку протиснувся, перевернувся
в землистій пилюці й побіг до воріт -
клан вже чекав його, тож шанобливо
хвости піднілися до чорного боса,
собака прив'язаний рявкнув гнівливо
і кури общипані глянули скоса
"Сліпе порося" - їх незмінна таверна,
в якій вже давненько немає свиней,
хоча де-не-де ще знаходяться зерна,
тож є закуток й вистачає мишей
Належало знову промявкати плани:
по-перше відстежити дона Пищані,
який догризає сусідські дивани,
по-друге сплатити борги по сметані,
по-третє канарка підкинула звістку,
що хтось із своїх не шанує закони -
ховає пучок валер'яни в любистку,
тому і зібрали найближчі райони,
тому і чекали всі дона Мурчало
(як боса всіх босів), комісію склали.
І поки нявчання навколо вщухало,
перші дві справи вони розібрали:
живуть за сараєм малі крисенята
(яких так багато у дона Пищані)
щури - є щури, хтось тай здасть свого тата,
і той попадеться у лапки жадані.
А там і сметану відплатимо разом:
коли хазяям покладемо цю мишу -
забудуть весь борг і пробачать образи
за вірність диванам і здобич найліпшу.
Два з трьох - непогано! А як же той зрадник?
Всі стали шукати любистковий запах -
попався рудий консільєрі (порадник),
а що це? Невже валер'яна на лапах?..
"Сліпе порося" заскрипіло котами
пускаючи цвяхи до них, зашипіло,
ввімкнулося світло і крик між хатами,
а клан все гасав і нявчав очманіло...
P.S.: у Дона Мурчало не видно і вус,
в пилюці провинно скребеться в одвірку
P.P.S.: моралі нема, тільки кіт-сажотрус.
Хтось зна, де купити замок на кватирку?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920725
дата надходження 28.07.2021
дата закладки 30.07.2021
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.07.2021
Талант подарунок? Велика проблема.
Ним Бог, через тебе, цілує людей.
Енергія втілитись в форму повинна,
Інакше, дим чорний повалить з грудей.
Себе сам з'їси, перепалиш коріння,
До часу розвієшся в порох і прах.
Ти кращий, ти більший... Ти більше і винен.
Працюй, бо інакше посунеться дах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919740
дата надходження 17.07.2021
дата закладки 17.07.2021
Зрів полудень. І білий зрів налив.
Мов Одіссей, крізь літо липень плив
із міст чумних до радісного дому.
Пускали з неба "зайчиків" святі.
Бриніли бабки - кулі золоті.
І човник плив.
І ми пливли у ньому.
І пробігали берегом світи.
Небесний цИган м'ячиком крутив,
де спека - розгодований мастиф -
вслухалася в жарке відлуння грому...
Був день прекрасним, наче Аполон,
шматочком сиру цілив у ворон,
Мов бабуїн, бубнів приймач - "Come on!"
І човник плив.
І ми пливли у ньому.
Робили "селфі" в сріблі вод мости,
столиці з криці, з глини - "смт"*.
Упевнені, що вічно їм цвісти,
гойдали квіти джмеликів і втому.
З Танатосом "травив" байкИ Амур,
сміявся Зігмунд, плакав Азнавур.
Сади стояли в сукнях от-кутюр.
А човник плив
І ми пливли у ньому.
Дзижчав комарик кожен: "Я - живий!"
Та був човняр похмурий, наче Вій...
Сичав затято "mori - sic! - memento!"
От дідько лисий...
- Всіх доріг резон - ловити мить! Солодку, наче сон!
- Ця річка - Стікс. Моє ім'я - Харон.
Готуй монети.
* смт ( СиМиТи) - селище міського типу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919735
дата надходження 17.07.2021
дата закладки 17.07.2021
Я - твоя книга...Читай скоріше!
Знайди - інтригу, найважливішу
З моїх родзинок..Твоя уява
Додасть картинок. Буде-яскраво!
Читати - довго...Читай старанно..
Тут - дуже тонко,Тут - трішки рвано
От, бачиш, свіжий параграф знову?
Він весь-про ніжність .Чи, може, втому?
Ледь не забула.. Ти чуєш, пахнуть
Листки-минулим.. ? Читай уважно!
Читай уважно і обережно..
Тут буде страшно, трішки нездешньо
А може - смішно, а може - дивно..
Гортай все грішне.. Читай красиве!
От тут - про ранки.. А он - про ночі
Ти книгу сам цю читати хочеш..
А ось - про крила. І - про кохання
(Я теж - любила.. Чи не востаннє?)
Ой, є помарка ! Тут, бачиш, криво..
Була - не ангел. Була - щаслива!
А от і крапка. А може, кома?
Було не складно?
Ми вже й знайомі..
А може - близькі? А може - рідні?
Якісь ремарки тобі потрібні?
Чекаю правди твоїх емоцій -
Перечитати іще раз схочеш?
Та не дочитуй. . Нехай побуду
Не вся розкрита. Ще трішки-чудом...
.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919601
дата надходження 15.07.2021
дата закладки 15.07.2021
Є завжди поряд з вами ті,
Що знають краще як вам жити,
І вам порадять як любити,
Як ненавидіти в житті.
Свою не згадують й на мить -
До совісті вас закликають,
От де своя живе - не знають
Чужа біда їм все "болить".
Що ви там знаєте про них -
Це їм про вас усе відомо,
Заходять в душу як додому,
Щоб негатив там залишить.
Всміхнуться, руку подають
Та навіть скажуть:"Як ти, друже?"
Хоча відомо - їм байдуже,
Що тільки Бог може судить.
І не кажіть, вони є скрізь,
Так лізуть в душу наче в хату,
Ключів не варто довіряти
Бо хтось захоче наслідить.
Галина Грицина.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918290
дата надходження 01.07.2021
дата закладки 01.07.2021